Керамічний посуд Батурина XVII — початку XVIII ст.: типологія та хронологія
 Described in this article is the 17th and the beginning of the 18th centuries pottery from Baturyn. T he known dates of the site’s existence, as well as the peculiarities of its history, allow the author to record during the excavations the five chronological horizons, three of which c...
Saved in:
| Published in: | Археологія |
|---|---|
| Date: | 2017 |
| Issue: | 1 |
| Pages: | 58-73 |
| ISSN: | 2616-499X |
| Author Affiliations: |
|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Institute of Archaeology NAS of Ukraine
2017
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/134 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| Download file: |  |
Institution
Chemistry, Physics and Technology of Surface| _version_ | 1872824422245597184 |
|---|---|
| author | Myronenko, Liudmyla V. |
| author_facet | Myronenko, Liudmyla V. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Liudmyla V. Myronenko",
"institution": "Institute of Archeology, NAS of Ukraine",
"orcid": ""
}
] |
| author_sort | Myronenko, Liudmyla V. |
| baseUrl_str | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 73 |
| container_issue | 1 |
| container_start_page | 58 |
| container_title | Археологія |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2020-01-19T08:25:38Z |
| description |  Described in this article is the 17th and the beginning of the 18th centuries pottery from Baturyn. T he known dates of the site’s existence, as well as the peculiarities of its history, allow the author to record during the excavations the five chronological horizons, three of which correspond to the chronological frames of the research. T he II (Polish) is dated by the period from the Baturyn’s foundation in the 1620-s to 1648; the III (Cossacks’) cover the period from 1648 to moving the capital of Hetmanate to this city in 1669; and IV (Hetman’s) is dated by the period from 1669 to 1708. Within each of horizons on the territory of various topographic parts the narrower chronologic segments up to 7—15 years each. S uch stratigraphic peculiarity of the site makes the ceramic from its territory to be suitable for the development of typological and chronological schemes. A division into types is made based on the most informative morphologic features proposed by L. Chmil. As a result, the obtained types of each variant of pottery in fact corresponded to the types determined by L. Chmil based on the materials of the Dnipro River middle region. Correlation of pottery types in each narrow chronological horizon allowed the author to trace the ceramics’ evolution and to determine the frames of each type functioning. A developed chronological and typological scale can be used for dating the objects within the borders of Baturyn and the Dnipro River northern left bank region. |
| doi_str_mv | 10.15407/archaeologyua2017.01.058 |
| first_indexed | 2026-08-07T01:02:30Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 158
Л.В. Мироненко
КЕРАМІЧНИЙ ПОСУД БАТУРИНА XVII — ПОЧАТКУ XVIII ст.:
ТИПОЛОГІЯ ТА ХРОНОЛОГІЯ
У статті розглянуто керамічний посуд Батурина XVII — початку XVIIІ ст. На основі морфологічних ха-
рактеристик здійснено типологічний розподіл, простежено закономірності поширення різних типів кераміки
у вузьких хронологічних горизонтах.
К л ю ч о в і с л о в а: Батурин, кераміка, типологія, хронологія, XVII — початок XVIIІ ст.
© Л.В. Мироненко, 2017
Керамічний посуд XVII—XVIII ст. як відобра-
ження матеріальної основи української куль-
тури періоду її становлення та розквіту, почи-
наючи з 90-х рр. ХХ ст., постійно перебуває в
колі інтересів археологів. О сновна тематика
досліджень зосереджується на проблемах ти-
пології, хронології, регіональних та декора-
тивних особливостях матеріалу. Н езважаючи
на позитивну тенденцію, поки що залишає
ться відкритим питання загального розвитку
побутової кераміки України доби пізнього се-
редньовіччя та раннього модерну, для вирі-
шення якого необхідне тривале накопичення
та аналіз матеріалу з різних історичних регіо
нів. У контексті цієї проблематики значний
інформаційний потенціал належить кераміч-
ному посуду з території Батурина, який є не
лише відображенням матеріальної культури
Лівобережжя, а і, завдяки чітким межам існу-
вання пам’ятки, може бути використаним для
типологічних та хронологічних побудов.
Батурин — це містечко на лівому березі
р. Сейм, було засноване у 20-х рр. XVII ст. на
городищі давньоруського часу після укладення
Деулінського перемир’я (Кулаковський 2006,
с. 260) як східний форпост Речі Посполитої на
шляху Київ—Москва. З перенесенням в Бату-
рин столиці Гетьманщини у 1669 р. починаєть-
ся активний соціально-культурний та еконо-
мічний розвиток міста, найбільше піднесення
якого спостерігається в кінці XVII — на по-
чатку XVIII ст. і збігається в часі з правлінням
І. Мазепи. Подальшому зростанню міста пе-
решкодила трагедія 1708 р., під час якої місто
було повністю спалене російськими війська-
ми під командуванням О. Меншикова. Трива-
лий час Батурин був пусткою, активне життя
відновилося лише в другій половині XVIII ст.
за гетьмана К. Розумовського.
Археологічні дослідження Батурина роз-
почато у 1995 р. і з перервою тривають до сьо-
годні. У результаті проведених робіт на тери-
торії міста та його околиць вдалося зібрати ін-
формацію про топографічну структуру міста та
етапи його існування.
Батурин XVII — початку XVIII ст. складався з
цитаделі, фортеці (укріпленої частини посаду),
посаду, подолу, включав заміські К рупицько-
Батуринський Свято-Миколаївський чолові-
чий, Кербутовський Новомлинський жіночий
монастирі, а також заміські садиби козацької
старшини, серед яких особливе місце займали
садиби В. Кочубея на Чорній річці та гетьмана
І. Мазепи на Гончарівці.
Вперше хронологічні горизонти, що відпові-
дають основним етапам розвитку міста, вдало-
ся стратиграфічно виокремити під час архео-
логічних досліджень 1996 р. (Ситий та ін. 1996,
с. 29—30) на території цитаделі, що зумовле-
но особливостями забудови та використання
цієї частини міста в різні проміжки часу. Замок
(цитадель) був споруджений у 20-х рр. XVII ст.
на укріпленнях давньоруського часу (Кулаков-
ський 2006, с. 260). Значна пожежа відбувається
у 1648 р. під час подій Національно-визвольної
революції під проводом Б. Хмельницького,
внаслідок чого гине двір господарів замку. У
1655 р. Батурин знову страждає від нищівної
пожежі. Стратиграфічні розрізи, отримані у
результаті розкопок на цитаделі фіксують оби-
дві пожежі у вигляді шарів зі значною концен-
трацією вугликів, однак частіше — лише одну
пожежу середини XVII ст. За результатами ар-
хеологічних досліджень у 2008 р. (Ситий та ін.
2008, с. 20) були зафіксовані сліди пожежі пер-
шої половини XVII ст., яку слід пов’язати з по-
діями Смоленської війни (1632—1634 рр.), під
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 1 59
час яких батуринський замок був захоплений
і спалений московськими військами бояри-
на Шеїна (Кулаковський 2006, с. 106; Бондар
2015, с. 21). Значною подією для Батурина ста-
ло перенесення сюди столиці Гетьманщини у
1669 р. Резиденція гетьмана Д. Многогрішно-
го зайняла територію цитаделі, при цьому за-
будова попереднього часу була розібрана, а вся
площа була вирівняна глиною, добутою при
спорудженні таємного підземного ходу з ци-
таделі у напрямку фортеці. Западини котлова-
нів попереднього часу були знівельовані. Нова
забудова, здійснена за іншими принципами,
сприяла збереженню об’єктів першої полови-
ни XVII ст. (Мироненко 2016, с. 60). У 1708 р.
Батурин був повністю спалений російськими
військами О . Меншикова. Сліди цієї трагедії
у вигляді горілого прошарку фіксуються при
розкопках на території усіх топографічних час-
тин міста.
Виділення вузьких хронологічних горизон
тів на території фортеці ускладнювалось чіт-
кою плановою структурою з часу появи перших
об’єктів на її території і до початку XVIII ст.
Під час охоронних робіт з прокладання тран-
шей водогону у 2003 (Ситий та ін. 2004, с. 81—
55) та 2005 рр. (Ситий та ін. 2005, с. 28—83) в
межах укріпленого посаду фіксувалася щіль-
на садибна забудова, стандартність ширини
якої свідчить про закономірності її плануван-
ня. Н езмінність меж та досить щільне розта-
шування не дозволяло принципово змінюва-
ти схему взаємного розміщення будівель. Ця
особливість забудови зробила виокремлення
об’єктів першої половини XVII ст. досить про-
блематичним.
