Ліпні антропоморфні статуетки з античних пам’яток Нижнього Подністров’я
The paper treats twenty-four hand-made ceramic anthropomorphous figurines from Tyras, Nikonion, and Nadlymanske hill-fort. Assemblages and layers where they were found are dated by the period from the 6th century BC to the 4th century AD. These items are divided into two gr...
Збережено в:
| Опубліковано в: | Археологія |
|---|---|
| Дата: | 2017 |
| Випуск: | 3 |
| Сторінки: | 81-89 |
| ISSN: | 2616-499X |
| Автори та афіліації: |
|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Institute of Archaeology NAS of Ukraine
2017
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/104 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| Завантажити файл: |
|
Репозитарії
Chemistry, Physics and Technology of Surface| _version_ | 1872824317406871552 |
|---|---|
| author | Savelieva, Kateryna S. |
| author_facet | Savelieva, Kateryna S. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Kateryna S. Savelieva",
"institution": "Odesa Archaeological Museum",
"orcid": ""
}
] |
| author_sort | Savelieva, Kateryna S. |
| baseUrl_str | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 89 |
| container_issue | 3 |
| container_start_page | 81 |
| container_title | Археологія |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2020-01-19T08:31:43Z |
| description | The paper treats twenty-four hand-made ceramic anthropomorphous figurines from Tyras, Nikonion, and Nadlymanske hill-fort. Assemblages and layers where they were found are dated by the period from the 6th century BC to the 4th century AD. These items are divided into two groups. The first group comprises terracottas made in Ancient Greek art style. The statuettes of the second group are analogous to the artefacts found at Getic culture sites. Several similar statuettes are also known from the late-Scythian settlements of the first centuries AD. Findings of these terracottas together with other materials testify that the Barbarians lived in the cities of the Dnister River lower region. These items were probably used in rites related to the fertility cult |
| doi_str_mv | 10.15407/archaeologyua2017.03.081 |
| first_indexed | 2026-08-07T01:00:50Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 3 81
К.С. Савельєва *
ЛІПНІ АНТРОПОМОРФНІ СТАТУЕТКИ
З АНТИЧНИХ ПАМ’ЯТОК НИЖНЬОГО ПОДНІСТРОВ’Я
© К.С. Савельєва, 2017
УДК: 904.26 (282.247.314—197.2) "652"
У статті розглянуто ліпні антропоморфні статуетки з
Тіри, Ніконію та городища Надлиманське. Запропонова-
но їх класифікацію та етнокультурну інтерпретацію.
К л ю ч о в і с л о в а: Нижнє Подністров’я, теракоти,
гето-фракійці, пізні скіфи.
Під час багаторічних систематичних розко-
пок у Ніконії, Тірі та на античних поселеннях
Нижнього Подністров’я було знайдено понад
дві сотні теракот. З них трохи більше двох де-
сятків — це ліпні антропоморфні статуетки
з обпаленої глини 1. В ід тих, що виготовлені
у формі, вони відрізняються схематизмом та
спрощеною технікою.
Статуетки слід поділити на дві нерівні за чис-
ленністю групи. До першої належать теракоти,
виготовлені під впливом зображень античної
коропластики. Вироби другої групи, більш чис-
ленні, відтворюють людину в схематичній ма-
нері. Найближчі аналогії цим статуеткам можна
знайти серед глиняної пластики місцевого вар-
варського населення. Нижче ми пропонуємо
детальну класифікацію цих виробів.
І група
До першої групи ми зараховуємо чотири тера-
коти, сюжет та стиль яких нагадує античні те-
ракоти, що виготовленні у формі. Всі розгля-
нуті вироби передають жіночі образи.
1. Голова статуетки (рис. 1, 3). Кругле обличчя
з довгим загостреним носом та підборіддям, що
видаються уперед. На голові убір, схожий на ка-
лаф. Тильна сторона пласка. Висота 5,0 см. Гли-
на світло-коричнева з домішками шамоту. Випал
нерівномірний. Поверхня загладжена. Терако-
ту було знайдено на городищі Надлиманське. Да-
тується IV — першою половиною III ст. до н. е.
1 Усі теракоти, окрім однієї, зберігаються в Одеському
археологічному музеї НАН України.
(Клейман 1964, с. 139, рис. 1, 3). А налогії цій
статуетці можна знайти серед зображень боги-
ні в калафі, що часто трапляються в короплас-
тиці Північного Причорномор’я. Зважаючи на
досить великий розмір голови та пласку тильну
сторону, теракота є фрагментом протоми або на-
півфігури богині (тобто плаского або об’ємного
зображення верхньої частини фігури). Вказаний
тип зображень досить поширений в античній ко-
ропластиці і пов’язаний з культом хтонічних бо-
гинь Деметри та Кори-Персефони. Калаф також
зазвичай є вбранням богинь родючості.
2. Статуетка богині, що сидить (рис. 1, 2).
Рука покладена на коліно (інша рука відбита).
Виокремленні груди. З під одягу виглядає взут-
тя. У нижній частині всередині порожнина.
Тильна сторона не оброблена. Голова та ліве
плече з рукою втрачені. Висота 8,0 см. Глина
світло-коричнева. Випал нерівномірний. Зна-
йдена в Тірі в елліністичному шарі (Самойло-
ва 2013, рис. 118). В античній коропластиці зо-
браження богині, що сидить, є поширеними,
починаючи з архаїчного часу. Цей сюжет збері-
гається в елліністичний та римський часи. Ста-
туетки цього типу передавали образи Деметри,
Кори-Персефони, Кібели.
3. Напівфігура богині (рис. 1, 1). Знизу заглад
жена площина. Руки протягнуті вперед (відбиті).
Виділені груди. Деталі одягу не визначені. Тиль-
на сторона загладжена. В исота 13,5 см. Глина
сіра, на поверхні коричнева з домішками. Об-
палення нерівномірне. Збереглися рештки бі-
лого ґрунтування. Відбиті голова, руки, частина
тулуба. Теракота знайдена в Ніконії в змішано-
му шарі (Клейман 1966, с. 99, рис. 3, 21). Подібну
до неї статуетку виявлено на одному з сільських
поселень Боспору в шарі ІІІ ст. н. е. (Кругликова
1970, с. 106, табл. 48, 7). За аналогією, статуетка з
Ніконію датується першими століттями н. е. Як
зазначалось вище, зображення верхньої частини
тіла пов’язане з культом хтонічних богинь 2.
2 Останні дві теракоти в цій групі потребують інтер-
претації в окремій роботі, оскільки пов’язані з релі-
гійним світоглядом пізніх скіфів.
