Мідний посуд та рис з Кам’янцяПодільського
 The publication aims to draw scholarly attention to a group of the 17th century objects of Turkish origin from Kamianets-Podilskyi discovered in 2016 during the exploration of a foundry assemblage called Liudvisarni. The material was located in a layer of mixed loam with t...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Археологія |
|---|---|
| Datum: | 2017 |
| Heft: | 2 |
| Сторінки: | 65-75 |
| ISSN: | 2616-499X |
| Автори та афіліації: |
|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Institute of Archaeology NAS of Ukraine
2017
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/115 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Chemistry, Physics and Technology of Surface| _version_ | 1872824407087382528 |
|---|---|
| author | Nechytailo, Pavlo О. Gorbanenko, Serhii А. |
| author_facet | Nechytailo, Pavlo О. Gorbanenko, Serhii А. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Pavlo О. Nechytailo",
"institution": "Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine",
"orcid": ""
},
{
"author": "Serhii А. Gorbanenko",
"institution": "Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine",
"orcid": ""
}
] |
| author_sort | Nechytailo, Pavlo О. |
| baseUrl_str | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 75 |
| container_issue | 2 |
| container_start_page | 65 |
| container_title | Археологія |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2020-01-19T08:28:54Z |
| description |  The publication aims to draw scholarly attention to a group of the 17th century objects of Turkish origin from Kamianets-Podilskyi discovered in 2016 during the exploration of a foundry assemblage called Liudvisarni. The material was located in a layer of mixed loam with traces of a fire, full of broken brick «fingerings», ceramic floor tiles, fragments of kitchen and dining ceramics, a burnt tree and ashes. A «kitchen set» was found, consisting of four copper vessels: a large cooking pot, a pot with a handle (perhaps a frying pan), and two similar small «bowls» showing different levels of damage. Similar vessels to no. 1, 3, and 4 can be found in the collection of the 17th century Turkish copper dishes from Hungary, as well as in modern Turkey.
Also noteworthy was the discovery of rice weevils from the burnt layer. Along with the pots, these findings indicate direct importation of copper vessels and rice. Consequently, the artefacts found in the enclosure between the southern (no. 2) and northern (no. 1) walls of the Turkish tower, as well as the palaeoethnobotanic materials, most likely refer to the time of Turkish garrison’s stay in Kamianets-Podilskyi during the period of the Podolia Eyalet (1672—1699) |
| doi_str_mv | 10.15407/archaeologyua2017.02.065 |
| first_indexed | 2026-08-07T01:02:16Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 2 65
П.О. Нечитайло, С.А. Горбаненко *
Мідний посуд та рис з Кам’янця-Подільського
© П.О. Нечитайло, С.А. Горбаненко, 2017
* Нечитайло Павло Олександрович — кандидат
історичних наук, керівник К ам’янець-Подільської
архітектурно-археологічної експедиції ДП «НДЦ
«ОАСУ» ІА НАНУ, kparchaeology@gmail.com
Горбаненко Сергій А натолійович — кандидат
історичних наук, старший науковий співробітник,
Інститут археології НАН України, sergii_gorbanenko@
iananu.org.ua
Публікацію присвячено введенню до наукового обігу
комплексу знахідок XVII ст. турецького походження з
Кам’янця-Подільського.
К л ю ч о в і с л о в а: Кам’янець-Подільський, XVII ст.,
турецькі вироби, мідний посуд, рис.
У сезоні 2016 р. К ам’янець-Подільська архі-
тектурно-археологічна експедиція (підрозділ
ДП «НДЦ «ОАСУ» Інституту археології НАН
України) під керівництвом П.О. Нечитай-
ла проводила дослідження в західній частині
Старого міста, за умовною адресою Францис-
канська, 10 (рис. 1, 1, 2). Метою досліджень
було віднайдення слідів гарматної майстерні,
Людвисарні, про існування якої у першій по-
ловині XVIII ст. свідчили писемні та графіч-
ні джерела (рис. 1, 3—5). Історіографія та ана-
ліз писемних джерел детально наведені у по-
передній публікації результатів першого ета-
пу робіт (Нечитайло, Ч ерновол, Старенький
2016). До теми вежі-Людвисарні звертались
у своїх працях: T. Nowak (1973), М.Б. Петров
(2002), R. Krol-Mazur (2008), А.Б. Задорожнюк
(2011), О.Є. Мальченко (2011), І.О. Старень-
кий (2013). Історичні джерела, що стосують-
ся цього об’єкту, найповніше проаналізувала
О.А. Пламеницька (1996; 2011; 2012).
Дослідження проведено у два етапи. Про-
тягом першого було відкрито три стіни, що
примикали до західного оборонного муру над
каньйоном, верхівка якого була підвищена та
укріплена у середині 2000-х рр. (рис. 2; 3). Під
час другого етапу робіт (керівник П.А. Б ол-
танюк) було виявлено виробничий ливарний
комплекс — Людвисарню (1708—1736 рр.).
Стіни № 1 і 2 виявились північною й пів-
денною стінами Т урецької башти, на основі
якої було збудовано Людвисарню. Вони були
складені з вапнякового каменю на глиняному
розчині, поставленого на материкову основу.
Їх ширина складала 0,94—1,05 м. Відстань між
стінами 5,25 м.