У результаті археологічних досліджень на
території фортеці та східної частини посаду у
2001—2006 рр. вдалося виокремити комплек-
си кінця XVII — початку XVIII ст., поява яких
пов’язана з активним зростанням міста у часи
гетьманування І. Мазепи. До комплексів цього
періоду належить заміська резиденція І. Мазе-
пи на Гончарівці, будівництво якої припадає на
90-ті рр. XVII ст. (Мезенцев 2008).
Загалом на території Батурина було виок
ремлено 5 хронологічних горизонтів (Ситий та
ін. 1996, с. 29—30):
І — найдавніший, охоплює культурні шари
епохи бронзи, раннього заліза та давньорусь-
кого періоду.
ІІ — польський, охоплює проміжок часу від
заснування міста у 20-х рр. XVII ст. до середини
XVII ст. Виходячи з можливості виокремлення
в межах деяких розкопів шарів, пов’язаних
з пожежею 1634 р, доцільно виділити гори-
зонт ІІ-А, до якого, однак, належать лише два
комплекси.
ІІІ — козацький, охоплює проміжок часу з
1648 р. до перенесення в Батурин столиці Геть-
манщини у 1669 р. Фіксується виключно на те-
риторії цитаделі. У межах хронологічного го-
ризонту можна виокремити горизонти ІІІ-А,
до якого належать комплекси, що існували між
пожежами 1648 та 1655 рр., та ІІІ-Б, що відпо-
відає проміжку від пожежі 1655 р. до перене-
сення в Батурин столиці у 1669 р. Фіксація в
межах деяких розкопів лише однієї пожежі се-
редини XVII ст., а також незмінність матеріа
льної культури та традиції житлобудівництва
після подій 1648 р., часом ускладнює розділен-
ня горизонтів ІІ-Б та ІІІ-А.
ІV — гетьманський, охоплює проміжок з
часу перенесення до Батурина столиці Геть-
манщини у 1669 р. до 1708 р. У межах хроно-
логічного горизонту можна виокремити гори-
зонт ІV-А, що відповідає часу з 1669 р. до кінця
XVII ст., та горизонт ІV-Б, який включає комп-
лекси кінця XVII — початку XVIIІ ст. Горизон-
ти ІV-А та ІV-Б виокремленні за результатами
розкопок на території фортеці, посаду та Гон-
чарівки.
V — новітній, охоплює шари з 1708 р. і до
сьогодні.
З п’яти виділених хронологічних горизонтів
три (ІІ—IV) відповідають хронологічним межам
цього дослідження, що охоплюють проміжок
часу від заснування міста до його загибелі у
1708 р. Джерельну базу дослідження становить
побутова кераміка зі 114 комплексів, переваж-
на більшість яких відноситься до другої поло-
вини XVII — початку XVIIІ ст. До них належать
споруди житлового, господарського та оборон
ного призначення, ями, нижнє заповнення ро-
вів і т. д.
З об’єктів ІІ—ІV горизонтів походить 868
одиниць керамічного посуду, представленого
фрагментами та цілими виробами.
Мета цієї роботи полягає в аналізі асорти-
менту керамічного посуду Батурина XVII — по-
чатку XVIIІ ст., та шляхом визначення співвід-
ношення типів кожного з різновидів у хроно-
логічних горизонтах, простежити його еволю-
цію протягом менш ніж ста років.
Частина матеріалу, що відносилася до дру-
гої чверті XVII ст., вже була розглянута автором
в окремій публікації (Мироненко 2016). У про-
цесі розробки хронологічної шкали для бату-
ринської кераміки до вже відомих комплексів
додалися нові, що сприяло збільшенню вибір-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 160
ки, внаслідок чого висновки стосовно керамі-
ки другої чверті XVII ст. було поточнено.
На сьогодні відсутня єдина типологія украї
нської кераміки XVII—XVIIІ ст. Відомі декілька
типологічних схем розподілу керамічного посу-
ду, у першу чергу горщиків, за морфологічним
критерієм, розроблених на матеріалах Сло-
божанщини (Голубєва 2008, с. 24), Н овгород-
Сіверська (Виногродська 1988, рис. 3), Вінни-
ці (Виногродська, К алашник 2015, с. 94—96),
Полтавщини (Ханко 2000, с. 60—65), Серед-
нього Подніпров’я (Чміль 2010), К ам’янця-
Подільського (Нечитайло, Ніколаєнко 2016).
У процесі типологічного розподілу кераміч-
ного посуду Батурина була використана типо-
логія Л. Чміль, розроблена на матеріалах Се-
реднього Подніпров’я XVI—XVIIІ ст. (Чміль
2010), з внесенням власних доповнень у ви-
гляді розподілу на варіанти, які на місцевому
матеріалі відображали не лише морфологічні,
хронологічні, а й, можливо, регіональні особ
ливості.
Найчисленнішу групу керамічного посуду
утворюють горщики (рис. 1—2). Загальна кіль-
кість екземплярів становить 417, з яких 6 пов
ного профілю, решта представлена фрагмента-
ми вінець та верхніх частин посудин. Розподіл
за типами здійснений на основі найбільш ін-
формативних та хронологічно значущих мор-
фологічних та технологічних ознак, запропоно-
ваних Л. Чміль (Чміль 2010, с. 40). Морфологіч-
ні ознаки включали: 1) форму вінця (з валиком
чи пряме); 2) особливості оформлення його
краю вінця (защипи, насічки (карбування) та
без особливостей); 3) форму внутрішньої сто-
рони шийки (плавна, перегин, ребро, виступ);
4) спосіб оформлення плічка (ритування, по-
личка, без особливостей); 5) спосіб оформлен-
ня денця (утор, без особливостей). Техноло-
гічні характеристики включали такі критерії:
спосіб випалу, колір черепка, наявність по-
ливи та техніку орнаментації. Проаналізував-
ши горщики за означеними критеріями вда-
лося виокремити три типи, що за типологією
Л. Чміль відповідають типам 3, 4, 5 (Чміль 2010,
с. 45—50).
До першої групи (тип 3 за Л. Чміль) нале-
жать горщики з прямим злегка відхиленим він-
цем, що має незначне потовщення по верхньо-
му краю та валик посередині (Чміль 2010, с. 47).
На матеріалах Батурина, на основі ступеня ви-
разності валика та форми внутрішньої сторони
шийки, можна виділити чотири варіанти цього
типу (рис. 1).
Рис. 1. Горщики XVII — початку XVIIІ ст. з території Батурина
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 1 61
Варіант 1 характеризується відносно корот-
ким (1,2—2,0 см) злегка відігнутим назовні він-
цем з яскраво вираженим валиком, що розмі-
щується в центральній частині вінця (рис. 1,
1, 7). Зафіксовані випадки розміщення валика
ближче до шийки. Характерною ознакою цьо-
го варіанту є відсутність защипів та насічок по
верхньому краю вінця. Шийка плавна та у фор-
мі перегину. Більшість екземплярів, що нале-
жать до цього типу, представлені фрагментами
вінець та верхніх частин посудин. Два вироби
мають цілу форму. Горщики округлобокі, денце
без особливостей. Всі екземпляри цього варіан-
ту випалені в окислюючому середовищі і мають
черепок світлих кольорів: від білого до світло-
червоного. У тісті однієї посудини помітна до-
мішка слюди, наявність якої надає поверхні ха-
рактерного блиску. Полива по верхньому краю
та верхній внутрішній частині вінця фіксується
рідко, лише у 17 % випадків. Більше половини
горщиків неорнаментовані. Р ешта має комбі-
нований декор з рельєфних ліній та елементів
описки (рис. 1, 1, 7). Лінії описки обмежува-
ли пояс рифлення, підкреслювали валик (од-
нією або двома лініями), частина екземплярів
має розпис опискою по смузі рифлення (лі-
нії та дуги). Полива покриває внутрішню сто-
рону вінця у 16 % екземплярів. Слід відміти-
ти, що фрагменти горщиків цього варіанту
найменш чисельні і зустрічаються у комплек-
сах ІІ (польського) хронологічного горизон-
ту, де вони складають більше половини, рід-
ше — ІІІ-А горизонті. Шари під валом фортеці,
спорудженого після подій Смоленської війни
1634 р. (Бондар 2015, с. 21), містять вінця лише
цього типу. У заповненні деяких споруд та ям з
території посаду кераміка цього варіанту стано-
вить більшість (80—90 %). У меншій кількості
вінця варіанту 1 типу 3 зустрічаються у комп-
лексах на території фортеці та цитаделі. Анало-
гічні вироби за межами Батурина фіксуються
під час розкопок комплексів першої половини
XVII ст. в Кам’янці-Подільському (Нечитайло,
Ніколаєнко 2016, с. 71), Переяславі (Юрченко
2011, с. 187), Києві (Чміль 2010, рис. 8), Виш-
городі (Чміль 2010, рис. 32—35), Н овгород-
Сіверському (Виногродська 1988, рис. 3), Чер-
нігові (Ситий, Калашник 2013, с. 132).
