Дерев’яні вироби з давньоруського Чернігова (матеріали розкопок 2006 р. на території Чернігівського дитинця)
The article deals with the analysis of woodwork found in one of the structures on the territory of Chernihiv dytynets in 2006. The stratigraphic data allow the authors to interpret the structure as a recessed part (basement) of a large building. It can be dated within the 13th century. Wooden object...
Збережено в:
| Опубліковано в: | Археологія |
|---|---|
| Дата: | 2016 |
| Випуск: | 1 |
| Сторінки: | 39-42 |
| ISSN: | 2616-499X |
| Автори та афіліації: |
|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Institute of Archaeology NAS of Ukraine
2016
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/179 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| Завантажити файл: |
|
Репозитарії
Chemistry, Physics and Technology of Surface| _version_ | 1872824459479482368 |
|---|---|
| author | Sergeyeva, Мaryna S. Chernenko, Olena Ye. |
| author_facet | Sergeyeva, Мaryna S. Chernenko, Olena Ye. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Мaryna S. Sergeyeva",
"institution": "Institute of Archeology, National Academy of Sciences of Ukraine",
"orcid": ""
},
{
"author": "Olena Ye. Chernenko",
"institution": "National University Chernigiv Collegium named after. T. Shevchenko",
"orcid": ""
}
] |
| author_sort | Sergeyeva, Мaryna S. |
| baseUrl_str | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 42 |
| container_issue | 1 |
| container_start_page | 39 |
| container_title | Археологія |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2020-04-06T08:34:21Z |
| description | The article deals with the analysis of woodwork found in one of the structures on the territory of Chernihiv dytynets in 2006. The stratigraphic data allow the authors to interpret the structure as a recessed part (basement) of a large building. It can be dated within the 13th century. Wooden objects found in the filling of the building included a chiseled dish, fragments of other chiseled and carved vessels, two hollowed containers, the bottom of the cooperage vessel, fragmented products made of bark, a spoon, and the remains of a loom. Some details of construction of the building were also found. Besides the usual visual examination, wooden artifacts were studied to determine the feedstock for every kind of product. Diagnosis of timber was conducted based on the specifics of its microstructure. The investigated set of wooden utensils from Chernihiv is traditional for Ancient Rus material culture. Among the findings are the products of home crafts (remains of loom and hollowed containers) and professional artisans (chiseled, carved and cooperage products) are both presented. They were made of local wood species, such as: pine (Pinus sylvestris), oak (Quercus sp.), maple (Acer sp.), lime (Tilia sp.), poplar/aspen (Populus sp.), and willow (Salicaceae). When using different species of wood, their properties and their conformity to products with different functions were taken into account |
| doi_str_mv | 10.15407/archaeologyua2016.01.032 |
| first_indexed | 2026-08-07T01:03:06Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 132
И.А.Снытко
АМФОРЫ С СЕЛЬСЬКИХ НЕКРОПОЛЕЙ ОЛЬВИЙСЬКОГО ПОЛИСА VI—III ВВ. ДО Н. Э.:
ЦЕНТРЫ ПРОИЗВОДСТВА, САКРАЛЬНО-РИТУАЛЬНЫЙ АСПЕКТ
В предлагаемой статье рассматривается наиболее массовая категория находок в погребениях могильников хоры
Ольвии — амфоры. В позднеархаическую—раннеклассическую эпохи амфоры использовались преимущественно
в качестве погребального реквизита, а также для возлияний при проведении похоронной процедуры и последую-
щей тризны. В основном использовалась тара ведущих наиболее интенсивную торговлю с Ольвией греческих
центров, среди которых преобладали Хиос, Самос, Аттика, Клазомены, Лесбос. В позднеклассическую эпоху,
кроме использования в составе погребального инвентаря и для проведения ритуально-поминальной церемонии,
амфоры широко применяются и в качестве деталей для обустройства погребальных сооружений (кромлехи, за-
клады подбоев). Наиболее применимыми в этих целях были амфоры Хиоса, Гераклеи Понтийской и Фасоса.
Можно констатировать, что для населения Ольвийского полиса амфорная тара являлась одним из главных эле-
ментов при проведении погребальной процедуры в VI—III вв. до н. э.
