Двощиткові прямокутні накладки в скарбах Подніпров’я VII ст.

Skyba, Andrii V.

doi:10.15407/archaeologyua2016.04.014

Двощиткові прямокутні накладки в скарбах Подніпров’я VII ст.

Two-paneled rectangular plates (type II-2) are represented mostly by silver casted items. Their absolute majority are related with the 7th century hoards found in the Dnipro River region. They are predominantly spread in the middle flow of the Dnipro River and on its left bank. outside its region th...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в:	Археологія
Дата:	2016
Випуск:	4
Сторінки:	14-27
ISSN:	2616-499X
Автори та афіліації:	Andrii V. Skyba — Institute of Archaeology, the National Academy of Science of Ukraine
Автор:	Skyba, Andrii V.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2016
Теми:	поясні деталі «геральдичний» стиль VII ст. слов’яни.
Онлайн доступ:	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/143
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Chemistry, Physics and Technology of Surface
Завантажити файл:

Репозитарії

Chemistry, Physics and Technology of Surface

_version_	1872824429564657664
author	Skyba, Andrii V.
author_facet	Skyba, Andrii V.
author_institution_txt_mv	[ { "author": "Andrii V. Skyba", "institution": "Institute of Archaeology, the National Academy of Science of Ukraine", "orcid": "" } ]
author_sort	Skyba, Andrii V.
baseUrl_str	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai
collection	OJS
container_end_page	27
container_issue	4
container_start_page	14
container_title	Археологія
container_volume
datestamp_date	2020-04-06T08:35:30Z
description	Two-paneled rectangular plates (type II-2) are represented mostly by silver casted items. Their absolute majority are related with the 7th century hoards found in the Dnipro River region. They are predominantly spread in the middle flow of the Dnipro River and on its left bank. outside its region they are represented by single findings in the Oka River region (Yelizavet-Mikhailovka) and in the Crimea (Suuk-Su). This type plates differ from each other mainly by decoration which peculiarities served for distinction of the variants. Today, not less than ten variants can be named. Variant 1 significantly differs from others by number of findings and the area of the spread. It is peculiar with the apertures in shape of a compound cross. They are usually represented in assemblages by the sets of identical items consisting from two to eight (insignificant differences related to the production process are possible). In cases, when reconstruction of belt sets’ completeness is possible, the combination of two-paneled triangular plates with quite settled typological block of belt details can be traced. There are B-shaped buckles with movable panel, shield-shaped and 3-shaped panels, T-shaped plates, as well as belt tips with side openings among them. The issue of chronology of two-paneled rectangular moldings needs the further development. Plates with insets ornamented with granulation, as well as this type plates of two more variants should be referred to the latest examples. Spread of belt sets with the collections of plates of II-2 type, to the author’s opinion, marks the military and political union of the Slavs which existed in the second and third quarters of the 7th century on the territory of the middle flow of the Dnipro River and on its left bank.
doi_str_mv	10.15407/archaeologyua2016.04.014
first_indexed	2026-08-07T01:02:37Z
format	Article
fulltext	ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 414 А.В. Скиба Двощиткові прямокутні накладки в скарбах Подніпров’я VII ст. Статтю присвячено двощитковим прямокутним накладкам поясів, їх типології, території поширення та питанням хронології, а також поясним гарнітурам «геральдичного» стилю, до яких вони входили. К л ю ч о в і с л о в а: поясні деталі, «геральдичний» стиль, VII ст., слов’яни. © А.В. Скиба, 2016 Серед поясних накладок «геральдичного» сти- лю, представлених у слов’янських старожит- ностях, найпоширенішими є вироби з підпря- мокутними ширшим верхнім та вужчим ниж- нім щитками (скорочено двощиткові прямо- кутні накладки; рис. 1). Вони належать до типу (А) ІІ-2 за запропонованою нами класифіка- цією (Скиба 2014). За класифікацією І.О. Гав- ритухіна, вони відповідають типу 3 цільних дво- частинних накладок (Гавритухин, Обломский 1996, с. 24—25, рис. 35, 1—3, 7—9, 22—24). Для накладок цього типу характерне акцентування нижнього краю добре вираженим валиком. Усі знахідки накладок типу ІІ-2 представлені литими виробами, що кріпилися за допомогою шпеньок, зазвичай трьох, розміщених на одній лінії. Абсолютна більшість речей була виготовле- на зі срібла. Виняток становлять вироби зі скар- бу Суджа-Замостя, відлиті зі сплаву на основі міді (Родинкова, Егорьков 2012, с. 71—72). Накладки цього типу містились у скарбах із Мартинівки, Хацьок, Трубчевська, Гапоно- вого, Суджі (два скарби) та Колоскового (Бо- бринскій 1901; Pekarskaja, Kidd 1994; К орзу- хина 1996; Приходнюк, Падин, Тихонов 1996; Гавритухин, Обломский 1996; Родинкова, Егорьков 2012) (рис. 2). Усі перелічені комп- лекси належать до дніпровських скарбів І гру- пи, за О.