Риболовецький промисел ранніх слов’ян Середнього Подніпров’я (за матеріалами городища Монастирок)
 Based on materials from Monastyrok hill-fort, fishery of the Early Slavs from the Dnipro River (middle region) is analyzed in this paper. A comprehensive study of the circumstances in which ichthyological remains and fishing tackle were uncovered, as well as the comparative analysis of...
Збережено в:
| Опубліковано в: | Археологія |
|---|---|
| Дата: | 2017 |
| Випуск: | 1 |
| Сторінки: | 99-109 |
| ISSN: | 2616-499X |
| Автори та афіліації: |
|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Institute of Archaeology NAS of Ukraine
2017
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/138 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| Завантажити файл: |
|
Репозитарії
Chemistry, Physics and Technology of Surface| _version_ | 1872824426444095488 |
|---|---|
| author | Gorbanenko, Serhii А. Kovalchuk, Oleksandr M. |
| author_facet | Gorbanenko, Serhii А. Kovalchuk, Oleksandr M. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Serhii А. Gorbanenko",
"institution": "Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine",
"orcid": ""
},
{
"author": "Oleksandr M. Kovalchuk",
"institution": "National Science Museum of NAS of Ukraine",
"orcid": ""
}
] |
| author_sort | Gorbanenko, Serhii А. |
| baseUrl_str | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 109 |
| container_issue | 1 |
| container_start_page | 99 |
| container_title | Археологія |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2020-01-19T08:26:17Z |
| description |  Based on materials from Monastyrok hill-fort, fishery of the Early Slavs from the Dnipro River (middle region) is analyzed in this paper. A comprehensive study of the circumstances in which ichthyological remains and fishing tackle were uncovered, as well as the comparative analysis of the latter was conducted. As a result, a conclusion is made that the fish-hooks belong to the Early Slavonic period of the hill-fort. In addition, owing to the work with the collections of the National Museum of Natural History of the National Academy of Sciences of Ukraine, uncovered and attributed was the ichthyologic material from the site describing the industrial fish species in the Early Slavonic period.
Ichthyologic identification showed that at least 10 fish species of 9 genera and 5 families were encompassed into the fishery. The majority of these remains belong to fish of prey: pike, catfish, zander, and perch; sturgeons and carp fishes are represented by single bones. Numerous findings of cranium bones are indisputable evidence for fishery, but not fish import. The method of reconstruction the weight and body sizeof single fish individuals showed that big mature fishes prevailed in catch. Owing to this reconstruction, it is ascertained that both tackle for individual (with hooks), and mass (with nets) catch were used.
The data obtained convincingly prove the importance of fishery in vital activity of population at theMonastyrok hill-fort and of all the East Slavs habituating the middle region of the Dnipro River in the period from the 8th to the 13th centuries AD. The species and size diversity of industrial fish is an indirect evidence for the usage of both tackle types: of individual (with hooks) and mass (with nets) catch. Analysis of the context of the hooks’ finds testifies for their usage mainly in the Early Slavonic period of the Monastyrok hill-fort existence. |
| doi_str_mv | 10.15407/archaeologyua2017.01.099 |
| first_indexed | 2026-08-07T01:02:34Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 1 99
До історії
стародавнього виробництва
С.А. Горбаненко, О.М. Ковальчук
Риболовецький промисел
ранніх слов’ян Середнього Подніпров’я
(за матеріалами городища Монастирок)
© С.А. Горбаненко, О.М. Ковальчук, 2017
У статті на основі матеріалів городища Монастирок проаналізовано риболовецький промисел ранніх слов’ян
Середнього Подніпров’я. Проведено аналіз обставин виявлення решток риболовецьких снастей, у результаті
чого зроблено висновок про переважну приналежність риболовецьких гачків до ранньослов’янського періоду іс-
нування городища. Іхтіологічними визначеннями встановлено, що промислом були охоплені принаймні 10 видів
риб, які входять до складу 9 родів, 5 родин, найбільша кількість решток яких належить хижим рибам —
щуці, сому, а також судаку і окуню; осетрові і коропові риби представлені одиничними кістками.
К л ю ч о в і с л о в а: Монастирок, ранньослов’янський період, рибальство, іхтіологія, снасті.
Вступ. Городище Монастирок знаходиться у
Канівському р-ні Ч еркаської обл. Пам’ятка
розташована в центральній частині Серед-
нього Подніпров’я на узвишші правого берега
р. Дніпро (Максимов, Петрашенко 1988, с. 5).
Нині велика частина заплави затоплена вода-
ми Канівського водосховища (рис. 1).
Комплекс пам’ятки складається зі східного
й західного городищ, а також селища на захід
від останнього. На східному городищі розко-
пано понад 5000 м2, на яких досліджено 5 жи-
тел, 1 споруду і 117 ям зарубинецької культури;
23 житла і 46 ям VIII—X ст.; 17 жител, 1 спору-
ду і 42 ями давньоруського часу. На західному
городищі розкопано близько 1500 м2, де вивче-
но 1 житло зарубинецької культури; 6 жител
і 1 споруду VIII—X ст. (а також 23 похован-
ня давньоруського часу і понад 60 ям). На по-
селенні у ході шурфування досліджено жит-
ло VIII—X ст. (Максимов, Петрашенко 1988,
с. 6—8; рис. 1; 3; табл. 1—3). Природно, що з
найкраще дослідженої частини пам’ятки (схід-
ного городища) походить і найбільша кількість
знахідок, у тому числі риболовецькі гачки й іх-
тіологічні матеріали (табл. 1, 2 1).
Перші роботи на пам’ятці провів М.К. Кар-
гер, який у 1948 р. дослідив рештки монастиря
(Каргер 1950). Надалі розвідкові розкопки у 1959,
1960 рр. здійснив Є.В. Максимов. Стаціонарні
1 Нумерація гачків у табл. 2, на рис. 2 і по тексту на-
скрізна; виділено курсивом.
дослідження на пам’ятці проведено у 1974, 1979,
1980, 1982—1985 рр. (Максимов, Петрашенко
1988, с. 4). Значення отриманих матеріалів для
аналізу різних сфер життєдіяльності давніх меш-
канців (передусім — носіїв зарубинецької, рай-
ковецької і давньоруської культур) складно пе-
реоцінити. Для оцінки господарської діяльнос-
ті з-поміж природничих досліджень проведено
палеоетноботанічні визначення, що сприяли
розумінню рівня розвитку землеробства (Паш-
кевич, Янушевич 1978; Пашкевич 1988). Такі га-
лузі як тваринництво і мисливство були охарак-
теризовані завдяки визначенням остеологічних
решток ссавців; однак у публікації остеологіч-
них матеріалів з розкопок 1974 р. (Белан 1978)
не було сказано жодного слова щодо знахідок іх-
тіологічних решток. Втім, це цілком може бути
пояснене тією обставиною, що матеріали були
розділені ще на стадії передачі для визначень
фахівцям. У результаті частина решток ссавців
надійшла на визначення Н .Г. Б єлан (з колек
цією наступних років також працював О.П. Жу-
равльов), а іхтіологічні (й орнітологічні) решт-
ки були передані на зберігання до Національно-
го науково-природничого музею НАН України
(далі — ННПМ) без відповідного акту.
