Антропозооморфнi шаманськi пряжки перехiдного перiоду вiд середньої до пiзньої бронзи
The article is dedicated to discussions with R. O. Mymokhod on the issue connected with the genesis and semantics of anthropozoomorphic figured buckles of the transitional period from the Middle to the Late Bronze Age of southern Europe that were discovered in burials. The author focuses on the sema...
Збережено в:
| Опубліковано в: | Археологія |
|---|---|
| Дата: | 2019 |
| Випуск: | 4 |
| Сторінки: | 12-21 |
| ISSN: | 2616-499X |
| Автори та афіліації: |
|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Institute of Archaeology NAS of Ukraine
2019
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/121 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| Завантажити файл: |
|
Репозитарії
Chemistry, Physics and Technology of Surface| _version_ | 1872824410929364992 |
|---|---|
| author | Otroshchenko, Vitalii V. |
| author_facet | Otroshchenko, Vitalii V. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Vitalii V. Otroshchenko",
"institution": "Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine",
"orcid": ""
}
] |
| author_sort | Otroshchenko, Vitalii V. |
| baseUrl_str | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 21 |
| container_issue | 4 |
| container_start_page | 12 |
| container_title | Археологія |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2020-03-26T16:09:05Z |
| description | The article is dedicated to discussions with R. O. Mymokhod on the issue connected with the genesis and semantics of anthropozoomorphic figured buckles of the transitional period from the Middle to the Late Bronze Age of southern Europe that were discovered in burials. The author focuses on the semantics of figured buckles of the Dnieper-Don Babynska (DDBC) and Lolinska archaeological cultures. He argues that these buckles are anthropozoomorphic, and not anthropomorphic, as R. O. Mymokhod considers. The attention is paid to the maskoid character of Lolinska culture figured buckles, which links these artifacts to the performance of shamanic practices by the deceased. The specificity of the DDBC figured buckles is in the combination of a headless torso of a human with zoomorphic pedestal-bucranium. Two buckles of this type were found in the Shagar burial ground of Meshchyora lakes (Riazan region, the Russian Federation). The torso of one of them was decorated with a carved bird’s head. The author proves that bronze idols from the Galich shaman treasure (Kostromskaya region, the Russian Federation) were used as buckles — an element of shamanic clothing. Analogies have been drawn from the practice of Siberian shamanism. The author points out that the manifestations of shamanism along the Seim-Turbino (Galich treasure) — Shagara — Lola — DDBC belong to the early phase of the transitional period from the Middle to the Late Bronze Age (XXII—XX c. BC).
Such a conclusion is supported by the calibrated radiocarbon dating of the corresponding complexes. In general, the group of figured DDBC buckles is sufficiently homogeneous, and while determining their semantics it is necessary to take into account the heredity of ceremonial and ideological traditions of Trypillia and Yamna communities, considering a certain “Yamna culture renaissance” during the transitional period from the Middle to the Late Bronze Age. The alternative view of the DDBC and Lola cultures buckles semantics does not in any way diminish the value of interesting observations, the analogies listed, and the conclusions of the R. O. Mymokhod article under disscussion. |
| doi_str_mv | 10.15407/archaeologyua2019.04.012 |
| first_indexed | 2026-08-07T01:02:19Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 412
© В. В. Отрощенко, 2019
* ОТРОЩЕНКО Віталій Васильович ― доктор іс-
торичних наук, професор, заввідділу енеоліту–
бронзової доби Інституту археології НАН України,
ORCID 0000-0001-5707-8384, otrok_o@ukr.net
УДК 903.26(4-11)"637" https://doi.org/10.15407/archaeologyua2019.04.012
В. В. Отрощенко *
АНТРОПОЗООМОРФНi ШАМАНСЬКi ПРЯЖКИ
ПЕРЕХiДНОГО ПЕРiОДУ ВiД СЕРЕДНЬОЇ ДО ПiЗНЬОЇ БРОНЗИ
Йдеться про дискусію з приводу походження та семан-
тики антропозооморфних фігурних пряжок перехідно-
го періоду від середньої до пізньої бронзи півдня Східної
Європи. Автор зосереджує особливу увагу на семантиці
фігурних пряжок Дніпро-Донської Бабинської та Лолін-
ської культур, зв’язку аналізованих артефактів із ви-
конанням небіжчиками шаманських практик. Залучено
синхронні артефакти лісових культур Східноєвропей-
ської рівнини та етнографічний фактаж сибірського
шаманства.
К л ю ч о в і с л о в а: антропозооморфні фігурні пряжки,
Дніпро-Донська Бабинська культура, Лолінська культу-
ра, Шагарська культура, Галічський скарб шамана, пере-
хідний період від середньої до пізньої бронзи півдня Східної
Європи
Дніпро-Донська Бабинська культура (ДДБК),
виділена нещодавно Р . О. Литвиненком, ста-
ла базовою складовою культурного кола Баби-
не. Останнє, у свою чергу, складає наймасш-
табніше утворення посткатакомбного періоду
(Литвиненко 2009, с. 6—12). Автор розглядає
цю спільноту в контексті перехідного періо-
ду від середньої до пізньої бронзи (Отрощен-
ко 2014, с. 7—12). Визначну роль у наповненні
названого періоду новими культурами відіграв
Р. О. Мимоход. Проте дослідник певний час
називав період «рубежем». Його не бентежило,
що за його ж датуванням «рубіж» тривав як мі-
німум 400 років і мав три етапи розвитку (Ми-
моход 2013, с. 1, 213—291).
Зважаючи на зазначену обставину, вихід но-
вої дискусійної статті Р. О. Мимохода став по-
мітною подією в дослідженні перехідного пе-
ріоду від середньої до пізньої бронзи (Мимо-
ход 2018, с. 249—275). Важливо, що дослідник
нарешті побачив у сукупності виділених ним
пам’яток «структуру всього посткатакомбно-
го світу», наситивши його блоком відповідних
археологічних культур (Мимоход 2016, с. 45—
47; 2018, с. 252). Таким чином, «рубіж» транс-
формувався в період, добу.
Провідне місце в згаданій статті Р. О. Мимо-
хода займає аналіз семантики кістяних фігур-
них пряжок ДДБК. Дослідник дорікнув мені за
вислів «антропозооморфні пряжки» без додат-
кового обґрунтування в статті Я. П. Гершкови-
ча, який озвучив мій погляд на їхню семантику
(Гершкович 1986, с. 136), та відповідною згад-
кою в монографії (Отрощенко 2001, с. 188).
Дещо раніше аналогічний закид на мою адресу
пролунав у дослідженні, присвяченому семан-
тиці фігурних пряжок культури багатовалико-
вої кераміки (Степанов 2008, с. 38). Але ж на-
водити свою аргументацію в праці колеги було
б не зовсім чемно, а в книзі, присвяченій про-
блемам періодизації та стратиграфії, про се-
мантику мова не йшла. До того ж у монографії
має місце неточне формулювання «зооантро-
поморфні пряжки». Т ому маю уточнити, що
фігурні пряжки ДДБК є антропозооморфни-
ми, бо втілюють загалом антропоморфний об-
раз (і тут мій опонент правий), але з певним зо-
оморфним антуражем у традиціях полііконіч-
ності.
