Металевi кистенi давньоруської доби (за матерiалами Нацiонального музею iсторiї України)

The first metal war-flails had appeared in Ancient Rus since the end of 11th c., although most of the finds of war weights are recorded in 12th — first half of 13th c., when the development of production of these weapons had begun. The war-flail as a type of auxiliary weapons has proven itself in mi...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Археологія
Date:	2019
Issue:	4
Pages:	72-89
ISSN:	2616-499X
Author Affiliations:	Maksym S. Osypenko — National Museum of History of Ukraine
Main Author:	Osypenko, Maksym S.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2019
Subjects:	кистень середньовічна ударна зброя давньоруське озброєння .
Online Access:	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/126
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Chemistry, Physics and Technology of Surface
Download file:

Institution

Chemistry, Physics and Technology of Surface

_version_	1872824417458847744
author	Osypenko, Maksym S.
author_facet	Osypenko, Maksym S.
author_institution_txt_mv	[ { "author": "Maksym S. Osypenko", "institution": "National Museum of History of Ukraine", "orcid": "" } ]
author_sort	Osypenko, Maksym S.
baseUrl_str	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai
collection	OJS
container_end_page	89
container_issue	4
container_start_page	72
container_title	Археологія
container_volume
datestamp_date	2020-03-26T16:09:05Z
description	The first metal war-flails had appeared in Ancient Rus since the end of 11th c., although most of the finds of war weights are recorded in 12th — first half of 13th c., when the development of production of these weapons had begun. The war-flail as a type of auxiliary weapons has proven itself in military conflicts in the region of Southern Rus and occupied a special place in the armament complex of the warrior of that time. The paper deals with the comparison of different typological schemes of the war-flails. Their division into groups according to the material of manufacture, types by morphological weight shape, subtypes by section and variants by decoration was justified. As a result, five types of war-flails were identified. The round (type 1) and pear-shaped (type 2) items have four (round, oval, flattened, faceted) and five (round, oval, flattened, faceted and flattened with ledges) subtypes and decorated with three variants of ornamentations (without decor, covered with semi-pearl tabs and pseudo-grain, covered with niello). The biconical (type 3) and cubic (type 4) weights are ornamented with one option only. The star-shaped (type 5) war-flails stand separately by virtue of their similarity to maces. The iron items could be both stacked and solid casted. Finds of non-ferrous metal were represented by solid casted products only. The decor of casted war-flails was laid during the wax model formation. Additionally, while manufacturing the iron examples the inlay was used. Then the products were coated with niello and burned. Actually, the maps and the catalogue of Ancient Rus metal war-flails according to the new research have been compiled. Due to the geography of finds the production center of finds was concentrated in Kyiv (Kyiv, Kniazha hora) and Principality of Galicia–Volhynia (Raiky, Shepetivka) lands. Almost all types and variants of ornamentation are presented in these regions. Probably, this manufacturing could be in Novgorod. The National Museum of History of Ukraine has one of the most famous and largest collections of metallic war-flails, which count in total 48 items. Some materials that have not been previously published are taken into scientific circulation for the first time.
doi_str_mv	10.15407/archaeologyua2019.04.072
first_indexed	2026-08-07T01:02:26Z
format	Article
fulltext	ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 472 © М. С. Осипенко, 2019 * ОСИПЕНКО Максим Сергійович — науковий спів- робітник відділу збереження фондів сектору «Се- редньовічна археологія» Національного музею істо- рії України, ORCID 0000-0002-7974-877Х, osypenko. ms@gmail.com УДК [904.22:069.5](477)"653"-034 https://doi.org/10.15407/archaeologyua2019.04.072 М. С. Осипенко * МЕТАЛЕВi КИСТЕНi ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДОБИ (за матерiалами Нацiонального музею iсторiї України) Розглядається один із видів холодної ударної зброї з ко- лекцій НМІУ. Здійснено спробу систематизації відомих на сьогодні типологічних схем, картографовано та ство- рено каталог аналогічних знахідок. Також вводиться до наукового обігу ряд нових знахідок. К л ю ч о в і с л о в а: кистень, середньовічна ударна зброя, давньоруське озброєння . Застосування кистеня, як зброї ударно- роздроблювальної дії має певну специфіку — нівелювання захисту обладунків противника на короткій чи середній дистанції з мінімальною можливістю парирувати. Однак даний різновид холодної зброї успішно використовувався як допоміжний засіб ураження професійними військовими (піхотинцями і кавалерією), так і особиста зброя містян чи купців (Кирпични- ков 2000, с. 234). Загальна типологізація кистенів зводиться до групування виробів за матеріалом виготов- лення, формою, перетином, орнаментацією чи способом кріплення гирі. Так, в основі класифікації салтівських кистенів А. Кригано- ва лежить поділ на 6 типів за матеріалом ви- готовлення з його подальшим членуванням на варіанти за способом кріплення (Крига- нов 1987, с. 63—66). За твердженням О. К о- мара та О. Сухобокова, матеріал виготовлен- ня — другорядна ознака, тому доцільніше розділяти обушки за способом кріплення на два види: гирі з вушком (кістяні із залізним стержнем та суцільні кістяні, залізні, бронзові) та повздовжнім наскрізним каналом, що підвішувалися на ремінці. К истені першого виду зустрічається вийнятково у комплексах із кінським спорядженням і належав вершни- кам, другий — міг належати і піхоті, і кавалерії (Комар, Сухобоков 2005, с. 219). Н а жаль, більшість знахідок давньоруських кистенів походять з-поза комплексів, виявлені в куль- турному шарі пам’ятки, рідше із заповнень об’єктів та повністю відсутні у похованнях, що ускладнює на чіткий поділ приналежності зброї за родом військ. Найпоширеніша типологія давньоруських кистенів розроблена А. Кірпічніковим. Вчений виділяє шість типів кистенів, групуючи їх то за матеріалом (тип І), то за перетином (типи ІІ, ІІІ), то за формою гирі (типи IV—VI): тип І — рогові/ кістяні обушки; тип ІІ та Ііа — грушеподібні та округлі обушки, круглі в перетині; тип ІІІ та ІІІа — грушеподібні та округлі гирі, сплощені в перетині; тип ��IV�� — кубічної форми з напаяни- ми виступами; тип V — з шипами (наслідують форму зіркоподібних булав); тип VI — біконічні (залізні, які вчений датує вже ХІІІ—XIV ст.) (Кирпичников 1966, с. 58—61). Однак такий поділ обмежений типологічними рамками, в де- яких випадках виглядає заплутаним, коли типи округлих та грушеподібних кистенів на підставі перетину гирі зараховані до одного типу. Така ж ситуація спостерігається і в типологічній схемі І. Ізмайлова. Хоча дос лідник дещо нівелює її шляхом виділенням но- вих типів (всього дев’ять), групуючи вироби не тільки за матеріалом чи формою гирі, а й де- кором, але в деяких випадках, продовжує за- лишати в межах одного типу дві морфологічні форми, а в іншому випадку — одну й ту саму морфологічну форму розділяє по різним типам (Измайлов 1999, с. 103—109). Класифікацію давньоруських кистенів ми бачимо наступним чином: поділ на групи за матеріалом виготовлення (металеві (група І), рогові (група ІІ) тощо) з можливим подальшим членуванням на типи за формою гирі, підтипи за перетином, а за декоративним оздоблення- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 4 73 ми на варіанти. Також ця класифікація є гнуч- кою, і в перспективі її можна доповнювати. Паралельно вона демонструє еволюцію цього виду зброї на Русі загалом та в межах кожного типу зокрема, адже ще А. Кірпічніков звертав увагу на те, що з часом округла в перетині гиря змінюється сплющеною (Кирпичников, с. 62). У групі І виділяється п’ять типів: тип 1 — округлої форми гирі з підтипами (1 — округлі; 2 — овальні; 3 — сплощені; 4 — підгранені ); тип 2 — грушоподібної форми з підтипами (1 — округлі; 2 — овальні; 3 — сплощені; 4 — підгранені; 5 — сплощені з уступами); тип 3 — біконічні; тип 4 — кубічної форми; тип 5 — зіркоподібні. У декоруванні металевих кистенів типів 1—4 можна виділити 3 варіанти: варіант 1 — без декору; варіант 2 — покриті перлиноподібними виступами та псевдо- зерню (а — виступи, �� b�� — виступи та псевдо- зернь); варіант 3 — прикрашені черню (а — програвійований орнамент заповнений чер- ню, b — рельєфно-черневі). Одиничні знахідки типу 5 із-за своєї подібності до зіркоподібних булав, поки не вписуються у цю систему та стоять окремо (рис. 1). Залізні кистені бувають наборними, що складаються з гирі та стержня з вушком для підвішування, так і суцільними. П редмети з бронзи представлені тільки суцільнолитими обушками, виготовлені по восковій моделі у двобічній глиняній формі, а на місцях