Пам’яті С.К. Кульжинського
It is 150th anniversary of Sergii Klymentiiovych Kulzhynskyi (1867—1943), one of the first explorers of pysanka-making in Ukraine, museums employee, ethnographer, geographer and pedagogue. His life and work was connected to the history of Lubny for more than half of a century. Life and scientific pa...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Археологія |
|---|---|
| Datum: | 2018 |
| Heft: | 1 |
| Сторінки: | 133-140 |
| ISSN: | 2616-499X |
| Автори та афіліації: |
|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Institute of Archaeology NAS of Ukraine
2018
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/11 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| Завантажити файл: |
|
Institution
Chemistry, Physics and Technology of Surface| _version_ | 1872824316251340800 |
|---|---|
| author | Suprunenko, Oleksandr B. |
| author_facet | Suprunenko, Oleksandr B. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Oleksandr B. Suprunenko",
"institution": "Vasyl Krychevskyi Poltava Local Lore Museum",
"orcid": ""
}
] |
| author_sort | Suprunenko, Oleksandr B. |
| baseUrl_str | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 140 |
| container_issue | 1 |
| container_start_page | 133 |
| container_title | Археологія |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2019-11-21T13:44:43Z |
| description | It is 150th anniversary of Sergii Klymentiiovych Kulzhynskyi (1867—1943), one of the first explorers of pysanka-making in Ukraine, museums employee, ethnographer, geographer and pedagogue. His life and work was connected to the history of Lubny for more than half of a century.
Life and scientific path of Lubny scholar and museum employee was not observed in numerous publications and some great gaps in his biography can be noticed. The article aims to fill these gaps in some way.
Many biographical facts about life of the explorer of the Sula River area antiquities are found, his biographical sketch with synopsis of his archaeologic and publishing activity is composed. S.K. Kulzhynskyi’s role in forming the K.M. Skarzhynska Lubny Museum gathering, passing its collection as a gift to the Natural Historic Museum of Poltava Governorate Zemstvo is specially outlined.
Presented are the new data concerning the late-Lubny life period of the scholar as a Head of the Lubny Ukrainian Folk Museum, a reader and docent of the Lubny social Training Institute (later Pedagogic and Teacher-training Institute), and the time of occupation of the town by the fascists.
Places of death and burial of S.K. Kulzhynskyi are found. Photos and description of gravestone on scholar’s grave at old Lubny town cemetery down D. Siryk Street, placed before the anniversary, are presented. The paper is supplied with a brief report on a scientific conference in Lubny of Poltava Oblast in May, 2017. |
| doi_str_mv | 10.15407/archaeologyua2018.01.133 |
| first_indexed | 2026-08-07T01:00:49Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 1 133
Історія науки
ПАМ’ЯТІ С.К. КУЛЬЖИНСЬКОГО
УДК: 902.2+39:929 (477.470) 08
© О.Б. Супруненко, 2018
О.Б. Супруненко *
* СУПРУНЕНКО Олександр Борисович — кандидат
історичних наук, старший науковий співробітник,
директор Полтавського краєзнавчого музею імені
Василя Кричевського, poltava_local_museum@ukr.net
Наводиться короткий біографічний нарис відомого му-
зейника, етнографа, географа, природознавця і педагога,
огляд його археологічної діяльності та заходів із відзна-
чення 150-річного ювілею С.К. Кульжинського у м. Лубни
на Полтавщині у травні 2017 р.
К л ю ч о в і с л о в а: Кульжинський С.К., Лубенський
музей К.М. Скаржинської, археологія, нумізматика, пи-
санкарство, природознавство, конференція.
Виповнилося 150 років від дня народження му-
зейника, етнографа, археолога, географа, при-
родознавця і педагога Сергія Kлиментійовича
Kульжинського (1867—1943), одного з перших
дослідників писанкарства України і Півдня ко-
лишньої Російської імперії. Життя і діяльність
вченого та наставника молоді більше ніж на 50
років співпадає в часі з історією міста на Сулі
кінця ХІХ — першої половини ХХ ст. — тися-
чолітніх Лубен.
Період становлення і зрілості у жит-
ті С.К. Кульжинського пов’язаний з Лубен-
ським музеєм К.М. Скаржинської — науково-
освітнім приватним закладом меценатки, до-
бродійниці, видавця і колекціонера, що діяв у
Круглику під Лубнами в 1885—1906 рр., а піз-
ніше був подарований Полтавському губерн-
ському земству, заклавши підвалини остаточ-
ного формування Природничо-історичного
музею у Полтаві (Супруненко 2000, с. 76).
Унаслідок вивчення історії цього музею
з’явилася перша публікація з науковою біогра-
фією хранителя та наукового секретаря Лубен-
ського музею К.М. Скаржинської (Супрунен-
ко 1999), що базувалася на архівних матеріалах
і поодиноких згадках в літературі ХХ ст. про
С.K. Kульжинського, з’явилися в світ кілька
праць про нього переважно в контексті вивчен-
ня писанкарства чи історії музейництва Пол-
тавщини (детальніше див.: Супруненко 2000,
с. 60). Наприкінці століття вже у незалежній
Україні життєвий шлях лубенського музейни-
ка знайшов висвітлення у деяких роботах ав-
тора, які призвели на початку ХХІ ст. до появи
детальніших праць та публікацій архівних ма-
теріалів, чималої кількості енциклопедичних
статей (напр.: Супруненко, Ханко 2015, с. 677:
фотопортр. на с. 678; Ханко 2016, с. 136).
С.К. Кульжинський народився 20 лютого
(4 березня) 1867 р. в м. Курськ, у небагатій ро-
дині службовця (Кульжинский [1923—1941],
арк. 19). Невдовзі його батько залишив сім’ю з
п’ятьма дітьми на матір-домогосподарку. Сер-
гію допомогла влаштуватися казенним коштом
до пансіону Kурської гімназії молодша сестра-
вчителька. 1877 р. він був зарахований до Кур-
ської гімназії безкоштовно, де був одним із
найстарших і кращих учнів. Закінчив курс гім-
назії 1885 р. зі срібною медаллю, від якої відмо-
вився, обравши грошову винагороду, що дозво-
лило скласти іспити до фізико-математичного
факультету Київського університету св. Воло-
димира. Після смерті старшого брата студенту
1887 p. довелося перевестися до Харківського
університету.
