Про час і обставини перебудови синагоги на церкву в Херсонесі
The article analyses the strands from The Lives of Holy Bishops of Cherson related with the construction of the first Christian temple in the city, as well as archaeological material discovered in the early temple Basilica 1935. The analysis showed that most probably there was a synagogue functionin...
Збережено в:
| Опубліковано в: | Археологія |
|---|---|
| Дата: | 2016 |
| Випуск: | 4 |
| Сторінки: | 3-13 |
| ISSN: | 2616-499X |
| Автори та афіліації: |
|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Institute of Archaeology NAS of Ukraine
2016
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/142 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Chemistry, Physics and Technology of Surface| _version_ | 1872824430842871808 |
|---|---|
| author | Parkhomenko, Maria V. Fomin, Mykhailo V. |
| author_facet | Parkhomenko, Maria V. Fomin, Mykhailo V. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Maria V. Parkhomenko",
"institution": "V. N. Karazin Kharkiv National University",
"orcid": ""
},
{
"author": "Mykhailo V. Fomin",
"institution": "Kharkiv city council",
"orcid": ""
}
] |
| author_sort | Parkhomenko, Maria V. |
| baseUrl_str | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 13 |
| container_issue | 4 |
| container_start_page | 3 |
| container_title | Археологія |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2020-04-06T08:35:30Z |
| description | The article analyses the strands from The Lives of Holy Bishops of Cherson related with the construction of the first Christian temple in the city, as well as archaeological material discovered in the early temple Basilica 1935. The analysis showed that most probably there was a synagogue functioning in the Late Ancient and Early Mediaeval Chersonesos within a short period of time in the 4th century. It belonged to an intermediate “wide house” square-shaped type Quadratbau dated predominantly by the 3rd and 4th centuries. In the early 390s, in the time of Aetherius, bishop of Cherson, it was reconstructed into the Christian church. The remains of the church under Basilica 1935 can be determined in sacral topography of Chersonesos as one of the earliest monuments of Christian art in the city. |
| doi_str_mv | 10.15407/archaeologyua2016.04.003 |
| first_indexed | 2026-08-07T01:02:38Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 4 3
Статті
М.В. Пархоменко, М.В. Фомін
про час і обставини
перебудови синагоги на церкву
в Херсонесі
Статтю присвячено аналізу сюжетних ліній Житій єпископів херсонських, пов’язаних з будівництвом першо-
го християнського храму в місті, а також археологічного матеріалу, виявленого в ранньому храмі «Базиліки
1935 р.», що інтерпретується як синагога.
К л ю ч о в і с л о в а: Херсонес IV ст., Візантія, іудейська громада, синагога, перший християнський храм,
Житія єпископів херсонських, єпископ Еферій, базиліка 1935 р.
© М.В. Пархоменко, М.В. Фомін, 2016
Питання про трансформацію пізньоантичного
Херсонеса на ранньосередньовічний Х ерсон
прямо пов’язане з поширенням християн-
ства. Дискусія з цього приводу триває вже по-
над сто років. За цей час сформувалося кіль-
ка підходів. Так, В.М. Зубар був послідовним
прибічником пізнього часу прийняття хрис-
тиянства, датуючи його не раніше ніж кін-
цем IV — початком V ст. (Зубарь 1991, с. 8—29;
Зубарь, Х воростяный 2000, c. 180), його під-
тримали М.І. Золотарьов (Золотарев, Х апа-
ев 2002, c. 15—21), І .А. Завадська (Завадс-
кая 2004, c. 410—411), К . Цукерман (Цукер-
ман 1994, c. 545—561), С.Б. Сорочан (Сорочан
2000, c. 157). Існує також інша точка зору, згід-
но з якою християнізація міста відбулася на-
прикінці ІІІ —IV ст. У своїх працях її обґрун-
тували С.О. Бєляєв (Беляев 1999, c. 156—258),
П.Д. Діатроптов (Диатроптов 1986, c. 127—
151), Л.Г. Х рушкова (Хрушкова 2005, c. 393—
420), М.В. Фомін (Фомин 2012, c. 69—77).
Причиною тривалої полеміки стала від-
сутність достатньої джерельної бази. Єдиним
письмовим джерело, що висвітлює цей про-
цес, є Житія єпископів херсонських. Текст не
раз ставав об’єктом системного вивчення фа-
хівцями — археологами, істориками, лінгвіс-
тами (Латышев 1906, с. 12—13; Магарычев и
др. 2012). Неоднозначність інтерпретації дже-
рела може бути частково компенсована залу-
ченням результатів археологічних досліджень
пам’яток, пов’язаних із подіями IV ст. (Фомин
2013, c. 22—33).
Одним із ключових питань залишається
аналіз обставин спорудження першої церкви.
Різні варіанти Житій оповідають про будів-
ництво у місті храму св. єпископом Єферієм
(Еферієм) (остання чверть IV ст.) (Фомин 2013,
c. 24). Питання інтерпретації та локалізації цієї
пам’ятки остаточно не з’ясовані.
Аналіз досліджених археологічних комп-
лексів на території городища дозволяє при-
пустити, що перша церква могла розташовува-
тися на місці «Базиліки 1935 р.» (Фомин 2013,
c. 22—33). Сам комплекс (рис. 1), який було
відкрито 1935 р. Г.Д. Бєловим, включає решт-
ки трьох християнських храмів, що змінювали
один одного (Белов 1955, c. 137).
Пізня «базиліка ІІІ », яка датується Х —
ХІІІ ст., розташовувалася на руїнах храму VI ст.
(«базиліка ІІ»), під напівкруглою апсидою яко-
го було відкрито п’ятигранну апсиду більш ран-
ньої сакральної споруди («базиліка І»), а у пів-
денному нефі, під підлогою базиліки VI ст. —
ранню мозаїку із зображенням кіліка, канфара
та виноградної лози (Древняя синагога… 2013,
c. 35—36) (рис. 2).
