Давньоруська забудова Виповзівського городища
 Published are the materials of recent excavations at Vypovziv hill-fort where five dwellings and a series of economic objects were studied. Dwellings can be divided into building horizons because they are situated quite compactly, overlap each other, and were rebuilt in the same founda...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Археологія |
|---|---|
| Datum: | 2017 |
| Heft: | 1 |
| Сторінки: | 88-98 |
| ISSN: | 2616-499X |
| Автори та афіліації: |
|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Institute of Archaeology NAS of Ukraine
2017
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/137 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Chemistry, Physics and Technology of Surface| _version_ | 1872824425855844352 |
|---|---|
| author | Skorokhod, Viacheslav M. Zhyhola, Vitalii S. |
| author_facet | Skorokhod, Viacheslav M. Zhyhola, Vitalii S. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Viacheslav M. Skorokhod",
"institution": "National Taras Shevchenko University “Chernihiv Collegium”",
"orcid": ""
},
{
"author": "Vitalii S. Zhyhola",
"institution": "Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine",
"orcid": "0000-0002-9420-4893"
}
] |
| author_orcid_str_mv | 0000-0002-9420-4893 |
| author_sort | Skorokhod, Viacheslav M. |
| baseUrl_str | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 98 |
| container_issue | 1 |
| container_start_page | 88 |
| container_title | Археологія |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2020-01-19T08:26:07Z |
| description |  Published are the materials of recent excavations at Vypovziv hill-fort where five dwellings and a series of economic objects were studied.
Dwellings can be divided into building horizons because they are situated quite compactly, overlap each other, and were rebuilt in the same foundation pits, which means they were built in different times.
The 10th century early building up includes two houses (structures 9 and 10) which were cut through by two more houses (structures 7 and 8). There are conflagration traces in the early dwellings synchronous to the traces of destruction at the hill-fort’s defensive structures. It is important to note that the structure 7 had two periods of existence: the first as a 10th century house and the second as a husbandry building for swamp ore stock storage. The same situation is in the structure 11. The second stage of building up (structures 7, 8, and 11) is also finishes with a local conflagration which is evidenced by six houses studied at posad.
The second stage includes husbandry buildings 7 and 11 with accumulations of swamp ore concretions. Swamp ore was stored in them for further iron smelting in metallurgical furnaces which remains were discovered in 2011 in the hill-fort’s western part. These structures and layers of metallurgic slag overlap the layers of the second conflagration at the hill-fort. This fact evidences that an industrial space existed here in the second half of the 10th century after a local conflagration.
Recent research elucidates the system and chronology of the hill-fort’s building up which can be compared with the building up situation at the hill-fort’s posad. The new information will allow to better understand the ethnic, social, and historic situation in the Desna River region. |
| doi_str_mv | 10.15407/archaeologyua2017.01.088 |
| first_indexed | 2026-08-07T01:02:34Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 188
Публікуються новітні результати робіт на городищі Виповзівського археологічного комплексу.
К л ю ч о в і с л о в а: Виповзів, городище, житла, Х ст.
В.М. Скороход, В.С. Жигола
ДАВНЬОРУСЬКа ЗАБУДОВа ВИПОВЗІВСЬКОГО ГОРОДИЩА
© В.М. Скороход, В.С. Жигола, 2017
Виповзівський археологічний комплекс, що
складається з Виповзівського городища, його
посаду та подолу, розташований між селами
Виповзів і Лутава Козелецького р-ну Чернігів-
ської обл., за 800 м від південної околиці с. Лу-
тава, на північно-східній околиці с. Виповзів.
Комплекс займає вузький мис, що на 600 м
врізається в заплаву р. Д есна у східному нап
рямку і омивається з південного боку р. Крим-
ка (права притока р. Д есни). На стрілці мису
знаходиться невелике городище, розмірами
95 × 75 м. Із заходу до городища прилягає від-
критий посад, площею 300—450 × 75—100 м.
Південна половина мису вкрита сосновим лі-
сом, а посередині пролягає дорога, що веде з
села і за 50 м від городища спускається по пів-
денному схилу тераси до р. Кримка.
Біля підніжжя городища та посаду з пів-
нічного боку знаходиться відкритий поділ, що
займає підвищення, витягнуте вздовж мису із
заходу на схід.
Городище округлої форми розташоване на
самому кінці мису, що на 3,0—4,0 м підвищує
ться над терасою. Воно вражає своїми мініа
тюрними розмірами — 75 × 95 м по зовніш-
ньому зрізу валів і всього 30 × 40 м — власне
майданчик. Рештки валів, що колись оточува-
ли городище по всьому периметру, практично
повністю розвіяні (мис має алювіальне поход
ження і цілком складається із сипучого річко-
вого піску) і лише деінде швидше вгадуються,
ніж фіксуються. З напільного боку проходив
рів, що нині практично завіяний все тим же
піском і ледь простежується вздовж схилу.
Археологічні дослідження городища прово-
дилися не раз: 1889 р. В.Л. Беренштамом (Бе-
ренштам 1889), 1912 р. В.А. Шугаєвським,
Ф.Ф. Садовським та Є.О. К орноуховим (Отчет
о деятельности... 1913, с. 9—10; Ясновська 2007,
с. 32), 1924—1925 рр. А.Г. Розановим (Науковий
архів, Спр. 8, Арк. 1—1 зв.; Коваленко, Ткаченко
1991, с. 347). У 1946—1948 р. пам’ятку обстежува-
ли І.І. Ляпушкін та О.О. Попко, С.М. Одинцова,
О.Г. Шапошнікова (Ляпушкин 1961, с. 15). 1971 р.