Фізико-математичне відділення цього вузу
С.K. Kульжинський закінчив за спеціальністю
«фізика» в 1889 р. На останньому курсі проявив
себе в оволодінні знаннями з фізичної географії
і метеорології, видав власним коштом тлумачні
плани міст Харкова і Kурська (План 1888; 1889),
та був запрошений для підготовки до професор-
ського звання. За браком аспірантської стипен-
дії випускник змушений був відкласти свій при-
хід на кафедру, підшукавши місце домашнього
вчителя. Він планував заробити кошти і через
певний час повернутися до університету.
Саме тоді С.K. Kульжинський скористався
рекомендацією Ф.І. Камінського та пропозиці-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 1134
єю K.М. Скаржинської (Кульжинский [1923—
1941], арк. 3—4) щодо приїзду до Лубен. Пізні-
ше він згадував: «Заняття мої [географічними]
науками були викликані тим, що в будинку, де я
мав уроки, знаходився приватний, але відкритий
для всіх бажаючих «Лубенський музей К.М. Скар-
жинської», з багатими колекціями археологічно-
го, історичного, етнографічного та природни-
чого характеру і з бібліотекою наукового змісту.
Я дуже зацікавився як музеєм, так і науками, до
яких належали колекції музею, і так, як незаба-
ром після мого приїзду завідуючий музеєм помер,
а нові хранителі музею спеціальних знань для його
ведення не мали, то й став постійним співробіт-
ником його, в якості секретаря, а потім фактич-
ного завідуючого музею» (Там само, арк. 23).
У Лубнах С.K. Kульжинський продовжував
вивчати географічну літературу, зібрав влас-
ну бібліотеку (Скаржинський 1991, арк. 2),
підтримував зв’язки з основними науковими
центрами того часу, став членом чи членом-
кореспондентом ряду наукових товариств: Ро-
сійського географічного товариства, геогра-
фічного й етнографічного відділень Москов-
ського Товариства любителів природознавства,
етнографії та антропології, Kиївського приро-
дознавців, Kазанського і Kиївського фізико-
математичних (Кульжинский [1923—1941],
арк. 53).
Та робота в музеї змінила плани моло-
дого вченого. Він вирішив відмовитися від
кар’єри викладача, поринувши у копітку ді-
яльність хранителя збірок, експозиціонера. До
того ж, його та K.М. Скаржинську поєднували
спільні почуття глибокої поваги і любові, які
С.K. Kульжинський проніс через усе життя.
Важливим напрямком музейної діяльнос-
ті С.К. Кульжинського було археологічне зби-
ральництво. Розуміючи важливість старожит-
ностей для Лубенського музею К.М. Скаржин-
ської та їх значення у Круглику за життя свого
попередника Ф.І. Камінського, він залучив
до поповнення колекцій відомих київських
учених — М.Ф. Біляшівського, В.В. Хвойку,
С.А. Мазаракі та ін., які передавали музею час-
тину своїх знахідок. Більшість з таких надхо-
джень здійснювалися через К.В. Болсунов-
ського (Супруненко 2000, с. 62). За С.К. Куль-
жинського в Круглику почали з’являтися
археологічні матеріали зі Стародавнього Єгип-
ту (частина колекції професора-єгиптолога
А.В. Прахова), античності, раннього середньо-
віччя із Середземномор’я та Причорномор’я
(Письма К.В. Болсуновского, арк. 12, 44, 55,
75), колекція карасукських бронз і середньо-
вічних залізних наконечників стріл з Мінусин-
ської котловини у Східному Сибіру.
С.К. Кульжинський не тільки поповнював
музейні збірки, а й володів дослідницькими
навичками і знаннями з класичної археології.
Проте, більше цікавився античними речами у
колекції Лубенського музею. Саме за його іні-
ціативи музейна збірка почала поповнюватися
зусиллями київського агента-постачальника
К.В. Болсуновського. В епістолярії С.К. Куль-
жинського та його записах в інвентарі му-
зею К. М. Скаржинської збереглися відомос-
ті про розкопки курганів П.І. Н ікіфорова під
Ростовом-на-Дону у складі некрополів Єли-
заветинського городища — перші археологіч-
ні дослідження в околицях античного Танаїсу
(Kаталог 1906—1912, арк. 48), скарбошукацькі
Рис. 2. С.К. Кульжинський. Фото
1942 р.
Рис. 1. Сергій Климентійович
Кульжинський (1867—1943). За
рис. зі збірки І В. Скаржинської
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 1 135
руйнування елліністичних могил в маєтку ге-
нерала Фадєєва біля с. П арутиного на Мико-
лаївщині 1889 р. (Kаталог 1906—1912, арк. 69)
тощо. Він же придбав для музею чимало анти-
чних монет, зразки розписного посуду класич-
ного й еліністичного періодів з Керчі та Оль-
війської хори, окремі амфори (Античная кера-
мика… 1987, с. 8—11) та ін.
На кошти К.М. Скаржинської С.К. Куль-
жинський провів восени 1896 р. розкопки кур-
гану разом із сином землевласника з с. Хитці
Лубенського повіту А.О. Лютецьким (Лютец-
кий 1896, арк. 18—40; Плескач 1928, арк. 11).
Було здійснено дослідження великого насипу
скіфського часу висотою 4,8 м і діаметром по-
над 25 м велися на південний захід від села, в
уроч. Коломак (Кулатова, Супруненко 1997,
с. 59—61), де пізніше здійснював розкопки
директор Лубенського краєзнавчого музею
1920-х pp. І.Я. Плескач (Плескач 1927, арк. 11—
30; 1928, арк. 3—4). Крім розкопок цього кур-
гану, був укладений план курганної групи із за-
значенням навколишніх пам’яток, серед яких
уперше згадане Хитцівське давньоруське горо-
дище в уроч. Коломак, а також неподалік — го-
родище в уроч. Голова (Городок) (Сидоренко,
Махно, Телегін 1982, с. 71). На першому з них
обстежувалася яма від колодязя і був графіч-
но зафіксований зовнішній вигляд роменсько-
давньоруського укріплення (Кулатова, Супру-
ненко 1997, с. 62, рис. 4).