О. Щегловою (Щеглова 1990). За технікою декору накладки цього типу поділяються на оздоблені прорізними візерун- ками (Мартинівський, Хацьківський, Труб- чевський (2 комплекти), Гапонівський, Су- джанський, Суджа-Замостя, К олосковський скарби) (рис. 1, 1—12), орнаментами із зерні (Хацьківський скарб, 3 екз.) (рис. 1, 16) та де- коровані лише рельєфними валиками (Марти- нівський скарб, 1 екз.) (рис. 1, 13, 14). В оздо- бленні прорізних бляшок використовувались композиції із З-, U-подібних елементів, фігур у вигляді коми, а також рівноконечні хрести та ромби, що доповнювались маленькими круг- лими отворами. Особливості декору нами ви- користано для виділення варіантів накладок цього типу. З-поміж накладок, оздоблених фігурними прорізями, виокремлюється усталена компози- ція, яка складається з хреста у поєднанні з про- різями у вигляді прямого кута, що повторюють його контур, та чотирма маленькими круглими отворами по кутах, на верхньому щитку, а та- кож пташкоподібного вирізу з двома круглими крапками на нижньому (рис. 1, 1—4). У такий спосіб були декоровані бляшки, що входили до складу поясних гарнітурів з Гапонівського (Гавритухин, Обломский 1996, с. 204, рис. 29, 10—15), К олосковського (Корзухина 1996, с. 419, табл. 100, 3) та Трубчевського (При- ходнюк, Падин, Тихонов 1996, с. 91, рис. 14) скарбів (варіант 1 — Гапоново-Трубчевськ). В останньому містились два комплекти з восьми та п’яти екземплярів таких накладок. Слід за- уважити усталеність цього варіанту накладок, що виявляється як в ідентичності елементів де- кору, так і у пропорціях предметів. До варіанта 1А належать накладки з Єлизавет-Михайлівки у Пооччі (Гавритухин, Обломский 1996, с. 24—25, рис. 35, 3), яка від- різняється від решти відсутністю валика вздовж нижнього краю, а також тим, що композиція декоративних прорізів на нижньому щитку є перевернутою (рис. 1, 5). До варіанта 2 належить подібна за оздоблен- ням до попередніх накладка, що походить з Хацьківського скарбу (Бобринскій 1901, с. 147, табл. XIV, 8; Корзухина 1996, с. 372, табл. 21, 13). На відміну від перелічених вище, вона на верх- ньому щитку має хрест з короткими раменами без кутових вирізів, а знизу трикутну й обабіч два прорізи неправильної форми (рис. 1, 7). ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 4 15 Варіант 3 представлений двома поясними деталями з Суджанського скарбу (Корзухина 1996, с. 404, табл. 70, 1—2). Для них характерні чотири маленькі круглі отвори по кутах верх- нього щитка, в центрі якого розміщений неве- ликий ромбічний проріз, нижній щиток оздоб- лений двома маленькими круглими отворами (рис. 1, 8). До варіанта 4 належать три бляшки з по- ховання в с. Гайдари (Аксёнов 2012, с. 33— 37, рис. 1, 14). Ці накладки відзначаються по- рівняно невеликою верхньою частиною та сильно видовженим нижнім щитком. Верх- ній щиток оздоблено чотирма, розміщеними близько один біля одного, невеликими круг лими прорізами, нижній — з’єднаними між собою, округлими та підтрикутним вирізом (рис. 1, 10). Варіант 5 представлений двома двочастин- ними накладками, що також походять з Гайда- рівського комплексу (Аксёнов 2012, с. 33—37, рис. 1, 3). Верхні їх щитки по кутах декорова- ні прорізями у вигляді коми, «хвостики» яких направлені до центру, де знаходиться малень- кий прорізний хрест, два комоподібних отвори присутні також на нижніх щитках (рис. 1, 6). Варіант 6 представлений двома накладками з Хацьківського скарбу (Бобринскій 1901, с. 147, табл. XIV, 7; К орзухина 1996, с. 372, табл. 21, 14—15). Їх особливістю є хвилясте із зубцями по краях та в центрі оздоблення верхнього краю. Верхня частина предметів оздоблена чотирма, розміщеними по дві зверху і знизу, підковопо- дібними прорізами з круглими розширеннями на кінцях, нижній щиток має два таких отвори, розвернуті кінцями до низу (рис. 1, 9). Рис. 1. Накладки типу ІІ-2: 1—2 — Трубчевськ; 3 — Гапоново; 4 — Колос- ково; 5 — Єлизавет-Михайлівка; 6, 10, 15 — Гайдари; 7, 9, 16 — Хацьки; 8 — Суджа; 11 — Суук-Су; 12, 14 — Мартинівка; 13 — Суджа-Замостя ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 416 Варіант 7 представлений бляшкою з Марти- нівського скарбу (Pekarskaja, Kidd 1994, Тaf. 37, 1), верхній щиток якої, оздоблений двома го- ризонтальними, розвернутими кінцями від центру З-подібними отворами з круглими роз- ширеннями на кінцях. Нижній щиток декору не має (рис. 1, 12). Варіант 8 — накладка з поховання в с. Гай- дари (Аксёнов 2012, с. 33—37, рис. 1, 4), обидва щитки якої мають по великому аркоподібному прорізу, декор верхньої частини, окрім того, доповнюється маленькими круглими отвора- ми по кутах (рис. 1, 15). До варіанта 9 належать накладки з недеко- рованою поверхнею. Вони представлені пред- метами з Мартинівського скарбу (Pekarskaja, Kidd 1994, Тaf. 37, 2) та скарбу Суджа-Замостя. Вирізняються поверхнею без прорізного деко- ру (рис. 1, 13—14). Варіант 10 включає три накладки з Хаць- ківського скарбу (Бобринскій 1901, с. 147, табл. XIV, 5—6; Корзухина 1996, с. 372, табл. 21, 10—12) (рис. 1, 16). Верхній край у них має таке ж хвилясто-зубчасте оформлення, як і у предметів шостого варіанту. Унікальним для слов’янських поясних гарнітурів є орнамент, виконаний із золотої зерні, яким прикрашені верхня і нижня частини накладок. Верхній щи- ток має великий аркоподібний проріз, в який вставлена платівка із золотою зерню. Орна- ментальна композиція повторює форму арки, уздовж внутрішнього периметру якої із зер- ні викладено невеликі трикутники, всередині один над одним вміщено два ромбики. Нижній має щиток вставлену платівку, декоровану ко- лом із зерні, вздовж якого так само викладено трикутники, вершиною спрямовані до центру, де містяться ромби. Таким чином, двощиткові прямокутні на- кладки, що походять зі скарбів та комплек- су Гайдари, представлені 10 варіантами. Ви- ділені варіанти демонструють певні законо- мірності щодо географії їхнього поширення. Так, знахідки накладок варіанта 1 (Гапоново- Рис. 2. Поширення двощиткових прямокутних накладок (тип ІІ-2). І — комплекти накладок; ІІ — поодинокі екземпляри. 