1950 р. С.Ф. Стржелецький дослідив за-
сип південного нефу, де було зафіксовано шар
жовтуватого ґрунту, насичений фрагментами
стінної штукатурки з рештками фрескового
розпису. Близько сімдесяти фрагментів тинь-
ку містили графіті. Серед малюнків, які вдало-
ся відновити, є зображення хреста на підніж-
жі, написи, які містять текст молитви про спа-
сіння раба Божого, на деяких фрагментах тієї ж
фрески фіксувалися написи на івриті (Древняя
синагога… 2013, c. 36). Крім того, у централь-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 44
ному і північному нефах базиліки було також
відкрито рештки фрески (Древняя синагога…
2013, c. 37). Рання будівля була споруджена із
сирцевої цегли, про що свідчить характерний
глинистий ґрунт, що перекривав мозаїку (Бе-
лов 1955, c. 37).
С.Ф. Стржелецький датував мозаїку ранньої
базиліки IV—V ст. (Стржелецкий 1947, c. 136—
144). У свою чергу А .Л. Якобсон, на підста-
ві стратиграфічних даних, наведених Є.М. Же-
ребцовим, відніс фрески «Базиліки 1935 р.» до
IV—V ст. (Якобсон 1978, c. 96—104). І .А. За-
вадська датувала фрески і мозаїку «південного
нефа» кінцем IV ст. (Завадская 1996, c. 94—105).
Мозаїка «Базиліки 1935 р.» за стилем і ху-
дожніми прийомами подібна до пам’яток піз-
ніших херсонеських храмів і має аналоги серед
християнських пам’яток Північної Сирії (Ли-
товченко, Фомин, Чекаль 2012, c. 142—150).
Одним із ключових залишається питання
про приналежність ранньої споруди, що пе-
редувала «базиліці ІІ ». Під час розкопок було
знайдено камінь і плиту із зображенням міно-
ри (Соломоник 1979, c. 119—125) (рис. 3; 4), а
також графіті з текстами на івриті. На підставі
цього виникло припущення, що тут розташо-
вувалася пізньоантична синагога (Древняя си-
нагога… 2013; О верман, Макленнан, Золота-
рев 1997, c. 57—63).
У зв’язку з цим постає питання про херсо-
неську юдейську общину. Пам’ятки архео-
логії підтверджують присутність іудеїв у
пізньоантичний—ранньосередньовічний пе-
ріод у містах Північного Причорномор’я (Со-
ломоник 1997, c. 15—16; О верман, Маклен-
нан, Золотарев 1997, c. 58—60; Золотарев 1999,
c. 103—107; Айбабин 1999, c. 84, 88). Про існу-
вання юдейської общини у Херсонесі згадують
Житія єпископів херсонських. Текст джере-
ла повідомляє про протистояння християн та
юдеїв, що мешкали у місті (Піоро 1997, c. 82).
Уперше питання про існування іуде-
їв як окремої групи містян пізньоантичного
Херсонеса—Херсона підняли Н .В. Пятише-
ва (Пятышева 1967, c. 185) та Е.І. Соломоник
(Соломоник 1979, c. 119). Дослідниці зазнача-
ли, що юдеї, найімовірніше, прибули до Херсо
неса, так само як і на Боспор, з Малої Азії. Вони
належали до еллінізованих іудеїв і використо-
вували у побуті грецьку мову (Пятышева 1967,
c. 185; Соломоник 1979, c. 119—125). Х ерсо-
неська община, очевидно, була незначною за
складом. Сліди матеріальної присутності юде-
їв у Херсонесі незначні і дійсно тьмяніють по-
рівняно з пам’ятками, відкритими на Боспорі
(Соломоник 1997, c. 15—16).
До юдейських матеріалів пізньоантично-
го Х ерсонеса дослідники традиційно долу-
чали рештки мармурової плити з пошкодже-
ним грецьким написом, де читається єврей-
ське ім’я Санбатіон; дві плити із зображенням
семисвічника (одну з них знайдено на пів-
Рис. 1. План ділянки синагоги—храму (за Г.Д. Бєловим)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 4 5
денній ділянці некрополя, другу було вийня-
то з нижнього ряду кладки фундаменту ап-
сиди пізньої «Базиліки 1935 р.») (Соломоник
1979, c. 119—125); юдейські та грецькі графіті
на фресках «базиліки І», на яких зустрічаються
імена Єнох, Юда, Ісайя і навіть етнікон Юдеї.
Одне зі скорочень Е.І. Соломоник розглядала
як ім’я Найвищого (Соломоник 1979, c. 119—
125). На думку дослідниці, ці дані засвідчують
присутність юдейської общини у місті у IV ст. Її
релігійно-громадським центром стала згадана
раніше синагога, яка могла передувати «Бази-
ліці 1935 р.». Однак необхідно наголосити, що
фрески містять графіті також і християнського
змісту, що робить однозначні інтерпретації су-
перечливими.
У 90-ті рр. ХХ ст. територію навколо бази-
ліки було досліджено спільною українсько-
американською експедицією. К ерівники екс-
педиції припускали, що «базиліку ІІ » було
споруджено над руїнами синагоги (Оверман,
Макленнан, Золотарев 1997, c. 57—63; Короб-
ков 2001, c. 25—31; К оробков 2001а, c. 149—
158). Цю тезу підтримали Е.І. Соломоник (Со-
ломоник 1997, c. 15—16), І .А. Завадська (За-
вадская 2002, c. 402—426) та Ю.М. Могаричев
(Магарычев та ін. 2012, c. 287—300). Як основ-
ний аргумент, окрім каменя з мінорою і графі-
ті, було наведено конструктивні особливості
(стіни, споруджені з саманної цегли), а також
аналіз фрескового розпису.