* САВЕЛЬЄВА Катерина Сергіївна — лаборант відділу
наукової обробки та зберігання фондів, Одеський ар-
хеологічний музей, sav_reun@ukr.net
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 382
4. Фрагмент статуетки богині, що сидить
(рис. 1, 4). Збереглася верхня частина. На шиї ре-
льєфно показано намисто. На задній частині шиї
наліплена деталь, що зображає волосся або по-
кривало. Голова втрачена. Висота 10,7 см. Тера-
кота знайдена в Ніконії, зберігається в приватній
колекції (Бруяко, Дзиговский, Секерская 2008,
рис. 39, 1). Статуетка з аналогічним положенням
тіла, руками витягнутими уперед та круглим аму-
летом на шиї походить з Пантікапея (Силантьева
1974, с. 35, табл. 48, 2). За аналогіями, теракота з
Ніконію датується першими століттями н. е.
ІІ група
Теракоти другої групи в свою чергу можна
розділити на жіночі, чоловічі та ті, що не ма-
ють ознак статі. Два останні вироби в цій гру-
пі ми зараховуємо до антропоморфної пласти-
ки умовно, оскільки вони мають як антропо-
морфні, так і зооморфні риси.
Жіночі статуетки.
1. Зображення жінки. Статуетка має цилін-
дричну форму (рис. 2, 1). На обличчі виокрем-
лене підборіддя. Очі позначені заглиблення-
ми. Жіночі статеві органи показані прокресле-
ним по сирій глині овалом та невеликою лінією
всередині овалу. Глина світло-коричнева. Обпа-
лення якісне. Висота 9,2 см. Знайдена в Ніконії
в ямі 166 (заповнення датується IV ст. до н. е.).
2. Зображення жінки. Руки являють собою
конусоподібні виступи (рис. 2, 2). Ніс визна-
чений защипом. Западини очей та рот — за-
глибленнями, праве око маленьким наліпом.
Виступами показані груди. Нижче грудей на-
скрізний вертикальний отвір (діаметр 3,0 мм).
Тильна сторона загладжена, опукла. В исо-
та 8,0 см. Глина світло-коричнева. Обпалення
якісне. Низ та частини рук відбиті. Знайдена
в Никонії у змішаному шарі (Бруяко, Дзигов-
ский, Секерская 2008, рис. 40, 6).
3. Фрагмент жіночого зображення. Части-
на тулуба з ногою у вигляді виступу (рис. 2, 3).
У верхній частині наскрізний горизонтальний
отвір. Унизу кількома прокресленими по сирій
глині лініями показані жіночі статеві органи.
Знизу вертикальний отвір (завглибшки 1,0 см,
діаметр 3,0 мм). Тильна сторона загладжена.
Виготовлена з сірої глини. Обпалення слабке.
Поверхня залощена. В исота 5,0 см. В трачені
верх та лівий бік. Знайдена в Ніконії (випадко-
ва знахідка) (Бруяко, Дзиговский, Секерская
2008, рис. 40, 5).
4. Зображення жінки. Статуетка має довгий
вигнутий уперед тулуб (рис. 2, 4). Виокремле-
но шию, груди та трикутний виріз одягу. В ся
поверхня спини та живота вкрита паралель-
ними рядками ліній, продавлених у сирій гли-
ні. Спина має загострену форму. Голова та руки
втрачені. Через статуетку проходить наскрізний
отвір (діаметр 0,7—1,3 см). Висота 6,5 см. Глина
світло-коричнева з домішками шамоту. Знайде-
на в Тірі в елліністичному шарі поруч з матеріа-
лами римського часу. Публікується вперше.
Чоловічі статуетки.
5. Зображення чоловіка. Руки та ноги явля-
ють собою виступи (рис. 3, 1). Голова має фор-
му трапеції, від тулуба не відокремлена. Очі та
рот показані невеликими заглибленнями. Дво-
ма заглибленнями показано чоловічі стате-
ві органи. Через усю статуетку проходить вер-
тикальний наскрізний отвір (діаметр 4,0 мм).
Тильна сторона трохи опукла. Статуетка виго-
товлена зі світло-коричневої глини. Обпален-
ня рівномірне. Висота 5,4 см. Знайдена в Ніко-
нії у змішаному шарі.
6. Зображення чоловіка. Має овальний ту-
луб (рис. 3, 2). Виокремленні руки, що витяг-
нуті вперед, та ноги. В давленнями показа-
но очі та рот, защипом — ніс. Статеві органи
показано двома вдавленнями. В иготовлена зі
світло-коричневої глини з домішками. Обпа-
лення якісне. Поверхня загладжена. В исота
7,3 см. Знайдена в Ніконії у змішаному шарі.
Рис. 1. І група: 1, 4 — Ніконій; 2 — Тіра; 3 — городище
Надлиманське
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 3 83
7. Зображення чоловіка. Голова не відо-
кремлена від тулуба (рис. 3, 3). Очі, рот та вуха
показані невеликими отворами (1,0 мм), ніс —
виступом, рот прокресленою лінією. Виділено
ноги та чоловічі статеві органи у вигляді висту-
пів. Через всю статуетку проходить наскрізний
вертикальний отвір (діаметр 4,0 мм). Зверху
статуетка зрізана, краї трохи загнуті до середи
ни. В исота 6,5 см. Глина світло-коричнева.
Знайдена в Ніконії в ямі 38 перших століть н. е.
(Кузьменко 1976, с. 222).
8. Зображення чоловіка. В иліплені руки
та ноги, виступом показано статеві органи
(рис. 3, 4). Права рука зігнута в лікті та по-
кладена на поперек. На грудях горизонталь-
ний отвір (глибина 1,0 см). Біля голови неве-
лике заглиблення. Схожі заглиблення на тиль-
ній стороні (імовірно, у результаті вигорання
рослинних домішок). Там само прокресленою
лінією показані сідниці. Голова та частина лі-
вої руки відбиті. Глина груба світло-коричнева
з домішками піску. Обпалення нерівномірне.
Знайдена в Тірі у змішаному шарі (Самойлова
2013, рис. 118).
Статуетки без ознак статі.
9. Схематичне зображення людини. Має
овальний тулуб (рис. 4, 1). Голова не відокрем-
лена від тулуба. Риси обличчя слабо позначені:
очі показано вдавленнями, ніс защипом. Ноги
позначено виступами. В исота 7,6 см. Глина
сіра з домішками шамоту, поверхня загладже-
на. Обпалення слабке. Знайдена на городи-
щі Надлиманське (випадкова знахідка). Дату-
ється IV — першою половиною III ст. до н. е.
(Дзис-Райко, Охотников, Редина 2012, с. 134,
табл. 47, 1).
10. Зображення людини. Має овальний тулуб
(рис. 4, 2). Защипом позначений ніс. Рот у виг
ляді невеликої прокресленої лінії. Тильна сто-
рона загладжена. Глина світло-коричнева. Об-
палення слабке. Низ та частково верх втрачені.