з’єднання стулок фіксуються ливарні шви. Щоб не відбулося «заваленню стінок» гирі, пе- ред заливкою у форму клався металевий пру- тик, кінці якого після відливки обломлювали. Наявність таких прутиків фіксуються на по- шкоджених кистенях, або в деяких цілих ви- робах де його обломлення пройшло не по кон- туру гирі. П устотілі кистені після відливки обважували свинцем через отвір у нижній частині, який потім поповнювали металом і зашліфовували. Також трапляються вироби обважені глиною чи камінцями, відповідно, таке обважування могло відбуватися в ході лиття самого предмета. Декор литих кистенів закладався ще під час формування воскової моделі, а перед заповнен- ням черню та додатковим опаленням, майстер попередньо розчищав чи гравірував необхідні йому елементи орнаменту. Щоб нанести чер- невий орнамент на залізних обушках, спочатку гравірувалися канавки, куди інкрустовувалася срібна проволока, а після її нанесення всю по- верхню виробу покривали черневою масою та додатково опалювали, що й забезпечува- ло міцне скріплення черні та срібла із залізом (Володченко 1953, с. 11—12). Колекція давньоруських металевих кистенів з Н МІУ є однією з найбільших і, водночас, відомих на сьогодні та нараховує 48 знахідок. Основна маса знахідок вже була введена до наукового обігу Б. Ханенком (сім од.) та Рис. 1. Типологічно-орнаментаційна схема давньоруських металевих кистенів (І група) Fig. 1. The typological and ornamental scheme of metal Ancient Rus war-flails (I group) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 474 Рис. 2. Кистені без декору (варіант 1), прикрашені перлиноподібними виступами та псевдозерню (варіанти 2а, 2б) із зібрання НМІУ: 1, 15 — місце знахідки невідоме (В47, В4449); 2, 3 — Канів (В1415/8, 9); 4 — Грушів (В1211); 5 — Пекарів (В1415/29); 6 — Букрин (В1415/15); 7 — Зарубенці (В1415/21); 8, 12 — Ржищів (В1658, В1415/2); 9 — Пруси (В4547/60); 10 — Золотоноша (В1415/4); 11 — Стайки (В1415/24); 13 — Ліплява (В1415/3); 14 — Чу- чинка (В1415/17); 16 — Черняхів (В1415/26); 17 — Луковиця (В1415/20); 18 — Трипілля (В1415/23); 19 — Рай- ки (В22/490); 20 — Хміляна (В1415/5); 21 — Костянець (В3788); 22 — Райгородок (В1415/6); 23 — Княжа гора (В25/1177); 24 — Київ (В4552/1122) Fig. 2. The war-flails without decoration (variant no. 1), decorated with pearl-shaped protrusions and a pseudo-grain (options nos. 2a, 2b) from the NMHU collection: 1, 15 — Unknown location (B47, B4449); 2, 3 — Kaniv (B1415/8, 9); 4 — Hrushiv (B1211); 5 — Pekari (B1415/29); 6 — Bukryn (B1415/15); 7 — Zarubentsi (B1415/21); 8, 12 — Rzhyshchiv (B1658, B1415/2); 9 — Prusy (B4547/60); 10 — Zolotonosha (B1415/4); 11 — Stajky (B1415/24); 13 — Lipljava (B1415/3); 14 — Chuchynka (B1415/17); 16 — Chernyakhiv (B1415/26); 17 — Lukovytsja (B1415/20); 18 — Trypillja (B1415/23); 19 — Raiky (B22/490); 20 — Khmilna (B1415/5); 21 — Kostianets (B3788); 22 — Raihorodok (B1415/6); 23 — Kniazha hora (B25/1177); 24 — Kyiv (B4552/1122) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 4 75 А. Кірпічніковим (21 од.) (Ханенко, Ханенко 1901; 1902; Кирпичников 1966). Значна части- на згадується у каталозі вченого, який, однак, має певні невідповідності (інвентарні номери, походження речей) та потребує коригування. Також ряд знахідок, з якихось причин, не були опубліковані. Більшість кистенів з музейної колекції виявлені на рубежі ХІХ—ХХ ст. у Середньому Подніпров’ї під час різного роду археологічних робіт та зібрань проведених В. Хвойкою, похо- дять з колекцій Б. Ханенко, С. Крейтона, В. Ка- линовського, декілька знахідок було придба- но Імператорською археологічною комісією у 1906 р. Один кистень знайдено в ході досліджен ня городища К няжа Гора М. Біляшівським у 1890-х роках, два обушки виявлено у 30-х ро- ках ХХ ст. експедицією Т. Мовчанівського на Райковецькому городищі. Ряд знахідок, як із старих музейних зібрань (рубежу ХІХ—ХХ ст.) так і сучасності (передана до музею в 2001 р.), має невідоме походження. Для уникнення ду- блювання інформації всі метричні дані та старі інвентарні номери винесені до таблиці 1 (табл. 1), а походження речей відображено в за- гальному каталозі поданому в кінці. У зібранні Н МІУ представлені майже всі виділені підтипи та варіанти орнаментації, окрім обушків типів 1.1.1 (відомі за знахідками з Пскова, Новгорода і Семенівського І селища) та 2.1.2b (походить з Шепетівського городища). Кистені типу 4.1 також не представлені в музей ній колекції, але відносити їх до давньоруського часу можна лише умовно, допоки з території України відомо одну зафіксовану зі культурних нашарувань Х�� VI—XVIIІ ст Старокостянтино- ва (Виногродська 2002, с. 106), хоча такі гирі знайдені на Білярському городищі (Культура Биляра 1985, табл. LXII: 2, 7). Можливо, кіль- кість знахідок цього варіанту кистенів набага- то більша, зважаючи на їхню подібність до бу- лав зі зрізаними кутами (тип ІІ за А. Кірпічні- ковим), а ареал поширення останніх достатньо широкий (Осипенко 2019, рис. 2). Зазначимо, що вже піднімалося питання щодо невірної атрибуції деяких із цих булав з аргументацією в сторону кистеня (Michalak 2006, s. 106—107). Окрім цього, на відміну від решти музейних кистенів вказаної групи виготовлених з брон- зи, окрім залізних гирь 2.1.3а, обушки 1.3.3а та 4.2а репрезентовані залізними наборними зна- хідками. 1 Позначення в колонці «Обважування»: с — свинець, г — глина, к — камінь. Тип 1: 1.1.2а (5 од.) Три кистені покриті висту- пами по всій площі гирі розміщені у 6—8 ря- дів, мають овальне вушко прикрашене ре- льєфною гребінкою. Один з них знайдений у Ржищеві (В1415/2), інший — з рельєфним бортиком шийки та втратами бокової стінки, походить зі Стайок (В1415/24). Наступний по- ходить з Ліпляви (В1415/3), у перетині гиря дещо овоїдна, додатково декорована про- кресленими лініями між виступами (рис. 2: 11—13) (Кирпичников 1966, табл. ХХХІ: 5, 6). Аналогічні знахідки походять з К няжої гори, Райків та Золотарівського (Кирпичников 1966, табл. ХХХІ: 11; табл. ХХХІІ: 5; Белорибкин 2001, рис. 82: 1). Подібний кистень, але з ромбічним вуш- ком, масивнішими виступами та борти- ком шийки у вигляді плетінки виявлений в Чучині (В1415/17). В процесі лиття відбулося зміщення форми від чого стулки з’єднані неси- метрично (рис. 2: 14). Аналогічний виріб знай- дено під час дослідження Віщинського замку (Археологическое наследие… 2012, с. 93 ). Ще однин виріб цієї серії походить із Золотоноші (В1415/4), має 14 рівномірно розміщених на стулці виступи із гравірованими канавками навколо них, округлим вушком із загостреними відростками та рельєфним бор- тиком шийки (рис. 2: 10) (Кирпичников 1966, табл. ХХХІ: 8). Аналогічна знахідка виявлена в Звенигороді (Свешников 1988, рис. 2: 9). 1.1.2b (1 од.) Кистень з Хмільної (В1415/5) має петлеподібне підтрикутне вушко, при- крашений перлиноподібними виступами у 2 ряди, що йдуть горизонтально по центру стул- ки, розділені одним рядком рельєфного вали- ка з насічками, які в центрі та по краями пе- ретинаються рядком перлиноподібних висту- пів, вміщених у паралельний рельєфний валик з насічками, сегменти заповнені псевдозерню (рис. 2: 20). Подібні кистені знайдені в Шепе- тівці, Пересопниці та Вербці, однак в перети- ні гирі більш овалоїдні (Кирпичников 1966, табл. ХХІХ: 4; 1978, рис. 4: 7; Терський 2014, рис. 2: 8). 1.2.2а (1 од.) Кистень невідомого походжен- ня (В4449) прикрашений виступами у 8 рядів, має овальне вушко з відростками та рельєф- ний бортик шийки, нижня частина пошкодже- на (рис. 2: 15). Аналогічний виріб походить з Райків (Кирпичников 1966, табл. ХХХІ: 10) . 1.2.2b (1 од.) Обушок з Костянця (тепер те- риторія К анева) (В3788) декорований 8-ма перлиноподібними виступами, які розміще- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 476 Таблиця 1. Давньоруські металеві кистені із колекцій НМІУ Table 1. TThe Ancient Rus metal war-flails from the NMHU collections Т и п / П ід ти п / В ар іа н т Інв. № Старі інв. № П ох од ж ен н я В и со та ( м м ) Ш ир ин а / т ов - щ ин а ги рі , в и- со та ш ип ів (о сн . / д оп .) (м м) П ер ех ва т (м м ) Ш ир ин а / т ов - щ ин а пе тл і (м м) О тв ір п ет лі / ка на лу (м м) В аг а (г ) О бв аж ув ан н я 1.1.2a В1415/4 № 2354 Золотоноша 52,5 32,5 × 33 15,5 19 × 4,5 10 125,5 с В1415/17 № 22079 Чучин 58 35,5 × 34 11 20 × 8 11 × 6 167,7 с В1415/3 № 8951 Ліплява 60 37,5 × 34 15 22,5 × 7 11,5 137 с В1415/2 № 8950 Ржищів 52 33 × 32,5 15,5 24 × 8 12,5 128,6 с В1415/24 № 13275 Стайки 63 40 × 38 17 23 × 7 12 118,5 с 1.1.2b В1415/5 № 8953 Хмільна 47,5 32 × 32 17 24,5 × 8 10 × 4 95 с 1.2.2a В4449 № 31492, с. 20081 МЗН 56 32 × 29 15 26 × 8 4,5 94 г 1.2.2b В3788 № 2360, с. 58654 Костянець 56,5 35,5 × 33,5 17 28 × 8,5 9 190 с 1.3.1 В47 № 31491, с. 58413 МЗН 63 36/28 10 23 × 8 13 × 9 150 с 1.3.3a В3731 № 13341 Київ 58,5 40,5 × 18 13,5 20,5/6,5 9 141,4 с 1.3.3b В1415/14 № 13342 Канів 58,5 42 × 20 12,5 20 × 6,5 10 × 6 96,6 г 1.4.3a В1415/28 № 11288 Канів 53 34 × 32 11,5 12 × 11 8,5 143 с 2.1.1 В1415/8 № 11286 Канів 60 31 × 32 13,5 18 × 7 7 173 с В1211 № 2351 Грушів 68 35 × 35 15,5 24 × 9 8 235,2 с В1415/9 № 11287 Канів 79 31 × 31 15 20 × 6 7 