Виповзівське городище зацікавило М.П. Кучеру
та О.В. Сухобокова (Кучера, Сухобоков 1971/17а,
с 59). У 1983 р. незначні дослідження на горо-
дищі були проведені В.П. К оваленком (Кова-
ленко 1985, с. 287). 1989—1990 рр. експедицією
А.Л. Козакова була здійснена спроба розрізу на-
пільного валу (Козаков 1997, с. 103).
Нові дослідження Виповзівського археоло-
гічного комплексу розпочалися з 2009 р. екс-
педицією Чернігівського національного педа
гогічного університету ім. Т.Г. Шевченка та
Інституту археології НАН України під керів-
ництвом В.М. Скорохода та О.П. Моці (Ско-
роход 2010, с. 378—379). З 2009 по 2016 рр. на
пам’ятці розкопано 557 м2.
Роботами експедиції з 2010 по 2013 р. дослі-
джено оборонні споруди городища та забудову
майданчика, що висвітлені у попередній праці
(Скороход, Моця, Ситий 2013, с. 185—186).
За наслідками робіт 2010—2013 р. вдалося
виокремити два етапи зведення укріплень Ви-
повзівського городища. На першому етапі обо-
ронні споруди були представлені ровом, горо-
днею та частоколом. На другому етапі існували
рів, городня та внутрішня кліть (Моця, Ситий,
Скороход 2014, с. 28).
Унікальність оборонних конструкцій Ви
повзівського городища полягає у тому, що пер-
ші укріплення були споруджені на схилі при-
родної дюни, розташованої у східній части-
ні мису. Мешканці городища споруджували
укріплення на похилому західному схилі мису,
що піднімався на 4,0 м над поверхнею посаду.
Таке вдале використання рель’єфу не потребу-
вало великої кількості ґрунту для будівництва
валу, чим і можна пояснити незначні розміри
напільного рову. Д ля запобігання можливого
сповзання конструкцій по схилу, його поверх-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 1 89
ня була укріплена болотним глеєм та залізною
рудою, а зовнішню дерев’яну конструкцію (ко-
сий острог) зробили під нахилом у бік майдан-
чика городища.
Забудова майданчика досліджена розкопа
ми 2012 та 2013 рр., тут виявлено залишки
двох жител, господарські та ремісничі спору-
ди, які можна розділити на три горизонти. До
ранньої забудови початку Х ст. належить жит-
ло кінця ІХ — початку Х ст., що загинуло в на-
слідок пожежі, сліди якої добре фіксувалися у
стратиграфічному розрізі, глеєва підлога була
устелена попелом та обгорілими фрагментами
посуду. Після пожежі котлован поступово за-
мулився і використовувався під смітник у на-
ступному будівельному періоді.
До другого будівельно періоду належить час
тково досліджене житло та окремі господар-
ські споруди, що теж гинуть у пожежі середини
Х ст., яка яскраво фіксується і на території всієї
пам’ятки.
Після пожежі майданчик городища був об-
лаштований під ремісничу зону для видобутку
та переплавки заліза. Він простежується досить
потужним шаром металургійних шлаків (від 0,2
до 0,4 м) та двома передгорновими ямами із за-
лишками конструкцій від зруйнованих горнів,
що стратиграфічно перекривають усі поперед
ні горизонти. Не виключено, що після загибелі
пам’ятки близько середини — на початку дру-
гої половини Х ст. на городищі продовжував
функціонувати виробничий майданчик з видо-
бутку заліза з невеликою кількістю поселенців
(Скороход, Моця, Ситий 2013а, с. 393; Моця,
Ситий, Скороход 2014, с. 29).
Археологічні роботи 2014—2016 рр. прово-
дилися на майданчику городища, де було до-
сліджено п’ять жител та низку господарських
споруд Х ст. Житла (споруди 7—11) розміщува-
лися компактно і перекривали одне одного, що
вказує на їх різночасовість і дозволяє розділити
їх на окремі будівельні горизонти. За матеріа
лами попередніх робіт, за допомогою страти-
графічних спостережень, на городищі вдало-
ся виділити три періоди забудови майданчика
у межах Х ст.
Аналіз забудови Виповзівського городища
слід розпочати з жител. Споруда 7 була дослі-
джена у розкопі 4 (2013 р.) та розкопі 5 (2014 р.).
Котлован житла мав розміри 3,50 × 3,75 м, був
Рис. 1. Загальний план розкопів на городищі
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 190
орієнтований кутами за сторонами світу. Стра-
тиграфія заповнення споруди 7 вказує на два
періоди використання її котловану. На першо-
му етапі — це було житло заглиблене в материк
на 1,1 м, у східному куті котловану досліджено
рештки глинобитної печі, що була сформована
із сірого болотяного глею. Піч погано зберегла-
ся, оскільки була пошкоджена завалом масив-
них конкрецій болотяної руди (лімоніту), скла-
деною у котловані у другій половині Х ст. (Ско-
роход, Моця, Ситий 2013, с. 185—186; Скороход
та ін. 2013, с. 24—26; 2014, с. 12—15).
