Будівлі з нішоподібними печами у господарстві давніх слов’ян (за матеріалами Пересопниці, уроч. Пастівник)
The article presents a comprehensive publication of small size structures with bay-shaped stoves from the excavations at the Early Slavs’ settlement in Pastivnyk Tract in Peresopnytsia of the Rivne Region and Oblast. There are three of them studied since 2002 during the period of active research: No...
Збережено в:
| Опубліковано в: | Археологія |
|---|---|
| Дата: | 2016 |
| Випуск: | 3 |
| Сторінки: | 112-121 |
| ISSN: | 2616-499X |
| Автори та афіліації: |
|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Institute of Archaeology NAS of Ukraine
2016
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/163 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| Завантажити файл: |
|
Репозитарії
Chemistry, Physics and Technology of Surface| _version_ | 1872824445457924096 |
|---|---|
| author | Pryshchepa, Bohdan A. Gorbanenko, Serhii A. |
| author_facet | Pryshchepa, Bohdan A. Gorbanenko, Serhii A. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Bohdan A. Pryshchepa",
"institution": "Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine",
"orcid": ""
},
{
"author": "Serhii A. Gorbanenko",
"institution": "Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine",
"orcid": ""
}
] |
| author_sort | Pryshchepa, Bohdan A. |
| baseUrl_str | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 121 |
| container_issue | 3 |
| container_start_page | 112 |
| container_title | Археологія |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2020-04-06T08:35:10Z |
| description | The article presents a comprehensive publication of small size structures with bay-shaped stoves from the excavations at the Early Slavs’ settlement in Pastivnyk Tract in Peresopnytsia of the Rivne Region and Oblast. There are three of them studied since 2002 during the period of active research: No 1 in excavation area 1, No 2 in excavation area 8, and No 1 in excavation area 9. There was the other stove to the left from the last mentioned. Based on the filling in the foundation pits, the structures are dated by the 10th century.
Finds in the structures at Pastivnyk testify for their usage in work with «bread», or wider for cooking: fragments of millstones were found in structure 1/1; three types of various kitchen remains were found in No 2/8, and filling No 1/9 contained a significant admixture of burnt grains of cultivated cereals. The fact that such structures were not used as workshops (ceramic, ironworking, etc.) is indirectly evidenced by the planigraphy of the settlements: in cases where it was possible to trace, such structures were situated in immediate proximity to the dwellings, as well as in the residential area of the settlements.A review of similar structures is made which are situated mainly in Volyn. It is probable that such tradition of farmstead organization, in which structures for cooking were settled separately and outside the dwelling room, was spread at a very limited local territory, was appropriate for the annalistic Volynians, and was their own distinctive tribal peculiarity of farmstead organization. |
| doi_str_mv | 10.15407/archaeologyua2016.03.112 |
| first_indexed | 2026-08-07T01:02:52Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 3112
Б.А. Прищепа, С.А. Горбаненко
БУДІВЛІ З НІШОПОДІБНИМИ ПЕЧАМИ У ГОСПОДАРСТВІ ДАВНІХ
СЛОВ’ЯН (за матеріалами Пересопниці, уроч. Пастівник)
У статті здійснено повну публікацію будівель незначних розмірів із нішоподібними печами з ранньослов’янського
поселення в уроч. Пастівник на Пересопниці. Розглянуто аналогічні будівлі, що знаходяться переважно на
Волині. Зроблено висновки, що більшість таких будівель є спеціальними спорудами для приготування їжі.
К л ю ч о в і с л о в а: Пересопниця, будівлі, нішоподібні печі, приготування їжі.
© Б.А. Прищепа, С.А. Горбаненко, 2016
Культурно-археологічний комплекс Пересоп-
ниця знаходиться в Рівненському районі цієї ж
області, на правому березі річки четвертого по-
рядку (Стубла — Горинь — Прип’ять — Дніпро)
(рис. 1). Пересопниця, як значне місто на Во-
лині, відома завдяки згадкам у літописі з 1149
по 1246 рр. (Ипатьевская … 1962, с. 387, 797).
Але за археологічними даними відомо, що по-
селення на місці Пересопниці існувало й до ча-
сів Давньої Русі — у ранньослов’янський пері-
од, VІІІ—Х ст. Окрім того, на території Пересо-
пницького комплексу виявлено пам’ятки всіх
археологічних періодів, починаючи з неолітич-
ної культури лінійно-стрічкової кераміки.
Спорадичні археологічні дослідження тут
проводилися від середини ХІХ ст., тривали
вони і в міжвоєнний період. У повоєнні часи
на території Пересопницького комплексу ар-
хеологічні розкопки здійснювали П.О. Раппо-
порт і В.В. Ауліх. Однак, системні дослідження
розпочато у 1974 р. під керівництвом В.С. Тер-
ського (до 1992 р.) і С.В. Терського (1993—
1999 рр.), з певними перервами вони тривають
і дотепер. Цими дослідженнями було охопле-
но переважно площі давньоруських поселень,
у тому числі в 1977—1995 рр. в уроч. Пастівник
(детальніше історію досліджень див.: Терський
2012; 2013).
Поселення ранніх слов’ян в уроч. Пас-
тівник привернуло більшу увагу від початку
2000-х рр. — систематичні археологічні роз-
копки були розпочаті у 2002 р. і продовжува-
лись три наступні польові сезони (Прищепа
2003; 2005). Урочище Пастівник знаходиться
на східній околиці села. Це окреме підвищен-
ня площею близько 10 га, від корінного бере-
га з півночі і заходу воно відмежоване доли-
ною струмка, а з півдня обмежене широкою
заболоченою заплавою р. О мелянівки, пра-
вої притоки р. Стубли (рис. 1). У розкопі 1,
що мав площу 316 м2, поряд із різноманітни-
ми об’єктами епохи К иївської Р усі, відкри-
то ранньослов’янські житла та господарські
об’єкти, що ілюструють основні етапи розвитку
поселення ранніх слов’ян від VІІІ до Х ст.
(Прищепа 2010). У 2015 р. споруди кінця І тис.
