Археологічні комплекси Х — початку ХІ ст. з городища Замкова гора у Новгород-Сіверському (за матеріалами досліджень 2014—2015 рр.)
 Romny culture materials obtained during the excavations at Zamkova Hora hill-fort in Novhorod-Soverskyi in 2014 and 2015 are presented to the scientific circles. The research was conducted in the north-eastern part of the site. The works resulted in the discovery of a series of objects...
Saved in:
| Published in: | Археологія |
|---|---|
| Date: | 2017 |
| Issue: | 1 |
| Pages: | 80-87 |
| ISSN: | 2616-499X |
| Author Affiliations: |
|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Institute of Archaeology NAS of Ukraine
2017
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/136 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| Download file: |
|
Institution
Chemistry, Physics and Technology of Surface| _version_ | 1872824425618866176 |
|---|---|
| author | Kravchenko, Roman A. |
| author_facet | Kravchenko, Roman A. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Roman A. Kravchenko",
"institution": "T.G. Shevchenko Chernihiv National Pedagogical University",
"orcid": ""
}
] |
| author_sort | Kravchenko, Roman A. |
| baseUrl_str | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 87 |
| container_issue | 1 |
| container_start_page | 80 |
| container_title | Археологія |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2020-01-19T08:25:57Z |
| description |  Romny culture materials obtained during the excavations at Zamkova Hora hill-fort in Novhorod-Soverskyi in 2014 and 2015 are presented to the scientific circles.
The research was conducted in the north-eastern part of the site. The works resulted in the discovery of a series of objects dated by various periods. Two of them (structures 1 and 4) are referred to Romny culture. Both structures’ walls are oriented by four corners of the world. The size of deepened part of the structure 1 is 4,60 × 4,50 m. Its foundation pit had a framework and pillars bordering. There was a stove of wattle and doub in the north-western corner.
Structure 4 was partly covered by the excavation area, therefore its total area and constructive peculiarities were not ascertained.
The goods discovered in foundation pits of the objects are quite scarce. Despite this fact, ceramic assemblage was used to specify the structures’ chronology. Typical for the ceramics is a combination of handmade and wheel-made products which are best represented by the materials from the stove in the structure 1.
Analysis of the upper part of wheel-made vessels and a comparison of the obtained results with the typological developments of I.H. Sarachov allowed the author to date the objects studied by the second half of the 10th century and the beginning of the 11th century. |
| doi_str_mv | 10.15407/archaeologyua2017.01.080 |
| first_indexed | 2026-08-07T01:02:33Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 180
Р.А. Кравченко
Археологічні комплекси Х — початку ХІ ст.
з городища Замкова гора у Новгород-Сіверському
(за матеріалами досліджень 2014—2015 рр.)
У публікації аналізуються матеріали роменської археологічної культури (Х — початку ХІ ст.), отримані під
час розкопок городища Замкова гора в м. Новгород-Сіверський у 2014—2015 рр.
К л ю ч о в і с л о в а: Новгород-Сіверський, роменська культура, споруда, піч, керамічний комплекс.
© Р.А. Кравченко, 2017
Традиційно початковий етап історії Н овгород-
Сіверського пов’язують із заселенням терито-
рії сучасного міста носіями роменської культу-
ри (Моця, Ковалеко 1986, с. 295, 299; Куза 1989,
с. 78; Куза, Коваленко, Моця 1996, с. 4—5; Гри-
горьев 2000, с. 199—200; Кедун, Черненко 2013,
с. 84—85). Н айкраще матеріали цього періо-
ду представлені на городищі в уроч. Замок (інші
назви: Друге Н овгород-Сіверське городище,
Замкова гора, Замок, Литовський замок). Па
м’ятка розташовується у центрі сучасного міс-
та. Це — високий (до 40 м) останець правого ко-
рінного берега р. Десна площею близько 160 ×
100 м (рис. 1). З трьох боків його оточують яри.
По периметру площадки Замкової гори на окре-
мих ділянках збереглись насипи — залишки ва-
лів. В’їзд на городище розташований з півдня.
У науковій літературі пам’ятка відома з
кінця ХІХ ст. (Самоквасов 1873, с. 9; Уваро-
ва 1906, с. 82). У ХХ ст. городище нераз об-
стежували під час археологічних розвідок —
С.А. Гатцук (1907/41, арк. 74—77), Ф.В. Лу-
чицький (1938 р.), М.В. Воєводський (1945/1,
арк. 4—5), І.І. Єдомаха (1959/20, арк. 3—4),
О.М. Мельниківська (1965/48, арк. 2), що до-
зволило констатувати наявність роменських
матеріалів на пам’ятці.