Над стінами № 1—2 залягав шар потужніс-
тю 0,9—1,5 м — результат господарської дія
льності ХХ ст. та решток підсипки міського
бульвару, спорудженого у 1830-х рр. Під ним
зафіксовано шар мішаного супіщаного ґрун-
ту коричневого кольору середньою потужніс-
тю 0,3—0,4 м. Шар складався з уламків цегли
«пальцівки», керамічної плитки для підлоги,
фрагментів кухонної та столової кераміки, го-
рілого дерева й попелу (рис. 3, 1).
Горизонт зі слідами пожежі найкраще збе-
рігся у західній частині розкопу в межах квадра-
тів по лінії А/1—4. Східна частина заповнення
між стінами № 1 і 2 була зруйнована переко-
пом ХХ ст. Частково горілий шар простежено
в квадраті В/4, біля стіни № 2 (рис. 3, 2). Крім
перерахованих вище категорій знахідок, шар
містив уламки пічних поліхромних кахель зі
слідами вторинного перепалу. Б удівельні ма-
теріали, кераміка, індивідуальні знахідки, ви-
явлені в горілому шарі, знаходяться в хроноло-
гічних рамках другої половини XVII — першої
половини XVIIІ ст. Не суперечить цьому дату-
ванню й нумізматичний матеріал, виявлений в
горілому шарі. У попередній публікації горілий
шар був датований нами серединою XVIIІ ст.
і пов’язаний з фінальним етапом існування
Людвисарні (Нечитайло, Ч ерновол, Старень-
кий 2016). Відкриття П.А. Болтанюком вироб-
ничого ливарного комплексу на другому етапі
досліджень, нумізматичні дані (в шарі виявле-
но білонний півторак 1615—1632 років та солід
Сигізмунда ІІІ Вази (1603 року? 1), аналіз речо-
вих знахідок, стратиграфії та планіграфії дали
підстави для подавнення датування горілого
шару у заповненні між стінами № 1 і 2 до кін-
ця XVII ст. На користь цього свідчить часткове
перекривання горілого шару північною та пів-
1 Дякуємо канд. іст. наук І.О. Старенькому за визна-
чення нумізматичного матеріалу.
УДК: 904.2 (477.43) "16"
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 266
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 2 67
Рис. 2. Фото розкопу; аерофотозйомка: 1, 2 — перший і другий етапи досліджень (зйомка коптером Drone Service,
виконавець С.В. Коваленко); 3 — планіграфія на першому етапі робіт; 4 — посудина № 2 in situ; № 1—4 — номери
стін; П — піч-кам’янка; Л — Людвисарня; З — місце виявлення горілого зерна
Рис. 1. Місце розташування розкопу на різних основах:1 — аерофотозйомка Старого міста 1996 р. (білий прямокут-
ник); 2 — контури на космознімку (wikimapia.org); 3 — фрагмент плану Кипріяна Томашевича 1670-х рр. (стрілкою
показано двоповерхову вежу Сільницького); 4 — фрагмент плану Якуба де Рубейса 1684 р. (стрілкою показано Ту-
рецьку башту); 5 — план 1761 р. (літерою «L» позначено Людвисарню)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 268
денною стінами Людвисарні. Т ри пласкі вап-
някові плити, поставлені над горілим шаром,
можуть бути інтерпретовані як залишки робо-
чої підлоги споруди. Будівельну кераміку, що
походить з горілого шару, вочевидь, викорис-
товували для побудови термоізоляційних кон-
струкцій Л юдвисарні. На користь датування
пожежі фінальним етапом турецького періо
ду в Кам’янці-Подільському свідчить також і
аналіз індивідуальних знахідок.
Найцікавішим є комплекс мідного по-
суду, виявлений під завалами цегли «паль-
цівки» у горілому шарі в квадратах А/2—А/3
(рис. 3, 3).
Рис. 3. Р озкоп: 1 —
стратиграфія західної
стінки; 2, 3 — план
першого етапу дослі-
джень і його збільше-
ний фрагмент; а —
сучасне реставрацій-
не накриття мурів;
б — засипка бульва-
ру ХІХ ст. і будівель-
не сміття ХХ ст.; в —
стіни вежі; г — шар
пожежі; д — міша-
ний ґрунт; е — рому-
шина; є — валганг;
ж — місця виявлен-
ня посуду
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 2 69
Комплекс складається з чотирьох посу-
дин. Це дві мископодібні посудини на кіль-
цевому піддоні, одна мископодібна посудина
(сковорідка?) зі складною ручкою, один казан
(рис. 4—5). Усі посудини були виготовлені спо-
собом дифовки, або ротаційної витяжки. По-
судини передано на металографічні аналізи.
Посудину № 1 (казан) було знайдено пер-
шою (рис. 4—5). Висота збереженої частини ви-
робу 15 см, діаметр денця 23 см, діаметр вінець
38 см, товщина стінок 0,15 см. Це мідний ви-
ріб, вкритий зеленою патиною. Верхня части-
на збережена відносно добре, нижня — сильно-
пошкоджена корозією: заокруглене дно відпало.