232,8 с В1415/29 № 8947 Пекарі 60 32 × 32 14 20 × 10 10 × 5 178,4 с 2.1.2a В1415/26 № 13280 Черняхів 58 35 × 35 9 17,5 × 4 8,5 106,2 с 2.1.3a В1415/30 № 33430 Ковалі 60 27 × 26 12 18 × 8 7,5 118,3 - В4187 Стритівка 58,5 32 × 33 13 18 × 8 10 156,5 - 2.2.2a В1415/6 № 8954 Райгород 50 35 × 33,5 16 29 × 6,5 16,5 × 12 125 с В1415/20 № 2358 Луковиця 53,5 33,5 × 27,5 12,5 18 × 5,5 7 77,7 с В1415/23 № 2359 Трипілля 53 33 × 26,5 11 18 × 6 6 51 - В22/490 Райки 55,5 33 × 30 11,5 18,5 × 6 7,5 63,5 - 2.2.3a В1415/22 № 2357 Верем’я 63,5 35,5 × 26,5 15 20 × 10 7,5 95,3 с В1415/27 №8949 Пекарі 58 33 × 25 15,5 17 × 9 9 59,8 к В22/491 Райки 63 36 × 27 13 18 × 10,5 6,5 94 с В1415/18 № 22080 Вільховець 65 34,5 × 31 13,5 19,5 × 14 8 175,7 с В1415/19 № 30840 Грищенці 66,5 37 × 28 13 20,5 × 10 7,5 84,2 - В1415/7 №8955 Букрин 63 36,6 × 27,5 14,5 20,5 × 10 8,5 94 - В1415/12 № 13285 Грищенці 62 35 × 29 13,5 21 × 11 7 87 - В1415/10 № 13276 Корсунь 61 35,5 × 24,5 11,5 17,5 × 7,5 8 87 г В1415/16 № 22078 Жаботин 64 35,5 × 28 14,5 20,5 ×9 9 109,2 с В4546/1 №8938, В1415 Канів 62 36,5 × 26 14 19 × 9 6 90 г В1656 № 12328, с. 21409 Ржищів 63,5 36 × 27 15 20 × 10,5 10 85,7 — В1415/1 № 8937 Грищенці 40 22 × 16 8 12 × 6 5 22,8 г В1415/13 № 13286 Грищенці 39,5 23 × 17 8 11 × 6 4,5 22,5 г В1657 № 12329, с. 21410 Ржищів 40 23 × 18 8,5 12 × 6 4 28 г В5938 МЗН 38 20 × 14 7 10 × 6 4,5 16,5 г 2.3.1 В1415/15 № 22077 Букрин 62 38 × 22,5 13 22 × 10 13 × 5 176 с В1415/21 № 2353 Зарубенці 49 30 × 19,5 14 18 × 9 8 × 3 90,8 с 2.4.1. В1658 № 12327, с. 21411 Ржищів 36,5 18 × 18 11 14 × 6 6 34 с ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 4 77 Т и п / П ід ти п / В ар іа н т Інв. № Старі інв. № П ох од ж ен н я В и со та ( м м ) Ш ир ин а / т ов - щ ин а ги рі , в и- со та ш ип ів (о сн . / д оп .) (м м) П ер ех ва т (м м ) Ш ир ин а / т ов - щ ин а пе тл і (м м) О тв ір п ет лі / ка на лу (м м) В аг а (г ) О бв аж ув ан н я 2.4.3а В25/1770 с. 21170 Княжа гора 31 19 × 19 9 — — 40 с 2.5.3a В1415/11 № 13277, 30095 Корсунь 68 40 × 27,5 15 19,5 × 8 7,5 207,7 с 3 В4547/60 № 13278, № 31486, с. 57036 Пруси 54,5 37,5 × 27 19 29 × 6 14 132,8 с 4.2a В25/1177 Княжа гора 48 40 × 35 — 29 × 6,5 19,5 × 8 172,5 — В4552/1122 13340 Київ 45,5 40 × 38,5 — 28,5 × 6,5 18 × 9,5 166 — 5 В2822 № 13281 Ромашки 75 64 × 64; 17/7 16 26 × 9 16 × 10 165,5 — В1655 № 22076, с. 21408 Овруч 77 48 × 48; 11/6 19 27 × 9 8 × 6 251,5 с ні горизонтально у верхній та нижній частині стулки один до одного, а з кожної сторони їх обрамлюють по 2 ряди паралельних виступів із псевдозерні. Вушко округле із загострено- відведеними до низу відростками та шийкою у вигляді бортика (рис. 2: 21). Прямі аналогії невідомі. 1.3.1 (1 од.) К истень невідомого поход- ження (В47) має овальне вушко із загострено- відведеними до низу відростками та подовже- ною шийкою, яка має поясок із врізаних вер- тикальних ліній. Із-за пористості металу на поверхні, виріб можна вважати ливарним бра- ком (рис. 2: 1). Прямі аналогії невідомі. 1.3.3а (1 од.) Знахідка з К иєва (В3731) по обидва боки прикрашена гравірованим зобра- женням дволінійного двозуба з хрестом зверху, а по краям — бортиком з насічками, має окру- гле вушко з відростками та шийку з борти- ком. Чернь збереглася не повністю, фіксується на деяких ділянках орнаменту (рис. 3: 1) (Ха- ненко, Ханенко 1902, табл. IV: 203). П рямих аналогій невідомо, але найбільш наближену знахідку із цієї серії знайдено у Новгороді, де з одного боку на пласкій площині зображено однолінійний двозуб із завитками, а на іншій — свастя, решта площі вкрита зигзагоподібним орнаментом (Артемьев 1990, рис. 5: 5). 1.3.3b (1 од.) Обушок із Канева (В1415/14) прикрашений рельєфним зображенням лева з обох сторін, площа навколо оточена неглибо- кою лінією, вушко прямокутне з відростками, обважений глиною. Деякі частини тіла тва- рини додатково гравіровані, всі заглиблення були заповнені черню, яка не скрізь збереглась (рис. 3: 2) (Ханенко, Ханенко, 1902, табл. IV, 204). Вироби із цієї серії репрезентовані знахідкою з Новгорода (Славенський кінець), що прикрашена зображенням птаха (Атремьев 1990, рис. 5: 4). 1.4.3а (1 од.) Кистень цієї серії до давньо- руських зразків ударної зброї віднесений умов- но, лише за технікою нанесення декору. Виріб складається з пустотілої гирі, покритої черне- вим орнаментом у вигляді розміщених в один стовпчик 5-ти ромбів, розташованих на кожній із сторін грані (всього вісім) та стержня з навер- шям у вигляді округлого вушка інкрустованого позолоченими смужками. К истень не має локалізованого місцезнаходження, походить з території колишнього К анівського уїзду (В1415/28) (рис. 3: 5) (Кирпичников 1966, табл. ХХХІ: 1). Тип 2: 2.1.1 (4 од.) Дві знахідки походять з околиць К анева: одна має округле вушко, з максимальним розширенням форми гирі трохи нижче середньої осі та відсутністю оздоблень на бортику шийки, а друга — відрізняється витягнуто-грушоподібною формою з борти- ком прикрашеним рельєфними насічками (В1415/8, 9) (рис. 2: 2, 3). Схожий кистень знайдений в Грушеві (В1211), але гиря в нижній частині більш розширена, а вушко має два загострені відростки (рис. 2: 4) (Кирпич- ников 1966, табл. ХХХІ, 3). Подібний обушок, але з підовальним вушком та опуклішою гирею виявлений в П екарях (В1415/29) (рис. 2: 5). Прямі аналогії походять із Саркела та території колишньої Київської губернія (колекції В. Хай- новського) (Сорокин 1959, рис. 32: 5; Кирпич- ников 2000, рис. 2: 5, 6). 2.1.2а (1 од.) Кистень з Черняхова (В1415/26) декорований 17-ма виступами із гравірованими канавками навколо, має видовжену шийку з бортиком, що покритий насічками (рис. 2: 16) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 478 Рис. 3. Кистені з колекції музею, що містять чернь (варіанти 3а і 3b): 1 — Київ (В3731); 2, 18 — Канів (В1415/15, В4548/1); 3 — Ковалі (В1415/30); 4 — Стритівка (В4187); 5 — Колишній Канівський повіт (В1415/28); 6—9 — Гри- щинці (В1415/1, 13, 12, 19); 10 — Верем’я (В1415/22); 11, 12 — Ржищів (В1656, В1657); 13 — Букрин (В1415/7); 14 — Райки (В22/491); 15 — Вільховець (В1415/18); 16 — Пекарі (В1415/27); 17 — Жаботин (В1415/16); 19, 20 — Корсунь (В1415/10, 11); 21 — місце знахідки невідоме (В5938); 22 — Княжа гора (В25/1770); 23 — прорисовки кистенів, що містили чернь із колекцій музею Fig. 3. The war-flails covered with niello from the museum collection (variants nos. 3a and 3b): 1 — Kyiv (B3731); 2, 18 — Kaniv (B1415/15, B4548/1); 3 — Kovali (B1415/30); 4 — Strytivka (B4187); 5 — Former Kaniv district (B1415/28); 6—9 — Hryshchyntsi (B1415/1, 13, 12, 19); 10 — Veremia (B1415/22); 11, 12 — Rzhyshchiv (B1656, B1657); 13 — Bukryn (B1415/7); 14 — Raiky (B22/491); 15 — Vilkhovets (B1415/18); 16 — Pekari (B1415/27); 17 — Zhabotyn (B1415/16); 19, 20 — Korsun (B1415/10, 11); 21 — Unknown location (B5938); 22 — Kniazha hora (B25/1770); 23 — the drawings of war- flails that contain niello from the museum collections ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 4 79 (Кирпичников 1966, табл. ХХХІІ: 7). П рямі аналогії невідомі, але подібні вироби походять з Шепетівки та Новгорода (Кирпичников 1978, рис. 4: 5; Атремьев 1990, рис. 5: 2). 2.1.3а (2 од.) На знахідці зі Стритівки в дея- ких місцях гирі добре фіксується лускоподібний орнамент (В4187) (рис. 3: 3). П одібний об- ушок, але з меншою опуклістю гирі, похо- дить з Ковалів (В1415/30), однак декор не ви- мальовуються в суцільний рисунок — лише фрагментарні залишки черні (рис. 3: 4). Прямі аналогії виявлені в Зеленчі (Володченко 1953, рис. 1). 2.2.2а (3 од.) Кистені з кожного боку прикрашені 9-ма виступами, мають оваль- не вушко з двома відростками та рельєфним бортиком на шийці, походять з Луковиці (В1415/20), Трипілля (В1415/23) (Кирпични- ков 1966, табл. ХХХІ: 9) та Райків (В22/490) (рис. 2: 17—19). Отвір для обважування на трипільській знахідці занадто великий, що також можна вважати браком лиття. П рямі аналогії відомі з Переяслава та Друцька (Алек- сеев 1966, рис. 72: 2; Тетеря, Юрченко 2017, рис. 2: 6). 2.2.2b (1 од.) Кистень з Райгорода (В1415/6) має овальне петлеподібне вушко, прикрашений двома рядами рельєфних валиків з насічками, що утворюють ромб та перехрещуються, а в центрі перекриваються перлиноподібним виступом, сегменти заповнені псевдозерню. По осі, на місці з�� ’єднання стулок, прохо- дить близько 20-ти рядків рельєфних валиків з насічками з однієї сторони. Нижня частина виробу відбита в процесі використання (рис. 2: 22). П ряма аналогія виявлена в Тележінцях (Терський 2014, рис. 2: 10). 