Стаціонарні дослідження на Замковій горі
здійснювали експедиції під керівництвом
І.І. Єдомахи (1960 р.), Р.С. Орлова та А.В. Кузи
(1979—1984 рр.) (Єдомаха 1960/63, арк. 2—16;
Орлов, Куза, Шинаков, Коваленко, Григорьев
1979/37, арк. 1—21; Куза, Коваленко, Моця
1980/125, арк. 1—23; Коваленко, Куза, Моця
1981, с. 269—270; 1982, с. 272; Григорьев, Кова-
ленко, Моця 1984, с. 229; Григорьев 2014, с. 298—
204). За підрахунками О .В. Григор’єва, під час
розкопок на пам’ятці було виявлено шість буді-
вель Х — початку ХІ ст. (Григорьев 2000, с. 200).
У 1987 р. площадка городища була зніве-
льована під час облаштування міського парку з
нагоди 1000-ліття міста. У 2011 р. для встанов-
лення збереженості культурного шару дослід
ження на Замковій горі поновила експедиція
під керівництвом І.С. Кедуна та О.Є. Чернен-
ко. В продовж чотирьох польових сезонів ро-
боти експедиції (2011—2014 рр.) вдалося вста-
новити, що давні нашарування вціліли на по-
нижених ділянках останцю (західна, північна
та південно-східна), однак повністю знищені
там, де площадка городища мала природне під-
вищення (південна ділянка) (Кедун, Черненко
2011, с. 492—493; 2012, с. 383—384; 2013, с. 277;
Черненко, Кедун, Кравченко 2014, с. 299). В
останньому випадку неушкодженими залиши-
лися тільки заглиблені в материк об’єкти.
У північно-східній частині Замкової гори
виявлено матеріали роменської культури
І.С. Кедуном та О.Є. Черненко 1. На цій ділян-
ці, для уточнення стратиграфії в 2012 р. було
закладено розвідувальну траншею, орієнтова-
ну вздовж осі південний захід — північний схід.
У 2013 та 2014 рр. її продовжено в північно-
східному напрямку. У результаті проведених
робіт було виявлено ряд різночасових об’єктів.
Два з них (споруди 1 та 4) 2 зараховано до ро-
менської культури. У 2015 р. дослідження спо-
руди 1 було продовжено в межах розкопу 1, за-
вдяки чому об’єкт досліджено повністю (Чер-
ненко, Кедун, Кравченко, 2016 с. 225—226).
Споруда 1. Котлован споруди орієнтований
стінками за сторонами світу та заглиблений у
материк на 0,5 м. Точні його розміри встано-
вити неможливо через пошкодження переко-
1 Користуючись нагодою автор висловлює подяку ке-
рівникам Новгород-Сіверської експедиції І.С. Кедуну
та О.Є. Черненко за надані для публікації матеріали.
2 Нумерація споруд відповідає звітній документації
за 2014 р. У 2015 р. нумерація для споруди 1 була
збережена.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 1 81
пами пізнішого часу. Східну стінку котловану
вдалось простежити на довжину 4,0 м, півден-
ну — на 3,2 м, західну — на 2,0 м (рис. 2). Су-
дячи зі збереженої частини, заглиблена будів-
ля мала наближену до квадрата форму. Її при-
близні розміри — 4,6 × 4,5 м.
У збереженій частині споруди в кутах та у
центрі стінок виявлено округлі в плані стовпо-
ві ямки. Їх діаметр становив 0,2—0,3 м, за гли-
бини 0,2—0,3 м. Ямки розташовані на відста-
ні 0,2—0,3 м від краю котловану. Простір між
ними та стінками котловану був заповнений
плямистою материковою породою з включен-
ням дрібних фракцій вугілля (рис. 3). Це вка-
зує на дерев’яне личкування стінок котловану
та на наявність дошок, затиснутих між рядом
стовпів та засипкою. Судячи з усього, спору-
да 1 мала каркасно-стовпову конструкцію з
повним набором стовпових ямок (за типоло-
гічними розробками жител роменської культу-
ри, відповідає типу 1 за А.В. Григор’євим (Гри-
горьев 2000, с. 82), групі 3 за О .Н. Єнуковою
(Енукова 2007, с. 53), типу 2 ІІ В за Ю.О. Пуго-
ловком (Пуголовок 2016, с. 104).
Долівка споруди рівна. В она фіксувалася у
вигляді прошарку плямистої материкової поро-
ди потужністю 0,05 м, перекритого шаром попе-
лу завтовшки до 0,05 м (рис. 3). Вхід у споруду 1
через значні руйнування зафіксувати не вдалося.
У північно-західному куті споруди 1 роз-
міщувався опалювальний пристрій: глино-
битна піч, що збереглася на висоту до 0,65 м
(рис. 4.). Вона була орієнтована щелепами на
північний захід, у плані мала округлу форму.
Зовнішній діаметр печі становив 1,2 м. При
її споруджені був застосований дерев’яний
каркас. Сліди каркаса фіксуються за вісьмо-
ма ямками діаметром 0,1 м, у материку. Тов-
щина череня складала 0,01 м, діаметр — 0,8 м.