Таким чином, така галузь привласнюючого
господарства як рибальство залишилась май-
же не проаналізованою, незважаючи на те, що
на пам’ятці принаймні у двох десятках об’єктів
виявлено іхтіологічні рештки (кістки, луска)
(табл. 1), а також близько десятка риболовець-
ких гачків (табл. 2).
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 1100
Рис. 1. Місце розташування городища Монастирок; на карті: 1 — України; 2 — Черкаської обл.; 3 — фрагмент кар-
ти Шуберта ділянки навколо Монастирка (Военно-топографическая карта … ХХІІІ-9-1 і ХХІІІ-10-1)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 1 101
Нині матеріали знаходяться у фондах різних
наукових установ. К олекція розкопок 1959—
1960, 1974 (колекція 800; К олекції… 2007,
с. 178), 1985 рр. облікована у Наукових фон-
дах Інституту археології Н АН У країни (час-
тина колекції експонується в Археологічному
музеї ІА Н АН У країни); іхтіологічні матеріа-
ли 1974 р. — у ННПМ. Матеріали досліджень
1979, 1980, 1982—1984 рр. зберігаються в Чер-
каському обласному історичному музеї. Саме
виявлення іхтіологічних матеріалів у фондах
ННПМ спонукали до проведення визначень
решток риб і повернення до теми рибальства
за ранньослов’янських часів на території Се-
реднього Подніпров’я.
Археологічні дані опрацював С.А. Горба
ненко, іхтіологічні рештки визначив О.М. Ко-
вальчук.
Археологічні дані. Дані щодо рибальства в
монографії Є.В. Максимова та В .О. Петра
шенко представлені доволі узагальнено. Риба
льство мешканців Монастирка у ранньо
слов’янський період (VIII—X ст., райковець-
ка культура) охарактеризовано таким чином:
«Окрім мисливства, населення займалось ри
бальством. Рештки луски і кістки риб — час
та знахідка в житлах і господарських ямах цих
поселень. Беззаперечним свідченням розвит
ку рибного промислу є знахідки глиняних гру
зил, кістяних знарядь для плетіння сітей і за
Таблиця 1. Місця знахідок іхтіологічних матеріалів
Житло / яма № Рештки риби Звіт
Максимов,
Петрашенко
1988
Фонди ННПМ, шифр
Зарубинецька культура
Ж. 27 Кістки 1980/32, с. 8 — —
Я. 2 1 Хребець 1974/24, с. 3 — —
Я. 68 Кістки 1980/32, с. 9 — —
Я. 173 Кістки і луска 1982/12, с. 19 — —
Я. 205 Луска 1982/12, с. 25 — —
Райковецька культура, східне городище
Ж. 9 Кістки і луска 1974/24, с. 8 — Ж. 9, гл. 0,95 м, (№ 261)
Ж. 9? Те саме? Те саме? — Об’єкт 9, гл. 0,45 м (№ 86)
Ж. 10 Кістки — — Ж. 10, гл. 0,5 м (№ 483)
Ж. 10 Кістки — Ж. 10, вогнище (№ 667)
Я. 6 Кістки 1974/24, с. 9 с. 31, табл. 2 Я. 6 (ж. 9), гл. 0,6—1,6 м (№ 479)
Я. 7 Кістки і луска — Я. 7 (ж. 9), гл. 0,7 м (№ 480)
Я. 8 Хребці риби 1974/24, с. 10 — —
Я. 10 в ж. 8 Луска 1974/24, с. 7 — Ж. 8 (біля північної стіни), гл. 1,3 м
(№ 481)
Я. 17 2 Луска 1974/24, с. 14 — —
Я. 69 Кістки і луска 1980/32, с. 10 — —
Я. 70 Кістки 1980/32, с. 11 — —
Я. 104 Скупчення кісток 1980/32, с. 25 — —
Я. 160 Кістки і луска 1982/12, с. 17 — —
Я. 193 Луска 1982/12, с. 23 — —
Райковецька культура, західне городище
Ж. 4 Луска — с. 57 —
Будівля
на валу
Луска — с. 59 —
Давньоруські матеріали
Я. 265 Кістки 1983/17, с. 25 — —
1 У звіті помилково позначено як яму 1.
2 У монографії (с. 9, табл. 1) яму позначено як зарубинецьку і таку, що знаходилась поряд з житлом 17; у звіті (1974/24, с. 14)
вказано, що яма знаходиться поряд зі східною стіною житла 13 (давньоруське), вона функціонувала у VIII—Х ст. (містила
ранньослов’янську кераміку) і була засипана при будівництві житла.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 1102
лізних гачків» 2 (Максимов, Петрашенко 1988,
с. 100). Р иболовецькі гачки сукупно описані
в підрозділі, що характеризує матеріали зару-
бинецької культури: «Відзначимо значну серію
(понад 10 екз. [нами знайдено дані про 7 екз.])
великих риболовецьких гачків, довжина стерж
ня яких сягала 10 см за ширини насадної частини
до 4,0 см, з шипом 1,2 см завдовжки. Стержень
загнутий у вушко для ліски, утворюючи отвір
діаметром до 5,0 мм. На думку фахівців, такими
гачками можна було виловлювати великі екземп
ляри риби. Це були, як показує вивчення риб’ячих
кісток і луски, — судак і сом масою до 20—40 кг»
(автор визначень не вказаний) (Максимов,
Петрашенко 1988, с. 76). Жодної аргументації,
що гачки належали саме до зарубинецьких ма-
теріалів, по тексту не наведено.
Якщо сукупний опис гачків доволі прийнят-
ний і дає загальне уявлення про вигляд і функ-
ції цих снастей, то їхнє датування залишаєть-
ся неоднозначним. У більшості випадків гачки
виявлено поза археологічними комплексами, у
культурному шарі. Лише один фрагмент снасті
(майже повна форма?) знайдено у житлі 22, да-
тованому VIII—X ст. (табл. 2).
Не сприяє розумінню ситуації з гачками й
додаток з металографічного аналізу; у всту-
пі до нього зазначено, що 10 виробів нале-
жать до матеріалів зарубинецької культури,
52 — VIII—X ст., 10 — давньоруського часу
і ще 10 — з невизначеною хронологією (Го-
2 Тут і далі: переклад з російської мови наш — С. Г.