Піч була повернута устям на південний за-
хід, паралельно південно-східній стінці котло-
вану. Її розміри становили 1,70 × 1,85 м. Нав
коло печі розчищені кілька стовпових ямок
від короба, діаметром до 0,25 м та глибиною
до 0,28 м. Стінки склепіння були сформовані
з болотяного глею, мали ширину 0,20—0,45 м,
збереглися на висоту до 0,15 м вище рівня дна
котловану. Під піччю була влаштована невели-
ка (діаметр 0,65 м) та неглибока (0,10 м) яма,
що перед зведенням печі була випалена: збе-
рігся горілий шар товщиною до 0,03—0,05 м.
Поверх останнього лежав шар пропеченого
глею з пічиною, товщиною до 0,08 м, в свою
чергу, перекритий черенем у вигляді пропе-
ченого глею. Д іаметр череня до 0,70 м, тов-
щина до 0,07 м. Навколо череня та під стін-
ками на рівні дна котловану фіксувалися не-
великі (діаметр 0,03—0,05 м) ямки від каркасу
печі, глибиною до 0,07 м. Вдалося простежи-
ти 13 ямок, що утворюють півколо діаметром
не менше 0,6 м.
0 200 см50 см
+383
+274
яма 33
пох.12
пох.8
спор.11
спор.9спор.9
спор.8Розкоп 6
Розкоп 5
Розкоп 5 Розкоп 7
Розкоп 6
Розкоп 6 Розкоп 7
спор.10
S
S
S
S
S
SS
S
S
S
S
S S
S
S
S
S
S
S
S
S
S
S
S
S
S
S
S
S
S
SSS
S S
SS S
S
S S
S
S
S
S
S
S
S
S
S
S
S
S
S
S
S
S
S
S S
S S
S
SS
S
SS
S
S S SS
S SSS
S S
S
SS
S
S
S
S
S
S
S S
S
S
S S
S
S
S S
П
П
П
ПП
камінь
+273
+270
+268
+265
+286
+282
+366
+330
+370
+360
+329
+309
+318
+257
+326
+323
+321+257
+272
+326
+331
+285
+281
+288
+274
+274
+272
+277
+285
+283
+284
+365
+369
+276
+290
+290
+294
+28
6
+286
+334
+316
+345
+29
8
+283+279
+296
+
29
2
+364
+
30
0
+360
+380
+330
+371
+378
+308
+342
+338
+375
+271
+275
+387
+402
+338
+387
+358
+319
+335
+305
+331
+266
+272
+285
+255
+366
пох.9
пох.10
спор.7
я.32
я.31
спор.8
П
П
П
П П
П
П
П
П
П
П
V
V
V
V
VV
V
V
S S
S
S
S
S
S
S S
S
S
S
S
S
S S
S
S
S
S
S
S
S
S S
S S
S
S
S
S
SS
SS
S
S
S
S
S S
S
S S
S
S
S
S
S
S
S
S
S
S
S
+276
+337
+344
+304
S S
S
S S
S
S S
S
S
S
S S
S
S
S
S
S
S
S
S
S S
S S
S
S
S
S
S
S
S
S
S
S S
S
S
S
S
S S
S
S
SSS
S
S
S
S
SSS
S S
SS
S
S
S
S
П
яма 34
пох.14
пох.15
пох.13
+339
+377
+313
+287
+342
+320+365
+211
+286
+304
+309
+280
+354
+404
+290
+280
+337
Рис. 2. Зведений план по материку розкопів 2014—2016 рр.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 1 91
По дну котловану зафіксовано шар вугликів
та лінзу попелу, що вказує на пожежу, яка зни-
щила будівлю.
У нижньому шарі заповнення споруди 7
виявлена незначна кількість артефактів: за-
лізний рибальський гачок, пірофілітове пряс-
лице, залізний стрижень. Кераміка з нижньої
частини котловану датується першою поло-
виною Х ст.
З часом у напівзаплилому котловані спору-
ди була збудована нова споруда, де зберігалися
запаси болотної руди для горнів, що функціо-
нували на городищі у другій половині Х ст. На
другому етапі замулений котлован був підчище-
ний до глибини 0,6—0,8 м від рівня материка,
що і спричинило руйнацію печі раннього жит-
ла. Із заповнення споруди походять знахідки:
два оселки з пісковику, оселок із сірого слан-
Рис. 3. Знахідки та кераміка зі споруди 7: І — знахідки: 1—3 — знахідки із ранньої споруди 7 (житла); 4—17 — знахідки
із пізньої споруди 7 (господарська будівля) (1, 3, 12 — залізо; 2, 7 — пірофіліт; 4—6 — камінь; 8—11 — кістка; 13—17 —
кремінь); ІІ — кераміка із ранньої споруди 7 (житла); ІІІ — кераміка із пізньої споруди 7 (господарської будівлі)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 192
цю, пірофілітове пряслице, три кістяні бабки
для гри, дві кістяні проколки, залізний ніж, за-
лізне долото, скоба, п’ять уламків кременю та
залізні предмети невизначеного характеру. У
заповненні споруди вздовж північно-східної та
південно-східної стінок котловану на глибині
0,6—0,8 м були виявлені запаси болотної руди
загальною вагою 200 кг.
Керамічний матеріал з верхньої частини
котловану споруди 7 датується початком —
другою половиною Х ст.
Таким чином, в котловані споруди 7 дослі-
джено дві будівлі: на першому етапі — до се-
редини Х ст. — існувало житло, що загинуло
в пожежі; на другому етапі у напівзамитому
котловані було викопано господарську спору-
ду для зберігання болотної руди. Зазначимо,
що у другій половині Х ст. територія городи-
ща використовувалася як виробничий залізо-
робний майданчик (Скороход, Моця, Ситий
2013, с. 185—186; Скороход та ін. 2013, с. 24—
26; 2014, с. 12—15).