Згідно з типологічними розробками для пе-
чей роменської культури — це тип 2, вид 1
за О .В. Григор’євим (Григорьев 2000, с. 48),
тип 3, варіант Б за О.М. Єнуковою (Енукова
2007, с. 54), тип 2 варіант В за Ю.О. Пуголов-
ком (Пуголовок 2016, с. 125). В черінь було
вмонтовано уламки ліпної й кружальної ке-
раміки, а в топці розміщено невеликі шматки
залізної руди та каміння.
У перетині печі простежено два прошарки
пропеченого ґрунту, які відповідають двом ета-
пам її спорудження. Спочатку тіло опалюваль-
ного пристрою було сформоване з материкової
породи. Через деякий час від початку функціо-
нування, внутрішню поверхню стінок обмаза-
ли шарами глини та сумішшю крейди й ґрун-
ту потужністю 0,05—0,11 м. Як наслідок, було
зменшено об’єм топки і надано їй циліндрич-
ної форми (рис. 5).
Рис. 1. План Замкової гори з нанесеними розкопами (за І.С. Кедуном та О.Є. Черненко)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 182
Рис. 2. Споруда 1, план по материку
Рис. 3. Споруда 1, розріз за лінією південний захід—північний схід
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 1 83
За такими особливостями конструкції тіла,
піч у споруді 1 близька багатоконтурним опа-
лювальним пристроям (тип ІІ), виділеним
О.В. Петраускасом та О.А. Ковалем на матеріа
лі розкопок поселення О бухів 2 (Петраускас,
Коваль 2012, с. 115). На їх думку, обмазка сті-
нок топки в печах цього типу свідчить не про
здійснення ремонту, а про спроби поліпшен-
ня технологічних властивостей (зменшення
витрати палива та збільшення теплоємності)
шляхом зменшення внутрішнього об’єму.
Біля південної стінки споруди 1 було ви-
явлено господарську яму завглибшки 0,5 м
від рівня материка (яма 6). Вона мала округлу
в плані форму, діаметром 1,2 м у горловині та
0,9 м у нижній частині. Стінки ями злегка опу-
клі, звужувалися до закругленого дна. Імовір-
но, яма 6 мала дерев’яне перекриття, зафіксо-
ване в придонній частині у вигляді прошарку
коричневого супіску з включенням вугликів.
Речовий інвентар із заповнення споруди 1
досить бідний. Зважаючи на це, уточнення хро-
нології об’єкта здійснено на підставі аналізу ке-
рамічного комплексу 3. Н айрепрезентативніші
3 Насамперед до аналізу було залучено верхні частини
посудин; нижні — залучено вибірково; стінки взага-
лі не розглядалися.
матеріали походили з опалювального пристрою:
під час розчистки його внутрішнього об’єму
було виявлено розвал ліпних та кружальних по-
судин, перекритий заваленим склепінням. Ке-
раміку також було вмонтовано у черінь.
Ліпна кераміка була виявлена як у топковій
камері (рис. 6, 1, 3, 4), так і в черені печі (рис. 6,
2). Більшість виробів орнаментовані компози-
ціями відбитків мотузки по вінцю та плечикам,
а в одному випадку — нігтьовими вдавлення-
ми по вінцю (рис. 6, 3). Повний профіль вда-
лося реконструювати лише для однієї посуди-
ни (рис. 6, 1). Вінце горщика невисоке, злегка
відігнуте назовні, плечики відносно пологі, ту-
луб овоїдної форми. Діаметр горла дещо мен-
ший за висоту посудини; діаметр денця складає
половину діаметра горла (тип І за І.І. Ляпушкі-
ним; тип І за О .В. Сухобоковим) (Ляпушкин
1958, с. 32; Сухобоков 1992, с. 43).
Решта кераміки представлена уламками верх-
ніх і нижніх частин посудин. Окремо слід зверну
ти увагу на знахідку в черені печі фрагмента т. зв.
псевдоволинцівської посудини (рис. 6, 2) з висо-
ким вертикальним вінцем (тип IV за І.І. Ляпу-
шкіним; тип V за О.В. Сухобоковим) (Ляпушкин
1958, с. 38—39; Сухобоков 1992, с. 43).
Кружальна кераміка, як і ліпна, походили
з топкової камери (рис. 7; 8) та череня (рис. 9)
Рис. 4. Споруда 1, піч: 1 — план; 2 — розрізи
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 184
печі. В она представлена посудинами, порож-
нисте тіло яких сконструйовано методом скуль-
птурного ліплення. Вінця виробів профільовані
з використанням гончарного круга, а внутрішня
й зовнішня поверхня по всій площі носить слі-
ди механічного загладжування. Згідно розробок
О.О. Бобринського, ці ознаки вказують на тре-
тій та четвертий етапи розвитку функцій гон-
чарного круга (Бобринський 1978, с. 49—52).