Висота 5,3 см. Знайдена в Ніконії у змішаному
шарі (Клейман 1966, с. 99—100, рис. 3, 20).
11. Зображення людини. Має конусоподіб-
ний тулуб (рис. 4, 3). Руки витягнуті вперед
(відбиті). На поверхні є три неглибоких гори-
зонтальних отвори (діаметр 4,0 мм): два в ниж-
ній частині та один зверху. Можливо, ці отвори
з’явились у результаті додавання зерен у гли-
ну. Глина світло-коричнева з домішками слю-
ди. Поверхня загладжена. Верхня частина від-
Рис. 2. ІІ група. Жіночі статуетки: 1—3 — Ніконій; 4 —
Тіра
Рис. 3. ІІ група. Чоловічі статуетки. 1—3 — Ніконій;
4 — Тіра
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 384
бита. Висота 7,7 см. Знайдена в Ніконії у ямі 22
ІІ—ІІІ ст. н. е. (Кузьменко 1976, с. 222).
12. Зображення людини. Статеві ознаки не
визначені (рис. 4, 4). Зачіска (пучок волосся),
найімовірніше, характерна для жіночої стату-
етки. Напівокруглий виступ на голові нагадує
калаф. Очі виконано наліпами, рот — вдавлен-
ням нігтя. Виступами показано ніс та зачіску.
Знизу невелике заглиблення. В исота 4,7 см.
Знайдена в Ніконії (випадкова знахідка).
13. Зображення людини. Голова, руки та
ноги являють собою виступи конічної форми
(рис. 4, 5). Висота 4,5 см. Глина щільна красно-
коричнева з домішками шамоту і піску. Об-
палення нерівномірне. Поверхня загладжена.
Знайдена у Тірі в приміщенні 292 ІІ ст. до н. е.
(Самойлова 1985, с. 57—58).
14. Зображення людини. Голова, руки та
ноги позначені короткими виступами (рис. 4,
6). Пуп показаний невеличким заглибленням,
виконаним прямокутним інструментом. Висо-
та 5,3 см. Глина світло-коричнева. Поверхня
загладжена. Знайдена у Тірі в змішаному шарі
(Самойлова 2013, рис. 118).
15. Зображення людини. Тулуб прямокутний
(рис. 4, 7). В иступами показано руки. Голова
відокремлена від тулуба невеликими заглиблен-
нями. У нижній частині статуетки порожнина.
Ліва рука відбита, поверхня дещо пошкоджена.
Висота 6,5 см. Глина темно-коричнева з доміш-
ками. Знайдена в Тірі у шарі І—ІІІ ст. (Савельев,
Савельева 2012, с. 100—101, рис. 3, 1).
16. Зображення людини. Виконане у вигля-
ді звуженого овалу, руки — загострені сплощені
виступи, підняті догори (рис. 4, 8). Ноги не ви-
ділені. Кінці рук загострені і загладжені. Голова
має округлу форму. Поверхня статуетки залоще-
на. Глина щільна світло-коричнева. Обпалення
рівномірне. Висота 6,3 см. Знайдена в Тірі (ви-
падкова знахідка) (Остапенко 2005, с. 230).
17. Зображення людини. Являє собою
овальний тулуб із заокругленням у нижній
частині (рис. 4, 9). Ноги не виділені. Голова ви-
конана у вигляді виступу, руки у вигляді неве-
ликих виступів. У нижній частині два проко-
ли гострим інструментом. Обпалення нерівно-
мірне. Глина світла з рослинними домішками.
Висота 7,0 см. Знайдена в Тірі у шарі ІІІ—IV ст.
н. е. (Остапенко 2005, с. 230—231).
18. Зображення людини. Має овальне тіло,
руки виконано у вигляді виступів; сплощена,
маленька голова (рис. 4, 10). Очі та рот викона-
но проколами. На тілі отвором показаний пуп.
На кінцях рук насічками показано пальці. Гли-
на темно-коричнева з домішками шамоту та
вапняку. Висота 4,4 см. Знайдена в Тірі у шарі
ІІІ—IV ст. н. е. (Остапенко 2005, с. 230—231).
19. Зображення людини (?). Форма цилін-
дрична (рис. 4, 11). З антропоморфних ознак
має очі у вигляді глибоких вдавлень, між яки-
ми розміщений ніс. Невеликим заглибленням
показаний рот. Виріб має великий розмір (ви-
сота 16 см), виготовлений із грубої глини з до-
мішками слюди, шамоту та піску. Статуетка
(підставка для вогнища?) має грубо сформова-
ні роги-конуси. Роги не симетричні. Лівий ріг
сколотий у верхній частині. Знайдена в Тірі у
пізньоелліністичному шарі (Самойлова 1985,
с. 57—58; 2000, с. 102).
20. Зображення людини (?). Статуетка вико-
нана у вигляді циліндра (рис. 4, 12). На голові
два гостроконечні рога. Рот сформований у ви-
гляді чаші. Очі — невеликі заглиблення. Знизу
заглиблення виконане пальцем. Висота 4,9 см.
Глина щільна коричнева без домішок. Знайдена
в Тірі у шарі І—ІІІ ст. (Остапенко 2005, с. 231).
Хронологія
Дані стратиграфії Ніконію та Тіри показують,
що всі знахідки належать до широкого хроно-
Рис. 4. ІІ група. Статуетки без ознак статі: 1 — Надли-
манське городище; 2—4 — Ніконій; 5—12 — Тіра
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 3 85
логічного діапазону — від ІV ст. до н. е. до пер-
ших століть н. е. З двадцяти чотирьох статуеток
третина походить зі змішаних шарів, тому від-
нести їх до певного періоду складно. За датою
існування городища Надлиманське дві статует-
ки з матеріалів розкопок датуються IV — пер-
шою половиною III ст. до н. е. Складна ситу-
ація з датуванням теракот Ніконію. З одинад-
цяти виробів, лише один знайдено в ямі IV ст.
до н. е., ще два — в ямах ІІ—ІІІ ст. н. е. Дата ін-
ших залишається не з’ясованою. У Тірі знайде-
но одинадцять статуеток. З них приблизно рів-
на кількість належить до елліністичного часу
та перших століть н. е.
Аналогії
Якщо вироби першої групи є наслідуван-
ням античному мистецтву, то найближчі ана-
логії статуеткам другої групи можна знай
ти на пам’ятках гетської культури Карпато-
Дунайського регіону (Никулицэ 1987, с. 171—
172; Sîrbu 1987, p. 91—157; 1999, р. 47—88; Ка-
шуба, Хахеу, Л евицкий 2001—2002, с. 180;
Конова 2004, с. 18).
Також подібні статуетки були пошире-
ні на лісостепових поселеннях та городищах
скіфського часу Дніпровського лівобережжя
(Шрамко 1999, с. 35—49). Особливо виділяєть-
ся Більське городище, на якому було знайдено
сотні подібних виробів (Шрамко 1987, с. 127—
134; 1996, с. 67—87).
