Ще раз про залізообробне виробництво на Кам’янському городищі
The Scythian period has a special significance in history of iron-working production development in Northern Eurasia. At that very time, iron becomes usual in everyday life of the local population. At a context of general history of iron-working craft development, the steppe nomadic population’s tra...
Збережено в:
| Опубліковано в: | Археологія |
|---|---|
| Дата: | 2017 |
| Випуск: | 3 |
| Сторінки: | 120-127 |
| ISSN: | 2616-499X |
| Автори та афіліації: |
|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Institute of Archaeology NAS of Ukraine
2017
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/107 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| Завантажити файл: |
|
Репозитарії
Chemistry, Physics and Technology of Surface| _version_ | 1872824400663805952 |
|---|---|
| author | Zavialov, Vladimir I. Terekhova, Natalia N. |
| author_facet | Zavialov, Vladimir I. Terekhova, Natalia N. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Vladimir I. Zavialov",
"institution": "Institute of Archaeology, Russian Academy of Sciences",
"orcid": ""
},
{
"author": "Natalia N. Terekhova",
"institution": "Institute of Archaeology, Russian Academy of Sciences",
"orcid": ""
}
] |
| author_sort | Zavialov, Vladimir I. |
| baseUrl_str | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 127 |
| container_issue | 3 |
| container_start_page | 120 |
| container_title | Археологія |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2020-01-19T08:32:21Z |
| description | The Scythian period has a special significance in history of iron-working production development in Northern Eurasia. At that very time, iron becomes usual in everyday life of the local population. At a context of general history of iron-working craft development, the steppe nomadic population’s transfer to a settled life played a significant role. Kamianka hill-fort is the most prominent centre of this period in the Steppe Scythia. Archaeometallographic investigation of the materials from the site allow the authors to understand the process of this craft’s development by the nomadic peoples in the period of their transfer to the settled way of life. The data presented testifies that the nomads’ contacts with the bearers of technological knowledges played a key role in this process |
| doi_str_mv | 10.15407/archaeologyua2017.03.120 |
| first_indexed | 2026-08-07T01:02:10Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 3120
До історії
стародавнього виробництва
© В.І. Завьялов, Н.М. Терехова, 2017
В.І. Завьялов, Н.М. Терехова *
ЩЕ РАЗ ПРО ЗАЛІЗООБРОБНЕ ВИРОБНИЦ
ТВО НА КАМ’ЯНСЬКОМУ ГОРОДИЩІ 1
УДК: 904.05 (477.64) “6383”
Статтю присвячено залізообробному виробництву у
найбільш яскравому центрі скіфського періоду Північної
Євразії Камянському городищі. Зокрема подаються дані
археометалографічних досліджень матеріалів пам’ятки,
що дозволить зрозуміти процес формування ремесла у ко-
чових народів.
К л ю ч о в і с л о в а: археометалографія, Кам’янське
городище, скіфи, технологічна схема, залізообробне ви-
робництво, витоки технологічних знань.
Кам’янське1 городище є однією з ключових
пам’яток степових скіфів у період їх переходу
до осілості. Хоч з часів першої фундаменталь-
ної публікації матеріалів пам’ятки Борисом
Миколайовичем Граковим (Граков 1954) мину-
ло понад шістдесят років, городище як і раніше
викликає велику зацікавленість дослідників.
Археологічні дослідження пам’ятки, проведені
в останні роки (з 1987 по 2010 рр). Н.О. Гаври-
люк підтвердили «исключительную значимость
Каменского городища для скифской истории и ис-
тории ранних номадов вообще» (Гаврилюк 2013,
с. 99). Особливого значення Кам’янському го-
родищу надають численні знахідки, пов’язані
з чорною металургією. Знахідки залізної руди,
залізних шлаків, шматків кричного заліза,
фрагментів горнів з отворами для сопел, ко-
вальського інструментарію (зубил, пробійни-
1 Робота виконана за фінансової підтримки Р ФФД,
проект № 16-06-00051.
ків) напівфабрикатів та заготівок (Граков 1954,
с. 115, 124), дозволили Б.М. Гракову дійти ви-
сновку про те, що «Каменское городище явно
было постоянным поселением оседлых мастеров-
металлургов в этой стране скифов-кочевников»
(Граков 1954, с. 123).