Денця посудин повністю пласкі (рис. 7, 1, 3;
8, 1) або дещо увігнуті (рис. 7, 2, 4, 5). На одно-
му фрагменті помітно невисокий, вузький, по-
декуди розпливчастий бортик (рис. 7, 5). Клей-
мо виявлено лише на одному денці (рис. 7, 4).
Типологія та хронологія кружальної кера-
міки Дніпровського Лівобережжя розробле-
на І.Г. Сарачевим (Сарачев 2000, с. 225—236).
Багато в чому вона базується на колекціях
з пам’яток Н овгород-Сіверського Полісся
(Новгород-Сіверський, поселення біля с. Гор-
бово, Путивськ). Типи виділені на основі форм
вінець та відмінностей у прийомах їх кінце-
вої формовки. Хронологія типів спирається на
спостереження за їх співвідношенням у дато-
ваних комплексах.
Відповідно до цієї типології, кераміка з печі
представлена типами 1 А (рис. 9, 4), 3 (рис. 8,
10; 9, 2), 4 А (рис. 8, 2, 3, 6—8; 9, 3) 5 (рис. 8,
1, 4; 9, 1). Появу вінець підтипу 1 А та типу 3
І.Г. Сарачев датував другою половиною Х ст.,
підтипу 4 А — кінцем Х ст., типу 5 — пер-
шою половиною Х ст. У першій половині —
середині ХІ ст. такі посудини поступово зник
ли (Сарачев 2000, с. 232—234). Посуд цих ти-
пів широко представлений на т. зв. дружинних
пам’ятках Середнього Подніпров’я. Н а дум-
ку О.В. Григор’єва та І.Г. Сарачева, він надхо-
див на територію розселення носіїв роменської
культури у вигляді готової продукції (Григорьев
1993, с. 79—81; Сарачев 2000, с. 242).
Окремо слід зупинитися на описі фрагмен-
та горщика з вертикальним вінцем, декорова-
ного глибокими горизонтальними жолобками
(рис. 8, 9). Поодинокі екземпляри аналогіч-
них посудин відомі на пам’ятках Західної Русі
(група 2 тип ІІ б за М.В. Малевською-Малевіч;
Малевська-Малевич 2005, с. 44—45, 95—96,
105, 113). Посуд цього типу вважають імпор-
том з територій сучасної Польщі та Східної Ні-
меччини, де його датовано Х—ХІІ ст. (Там само
2005, с. 147).
В околиці Н овгород-Сіверського кераміка
західного походження («польська») відома за
матеріалами пізньороменських комплексів по-
селення біля с. Горбове. О.В. Григор’єв пов’язує
її появу в регіоні з розселенням полонених поля-
ків після походу Ярослава та Мстислава Володи-
мировичів 1031 р. (Григорьев 2000, с. 220—221).
У цілому на основі аналізу керамічного
комплексу час функціонування споруди 1 ви-
значається другою половиною — кінцем Х —
першою половиною ХІ ст. Нижня дата обумов-
лена наявністю фрагмента посудини з вінцем
типу 4 А в черені печі; верхня — зникненням в
регіоні посуду типів 1 А, 3, 4 А та 5 і відсутністю
в комплексі кераміки типу 6, пік побутування
якої припадає на середину — другу половину
ХІ ст. (Сарачев 2000, с. 234). Якщо погоджува-
тися з тезою О .В. Григор’єва щодо появи по-
Рис. 5. Споруда 1, фото печі: А — початковий контур
топки; Б — контур топки після реконструкції; В —
шари підмазок стінки топки
Рис. 6. Споруда 1, піч, фрагменти ліпних посудин:
1—3 — розвал у топці; 4 — черінь
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 1 85
суду західного походження в районі Новгород-
Сіверського внаслідок розселення Мстисла-
вом В олодимировичем полонених поляків,
верхню дату споруди можна звузити до другої
чверті ХІ ст.
Споруда 4 виявлена траншеєю 2014 р. на
відстані 7,0 м на північний схід від споруди 1.
У досліджуваній ділянці виявлено лише її кут;
судячи з напрямку прилеглих до нього стінок,
котлован був орієнтований стінками за сторо-
нами світу.
З огляду на неповне дослідження об’єкта,
встановити його конструктивні особливості
неможливо. О крім цього, споруда виявилась
дуже пошкодженою перекопами пізнього часу.
Так, верхній край її котловану був знищений
об’єктом XVI ст. Зважаючи на це, рівень впуску
заглибленої частини будівлі у материк визна-
чено лише приблизно на глибині 0,5—0,6 м.
У південно-східному куті котловану та по-
середині південної стінки споруди 4 зафіксо-
вано дві округлі в плані ями. Їх діаметр стано-
вив 0,3 м, а глибина 0,4 м.