Варіант 2 представлений горщиками з вер-
тикальними злегка відхиленими назовні вінця-
ми зі слабовираженим валиком (рис. 1, 8—10).
Защипи по вінцю характерні для 20 % екземп-
лярів. Насічки трапляються рідко (рис. 1, 11).
Шийка з внутрішньої сторони має форму пе-
Рис. 2. Горщики XVII — початку XVIIІ ст. з території Батурина
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 162
регину, ребра та виступу. Плавна форма шийки
зустрічається рідко у 10 % посудин. Плече без
особливостей, лише у 15 % екземплярів фіксу-
ється смуга рифлення. До цього варіанту та-
кож слід віднести вінця з вираженим валиком,
для яких характерні защипи по вінцю та ший-
ка у формі перегину, рідше — ребра. Більшість
виробів випалені у окислюючому середови-
щі і мають черепок білого, світло-червоного,
світло-жовтого, рожевого та сірого кольорів.
Зелена полива по верхній внутрішній сторо-
ні вінця зустрічається лише у п’яти посудин.
Димлені вироби становлять лише 1,0 % від усієї
кількості. Орнамент простий — заглиблені лі-
нії та штамп, нанесений коліщатком. Біло-
глиняні горщики оздоблені опискою у вигля-
ді ліній, хвиль, ком, вертикальних дуг. Незнач
на кількість екземплярів містить рельєфний
орнамент по плечу, рідше — у нижній части-
ні вінця. Горщики цього варіанту зустрічають-
ся у комплексах ІІ, ІІІ та IV горизонтів на всіх
топографічних частинах міста. Слід відмітити,
що в об’єктах кінця XVII — початку XVIIІ ст.
вони становлять менше одного відсотка. По-
дібні матеріали були виявлені під час розко-
пок у Вінниці (Виногродська, Калашник 2015,
рис. 4, 13), Білій Церкві (Квітницький та ін.
2013, рис. 9), К иєві (Українська наддніпрян-
ська кераміка… 1994, мал. 14, 1, 2).
До варіанту 3 належать горщики з защипа-
ми по верхньому краю вінця, з широкою бо-
розенкою по зовнішній стороні на місці ва-
лика (рис. 1, 2—4). Внутрішня сторона шийки
оформлена у вигляді виступу та ребра, рідше —
перегин. Всі екземпляри димлені. О рнамен-
тальний декор утворюють заглиблені лінії та
штамп коліщатком, розміщені на плечі посу-
дини. На території Батурина горщики з подіб
ним оформленням вінця з’являються в середи
ні XVII ст. і трапляються на території цитаделі
та фортеці у комплексах ІІ-Б, ІІІ та ІV-Б хро-
нологічних горизонтів. Н айбільше їх (60 %
від загальної кількості) походить з горизонту
ІV-А. В об’єктах ІV-Б горизонту не зафіксова-
ні. Подібні до цього варіанту горщики з Він
ниці (Виногродська, Калашник 2015, рис. 3, 1,
2), Н овгод-Сіверського (Виногродська 1988,
рис. 3), Києва (Чміль 2010, рис. 25).
Варіант 4 характеризується наявністю ви-
раженого валика та яскраво вираженого висту-
пу з внутрішньої сторони шийки (рис. 1, 5, 6).
Всі вироби сіроглиняні, димлені. Декор пред-
ставлений штампом та рельєфними лініями,
розміщеними по плечу. Трапляються виключ-
но у комплексах ІV-Б хронологічного горизон-
ту. Горщик з подібним профілюванням вінця
виявлений під час розкопок Білоцерківського
замку (Квітницький та ін. 2013, рис. 8)
Другу, найбільшу, групу утворюють горщи-
ки, що мають пряме злегка відігнуте назовні
вінце (тип 4, з варіантами 1 та 2 за типологією
Л. Чміль (Чміль 2010, с. 48—49). У залежності
від способу оформлення верхнього краю він-
ця та внутрішньої сторони шийки вдалося ви-
окремити чотири варіанти (рис. 2).
Варіант 1 характеризується прямим злег-
ка відігнутим вінцем, плавною шийкою, за-
щипами та насічками по верхньому краю
вінця (рис. 2, 1). Фіксується у комплексах
ІІ-Б — ІV-А горизонтів. Усі вироби білоглиня-
ні, оздоблені опискою у вигляді широких лі-
ній, хвиль високої амплітуди та вертикальни-
ми елементами (рисками, дугами). Внутрішня
сторона вінця, а зрідка і вся посудина, вкри-
та зеленою або коричневою поливою. Р ізно-
вид без защипів з плавною шийкою (рис. 2,
3) фіксуються у комплексах всіх хронологіч-
них горизонтів, однак білоглиняні посудини
цього варіанту з горизонту ІV-Б, мають харак-
терну для цього періоду описку у вигляді дріб-
них ліній та кіл по вінцю та плечу. Для цього
варіанту властиві димлені різновиди з рельєф-
ним орнаментом. Подібний горщик з плавною
шийкою та вінцем з боріздкою у верхній час-
тині походить з культурних нашарувань XVII—
XVIIІ ст. Вінниці (Виногродська, К алашник
2015, рис. 4, 9).
Варіант 2, до якого належать горщики з
прямим, злегка відхиленим назовні вінцем (з
боріздкою та без), з ребром та перегином на
внутрішній стороні шийки (рис. 2, 2, 4, 6). Час-
тина виробів має насічки та защипи по верх-
ньому краю вінця. Трапляються в комплексах
всіх хронологічних горизонтів. Більше 60 % ек-
земплярів випалені з доступом кисню і мають
черепок білого, рожевого, жовтого та відтінків
червоно кольорів. Близько 20 % виробів мають
зелену чи коричневу поливу на верхній внут
рішній стороні вінця, рідше поливою вкрита
вся внутрішня сторона посудини. Декор біло-
глиняних виробів виконаний опискою у виг
ляді широких ліній, хвиль, вертикальними
елементами, комами. Фіксуються екземпля-
ри, в орнаменті яких поєднано рельєфні лінії
та узори червоною фарбою.
Варіант 3 представлений прямим злегка ві-
дігнутим назовні вінцем (з боріздкою та без)
та виступом з внутрішньої сторони ший-
ки (рис. 2, 10, 11). О формлення верхнього
краю вінця защипами та насічками фіксуєть-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 1 63
ся лише у 3,0 % виробів. Близько 65 % виробів
випалені з доступом кисню і мають природній
колір черепка, третина з них покриті зеленою
поливою по внутрішній стороні вінця. Окремі
екземпляри повністю вкриті поливою зсереди-
ни. У декорі переважає описка у вигляді дріб-
них ліній, кіл, рисок та крапок по вінцю, ліній
та кіл по плечу. Зустрічаються два екземпляри
на території фортеці з двоколірною опискою
темно-брунатного та помаранчевого кольорів.
Димлені вироби становлять 20 % і прикрашені
рельєфним орнаментом у вигляді ліній та зиг-
Рис. 3. Тарілки та миски XVII — початку XVIIІ ст. з території Батурина
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 164
загоподібного штампу. Випал решти виробів
визначити не вдалося. Горщики цього варіанту
характерні для комплексів ІV хронологічного
горизонту на території усіх топографічних час-
тин міста, однак найбільша їхня кількість за-
фіксована у горизонті ІV-Б. Горщики варіан-
тів 2 та 3 трапляються у культурних нашару-
ваннях кінця XVII — початку XVIIІ ст. по всій
території України (Гугля 1997; Балакін 2006;
Чміль 2010, рис. 51; К вітницький та ін. 2013;
Біляєва, Фіалко 2013; Виногродська 2014; Ви-
ногродська, Калашник 2015).