н. е. були досліджені у південній частині під-
вищення в розкопі 8 і в центральній частині в
розкопі 9.
У 2015 р. на поселенні досліджено відразу
дві будівлі з нішоподібними печами (Прище-
па, Войтюк, Горбаненко у друці). За час попе-
редніх розкопок досліджено подібну споруду
ще в 2002 р. (Прищепа 2003). Саме ці споруди і
є предметом пропонованої статті.
На сьогодні розкопами відносно значних
площ досліджено північну (розкопи № 1—3,
5), південну (№ 8) і центральну (№ 9) час-
тини поселення. У кожній частині, поряд зі
звичайними житловими спорудами, виявле-
но спеціалізовані господарські споруди — бу-
дівлі з нішоподібними печами (рис. 1). Таким
чином, напевно, будівлі такого типу й одна-
кового призначення були традиційними для
ранньослов’янського поселення в уроч. Пас-
тівник. Тому існує значна ймовірність того, що
за подальших досліджень кількість подібних
виявлених будівель буде збільшуватися.
Будівля 1 розкопу 1 (№ 1/1: рис. 2, 1; 3, 1)
(Прищепа 2010, с. 284—286, рис. 11; 12) мала
чотирикутний у плані котлован із заокруглени-
ми кутами, розмірами 2,4 × 1,8 м, орієнтований
кутами за сторонами світу. Контури котловану
простежені на рівні материка, на глибині 0,5 м
від рівня сучасної денної поверхні. Три стінки
котловану вертикальні, а південна — похила,
дно було на глибині 0,65—0,75 м від рівня ви-
явлення об’єкта. У трьох кутах котловану бу-
дівлі (за винятком східного) виявлено стовпо-
ві ями овальної у плані форми, розмірами від
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 3 113
0,25 × 0,3 м до 0,25 × 0,4 м, завглибшки 0,1—
0,2 м. Із північною стінкою котловану межу-
вала велика нішоподібна піч, яка була виріза-
на в масиві материкового суглинку. Вона мала
округлий у плані черінь діаметром 1,2 м, вла-
штований на 0,2 м вище від рівня долівки спо-
руди. Верхня частина напівсферичного скле-
піння печі обвалилася, орієнтовна його висо-
та — 0,5 м. Черінь печі мав потужне замощення
з уламків горщиків та камінців, підмазане ша-
ром глини завтовшки до 2,0—3,0 см.
Заповнення котловану формував темно-
коричневий ґрунт, насичений шматками пе-
чини, невеликою кількістю кісток тварин та
уламків глиняного посуду (стінки, денця —
усього близько 20 фр.). Також знайдено два
уламки кам’яних жорен, виготовлених із міс-
цевого вапняку, та уламок залізного виробу, ві-
рогідно, кресала (рис. 4, 10). Більшість глиня-
них посудин виготовлено на гончарному кру-
зі, однак трапилися також чотири фрагменти
ліпних ранньослов’янських горщиків. Вираз-
ний комплекс керамічних виробів отримано
із замощення череня печі. Це уламки гончар-
них горщиків (вінця від 11 посудин, 5 денець,
близько 100 стінок) та кілька стінок ліпних по-
судин райковецької культури (рис. 4, 1—9), які
належать до третього етапу її існування, дато-
ваного Х ст. (Тимощук, Русанова, Михайлина
1981, с. 91, 92; Баран 1998, с. 94; Баран 2004,
с. 8; Михайлина 2007, с. 41—43; Прищепа 2010,
с. 294). Слід зауважити, що в заповненні кот-
ловану виявлено розбиті жорна, що опосеред-
ковано підтверджує один із процесів приготу-
Рис. 1. Місце розташування Пересопниці, уроч. Патівник: а — на карті-схемі України; б — Рівненської обл.; в —
кілометровій топооснові; г — уроч. Пастівник (1 — розкопи (розкоп 4 знаходиться поза межами уроч. Пастівник);
2 — умовні межі слов’янського поселення; 3 — місця виявлення будівель із нішоподібними печами)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 3114
вання їжі в цій будівлі — переробку зерна на
борошно.
Будівля 2 розкопу 8 (№ 2/8; рис. 2, 2; 3, 2,
3) знаходилася менше ніж за 1,0 м на захід від
житла 1 (рис. 3, 2). Пляму заповнення будів-
лі простежено на глибині 0,5—0,6 м від рівня
сучасної денної поверхні. Будівля мала чоти-
рикутний котлован розмірами 2,1 × 2,3 м, за-
глиблений у материк на 0,3—0,4 м. Стінки кот-
ловану похилі, звужувалися до дна, вони орі-
єнтовані за сторонами світу.
Піч нішоподібна, вирізана за межами котло-
вану з боку північної стінки. Черінь печі окру-
глий у плані, розмірами 1,35 × 1,30 м, мав замо-
щення з камінців (у тильній частині) та з улам-
ків гончарних горщиків (поблизу челюстей),
яке зверху підмазане шаром глини завтовшки
до 3,0 см. Черінь міцно випалений, піднятий на
0,1 м над рівнем дна котловану. Склепіння збе-
реглося лише в тильній частині печі, воно на-
півсферичне, заввишки 0,3 м від рівня череня.
У північно-східному куті котловану виявле-
но округлу ямку, половина якої врізана в стін-
ку і виходила за межі котловану. Діаметр ямки
0,35 м, глибина від рівня долівки 0,2 м. Котло-
ван будівлі був заповнений сірим ґрунтом із до-
мішками суглинку та дрібних шматків печини,
у ньому траплялися перепалені уламки камін-
ня (пісковику) і фрагменти гончарних горщи-
ків. Н а дні котловану знайдено значну кіль-
кість уламків горщиків «курганного типу» і кіс-
тяну проколку. Уламками подібних горщиків
було замощено черінь печі (рис. 4, 12—17). Ці
знахідки дозволяють датувати будівлю 2/8 Х ст.
Особливості розміщення будівлі 2 відносно
житла 1 і порівняння кераміки з обох споруд
дозволяють зробити висновок, що їх викорис-
товували одночасно і вони входили до одного
житлово-господарського комплексу.