2.2.3а (15 од.) Кистені грушоподібної фор- ми з овальною в перетині гирею, яка прикра- шена черневим зображенням «дерева життя», круглим вушком із загостреними виступами та рельєфним бортиком на шийці походять з Райків (В22/491), Вільховця (В1415/18), Пекарів (В1415/27), Жаботина (В1415/16), Ка- нева (В4546/1) та Корсуня (В1415/10) (рис. 3: 14—19) К истені з Грищинців (В1415/19), Верем’я (В1415/22), Ржищева (В1656) та Бу- крина (В1415/7), додатково гравіровані подвійним рядком насічок по бортику і по контуру, що описує ділянку з основним ор- наментом (рис. 3: 9—13). Інший кистень з Грищинців (В1415/12) гравірований таким же чином, але з одного боку (рис. 3: 8). Кистені мініатюрних форм додатково не гравіровані, виявлені в Грищинцях (2 од.) (В1415/1, 13) та Ржищеві (В1657), а один має невідоме поход- ження (В5938) (рис. 3: 6, 7, 12, 21) (Ханенко, Ханенко 1901, табл. ІІ: 106; Кирпичников 1966, табл. ХХХІІІ: 1—4; XXXIV: 1—4, 7—10). Для більшості знахідок характерне розта- шування отвору для заливки свинцю в нижній частині, окрім знахідки з Букрина, де він зна- ходився збоку. Також всі знахідки, окрім одно- го екземпляру з Грищинців (В1415/19), мають пошкодження та деформації, що виникли в ре- зультаті використання. На всіх виробах фіксу- ються часткові або повні втрати черні, мініа- тюрний кистень (В1415/1) має повністю стерту одну сторону, а на кистені без місця знахідки взагалі ледь фіксується орнаментація. Окрім П равобережжя Середнього Дні- пра та Галичини, аналогічні знахідки виявле- ні в Лісковому-1, Друцьку та Білярі (Алексеев 1966, рис. 72: 2; Измайлов 1997, рис. 73: 6; Ще- кун 1997, рис. 33: 18). 2.3.1 (2 од.) Обидва вироби мають оваль- не вушко та шийку у вигляді рельєфного бор- тика, більш габаритний кистень виявлений в Букрині (В1415/15), інший — Зарубинцях (В1415/21) (рис. 2: 6, 7). Прямі аналогії похо- дять із Західної Волині, також пласкі гирі окру- глих форм відомі з Шепетівки (Кирпичников 1978, рис. 4: 7; Кучінко, Охріменко, Савиць- кий 2008, табл. ХХХІ: 4). 2.4.1 (1 од.) Кистень мініатюрних форм був виявлений поблизу Ржищева (В1658), має округле вушко з двома невеликими від ростками по сторонах та шийкою у вигляді бор- тика (рис. 2: 8). Аналогічні кистені знайдені в Новгороді та Саркелі (Артемьев, рис. 5: 6; Со- рокин 1959, рис. 32: 6). 2.4.3a (1 од.) Кистень мініатюрних форм був виявлений на Княжій горі (В25/1770), анало- гічний попередньому, але на кожній граненій стороні має чотири циркулярні кружечки, ко- трі місцями мають залишки черні, більша час- тина вушка втрачена (рис. 3: 22). Прямі анало- гії невідомі. 2.5.3а (1 од.) На сьогодні даний підтип відо- мий лише за музейною знахідкою виявленою в Корсуні (В1415/11), декорований гравірова- ними циркулярними кільцями по-різному роз- ташованих на уступах стулки (на одній стороні їх 17, на іншій — 8), які, вочевидь, мали бути заповнені черню. Вушко нахилене, поверх- ня деформована (рис. 3: 20) (Ханенко 1901, табл. ІІ: 105). Тип 3 (1 од.) представлений знахідкою, що по- ходить з Прусів (В4547/60). Обушок має гладку (варіант 1) спрацьовану поверхню, дещо спло- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 480 щений в перетині, петлеподібне вушко повторює форму гирі (рис. 2: 9) (Ханенко 1901, табл. ІІ: 107). П рямі аналогії відомі за знахідками із Шепетівського городища та Княжої гори (Кир- пичников 1966, табл. ХХХІІ: 1; 1978, рис. 4: 9). Тип 4 (2 од.) представлений кистенями, у яких на кожній площині розміщувалось вісім масивних виступів (варіант 2а), а гиря закріплювалася на стержні з прямо- кутною петлею. За матеріалами музейної Рис. 4. Зіркоподібні (тип 5) кистені з музейних зібрань: 1 — Ро- машки (В2822); 2 — Овруч (В1655) Fig. 4. A star-shaped (type 5) war-flails from the museum: 1 — Romashky (В2822); 2 — Ovruch (В1655) Рис. 5. Карта знахідок кистенів без декору (варіант 1) та обушків типу 5: 1 — Псков; 2 — Новгород; 3 — Семенівське-1; 4 — Вщиж; 5 — Овруч; 6 — Шепетівка; 7 — Гребені; 8 — Ржищів; 9 — Пруси; 10 — Грушів; 11 — Ромашки; 12 — Бу- крин; 13 — Зарубинці; 14 — Канів; 15 — Пекарі; 16 — Княжа гора; 17 — Саркел Fig. 5. A map of war-flails finds without decoration (variant no. 1) and butt-ends of type 5: 1 — Pskov; 2 — Novhorod; 3 — Semenivske-1; 4 — Vshchyzh; 5 — Ovruch; 6 — Shepetivka; 7 — Hrebeni; 8 — Rzhyshchiv; 9 — Prusy; 10 — Hrushiv; 11 — Romashky; 12 — Bukryn; 13 — Zarubyntsi; 14 — Kaniv; 15 — Pekari; 16 — Kniazha hora; 17 — Sarkel ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 4 81 Рис. 6. Карта знахідок кистенів декорованих за варіантами 2a та 2b: 1 — Білгородка; 2 — Київ; 3 — Борка; 4 — Трипілля; 5 — Стайки; 6 — Черняхів; 7 — Ржижів; 8 — Чучин; 9 — Переслав; 10 — Луковиця; 11 — Григорівка; 12 — Ліплява; 13 — Костянець (тепер Канів); 14 — Хмільна; 15 — Княжа гора; 16 — Золотоноша; 17 — Райгород; 18 — Верхньодніпровськ; 19 — Райки; 20 — Шепетівка; 21 — Звенигород; 22 — Галич (Крилос); 23 — Вербка; 24 — Тележінці; 25 — Трепча; 26 — Друцьк; 27 — Вищин; 28 — Жлобино; 29 — Псков; 30 — Новгород; 31 — Твер; 32 — Посади; 33 — Стара Рязань; 34 — Золотарівське; 35 — Болгар; 36 — Біляр Fig. 6. A map of war-flails finds decorated according to variants nos. 2a and 2b: 1 — Bilhorodka; 2 — Kyiv; 3 — Boiarka; 4 — Trypillia; 5 — Staiky; 6 — Cherniakhiv; 7 — Rzhyzhiv; 8 — Chuchyn; 9 — Pereslav; 10 — Lukovytsia; 11 — Hryhorivka; 12 — Lipliava; 13 — Kostianets (now Kaniv); 14 — Khmilna; 15 — Kniazha hora; 16 — Zolotonosha; 17 — Raihorod; 18 — Verkhnodniprovsk; 19 — Raiky; 20 — Shepetivka; 21 — Zvenyhorod; 22 — Halych (Krylos); 23 — Verbka; 24 — Telezhintsi; 25 — Trepcha; 26 — Drutsk; 27 — Vyshchyn; 28 — Zhlobyno; 29 — Pskov; 30 — Novhorod; 31 — Tver; 32 — Posady; 33 — Stara Riazan; 34 — Zolotarivske; 35 — Bolgar; 36 — Bilar колекції репрезентовані знахідками з К иєва (В4552/1122) та К няжої гори (один із двох обушків знайдених М. Біляшівським в ході роз- копок на пам’ятці) (В25/1177) (Ханенко 1902, табл. IV: 201; Кирпичников 1966, табл. ХХХІІI: 7). П оверхня обох виробів спрацьована, має сліди ударів, поверхня київської знахідки по- крита позолотою (рис. 2: 23, 24). Аналогічні вироби відомі з Волзької Булгарії (Измайлов 1997, рис. 73: 1). Тип 5 (2 од.) представлений зіркоподібни- ми кистенями, що за формою подібні до булав типу ІІІ та IV (за А. Кірпічніковим) і допоки відомі лише за музейними знахідками. П ер- ший кистень виявлений у Ромашках (В2822), представляє собою гирю з п’ятьма великими пірамідальними шипами ромбічних в пере- тині із округлими, дещо сплощеними, завер- шеннями та восьмима меншими пірамідаль- ними шипами трикутними в перетині. Шийка звужена, прямокутна петля має два висту- пи зверху. Шипи розділені між собою двома рядами уступів, які прикрашені невелики- ми округлими заглибленнями. Слідів вико- ристання виробу не зафіксовано, в нижньому шипі зроблено отвір для обважування (рис. 4: 1) (Ханенко 1901, табл. ��IІ��: 104). Подібний ки- стень, але із збитими шипами, ширшою ший- кою та без виступів на петлі походить з око- лиць Овруча (В1655) (рис. 4: 2) (Кирпичников 1966, табл. ХХХІІI: 10). Отже, до комплексу озброєння давньо- руського воїна кистень потрапляє завдяки широкому застосуванню цього виду зброї хо- зарами (Кирпичнико 1966, с. 61). Очевид- но, що його праобразом, враховуючи виник- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 482 нення в кочовому середовищі, була нагайка (камча) з вплетеними в прикінцеву частину грузиками (Кушумбаев 2012, с. 208). Власне існування мініатюрних гирьок, що повторю- ють форму більших прототипів, варто розгля- дати саме з цієї позиції (Нарожный, Чахкиев 2003, с. 153). Ранні знахідки на слов’янських пам’ятках з’являються з другої половини Х — початку ХІ ст. і представлені роговими обу- шками, які побутують до XIV ст. Одиничні знахідки металевих кистенів фіксуються вже з кінця ХІ ст., але основна кількість виявле- них бойових гирь припадає на ХІІ—ХІІІ ст., які в першій половині — середині ХІІІ ст. репрезентовані зіркоподібними екземпляра- ми та обушками з черневим орнаментом — високохудожніми виробами давньоруських майстрів. Згідно з географією поширення металевих обушків (рис. 5—7), бачимо, що центр їхнього виробництва (представлені майже всі типи та варіанти орнаментації) був зосереджений у Київській землі (Київ, Княжа гора), також, можливо, і в галицько-волинському регіоні (Райки, Шепетівка) та Новгороді. Нижче подається каталог давньорусь- ких кистенів виявлених на території Східної Європи (табл. 2) 2. 2 Позначення в колонці «№№ в каталогах…» до- слідників: (а) — А. Артем’єва, (б) — Ш. Бектинєє- ва, (і) — І. Ізмайлова, (к) — А. Кірпічнікова, (т) — С. Терського. Рис. 7. Карта знахідок кистенів прикрашених за варіантом 3: 1 — Київ; 2 — Білгородка; 3 — Щербанівка; 4 — Стри- тівка; 5 — Верем’я; 6 — Ржищів; 7 — Чучин; 8 — Букрин; 9 — Грищинці; 10 — Канів; 11 — Ковалі; 12 — Пекарі; 13 — Княжа гора; 14 — Корсунь; 15 — Велика Каратуль; 16 — Жаботин; 17 — Воїнь; 18 — Вільховець; 19 — Райки; 20 — Вербка; 21 — Зеленча; 22 — Пересопниця; 23 — Липне; 24 — Уніяс (Антонівці); 25 — Низкиничі; 26 — Гру- дек; 27 — Ступниця; 28 — Трепча; 29 — Ліскове-1; 30 — Друцьк; 31 — Новгород; 32 — Пісконі; 33 — Біляр; 34 — Семенівське-5 Fig. 7. A map of war-flails finds decorated according to variant no. 3: 1 — Kyiv; 2 — Bilhorodka; 3 — Shcherbanivka; 4 — Strytivka; 5 — Verem’ia; 6 — Rzhyshchiv; 7 — Chuchyn; 8 — Bukryn; 9 — Hryshchyntsi; 10 — Kaniv; 11 — Kovali; 12 — Pekari; 13 — Kniazha hora; 14 — Korsun; 15 — Velyka Karatul; 16 — Zhabotyn; 17 — Voin; 18 — Vilkhovets; 19 — Raiky; 20 — Verbka; 21 — Zelencha; 22 — Peresopnytsia; 23 — Lypne; 24 — Uniias (Antonivtsi); 25 — Nyzkynychi; 26 — Hrudek; 27 — Stupnytsia; 28 — Trepcha; 29 — Liskove-1; 30 — Drutsk; 31 — Novhorod; 32 — Piskoni; 33 — Bilar; 34 — Semenivske-5 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 4 83 Т аб ли ця 2 . К ат ал ог з на хі до к да вн ьо ру сь ки х м ет ал ев их к ис те ні в із т ер ит ор ії С хі дн ої Є вр оп и T ab le 2 . T he fi nd s of A nc ie nt R us m et al w ar -f la ils fr om E as te rn E ur op e П ох од ж ен н я Тип / Підтип / Варіант К-ть М іс ц е зн ах ід ки , к ом п ле кс К ер ів н и к до сл ід ж ен ь чи к ол ек ц ія Д ж ер ел о ін ф ор м ац ії № № з ін ш и х ка та - ло гі в К и їв 1. 