пак 1988). Так, три риболовецькі гачки розмі-
щені на рисунку технологічних схем залізних
виробів зарубинецької культури (Гопак 1988,
рис. 72, ан. 1349—1351). Однак аналіз лише од-
ного з них подано у зарубинецьких матеріалах
(Гопак 1988, с. 120, ан. 1350); аналіз і опис двох
інших — у давньоруських (Гопак 1988, с. 128,
ан. 1349; 1351). Саме ці гачки, вочевидь, і на-
лежать до тих десяти виробів, про які зазначе-
но, що їхня точна хронологічна приналежність
не з’ясована (Гопак 1988, с. 118), хоча в основ
ному тексті монографії їх зараховано до зару-
бинецьких матеріалів (Максимов, Петрашенко
1988, с. 76, рис. 59; 60). Ще один гачок, знай
дений у ранньослов’янському житлі 22 (№ 1),
проаналізовано, власне, у підрозділі щодо ви-
робів VIII—X ст. (Гопак 1988, с. 125, рис. 122,
ан. 1135). Зауважимо, що подібною до нього за
формою є й снасть 2.
Самі по собі аналізи схем виготовлення і
мікроструктури гачків не дають переконливих
аргументів на користь певного періоду їх виго-
товлення. Тим не менше, гачок 4 («Викуваний
з цільнозалізної заготовки з поверхневим навуг
лецьовуванням. Не виключені цементація і тер
мічна обробка. … Решток шлаку в металі неба
гато» (Гопак 1988, с. 128, ан. 1349)) виконаний
на високому рівні. В.Д. Гопак звернув увагу на
те, що «… риболовецькі гачки (ан. 1349, 1351)
можуть бути датовані VIII—XIII ст.» (Гопак
1988, с. 131), себто такі технології виготовлен-
ня були притаманні не лише для давньорусь-
кого часу, але були відомі й раннім слов’янам
Рис. 2. Риболовецькі гачки, виявлені на городищі Монастирок (а — фото; б — рисунки В.Д. Гопака;
в — рисунки Є.В. Максимова, В.О. Петрашенко; див. табл. 2)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 1 103
Детальніше розглянемо типи гачків, вияв-
лені в Монастирку (рис. 2), та аналогії до них
(опис, термінологія, реконструкції тощо — за
А.В. Кузою: (Куза 1970; 2016; Чернецов, Куза,
Кирьянов 1985)). Усі вони — гачкові снасті, ви-
готовлені із заліза. Н айпоширенішими серед
них були гачки, виготовлені зі сплощеного пря-
мокутного у перетині залізного стержня, іно-
ді затуплене жало яких було забезпечене борід-
кою, а подовжений протилежний кінець (цівка)
мав петлю для кріплення ліски; довга цівка за-
побігає перекушуванню ліски хижими видами
риб. Хронологічно гачки поширені у багатьох
культурах. За розмірами вигинів (понад 1,0 см)
вони не призначені для лову на вудку — їх за-
стосовували на жерлицях, закидушках тощо.
Гачки 1 і 4 були виготовлені з підпрямокут-
них у поперечному перетині заготовок, № 2 і
3 — з округлих. У гачків 4 і 6 (вочевидь, і № 5) за-
гинанням стержня сформовано вушко для крі-
плення ліски; гачки 2 і 3 мають розклепані ло-
патки — розширення на стержнях, за які можна
закріпити петлю. Ймовірно, такий тип кріплен-
ня був і у № 1, але лопатка була пошкоджена.
Таблиця 2. Обставини виявлення риболовецьких гачків
Рис. 2,
позиція
Обставини виявлення Звіт
Максимов,
Петрашенко 1988
Гопак 1988
— У кв. 28 на глибині 0,5 м знайдено бронзо-
ву пронизку і риболовецький гачок зару-
бинецького часу. За планом, у цей квадрат
потрапляє частина ранньослов’янського
житла 22, пляму котловану якого вияв-
лено на глибині 0,35—0,40 м, а повністю
воно оконтурилося на глибині 0,5 м. Ри-
сунок відсутній
1979/26а,
с. 3,
Альбом,
1979/26а,
рис. 7; 10
— —
1 У житлі 22 (VIII—X ст.) біля східної сті-
ни знайдено фрагмент риболовецького
гачка
1979/26а,
с. 9
с. 25 рис. 74, с. 125,
ан. 1130, ж. 22,
№ 317
2 Я. 258: розвали зарубинецького посуду,
риболовецькі гачки, ніж, серп (моногра-
фія). Ділянка 12: зібрано … особливо ба-
гато кераміки VIII—X ст. … У кв. 29 на
глибині 0,45 і 0,70 м виявлено два заліз-
них риболовецьких гачки і одну заготов-
ку (?) для гачка, а також — уламок заліз-
ного ножа зарубинецької культури. Н а
тій самій ділянці досліджено житло 44
VIII—X ст., 4 зарубинецькі і 1 давньо-
руську ями. В альбомі, у тому числі, гач-
ки позначено як зарубинецькі. … К он-
тури ями прослідковувались дуже слабо,
але на гл. 0,6 м виявлено велике скупчен-
ня (понад 100) фрагментів зарубинецької
кераміки. У шарі поряд з ямою знайдено
… три риболовецьких гачки і ніж (звіт) *.
В інвентарному описі гачки записані як
зарубинецький і давньоруський
1983/17,
с. 13, 16;
альбом …,
табл. Х, 2—4
табл. 1, с. 11,
рис. 59, 8
рис. 72, с. 119,
ан. 1350, № 636
3 табл. 1, с. 11,
рис. 59, 9; 60, 5
рис. 72, с. 128,
ан. 1351, № 635
4 табл. 1, с. 11,
рис. 59, 12; 60, 6
рис. 72, с. 128,
ан. 1349, № 631
5 На рис. 43 з підписом: знахідки VIII—X ст.
з ям — представлено ранньослов’янську
кераміку, а також гачок; позиції 4—7 —
яма 233; за звітом (і монографією) це за-
рубинецька яма, однак згадка про знахід-
ку відсутня
Альбом …,
1982/12,
рис. 43; с. 38
— —
6 На Зх розкопі понад 90 % зарубинецької
кераміки; відносно багато — давньорусь-
кої гончарної і VIII—X ст.; у кв. 6 на гл.
1,0 м знайдено доволі великий гачок гар-
ної збереженості. В інвентарному описі
гачок записано як давньоруський
1983/17,
с. 22—23,
табл. ХІХ, 5
— —
* В.Д. Гопак при описі проаналізованих матеріалів у скороченому вигляді вказував супровідні дані щодо походження виробів з
об’єктів (ж. №; я. №; відсутність таких записів — свідчення походження з культурного шару). При описі ан. 1349—1351 вка-
зівки на яму 258 відсутні (Гопак 1988, с. 119, 128).