Варіант 4 представлений горщиками з ко-
ротким майже вертикальним вінцем (з бо-
різдкою та без), злегка загостреним до краю,
і яскраво вираженим виступом на внутріш-
ній стороні шийки (рис. 2, 7—9, 12). У меншій
кількості зустрічаються екземпляри з гострим
ребром. Всі вироби білоглиняні і декоровані
опискою по вінцю, шийці, плечу. Декоративні
елементи представлені тонкими лініями, ко-
лами, крапками малого діаметру. Полива все-
редині виробів відсутня. Характерні лише для
об’єктів горизонту ІV-Б. Н айбільша кількість
виробів цього варіанту зустрічається на тери-
торії заміської резиденції І. Мазепи на Гон-
чарівці у заповненні куреня-вартівні початку
XVIII ст., і лише один екземпляр виявлений у
нижньому заповненні рову цитаделі. Н а сьо-
годні аналогій цьому варіанту за межами Бату-
рина виявлено не було.
Третю, найменш численну групу утворюють
горщики, що за типологією Л. Чміль належать
до типу 5 (Чміль 2010, с. 49). Згідно з характе-
ристикою дослідниці, горщики цього типу ма-
ють прямі вертикальні вінця без боріздки. Пле-
че дуже опукле, часто оформлене у вигляді пло-
щини з ребром — лавки, яка утворилася під час
обточки поверхні гончарним ножиком (Чміль
2010, с. 49). Виокремлення цієї групи було най-
більш складним з огляду на те, що переважна
більшість горщиків представлена лише улам-
ками вінець з незначною частиною плеча. У
результаті, видається неможливим визначення
точної кількості виробів, що належать до цього
типу, оскільки горщики з характерними пря-
мими вінцями та виступом з внутрішньої сто-
рони посудини належали до типу 4 варіанту 3.
Вироби цього типу представлені лише чотир-
ма екземплярами. Вінце одного горщика має
боріздку по верхньому краю (рис. 2, 13). Всі
фрагменти випалені з доступом кисню, мають
черепок білого кольору та прикрашені опис-
кою з тонких ліній, крапок, горизонтальних
дрібних дуг. Цей тип горщиків зустрічається
лише в комплексах початку XVIIІ ст. на тери-
торії Гончарівки, фортеці та східних околиць
посаду. Горщики цього типу зустрічаються на
території К иєва в об’єктах першої половини
XVIIІ ст. (Чміль 2010, рис. 58, 2, 4).
Тарілки представлені 67 екз., з яких лише
5 повного профілю, решта — уламки вінець
(рис. 3, 1—5). Під час розподілу матеріалу на
типи, у першу чергу, враховувалися морфо
логічні ознаки, запропоновані Л. Чміль (Чміль
2010, с. 50—51). До них належать форма вінця
(із загином формовочної маси всередину (ва-
лик); назовні; без загинів (горизонтальний);
вертикальний без загинів та напливів), фор-
ма внутрішнього ребра на зламі між крисами
та дзеркалом тарілки (виражене та невираже-
не), спосіб оформлення денця (зрізи, утор, без
особливостей).
За сукупністю цих ознак вдалося розподіли-
ти тарілки за типами, які майже відповідали ти-
пам, розробленим Л. Чміль (Чміль 2010, с. 53).
До типу 1 належать тарілки з вінцем у фор-
мі загнутого до середини валика (50 % від за-
гальної кількості) (рис. 3, 1). Існують варіан-
ти у вигляді потовщення, яскраво вираженого
та слабо вираженого валика. Внутрішнє ребро
тарілок у більшості випадків — виражене, од-
нак виявлені два екземпляри зі слабо вираже-
ним. Збережені цілі посудини мають широке
денце без особливостей. За технікою орнамен-
тації вироби поділяються на полив’яні (моно-
хромні, поліхромні, з двоколірною поливою)
та безполив’яні. Вироби вкриті зеленою поли-
вою становлять 45 %. За аналогіями з вироба-
ми з культурних нашарувань XVII—XVIIІ ст. в
межах Батурина, уламки вкриті зеленою поли-
вою, що містять рельєфний орнамент по кри-
сам у вигляді ряду хвиль різної конфігурації,
слід віднести до двоколірних. Кількість хвиль
та їх форма відрізняється у залежності від ви-
робу. Дзеркало такої тарілки вкривала поли-
ва коричневого кольору. З території Гончарів-
ки походить ціла монохромна зелена тарілка,
оздоблена одинарним рослинним штампом по
дзеркалу та денцю. Фрагмент тарілки з анало-
гічним штампом зафіксований у заповненні
споруди в одній з траншей на території форте-
ці у 2005 р. та посаді. Лише 14 % тарілок вкри-
ті поліхромною поливою. Безполив’яні виро-
би складають 41 %. Колір черепка у більшості
випадків сірий. О рнамент рельєфний або ло-
щений. Тарілки цього типу поширені у комп-
лексах всіх хронологічних горизонтів Батури-
на. Вироби зі слабо вираженим валиком, полі-
хромні, а також екземпляри зі слабо вираже-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 1 65
ним внутрішнім ребром характерні для ІV хро-
нологічного горизонту. Цей тип побутує на те-
риторії Середнього Подніпров’я з кінця XVI до
початку XVIIІ ст. (Чміль 2010, с. 63) та трапля-
ється у шарах XVII—XVIIІ ст. Вінниці (Вино-
гродська, Калашник 2015, рис. 10, 15).
Тип 2 представлений тарілками з горизон-
тальним вінцем та вираженим внутрішнім реб
ром (рис. 3, 2). Виняток складають лише два
екземпляри. Денце без особливостей. Виро-
би цього типу становлять 37 % від загальної
кількості. Монохромні та двоколірні тарілки
становлять 36 %. По крисам під поливою міс-
титься рельєфний орнамент у вигляді хвиль та
лінії штампу. Черепок має червонуватий від-
тінок. Поліхромні вироби складають 28 %.
Безполив’яні тарілки — 36 %. Переважна біль-
шість із них сіроглиняні, прикрашені рельєф-
ним або лощеним орнаментом. Н а території
Гончарівки у комплексі початку XVIIІ ст. вияв-
Рис. 4. Ринки, макітри та покришки XVII — початку XVIIІ ст. з території Батурина
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 166
лено білоглиняний уламок тарілки з орнамен-
том двоколірною опискою темно-брунатного
та помаранчевого кольорів. Цей тип тарілок
поширений у комплексах ІV хронологічного
горизонту. Вироби зі слабо вираженим ребром
та поліхромною поливою характерні виключ-
но для горизонту ІV-Б. На території Середньо-
го Подніпров’я та Поділля тарілки з горизон-
тальним вінцем походять з комплексів другої
половини XVII—XVIIІ ст.
До типу 3 належать тарілки з вінцем у фор-
мі напливу із зовнішньої сторони (рис. 3, 3, 4).
Представлений шістьома екземплярами. Зу-
стрічаються у поліхромному та теракотовому
варіантах з розписом опискою. Частина виро-
бів містить рельєфний орнамент у вигляді де-
кількох прямих ліній по напливу (рис. 3, 3).
Як і в попередніх випадках, незначний роз-
мір уламків не дозволяє відтворити орнамент
на дзеркалі та крисах тарілки. Виявлені лише у
комплексах ІV-Б хронологічного горизонту.
Тип 4 представлений двома виробами (рис. 3,
5). Характеризується вертикально зорієнтова
ним вінцем з напливом маси назовні і рифле-
ною зовнішньою стороною (манжетом) (Чміль
2010, табл. Б.3.31). О дин з екземплярів вкри-
тий зеленою поливою, інший попаленою. Мо-
нохромна зелена тарілка містить рельєфний
орнамент у вигляді одинарного штампу. Вияв-
лені в об’єктах ІV-Б хронологічного горизон-
ту на території посаду, які датуються початком
XVIIІ ст.
Макітри представлені 71 виробом, з яких 3
повного профілю, решта — уламки вінець та
верхні частини посудин (рис. 4, 5—8, 14—16).