Поза тим, рішуче не погоджуюсь з базо-
вим висновком дискусійної статті: «По мо-
ему мнению, можно отказаться от тракто-
вок образов как неопределенных (зооморфные
или зооантропоморфные), которые не дают
объяснения всей совокупности функциональных
и нефункциональных элементов пряжек. Толь-
ко интерпретация этих изделий как стоящих
антропоморфных фигурок в позах адорация или
оранта позволяет непротиворечиво свести все
детали морфологии к конкретной иконографии»
(Мимоход 2018, с. 264—265). Зазначу, що пояс-
нити всі деталі морфології цих образів, з огля-
ду на їхню семантику, не так просто як здається
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 4 13
досліднику. Можна лише наближатися до ро-
зуміння цієї поліфонії сенсів та образів.
Р. О. Мимоход ґрунтовно висвітлює істо-
рію вивчення проблеми. К ористуючись його
оглядом можна розділити позиції інтерпрета-
торів фігурних пряжок ДДБК, Лолінської та
Гінчинської культур на три групи. Перші вва-
жають фігурні пряжки антропоморфними (Го-
родцов 1907, с. 357; Мимоход 2018). Другі —
зооморфними (Гершкович 1986; Вангородская
1987, с. 45; Степанов 2008; вибірково — Р о-
гудеев 2015). Т реті — антропозооморфними
чи навпаки (Андреева, 1986; Братченко 1995;
Отрощенко 2001; вибірково — Рогудеев 2015).
Отже, більшість дослідників вбачають наяв-
ність зооморфних компонентів в оформленні
фігурних пряжок, аж до абсолютизації тварин-
ної, а не людської, сутності образу. 3розуміло,
що такі проблеми не вирішуються механічним
голосуванням, а тому варто звернутися до об-
разного ряду виразніших зразків фігурних пря-
жок, перш за все — східноєвропейських.
Традиції полііконічності, зокрема — антро-
позооморфності, в давньому мистецтві Укра-
їни мають глибинні витоки. Тут від доби піз-
нього палеоліту показовими були витончена
стилізація та поєднання образів чоловічого та
жіночого, жіночого та пташиного в скульпту-
рі з Мізина. Дослідниця найдавнішого мисте-
цтва України наголошує також на синкретиз-
мі фігуративних форм дрібної пластики (Яков-
лева 2013, с. 80—84, 170—172). Варто звернути
особливу увагу на безголовість статуеток мі-
зинського стилю, коли відкинути пташиний
ракурс їхньої семантики.
Від доби мезоліту дійшло зображення ро-
гатого лучника на пісковиковій плитці з пе-
чери Кози Кам’яної Могили (Михайлов 1994,
с. 137—139, рис. 69: 1). У пошуках походження
та семантики образів фігурних пряжок ДДБК
не варто ігнорувати потужну мистецьку спад-
щину спільноти Кукутень-Трипілля. Увагу на її
потенціал звернув М. В. Степанов у пошуках
семантичних відповідників образу хтонічного
божества (дракона), втіленому, на його погляд,
у пряжках. Він же звернув увагу на морфоло-
гічну схожість пряжок ДДБК з порфіритовою
підвіскою з пох. 109 Маріупольського неолі-
тичного могильника (Степанов 2008, с. 45—48,
рис. 4—6). Цю ж підвіску в ряду композицій з
символікою Т ельця розглядав М. О. Чмихов,
виходячи на сюжет шлюбної пари Т ельця-
Зевса та Європи (Чмихов 1991, с. 70, рис. 21).
Таку пару ілюструє кістяна платівка з трипіль-
ської печері Більче-Золоте з антропозооморф-
ною композицією, де жіноча фігура вкарбова-
на пуансоном на площині силуету голови бика
(Чмихов 1991, с. 84, рис. 21: 14). Жіночі груди
іноді моделювались на рогатих спинках мініа-
тюрних керамічних тронів для статуеток, моде-
люючи міксаморфний, точніше — антропозоо-
морфний, образ (Бурдо 2008, с. 178—181).
Застереження Р . О. Мимохода, зробле-
не М.В. Степанову, що трипільські матеріали
занадто віддалені в часі від ДДБК, не е при-
йнятним. Адже традиція творення міксаморф-
них образів не зникає по деструкції Кукутень-
Трипілля наприкінці IV тис. до н. е. Так в кур-
гані 1—3 біля поселення Усатове під Одесою
було виявлено прямокутну стелу зі зображен-
ням антропоморфної фігури з обличчям, при-
критим рогатою маскою (?), в оточенні тварин
(Збенович 1974, с. 122—123, рис. 41). Усатів-
ська культура датується нині кінцем ІV — по-
чатком ІІІ тис. до н. е., тобто добою ранньої
бронзи. При похованні ямної спільноти цього
ж періоду біля с. Златопіль Василівського р-ну
Запорізької обл. В. О. К руц виявив кам’яну
скульптурку малих форм, яка своєрідно пере-
співує образи платівки з Більче-Золотого. На
одній площині маємо силует голови бика в фас
з додатковими бічними виступами, а на зво-
роті — конічні виступи пари жіночих грудей
(Ляшко 1987, с. 73—75, рис. 1—3). С. М. Ляш-
ко вбачає тут дуалістичне поєднання антро-
поморфного та зооморфного образів (Ляшко
1987, с. 76). Д. Я. Телегін у першій публікації
артефакту вбачав у ньому амулет який поєд-
нав образи бика-оленя та жінки, пов'язаний
з культом тварин і плодючості (Телегін 1980,
с. 85—86, рис. 2: 1). Звертаю увагу на відсут-
ність голови в образах з парою жіночих грудей,
як на рогатих трониках К укутень-Трипілля і
порталах дольменів Північного Кавказу (Мар-
ковин 1978, с. 213—214, рис. 114: 1, 5), так і на
статуетці зі Златополя.
Хрестоматійним втіленням антрапозоомор
фного образу став хвостатий персонаж кла-
су ідолів монументальної скульптури діб ран-
ньої та середньої бронзи. В епізодах свого «жи-
тія», відтворених на площинах Керносівського
ідола хвостань у позі оранта запліднює жін-
ку, а потім у горизонтальному стані на чоти-
рьох ногах (!?) женеться за парою дрібних тва-
рин (Крилова 1976, с. 38—41, рис. 2; 4: 1—2).
