Археологічні дослідження Острога доби князів Острозьких
In the 20th century, archeological collections from Ostroh area were formed as a result of small archaeological prospecting and occasional findings. Archeological research of the city in 2004—2013 allowed expanding significantly the source base for the study of the early stages of the settlement’s d...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Археологія |
|---|---|
| Datum: | 2016 |
| Heft: | 2 |
| Сторінки: | 110-118 |
| ISSN: | 2616-499X |
| Автори та афіліації: |
|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Institute of Archaeology NAS of Ukraine
2016
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/175 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| Завантажити файл: |
|
Institution
Chemistry, Physics and Technology of Surface| _version_ | 1872824453824512000 |
|---|---|
| author | Pryshchepa, Bohdan A. |
| author_facet | Pryshchepa, Bohdan A. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Bohdan A. Pryshchepa",
"institution": "Rivne State University of the Humanities",
"orcid": ""
}
] |
| author_sort | Pryshchepa, Bohdan A. |
| baseUrl_str | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 118 |
| container_issue | 2 |
| container_start_page | 110 |
| container_title | Археологія |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2020-04-06T08:34:51Z |
| description | In the 20th century, archeological collections from Ostroh area were formed as a result of small archaeological prospecting and occasional findings. Archeological research of the city in 2004—2013 allowed expanding significantly the source base for the study of the early stages of the settlement’s development. New materials were discovered to characterize various aspects of city life in the period of Ostrohski princes. Excavations were held within the territory of 1100 m2 in different parts of Ostroh: in the castle area, in the town, and in the suburbs.
The exploration included accommodation and utility buildings and the cemetery near the St. Nicholas Church; the author also specified the location of the northern part of suburbs fortifications; found out the remains of Lutsk Street which joined the market square and the Lutsk gate. In the northern part of the suburbs, the author discovered the section of the town’s defensive wall of Kyiv Rus period. This wall was used to construct the suburbs defensive line in the period of Ostrohski princes. Accommodation buildings of the 15th—17th centuries were on the surface, some of them had a square foundation pit (subterranean room) with an area from 9,0 to 30 m2. Cellars, utility buildings and pits were explored near accommodation buildings. The collections of archeological findings of the period from the 14th to the 17th centuries include objects made of clay, metals, stone, bone, and glass. The 14th century assemblages were found only near the St. Nicholas Church and at 3, Nezalezhnist Avenue. Cultural layers and objects of the 15th and the beginning of the 16th centuries were found at all sections of archаeological exploration (with the exception of New Town). The cultural layer and objects of the second half of the 16th and the first half of the 17th centuries contained the largest number of archeological findings. |
| doi_str_mv | 10.15407/archaeologyua2016.02.110 |
| first_indexed | 2026-08-07T01:03:00Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 2110
Б.А. Прищепа
АРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
ОСТРОГА ДОБИ КНЯЗІВ ОСТРОЗЬКИХ
Проаналізовано археологічні джерела з розкопок м. Острог у 2004—2013 рр. Вони надають важливу інформацію про
характер забудови досліджених ділянок у різні історичні періоди, дозволяють поточнити історичну топографію замку
князів Острозьких.
К л ю ч о в і с л о в а: Острог, замок, місто, князі Острозькі, житло.
© Б.А. Прищепа, 2016
До недавнього часу Острог залишався слабко
дослідженим археологічно. Лише в останнє
десятиліття в різних частинах міста проведе-
но значні за площею розкопки й завдяки по-
яві нової джерельної бази з’явилась можли-
вість вивчати матеріальну культуру населен-
ня на різних етапах розвитку поселення — від
первісної доби до середньовіччя. Досить ін-
формативними є археологічні джерела ХV—
ХVІІ ст., особливо за умови проведення комп-
лексних досліджень із залученням інших ви-
дів історичних джерел. Важливі дані для вив
чення давньої планової структури Острога
містять джерела описово-статистичного ха-
рактеру другої половини ХVІ — першої поло-
вини ХVІІ ст. (Атаманенко 2004) та картогра-
фічні джерела кінця ХVІІІ — початку ХХ ст.
(Ричков 2010). Документальні джерела ХVІ —
початку ХVІІ ст., зокрема акт розподілу воло-
дінь між синами князя Василя-Костянтина
Острозького 1603 р., повідомляють про такі
частини Острога, як замок, місто та передміс-
тя (Описи Острожчини… 2004, c. 88, 89, 94,
95). Замок складався із дитинця і пригородка.
Дитинець (Замкова гора) площею 0,5 га мав
потужні укріплення, тут збереглися вежа Му-
рована, Нова башта і Богоявленський собор
(рис. 1, А). Пригородок — прилегла до дитин-
ця укріплена частина замку з князівськими
будівлями, дворами шляхти, Успенською та
Миколаївською церквами й костелом Успін-
ня Богородиці (рис. 1, Б). Межі Пригородка
визначаються за особливостями рельєфу міс-
цевості, розміщенням згаданих будівель та
залишками оборонних споруд. Зокрема слі-
ди оборонного рову, який захищав Пригоро-
док із північного заходу добре простежуються
на планах міста ХІХ ст. (Ричков 2010, рис. 6;
7; 15). Площа пригородка — близько 3,0 га.
Саме місто також мало укріплення, від яких
до нашого часу збереглися Луцька й Татар-
ська брами (рис. 1, В, Г).
Середньовічне поселення сформувалось у
межах двох ділянок, які відрізняються між со-
бою особливостями рельєфу. Замок збудува-
ли на східному краю високого мисоподібного
виступу корінного лівого берега р. Вілії, май-
данчики дитинця й пригородка підвищують-
ся над заплавою ріки на 20—22 м. З північно-
го сходу вони обмежені давньою долиною, на
якій нині знаходиться проспект Незалежнос-
ті. На північний схід від цієї долини, на знач
но нижчому мисі з пологими схилами, знахо-
дилось місто із ринковою площею.