Зовні стінки казана вкриті дрібним піском і ка-
мінням, що міцно запеклись на поверхні; він-
ця казана відігнуті назовні під прямим кутом,
мають Т-подібну форму, утворюючи таким чи-
Рис. 4. Комплекс мідного посуду із Турецької башти, прорисовка; опис деталей складної ручки (1—4) див. у тексті
(прорисовку виконала В.О. Шахворостова)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 270
Рис. 5. Комплекс мідного посуду із Турецької башти, фото
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 2 71
ном заріз під кришку. Така форма була отримана
внаслідок кріплення мідного обруча до вінець,
сформованих відгином від основного листа міді
(0,8 см) під прямим кутом. Обруч мав ширину
2,2 см, товщину 0,45 см, і кріпився до горизон-
тальної частини вінець рівно посередині своєї
висоти.
Аналогію казану № 1 було знайдено в пуб
лікації колекції мідного турецького посу-
ду 1680-х рр. з фондів Будапештського музею
(Bencze 2002, p. 467, 14).
Посудина № 2 (сковорідка?) — мідна, вкри-
та зеленою патиною, деформована (рис. 4—5).
Мала мископодібну форму з ручкою. Висо-
та 6,5 см, діаметр вінець 20 см, товщина стін-
ки 0,15 см. Вінця відігнуті назовні під прямим
кутом, край піднятий на висоту 0,7 см перпен-
дикулярно площині вінець (ширина 1,6 см),
що формує виїмку під кришку. Дно заокругле-
ної форми. Зовні, нижче вінець, приклепана на
дві заклепки залізна пластина, для кріплення
руків’я. Діаметр заклепок 0,75 см, довжина плас-
тини 6,5 см, її ширина 3,0 см. На одній зі стінок,
нижче вінця — пляма іржі. В середині посудина
заповнена сумішшю вапняно-піщаного розчи-
ну з деревним вугіллям (рис. 2, 4).
Ручка посудини була знайдена неподалік. Це
довгий вузький предмет (довжина 31 см, ши-
рина 2,8—3,1 см), складений з кількох елемен-
тів (рис. 4—5):
1) залізна коротка пластина з вушками: дов
жина 7,7 см, ширина 3,1 см, ширина заокруг
леного краю 2,2 см, товщина 0,3 см;
2) мідна довга пластина: довжина 12,0 см,
ширина 3,0 см, товщина 0,5 см;
3) пласке мідне широке кільце, виготовлене
з пластини, з круглим розширенням посереди
ні: ширина 1,5 см, довжина до згинів 3,8 см,
товщина 0,2 см; діаметр округлого розширен-
ня 2,45 см;
4) довга металева пластина: довжина 24,3 см,
ширина 2,8 см, товщина 0,4 см.
Залізна пластина № 1 обламана з того боку,
яким раніше була прикріплена до казанка. По-
середині має вушка, відігнуті вниз. Їх викорис-
товували для з’єднання з мідною пластиною за
допомогою осьового елементу, розклепаного
по краях. Залізна пластина накладалась на мід-
ну пластину № 2. Під краєм залізної пластини
розташоване мідне пласке кільце.
Мідна пластина № 2 з одного краю зігну-
та і входить між вушками залізної пластини,
другий край пластини № 2 закінчується трьо-
ма зубцями. На мідній пластині розташоване
мідне пласке широке кільце. На нижній сторо-
ні ручки кільце має округле розширення, деко-
роване трьома паралельними рядами заглиб
лених крапок. Декор, виконаний крапками-
заглибинами, прикрашає ручку османського
кухонного посуду із угорського міста Szolnok,
датованого XVI—XVII ст. (Kovács 1984, p. 85,
fig. 6, 1).
На кінці мідної пластини мідною заклеп-
кою (діаметром 1,0 см) прикріплено довгу за-
лізну пластину (№ 4) зі скошеним краєм.
Посудина № 3 (миска?). Більша части-
на посудини розсипалась на етапі розчистки
(рис. 4—5). Це фрагмент мископодібної посу-
дини на кільцевому піддоні. Збереглась ниж-
ня частина виробу. Висота збереженої частини
4,6 см, товщина стінки 0,2 см, діаметр піддона
9,8 см, його товщина 0,3 см.
Посудина № 4 (миска?). Мідний дефор-
мований виріб, вкритий зеленою патиною
(рис. 4—5). Висота виробу 7,0 см, ширина ві-
нець 1,4 см, їхня товщина 0,3 см, товщина
стінки 0,2 см, внутрішній діаметр 15 (дно) і 20
(вінця) см. Діаметр піддона 10,0 см, товщина
його стінки 0,4 см. Вінця під прямим кутом ві-
дігнуті назовні. Стінки орнаментовані трьома
тонкими прокресленими лініями. На денці —
кільцевий конічний піддон. В середині посу-
дини було вапно, вугілля, фрагменти корозо-
ваних металевих виробів.
Посудини № 3 і 4 (мископодібні на кільце-
вому піддоні) мають аналогії в колекції мідно-
го посуду з угорського міста Szolnok (Kovács
1984, p. 82, fig. 4, 4, 5).
Інші мідні посудини з досліджуваної вежі —
теж турецькі (османські) за походженням, на що
вказують круглі піддони та інші елементи мор-
фології посуду (вінця, декор). Комплекс мідно-
го посуду з Турецької вежі має повні та часткові
аналогії в колекціях мідного османського посу-
ду з Угорщини (Bencze 2002; Kovács 1984; 2010)
та Ерзуруму (Туреччина) (Köşklü 2010, p. 119).
До речей, турецьких за походженням, можна
зарахувати і фрагмент керамічної люльки для
паління тютюну з клеймом майстра — «Амін» 2.