1 — Мартинів- ка; 2 — Хацьки; 3 — Трубчевськ; 4 — Гапоново; 5 — Суджа; 6 — Колос- ково; 7 — Суук-Су; 8 — Гайдари; 9 — Суджа-Замостя ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 4 17 Трубчевськ) пов’язані з північним сходом Дні- провського Лівобережжя (рис. 2). Дуже поді- бна до цього ж варіанту накладка походить з Єлезавет-Михайлівки у Пооччі. Двощиткові прямокутні накладки шостого і сьомого ва- ріантів, для яких характерні схожі мотиви де- кору (у вигляді парних підково- та З-подібних прорізів з округлими розширеннями на кін- цях) зосереджені у Пороссі (Мартинівка, Хацьки). Слід зауважити, що прямокутні двочастинні накладки за межами ареалу слов’янських куль- тур VI—VII ст. представлені лише поодинокими знахідками (Єлизавет-Михайлівка, Суук-Су) (Гавритухин, Обломский 1996, с. 24, рис. 35, 3, 7). Що дає підстави вважати цей тип поясно- го оздоблення специфічно слов’янським. Так само, серед елементів декору, притаманних по- ясним деталям «геральдичного» стилю, є уні- кальною прорізна композиція у вигляді склад- ного хреста, характерна для найпоширенішого варіанту накладок (варіант 1). У Придніпров’ї та в басейні Сіверсько- го Дінця практично усі їх знахідки пов’язані з дніпровськими лісостеповими скарбами. Ви- няток становлять лише два комплекти накла- док, що, ймовірно, походять з поховання (во- чевидь, інгумаційного) у с. Гайдари Харківської обл. (Аксёнов 2012). Відтак, найімовірніше, цей тип накладок і з’являється саме на терито- рії Придніпров’я, презентуючи собою внесок слов’ян у розвиток традиції поясних гарнітурів «геральдичного» стилю. На думку І.О. Гавриту- хіна, осередком поширення та, імовірно, виго- товлення двощиткових прямокутних накладок із прорізами (варіант 3б, за класифікацію до- слідника) був правий берег Середнього Дніпра, а також р. Цна (Пооччя), де відомі вироби зі своєрідними рисами (Єлизавет-Михайлівка), що, мабуть, з’являються під впливом дніпров- ських аналогів (Гавритухин, Обломский 1996, с. 24—25). Можна припустити, що на певному етапі з’являється низка центрів, де виготовлялись накладки типу ІІ-2, але при цьому деякі їх варіа- нти вироблялись і набували поширення лише в межах певних регіонів, як, наприклад, бляш- ки варіанта 1. Найбільшою строкатістю виріз- няються вироби з Поросся (Мартинівка, Хаць- ки), представлені неменше як п’ятьма варіан- тами (рис. 1, 7, 9, 12, 14, 16). Серед них слід виділити варіант 9 — єдиний відомий як на правому, так і на лівому берегах Дніпра (рис. 1, 13—14). Це свідчить на користь саме середньо- дніпровського типу накладок. У комплексах двощиткові прямокутні на- кладки, зазвичай, представлені комплектами однакових виробів, що містять від двох до вось- ми екземплярів. На сьогодні відомі комплекти утворені накладками 1, 3—6, 9 та 10 варіантів. При тому, серії знахідок складають лише на- кладки варіантів 1 та 9 (рис. 1, 1—4, 13, 14). Два комплекти поясних деталей цього типу з Трубчевського скарбу налічували відповід- но вісім і п’ять накладок (Приходнюк, Падин, Тихонов 1996, с. 79—102) (рис. 3, 1—4; 4, 1—4), у Гапонівському скарбі містився комплект із шести екземплярів (Гавритухин, Обломский 1996, с. 14—16) (рис. 5, 1—6), не менше чоти- рьох однакових накладок походить з Суждан- Рис. 3. Перший поясний гарнітур із прямокутними двочастинними накладками з Трубчевського скарбу (комплектність за І.О. Гавритухіним) ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 418 ського скарбу (Корзухина 1996, с. 403—405; Кашкин, Родинкова 2010, с. 83) (рис. 1, 8). До складу Хацьківського скарбу входило шість двощиткових прямокутних накладок, пред- ставлених одиничним виробом та двома комп- лектами з двох та трьох екземплярів (Бобрин- скій 1901, с. 147, табл. XIV; К орзухина 1996, с. 372—373) (рис. 6, 1—3, 5—7). Обидва ці комплекти є близькими за розмірами та мають спільні мотиви в оздобленні, що свідчить про їх найімовірну належність до одного гарнітуру. В комплексі з Гайдарів містилось два комплек- ти з двох та трьох накладок типу ІІ-2 (Аксёнов 2012, с. 32—36) (рис. 1, 6, 10). Цікавою особливістю виробів, що склада- ли комплекти, часто є незначні відмінності, пов’язані з формою та розмірами. Прикладом цього можуть слугувати комплекти накладок з Трубчевського та Гапонівського скарбів. Так, довжина бляшок комплекту з восьми екземпля- рів з Трубчевська коливалася від 65 до 67,5 мм, ширина — від 33 до 34 мм, різниця за довжи- ною накладок з іншого комплекту (з п’яти ек- земплярів) з цього ж скарбу становила від 52,5 до 56 мм, а за шириною — від 23 до 28 мм (При- ходнюк, Падин, Тихонов 1996, табл. 4780/38— 4780/60). Це вказує на те, що під час виготов- лення речей майстер, вочевидь для пришвид- шення процесу, користувався відразу кількома формочками, виготовленими за різними, хоч і однотипними моделями (матрицями). Розміри двощиткових прямокутних накла- док (довжина від 31 до 67 мм, ширина від 13 до 34 мм) не залишають сумнівів у їх використан- ні як оздоб основного ременя. У низці комп- лексів (Хацьківський, Трубчевський скарби, Гайдари) вони поєднувались із комплектами поясних наконечників, приблизно рівними їм за шириною. Це дозволяє припустити, що на- кладки цього типу одночасно слугували для кріплення до поясу додаткових ременів, що за- вершувались наконечниками. Кількість накла- док у комплектах вказує на те, що у складі гар- нітурів, до яких вони входили, вони численно переважали серед решти оздоб пояса, являючи собою домінантний для цієї групи поясів тип Рис. 4. Другий поясний гарнітур із прямокутними двочастинними накладками з Трубчевського скарбу (комплект- ність за І.