Перші археологічні дослідження на терито-
рії замку князів Острозьких провів І.В. Бондар
у 1957—1958 рр. (Бондар 1957; Бондар 1958). У
науковому звіті за 1958 р. він повідомляє, що на
дитинці у двох шурфах на схід від Нової башти
вдалося простежити залишки оборонної стіни
замку князів Острозьких, було знайдено улам-
ки керамічних виробів часів Київської Русі і на-
ступних періодів. У 1957—1958 рр. І.В. Бондар
прокопав чотири траншеї на північ від Замко-
вої гори на підвищенні між оборонним ровом
дитинця і вул. Академічною (рис. 1, 1). Дос
лідник виявив культурні нашарування потуж-
ністю до 2,5—2,8 м. Нижній культурний шар
містив знахідки трипільської культури, серед-
ній — залишки об’єктів і речі, які автор розко-
пок датував ХІ—ХІІІ ст., верхній шар із матеріа
лами ХV—ХVІІ ст. залягав до глибини 1,5 м.
У 1967—1969 рр. на Замковій горі досліджен-
ня проводила архітектор О.М. Годованюк. З
публікації про ці роботи відомо, що фундамен-
ти кам’яного муру замку прорізали внутрішній
схил давнього валу, спорудженого із суглинку
без внутрішніх дерев’яних конструкцій. Його
будівництво дослідниця датувала ХІІ ст. або
кінцем ХІ ст. (Годованюк 1972, с. 322).
У 1979 р. співробітник державного історико-
культурного заповідника м. Острога О.А. Бон-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 2 111
дарчук на Замковій горі до гли-
бини материка прокопав шурф,
розташований на північ від вежі
Мурованої. Потужність культур-
них нашарувань у шурфі переви-
щувала 4,0 м.
Охоронні роботи було про
ведено також у 1988 р. на тери-
торії старого міста на проспекті
Незалежності, 3 (рис. 1, 5).
О.А. Бондарчук та О.Л. Позіхов-
ський досліджували виявлені дав-
ні об’єкти на місці спорудження
будинку культури. Але результати
цих робіт не відображені в публіка-
ціях. Ознайомлення з матеріала-
ми, які зберігаються у державно-
му історико-культурному заповід-
нику м. Острога, дозволяє зробити
висновок, що виявлені об’єкти
належать до слов’яно-руського
часу (ІХ—ХІІ ст.) і до литовсько-
польської доби (ХV—ХVІІІ ст.).
З 2004 р. Рівненською філі-
єю державного підприємства нау
ково-дослідний центр «Охорон-
на археологічна служба України»
Інституту археології НАН України
в м. Острог проводились архео
логічні експертизи та охоронні розкопки. На
території замку князів Острозьких досліджено
дві ділянки в північній частині пригородка —
на подвір’ї костелу Успіння Пресвятої Богоро-
диці Діви Марії (рис. 1, 2) і на майданчику, де
стояла Миколаївська церква (рис. 1, 3). На те-
риторії міста найбільш масштабними були ар-
хеологічні розкопки на проспекті Незалежнос-
ті, 3, де будується новий корпус Національно-
го університету «Острозька Академія» (рис. 1,
5, 6). Розвідковий характер мали роботи на
вул. М. Островського (рис. 1, 7, 8) і на території
Нового міста. Усього розкопано 1100 м2 площі,
отримано різноманітні матеріали для вивчен-
ня міста доби князів Острозьких.
У пригородку розкопи знаходились на краю
височини, яка з північного сходу межує з дав-
ньою долиною, що виходить до заплави р. Вілії.
З півдня ця територія відокремлена поглибле-
ним узвозом, за доби князів Острозьких тут зна-
ходилася дорога, якою з пригородка потрапля-
ли до міста на ринкову площу (Описи Острож-
чини… 2004, с. 88). Нині це вулиця Академічна.
Подвір’я костелу Успіння Пресвятої Бого-
родиці. Католицький костел уперше згаду-
ється в документах ХVІ ст., спочатку він був
дерев’яний, а в кінці ХVІ — на початку ХVІІ ст.
його перебудували на мурований (Вихованець
2008, с. 177—182). Сучасного вигляду кос-
тел набув після реконструкції в кінці ХІХ ст.
(Рычков 1989, с. 94—95). Розкоп 2004 р. роз-
міщувався за 15 м на північ від костелу, його
площа становила 300 м2, а культурні нашару-
вання мали потужність 2,3—3,5 м (Прищепа
та ін. 2005). Від рівня сучасної денної поверх-
ні до глибини 0,8—0,9 м простежено підсипки
будівельного сміття, які сформувались у ХІХ—
ХХ ст. Під ними залягав верхній культурний
шар завтовшки 0,4—0,5 м, насичений матеріа
лами ХV—ХVІІІ ст. Нижче виявлено культур-
ний шар слов’яно-руського часу Х—ХІІ ст., а
на материку (жовтий лесоподібний суглинок)
лежав щільний темно-коричневий ґрунт зав
товшки до 0,6—0,7 м, у якому виявлено пооди-
нокі речові знахідки трипільської культури.
Культурні шари та пов’язані з ними об’єкти
на дослідженій ділянці добре збереглись, однак
у східній частині розкопу вони були знищені
ще до початку археологічних робіт. Досліджені
об’єкти доби князів Острозьких (погріб, гос-
подарська будівля і ями різного призначення)
датовані ХVІ — першою половиною ХVІІ ст.
