Про один із векторів херсонеської торгівлі

Kotenko, Viktoriia V.

doi:10.15407/archaeologyua2017.01.017

Про один із векторів херсонеської торгівлі

&nbsp;The article analyzes a compact group of ceramics produced in Chersonesos from the excavations at Ancient Greek Tyras, which is stored in the collections of the Odesa Archaeological Museum of National Academy of Sciences of Ukraine. Established are the main forms of this type of wares:...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Археологія
Date:	2017
Issue:	1
Pages:	17-23
ISSN:	2616-499X
Author Affiliations:	Viktoriia V. Kotenko — National Museum of Ukrainian Pottery in Opishne
Main Author:	Kotenko, Viktoriia V.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2017
Subjects:	античність елліністичний час Херсонес Таврійський Тіра економіка торгівля кераміка.
Online Access:	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/130
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Chemistry, Physics and Technology of Surface
Download file:

Institution

Chemistry, Physics and Technology of Surface

_version_	1872824418999205888
author	Kotenko, Viktoriia V.
author_facet	Kotenko, Viktoriia V.
author_institution_txt_mv	[ { "author": "Viktoriia V. Kotenko", "institution": "National Museum of Ukrainian Pottery in Opishne", "orcid": "" } ]
author_sort	Kotenko, Viktoriia V.
baseUrl_str	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai
collection	OJS
container_end_page	23
container_issue	1
container_start_page	17
container_title	Археологія
container_volume
datestamp_date	2020-01-19T08:24:52Z
description	&nbsp;The article analyzes a compact group of ceramics produced in Chersonesos from the excavations at Ancient Greek Tyras, which is stored in the collections of the Odesa Archaeological Museum of National Academy of Sciences of Ukraine. Established are the main forms of this type of wares: table jugs and a flask; they were widely known in Tauric Chersonesos and at the settlements of its chora in the North-Western Taurica. An ornamentation of these products is studied separately: horizontal encircling lines of red paint in the middle part of vessels and vegetative motifs, which can be stylistically attributed as a local imitation of Gadra style. The time of existence of such ware is referred to the Hellenistic period, mainly from the middle of the 4th to the 3rd centuries BC. These chronological frames coincide with the period of wide economic development of Tauric Chersonesos, when polis actively delivered goods to the settlements in North-Western Taurica, and also maintained trade contacts with Olbia. The analysis of ceramics from Tyras revealed the extent of northwestern vector of trade in Chersonesos and also added some information on goods exported from this polis.
doi_str_mv	10.15407/archaeologyua2017.01.017
first_indexed	2026-08-07T01:02:27Z
format	Article
fulltext	ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 1 17 В.В. Котенко ПРО ОДИН ІЗ ВЕКТОРІВ ХЕРСОНЕСЬКОЇ ТОРГІВЛІ У статті розглянуто кераміку херсонеського виробництва, що походить з розкопок Тіри і вказує на північно- західний вектор торгівлі Херсонеса Таврійського в елліністичний час. К л ю ч о в і с л о в а: античність, елліністичний час, Херсонес Таврійський, Тіра, економіка, торгівля, ке- раміка. © В.