О. Гавритухіним) ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 4 19 деталей (Скиба 2014). На сьогодні, включаю- чи комплекс із Гайдарів, ми маємо принаймні вісім наборів із двощитковими прямокутними накладками. З огляду на те, що майже усі набори (винят- ком є гарнітур із Суджанського скарбу), основ- ним декоративним елементом яких є прямо- кутні двочастинні накладки, містились у комп- лексах з іншими поясними комплектами, ви- значити взаємопоєднання цих накладок у гар- нітурах з деталями інших типів можна лише з тією чи іншою долею імовірності. Підґрунтям для реконструкції комплектності гарнітурів є поєднання таких ознак як матеріал, техніка ви- готовлення, розміри, спосіб кріплення пояс- них деталей, їх зношеність, а також художньо- стилістичні особливості. До складу усіх гарнітурів із двощитковими прямокутними накладками, склад яких мож- на відтворити (це набори з Гапонівського, Трубчевського, Суджанського, Хацьківського скарбів та Гайдарів) (Обломский, Гавритухин 1996; Гавритухин 2001; Скиба 2014), входили Т-подібні бляшки (рис. 3, 7; 4, 8; 5, 10; 6, 21— 22). У п’яти випадках двочастинні прямокутні накладки поєднувались із В-подібними пряж- ками з рухомими щитками (Гайдари, Гапоново, два комплекти з Трубчевська, Хацьки) (рис. 3, 6; 4, 5; 5, 8—9; 6, 8). У цих же п’яти наборах містилися З-подібні бляшки та поясні нако- нечники з бічними вирізами (рис. 3, 5, 8—10; 4, 7, 9; 5, 11—13; 6, 9—17, 23—24). Особливістю гарнітура з вісьмома накладками домінантного типу, що входив до складу Трубчевського скар- бу, є присутність семи однакових З-подібних бляшок. Торкаючись реконструкції цього по- ясного набору, можна припустити чергування на основному ремені прямокутних двощитко- вих та З-подібних накладок (рис. 7, А). Бляшки типу ІІ-2 на поясі могли також чергуватись по кілька штук поспіль. Таке розміщення є мож- ливим для комплекту із трьох накладок з Хаць- ківського скарбу (рис. 7, Б). У трьох випадках прямокутні двочастинні накладки поєднувались зі щитоподібними (тип І-1) накладками (Гапонівський, Трубчевський, комплект з п’ятьма двочастинними наклад- ками; Суджанський скарби) (рис. 4, 6; 5, 7). В останньому щитоподібні накладки були пред- ставлені комплектом із двох ідентичних виро- бів. У більшості гарнітурів із накладками зазна- ченого типу (виняток становить набір з п’ятьма накладками з Трубчевського скарбу та гарнітур Гапонівського скарбу) можуть бути пов’язані комплекти наконечників додаткових реме- нів, у чотирьох випадках це були наконечники з бічними вирізами (гарнітури з Хацьківсько- го, Трубчевського скарбів та з Гайдарів) (рис. 3, 8—10; 6, 23—24), у двох — з прямими боками, накладні (Суджанський скарб) та порожнис- ті (один з гарнітурів з поховання Гайдари). У двох наборах прямокутні двощиткові наклад- ки поєднувались із псевдопряжками (Хацьки, Гайдари). Одиничними є випадки поєднання з двочастинними накладками зі щитоподібни- ми завершеннями (Гайдари) та поясними нако- нечниками з прямими боками (Гапоново). Таким чином, виділяється усталений набір поясних деталей, що поєднувались із накладка- ми типу ІІ-2, складаючи основу гарнітурів цієї групи (табл. 1—2). До нього, крім двощитко- вих прямокутних накладок входили В-подібна пряжка з рухомим щитком, Т-подібні бляш- ки, поясні наконечники «геральдичної» фор- Рис. 5. Поясний гарнітур із двочастинними прямокутними накладками з Гапонівського скарбу (комплектність за І.О. Гавритухіним) ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 420 Типи Зразки Гапоново Труб- чевськ Гайдари Хацьки Марти- нівка Суджа Угли Віль- ховчик Кури- лівка І (Пр.) 1 3 2 1 1 1 1 II-2 1 2 3 3 2 1 І-2 (Нак.) 1 2 1 1 2 1 I-2 1 3 1 1 ІІ (Т-под.) 1 1 1 І 1 2 3 1 І (Т-под.) 1 2 2 1 ІІ-1 1 4 1 ІІ-1 (Нак.) 1 1 2 1 1 Псевдо- пряжки 1 2 1 1 1 ІІ-1а 1 1 І-3 1 1 ІІ-3 1 1 ІІІ-3 1 І-1 (Нак.) 1 1 1 1 ІІ-6 1 І-6 1 І-3 (Нак.) 1 1 ІІ-4 1 ІІІ-1 3 ІІІ-10 1 ІІІ-2 1 ІІ-7а 1 І-10 1 3 1 І-8 1 Під- віски 1 1 1 Таблиця 1. Представленість типів поясних деталей в лісостепових скарбах та похованні Гайдари (цифрами позначено кількість різновидів деталей певного типу) ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 4 21 Типи Зразки 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 І (Пр.) ● ● ● ● ● ● ● ● II-2 ● ● ● ● ● ● І-2 (Нак.) ● ● ● ● ● ● I-2 ● ● ● ● ● ● ІІ (Т-под.) ● ● ● І ● ● ● ● І (Т-под.) ● ● ● ● ● ІІ-1 ● ● ● ІІ-1 (Нак.) ● ● ● ● ● Псевдо- пряжки ● ● ● ● ● ● ІІ-1а ● І-3 ● ІІ-3 ● ● ІІІ-3 ● І-1 (Нак.) ● ● ● ● ІІ-6 ● І-6 ● І-3 (Нак.) ● ІІ-4 ● ІІІ-1 ● ІІІ-10 ● ІІІ-2 ● ІІ-7а ● І-10 ● І-8 ● Під- віски ● Таблиця 2. Представленість типів поясних деталей в реконструйованих гарнітурах (художньо-стилістичних блоках деталей), що походять з лісостепових скарбів та поховання Гайдари * * У колонках, відповідно: 1 — Гапоново 1; 2 — Трубчевськ 2; 3 — Гайдари 1; 4 — Хацьки 1; 5 — Трубчевськ 1; 6 — Суджа; 7 — Трубчевськ 3; 8 — Мартинівка; 9 — Гапоново 2; 10 — Хацьки 2; 11 — Трубчевськ 4; 12 — Угли; 13 — Вільховчик; 14 — Курилівка ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 422 Рис. 6. Поясний гарнітур з прямокутними двочастинни- ми накладками з Хацьків- ського скарбу (реконструкція комплектності А.В. Скиби) ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 4 23 ми з бічними вирізами та З-подібні накладки. Він присутній у п’яти наборах (з Гапонівського, Хацьківського, Трубчевського (2 екз.) скарбів та з поховання Гайдари). Така усталеність поєднан- ня поясних деталей засвідчує існування сформо- ваної традиції, пов’язаної з наборами, до складу яких входили двощиткові прямокутні накладки. У дніпровських скарбах із гарнітурами, в яких переважали двощиткові прямокутні на- кладки, найчастіше поєднувались наборами, основу яких складали комплекти псевдо пря- жок у 4 із 6 випадків (Гапонівський, Хацьків- ський і Трубчевський скарби). В усіх цих скар- бах кількість поясних комплектів однієї групи дорівнювала кількості наборів іншої. Просте- жуються своєрідні їх «пари» (у Трубчевському скарбі таких «пар» було дві). Слід зазначити, що випадки поєднання гарнітурів обох груп спостерігаються як на Лівобережжі, так і на правому березі Дніпра. К омплект псевдопря- жок із двома комплектами двочастинних пря- мокутних накладок в інгумаційному похованні в с. Гайдари, що розміщується на сході ареалу пеньківської культури. Два останні