У перших століттях н. е. антропоморфну
та зооморфну пластику також можна знайти
на пізньоскіфських (Вязьмітіна 1957, с. 123,
рис. 6, 2; Погребова 1958, с. 163; Маликов 1961,
с. 65—66; Малюкевич 2015, рис. 10, 1) та чер-
няхівських пам’ятках (Кравченко 1976, с. 163,
рис. 1, 1). Проте, такі знахідки на вказаних
пам’ятках нечисленні.
Серед матеріалів античних міст та посе-
лень Північно-Західного Причорномор’я ліп-
ні антропоморфні статуетки відомі на Береза-
ні (Русяева 1987, с. 169), в Ольвії та на її хорі
(Леви 1970, с. 40, табл. 12, 7; Марченко, До-
манский 1983, с. 40, рис. 2, 1; Буйских 1993,
с. 81, рис. 19, 3). За кількістю статуетки із вка-
заних пам’яток суттєво поступаються знахід-
кам Нижнього Подністров’я.
Питання виробника та користувача
антропоморфної пластики
Техніка виготовлення теракот ручним спосо-
бом сама по собі не може свідчити про їх ви-
готовлення чи використання варварами. Ліп-
ні теракоти трапляються і серед матеріалів
грецьких полісів. Зокрема, у Коринфі були
знайдені кілька сотень одиниць ліпних ста-
туеток. Дослідження А . Стілвел показує, що
вони існували поряд з теракотами виготовле-
ними у формі впродовж всього античного пе-
ріоду (Stillwell 1952, р. 12). Те саме, на нашу
думку, стосується теракот першої групи. Їх
малу численність можна пояснити тим, що
кількість імпортних та виготовлених на місці
формованих статуеток задовольняла потреби
населення. Власне виробництво теракот існу-
вало в Тірі, про що свідчать знахідки форм для
їх виготовлення.
Що стосується статуеток другої групи, їх
виробниками та користувачами, імовірно,
були варвари, що проживали поряд із грека-
ми. Аналогії в гето-фракійському середовищі
та присутність гетської кераміки серед мате-
ріалів міст Нижнього Подністров’я, почина-
ючи з раннього періоду їх існування, дозво-
ляють пов’язати статуетки з цією культурою
(Бруяко 1993, с. 69—70; Гаврилюк 2010, с. 44).
Матеріали римського часу свідчать про куль-
турні та економічні контакти Тіри з варвар-
ським оточенням (фракійці, пізні скіфи, сар-
мати). Не виключно, що варвари мешкали в
місті (Сон 1993, с. 96; Савельев 2014, с. 43).
Територія античного Ніконію, який припи-
нив існування в середині ІІІ ст. до н. е., була
знову заселена на межі I—II ст. н. е. Осно-
вну частину населення Ніконію перших сто-
літь н. е. складали пізні скіфи (Бруяко, Дзи-
говский, Секерская 2008, с. 180). Найімовір-
ніше, серед його мешканців була присутня
група гето-даків, яка принесла з собою свої
культурні традиції.
Чи використовували антропоморфну плас-
тику елліни, встановити складно. Це питан-
ня загалом є частиною ширшої проблеми —
співвідношення еллінського і варварського
в соціально-економічній та культурній сфе-
рах життя міст і поселень регіону. Досліджен-
ня матеріальної культури пам’яток Нижнього
Подністров’я показує, що взаємодія греків та
варварів призвела до формування гетероген-
ного населення. При цьому зберігся грецький
характер матеріальної та духовної культури
(Самойлова 1985, с. 58; Дзис-Райко, Охотни-
ков, Редина 2012, с. 147—151; Самойлова 2013,
с. 481—482).
У контексті греко-варварських взаємин слід
виокремити знахідки античних теракот на фра-
кійських та пізньоскіфських пам’ятках Граде-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 386
ниці ІІІ, Чобручі, Калфа, Молога II 3 (Чебота-
ренко 1969, с. 58—59; Щербакова, Тащи 2009,
с. 217—220; Охотников 2013, с. 569, рис. 137, 3).
Вони можуть свідчити як про розповсюджен-
ня духовної еллінської культури серед місцево-
го населення, так і про присутність серед меш-
канців певної кількості її носіїв.
Призначення теракот
Визначати функції теракот дозволяє дослід
ження археологічних комплексів. Як зазна-
чалося вище, три з розглянутих теракот було
знайдено в ямах 4, та лише одна у комплексі
будинку 5. Тому досить складно достовірно ре-
конструювати способи їх використання. Імо-
вірно, статуетки мали культове призначення
та використовувались в обрядах. На це вказу-
ють підняті або розставлені в сторони руки —
жест адорації, поза, що була запозичена з ри-
туалу (Конова 2004, с. 23). Вертикальні отво-
ри, які є на частині виробів, могли викорис-
товувати для їх встановлення під час ритуаль-
них дій. Можливо, розміщення теракот в ямах
мало значення присвячення їх підземним бо-
гам. В они могли служити також замінника-
3 З пізньоскіфського поселення Молога ІІ походить
п’ять фрагментів теракот, виготовлених у формах.
Незначний розмір фрагментів майже не дозволяє
визначити їх сюжет.
4 Статуетка 1 (група ІІ) була знайдена в ямі 166 грушо-
подібної форми, глибиною 1,38 м. Діаметр верхньої
частини 1,12 м, дна 1,62 м. Основну масу знахідок
складали уламки амфор (близько 200 од.). У невели-
кій кількості було знайдено фрагменти ліпного по-
суду та кістки дрібної рогатої худоби. Матеріал дату-
ється IV ст. до н. е.
Статуетка 11 знайдена в ямі 22. У публікації В.І. Ку-
зьменко номери та опис об’єктів подані неправиль-
но (Кузьменко 1976, с. 222). Верхній діаметр 1,5—1,8
м, діаметр дна 1,7 м, глибина 0,7—0,9 м. Заповнення
золисте. Знайдено фрагменти жаровні з сирцевої гли-
ни, велику кількість керамічного матеріалу, зокре-
ма фрагментів амфор, гончарної та ліпної кераміки,
фрагменти скляних сосудів, кістки великої рогатої
худоби та виріб з рогу. Матеріал датується ІІ—ІІІ ст.
Статуетка 7 походить з ями 38 (верхній діаметр
1,2—2,2 м, діаметр дна 2,2 м, глибина 1,1 м). Запов
нення складав золистий супісок. Знайдено значну
кількість керамічного матеріалу ІІ—ІІІ ст., зокрема
уламки амфор та великих ліпних гощиків, а також
кістки тварин (кінь, корова, вівця, свиня). Трапля-
лися скупчення сажі та попелу.