Необхідно наголосити, що свого часу
А.Л. Якобсон, С.Ф. Стржелецький та Є.М. Же-
ребцов помітили подібність техніки та сюже-
тів фресок «базиліки І » і розписів херсонесь-
ких ранньохристиянських склепів (Якобсон
1978, c. 96—104; Стржелецкий 1947, c. 145—
160; К оробков 2001а, с. 205—213). К рім того,
А.Л. Якобсон стверджував, що храм відповідає
ранньому етапу християнського будівництва і
має аналогії серед пам’яток інших регіонів Ві-
зантії (Якобсон 1983, c. 162). А ргументовану
критику тези про синагогу наводять С.Б. Со-
рочан (Сорочан 2005, c. 1013) та А.І. Романчук
(Романчук 2008, c. 313—325) (рис. 5—8).
Аналіз збережених свідчень змушує сумні-
ватися у приналежності фресок саме синагозі
(рис. 9—11). Так, на одному з фрагментів тинь-
Рис. 2. План фундаменту синагоги відкритої під «Базилікою 1935 р.»
(за І.А. Завадською)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 46
ку міститься зображення хреста (Домбров-
ский 1959, c. 221—223). Відкриття у кладці піз-
ньої базиліки плити з мінорою, що виконува-
ла функцію сполії (Завадская 1996, c. 94—105),
також не може бути достатньо надійним аргу-
ментом на користь визнання храму синагогою.
Про християнське призначення будівлі може
свідчити також фрагмент скульптури Добро-
го Пастиря, який було знайдено у південно-
східному куті пізньої базиліки і належить до
раннього храму (Колесникова 1974, c. 58).
Дослідження архітектурних особливостей
ранньої базиліки звертає увагу на непропор-
ційність апсиди, що дозволяє висунути припу-
щення про перебудову споруди.
Подальший комплексний аналіз матеріа-
лів, отриманих із розкопок пам’ятки, а також із
прилеглої до неї території, що здійснювалися
міжнародною експедицією під керівництвом
М.І. Золотарьова, дозволив С.В. Ушакову ви-
ділити два періоди існування ранньої споруди:
на першому етапі будівля слугувала місцем ре-
лігійних зібрань юдеїв, на другому до її східної
стіни було добудовано апсиду й приміщення
було перетворено на церкву (Древняя синаго-
га… 2013, c. 280) (рис. 12).
Наведена версія, викладена у публікації
підсумків багаторічних досліджень, спираєть-
ся на низку припущень. По-перше, тяглість
використання споруди засвідчується появою
християнських графіті над живописним ша-
ром фресок, поряд з уже наявними написа-
ми на івриті (Древняя синагога… 2013, c. 249)
(найбільш дискусійна теза). Другою вказів-
кою на перебудову споруди є відмінність у тех-
ніці кладки п’ятигранної апсиди «базиліки І »
та її стін (стіни храму складено з цегли і каме-
ню на земляному розчині, а апсида — з каме-
ню на вапняному розчині (Древняя синагога…
2013, c. 249). Добудова апсиди до північно-
східної стіни (Древняя синагога… 2013, c. 253)
змінила початкову орієнтацію споруди з пів-
денного сходу (збігається із віссю Х ерсонес—
Єрусалим) на притаманну для християнських
храмів Х ерсонеса вісь північ—південь (Древ-
няя синагога… 2013, c. 249).
Випадки перебудови синагоги на церкву ві-
домі й у інших регіонах Візантійської імперії.
Найбільш детально описані пам’ятки у К ані
та Назареті (Safrai 1998, р. 88). С.В. Тарханова
згадує низку комплексів у Сирії та Палести-
ні (Тарханова 2016, с. 198—199). Так, у Апамеї
(північна Сирія) близько 391 р. було зруйно-
вано синагогу, на руїнах якої у V—VI ст. спо-
рудили храм свв. Косьми та Даміана (Foerster
1981, р. 164; Тарханова 2016). У Герасі (Дже-
раш, Йорданія) у 530—531 рр. на місці сина-
гоги було споруджено церкву (Тарханова 2016,
с. 198—199). При цьому під час перебудови, як
і у Херсонесі, було змінено орієнтацію споруди
з північно-західної на південно-східну. Західна
частина у вигляді атріуму синагоги з кам’яним
облицюванням була ізольована від базилікаль-
ного простору і на її місці було споруджено вів-
тарну апсиду храму (Тарханова 2016, с. 199).
Дослідження пам’ятки спонукало С.В. Уша-
кова та Є.М. Жеребцова до пошуку аналогій
(Древняя синагога… 2013, c. 252—254). Спира-
ючись на їхні спостереження, а також аналізу-
ючи розташування характерних архітектурних
деталей, що використовувалися для класифі-
кації синагог, херсонеську споруду можна від-
нести до класичного синагогального типу, що
згадується як «широкий дім» або «проміжний»
тип. Він належить до III—IV ст. і співвідносить-
Рис. 3. Фрагмент плити із зображенням мінори, знай-
дений В.В. Борисовою
Рис. 4. Плита із зображенням мінори, знайдена в фун-
даменті «Базиліки 1935 р.» Є.Н. Жеребцовим
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 4 7
Рис. 5. Мозаїка з південного нефу базиліки (за С.В. Уша-
ковим)
Рис. 6. Мозаїка в сучасному стані в експозиції Н ЗХТ
(фото М.В. Фоміна)
Рис. 7. Фрагмент мозаїки із зображенням канфару (фо-
то М.В. Фоміна)
Рис. 8. Фрагмент мозаїки із зображенням сосуда (фото
М.В. Фоміна)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 48
ся з проміжком часу між «галілейською» та «ві-
зантійською» групами (Тарханова 2016, с. 82).
Головною особливістю цього типу є розта-
шування ніші Тори у довгій стіні, а не у корот-
кій (Тарханова 2016, с. 82). У класичному ва-
ріанті синагоги у м. Е штомоа (Ізраїль), як і у
Херсонесі, не було апсиди і фасаду з потрійним
входом, зверненим у бік Єрусалима. Замість
цього було три входи у короткій східній і три
невеликі ніші у північній стіні, зорієнтовані на
Єрусалим (Тарханова 2015, с. 5). Запропонова-
на класифікація розроблялась у 30—60-ті рр.