комплекти деталей найімовірніше належали до двох різ- них поясних гарнітурів, про що йшлося вище, відтак, у зазначеному комплексі ми також має- мо парне поєднання ременя з псевдопряжка- ми зі ще одним, в оздобленні якого домінували двочастинні прямокутні накладки. До комплексів із прямокутними двощит- ковими накладками в двох випадках входи- ли набори, в яких основним елементом були горизонтально-симетричні накладки із закін- ченнями у вигляді геральдичного щита (Мар- тинівський і Гапонівський скарби) (Pekarskaja, Kidd 1994; Гавритухин, Обломский 1996). Таким чином, можна говорити про побуту- вання двох найпоширеніших пов’язаних груп поясних наборів: із двощитковими прямокут- ними накладками та гарнітурів, основним де- коративним елементом яких були псевдо- пряжки. Вони, власне, і слугували своєрідним маркером певної традиції, водночас, територіа- льно об’єднуючи знахідки поясних деталей, представлених у дніпровських скарбах, в єди- ний ареал. Слід зауважити, що обидва типи поясних оздоб в ареалі слов’янських пам’яток VI—VII ст. відомі лише на території Середнього Подніпров’я та Дніпровського лісостепового Лівобережжя. Ані псевдопряжки, ані накладки типу ІІ-2 не відомі на слов’янських пам’ятках західніше окресленого регіону. Питання хронології та еволюції двощитко- вих прямокутних бляшок (тип ІІ-2) знаходиться лише на стадії розробки. В роботах І.О. Гавриту- хіна (Гавритухин, Обломский 1996) та В.Б. Ко- валевської (Ковалевская 2000) увага приділя- лась датуванню накладок цього типу. Проте розгляд цього питання та зроблені висновки мають досить загальний характер. І.О. Гаври- тухіним двощиткові прямокутні накладки (тип 3 цільних двочастинних накладок, за класифі- кацією дослідника) включено до переліку ін- дикаторів синхронізації дніпровських скарбів І групи зі старожитностями інших регіонів (ІС- 26). На підставі аналогії з могили 33 Суук-Су, що належить до періоду ІІІб функціонування могильника, певного хронологічного орієнти- ру побутування накладок типу ІІ-2 він визна- чив третю чверть VII ст., при цьому припуска- ючи, що у Подніпров’ї ці предмети з’являються дещо раніше (Гавритухин, Обломский 1996, с. 89—93). На думку В.Б. Ковалевської, датою двощиткових прямокутних накладок (відділ 37, за В.Б. К овалевською) є середина або кінець VII ст. (Ковалевська 2000, с. 160). Для виявлення можливих еволюційних змін накладок типу ІІ-2 морфологія є вкрай мало- інформативною. Вони практично не відрізня- ються за деталями форми, незначними є і від- мінності, пов’язані з пропорціями. Винятком стосовно останнього є лише комплект виробів із Гайдарів (Аксёнов 2012). Що ж до декору, то використовувати його для визначення напря- мів еволюції накладок цього типу заважають недостатня кількість знахідок, а також локаль- ний характер більшості їх варіантів. Поки що єдиною хронологічно виразною ознакою, притаманною деяким накладкам типу ІІ-2 (комплект виробів з Хацьківського скарбу) є вставки з орнаментами із зерні. Та- кий декор властивий поясним гарнітурам із низки багатих кочівницьких комплексів. Най- ближчі аналогії вставками із зерню, представ- лені в Хацьківському скарбі, знаходять серед ремінних деталей із поховання 1 у Василівці (Приходнюк 2001, фото 18). Предмети з подіб- ними мотивами декору, виконаного у техніці зерні, відомі серед кочівницьких комплексів із Виноградного (кург. 5), хут. Крупської, Арци- башево, К унбабоні, Мадари, Макухівка, Ма- лої Перещепини (Монгайт 1951, с. 124—130, рис. 42—45; Tóth, Horváth 1992, Taf. VI, 2; XII, 1—6; Атавин 1996, с. 214, табл. 2; Приходнюк 2001, рис. 22; Рашев 2004, табл. 66, 3; К омар 2006, рис. 19; 2013, с. 69—80, табл. 18—19). Предмети з орнаментами із зерні О.І. Айба- біним включені до поясів IV типу, які набува- ють поширення у кочовиків з другої половини ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 424 VII ст. (Айбабин 1990, с. 57). Двощиткові пря- мокутні накладки, оздоблені вставками із зер- ні, були використані О.В. Комаром при синх- ронізації Хацьківського скарбу з похованнями номадів горизонту Уч-Тепе-Келегеї, що датує- ться дослідником у межах 669—698 рр. (Комар 2006, с. 127). Таким чином, до найпізніших варіантів на- кладок цього типу слід зарахувати вироби з Хацьківського скарбу із вставками з зерню (ва- ріант 10) та накладки ще двох варіантів, які по- єднувались з ними та мали спільні мотиви в оздобленні. Це бляшка з простою хрестоподіб- ною та підтрикутними прорізами — варіант 2 (рис. 1, 7) та дві накладки, декоровані підко- воподібними прорізами на обох щитках — ва- ріант 6 (рис. 1, 9). Тож, враховуючи наведені аналогії, ці речі мають бути датовані часом не раніше третьої чверті VII ст. Одним із важливих аспектів у вивченні хро- нології тих чи інших типів (варіантів) речей є їх поширеність. Адже розповсюдження пред- метів, незалежно від того, що за цим стоїть, завжди потребує певного часу, а відтак, може використовуватись для визначення хроноло- гічного співвідношення в межах речової гру- пи. Враховуючи це, до кола речей з достатньо тривалим періодом побутування зі значною долею імовірності будуть належати найпоши- реніші з них. Отже, і час появи таких предме- тів, за умови достатньо короткого періоду іс- нування тієї чи іншої речової групи загалом, найімовірніше не буде відносно пізнім. При цьому, слід зауважити, що мова йде про появу типу або варіанту як такого, а не конкретних виробів, дати яких, безперечно, можуть роз- ходитись. Утім, не можна виключати й три- валого періоду побутування мало поширених різновидів. За ступенем розповсюдження, як уже зазна- чалось, виділяються накладки варіанта 1, оздоб- лені складним прорізним хрестом (рис. 1, 1—4). Вони входили до складу Гапонівського, Трубчевського (два комплекти) та К олосков- ського скарбів. Усі ці комплекси походять із