В останній період існування музею у Кру-
глику С.К. Кульжинський звернув увагу на за-
пропоновані катеринославським торговцем
старожитностями О. Столяровим уламки брон-
зового литого казана зі своєрідною рельєфною
орнаментацією, виявленого випадково побли-
зу с. Переволочна Кобеляцького повіту і при-
дбав їх для музею (Kаталог 1906—1912, арк. 101,
№ 711), розуміючи виняткову наукову цінність
знахідки. Як виявилося, ці фрагменти належа-
ли унікальному казану гунського часу — пер-
шому зі знайдених у Дніпровському Лісосте-
повому Лівобережжі.
В організаційному плані С.К. Кульжин-
ський не тільки опікувався Лубенським музеєм
К.М. Скаржинської, його відвідувачами, пред-
ставляв заклад у наукових установах, а й роз-
робив його статут (Статут… 1994). Він прагнув
завершити каталогізацію музейного зібрання,
разом із фахівцями уклав археологічний та іс-
торичний реєстри колекцій на основі записів
Ф.І. Камінського. Готуючи ці матеріали до ви-
дання під керівництвом проф. В.Б. Антонови-
ча, долучив до виконання проекту К.В. Бол-
суновського й А.П. Зосімовича (Супруненко
Рис. 3. Лубни, вул. Гоголя, 10. Будинок, де в
1920—1930-ті рр. проживали К.М. Скаржинська
і С.К. Кульжинський із родиною. Меморіальна
дошка на будинку
Рис. 4. Лубни, кладовище по вул. Д. Сі-
рика. Надгробок музейника, встановле-
ний у травні 2017 р. Архітектор В.О. Па-
рістий, художник В.О. Пашкевич
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 1136
2000, с. 62). З огляду на сказане, вчений секре-
тар Лубенського музею К.М. Скаржинської
С.К. Кульжинський входив до кола дослідників
лубенського археологічного осередку вивчен-
ня старожитностей Середнього Подніпров’я.
Він також активно формував народознав-
чі і нумізматичні збірки музею. Захоплен-
ня нумізматикою мало ще київське коріння,
коли С.K. Kульжинський підтримував кон-
такти з відомими нумізматами С. Бодилев-
ським, М.П. Чернєвим та ін. Особисті зв’язки
з одним із яскравих представників київсько-
го нумізматичного осередку K.В. Болсунов-
ським зумовили появу певних інтересів у
С.K. Kульжинського в галузі західноєвро-
пейської нумізматики, його обрання членом-
кореспондентом Московського нумізматич-
ного товариства (Кульжинский [1923—1941],
арк. 52). Тільки особистими зусиллями музей-
ника нумізматична збірка у Круглику збагати-
лася на 2000 монет (Супруненко 2000, с. 61).
С.K. Kульжинський збагатив колекцію з
писанкарства і 1898 р. підготував до друку її ба-
гатоілюстрований каталог, а протягом 1900—
1904 рр. — його продовження (Кульжинский
1904; 2010), що й досі залишається в рукопи-
сі, вивезене 1943 р. до архіву в Бавнд-Бруці у
США (Селівачов 1992, с. 25). Дослідження да-
леко перевершило масштаби музейного ката-
лога, адже включало передмову з викладом мо-
тивації та методики пошукової роботи, огляд
наявної на той час літератури з писанкарства,
нарис про історію створення і склад круглиць-
кої колекції, аналіз походження і виготовлення
писанок, опис процесу створення цих витво-
рів народного генію у різних регіонах на кінець
ХІХ ст., класифікаційно-типологічну схему ви-
робів, а також детальний каталог колекції Лу-
бенського музею K.М. Скаржинської, допо-
внений науково-достовірними чорно-білими і
кольоровими рисунками (оригінал-макет ілю-
стративного блоку цього видання виконаний
І.А. Зарецьким). Праця С.K. Kульжинського
належить до скарбниці кращих творів вітчиз-
няної етнографії та мистецтвознавства й є
ґрунтовним дослідженням з писанкарства
Східної Європи.
Kрім цього, С.K. Kульжинський уклав про-
граму збирання народних писанок, був авто-
ром ряду невеликих публікацій з етнографії,
ініціатором видання серій листівок «Малорос-
сийские типы» та «Малороссия—Лубенщина»,
відомої краєзнавчої праці К.П. Бочкарьова
«Очерки Лубенской старины».
Етнографічні студії в діяльності С.К. Куль-
жинського поєднувалися з вивченням приро-
ди Лубенщини. Вони не обмежувалися попо-
вненням геологічних колекцій закордонними
закупівлями у всесвітньовідомій фірмі «Krantz
in Bonn» з Німеччини, очолюваної Ф.Л. Кран-
цем (1859—1926). Музейник описував зразки
місцевих мінералів зі зборів київських профе-
сорів К.М. Феофілактова і П.Я. Армашевсько-
го, долучав до геологічної збірки знахідки сво-
го наставника Ф.І. Камінського з обстежень
третинних і четвертинних нашарувань біля
Гінцівської пізньопалеолітичної стоянки, роз-
копок курганів та поселення на Лисій Горі під
Лубнами. До речі, на початку ХХ ст. лубен-
ська геологічна колекція, зібрана за ініціати-
ви С.К. Кульжинського, вважалися у Полтаві
за «розкішну», розміщуючись в окремій залі та
мансардному ліхтарі Природничо-історичного
музею Полтавського губернського земства
(Отчет… 1908, с. 2).
У плані консультування з питань формуван-
ня геологічної збірки С.К. Кульжинський звер-
тався до багатьох науковців, зокрема, 1901 р.
до приват-доцента Московського університе-
ту, геолога і мінералолога, майбутнього акаде-
міка В.І. Вернадського, який відвідав Круглик
1901 р. (Кульжинський 1902, арк. 1—1 зв.), зу-
стрічався з ним у Москві 1902 р. (Халімон 2017,
с. 71, рис. 8—9).