I.O. Snytko
AMPHORAE FROM THE 6TH—3RD CENTURY RURAL NECROPOLEIS OF OLBIAN POLIS:
PRODUCTION CENTRES AND SACRAL AND RITUAL ASPECT
In the article presented, analysed are the amphorae, the most mass category of the findings in graves of the burial grounds
at Olbian chora. Amphorae were used mainly as the funeral property, and also for the libations during the funeral procedure
and the following funeral feast in the Archaic and the Early Classical periods. Used were mainly the vessels from the Greek
centres leading the most intensive trade with Olbia, among which Chios, Samos, Attic, Klazomenai, and Lesbos prevailed.
In the Late Classical period, besides their usage in the burial inventory structure and for funeral rites, amphorae were widely
used as the details for funeral structures building: cromlechs, vertical slabs covering the entrance into an undercut grave.
The most often used for these purposes were the amphorae of Chios, Herakleia Pontike, and Thasos. It can be stated that
amphorae were one of the most important elements in funeral rites for the Olbian polis population during the period from
the 6th to the 3rd centuries BC.
Деревообробка є однією з традиційних реміс-
ничих галузей у Давній Русі. Дерево було най-
доступнішим як будівельним, так і матеріалом
для виготовлення дрібних речей різноманітно-
го призначення.
Масові знахідки дерев’яних артефактів на
півночі Русі, зокрема в Новгороді, започат-
М.С. Сергєєва, О.Є. Черненко
ДЕРЕВ’ЯНІ ВИРОБИ З ДАВНЬОРУСЬКОГО ЧЕРНІГОВА
(матеріали розкопок 2006 р. на території Чернігівського дитинця)
У статті проаналізовано дерев’яні вироби, виявлені в одній із будівель ХІІІ ст. на території Чернігівського дитинця
в 2006 р. Окрім звичайного візуального обстеження, дерев’яні артефакти було вивчено з метою визначення сировини
виробництва кожного виду виробів. Виявлено, що серед знахідок репрезентована продукція домашнього й професійного
ремесла. Усі вироби виготовлені з місцевих порід дерева.
К л ю ч о в і с л о в а: Русь, стародавній Чернігів, дерев’яні вироби, дерев’яний посуд, ремесло, обробка дерева.
кували вивчення майже невідомого до цьо-
го часу світу давньоруських древ’яних виро-
бів (Колчин 1968; 1971). Узагальнюючі роботи
з давньоруської деревообробки та її продук-
ції (Колчин 1985, с. 254—260; Хорошев 1997,
с. 8—10; Розенфельдт 1997, с. 44—46; 1997а,
с. 47—48; 1997б, с. 115—117) базуються пере-
важно на новгородських даних. У той же час,
унаслідок розкопок останніх десятиліть, на ба-© М.С. СЕРГЄЄВА, О.Є. ЧЕРНЕНКО, 2016
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 1 33
гатьох інших давньоруських пам’ятках виявле-
ні дерев’яні артефакти, які на сучасному етапі
дослідження сприяють формуванню цілісної
картини розвитку давньоруської деревооброб-
ки. Враховуючи численні знахідки різнома-
нітних дерев’яних предметів на території Русі,
продукція цього ремесла на території Украї-
ни вивчена недостатньо. Перш за все, це сто-
сується домашнього начиння й інших дрібних
речей, виявлених в окремих випадках. Щодо
цього матеріалу показовими є кілька пам’яток:
Київ (Богусевич 1954, с. 47—48; Гупало, Толоч-
ко 1975, рис. 20—24; Гупало 1981, с. 319—325;
Сагайдак 1991, табл. XVI—XXII; Сергєєва 2010;
Сергєєва 2015, с. 42—45), Звенигород (Свеш-
ников 1987, с. 98—99; Свєшніков 1987а, с. 19—
20; Свешников 1988, с. 147), Воїнська Гребля
(Довженок, Гончаров, Юра 1966; Сергєєва
2011; 2013; 2015а, с. 9—15), Колодяжин (Сер-
гєєва 2011а) тощо. Останнім часом залишки
дерев’яних виробів були виявлені в Чернігові.