Не всі дослідники згодні з інтерпретацією
Б.М. Граковим пам’ятки як ремісничого цен-
тру. Так, наприклад, С.Я. О льговський вва-
жає Кам’янське городище не постійним, а се-
зонним городищем-торжищем і твердить, що
у ньому повний металургійний цикл був від-
сутній (Ольговский 1987, с. 48—52). Дослідник
заперечує існування на Кам’янському городи-
щі металургійного вирорбництва і вважає, що
джерелом сировини у вигляді готових криць
для кузень були гірничо-металургійні цен-
три Криворізького басейну (Ольговский 1987,
с. 49). Що ж стосується залізо обробки, то до-
слідник вважає (правда, без достатньої аргу-
ментації), що майстерні Кам’янського горо-
дища «носили сезонный характер, где работа-
ли заезжие (бродячие) мастера….» (Ольговский
2005, с. 180). Ми повинні зауважити, що вияв-
лені на Кам’янському городищі численні мета-
лургійні шлаки 2 (Граков 1954, с. 218) є прямим
доказом існування на пам’ятці чорної металур-
гії, яка в силу особливостей процесу потребує
стаціонарного виробництва. Що ж стосується
використання залізних руд Криворізького ба-
сейну, то приведені групою під керівництвом
Б.А. Шрамка, дані спектрального аналізу цьо-
го не підтвердили, оскільки «железо Камен-
ского городища не содержит основных микро-
2 С.Я. Ольговский піддає сумніву висновок про те, що
ці шлаки є металургійними, та припускає можли-
вість того, що їх можна віднести до відходів коваль-
ського виробництва. Пояснимо, що ковальський
шлак являє собою або просто окалину, або дрібні
краплеподібні фракції, які виникають в результаті
проковки криці.
* ЗАВЬЯЛОВ Володимир Ігоревич — доктор історич-
них наук, провідний науковий співробітник Лабора-
торії природничих методів Інституту археології РАН
(Москва).
ТЕРЕХОВА Наталія Миколаївна — кандидат істо-
ричних наук, старший науковий співробітник Л а-
бораторії природничих методів Інституту археології
РАН (Москва).
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 3 121
примесей, характерных для руд Криворожского
бассейна», а сировиною, що використовували
металурги могли слугувати «легко доступные
и легко восстанавливаемые бурые железняки,
которые часто встречаются в районе Камен-
ского городища прямо на поверхности» (Шрам-
ко и др. 1986, с. 166).
Однією з проблем в історії ранніх кочови-
ків є становлення ремесла, саме, залізо оброб-
ного. Розгляд зазначеної проблеми передбачає
рішення низки задач, таких як визначення рів-
ня розвитку технології, спрямування зв’язків у
виробничій сфері.
Об’єктивним та надійним методом у цьо-
му плані може бути метод археометалографії,
сутністю якого є мікроскопічне досліджен-
ня структури металу готового виробу, що відо-
бражає операції, котрі проводились з металом.
Базуючись на цьому можна достовірно рекон-
струювати технологію виробництва конкрет-
ного артефакту. При узагальненні масових се-
рій аналітичних даних конкретної пам’ятки або
археологічної культури з’являється можливість
говорити про виробничі традиції, припустимі
інновації, витоки технологічних знань.
Низка робіт, присвячених залізоробно-
му ремеслу в Скіфії, з використанням методу
металографії здійснено Б.А. Шрамком разом
з металознавцями Л.О. Солнцевим і Л.Д. Фо-
міним (Шрамко и др. 1963; 1971). На підста-
ві аналітичної продукції з лісостепових та сте-
пових пам’яток, автори дійшли висновку про
те, що скіфські майстри знали різноманітні
способи обробки чорних металів, широко ви-
користовували цементацію (вуглецювання за-
ліза) як готових виробів, так і заготівок з ме-
тою отримання якісної вуглецевої сталі. При
виготовленні деяких виробів застосовувала-
ся ковальське зварювання. На цьому фоні ви-
сокорозвинутих технологій дивним виглядає
висновок дослідників про те, що «скифские
кузнецы, очевидно, не применяли или применяли
очень редко термическую обработку стали». Ав-
тори підкреслюють, що «им не встретилось ни
одного изделия, прошедшего закалку или какую-
либо другую термическую обработку». Оцінюю-
чи загальний рівень обробки заліза у лісосте-
пових і степових племен, дослідники роблять
висновок про те, що суттєвих розбіжностей у
техніці залізообробки між цими регіонами не
існувало (Шрамко и др. 1963, с. 55).
У 1986 р. група Б.А. Шрамка звернулася до
матеріалів Кам’янського городища (Шрам-
ко и др. 1986). Проведений аналіз 17 предме-
тів (ножі, серпи, шила, зубильця, пробійники,
стамески, долота, предмети кінського споря-
дження, рибальські гачки, гвіздки, заготівки).