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 1104
Найцікавіші за формою гачки 1 і 2. Анало-
гічні залізні вироби з археологічних матеріа-
лів нам невідомі. Тим не менше, за спостере-
женнями А.В. Кузи, у культурному шарі Нов-
города виявлено тип гачків, невідомий на
інших пам’ятках. В они виготовлені з тонко-
го дерев’яного стержня завдовжки 7,5—10 см,
від якого під гострим кутом відходить сучок
завдовжки 2,0—3,0 см. Такі гачки, що в етно-
графічній літературі отримали назву «горло-
вих», з’явилися ще в неоліті. Їх застосовували
для лову риби (сомів, минів, рідше — щук), що
глибоко заковтує здобич. Такий опис цілком
відповідає гачку 2; якщо зважити на те, що га-
чок 1 зберігся частково (збережена частина —
5,8 см) і мав завершуватися втраченою лопат-
кою для кріплення ліски, його повні парамет
ри також будуть відповідати поданому вище
опису дерев’яних аналогів. Імовірно, це була
вдала залізна імітація дерев’яної форми.
Гачки доволі поширені на зарубинець-
ких пам’ятках (напр.: Пачкова 1974, с. 58—59,
рис. 28; Максимов 1972, табл. 3; табл. XIV, 2;
XVII, 11; XXVIII, 9, 10; 1982, табл. ХІ, 14, 15). Ще
більша їх кількість відома з ранньослов’янських
матеріалів (напр.: Шрамко, Цепкин 1963,
рис. 1; Мезенцева 1965, с. 70—71; К уза 1970,
рис. 1; 2016, рис. 1). Поширені вони були й у
східних сусідів слов’ян — носіїв салтівської
культури (добірку див.: Міхеєв 1980; Михе-
ев 1985, рис. 28). За давньоруських часів різ-
ні форми гачків також побутували у значній
кількості (див. напр.: Шрамко, Цепкин 1963,
рис. 2; Чернецов, Куза, Кирьянов 1985). Отже,
за порівняльним аналізом також неможливо
встановити хронологію гачків з Монастирка.
Тому для встановлення часу їх виготовлення/
використання слід розглянути увесь комплекс
доступної нині інформації.
Єдина знахідка, зафіксована у комплек-
сі (гачок 1), походить з ранньослов’янського
житла. О тже, його ранньослов’янське поход
ження менш за все викликає сумніви. Ана-
логічний йому виріб (№ 2) знайдений у куль-
турному шарі, де поряд виявлено ще два гачки
(№ 3, 4). Нагадаємо, що залізні вироби, подіб
ні до № 1 і 2, досі достеменно відомі, мабуть,
лише з Монастирка. А отже, зростає і ймовір-
ність того, що обидва гачки виготовлені за ча-
сів існування ранньослов’янського поселення.
Таким чином, з’являються сумніви і в тому, що
виявлені поряд гачки 3 і 4 належали носіям за-
рубинецької культури (табл. 2); логічніше при-
пустити, що їх було втрачено одночасно — за
ранньослов’янських часів. Н агадаємо також,
що, за В.Д. Гопаком, технологія таких виробів
притаманна часу VIII—XIII ст.
Гачок 5, що відомий лише за звітною доку-
ментацією і не потрапив до публікації, ймовір-
но, має відношення до ранньослов’янського
періоду існування Монастирка, оскільки в аль-
бомі ілюстрацій його розміщено у комплексі з
керамікою VIII—X ст. як знахідки з однієї ями
(див. табл. 2). Найскладніше визначити хроно-
логічну приналежність № 6. Втім, зауважимо,
що дослідники описали його як виріб доброї
збереженості, а в інвентарній книзі записали
як давньоруський (див. табл. 2) 3.
Загальним зауваженням, важливим для ймо
вірного зарахування гачків до ранньослов’ян
ських матеріалів (втім, суто теоретичного ха-
рактеру), є те, що, з одного боку, абсолютна
більшість виробів із заліза є саме ранньо-
слов’янськими (Максимов, Петрашенко 1988;
Гопак 1988, с. 129—130), а також, з іншого боку,
що іхтіологічні матеріали виявлені майже ви-
ключно у ранньослов’янських об’єктах (табл. 1).
Іхтіологічний матеріал було виявлено лише у
п’яти зарубинецьких об’єктах з понад сотні до-
сліджених, у 14 ранньослов’янських менш ніж з
сотні об’єктів, і в одному давньоруському (та-
кож менш ніж з сотні досліджених).
Інші знаряддя, побіжно згадані в моногра-
фії як риболовецькі, є маловиразними і не мо-
жуть бути однозначно проінтерпретовані. З
матеріалів походить велика кількість виробів з
кістки, які могли бути знаряддями для плетін-
ня сітей (рис. 3, 1). Зазвичай, в археологічній
літературі такі знахідки отримують загальну
назву «проколки», без особливого пояснення
(і розуміння) варіантів їх використання. «Кла-
сичні» вістря (напр., ті, що походять з жител
Великого Боршевського городища (Воронезь-
ка обл., РФ) (Куза 1970, рис. 1)), з чітко виді-
леним звуженням між суглобовою частиною і
діафізом кістки, на Монастирку не виявлені.
Те саме зауваження стосується і грузил для сі-
тей. З матеріалів, доступних нині для опрацю-
вання, а також зі звітів і публікації, такі грузила
виділити складно. Тим не менше, не маємо під-
став виключати існування таких знарядь; біль-
ше того — іхтіологічний матеріал (див. нижче)
свідчить про велику ймовірність використання
сітей (рис. 3, 2).
3 Дослідники, які впродовж кількох сезонів працю-
ють на одній пам’ятці, під час інтерпретацій часу ви-
користання виробів із сумнівною хронологією звер-
тають увагу і на загальну збереженість матеріалів.
Можемо припустити, що збереженість заліза була
визнана як краща за зарубинецькі залізні предмети.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 1 105
Рис. 3. Снасті для масового лову: 1 — приклади кістя-
них знарядь, що могли бути використані для плетіння
сітей; 2 — схематичний загальний виглядь найпрості-
шої однорядної сіті (а — поплавки; б — полотно сіті;
в — грузила)
Опис іхтіологічних матеріалів. У проце-
сі визначення ролі риболовецького промис-
лу в життєдіяльності мешканців Монастирка
у VIII—X ст. були опрацьовані численні решт-
ки риб, отримані протягом польового сезону
1974 р. (11.07, 15.07, 18.07, 23.07, 24.07, 31.07:
рис. 4) з різних жител (№ 8—10: рис. 4, 2, 3, 5),
господарських ям (№ 6, 7) і вогнища (в жит-
лі 10), територіально приналежних до східного
городища. Збори іхтіологічного матеріалу по-
ходять з глибини 0,45, 0,5, 0,6—1,6, 0,7, 0,95,
1,3 м. Загальна кількість опрацьованих решток
становить близько 300 екз., у тому числі 48 кіс-
ток і 250 цілих або частково пошкоджених лус-
кових пластинок. К рім цих решток, придат-
них для встановлення видової приналежності,
вікової структури, а також (в окремих випад-
ках) реконструкції довжини тіла і маси риб, у
заповненні господарських ям (особливо біля
житла 8 біля північної стіни; житла 9, ями 7)
виявлено величезну кількість невеликих фраг-
ментів надзвичайно крихкої луски. З огляду
на незадовільний стан її збереженості, ці ма-
теріали не включені до фауністичного аналізу
(близько 500; рис. 4, 2).