Вони частково опубліковані (Черенько 2003;
Черненко 2008, с. 20, рис. 1—3; Моця, Каза-
ков 2011, с. 148, 149, 161), однак стан вивчення
чернігівських дерев’яних артефактів потребує
подальших досліджень, що, у свою чергу, під-
креслює актуальність обраної проблематики.
У статті увагу авторів зосереджено на
дерев’яних виробах, які виявлено 2006 р. під
час робіт на Чернігівському дитинці. Арте-
факти, що були знайдені в котловані однієї з
досліджених споруд (розкоп 3, споруда 28),
включають посуд, дерев’яні та берестяні єм-
ності, залишки ткацького верстату (Черненко
2006, с. 18—20). На сьогодні зазначений комп-
лекс висвітлено лише в попередньому корот-
кому огляді (Черненко 2008, с. 20). Детально
проаналізовані і повністю опубліковані тільки
залишки ткацького верстату (Крупа 2008). Усі
інші матеріали лишаються практично недослі-
дженими й потребують докладної публікації.
Контекст знахідки. Будівля, де знаходили-
ся дерев’яні вироби, була досліджена в 2006 р.,
під час охоронних робіт Чернігово-Сіверської
експедиції, на північно-західній ділянці Чер-
нігівського дитинця (вул. Горького, 6А). Спо-
руда пошкоджена перекопами ХІХ—ХХ ст.,
тому її форма й розміри залишилися не вста-
новленими. Збереглася лише частина її котло-
вану, що заглиблена в материк на 0,8 м. За да-
ними стратиграфії можна припустити, що це
була підкліть будівлі, яка згоріла під час поже-
жі. Зверху котлован перекривав потужний (до
0,4 м) шар уламків обпаленої глини, зокрема
печини, серед яких виявлені великі фрагменти
з кутовими гранями й валиками. На їхній по-
верхні помітні сліди загладжування. Там само
знайдено три дерев’яні кілки. Під глинистим
шаром залягав темно-сірий супісок із невели-
кими шматками печини, прошарками золи й
невеликими фрагментами горілого дерева. По
периметру котловану, на відстані приблизно
0,2 м від його стінок, збереглися рештки горі-
лих дощок. У нижній частині котловану заля-
гав горілий шар.
Як було зазначено, дані стратиграфії дозво-
ляють інтерпретувати споруду як підкліть ве-
ликого будинку. Враховуючи стратиграфічні
особливості ділянки, де розташований об’єкт,
та характер матеріалів, які пов’язані із цим
комплексом, будівлю було попередньо прода-
товано ХІІІ ст. (Черненко 2006, с. 20; Чернен-
ко 2008, с. 20).
У горілому шарі на дні споруди зберегли-
ся рештки обвуглених дерев’яних виробів
(рис. 1), переважно посуду, шерстяної та льня-
ної тканини, мотузки, перепалене зерно та
боби. Там само було виявлено комплекс пред-
метів, що пов’язані з прядінням і ткацтвом:
скупчення рослинного волокна (льон, на по-
верхні присутні відбитки денця укладки) та
фрагментовані деталі горизонтального ткаць-
кого верстату (серед них — бердо). У скупчен-
ні волокна знаходилися чотири пірофілітових
пряслиця. У заповненні споруди також вияв-
лені два невиразних уламки гончарної кера-
міки та залізні предмети. Усі згадані речі за-
лягали безсистемно. Фрагментовані дерев’яні
вироби утворювали суцільний розвал з улам-
ками горілих дощок.
Матеріали і методи. Стан збереження ма те-
ріалів дозволяє визначити різні види дерев’я-
них артефактів. Серед них можна ідентифіку-
вати кілька ємностей і посуд (точене блюдо,
Рис. 1. Скупчення дерев’яних виробів
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 134
невеликі фрагменти інших точених і різьбле-
них посудин, дві ємності типу кубел або вклад-
ки для зберігання зерна та різних дрібних ре-
чей, денце, імовірно, бондарної посудини,
ложку, вироби з кори тощо), а також залишки
ткацького верстату. До комплексу зараховано
кілки, які, можливо, пов’язані з конструкцією
будівлі та невиразні дерев’яні предмети. Окрім
звичайного візуального обстеження, комплекс
було досліджено з метою з’ясування вихідного
матеріалу для кожного виду виробів.