О.А. Пламеницька вважає, що турки вико-
ристали для військових потреб мурований бу-
динок Сільницького, зображений на мідьори-
ті Томашевича (Пламеницька 2012, с. 440). На
нашу думку, споруда, виявлена в результаті ар-
хеологічних досліджень, початково мала фор-
тифікаційне призначення, можливо, поєдну-
2 За прочитання напису висловлюємо вдячність асис-
тенту кафедри мов і літератур Близького та Серед-
нього Сходу Інституту філології К иївського націо-
нального університету Б.Е. Горвату.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 272
ючи його з житловим. Ранній етап існування
вежі (башти) стосується початку XVII ст. На це
вказує піч-кам’янка та керамічний комплекс,
виявлений біля південної стіни (№ 2) (Нечи-
тайло, Ніколаєва 2016). В описі міста 1700 р.
споруду названо «баштою турецькою» і описа-
но таким чином: «Ділянка порожня, колись його
милості пана Сильницького, на якій знаходиться
башта турецька. Від неї мур аж до самої Зам-
кової брами тягнеться. Біля цих ділянок ділянка
порожня, колись його милості пана Шемберка,
на якій тепер шанець» (Петров 2002, с. 326).
З огляду на вищевикладене, комплекс мід-
ного посуду, може стосуватись фінального ета-
пу перебування турецьких військ в Кам’янці-
Подільському.
Крім того, під час археологічних робіт у го-
рілому шарі з будівельною керамікою XVII ст.,
у квадратах А/2—3 та квадратах В/4—5, побли-
зу стіни № 2 було виявлено спечене у грудки
горіле зерно. Палеоетноботанічний матеріал
представлений переважно зернівками, що під
дією значних температур (пожежі?) злиплися
в грудки загальним обсягом близько 300 мм.
Матеріал однорідний, при візуальному обсте-
женні поверхні грудок домішки не виявлено
(рис. 6, 1).
За визначеннями доктора, співробітника Ні-
мецького археологічного інституту (Deutsches
Archäologisches Institut), палеоботаніка Р ейн-
дера Неефа (Reinder Neef), проведеними за
фото зернівок, вони належать до рису посівно-
го (Oryza sativa) 3. Зернівки неочищені, покриті
плівками. Середні розміри (мм, за 10 вимірами;
рис. 6, 2): довжина 5,0 (від 4,66 до 5,4), ширина
2,77 (від 2,68; до 2,9), товщина 2,16 (від 2,06 до
2,22). У порівнянні із сучасними — розміри не-
значні, ближче до мінімальних. Однак, зважаю-
3 Принагідно щиро вдячні Р. Неефу за визначення, а
також д-ру Е . Шультце (Німецький археологічний
інститут) за налагодження контакту.
Рис. 6. Обгоріле зерно із горілого шару Турецької башти: 1 — приклад спеченої грудки; 2 — приклади зернівок
рису (а — бічна, б — черевна сторони)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 2 73
чи на деформацію у результаті дії вогню, не слід
перебільшувати значення цих вимірів.
Рис навіть зараз на території України майже
не вирощують. Тому очевидно, що зерно було
привозним. Що також дуже добре узгоджуєть-
ся зі знахідкою комплексу мідного турецько-
го посуду XVII ст. і вказує на походження рису.
Нині це перший відомий нам випадок вияв-
лення рису на археологічних пам’ятках тери-
торії України.
Таким чином, артефакти, виявлені в запо-
вненні між південною (№ 2) та північною (№ 1)
стінами Турецької башти, а також палеоетно-
ботанічні матеріали, найімовірніше, стосують-
ся перебування в Кам’янці-Подільському ту-
рецького гарнізону. Короткий період існуван-
ня Подільського еялету (1672—1699 рр.) був
насичений військовими епізодами.
Однією з імовірних причин утворення горі-
лого шару між стінами № 1 і 2 Турецької вежі
могла бути військова акція 1687 р. 17 липня
польські війська на чолі з королевичем Яко-
вом Собеським (насправді командував вій-
ськом гетьман Яблоновський) тримали місто в
облозі 53 дні. Було випущено понад 1000 ядер
та гранат, що завдали значних руйнувань
(Kolodziejczyk 1994, s. 114). Пожежі в місті зга-
дані під 1689 р., часу облоги військом геть-
мана Яблоновського, яка припинилась вна-
слідок знешкодження турками шести гармат
найбільшого калібру (Сецинский 1895, с. 49;
Kolodziejczyk 1994, s. 120). Гарматний обстріл
міста відбувався і в 1692 р.
У 1706—1708 рр. Турецька башта була част-
ково розібрана і реконструйована для потреб
ливарного виробництва. Дві вапнякові плити
в квадратах А —В/1—2 лежать над шаром по-
жежі з цеглою. З ними кореспондується плита,
виявлена над шаром пожежі другої половини
XVII ст. біля стіни № 2 у квадраті В/4. Ці три
плити, ймовірно, є залишками робочої підло-
ги Людвисарні.
Як свідчать писемні джерела (Kolodziejczyk
1994), турецький гарнізон постійно потерпав від
нестачі продовольства. Польські війська застосо-
вували тактику випаленої землі, в результаті якої,
поля навколо Кам’янця засівались на відстань гар-
матного пострілу. Провіант завозили до міста з Хо-
тина (куди, імовірно, воно потрапляло з території
Османської імперії; у випадку з рисом — з терен
із субтропічним кліматом; рис. 7), через Жванець.