На думку авторів, при виготовленні коваль-
ських виробів ковалі Кам’янського городища
в основному використовували сирцеву сталь
яку отримують безпосередньо у сиродутному
горні. Прийоми попередньої цементації не за-
фіксовані на жодному виробі. Використання
термічної обробки також не зафіксовано. В ці-
лому, автори дійшли висновку про те, що май-
стри Кам’янського городища використовува-
ли дуже прості ковальські прийоми. Потреби у
високоякісних залізних знаряддях вдовольня-
лися за рахунок продукції ремісників античних
міст і пам’яток лісостепової Скіфії. На їх дум-
ку, цим під-твержується висновок Б.М. Гра-
кова про те, що ковальське виробництво на
Кам’янському городищі не було достатньо ди-
ференційоване, одні й ті ж самі майстри займа-
лися литвом бронзи та куванням заліза. Зістав-
лення отриманих результатів з технологічними
даними про ковальське ремесло лісостепової
Скіфії, дозволило Б.А. Шрамкові підкресли-
ти певні розбіжності у технології виготовлення
ковальської продукції, а саме, відсутність се-
ред артефактів з Кам’янського городища виро-
бів, виготовлених з використанням таких при-
йомів як цементація і термообробка, відомих у
лісостепу (Шрамко и др. 1986, с. 167—168).
Не можна не помітити протиріч у положен-
нях, раніше висловлених Б.А. Шрамком про
відсутність розбіжностей у ковальському ре-
меслі степової і лісостепової Скіфії (Шрамко
и др. 1963) і висновками про існування таких
розбіжностей, отриманих при аналізі матері-
алів Кам’янського городища (Шрамко и др.
1986).
До матеріалів Кам’янського городища з
розкопко Н.О. Гаврилюк звернувся Д.П. Не-
допако (Недопако 2005). Було досліджено 23
предмета (ножі, шила, булавки, напівфабри-
кати). Отримані дослідником результати явно
відрізняються від даних групи Б.А. Шрамка.
Так, Д.П. Недопакою виявлені і прийоми це-
ментації, і прийоми термообробки (м’яке за-
гартування і гартування із відпуском (Недопа-
ко 2005, с. 415—416).
Враховуючи розбіжності в інтерпретації
аналітичних даних ш виключну важливість ма-
теріалів крупного ремісничого центру скіф-
ського світу, ми вирішили знову звернутися
до матеріалів Кам’янського городища. Дякую-
чи люб’язності співробітників відділу археоло-
гії ДІМ (м. Москва), пощастило відібрати ко-
лекцію з 39 предметів з розкопок Б.М. Гракова
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 3122
1949—1950 рр. Вироби походять з розкопу IX,
культурний шар котрого датується Б.М. Грако-
вим серединою IV—III ст. до н. е. (Граков 1954,
с. 229). Колекція складається з наступних ка-
тегорій предметів (табл.): ножі (21 екз.), сер-
пи (2 екз.), шила (3 екз.), голки (1 екз.), долота
(3 екз.), пробійник (1 екз.) невизначені фраг-
менти (8 екз.).
Перед тим як перейти до викладення кон-
кретних результатів археометалографічного
дослідження, необхідно надати деякі пояснен-
ня. Відомо, що у виробництві виробів з чор-
ного металу застосовувалися як прості, так і
складні технології. Базуючись на цьому ми ви-
окремлюємо дві технологічні групи. Група I
об’єднує прості технологічні прийоми, такі як
ковка предметів безпосередньо із сировини,
отриманої в ході металургійного процесу (за-
лізо і сталь із сирцю), без будь-яких додатко-
вих операцій з покращення механічних влас-
тивостей. В Групу ІІ входять такі високотехно-
логічні для раннього залізного віку прийоми,
як цементація (вуглецювання) готових виробів
або заготовок (отримання цементованої ста-
лі), різні види термічної обробки. Виокремле-
ні групи відображають кваліфікацію майстрів,
що передбачає існування ремісничої страти-
фікації. У підсумку співвідношення простих а
складних технологій у матеріалах конкретної
пам’ятки або археологічної культури дозволя-
ють оцінити рівень розвитку виробництва.
Розглянемо з цих позицій отримані нами
аналітичні дані (табл. 1). Група I представлена
22 артефактами. У цю групу входить залізний
інвентар всіх категорій, навіть такий, котрий за
своїми функціональними особливостями по-
требував покращення робочих якостей (ножі,
серпи). Більшість знарядь групи I викувані із
сирцевої сталі (рис. 1). Слід зауважити, що ніж
(ан. 11486) і оди із серпів (ан. 11458) дуже коро-
довані і не зберегли лезо, через що можна при-
пускати більш складну схему їх виготовлення
(наприклад, локальну цементацію). На виро-
бах Групи I фіксуються порушення темпера-
турного режиму кування, що чітко відобража-
ється у структурі металу.