3. 3а 1 ви п ад ко ва з н ах ід ка ко ле кц ія Б . Х ан ен ка Х ан ен ко 1 90 2, т аб л. I V : 2 03 (В 37 31 ) 10 6( к) 4. 2а 1 -/ /- -/ /- -/ /- , т аб л. I V : 2 01 (В 45 52 /1 12 2) 11 4( к) 2. 2. 3а 1 -/ /- ко ле кц ія І . Х ой н ов сь ко го , 1 89 0- рр . К и рп и чн и ко в 20 00 , р и с. 2 : 2 82 (к ) П ер ея сл ав 2. 2. 2а 1 сх ід н а ка м ер а сп ор уд и Є п и с- ко п сь ко го п ал ац у Р . Ю ра , 1 96 3 р. Т ет ер я 20 17 , р и с. 2 : 6 Н ов го ро д 1. 3. 3b 1 С ла ве н сь ки й к ін ец ь А . А рц и хо вс ьк и й , 1 93 2 р. А рт ем ье в 19 90 , р и с. 5 : 4 10 3( к) ; 2 3( а) 1. 1. 1 1 Н ер ев сь ки й р оз ко п -/ /- , 1 95 1— 19 60 р р. -/ /- , р и с. 5 : 1 36 (к ); 1 6( а) 2. 4. 1 1 -/ /- -/ /- -/ /- , р и с. 5 : 6 37 (к ), 1 8( а) 1. 3. 3а 1 -/ /- -/ /- -/ /- , р и с. 5 : 5 10 2( к) ; 2 4( а) 2. 1. 2а 1 -/ /- В . Я н ін -/ /- , р и с. 5 : 2 17 (а ) 1. 1. 2а 2 Т ро їц ьк и й р оз ко п -/ /- -/ /- , р и с. 6 : 3 19 (а ) Іл лі н сь ки й р оз ко п Г . А вд ус ін а, 1 96 2— 19 63 р р. -/ /- , р и с. 5 : 3 38 (к ), 2 0( а) К н яж а го ра 1. 1. 2а 2 го ро ди щ е М . Б іл яш ів сь ки й , 9 0- ті р р. Х ІХ с т. , к о- ле кц ія І . Х ой н ов сь ко го К и рп и чн и ко в 19 66 , т аб л. Х Х Х І: 5 ; -/ /- 2 00 0, р и с. 2 : 7 66 — 68 (к ) 2. 2. 3а 1 -/ /- , к ол ек ц ія Ф . К ун де ре ви ча -/ /- , с . 2 34 3 1 -/ /- -/ /- 1 96 6, т аб л. Х Х Х ІІ : 1 47 (к ) 4. 2а 2 -/ /- -/ /- 1 96 6, т аб л. Х Х Х ІІ І: 7 (В 25 /1 17 7) 11 5— 11 7( к) -/ /- , к ол ек ц ія І . Х ой н ов сь ко го -/ /- 2 00 0, р и с. 2 : 7 2. 2. 2b 1 -/ /- ., к ол ек ц ія Б . Х ан ен ка Х ан ен ко 1 90 2, т аб л. I V : 2 02 66 — 68 (к ) 2. 4. 3а 1 В . Х во й ка В 25 /1 77 0 (м ін іа тю рн и й , п уб лі ку єт ьс я вп ер ш е) В ої н ь 2. 2. 3а 1 -/ /- В . Д во ж ен ок , 1 95 6— 19 59 р р. Д ов ж ен ок 1 96 6, т аб л. V I: 1 96 (к ) Р ай ки 1. 1. 2а 1 го ро ди щ е Т . М ов ча н ів сь ки й , 1 92 9— 19 35 р р. К и рп и чн и ко в 19 66 , т аб л. Х Х Х І: 1 1 75 — 77 (к ) 1. 2. 2а 1 -/ /- 1 96 6, т аб л. Х Х Х ІІ : 1 0 2. 2. 2а 1 -/ /- , т аб л. Х Х Х І: 9 ( В 22 /4 90 ) 97 — 98 (к ) 2. 2. 3а 1 -/ /- , т аб л. Х Х Х ІV : 7 ( В 22 /4 91 ) Ш еп ет ів ка (І зя сл ав ) 1. 2. 2b 1 -/ /- М . К ар ге р, 1 95 7— 19 62 р р. К и рп и чн и ко в 19 78 , р и с. 4 : 7 52 , 7 8, 7 9, 1 09 — 11 1( к) 2. 1. 2а 1 -/ /- , р и с. 4 : 5 2. 1. 2b 1 -/ /- , р и с. 4 : 6 2. 3. 1. 1 -/ /- , р и с. 4 : 8 3 1 -/ /- , р и с. 4 : 9 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 484 П ох од ж ен н я Тип / Під- тип / Варі- ант К-ть М іс ц е зн ах ід ки , к ом п ле кс К ер ів н и к до сл ід ж ен ь чи к ол ек ц ія Д ж ер ел о ін ф ор м ац ії № № з ін ш и х ка та - ло гі в П ер ес оп н и - ц я 1. 1. 2b 1 -/ /- ( ро зк оп І І, ж и тл о № 2) В . Ш ел ом ен ц ев -Т ер сь ки й , 1 97 8 р. Т ер сь ки й 2 01 4, р и с. 2 : 8 7( т) 2. 2. 3а 1 -/ /- ( ур оч . П ла ст ів н и к, п ос ад ) М . В ащ еп а, 2 01 1 р. В ащ еп а 20 12 , р и с. 5 Ч уч и н 1. 1. 2а 1 ви п ад ко ва з н ах ід ка ко ле кц ія С . К ре й то н а В 14 15 /1 7 (п уб лі ку єт ьс я вп ер ш е) 69 — 73 (к ) 2. 2. 3а 1 го ро ди щ е (ж и тл о у п ів н іч н ій ча ст и н і о ко ль н ог о гр ад у) В . Д ов ж ен ок , 1 96 3— 19 64 р р. Д ов ж ен ок 1 96 7, р и с. 1 Т ел еж ін ц і 2. 2. 2b 1 -/ /- В . Я ку бо вс ьк и й , 1 98 3 р. Т ер сь ки й 2 01 4, р и с. 2 : 1 0 У н ія с 2. 2. 3а 1 -/ /- ( с. А н то н ів ц і) О . Г ав ри лю к Г ав ри лю к 20 10 , с . 2 30 9( т) Н и зк и н и чі 2. 2. 3а 1 -/ /- С . Т ер сь ки й Т ер сь ки й 2 01 4, с . 9 Г ал и ч 1. 1. 2а 1 -/ /- ( с. К ри ло с) Я . П ас те рн ак , 1 93 0- ті р р. П ас те рн ак 1 99 8, р и с. 7 0: 2 4 81 (к ); 5 (т ) 1. 1. 2b 1 В . А ул іх , 1 98 0- ті р р. П ен ег и ри ч 19 90 , с . 1 67 З ве н и го ро д 1. 1. 2а 1 -/ /- ( п ри го ро д (у ро ч. З а Х м іл ьн и ко м ), с п ор уд а 39 ) І. С вє ш н ік ов 1 98 7 р. С ве ш н и ко в 19 88 , с . 1 47 , р и с. 2 : 9 . С ту п н и ц я 2. 2. 3а 1 -/ /- В . К об іл ьн и к, 1 93 1— 19 32 р р. П ен ег и ри ч 19 90 , с . 1 67 10 0( к) В ер бк а 1. 1. 2b 1 -/ /- Ф . П ул ав сь ки й К и рп и чн и ко в 19 66 , т аб л. Х Х ІХ : 4 80 (к ) 2. 2. 3а 1 -/ /- , т аб л. Х Х ІХ : 5 99 (к ) Т ре п ча 2. 2. 2b 1 -/ /- -/ /- K ot ow ic z 20 06 r ys . 3 : 5 2. 2. 3а 1 -/ /- , r ys . 3 : 4 12 (т ) Д ру ц ьк 2. 2. 2а 1 -/ /- ( ди ти н ец ь) Л . А ле кс ее в, 1 96 0- ті р р. А ле кс ее в 19 66 , р и с. 7 2: 2 5( б) 2. 2. 3а 1 -/ /- , р и с. 7 2: 3 7( б) В щ и ж 2. 1. 1 1 -/ /- Б . Р и ба ко в, 1 94 0 р. да н і з к ат ал ог у А . К ір п іч н ік ов а 40 (к ) В іщ и н 1. 1. 2а 1 -/ /- Е . З аг ор ул ьс ьк и й , 1 97 6— 19 85 р р. А рх ео ло ги че ск ое н ас ле ди е Б ел ар ус и … 2 01 2, с. 9 3 Т ве рь 1. 1. 2а 1 -/ /- В . Л ап ш и н , 1 99 3— 19 97 р р. Л ап ш и н 2 00 9, р и с. 7 1: 1 П ск ов 1. 1. 1 1 -/ /- С . Т ар ак он ов , 1 94 9 р. да н і з к ат ал ог у А . К ір п іч н ік ов а 60 (к ) 1. 1. 2а 1 М . Ч ер н яг ін , 1 93 6 р. К и рп и чн и ко в 20 00 , с . 2 33 39 (к ) С та ра Р я- за н ь 1. 1. 2а 1 -/ /- �� ( ро зк оп 1 3, н аз ем н а бу - ді вл я П -1 ) В . Д ар ке ви ч, 1 97 0 — 1 97 9 рр . Д ар ке ви ч 19 95 , т аб л. 2 3: 1 Б іл яр 1. 1. 2а 1 -/ /- И зм ай ло в 19 97 , р и с. 7 2 16 (і ) 4. 2а 1 -/ /- , р и с. 7 3: 1 21 (і ) 2. 1. 3а 1 да н і з к ат ал ог у І. І зм ай ло ва 13 (і ) 2. 2. 3а 1 -/ /- , р и с. 7 3: 6 6 (і ) Б ол га р 1. 1. 2а 1 -/ /- да н і з к ат ал ог у І. І зм ай ло ва 17 (і ) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 4 85 З ол от ар ів - сь ке 1. 1. 2а 1 -/ /- Г . Б єл ор и бк ін , 1 99 8— 20 00 р р. Б ел ор ы бк и н 2 00 1, р и с. 8 2: 1 С ар ке л 2. 1. 1 1 -/ /- , ( ІХ — Х ІІ ) М . А рт ам он ов , 1 95 0— 19 51 р р. С ор ок и н 1 95 9, р и с. 3 2: 5 54 — 57 (к ) 2. 4. 1 1 -/ /- , р и с. 3 2: 6 3 1 -/ /- , р и с. 3 2: 8 Р ж и щ ів 2. 4. 1 1 го ро ди щ е В . Х во й ка , 8 0- ті р р. Х ІХ с т. К и рп и чн и ко в 19 66 , т аб л. Х Х Х ІІ : 3 ( В 16 58 ) 48 — 51 (к ) 1. 1. 2а 1 ви п ад ко ва з н ах ід ка ко ле кц ія Б . Х ан ен ка -/ /- , т аб л. Х Х Х І: 6 ( В 14 15 /2 ) 69 — 73 (к ) 2. 2. 3а 2 -/ /- ко ле кц ія Д . К ал и н ов сь ко го -/ /- , т аб л. Х Х Х ІV : 1 0 (B 16 57 м ін іа тю рн и й ); В 16 56 ( п уб лі ку єт ьс я вп ер ш е) 92 — 94 (к ) Л іс ко ве 1 2. 2. 3а 1 -/ /- № 1 (с п ор уд а 22 ( ?) ) О . Щ ек ун , 1 98 6 р. Щ ек ун 1 99 7, р и с. 3 3: 1 8 С ем ен ів сь ке 1, 5 1. 1. 2а 1 -/ /- да н і з к ат ал ог у І. І зм ай ло ва 12 (і ) 2. 2. 3а 1 -/ /- И зм ай ло в 19 97 , с . 1 07 , р и с. 7 1: 6 20 (і ) Б іл го ро дк а 1. 1. 2а 1 ви п ад ко ва з н ах ід ка ко ле кц ія Ф . К ун де ре ви ча К и рп и чн и ко в 20 00 , с . 2 33 64 (к ) 2. 2. 3а 1 В и ш го ро д 2. 2. 3а 1 -/ /- -/ /- -/ /- , с . 2 34 Г ри го рі вк а 1. 1. 2b 1 -/ /- ко ле кц ія Б . Х ан ен ка Х ан ен ко 1 90 7, т аб л. Х IХ : 3 27 65 (к ) П ру си 3 1 -/ /- ( с. Б уш ев е) -/ /- -/ /- 1 90 1, т аб л. I І: 1 07 ( В 45 47 /6 0) К ор су н ь 2. 2. 3а 1 -/ /- -/ /- -/ /- , т аб л. I І: 1 06 ( В 14 15 /1 0) 87 — 89 (к ) 2. 5. 3а 1 -/ /- , т аб л. I І: 1 05 ( В 14 15 /1 1) Р ом аш ки 5 1 -/ /- -/ /- -/ /- , Т аб л. I І: 1 04 ( В 28 22 ) Г ри щ и н ц і 1. 3. 3а 1 -/ /- -/ /- -/ /- , т аб л. I І: 1 08 10 8( к) 2. 2. 3а 4 В 14 15 /1 2 (п уб лі ку єт ьс я вп ер ш е) ; К и рп и чн и ко в 19 66 , т аб л. Х Х Х ІI I: 2 ; Х Х Х ІV : 8 , 9 ( В 14 15 /1 , 1 3 (м ін іа тю рн і) , 1 9) 85 , 9 1— 95 (к ) Ч ер н ях ів 2. 2. 2а 1 -/ /- -/ /- -/ /- , т аб л. Х Х Х ІІ : 7 ( В 14 15 /2 6) 69 — 73 (к ) Л іп ля ва 1. 1. 2а 1 -/ /- -/ /- -/ /- , т аб л. Х Х Х І: 5 ( В 14 15 /3 ) 74 (к ) П ек ар і 2. 2. 3а 1 -/ /- -/ /- -/ /- , т аб л. Х Х Х ІV : 3 (В 14 15 /2 7) 92 — 94 (к ) 2. 1. 1 1 В 14 15 /2 9 (п уб лі ку єт ьс я вп ер ш е) 48 — 51 , І V (к ) Б ук ри н 2. 2. 3а 1 -/ /- -/ /- -/ /- , т аб л. Х Х Х ІI I: 1 ( В 14 15 /7 ) 84 (к ) 2. 3. 1 1 -/ /- ко ле кц ія С . К ре й то н а -/ /- , т аб л. Х Х Х ІI I: 6 ( В 14 15 /1 5) 10 7( к) Ж аб от и н 2. 2. 3а 1 -/ /- -/ /- -/ /- , т аб л. Х Х Х ІI I: 4 ( В 14 15 /1 6) 90 (к ) В іл ьх ов ец ь 2. 2. 3а 1 -/ /- -/ /- -/ /- , т аб л. Х Х Х ІІ І: 1 ( В 14 15 /1 8) 86 (к ) О вр уч 5 1 -/ /- -/ /- -/ /- , т аб л. Х Х Х ІІ І: 1 0 (В 16 55 ). 11 9( к) З ол от он ош а 1. 1. 2а 1 -/ /- ко ле кц ія В . Х во й ки -/ /- , т аб л. Х Х Х І: 8 ( В 14 15 /4 ) 66 — 77 (к ) Г ру ш ів 2. 1. 1 1 -/ /- -/ /- -/ /- , т аб л. Х Х Х І: 3 ( В 12 11 ) 43 (к ) В ер ем ’я 2. 2. 3а 1 -/ /- -/ /- -/ /- , т аб л. Х Х Х ІV : 4 ( В 14 15 /2 2) 92 — 94 (к ) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 486 П ох од ж ен н я Тип / Підтип / Варіант К-ть М іс ц е зн ах ід ки , к ом п ле кс К ер ів н и к до сл ід ж ен ь чи к ол ек ц ія Д ж ер ел о ін ф ор м ац ії № № з ін ш и х ка та - ло гі в К ан ів 2. 