Заповнення котловану споруди складалось
переважно із сірого плямистого супіску. Окрім
роменських, у ньому присутні раніші й пізніші
матеріали, що потрапили в об’єкт при засип-
ці або з перекопів. У його вцілілій придонній
частині виявлено лише нижню частину ліпної
посудини та кілька дрібних фрагментів стінок.
З огляду на це, період функціонування спору-
ди 4 можна визначити досить широко — Х —
початком ХІ ст. (час заселення Замкової гори
носіями роменської культури). У засипці кот-
ловану об’єкта знайдено вінця кружальних по-
судин типів 3 і 4, за І.Г. Сарачевим, що вказує
на його нівелювання не раніше середини Х ст.
Рис. 7. Споруда 1, піч, нижні частини кружальних по-
судин
Рис. 8. Споруда 1, піч, верхні частини кружальних по-
судин
Рис. 9. Споруда 1, піч, кружальна кераміка з череня
Отже, споруди, досліджені на Замковій горі
в 2014—2015 рр., репрезентують фінальний етап
роменської культури. На жаль, за наявними ма-
теріалами, час існування споруди 4 встановле-
но лише приблизно. Точніше можна датува-
ти споруду 1: її зведено у другій половині Х ст.;
функціонував об’єкт протягом першої трети-
ни ХІ ст. і, судячи з усього, репрезентує фіналь-
ний етап роменської забудови на пам’ятці. За
спостереженнями О.В. Григор’єва, саме на той
час припав пік розвитку роменських пам’яток
Новгород-Сіверського та його околиці (Григо-
рьев 1989, c. 24). Надалі, на його думку, розви-
ток поселення на Замковій горі перервався вій-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 186
Бобринский А.А. Гончарство Восточной Европы. — М., 1978.
Воеводский М.В. Деснинская экспедиция 1945. Отчет об исследовании II Новгород-Северского городища // НА
ІА НАНУ. — 1945/1.
Гатцук С.А. Раскопки 1907 г. Городища и курганы // Н А рукописного архива ИИМК РАН. — Ф. 1, оп. 10,
спр. № 41.
Григорьев А.В., Коваленко В.П., Моця А.П. Работы Новгород-Северской экспедиции // АО 1984 г. — М., 1986. —
С. 229—230.
Григорьев А.В. Округа Новгород-Северского в Х — начале ХІ вв. // Новгороду-Северскому 1000 лет: Тез. докл. обл.
науч.-практич. конф. — Чернигов; Новгород-Северский, 1989. — С. 22—25.
Григорьев А.В. О роменской и древнерусской керамике на Левобережье Днепра // Старожитності Південної Русі. —
Чернігів, 1993. — С. 76—81.
Григорьев А.В. Северская земля в VIII — начале ІХ века по археологическим данным. — Тула, 2000 (Тр. Тул. ар
хеол. экспедиции. — Вып. 2).
Григорьев А.В. Раскоп Х на городище «Замок» г. Новгорода-Северского // Міста Давньої Русі: Зб. наук. пр. пам’яті
А.В. Кузи. — К., 2014. — С. 398—403.
Едомаха И.И. Отчет об археологической разведке в г. Новгород-Северске в 1959 г. // НА ІА НАНУ. — 1959/20.
Едомаха И.И. Отчет об археологической раскопках в Новгород-Северском в 1960 г. // НА ІА НАНУ. — 1960/63.
Енукова О.Н. Домостроительство населения междуречья Сейма и Псла в ІХ—ХІІІ вв. — Курск, 2007.
Кедун І.С., Черненко О.Є. Дослідження у м. Н овгород-Сіверському та м. Н іжині // АДУ 2011 р. — К., 2012. —
С. 492—494.
Кедун І.С., Черненко О.Є. Розкопки в м. Новгород-Сіверському // АДУ 2012 р. — К., 2013. — С. 383—384.
Кедун І.С., Черненко О.Є. До питання про початковий період історії Новгород-Сіверського // Середньовічні міста
Полісся. — К., 2013а. — С. 82—89 (АДІУ. — Вип. 11).
Кедун І.С., Черненко О.Є. Дослідження у Новгород-Сіверському та Ніжині // АДУ 2013 р. — К., 2014. — С. 277—278.
Коваленко В.П., Куза А.В., Моця А.П. Работы Новгород-Северской экспедиции // АО 1981. — М., 1983. — С. 269—270.
Коваленко В.П., Куза А.В., Моця А.П. Раскопки в Новгород-Северском // АО 1982. — М., 1984. — С. 272—273.
Куза А.В. Малые города Древней Руси. — М., 1989.
Куза А.В., Коваленко В.П., Моця А.П. Отчет о раскопках в г. Новгород-Северском и Новгород-Северском р-не /
НА ІА НАНУ. — 1980/125.