У Групі II (17 екз.) особливу увагу привер-
тає значна частка виробів (13 екз.) викуваних
з спеціально отриманої цементованої сталі,
зафіксованої на знаряддях таких категорій як
ножі (рис. 2, ан. 11463, 11459, 11493, 11498), до-
лота, пробійники. Переважна більшість виро-
бів з цементованої сталі були піддані термічній
обробці (11 екз.). Використовувалися різнома-
нітні види термообробки: гартуванні з само-
відпуском, м’яке гартування та нормалізація
(рис. 2, ан. 11478, 11480, 11490, 11492, 11494).
Прийом поверхневої цементації готового
виробу зафіксований на трьох артефактах: двох
ножах (рис. 2, ан. 11478) і долоті. В усіх трьох
випадках заключною операцією була термоо-
бробка (ножі-гартування із самовідпуском, до-
лото — різке гартування).
Ще один предмет — долото , хоч і був ви-
куваний з сирцевої сталі, але його властивості
були покращені м’яким гартуванням (структу-
ра сорбіту), що дає підставу віднести цей арте-
факт до технологічної групи II.
Таким чином, у дослідженій колекції спосте-
рігається незначна перевага (56 %) виробів що
відносяться до технологічної групи I. На жаль,
більшість досліджених категорій виробів пред-
ставлено поодинокими екземплярами. Для того
ж, щоб адекватно оцінити рівень розвитку ви-
робництва на пам’ятці, слід розглянути співвід-
ношення розподілу груп, використовуючи зна-
Категорія
Технологія
Всього
З них термо-
оброблених
Технологічна група I Технологічна група II
Із заліза Із сирцевої сталі Із цементованої сталі Цементація
Ножі 1 7/1 11/9 2/2 21 12
Серпи 2 2
Шила 2 1 3
Долота 1/1 1/1 1/1 3 3
Пробійник 1/1 1 1
Голки 1 1
Невизначні
предмети 3 5 8
Всього 8 15/2 13/11 3/3 39 16
Таблиця 1. Розподіл металографічно досліджених ковальських виробів за технологічними групами
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 3 123
чну серію предметів однієї категорії. У даному
випадку це ножі. Всього у нашій вибірці ножі
представлені 21 екземпляром. З них до Групи I
відноситься 8 предметів, до Групи II — 13. Абсо-
лютна більшість ножів Групи II (11 екз.) мають
термообробку. Таким чином, на прикладі такої
категорії як ножі, чітко фіксується використан-
ня переважне використання високотехнологіч-
них прийомів у виготовленні знарядь праці.
Представлені результати входять у явне про-
тиріччя з висновками котрі були отримані у
1980-х рр. групою Б.А. Шрамка, як по загальній
оцінці ковальського виробництва на городищі
так і у інтерпретації окремих технологічних опе-
рацій. Нагадаємо, що оцінюючи рівень коваль-
ського ремесла на пам’ятці, дослідники базува-
лись на відсутності у вивчених ними ковальських
артефактів таких високотехнологічних прийомів
як цементація та термообробка. Виходячи з цьо-
го науковцями був зроблений висновок про те,
що «кузнечное производство на Каменском городи-
ще ещё не было достаточно дифференцированным,
и мастера универсалы, который занимались и
литьём бронз, и ковкой железа в некоторых слу-
чаях не обладали ещё достаточным знанием спе-
циально в области металлообработки железа»
(Шрамко и др. 1986, с. 168).
Маємо зазначити, що особливості обробки
чорних металів, що вимагають знання темпе-
ратурних режимів різних для різних видів си-
ровини, трудомісткість деяких операцій, істот-
ні енерго- і часові витрати на створення виро-
бів, неможливість тиражування артефактів як
в бронзоливарному виробництві і т. д. — все це
виключає можливість суміщення двох цих ви-
робництв. Не можна не згадати при цьому і про
Рис. 1. Залізні ножі технологічної групи I з Кам’янського городища.
Умовні позначки: а — залізо; б — сирцова сталь; в — відманштетт;
г — цементована сталь; д — термообробка
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 3124
технологічну специфіку бронзоливарної спра-
ви, яка також вимагає певних знань і досвіду.
Розбіжності з технологічними характеристи-
ками, отриманими групою Б.А. Шрамка, мож-
ливо пояснюються різним представництвом,
як кількісним (17 предметів у Б.А. Шрамка і
39, досліджених нами), так і якісним дослідже-
них колекцій. Зокрема, в колекції Б.А. Шрам-
ка така технологічно інформативна категорія
як ножі представлена всього чотирма екземп-
лярами.
Одним з принципових є висновок групи
Б.А. Шрамка про відсутність серед дослідже-
них ними предметів виробів, підданих терміч-
ній обробці. На цьому хотілося б зупинитися
докладніше. Справа в тому, що впровадження
в ковальську практику прийомів термооброб-
ки знаменує собою певний рівень розвитку
чорної металообробки. А це дозволяє судити
про ступінь розвиненості місцевого коваль-
ського ремесла.