Визначення систематичної належності іх-
тіологічних решток проведено шляхом по-
рівняння кісткових фрагментів і луски з ек-
земплярами сучасних риб із використанням
порівняльної остеологічної колекції НН ПМ
НАН У країни. Н айменування елементів ске-
лета узгоджені з номенклатурою В. Раду (Radu
2005). Для встановлення розмірів тіла риб скла-
далася пропорція, куди підставлялися відомос-
ті про розмір ідентичних кісток досліджуваної
і сучасної риб (Лебедев 1960). Інформація про
співвідношення розмірів кісток і маси тіла риб
отримана на підставі значень морфометричних
параметрів екземплярів із порівняльної колек-
ції. Індивідуальний вік встановлено за річними
кільцями на лусці та хребцях.
Під час опрацювання решток риб із шарів
VIII—X ст. (райковецька культура) городища
Монастирок встановлено, що промислом були
охоплені принаймні 10 видів риб, які входять
до складу 9 родів, 5 родин (табл. 3). Найбіль-
ша кількість решток належить хижим рибам —
щуці (n = 43), сому (n = 5), а також судаку і
окуню. Очевидно, ці види відігравали важли-
ву роль у забезпеченні жителів городища їжею
тваринного походження. Н атомість, осетрові
(осетер, севрюга) і коропові риби (в’язь, пліт-
ка, білизна, короп) представлені одиничними
кістками. Наявність у зборах численних кісток
черепа (рис. 4, 4) свідчить про те, що рибу роз-
бирали безпосередньо на території городища.
Це значить, що всі ідентифіковані види риб
добували на місці (у Дніпрі, поблизу поселен-
ня), оскільки при транспортуванні рибної про-
дукції на значну відстань голови перед засо-
люванням або копченням видаляють з метою
продовження терміну зберігання.
Усі види риб, встановлені у результаті ана
лізу (за винятком осетрових) є звичайними
представниками сучасної іхтіофауни Серед-
нього Дніпра і є досить численними як у ко-
рінному руслі, так і в притоках (Мовчан 2011).
Осетер і севрюга є прохідними видами, які ра-
ніше заходили у Дніпро для нересту, досить ви-
соко піднімаючись проти течії. Наразі числен-
ність цих видів незначна, тому їх зрідка можна
побачити лише у пониззі Дніпра.
Слід звернути увагу на той факт, що всі
риби, спіймані жителями городища Монас-
тирок, зазвичай тримаються біля дна і відда-
ють перевагу глибоким ділянкам русла з не-
великою або помірною течією, піщаним або
піщано-мулистим дном і розвиненою підвод-
ною рослинністю (Мовчан 2011). М’ясо цих
риб смачне і жирне, що, імовірно, також впли-
нуло на вибір їх як основних об’єктів промис-
лу. На основі детального вивчення остеологіч-
ного матеріалу з городища Монастирок для
21 екз. риб (представників 6 видів) вдалося ре-
конструювати довжину тіла і масу (табл. 4). У
переважній більшості випадків виловлювали
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 1106
риб, які мали середні або крупні розміри. Зо-
крема, довжина тіла щук коливалася у діапа-
зоні 40—70 см при масі 0,60—0,94 кг, хоча час-
тина спійманих особин належить до меншого
розмірного класу (довжина тіла — 22—31 см,
маса — 0,33—0,46 кг); імовірно, це були віднос-
но молоді особини 4. Індивідуальний вік щук,
4 Ми припускаємо, що реконструйовані значення
маси тіла окремих особин можуть бути дещо зани-
жені (це пов’язано з певною недосконалістю мето-
встановлений за лускою, становить 4—6 років.
Хребці сома (рис. 4, 3) належали дуже крупним
особинам 9-річного віку: довжина тіла цих риб
(за хребцями) становила 130—165 см при масі
від 5,6 до 7,0 кг. Коропові риби (за винятком
дики, оскільки різні елементи скелета риб неодна-
ково придатні для подібних реконструкцій). Слід
враховувати не лише лінійні розміри тіла, а й інди-
відуальний вік особини, статевий диморфізм, харак-
терний для виду тощо.
Рис. 4. Іхтіологічний матеріал
з Монастирка 1974 р., фонди
ННПМ НАН України: 1 — за-
гальний вигляд одиниці збе-
рігання; 2 — стан збереже-
ності окремих матеріалів; 3 —
хребці сома; 4 — окремі кістки
і луска щуки; 5 — загальний
вигляд депонування матеріа-
лів з житла 9
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 1 107
Таблиця 3. Видовий склад риб із розкопок городища Монастирок у 1974 р.
Родина Вид Елемент скелета Об’єкт, глибина
Осетрові —
Acipenseridae
Осетер російський
Acipenser gueldenstaedtii
1 фрагмент suboperculare Ж. 10, гл. 0,5 м
Севрюга звичайна
Acipenser stellatus
1 dermalia,
1 pinna pectoralis І
Я. 6 (ж. 9), гл. 0,6—1,6 м
Коропові —
Cyprinidae
В’язь європейсько-
сибірський Idus idus
1 ceratobranchiale Ж. 10, гл. 0,5 м
Плітка звичайна
Rutilus rutilus
1 фрагмент ceratobranchiale Я. 6 (ж. 9), гл. 0,6—1,6 м
Білизна європейська
Aspius aspius
1 hyomandibulare, 1 urohyale Я. 6 (ж. 9), гл. 0,6—1,6 м
Короп звичайний
Cyprinus carpio
1 фрагмент cleithrum Я. 6 (ж. 9), гл. 0,6—1,6 м
Сомові — Siluridae Сом європейський
Silurus glanis
5 хребців Ж. 10, гл. 0,5 м
Щукові — Esocidae Щука звичайна
Esox lucius
2 parasphenoideum, 2 dentale,
1 articulare, 1 quadratum,
1 ceratohyale, 1 cleithrum,
6 хребців, 29 лускових пластинок
Я. 6 (ж. 9), гл. 0,6—1,6 м;
ж. 9, гл. 0,45 м; ж. 9, гл. 0,95
м; ж. 10, вогнище
Окуневі — Percidae Судак звичайний
Sander lucioperca
Одиничні луски Ж. 8 (біля північної стіни,
гл. 1,3 м
Окунь звичайний
Perca fluviatilis
Одиничні луски Ж. 9, я. 7, гл. 0,7 м
Костисті риби невизначені — Teleostei indet. 19 фрагментів ребер,
2 фрагменти кісток;
луска (близько 500 екз.)