В. Котенко, 2017 Питання міжполісних контактів у Північному Причорномор’ї активно досліджується вже до сить тривалий час та в різних ракурсах (Доман ский, Фролов 1995, с. 78—99; Виноградов 1995, с. 5—56). Особливе місце в цій системі зв’язків належить економічним контактам, за якими фіксуються фази підйомів і занепадів у розвит ку полісів, а також значення окремих центрів у політичному житті регіону в IV—II ст. до н. е. Херсонес Таврійський за умовним економіко- географічним районуванням належить до Тав рійського регіону (Виноградов 1995, с. 7) і, як відомо, в елліністичний час контролював тери торії Південно-Західної, Західної і Північно- Західної Т аврики, тобто практично все захід не узбережжя Кримського півострова. За та ких умов очевидно, що поліс мав зручне мор ське сполучення з центрами іншого регіону — Північно-Західним Причорномор’ям, серед них О львія, Т іра та Н іконій. Ці шляхи дещо відомі завдяки дослідженню епіграфічних джерел, зокрема проксеній (Сапрыкин 2013, с. 119—120), які вказують переважно на кон такти між Херсонесом та Ольвією, вплив якої, в свою чергу, на поселення Північно-Західної Таврики доведений археологічно (Панське І, Маслини), і пов’язаний в історіографії з кон фліктом інтересів обох полісів у регіоні (Рогов 1999, с. 135—136; Золотарев 2002, с. 68—69) або ж з їх економічною взаємодією (Котенко 2011, с. 69—70). Якщо економічні відносини Херсонеса Т ав рійського з Ольвією підтверджуються, в першу чергу, епіграфічними пам’ятками, то для з’я сування контактів з Тірою на перше місце ви ходять суто археологічні джерела. Відомо, що один з маршрутів морського сполучення ліво бережного Понту пролягав від гирла Тіраса до берегів Західної Т аврики, оминаючи О львію (Сапрыкин 2013, с. 120), тому сліди безпосе редньої торгівлі між ними мали б лишитися в матеріалах обох центрів. Н адійним археоло гічним джерелом з цього питання, на наш по гляд, може слугувати кераміка херсонеського виробництва з розкопок Тіри 1, на що вже було акцентовано увагу в історіографії. Т ак, у стат ті Т.Л. Самойлової та С.В. Строкіна в контексті вивчення міжполісних відносин північнопон тійських центрів розглянуто групи столового посуду ольвійського, херсонеського та боспор ського виробництва, що походять з розкопок Тіри (Самойлова, Строкин 1982, с. 141—150). Важливим, зокрема, є висновок дослідників, що гончарна привізна кераміка, очевидно, ви ступала тут як окрема категорія товару і надхо дила сюди разом з продуктами в амфорах, які були основним предметом збуту херсонеських купців (Самойлова, Строкин 1982, с. 141—142). У першу чергу, варто враховувати, що цей тип довізної кераміки серед матеріалів Тіри не є масовим. Мова йде переважно про нечислен ні фрагменти столового посуду з характерними ознаками виробництва у майстернях Херсо неса Т аврійського — червоної глини з прита манною домішкою вапняку та типового декору поверхні червоною фарбою у вигляді оперізу ючих смуг та рослинного орнаменту. Прина гідно слід зауважити, що аналогічна нечислен на група кераміки була виокремлена також з ольвійських матеріалів (Котенко 2015, с. 119— 130), що лише підтверджує існування північно- західного вектора херсонеської торгівлі в ел ліністичний час. До того ж, на хорі Херсонеса присутня кераміка ольвійського виробництва 1 Залучений до публікації матеріал зберігається у фон дах О деського археологічного музею Н АН Украї ни. Щиро дякую Т .Л. Самойловій за можливість ним скористатись та І.В. Бруяко за сприяння у його опрацюванні. ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 118 (Котенко 2011, с. 75), що свідчить про двосто ронній характер цих контактів. Кераміка херсонеського виробництва, що походить з Т іри, представлена виключно по судом, серед якого виокремлюються форми — такі як столові глеки (за вінцем та стінками) та фляга (за характерним профільованим гор лом). Їх об’єднують петрографічні характерис тики (за візуальними спостереженнями), а та кож стиль декору. До окремої групи віднесе но фрагменти виробів із жовтогарячої глини зі слідами налощення, адже їх приналежність до херсонеського виробництва залишається під сумнівом. Столові глеки належать до масової про стої столової кераміки елліністичного часу як у самому Херсонесі, так і на поселеннях його хори, про що, зокрема, свідчать й численні ти пології цієї форми (Белов, Стржелецкий 1953, с. 32—108; Белов 1962, с. 152—158; Kašaev 2002, p. 150—160; Тюрин 2011, с. 271—288; Котенко 2015, с. 80—84). Глеки, очевидно, мали широке функціональне призначення, про що свідчать їх знахідки як у житлових, так і в господар ських об’єктах, а також різноманіття їх форм та розмірів. У досліджених матеріалах з Т іри присут ній один фрагмент верхньої частини глека (рис. 1, 1), який має наступні параметри: діа метр складнопрофільованого вінця 8,0 см, до якого кріпилася висока сплощена петлеподіб на ручка. Глек виготовлений з червоної гли ни, поверхня покрита світлим ангобом, типо вим для херсонеського місцевого виробниц тва. За відомими вцілілими формами, такі глеки мали висоту близько 19 см, сферич ний тулуб, середня частина якого часто при крашалася горизонтальними смугами черво ної фарби. Такі глеки широко відомі як з роз копок самого Херсонеса Т аврійського (Белов 1962, с. 156, рис. 14г; Zolotarev 2005, fig. 9; Тю рин 2011, с. 286—287, рис. 7—8), так і з посе лень його хори у Північно-Західній Т авриці (Kašaev 2002, p. 152, pl. 80, C16—17; Е горова 2014, с. 318, рис. 18, 1—3; Котенко 2015, с. 82, рис. 2, 1). Датувати таку форму за наведеними аналогіями можна кінцем IV — першою трети ною III ст. до н. е. Найчисленніша група серед досліджено го матеріалу представлена непрофільовани ми фрагментами (стінками) столових глеків (15 од.). Всі вони належали тонкостінним (0,4— 0,8 см) червоноглиняним виробам, на поверх ню яких нанесено рослинний орнамент або ж оперізуючі смуги рідкою червоною чи бурою фарбою (рис. 2). Поверхня окремих стінок по крита світлим ангобом; у деяких випадках збе реглися наліпи від овальних сплощених ручок. Реконструкція цілих форм за фрагментами неможлива, адже з Херсонеса Т аврійського і з поселень його хори відомі різного типу гле ки, що у середній або у верхній частині тулуба прикрашені аналогічним способом. Поширен ня зазначеного орнаменту на масовій продук ції, ймовірно, було викликане його простим та швидким виконанням, коли майстер тримав пензля з фарбою в одній точці на поверхні ви робу, а посудина, обертаючись на гончарному крузі, рівномірно прикрашалася концентрич ними смугами. Слід зауважити, що як для поліса, так і для пам’яток Північно-Західної Т аврики така ке Рис. 1. Херсонеська кераміка з Тіри: 1 — верхня частина глека; 2 — горло фляги ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 1 19 раміка є масовою, що додатково свідчить про її місцеве походження. Наприклад, такі глеки відомі з розкопок елліністичного будинку та цистерни у Херсонесі Таврійському, і віднесе ні Г.