Способами спорадичного забору біологіч-
них зразків із заповнення об’єктів (флотацією
й промиванням) у будівлі 2/8 виявлено три
види решток їжі: збіжжя, фрагменти шкаралу-
пи курячих яєць та іхтіологічні матеріали (При-
щепа, Войтюк, Горбаненко у друці), що опосе-
редковано підтверджує використання будівлі
для приготування їжі.
Будівля 1 із розкопу 9 (№ 1/9: рис. 2, 3; 3,
4—7). К отлован будівлі на рівні виявлення,
на глибині 0,4 м від рівня денної поверхні, був
овальний у плані, розмірами 2,3 × 2,0 м, витяг-
нутий із північного сходу на південний захід.
Перший пласт заповнення котловану до гли-
бини 0,6 м від рівня сучасної денної поверхні
складався зі світло-коричневого передматери-
кового шару, а нижче, до глибини 1,0 м, котло-
ван був засипаний материковим суглинком без
знахідок. Придонна частина котловану будів-
лі 1 була заповнена пухким чорним ґрунтом,
що містив деревне вугілля та уламки гончарно-
го глиняного посуду. Уламків гончарного по-
суду із придонної частини виявлено небагато,
вони належать горщикам «курганного типу»
Х — початку ХІ ст. У північному куті котловану
будівлі виявлено яму від стовпів. На рівні до-
лівки вона овальна, розмірами 0,60 × 0,35 м,
але нижче, із глибини 0,1 м, яма подвійна, про-
стежено відбитки двох круглих стовпів діамет-
Рис. 2. Будівлі слов’янського часу з поселення (номер: об’єкта / розкопу): 1 — № 1/1; 2 — № 2/8; 3 — № 1/9
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 3 115
ром 0,2 м. Глибина цих двох стовпових ямок
становить 0,27 м від рівня долівки.
Піч 1 нішоподібна (рис. 3, 6), була виріза-
на в масиві материкового суглинку поряд із
північно-західною стінкою котловану будівлі.
Черінь виявлено на 0,8 м нижче рівня сучас-
ної денної поверхні (знаходився на 0,43 м вище
рівня дна котловану). Він округлий у плані,
діаметром 1,3 м, мав потужне замощення з
уламків гончарних посудин і камінців, зверху
був підмазаний шаром глини, міцно випаленої
в процесі використання печі. Загальна товщи-
на замощення і глиняної підмазки череня скла-
дає 7,0—10 см. Склепіння печі напівсферичне,
збереглося на висоті 0,5 м від рівня череня.
Піч 2 нішоподібна (рис. 3, 7), була виріза-
на в масиві материкового суглинку поряд із
північно-східною стінкою котловану будівлі.
Черінь виявлено на 1,08 м нижче рівня сучас-
ної денної поверхні (знаходився на 0,15 м вище
Рис. 3. Фото будівель із нішоподібними печами: 1 — будівля 1/1, вигляд із півдня; розкоп 8: 2 — взаємне розташу-
вання об’єктів, вигляд із південного заходу; 3 — будівля 2/8, замощення череня печі; розкоп 9, будівля 1: 4 — ви-
гляд із заходу; 5 — дослідження замощення черенів печей; 6 — черінь печі 1; 7 — черінь печі 2
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 3116
рівня дна котловану). Черінь округлий у пла-
ні, діаметром 1,25 м, мав потужне замощення з
камінців, уламків гончарних горщиків (рис. 4,
17—34) і ліпної миски, зверху був підмазаний
шаром глини, міцно випаленої в процесі вико-
ристання печі. Загальна товщина замощення
і глиняної підмазки череня складає 13—18 см.
Склепіння печі напівсферичне, збереглося на
висоті 0,45 м від рівня череня. Рухомий архео-
логічний матеріал із будівлі 1/9 дозволяє дату-
вати її Х ст.
Способами спорадичного забору біологіч-
них зразків із заповнення об’єктів (флотацією)
у будівлі 1/9 виявлено рештки збіжжя у вели-
кій кількості й у надзвичайно поганому стані.
Вдалося виділити в середньому близько 40 мл
зернівок / 10 дм3, зі збереженістю матеріа-
лів — 1 бал за п’ятибальною шкалою (Прище-
па, Войтюк, Горбаненко у друці), що опосеред-
ковано підтверджує використання будівлі для
праці із зерном (підсушування, приготування
продуктів харчування зі злакових — приготу-
вання каші, випікання хліба?).
Додамо, що будівлі орієнтовані стінами, де
розташовані печі, у напрямку півночі з відхи-
леннями. За спостереженнями дослідників,
у цьому та суміжних регіонах у житлах ранніх
слов’ян переважали печі, розташовані попід
північною стіною (див., напр.: Погоральський
2008; 2010, с. 114).
Нішоподібні печі на ранньослов’янських
пам’ятках другої половини І тис. є доволі по-
ширеним явищем, а їхня поява на території
півдня Східної Європи пов’язана з попереднім
періодом. За класифікацією А.Т. Сміленко,
такі печі отримали назву «підбійні» печі (печі-
підбої) (Смиленко 1989). Традиційніша (і рані-
ша) назва у науковій літературі — «нішоподіб-
на піч», яку використовують і автори статті.
Метою цієї статті є аналіз не окремого кон-
структивного елементу — нішоподібної печі, а
будівель незначних розмірів з такими печами
загалом. Дослідження зберігає актуальність,
оскільки доволі типових споруд з усіма ознака-
ми жител і з додатковою нішоподібною піччю
на території Правобережної України (і не тіль-
ки) відомо доволі багато (див., напр.: Teodor
1978; Баран Я. 1983; 2004; Вакуленко, Приход-
нюк 1984; Максимов, Петрашенко 1988; Сми-
ленко 1989; тощо), а саме таких — будівель не-
значних розмірів і винятково з нішоподібними
печами досі досліджено лише одиниці.