5 Статуетка 13 знайдена в Тірі у приміщенні 292, що
загинуло від пожежі в середині — другій половині ІІ
ст. до н. е. Воно, імовірно, мало господарське при-
значення. В південно-західному кутку була вкопана
нижня частина амфори із залишками червоної речо-
вини. Вогнища в приміщенні виявлено не було (Са-
мойлова 1988, с. 31).
ми жертв. Можна припустити, що принаймні
частина жіночих статуеток зображує В ели-
ку богиню, культ якої побутує у варварського
населення Північного Причорномор’я (Шауб
1999, с. 207—223).
Дослідники антропоморфної пластики ан-
тичного часу пов’язують подібні зображення
із землеробськими культами 6. Такий висно-
вок дозволяють зробити супутні знахідки. Зо-
крема, на пам’ятці Куцуруб І статуетку було
знайдено в зольному насипі святилища кінця
VI — початку V ст. до н. е. (Марченко, Доман-
ский 1983, с. 40, рис. 2, 1). Серед інших куль-
тових речей — шість вотивних хлібців із глини
та камінців округлої форми. В зольному наси-
пі Глибокої Пристані (остання чверть V—IV ст.
до н. е.) статуетку також було знайдено разом з
хлібцями (Буйских 1993, с. 81, рис. 19, 3).
Найбільш цікавими в цьому розумінні є ма-
теріали святилища Ілурата, побудованого в кін-
ці ІІ ст. н. е. (Шургая 1986, с. 217—222). Статует
ки, що були знайдені поряд з вівтарем, пред-
ставлені парами — чоловіча та жіноча. Там само
знайдене теракотове ліжко. Статуетки, на думку
І.Г. Шургая, використовувались у магічному об-
ряді, який полягав у розміщенні пари статуеток
на вівтарі. Акт запліднення на вівтарі мав зумо-
вити подібне запліднення в природі та виклика-
ти багатий урожай (Шургая 1986, с. 217—222).
Висновки
1. Колекція ліпних антропоморфних теракот
з античних пам’яток Нижнього Подністров’я
(Тіра, Ніконій та городище Надлиманське)
нараховує 24 одиниці. Вони належать до ши-
рокого хронологічного діапазону — IV ст. до
н. е. — IV ст. н. е. Між статуетками елліністич-
ного часу та перших століть н. е. не спостеріга-
ється помітних типологічних відмінностей.
Порівняно велика кількість ліпних антро-
поморфних статуеток є однією з особливостей
коропластики Нижнього Подністров’я. Такі
статуетки відомі в інших античних центрах
Північно-Західного Причорномор’я (Ольвія,
Березань), проте їх знахідки поодинокі.
2. З цієї колекції чотири статуетки копію-
ють античні зображення. Такі теракоти, імо-
6 Традиція використання ліпних антропоморфних
теракот в обрядах простежується у землеробських
племен ще з часів енеоліту. Схожість форм між ста-
туетками епохи енеоліту—бронзи та античного часу
пояснюється спільністю релігійних уявлень та кон-
сервативністю техніки виготовлення (Шрамко 1987,
с. 128; Sîrbu 1999, р. 63—64; Конова 2004, с. 18).
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 3 87
вірно, виготовляли та використовували греки.
Дві статуетки з Ніконію, що датуються перши-
ми століттями н. е., пов’язані, на нашу думку, з
культами пізніх скіфів.
3. Численні аналогії в гето-фракійському
середовищі дозволяють пов’язати знахідки ан-
тропоморфних статуеток другої групи з гет-
ською культурою. Матеріали розкопок анти-
чних міст Нижнього Подністров’я свідчать про
проживання в них гетів у доримський період. У
перших століттях н. е. антропоморфна пласти-
ка трапляється також на пізньоскіфських по-
селеннях. Таким чином, знахідки цих теракот
свідчать про тісні контакти еллінів з місцевим
гето-фракійським та пізньоскіфським насе-
ленням.
4. У Нижньому Подністров’ї майже не про-
стежуються способи використання цих виро-
бів. Зокрема, не було досліджено культових
комплексів із знахідками антропоморфних ста-
туеток. Проте, такі комплекси з інших регіонів
дозволяють припустити, що розглянуті терако-
ти використовувалися в ритуалах, пов’язаних з
культом родючості.
Бруяко И.В. Л епная керамика греческого Никония //
Древности Причерноморских степей. — К., 1993. —
С. 58—71.
Бруяко И.В., Дзиговский А.Н., Секерская Н.М. Никоний
римской эпохи / Материалы по археологии Се-
верного Причерноморья (Монографическая серия
№ 1). — Одесса: СМИЛ, 2008. — Вып. 10.
Буйских С.Б. Эсхары Глубокой Пристани // Древнее При-
черноморье. КСОАО. — Одесса, 1993. — С. 80—82.
Вязьмітіна М.І. Поселення біля с. Золота Балка // Архео-
логія. — 1957. — ХІ. — С. 115—126.
Гаврилюк Н.А. Лепная керамика Тиры // Тира-Белгород-
Аккерман (материалы исследований). — Одесса,
2010. — С. 11—46.
Дзис-Райко Г.А., Охотников С.Б., Редина Е.Ф. Городище
Надлиманское IV—III вв. до н. э. в Нижнем Подне-
стровье / Материалы по археологии Северного При-
черноморья (Монографическая серия № 3). — Одес-
са: СМИЛ, 2012.
Кашуба М.Т., Хахеу В.П., Левицкий О.Г. Фрако-гетские
древности в южной лесостепи среднего Днестра //
Stratum plus. — 2001—2002. — 3. — С. 118—216.
Клейман И.Б. Терракоты Роксолановского городища //
Материалы по археологии Северного Причерномо-
рья. — Одесса, 1966. — С. 90—100.
Клейман И.Б. Три фрагментированые терракотовые
статуэтки из городища Надлиманского // Краткие
сообщения о полевых археологических исследова-
ниях Одесского государственного археологического
музея 1962 г. — Одесса, 1964. — С. 137—139.
Конова Л. Магически образи. Глиняни культови фигури
от района на с. Конево, Елховско // Известия на На-
циональния исторически музей. — 2004. — XIV. —
С. 17—42.
Кравченко А.А. Могильник черняховской культуры в селе
Фрунзовка // История и археология юго-западных
областей СССР начала нашей эры. Материалы
и исследования по археологии СССР. — 1976. —
№ 139. — С. 160—163.
Кругликова И.Т. Терракоты из сельских поселений ев-
ропейской части Боспорского государства //
Терракоты Северного Причерноморья. Ч. II. — М.,
1970. — С. 100—111 (Свод археологических источни-
ков. — Вип. Г1-11).