Д. Бєловим саме до місцевого виробництва (Белов 1962, с. 152; Zolotarev 2005, p. 197—198, fig. 10—12). Досить широко вони відомі також на поселеннях хори: з досліджень бухти Віт ряної та Південно-Донузлавського городища (Дашевская 1967, с. 165—166), з Чайкинсько го городища (Дашевская 1967, с. 165—166; По пова, Коваленко 2005, с. 13, рис. 12, 9; с. 19, рис. 33, 6; Е горова 2014, с. 317—318, рис. 18, 1—3),поселень Панське І (Kašaev 2002, p. 161— 162, pl. 78) та Маслини (Котенко 2015, с. 81, рис. 1, 1—3; с. 83, рис. 3, 1—3). Загалом, цей тип кераміки виявлений у елліністичних ша рах Херсонеса і хори, та може датуватися ши роким проміжком часу від середини IV до се редини ІІ ст. до н. е. Стосовно ж аналогічної кераміки у Північ но-Західному Причорномор’ї, то такі фраг менти червоноглиняних «смугастих» глеків, як, власне, й археологічно цілі форми, відомі з розкопок Ольвії, де вони також представлені обмеженою, але репрезентативною серією. Їх також відносять до херсонеського виробниц тва і датують елліністичним часом (Котенко 2015а, с. 119—127). В іншу категорію варто об’єднати фрагменти столових глеків з рослинним орнаментом, вра ховуючи технологічні розбіжності в його вико нанні у порівнянні з попереднім, а також без посередній художній зв’язок зі стилем Гадра (Gadra style). Кераміка з рослинним орнамен том з Тіри (2 екз.), виконаним червоною фар бою на поверхні без ангобу, представлена стін ками столових червоноглиняних глеків (рис. 3, 1—2). За візуальними спостереженнями (кольо ром глини, характером домішок) її віднесено до херсонеського виробництва, адже з терито рії цього полісу (городища і поселень хори) ві домі цілі форми столових глеків в аналогічному виконанні. Часто т. зв. завитки винограду чи гі лочки в орнаменті поєднувалися з типовими го ризонтальними смугами у різних комбінаціях. Аналогії знаходимо серед матеріалу з пам’я ток херсонеської хори у Північно-Західній Тавриці: Тарпанчі, Маслин й Південно-Дону злавського городища (Дашевская 1967, с. 164— 166, рис. 2, 1—2; Котенко 2015а, с. 122, рис. 2, 4), де така кераміка трапляється досить часто і вважається місцевого херсонеського вироб ництва. Відома вона також з розкопок Ольвії, де представлена нечисленними фрагментами (Котенко 2015а, с. 121, рис. 1). Попередні вис новки про херсонеське походження червоно глиняної кераміки з рослинним орнаментом за межами херсонеського городища (з пам’яток Північно-Західної Таврики) зроблені О.Д. Да шевською, яка вважала кераміку такого типу місцевою для Ольвії та Пантікапея (Дашевская 1967, с. 167). Лише з накопиченням джерель ної бази стало можливим зіставлення окремих груп кераміки з різних центрів, що вплинуло на об’єктивність висновків стосовно їх похо дження. Щодо орнаменту, витоки такого розпису кераміки у вигляді гірлянд, завитків чи волют, очевидно, варто шукати у Східному Середзем номор’ї, де в елліністичний час був поширений т. зв. художній стиль Гадра (дет. див.: Pagenste cher 1909, p. 387—416). На території Північно го Причорномор’я в оформленні столового по суду трапляється його стилістичне наслідування у дещо спрощеному вигляді (Pseudo-Gadra style) (Lungu, Dupont 2014, p. 234—236). Художні особ- ливості розпису вказують на спробу відроджен ня архаїчних мотивів вазопису у поєднанні з елліністичними елементами (Дашевская 1967, с. 167). Враховуючи потужність херсонеського керамічного виробництва у вказаний час, ціл ком ймовірно, що місцеві гончарі знали ринко вий попит, і саме це частково відобразилося на матеріалах з Тіри. Окремої уваги заслуговує кераміка, що має аналогічну орнаментацію, але дещо відрізня ється за кольором формувальної маси та спо собом обробки поверхні. Мова йде про фраг менти тонкостінних (до 0,5 см) столових гле ків (4 екз.), виготовлених з помаранчевої або темно-червоної щільної глини, поверхня яких підлягала попередньому залощенню, на неї нанесено рослинний орнамент або ж оперізу ючі смуги червоною чи бурою фарбою (рис. 3, 3—6). В