Переважна більшість таких печей відома із
житлових споруд. У науковій літературі немає
одностайності щодо використання подібних
теплових пристроїв — доволі часто можна зу-
стріти думку про їхнє ремісниче (металургійне,
гончарне) призначення (див., напр.: Иванчен-
ко 1980; Михайлина 1997, с. 65, 66; 2007, с. 145).
Однак, коли М.П. Кучера вперше дослідив спо-
руди незначних розмірів, до яких подібні «Пе-
ресопницькі», то його основна інтерпретація
полягала в тому, що «В них могли сушити зерно
(для переробки його на борошно або крупу) та
інші продукти, а також випікати хліб …», і лише
після неї дослідник зауважив про іншу можли-
Рис. 4. Матеріали з об’єктів: І — № 1/1; ІІ — № 2/8; ІІІ — № 1/9
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 3 117
вість використання «… або користуватися ними
для ремісничих цілей» (Кучера 1975, с. 103).
Подібні будівлі незначних розмірів із нішо-
подібними печами, характерні переважно для
ранньослов’янського часу. Вони досліджені на
поселенні ранніх слов’ян Бармаки поблизу Рів-
ного (Рівненський р-н) (Прищепа 1989; 1992),
у центрі Рівного по вул. Шкільній (Прищепа,
Чекурков, Ткач, Позіховський 2009, с. 288—
289), на південній околиці Р івного (Прище-
па, Ткач, Чекурков 2009, с. 30—31), в Острозі
(Рівненська обл.) (Прищепа, Бондарчук, По-
зіховський 2010, с. 336). Господарські будівлі з
нішоподібними печами були виявлені на по-
селенні в с. Обарів Рівненського р-ну (у науко-
вій літературі відоме як поселення «Городок»)
(Musianowicz 1979, s. 179—180). Після Другої
світової війни схожі будівлі дослідив І.К. Свєш-
ніков у Городку Рівненського р-ну (Багрій 1962,
с. 120—123). Подібні споруди вивчав М.П. Ку-
чера на ранньослов’янському поселенні остан-
ньої чверті І тис. в уроч. Гнідава поблизу Луць-
ка (Луцький р-н, Волинська обл.). Там було до-
сліджено чотири будівлі, з однією (1 випадок),
двома (1) і трьома (2) нішоподібними печами у
приміщенні (Кучера 1975).
Будівля з нішоподібною піччю, але доволі
значних розмірів (3,3 × 2,2—2,6 м), дослідже-
на поблизу с. Товпижин Демидівського р-ну
Рівненської обл. на р. Стир. Аналізуючи спо-
руду і її улаштування (зокрема наявність жа-
ровні на печі й господарської ями в одному з
кутів), автори доходять висновку, що це спору-
да житлово-господарського призначення для
праці із зерном (Ткач, Погоральський 2007).
Однак додамо, що з нашої точки зору, про жит-
лову функцію все ж говорити не варто, оскіль-
ки відомі нині житла з нішоподібними печа-
ми мають також доволі сталу квадратоподібну
форму котловану, характерну переважно для
жител (а не господарських споруд), і ще одну
піч, звичайну для слов’янських жител (див.:
Баран 1983; 2004; Вакуленко, Приходнюк 1984;
Максимов, Петрашенко 1988).
Відкритих поселень, досліджених широки-
ми площами, на Волині небагато. Тим не мен-
ше, звернемо увагу на те, що приблизно з трьох
десятків пам’яток VIII—X ст., досліджуваних
між р. Західний Буг і р Горинь, приблизно на
третині відомі будівлі з нішоподібними печами
з максимальною концентрацією в басейні р. Го-
рині в межах Волинської височини (рис. 5).
Подібна споруда (об’єкт 15) з трьома пе-
чами відома на поселенні останньої чвер-
ті І тис. О бухів 2 (Київська обл., досліджен-
ня О .В. Петраускаса) (Петраускас, Шишкин,
Абашина 2011, рис. 10, 17). За спостережен-
нями О.В. Петраускаса, на пам’ятці сходяться
два вектори: волинцевсько-салтівський, а та-
кож празько-райковецький з Подністров’я та
Полісся. Наскільки нам відомо, нині це най-
східніша ранньослов’янська пам’ятка з поді-
бною спорудою.
Отже, переважну більшість відомих сьогод-
ні будівель з нішоподібними печами дослідже-
но на території Волині. Не виключено, що така
традиція улаштування господарства-двору, за
якої окремо облаштовували будівлю для при-
готування їжі поза межами житлового примі-
щення, була поширена на обмеженій, локаль-
ній території, притаманна саме літописним во-
линянам і була їхньою племінною особливістю
улаштування господарства-двору.
Також за наведеними прикладами можна
стверджувати, що кількість печей (від однієї до
трьох) не є результатом наступних ремонтів або
перебудов — можливо, це пов’язано з кількома
послідовними процесами просушування зла-
кових (приготування хліба). Можна припусти-
ти й те, що кількість печей просто збільшува-
ла «виробничі потужності». Не виключено, що
обидві можливості могли поєднуватися.
Цікаві причини появи подібної форми бу-
дівель. Вочевидь, певною мірою має рацію
Л.І. Іванченко, стверджуючи, що напівземлян-
ки незначних розмірів із розташуванням печей
поза межами приміщень обумовлені протипо-
жежною безпекою (Иванченко 1980, с. 149).
Але можливі й інші мотиви: забезпечення ком-
форту проживання і праці (уникнення необхід-
ності підтримувати високу температуру безпо-
середньо в житлі і «винесення» процесів при-
готування їжі недалеко від житла). Вважаємо,
що така причина реальніша, ніж необхідність
протипожежної безпеки. Адже, якщо прийня-
ти до уваги те, що подібні будівлі можуть зна-
ходитися в центрі поселень або у безпосеред-
ній близькості до жител і фактично входити
до одного господарства-двору (Пересопниця,
уроч. Пастівник; Луцьк, уроч. Гнідава; цен-
тральна частина Острога, вул. Академічна, 12:
щільна забудова Х—ХІ ст., вірогідно, у межах
городища, де подібні будівлі знаходилися по-
ряд із житлами), версія протипожежної безпе-
ки виглядає доволі сумнівною. З цих причин
малоймовірно, що будівлі, які займають такі
позиції у планіграфії поселень, є енергоємни-
ми майстернями для металообробки.