Рис. 1. План центральної частини м. Острога з позначеними розкопа-
ми та шурфами: 1 — вул. Академічна; 2 — на північ від костелу; 3 —
вул. Академічна, 12; 4 — вул. Князів Острозьких, 12; 5, 6 — проспект
Незалежності, 3; 7 — на розі вул. М. Островського і Д. Яворницького;
8 — вул. М. Островського. Буквами позначені: А — Богоявленський
собор; Б — костел Успення Богородиці; В — Луцька брама; Г — Татар-
ська брама; Д — ринкова площа ХVІ—ХVІІІ ст. Умовні позначення: а —
розкоп; б — шурф
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 2112
У північно-західній частині розкопу вияв-
лено ділянку давнього оборонного валу, що
був насипаний із суглинку в кінці Х чи на по-
чатку ХІ ст. уздовж північного краю узвишшя.
Пов’язаний із цим валом рів простежено на
гребені височини, за 75 м на захід від розкопу,
під час археологічної експертизи на вул. Кня-
зів Острозьких, 12 (рис. 2, 4). Цей земляний
вал часів Київської Русі використовувався у
литовську добу для оборони пригородка з пів-
нічного та західного боку. Як свідчить акт по-
ділу володінь Василя-Костянтина Острозького
1603 р., він був доповнений дерев’яними кон-
струкціями (парканом, баштами) (Описи Ост-
рожчини… 2004, с. 88, 94, 95).
Майданчик, де стояла Миколаївська церк-
ва (вул. Академічна, 12). Миколаївська церк-
ва вважається в історіографії однією з най-
давніших острозьких церков (Вихованець
2008, с. 168—170). Її фундатором міг бути Да-
нило Острозький, який згадується в джере-
лах починаючи з 1340 р., а помер, вірогідно, у
1376 р. (Яковенко 2008, с. 92—93). Перше по-
відомлення про Миколаївську церкву містить
недатований дарчий запис в Євангелії князя
Данила та його дружини Василиси на землю
Чепелі — «ку святому Николе у ОстрозЂ». Ра-
зом з іншими фундушами острозької Свято-
микільської церкви цей запис був занесений
до луцької ґродської книги в 1634 р. (Теслен-
ко 2013, с. 152—154). Під час пожежі в 1848 р.
Миколаївська церква зазнала пошкодження,
а в 1864 р. храм розібрали (Kardaszewicz 1913,
s. 143).
Археологічні роботи 2008—2009 рр. були зу-
мовлені необхідністю підготувати ділянку для
будівництва нової церкви. У розкопі площею
334 м2 досліджено культурні шари та об’єкти
поселень первісної доби, слов’яно-руського
часу, литовсько-польської доби (рис. 2) та по-
ховання ХVІ—ХVІІІ ст. (рис. 3) (Прищепа, По-
зіховський, Бондарчук 2010).
Стратиграфія культурних нашарувань у роз-
копі подібна до тієї, яку простежено на ділянці
поблизу костелу. Однак на майданчику Мико-
лаївської церкви культурний шар ХV—ХVІІ ст.
мав добру збереженість лише в західній час-
тині розкопу (рис. 4, Б), а на інших ділянках
він був поруйнований могильними ямами. Це
темно-сірий м’який гумусний ґрунт завтовш-
ки 0,4—0,6 м, розділений прошарками суглин-
ку, вугілля і попелу, насичений різноманітними
знахідками. Нижче залягали культурні шари
слов’яно-руського часу Х—ХІІ ст. (рис. 4, В) та
мідного віку (рис. 4, Г).
Досліджено одинадцять об’єктів ХV—
ХVІІ ст. (рис. 2). Це рештки житлових і госпо-
дарських будівель із прямокутними котлована-
ми (8, 21, 32, 35, 49), погріб (20), господарські
ями (1, 1а, 39, 40, 49а). У культурному шарі зі-
брано також уламки гончарних посудин ХІV ст.
Слідів Миколаївської церкви виявити не вда-
лося. Основна її частина знаходилася за межа
ми розкопу, а матеріальні рештки, вірогідно,
було знищено під час спорудження тут велико-
го будинку в кінці ХІХ — на початку ХХ ст.
Ділянка на пр. Незалежності, 3. Розміщу-
ється у старому місті, між давньою ринковою
площею і Луцькою брамою. На цій ділянці сто-
яв недобудований будинок культури, а в 2007 р.
розпочався його демонтаж у зв’язку із заплано-
ваним будівництвом тут нового корпусу Наці-
онального університету «Острозька Академія».
Одночасно з будівельними роботами було про-
ведено археологічні експертизи та розкопки на
площі близько 400 м2 (Прищепа, Бондарчук,
Позіховський 2010).
Розкоп на південний захід від старого кот-
ловану мав площу 170 м2 (рис. 1, 5). Материк
на цій ділянці понижувався на південний схід,
у розкопі (завдовжки 35 м) різниця рівнів ма-
терика становила 3,0 м. У результаті багатора-
зового нівелювання території, рівень сучасної
денної поверхні був близький до горизонталь-
ного, тому потужність культурних нашару-
вань збільшувалася вниз по схилу від 1,0 м до
3,5 м. У південно-східній частині розкопу під
шаром порушеного ґрунту з будівельним сміт-
тям ХХ ст. простежено культурний горизонт
ХІХ — початку ХХ ст. (рис. 5, А). Нижче заля-
гав культурний шар литовсько-польської доби
завтовшки до 1,1—1,2 м (рис. 5, Б), він пере-
кривав слов’яно-руський горизонт (рис. 5, В).