1. 1 2 -/ /- ( ок ол и ц і) п ри дб ан і І А К у 1 90 6 р. В 14 15 /8 , 9 ( п уб лі ку ю ть ся в п ер ш е) 1. 3. 3b 1 -/ /- ко ле кц ія Б . Х ан ен ка Х ан ен ко 1 90 2, т аб л. I V : 2 04 ( В 14 15 /1 4) 11 5( к) 2. 2. 3а 1 -/ /- -/ /- К и рп и чн и ко в 19 66 , т аб л. Х Х Х ІІ І: 3 ( В 45 46 /1 ) 91 (к ) Х м іл ьн а 1. 1. 2b 1 -/ /- -/ /- В 14 15 /5 ( п уб лі ку єт ьс я вп ер ш е) II I( к) С та й ки 1. 1. 2а 1 -/ /- -/ /- В 14 15 /2 4 (п уб лі ку єт ьс я вп ер ш е) 69 — 73 (к ) Р ай го ро д 2. 2. 2b 1 -/ /- -/ /- В 14 15 /6 ( п уб лі ку єт ьс я вп ер ш е) 91 — 95 (к ) К ов ал і 2. 1. 3а 1 -/ /- -/ /- В 14 15 /3 0 (п уб лі ку єт ьс я вп ер ш е) 48 — 51 (к ) В ер хн ьо дн і- п ро вс ьк 1. 1. 2а 1 -/ /- -/ /- ру ко п и сн и й к ат ал ог В . Х во й ки ( Н М ІУ ), № 89 52 З ар уб и н ц і 2. 3. 1 1 -/ /- ко ле кц ія В . Х во й ки В 14 15 /2 1 (п уб лі ку єт ьс я вп ер ш е) Л ук ов и ц я 2. 2. 2а 1 -/ /- -/ /- В 14 15 /2 0 (п уб лі ку єт ьс я вп ер ш е) Т ри п іл ля 2. 2. 2а 1 -/ /- -/ /- В 14 15 /2 3 (п уб лі ку єт ьс я вп ер ш е) К ос тя н ец ь 1. 1. 2b 1 -/ /- -/ /- В 37 88 ( п уб лі ку єт ьс я вп ер ш е) С тр и ті вк а 2. 1. 3а 1 -/ /- В 41 87 ( п уб лі ку єт ьс я вп ер ш е) Щ ер ба н ів ка 2. 2. 3а 1 -/ /- 18 93 р . да н і з к ат ал ог у А . К ір п іч н ік ов а 83 (к ) Г ре бе н і 2. 1. 1 1 -/ /- 18 93 р . -/ /- 42 (к ) Б оя рк а 1. 1. 2а 1 -/ /- ф он ди Б оя рс ьк ог о кр ає зн ав чо го м уз ею , п ов ід ом ле н н я І. Г от ун а В ал и ка К а- ра ту ль 2. 2. 3а 1 -/ /- Т ет ер я 20 17 , р и с. 2 : 5 З ел ен ча 2. 1. 3а 1 -/ /- В ол од че н ко 1 95 3, р и с. 1 : 3 — 5 53 (к ) Л и п н е 2. 2. 3а 1 -/ /- �� ( п об ли зу о дн ог о із з н и - щ ен и х ку рг ан ів в у ро ч. К ал и - н ів ка ) М . К уч и н о, 19 73 р . К уч и н ко 1 97 8, с . 3 48 П ер ем и ль 2. 2. 3а 1 -/ /- Т ер сь ки й 2 01 4, р и с. 2 : 1 5 13 (т ) Г ру де к 2. 2. 2а 1 -/ /- Л ав ри н ов и ч, 2 00 3 р. K ot ow ic z 20 06 , r ys . 3 : 1 Ж ло би н о 1. 1. 2а 1 -/ /- П ла ві н ск і 2 01 3, с . 3 6 П іс ко н і 1. 3. 3а 1 -/ /- 19 46 р . А рт ем ье в 19 90 , р и с. 5 : 7 10 4( к) П ос ад и 4. 2а 1 -/ /- 18 90 -х р р. да н і з к ат ал ог у А . К ір п іч н ік ов а 11 2( к) В сь ог о: 1 18 о д. : Т и п 1 : 1 .1 .1 ( 2) , 1 .1 .2 а (2 4) , 1 .1 .2 b (6 ), 1 .2 .2 а (1 ), 1 .2 .2 b (1 ), 1 .3 .3 а (4 ), 1 .3 .3 b (2 ); Т и п 2 : 2 .1 .1 ( 7) , 2 .1 .2 а (2 ), 2 .1 .2 b (1 ), 2 .1 .3 а (4 ), 2 .2 .2 а (7 ), 2 .2 .2 b (4 ), 2 .2 .3 а (3 4) , 2 .3 .1 ( 3) , 2. 4. 1 (3 ), 2 .4 .3 а (1 ), 2 .5 .3 а (1 ); Т и п 3 ( 4) ; Т и п 4 .2 а (5 ); Т и п 5 ( 2) . ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 4 87 Алексеев, Л. В. 1966. Полоцкая земля (очерки истории Се- верной Белоруссии) в ІХ—ХІІІ вв. Москва: Наука. Артемьев, А. Р. 1990. Кистени и булавы из раскопок Нов- города Великого. В. Янин, В. Л. (ред.). Материа- лы по археологии Новгорода 1988 г., І. Москва: МГУ, с. 5-28. Бектинеев, Ш. И. 1993. Булавы и кистени ХІ—XIV вв. В: Ляўко, В. М. (ред.). Сярэдневяковыя старажытнасці Беларусі: Новыя матэрыялы і даследванні. Мінск: На- вука і тэхніка, с. 99-106. Вашета, М. П ., Златогорський, О. Є. 2012. Результа- ти археологічних досліджень в с. П ересопниця 2011 року. В: Булига, О. С. (ред.). Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею, 10. Рівне, с. 244‑247. Виногродська, Л. І. 2002. Розвідувальні археологічні робо- ти у місті Старокостянтинів в 2000 році. В: Крижиць- кий, С. Д. (ред.). Археологічні дослідження в Україні 2000—2001. Київ: ІА НАНУ, с. 105-108. Володченко, З. А. 1953. К вопросу о технике черни на Руси. Краткие сообщения Института истории мате- риальной культури, LII. Москва: Наука, c. 10-16. Гаврилюк, О. М. 2010. Давньоруський археологічний ком- плекс IX—XIII ст. поблизу села Антонівці Шумсько- го р-ну Тернопільської області. В: Толочко, П . П . (ред.). Археологічні студії, 4��. Чернівці: Зелена Буко- вина, с. 202-237. Даркевич, В. П., Борисевич, Г. В. 1995. Древняя столица Рязанской земли. Москва: Кругъ. Довженок, В. Й., Гончаров, В. К., Юра, Р. О. 1966. Древ- ньоруське місто Воїнь. Київ: Наукова думка. Довженок, В. И. 1967. Древнерусские городища на Сред- нем Днепре (в зоне строительства Каневськой ГЭС). Советская археология, 4. Москва: Наука, с. 260-273. Кирпичников, А. Н. 1966. Древнерусское оружие. Выпуск второй. Копья, сулицы, боевые топоры, булавы, ки- стени. В: Каргер, М. К. (ред.). Свод археологических источников, Е1-36, Москва, Ленинград: Наука. Кирпичников, А. Н. 1978. Массовое оружие ближнего боя из раскопок древнего Изяславля. Краткие сообщения Института археологии, 155. Москва: Н аука, с. 80- 87. Кирпичников, А. Н. 2000. Булавы и кистени из коллекции И. Хайновского в собрании Музея Войска Польско- го. Археологические вести, 7��.�� Санкт-Петербург: Нау- ка, с. 229-235. Комар,�� О. В., Сухобоков��,�� О. В. ��2005. Військова справа Хо- зарського каганату. В: Уткін, О. І. (ред.). Нариси з воєнної історії Давньої України. Київ: НДЦ ГП ЗСУ, c. 212-231. Крыганов, А. В. 1987. Кистени салтово-маяцкой культу- ры. Советская Археология, 2. Москва: Наука, с. 175- 181. Кучинко, М. М., Охрименко, Г. В. 1978. Разведка в Во- лынском Полесье. В: Рыбаков, Б. А. (ред.). Архео- логические открытия 1977 г. Москва: Наука, с. 347- 348. Кучінко, М., Охріменко, Г., Савицький, В. 2008. Культу- ра Волині та Волинського полісся княжої доби. Луцьк: Волинська обласна друкарня. Кушумбаев, А. К. 2012. Комплекс ударного оружия (пали- цы, булавы, кистени) воинов Улуса Джучи. В: Сама- шев, З. С. та ін. (ред.). Военное дело Улуса Джучи и его наследников. Астана: Фолиант, с. 199-219. Лапшин, В. А. 2009. Тверь в ХІІІ—XV вв. (по материалам раскопок 1993—1997 гг.). Санкт-Петербург: ФФИИ СПбГУ. Левко, О. Н. (ред.). 2012. Археологическое наследие Белару- си. Минск: Беларуская навука. Нарожный, Е. И., Чахкиев, Д. Ю. 2003. О находках неко- торых образцов ударного и защитного вооружения на Северном Кавказе (ХІІІ—XV вв.). Материалы и исследования по археологии Северного Кавказа, 2. Ар- марвир: АГПИ, с. 126-153. Осипенко, М. С. 2018. Середньовічні навершя булав зі зрізаними кутами та кулястих форм (за матеріала- ми Національного музею історії України). В: Патри- ляк, Б. К. та ін. (ред.). Науковий вісник Національного музею історії України [��online��], 4, с. 83-93. Режим до- ступу: http://visnyk.nmiu.com.ua/index.php/nv/article/ view/279 [Дата звернення 25 жовтня 2019]. Пастернак, Я. І. 1998. Старий Галич. Археологiчно-iсторичнi досліди у 1850—1943 рр. Івано-Франківськ: Плай. Петегирич, В. М. 1990. Оружие и снаряжение всадника. В: Черныш, А. П. (ред.). Археология Прикарпатья, Во- лыни и Закарпатья (раннеславянский и древнерусский периоды). Київ: Наукова думка, 1990, с. 163-171. Плавінскі, М. А. 2013. Узбраенне беларускіх земляў Х—ХІІІ ст. Мінск: Галіяфы. Свешников, И. К. 1988. Исследование пригорода древне- русского Звенигорода. В: Рыбаков, Б. А. (ред.). Труды V Международного Конгресса археологов-славистов, ІІ. Киев: Наукова думка, с. 142-147. Сорокин, С. С. 1959. Железные изделия Саркела-Белой Вежи. Материалы и исследования по археологии СССР, 75. Москва: Наука, с. 135-199. Терський, С.�� В. 2014. К істень у Галицькому та Волин- ському князівствах (Х—XIV ст.). В: Терський, С. В. (ред.). Вісник Національного університету «Львівська політехніка», 784: Держава та армія. Львів: Львів- ська політехніка, с. 3-12. Тетеря, Д. А., Юрченко, О. В. 2017. Зброя ближнього бою давньоруської доби з південно-західної Переяслав- щини. В: Лукашевич, А. М. (ред.). Переяславіка, 12 (14). Переяслав-Хмельницький: НІАЗ «Переяслав», с. 455-465. Халиков, А. Х. (ред.). 1985. Культура Биляра: Булгарские орудия труда и оружие Х—ХІІІ вв. Москва: Наука. Ханенко, Б. И ., Ханенко, В. И . 