Точка зору про призначення подібних буді-
вель у якості майстерень для виготовлення ке-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 3118
рамічних виробів була висловлена в монографії
Л.П. Михайлини. Дослідник зарахував до таких
майстерень і будівлі, досліджені М.П. Кучерою
поблизу Луцька (Михайлина 2007, с. 145). Зва-
жаючи на те, що у ранньослов’янські часи вже
були відомі гончарні горни (які зазвичай були
розташовані на периферії поселень), з подібною
інтерпретацією також не можна погодитися.
Отже, вважаємо, що перший варіант інтерпрета-
ції М.П. Кучери про призначення таких будівель
для праці з «хлібом» (а також і з іншими продук-
тами харчування) — правильний. У випадку з
матеріалами з Пересопниці побіжними підтвер-
дженнями цьому є і знахідка фрагментів жорен
у будівлі 1/1, і виявлення розширеного «асорти-
менту» їжі в будівлі 2/8, а також значний палео-
етноботанічний матеріал із будівлі 1/9. До того ж
на поселенні Бармаки поблизу Рівного у спору-
ді 1 у нішоподібній печі 1 разом з уламками гли-
няних горщиків знайдено глиняний «хлібець»
(Прищепа 1992/173, с. 29), подібний до тих, які
доволі часто інтерпретують як вотивні хлібороб-
ські предмети (див., напр.: Stanciu 1998; 2011).
Таким чином, за знахідками специфічних
матеріалів, а також завдяки аналізу планігра-
фії розташування будівель незначних розмі-
рів із нішоподібними печами відносно жител і
площі поселень загалом, вважаємо єдино мож-
ливою їхню інтерпретацією як спеціалізованих
споруд для приготування їжі.
Рис. 5. Пам’ятки VIII—X ст. між Західним Бугом і Горинню: 1 — Ріпнів; 2 — Дерев-
ляни; 3 — Тишиця; 4 — Ромош; 5 — Зимне; 6 — Володимир-Волинський; 7 — За-
турці; 8 — Товпижин; 9 — Хрінники, Шанків Яр; 10 — Хрінники, Високий Берег;
11 — Дубно; 12 — Муравиця; 13 — Острожець; 14 — Загаї; 15 — Городок; 16 — Бора-
тин; 17 — Гнідава; 18 — Рованці; 19 — Бабка; 20 — Чемерин; 21 — Княгинин; 22 —
Новостав-Дальній, Замостя; 23 — Пересопниця, Пастівник; 24 — Рівне, Пляж 3;
25 — Рівне, вул. Шкільна; 26 — Бармаки; 27 — Зозів; 28 — Городок; 29 — Обарів;
30 — Острог, вул. Академічна; 31 — Острог, пр-т Незалежності; 32 — Хорів; 33 —
Стадники; 34 — Дорогобуж; 35 — Біла Криниця; умовні позначення: а — відкриті
поселення, на яких досліджені житла; б — поселення, на яких досліджені будівлі з
нішоподібними печами
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 3 119
Зауважимо, що на поселенні Обухів 2 подіб-
на будівля знаходилася на периферії поселен-
ня. Щоправда, у споруді не виявлено жодних
«маркерів», які б уможливили її чітку інтерпре-
тацію як майстерні або як будівлі для приготу-
вання їжі.
Іншу цікаву конструкцію було виявлено
у Східній Трансильванії в басейні р. О лт на
пам’ятці черняхівської культури поблизу Син-
тімбру (Sântimbru). Там досліджено споруду із
сімома нішоподібними печами, що фактич-
но знаходилися по всьому периметру. У спо-
руді знайдено кам’яний жорновий постав, а у
печі 3 було виявлено рештки від плавки залі-
за (Botár 2011). Отже, можна припустити, що
споруда є певним комплексом, який поєднував
принаймні дві виробничі функції: приготуван-
ня їжі й виплавку заліза.
За давньоруських часів також відомі спе-
цифічні споруди з нішоподібними печа-
ми. Так, в уроч. Пастівник на Пересопни-
ці в розкопі 1 було досліджено будівлю 22,
що мала дві аналогічні печі, проте відрізня-
лася від ранньослов’янських більшими роз-
мірами (Прищепа 2010, рис. 6). Також цікаву
конструкцію було досліджено на давньорусь-
кому поселенні поблизу с. Григорівка (Канів-
ський р-н, Черкаська обл.). На поселенні ви-
вчено виробничу споруду розмірами 6,0 × 3,0 м
із двома печами, одна з яких була нішоподіб-
ною. За слушною інтерпретацією В.О. Петра-
шенко, цю споруду використовували для збе-
рігання збіжжя і його підготовки для вживання
у їжу — вочевидь, печі могли виконувати різні
функції (підсушування зерна — випікання хлі-
ба) (Петрашенко 2015, с. 38, рис. 22).
Будівлі, інтерпретовані як споруди для праці
з «хлібом», відомі також в інших регіонах. Однак
вони мають певні особливості. Так, на поселен-
ні в уроч. Овраменків Круг (с. Березанка, Чер-
нігівський р-н, Чернігівська обл.; дослідження
О.М. Веремейчик) було виявлено «здвоєну» бу-
дівлю (№ 3 і № 13, ХІ—ХІІ ст.), що пов’язана
з різними етапами обробки зерна. Південно-
західну частину цієї будівлі (№ 3) інтерпретова-
но як снопосушарку, а північно-східну (№ 13) —
як приміщення із жаровнею для просушування
зерна перед помелом (Веремейчик, Пашкевич
2004). Зауважимо, що у південно-західній час-
тині споруди 3 «… знаходилось вогнище, яке
було злегка (0,10—0,18 м) заглиблене по відно-
шенню до рівня підлоги. Шари печини і темно-
сірого супіску з вугликами, печиною та гли-
ною — це, можливо, залишки перекриття вог-
нища» (Веремейчик, Пашкевич 2004, с. 271).