Куза А.В., Коваленко В.П., Моця А.П. Новгород-Северский: некоторые итоги и перспективы исследований // На
Юго-Востоке Древней Руси: Историко-археологические исследования. — Воронеж, 1996. — С. 3—28.
Ляпушкин И.И. Городище Новотроицкое: О культуре восточных славян в период сложения Киевского государ-
ства. — М.; Л., 1958 (МИА. — № 74).
Малевская-Малевич М.В. Керамика западнорусских городов Х—ХІІІ вв. — СПб, 2005 (Тр. ИИМК РАН. —
Т. XVII).
ськовим погромом, який призвів до зникнення
традицій роменської культури та зменшення за-
селеної площі (Григорьев 2000, с. 200—201).
В об’єктах, розкопаних у 2014—2015 рр., го-
рілі шари зафіксовані невиразно. Так, до слідів
пожежі можна зарахувати тонкий (до 0,05 см)
прошарок попелу у споруді 1 та вуглики у ямі 6.
Попіл рівномірно вкривав підлогу споруди, а
поблизу печі був перекритий її завалом. Однак,
продукти горіння відсутні в заповнені будівлі
та місцях розташування дерев’яних конструк-
тивних елементів (стовпи, обшивка котлова-
ну тощо). Звертає на себе увагу бідність мате-
ріалів, виявлених у придонній частині об’єкта.
Серед іншого, там були відсутні вироби з мета-
лу, кістки або каменю. Складається враження,
що житло було залишене, а всі більш чи менш
цінні побутові речі вилучені.
Заповнення споруди 1 утворилося внаслідок
засипки котловану культурним шаром, перемі-
шаним з материковою породою. З нього похо-
дили матеріали виключно юхнівської та ромен-
ської культур. Пізніша кераміка представлена
лише поодинокими фрагментами в місцях про-
садки ґрунту або на межі з перекопами. Опосе-
редковано це вказує на нетривале перебуван-
ня котловану споруди 1 у «відкритому» стані та
його цілеспрямовану засипку до формування
культурних відкладів середини — другої поло-
вини ХІ ст. Імовірно, це свідчить про досить ко-
ротку паузу (або її відсутність) між часом при-
пинення функціонування пізньороменських
комплексів та появою давньоруських. На думку
І.С. Кедуна та О.Є. Черненко, забудова Замко-
вої гори другої половини ХІ ст. не поступаєть-
ся за щільністю роменській; у той час освоюва-
ли й раніше порожні ділянки останця (Кедун,
Черненко 2013а, с. 85—86). Втім, відносно не-
значна досліджена площа та рівень публікації
здобутих матеріалів не дозволяють повною мі-
рою простежити динаміку заселення Замкової
гори, залишаючи це питання відкритим.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 1 87
Мельниковская О.Н. Отчет о работах Юхновского отряда Приднепровской экспедиции за 1965 г. // НА ІА НАНУ. —
1965/48.
Моця О.П., Коваленко В.П. Новгород-Сіверський // Археологія Української ССР. — К., 1986. — Т. 3. — С. 295—299.
Орлов Р.С., Куза А.В., Шинаков Е.А. и др. Очет о раскопках в г. Новгород-Северском и разведке в Черниговской об-
ласти в 1979 г. // НА ІА НАНУ. — 1979/37.
Петраускас О.В., Коваль О.А. Слов’янські глинобитні печі поселення Обухів 2 останньої чверті І тис. (техніко-
технологічні особливості побудови та експлуатації) // Археологія. — 2012. — № 4. — С. 110—121.
Пуголовок Ю.М. Будівельна справа літописних сіверян. — Опішне, 2016.
Самоквасов Д.Я. Древние города России. — СПб, 1873.
Сарачев И.Г. Типология венчиков древнерусских горшков Днепровского Левобережья // Григорьев А.В. Север-
ская земля в VIII — начале ІХ века по археологическим данным. — Тула, 2000. — С. 225—236 (Тр. Тул. археол.
экспедиции. — Вып. 2).
Сарачев И.Г. Древнерусская круговая керамика в комплексах роменской культуры // Григорьев А.В. Северская
земля в VIII — начале ІХ века по археологическим данным. — Тула, 2000а. — С. 237—242 (Тр. Тул. археол.
экспедиции. — Вып. 2).
Сухобоков О.В. Дніпровське лісостепове Лівобережжя у VIII—XIII ст. — К., 1992.
Уварова П.С. Выписки из дела Черниговского статистического комитета, Исторического общества Нестора Ле-
тописца, и граф. П.С. Уваровой // Тр. Москов. предварительного комитета по устройству ХІV АС. — М.,
1906. — С. 73—93.
Черненко О.Є., Кедун І.С., Кравченко Р.А. Археологічні дослідження у Новгород-Сіверському // АДУ 2014 р. — К.,
2015. — С. 299—300.