Основним способом визначення порід ар-
хеологічної деревини є вивчення її мікрострук-
тури. Діагностичні ознаки різних порід дерева
доволі докладно описані в спеціальній робо-
ті В.Є. Віхрова (Вихров 1959). Слід зазначити,
що саме цей учений досліджував археологічну
деревину в Новгороді (Вихров, Колчин 1955;
Вихров 1958; 1959б; Вихров, Колчин 1962),
що фактично започаткувало вивчення давньо-
руської археологічної деревини. Відповідно до
запропонованої ним методики, аналіз мікро-
структури дозволяє в разі задовільного стану
збереження деревини визначити її рід. У ви-
падку значного руйнування елементів мікро-
структури деревини, можливе її визначення на
рівні родини або на більш загальному рівні.
Нижче подано результати дослідження ви-
робів із дерева.
Залишки ткацького верстату. Виявлено де-
рев’яну деталь від верстату — бердо. Оскільки
знахідка була опублікована і докладно опра-
Рис. 2. Дерев’яне блюдо: а — фото; б — рисунок
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 1 35
цьована Т.М. Крупою (Крупа 2008), ми лише
коротко підсумуємо.
Фрагмент берда складається з двох пара-
лельних планок, виготовлених із молодого де-
рева розсіяно-судинної породи, і закріпле-
ної між ними частої гребінки. «Вуса» гребінки
завдовжки становлять 11 см, завширшки —
0,8 см, завтовшки — 0,15—0,20 см. Торцеві
кінці «вусів» мають трикутну форму. На відста-
ні близько 0,5 см від торцевих країв присутній
невеликий трикутний паз (завширшки близь-
ко 0,25 см) для фіксації за допомогою шнурів.
Планка рами, діаметром близько 1,3 см, збере-
глася фрагментарно, тому її довжину визначи-
ти неможливо.
Т.М. Крупа зробила реконструкцію берда.
До круглої в перетині планки за допомогою
спеціального обв’язування кріпилися «вуса»
гребінки. Планка берда — ціла (не складена).
Уся конструкція трималася за рахунок з’єд-
нання міцним пеньковим шнуром, діаметр
якого співпадає з розмірами паза. Вона за-
Рис. 3. Різні виробі з дерева: 1 — ложка; 2—4, 6 — точений посуд; 5 — фрагмент різьбленої покришки; 7—11 — ви-
роби з кори
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 136
кріплювала «вуса» тільки по верхньому краю,
укладаючи їх щільно один до одного (Крупа
2008, с. 59). Аналогією цьому виробу можуть
бути залишки горизонтального ткацького вер-
стату, виявлені у Твері (Момбекова, Кобозе-
ва 2000), проте цей екземпляр конструктивно
дещо відрізняється від чернігівської знахідки.
Аналіз конструкції та експериментальна
спроба виготовлення деталі ткацького верстату
дозволили Т.М. Крупі дійти висновку, що таку
деталь було нескладно зробити в домашніх
умовах. Сама авторка виготовила частину бер-
да за півгодини й вважає, що при відповідних
навиках це можна зробити ще швидше (Крупа
2008, с. 60). Отже, можна припускати, що по-
дібні прилади належали до продукції домаш-
нього ремесла й виготовлялися в межах кож-
ного господарства для власних потреб.
Точений і різьблений посуд. Точене блюдо на
низькому суцільному піддоні збереглося майже
повністю (рис. 2). Знахідка, діаметром близько
30 см, виготовлена з кленової деревини. Оваль-
ний піддон має розміри 10,4 × 11,3 см, його ви-
сота — 2,0 мм. У блюда наявний плаский віді-
гнутий бортик, який орнаментований по краю
неглибокими парними борозенками. Ширина
борозенок становить 0,1 см. Орнамент, вико-
наний під час виготовлення блюда на токарно-
Рис. 4. Видовбаний посуд: 1—9 — фрагменти посудин; 10 — фрагменти обруча; 11 — реконструкція видовба-
ної посудини
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 1 37
му верстаті, є найпоширенішим серед точених
виробів. Такі орнаментальні лінії могли ство-
рювати кінцем токарного різця за допомогою
простого притискання його до поверхні (Сер-
гєєва 2013а, с. 36). Приклад аналогічної орна-
ментації вінець має блюдо з Воїнської Греблі
(Сергєєва 2015а, рис. 3).