Зважаючи на таку збереженість, можна при-
пустити, що опалювальний пристрій міг бути
рештками печі, а отже його могли використо-
вувати для приготування хліба.
Таким чином, вважаємо, що подібні будів-
лі пройшли певні етапи розвитку. Оскільки іс-
нували житла з такими печами, мабуть, варто
приєднатися до думки Я.В. Барана щодо та-
ких конструктивних особливостей на посе-
ленні Рашків І (Хотинський р-н, Чернівецька
обл.; дослідження В.Д. Барана), який ствер-
джував, що їх використовували для випічки
хліба (та, можливо, для випалювання керамі-
ки), а також для проживання їхніх власників
(Баран Я. 1983). Паралельно в останній чверті
І тис. на доволі локальній території літописних
волинян виокремились спеціалізовані невели-
кі споруди поблизу жител для праці з «хлібом»,
а, може й узагалі для приготування їжі — таким
чином утворились господарства (двори), де
функції проживання були відділені від функ-
цій приготування їжі. На наступному етапі по-
дібні будівлі стали поєднувати з іншими спе-
цифічними спорудами, також пов’язаними зі
зберіганням / обробітком зернових або їжі за-
галом, що привело до збільшення розмірів та-
ких господарських споруд із метою поліпшен-
ня умов праці з приготування їжі.
Автори висловлюють щиру подяку за надання
консультацій І.О. Готуну та О.В. Петраускасу.
Багрій Р.С. Нові слов’янські і давньоруські пам’ятки на території Волині // МДАПВ. — 1962. — Вип. 4. — С. 120—130.
Баран В.Д. Давні слов’яни. Сер. Україна крізь віки. — К., 1998. — Т. 3.
Баран Я.В. Житла-майстерні на поселенні Рашків І // Археологія. — 1983. — Вип. 42. — С. 73—79.
Баран Я.В. Слов’янська община. — К.; Чернівці, 2004.
Вакуленко Л.В., Приходнюк О.М. Славянские поселения I тыс. н. э. у с. Сокол на Среднем Днестре. — К., 1984.
Веремейчик О.Л., Пашкевич Г.А. Своєрідність давньоруського поселення в урочищі Овраменків Круг // АДЛУ. —
2004. — Вип. 7. — С. 270—281.
Иванченко Л.И. Об одной группе восточнославянских построек второй половины І — начала ІІ тыс. н. э. // Ар-
хеологические исследования на Украине в 1978—1979 гг.: Тез. докл. XVIII конф. ИА АН УССР (Днепропет-
ровск, апрель 1980 г.). — Днепропетровск, 1980. — С. 149—150.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 3120
Ипатьевская летопись // Полное собрание русских летописей. — М., 1962. — Т. ІІ.
Кучера М.П. Поселення волинян на околиці м. Луцьк // Археологія. — 1975. — 15. — С. 98—104.
Максимов Е.В., Петрашенко В.А. Славянские памятники у с. Монастырек на среднем Днепре. — К., 1988.
Михайлина Л.П. Слов’яни VIII—X ст. між Дніпром і Карпатами — К., 2007.
Смиленко А.Т. К изучению локальных особенностей культуры союзов восточнославянских племен VIII—IX вв. //
Древние славяне и Киевская Русь. — К., 1989. — С. 105—114.
Петраускас О.В., Шишкин Р.Г., Абашина Н.С. Новые исследования раннеславянского поселения Обухов 2 //
Stratum plus. — 2011. — № 5. — С. 61—88.
Петрашенко В.А. Древнерусское село. По материалам поселения у с. Григоровка. — К., 2005.
Погоральський Я.В. Просторова орієнтація ранньосередньовічного слов’янського житла (за матеріалами пам’яток
Дніпро-Дністровського межиріччя другої половини І тис. н. е.) // АДЛУ. — 2008. — Вип. 11. — С. 65—74.
Погоральський Я.В. Побутові печі у житлах ІV—X ст. з Волино-Прикарпатського порубіжжя // Актуальні пробле-
ми археології України. — К., 2010. — Вип. 4. — С. 109—120.
Прищепа Б.А. Отчет о работе археологической экспедиции Ровенского краеведческого музея в 1989 году // НА ІА
НАН України. — 1989/173.
Прищепа Б.А. Звіт про роботу археологічної експедиції Рівненського краєзнавчого музею в 1992 р. // НА ІА НАН
України. — 1992/173.
Прищепа Б.А. Розкопки на посаді Пересопниці // АВУ 2001—2002 рр. — К., 2003. — С. 232—234.
Прищепа Б.А. Дослідження Пересопниці // АДУ 2003—2004 рр. — Запоріжжя, 2005. — С. 259—262.
Прищепа Б.А. Дослідження поселення ранніх слов’ян у Пересопниці // АДЛУ. — Львів, 2010. — Вип. 13. —
С. 276—295.
Прищепа Б.А., Бондарчук О.А., Позіховський О.Л. Дослідження в Острозі по вул. Академічна, 12 // АДУ 2009 р. —
К.; Луцьк, 2010. — С. 335—337.
Прищепа Б.А., Ткач В.В., Чекурков В.С. Дослідження багатошарового поселення на південній окраїні м. Рів-
не // АДУ 2006—2007 рр. — К., 2009. — С. 28—31.
Прищепа Б.А., Чекурков В.С., Ткач В.В., Позіховський О.Л. Археологічні розкопки в центральній частині
м. Рівне // АДУ 2006—2007 рр. — К., 2009. — С. 285—289.
Прищепа Б.А., Войтюк О.П., Горбаненко С.А. Пересопниця 2015: комплексні дослідження поселення кінця
І тис. н. е. в урочищі Пастівник // Південноруське місто у системі міжцивілізаційних контактів. — К., 2016. —
С. 129—138 (АДІУ. — Вип. 4 (21).
Терський С.В. Дослідження посаду літописної Пересопниці в урочищі Пастівник у 1994 році // АДЛУ. — Львів,
2012. — Вип. 16. — С. 311—329.