Форма виробів залишається майже статичною
протягом всього досліджуваного періоду. Вінця
посудин овальні, різко відігнуті назовні. Внут
рішня сторона шийки вінця оформлена у виг
ляді, виступу, ребра, рідше — плавна. У комп-
лексі ІІ-Б хронологічного горизонту зустріча-
ється ціла макітра з прямим, плавно відігнутим
назовні вінцем (рис. 4, 5). У комплексах пер-
шої половини — середини XVII ст. домінують
макітри з масивним потовщеним вінцем та ви-
ступом з внутрішньої сторони шийки (рис. 4,
6). На одному екземплярі із зовнішньої сторо-
ни посудини під вінцем містився незначний
виступ (рис. 4, 6). Макітри IV горизонту харак-
теризуються більш тоншим вінцем та плавно
оформленим переходом від шийки (рис. 4, 7,
8, 15). У комплексах IV-Б хронологічного го-
ризонту трапляються екземпляри з вертика
льним зрізом по краю вінця (рис. 4, 14, 16).
Близько 35 % макітер димлені та прикрашені
рельєфним орнаментом та залощені. У комп-
лексах ІІ хронологічного горизонту вони є до-
мінуючими. О рнамент розташовувався по ту-
лубу та внутрішній стороні вінця. Трохи менше
половини виробів випалені з доступом кисню
і мають черепок білого, світло-червоного, чер-
воного та жовтого кольорів. У декорі цієї групи
переважає описка, розмішена, як і у поперед
ньому випадку, по внутрішній стороні вінця
та верхній частині тулуба (рис. 4, 14—16). Зу-
стрічаються випадки поєднання описки та ре-
льєфного орнаменту.
Покришки за функціональним призначен-
ням поділяються на покришки для глеків та
горщиків (рис. 4, 10—13). Покришки для глеків
представлені двома екземплярами (рис. 4, 10),
які походять з об’єктів IV хронологічного го-
ризонту. Вироби мають конусоподібну форму,
вертикальні вінця та ручку у формі округлого
потовщення. Діаметр невеликий. Всі покриш-
ки випалені з доступом кисню і мають черепок
білого та сіро-коричневого кольорів. Полива в
одному випадку нанесена з внутрішнього боку
посудини, в іншому — із зовнішнього. О рна-
мент відсутній.
Покришки для горщиків (59 екземплярів) яв-
ляють собою вузькодонні посудини відкритої
форми з горизонтально вигнутим вінцем, що
у центральній частині має виїмку для кращо-
го зчеплення з горщиком (рис. 4, 9, 11—13).
За способом кріплення ручки виділяється два
різновиди: з ручкою у формі петлі (рис. 4, 9),
яка розміщувалася зверху; та боковою ручкою,
овальною у перетині. Перший різновид пред-
ставлений лише одним виробом з рову цитаде-
лі. Спосіб випалу — окислюючий. Вироби ма-
ють черепок червоних відтінків. Багато виробів
містять сліди кіптяви. Зустрічається один дим-
лений екземпляр у комплексі кінця XVII — по-
чатку XVIIІ ст. Орнаментація на поверхні по-
кришок відсутня. Морфологічні особливості
вінець покришок можна помітити лише у най-
більш хронологічно віддалених екземплярів.
Вінця покришок XVII ст. сильно профільовані
з яскраво вираженою виїмкою по центру. Для
пізніх об’єктів кінця XVII — початку XVIII ст.
характерні покришки зі слабо вираженою ви-
їмкою під кришку. Н івелювання заглиблення
робить вінце більш овальним, виявляють під-
трикутні форми зі згладженими кутами.
Миски представлені 33 уламками та цілими
виробами (рис. 3, 6—15). За формою вінця та
загальними пропорціями їх можна розділити
на два типи. До першого типу належать виро-
би з відхиленим назовні горизонтальним він-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 1 67
цем та зламом у верхній частині тулуба (рис. 3,
6—9). Защипи по вінцю фіксуються лише в од-
ному випадку на посудині з горизонту IV-А.
Більшість виробів цього типу мають черепок
сірого кольору та прикрашені заглибленими
лініями та лініями штампу (рис. 3, 6, 7, 15). На
мисці з території цитаделі зафіксований декор
у вигляді перлин по верхній частині тулуба,
утворених шляхом продавлювання паличкою
округлих отворів по сирій глині із зовнішньої
сторони посудини (рис. 3, 7). Відомий лише
один димлений екземпляр, декорований гори-
зонтальними лощеними лініями. Решта виро-
бів білоглиняні та червоноглиняні, прикраше-
ні опискою переважно по внутрішній стороні
посудини (рис. 3, 9). Зелена полива по внут
Рис. 5. Глеки та посуд для пиття XVII — початку XVIIІ ст. з території Батурина
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 168
рішній стороні посудини фіксується лише в
трьох випадках. Миски цього типу в межах Ба-
турина фіксуються у комплексах всіх хроноло-
гічних горизонтів, однак їх частка в об’єктах
кінця XVII — початку XVIIІ ст. досить незнач
на. До другого типу належать миски півсфе-
ричної форми з відхиленим назовні округлим
чи овальним коротким вінцем (рис. 3, 11—14).
Існують перехідні варіанти від першого до дру-
гого типів (рис. 3, 10). Вироби випалені пере-
важно з доступом кисню, на внутрішній сто-
роні декількох екземплярів помітні сліди зеле-
ної поливи. Орнамент переважно рельєфний,
представлений рядом заглиблених ліній. Вияв-
ляють миски цього типу виключно в комплек-
сах горизонту IV-Б.
Ринки (інша назва — сковорідки, латки), на
відміну від решти керамічного посуду, на те-
риторії Батурина зустрічаються рідко, ще мен-
ше їх у комплексах з чітким датуванням. Ві-
домо лише 4 таких екземпляри, що походять
з об’єктів другої половини XVII — початку
XVIIІ ст. (рис. 4, 1—4). Цей вид посуду вико-
ристовувався для смаження (Виногродська,
Калашник 2015, с. 100) та випікання (Чміль
2010, с. 67) і характеризується наявністю збо-
ку пустотілої ручки для кріплення дерев’яного
держака. Ручка має потовщення по краю, де-
короване в одному випадку заглибленими лі-
ніями. За формою, ринки можна поділити на
мископодібні (рис. 4, 1, 3, 4) та горщикоподіб-
ні (рис. 4, 2). У межах мископодібних відомі
різновиди з пласким дном (рис. 4, 4) та півсфе-
ричні з трьома ніжками (рис 4, 3). Вінця оваль-
ні, майже горизонтально відхилені назовні.
Ринки білоглиняні, вкриті зеленою поливою
всередині. Горщикоподібна ринка представ-
лена одним екземпляром, що характеризуєть-
ся прямим злегка відхиленим назовні вінцем,
плавною шийкою та дрібними защипами. Пле-
че вкрите смугою рифлення. Тип випалу та ко-
лір черепка визначити не вдалося.
У процесі розкопок не було виявленого
жодного цілого глека (рис. 5, 1—13). Цей різ-
новид посуду представлений лише 42 фраг-
ментами вінець. За формою вінця і наявністю
ручки глеки поділяються на кушини та гладу-
ші (Чміль 2010, с. 78). Кувшини становлять 38 %
від загальної кількості глеків (рис. 5, 8 — 13).
Виявлено варіанти з простим (рис. 5, 9, 11—13)
та складно профільованим (рис. 5, 8, 10) він-
цем. Більше половини виробів білоглиняні.
Серед них зустрічаються екземпляри вкриті з
обох сторін зеленою поливою, в одному випад-
ку полива покривала лише верхню внутрішню
частину вінця. Домінуючий декор — рельєф-
ний у вигляді прокреслених ліній. Два білогли-
няні кушини оздоблені опискою у верхній час-
тині вінця (рис. 5, 12, 13). Виявляють у комп-
лексах ІІ—IV хронологічних горизонтів.
Гладуші кількісно переважають (62 %)
(рис. 5, 1—7). На відміну від кушинів, цей різ-
новид посудин більш широкогорлий. Переваж-
на більшість виробів сіроглиняні, прикрашені
рельєфним орнаментом та залощені. Останній
спосіб декорування поширюється з середини
XVII ст. Полива відсутня.