На череві Федорівського ідола цей же хвоста-
тий персонаж, здійнявши вгору руки (оранта)
готується до запліднення кобили (Супрунен-
ко 2011, с. 23—27, рис. 7: 9). На мій погляд це
може бути шаман (перевертень) зі зооморфни-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 414
ми причандаллями (аксесуарами) свого вбран-
ня (Отрощенко 2014, с. 112, рис. 1: 1—2).
Традиція полііконічності наближає дослід-
ників до розуміння семантики антропозоо-
морфного образу, втіленого на фігурних пряж-
ках блоку посткатакомбних культур, із ДДБК
включно. Проілюструю його виразними арте-
фактами перехідного періоду від середньої до
пізньої бронзи. Найвидатніший з них видано в
тому ж числі журналу «Советская археология»,
що й стаття Я. П. Гершковича про зооморфні
пряжки. Маю на увазі публікацію М. В. Андрє-
євої кістяної пряжки (амулету ?) з кург. 34, пох.
1 в гр. Чограй VIII на північному сході Ставро-
польського краю. Р. О. Мимоход слушно від-
ніс цей комплекс до виділеної ним Лолінської
культури (Мимоход 2013, с. 505, илл. 60, 2).
Назвати цю фалічну фігурку зооантропоморф-
ною допомогли дослідниці стилізовані бара-
нячі (?) роги, декоровані пуансоном (Андре-
ева 1986, с. 232—234, рис. 3—4). Спростувати
цей «рогатий» аргумент важкувато, хоча моєму
опоненту ввижаються в завитках рогів очі пер-
сонажа (Мимоход 2018, с. 257).
Тому пильніше придивимось до цього мік-
саморфа (рис. 1). Він е клишоногий, з непро-
порційно короткими ногами, опущеним фало-
сом та поясом обабіч отвору пряжки. На горі,
на рівні закручених рогів (очей ?), визирає ма-
ківка лисини. Проекція тильної сторони аму-
лету дозволяє побачити рельєфно виділені го-
лову, шию, спину та зігнуті в ліктях і дещо роз-
ведені руки. Оголене тіло досить глибокою
борозенкою відділене від фактично погрудної
маски. Руки виведені вище черева над отвором
і ніби підтримують спереду бутафорську кон-
струкцію, увінчану рогами. Великі сплоще-
ні груди маски окантовані пуансоном, а соски
позначено глибокими лунками. Загалом, деко-
ровані лунками лише елементи вбрання: пояс,
накладні груди та роги.
Морфологічно близька Чограйській чоло-
віча фігурка з гр. 1, кург. 3, пох. 5 біля с. Кє-
вюди на північному заході Н адкаспію, але у
неї відсутня голова (рис. 2: 2). Тому стилізова-
ні роги позначено пуансоном на плечах понад
бутафорськими грудьми, а передпліччя (руки)
трансформуються в стилізовані дзьоби. Пояс
відсутній, а лунками декоровані роги, пара
грудей та дзьоби, тобто знову-таки елемен-
ти вбрання (Мимоход 2013, с. 505, ил. 60: 3 та
фото на обкладинці). Маскований вигляд має
й третя пряжка лолінської культури з Тємрта
1, кург. 2, пох. 7 (рис. 2: 3). Її голівці відповіда-
ють умовні баранячі роги з вузькими пройма-
ми очей, а торс набуває рис стилізованого де-
рева, що піднімається від черевного кільцевого
отвору пряжки. Від нижнього ободу кільця від-
ходить статевий орган (Мимоход, 2013 с. 506,
іл. І та фото на торці обкладинки).
Наведені образи фігурних артефактів ло-
лінської культури дозволяють підійти до се-
мантики пряжок ДДБК. Н айінформативні-
шою серед них є фігурка з пох. 19, кург. 4 в
Рис. 1. Фігурна пряжка з групи Чограй VІІІ, кург. 34, пох. 1, кістка (за: Андреева, 1986)
Fig. 1. Figured buckle from the group Chohrai VIII, burial mound 34, burial 1, bone (after Andreeva, 1986)
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 4 15
м. Донецьк, розмірами 5,3 × 3,8 × 1,5 см (Герш-
кович 1986, с. 133—137, рис. 5: 4; 6). Для ліп-
шого розуміння цього образу її варто зістави-
ти з антропоморфом Чограйського амулету
(рис. 3: 1). Зближує їх дугоподібне оформлен-
ня плечей, що плавно переходять в руки, зо-
бражені по лікті. Я. П. Гершкович трактував
на своїй пряжці ці руки як бичачі роги. Другий
елемент подібності — імітація грудей у вигляді
кола, позначеного пуансоном з лункою в цен-
трі на амулеті з Чограю та циркульним колом
з наскрізним отвором на пряжці. Далі почина-
ються розбіжності. Амулет відтворює фігуру з
усіма елементами тіла: голова під рогатою мас-
кою, торс, статева ознака, ноги. Усі ж фігурні
пряжки ДДБК оформлені стандартно як без-
голове (!) погруддя на стилізованому подіумі з
поперечним пазом та двома—чотирма наскріз-
ними отворами для фіксації ремінця. Окремий
інтерес становлять бічні рогаті виступи. Їх не
варто розцінювати як відтворення здійнятих
угору рук (оранта). Адже здійняті руки не мо-
жуть міститися нижче талії, що її мають фігур-
ні пряжки ДДБК. Логічніше їх розглядати як
вельми умовні рогаті крісельця для головного
персонажу, своєрідні букранії, на кшталт крит-
ських. Утім, плавно відігнуті голівки постамен-
ту з Донецька можуть імітувати протоми інших
тварин. Саме цей артефакт змусив мене висло-
вити припущення щодо антропозооморфності
пряжок ДДБК (рис. 3: 1).
Тепер перейдемо до торса, який В. О. Го-
родцов та Р. О. Мимоход вважають личиною.
На користь торса свідчать стилізовані познач
1 2 3
Рис. 2. Антропозооморфні кістяні пряжки Лолінської культури: 1 —
Чограй VІІІ, кург. 34, пох. 1; 2 — Кєвюди 1, кург. 3, пох. 5; 3 — Терта 1,
кург. 2, пох. 7 (за: Мимоход, 2013)
Fig. 2. Anthropozoomorphic bone buckles of Lolinska culture: 1 — Chohrai
VIII, burial mound 34, burial 1; 2 — Keviudy 1, burial mound 3, burial 5; 3 —
Terta 1, burial mound 2, burial 7 (after Mymokhod, 2013)
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 416
ки грудей на пряжках з Донецька, Новоандрі-
ївки та Комишувахи (кург. 5, пох. 1). Підставою
такому трактуванню служать лолінські анало-
гії відтворення грудей на артефактах з Кєвюд
та Чограя. В останньому випадку варто звер-
нути увагу ще й на підведені до грудей (лунок)
руки. У той же час потрійні різьблені шеврони
під лунками грудей на торсі з Комишувахи мо-
жуть імітувати ребра чи гілки ялини. Такі ком-
поненти фігури присутні в елементах стилізо-
ваного дерева на пряжці з Тємрти І (рис. 2: 3).