У південно-східній частині розкопу дослі-
джено підвальну частину дерев’яного назем-
Рис. 2. План розкопу на вул. Академічній, 12 з позначе-
ними об’єктами ХV—ХVІІ ст.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 2 113
ного будинку 57 (друга половина
ХVІ ст.), кам’яні фундаменти бу-
дівель 45, 63 і вхід до підвалу 23
(перша половина ХVІІ ст.). Вияв-
лено частину дороги, замощену
камінням (рис. 5, Д). Її північно-
східний край простежено на ді-
лянці завдовжки близько 10 м. За-
мощення дороги перекриває на-
шарування, які сформувалися
під час руйнації будівлі 57, і щіль-
но прилягає до споруди 63, а зна-
чить бруківку поклали після того,
як змурували фундамент цієї спо-
руди. Сліди дороги простежено
вздовж південно-західної стінки
розкопу. Її напрямок визначає рів-
чак, заповнений уламками глиня-
ного посуду, цегли, шматками пе-
чини, кістками тварин. Більшість
знахідок мають характерну загла-
джену поверхню. Таким чином,
виявлено сліди давньої вулиці,
яка пролягала від ринкової площі до Луцької
брами, в акті розподілу володінь 1603 р. ця ву-
лиця названа Луцькою (Описи Острожчини…
с. 89).
У розкопі поблизу північно-східної сті-
ни нового навчального корпусу (рис. 1, 6) до-
сліджено дві господарські ями, у заповненні
яких зібрано глиняний посуд другої половини
ХІV — початку ХV ст. Таке датування підтвер-
джують знахідки в культурному шарі золотоор-
динської мідної монети й перстня із солярним
знаком на щитку, аналогії якому відомі з Нов-
города (Cедова 1981, с. 135). Відкрито також
частину будівлі із нішоподібною округлою піч-
чю діаметром 1,3 м, у ній для замощення чере-
ня використали уламки горщиків ХV ст.
Ділянка на вул. М. Островського. На півден-
ний схід від ринкової площі (рис. 1, 8) в шур-
Рис. 3. План розкопу на вул. Академічній, 12 з позначеними похован-
нями ХVІ—ХVІІІ ст.: а — могильні ями; б — поховання з монетами;
в — фундаментні рови будинку першої половини ХХ ст.
Рис. 4. Профіль західної стінки розкопу в м. Острог на вул. Академічній, 12: а — черінь печі; б — вугілля і попіл; в —
цегла; г — каміння; д — коричневий щільний ґрунт; е — передматериковий шар; є — материк
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 2114
фі археологічної експертизи виявлені куль-
турні нашарування товщиною 4,5 м. Культур-
ний шар ХVІ—ХVІІІ ст. залягає на глибині від
1,6 м до 2,5 м. Нижче, на глибині 2,5—4,2 м,
простежено чорний м’який однорідний ґрунт.
У верхніх пластах він насичений керамікою
Х—ХІІІ ст. (до глибини 3,5 м), а в нижніх тов-
щах трапилися знахідки мідного віку.
Ділянка на Новому місті (вул. Згоди, 7). Роз-
ташована на західному схилі мисоподібного
виступу правого берега р. Вілії. На площі 32 м2
вивчалися культурні нашарування потужністю
до 1,3—1,4 м. Зібрані матеріали свідчать про
заселеність цієї території у фінальному палео-
літі, мідному, бронзовому і ранньому залізному
віках, а також ранніми слов’янами в VІІІ—Х ст.
(Прищепа, Позіховський, Чекурков 2006). До-
сліджено рештки кузні другої половини ХVІ—
ХVІІ ст. із залишками горна. Навколо глино-
битного горна простежено шар, насичений
уламками глиняних сопел, вугіллям, залізни-
ми шлаками, фрагментами керамічного посу-
ду, металевими виробами та заготовками, мо-
нетами ХVІІ ст.
Житлові та господарські будів-
лі. У Острозі на розкопаних ді-
лянках культурного шару не збе-
реглися речі органічного поход
ження. Відповідно відсутні дані
для характеристики дерев’яних
наземних конструкцій. Більше ін-
формації вдалося зібрати про за-
глиблені частини будинків — під-
кліті. Це чотирикутні котловани
зі стінами завдовжки 3,0—6,0 м,
їхня глибина від рівня виявлен-
ня становила 1,0—2,0 м, а площа
9,0—30 м2.
На майданчику Миколаївської
церкви найкраще зберігся котлован
будівлі 8 другої половини ХVІ ст.
(рис. 2). Він мав розміри 3,20 ×
2,95 м і глибину 1,0 м від рівня ви-
явлення. На дні котловану просте-
жено ямки від стовпів, які утриму-
вали дерев’яну обшивку стін. У за-
повненні будівлі зібрано численні
уламки гончарних посудин. серед
знахідок слід відмітити фрагменти
горщикоподібних і коробчастих ка-
хель, уламки цегли-пальчатки. Та-
кож знайдено залізні цвяхи, навіс
ний замок, вудила, підкови від чо-
біт і монету (два денарії 1570 р.).
Досліджена в південно-захід
ному розкопі на пр. Незалежності,
3 будівля 57 (рис. 5) була зруйнована пожежею.
У котловані виявлено обгорілі дерев’яні кон-
струкції стін і велику кількість речових знахі-
док. Спочатку квадратний котлован мав стіни
завдовжки близько 6,0 м і глибину 2,3—2,5 м
від рівня виявлення. Після перебудови новий
котлован став значно меншим (4,0 × 4,2 м), а
долівку підняли на 0,15—0,20 м, підсипавши
шар материкового суглинку. Рештки обгорі-
лих дерев’яних стін простежені вздовж усіх чо-
тирьох стінок котловану. Вони були складені
із горизонтально покладених напівколод і під-
тримувались вертикальними стовпами. Кера-
мічні вироби із заповнення котловану будів-
лі 57 представлені уламками посуду та короб-
частими кахлями. Окрім кахель зібрано також
інші прикраси печі: верхівку, фігурку пташки,
велику напівсферичну пластину із рельєфним
орнаментом, черепицю. Речові та монетні зна-
хідки дозволяють датувати будівлю 57 середи-
ною — другою половиною ХVІ ст.