одному випадку типові стилізовані за витки винограду розташовані над горизонта льними смугами у середній частині тулуба (за слідом відбитої ручки). Однак масова розписна кераміка херсоне ського виробництва хоч і має аналогічну мор фологію, зазвичай не містить слідів такого ре тельного залощення, до того ж помаранчева глина, з якої виготовлено деякі фрагменти, не була характерною для місцевого гончарства. Варто згадати, що трапляється така кераміка в елліністичних шарах Ольвії (Котенко 2015а, с. 123, рис. 3), та раніше інтерпретувалась як місцева продукція (Зайцева 1982, с. 50—69). Проте зараз ці висновки також слід перегля ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 120 нути. Можливо, такі глеки дійсно виготовля лися у Херсонесі, однак залощенню піддава лись не всі вироби. До херсонеського виробництва з матеріалів Тіри, очевидно, варто зарахувати також фраг мент фляги (рис. 1, 2), яка функціонально на лежить до дрібної керамічної тари. Фрагмент представлений верхньою частиною посудини і має такі параметри: висота збереженої части ни 5,8 см, діаметр горла — 6,5 см, товщина сті нок — 0,5 см. Зазвичай, реконструйований діа метр округлого сплощеного тулуба таких фляг сягав близько 30 см. Виготовлена посудина з червоної глини з домішкою дрібного вапня ку. За профілем горла та іншими характерис тиками ця фляга має аналогії з хори Херсонеса Таврійського, зокрема з поселення Маслини (Котенко 2014, с. 384—384, рис. 1, 1). Іноді такі Рис. 2. Фрагменти орнаментованих херсонеських глеків з Тіри ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 1 21 фляги декорувалися по тулубу концентрични ми колами червоної рідкої фарби, як це, на приклад, відомо з матеріалів Калос Лімена (Кутайсов, Уженцев 1994, с. 58). Географічно найближчі до Тіри аналогії походять з Ольвії, де такі форми не поодинокі (Котенко 2015а, с. 128, рис. 6, 1—2). Побутування таких фляг за відомими матеріалами з території херсо неського поліса належить до останньої чверті IV — першої третини III ст. до н. е. Така компактна група кераміки херсонесь кого виробництва з розкопок Т іри потребує додаткової інтерпретації з точки зору еконо мічної історії обох полісів. Відомо, що в еллі ністичний час певний товар з Херсонеса Тав рійського, передусім вино чи сіль, надходив до центрів Північно-Західного Причорномор’я, що простежується, у першу чергу, за аналі зом керамічної тари (Самойлова 2013, с. 468, 472). Про двосторонні торговельні відноси ни свідчать знайдені в Тірі херсонеські амфо ри III ст. до н. е. та тірські монети з Херсонеса Таврійського (Фурманская 1963, с. 44). Розгля нута група столової кераміки вказує на те, що Херсонес постачав сюди також орнаментова ний посуд. Тут варто зазначити, що не завжди глеки місцевого виробництва декорувалися у такий вишуканий спосіб. Ця група товару, оче видно, пропонувалася як альтернатива масовій типовій місцевій кераміці. Враховуючи геогра фічну віддаленість Херсонеса від Тіри, можна припустити, що зазначена група товару мала ще й відчутну вартість (за наявності товарно- грошових чи товарно-обмінних відносин), адже такої кераміки знайдено досить невели ку кількість. Аналогічна декорована кераміка потрапи ла до Херсонеса Таврійського й на поселення Північно-Західної Таврики як основний різно вид ужиткового посуду, адже існування розви нутого місцевого гончарного виробництво тут залишається під сумнівом. Тому, очевидно, ця кераміка виступала як товар також і для від далених центрів. Реконструкція шляхів мор ського сполучення від Херсонеса вздовж за хідного