Найімовірніше, саме таким шляхом мідний по-
суд та рис потрапили до Кам’янця-Подільського і
зберігалися в Турецькій башті до кінця 1680-х рр.,
а в результаті однієї з буремних подій другої поло-
вини XVII ст. були поховані в шарі пожежі. Піс-
ля археологічно зафіксованої пожежі, над шаром
попелу й руїн було споруджено конструкції Люд-
висарні (1708—1736 рр.). Частину горілого шару
було викинуто за периметр башти (квадрат В/5),
де він лежав на артилерійській підсипці (валганг).
Відносно гарну збереженість матеріалу зумовили
консервація об’єктів та шарів підсипкою бульвару
1830-х рр. та інтенсивна господарська діяльність
ХХ ст., що сформували над Т урецькою баштою
потужний захисний горизонт.
Рис. 7. Фрагмент карти Османської імперії у 1683—1699 рр. з позначенням Кам’янця-Подільського
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 274
Задорожнюк А.Б. Міські фортифікації К ам’янця-Поді
льського: проблема атрибуції та інтерпретації // Ар-
хеологія і фортифікація Середнього Подністров’я: Зб.
матеріалів всеукр. наук.-практ. конф. на честь 10-річчя
створення відділу старожитностей К ПДІМЗ / Відп.
ред.: В.С. Т арнівський. — К ам’янець-Подільський:
Медобори-2006, 2011. — С. 91—96.
Мальченко О. (упорядн.). Museum artilleriae Ucrainicae. Му-
зей української артилерії XV—XVIII століть. Ч . І:
Українські гармати в зарубіжних музейних колек
ціях. — К.: Інститут української археографії та дже-
релознавства ім. М.С. Грушевського, 2011.
Нечитайло П., Черновол Д., Старенький І. Пошуки «Люд-
висарні» (археолого-архітектурні дослідження на
Францисканській, 10) // А рхеологія & Фортифі-
кація України: Зб. матеріалів VІ Міжнар. наук.-
практич. конф. КПДІМЗ, присвяч. 150-й річниці від
дня народж. М.С. Грушевського (1866—1934) / Відп.
ред.: В.С. Тарнівський. — Кам’янець-Подільський:
Медобори-2006, 2016. — С. 157—166.
Нечитайло П., Ніколаєва Г. Керамічний комплекс початку
XVII ст., виявлений біля вежі Сільницького // Архео-
логія & Фортифікація України: Зб. матеріалів VІ Між-
нар. наук.-практич. конф. КПДІМЗ, присвяч. 150-й
річниці від дня народж. М.С. Грушевського (1866—
1934) / Відп. ред.: В.С. Т арнівський. — Кам’янець-
Подільський: Медобори-2006, 2016. — С. 167—171.
Петров М.Б. Історична топографія Камянця-Подільсько
го кінця XVІІ—XVІІІ ст. (Історіографія. Джерела). —
Кам’янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2002.
Пламеницька О. Забудова Кам’янця-Подільського за мідьо-
ритом К. Томашевича 1673—1679 рр.: До проблеми до-
слідження української ведути // Архітектурна спадщи-
на України. — К.: Українознавство, 1996. — Вип. 3, ч. 1:
Питання історіографії та джерелознавства української
архітектури / Ред. В. Тимофієнко. — С. 82—105.
Пламеницька О. К омплекс фортифікаційних споруд по
вул. Замковій, 3, 4 та вул. Францисканській, 10 у
м. К ам’янці-Подільському. Історико-архітектурна
довідка / НПІКЦ «Донжон». — Ркп. 73 с., Іл. — К.,
2011 / Архів НПІКЦ «Донжон».
Пламеницька О.А. Castrum Camenecensis. Фортеця Кам’я
нець (Пізньоантичний — ранньомодерний час). —
Кам’янець-Подільський: Абетка, 2012.
Сецинский Е.И. Город Каменец-Подольский. Историчес-
кое описание. — К.: Тип. С.В. Кульженко, 1895.
Сіцінський Ю. Нариси з історичної топографії міста Ка
м’янця-Подільського та його околиць. — Кам’янець-
Подільський: Видання Подільського братства, 1994.
Cтаренький І.О. Б астіонно-батарейні укріплення К а
м’янця-Подільського // Археологія & фортифікація
Середнього Подністров’я: Зб. матеріалів ІІІ всеукр.
наук.-практ. конф. / Відп. ред.: В.С. Тарнівський. —
Кам’янець-Подільський: Медобори-2006, 2013. —
С. 156—162.
Bencze Z. Török rézedények a Hadtörténeti Múzeum udvarán
(Türkische Kupfergeschirr auf dem Hof des Museums für
Krigsgeschichte) Budapest // Régiségei. — 2002. — 35,
2. — P. 461—468.
Kołodziejczyk D. Podole pod panowaniem tureckim: Ejalet
Kamieniecki 1672—1699. — Warszawa: Oficyna wydaw
nicza Polczek Polskiego Czerwonego Krzyża, 1994.
Kovács G. Török rézedények Szolnok megyéből // Archaeolo
giai Értesítő. — Budapest, 1984. — 111. — P. 78—91.