Терський С.В. Історико-археологічне вивчення літописної Пересопниці // Княжа доба: історія і культура. —
Львів, 2013. — Вип. 7. — С. 256—271.
Тимощук Б.А., Русанова И.П., Михайлина Л.П. Итоги изучения славянских памятников Северной Буковины
V—Х вв. // СА. — 1981. — № 2. — С. 80—93.
Ткач В.В., Погоральський Я.В. Споруда Х ст. з поселення Товпижин на березі Хрінницького водосховища //
АДЛУ. — 2007. — Вип. 10. — С. 156—164.
Шекун О.В., Веремейчик О.М. Давньоруське поселення Ліскове. — Чернігів, 1999.
Botár I. A Marosszentanna-Csernyahov kultúra régészeti emlékei a Csíki-medencében I // Erdély és kapcsolatai a kora
népvándorlás korában. — Cristuru Secuiesc, 2011. — S. 15—38.
Musianowicz K. Zespol osadniczy z Gorodka obwod Rowenski (USRR) w swietle wczesnośrednniowinego osadnictwa
Wołynia // WA. — 1979. — T. 44, z. 2. — S. 168—206.
Stanciu I. Über frühslawische Tonklumpen und ton «Brötchen» // Ephemeris Napocensis. — 1998. — VIII. — S. 215—
272.
Stanciu I. Locuirea teritoriului nord-vestic al României оntre antichitatea târzie şi perioada de оnceput a epocii medievale
timpurii (mijlocul sec. V — sec. VII timpuriu). — Cluj Napoca, 2011 (Patrimonium Archaeologicum Transylvanicum. —
Vol. 4).
Teodor D.Gh. Teritoriul Est-Carpatic în Veacurile V—XI e. n. — Iaşi, 1978.
Надійшла 13.06.2016
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 3 121
Б.А. Прищепа, С.А. Горбаненко
ПОСТРОЙКИ С НИШЕВИДНЫМИ ПЕЧАМИ В ХОЗЯЙСТВЕ ДРЕВНИХ СЛАВЯН
(по материалам Пересопницы, уроч. Пастивнык)
В статье осуществлена полная публикация построек незначительных размеров с нишевидными печами из раско-
пок раннеславянского поселения в уроч. Пастивнык в Пересопнице (Ровненский р-н, Ровненская обл.) (рис. 1).
За время активных исследований, с 2002 г. и по ныне, таких изучено три: № 1 в раскопе 1, № 2 в раскопе 8 и № 1
в раскопе 9. В последней была вторая печь слева от первой (рис. 2; 3). По материалам из заполнения котлованов
(рис. 4), постройки датированы Х в.
Находки в постройках из Пастивныка свидетельствуют в пользу их использования для работы с «хлебом», или
обширнее — для приготовления еды. В постройке 1/1 обнаружены фрагменты жерновых камней, в № 2/8 — обна-
ружено три вида различных кухонных остатков, а заполнение № 1/9 содержало значительную примесь обгорев-
ших зерновок культурных злаков. О том, что такие постройки не использовали в качестве мастерских (гончарных,
железоделательных …), косвенно свидетельствует планиграфия поселений — там где это было возможно просле-
дить, такие постройки располагались в непосредственной близости от жилищ, а также в жилой зоне поселений.
Осуществлен обзор аналогичных построек, которые преимущественно находятся на Волыни (рис. 5). Не ис-
ключено, что такая традиция устройства хозяйства-двора, при которой отдельно обустраивали сооружение для
приготовления пищи вне жилого помещения, была распространена на очень ограниченной, локальной террито-
рии, характерна именно летописным волынянам и была их определенной племенной особенностью устройства
хозяйства-двора.
B.A. Pryshchepa, S.A. Gorbanenko
STRUCTURES WITH BAY-SHAPED STOVES IN ANCIENT SLAVS’ HUSBANDRY
(Based on Materials from Peresopnytsia in Pastivnyk Tract)
The article presents a comprehensive publication of small size structures with bay-shaped stoves from the excavations at the
Early Slavs’ settlement in Pastivnyk Tract in Peresopnytsia of the Rivne Region and Oblast. There are three of them studied
since 2002 during the period of active research: No 1 in excavation area 1, No 2 in excavation area 8, and No 1 in excavation
area 9. There was the other stove to the left from the last mentioned. Based on the filling in the foundation pits, the structures
are dated by the 10th century.
Finds in the structures at Pastivnyk testify for their usage in work with «bread», or wider for cooking: fragments of
millstones were found in structure 1/1; three types of various kitchen remains were found in No 2/8, and filling No 1/9
contained a significant admixture of burnt grains of cultivated cereals. The fact that such structures were not used as
workshops (ceramic, ironworking, etc.) is indirectly evidenced by the planigraphy of the settlements: in cases where it was
possible to trace, such structures were situated in immediate proximity to the dwellings, as well as in the residential area of
the settlements.
A review of similar structures is made which are situated mainly in Volyn. It is probable that such tradition of farmstead
organization, in which structures for cooking were settled separately and outside the dwelling room, was spread at a very
limited local territory, was appropriate for the annalistic Volynians, and was their own distinctive tribal peculiarity of
farmstead organization.