Кузьменко В.И. Исследование римских слоев Никония //
Материалы по археологии Северного Причерномо-
рья. — Одесса, 1976. — Вып. 8. — С. 218—224.
Леви Е.А. Терракоты из Ольвии // Терракоты Северного
Причерноморья. Ч. I. — М., 1970. — С. 33—56. (Свод
археологических источников. — Вип. Г1-11).
Маликов В.М. Жертвенник из пригородного здания Неа
поля Скифского // Краткие сообщения Института
археологии УССР. — К., 1961. — 11. — С. 64—69.
Малюкевич А.Е. Молога — сакральный центр поздних
скифов Буджака // Olbio in memoriam V.V. Krapіvina.
Археологія і давня історія України. — К., 2015 —
1 (14). — С. 333—358.
Марченко К.К., Доманский Я.В. Культовый зольник на по-
селении Куцуруб I // Краткие сообщения Института
археологии. — М., 1983. — 174. — С. 37—40.
Никулицэ И.Т. Северные фракийцы в VI—І вв. до н. э. —
Кишинев: Штиинца, 1987.
Остапенко П.В. В арваризованные антропоморфные
терракоты из Тиры // Старожитності степового
Причорномор’я і Криму. — 2005. — ХІІ. — С. 230—
235.
Охотников С.Б. Поселения Нижнего Поднестровья (VI—
ІІІ вв. до н. э.) // Древние культуры Северо-Западного
Причерноморья (к 95-летию Национальной акаде-
мии наук Украины). — Одесса, 2013. — С. 554—570.
Погребова Н.Н. Позднескифские городища на Нижнем
Днепре (городища Знаменское и Гавриловское) //
Памятники скифо-сарматского времени в Северном
Причерноморье. — 1958. — С. 103—247 (Материалы
и исследования по археологии СССР. — № 64).
Русяева А.С. Терракота и фигурные сосуды // Культура на-
селения Ольвии и ее округи в архаическое время. —
К., 1987. — С. 160—175.
Савельев О.К. Контакты Тиры и варваров в римское вре-
мя // Probleme actuale ale arheologiei, etnologiei şi
studiului artelor. — Chişinău, 2014. — С. 43.
Савельев О.К., Савельева Е.С. Статуэтки и фигурные сосуды
римского времени из Тиры // Stratum plus. — 2012. —
№ 4. — С. 97—106.
Самойлова Т.Л. В арвары в Тире доримского времени //
Памятники древней истории Северо-Западного
Причерноморья. — К., 1985. — С. 51—59.
Самойлова Т.Л. Тира // Древние культуры Северо-
Западного Причерноморья (к 95-летию Националь-
ной академии наук Украины). — Одесса, 2013. —
С. 450—492.
Самойлова Т.Л. Тира в VI—I вв. до н. э. — К.: Наукова дум-
ка, 1988.
Самойлова Т.Л. Эллинское и варварское в духовном
мире греков Нижнего Поднестровья в VI—I вв. до
н. э. // Пам’ятки археології Північно-Західного
Причорномор’я. — Одесса, 2000. — С. 79—106.
Секерская Н.М. Никоний // Древние культуры Северо-
Западного Причерноморья (к 95-летию Националь-
ной академии наук Украины). — Одесса, 2013. —
С. 493—522.
Силантьева П.Ф. Терракоты Пантикапея // Терракоты
Северного Причерноморья. — М., 1974. — Ч. IIІ. —
С. 5—37 (Свод археологических источников. —
Вып. Г1-11).
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 388
Сон Н.А. Тира римского времени. — К.: Наукова думка, 1993.
Чеботаренко Г.Ф. Некоторые редкие находки второй
половины 1-го тысячелетия до н. э. с поселения Кал-
фа // Труды. — Кишинев, 1969 — 2. — С. 58—60.
Шауб И.Ю. Культ Великой богини у местного населения
Северного Причерноморья // Stratum plus. — 1999. —
№ 3. — С. 207—223.
Шрамко Б.А. Бельское городище скифской эпохи (город
Гелон). — К.: Наукова думка, 1987.
Шрамко Б.А. Глиняные скульптуры лесостепной Скифии //
Российская археология. — 1999. — № 3. — С. 35—49.
Шрамко Б.А. Комплекс глиняных скульптур Бельского
городища // Більське городище в контексті вивчен-
ня пам’яток раннього залізного віку Європи. — Пол-
тава, 1996. — С. 67—87.
Шургая И.Г. Аграрная магия в Илурате // Проблемы анти-
чной культуры. — М., 1986. — С. 217—222.
Щербакова Т.А., Тащи Е.Ф. Терракоты из Нижнего По-
днестровья (по материалам раскопок поселения Чо-
бручи) // Старожитності Степового Причорномор’я
і Криму. — 2009. — XV. — С. 217—220.
Sîrbu V. Figurinele antropomorfe din prima epocâ a fierului
discoperite în Lumea Tracicâ // Istros. — 1999. — P. 47—88.
Sîrbu V. Figurinele antropomorfe şi zoomorfe Traco-geto-
Dacice din prima şi a doua epocă a fierului // Istros. —
1987. — P. 91—157.
Stillwell A.N. The potters’ quarter. The terracottas. //
Corinth. — New Jersey, 1952. — Vol. XV. — Part II.
Надійшла 20.02.2017
Е.С. Савельева 1
1 Лаборант отдела научной обработки и хранения фондов, Одесский археологический музей, sav_reun@ukr.net
ЛЕПНЫЕ АНТРОПОМОРФНЫЕ СТАТУЭТКИ
ИЗ АНТИЧНЫХ ПАМЯТНИКОВ НИЖНЕГО ПОДНЕСТРОВЬЯ
Рассмотрены двадцать четыре лепные антропоморфные статуэтки из Тиры, Никония и городища Надлиманское.
Комплексы и слои, в которых они были найдены, датируются IV в. до н. э. — IV в. н. э. Эти изделия разделены
на две группы. К первой группе относятся терракоты, изготовленные в стиле античного искусства. Статуэтки
второй группы аналогичны изделиям, найденным на памятниках гетской культуры. Несколько подобных статуэ-
ток известны также на позднескифских поселениях первых веков н. э. Находки этих терракот, наряду с другими
материалами, свидетельствуют о проживании варваров в городах Нижнего Поднестровья. Вероятно, эти изделия
использовались в ритуалах, связанных с культом плодородия.
К л ю ч е в ы е с л о в а: Нижнее Поднестровье, терракоты, гето-фракийцы, поздние скифы.