північного-сходу Дніпровського Лівобережжя. Впадає в око усталеність цього варіанту накла- док, що виявляється як в ідентичності елемен- тів декору, так і пропорцій предметів. Це свід- чить про виготовлення цих предмети за кон- кретними зразками. Власне, останні, з якими був пов’язаний початок поширення варіан- та 1, найімовірніше, належать до кола віднос- но ранніх варіантів прямокутних двощиткових накладок (рис. 8). Поясні гарнітури «геральдичного» стилю є одним із компонентів ранньосередньовіч- ної воїнської культури, що набув поширення вздовж степового поясу Євразії. Крім естетич- ної функції вони, вочевидь, також виступали Рис. 7. Варіанти реконструкції поясних гарнітурів з прямокутними двощитковими накладками з Трубчев- ського (А) та Хацьківського скарбів (В) ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 4 25 Рис. 8. Хронологічна шкала деяких різновидів поясних деталей, представлених у дніпровських скарбах як атрибут певного соціального статусу та вка- зували на місце у військовій ієрархії їх власни- ків. На жаль, у писемних джерелах ми не має- мо повідомлень про відповідність тих чи інших різновидів поясних наборів тим чи іншим ран- гам. Проте, можна виділити універсальні ста- тусні ознаки металевих деталей поясів. До них належать матеріал, техніка виготовлення та розміри деталей. Ще одним значущим, хоч і не безумовним показником, очевидно, була їх кількість. У поховальних комплексах номадів Пів- нічного Причорномор’я та Приазов’я сріб- ні, виконані у техніці лиття, поясні набори, зазвичай, супроводжувались скелетами ко- ней або кістками черепа та ніг (якщо кла- лось опудало коня) та мечами (Атавин 1996; Айбабин 1999; Рашев 2004). Це засвідчує до- сить високий військовий та соціальний ранг їх власників. Поховання зі срібними поясами з однією чи чотирма щитоподібними бляшками чи псев- допряжками (пох. 12, кург. 8 Богачівки, пох. 2, кург. 3 Сивашівки, пох. 11, кург. 1 Чорномор- ського, пох. 2, кург. 29 хут. Чапаївського), від- повідно до титулів І Тюркського каганату, що згадуються в Бугутському написі (кінець VI ст.), ототожнюються з «куркапинами» («держателі пояса») — очільниками підрозділів із 10 та 40 воїнів (Комар 2013, с. 715—716). Зважаючи на наведені паралелі, ми можемо зробити висновок, що срібні литі гарнітури, що переважали у дніпровських скарбах, зокре- ма й із комплектами накладок типу ІІ-2, на- лежали представникам слов’янської воїнської еліти, які, ймовірно, стояли на чолі дружин- ницьких загонів. Побутування протягом другої—третьої чвертей VII ст. двох пов’язаних груп поясних гарнітурів (із комплектами двощиткових пря- мокутних накладок та з комплектами псевдо- пряжок), що кількісно виразно домінують, є свідченням досить розвиненої та усталеної у слов’ян лісостепового Подніпров’я традиції, пов’язаної з цією складової воїнської культу- ри. Формування такої традиції потребувало іс- нування певного соціально-політичного орга- нізму, в межах якого існувала воєнна організа- ція. Відтак, пояси з комплектами двощиткових прямокутних накладок, ймовірно, слугували ознакою, що вказувала на приналежність їх власників до військово-політичного утворен- ня, що у другій—третій чвертях VII ст. існува- ло на теренах Середнього Подніпров’я та Дні- провського Лівобережжя. Набори із псевдо- пряжками відображали його тісні контакти з кочівницькими об’єднаннями. На нашу думку, таке об’єднання постало на основі антського союзу VI — початку VII ст., знаменуючи собою наступний етап його розвитку. ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 426 Айбабин А.И. Хронология могильников Крыма позднеримского и раннесредневекового времени // МАИЭТ. — 1990. — Вып. 1. — С. 4—86. Айбабин А.И. Этническая история ранневизантийского Крыма. — Симферополь, 1999. Аксёнов В.С. Комплексы предсалтовского и раннесалтовского времени с территории Харьковской обл. // Старо- житності Лівобережного Подніпров’я. — К.; Полтава, 2012. — С. 32—50. Атавин А.Г. Погребения VII — начала VIII вв. из Восточного Приазовья // Культура Евразийских степей второй половины I тыс. н. э. — Самара, 1996. — С. 208—264. Бобринскій А. Курганы и случайныя археологыческія находки близъ мѣстечка Смѣлы. — СПб, 1901. — Т. 3. Гавритухин И.О. Эволюция восточноевропейских псевдопряжек // Культура Евразийских степей второй половины I тыс. н. э. — Самара, 2001. — С. 31—86. Гавритухин И.О., Обломский А.М. Гапоновский клад и его историко-культурный контекст. — М., 1996. Кашкин А.В., Родинкова В.Е. Памятники Суджанского региона эпохи великого переселения народов // Верхне- донской археологический сборник. — Липецк, 2010. — Вып. 5. — С. 80—92. Ковалевская В.Б. К омпьютерная обработка массового археологического материала из раннесредневековых па- мятников Евразии. — М., 2000. Комар А.В. Перещепинский комплекс в контексте основных проблем истории и культуры кочевников Восточной Европы VII — начала VIII в. // Степи Европы в эпоху средневековья. — Донецк, 2006. — Т. 5. — С. 7—244, 413—432. Комар А. Кочевники восточноевропейских степей второй половины VI — первой половины VIII в. // Западный Тюркский каганат. Атлас. — Астана, 2013. — С. 673—682. Корзухина Г.Ф. Клады и случайные находки вещей круга «древностей антов» в Среднем Поднепровье. Каталог па- мятников // МАИЭТ. — 1996. — V. — С. 352—435. Приходнюк О.М., Падин В.А., Тихонов Н.Г. Трубчевский клад антского времени // Материалы I тыс. н. э. по архео- логии и истории Украины и Венгрии. — К., 1996. — С. 79—102. Приходнюк О.М. Степове населення України та східні слов’яни (друга половина І тис. н. е.). — К.; Чернівці, 2001. Рашев Р. Прабългарите през V—VII век. — София, 2004. Скиба А.В. Поясні набори «геральдичного» стилю в дніпровських скарбах VII ст. // Від венедів до Русі. Зб. наук. праць на пошану д. і. н., проф. Дениса Никодимовича Козака. — К., 2014. — С. 267—312. Щеглова О.