Подібні підкліті будівель ХV—ХVІІ ст. ви-
явлено і на інших поселеннях Волині, зокре-
Рис. 5. План розкопу 8 на проспекті Незалежності, 3 в м. Острог
Рис. 6. Стратиграфічний профіль ділянки розкопу 8 на проспекті Не-
залежності, 3: А — сірий ґрунт із матеріалами ХІХ — початку ХХ ст.;
Б — бурий ґрунт, насичений знахідками ХVІ—ХVІІІ ст.; В — темно-
коричневий ґрунт із знахідками Х—ХІІ ст.; Г — коричневий однорід-
ний ґрунт без знахідок
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 2 115
ма в Дорогобужі, Дубно, Рівному, Пересопни-
ці (Прищепа 2001; Прищепа, Чекурков, Ткач
2010; Прищепа, Чекурков, Ткач 2010а; Прище-
па, Харковець 2013). Будівлі на підкліті дослі-
джені в багатьох містах Білорусі (Калядзінскі
2001 с. 34—35).
Згодом на цій ділянці було зведено будів-
лю 45. Вона мала потужні фундаменти, муро
вані з місцевого пісковику на піщанисто-
вапняному розчині, але їх значною мірою
зруйнували під час будівельних робіт у 1988 р.
Повністю збереглась ділянка фундаментів під
південно-західною стіною, довжиною 10,6 м
і шириною на рівні виявлення 1,35—1,45 м
(рис. 5). Фундамент розширюється до низу, так
що на рівні підошви він на 0,15—0,25 м шир-
ший, ніж у верхній частині. Збережена висота
фундаменту 3,55 м.
Подібний за технікою мурування фунда-
мент мала споруда 63, що знаходилась за 1,6—
1,7 м на південний захід від південного кута бу-
дівлі 45. Цей прямокутний у плані фундамент,
розмірами 3,70 × 5,75 м, мав похилі стінки, що
розширювались донизу.
Обидві споруди датовані першою полови-
ною ХVІІ ст. Технічні характеристики фунда-
ментів будівлі 45 (глибина залягання, товщина
стін) дозволяють зробити висновок, що назем-
на її частина теж була мурованою. Мурова-
ні будинки (кам’яниці) в Острозі згадуються в
писемних джерелах, зокрема в акті розподілу
володінь 1603 р. (Описи Острожчини… 2004,
c. 95). Дослідження споруди 63 не завершене,
припускаємо, що це міг бути фундамент при-
будови до кам’яниці, або іншої споруди.
У різних частинах міста виявлено погре-
би ХVІ — першої половини ХVІІ ст. Погріб із
розкопу поблизу костелу складався з вхідно-
го коридору із вирізаними в ґрунті сходами та
підземелля. Довжина заглибленої в материк
ділянки коридору близько 4 м, підземне при-
міщення було зорієнтоване під прямим кутом
до коридору, його розміри 5,0 × 1,6—2,0 м, дно
знаходилось на 2,0 м нижче рівня материка.
Рис. 7. Топографія Острога кінця ХVІ — початку ХVІІ ст.: А, Б — замок; В — місто. Передмістя: Г — Загроддя; Д —
Татарське (Зерванське); Е — Заріччя. Цифрами позначені: 1 — Воскресенська церква; 2 — Успенська церква; 3 —
Миколаївська церква; 4 — костел Успення Богородиці; 5 — синагога. Умовні позначення: а — старе русло р. Гра-
барки; б — паркан; в — оборонна кам’яна стіна. Ділянки з культурним шаром: г — ХІV—ХVІІ ст.; д — ХV—ХVІІ ст.;
е — ХVІ—ХVІІ ст.; є — територія посаду в кінці ХІV—ХV ст.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 2116
Подібний за плануванням погріб (20) побли-
зу Миколаївської церкви був значно більшим.
У межах розкопу відкрито частину підземелля
розмірами 7,5 × 2,4 м. В обох випадках вузькі
тильні стіни приміщень були округлі в плані.
На проспекті Незалежності, 3 розкопано вхід
до погреба (23). Він був округлий у плані, вер-
тикальний, звужувався до дна, мав глибину
6,0 м від рівня виявлення.
Кладовище поблизу Миколаївської церкви.
Відкрито понад 220 християнських поховань
(рис. 3). Глибина могильних ям від рівня су-
часної денної поверхні 1,3—2,0 м. Окремі мо-
гильні ями були значно глибшими (до 3,5 м).
Померлих клали випростаними на спині, руки
складені на грудях чи на животі, орієнтовані
вони переважно на захід. Виявлено могили, які
зорієнтовані на південний захід і на північний
захід. Цвинтар використовували тривалий час,
на окремих ділянках простежено кілька ярусів
захоронень (до чотирьох). Більшість з них —
безінвентарні. В окремих могилах було вияв-
лено монети ХVІІ ст., ґудзики, застібки, перс
тні, намисто, медальйон. Більшість поховань
датуються за стратиграфічними спостережен-
нями та інвентарем ХVІ—ХVІІІ ст.
Елементи планової структури та їхній роз-
виток. Співставлення різних видів джерел (ар-
хеологічних, писемних, картографічних) до-
зволяє зробити висновок, що відкрита під час
розкопок лінія оборони окільного міста ХІ—
ХІІІ ст. була використана князями Острозь-
кими для будівництва укріплень пригородка,
доповнена парканом і посилена дерев’яними
баштами (Прищепа, 2008).
У розкопі на майданчику Миколаївської
церкви простежено, що житлові та господар-
ські будівлі ХV—ХVІ ст. стояли на значній від-
стані на захід від церкви. Вірогідно, вони ви-
значають західний край церковного подвір’я.
Встановлено, що в ХVІІ ст. площа цвинтаря
значно розширилась у західному напрямку, для
захоронень були використані ділянки, раніше
зайняті житловою забудовою.
На пр. Незалежності, 3, на північний захід
від ринкової площі, виявлено сліди вул. Луць-
кої і досліджено рештки будинків ХVІ — пер-
шої половини ХVІІ ст. — дерев’яного на під-
кліті (57) і кам’яниці (45).