Kovács G. A magyarországi oszmán-török régészet új ered
ményei: áttekintés a Dráva menti kutatások kapcsán
(New findings in the Ottoman-Turkish Archaeology
in Hungary: topics highlighted by research work along
the river Drava) // A középkor és a kora újkor régészete
Magyarországon (Archaeology of the Middle Ages and
Early Modern Period in Hungary) / Szerk.: E. Benkő,
G. Kovács. — Budapest, 2010. — I—II. — P. 757—781.
Krol-Mazur R. Miasto trzech nacji. Studia z dziejow Kamienca
Podolskiego w XVIII wieku. — Kraków: Avalon, 2008.
Köşklü Z. Geçmişten günümüze erzurum’da bakircilik ve bakir
kaplar (The Vocation of Coppersmith and Copper Dishes
from the Past the Present) // Atatürk Üniversitesi Güzel
Sanatlar Fakültesi Sanat Dergisi. — 2010. — [S. l.], n. 8,
Aug. — P. 107—120.
Nowak T. Fortyfikacje i artyleria Kamienca Podolskiego w
XVIII w. // Studia i materialy do historii wojskowosci. —
1973. — T. XIX, cz. 1. — S. 139—186.
Надійшла 21.03.2017
П.А. Нечитайло 1, С.А. Горбаненко 2
1 Кандидат исторических наук, руководитель Каменец-Подольской архитектурно-археологической экспедиции
ГП «НИЦ «ОАСУ» ИА НАНУ, kparchaeology@gmail.com.
2 Кандидат исторических наук, старший научный сотрудник Института археологии НАН Украины,
sergii_gorbanenko@iananu.org.ua.
Медная посуда и рис из Каменца-Подольского
Публикация посвящена введению в научный оборот комплекса находок XVII в. турецкого происхождения из
Каменец-Подольского, обнаруженного в 2016 г. во время исследований производственного литейного комплек-
са — Людвисарни. Материал находился в слое мешаного супесчаного грунта со следами пожара, насыщенного об-
ломками кирпича «пальцовки», керамической плитки для пола, фрагментов кухонной и столовой керамики, горе-
лого дерева и пепла. Обнаружен «кухонный набор», состоящий из четырех медных сосудов: котла, сосуда с ручкой
(сковородки?), двух аналогичных «мисок» небольших размеров различной сохранности. Аналогии медным сосудам
№ 1, 3—4 известны в коллекциях медной турецкой посуды XVII в. из Венгрии и в современной Турции.
Примечательна также находка зерновок риса, также происходящих из горелого слоя. В комплексе с посудой,
эти находки свидетельствуют о прямом импорте медной посуды и риса. Таким образом, артефакты, обнаружен-
ные в заполнении между южной (№ 2) и северной (№ 1) стенами Турецкой башни, а также палеоэтноботаниче-
ские материалы, скорее всего, относятся к периоду пребывания в Каменце-Подольском турецкого гарнизона в
период существования Подольского эялета (1672—1699 гг.).
К л ю ч е в ы е с л о в а: Каменец-Подольский, XVII в., турецкие материалы, медная посуда, рис.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 2 75
Pavlo О. Nechytailo 1, Serhii А. Gorbanenko 2
1 PhD, Head of the Kamiamets-Podilskyi Architectural and Archaeological Expedition of SE SRC SA of the Institute of Archaeology,
the National Academy of Sciences of Ukraine, kparchaeology@gmail.com
2 PhD, senior research fellow, department of the Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine,
sergii_gorbanenko@iananu.org.ua
Copper Vessels and Rice from Kamianets-Podilskyi
The publication aims to draw scholarly attention to a group of the 17th century objects of Turkish origin from Kamianets-
Podilskyi discovered in 2016 during the exploration of a foundry assemblage called Liudvisarni. The material was located in a
layer of mixed loam with traces of a fire, full of broken brick «fingerings», ceramic floor tiles, fragments of kitchen and dining
ceramics, a burnt tree and ashes. A «kitchen set» was found, consisting of four copper vessels: a large cooking pot, a pot with a
handle (perhaps a frying pan), and two similar small «bowls» showing different levels of damage. Similar vessels to no. 1, 3, and
4 can be found in the collection of the 17th century Turkish copper dishes from Hungary, as well as in modern Turkey.
Also noteworthy was the discovery of rice weevils from the burnt layer. Along with the pots, these findings indicate direct
importation of copper vessels and rice. Consequently, the artefacts found in the enclosure between the southern (no. 2)
and northern (no. 1) walls of the Turkish tower, as well as the palaeoethnobotanic materials, most likely refer to the time of
Turkish garrison’s stay in Kamianets-Podilskyi during the period of the Podolia Eyalet (1672—1699).
K e y w o r d s: Kamianets-Podilskyi, the 17th century, Turkish materials, copper vessels, rice, Ottoman Empire.
References
Bencze Z. Török rézedények a Hadtörténeti Múzeum udvarán (Türkische Kupfergeschirr auf dem Hof des Museums für
Krigsgeschichte) Budapest. Régiségei, 2002, 35, 2, pp. 461-468.
Kołodziejczyk D. Podole pod panowaniem tureckim: Ejalet Kamieniecki 1672-1699. Warszawa: Oficyna wydawnicza Polczek
Polskiego Czerwonego Krzyża, 1994.
Kovács G. Török rézedények Szolnok megyéből. Archaeologiai Értesítő. Budapest, 1984, 111, pp. 78-91.