Звернемо увагу, що в матеріалах, дослідже-
них групою Б.А. Шрамка, присутні предмети
(ніж і зубильце), в металі яких була зафіксова-
на така структура як сорбітоподібний (сферо-
їдований) перліт — структура нормалізованої
сталі (Шрамко и др. 1986, с. 162—163), тобто
сталі, підданій обробці певного виду термоо-
бробки (нормалізації).
Однак дослідники вважали, що в даному
випадку «нормализацию нельзя считать специ-
альной термической обработкой, так как она
происходила естественно при остывании изде-
лий на воздухе после ковки» (Шрамко и др. 1963,
с. 55). З цим положенням ніяк не можна пого-
дитися, оскільки структура сорбітоподібного
перліту могла вийти тільки в результаті вико-
нання низки послідовних операцій: нагрівання
готового виробу до певної температури (понад
900 °С), витримці при цій температурі і тільки
після цього охолодження на відкритому пові-
трі. Можна послатися на авторитет польсько-
го історика металургії Й. Пясковського, який
розглядає структуру сорбітоподібного (сферо-
дізірованого) перліту, як структуру, яка утво-
рюється в результаті термообробки. Це було
продемонстровано ним саме на скіфському
матеріалі (Piaskowski 1959).
Рис. 2. Залізні ножі технологічної групи II з Кам’янського городища
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 3 125
Таким чином, навіть серед матеріалів, до-
сліджених групою Б.А. Шрамка, присутні ви-
роби, виготовлені з використанням термічної
обробки.
Структуру сорбітоподібного перліту як
структуру термообробленої сталі розглядає і
Д.П. Недопако, який знайшов її в металі виро-
бів з Кам’янського городища. Разом з цим він
зафіксував і інші види термообробки — м’яке
загартування і загартування з відпустком, а та-
кож використання прийомів цементації (Не-
допако 2005, с. 415—416).
Отже, підсумовуючи наявні на сьогодні ана-
літичні дані за матеріалами Кам’янського го-
родища (табл. 2), ми маємо всі підстави ствер-
джувати, що залізообробка на Кам’янському
городищі представляла собою високорозвине-
не виробництво, засноване на високотехноло-
гічних прийомах. Звертає на себе увагу висо-
ка частка виробів, виготовлених із спеціально
отриманої високоякісної цементованої сталі.
Природно виникає питання про витоки висо-
корозвинених технологій в культурі кочовиків,
які не мали досвіду роботи з чорним металом.
У зв’язку з цим слід звернути увагу на ма-
теріали лісостеповій Скіфії, зокрема, на таку
пам’ятку як Більське городище, що входить в
Ворсклинську групу пам’яток. На думку Іри-
ни Борисівни Шрамко, тут у виробництві ко-
вальських виробів термообробка і цементація
використовувалися вже в VI ст. до н. е. (Шрам-
ко И.Б. 1994). Є дані про те, що Ворсклин-
ский центр почав формуватися в умовах тіс-
них зв'язків з Кавказом, причому, не тільки на
основі торгового обміну, але і за рахунок про-
сування частини населення з областей Північ-
ного Кавказу і Прикубання на північ в лісостеп
(Шрамко И.Б. 1994, с. 43).
Є всі підстави вважати, що саме Північ-
ний Кавказ став джерелом знань про високо-
технологічні для раннього залізного віку при-
йоми обробки чорного металу, оскільки тут ці
прийоми були поширені вже в VIII ст. до н. е.
(Вознесенська 1975). Відомо, що скіфи широ-
ко користування послугами північнокавказь-
ких ковалів. Я к приклад можна привести ко-
вальські вироби з Ульських курганів (Терехова
2015, с. 82).
Поки неможливо однозначно відповісти на
питання чи були ковалі Кам’янського городи-
ща вихідцями з лісостепових центрів, або без-
посередньо з Північного Кавказу. Однак немає
сумніву в тому, що джерелом поширення в Скі-
фії таких інноваційних технологічних прийо-
мів як цементація і термообробка є саме кав-
казькі центри залізообробки.
Важко погодитися з припущенням, вислов-
леним Б.А. Шрамком, про можливість поя-
ви на пам’ятці високотехнологічних виробів
в якості імпорту (Шрамко и др. 1986, с. 168),
дуже високий в матеріалах Кам’янського го-
родища відсоток предметів, що відносяться до
технологічної групі II. Наприклад, серед но-
жів такі вироби складають 65 %. Неможливо
уявити, що в постійно діючому залізообробно-
му центрі значну частину продукції становили
імпортні вироби. Крім того, серед артефактів,
виготовлених з такої цінної сировини, як це-
ментована сталь, є предмети (риболовні гачки,
цвяхи і т. п.), для виготовлення яких цілком
могло піти звичайне залізо. Малоймовірно, що
подібні вироби були предметом імпорту, тоді
як місцеві майстри цілком могли викувати їх із
залишків сировинного матеріалу. На наш по-
гляд, є всі підстави вважати, що високоякісні
вироби з чорного металу на Кам’янському го-
родище виготовлялися на місці.