Роки керівництва Лубенським музеєм
К.М. Скаржинської для С.К. Кульжинського не
минули даремно. Він був добре відомий у серед-
овищі музейників України і Росії, шанований
колегами за кордоном. Розуміючи невідворот-
ність революційних подій, втрачаючи засоби на
утримання музею, керівники Круглицького му-
зейного осередку вирішили передати його гро-
маді з метою створення міського загальнодос-
тупного закладу (Супруненко 2000).
Під час проведення переговорів з Лубен-
ською міською думою 1905 р. С.К. Кульжин-
Рис. 5. На засіданні конференції. 11 травня 2017 р.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 1 137
ський отримав пропозицію К.М. Скаржинської
виїхати за кордон для підготовки їх сина Ігоря
до вступу в реальну гімназію, а потім до Лозан-
ського університету. 1906 р. відбув спочатку на
Адріатичне узбережжя Італії, а потім до Швей-
царії, де в Лозанні і передмістях жив разом із
К.М. Скаржинською до 1914 р. В цей час він
кілька разів подорожував по Середземномор’ю
і Швейцарії, в Лозанні та Давосі контактував з
представниками інтелігенції на еміграції, дія-
чами різних партій, співпрацював у журналі «За
рубежом». Його погляди були співчутливими
до соціал-демократичного руху, а особисті зна-
йомства з лідерами більшовиків та меншовиків
(В.І. Ульяновим, Й.В. Джугашвілі, О.М. Пєш-
ковим, Ю.Й. Мартовим, Ф.І. Данном та ін.)
згодом дозволили пережити страшну смугу
сталінських репресій (Супруненко 2000).
1914 р. С.К. Кульжинський повернувся в
Україну, жив у Києві, Полтаві. 1916 р. приї-
хав до Лубен, де викладав географію, природо-
знавство і математику в змішаній (зі спільним
навчанням хлопчиків та дівчат) національній
гімназії О.М. Климової — доньки К.М. Скар-
жинської і своєї вихованки, а в 1917—1930-х pp.
працював у лубенських школах головою педра-
ди та директором.
У 1920—1923 pp. очолював Лубенський
Український Народний музей у час, коли в ньо-
му «не було ні тепла, ні освітлення, ні зарпла-
ти» і зберіг цей заклад від знищення (Кульжин-
ский [1923—1941], арк. 42). 1930 р. С.К. Куль-
жинського запросили до відкритого в Лубнах
Інституту соціального виховання (пізніше пе-
дагогічного, потім учительського), де він за
конкурсом обійняв посаду доцента фізики, ви-
конував обов’язки завідувача кафедри фізики і
математики, викладав астрономію, читав курс
фізичної географії. Після виходу на пенсію в
1935 р. продовжував викладацьку діяльність
майже до захоплення Лубен гітлерівцями.
На його утриманні з 1923 р. знаходилася за-
лишена сином — І.М. Скаржинським — сім’я
у складі двох дітей — онуків К.М. Скаржин-
ської — Всеволода і Вадима, їх матір — Наталія
Георгіївна Скаржинська, бабуся — Олексан-
дра Сильвестрівна Касяненко, яким педагог
замінив голову родини (Кульжинский [1923—
1941], арк. 54).
С.К. Кульжинський до останніх днів жит-
тя підтримував К.М. Скаржинську, а після її
смерті 1932 р. присвятив себе вихованню уси-
новлених онуків — згодом відомих українських
геологів — проф. Київського університету Все-
волода Ігоревича та Вадима Ігоревича Скар-
жинських. В.І. Скаржинський повідомляв, що
до 1928 р. їх родина та С.К. Кульжинський меш-
кали у Лубнах, в одному будинку зі К.М. Скар-
жинською (вул. Гоголя, 10), пізніше — немічна
меценатка перебралася до Круглика і зв’язок
із нею підтримувався вже епізодично. «Це була
взірцево освічена, істинно інтелігентна людина
з високими гуманними принципами, працелюб-
ством і постійним прагненням до самовдоско-
налення, — писав В.І. Скаржинський. — Це вже
на моїй пам’яті — його глибоко шанували і ціни-
ли в Лубенському педінституті, де він працював,
за професіоналізм і щирість душі. ... Все життя
С.К. Кульжинського — це данина поваги, точні-
ше — поклоніння і любові К.М. [Скаржинській].
Думаю, що і нас з братом він взяв під свою опі-
ку в ім’я цієї любові...» (Скаржинський 1991,
арк. 1—2).
Під час Другої світової війни С.К. Куль-
жинський залишився в окупації у Лубнах із ро-
диною. Був виселений загарбниками із власної
квартири, повернувся до неї після виїзду гітле-
рівців за пару тижнів до смерті. Помер 20 квіт-
ня 1943 р., не дочекавшись визволення міста.
Через місяць після смерті був оштрафований
міською управою за самочинне зайняття квар-
тири. До речі, сума штрафу була вилучена шля-
хом погроз з його невістки, а квартиру рідним
так і не повернули навіть після поновлення ра-
дянської влади (Тимофеев 1973, арк. 14—15).
Діяльність С.К. Кульжинського завершува-
ла собою останній етап в історії Лубенського
музею К.М. Скаржинської — час переростан-
ня закладу у цілком сформований краєзнав-
чий музей, відкритий для відвідувачів та екс-
курсійних груп, з розгорнутою видавничою і
науково-освітньою роботою. Разом із завіду-
вачем музею К.М. Скаржинська прийняла від-
повідальне і щиро безкорисливе рішення про
передачу коштовного зібрання губернській
громаді Полтавщини, котре і лягло в основу
колекцій сучасного Полтавського краєзнав-
чого музею ім. Василя Кричевського. Саме зу-
силлями С.К. Кульжинського влітку 1906 р.
зібрання було повною мірою передане в дар
Природничо-історичному музею Полтавсько-
го губернського земства, перевезене в 4-х ваго-
нах до Полтави залізницею.