А. О двух группах «древностей антов» в Среднем Поднепровье // Материалы и исследования по архео- логии Днепровского Левобережья. — Курск, 1990. — С. 162—205. Pekarskaja L. V., Kidd D. Der Silberschatz von Martynovka (Ukraine) aus dem 6. und 7. Jahrhundert. — Innsbruk, 1994. Tóth E. H., Horváth A. Kunbábony. Das grab eines awarenkhgans. — Kecskemét, 1992. Надійшла 14.10.2016 А.В. Скиба Двущитковые прямоугольные накладки в днепровских кладах VII в. Двущитковые прямоугольные накладки (тип ІІ-2) в подавляющем большинстве представлены серебряными ли- тыми изделиями. Абсолютное их большинство связано с днепровскими кладами VII в. Основным ареалом их распространения является Среднее Приднепровье и Днепровское Левобережье. За пределами этого региона они представлены единичными находками в Поочье (Елизавет-Михайловка) и в Крыму (Суук-Су). Между собой накладки этого типа отличаются, главным образом, декором, особенности которого послужили для выделения вариантов. На сегодня их насчитывается не менее десяти. По количеству находок и широте рас- пространения существенно выделяется вариант 1, для которого характерны прорези в виде сложного креста. В комплексах они, как правило, представлены комплектами, насчитывающими от двух до восьми идентичных изделий (возможны незначительные отличия, связанные с процессом изготовления). В случаях, когда возмож- на реконструкция комплектности поясных гарнитуров, прослеживается сочетание двущитковых прямоугольных накладок с достаточно устойчивым типологическим блоком деталей поясов. Среди них В-образные пряжки с подвижным щитком, щитообразные накладки, З-образные накладки, Т-образные бляшки, а также поясные на- конечники с боковыми вырезами. Вопрос хронологии двущитковых прямоугольных накладок требует дальнейшей разработки. К наиболее позд- ним образцам следует отнести накладки со вставками с орнаментами из зерни, а также накладки этого же типа ещё двух вариантов. Распространение поясных наборов с комплектами накладок типа ІІ-2, по нашему мнению, маркирует военно- политическое объединение славян, существовавшее во второй—третьей четвертях VII в. на территории Среднего Приднепровья и Днепровского Левобережья. ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 4 27 A.V. Skyba Two-paneled Plates in 7th Century Hoards from Dnipro River Region Two-paneled rectangular plates (type II-2) are represented mostly by silver casted items. Their absolute majority are related with the 7th century hoards found in the Dnipro River region. They are predominantly spread in the middle flow of the Dnipro River and on its left bank. Outside its region they are represented by single findings in the Oka River region (Yelizavet-Mikhailovka) and in the Crimea (Suuk-Su). This type plates differ from each other mainly by decoration which peculiarities served for distinction of the variants. Today, not less than ten variants can be named. Variant 1 significantly differs from others by number of findings and the area of the spread. It is peculiar with the apertures in shape of a compound cross. They are usually represented in assemblages by the sets of identic items consisting from two to eight (insignificant differences related to the production process are possible). In cases, when reconstruction of belt sets’ completeness is possible, the combination of two-paneled triangular plates with quite settled typological block of belt details can be traced. There are B-shaped buckles with movable panel, shield-shaped and 3-shaped panels, T-shaped plates, as well as belt tips with side openings among them. The issue of chronology of two-paneled rectangular moldings needs the further development. Plates with insets ornamented with granulation, as well as this type plates of two more variants should be referred to the latest examples. Spread of belt sets with the collections of plates of II-2 type, to the author’s opinion, marks the military and political union of the Slavs which existed in the second and third quarters of the 7th century on the territory of the middle flow of the Dnipro River and on its left bank. Г.А. Козубовський ДО ХРОНОЛОГІЇ КАРБУВАННЯ МОНЕТ ВОЛОДИМИРА ОЛЬГЕРДОВИЧА (1362—1394) На основі датування скарбів, метрологічного та стилістичного аналізу запропоновано відносну хронологію київських монет XIV ст. К л ю ч о в і с л о в а: Київське князівство, XIV ст., монети. © Г.А. Козубовський, 2016 Минуло майже півтора століття з того часу як у науці стало відомо про монети київського князя Володимира Ольгердовича (1362—1394) (Гуттен- Чапский 1875, с. 4; Антонович 1878). Відтоді ки- ївські монети вивчалися багатьма дослідниками. Але й на теперішньому етапі вивчення цих пам’яток, не зважаючи на значну джерельну базу, залишається велика кількість нез’ясованих та дискусійних проблем. Не вважається остаточно з’ясованою і дата початку карбування монет у К иєві в XIV ст. В історіографії висувалися різні версії про можливі дати, як і про час початку самого кня- зювання Володимира Ольгердовича: 1363 р. (Котляр 1970, с. 88—89, 92), 1364 р. (Антонович 1878), 1367 р. (Karys 1959, s. 178), 1374 р. (Болсу- новский 1909, с. 14—15; Gumowski 1920, s. 70), 1377 р. (Wittyg 1888, s. 120; Петров 1908, с. 6, 8), 1387 р. (Ivanauskas, Balčius 1994, 35—38, 94). Значне розходження поглядів на хроноло- гію, обставини та статус київського князя обу- мовлено суттєвою обмеженістю писемних і ну- мізматичних джерел. Хоча в науковій літерату- рі зафіксовано близько 1200 монет Київського князівства XIV ст., які походять із понад двох десятків пунктів знахідок. Абсолютна більшість знахідок сконцен- трована в Середній Наддніпрянщині, і так чи інакше тяжіє до Києва: від Сосниці на півночі, Путивля на сході та Канівщини на півдні.