Рис. 4. Споруда 8: І — знахідки: 1, 2, 17, 26, 29 —
камінь; 3, 18 — кераміка; 4, 7, 8, 10, 13, 19, 20,
22, 23, 28 — залізо; 5, 14, 21 — пірофіліт; 6, 9,
33 — кістка; 11, 15, 16 — кольоровий метал;
ІІ — кераміка
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 1 93
бубонець з хрестоподібним прорізом, уламок
прикраси з мідного сплаву, три скляні намис-
тини, а також фрагменти кружальних посудин
середини Х ст. (Скороход та ін. 2014, с. 15—17;
2015, с. 13—16).
Таким чином, житло (споруда 8) функціо-
нувало всередині Х ст. та у другій половині —
наприкінці Х ст.
Житло (споруда 9) досліджено у розкопі 5
(2014 р.) та розкопі 6 (2015 р.). Його північна
частина прорізана котлованом споруди 8, а за-
хідна — котлованом споруди 7.
Заповнення споруди 9 фіксується у страти-
графії східної стінки розкопу у вигляді числен-
них шарів, перекритих культурним шаром, що
просів до верхньої частини котловану.
Глибина котловану споруди 9 становить
1,30—1,45 м від верхньої межі давнього куль-
турного шару.
Як вже зазначалося, котлован з двох бо-
ків прорізаний пізнішими об’єктами. Житло
Рис. 5. Знахідки та кераміка зі споруди 9. І — знахідки:
1 — камінь; 2 — кістка; ІІ — кераміка
Наступне житло (споруда 8) досліджене в
розкопі 5 (2014 р.) та розкопі 6 (2015 р.). Кот-
лован був орієнтований кутами за сторонами
світу, мав підквадратну форму, розміри 4,60 ×
4,86 м на рівні фіксації плями і зменшувався до
низу до 3,6 × 4,2 м.
У східному куті житла знаходилася глеєва
піч розмірами 1,2 × 1,3 м, висотою 0,7 м, по-
вернута устям вздовж південно-східної стін-
ки. Піч мала черінь овалоподібної форми, роз-
мірами 0,60 × 0,75 м та товщиною до 0,03 м. З
трьох боків черінь переходив у стінки та скле-
піння печі. Стінки печі зведені з сірого глею
та пропечені з внутрішнього боку на товщину
1,0—3,0 см. Під задньою стінкою череня, у міс-
ці його переходу у стінку, виявлено два вмуро-
вані камені. Склепіння печі над черенем міс-
тило отвір розмірами 0,43 × 0,40 м (імовірніше
за все, ділянка склепіння печі впала донизу).
Згідно розрізам, піч була перебудована зі
збереженням частини більш ранньої печі (зна-
ходилася у південній та східній її частинах). Від
нижньої печі частково зберігся черінь та фраг-
мент склепіння на висоту до 0,15 м, а також
стінки із сірого глею, що оточували пропечені
ділянки на товщину до 0,3 м.
З печі походять нечисленні уламки горщиків
Х ст. та один фрагмент стінки ліпної посудини.
Сліди двох печей свідчать про два ета-
пи функціонування споруди 8. Вірогідно, на
другому етапі споруда мала вхід з північно-
східного боку. Ширина коридору, що похило
спускався до котловану, становила 1,8 м, дов
жина — 1,9 м, з наближенням до стінки спо-
руди глибина збільшувалася з 0,4 м (від рівня
материка) до 0,9 м. К оридор розташовував-
ся приблизно посередині довжини північно-
східної стінки споруди.
З верхньої частини заповнення котлова-
ну походять: фрагмент шиферного оселка, два
фрагменти оселка зі сланцю, два оброблені
кремені, два фрагменти керамічних пряслиць,
амфорна пробка, залізний ніж, фрагмент за-
лізної пластини із заклепками, фрагмент за-
лізного стрижня, три кістяні астрагали, скро-
неве кільце «волинського» типу з білого металу
(Новикова 1990, с. 107—116; Рябцева, Тольков
2010, с. 285—300). Керамічний набір представ-
лений фрагментами посудин Х ст. та уламками
ліпного посуду ранішого часу.
У нижній частині котловану споруди 8 знай
дені: кременевий відщеп, фрагмент оселка зі
сланцю, три пірофілітові пряслиця, кістяний
астрагал із просвердленим отвором, обробле-
на кістка, залізний фрагмент ножа, бронзовий
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 194
Рис. 6. Знахідки та кераміка зі споруд 10 та 11. І — знахідки: 1—6 — споруда 10; 20, 23—27 — нижня частина спо-
руди 11 (житло); 7—19, 21, 22 — верхнє заповнення споруди 11 (господарська будівля) (1, 17, 19 — кремінь; 2, 5, 6,
14, 15, 23 — залізо; 4, 16, 20, 22, 25 — кістка; 7—13 — скло; 18, 24, 28 — камінь; 21, 26, 27 — пірофіліт; ІІ — кераміка
зі споруди 11: 1—4 — кераміка з верхнього заповнення споруди 11 (господарська будівля); 5—7 — кераміка з ниж-
нього заповнення споруди 11 (житла)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 1 95
по дну котловану мало розміри 3,9 × 4,3 м. Від
конструкції облаштування стін на рівні підло-
ги збереглися канавки, що маркують внутріш-
ній простір будівлі. К отлован споруди орієн-
тований кутами за сторонами світу, за віссю
схід—захід з відхиленням на 30 ° на південь.