150-річний ювілей С.К. Кульжинського за-
кономірно вплинув на появу нових досліджень
про наукову і музейну діяльність одного з хра-
нителів Лубенського музею К.М. Скаржин-
ської, популяризацію його творчої спадщи-
ни, встановлення нових фактів у біографії, ви-
вчення його спадку.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 1138
Принаймні, привернула увагу нащадків до
подвижницького життєвого шляху С.К. Куль-
жинського наукова конференція, проведена
11—12 травня 2017 р. у м. Лубни Полтавської
обл. зусиллями Центру охорони та досліджень
пам’яток археології Управління культури Пол-
тавської ОДА, Полтавського краєзнавчого му-
зею ім. Василя Кричевського, управління куль-
тури і мистецтв виконкому Лубенської міської
ради та Лубенського краєзнавчого музею, що
зібрала близько 30 археологів, істориків, етно-
графів та музеєзнавців з Києва, Лубен, Опіш-
ні, Полтави, Сум, Харкова, а також наукову і
краєзнавчу громадськість міста на Сулі. Робота
конференції проходила в залах картинної гале-
реї Лубенського краєзнавчого музею та Лубен-
ської міської бібліотеки для дорослих.
На відкритті зібрання з привітанням до при-
сутніх звернувся Лубенський міський голова
Олександр Грицаєнко, який познайомив присут-
ніх з колом міських пам’яткоохоронних захо-
дів, основними моментами з проекту реекспо-
зиції Лубенського краєзнавчого музею та нови-
ми виданнями зі стародавньої і сучасної історії
Лубен. Про пріоритети пам’яткоохоронної ді-
яльності, збереження археологічних й істо-
ричних пам’яток на Лубенській землі йшлося
у виступі провідного спеціаліста відділу охоро-
ни культурної спадщини Управління культури
Полтавської ОДА Інни Шерстюк.
Документально-біографічну частину кон-
ференції склали доповіді автора «Сергій Кли-
метійович Кульжинський: музейник, етнограф
і педагог (до 150-річчя від дня народження)»,
наукового співробітника Лубенського краєз-
навчого музею Тамари Дяченко «Працівник
духу» Лубенського краю», виступи правнучки
К.М. Скаржинської, наукового співробітника
Центральної геофізичної обсерваторії Гідро-
метслужби України Ірини Скаржинської, дирек-
тора Центру охорони та досліджень пам’яток
археології Управління культури Полтавської
облдержадміністрації Ірини Кулатової, спів-
робітника ДП «Рятівна археологічна служба»
Інституту археології НАН України, лубенця
Олександра Сидоренка та ін.
Археологічна тематика, пов’язана з пробле-
матикою діяльності С.К. Кульжинського Юрія
Шилова «Походження та сутність писанкар-
ства», Костянтина Мироненка та Олександра
Супруненка «Пам’ятки археології на Замковій
горі у місті Лубни», завідувача відділу палео-
гончарства Інституту керамології НАН Украї-
ни Анатолія Гейка, к. і. н. Романа Рейди, дирек-
тора Лубенського краєзнавчого музею Віктора
Верещаки та старшого наукового співробітника
Музею-заповідника А.С. Макаренка Сергія Са-
пєгіна «Матеріали черняхівської культури Лу-
бенського краєзнавчого музею», провідного
наукового співробітника Історико-культурного
заповідника «Більськ» Віктора Приймака «До
вивчення роменсько-давньоруських пам’яток
лубенської ділянки Посулля», Ірини Власенко
«Колекція дрібної культової металопластики
Лубенського музею Катерини Скаржинської».
За матеріалами доповідей і повідомлень до
проведення конференції виданий збірник на-
укових праць, що був презентований лубенцям
«Старожитності Посулля. Пам’яті С.К. Куль-
жинського (1867—1943)» (Київ, 2017).
Перед початком роботи конференції у кар-
тинній галереї Лубенського краєзнавчого музею
відкрита підготовлена науковцями Полтавсько-
го краєзнавчого музею ім. Василя Кричевсько-
го виїздна виставка — «Науковець, музейник
і педагог (до 150-річчя від дня народження
С.К. Кульжинського)». На ній репрезентовано
близько 100 різнопланових оригінальних екс-
понатів з природознавства, археології й етно-
графії, видання та іконографічні матеріали Лу-
бенського музею К.М. Скаржинської.
Учасники конференції відвідали пам’ятки
археології території м. Лубни, Мгарський мо-
настир, приміщення Лубенського краєзнавчого
музею, де проводиться ремонт напередодні від-
значення 100-річчя від дня заснування, останій
будинок, де жили в 1920 — на початку 1930-х рр.
К.М. Скаржинська і С.К. Кульжинський, по-
значений меморіальною дошкою (вул. Гоголя,
10), а також побували на старому міському кла-
довищі на могилі Сергія Климентійовича Куль-
жинського. До ювілею тут міською громадою
встановлена чорногранітна плита-надгробок.
Вона має зображення вгорі хреста, внизу ко-
шика з писанками та свічки, між якими розмі-
щений пам’ятний напис на вісім рядків: «Куль-
жинський / Сергій Климентійович / (4.03.1867—
20,04.1943) / відомий музейник, / педагог та
етнограф / Основоположник / вивчення мисте-
цтва / народної писанки» (архітектор В.О. Па-
рістий, художник В.О. Пашкевич).
Таким чином, результатом підготовки і про-
ведення наукового меморіального заходу стало
увічненння пам’яті та вшанування визначно-
го подвижника на культурницькій ниві — ет-
нографа, музейника, археолога і педагога, лю-
дини, яка уславила м. Лубни, доклала чимало
зусиль до визнання його одним з невеликих,
проте добре відомих центрів розвитку вітчиз-
няного музейництва.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 1 139
Античная керамика в собрании Полтавского краеведчес-
кого музея: каталог (авт.-сост. А.Б. Супруненко).
Полтава, 1987.
Кулатова І.М., Супруненко О.Б. Курган скіфського часу у с.
Хитці в Лубенському Посуллі. Археологічний літопис Лі-
вобережної України. Полтава, 1997, № 1—2, с. 59—63.