Kovács G. A magyarországi oszmán-török régészet új eredményei: áttekintés a Dráva menti kutatások kapcsán (New findings in
the Ottoman-Turkish Archaeology in Hungary: topics highlighted by research work along the river Drava). In: E. Benkő,
G. Kovács (Eds) A középkor és a kora újkor régészete Magyarországon (Archaeology of the Middle Ages and Early Modern Period
in Hungary). Budapest, 2010, I-II, pp. 757-781.
Krol-Mazur R. Miasto trzech nacji. Studia z dziejów Kamienca Podolskiego w XVIII wieku. Kraków: Avalon, 2008.
Köşklü Z. Geçmişten günümüze erzurum’da bakircilik ve bakir kaplar (The Vocation of Coppersmith and Copper Dishes from the
Past the Present). Atatürk Üniversitesi Güzel Sanatlar Fakültesi Sanat Dergisi, 2010, [S. l.], n. 8, Aug., pp. 107-120.
Malchenko O. (uporiadnyk). Museum artilleriae Ucrainicae. Muzei ukrainskoi artylerii XV-XVIII stolit. P. I: Ukrainski harmaty v
zarubizhnykh muzeinykh kolektsiiakh. Kyiv: Instytut ukrainskoi arkheohrafii ta dzhereloznavstva im. M.S. Hrushevskoho, 2011.
Nechytailo P., Chernovol D., Starenkyi I. Poshuky «liudvysarni» (arkheoloho-arkhitekturni doslidzhennia na Frantsyskanskii, 10). In:
V.S. Tarnivskyi (Eds) Arkheolohiia & Fortyfikatsiia Ukrainy: Zb. materialiv VI Mizhnar. nauk.-praktych. konf. KPDIMZ, prysviach.
150-i richnytsi vid dnia narodzh. M.S. Hrushevskoho (1866-1934). Kamianets-Podilskyi: Medobory-2006, 2016, pp. 157-166.
Nechytailo P., Nikolaieva H. Keramichnyi kompleks pochatku XVII st., vyiavlenyi bilia vezhi Silnytskoho. In: V.S. Tarnivskyi
(Eds) Arkheolohiia & Fortyfikatsiia Ukrainy: Zbirnyk materialiv VI Mizhnarodnoi naukovo-praktychchnoi konferentsii
Kamianets-Podilskoho derzhavnoho istorychnoho muzeiu-zapovidnyka, prysviachenoi 150-i richnytsi vid dnia narodzhennia
M.S. Hrushevskoho (1866-1934). Kamianets-Podilskyi: Medobory-2006, 2016, pp. 167-171.
Nowak T. Fortyfikacje i artyleria Kamienca Podolskiego w XVIII w. Studia i materiały do historii wojskowości, 1973, t. XIX, cz. 1,
ss. 139-186.
Petrov M.B. Istorychna topohrafiia Kamiantsia-Podilskoho kintsia XVII-XVIII st. (Istoriohrafiia. Dzherela). Kamianets-Podilskyi:
Abetka-NOVA, 2002.
Plamenytska O. Zabudova Kamiantsia-Podilskoho za midorytom K. Tomashevycha 1673-1679 rr.: Do problemy doslidzhennia
ukrainskoi veduty. Arkhitekturna spadshchyna Ukrainy. Kyiv: Ukrainoznavstvo, 1996, vyp. 3, ch. 1: In: V. Tymofiienko (Eds)
Pytannia istoriohrafii ta dzhereloznavstva ukrainskoi arkhitektury, pp. 82-105.
Plamenytska O. Kompleks fortyfikatsiinykh sporud po vul. Zamkovii, 3, 4 ta vul. Frantsyskanskii, 10 u m. Kamiantsi-Podilskomu.
Istoryko-arkhitekturna dovidka. NPIKTs «Donzhon». Rkp. 73 s., Il, Kyiv, 2011 (Arkhiv NPIKTs «Donzhon»).
Plamenytska O.A. Castrum Camenecensis. Fortetsia Kamianets (Piznoantychnyi - ranniomodernyi chas). Kamianets-Podilskyi:
Abetka, 2012.
Setsinskii E.I. Gorod Kamenets-Podolskii. Istoricheskoe opisanie. Kyiv: Typ. S.V. Kulzhenko, 1895.
Sitsinskyi Iu. Narysy z istorychnoi topohrafii mista Kamiantsia-Podilskoho ta yoho okolyts. Kamianets-Podilskyi: Vydannia
Podilskoho bratstva, 1994.
Starenkyi I.O. Bastionno-batareini ukriplennia Kamiantsia-Podilskoho. In: V.S. Tarnivskyi (Eds) Arkheolohiia & fortyfikatsiia
Serednoho Podnistrovia: Zbirnyk materialiv III vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii. Kamianets-Podilskyi:
Medobory-2006, 2013, pp. 156-162.
Zadorozhniuk A.B. Miski fortyfikatsii Kamiantsia-Podilskoho: problema atrybutsii ta interpretatsii. In: V.S. Tarnivskyi (Eds)
Arkheolohiia i fortyfikatsiia Serednioho Podnistrovia: Zbirnyk materialiv vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii na
chest 10-richchia stvorennia viddilu starozhytnostei Kamianets-Podilskoho derzhavnoho istorychnoho muzeiu-zapovidnyka.