У південному куті виявлена зруйнована
глеєва піч, що збереглася на висоту до 0,4 м та
мала діаметр 1,9 м. Вона пошкоджена котло-
ваном споруди 7, тому представлена частиною
глеєвої стінки товщиною до 0,15 м, обмеже-
ної з внутрішнього боку ділянкою прокаленого
глею на товщину до 0,03 м. Ймовірно, піч була
повернута устям на північний схід. Від карка-
су печі зафіксовані дрібні ямки (діаметр 0,03—
0,05 м, глибина до 0,1 м). Навколо печі існував
каркас, від якого простежено кілька стовпових
ямок, діаметром 0,2—0,4 м, глибиною до 0,3 м,
та канавка вздовж південно-східної стінки.
З печі походять один фрагмент стінки ліп-
ної посудини, три фрагменти стінок та один
фрагмент денця кружальних посудин Х ст., та
незначна кількість остеологічних залишків.
У дні споруди фіксувався ряд ям та канавок
від конструкції та інтер’єру споруди, діаметром
0,1—0,5 м та глибиною до 0,35 м.
У заповненні споруди 9 були знайдені фраг-
мент оселка із сланцю, скляна намистина та
керамічний матеріал Х ст. з домішкою ліпного
посуду попередніх епох.
За стратиграфічними спостереженнями,
споруда 9 передувала спорудам 7 та 8 і може
бути датована першою чвертю Х ст. (Скороход,
Моця, Ситий 2013, с. 185—186; Скороход та ін.
2014, с. 17—19; 2015, с. 16—18).
Житло (споруда 10) досліджено у розкопі 6
(2015 р.) та розкопом 7 (2016 р.) Із заходу спо-
руда 10 прорізана житлом 8, а з півдня межува-
ла з господарською ямою 33. Північний край
споруди знаходився на місці ерозії дюни, що
вкриває майданчик городища.
Котлован житла мав прямокутну форму роз-
мірами 4,0 × 5,0 м, орієнтований довгою віссю
за лінією південний захід—північний схід. В
материковому дні споруди зафіксовано систе-
му стовпових ямок діаметром до 0,4 м та глиби-
ною до 0,3 м від рівня дна споруди. Приблизно
по центру споруди зафіксовано округле скуп-
чення глею розмірами 1,3 × 1,7 м та завтовшки
до 0,4 м, що являло собою зруйновану чи недо-
будовану піч. Під південно-західною частиною
скупчення розміщювалася система дрібних
ямок та канавок, які притаманні конструктив-
ним особливостям печам Виповзівського го-
родища та посаду.
З котловану споруди 10 походять обробле-
ний кремінь, залізний цвях, скляна пронизка,
кістяна проколка, два фрагменти залізних но-
жів, фрагменти ліпних посудин та уламки кру-
жальної кераміки Х ст.
Житло (споруда 11) досліджене розкопом 6
(2015 р.) та розкопом 7 (2016 р.)
Споруда мала близьку до квадрата форму,
орієнтована кутами за сторонами світу. Дослі-
джені розміри житла становлять 2,8 × 3,4 м.
У північному куті споруди зафіксовано глеє
ву піч розмірами 1,5 × 1,5 м, влаштовану чере-
нем на південь (вздовж східної стіни котлова-
ну). Склепіння обвалене, черінь заповнена гле-
єм, фрагментами обпаленого глею (печини), а
також подекуди значними за розмірами фраг-
ментами кружальної кераміки. Збережена ви-
сота печі (склепіння) — 0,6 м. В нижню части-
ну зовнішньої задньої (північної) стінки печі
в глей вмонтовано конкреції руди (діаметром
до 0,4 м), фрагменти печини та кружальної ке-
раміки. З печі походять фрагменти посудин
середини Х ст. Під піччю зафіксовано пляму сі-
рого та помаранчевого обпеченого глею — за-
лишки ранішої печі, від якої залишилися ниж-
ня частина утся та задньої стінки череня.
Вздовж північно-західної та південно-захід
ної стінок котловану споруди простежена ка-
навка, шириною до 0,2 м, глибиною до 0,2 м,
від конструкції стін.
У нижній частині споруди знайдені шість
фрагментів скляного бісеру, залізне вістря стрі-
ли, фрагмент оселка зі сланцю, два пірофілітові
пряслиця, кістяна проколка, кістяний кочедик
із зооморфним закінченням і отвором, уламки
посудин середини — другої половини Х ст.
Споруда 11 була зведена близько середини
Х ст. і функціонувала як житло, до якого, ймо-
вірно, відносяться залишки нижньої печі. Над
материком зафіксовано горілий прошарок, який
свідчить про загибель житла. Пізніше — у другій
половині Х ст. — котлован споруди використано
повторно — над дном було залишено заповнен
ня першого етапу потужністю 0,3 м, на ньому
зроблено підсипку нової підлоги материковим
піском (де також зафіксовано пляму обпеченого
глею потужністю до 2,0 см). У південно-західній
частині котловану помітно незначне розширен-
ня стін під час відновлення житла. Під цією са-
мою стінкою над материковим дном знайдено
керамічний матеріал, який може датувати час
загибелі ранішого житла. Ймовірно, що верхня
вціліла піч функціонувала під час другого ета-
пу використання котловану. Окрім того, на рів-
ні підлоги пізнішого житла та у його нижньому
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 196
Рис. 7. Знахідки з культурного шару городища: 1—4, 8, 10, 11, 16, 17, 19—21, 27 — залізо; 7, 9 — кремінь; 5, 13, 26 —
кераміка; 6 — пірофіліт; 12, 23 — кольоровий метал; 14, 15, 22, 25 — кістка; 18, 28 — скло; 29 — камінь
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 1 97
Беренштам В.Л. Отчет о раскопках в Остерском уезде Черниговской губ. // Науковий архів Інституту історії мате-
ріальної культури РАН. — Рукописний архів. — Ф. 1. — Оп. 1889. — Спр. 48.