Загадковою лишається безголовість торсів-
бюстів. Їх виявлено вже 15 у 14-ти похованнях
ДДБК (Литвиненко 2018, с. 164, рис. 5: 2). На-
гадую, що брак голови помічено й на фігурці
з Кевюд. З якоїсь причини бабинці, а часом і
лолінці, уникали моделювання голови. Пев-
не пояснення тут надає етнографія. Довідник
Рис. 3. Кістяні пряжки типу ДДБК: 1 — Донецьк, група Текстильник, кург. 4, пох. 19
(за Гершкович, 1986); 2 — озеро Шагара, пох. 52 (за: Каверзнева, 2003)
Fig. 3. Bone buckles of DDBC type: 1 — Donetsk, Tekstylnyk group, burial mound 4, burial
19 (after Hershkovych, 1986); 2 — Shagara lake, burial 52 (after Kaverzneva, 2003)
Рис. 4. Бронзові ідоли Галічського (Туровського) скарбу (за: Студзицкая, Кузьминых 2013)
Fig. 4. Bronze idols of the Galich (Turovskyi) treasure (after Studzitskaya, Kuzminykh, 2013)
1
1
2
2
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 4 17
«Сибирский шаманизм» інформує, що у сель-
купів на шаманському ритуальному плащі чі-
пляли особливі підвіски: антропоморфні зо-
браження «виродків» — безголових, безруких
духів («військо шамана»). Стверджується, що
практично будь-який шаманський костюм є
символом «звіра-птаха» — наочне втілення ан-
тропозооморфізму з особою шамана включно
(Жеребина, 2009, с. 28).
Доповнили висловлені міркування унікаль-
ні матеріали з ґрунтового Шагарського мо-
гильника в лісах Озерної Мещери (Рязанщи-
на, Р Ф), де виявлено відразу три поховання,
супроводжені пряжками ДДБК (Каверзнева
2003, с. 146—148, рис. 1: 2—6). Пряжка з пох. 10
була круглою, а з пох. 14 — фігурною. Найціка-
вішою виявилась друга фігурна пряжка з пох.
52 (рис. 3: 2), увінчана голівкою хижого птаха
з потужним дзьобом, що виконував функцію
гачка-застібки (Бронзовый век 2013, с. 541,
фото 237.5.1). Вважаю цей артефакт наочним
і конкретним зразком саме антропозооморф-
них пряжок перехідного періоду від середньої
до пізньої бронзи. До того ж тут напрошується
аналогія з птахоголовим лижником, зображе-
ним на слоїку з Шиловського поселення доно-
волзької абашевської культури біля м. Воро-
ніж (Пряхин 1971, рис. на с. 63). Загалом, одяг
алеутських шаманів має ознаки подібності з
вбранням птаха, а один з героїв їхніх перека-
зів перевтілювався в птаха напнувши на голову
пташину шкірку (Жеребина 2009, с. 47).
Визначити стать антропозооморфних зо-
бражень ДДБК достеменно важко. Пряжки
лолінської культури з Чограя, Тєрмти І та Ке-
вюд мають візуальні ознаки чоловічої статі.
Важливо, що цей елемент убрання в похован-
нях обох культур виявлено в елітних похован-
нях чоловіків зрілого віку (Литвиненко 2018,
с. 164). Смію припустити, що ці чоловіки були
причетні до виконання культових функцій, а
самі пряжки могли були аксесуаром ритуаль-
ного одягу, а не елементом повсякденного. Їх
фіксують довкола тіла небіжчика в похованнях
ДДБК, а не безпосередньо на поясниці. Мас-
коїдний характер пряжки лолінської культури
з Тємрта І, кург. 2, пох. 7, що увінчує стилізо-
ване дерево життя дозволяє припустити наяв-
ність використання шаманських практик носі-
ями Лолінської культури та, ймовірно, ДДБК.
Якщо прийняти таке припущення, то вар-
то звернути увагу на вбрання етнографічних
шаманів Karagas. На ньому знаходимо й плас-
кі накладні груди у вигляді концентричних кіл,
імітацію ребер, стилізованого дерева та скелет-
ного стилю зображення людини (Makkay 1999,
1
2
3
Рис. 5. Антропозооморфні пряжки в горизонтальній (робочій) про-
екції: 1 — Чограй VІІІ; 2—3 — Галічський скарб
Fig. 5. Anthropozoomorphic buckles in horizontal (working) projection:
1 — Chohrai VIII; 2—3 — Galich treasure
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 418
p. 61, fig. 2—3). Я. Маккай знаходить архетип
шамана в образі чоловіка з пізньопалеолітич-
ної печери Три Брати з Ар’єж y Франції, об-
личчя якого прикрите маскою з оленячими ро-
гами (Makkay 1999, p. 57, fig. 1).
Маскоїд, що прикриває обличчя антропо-
морфного амулету з Чограя конкретизує ша-
манську версію використання пряжок. Осо-
бливо якщо зіставити його з маскоїдами та ан-
тропозооморфними фігурками з червоної міді
в складі шаманського комплексу Галічський
«скарб» з Костромської обл. РФ (Студзицкая,
Кузьминых 2013, с. 264—270, ил. 1; 3—5). Зоо-
морфні елементи вбачаються у ведмежих вухах
масок. Скарб зараховують до кола сеймінсько-
турбінських старожитностей. Вважається, що
ці артефакти нашивали на одяг шамана. Про-
те, зауважу, що антропоморфні фігурки, увін-
чані маскою з Галіча, конструктивно могли
бути саме шаманськими пряжками. Стри-
жень, що поєднує стопи ніг обох фігурок, слу-
гував для глухої фіксації паска, а протилежний
його кінець фіксувався нижнім стрижнем ква-
дратного приймача поміж кистями рук імовір-
них шаманів (рис. 4: 1—2). Т ому їх доцільно
репродукувати в горизонтальній проекції, як,
до речі, й інші фігурні пряжки (рис. 5: 1—3).
Пропоную також звернути увагу на можливі
контакти зі сейминсько-турбінським світом,
з’ясовуючи походження антропозооморфних
пряжок ДДБК та Лолінської культури. Сполуч-
ною ланкою в зв’язках такого плану могло ста-
ти населення Шагарської культури. У згадува-
ному пох. 52 Шагарського цвинтаря, здійсне-
ному у просторій ямі (3,10 × 1,95 м) на грудях
жінки (?) виявлено кістяну підвіску у вигляді
бобра, що пливе (Каверзнева 2003, с. 147—148,
рис. 1: 7). У комплексі з птахоголовою фігур-
ною пряжкою ця підвіска може бути додатко-
вою складовою шаманської атрибутики. Брон-
зова фігурка водоплавної тварини, інтерпрето-
вана як «ящур», присутня в Галічському скарбі
шамана (Студзицкая, Кузьминых 2013, с. 270,
ил. 6; 3—5).