берега кримського півострова до Оль вії та Тіри цілком відповідає таким побудовам. Нез’ясованим залишається відсоткове спів відношення столової кераміки до інших груп херсонеських товарів, тривалість та інтенсив Рис. 3. Фрагменти орнаментованих херсонеських глеків з Тіри: 1—2 — розпис по поверх ні без залощення; 3—6 — розпис по лискованій поверхні 1 2 3 4 5 6 ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 122 ність такого імпорту у Північно-Західне При чорномор’я. Вирішення таких питань зале жить від поповнення джерельної бази та вери фікації існуючих даних. Таким чином, знахідки однотипної керамі ки херсонеського виробництва на пам’ятках Белов Г.Д. Эллинистический дом в Херсонесе // ТГЭ. — 1962. — Т. VII. — С. 143—183. Белов Г.Д., Стржелецкий С.Ф. Кварталы XV и XVI (Раскопки 1937 г.) // МИА. — 1953. — № 34. — С. 32—108. Виноградов Ю.Г. Понт Е вксинский как политическое, экономическое и культурное единство и эпиграфика // Античные полисы и местное население Причерноморья: Мат-лы междунар. науч. конф. «Межполисные взаимоотношения в Причерноморье в доримскую эпоху. Экономика, политика, культура». — Севастополь, 1995. — С. 5—56. Дашевская О.Д. Эллинистическая расписная керамика из Северо-Западного Крыма // СА. — 1967. — № 1. — С. 162—168. Доманский Я.В., Фролов Э.Д. Основные этапы развития межполисных отношений в Причерноморье в доримскую эпоху (VIII—I вв. до н. э.) // Античные полисы и местное население Причерноморья: Мат-лы междунар. науч. конф. «Межполисные взаимоотношения в Причерноморье в доримскую эпоху. Экономика, политика, культура». — Севастополь, 1995. — С. 78—99. Егорова Т.В. Н овая раннеэллинистическая усадьба на городище «Чайка» и ее место в структуре поселения // Stratumplus. — 2014. — № 3. — С. 303—323. Зайцева К.И. Группа местной расписной керамики с растительным орнаментом из Ольвии ІІІ—ІІ вв. до н. э. // Художественные изделия античных мастеров. — Л., 1982. — С. 50—69. Золотарев М.И. Была ли херсонесско-ольвийская война в средине IV в. до н. э. // Боспорский феномен: погребальные памятники и святилища: материалы международной научной конференции. — СПб, 2002. — Т. 2. — С. 68—69. Котенко В.В. Сіролощена кераміка з поселення Маслини // Археологія. — 2011. — № 1. — С. 68—76. Котенко В.В. Керамические фляги из поселения Маслины в Северо-Западной Т аврике // БИ. — 2014. — Вып. XXX. — С. 382—391. Котенко В.В. Елліністичні глеки з поселення Маслини // Археологія. — 2015. — № 3. — С. 78—87. Котенко В.В. Посуд Херсонеса Таврійського, знайдений в Ольвії // АДІУ. — 2015а. — Вип. 1 (14). — С. 119—130. Кутайсов В.А., Уженцев В.Б. Восточные ворота Калос Лимена // Северо-Западный Крым в античную эпоху. — К., 1994. — С. 44—70. Рогов Е.Я. Некоторые проблемы становления и развития Херсонесского государства // Stratum plus. — 1999. — № 3. — С. 116—144. Самойлова Т.Л., Строкин С.В. Керамика северопонтийских городов из Тиры (IV—I вв. до н. е.) // Археологические памятники Северо-Западного Причерноморья. — К., 1982. — С. 141—150. Самойлова Т.Л. Тира (конец VI в. до н. э. — IV в. н. э.) // Древние культуры Северо-Западного Причерноморья (к 95-летию Национальной академии наук Украины). — Одесса, 2013. — С. 450—492. Сапрыкин С.Ю. Понтийские проксении и маршруты плавания греков по Черному морю // Причерноморье в античное и раннесредневековое время. Сборник научных трудов, посвященный 65-летию профессора В.П. Копылова. — Ростов-на-Дону, 2013. — С. 119—126. Тюрин М.