ХХ ст. Її підтримали Е. Гудинаф (Goodenough
1953, р. 1953), Е. Сукеник, М. Аві-Йона (Avi-
Yonah 1961). Н езважаючи на певну спірність
наведеної типології, вона є найбільш розпо-
всюдженою і визнаною серед фахівців.
У «проміжному» типі синагог або типі «ши-
рокий дім», у першу чергу, виділяється попе-
речна орієнтація базилікального простору від-
носно Єрусалима за рахунок розташування
ніші Тори у повздовжній стіні. У херсонесь-
кій синагозі також найдовша, південно-східна
стіна, зорієнтована на Єрусалим. У ній, най-
імовірніше, і розташовувалася ніша для сувоїв
Тори (Тарханова 2016, с. 82). Південно-західна
стіна мала входи з поперечної вулиці. Це за-
свідчує вищерблена підлога у південному куті
приміщення (Древняя синагога… 2013, c. 252).
С.В. Ушаков зазначає, що південно-західний
фундамент споруди був частково перекритий
цією підлогою, і зазначена кладка, цілком імо-
Рис. 9. Реконструкція фрескового розпису 1
Рис. 10. Реконструкція фрескового розпису 2
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 4 9
вірно, слугувала не підмурком зовнішньої ка-
пітальної стіни, а була стилобатом портика,
який обрамлював вхід до синагоги з боку вули-
ці (Древняя синагога… 2013, c. 252).
С.В. Тарханова запропонувала власну кла-
сифікацію пізньоантичних синагог на підста-
ві архітектурних ознак (Тарханова 2016, с. 95).
Враховуючи пропорції реконструйованої си-
нагоги, її можна віднести до квадратної фор-
ми, що, на думку С.В. Тарханової, є найбільш
рідкісним архітектурним типом. Квадратні си-
нагоги почали виділяти в окрему групу лише
після нещодавнього відкриття квадратної си-
нагоги у м. Магдала (Ізраїль) (Тарханова 2016,
с. 100).
Отже, синагога, що функціонувала у Херсо-
несі, належала до типу синагог IV ст., як за за-
гальноприйнятою, так і за новою класифікаці-
єю, запропонованою С.В. Тархановою. Спо-
руда може бути віднесена до проміжного типу
«широкий дім» квадратної форми (Quadratbau)
(Тарханова 2016, с. 107).
Події, що передували перебудові синагоги
на церкву в Х ерсонесі відносяться С.В. Уша-
ковим до 80—90-х рр. IV ст. Її спорудження
він пов’язує з діяльністю св. єпископа К апі-
тона за доби імператора Феодосія (Цукерман
1994, с. 264; Древняя синагога… 2013, c. 273).
Однак аналіз різних версій джерела дозволяє
не погодитися з припущенням про причетність
св. Капітона до перебудови синагоги.
Перш за все, слід зазначити, що св. К апі-
тон прибув до Херсонеса у 90-ті рр. IV ст., че-
рез деякий час після смерті свого попередника
св. єпископа Єферія (Виноградов 2010, с. 65—
66). У цей час в імперії вже діяла низка зако-
нів, виданих між 393 р. (CTh. 16.8.9) (Jews in
Byzantium… 2014, р. 250) і 423 р. (CTh. 16.8.25—
27) (Imperatoris … 2015), що гарантували недо-
торканість синагог: «Цілком зрозуміло, що сек-
та юдеїв не заборонена жодним законом… Отже,
серйозне покарання чекає на тих, хто під ім’ям
християнства незаконно захопить і знищить
синагогу, і спробує її пограбувати» (переклад
М.В. Пархоменко). З 382 р. заборонялося руйну-
вати язичницькі храми (CTh. 16.10.8) (Ведеш-
кин 2013, c. 41). Пізніше ще низка актів 399 р.
зобов’язувала «зберігати оздоблення громад-
ських будівель» (CTh. 16.10.15, CTh. 16.10.18)
(Ведешкин 2013, c. 41). З правової точки зору
знищення юдейського храму могло відбутися в
період до прийняття наведених законів.
Інша ситуація існувала в період, коли кафед-
ру очолював св. єпископ Єферій. Н айімовір-
ніше, саме він створив Х ерсонеську єпархію,
за його часу Церква здобула у місті офіційний
статус, його ім’я фіксується серед учасників
Другого Вселенського собору 381 р. (Виногра-
дов 2010, c. 55). Синаксар К онстантинополь-
ської церкви (ХІІ ст.) повідомляє про смерть
св. єпископа Єферія за імператора Феодосія
(346—395 гг.) (Виноградов 2010, c. 66—67). Все
це значно звужує хронологічні межі. Перебу-
дова херсонеської синагоги на церкву мала від-
бутися до 393 р. (часу видання наказу про забо-
рону руйнування синагог). З другого боку, під
мозаїчною підлогою у південному нефі хра-
му було знайдено монету Валентиніана (382—
392 гг.) (Сорочан 2005, c. 1013). Таким чином,
перебудова могла відбутися у 80-х — на самому
початку 90-х рр. IV ст.
Усі версії Житій єпископів Х ерсонських,
окрім «Рукопису 296» (Рукописи 296 2012,
c. 36—40), згадують юдеїв як підбурювачів ел-
лінів до розправи над християнськими пропо-
відниками, однак лише Патмоський рукопис
вказує на наявність у місті «ганебної синаго-
ги» ще на початку IV ст., у період коли до міс-
та прибув єпископ Василей (Патмосская руко-
пис 2012, c. 34). О собливо примітним є факт
вбивства єпископа юдеями і еллінами, незва-
жаючи на хрещення одного зі зверхників міс-
Рис. 11. Реконструкція фрескового розпису в експозиції музею НЗХТ (фото М.В. Фоміна)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 410
та разом із його сім’єю, після чуда воскресін-
ня сина за молитвою Святого. Джерело згадує,
що навіть прихильно налаштовані до єпископа
представники міської верхівки не змогли зава-
дити розправі: «…и снова зависть, и снова иудеи
вредоносно ворожили, и имела место постыдная
синагога, и, составив заговор, они вынесли реше-
ние беззаконно убить благодетеля…» (Патмос-
ская рукопис 2012, c. 34). Розповіді, викладе-
ні у Синаксарі Константинопольської Церкви,
Супрасльського рукопису, Макаріївської мінеї,
у грузинських та вірменських текстах у цілому
містять аналогічну інформацію.