Колекції речових знахідок ХІV—ХVІІ ст.
включають вироби із глини, металів, каме-
ню, кістки, скла. Ранні комплекси другої по-
ловини ХІV — початку ХV ст. знайдено лише
на подвір’ї Миколаївської церкви і на пр. Не-
залежності, 3 (рис. 7). Культурні нашарування
і об’єкти ХV — початку ХVІ ст. досліджено на
більшості ділянок, де проводились археологіч-
ні розкопки (за винятком Нового міста). Най-
більш насиченими знахідками виявились куль-
турний шар і об’єкти другої половини ХVІ —
першої половини ХVІІ ст.
Багаторічні дослідження в регіоні центрів
удільних князівств епохи Київської Русі До-
рогобужа і Пересопниці засвідчили, що піс-
ля монголо-татарських погромів середи-
ни ХІІІ ст. спостерігається занепад цих місь-
ких центрів, але на окремих ділянках посадів
у другій половині ХІІІ—ХІV ст. життя відро-
джується. Подібні тенденції простежуються
і в Острозі. Найбільш виразні сліди поселен-
ня ХІV ст. виявлено на пр. Незалежності, 3, на
північний захід від ринкової площі. У часи Да-
нила Острозького, у 40—60-х рр. ХІV ст. розбу-
довується замок у межах дитинця й окольно-
го міста домонгольського часу та зростає по-
селення на північний схід від замку (рис. 7, є).
Археологічні джерела підтверджують і допов-
нюють повідомлення писемних джерел про
розвиток Острога у кінці ХVІ — першій поло
вині ХVІІ ст. Значно зростає площа міста і щіль-
ність забудови навколо Ринку, розбудовується
передмістя.
Атаманенко В. Описи Острожчини кінця ХVІ — початку ХVІІ ст. як історичне джерело // Наукові запис-
ки Національного університету «Острозька академія»: Історичні науки. — Острог, 2004. — Вип. 4. —
С. 106—115.
Бондар І.В. Науковий звіт про археологічні розкопки в м. Острозі Ровенської обл. в 1957 р. // НА ІА НАНУ. —
1957/33.
Бондар І.В. Науковий звіт про археологічні розкопки в м. Острозі в 1958 р. // НА ІА НАНУ. — 1958/37.
Вихованець Т. Острозькі храми ХVІ — середини ХVІІ ст. // Наукові записки. Історичні науки. Матеріали між-
народної конференції «Князь Василь-Костянтин Острозький в історії України та Європи». 15—17 жовтня
2008 р. — Острог, 2008. — Вип. 13. — С. 160—204.
Годованок О.М. Найдавніші оборонні споруди на Замковій горі в м. Острозі // Археологічні дослідження на Ук-
раїні в 1969 р. — К., 1972. — С. 318—322.
Калядзінскі Л.У. Масавае жыллё і гаспадарчыя пабудовы // Археалогія Беларусі. Т. 4. Помнікі ХIV—ХVIII ст. —
Мінск, 2001. — С. 32—46.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 2 117
Описи Острожчини другої половини ХІ — першої половини ХІІ століття. — Острог, 2004.
Прищепа Б.А. Матеріальна культура волинського замку XIV—XV ст. (за результатами досліджень Дорогобужа) //
Острогіана в Україні і Європі. Мат-ли міжнар. наук. симпозіуму. — Старокостянтинів, 2001. — С. 223—232.
Прищепа Б.А., Бондарчук О.А., Позіховський О.Л. Археологічні роботи в Острозі на Проспекті Незалежності, 3 //
АДУ 2008 р. — К., 2010. — С. 240—242.
Прищепа Б.А., Харковець Ю.І. Роботи на ділянці М.В. Федоришина у с. Пересопниця // АДУ 2012. — К.; Луцьк,
2013. — С. 310—311.
Прищепа Б.А., Позіховський О.Л., Бондарчук О.А. Дослідження в Острозі по вул. Академічній, 12 // АДУ 2009. — К.;
Луцьк, 2010. — С. 335—337.
Прищепа Б.А., Позіховський О.Л., Романчук О.М., Чекурков В.С. Розкопки на території костелу Успіня Пресвятої
Богородиці Діви Марії в м. Острозі Рівненської обл. // АДУ 2003—2004 рр. — Запоріжжя, 2005. — С. 262—
265.
Прищепа Б.А., Позіховський О.Л., Чекурков В.С. Розкопки на території «Нового міста» в Острозі // АДУ 2004—
2005 рр. — К.; Запоріжжя, 2006. — С. 311—315.
Прищепа Б.А., Чекурков В.С., Ткач В.В. Дослідження в Дубно по вул. Замковій, 10 // АДУ 2009. — К.; Луцьк, 2010. —
С. 338—340.
Прищепа Б.А., Чекурков В.С., Ткач В.В. Продовження досліджень у м. Рівне // АДУ 2009. — К.; Луцьк, 2010а. —
С. 341—342.
Ричков П.А. Архітектурно-просторовий розвиток Острога за картографічними джерелами // Архітектурна спад-
щина Волині. Збірник наукових праць. Випуск 2. — Рівне, 2010. — С. 5—28.
Рычков П.А. Дорогами южной Ровенщины. — М., 1989.
Седова М.В. Ювелирные изделия древнего Новгорода (Х—ХV вв.). — М., 1981.
Тесленко І. Фундуш острозької Микільської церкви ХІV—ХVІІ ст. // Острозька давнина. Науковий збірник. —
Остріг, 2013. — Вип. 2. — С. 147—174.
Яковенко Н. Українська шляхта з кінця ХІV до середини ХVІІ століття. Волинь і Центральна Україна. — К., 2008.
Kardaszewicz St. Dzieje dawniejsze miasta Ostroga: Materialy do historii Wolynia. — Warszawa; Krakуw, 1913.