Я. 6 (ж. 9), гл. 0,6—1,6 м;
ж. 9, гл. 0,45 м;
ж. 9, гл. 0,95 м
* Розрахунки виконані на підставі відомих значень морфометричних параметрів окремих екземплярів риб із порівняльної остео-
логічної колекції відділу палеонтології ННПМ НАН України.
Вид Елемент скелета Кількість, екз. Довжина тіла, см Маса тіла, кг
В’язь ceratobranchiale 1 56 1,19
Плітка ceratobranchiale 1 32 0,30
Білизна hyomandibulare 1 68 1,67
Короп cleithrum 1 70 4,50
Сом vertebrae 5 130—165 (μ = 143) 5,58—7,03 (μ = 6,08)
Щука parasphenoideum 2 40; 70 0,60; 0,94
dentale 2 40; 40 0,60; 0,60
articulare 1 52 0,78
quadratum 1 70 0,94
ceratohyale 1 48 0,72
vertebrae 4 22—31 (μ = 27) 0,33—0,46 (μ = 0,41)
vertebrae 1 48 0,72
Таблиця 4. Рекоструйовані значення довжини тіла і маси окремих видів риб із городища Монастирок,
отримані шляхом екстраполяції даних *
хіба що досить невеликої плітки) також мали
значні розміри (табл. 4).
Виловлювали в основному дорослих стате-
возрілих особин, що, на нашу думку, є свідчен-
ням селективності у відборі біологічних зразків
під час розкопок, а також вказує на можливість
застосування жителями городища різноманіт-
них знарядь лову. Розміри тіла і маса риб могли
впливати на спосіб їхнього добування. В ели-
ка кількість коропових риб передбачає вико-
ристання сітей, що підтверджується знахідка-
ми кістяних знарядь для плетіння останніх, а
також наявністю глиняних грузил (див. рис. 3).
Хижих риб (щуку, судака, окуня), найімовір-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 1108
ніше, добували острогами або гарпунами, а
крупні залізні гачки (див. рис. 2) використову-
вали для ловлі сома.
Набір об’єктів і предметів риболовецького
промислу є досить однотипним на близьких за
віком поселеннях і городищах басейну Дніпра
(Шпет 1949; Лебедев 1960). Так, в уловах меш-
канців слов’янського поселення VIII—XIII ст.
на Ворсклі (сучасна територія м. Полтава) пе-
реважали щука, сом і лин, часто ловили оку-
ня, карася і в’язя, рідше — стерлядь, осетра,
плітку, підуста, ляща і коропа (Лебедев 1960).
Численні кістки щуки, судака, окуня, плітки,
білизни, коропа і сома разом зі знаряддями
лову (гачками, гарпунами, острогами, грузи-
лами від сітей) є у матеріалах з Бистринського
(VIII—ІХ ст.), Трубчевського (Х—ХІІ ст.), Ли-
пинського (ХІ—ХІІІ ст.) городищ, розташо-
ваних у басейні р. Десна (Лебедев 1960; Куза
1970). Р иболовецький промисел жителів До-
нецького городища VIII—XIII ст. був сконцен-
трований на вилові щуки, сома і окуня, а та-
кож на добуванні осетрових (осетер, севрюга)
і коропових риб (ялець, головень, в’язь, пліт-
ка, вирезуб, краснопірка, лящ, синець, білиз-
на, лин, короп, карась тощо) (Шрамко, Цеп-
кин 1963; Житенева 1964).
Таким чином, отримані дані свідчать про
важливе значення рибальства у життєдіяльності
мешканців городища Монастирок та всіх схід-
них слов’ян, які населяли Середнє Подніпров’я
у VIII—XIII ст. Розмаїття видів і розмірів про-
мислової риби є побіжним свідченням вико-
ристання обох видів снастей: індивідуального (з
гачками) і масового (сітями) лову. Аналіз кон-
тексту виявлення гачків свідчить на користь їх
використання переважно у ранньослов’янський
період існування городища Монастирок.
Белан Н.Г. Фауна городища Монастырек на Среднем Днепре // Использование методов естественных наук в ар-
хеологии. — К., 1978. — С. 96—109.
Военно-топографическая карта Российской Империи / Ф.Ф. Шуберт. Масштаб: 3 версты в 1 дюйме. — Съемка:
1846—1863 гг. (Інтернет-джерело: http://www.etomesto.ru/shubert/).
Гопак В.Д. Металлографический анализ кузнечных изделий // Е.В. Максимов, В.А. Петрашенко. Славянские па-
мятники у с. Монастырек на среднем Днепре. — К., 1988. — С. 118—130.
Житенева Л.Д. Промысловая фауна рыб и рыболовство бассейна Черного моря по археологическим материалам:
Дисс. … канд. биол. наук. — М., 1964.
Каргер М.К. Развалины Зарубского монастыря и летописный город Заруб // СА. — 1950. — № 13. — С. 33—62.
Колекції Наукових фондів Інституту археології НАН України. Каталог. — К., 2007.
Куза А.В. Рыболовство у восточных славян во второй половине І тыс. н. э. // МИА. — 1970. — № 176. — С. 132—137.
Куза А.В. Рыбный промысел в Древней Руси. — М.; СПб, 2016.
Лебедев В.Д. Пресноводная четвертичная ихтиофауна Европейской части СССР. — М., 1960.
Максимов Е.В. Среднее Поднепровье на рубеже нашей эры. — К., 1972.
Максимов Е.В. Отчет о раскопках городища Монастырек Монастырекского отряда Среднеднепровской славяно-
русской экспедиции // НА ІА НАНУ. —1979/26а.
Максимов Е.В. Зарубинецкая культура на территории Украинской ССР. — К., 1982.
Максимов Е.В. Отчет о раскопках 1985 г. на городище Монастырек славянской экспедиции Института археологии
АН УССР // НА ІА НАНУ. — 1985/17а.
Максимов Е.В., Петрашенко А.В., Погорелый В.Н. и др. Отчет о раскопках городища Монастырек Каневского р-на
Черкасской обл. // НА ІА НАНУ. — 1974/24.
Максимов Е.В., Петрашенко В.А. О тчет Среднеднепровской славяно-русской экспедиции // НА ІА НАНУ. —
1980/32.
Максимов Є.В., Петрашенко В.О. Городище Монастирьок VIII—XIII ст. на Середньому Дніпрі // Археологія. —
1980. — Вип. 33. — С. 3—20.
Максимов Е.В., Петрашенко В.Н., Зеленецкая И.Б. Отчет Каневской экспедиции о раскопках городища Монастырек
в 1982 г. // НА ІА НАНУ. — 1982/12.
Максимов Е.В., Зеленецкая И.Б. Отчет о работе Каневской экспедиции в 1983 г. // НА ІА НАНУ. — 1983/17.
Максимов Е.В., Петрашенко В.А. Отчет Зарубского отряда Днестровской древнерусской экспедиции о раскопках
городища у с. Монастырек Каневского района Черкасской области // НА ІА НАНУ. — 1984/15.