Підкреслюю, що вияви шаманства по лі-
нії Сейма-Турбіно (Галіч) — Шагара — Лола —
ДДБК вписуються ранню фазу перехідного пе-
ріоду від середньої до пізньої бронзи (ХХІІ—
ХХ ст. до н. е.). Цей діапазон підкріплений
каліброваними радіовуглецевими датами від-
повідних комплексів.
Загалом же група фігурних пряжок ДДБК
достатньо гомогенна й визначаючи їх семанти-
ку не варто ігнорувати спадковість обрядових
та ідеологічних традицій від Т рипільської та
Ямної спільнот, зважаючи на певний «ямний
ренесанс» за перехідного періоду від середньої
до пізньої бронзи. А висловлений вище альтер-
нативний погляд на семантику фігурних пря-
жок ДДБК та Лоли аж ніяк не зменшує цінність
цікавих спостережень, наведених аналогій та
висновків статті Р. О. Мимохода. Вважаю, що
дискусія мусить мати продовження.1
Андреева, М. В. 1986. Об одной зооантропоморфной
фигурке из Ставрополья. Советская археология. 2,
с. 231-234.
Братченко, С. Н. 1995. Пряжки эпохи поздней бронзы и их
северокавказские формы. Конвергенция и дивергенция
в развитии культур эпохи энеолита — бронзы Средней
и Восточной Европы. Санкт-Петербург: ИИMK РАН,
ч. ІІ, с. 8-26.
Бурдо, Н. 2008. Сакральний світ трипільської цивілізації.
Київ: Наш час.
Бронзовый век, 2013. Европа без границ. Четвертое — пер-
вое тысячелетия до н. э. Каталог выставки. Санкт-
Петербург.
Вангородская, О. В. 1987. О связях культуры много-
валиковой керамики по материалам украшений.
Межплеменные связи эпохи бронзы по материалам
украшений. Киев: Наукова думка, с. 38-48.
Гершкович, Я. П. 1986. Фигурные поясные пряжки
культуры многоваликовой керамики. Советская ар-
хеология. 2, с. 132-146.
Городцов, В. А. 1907. Результаты археологических иссле-
дований в Бахмутском уезде Екатеринославской губ.
1903 г. Труды ХІІІ археологического съезда. Москва,
т. 1, с. 211-365.
Жеребина, Т . 2009. Сибирский шаманизм. Санкт-
Петербург: Амфора.
Збенович, В. Г. Позднетрипольские племена Северного
Причерноморья. Київ: Наукова думка, 1974.
Каверзнева, Е. Д. 2003. Погребения с костяными пряжками
Шагарского могильника. Чтения, посвященные 100-
летию деятельности В. А. Городцова в Государствен-
ном историческом музее. Тезисы конференции. Мо-
сква, ч. 1, с. 144-147.
Крылова, Л. П. 1976. Керносовский идол (стела). Энеолит
и бронзовый век Украины. Київ: Наукова думка, с. 36-
46.
Литвиненко, Р. О. 2009. Культурне коло Бабине (за ма-
теріалами поховальних пам’яток): Автореф. дис. …
д-ра іст. наук, Київ: ІА НАНУ.
Литвиненко, Р . О., Ляшко, С. М. 2018. Курган Дніпро-
Донської Бабинської культури поблизу с. Новогупа-
лівка на Дніпровському Припоріжжі. Донецький ар-
хеологічний збірник. Вінниця, 21, с. 155-174.
Ляшко, С. М. 1987. Нові матеріали про культ бика в епоху
ранньої бронзи. Археологія, 58, с. 73-78.
Марковин, В. И. 1978. Дольмены Западного Кавказа. Мо-
сква: Наука.
Мимоход, Р . А. 2013. Лолинская культура. Северо-
Западный Прикаспий на рубеже среднего и поздне-
го периодов бронзового века. Материалы охранных
археологических исследований. Москва, т. 16.
Мимоход, Р. А. 2016. Блок посткатакомбных культурных
образований в Восточной Евразии: структура и со-
1 Висловлюю подяку В. Панковському за допомогу в
підготовці до друку ілюстрацій.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 4 19
держание. Изучение и сохранение археологического на-
следия народов Кавказа: ХХІХ Крупновские чтения по
археологии Северного Кавказа. Грозный, с. 45-47.
Мимоход, Р . А. 2018. Происхождение и семантика
фигурных пряжек эпохи бронзы в Европе и на Кав-
казе в контексте ближневосточных влияний. Архео-
логические вести. Санкт-Петербург, 24, с. 249-275.
Михайлов, Б. Д. 1994. Петроглифы Каменной Могилы на
Украине. Запорожье: ИПК «Запоріжжя».
Отрощенко, В. В. 2001. Проблеми періодизації культур серед-
ньої та пізньої бронзи півдня Східної Європи (культурно-
стратиграфічні зіставлення). Київ: ІА НАНУ.
Отрощенко, В. В. 2014. Мотиви ритуальної зоофілії в мис-
тецтві України доби ранньої бронзи. Наукові студії.
Історико-краєзнавчий музей м. Винники. Львів; Ви-
нники, 7, с. 99-117.
Отрощенко, В. В. 2014. Щодо перехідного періоду від се-
редньої до пізньої бронзи. Старожитності Північно-
го Причорномор’я і Криму. Запоріжжя, ХVІІ, с. 7-14.
Рогудеев, В. В. 2015. Медальоны среднего и позднего
бронзового века (к атрибуции солярных медальонов
«Чакра»). Археология восточноевропейской степи. Са-
ратов, 11, с. 64-111.
Пряхин, А.Д. 1971. Новые сведения об абашевской куль-
туре. Археологические открытия 1970 года. Москва:
Наука, с. 62-64.
Степанов, М. В. 2008. О семантике фигурных пряжек
культуры многоваликовой керамики. Матеріали та
дослідження з археології Східної України. Луганськ, 8,
с. 38-55.
Студзицкая, С., Кузьминых, С. 2013. Галичский «клад» —
шаманский комплекс бронзового века. Бронзовый век.
Европа без границ. Четвертое — первое тысячелетия
до н. э. Каталог выставки. Санкт-Петербург: Изд-во
«Чистый лист», с. 264-272.
Супруненко, А. Б. 2011. Федоровский идол и курган. Київ;
Полтава.
Телєгін, Д. Я. 1980. Амулети епохи бронзи — раннього за-
ліза з Подніпров’я. Археологія, 34, с. 82-86.
Чмихов, М. О. 1991. Про космічну символіку катакомб-
ної поховальної кераміки. Поховальний обряд давньо-
го населення України. Київ: НМК ВО, с. 65-84.
Яковлєва, Л. А. 2013. Найдавніше мистецтво України.
Київ: Стародавній Світ.
Makkay, Ja. 1999. Two studies on early shamanism.