И. Столовые эллинистические кувшины Херсонеса из цистерны в XCVII квартале: вопросы типологии и метрологии // Причерноморье. История, политика, культура. — 2011. — Вып. V (II). — С. 271—288. Фурманская А.И. Античный город Тира // Античный город. — М., 1982. — С. 40—50. Kašaev S.V. Commonware // Panskoye I. The Monumental Building U6. Vol. 1. — Aarhus, 2002. — P. 150—179. Lungu V., Dupont P. Imports and Local Imitations of Hellenistic Pottery in the Northwest Black Sea Area: Hadra and Pseudo-Hadra Wares // Pottery, Peoples and Places. Study and Interpretations of Late Hellenistic Pottery (BSS 16). — Aarhus, 2014. — P. 233—254. Pagenstecher R. Dated Sepulchral Vases from Alexandria // AJA. — 1909. — Vol. 13 (№ 4). — P. 387—416. Zolotarev M.I. Hellenistic Ceramic Deposit from the North-eastern Sector of Chersonesos // Chronologies of the Black Sea Area in the Period c. 400—100 BC. (BSS 3). — Aarhus, 2005. — P. 193—216. Надійшла 15.11.2016 Північно-Західного Причорномор’я, зокрема у Тірі, підтверджують значну протяжність пів нічно-західного вектора херсонеської торгівлі, принаймні у час найбільшого розквіту поліса, що супроводжувалося розширенням його еко номічного впливу на значні території. ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 1 23 В.В. Котенко ОБ ОДНОМ ИЗ ВЕКТОРОВ ХЕРСОНЕССКОЙ ТОРГОВЛИ Статья посвящена анализу компактной группы керамики херсонесского производства, которая происходит из раскопок античной Тиры и хранится в фондах Одесского археологического музея НАН Украины. Установлены основные формы посуды данного типа — столовые кувшины и фляга, которые были широко известны в Херсонесе Таврическом и на поселениях его хоры в Северо-Западной Таврике. Отдельно рассмотре на орнаментация изделий — горизонтальные опоясывающие линии красной краской в средней части сосудов и растительные мотивы, которые стилистически можно отнести к местной имитации стиля Гадра. Время бы тования такой посуды относится к эллинистическому периоду — преимущественно средина IV—ІII вв. до н. э. Эти хронологические рамки совпадают со временем бурного экономического развития Херсонеса Таврического, когда полис активно снабжал товарами поселения Северо-Западной Таврики, а также имел торговые контакты с Ольвией. Анализ керамики из Тиры показал протяженность северо-западного вектора херсонесской торговли, а также дополнил информацию о товарах, вывозимых из полиса. V.V. Kotenko ON ONE OF TRADE VECTORS in CHERSONESOS The article analyzes a compact group of ceramics produced in Chersonesos from the excavations at Ancient Greek Tyras, which is stored in the collections of the Odesa Archaeological Museum of National Academy of Sciences of Ukraine. Established are the main forms of this type of wares: table jugs and a flask; they were widely known in Tauric Chersonesos and at the settlements of its chora in the North-Western Taurica. An ornamentation of these products is studied separately: horizontal encircling lines of red paint in the middle part of vessels and vegetative motifs, which can be stylistically attributed as a local imitation of Gadra style. The time of existence of such ware is referred to the Hellenistic period, mainly from the middle of the 4th to the 3rd centuries BC. These chronological frames coincide with the period of wide economic development of Tauric Chersonesos, when polis actively delivered goods to the settlements in North-Western Taurica, and also maintained trade contacts with Olbia. The analysis of ceramics from Tyras revealed the extent of northwestern vector of trade in Chersonesos and also added some information on goods exported from this polis.