Максимов Е.В., Петрашенко В.А. Славянские памятники у с. Монастырек на Среднем Днепре. — К., 1988.
Мезенцева Г.Г. Канівське поселення полян. — К., 1965.
Міхєєв В.К. Рибальський промисел у населення салтiвської культури Подоння // ВХУ. — 1980. — № 201: Сер.
iсторiя, вип. 12. — С. 78—86.
Михеев В.К. Подонье в составе хазарского каганата. — Харьков, 1985.
Мовчан Ю.В. Риби України (визначник-довідник). — К., 2011.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 1 109
Пачкова С.П. Господарство східнослов’янських племен на рубежі нашої ери (за матеріалами зарубинецької куль-
тури). — К., 1974.
Пашкевич Г.А. Палеоботанический анализ злаков // Е.В. Максимов, В.А. Петрашенко. Славянские памятники у
с. Монастырек на среднем Днепре. — К., 1988. — С. 131—134.
Пашкевич Г.А., Янушевич З.В. Палеоботанические исследования раннеславянского слоя городища у хут. Монастырек //
Использование методов естественных наук в археологии. — К., 1978. — С. 86—96.
Чернецов А.В., Куза А.В., Кирьянова Н.А. Земледелие и промыслы // Древняя Русь: город, замок, село. — М., 1985. —
С. 219—242 (Серия: Археология СССР).
Шпет Г.И. Ископаемые остатки рыб Среднего Днепра // Тр. НИИ прудового и озерно-речного хозяйства. —
1949. — № 6. — С. 43—57.
Шрамко Б.А., Цепкин Е.А. Рыболовство у жителей Донецкого городища в VIII—XIII вв. // СА. — 1963. — № 2. —
С. 74—84.
Radu V. Atlas for the identification of bony fish bones from archaeological sites. — Bucureşti, 2005.
Надійшла 18.10.2016
С.А. Горбаненко, А.Н. Ковальчук
Рыболовецкий промысел ранних славян Среднего Приднепровья
(по материалам городища Монастырек)
В статье на основе материалов городища Монастырек проанализирован рыболовецкий промысел ранних славян
Среднего Приднепровья (рис. 1). Проведен комплексный анализ обстоятельств обнаружения ихтиологических
остатков (табл. 1) и рыболовецких снастей (табл. 2, рис. 2), а также сравнительный анализ последних. В результате
проведенных исследований сделан вывод о принадлежности рыболовецких крючков раннеславянскому периоду
существования городища. Также, благодаря работе с фондами Национального научно-природоведческого музея
НАН Украины, обнаружен и определен ихтиологический материал с памятника, характеризующий промысловые
виды рыб в раннеславянское время (табл. 3, 4).
Ихтиологическими определениями (рис. 4) установлено, что промыслом были охвачены, по меньшей мере,
10 видов рыб из 9 родов 5 семейств, наибольшее количество остатков которых принадлежит хищным рыбам —
щуке, сому, а также судаку и окуню; осетровые и карповые рыбы представлены единичными костями. Неоспори-
мым доказательством промысла (а не привоза) рыбы являются находки многочисленных находок костей черепа.
Все идентифицированные виды рыб (за исключением осетровых) являются обычными представителями ихтио-
фауны Среднего Днепра, будучи довольно многочисленными как в коренном русле, так и в его притоках. Мето-
дом реконструкций массы и размеров рыб установлено, что в улове преобладали крупные половозрелые особи,
добываемые с помощью снастей как индивидуального (с крючками), так и массового (сети (рис. 3)?) лова.
Полученные данные убедительно свидетельствуют о важном значении рыбной ловли в жизнедеятельности жите-
лей городища Монастырек и всех восточных славян, населявших Среднее Приднепровье в VIII—XIII вв. Разнообра-
зие видов и размеров промысловой рыбы является косвенным свидетельством использования обоих видов снастей:
индивидуального (с крючками) и массового (сетями) лова. Анализ контекста обнаружения крючков свидетельствует в
пользу их использования преимущественно в раннеславянский период существования городища Монастырек.
S.A. Gorbanenko, O.M. Kovalchuk
Fishery of Early Slavs in THE Dnipro River Middle Region
(Based on Materials from Monastyrok Hill-fort)
Based on materials from Monastyrok hill-fort, fishery of the Early Slavs from the Dnipro River (middle region) is analyzed in
this paper. A comprehensive study of the circumstances in which ichthyological remains and fishing tackle were uncovered,
as well as the comparative analysis of the latter was conducted. As a result, a conclusion is made that the fish-hooks belong
to the Early Slavonic period of the hill-fort. In addition, owing to the work with the collections of the National Museum of
Natural History of the National Academy of Sciences of Ukraine, uncovered and attributed was the ichthyologic material
from the site describing the industrial fish species in the Early Slavonic period.
Ichthyologic identification showed that at least 10 fish species of 9 genera and 5 families were encompassed into the fishery.
The majority of these remains belong to fish of prey: pike, catfish, zander, and perch; sturgeons and carp fishes are represented
by single bones. Numerous findings of cranium bones are indisputable evidence for fishery, but not fish import. The method of
reconstruction the weight and body sizeof single fish individuals showed that big mature fishes prevailed in catch. Owing to this
reconstruction, it is ascertained that both tackle for individual (with hooks), and mass (with nets) catch were used.
The data obtained convincingly prove the importance of fishery in vital activity of population at theMonastyrok hill-fort
and of all the East Slavs habituating the middle region of the Dnipro River in the period from the 8th to the 13th centuries AD.
The species and size diversity of industrial fish is an indirect evidence for the usage of both tackle types: of individual (with
hooks) and mass (with nets) catch. Analysis of the context of the hooks’ finds testifies for their usage mainly in the Early
Slavonic period of the Monastyrok hill-fort existence.