Budapest.
Надійшла 28.11.19
В. В. Отрощенко
Доктор исторических наук, профессор, заведующий отделом энеолита — бронзового века
Института археологии НАН Украины ORCID, 0000-0001-5707-8384, otrok_o@ukr.net
АНТРОПОЗООМОРФНЫЕ ШАМАНСКие ПРЯЖКИ
ПЕРЕХОДНОГО ПЕРИОДА ОТ СРЕДНЕЙ К ПОЗНЕЙ БРОНЗЕ
Статья посвящена дискуссии c Р . А. Мимоходом по поводу генезиса и семантики антропозооморфных фи-
гурных пряжек переходного периода от средней к поздней бронзе юга Восточной Европы, выявленных в по-
гребениях. Автор сосредоточил особое внимание на семантике фигурных пряжек Днепро-Донской Бабинской
(ДДБК) и Лолинской культур. Он доказывает, что фигурные пряжки являются антропозооморфными, а не ан-
тропоморфными, как считает Р. А. Мимоход. Обращено внимание на маскоидном характере фигурных пряжек
Лолинской культуры. Это связывает подобные артефакты с выполнением умершими шаманских практик при
жизни. Специфика фигурных пряжек ДДБК заключается в соединении безголового торса человека с зооморф-
ным постаментом-букранием. Две пряжки этого типа найдены в Шагарском могильнике Озерного Мещерья (Ря-
занская область, РФ). Торс одного из них был увенчан резной птичьей головкой. Автор допускает, что бронзовые
идолы с Галичского клада шамана (Костромская область, РФ) выполняли функцию пряжек — элемента шаман-
ского убранства. Привлечены аналогии из практики сибирского шаманства. Проявления шаманизма по линии
Сейма-Турбино (Галичский клад) — Шагара — Лола — ДДБК вписывается в раннюю фазу переходного периода
от средней к поздней бронзы (ХХІІ—ХХ вв. до н. э.). Такой вывод подкреплен калиброванными радиоуглерод-
ными датами соответствующих комплексов. В целом же группа фигурных пряжек ДДБК достаточно гомогенна.
Определяя их семантику стоит учитывать преемственность обрядовых и идеологических традиций Трипольской
и Ямной общностей, реагируя на определенный «ямный ренессанс» в переходный период от средней к поздней
бронзе. Изложенный в статье альтернативный взгляд на семантику фигурных пряжек ДДБК и Лолы ни коим
образом не приуменьшает ценность интересных наблюдений, приведенных аналогий и выводов дискуссионной
статьи Р. А. Мимохода
К л ю ч е в ы е с л о в а: антропозооморфные фигурные пряжки, Днепро-Донская Бабинская культура, Лолинская куль-
тура, Шагарская культура, Галичский клад шамана, переходный период от средней к поздней бронзе юга Восточной
Европы.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 420
Vitalii V. Otroshchenko
DSc., Professor, the Head of the Chalcolithic and Bronze Age Archaeology Department of the Institute of Archaeology,
the National Academy of Sciences of Ukraine, ORCID 0000-0001-5707-8384, otrok_o@ukr.net
AnthropoZoomorphic Shaman Buckles
of Transitional Period from the Middle to the Late Bronze Age
The article is dedicated to discussions with R. O. Mymokhod on the issue connected with the genesis and semantics of
anthropozoomorphic figured buckles of the transitional period from the Middle to the Late Bronze Age of southern Europe
that were discovered in burials. The author focuses on the semantics of figured buckles of the Dnieper-Don Babynska (DDBC)
and Lolinska archaeological cultures. He argues that these buckles are anthropozoomorphic, and not anthropomorphic, as
R. O. Mymokhod considers. The attention is paid to the maskoid character of Lolinska culture figured buckles, which links
these artifacts to the performance of shamanic practices by the deceased. The specificity of the DDBC figured buckles is in
the combination of a headless torso of a human with zoomorphic pedestal-bucranium. Two buckles of this type were found
in the Shagar burial ground of Meshchyora lakes (Riazan region, the Russian Federation). The torso of one of them was
decorated with a carved bird’s head. The author proves that bronze idols from the Galich shaman treasure (Kostromskaya
region, the Russian Federation) were used as buckles — an element of shamanic clothing. Analogies have been drawn from
the practice of Siberian shamanism. The author points out that the manifestations of shamanism along the Seim-Turbino
(Galich treasure) — Shagara — Lola — DDBC belong to the early phase of the transitional period from the Middle to the
Late Bronze Age (XXII—XX c. BC).
Such a conclusion is supported by the calibrated radiocarbon dating of the corresponding complexes. In general, the
group of figured DDBC buckles is sufficiently homogeneous, and while determining their semantics it is necessary to take
into account the heredity of ceremonial and ideological traditions of Trypillia and Yamna communities, considering a
certain “Yamna culture renaissance” during the transitional period from the Middle to the Late Bronze Age. The alternative
view of the DDBC and Lola cultures buckles semantics does not in any way diminish the value of interesting observations,
the analogies listed, and the conclusions of the R. O. Mymokhod article under disscussion.
K e y w o r d s: Anthropozoomorphic figured buckles, Dnieper-Don Babynska culture, Lolinska culture, Shagar culture, Galich
shaman treasure, transitional period from Middle to the Late Bronze Age.
References
Andreeva, M. V. 1986. Ob odnoi zooantropomorfnoi figurke iz Stavropolia. Sovetskaia arkheologiia, 2, pp. 231-234.
Bratchenko, S. N. 1995. Priazhki epokhi pozdnei bronzy i ikh severokavkazskie formy. Konvergentsiia i divergentsiia v razvitii kultur
epokhi eneolita - bronzy Srednei i Vostochnoi Evropy. Sankt-Peterburg: IIMK RAN, iss. ІІ, pp. 8-26.
Bronzovyi vek, 2013. Evropa bez granits. Chetvertoe - pervoe tysiacheletiia do n. e. Katalog vystavki. Sankt-Peterburg.
Burdo, N. 2008. Sakralnyi svit trypilskoi tsyvilizatsii. Kyiv: Nash chas.
Chmykhov, M. O. 1991. Pro kosmichnu symvoliku katakombnoi pokhovalnoi keramiky. Pokhovalnyi obriad davnoho naselennia
Ukrainy. Kyiv: NMK VO, pp. 65-84.
Gershkovich, Ia. P. 1986. Figurnye poiasnye priazhki kultury mnogovalikovoi keramiki. Sovetskaia arkheologiia, 2, pp. 132-146.
Gorodtsov, V. A. 1907. Rezultaty arkheologicheskikh issledovanii v Bakhmutskom uezde Ekaterinoslavskoi gub. 1903 g. Trudy XІІІ
arkheologicheskogo sieezda, iss. 1. Moskva, pp. 211-365.