id	arheologia-com-ua-article-130
institution	Chemistry, Physics and Technology of Surface
issn	2616-499X
keywords_txt_mv
language	Ukrainian
last_indexed	2026-08-07T01:02:27Z
publishDate	2017
publisher	Institute of Archaeology NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	arheologiacomua/92/0d6f28d3a67f649c47b4a5ddba387492.pdf
spelling	arheologia-com-ua-article-1302020-01-19T08:24:52Z On One of Trade Vectors in Chersonesos Об одном из векторов Херсонесской торговли Про один із векторів херсонеської торгівлі Kotenko, Viktoriia V. Antiquity, Hellenistic period, Tauric Chersonesos, Tyras, economy, trade, ceramics. античность, эллинистическое время, Херсонес Таврический, Тира, экономика, торговля, керамика античність, елліністичний час, Херсонес Таврійський, Тіра, економіка, торгівля, кераміка. &nbsp;The article analyzes a compact group of ceramics produced in Chersonesos from the excavations at Ancient Greek Tyras, which is stored in the collections of the Odesa Archaeological Museum of National Academy of Sciences of Ukraine. Established are the main forms of this type of wares: table jugs and a flask; they were widely known in Tauric Chersonesos and at the settlements of its chora in the North-Western Taurica. An ornamentation of these products is studied separately: horizontal encircling lines of red paint in the middle part of vessels and vegetative motifs, which can be stylistically attributed as a local imitation of Gadra style. The time of existence of such ware is referred to the Hellenistic period, mainly from the middle of the 4th to the 3rd centuries BC. These chronological frames coincide with the period of wide economic development of Tauric Chersonesos, when polis actively delivered goods to the settlements in North-Western Taurica, and also maintained trade contacts with Olbia. The analysis of ceramics from Tyras revealed the extent of northwestern vector of trade in Chersonesos and also added some information on goods exported from this polis. Статья посвящена анализу компактной группы керамики херсонесского производства, которая происходит из раскопок античной Тиры и хранится в фондах Одесского археологического музея НАН Украины. Установлены основные формы посуды данного типа — столовые кувшины и фляга, которые были широко известны в Херсонесе Таврическом и на поселениях его хоры в Северо-Западной Таврике. Отдельно рассмотрена орнаментация изделий — горизонтальные опоясывающие линии красной краской в средней части сосудов и растительные мотивы, которые стилистически можно отнести к местной имитации стиля Гадра. Время бытования такой посуды относится к эллинистическому периоду — преимущественно средина IV—ІII вв. до н. э. Эти хронологические рамки совпадают со временем бурного экономического развития Херсонеса Таврического, когда полис активно снабжал товарами поселения Северо-Западной Таврики, а также имел торговые контакты с Ольвией. Анализ керамики из Тиры показал протяженность северо-западного вектора херсонесской торговли, а также дополнил информацию о товарах, вывозимых из полиса У статті розглянуто кераміку херсонеського виробництва, що походить з розкопок Тіри і вказує на північно-західний вектор торгівлі Херсонеса Таврійського в елліністичний час. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2017-01-22 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/130 10.15407/archaeologyua2017.01.017 Arheologia; No 1 (2017): Arheologia; 17-23 Археологія ; № 1 (2017): Археологія; 17-23 Археология; № 1 (2017): Arheologia; 17-23 2616-499X 0235-3490 10.15407/archaeologyua2017.01 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/130/125
spellingShingle	античність елліністичний час Херсонес Таврійський Тіра економіка торгівля кераміка. Kotenko, Viktoriia V. Про один із векторів херсонеської торгівлі
title	Про один із векторів херсонеської торгівлі
title_alt	On One of Trade Vectors in Chersonesos Об одном из векторов Херсонесской торговли
title_full	Про один із векторів херсонеської торгівлі
title_fullStr	Про один із векторів херсонеської торгівлі
title_full_unstemmed	Про один із векторів херсонеської торгівлі
title_short	Про один із векторів херсонеської торгівлі
title_sort	про один із векторів херсонеської торгівлі
topic	античність елліністичний час Херсонес Таврійський Тіра економіка торгівля кераміка.
topic_facet	Antiquity Hellenistic period Tauric Chersonesos Tyras economy trade ceramics. античность эллинистическое время Херсонес Таврический Тира экономика торговля керамика античність елліністичний час Херсонес Таврійський Тіра економіка торгівля кераміка.
url	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/130
work_keys_str_mv	AT kotenkoviktoriiav ononeoftradevectorsinchersonesos AT kotenkoviktoriiav obodnomizvektorovhersonesskojtorgovli AT kotenkoviktoriiav proodinízvektorívhersonesʹkoítorgívlí

Про один із векторів херсонеської торгівлі

Institution

Similar Items