Згідно з Житіями, за перших відвідин Херсо-
неса св. єпископ Єферій застав містян переваж-
но агресивно налаштованими щодо християн-
ства і змушений був відбути по військову допо-
могу до столиці. Можна погодитись, що отри-
мання такої допомоги цілком співвідноситься з
історичним контекстом того часу (Виноградов
2010, c. 54—58). Уже з військовою підтримкою,
спираючись на місцевих вірян, св. Єферій, за
версією Патмосського рукопису, вигнав час-
тину еллінів та юдеїв за стіни міста: «И никто
не препятствовал праздновать торжественный
выход (крестный ход?), говорить о нем и о вве-
дении (новой веры), с одной стороны из-за мно-
жества изгнанных, с другой же — из-за скопища
(синагоги) введенных» (Патмосская рукопись
2012, c. 35). Вірменський рукопис Житія уточ-
нює причини, через які були вигнані ці люди,
а також називає їхню кількість — 500 мужів
(Патмосская рукопись 2012, c. 119). Таким чи-
ном, перебудова синагоги як покарання тим,
хто брав участь у вбивстві св. Василея, видає
ться цілком логічною як з агіографічної, так і з
історичної точки зору.
Можна припустити, що від «підбурюван-
ня юдеїв» постраждали і херсонеські христия-
ни. Сюжет з вигнанням низки сімей, причет-
них до вчиненого, може бути розглянутий і як
частина внутрішньоміської політичної та ідео-
логічної боротьби. «Рукопис 296» непрямо за-
свідчує можливість передачі будівлі синагоги
від юдейської громади до християнської: «И
были высланы все неверные из города, лишенные
своей собственности, и ушли, рассеянные по зем-
ле, как неверные и нечестивые. Вместо этих вос-
ставших мужей были поселены благочестивые и
правоверные вместе с женами и детьми и всех их
пришедших и вселившихся в городе этом» (Пат-
мосская рукопис 2012, c. 39).
Події, що відбувалися у Х ерсонесі, мають
паралель з пізньоантичною Антіохією. Еллін-
ська муніципальна адміністрація, прагнучи
обмежити проникнення до міста сирійсько-
го населення, підтримувала дружні стосунки
з юдейською общиною (Курбатов 1962, с. 12).
Разом вони протистояли і проникненню хрис-
тиянства, яке створювало ідеологічні пере-
думови для знищення решток полісної орга-
нізації еллінського суспільства (так само, як і
у Х ерсонесі) (Курбатов 1962, с. 12). Н а думку
Г.Л. Курбатова, християнство з його проповід-
дю рівності усіх, протистояло ідеології муніци-
пальної аристократії, яка підтримувала прин-
ципи еллінської або римської винятковості й
ідейно оформлювало стирання відмінностей
Рис. 12. Реконструкція синагоги, за С.В. Ушаковим:
1 — будівельні залишки IV—V ст. на ділянці «Базиліки
1935 р.»; 2 — схематичний план пізньоантичної сина-
гоги; 3 — «Храм І» після перебудови на пізньоантичну
синагогу
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 4 11
між греками та сирійцями. Християнство мо-
рально прирівнювало сирійців-християн до
греків (Курбатов 1962, с. 12).
У пізньоантичному Херсонесі (за аналогією
з Антіохією) місце сирійців могли займати хре-
щені варвари — сармати, проникненню яких
протистояла місцева еллінська аристократія та
юдейська община. Житійний сюжет про при-
мусове виселення «невірних» з міста і вселен-
ня «благочестивих правовірних» непрямо під-
тверджується поховальними пам’ятками цьо-
го періоду. Так, на західній та східній ділянках
херсонеського некрополя було відкрито низ-
ку ранньохристиянських поховань алано-
сарматської знаті (Белов 1953, с. 237—254; Зу-
барь 1987, л. 3—13), що датуються серединою
IV—V ст. (Фомин 2011, с. 51), тобто є хроноло-
гічно близькими до описаного у Житії сюжету.
Цікавим є також факт, що св. Єферій піс-
ля створення церкви їде до Константинополя
за реліквіями (ймовірно, мощами) (Патмос-
ская рукопись 2012, c. 39). Показово, що біль-
шість перших храмів Херсонеса були пов’язані
з тими або іншими подіями історії Церкви у
місті і, будучи своєрідними мартиріями (були
«освячені» похованням святого мученика, або
«явленням чуда»), не потребували привізних
святинь, а самі ставали місцями паломництва
(Яшаева 2002, с. 155—158). У цьому випад-
ку йдеться про храм, який не був пов’язаний з
місцевою історією Церкви і потребував додат-
кових реліквій.
Після IV ст. присутність юдеїв у матеріа-
льних пам’ятках міста не фіксується. О д-
нак, імовірно, частина з них все ж повернула-
ся. Н аявність євреїв засвідчує Р озлоге Житіє
св. К онстантина-Кирила 869—882 рр., опові-
даючи про те, що Константин Філософ у візан-
тійському Х ерсоні навчався єврейській мові
та письму, переклавши вісім частин грамати-
ки (Сорочан 2005, с. 1414).
Отже, аналіз сюжетних ліній Житій єпис-
копів Х ерсонських, а також археологіч-
них пам’яток, виявлених під час досліджен-
ня т. зв. «Базиліки 1935 р.», показав, що у
пізньоантичному—ранньосередньовічному
Херсонесі у IV ст. функціонувала синагога.