Коваленко В.П. И сследования летописных городов в Нижнем Подесенье // А рхеологические открытия 1983
года. — М., 1985. — С. 287.
Коваленко О.Б., Ткаченко В.В. Розанов Анатолій Григорович. Український історик і географ, музейний працівник,
активний учасник краєзнавчого руху 20-х років // Репресоване краєзнавство (20—30-і рр.). — К., 1991. —
С. 347—348.
Козаков А.Л. Де відбувалися князівські «снеми» 1155 та 1159 рр. (Історико-археологічний аспект локалізації літопис-
ної Лутави) //Любецький з’їзд князів 1097 р. в історичній долі Київської Русі. — Чернігів, 1997. — С. 101—108.
Кучера М.П., Сухобоков О.В. Звіт про роботу Лівобережного розвідзагону ІА АН УРСР за 1971 р. // НА ІН НАНУ. —
1971/17а.
Ляпушкин И.И. Днепровское лесостепное Левобережье в епоху железа. — 1961 (МИА—104).
Моця О.П., Ситий Ю.М., Скороход В.М. Виповзівський археологічний комплекс у світлі нових археологічних до-
сліджень 2009—2013 рр. // Міста Давньої Русі. — К.; Коростень, 2014. — С. 26—37.
Науковий архів Інституту археології НАН України // Фонд ВУАК. — Спр. 8. — Арк. 1—1 зв.
Новикова Е.Ю. О сергах «экимауцкого типа» // Проблемы археологии Евразии (по материалам ГИ М). — М.,
1990. — С. 107—116.
Отчет о деятельности Черниговской губернской архивной комиссии за 1912 год. — Чернигов, 1913.
Скороход В.М. Дослідження Виповзівського археологічного комплексу 2009 р. // АДУ 2009 р. — К.; Луцьк, 2010. —
С. 378—379.
Скороход В.М., Моця О.П., Ситий Ю.М. Дослідження забудови майданчика Виповзівського городища // Археоло-
гические исследования в Еврорегионе «Днепр». — Гомель, 2013. — С. 185—186.
Скороход В.М., Моця О.П., Ситий Ю.М. Д ослідження Виповзівського городища у 2012 р. // АД У 2012 р. — К .,
2013а. — С. 393.
заповненні виявлено значну кількість запасів бо-
лотної руди (близько 200 кг), тобто, можливо, що
пізніше споруда повторно використовувалася як
господарська будівля для зберігання руди.
З більш пізнього заповнення споруди по-
ходять п’ять скляних пронизок, одна бісери-
на, скляна намистина, два фрагменти залізної
скоби, дві кістяні проколки, два відщепи кре-
меню, пірофілітове пряслице, фрагмент оселка
з пісковику та фрагменти посудин другої поло-
вини Х ст. (Скороход та ін. 2015, с. 19—21).
Слід зазначити, що суттєвих відмінностей в
морфології кружальних посудин, знайдених у
різних шарах заповнення споруди, немає, що
вказує на нетривалий час запустіння старого
котловану.
Крім того на площі розкопу виявлена серія
гомподарських ям від залишків невеликих бу-
дівель та смітників, що належали до різних пе-
ріодів забудови майданчика городища.
В культурному шарі городища виявлено
значну кількість знахідок пов’язаних з побу-
том та ремеслом його мешканців.
Розглянуті житла можна розділити на бу-
дівельні горизонти, оскільки їх розміщення є
досить компактним, вони перекривають один
одне, перебудовуються на тих же місцях, що
вказує на їх різночасовість.
До ранньої забудови початку Х ст. нале-
жать два житла (споруди 9 та 10), які у свою
чергу були прорізані ще двома житлами (спо-
рудами 7 та 8). У житлових спорудах ранньо-
го періоду присутні сліди пожежі, синхрон-
ні слідам пожежі оборонних укріплень горо-
дища. Важливо зазначити, що споруда 7 мала
теж два періоди існування: перший — як жит-
ло середини Х ст., другий — господарська бу-
дівля для зберігання запасів болотяної руди.
Така сама ситуація і у споруди 11. Другий етап
забудови (споруди 7, 8, 11) теж закінчується
локальною пожежею не тільки на городищі
але й на посаді, що підтверджується залиш-
ками шести жител із добре збереженими горі-
лими конструкціями стін, підлоги, посуду та
елементами інтер’єру.
До третього етапу належать господарські
споруди 7, 11 із покладами конкрецій болотя-
ної руди, для подальшої виплавки заліза у ме-
талургійних горнах, що були виявлені у 2011 р.
у західній частині майданчика городища. Ці
споруди та шари металургійних шлаків, пере-
кривають прошарки другої пожежі на городи-
щі, що дає підстави говорити про існування
тут виробничого майданчика у другій половині
Х ст. після локальної пожежі.