Знахідка з Чернігова за формою наближу-
ється до новгородських блюд другого типу,
які нагадують глибоку столову тарілку (Кол-
чин 1968, с. 35), проте плаский відігнутий бор-
тик зближує чернігівський екземпляр із блю-
дами третього типу, виділеними за матеріала-
ми Новгорода. Це неглибокі блюда з пласким
відігнутим бортиком, розмірами від 25 см до
44 см. Отже, чернігівський екземпляр репре-
зентує перехідний тип такого виду посуду.
У Новгороді блюда другого типу з’являють-
ся у ХІІІ ст. і побутують до XV ст. Схожий посуд
відомий також у Бересті, де він пов’язаний із
шарами ХІІІ ст. (Лысенко 1985, с. 317). Блюда
третього типу в Новгороді з’являються напри-
кінці ХІІІ ст. (Колчин 1968, с. 36).
Окрім Чернігова, у Середньому Подніпров’ї
блюдо з пласким відігнутим бортиком (блю-
до третього типу) виявлено в Києві на горі Ки-
селівці. Утім, воно має значно більший діа-
метр — близько 44—46 см (Сергєєва 2010, с. 90,
рис. 1, 2). Згорілу будівлю, де було виявлено
блюдо, В.А. Богусевич датує ХІІІ ст. і пов’язує
її знищення з монгольською навалою (Богусе-
вич 1952, с. 69). Проте неподалік від будівлі,
за інформацією цього автора, виявлені пізні-
ші матеріали, включаючи знахідки XIV—XV ст.
(Богусевич 1952, с. 68). Можливо, будівля, у
якій виявлено дерев’яне блюдо, також нале-
жала до часу після монгольської навали. Так
само складно встановити точну дату руйну-
вання чернігівської будівлі: це могло статися
1239 р., водночас із знищенням розташовано-
го неподалік княжого двору, або дещо пізніше
(Черненко 2008, с. 20). Враховуючи зазначену
інформацію, можна визнати друге припущен-
ня більш вірогідним.
Ще кілька посудин у чернігівському комп-
лексі збереглися фрагментарно. Дві з них було
виготовлено з клену. Це, перш за все, невелике
вінце ще одного точеного блюда (рис. 3, 3), роз-
міри якого, зважаючи на недостатню збереже-
ність, встановити неможливо. Судячи з фраг-
менту, блюдо мало невеликий похилий бортик.
Такий посуд знаходить аналогії не лише серед
матеріалів із Новгорода, але й із пам’яток Се-
реднього Подніпров’я (Сергєєва 1998, рис. 4,
5—11; 2015, рис. 9, 1—3, 5). За новгородськими
даними, блюда цього типу побутували протя-
гом тривалого часу — від ХІ ст. до XIV ст. (Кол-
чин 1968, с. 35, рис. 25).
Другий фрагмент — вінце, що належить по-
судині з вищими стінками, ніж у попередніх
випадках (рис. 3, 4). На жаль, і цього разу зама-
лі розміри фрагмента не дають можливості для
визначення його типу.
Дві закриті точені посудинки репрезентова-
ні фрагментами профільованих опуклих боків
(рис. 3, 2, 6). Товщина однієї зі стінок складає
0,5—0,6 см, іншої — 0,8—1,0 см. Деревину в од-
ному випадку не встановлено, в іншому (біль-
ша посудина) — визначено, як липу.
Увесь точений посуд представлений ви-
робами високої якості, його слушно вважати
продукцією професійного ремісника-токаря.
Серед різьблених виробів привертає ува-
гу ложка (рис. 3, 1). Вона збереглася фрагмен-
тарно, проте її форму можливо реконструю-
вати. Так, ложка має доволі глибокий черпак
і крутий злам у місці переходу черпака в руч-
ку. Збережена частина виробу становить 9,5 см
завдовжки, а розміри черпака складають 5,2 см
завдовжки та 4,3 см завширшки. Ручка має
округлий перетин. Ложка виготовлена з клену.