Черненко О.Є., Кедун І.С., Кравченко Р.А. Дослідження в Новгород-Сіверському // АДУ 2015. — К., 2016. — С. 225—226.
Надійшла 02.11.2016
Р.А. Кравченко
Археологические комплексы Х — начала ХІ в. с городища Замковая гора
в Новгород-Северском (по материалам исследований 2014—2015 гг.)
В научный оборот вводятся материалы роменской культуры, полученные при раскопках городища Замковая гора
в г. Новгород-Северский в 2014—2015 гг.
Исследования проведены в северо-восточной части памятника. В результате проведенных работ выявлен ряд
разновременных объектов. Два из них (сооружения 1 и 4) причислены к роменской культуры. Оба сооружения
ориентированы стенками по сторонам света. Размеры углубленной части сооружения 1 составляли 4,6 × 4,5 м. Ее
котлован имел каркасно-столбовую обшивку. В его северо-западном углу находилась глинобитная печь.
Сооружение 4 входило в раскоп частично, что не позволило установить ее площадь и конструктивные особенности.
Вещевой инвентарь, обнаруженный в котлованах объектов, достаточно беден. Несмотря на это, для уточнения
хронологии сооружений привлечен керамический комплекс. Он характеризуется сочетанием лепных и круговых
изделий, которые лучше всего отражают материалы из печи в сооружении 1.
Анализ верхних частей круговых сосудов и сопоставление полученных результатов с типологическими разра-
ботками И.Г. Сарачева позволили датировать исследованные объекты второй половиной Х — началом XI в.
R.A. Kravchenko
The 10th and 11th Centuries Archaeological Assemblages from Zamkova Hora
Hill-fort in Novhorod-Siverskyi (Based on Materials from Research in 2014 and 2015)
Romny culture materials obtained during the excavations at Zamkova Hora hill-fort in Novhorod-Soverskyi in 2014 and
2015 are presented to the scientific circles.
The research was conducted in the north-eastern part of the site. The works resulted in the discovery of a series of objects
dated by various periods. Two of them (structures 1 and 4) are referred to Romny culture. Both structures’ walls are oriented
by four corners of the world. The size of deepened part of the structure 1 is 4,60 × 4,50 m. Its foundation pit had a framework
and pillars bordering. There was a stove of wattle and doub in the north-western corner.
Structure 4 was partly covered by the excavation area, therefore its total area and constructive peculiarities were not
ascertained.
The goods discovered in foundation pits of the objects are quite scarce. Despite this fact, ceramic assemblage was used to
specify the structures’ chronology. Typical for the ceramics is a combination of handmade and wheel-made products which
are best represented by the materials from the stove in the structure 1.
Analysis of the upper part of wheel-made vessels and a comparison of the obtained results with the typological
developments of I.H. Sarachov allowed the author to date the objects studied by the second half of the 10th century and the
beginning of the 11th century.
|
| id | arheologia-com-ua-article-136 |
| institution | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| issn | 2616-499X |
| keywords_txt_mv | |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-08-07T01:02:33Z |
| publishDate | 2017 |
| publisher | Institute of Archaeology NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | arheologiacomua/14/d751688ec25bf05bddf11ffc95b8a214.pdf |
| spelling | arheologia-com-ua-article-1362020-01-19T08:25:57Z The 10th and 11th Centuries Archaeological Assemblages from Zamkova Hora Hill-fort in Novhorod-Siverskyi (Based on M aterials from Research in 2014 and 2015) Археологические комплексы Х — начала ХІ в. с городища Замковая гора в Новгород-Северском (по материалам исследований 2014—2015 гг.) Археологічні комплекси Х — початку ХІ ст. з городища Замкова гора у Новгород-Сіверському (за матеріалами досліджень 2014—2015 рр.) Kravchenko, Roman A. Novgorod-Siverskyi, Romny culture, construction, furnace, ceramic complex. Новгород-Северский, роменская культура, сооружение, печь, керамический комплекс. Новгород-Сіверський, роменська культура, споруда, піч, керамічний комплекс.  