Kateryna S. Savelieva 1
1 research assistant of the Scientific Processing and Preserving the Funds Department, the Odesa Archaeological Museum
HAND-MADE CERAMIC ANTHROPOMORPHOUS FIGURINES
FROM ANCIENT GREEK SITES OF DNISTER RIVER LOWER REGION
The paper treats twenty-four hand-made ceramic anthropomorphous figurines from Tyras, Nikonion, and Nadlymanske
hill-fort. Assemblages and layers where they were found are dated by the period from the 6th century BC to the 4th century
AD. These items are divided into two groups. The first group comprises terracottas made in Ancient Greek art style. The
statuettes of the second group are analogous to the artefacts found at Getic culture sites. Several similar statuettes are
also known from the late-Scythian settlements of the first centuries AD. Findings of these terracottas together with other
materials testify that the Barbarians lived in the cities of the Dnister River lower region. These items were probably used in
rites related to the fertility cult.
K e y w o r d s: the Dnister River lower region, terracotta, the Getae-Thracians, the Late Scythians.
References
Bruiako I.V. Lepnaia keramika grecheskogo Nikoniia. Drevnosti Prichernomorskikh stepei. Kyiv, 1993, рр. 58-71.
Bruiako I.V., Dzygovskii A.N., Sekerskaia N.M. Nikonii rimskoi еpokhi. Odesa, 2008.
Buiskykh S.B. Eskhary Glubokoi Pristani. Drevneie Prichernomorie. Kratkie soobshcheniia Odesskogo arkheologicheskogo ovshchestva.
Odesa, 1993, рр. 80-82.
Chebotarenko H.F. Nekotoryie redkiie nakhodki vtoroi poloviny 1-go tysiacheletiia do n. e. s poseleniia Kalfa. Trudy. Kyshynev,
1969, iss. 2, pp. 58-60.
Dzys-Raiko H.A., Okhotnikov S.B., Redina Ye.F. Gorodishche Nadlimanskoie IV-III vv. do n. e. v Nizhnem Podnestrovie.
Odesa, 2012.
Gavryliuk N.A. Lepnaia keramika Tiry. Tira-Belgorod-Akkerman (materialy issledovanii). Odesa, 2010, рр. 11-46.
Kashuba M.T., Khakheu V.P., Levitskii O.H. Frako-getskiie drevnosti v yuzhnoi lesostepi srednego Dnestra. Stratum plus. 2001-
2002, iss. 3, рр. 118-216.
Kleiman I.B. Terrakoty Roksolanovskogo gorodishcha. Materialy po arkheologii Severnogo Prichernomoria. Odesa, 1966, рр. 90-100.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 3 89
Kleiman I.B. Tri fragmentirovanyie terrakotovyie statuetki iz gorodishcha Nadlimanskogo. Kratkiie soobshcheniia o polevykh
arkheologicheskikh issledovaniiakh Odesskogo gosudarstvennogo arkheologicheskogo muzeia 1962 g. Odesa, 1964, рр. 137-139.
Konova L. Magicheski obrazi. Gliniani kultovi figuri ot raiona na s. Konevo, Elkhovsko. Izvestiia na Natsionalniia istoricheski
muzei. 2004, iss. XIV, рр. 17-42.
Kravchenko A.A. Mogilnik cherniakhovskoi kultury v sele Frunzovka. Istoriia i arkheologiia yugo-zapadnykh oblastei SSSR nachala
nashei ery. Materialy i issledovaniia po arkheologii SSSR, 1976, no. 139, рр. 160-163.
Kruglikova I.T. Terrakoty iz selskikh poselenii evropeiskoi chasti Bosporskogo gosudarstva. Terrakoty Severnogo Prichernomoria.
Ch. II, Moskva, 1970, рр. 100-111 (Svod arkheologicheskikh istochnikov, iss. H1-11).
Kuzmenko V.I. Issledovanie rimskikh sloev Nikoniia. Materialy po arkheologii Severnogo Prichernomoria. Odesa, 1976, iss. 8,
pp. 218-224.
Levi Ye.A. Terrakoty iz Olvii. Terrakoty Severnogo Prichernomoria. Ch. I, Moskva, 1970, pp. 33-56. (Svod arkheologicheskikh
istochnikov, iss. H1-11).
Malikov V.M. Zhertvennik iz prigrodnogo zdaniia Neapolia Skifskogo. Kratkiie soobshcheniia Instituta arkheologii. 1961, iss. 11, pp. 64-69.
Maliukevich A.Ye. Mologa - sakralnyi tsentr pozdnikh skifov Budzhaka. Olbio in memoriam V.V. Krapivina. Arkheolohiia i davnia
istoriia Ukrainy. Kyiv, 2015, iss. 1 (14), pp. 333-358.
Marchenko K.K., Domanskii Ya.V. Kultovyi zolnik na poselenii Kutsurub I. Kratkiie soobshcheniia Instituta arkheologii. 1983, iss.
174, pp. 37-40.
Nikulitse I.T. Severnyie frakiitsy v VI-I vv. do n. e. Kishinev, 1987.
Okhotnikov S.B. Poseleniia Nizhnego Podnestrovia (VI-III vv. do n. e.). Drevniie kultury Severo-Zapadnogo Prichernomoria (k 95-
letiiu Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy). Odesa, 2013, pp. 554-570.
Ostapenko P.V. Varvarizovannyie antropomorfnyie terrakoty iz Tiry. Starozhytnosti stepovoho Prychornomoria i Krymu. 2005, iss. II,
pp. 230-235.
Pogrebova N.N. Pozdneskifskiie gorodishcha na Nizhnem Dnepre (gorodishcha Znamenskoie i Gavrilovskoie). Pamiatniki skifo-
sarmatskogo vremeni v Severnom Prichernomorie. 1958, pp. 103-247 (Materialy i issledovaniia po arkheologii SSSR. no. 64).
Rusiaieva A.S. Terrakota i figurnyie sosudy. Kultura naseleniia Olvii i yeio okrugi v arkhaicheskoie vremia. Kyiv, 1987, pp. 160-175.
Samoilova T.L. Varvary v Tire dorimskogo vremeni. Pamiatniki drevnei istorii Severo-Zapadnogo Prichernomoria. Kyiv, 1985, pp. 51-59.
Samoilova T.L. Tira. Drevniie kultury Severo-Zapadnogo Prichernomoria (k 95-letiiu Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy).
Odesa, 2013, pp. 450-492.
Samoilova T.L. Tira v VI-I vv. do n. e. Kyiv, 1988.
Samoilova T.L. Ellinskoie i varvarskoie v dukhovnom mire grekov Nizhnego Podnestrovia v VI-I vv. do n. e. Pamiatky arkheolohii
Pivnichno-Zakhidnoho Prychornomoria. Odesa, 2000, pp. 79-106.
Saveliev O.K. Kontakty Tiry i varvarov v rimskoie vremia. Probleme actuale ale arheologiei, etnologiei şi studiului artelor. Chişinău, 2014, p. 43.
Saveliev O.K., Savelieva Ye.S., Statuetki i figurnyie sosudy rimskogo vremeni iz Tiry. Stratum plus. 2012, no. 4, pp. 97-106.