1901. Древности При- днепровья. Эпоха великого переселения народов, IV. Киев. Ханенко, Б. И., Ханенко, В. И. 1902. Древности Придне- провья. Эпоха славянская (VI—XIII вв.), V. Киев. Ханенко, Б. И., Ханенко, В. И. 1907. Древности Придне- провья и побережья Черного моря, VI. Киев. Щекун, О. В., Веремейчик, О. М. 1997. П оселення Ліскове у верхів’ях р. Білоус. В: Моця, О. П. (ред.). Південноруське село (нові пам’ятки матеріальної куль- тури). Київ: ІЗМН, с. 69-99. Michalak, A. 2006. Jeszcze o buławach śeredniowiecznych z ziem polskich. Refleksje na marginesie odkrycia z Bogucina, pow. Olkusz. Acta Militaria Mediaevalia, ІІ. Kraków: Polska Akademia Umiejętności; Sanok: Muzeum Historyczne w Sanoku, s. 103-114. Надійшла 24.10.2019 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 488 М. С. Осипенко Научный сотрудник отдела хранения фондов сектора «Средневековая археология» Национального музея истории Украины, ORCID 0000-0002-7974-877X, osypenko.ms@gmail.com МЕТАЛЛИЧЕСКИЕ КИСТЕНИ ДРЕВНЕРУСКОГО ВРЕМЕНИ (по материалам Национального музея истории Украины) Первые металлические кистени на Руси известны с ХІ в., хотя большинство находок боевых гирь фиксируются в ХІІ — первой половине ХІІІ вв., когда наступает развитие производства этого оружия. Кистень, как вид вспомо- гательного оружия, занимал особое место в комплексе вооружения древнерусского воина и отлично зарекомен- довал себя у военных контактах Южной Руси. В статье рассмотрены разные типологические схемы кистеней. Обосновано их деление на группы по материа- лам изготовления, типами по морфологии формой гири, подтипами по сечению и вариантами по декору. В итоге выделено пять типов металлических кистеней. Круглые (тип 1) и грушевидные (тип 2) кистени имеют по четыре (круглые, овальные, уплощенные, граненые) и пять (круглые, овальные, уплощенные, граненые и уплощенные с уступами) подтипов и украшены трема вариантами (без декора, покрытые полужемчужными выступами и псев- дозернью, покрытые черню). Биконические (тип 3) и кубические (тип 4) гири украшены только одним вариантом орнамента, а звездообразные (тип 5), в силу своей похожести до булав, стоят отдельно. Железные кистени могли быть как наборными, так и цельнолитыми, а изделия из цветного металла представ- лены исключительно цельнолитыми находками. Декор литых кистеней был заложен еще во время формирования восковой модели, а железных — дополнительно использовалась инкрустация, после чего изделия могли быть по- крыты черню, и повторно обжигались. Также, с учетом новейших исследований, составлено карты и каталог металлических древнерусских кистеней. Согласно географии находок, центры производства (представлены почти все типы и варианты орнаментации) были сосредоточены в Киевской (Киев, Княжа гора), Галицко-Волынской (Райки, Шепетовка) землях и, воз- можно, Новгороде. Коллекция кистеней из собраний Национального музея истории Украины насчитывает 47 экземпляров и есть на сегодня одной из самых известных. Некоторые материалы, которые раньше не были опубликованы, введены в научный оборот впервые. К л ю ч е в ы е с л о в а: кистень, средневековое ударное оружие, древнерусское вооружение. Maksym S. Osypenko Research Fellow of the Storage Department, Sector of the Medieval Archaeology, the National Museum of History of Ukraine, ORCID 0000-0002-7974-877X, osypenko.ms@gmail.com The Metal War-Flails of the Ancient Rus Time (Based on Materials of the National Museum of History of Ukraine) The first metal war-flails had appeared in Ancient Rus since the end of 11th c., although most of the finds of war weights are recorded in 12th — first half of 13th c., when the development of production of these weapons had begun. The war-flail as a type of auxiliary weapons has proven itself in military conflicts in the region of Southern Rus and occupied a special place in the armament complex of the warrior of that time. The paper deals with the comparison of different typological schemes of the war-flails. Their division into groups according to the material of manufacture, types by morphological weight shape, subtypes by section and variants by decoration was justified. As a result, five types of war-flails were identified. The round (type 1) and pear-shaped (type 2) items have four (round, oval, flattened, faceted) and five (round, oval, flattened, faceted and flattened with ledges) subtypes and decorated with three variants of ornamentations (without decor, covered with semi-pearl tabs and pseudo-grain, covered with niello). The biconical (type 3) and cubic (type 4) weights are ornamented with one option only. The star-shaped (type 5) war-flails stand separately by virtue of their similarity to maces. The iron items could be both stacked and solid casted. Finds of non-ferrous metal were represented by solid casted products only. The decor of casted war-flails was laid during the wax model formation. Additionally, while manufacturing the iron examples the inlay was used. Then the products were coated with niello and burned. Actually, the maps and the catalogue of Ancient Rus metal war-flails according to the new research have been compiled. Due to the geography of finds the production center of finds was concentrated in Kyiv (Kyiv, Kniazha hora) and Principality of Galicia–Volhynia (Raiky, Shepetivka) lands. Almost all types and variants of ornamentation are presented in these regions. Probably, this manufacturing could be in Novgorod. The National Museum of History of Ukraine has one of the most famous and largest collections of metallic war-flails, which count in total 48 items. Some materials that have not been previously published are taken into scientific circulation for the first time. K e y w o r d s: war-flails, mediaeval crushing weapon, Ancient Rus weapon. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 4 89 References Alekseev, L. V. 1966. Polotskaia zemlia (ocherki istorii Severnoi Belorussii) v ІХ-ХІІІ vv. Moskva: Nauka. Artemev, A. R. 1990. Kisteni i bulavy iz raskopok Novgoroda Velikogo. In: Ianin, V. L. (eds.). Materialy po arkheologii Novgoroda 1988 g., І, Moskva: MGU, pp. 5-28. Bektineev, Sh. Y. Bulavy i kisteni XI-XIV vv. In: Liaŭko, V. M. (eds.). Siarednieviakovyia starazhytnastsi Belarusi: Novyia materyialy i dasledvanni, Minsk: Navyka i technika, pp. 99-106. Darkevich, V. P., Borisevich, G. V. 1995. Drevniaia stolitsa Riazanskoi zemli. Moskva: Krugie. Dovzhenok, V. Y., Honcharov, V. K., Yura, R. O. 1966. Drevnoruske misto Voin, Kyiv: Naukova dumka. Dovzhenok, V. I. 1967. Drevnerusskie gorodishcha na Srednem Dnepre (v zone stroitelstva Kanevskoi GES). Sovetskaia arkheo- logiia, 4, Moskva: Nauka, pp. 260‑273. Havryliuk, O. M. 2010. Davnoruskyi arkheolohichnyi kompleks IX-XIII st. poblyzu sela Antonivtsi Shumskoho r-nu Ternopilskoi oblasti. In: Tolochko, P. P. (eds.). Arkheolohichni studii, 4, Chernivtsi: Zelena Bukovyna, pp. 202-237. Khalikov, A. Kh. (eds.). 1985. Kultura Biliara: Bulgarskie orudiia truda i oruzhie Х-ХІІІ vv. Moskva: Nauka. Khanenko, B. I., Khanenko, V. I. 1901. Drevnosti Pridneprovia. Epokha velikogo pereseleniia narodov, IV. Kyiv. Khanenko, B. I., Khanenko, V. I. 1902. Drevnosti Pridneprovia. Epokha slavianskaia (VI-XIII vv.), V. Kyiv. Khanenko, B. I., Khanenko, V. I. 1907. Drevnosti Pridneprovia i poberezhia Chernogo moria, VI. Kyiv. Kirpichnikov, A. N. 1966. Drevnerusskoe oruzhie. Vypusk vtoroi. Kopia, sulitsy, boevye topory, bulavy, kisteni. In: Karger, M. K. (eds.). Svod arkheologicheskikh istochnikov, E1-36, Moskva, Leningrad: Nauka. Kirpichnikov, A. N. 1978. Massovoe oruzhie b lizhnego b oia iz raskopok drevnego Iziaslavlia. Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii, 155, Moskva: Nauka, pp. 80-87. Kirpichnikov, A. N. 2000. Bulavy i kisteni iz kollektsii I. Khainovskogo v sobranii Muzeia Voiska Polskogo. Arkheologicheskie vesti, 7, Sankt-Peterburg: Nauka, pp. 229-235. Komar, O. V., Sukhobokov, O. V. 2005. Viiskova sprava Khozarskoho kahanatu. In: Utkin, O. I. (eds.). Narysy z voiennoi istorii Davnoi Ukrainy. Kyiv: NDTs HP ZSU, 2005. pp. 212-231. Kryganov, A. V. 1987. Kisteni saltovo-maiatskoi kultury. Sovetskaia Arkheologiia, 2, Moskva: Nauka, pp. 175-181. Kuchinko, M. M., Okhrimenko, G. V. 1978. Razvedka v Volynskom Polese. In: Rybakov, B. A. (eds.). Arkheologicheskie otkrytiia 1977 g., Moskva: Nauka, pp. 347-348. Kuchinko, M., Okhrimenko, H., Savytskyi, V. 2008. Kultura Volyni ta Volynskoho polissia kniazhoi doby. Lutsk: Volynska oblasna drukarnia. Kushumbaev, A. K. 2012. Kompleks udarnogo oruzhiia (palitsy, bulavy, kisteni) voinov Ulusa Dzhuchi. In: Samashev, Z. S. (eds.). Voennoe delo Ulusa Dzhuchi i ego naslednikov, Astana: Foliant, pp. 199-219. Lapshin, V. A. 2009. Tver v ХІІІ-XV vv. (po materialam raskopok 1993-1997 gg.). Sankt-Peterburg: FFII SPbGU. Levko, O. N. (eds.). 2012. Archaeological Heritage of Belarus. Minsk: Belaruskaya navuka. Michalak, A. 2006. Jeszcze o buławach śeredniowiecznych z ziem polskich. Refleksje na marginesie odkrycia z Bogucina, pow. Olkusz. Acta Militaria Mediaevalia, ІІ. Kraków: Polska Akademia Umiejętności; Sanok: Muzeum Historyczne w Sanoku, pp. 103-114. Narozhnyi, E. I., Chakhkiev, D. Yu. 2003. O nakhodkakh nekotorykh obraztsov udarnogo i zashchitnogo vooruzheniia na Severnom Kavkaze (XІІІ-XV vv.). Materialy i issledovaniia po arkheologii Severnogo Kavkaza, 2, Armarvir: AGPI, pp. 126-153. Osypenko, M. S. 2018. Serednovichni navershia bulav zi zrizanymy kutamy ta kuliastykh form (za materialamy Natsionalnoho muzeiu istorii Ukrainy). In: Patryliak, B.K. (eds.). Naukovyi visnyk Natsionalnoho muzeiu istorii Ukrainy [online], 4, pp. 83- 93. Available at: http://visnyk.nmiu.com.ua/index.php/nv/article/view/279 [Accessed 25 October 2019]. Pasternak, Ya. I. 1998. Staryi Halych. Arkheolohichno-istorychni doslidy u 1850-1943 rr. Ivano-Frankivsk: Plai. Petegirich, V. M. 1990. Oruzhie i snariazhenie vsadnika. In: Chernysh, A. P. (eds.). Arkheologiia Prikarpatia, Volyni i Zakarpatia (ranneslavianskii i drevnerusskii periody). Kiyv: Naukova dumka, 1990, pp. 163-171. Plavinski, M. A. 2013. Uzbraenne belaruskikh zemliau X-XIII st. Minsk: Haliiafy. Sorokin, S. S. 1959. Zheleznye izdeliia Sarkela-Beloi Vezhi. Materialy i issledovaniia po arkheologii SSSR, 75, Moskva: Nauka, pp. 135-199. Sveshnikov, I. K. 1988. Issledovanie prigoroda drevnerusskogo Zvenigoroda. In: Rybakov, B. A. (eds.). Trudy V Mezhdunarodnogo Kongressa arkheologov-slavistov. ІІ, Kiev: Naukova dumka, pp. 142-147. Terskyi, S. V. 2014. Kisten u Halytskomu ta Volynskomu kniazivstvakh (X-XIV st.). In: Terskyi, S. V. (eds.). Visnyk Natsionalnoho universytetu “Lvivska politekhnika”, 784, Derzhava ta armiia, Lviv: Lvivska politekhnika, pp. 3-12. Teteria, D. A., Yurchenko, O. V. 2017. Zbroia blyzhnoho boiu davnoruskoi doby z pivdenno-zakhidnoi Pereiaslavshchyny. In: Lukashevych, A. M. (eds.). Pereiaslavika, 12 (14). Pereiaslav-Khmelnytskyi: NIAZ “Pereiaslav”, pp. 455-465. Shchekun, O. V., Veremeichyk, O. M. 1997. Poselennia Liskove u verkhiviakh r. Bilous. In: Motsia, O. P. (eds.). Pivdennoruske selo (novi pamiatky materialnoi kultury). Kyiv: IZMN, pp. 69-99. Vasheta, M. P., Zlatohorskyi, O. Ye. 2012. Rezultaty arkheolohichnykh doslidzhen v s. Peresopnytsia 2011 roku. In: Bulyha, O. S. (eds.). Naukovi zapysky Rivnenskoho oblasnoho kraieznavchoho muzeiu, 10, Rivne, pp. 244-247. Volodchenko, Z. A. 1953. K voprosu o tekhnike cherni na Rusi. Kratkie soobshcheniia Instituta istorii materialnoi kulturi, LII, Moskva: Nauka, pp. 10-16. Vynohrodska, L. I. 2002. Rozviduvalni arkheolohichni roboty u misti Starokostiantyniv v 2000 rotsi. In: Kryzhytskyi, S. D. (eds.). Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2000-2001, Kyiv: IA NANU, pp. 105-108.
id	arheologia-com-ua-article-126
institution	Chemistry, Physics and Technology of Surface
issn	2616-499X
keywords_txt_mv
language	Ukrainian
last_indexed	2026-08-07T01:02:26Z
publishDate	2019
publisher	Institute of Archaeology NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	arheologiacomua/6b/b1a2bc3e634e10b658c82626601d916b.pdf
spelling	arheologia-com-ua-article-1262020-03-26T16:09:05Z The Metal War-Flails of the Ancient Rus Time (Based on Materials of the National Museum of History of Ukraine) Металлические кистени древнеруского времени (по материалам Национального музея истории Украины) Металевi кистенi давньоруської доби (за матерiалами Нацiонального музею iсторiї України) Osypenko, Maksym S. war-flails, mediaeval crushing weapon, Ancient Rus weapon. кистень, средневековое ударное оружие, древнерусское вооружение. кистень, середньовічна ударна зброя, давньоруське озброєння . The first metal war-flails had appeared in Ancient Rus since the end of 11th c., although most of the finds of war weights are recorded in 12th — first half of 13th c., when the development of production of these weapons had begun. The war-flail as a type of auxiliary weapons has proven itself in military conflicts in the region of Southern Rus and occupied a special place in the armament complex of the warrior of that time. The paper deals with the comparison of different typological schemes of the war-flails. Their division into groups according to the material of manufacture, types by morphological weight shape, subtypes by section and variants by decoration was justified. As a result, five types of war-flails were identified. The round (type 1) and pear-shaped (type 2) items have four (round, oval, flattened, faceted) and five (round, oval, flattened, faceted and flattened with ledges) subtypes and decorated with three variants of ornamentations (without decor, covered with semi-pearl tabs and pseudo-grain, covered with niello). The biconical (type 3) and cubic (type 4) weights are ornamented with one option only. The star-shaped (type 5) war-flails stand separately by virtue of their similarity to maces. The iron items could be both stacked and solid casted. Finds of non-ferrous metal were represented by solid casted products only. The decor of casted war-flails was laid during the wax model formation. Additionally, while manufacturing the iron examples the inlay was used. Then the products were coated with niello and burned. Actually, the maps and the catalogue of Ancient Rus metal war-flails according to the new research have been compiled. Due to the geography of finds the production center of finds was concentrated in Kyiv (Kyiv, Kniazha hora) and Principality of Galicia–Volhynia (Raiky, Shepetivka) lands. Almost all types and variants of ornamentation are presented in these regions. Probably, this manufacturing could be in Novgorod. The National Museum of History of Ukraine has one of the most famous and largest collections of metallic war-flails, which count in total 48 items. Some materials that have not been previously published are taken into scientific circulation for the first time. Первые металлические кистени на Руси известны с ХІ в., хотя большинство находок боевых гирь фиксируются в ХІІ — первой половине ХІІІ вв., когда наступает развитие производства этого оружия. Кистень, как вид вспомогательного оружия, занимал особое место в комплексе вооружения древнерусского воина и отлично зарекомендовал себя у военных контактах Южной Руси. В статье рассмотрены разные типологические схемы кистеней. Обосновано их деление на группы по материалам изготовления, типами по морфологии формой гири, подтипами по сечению и вариантами по декору. В итоге выделено пять типов металлических кистеней. Круглые (тип 1) и грушевидные (тип 2) кистени имеют по четыре (круглые, овальные, уплощенные, граненые) и пять (круглые, овальные, уплощенные, граненые и уплощенные с уступами) подтипов и украшены трема вариантами (без декора, покрытые полужемчужными выступами и псевдозернью, покрытые черню). Биконические (тип 3) и кубические (тип 4) гири украшены только одним вариантом орнамента, а звездообразные (тип 5), в силу своей похожести до булав, стоят отдельно. Железные кистени могли быть как наборными, так и цельнолитыми, а изделия из цветного металла представлены исключительно цельнолитыми находками. Декор литых кистеней был заложен еще во время формирования восковой модели, а железных — дополнительно использовалась инкрустация, после чего изделия могли быть покрыты черню, и повторно обжигались. Также, с учетом новейших исследований, составлено карты и каталог металлических древнерусских кистеней. Согласно географии находок, центры производства (представлены почти все типы и варианты орнаментации) были сосредоточены в Киевской (Киев, Княжа гора), Галицко-Волынской (Райки, Шепетовка) землях и, возможно, Новгороде. Коллекция кистеней из собраний Национального музея истории Украины насчитывает 47 экземпляров и есть на сегодня одной из самых известных. Некоторые материалы, которые раньше не были опубликованы, введены в научный оборот впервые. Розглядається один із видів холодної ударної зброї з колекцій НМІУ. Здійснено спробу систематизації відомих на сьогодні типологічних схем, картографовано та створено каталог аналогічних знахідок. Також вводиться до наукового обігу ряд нових знахідок. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2019-12-26 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/126 10.15407/archaeologyua2019.04.072 Arheologia; No 4 (2019): Arheologia; 72-89 Археологія ; № 4 (2019): Археологія; 72-89 Археология; № 4 (2019): Arheologia; 72-89 2616-499X 0235-3490 10.15407/archaeologyua2019.04 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/126/121
spellingShingle	кистень середньовічна ударна зброя давньоруське озброєння . Osypenko, Maksym S. Металевi кистенi давньоруської доби (за матерiалами Нацiонального музею iсторiї України)
title	Металевi кистенi давньоруської доби (за матерiалами Нацiонального музею iсторiї України)
title_alt	The Metal War-Flails of the Ancient Rus Time (Based on Materials of the National Museum of History of Ukraine) Металлические кистени древнеруского времени (по материалам Национального музея истории Украины)
title_full	Металевi кистенi давньоруської доби (за матерiалами Нацiонального музею iсторiї України)
title_fullStr	Металевi кистенi давньоруської доби (за матерiалами Нацiонального музею iсторiї України)
title_full_unstemmed	Металевi кистенi давньоруської доби (за матерiалами Нацiонального музею iсторiї України)
title_short	Металевi кистенi давньоруської доби (за матерiалами Нацiонального музею iсторiї України)
title_sort	металевi кистенi давньоруської доби (за матерiалами нацiонального музею iсторiї україни)
topic	кистень середньовічна ударна зброя давньоруське озброєння .
topic_facet	war-flails mediaeval crushing weapon Ancient Rus weapon. кистень средневековое ударное оружие древнерусское вооружение. кистень середньовічна ударна зброя давньоруське озброєння .
url	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/126
work_keys_str_mv	AT osypenkomaksyms themetalwarflailsoftheancientrustimebasedonmaterialsofthenationalmuseumofhistoryofukraine AT osypenkomaksyms metalličeskiekistenidrevneruskogovremenipomaterialamnacionalʹnogomuzeâistoriiukrainy AT osypenkomaksyms metalevikistenidavnʹorusʹkoídobizamaterialaminacionalʹnogomuzeûistoriíukraíni AT osypenkomaksyms metalwarflailsoftheancientrustimebasedonmaterialsofthenationalmuseumofhistoryofukraine

Металевi кистенi давньоруської доби (за матерiалами Нацiонального музею iсторiї України)

Institution

Similar Items