id	arheologia-com-ua-article-143
institution	Chemistry, Physics and Technology of Surface
issn	2616-499X
keywords_txt_mv
language	Ukrainian
last_indexed	2026-08-07T01:02:37Z
publishDate	2016
publisher	Institute of Archaeology NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	arheologiacomua/2c/97f14917e4d376f3d848974604d15c2c.pdf
spelling	arheologia-com-ua-article-1432020-04-06T08:35:30Z Two-paneled Plates in 7th Century Hoards from Dnipro Region Двущитковые прямоугольные накладки в днепровских кладах VII в. Двощиткові прямокутні накладки в скарбах Подніпров’я VII ст. Skyba, Andrii V. Two-paneled rectangular plates, block of belt details, 7th century, the Slavs, middle flow of the Dnipro River. поясні деталі, «геральдичний» стиль, VII ст., слов’яни. Two-paneled rectangular plates (type II-2) are represented mostly by silver casted items. Their absolute majority are related with the 7th century hoards found in the Dnipro River region. They are predominantly spread in the middle flow of the Dnipro River and on its left bank. outside its region they are represented by single findings in the Oka River region (Yelizavet-Mikhailovka) and in the Crimea (Suuk-Su). This type plates differ from each other mainly by decoration which peculiarities served for distinction of the variants. Today, not less than ten variants can be named. Variant 1 significantly differs from others by number of findings and the area of the spread. It is peculiar with the apertures in shape of a compound cross. They are usually represented in assemblages by the sets of identical items consisting from two to eight (insignificant differences related to the production process are possible). In cases, when reconstruction of belt sets’ completeness is possible, the combination of two-paneled triangular plates with quite settled typological block of belt details can be traced. There are B-shaped buckles with movable panel, shield-shaped and 3-shaped panels, T-shaped plates, as well as belt tips with side openings among them. The issue of chronology of two-paneled rectangular moldings needs the further development. Plates with insets ornamented with granulation, as well as this type plates of two more variants should be referred to the latest examples. Spread of belt sets with the collections of plates of II-2 type, to the author’s opinion, marks the military and political union of the Slavs which existed in the second and third quarters of the 7th century on the territory of the middle flow of the Dnipro River and on its left bank. Двущитковые прямоугольные накладки (тип ІІ-2) в подавляющем большинстве представлены серебряными ли¬тыми изделиями. Абсолютное их большинство связано с днепровскими кладами VII в. Основным ареалом их распространения является Среднее Приднепровье и Днепровское Левобережье. За пределами этого региона они представлены единичными находками в Поочье (Елизавет-Михайловка)и в Крыму (Суук-Су). Между собой накладки этого типа отличаются, главным образом, декором, особенности которого послужили для выделения вариантов. На сегодня их насчитывается не менее десяти. По количеству находок и широте распространения существенно выделяется вариант 1, для которого характерны прорези в виде сложного креста. В комплексах они, как правило, представлены комплектами, насчитывающими от двух до восьми идентичных изделий (возможны незначительные отличия, связанные с процессом изготовления). В случаях, когда возможна реконструкция комплектности поясных гарнитуров, прослеживается сочетание двущитковых прямоугольных накладок с достаточно устойчивым типологическим блоком деталей поясов. Среди них В-образные пряжки с подвижным щитком, щитообразные накладки, З-образные накладки, Т-образные бляшки, а также поясные на¬конечники с боковыми вырезами. Вопрос хронологии двущитковых прямоугольных накладок требует дальнейшей разработки. К наиболее позд¬ним образцам следует отнести накладки со вставками с орнаментами из зерни, а также накладки этого же типа ещё двух вариантов. Распространение поясных наборов с комплектами накладок типа ІІ-2, по нашему мнению, маркирует военно-политическое объединение славян, существовавшее во второй—третьей четвертях VII в. на территории Среднего Приднепровья и Днепровского Левобережья. Статтю присвячено двощитковим прямокутним накладкам поясів, їх типології, території поширення та питанням хронології, а також поясним гарнітурам «геральдичного» стилю, до яких вони входили. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2016-12-22 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/143 10.15407/archaeologyua2016.04.014 Arheologia; No 4 (2016): Arheologia; 14-27 Археологія ; № 4 (2016): Археологія; 14-27 Археология; № 4 (2016): Arheologia; 14-27 2616-499X 0235-3490 10.15407/archaeologyua2016.04 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/143/138
spellingShingle	поясні деталі «геральдичний» стиль VII ст. слов’яни. Skyba, Andrii V. Двощиткові прямокутні накладки в скарбах Подніпров’я VII ст.
title	Двощиткові прямокутні накладки в скарбах Подніпров’я VII ст.
title_alt	Two-paneled Plates in 7th Century Hoards from Dnipro Region Двущитковые прямоугольные накладки в днепровских кладах VII в.
title_full	Двощиткові прямокутні накладки в скарбах Подніпров’я VII ст.
title_fullStr	Двощиткові прямокутні накладки в скарбах Подніпров’я VII ст.
title_full_unstemmed	Двощиткові прямокутні накладки в скарбах Подніпров’я VII ст.
title_short	Двощиткові прямокутні накладки в скарбах Подніпров’я VII ст.
title_sort	двощиткові прямокутні накладки в скарбах подніпров’я vii ст.
topic	поясні деталі «геральдичний» стиль VII ст. слов’яни.
topic_facet	Two-paneled rectangular plates block of belt details 7th century the Slavs middle flow of the Dnipro River. поясні деталі «геральдичний» стиль VII ст. слов’яни.
url	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/143
work_keys_str_mv	AT skybaandriiv twopaneledplatesin7thcenturyhoardsfromdniproregion AT skybaandriiv dvuŝitkovyeprâmougolʹnyenakladkivdneprovskihkladahviiv AT skybaandriiv dvoŝitkovíprâmokutnínakladkivskarbahpodníprovâviist

Двощиткові прямокутні накладки в скарбах Подніпров’я VII ст.

Репозитарії

Схожі ресурси