Надійшла 06.12.2015
Б.А. Прищепа
АРХЕОЛОГИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
ОСТРОГА ВРЕМЕН КНЯЗЕЙ ОСТРОЖСКИХ
В ХХ в. археологические коллекции с территории Острога были сформированы во время небольших разведочных
работ и за счет поступлений случайных находок. Осуществленные в 2004—2013 гг. археологические исследования
города позволили значительно расширить круг источников для изучения ранних этапов развития поселения. Ин-
тересные материалы получены для характеристики разных сторон жизни города времён князей Острожских. Рас-
копки проведены на площади 1100 м2 в разных частях Острога: на территории замка, в городе и в предместьях.
Исследованы жилые и хозяйственные постройки, кладбище возле Николаевской церкви, уточнено место
расположения северного участка укреплений пригородка, выявлены следы улицы Луцкой, которая соединяла
площадь Рынок и Луцкие ворота. У северного края пригородка открыт участок оборонного вала окольного го-
рода времен Киевской Руси. В эпоху князей Острожских этот вал был использован для сооружения оборонной
линии пригородка. Жилища ХV—ХVІІ вв. были наземными, некоторые имели также четырехугольный котло-
ван (подклеть) площадью от 9,0 до 30 м2. Рядом с жилищами исследованы погреба, хозяйственные постройки и
ямы. Сформированные коллекции вещевых находок ХІV—ХVІІ вв. включают изделия из глины, металлов, кам-
ня, кости, стекла. Комплексы ХІV в. найдены возле Николаевской церкви и на проспекте Независимости, 3.
Культурные слои и объекты ХV — начала ХVІ в. исследованы на всех участках, где были проведены раскопки (за
исключением Нового города). Наиболее насыщенными находками оказались культурный слой и объекты второй
половины ХVІ — первой половины ХVІІ в.
B.A. Pryshchepa
ARCHEOLOGICAL RESEARCHES OF OSTROH
IN THE PERIOD OF OSTROZKI PRINCES
In the 20th century, archeological collections from Ostroh area were formed as a result of small archaeological prospecting
and occasional findings. Archeological research of the city in 2004—2013 allowed expanding significantly the source base
for the study of the early stages of the settlement’s development. New materials were discovered to characterize various
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 2118
aspects of city life in the period of Ostrohski princes. Excavations were held within the territory of 1100 m2 in different parts
of Ostroh: in the castle area, in the town, and in the suburbs.
The exploration included accommodation and utility buildings and the cemetery near the St. Nicholas Church;
the author also specified the location of the northern part of suburbs fortifications; found out the remains of Lutsk
Street which joined the market square and the Lutsk gate. In the northern part of the suburbs, the author discovered
the section of the town’s defensive wall of Kyiv Rus period. This wall was used to construct the suburbs defensive line
in the period of Ostrohski princes. Accommodation buildings of the 15th—17th centuries were on the surface, some of
them had a square foundation pit (subterranean room) with an area from 9,0 to 30 m2. Cellars, utility buildings and
pits were explored near accommodation buildings. The collections of archeological findings of the period from the 14th
to the 17th centuries include objects made of clay, metals, stone, bone, and glass. The 14th century assemblages were
found only near the St. Nicholas Church and at 3, Nezalezhnist Avenue. Cultural layers and objects of the 15th and
the beginning of the 16th centuries were found at all sections of archаeological exploration (with the exception of New
Town). The cultural layer and objects of the second half of the 16th and the first half of the 17th centuries contained the
largest number of archeological findings.
В.В. Панченко
МЕЦЕНАТСТВО І СПОНСОРСТВО
ТА ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА В УКРАЇНі
Проаналізовано проблематику питання благодійності в частині збереження історико-культурної спадщини україн-
ського народу.
К л ю ч о в і с л о в а: благодійництво, меценатство, історико-культурна спадщина, культура благодійності.
© В.В. Панченко, 2016
Серед багатьох проблем, які чекають свого ви-
рішення в збереженні історико-культурної
спадщини України важливе місце посідають
питання залучення коштів для здійснення
першочергових заходів у справі охорони, ре-
монту, консервації, реставрації, дослідження
пам’яток архітектури, мистецтва та музейних
цінностей.
У складних умовах сьогодення, коли фінан
сування цих робіт із державного бюджету є
мінімальним, а в деяких випадках взагалі при-
зупинилося, єдиний вихід для збереження віт
чизняних пам’яток національно-культурного
надбання вбачається у сфері благодійництва,
меценатства та спонсорства.
Проблема благодійності не є новою для віт
чизняної та закордонної історіографії. Її ана-
лізу та пошуку оптимального вирішення при-
святили свої роботи В. Бакальчук, О. Кузь-
мук (Бакальчук, Кузьмук, с. 1—3), Д. Бертнев,
В. Боршев (Бертнев, Боршев, Гениева, с. 1—23);
О. Гриценко (Гриценко 2000, с. 3—10), А. Розе
(Розе, с. 1—6), Л. Чупрій (Чупрій, с. 1—10)
та ін. У центрі їхніх робіт знаходиться стурбо-
ваність недостатнім, а іноді й суперечливим
правовим, політичним і соціокультурним ви-
рішенням питань благодійності в справі збере-
ження історико-культурної спадщини україн-
ського народу.
Метою цієї статті є ознайомлення зі станом
вітчизняної благодійності та зарубіжного ме-
ценатства для пошуку найкращих шляхів їх-
нього розвитку в Україні.
Загальновідомо, що в XIX — на початку
ХХ ст. благодійництво і меценатство було до-
сить поширеним видом діяльності українсь
ких промисловців: Г. Галагана, М. Терещенка,
Б. Ханенка, І. Харитоненка та багатьох інших.