Новітні дослідження на городищі Виповзів
ського археологічного комплексу пролили світ-
ло на систему та хронологію забудови укріп
леної пам’ятки, а також дозволило порівняти
її з забудовою посаду. Нова інформація стане у
нагоді при дослідженні ентічної, соціальної та
історичної ситуації Подесення.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 198
Скороход В.М., Моця О.П., Ситий Ю.М., Жигола В.С. Дослідження Виповзівського городища // АДУ 2014 р. — К.,
2015. — С. 288—291.
Скороход В.М., Моця О.П., Ситий Ю.М., Терещенко О.В., Капустін К.М., Мироненко Л.В. Науковий звіт про архео-
логічні дослідження Виповзівського археологічного комплексу біля с. Виповзів Козелецького району Черні-
гівської області // НА ІА НАНУ. — 2012/160.
Скороход В.М., Моця О.П., Ситий Ю.М., Жигола В.С., Шумей О.М. Науковий звіт про археологічні дослідження Ви-
повзівського археологічного комплексу біля с. Виповзів Козелецького р-ну Чернігівської обл. Том 1. Дослі-
дження на городищі // НА ІА НАНУ. — 2013/ б/н.
Скороход В.М., Моця О.П., Ситий Ю.М., Жигола В.С., Шумей О.М. Науковий звіт про археологічні дослідження Ви-
повзівського археологічного комплексу біля с. Виповзів Козелецького р-ну Чернігівської обл. Том 1. Дослі-
дження на городищі // НА ІА НАНУ. — 2014/ б/н.
Скороход В.М., Моця О.П., Ситий Ю.М., Жигола В.С., Шумей О.М. Науковий звіт про археологічні дослідження Ви-
повзівського археологічного комплексу біля с. Виповзів Козелецького р-ну Чернігівської обл. Том 1. Дослі-
дження на городищі // НА ІА НАНУ. — 2015/ б/н.
Рябцева С.С., Тольков Н.П. Алчедарский клад и центры ювелирного ремесла Восточной Европы конца ІХ — начала
ХІ вв. // Stratum plus. — 2010. — № 5. — С. 285—300.
Ясновська Л. Вивчення давньоруських старожитностей Чернігівщини членами Чернігівської губернської вченої
архівної комісії // Сіверянський архів. — Ніжин, 2007. — С. 28—34.
Надійшла 22.11.2016
В.Н. Скороход, В.С. Жигола
древнерусская застройка Выползовского городища
Публикуются материалы последних лет раскопок Выползовского городища, где было исследовано пять жилищ и
ряд хозяйственных объектов.
Жилища можна разделить на строительные горизонты, так как они размещены достаточно компактно, пере-
крывают друг друга, перестаиваются в тех самых котлованах, что указывает на их разновременность.
К ранней застройке начала Х в. относятся два жилища (постройка 9 и 10), которые были прорезаны еще двумя
жилищами (постройками 7 и 8). У ранних жилищ есть следы пожара, синхронные подобным следам гибели обо-
ронительных сооружений городища. Важно отметить, что постройка 7 имела два периода существования: пер-
вый — как жилище средины Х в., второй — как хозяйственная постройка для хранения запасов болотной руды.
Такая же ситуация и на постройке 11. Второй этап застройки (постройки 7, 8, 11) также заканчивается локальным
пожаром, что подтверждается шестью жилищами, исследованными на посаде.
К третьему этапу относятся хозяйственные постройки 7 и 11 со скоплениями конкреций болотной руды, ко-
торая хранилась в них для дальнейшей выплавки железа в металлургических горнах, остатки которых были вы-
явлены в 2011 г. в западной части городища. Эти сооружения и слои металлургических шлаков перекрывают про-
слойки второго пожара на городище, что свидетельствует о существовании здесь производственной площадки во
второй половине Х в. после локального пожара.
Последние исследования проливают свет на систему и хронологию застройки городища, что позволяет срав-
нить ее с ситуацией на посаде памятника. Новая информация позволит лучше понять этническую, социальную и
историческую ситуацию Подесенья.
V.M. Skorokhod, V.S. Zhyhola
Ancient Rus Building at Vypovziv Hill-fort
Published are the materials of recent excavations at Vypovziv hill-fort where five dwellings and a series of economic objects
were studied.
Dwellings can be divided into building horizons because they are situated quite compactly, overlap each other, and were
rebuilt in the same foundation pits, which means they were built in different times.
The 10th century early building up includes two houses (structures 9 and 10) which were cut through by two more houses
(structures 7 and 8). There are conflagration traces in the early dwellings synchronous to the traces of destruction at the hill-fort’s
defensive structures. It is important to note that the structure 7 had two periods of existence: the first as a 10th century house and the
second as a husbandry building for swamp ore stock storage. The same situation is in the structure 11. The second stage of building
up (structures 7, 8, and 11) is also finishes with a local conflagration which is evidenced by six houses studied at posad.
The second stage includes husbandry buildings 7 and 11 with accumulations of swamp ore concretions. Swamp ore was
stored in them for further iron smelting in metallurgical furnaces which remains were discovered in 2011 in the hill-fort’s
western part. These structures and layers of metallurgic slag overlap the layers of the second conflagration at the hill-fort.
This fact evidences that an industrial space existed here in the second half of the 10th century after a local conflagration.