Вона належала до характерного синагогаль-
ного проміжного типу «широкого дому» ква-
дратної форми (Quadratbau), найбільш розпо-
всюдженого у III—IV ст. Н е пізніше початку
390-х рр., за єпископа Єферія, вона була пере-
будована на невеликий християнський храм.
Зі східного боку було добудовано п’ятигранну
апсиду (це змінило орієнтацію споруди), сті-
ни було прикрашено розписами, а підлогу —
мозаїкою. Фактично, можна стверджувати,
що це був перший християнський храм у міс-
ті, центр молодої християнської общини, що
формувалася.
Айбабин А.И. Этническая история ранневизантийского Крыма. — Симферополь, 1999.
Белов Г.Д. Отчет о раскопках за 1935—36 гг. — Севастополь, 1938.
Белов Г.Д. Западная оборонительная стена и некрополь возле нее (раскопки1948 г.) // МИА. — 1953. — № 34. —
С. 237—254.
Белов Г.Д. Итоги раскопок в Херсонесе в 1949—1953 гг. // СА. — 1955. — № 24. — С. 257—281.
Беляев С.А. Христианская топография Херсонеса. Постановка вопроса, история изучения и современное положе-
ние // Рождественские чтения. Церковные древности. Сборник докладов. — М., 1999. — C. 156—258.
Ведешкин М.А. Кодекс Феодосия «О язычниках жертвоприношениях и храмах» // Научные ведомости Белгород-
ского государственного университета. — 2013. — № 15 (158). — Вып. 27. — С. 38—47.
Виноградов А.Ю. «Миновала уже зима языческого безумия...». Церковь и церкви Херсона в IV веке по данным
литературных источников и эпиграфики. — М., 2010.
Диатроптов П.Д. Распространение христианства в Херсонесе Таврическом в IV—VI вв. // Античная гражданская
община. Межвузовский сборник научных трудов. — М., 1986. — C. 127—151.
Домбровский О.И. Фрески южного нефа херсонесской базилики 1935 г. // Х ерсонесский сборник. — 1959. —
Вып. 5. — С. 207—228.
Древняя синагога в Х ерсонесе Таврическом: Материалы и исследования Причерноморского Проекта 1994—
1998 гг. — М.; Севастополь, 2013. — Т. 1.
Жеребцов Е.Н. К изучению раннесредневековых памятников Херсонеса // Византийский временник. — 1964. —
Т. 23. — С. 157—171.
Завадская И.А. Проблемы стратиграфии и хронологии архитектурного комплекса «базилика 1935 года» в Херсо-
несе // МАИЭТ. — 1996. — Вып. 5. — С. 94—105.
Завадская И.А. Христианизация ранневизантийского Херсонеса (IV—VI вв.) // МАИЭТ. — 2004. — Вып. 10. —
С. 402—426.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 412
Золотарев М.И. Иудейская диаспора в Северном Причерноморье в первые века н.э. // Проблемы скифо-
сарматской археологии Северного Причерноморья. — Запорожье, 1999. — C. 103—107.
Золотарев М.И. Херсонесские святыни. — Севастополь, 2002.
Зубарь В.М. Отчет о раскопках западного некрополя Херсонеса в 1987 г. // НА НЗХТ. — Д № 2741. — Л. 3—13.
Зубарь В.М. Проникновение и утверждение христианства в Херсонесе Таврическом // Византийская Таврика. —
К., 1991. — С. 8—29.
Зубарь В.М., Хворостяный А.И. О т язычества к христианству. Н ачальный этап проникновения и утверждения
христианства на юге Украины (вторая половина III — первая половина VI в.). — К., 2000.
Колесникова Л.Г. Раннехристианская скульптура Херсонеса // Херсонес Таврический. Ремесло и культура. — К.,
1974. — С. 58—60.
Коробков Д.Ю. Об особенностях планировки здания позднеантичной синагоги в Херсонесе // Взаимоотношения
религиозных конфессий в многонациональном регионе. — Севастополь, 2001. — С. 25—31.
Коробков Д.Ю. Вновь об иудейских сюжетах в декоре античных светильников // Проблемы религий стран
Черноморско-Средиземноморского региона. — Севастополь; Краков, 2001а. — С. 149—158.
Курбатов Г.Л. Ранневизантийский город: Антиохия в IV веке. — Л., 1962.
Латышев В.В. Жития св. Епископов херсонских: (Исследования и тексты) // Записки Имп. Академии наук по
историко-филологическому отделению. — СПб, 1906. — Сер. 8. — Том 8. — № 3. — С. 12—13.
Литовченко А.Н., Фомин М.В., Чекаль А.Г. О происхождение раннехристианской художественной традиции в ви-
зантийском Херсоне // Кондаковские чтения III. Человек и эпоха: Античность—Византия—Древняя Русь. —
Белгород, 2010. — С. 121—133.
Литовченко А.Н., Фомин М.В., Чекаль А.Г. Сирийские мотивы в раннехристианском искусстве Х ерсонеса—
Херсона // Сугдейский сборник. — К.; Судак, 2012. — Вып. 5. — С. 142—151.
Могаричев Ю.М. Крымская агиография как отражение изменений в политической и церковной структуре Таври-
ки иконоборческого периода: К постановке проблемы // ПИФК. — 2003. — Вып. 13. — С. 287—300.
Могаричев Ю.М., Сазанов А.В., Саргсян Т.Э., Сорочан С.Б., Шапошников А.К. Жития епископов Херсонских в кон-
тексте истории Херсонеса Таврического // Нартекс. Byzantina Ukrainensis. — Харьков, 2012. — Т. 1.
Оверман Э., Макленнан Р., Золотарев М.И. К изучению иудейских древностей Херсонеса Таврического // Архео-
логія. — 1997. — № 1. — С. 57—63.
Патмосская рукопись // Жития епископов Херсонских в контексте истории Херсонеса Таврического // Нартекс.