Кульжинский С.К. Описание коллекции народных пи-
санок. (На основе собрания Лубенского музея
Е.Н. Скаржинской). Предисл. В.А. Мокляка. Харь-
ков: Изд-во «Сага», 2010. Передрук. Кульжинский
С.К. Лубенский музей Е.Н. Скаржинской. Описание
коллекции народных писанок: вып. I. Москва, 1899.
Отчет о Естественно-Историческом музее Полтавско-
го Губернского Земства за 1907 год (сост. Олехов-
ский М.А.). Полтава: тип. Старожицкого М.Л., 1908.
План Курска (масштаб в дюйме 250 сажень) (сост. Кулжин-
ским [С.К.]). Харьков: тип. Варшавчика, 1889. 1 л.
План Харькова (масштаб в дюйме 250 саж.) (сост. Кульжин-
ским [С.К.]). Харьков: тип. Варшавчика, 1888. 1 л.
Селівачов М. Повернення з вирію. Образотворче мисте-
цтво. Київ, 1992, № 1, с. 25—26.
Сидоренко Г.О., Махно Є.В., Телегін Д.Я. Довідник з ар-
хеології України. Полтавська область. Kиїв: Наукова
думка, 1982.
Статут Лубенського музею Катерини Миколаївни Скар-
жинської. Полтавський археологічний збірник. Полта-
ва: Полтав. літератор, 1994, число друге, с. 165—166.
Супруненко О. Сергій Кульжинський — дослідник пи-
санкарства, етнограф і музейник. Християнські ста-
рожитності Лівобережної України. Полтава: Архео-
логія, 1999, с. 150—161.
Супруненко О.Б. Археологія в діяльності першого приват-
ного музею України: Лубенський музей К.М. Скар-
жинської. Київ; Полтава: Археологія, 2000.
Супруненко О.Б., Ханко В.М. Кульжинський Сергій Кли-
ментійович. Полтавіка. Полтавська енциклопедія (у
12 томах). Образотворче і декоративне мистецтво,
т. 9, кн. 1. Полтава, 2015.
Халімон О.В. З історії однієї природничої колекції. Ста-
рожитності Посулля. Пам’яті С.К. Кульжинського
(1867–1943). Київ, 2017, Вип. ІІ, с. 66—74.
Ханко В.М. Кульжинський Сергій Климентійович (20.
02(04. 03).1867, м. Курськ, Росія — 20.04.1943, м.
Лубни, Полтавської обл.). Енциклопедія сучасної
України. Київ, 2016, т. 16.
Архівні джерела
Kаталог Археологічного відділу Природничо-істори
чного Музею Полтавського губернського земства
(укл. Зарецький І.А., Щербаківський В.М.). Пол-
тава, 1906—1912. Фонди ПKМВК ім. В. Кричевсько-
го, т. 1.
Кульжинський С.К. Письмо к В.И. Вернадскому от 19
марта 1902 г. Архів Російської академії наук, ф. 518,
оп. 3, спр. 898.
Кульжинский С.К. Лубенский музей Е.Н. Скаржин-
ской. Описание коллекции народных писанок,
вып. 2. Рукопись, 1904 г. Фонди Православного
церковного музею-бібліотеки у Саунд-Бавнд-Бруці
(Нью-Джерсі, США).
Кульжинский С.К. Curriculum vitae; біограф. Докумен-
ти [1923—1941]. Науковий архів Центру охорони та
досліджень пам’яток археології Управління культу-
ри Полтавської обласної державної адміністрації,
м. Полтава, ф. 18, спр. 6. 64 арк.
Лютецкий А. Дневник [археологических раскопок
кургана у с. Хитцы Лубенского уезда]. Рукопись.
Хитцы, 23 сентября – 9 октября 1896 г. Науковий
архів Полтавського краєзнавчого музею ім. Васи-
ля Кричевського, м. Полтава, спр. 03-144/1, арк.
18—40.
Письма К.В. Болсуновского к С.К. Кульжинскому. Дер-
жавний архів Полтавської області, м. Полтава, ф.
222, оп. 1, спр. 168.
Плескач І.Я. Археологічні досліди в районі Тишківської
та Хитцянської с/Р, Вовчанського району: звіт.
1.IX.—11.Х.1927 р. НА ІА НАНУ. Ф. ВУАК. спр. 548,
арк. 11–32.
Плескач І.Я. Коротенький звіт за археологічні досліди та
розвідки в межах Хітцянської, Тишківської та Лу-
чанської с/Р Вовчанського р-ну. НА ІА НАНУ. Ф.
ВУАК. Спр. 202/12, арк. 3–5.
Скаржинський В.І. Лист до Полтавського краєзнавчого
музею від 28 серпня 1991 р. Поточний архів ПКМВК.
Вх. № 523 від 4.09. 1991 р. 2 арк.; копія: Науковий ар-
хів Центру охорони та досліджень пам’яток археоло-
гії Управління культури Полтавської обласної дер-
жавної адміністрації, м. Полтава. Ф. 18.
Тимофеев С.А. Мемуары о городе Лубнах. — Рукопись,
машинопись, 1973 г. Лубенський міський державний
архів. Ф. 74, оп. 1, спр. 1.
Надійшла 25.10.2017
А.Б. Супруненко
Кандидат исторических наук, директор Полтавского краеведческого музея им. Василия Кричевского,
poltava_local_museum@ukr.net
ПАМЯТИ С.К. КУЛЬЖИНСКОГО
Исполнилось 150 лет со дня рождения одного из первых исследователей писанкарства Украины, сотрудника музеев,
этнографа, археолога, географа и педагога Сергея Kлиментиевича Kульжинского (1867—1943). Жизнь и деятель-
ность ученого на более чем полстолетия во времени связаны с историей города Лубны.
Жизненному и творческому научному пути ученого и музейного сотрудника посвящено совсем немного пу-
бликаций, в которых заметны лакуны в биографии исследователя. Статья ставит цель определенным образом
восполнить эти пробелы.