Recent research elucidates the system and chronology of the hill-fort’s building up which can be compared with the
building up situation at the hill-fort’s posad. The new information will allow to better understand the ethnic, social, and
historic situation in the Desna River region.
|
| id | arheologia-com-ua-article-137 |
| institution | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| issn | 2616-499X |
| keywords_txt_mv | |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-08-07T01:02:34Z |
| publishDate | 2017 |
| publisher | Institute of Archaeology NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | arheologiacomua/e0/30d7ea11b770d86584f06218e579e0e0.pdf |
| spelling | arheologia-com-ua-article-1372020-01-19T08:26:07Z Ancient Rus Building at Vypovziv Hill-fort Древнерусская застройка Выползовского городища Давньоруська забудова Виповзівського городища Skorokhod, Viacheslav M. Zhyhola, Vitalii S. Vypovziv, hill-fort, dwellings, 10th century. Виползов, городище, жилища, Х в. Виповзів, городище, житла, Х ст.  Published are the materials of recent excavations at Vypovziv hill-fort where five dwellings and a series of economic objects were studied. Dwellings can be divided into building horizons because they are situated quite compactly, overlap each other, and were rebuilt in the same foundation pits, which means they were built in different times. The 10th century early building up includes two houses (structures 9 and 10) which were cut through by two more houses (structures 7 and 8). There are conflagration traces in the early dwellings synchronous to the traces of destruction at the hill-fort’s defensive structures. It is important to note that the structure 7 had two periods of existence: the first as a 10th century house and the second as a husbandry building for swamp ore stock storage. The same situation is in the structure 11. The second stage of building up (structures 7, 8, and 11) is also finishes with a local conflagration which is evidenced by six houses studied at posad. The second stage includes husbandry buildings 7 and 11 with accumulations of swamp ore concretions. Swamp ore was stored in them for further iron smelting in metallurgical furnaces which remains were discovered in 2011 in the hill-fort’s western part. These structures and layers of metallurgic slag overlap the layers of the second conflagration at the hill-fort. This fact evidences that an industrial space existed here in the second half of the 10th century after a local conflagration. Recent research elucidates the system and chronology of the hill-fort’s building up which can be compared with the building up situation at the hill-fort’s posad. The new information will allow to better understand the ethnic, social, and historic situation in the Desna River region. Публикуются материалы последних лет раскопок Выползовского городища, где было исследовано пять жилищ и ряд хозяйственных объектов. Жилища можна разделить на строительные горизонты, так как они размещены достаточно компактно, перекрывают друг друга, перестаиваются в тех самых котлованах, что указывает на их разновременность. К ранней застройке начала Х в. относятся два жилища (постройка 9 и 10), которые были прорезаны еще двумя жилищами (постройками 7 и 8). У ранних жилищ есть следы пожара, синхронные подобным следам гибели оборонительных сооружений городища. Важно отметить, что постройка 7 имела два периода существования: первый — как жилище средины Х в., второй — как хозяйственная постройка для хранения запасов болотной руды. Такая же ситуация и на постройке 11. Второй этап застройки (постройки 7, 8, 11) также заканчивается локальным пожаром, что подтверждается шестью жилищами, исследованными на посаде. К третьему этапу относятся хозяйственные постройки 7 и 11 со скоплениями конкреций болотной руды, которая хранилась в них для дальнейшей выплавки железа в металлургических горнах, остатки которых были выявлены в 2011 г. в западной части городища. Эти сооружения и слои металлургических шлаков перекрывают прослойки второго пожара на городище, что свидетельствует о существовании здесь производственной площадки во второй половине Х в. после локального пожара. Последние исследования проливают свет на систему и хронологию застройки городища, что позволяет сравнить ее с ситуацией на посаде памятника. Новая информация позволит лучше понять этническую, социальную и историческую ситуацию Подесенья. Публікуються новітні результати робіт на городищі Виповзівського археологічного комплексу. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2017-02-22 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/137 10.15407/archaeologyua2017.01.088 Arheologia; No 1 (2017): Arheologia; 88-98 Археологія ; № 1 (2017): Археологія; 88-98 Археология; № 1 (2017): Arheologia; 88-98 2616-499X 0235-3490 10.15407/archaeologyua2017.01 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/137/132 |
| spellingShingle | Виповзів городище житла Х ст. Skorokhod, Viacheslav M. Zhyhola, Vitalii S. Давньоруська забудова Виповзівського городища |
| title | Давньоруська забудова Виповзівського городища |
| title_alt | Ancient Rus Building at Vypovziv Hill-fort Древнерусская застройка Выползовского городища |
| title_full | Давньоруська забудова Виповзівського городища |
| title_fullStr | Давньоруська забудова Виповзівського городища |
| title_full_unstemmed | Давньоруська забудова Виповзівського городища |
| title_short | Давньоруська забудова Виповзівського городища |
| title_sort | давньоруська забудова виповзівського городища |
| topic | Виповзів городище житла Х ст. |
| topic_facet | Vypovziv hill-fort dwellings 10th century. Виползов городище жилища Х в. Виповзів городище житла Х ст. |
| url | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/137 |
| work_keys_str_mv | AT skorokhodviacheslavm ancientrusbuildingatvypovzivhillfort AT zhyholavitaliis ancientrusbuildingatvypovzivhillfort AT skorokhodviacheslavm drevnerusskaâzastrojkavypolzovskogogorodiŝa AT zhyholavitaliis drevnerusskaâzastrojkavypolzovskogogorodiŝa AT skorokhodviacheslavm davnʹorusʹkazabudovavipovzívsʹkogogorodiŝa AT zhyholavitaliis davnʹorusʹkazabudovavipovzívsʹkogogorodiŝa |