Byzantina Ukrainensia. — Харьков, 2012. — Т. 1.
Пiоро I.С. Про один з поглядiв на джерела та icторiю пiзньоантичного Херсонеса // Археологiя. — 1997. — № 2. —
С. 123—128.
Пятышева Н.В. К вопросу об этническом составе населения Херсонеса в I—VI веках н. э. // Античное общест-
во. — М., 1967. — С. 183—185.
Романчук А.И. Исследования Х ерсонеса—Херсона. Р аскопки. Гипотезы. Проблемы: Монография: В 2 т. —
Т. 2: Византийский город. — Тюмень, 2008.
Рукописи 296 // Жития епископов Херсонских в контексте истории Херсонеса Таврического // Нартекс. Byzantina
Ukrainensis. — Харьков, 2012. — Т. 1.
Соломоник Э.И. К вопросу о населении Х ерсонеса Таврического // А ДСВ. — Свердловск, 1979. — Вып. 16. —
С. 119—125.
Соломоник Э.И. Древнейшие еврейские поселения и общины в Крыму // Евреи Крыма: Очерки истории. — Сим-
ферополь; Иерусалим, 1997. — С. 9—22.
Сорочан С.Б. Византийский Херсон. Очерки истории и культуры. — Харьков, 2005.
Сорочан С.Б., Зубарь В.М., Марченко Л.В. Жизнь и гибель Херсонеса. — Харьков, 2000.
Стржелецкий С.Ф. К вопросу интерпретации и датировки некоторых памятников Херсонеса из раскопок 1935—
1936 гг. // Историко-археологический сборник Научно-исследовательского института краеведческой и му-
зейной работы. — М., 1947. — Т. 2. — С. 145—160.
Тарханова С.В. Амвросий Медиоланский и Маркелл Апамейский: гордость Герострата // Лехаим. — Сентябрь. —
2015. — С. 2—6.
Тарханова С.В. У истоков синагоги: происхождение и классификация // Лехаим. — Февраль. — 2015. — С. 2—8.
Тарханова С.В. Архитектура синагог позднеантичного периода (III—VII вв.) на территории Северной Палестины:
типология, композиция, декор: Диссертация на соискание ученой степени кандидата искусствоведения. —
М., 2016.
Фомин М.В. Погребальная традиция и обряд в византийском Херсоне (IV—X вв.). — Харьков, 2011.
Фомин М.В. К вопросу о формировании христианской общины в позднеантичном Херсонесе // МАИАСК. — Се-
вастополь; Тюмень, 2012. — Вып. 4. — С. 69—77.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 4 13
Фомин М.В. Р аннехристианская живопись позднеантичного Х ерсонеса // МАИАСК. — Севастополь; Тюмень,
2014. — Вып. 6. — С. 299—389.
Фомин М.В,. Шевцова А.А. О раннехристианских комплексах Х ерсонеса // Вісник Х арківського національного
університету імені В.Н. Каразіна. — 2013. — 1087: Сер. «Історія» — Вип. 47. — С. 22—33.
Хрушкова Л.Г. О начале христианского Херсонеса Таврического: крестообразная церковь на главном кладбище //
Сугдейский сборник. — 2005. — Вып. 2. — С. 293—420.
Цукерман К. Епископы и гарнизон Херсона в IV веке // МАИЭТ. — 1994. — Вып. 4. — С. 545—561.
Якобсон А.Л. К изучению фресок из южного нефа базилики 1935 г. в Херсонесе // СА. — 1978. — Т. 2. — С. 96—100.
Якобсон А.Л. Закономерности в развитии раннесредневековой архитектуры. — Л., 1983.
Яшаева Т.Ю. Средневековый Херсонес как центр Малого паломничества // Православные древности Таврики. —
К., 2002. — С. 155—158.
Avi-Yonah M. Synagogue Architecture in the Classical Period // Jewish Art. — 1961. — Р. 155—190.
Foerster G. A Survey of Ancient Diaspora Synagogues // Ancient Synagogues Revealed. — 1981. — Р. 71—164.
Goodenough E. Jewish Symbols in the Greco-Roman Period. — New York, 1953. — Vol. 1.
Imperatoris Theodosii codex // Интернет ресурс режим доступа 29.08.2015 http://droitromain.upmf-grenoble.fr/
Constitutiones/CTh16.html#8
Jews in Byzantium: Dialectics of Minority and Majority Cultures. — Boston, 2012.
Jews in Early Christian Law Byzantium and the Latin West, 6th — 11th centuries. — Turnhaut, 2014.
Safrai Z. The Missing Century. Palestine in the Fifth Century: Growth and Decline. — Bondgenotenlaan, 1998.
Надійшла 14.06.2016
М.В. Пархоменко, М.В. Фомин
о времени и обстоятельствах
перестройки синагоги в церковь в Херсонесе
Статья посвящена анализу сюжетных линий Житий епископов херсонских, связанных со строительством первого
христианского храма в городе, а также археологического материала, обнаруженного в раннем храме «Базилики
1935 г.». Он показал, что в позднеантичном и раннесредневековом Херсонесе в узком промежутке времени IV в.,
скорее всего, функционировала синагога. Она относится к характерному синагогиальному промежуточному типу
«широкого дома» квадратной формы Quadratbau, относящемуся преимущественно к ІІІ—IV вв. В начале 390-х гг.,
при епископе Эферии, она была перестроена в христианский храм. Его остатки под «Базиликой 1935 г.» могут
быть определены в сакральной топографии Херсонеса как один из самых ранних памятников христианского ис-
кусства города.