У Новгороді ложки схожої форми мають
інше датування. Доволі вигадливі різновиди ло-
жок із крутим зламом в основі ручки побутува-
ли в Х—ХІ ст. Потім екземпляри, схожі на чер-
нігівську ложку, з’являються на початку XIV ст.
(Колчин 1968, рис. 32). З іншого боку, ложка,
яка мала крутий злам у місці переходу черпа-
ка в ручку, виявлена у Бересті у шарі ХІІІ ст.
(Лысенко 1985, с. 316). Отже, поки що не мож-
на вважати подібну форму ложок чітким хро-
нологічним маркером для всієї території Русі.
Окрім згаданих виробів, до точеного та
різьбленого посуду в чернігівському комплек-
сі можна зарахувати невеликий фрагмент по-
судинки — імовірно, покришки (?), вирізаної
з липи (рис. 3, 5).
Видовбані тарні ємності. Серед дерев’яних
виробів є принаймні дві тарні ємності для збе-
рігання зерна й різних предметів, які видовба-
ні зі стовбурів липи (рис. 4). Така тарна єм-
ність визначається як кубел або укладка. Одна
з укладок слугувала для зберігання зерна, в ін-
шій лежали кудель та пряслиця. У попередній
публікації матеріалів ці ємності були визна-
чені як бондарні (Черненко 2008, с. 20). Про-
те специфікою бондарних виробів є їхня кон-
струкція, в основі якої знаходиться спеціально
підготовлена клепка, тоді як у даному випад-
ку посудини виготовлені із суцільних стовбу-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 138
рів. Таким чином, їх можна віднести до катего-
рії довбанок.
Обидві довбанки однотипні за формою.
Вони мають прямі, трохи звужені догори стін-
ки та овальні вставні днища. Товщина стінок
становить 13—16 мм біля дна, у верхній частині
вона значно змінюється — до 68 мм. Для встав-
лення днищ зсередини на стінках було виріза-
но уступи. Для цього використано різальний
інструмент, імовірно, ніж. Також ножем обро-
блена зовнішня поверхня. Обробка дещо не-
дбала, що зазвичай характерно для домашньої
продукції, якою переважно й були видовбані
ємності. Як аналогії можна привести залиш-
ки схожих київських посудин, які походять із
гори Киселівки (Сергєєва 2010, рис. 3, 2). Верх
посудин додатково посилювався обручем, що
зберігав їх від розтріскування. Було знайдено
як фрагменти обручів, так і невеличку частину
стінки з обручем. Сегментоподібні у перетині
обручі мають ширину 12—13 мм. Вони виго-
товлені з розрізаних уздовж молодих стовбурів
дерева розсіяно-судинної породи, яке визна-
чено як дерево родини вербових. Слід відзна-
чити, що в пізнішій бондарній практиці вер-
ба слугувала найпоширенішим матеріалом для
обручів, чому сприяла її доступність, а також
властивості, передусім її гнучкість (Федотов
1991, с. 76).
Цікаво, що на днищі однієї з чернігівських
ємностей є графіті, схоже на пташину лапу
(рис. 4, 4; 5). На жаль, денце в цьому місці по-
шкоджено, тому не виключено, що зображен-
ня могло мати складнішу форму. Так, можна
простежити залишки ще одного відрізка пря-
мої лінії, що примикає під кутом до фігури.
Як відомо, маркування дерев’яних виробів
знаками різних форм є звичайним явищем для
середньовіччя. Вони могли слугувати знаками
майстра, власності господаря тощо. Напри-
клад, знаки-графіті на денцях і стінці (в одно-
му випадку) різьбленого й точеного посуду дру-
гої половини ХІІ ст. із Воїнської Греблі (Сергє-
єва 2015, рис. 9, 2, 7, 8, 10, 1, 4—6) можна ін-
терпретувати як знаки майстра, враховуючи
професійність виконання цих виробів (Сергє-
єва 2015, с. 34). Проте для посудин, які мож-
на вважати продукцією домашнього ремесла,
більш імовірним є використання графіті як
знака власності господаря. Є.А. Рибіна інтер-
претує такі новгородські графіті ХІV—XV ст. як
домовий знак, т. зв. хаузмарку (Рыбина 1981).