Отже, тримані нами аналітичні дані за ма-
теріалами Кам’янського городища значно
Таблиця 2. Зведена таблиця залізних виробів
Кам’янського городища, досліджених металографічно
Категорія
Дослідники
Всьо-
го Б.А. Шрам-
ко
Д.П. Не-
допако
І.Н. Те-
рехова
Ножі 4 6 21 31
Серпи 1 2 3
Долота 1 3 4
Зубила 1 1
Пробійники 1 1 2
Стамески 1 1
Шила 2 10 3 15
Псалій 1 1
Кільце від
вудил 1 1
Голки 1 1
Риболовні
гачки 2 2
Цвяхи 1 1 2
Шпилька 1 2 3
Підвіска 1 1
Заготовка 1 1
Невизначені
фрагменти 3 8 11
Всього 18 23 39 80
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 3126
розширили уявлення про ковальське ремес-
ло одного з ключових виробничих центрів
Скіфії. Встановлено, що ковальське ремесло
з’являється тут у вже сформованому вигляді
на високотехнологічному рівні. Це передбачає
присутність на городище носіїв цих знань, а
технологічні особливості ковальської продук-
ції вказують на витоки виробничих традицій.
Вознесенская Г.А. Технология производства железных предме-
тов Тлийского могильника // Очерки технологии древ-
нейших производств. — М.: Наука, 1975. — С. 76—116.
Гаврилюк Н.А. Экономика степной Скифии VI—III вв. до
н. э. — К.: Видавець Олег Філюк, 2013.
Граков Б.Н. Каменское городище на Днепре. — 1954 (Мате
риалы и исследования по археологии СССР. — 36).
Ильинская В.А., Тереножкин А.И. Скифия VII—IV вв. до
н. э. К.: Наукова Думка, 1983.
Недопако Д.П. Технологiчнi дослiдження залiзних виробiв
зi скiфського Кам’янського городища // Археологiчнi
дослiдження в Українi 2003—2004 рр. Запорiжжя:
Дике Поле, 2005. — С. 412—416.
Ольговский С.Я. Социально-экономическая роль Камен-
ского городища // Скифы Северного Причерномо-
рья. — К., 1987.
Ольговский С.Я. Скифо-античная металлообработка арха-
ического времени. — К.: Укрпрессполиграфэкспо,
2005.
Терехова Н.Н. Железные изделия из Ульских курганов в
контексте кузнечного ремесла скифской эпохи //
А.И. Иванчик, А .М. Л есков. Ульские курганы.
Культово-погребальный комплекс скифского вре-
мени на Северном Кавказе. — М.; Берлин; Бордо:
Палеограф, 2015. — С. 77—86.
Шрамко Б.А., Солнцев Л.А., Фомин Л.Д. Техника обработки
железа в лесостепной и степной Скифии // Совет-
ская археология. — 1963. — № 4. — С. 36—57.
Шрамко Б.А., Фомин Л.Д., Солнцев Л.А. Новые исследова-
ния техники обработки железа в Скифии // Совет-
ская археология. — 1971. — № 4. — С. 140—153.
Шрамко Б.А., Солнцев Л.А., Фомин Л.Д. К вопросу о
железообрабатывающем ремесле в степной Ски-
фии // Советская археология. — 1986. — № 2. —
С. 156—169.
Шрамко И. Б. Развитие кузнечного ремесла у племени бас-
сейнов Ворсклы и Псла в скифскую эпоху // Древ-
ности 1994. Харьковский историко-археологический
ежегодник. — Х арьков: АО «Бизнес Информ»,
1994. — C. 43—57.
Piaskowski J. Technologia wyrobów żelaznych u dawnych
Scytów // Przegląd techniczny. R. 18. Maj. — 1959. —
S. 26—27.
Надійшла 21.08.2017
В.И. Завьялов 1, Н.Н. Терехова 2
1 Доктор исторических наук, ведущий научный сотрудник Лаборатории естественнонаучных методов
Института археологии РАН
2 Кандидат исторических наук, cтарший научный сотрудник Лаборатории естественнонаучных методов
Института археологии РАН
Еще раз о железообрабатывающем производстве на Каменского городища
Особое значение в истории развития железообрабатывающего производства Северной Евразии занимает скиф-
ский период. Именно в это время железо начинает входить в повседневный быт местного населения. В контексте
общей истории развития железообрабатывающего ремесла существенную роль сыграл переход кочевого степного
населения к оседлости. Наиболее ярким центром этого периода в степной Скифии является Каменское городи-
ще. Археометаллографические исследования материалов памятника позволяют понять процесс формирования
ремесла у кочевых народов в период перехода к оседлому образу жизни. Приведенные данные свидетельствуют,
что ключевую роль при этом играют контакты номадов с носителями технологических знаний.