M.V. Parkhomenko, M.V. Fomin
To the Issue of Timing and Circumstances
of Rebuilding the Synagogue into the Church in Chersonesos
The article analyses the strands from The Lives of Holy Bishops of Cherson related with the construction of the first Christian
temple in the city, as well as archaeological material discovered in the early temple Basilica 1935. The analysis showed that
most probably there was a synagogue functioning in the Late Ancient and Early Mediaeval Chersonesos within a short period
of time in the 4th century. It belonged to an intermediate “wide house” square-shaped type Quadratbau dated predominantly
by the 3rd and 4th centuries. In the early 390s, in the time of Aetherius, bishop of Cherson, it was reconstructed into the
Christian church. The remains of the church under Basilica 1935 can be determined in sacral topography of Chersonesos as
one of the earliest monuments of Christian art in the city.
|
| id | arheologia-com-ua-article-142 |
| institution | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| issn | 2616-499X |
| keywords_txt_mv | |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-08-07T01:02:38Z |
| publishDate | 2016 |
| publisher | Institute of Archaeology NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | arheologiacomua/fc/6da51da2f54d7358595b0e44475acdfc.pdf |
| spelling | arheologia-com-ua-article-1422020-04-06T08:35:30Z To the Issue of Timing and Circumstancesof Rebuilding the Synagogue into the Church in ChersonesosTo the Issue of Timing and Circumstancesof Rebuilding the Synagogue into the Church in Chersonesos О времени и обстоятельствах перестройки синагоги в церковь в Херсонесе Про час і обставини перебудови синагоги на церкву в Херсонесі Parkhomenko, Maria V. Fomin, Mykhailo V. Chersonesos, Basilica 1935, first Christian temple, synagogue, The Lives of Holy Bishops of Cherson, Aetherius. Херсонес IV ст., Візантія, іудейська громада, синагога, перший християнський храм, Житія єпископів херсонських, єпископ Еферій, базиліка 1935 р. The article analyses the strands from The Lives of Holy Bishops of Cherson related with the construction of the first Christian temple in the city, as well as archaeological material discovered in the early temple Basilica 1935. The analysis showed that most probably there was a synagogue functioning in the Late Ancient and Early Mediaeval Chersonesos within a short period of time in the 4th century. It belonged to an intermediate “wide house” square-shaped type Quadratbau dated predominantly by the 3rd and 4th centuries. In the early 390s, in the time of Aetherius, bishop of Cherson, it was reconstructed into the Christian church. The remains of the church under Basilica 1935 can be determined in sacral topography of Chersonesos as one of the earliest monuments of Christian art in the city. Статья посвящена анализу сюжетных линий Житий епископов херсонских, связанных со строительством первого христианского храма в городе, а также археологического материала, обнаруженного в раннем храме «Базилики 1935 г.». Он показал, что в позднеантичном и раннесредневековом Херсонесе в узком промежутке времени IV в., скорее всего, функционировала синагога. Она относится к характерному синагогиальному промежуточному типу «широкого дома» квадратной формы Quadratbau, относящемуся преимущественно к ІІІ—IV вв. В начале 390-х гг., при епископе Эферии, она была перестроена в христианский храм. Его остатки под «Базиликой 1935 г.» могут быть определены в сакральной топографии Херсонеса как один из самых ранних памятников христианского искусства города. Статтю присвячено аналізу сюжетних ліній Житій єпископів херсонських, пов’язаних з будівництвом першого християнського храму в місті, а також археологічного матеріалу, виявленого в ранньому храмі «Базиліки 1935 р.», що інтерпретується як синагога. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2016-12-22 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/142 10.15407/archaeologyua2016.04.003 Arheologia; No 4 (2016): Arheologia; 3-13 Археологія ; № 4 (2016): Археологія; 3-13 Археология; № 4 (2016): Arheologia; 3-13 2616-499X 0235-3490 10.15407/archaeologyua2016.04 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/142/137 |
| spellingShingle | Херсонес IV ст. Візантія іудейська громада синагога перший християнський храм Житія єпископів херсонських єпископ Еферій базиліка 1935 р. Parkhomenko, Maria V. Fomin, Mykhailo V. Про час і обставини перебудови синагоги на церкву в Херсонесі |
| title | Про час і обставини перебудови синагоги на церкву в Херсонесі |
| title_alt | To the Issue of Timing and Circumstancesof Rebuilding the Synagogue into the Church in ChersonesosTo the Issue of Timing and Circumstancesof Rebuilding the Synagogue into the Church in Chersonesos О времени и обстоятельствах перестройки синагоги в церковь в Херсонесе |
| title_full | Про час і обставини перебудови синагоги на церкву в Херсонесі |
| title_fullStr | Про час і обставини перебудови синагоги на церкву в Херсонесі |
| title_full_unstemmed | Про час і обставини перебудови синагоги на церкву в Херсонесі |
| title_short | Про час і обставини перебудови синагоги на церкву в Херсонесі |
| title_sort | про час і обставини перебудови синагоги на церкву в херсонесі |
| topic | Херсонес IV ст. Візантія іудейська громада синагога перший християнський храм Житія єпископів херсонських єпископ Еферій базиліка 1935 р. |
| topic_facet | Chersonesos Basilica 1935 first Christian temple synagogue The Lives of Holy Bishops of Cherson Aetherius. Херсонес IV ст. Візантія іудейська громада синагога перший християнський храм Житія єпископів херсонських єпископ Еферій базиліка 1935 р. |
| url | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/142 |
| work_keys_str_mv | AT parkhomenkomariav totheissueoftimingandcircumstancesofrebuildingthesynagogueintothechurchinchersonesostotheissueoftimingandcircumstancesofrebuildingthesynagogueintothechurchinchersonesos AT fominmykhailov totheissueoftimingandcircumstancesofrebuildingthesynagogueintothechurchinchersonesostotheissueoftimingandcircumstancesofrebuildingthesynagogueintothechurchinchersonesos AT parkhomenkomariav ovremeniiobstoâtelʹstvahperestrojkisinagogivcerkovʹvhersonese AT fominmykhailov ovremeniiobstoâtelʹstvahperestrojkisinagogivcerkovʹvhersonese AT parkhomenkomariav pročasíobstaviniperebudovisinagoginacerkvuvhersonesí AT fominmykhailov pročasíobstaviniperebudovisinagoginacerkvuvhersonesí |