Kamianets-Podilskyi: Medobory-2006, 2011, pp. 91-96.
|
| id | arheologia-com-ua-article-115 |
| institution | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| issn | 2616-499X |
| keywords_txt_mv | |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-08-07T01:02:16Z |
| publishDate | 2017 |
| publisher | Institute of Archaeology NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | arheologiacomua/59/af7dcfbf53964398215dbbff4329fa59.pdf |
| spelling | arheologia-com-ua-article-1152020-01-19T08:28:54Z Copper Vessels and Rice from Kamianets-Podilskyi Медная посуда и рис из Каменца-Подольского Мідний посуд та рис з Кам’янцяПодільського Nechytailo, Pavlo О. Gorbanenko, Serhii А. Kamianets-Podilskyi, the 17th century, Turkish materials, copper vessels, rice, Ottoman Empire. Каменец-Подольский, XVII в., турецкие материалы, медная посуда, рис. Кам’янець-Подільський, XVII ст., турецькі вироби, мідний посуд, рис.  The publication aims to draw scholarly attention to a group of the 17th century objects of Turkish origin from Kamianets-Podilskyi discovered in 2016 during the exploration of a foundry assemblage called Liudvisarni. The material was located in a layer of mixed loam with traces of a fire, full of broken brick «fingerings», ceramic floor tiles, fragments of kitchen and dining ceramics, a burnt tree and ashes. A «kitchen set» was found, consisting of four copper vessels: a large cooking pot, a pot with a handle (perhaps a frying pan), and two similar small «bowls» showing different levels of damage. Similar vessels to no. 1, 3, and 4 can be found in the collection of the 17th century Turkish copper dishes from Hungary, as well as in modern Turkey. Also noteworthy was the discovery of rice weevils from the burnt layer. Along with the pots, these findings indicate direct importation of copper vessels and rice. Consequently, the artefacts found in the enclosure between the southern (no. 2) and northern (no. 1) walls of the Turkish tower, as well as the palaeoethnobotanic materials, most likely refer to the time of Turkish garrison’s stay in Kamianets-Podilskyi during the period of the Podolia Eyalet (1672—1699) Публикация посвящена введению в научный оборот комплекса находок XVII в. турецкого происхождения из Каменец-Подольского, обнаруженного в 2016 г. во время исследований производственного литейного комплекса — Людвисарни. Материал находился в слое мешаного супесчаного грунта со следами пожара, насыщенного обломками кирпича «пальцовки», керамической плитки для пола, фрагментов кухонной и столовой керамики, горелого дерева и пепла. Обнаружен «кухонный набор», состоящий из четырех медных сосудов: котла, сосуда с ручкой (сковородки?), двух аналогичных «мисок» небольших размеров различной сохранности. Аналогии медным сосудам № 1, 3—4 известны в коллекциях медной турецкой посуды XVII в. из Венгрии и в современной Турции. Примечательна также находка зерновок риса, также происходящих из горелого слоя. В комплексе с посудой, эти находки свидетельствуют о прямом импорте медной посуды и риса. Таким образом, артефакты, обнаруженные в заполнении между южной (№ 2) и северной (№ 1) стенами Турецкой башни, а также палеоэтноботанические материалы, скорее всего, относятся к периоду пребывания в Каменце-Подольском турецкого гарнизона в период существования Подольского эялета (1672—1699 гг.). Публікацію присвячено введенню до наукового обігу комплексу знахідок XVII ст. турецького походження з Кам’янця-Подільського. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2017-06-22 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/115 10.15407/archaeologyua2017.02.065 Arheologia; No 2 (2017): Arheologia; 65-75 Археологія ; № 2 (2017): Археологія; 65-75 Археология; № 2 (2017): Arheologia; 65-75 2616-499X 0235-3490 10.15407/archaeologyua2017.02 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/115/110 |
| spellingShingle | Кам’янець-Подільський XVII ст. турецькі вироби мідний посуд рис. Nechytailo, Pavlo О. Gorbanenko, Serhii А. Мідний посуд та рис з Кам’янцяПодільського |
| title | Мідний посуд та рис з Кам’янцяПодільського |
| title_alt | Copper Vessels and Rice from Kamianets-Podilskyi Медная посуда и рис из Каменца-Подольского |
| title_full | Мідний посуд та рис з Кам’янцяПодільського |
| title_fullStr | Мідний посуд та рис з Кам’янцяПодільського |
| title_full_unstemmed | Мідний посуд та рис з Кам’янцяПодільського |
| title_short | Мідний посуд та рис з Кам’янцяПодільського |
| title_sort | мідний посуд та рис з кам’янцяподільського |
| topic | Кам’янець-Подільський XVII ст. турецькі вироби мідний посуд рис. |
| topic_facet | Kamianets-Podilskyi the 17th century Turkish materials copper vessels rice Ottoman Empire. Каменец-Подольский XVII в. турецкие материалы медная посуда рис. Кам’янець-Подільський XVII ст. турецькі вироби мідний посуд рис. |
| url | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/115 |
| work_keys_str_mv | AT nechytailopavloo coppervesselsandricefromkamianetspodilskyi AT gorbanenkoserhiia coppervesselsandricefromkamianetspodilskyi AT nechytailopavloo mednaâposudairisizkamencapodolʹskogo AT gorbanenkoserhiia mednaâposudairisizkamencapodolʹskogo AT nechytailopavloo mídnijposudtariszkamâncâpodílʹsʹkogo AT gorbanenkoserhiia mídnijposudtariszkamâncâpodílʹsʹkogo |