Kaverzneva, E . D. 2003. P ogrebeniia s kostianymi priazhkami Shagarskogo mogilnika. Chteniia, posviashchennye 100-letiiu
deiatelnosti V. A. Gorodtsova v Gosudarstvennom istoricheskom muzee. Tezisy konferentsii. Moskva, iss. 1, pp. 144-147.
Krylova, L. P. 1976. Kernosovskii idol (stela). Eneolit i bronzovyi vek Ukrainy. Kyiv: Naukova dumka, pp. 36-46.
Liashko, S. M. 1987. Novi materialy pro kult byka v epokhu rannoi bronzy. Arheologia, 58, pp. 73-78.
Lytvynenko, R. O. 2009. Kulturne kolo Babyne (za materialamy pokhovalnykh pamiatok): Avtoref. dys. d-ra ist. nauk, Kyiv: IA
NANU.
Lytvynenko, R. O., Liashko, S. M. 2018. Kurhan Dnipro-Donskoi Babynskoi kultury poblyzu s. Novohupalivka na Dniprovskomu
Pryporizhzhi. Donetskyi arkheolohichnyi zbirnyk, 21. Vinnytsia, pp. 155-174.
Makkay, Ja. 1999. Two studies on early shamanism. Budapest.
Markovin, V. I. 1978. Dolmeny Zapadnogo Kavkaza. Moskva: Nauka.
Mikhailov, B. D. 1994. Petroglify Kamennoi Mogily na Ukraine. Zaporozhe: IPK «Zaporіzhzhia».
Mimokhod, R. A. 2013. Lolinskaia kultura. Severo-Zapadnyi Prikaspii na rubezhe srednego i pozdnego periodov bronzovogo veka.
Materialy okhrannykh arkheologicheskikh issledovanii, 16. Moskva.
Mimokhod, R. A. 2016. Blok postkatakombnykh kulturnykh obrazovanii v Vostochnoi Evrazii: struktura i soderzhanie. Izuchenie
i sokhranenie arkheologicheskogo naslediia narodov Kavkaza: XXIX Krupnovskie chteniia po arkheologii Severnogo Kavkaza.
Groznyi, pp. 45-47.
Mimokhod, R.��������������������������������������������������������������������������������������������������������������� ��������������������������������������������������������������������������������������������������������������A. 2018. Proiskhozhdenie i semantika figurnykh priazhek epokhi bronzy v Evrope i na Kavkaze v kontekste blizh-
nevostochnykh vliianii. Arkheologicheskie vesti, 24. Sankt-Peterburg, pp. 249-275.
Otroshchenko, V. V. 2001. P roblemy periodyzatsii kultur serednoi ta piznoi bronzy pivdnia Skhidnoi Yevropy (kulturno-
stratyhrafichni zistavlennia). Kyiv: IA NANU.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 4 21
Otroshchenko, V. V. 2014. Motyvy rytualnoi zoofilii v mystetstvi Ukrainy doby rannoi bronzy. Naukovi studii. Istoryko-kraieznavchyi
muzei m. Vynnyky, 7. Lviv; Vynnyky, pp. 99-117.
Otroshchenko, V. V. 2014. Shchodo perekhidnoho periodu vid serednoi do piznoi bronzy. Starozhytnosti Pivnichnoho Prychornomoria
i Krymu, 17. Zaporizhzhia, pp. 7-14.
Priakhin, A. D. 1971. Novye svedeniia ob abashevskoi kulture. Arkheologicheskie otkrytiia 1970 goda. Moskva: Nauka, pp. 62-64.
Rogudeev, V. V. 2015. Medalony srednego i pozdnego bronzovogo veka (k atributsii soliarnykh medalonov «Chakra»). Arkheologiia
vostochno-evropeiskoi stepi, 11. Saratov, pp. 64-111.
Stepanov, M. V. 2008. O semantike figurnykh priazhek kultury mnogovalikovoi keramiki. Materialy ta doslidzhennia z arkheolohii
Skhidnoi Ukrainy, 8. Luhansk, pp. 38-55.
Studzitskaia, S., Kuzminykh, S. 2013. Galichskii «klad» - shamanskii kompleks bronzovogo veka. Bronzovyi vek. Evropa bez granits.
Chetvertoe - pervoe tysiacheletiia do n. e. Katalog vystavki. Sankt-Peterburg: Chistyi list, pp. 264-272.
Suprunenko, A. B. 2011. Fedorovskii idol i kurgan. Kyiv; Poltava.
Teliehin, D. Ya. 1980. Amulety epokhy bronzy - rannoho zaliza z Podniproviia. Arheologia, 34, pp. 82-86.
Vangorodska, O. V. 1987. O sviaziakh kultury mnogovalikovoi keramiki po materialam ukrashenii. Mezhplemennye sviazi epokhi
bronzy po materialam ukrashenii. Kyiv: Naukova dumka, pp. 38-48.
Yakovlieva, L. A. 2013. Naidavnishe mystetstvo Ukrainy. Kyiv: Starodavnii Svit.
Zbenovich, V. G. Pozdnetripolskie plemena Severnogo Prichernomoria. K.: Naukova dumka, 1974.
Zherebina, T. 2009. Sibirskii shamanizm. Sankt-Peterburg: Amfora.