|
| id | arheologia-com-ua-article-163 |
| institution | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| issn | 2616-499X |
| keywords_txt_mv | |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-08-07T01:02:52Z |
| publishDate | 2016 |
| publisher | Institute of Archaeology NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | arheologiacomua/1b/510272f451852864924672cd8793ac1b.pdf |
| spelling | arheologia-com-ua-article-1632020-04-06T08:35:10Z Structures with Bay-shaped Stoves in Ancient Slavs’ Husbandry (Based on Materials from Peresopnytsia in Pastivnyk Tract) Постройки с нишевидными печами в хозяйстве древних славян (по материалам Пересопницы, уроч. Пастивнык) Будівлі з нішоподібними печами у господарстві давніх слов’ян (за матеріалами Пересопниці, уроч. Пастівник) Pryshchepa, Bohdan A. Gorbanenko, Serhii A. Peresopnytsia, buildings, niche-like kilns, food preparing. Пересопниця, будівлі, нішоподібні печі, приготування їжі. The article presents a comprehensive publication of small size structures with bay-shaped stoves from the excavations at the Early Slavs’ settlement in Pastivnyk Tract in Peresopnytsia of the Rivne Region and Oblast. There are three of them studied since 2002 during the period of active research: No 1 in excavation area 1, No 2 in excavation area 8, and No 1 in excavation area 9. There was the other stove to the left from the last mentioned. Based on the filling in the foundation pits, the structures are dated by the 10th century. Finds in the structures at Pastivnyk testify for their usage in work with «bread», or wider for cooking: fragments of millstones were found in structure 1/1; three types of various kitchen remains were found in No 2/8, and filling No 1/9 contained a significant admixture of burnt grains of cultivated cereals. The fact that such structures were not used as workshops (ceramic, ironworking, etc.) is indirectly evidenced by the planigraphy of the settlements: in cases where it was possible to trace, such structures were situated in immediate proximity to the dwellings, as well as in the residential area of the settlements.A review of similar structures is made which are situated mainly in Volyn. It is probable that such tradition of farmstead organization, in which structures for cooking were settled separately and outside the dwelling room, was spread at a very limited local territory, was appropriate for the annalistic Volynians, and was their own distinctive tribal peculiarity of farmstead organization. В статье осуществлена полная публикация построек незначительных размеров с нишевидными печами из раскопок раннеславянского поселения в уроч. Пастивнык в Пересопнице (Ровненский р-н, Ровненская обл.) (рис. 1). За время активных исследований, с 2002 г. и по ныне, таких изучено три: № 1 в раскопе 1, № 2 в раскопе 8 и № 1 в раскопе 9. В последней была вторая печь слева от первой (рис. 2; 3). По материалам из заполнения котлованов (рис. 4), постройки датированы Х в. Находки в постройках из Пастивныка свидетельствуют в пользу их использования для работы с «хлебом», или обширнее — для приготовления еды. В постройке 1/1 обнаружены фрагменты жерновых камней, в № 2/8 — обнаружено три вида различных кухонных остатков, а заполнение № 1/9 содержало значительную примесь обгоревших зерновок культурных злаков. О том, что такие постройки не использовали в качестве мастерских (гончарных, железоделательных …), косвенно свидетельствует планиграфия поселений — там где это было возможно проследить, такие постройки располагались в непосредственной близости от жилищ, а также в жилой зоне поселений. Осуществлен обзор аналогичных построек, которые преимущественно находятся на Волыни (рис. 5). Не исключено, что такая традиция устройства хозяйства-двора, при которой отдельно обустраивали сооружение для приготовления пищи вне жилого помещения, была распространена на очень ограниченной, локальной территории, характерна именно летописным волынянам и была их определенной племенной особенностью устройства хозяйства-двора. У статті здійснено повну публікацію будівель незначних розмірів із нішоподібними печами з ранньослов’янського поселення в уроч. Пастівник на Пересопниці. Розглянуто аналогічні будівлі, що знаходяться переважно на Волині. Зроблено висновки, що більшість таких будівель є спеціальними спорудами для приготування їжі. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2016-09-22 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/163 10.15407/archaeologyua2016.03.112 Arheologia; No 3 (2016): Arheologia; 112-121 Археологія ; № 3 (2016): Археологія; 112-121 Археология; № 3 (2016): Arheologia; 112-121 2616-499X 0235-3490 10.15407/archaeologyua2016.03 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/163/156 |
| spellingShingle | Пересопниця будівлі нішоподібні печі приготування їжі. Pryshchepa, Bohdan A. Gorbanenko, Serhii A. Будівлі з нішоподібними печами у господарстві давніх слов’ян (за матеріалами Пересопниці, уроч. Пастівник) |
| title | Будівлі з нішоподібними печами у господарстві давніх слов’ян (за матеріалами Пересопниці, уроч. Пастівник) |
| title_alt | Structures with Bay-shaped Stoves in Ancient Slavs’ Husbandry (Based on Materials from Peresopnytsia in Pastivnyk Tract) Постройки с нишевидными печами в хозяйстве древних славян (по материалам Пересопницы, уроч. Пастивнык) |
| title_full | Будівлі з нішоподібними печами у господарстві давніх слов’ян (за матеріалами Пересопниці, уроч. Пастівник) |
| title_fullStr | Будівлі з нішоподібними печами у господарстві давніх слов’ян (за матеріалами Пересопниці, уроч. Пастівник) |
| title_full_unstemmed | Будівлі з нішоподібними печами у господарстві давніх слов’ян (за матеріалами Пересопниці, уроч. Пастівник) |
| title_short | Будівлі з нішоподібними печами у господарстві давніх слов’ян (за матеріалами Пересопниці, уроч. Пастівник) |
| title_sort | будівлі з нішоподібними печами у господарстві давніх слов’ян (за матеріалами пересопниці, уроч. пастівник) |
| topic | Пересопниця будівлі нішоподібні печі приготування їжі. |
| topic_facet | Peresopnytsia buildings niche-like kilns food preparing. Пересопниця будівлі нішоподібні печі приготування їжі. |
| url | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/163 |
| work_keys_str_mv | AT pryshchepabohdana structureswithbayshapedstovesinancientslavshusbandrybasedonmaterialsfromperesopnytsiainpastivnyktract AT gorbanenkoserhiia structureswithbayshapedstovesinancientslavshusbandrybasedonmaterialsfromperesopnytsiainpastivnyktract AT pryshchepabohdana postrojkisniševidnymipečamivhozâjstvedrevnihslavânpomaterialamperesopnicyuročpastivnyk AT gorbanenkoserhiia postrojkisniševidnymipečamivhozâjstvedrevnihslavânpomaterialamperesopnicyuročpastivnyk AT pryshchepabohdana budívlízníšopodíbnimipečamiugospodarstvídavníhslovânzamateríalamiperesopnicíuročpastívnik AT gorbanenkoserhiia budívlízníšopodíbnimipečamiugospodarstvídavníhslovânzamateríalamiperesopnicíuročpastívnik |