К л ю ч е в ы е с л о в а: археометаллография, Каменское городище, скифы, технологическая схема, железо
обрабатывающее производство, истоки технологических знаний.
Vladimir I. Zavialov 1, Natalia N. Terekhova 2
1 DSc., leading research fellow of the Natural Scientific Methods Laboratory in the Institute of Archaeology, Russian Academy of
Sciences
2 PhD, senior research fellow of the Natural Scientific Methods Laboratory in the Institute of Archaeology, Russian Academy of
Sciences
Once Again on Iron-working Production at Kamianka Hill-fort
The Scythian period has a special significance in history of iron-working production development in Northern Eurasia. At
that very time, iron becomes usual in everyday life of the local population. At a context of general history of iron-working
craft development, the steppe nomadic population’s transfer to a settled life played a significant role. Kamianka hill-fort is
the most prominent centre of this period in the Steppe Scythia. Archaeometallographic investigation of the materials from
the site allow the authors to understand the process of this craft’s development by the nomadic peoples in the period of their
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 3 127
transfer to the settled way of life. The data presented testifies that the nomads’ contacts with the bearers of technological
knowledges played a key role in this process.
K e y w o r d s: archaeometallography, Kamianka hill-fort, the Scythians, technological scheme, iron-working production, origins
of technological knowledge.
References
Gavryliuk N.A. Ekonomika stepnoi Skifii VI-III vv. do n. e. Kyiv: Vydavets Oleh Filiuk, 2013.
Grakov B.N. Kamenskoe gorodishche na Dnepre. Materialy i issledovaniia po arkheologii SSSR, 1954, iss. 36.
Ilinskaia V.A., Terenozhkin A.I. Skifiia VII-IV vv. do n. e. Kyiv: Naukova Dumka, 1983.
Nedopako D .P. Tekhnolohichni doslidzhennia zaliznykh vyrobiv zi skifskoho K amianskoho horodyshcha. Arkheolohichni
doslidzhennia v Ukraini 2003-2004 rr. Zaporizhzhia: Dyke Pole, 2005, pp. 412-416.
Olgovskii S.Ya. Sotsialno-ekonomicheskaia rol Kamenskogo gorodishcha. Skify Severnogo Prichernomoria. Kyiv, 1987.
Olgovskii S.Ya. Skifo-antichnaia metalloobrabotka arkhaicheskogo vremeni. Kyiv: Ukrpresspolihrafekspo, 2005.
Piaskowski J. Technologia wyrobów żelaznych u dawnych Scytów. Przegląd techniczny. R. 18. Maj 1959, s. 26-27.
Shramko B.A., Solntsev L.A., Fomin L.D. Tekhnika obrabotki zheleza v lesostepnoi i stepnoi Skifii. Sovetskaia arkheologiia, 1963,
no. 4, pp. 36-57.
Shramko B.A., Fomin L.D., Solntsev L.A. Novyie issledovaniia tekhniki obrabotki zheleza v Skifii. Sovetskaia arkheologiia, 1971,
no. 4, pp. 140-153.
Shramko B.A., Solntsev L.A., Fomin L.D. K voprosu o zhelezoobrabatyvaiushchem remesle v stepnoi Skifii. Sovetskaia arkheologiia,
1986, no. 2, pp. 156-169.
Shramko I.B. Razvitie kuznechnogo remesla u plemeni basseinov Vorskly i Psla v skifskuiu epokhu. Drevnosti 1994. Kharkovskii
istoriko-arkheologicheskii yezhegodnik. Kharkiv: AO «Biznes Inform», 1994, pp. 43-57.
Terekhova N .N. Zheleznyie izdeliia iz U lskikh kurganov v kontekste kuznechnogo remesla skifskoi epokhi. In: A.I. Ivanchyk,
A.M. Leskov. Ulskie kurgany. K ultovo-pogrebalnyi kompleks skifskogo vremeni na Severnom K avkaze. Moskva; Berlin;
Bordo: Paleograf, 2015, pp. 77-86.