Посуд для напоїв (рис. 5, 14—19) включає
такі різновиди: кухлі, келихи та чарки. Колек-
ція нараховує 113 виробів, з яких близько сотні
належать до нижніх частин чарок, виявлені під
час охоронних досліджень на території фортеці
в заповненні споруди, інтерпретованої як ши-
нок. Майже всі, за виключенням двох екземп-
лярів, вироби цієї групи походять з комплексів
IV хронологічного горизонту.
Під кухлями розуміють посуд для напоїв з руч-
кою (рис. 5, 14—16). На території Батурина відо-
мі два варіанти: циліндричні з прямими стінка-
ми (рис. 5, 14, 15) та з увігнутими (рис. 5, 16).
Циліндричні кухлі зустрічаються на терито-
рії усіх топографічних частин. Вироби випале-
ні в окислюючому середовищі і мають черепок
від білого, рожевого до світло-червоного та по-
маранчевого кольорів. Третина виробів з внут
рішньої сторони вкрита поливою. На території
Гончарівки у комплексі початку XVIIІ ст. у різ-
ні роки археологічних досліджень зустрічали-
ся кухлі, вкриті зеленою поливою зсередини,
верхня зовнішня сторона яких була прикра-
шена салатовою. Н ижня частина має декіль-
ка способів оформлення: без особливостей,
утор, потовщення та зрізи. Декор переважно
рельєфний у вигляді прокреслених ліній. Рід-
ше трапляється описка, ще рідше — поєднання
обох різновидів орнаментального оздоблення.
Декор наносився на вінце, центральну та ниж-
ню частину.
Найбільша кількість кухлів з увігнутими
стінками походить з території Фортеці (рис. 5,
16). Вироби мають світло-червоний та пома-
ранчевий колір черепка. Посудини теракото-
ві декоровані рельєфними лініями по вінцю,
найвужчій частині тулуба, придонній частині.
Більшість екземплярів містять своєрідний ва-
лик по нижньому краю келиха. Можливо цей
елемент слугував для укріплення денця. Ден-
це тонке, виготовлялося окремо. Часто мож-
на помітити сліди пошкодження посудини у
центральній частині денця. Р учка кріпила-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 1 69
Таблиця 1. Поширення типів горщиків XVII — початку XVIIІ ст. з території Батурина
у межах хронологічних горизонтів
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 170
ся на відстані від верхнього і нижнього країв.
Частина виробів вкрита зсередини зеленою
поливою.
Келихи мали схожу будову з кухлями з увіг
нутими стінками, однак не мали ручок, а на
поверхні виробу був відсутній будь-який де-
кор. Чарки відрізнялися від келихів вираже-
ною ніжкою (Чміль 2010, с. 77) та меншою
висотою (рис. 5, 17, 18). Н айбільша їх кіль-
кість (100 фрагментів) виявлена у процесі до-
слідження будівлі, інтерпретованої як ши-
нок. Діаметр вінець становив 8,7—9,3 см. Тіс-
то світло-червоне, ближче до помаранчевого.
Відомий один сіроглиняний екземпляр. У ко-
лекції зустрічаються чарки двох різновидів у
залежності від способу оформлення ніжки:
звичайні та з потовщенням у центральній час-
тині ніжки. Верхній край вінця містить негли-
боку боріздку.
До посудин малих форм відносяться широко
горлі горщики об’ємом близько 0,4—0,5 л
з прямим злегка відігнутим назовні вінцем
(рис. 5, 19, 20). Шийка плавна, рідше зустріча
ється перегин та ребро. Посудини випалені з
доступом кисню і мають колір черепка від бі-
лого до світло-червоного. Світлоглиняні виро-
би прикрашені опискою, орнаментальна схема
якої включає ряди ліній, хвиль, вертикальних
рисок. Відомий лише один димлений екземп-
ляр. Частина виробів вкрита зеленою поливою
всередині. Широкогорлі горщики з ручкою
Л. Чміль (Чміль 2010) відносить до групи по-
суду для пиття.
Розглянувши різновиди та типи керамічно-
го посуду Батурина, а також визначивши час
їх побутування у межах кожного з трьох хро-
нологічних горизонтів, що відповідають часу
найбільшого розквіту міста у XVII — початку
XVIIІ ст., вдалося з’ясувати асортимент та мор-
фологічні особливості керамічного комплек-
су, характерного для вузьких часових проміж-
ків. О тримані результати покладені в основу
табл. 1 та табл. 2.
У комплексах ІІ хронологічного горизонту
(друга чверть — середина XVII ст.) зустрічають-
ся горщики типу 3 (60 %) з валиком по середи
Таблиця 2. Поширення типів тарілок та мисок XVII — початку XVIIІ ст. з території Батурина
у межах хронологічних горизонтів
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 1 71
ні вінця. Варіант 1 цього типу, що характеризує
ться плавною шийкою та яскраво вираженим
валиком, є домінуючим у комплексах більш
раннього часу. В об’єктах середини XVII ст.
їх кількість зменшується, починає переважа-
ти варіант 2 зі слабо вираженим валиком та
шийкою у формі перегину чи ребра. Горщики
типу 4 становлять меншість, серед них пере-
важає варіант 1 з плавною шийкою та защипа-
ми по верхньому краю вінця. Одиничними ек-
земплярами представлені горщики з прямим
вінцем (з боріздкою та без) та шийкою у фор-
мі ребра чи перегину (тип 4, варіант 2). Таріл-
ки означеного часу характеризуються вінцем з
валиком з внутрішньої сторони та вираженим
внутрішнім ребром. Зустрічаються теракото-
ві та полив’яні екземпляри. Макітри — ши-
рокі з масивним потовщеним на кінці вінцем.
Виступ та ребро властиві більшості екземпля-
рів, зустрічаються випадки наявності ребра із
зовнішньої сторони під вінцем. Миски мають
злам-ребро у верхній частині тулуба та відхи-
лене назовні профільоване вінце. Зустрічають-
ся лише покришки для горщиків, які харак-
теризуються яскраво вираженою виїмкою у
центральній частині. Глеки представлені оди-
ничними сіроглиняними фрагментами вінець,
прикрашеними рельєфним орнаментом.
У комплексах ІІІ хронологічного горизонту
(третя чверть XVII ст.) починають перева-
жати горщики типу 4, варіантів 1 та 2. Защи-
пи та насічки по верхньому краю вінця вияв-
лені більш ніж у половини виробів. В об’єктах
ІІІ-А хронологічного горизонту з’являються
горщики типу 3 варіанту 3 з вирізом у цен-
тральній частині вінця, защипами та шийкою
у формі перегину. Продовжують побутувати
горщики типу 3, варіантів 1 та 2. Вінця з яскра-
во вираженим валиком та плавною або у фор-
мі перегину шийкою трапляються рідко і лише
у комплексах середини XVII ст. Тарілки нале-
жать виключно до типу 1, однак, на відміну від
попереднього горизонту, з’являється різновид
з багатоколірною поливою. Р ешта різновидів
посуду представлені невеликою вибіркою і за
морфологічними характеристиками принци-
пово не відрізняються від виробів з комплексів
ІІ хронологічного горизонту.
Найбільша кількість посуду походить з
комплексів IV хронологічного горизонту (81 %
усієї колекції), які відповідно датуються дру-
гою половиною XVII — початку XVIIІ ст. Пе-
ренесення гетьманської столиці до Батурина
відчутно відобразилося на асортименті та ти-
пологічних характеристиках посуду. Частка
горщиків з прямим злегка відхиленим вінцем
істотно зростає. У деяких комплексах горщики
типу 4 становлять 80 %. У комплексах горизон-
ту IV-А з’являються горщики типу 4 варіанту 3
з яскраво вираженим виступом з внутрішньої
сторони шийки. Горщики типу 3 малочислен-
ні, представлені варіантами 2, 3, і майже ціл-
ковито виходять з обігу у комплексах IV-Б го-
ризонту. Починають фіксуватися горщики
типу 3 варіанту 4. Для другої половини XVII ст.
характерні тарілки двох типів: з валиком на
внутрішній стороні вінця та горизонтальним
вінцем. О крім теракотових та монохромних,
з’являються поліхромні різновиди, орнамент
яких виконаний по ангобованій поверхні. По-
кришки та макітри морфологічно залишають-
ся сталими протягом другої половини XVII ст.