К юбилею восполнено много новых фактов в биографии исследователя древностей Посулья, составлен его
биографический очерк с обзором собирательской, археологической и издательской деятельности. Особо подчер-
кнута роль С.К. Кульжинского в формировании собрания Лубенского музея Е.Н. Скаржинской, передаче кол-
лекций этого музея в дар Естественно-историческому музею Полтавского губернского земства.
Приводятся новые данные по позднему лубенскому периоду жизни ученого как руководителя Лубенского
Украинского Народного музея, преподавателя и доцента Лубенского Института социального воспитания (позже
педагогического, затем учительского института), а также времени фашистской оккупации города.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 1140
Установлены места смерти и погребения С.К. Кульжинского. Представлены фото и описание плиты-надгробия
на могиле ученого на старом Лубенском городском кладбище по ул. Д. Сирыка, установленной в предверии юби-
лея. Исследование дополнено кратким отчетом о научной конференции, проведенной в г. Лубны Полтавской
области в мае 2017 г.
К л ю ч е в ы е с л о в а: С.К. Кульжинский, Лубенский музей Е.Н. Скаржинской, писанкарство, археология, нумизма-
тика, природоведение, конференция
Oleksandr B. Suprunenko
PhD, Director of the Vasyl Krychevskyi Poltava Local Lore Museum, poltava_local_museum@ukr.net
In Memory of S.K. KulzhynskYi
It is 150th anniversary of Sergii Klymentiiovych Kulzhynskyi (1867—1943), one of the first explorers of pysanka-making in
Ukraine, museums employee, ethnographer, geographer and pedagogue. His life and work was connected to the history of
Lubny for more than half of a century.
Life and scientific path of Lubny scholar and museum employee was not observed in numerous publications and some
great gaps in his biography can be noticed. The article aims to fill these gaps in some way.
Many biographical facts about life of the explorer of the Sula River area antiquities are found, his biographical sketch with
synopsis of his archaeologic and publishing activity is composed. S.K. Kulzhynskyi’s role in forming the K.M. Skarzhynska
Lubny Museum gathering, passing its collection as a gift to the Natural Historic Museum of Poltava Governorate Zemstvo
is specially outlined.
Presented are the new data concerning the late-Lubny life period of the scholar as a Head of the Lubny Ukrainian Folk
Museum, a reader and docent of the Lubny social Training Institute (later Pedagogic and Teacher-training Institute), and
the time of occupation of the town by the fascists.
Places of death and burial of S.K. Kulzhynskyi are found. Photos and description of gravestone on scholar’s grave at old
Lubny town cemetery down D. Siryk Street, placed before the anniversary, are presented. The paper is supplied with a brief
report on a scientific conference in Lubny of Poltava Oblast in May, 2017.
K e y w o r d s: Kulzhynskyi S.K., the K.M. Skarzhynska Lubny Museum, archaeology, numismatics, pysanka-making, nature
science, conference
References
Antichnaia keramika v sobranii Poltavskogo kraevedcheskogo muzeia: katalog (avt.-sost. A.B. Suprunenko). Poltava, 1987.
Khalimon O.V. Z istorii odniiei pryrodnychoi kolektsii. Starozhytnosti Posullia. Pamiati S.K. Kulzhynskoho (1867-1943). Kyiv,
2017, iss. II, pp. 66-74.
Khanko V.M. Kulzhynskyi Serhii Klymentiiovych (20. 02(04. 03).1867, m. Kursk, Rosiia - 20.04.1943, m. Lubny, Poltavskoi obl.).
Entsyklopediia suchasnoi Ukrainy. Kyiv, 2016, vol. 16.
Kulatova I.M., Suprunenko O.B. Kurhan skifskoho chasu u s. Khyttsi v Lubenskomu Posulli. Arkheolohichnyi litopys Livoberezhnoi
Ukrainy. Poltava, 1997, no 1-2, pp. 59-63.
Kulzhynskii S.K. Opisanie kollektsii narodnykh pysanok. (Na osnove sobraniia Lubenskogo muzeia E.N. Skarzhynskoi). Predisl.
V.A. Mokliaka. Kharkiv, 2010. Peredruk [Kulzhynskyi S.K. Lubenskyi muzei E.N. Skarzhynskoi. Opisanie kollektsii
narodnykh pysanok: Iss. I. Moskva: typ. Skoropechati A.A. Levensona, 1899].
Otchet o Estestvenno-Istoricheskom muzee Poltavskogo Gubernskogo Zemstva za 1907 god (sost. M.A. Olekhovskii). Poltava: tip.
Starozhytskogo M.L., 1908.
Plan Kharkova (masshtab v diuime 250 sazh.) (sost. i isp. Kulzhynskim [S.K.]). Kharkiv: tip. Varshavchika, 1888.
Plan Kurska (masshtab v diuime 250 sazhen) (sost. i isp. Kulzhynskim [S.K.]). Kharkiv: tip. Varshavchika, 1889.
Selivachov M. Povernennia z vyriiu. Obrazotvorche mystetstvo. Kyiv, 1992, no 1, pp. 25-26.
Statut Lubenskoho muzeiu Kateryny Mykolaivny Skarzhynskoi (publ. V.V. Korotenka, koment. ta prym. O.B. Suprunenka).
Poltavskyi arkheolohichnyi zbirnyk. Poltava: Poltav. literator, 1994, chyslo druhe, pp. 165-166.
Suprunenko O. Serhii Kulzhynskyi - doslidnyk pysankarstva, etnohraf i muzeinyk. Khrystyianski starozhytnosti Livoberezhnoi
Ukrainy. Poltava: Arkheolohiia, 1999, pp. 150-161.
Suprunenko O.B. Arkheolohiia v diialnosti pershoho pryvatnoho muzeiu Ukrainy: Lubenskyi muzei K.M. Skarzhynskoi. Kyiv;
Poltava: Arkheolohiia, 2000.
Suprunenko O.B., Khanko V.M. Kulzhynskyi Serhii Klymentiiovych (20.02/04.03.1867, m. Kursk, Rosiia, 20.04.1943, m. Lubny,
raitsentr Poltavskoi obl.). Poltavika. Poltavska entsyklopediia (u 12 tomakh). Obrazotvorche i dekoratyvne mystetstvo, vol. 9,
book 1. Poltava, 2015.