Voznesenskaia H.A. Tekhnologiia proizvodstva zheleznykh predmetov Tliiskogo mogilnika. Ocherki tekhnologii drevneishykh
proizvodstv. Moskva: Nauka, 1975, pp. 76-116.
|
| id | arheologia-com-ua-article-107 |
| institution | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| issn | 2616-499X |
| keywords_txt_mv | |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-08-07T01:02:10Z |
| publishDate | 2017 |
| publisher | Institute of Archaeology NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | arheologiacomua/34/aef5eff599e20e0f34dee057217b7834.pdf |
| spelling | arheologia-com-ua-article-1072020-01-19T08:32:21Z Once Again on Iron-working Production at Kamianka Hill-fort Еще раз о железообрабатывающем производстве на Каменского городища Ще раз про залізообробне виробництво на Кам’янському городищі Zavialov, Vladimir I. Terekhova, Natalia N. archaeometallography, Kamianka hill-fort, the Scythians, technological scheme, iron-working production, origins of technological knowledge археометаллография, Каменское городище, скифы, технологическая схема, железо-обрабатывающее производство, истоки технологических знаний. археометалографія, Кам’янське городище, скіфи, технологічна схема, залізообробне виробництво, витоки технологічних знань. The Scythian period has a special significance in history of iron-working production development in Northern Eurasia. At that very time, iron becomes usual in everyday life of the local population. At a context of general history of iron-working craft development, the steppe nomadic population’s transfer to a settled life played a significant role. Kamianka hill-fort is the most prominent centre of this period in the Steppe Scythia. Archaeometallographic investigation of the materials from the site allow the authors to understand the process of this craft’s development by the nomadic peoples in the period of their transfer to the settled way of life. The data presented testifies that the nomads’ contacts with the bearers of technological knowledges played a key role in this process Особое значение в истории развития железообрабатывающего производства Северной Евразии занимает скифский период. Именно в это время железо начинает входить в повседневный быт местного населения. В контексте общей истории развития железообрабатывающего ремесла существенную роль сыграл переход кочевого степного населения к оседлости. Наиболее ярким центром этого периода в степной Скифии является Каменское городище. Археометаллографические исследования материалов памятника позволяют понять процесс формирования ремесла у кочевых народов в период перехода к оседлому образу жизни. Приведенные данные свидетельствуют, что ключевую роль при этом играют контакты номадов с носителями технологических знаний. Статтю присвячено залізообробному виробництву у найбільш яскравому центрі скіфського періоду Північної Євразії Камянському городищі. Зокрема подаються дані археометалографічних досліджень матеріалів пам’ятки, що дозволить зрозуміти процес формування ремесла у кочових народів. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2017-09-22 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/107 10.15407/archaeologyua2017.03.120 Arheologia; No 3 (2017): Arheologia; 120-127 Археологія ; № 3 (2017): Археологія; 120-127 Археология; № 3 (2017): Arheologia; 120-127 2616-499X 0235-3490 10.15407/archaeologyua2017.03 ru https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/107/102 |
| spellingShingle | археометалографія Кам’янське городище скіфи технологічна схема залізообробне виробництво витоки технологічних знань. Zavialov, Vladimir I. Terekhova, Natalia N. Ще раз про залізообробне виробництво на Кам’янському городищі |
| title | Ще раз про залізообробне виробництво на Кам’янському городищі |
| title_alt | Once Again on Iron-working Production at Kamianka Hill-fort Еще раз о железообрабатывающем производстве на Каменского городища |
| title_full | Ще раз про залізообробне виробництво на Кам’янському городищі |
| title_fullStr | Ще раз про залізообробне виробництво на Кам’янському городищі |
| title_full_unstemmed | Ще раз про залізообробне виробництво на Кам’янському городищі |
| title_short | Ще раз про залізообробне виробництво на Кам’янському городищі |
| title_sort | ще раз про залізообробне виробництво на кам’янському городищі |
| topic | археометалографія Кам’янське городище скіфи технологічна схема залізообробне виробництво витоки технологічних знань. |
| topic_facet | archaeometallography Kamianka hill-fort the Scythians technological scheme iron-working production origins of technological knowledge археометаллография Каменское городище скифы технологическая схема железо-обрабатывающее производство истоки технологических знаний. археометалографія Кам’янське городище скіфи технологічна схема залізообробне виробництво витоки технологічних знань. |
| url | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/107 |
| work_keys_str_mv | AT zavialovvladimiri onceagainonironworkingproductionatkamiankahillfort AT terekhovanatalian onceagainonironworkingproductionatkamiankahillfort AT zavialovvladimiri eŝerazoželezoobrabatyvaûŝemproizvodstvenakamenskogogorodiŝa AT terekhovanatalian eŝerazoželezoobrabatyvaûŝemproizvodstvenakamenskogogorodiŝa AT zavialovvladimiri ŝerazprozalízoobrobnevirobnictvonakamânsʹkomugorodiŝí AT terekhovanatalian ŝerazprozalízoobrobnevirobnictvonakamânsʹkomugorodiŝí |