Sekerskaia N.M. Nikonii. Drevniie kultury Severo-Zapadnogo Prichernomoria (k 95-letiiu Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy).
Odesa, 2013, pp. 493-522.
Shaub I.Yu. Kult Velikoi bogini u mestnogo naseleniia Severnogo Prichernomoria. Stratum plus. 1999, no. 3, pp. 207-223.
Shcherbakova T.A., Tashchi Ye.F. Terrakoty iz Nizhnego Podnestrovia (po materialam raskopok poseleniia Chobruchi).
Starozhytnosti Stepovoho Prychornomoria i Krymu. 2009, iss. XV, pp. 217-220.
Shramko B.A. Belskoie gorodishche skifskoi epokhi (gorod Gelon). Kyiv, 1987.
Shramko B.A. Glinianyie skulptury lesostepnoi Skifii. Rossiiskaia arkheologiia. 1999, no. 3, pp. 35-49.
Shramko B.A. Kompleks glinianykh skulptur Belskogo gorodishcha. Bilske horodyshche v konteksti vyvchennia pamiatok rannioho
zaliznoho viku Evropy. Poltava, 1996, pp. 67-87.
Shurgaia I.G. Agrarnaia magiia v Ilurate. Problemy antichnoi kultury. Moskva, 1986, pp. 217-222.
Silantieva P.F. Terrakoty Pantikapeia. Terrakoty Severnogo Prichernomoria, iss. III, Moskva, 1974, pp. 5-37 (Svod arkheologicheskikh
istochnikov, iss. H1-11).
Sîrbu V. Figurinele antropomorfe din prima epocâ a fierului discoperite în Lumea Tracicâ. Istros. 1999, pp. 47-88.
Sîrbu V. Figurinele antropomorfe şi zoomorfe Traco-geto-Dacice din prima şi a doua epocă a fierului. Istros. 1987, pp. 91-157.
Son N.A. Tira rimskogo vremeni. Kyiv, 1993.
Stillwell A.N. The potters’ Quarter. The Terracottas. Corinth. New Jersey, 1952.
Viazmitina M.I. Poselennia bilia s. Zolota Balka. Arkheolohiia. 1957, iss. I, рр. 115-126.
|
| id | arheologia-com-ua-article-104 |
| institution | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| issn | 2616-499X |
| keywords_txt_mv | |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-08-07T01:00:50Z |
| publishDate | 2017 |
| publisher | Institute of Archaeology NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | arheologiacomua/30/623e777ac2d57d75887e973138e92330.pdf |
| spelling | arheologia-com-ua-article-1042020-01-19T08:31:43Z Hand-made Ceramic Anthropomorphous Figurines from Ancient Greek Sites of Dnister River Lower Region Лепные антропоморфные статуэтки из античных памятников Нижнего Поднестровья Ліпні антропоморфні статуетки з античних пам’яток Нижнього Подністров’я Savelieva, Kateryna S. Нижнее Поднестровье, терракоты, гето-фракийцы, поздние скифы. Нижнее Поднестровье, терракоты, гето-фракийцы, поздние скифы. Нижнє Подністров’я, теракоти, гето-фракійці, пізні скіфи. The paper treats twenty-four hand-made ceramic anthropomorphous figurines from Tyras, Nikonion, and Nadlymanske hill-fort. Assemblages and layers where they were found are dated by the period from the 6th century BC to the 4th century AD. These items are divided into two groups. The first group comprises terracottas made in Ancient Greek art style. The statuettes of the second group are analogous to the artefacts found at Getic culture sites. Several similar statuettes are also known from the late-Scythian settlements of the first centuries AD. Findings of these terracottas together with other materials testify that the Barbarians lived in the cities of the Dnister River lower region. These items were probably used in rites related to the fertility cult Рассмотрены двадцать четыре лепные антропоморфные статуэтки из Тиры, Никония и городища Надлиманское. Комплексы и слои, в которых они были найдены, датируются IV в. до н. э. — IV в. н. э. Эти изделия разделены на две группы. К первой группе относятся терракоты, изготовленные в стиле античного искусства. Статуэтки второй группы аналогичны изделиям, найденным на памятниках гетской культуры. Несколько подобных статуэток известны также на позднескифских поселениях первых веков н. э. Находки этих терракот, наряду с другими материалами, свидетельствуют о проживании варваров в городах Нижнего Поднестровья. Вероятно, эти изделия использовались в ритуалах, связанных с культом плодородия. У статті розглянуто ліпні антропоморфні статуетки з Тіри, Ніконію та городища Надлиманське. Запропоновано їх класифікацію та етнокультурну інтерпретацію. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2017-09-22 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/104 10.15407/archaeologyua2017.03.081 Arheologia; No 3 (2017): Arheologia; 81-89 Археологія ; № 3 (2017): Археологія; 81-89 Археология; № 3 (2017): Arheologia; 81-89 2616-499X 0235-3490 10.15407/archaeologyua2017.03 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/104/99 |
| spellingShingle | Нижнє Подністров’я теракоти гето-фракійці пізні скіфи. Savelieva, Kateryna S. Ліпні антропоморфні статуетки з античних пам’яток Нижнього Подністров’я |
| title | Ліпні антропоморфні статуетки з античних пам’яток Нижнього Подністров’я |
| title_alt | Hand-made Ceramic Anthropomorphous Figurines from Ancient Greek Sites of Dnister River Lower Region Лепные антропоморфные статуэтки из античных памятников Нижнего Поднестровья |
| title_full | Ліпні антропоморфні статуетки з античних пам’яток Нижнього Подністров’я |
| title_fullStr | Ліпні антропоморфні статуетки з античних пам’яток Нижнього Подністров’я |
| title_full_unstemmed | Ліпні антропоморфні статуетки з античних пам’яток Нижнього Подністров’я |
| title_short | Ліпні антропоморфні статуетки з античних пам’яток Нижнього Подністров’я |
| title_sort | ліпні антропоморфні статуетки з античних пам’яток нижнього подністров’я |
| topic | Нижнє Подністров’я теракоти гето-фракійці пізні скіфи. |
| topic_facet | Нижнее Поднестровье терракоты гето-фракийцы поздние скифы. Нижнее Поднестровье терракоты гето-фракийцы поздние скифы. Нижнє Подністров’я теракоти гето-фракійці пізні скіфи. |
| url | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/104 |
| work_keys_str_mv | AT savelievakaterynas handmadeceramicanthropomorphousfigurinesfromancientgreeksitesofdnisterriverlowerregion AT savelievakaterynas lepnyeantropomorfnyestatuétkiizantičnyhpamâtnikovnižnegopodnestrovʹâ AT savelievakaterynas lípníantropomorfnístatuetkizantičnihpamâtoknižnʹogopodnístrovâ |