Sydorenko H.O., Makhno Ye.V., Telehin D.Ya. Dovidnyk z arkheolohii Ukrainy. Poltavska oblast. Kyiv: Naukova dumka, 1982.
|
| id | arheologia-com-ua-article-11 |
| institution | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| issn | 2616-499X |
| keywords_txt_mv | |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-08-07T01:00:49Z |
| publishDate | 2018 |
| publisher | Institute of Archaeology NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | arheologiacomua/f2/0b21e86bde0a2a1cc287c99242b708f2.pdf |
| spelling | arheologia-com-ua-article-112019-11-21T13:44:43Z In Memory of S.K. Kulzhynskyi Памяти С.К. Кульжинского Пам’яті С.К. Кульжинського Suprunenko, Oleksandr B. Kulzhynskyi S.K., the K.M. Skarzhynska Lubny Museum, archaeology, numismatics, pysanka-making, nature science, conference С.К. Кульжинский, Лубенский музей Е.Н. Скаржинской, писанкарство, археология, нумизматика, природоведение, конференция Кульжинський С.К., Лубенський музей К.М. Скаржинської, археологія, нумізматика, писанкарство, природознавство, конференція. It is 150th anniversary of Sergii Klymentiiovych Kulzhynskyi (1867—1943), one of the first explorers of pysanka-making in Ukraine, museums employee, ethnographer, geographer and pedagogue. His life and work was connected to the history of Lubny for more than half of a century. Life and scientific path of Lubny scholar and museum employee was not observed in numerous publications and some great gaps in his biography can be noticed. The article aims to fill these gaps in some way. Many biographical facts about life of the explorer of the Sula River area antiquities are found, his biographical sketch with synopsis of his archaeologic and publishing activity is composed. S.K. Kulzhynskyi’s role in forming the K.M. Skarzhynska Lubny Museum gathering, passing its collection as a gift to the Natural Historic Museum of Poltava Governorate Zemstvo is specially outlined. Presented are the new data concerning the late-Lubny life period of the scholar as a Head of the Lubny Ukrainian Folk Museum, a reader and docent of the Lubny social Training Institute (later Pedagogic and Teacher-training Institute), and the time of occupation of the town by the fascists. Places of death and burial of S.K. Kulzhynskyi are found. Photos and description of gravestone on scholar’s grave at old Lubny town cemetery down D. Siryk Street, placed before the anniversary, are presented. The paper is supplied with a brief report on a scientific conference in Lubny of Poltava Oblast in May, 2017. Исполнилось 150 лет со дня рождения одного из первых исследователей писанкарства Украины, сотрудника музеев, этнографа, археолога, географа и педагога Сергея Kлиментиевича Kульжинского (1867—1943). Жизнь и деятельность ученого на более чем полстолетия во времени связаны с историей города Лубны. Жизненному и творческому научному пути ученого и музейного сотрудника посвящено совсем немного публикаций, в которых заметны лакуны в биографии исследователя. Статья ставит цель определенным образом восполнить эти пробелы. К юбилею восполнено много новых фактов в биографии исследователя древностей Посулья, составлен его биографический очерк с обзором собирательской, археологической и издательской деятельности. Особо подчеркнута роль С.К. Кульжинского в формировании собрания Лубенского музея Е.Н. Скаржинской, передаче коллекций этого музея в дар Естественно-историческому музею Полтавского губернского земства. Приводятся новые данные по позднему лубенскому периоду жизни ученого как руководителя Лубенского Украинского Народного музея, преподавателя и доцента Лубенского Института социального воспитания (позже педагогического, затем учительского института), а также времени фашистской оккупации города. Установлены места смерти и погребения С.К. Кульжинского. Представлены фото и описание плиты-надгробия на могиле ученого на старом Лубенском городском кладбище по ул. Д. Сирыка, установленной в предверии юбилея. Исследование дополнено кратким отчетом о научной конференции, проведенной в г. Лубны Полтавской области в мае 2017 г. Наводиться короткий біографічний нарис відомого музейника, етнографа, географа, природознавця і педагога, огляд його археологічної діяльності та заходів із відзначення 150-річного ювілею С.К. Кульжинського у м. Лубни на Полтавщині у травні 2017 р. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2018-03-01 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/11 10.15407/archaeologyua2018.01.133 Arheologia; No 1 (2018): Arheologia; 133-140 Археологія ; № 1 (2018): Археологія; 133-140 Археология; № 1 (2018): Arheologia; 133-140 2616-499X 0235-3490 10.15407/archaeologyua2018.01 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/11/11 |
| spellingShingle | Кульжинський С.К. Лубенський музей К.М. Скаржинської археологія нумізматика писанкарство природознавство конференція. Suprunenko, Oleksandr B. Пам’яті С.К. Кульжинського |
| title | Пам’яті С.К. Кульжинського |
| title_alt | In Memory of S.K. Kulzhynskyi Памяти С.К. Кульжинского |
| title_full | Пам’яті С.К. Кульжинського |
| title_fullStr | Пам’яті С.К. Кульжинського |
| title_full_unstemmed | Пам’яті С.К. Кульжинського |
| title_short | Пам’яті С.К. Кульжинського |
| title_sort | пам’яті с.к. кульжинського |
| topic | Кульжинський С.К. Лубенський музей К.М. Скаржинської археологія нумізматика писанкарство природознавство конференція. |
| topic_facet | Kulzhynskyi S.K. the K.M. Skarzhynska Lubny Museum archaeology numismatics pysanka-making nature science conference С.К. Кульжинский Лубенский музей Е.Н. Скаржинской писанкарство археология нумизматика природоведение конференция Кульжинський С.К. Лубенський музей К.М. Скаржинської археологія нумізматика писанкарство природознавство конференція. |
| url | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/11 |
| work_keys_str_mv | AT suprunenkooleksandrb inmemoryofskkulzhynskyi AT suprunenkooleksandrb pamâtiskkulʹžinskogo AT suprunenkooleksandrb pamâtískkulʹžinsʹkogo |