Завдяки їхній діяльності було відкрито ряд нав
чальних закладів, музеїв, книгозбірень, храмів
і громадських споруд. Окрім того, в Україні
була сформована своєрідна культура благодій-
ності, коли підприємці, торгівці, військові та
політичні діячі спрямовували зусилля на допо-
|
| id | arheologia-com-ua-article-175 |
| institution | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| issn | 2616-499X |
| keywords_txt_mv | |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-08-07T01:03:00Z |
| publishDate | 2016 |
| publisher | Institute of Archaeology NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | arheologiacomua/77/b6d75ff92a49d5348e3303d0acfdc977.pdf |
| spelling | arheologia-com-ua-article-1752020-04-06T08:34:51Z Archeological Researches of Ostroh in the Period of Ostrozki Princes Археологические исследования Острога времен князей Острожских Археологічні дослідження Острога доби князів Острозьких Pryshchepa, Bohdan A. Ostroh, the castle area, town, Ostrohski princes, accommodation. Острог, замок, місто, князі Острозькі, житло. In the 20th century, archeological collections from Ostroh area were formed as a result of small archaeological prospecting and occasional findings. Archeological research of the city in 2004—2013 allowed expanding significantly the source base for the study of the early stages of the settlement’s development. New materials were discovered to characterize various aspects of city life in the period of Ostrohski princes. Excavations were held within the territory of 1100 m2 in different parts of Ostroh: in the castle area, in the town, and in the suburbs. The exploration included accommodation and utility buildings and the cemetery near the St. Nicholas Church; the author also specified the location of the northern part of suburbs fortifications; found out the remains of Lutsk Street which joined the market square and the Lutsk gate. In the northern part of the suburbs, the author discovered the section of the town’s defensive wall of Kyiv Rus period. This wall was used to construct the suburbs defensive line in the period of Ostrohski princes. Accommodation buildings of the 15th—17th centuries were on the surface, some of them had a square foundation pit (subterranean room) with an area from 9,0 to 30 m2. Cellars, utility buildings and pits were explored near accommodation buildings. The collections of archeological findings of the period from the 14th to the 17th centuries include objects made of clay, metals, stone, bone, and glass. The 14th century assemblages were found only near the St. Nicholas Church and at 3, Nezalezhnist Avenue. Cultural layers and objects of the 15th and the beginning of the 16th centuries were found at all sections of archаeological exploration (with the exception of New Town). The cultural layer and objects of the second half of the 16th and the first half of the 17th centuries contained the largest number of archeological findings. В ХХ в. археологические коллекции с территории Острога были сформированы во время небольших разведочных работ и за счет поступлений случайных находок. Осуществленные в 2004—2013 гг. археологические исследования города позволили значительно расширить круг источников для изучения ранних этапов развития поселения. Интересные материалы получены для характеристики разных сторон жизни города времён князей Острожских. Раскопки проведены на площади 1100 кв.м в разных частях Острога: на территории замка, в городе и в предместьях. Исследованы жилые и хозяйственные постройки, кладбище возле Николаевской церкви, уточнено место расположения северного участка укреплений пригородка, выявлены следы улицы Луцкой, которая соединяла площадь Рынок и Луцкие ворота. У северного края пригородка открыт участок оборонного вала окольного го¬рода времен Киевской Руси. В эпоху князей Острожских этот вал был использован для сооружения оборонной линии пригородка. Жилища ХV—ХVІІ вв. были наземными, некоторые имели также четырехугольный котло¬ван (подклеть) площадью от 9,0 до 30 кв.м. Рядом с жилищами исследованы погреба, хозяйственные постройки и ямы. Сформированные коллекции вещевых находок ХІV—ХVІІ вв. включают изделия из глины, металлов, кам¬ня, кости, стекла. Комплексы ХІV в. найдены возле Николаевской церкви и на проспекте Независимости, 3. Культурные слои и объекты ХV — начала ХVІ в. исследованы на всех участках, где были проведены раскопки (за исключением Нового города). Наиболее насыщенными находками оказались культурный слой и объекты второй половины ХVІ — первой половины ХVІІ в. Проаналізовано археологічні джерела з розкопок м. Острог у 2004—2013 рр. Вони надають важливу інформацію про характер забудови досліджених ділянок у різні історичні періоди, дозволяють поточнити історичну топографію замку князів Острозьких. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2016-06-22 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/175 10.15407/archaeologyua2016.02.110 Arheologia; No 2 (2016): Arheologia; 110-118 Археологія ; № 2 (2016): Археологія; 110-118 Археология; № 2 (2016): Arheologia; 110-118 2616-499X 0235-3490 10.15407/archaeologyua2016.02 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/175/168 |
| spellingShingle | Острог замок місто князі Острозькі житло. Pryshchepa, Bohdan A. Археологічні дослідження Острога доби князів Острозьких |
| title | Археологічні дослідження Острога доби князів Острозьких |
| title_alt | Archeological Researches of Ostroh in the Period of Ostrozki Princes Археологические исследования Острога времен князей Острожских |
| title_full | Археологічні дослідження Острога доби князів Острозьких |
| title_fullStr | Археологічні дослідження Острога доби князів Острозьких |
| title_full_unstemmed | Археологічні дослідження Острога доби князів Острозьких |
| title_short | Археологічні дослідження Острога доби князів Острозьких |
| title_sort | археологічні дослідження острога доби князів острозьких |
| topic | Острог замок місто князі Острозькі житло. |
| topic_facet | Ostroh the castle area town Ostrohski princes accommodation. Острог замок місто князі Острозькі житло. |
| url | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/175 |
| work_keys_str_mv | AT pryshchepabohdana archeologicalresearchesofostrohintheperiodofostrozkiprinces AT pryshchepabohdana arheologičeskieissledovaniâostrogavremenknâzejostrožskih AT pryshchepabohdana arheologíčnídoslídžennâostrogadobiknâzívostrozʹkih |