Romny culture materials obtained during the excavations at Zamkova Hora hill-fort in Novhorod-Soverskyi in 2014 and 2015 are presented to the scientific circles. The research was conducted in the north-eastern part of the site. The works resulted in the discovery of a series of objects dated by various periods. Two of them (structures 1 and 4) are referred to Romny culture. Both structures’ walls are oriented by four corners of the world. The size of deepened part of the structure 1 is 4,60 × 4,50 m. Its foundation pit had a framework and pillars bordering. There was a stove of wattle and doub in the north-western corner. Structure 4 was partly covered by the excavation area, therefore its total area and constructive peculiarities were not ascertained. The goods discovered in foundation pits of the objects are quite scarce. Despite this fact, ceramic assemblage was used to specify the structures’ chronology. Typical for the ceramics is a combination of handmade and wheel-made products which are best represented by the materials from the stove in the structure 1. Analysis of the upper part of wheel-made vessels and a comparison of the obtained results with the typological developments of I.H. Sarachov allowed the author to date the objects studied by the second half of the 10th century and the beginning of the 11th century. В научный оборот вводятся материалы роменской культуры, полученные при раскопках городища Замковая гора в г. Новгород-Северский в 2014—2015 гг. Исследования проведены в северо-восточной части памятника. В результате проведенных работ выявлен ряд разновременных объектов. Два из них (сооружения 1 и 4) причислены к роменской культуры. Оба сооружения ориентированы стенками по сторонам света. Размеры углубленной части сооружения 1 составляли 4,6 × 4,5 м. Ее котлован имел каркасно-столбовую обшивку. В его северо-западном углу находилась глинобитная печь. Сооружение 4 входило в раскоп частично, что не позволило установить ее площадь и конструктивные особенности. Вещевой инвентарь, обнаруженный в котлованах объектов, достаточно беден. Несмотря на это, для уточнения хронологии сооружений привлечен керамический комплекс. Он характеризуется сочетанием лепных и круговых изделий, которые лучше всего отражают материалы из печи в сооружении 1. Анализ верхних частей круговых сосудов и сопоставление полученных результатов с типологическими разработками И.Г. Сарачева позволили датировать исследованные объекты второй половиной Х — началом XI в. У публікації аналізуються матеріали роменської археологічної культури (Х — початку ХІ ст.), отримані під час розкопок городища Замкова гора в м. Новгород-Сіверський у 2014—2015 рр. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2017-01-22 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/136 10.15407/archaeologyua2017.01.080 Arheologia; No 1 (2017): Arheologia; 80-87 Археологія ; № 1 (2017): Археологія; 80-87 Археология; № 1 (2017): Arheologia; 80-87 2616-499X 0235-3490 10.15407/archaeologyua2017.01 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/136/131 |
| spellingShingle | Новгород-Сіверський роменська культура споруда піч керамічний комплекс. Kravchenko, Roman A. Археологічні комплекси Х — початку ХІ ст. з городища Замкова гора у Новгород-Сіверському (за матеріалами досліджень 2014—2015 рр.) |
| title | Археологічні комплекси Х — початку ХІ ст. з городища Замкова гора у Новгород-Сіверському (за матеріалами досліджень 2014—2015 рр.) |
| title_alt | The 10th and 11th Centuries Archaeological Assemblages from Zamkova Hora Hill-fort in Novhorod-Siverskyi (Based on M aterials from Research in 2014 and 2015) Археологические комплексы Х — начала ХІ в. с городища Замковая гора в Новгород-Северском (по материалам исследований 2014—2015 гг.) |
| title_full | Археологічні комплекси Х — початку ХІ ст. з городища Замкова гора у Новгород-Сіверському (за матеріалами досліджень 2014—2015 рр.) |
| title_fullStr | Археологічні комплекси Х — початку ХІ ст. з городища Замкова гора у Новгород-Сіверському (за матеріалами досліджень 2014—2015 рр.) |
| title_full_unstemmed | Археологічні комплекси Х — початку ХІ ст. з городища Замкова гора у Новгород-Сіверському (за матеріалами досліджень 2014—2015 рр.) |
| title_short | Археологічні комплекси Х — початку ХІ ст. з городища Замкова гора у Новгород-Сіверському (за матеріалами досліджень 2014—2015 рр.) |
| title_sort | археологічні комплекси х — початку хі ст. з городища замкова гора у новгород-сіверському (за матеріалами досліджень 2014—2015 рр.) |
| topic | Новгород-Сіверський роменська культура споруда піч керамічний комплекс. |
| topic_facet | Novgorod-Siverskyi Romny culture construction furnace ceramic complex. Новгород-Северский роменская культура сооружение печь керамический комплекс. Новгород-Сіверський роменська культура споруда піч керамічний комплекс. |
| url | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/136 |
| work_keys_str_mv | AT kravchenkoromana the10thand11thcenturiesarchaeologicalassemblagesfromzamkovahorahillfortinnovhorodsiverskyibasedonmaterialsfromresearchin2014and2015 AT kravchenkoromana arheologičeskiekompleksyhnačalahívsgorodiŝazamkovaâgoravnovgorodseverskompomaterialamissledovanij20142015gg AT kravchenkoromana arheologíčníkompleksihpočatkuhístzgorodiŝazamkovagoraunovgorodsíversʹkomuzamateríalamidoslídženʹ20142015rr AT kravchenkoromana 10thand11thcenturiesarchaeologicalassemblagesfromzamkovahorahillfortinnovhorodsiverskyibasedonmaterialsfromresearchin2014and2015 |