Зміни відбуваються у характері декоративно-
го оформлення макітер. Зростає частка біло-
глиняних виробів, прикрашених опискою по
внутрішній стороні вінця та зовнішній стороні
тулуба. Збільшується асортимент посуду, масо-
во фіксуються ринки, миски, посуд для пиття і
т. д. Збільшується декоративне та морфологіч-
не різноманіття глеків. У комплексах IV-Б хро-
нологічного горизонту (кінець XVII — початку
XVIIІ ст.) збільшується кількість варіантів гор-
щиків типу 4, варіанти 2—4 стають доміную-
чими. З’являються горщики типу 5, переваж-
но на території Гончарівки, фортеці, східної
частини посаду. Змінюється характер описки:
починає домінувати багаторядність, більшість
орнаментальних схем включає тонкі лінії та
дрібні елементи з кругів та овалів. Тарілки
представлені всіма чотирма типами. Збільшує
ться частка поліхромних виробів. Вінця макі-
тер стають тоншими, з’являються різновиди з
обрізаним краєм, хоча попередній тип продов
жує співіснувати. У заповненні об’єктів кінця
XVII — початку XVIIІ ст. починають трапля-
тися покришки від глеків. Покришки-миски
від горщиків зазнають змін в оформленні він-
ця — він стає більш плавним, виїмка ледь по-
мітна. Як і у випадках з макітрами, попередній
тип продовжує існувати до початку XVIIІ ст.
З’являються миски напівсферичної форми із
заокругленим валиком. Збільшується асорти-
мент посуду для напоїв.
Інформація щодо типологічного складу
та співвідношення різновидів керамічного
посуду у межах різних хронологічних гори
зонтів може уточнюватися у процесі дослід
ження нових об’єктів на території міста. Ві-
домі аналогії батуринській кераміці, виявлені
у процесі досліджень пам’яток XVII—XVIIІ ст.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 172
Балакін С.А. Археологічні дослідження на території Києво-Печерської Лаври 2005 року // Могилянські читання
2005: Збірник наукових праць. — К., 2006. — С. 40—49.
Батурин: сторінки історії. Збірник документів та матеріалів. — Док. № 26 («З чолобитної І Золотаренка цареві
Олексію Михайловичу про пожежу в Батурині»). — С. 42.
Біляєва С.О., Фіалко О.Є. Українська кераміка з розкопок Аккерманської фортеці (до питання про етнокультур-
ний розвиток Півдня України) // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: збірник наукових ста-
тей. — К.; Нікополь, 2013. — Вип. 22. — Ч. І. — С. 329—335.
Бондар О.М. Замки та Фортеці Чернігово-Сіверщини в XV—XVIII ст.: ілюстрований довідник. — К., 2015.
Виногродська Л.І. До питання про хронологію середньовічної кераміки з Новгород-Сіверського // Археологія. —
1988. — 61. — С. 37—47.
Виногродська Л.І. Колекція кераміки XVII—XVIII ст. з розкопок замку у м. Бар Вінницької області // Нові дослід
ження пам’яток козацької доби в Україні: збірник наукових статей. — К., 2014. — 23. — С. 154—159.
Виногродська Л.І., Калашник Є.С. Керамічний посуд пізньосередньовічної Вінниці (за матеріалами археологічних
досліджень у 2013 р.) // Археологія. — 2015. — № 4. — С. 91—108.
Голубєва І.В., Колода В.В., Кущенко А.В. Типологія українського посуду Центральної Слобожанщини козацької
доби // Археологія. — 2008. — № 1. — С. 20—27.
Гугля В., Гугля О. Гончарна піч // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: збірник наукових статей. —
К., 1997. — 6. — С. 86—91.
Квітницький М.В., Петраускас А.В., Чміль Л.В., Починок Е.Ю. Матеріали XVI—XVIII ст. з досліджень території Бі-
лоцерківського замку // Археологія і давня історія України. — 2013. — Вип. 11. — С. 178—193.
Кулаковський П.М. Чернігово-Сіверщина у складі Речі Посполитої (1618—1648 рр.). — К., 2006.
Мезенцев В. Про стиль архітектури палацу І. Мазепи в Батурині за рисунком 1744 р. та археологічними дани-
ми // Батуринська старовина: Збірник наукових праць, присвячений 300-літтю батуринської трагедії. — К.,
2008. — С. 216—236.
Мироненко Л.В. Керамічний посуд другої чверті XVII ст. з території Батурина // Археологія. — 2016. — № 2. —
С. 59—65.
Нечитайло С., Ніколаєва Г. Керамічний комплекс початку XVII ст., виявлений біля вежі Сільницького // Архео
логія та фортифікація України: збірник матеріалів VІ Міжнар. наук.-практ. конф. — Кам’нець-Подільський,
2016. — С. 167—171.
Ситий Ю., Васюта О., Єгорова Н., Кобець О., Коваленко В., Луценко Р., Мезенцев В., Моця О., Семенченко Б., Со-
лобай І. Науковий звіт про археологічні дослідження в охоронних зонах державного історико-культурного
заповідника «Гетьманська столиця» в смт Батурин Бахмацького р-ну, Чернігівської обл. у 2004 р. // НА ІА
НАНУ. — № 2004/196-a.
Ситий Ю., Васюта О., Єгорова Н., Коваленко В., Луценко Р., Мезенцев В., Моця О., Семенченко Б., Скороход В., Со-
лобай І., Терещенко О. Науковий звіт про археологічні дослідження в охоронних зонах історико-культурного
заповідника «Гетьманська столиця» в смт Батурин Бахмацького р-ну Чернігівської обл. в 2005 р. // НА ІА
НАНУ. — № 2005/125. — Т. 1 «Замок. Фортеця».
Ситий Ю., Бондар О., Коваленко В., Коротя О., Кравченко О., Луценко Р., Мезенцев В., Моця О., Осадчий Є., Сита Л.,
Терещенко О. Науковий звіт про археологічні дослідження в охоронних зонах історико-культурного заповід-
ника «Гетьманська столиця» в смт Батурин Бахмацького р-ну Чернігівської обл. в 2008 р. // НА ІА НАНУ. —
№ 2008/125. — Т. 1 («Замок»).
Ситий Ю., Васюта О., Коваленко В., Кондратьєв І., Коновченко І., Моця О., Мудрицький Г., Овчаров М. Науковий
звіт про археологічні роботи в 1996 р. на території історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця»
в смт Батурин Бахмацького р-ну Чернігівської обл. // НА ІА НАНУ. — №1996/2.
Ситий Ю., Калашник Є. Чернігівський гончарний осередок козацької доби у світлі археологічних матеріалів кін-
ця ХХ ст. // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: зб. наук. праць. — К., 2013. — 22. — Ч. І. —
С. 129—136.
Українська наддніпрянська кераміка ХIV—XVIIІ ст. Методичні рекомендації / упоряд. Ю.А. Омельченко, І.Б. Тес-
ленко, Л.В. Чміль. — К., 1994.
на території Слобожанщини, Поділля, Серед
нього Подніпров’я, Лівобережжя, а також уз
годження їх хронологічних меж, свідчить на
користь розробленої нами типологічно-
хронологічної схеми.
Таким чином, у результаті проведеного до-
слідження простежено еволюцію керамічно-
го посуду на території Батурина в межах менш
ніж ста років. Отримана інформація не лише
суттєво доповнила існуючі типологічні схе-
ми для української кераміки XVII—XVIIІ ст.,
а і дозволила уточнити датування значної
частини об’єктів на території Батурина, що
у майбутньому дозволить простежити етапи
розвитку та заселення території міста та його
околиць.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 1 73
Ханко О.В. Полтавський гончарний осередок у контексті новітніх археологічних досліджень // АЛЛУ. — 2000. —
№ 1—2. — С. 54—66.
Чміль Л.В. Керамічний посуд Середньої Наддніпрянщини XVI—XVIII ст. Дис. ... канд. ... істор. ... наук: спеціаль-
ність 07.00.04 «Археологія». — К., 2010.
Юрченко О. Своєрідна група української ранньомодерної кераміки на Переяславщині // НДПКДУ: збірник нау
кових статей. — К., 2011. — 20. — Ч. І. — С. 186—190.