|
| id | arheologia-com-ua-article-138 |
| institution | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| issn | 2616-499X |
| keywords_txt_mv | |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-08-07T01:02:34Z |
| publishDate | 2017 |
| publisher | Institute of Archaeology NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | arheologiacomua/0f/91fca33f8889dfd387b171686f97270f.pdf |
| spelling | arheologia-com-ua-article-1382020-01-19T08:26:17Z Fishery of Early Slavs in the Dnipro River Middle Region (Based on Materials from Monastyrok Hill-fort) Рыболовецкий промысел ранних славян Среднего Приднепровья (по материалам городища Монастырек) Риболовецький промисел ранніх слов’ян Середнього Подніпров’я (за матеріалами городища Монастирок) Gorbanenko, Serhii А. Kovalchuk, Oleksandr M. Monastyrok, Early Slavic Period, fisheries, ichthyology, tackles. Монастирок, раннеславянских период, рыболовство, ихтиология, снасти. Монастирок, ранньослов’янський період, рибальство, іхтіологія, снасті.  Based on materials from Monastyrok hill-fort, fishery of the Early Slavs from the Dnipro River (middle region) is analyzed in this paper. A comprehensive study of the circumstances in which ichthyological remains and fishing tackle were uncovered, as well as the comparative analysis of the latter was conducted. As a result, a conclusion is made that the fish-hooks belong to the Early Slavonic period of the hill-fort. In addition, owing to the work with the collections of the National Museum of Natural History of the National Academy of Sciences of Ukraine, uncovered and attributed was the ichthyologic material from the site describing the industrial fish species in the Early Slavonic period. Ichthyologic identification showed that at least 10 fish species of 9 genera and 5 families were encompassed into the fishery. The majority of these remains belong to fish of prey: pike, catfish, zander, and perch; sturgeons and carp fishes are represented by single bones. Numerous findings of cranium bones are indisputable evidence for fishery, but not fish import. The method of reconstruction the weight and body sizeof single fish individuals showed that big mature fishes prevailed in catch. Owing to this reconstruction, it is ascertained that both tackle for individual (with hooks), and mass (with nets) catch were used. The data obtained convincingly prove the importance of fishery in vital activity of population at theMonastyrok hill-fort and of all the East Slavs habituating the middle region of the Dnipro River in the period from the 8th to the 13th centuries AD. The species and size diversity of industrial fish is an indirect evidence for the usage of both tackle types: of individual (with hooks) and mass (with nets) catch. Analysis of the context of the hooks’ finds testifies for their usage mainly in the Early Slavonic period of the Monastyrok hill-fort existence. В статье на основе материалов городища Монастырек проанализирован рыболовецкий промысел ранних славян Среднего Приднепровья (рис. 1). Проведен комплексный анализ обстоятельств обнаружения ихтиологических остатков (табл. 1) и рыболовецких снастей (табл. 2, рис. 2), а также сравнительный анализ последних. В результате проведенных исследований сделан вывод о принадлежности рыболовецких крючков раннеславянскому периоду существования городища. Также, благодаря работе с фондами Национального научно-природоведческого музея НАН Украины, обнаружен и определен ихтиологический материал с памятника, характеризующий промысловые виды рыб в раннеславянское время (табл. 3, 4). Ихтиологическими определениями (рис. 4) установлено, что промыслом были охвачены, по меньшей мере, 10 видов рыб из 9 родов 5 семейств, наибольшее количество остатков которых принадлежит хищным рыбам — щуке, сому, а также судаку и окуню; осетровые и карповые рыбы представлены единичными костями. Неоспоримым доказательством промысла (а не привоза) рыбы являются находки многочисленных находок костей черепа. Все идентифицированные виды рыб (за исключением осетровых) являются обычными представителями ихтиофауны Среднего Днепра, будучи довольно многочисленными как в коренном русле, так и в его притоках. Методом реконструкций массы и размеров рыб установлено, что в улове преобладали крупные половозрелые особи, добываемые с помощью снастей как индивидуального (с крючками), так и массового (сети (рис. 3)?) лова. Полученные данные убедительно свидетельствуют о важном значении рыбной ловли в жизнедеятельности жителей городища Монастырек и всех восточных славян, населявших Среднее Приднепровье в VIII—XIII вв. Р Р азнообразие видов и размеров промысловой рыбы является косвенным свидетельством использования обоих видов снастей: индивидуального (с крючками) и массового (сетями) лова. Анализ контекста обнаружения крючков свидетельствует в пользу их использования преимущественно в раннеславянский период существования городища Монастырек. У статті на основі матеріалів городища Монастирок проаналізовано риболовецький промисел ранніх слов’ян Середнього Подніпров’я. Проведено аналіз обставин виявлення решток риболовецьких снастей, у результаті чого зроблено висновок про переважну приналежність риболовецьких гачків до ранньослов’янського періоду існування городища. Іхтіологічними визначеннями встановлено, що промислом були охоплені принаймні 10 видів риб, які входять до складу 9 родів, 5 родин, найбільша кількість решток яких належить хижим рибам — щуці, сому, а також судаку і окуню; осетрові і коропові риби представлені одиничними кістками. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2017-01-22 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/138 10.15407/archaeologyua2017.01.099 Arheologia; No 1 (2017): Arheologia; 99-109 Археологія ; № 1 (2017): Археологія; 99-109 Археология; № 1 (2017): Arheologia; 99-109 2616-499X 0235-3490 10.15407/archaeologyua2017.01 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/138/133 |
| spellingShingle | Монастирок ранньослов’янський період рибальство іхтіологія снасті. Gorbanenko, Serhii А. Kovalchuk, Oleksandr M. Риболовецький промисел ранніх слов’ян Середнього Подніпров’я (за матеріалами городища Монастирок) |
| title | Риболовецький промисел ранніх слов’ян Середнього Подніпров’я (за матеріалами городища Монастирок) |
| title_alt | Fishery of Early Slavs in the Dnipro River Middle Region (Based on Materials from Monastyrok Hill-fort) Рыболовецкий промысел ранних славян Среднего Приднепровья (по материалам городища Монастырек) |
| title_full | Риболовецький промисел ранніх слов’ян Середнього Подніпров’я (за матеріалами городища Монастирок) |
| title_fullStr | Риболовецький промисел ранніх слов’ян Середнього Подніпров’я (за матеріалами городища Монастирок) |
| title_full_unstemmed | Риболовецький промисел ранніх слов’ян Середнього Подніпров’я (за матеріалами городища Монастирок) |
| title_short | Риболовецький промисел ранніх слов’ян Середнього Подніпров’я (за матеріалами городища Монастирок) |
| title_sort | риболовецький промисел ранніх слов’ян середнього подніпров’я (за матеріалами городища монастирок) |
| topic | Монастирок ранньослов’янський період рибальство іхтіологія снасті. |
| topic_facet | Monastyrok Early Slavic Period fisheries ichthyology tackles. Монастирок раннеславянских период рыболовство ихтиология снасти. Монастирок ранньослов’янський період рибальство іхтіологія снасті. |
| url | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/138 |
| work_keys_str_mv | AT gorbanenkoserhiia fisheryofearlyslavsinthedniprorivermiddleregionbasedonmaterialsfrommonastyrokhillfort AT kovalchukoleksandrm fisheryofearlyslavsinthedniprorivermiddleregionbasedonmaterialsfrommonastyrokhillfort AT gorbanenkoserhiia ryboloveckijpromyselrannihslavânsrednegopridneprovʹâpomaterialamgorodiŝamonastyrek AT kovalchukoleksandrm ryboloveckijpromyselrannihslavânsrednegopridneprovʹâpomaterialamgorodiŝamonastyrek AT gorbanenkoserhiia ribolovecʹkijpromiselranníhslovânserednʹogopodníprovâzamateríalamigorodiŝamonastirok AT kovalchukoleksandrm ribolovecʹkijpromiselranníhslovânserednʹogopodníprovâzamateríalamigorodiŝamonastirok |