|
| id | arheologia-com-ua-article-121 |
| institution | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| issn | 2616-499X |
| keywords_txt_mv | |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-08-07T01:02:19Z |
| publishDate | 2019 |
| publisher | Institute of Archaeology NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | arheologiacomua/b9/32284f99e5a547413795f6549b2cbab9.pdf |
| spelling | arheologia-com-ua-article-1212020-03-26T16:09:05Z AnthropoZoomorphic Shaman Buckles of Transitional Period from the Middle to the Late Bronze Age Антропозооморфные шаманские пряжки переходного периода от средней к позней бронзе Антропозооморфнi шаманськi пряжки перехiдного перiоду вiд середньої до пiзньої бронзи Otroshchenko, Vitalii V. Anthropozoomorphic figured buckles, Dnieper-Don Babynska culture, Lolinska culture, Shagar culture, Galich shaman treasure, transitional period from Middle to the Late Bronze Age. антропозооморфные фигурные пряжки, Днепро-Донская Бабинская культура, Лолинская культура, Шагарская культура, Галичский клад шамана, переходный период от средней к поздней бронзе юга Восточной Европы. антропозооморфні фігурні пряжки, Дніпро-Донська Бабинська культура, Лолінська культура, Шагарська культура, Галічський скарб шамана, перехідний період від середньої до пізньої бронзи півдня Східної Європи The article is dedicated to discussions with R. O. Mymokhod on the issue connected with the genesis and semantics of anthropozoomorphic figured buckles of the transitional period from the Middle to the Late Bronze Age of southern Europe that were discovered in burials. The author focuses on the semantics of figured buckles of the Dnieper-Don Babynska (DDBC) and Lolinska archaeological cultures. He argues that these buckles are anthropozoomorphic, and not anthropomorphic, as R. O. Mymokhod considers. The attention is paid to the maskoid character of Lolinska culture figured buckles, which links these artifacts to the performance of shamanic practices by the deceased. The specificity of the DDBC figured buckles is in the combination of a headless torso of a human with zoomorphic pedestal-bucranium. Two buckles of this type were found in the Shagar burial ground of Meshchyora lakes (Riazan region, the Russian Federation). The torso of one of them was decorated with a carved bird’s head. The author proves that bronze idols from the Galich shaman treasure (Kostromskaya region, the Russian Federation) were used as buckles — an element of shamanic clothing. Analogies have been drawn from the practice of Siberian shamanism. The author points out that the manifestations of shamanism along the Seim-Turbino (Galich treasure) — Shagara — Lola — DDBC belong to the early phase of the transitional period from the Middle to the Late Bronze Age (XXII—XX c. BC). Such a conclusion is supported by the calibrated radiocarbon dating of the corresponding complexes. In general, the group of figured DDBC buckles is sufficiently homogeneous, and while determining their semantics it is necessary to take into account the heredity of ceremonial and ideological traditions of Trypillia and Yamna communities, considering a certain “Yamna culture renaissance” during the transitional period from the Middle to the Late Bronze Age. The alternative view of the DDBC and Lola cultures buckles semantics does not in any way diminish the value of interesting observations, the analogies listed, and the conclusions of the R. O. Mymokhod article under disscussion. Статья посвящена дискуссии c Р. А. Мимоходом по поводу генезиса и семантики антропозооморфных  фигурных пряжек переходного периода от средней к поздней бронзе юга Восточной Европы, выявленных в погребениях. Автор сосредоточил особое внимание на семантике фигурных пряжек Днепро-Донской Бабинской (ДДБК) и Лолинской культур. Он доказывает, что фигурные пряжки являются антропозооморфными, а не антропоморфными, как считает Р. А. Мимоход. Обращено внимание на маскоидном характере фигурных пряжек Лолинской культуры. Это связывает подобные артефакты с выполнением умершими шаманских практик при жизни. Специфика фигурных пряжек ДДБК заключается в соединении безголового торса человека с зооморфным постаментом-букранием. Две пряжки этого типа найдены в Шагарском могильнике Озерного Мещерья (Рязанская область, РФ). Торс одного из них был увенчан резной птичьей головкой. Автор допускает, что бронзовые идолы с Галичского клада шамана (Костромская область, РФ) выполняли функцию пряжек — элемента шаманского убранства. Привлечены аналогии из практики сибирского шаманства. Проявления шаманизма по линии Сейма-Турбино (Галичский клад) — Шагара — Лола — ДДБК вписывается в раннюю фазу переходного периода от средней к поздней бронзы (ХХІІ—ХХ вв. до н. э.). Такой вывод подкреплен калиброванными радиоуглеродными датами соответствующих комплексов. В целом же группа фигурных пряжек ДДБК достаточно гомогенна. Определяя их семантику стоит учитывать преемственность обрядовых и идеологических традиций Трипольской и Ямной общностей, реагируя на определенный «ямный ренессанс» в переходный период от средней к поздней бронзе. Изложенный в статье альтернативный взгляд на семантику фигурных пряжек ДДБК и Лолы ни коим образом не приуменьшает ценность интересных наблюдений, приведенных аналогий и выводов дискуссионной статьи Р. А. Мимохода Йдеться про дискусію з приводу походження та семантики антропозооморфних фігурних пряжок перехідного періоду від середньої до пізньої бронзи півдня Східної Європи. Автор зосереджує особливу увагу на семантиці фігурних пряжок Дніпро-Донської Бабинської та Лолінської культур, зв’язку аналізованих артефактів із виконанням небіжчиками шаманських практик. Залучено синхронні артефакти лісових культур Східноєвропейської рівнини та етнографічний фактаж сибірського шаманства. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2019-12-26 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/121 10.15407/archaeologyua2019.04.012 Arheologia; No 4 (2019): Arheologia; 12-21 Археологія ; № 4 (2019): Археологія; 12-21 Археология; № 4 (2019): Arheologia; 12-21 2616-499X 0235-3490 10.15407/archaeologyua2019.04 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/121/116 |
| spellingShingle | антропозооморфні фігурні пряжки Дніпро-Донська Бабинська культура Лолінська культура Шагарська культура Галічський скарб шамана перехідний період від середньої до пізньої бронзи півдня Східної Європи Otroshchenko, Vitalii V. Антропозооморфнi шаманськi пряжки перехiдного перiоду вiд середньої до пiзньої бронзи |
| title | Антропозооморфнi шаманськi пряжки перехiдного перiоду вiд середньої до пiзньої бронзи |
| title_alt | AnthropoZoomorphic Shaman Buckles of Transitional Period from the Middle to the Late Bronze Age Антропозооморфные шаманские пряжки переходного периода от средней к позней бронзе |
| title_full | Антропозооморфнi шаманськi пряжки перехiдного перiоду вiд середньої до пiзньої бронзи |
| title_fullStr | Антропозооморфнi шаманськi пряжки перехiдного перiоду вiд середньої до пiзньої бронзи |
| title_full_unstemmed | Антропозооморфнi шаманськi пряжки перехiдного перiоду вiд середньої до пiзньої бронзи |
| title_short | Антропозооморфнi шаманськi пряжки перехiдного перiоду вiд середньої до пiзньої бронзи |
| title_sort | антропозооморфнi шаманськi пряжки перехiдного перiоду вiд середньої до пiзньої бронзи |
| topic | антропозооморфні фігурні пряжки Дніпро-Донська Бабинська культура Лолінська культура Шагарська культура Галічський скарб шамана перехідний період від середньої до пізньої бронзи півдня Східної Європи |
| topic_facet | Anthropozoomorphic figured buckles Dnieper-Don Babynska culture Lolinska culture Shagar culture Galich shaman treasure transitional period from Middle to the Late Bronze Age. антропозооморфные фигурные пряжки Днепро-Донская Бабинская культура Лолинская культура Шагарская культура Галичский клад шамана переходный период от средней к поздней бронзе юга Восточной Европы. антропозооморфні фігурні пряжки Дніпро-Донська Бабинська культура Лолінська культура Шагарська культура Галічський скарб шамана перехідний період від середньої до пізньої бронзи півдня Східної Європи |
| url | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/121 |
| work_keys_str_mv | AT otroshchenkovitaliiv anthropozoomorphicshamanbucklesoftransitionalperiodfromthemiddletothelatebronzeage AT otroshchenkovitaliiv antropozoomorfnyešamanskieprâžkiperehodnogoperiodaotsrednejkpoznejbronze AT otroshchenkovitaliiv antropozoomorfnišamansʹkiprâžkiperehidnogoperioduvidserednʹoídopiznʹoíbronzi |