Надійшла 20.12.2016
Л.В. Мироненко
Керамическая посуда Батурина XVII — начала XVIIІ вв.:
типология и хронология
В данной статье рассмотрена керамическая посуда Батурина XVII — начала XVIIІ вв. Известные даты существо-
вания памятника, а также особенности его истории позволяют во время раскопок виделить пять хронологичес
ких горизонтов, три из которых соответствуют хронологическим рамкам исследования. ІІ (польский) датируется
временем от основания Батурина в 20-х гг. XVII в. до 1648 г.; IIІ (казацкий) охватывает промежуток с 1648 г. до
перенесения в город столицы Гетманщины в 1669 г.; ІV (гетманский) датируется 1669—1708 гг. В пределах каж-
дого из горизонтов на территории разных топографических частей можно выделить более узкие хронологические
отрезки в пределах 7—15 лет. Даная статиграфическая особенность памятника делают керамику с его территории
пригодной для создания типологических и хронологических схем. Распределение по типам совершалось на осно-
ве наиболее информативных морфологических признаков, предложенных Л. Чмиль. В результате полученные
типы каждой разновидности посуды практически соответствовали типам, выделенным исследовательницей на
материалах Среднего Поднепровья. Определение соотношения типов керамической посуды в каждом узком хро-
нологическом горизонте позволило проследить ее эволюцию и установить рамки бытования каждого из типов.
Составленная хрологическо-типологическая шкала может быть использована для датировок объектов в пределах
Батурина и региона Северного Левобережья.
L.V. Myronenko
17th and Beginning of 18th Centuries Pottery from Baturyn:
Typology and Chronology
Described in this article is the 17th and the beginning of the 18th centuries pottery from Baturyn. The known dates of
the site’s existence, as well as the peculiarities of its history, allow the author to record during the excavations the five
chronological horizons, three of which correspond to the chronological frames of the research. The II (Polish) is dated
by the period from the Baturyn’s foundation in the 1620-s to 1648; the III (Cossacks’) cover the period from 1648 to
moving the capital of Hetmanate to this city in 1669; and IV (Hetman’s) is dated by the period from 1669 to 1708. Within
each of horizons on the territory of various topographic parts the narrower chronologic segments up to 7—15 years
each. Such stratigraphic peculiarity of the site makes the ceramic from its territory to be suitable for the development
of typological and chronological schemes. A division into types is made based on the most informative morphologic
features proposed by L. Chmil. As a result, the obtained types of each variant of pottery in fact corresponded to the types
determined by L. Chmil based on the materials of the Dnipro River middle region. Correlation of pottery types in each
narrow chronological horizon allowed the author to trace the ceramics’ evolution and to determine the frames of each
type functioning. A developed chronological and typological scale can be used for dating the objects within the borders of
Baturyn and the Dnipro River northern left bank region.
|
| id | arheologia-com-ua-article-134 |
| institution | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| issn | 2616-499X |
| keywords_txt_mv | |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-08-07T01:02:30Z |
| publishDate | 2017 |
| publisher | Institute of Archaeology NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | arheologiacomua/29/e3afd74dbc55ff075048734b11d53b29.pdf |
| spelling | arheologia-com-ua-article-1342020-01-19T08:25:38Z 17th and Beginning of 18th Centuries Pottery from Baturyn: Typology and Chronology Керамическая посуда Батурина XVII — начала XVIIІ вв.: типология и хронология Керамічний посуд Батурина XVII — початку XVIII ст.: типологія та хронологія Myronenko, Liudmyla V. Baturin, ceramics, typology, chronology, XVII — beginning of XVII century. Батурин, кераміка, типологія, хронологія, XVII — початок XVIIІ ст. Батурин, керамика, типология, хронология, XVII — начало XVIII в.  Described in this article is the 17th and the beginning of the 18th centuries pottery from Baturyn. T he known dates of the site’s existence, as well as the peculiarities of its history, allow the author to record during the excavations the five chronological horizons, three of which correspond to the chronological frames of the research. T he II (Polish) is dated by the period from the Baturyn’s foundation in the 1620-s to 1648; the III (Cossacks’) cover the period from 1648 to moving the capital of Hetmanate to this city in 1669; and IV (Hetman’s) is dated by the period from 1669 to 1708. Within each of horizons on the territory of various topographic parts the narrower chronologic segments up to 7—15 years each. S uch stratigraphic peculiarity of the site makes the ceramic from its territory to be suitable for the development of typological and chronological schemes. A division into types is made based on the most informative morphologic features proposed by L. Chmil. As a result, the obtained types of each variant of pottery in fact corresponded to the types determined by L. Chmil based on the materials of the Dnipro River middle region. Correlation of pottery types in each narrow chronological horizon allowed the author to trace the ceramics’ evolution and to determine the frames of each type functioning. A developed chronological and typological scale can be used for dating the objects within the borders of Baturyn and the Dnipro River northern left bank region. В данной статье рассмотрена керамическая посуда Батурина XVII — начала XVIIІ вв. И звестные даты существования памятника, а также особенности его истории позволяют во время раскопок виделить пять хронологических горизонтов, три из которых соответствуют хронологическим рамкам исследования. ІІ (польский) датируется временем от основания Батурина в 20-х гг. XVII в. до 1648 г.; IIІ (казацкий) охватывает промежуток с 1648 г. до перенесения в город столицы Гетманщины в 1669 г.; ІV (гетманский) датируется 1669—1708 гг. В пределах каждого из горизонтов на территории разных топографических частей можно выделить более узкие хронологические отрезки в пределах 7—15 лет. Даная статиграфическая особенность памятника делают керамику с его территории пригодной для создания типологических и хронологических схем. Распределение по типам совершалось на основе наиболее информативных морфологических признаков, предложенных Л. Чмиль. В результате полученные типы каждой разновидности посуды практически соответствовали типам, выделенным исследовательницей на материалах Среднего Поднепровья. Определение соотношения типов керамической посуды в каждом узком хронологическом горизонте позволило проследить ее эволюцию и установить рамки бытования каждого из типов. Составленная хрологическо-типологическая шкала может быть использована для датировок объектов в пределах Батурина и региона Северного Левобережья. У статті розглянуто керамічний посуд Батурина XVII — початку XVIIІ ст. На основі морфологічних характеристик здійснено типологічний розподіл, простежено закономірності поширення різних типів кераміки у вузьких хронологічних горизонтах. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2017-01-22 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/134 10.15407/archaeologyua2017.01.058 Arheologia; No 1 (2017): Arheologia; 58-73 Археологія ; № 1 (2017): Археологія; 58-73 Археология; № 1 (2017): Arheologia; 58-73 2616-499X 0235-3490 10.15407/archaeologyua2017.01 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/134/129 |
| spellingShingle | Батурин керамика типология хронология XVII — начало XVIII в. Myronenko, Liudmyla V. Керамічний посуд Батурина XVII — початку XVIII ст.: типологія та хронологія |
| title | Керамічний посуд Батурина XVII — початку XVIII ст.: типологія та хронологія |
| title_alt | 17th and Beginning of 18th Centuries Pottery from Baturyn: Typology and Chronology Керамическая посуда Батурина XVII — начала XVIIІ вв.: типология и хронология |
| title_full | Керамічний посуд Батурина XVII — початку XVIII ст.: типологія та хронологія |
| title_fullStr | Керамічний посуд Батурина XVII — початку XVIII ст.: типологія та хронологія |
| title_full_unstemmed | Керамічний посуд Батурина XVII — початку XVIII ст.: типологія та хронологія |
| title_short | Керамічний посуд Батурина XVII — початку XVIII ст.: типологія та хронологія |
| title_sort | керамічний посуд батурина xvii — початку xviii ст.: типологія та хронологія |
| topic | Батурин керамика типология хронология XVII — начало XVIII в. |
| topic_facet | Baturin ceramics typology chronology XVII — beginning of XVII century. Батурин кераміка типологія хронологія XVII — початок XVIIІ ст. Батурин керамика типология хронология XVII — начало XVIII в. |
| url | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/134 |
| work_keys_str_mv | AT myronenkoliudmylav 17thandbeginningof18thcenturiespotteryfrombaturyntypologyandchronology AT myronenkoliudmylav keramičeskaâposudabaturinaxviinačalaxviiívvtipologiâihronologiâ AT myronenkoliudmylav keramíčnijposudbaturinaxviipočatkuxviiisttipologíâtahronologíâ |