Водночас, подібні позначки могли відіграва-
ти роль оберегів. Як правило, це фігури, які ся-
гають архаїчних сакральних символів: зірки,
триквестри, інші геометричні фігури. Знак на
денці чернігівської посудини також міг нале-
жати до подібних символів.
Обидві чернігівські вкладки видовбані з ли-
пових стовбурів. Цікаво, що їхні вставні денця
вирізані з іншого дерева розсіяно-судинної по-
роди — тополі або осики.
Варто звернути особливу увагу на деякі кон-
структивні деталі зазначених виробів. Перш за
все, на спосіб кріплення денця, який викликає
зацікавлення у зв’язку з історією бондарства.
Т.Г. Богомазова, з посиланням на першого
дослідника дерев’яних виробів Старої Ладоги
С.М. Орлова, відзначала, що можна простежи-
ти певну еволюцію техніки виготовлення бон-
дарних виробів. Згідно з її твердженням, у най-
більш ранніх виробів уторний паз, куди встав-
ляли денце, був вирізаний у вигляді сходинки,
а з Х ст. він набув сучасного вигляду попереч-
ного каналу, вирізаного спеціальною пилкою з
внутрішнього боку клепок (Богомазова 1999,
с. 18). Однак, пізніше О.І. Давидан не побачи-
ла таких еволюційних змін. Вона відзначає іс-
нування всіх уторних з’єднань як у VIII—IХ ст.,
так і пізніше (Давидан 1991, с. 18). У зв’язку з
цим слід звернути увагу на уступчасті утор-
ні пази, зафіксовані в чернігівських видов-
баних ємностях ХIII ст. (рис. 6). Вони мають
гіршу якість виробництва, ніж бондарні виро-
би. Це можна пояснити тим, що видовбані єм-
ності були продукцією домашнього ремесла та
відрізнялись не дуже якісною обробкою, як,
наприклад, чернігівські екземпляри вкладок.
Рис. 5. Денце зі знаком-графіті
Рис. 6. Уторний паз для днища видовбаної посудини
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 1 39
Отже, уступчасті пази для встановлення днища
не варто розглядати як хронологічний маркер.
Вони, скоріш за все, маркують непрофесійну
роботу та, як наслідок, відсутність спеціалізо-
ваного реманенту.
Залишки дна бондарного посуду. Днище ще
однієї посудини, виготовленої із сосни, збе-
реглося фрагментарно (рис. 7). Його товщина
складає 1,0 см, діаметр не встановлюється. До
дна прикипіли залишки вмісту (зерно).
Соснове днище могло належати бондарно-
му виробу. Судячи з характеру вмісту, це міг
бути кадібець. Кадібці часто слугували ємністю
для збереження сипких речовин (зерно, мука
тощо). Їхні знахідки відомі в Колодяжині (Юра
1962, с. 102, рис. 31; Сергєєва 2011, с. 99—100)
і Воїнській Греблі (Довженок, Гончаров, Юра
1966, с. 37, 40, 51; Сергєєва 2015, с. 35). Слід
відзначити, що за багатьма спостереженнями,
сосна була основною сировиною для більшості
бондарних виробів у Південній Русі (Сергеева
2014, с. 492). Переважання бондарного посу-
ду із сосни простежено також у новгородських
матеріалах (Колчин 1968, табл. 1).
Вироби з кори. У чернігівському комплек-
сі наявні залишки кількох ємностей із кори
(рис. 3, 7—11; 8). Це, перш за все, фрагментова-
не денце берестяного короба, діаметром близь-
ко 14 см, завтовшки 0,4 см (рис. 3, 10; 8, 7). Та-
кож знайдено кілька фрагментів вінець, які від-
різняються за формою й товщиною стінок (від
0,2 см до 0,3 см), що свідчить про те, що таких
посудин було декілька (рис. 3, 9, 11; 8, 2, 5).
Вінця двох посудин мають насічки на бочку, що
утворюють своєрідний декор. На одному з них
залишилися рештки перегорілого вмісту (мука
або зерно — невідомо). Ще одним цікавим ви-
робом із кори є фрагмент ємності, прошитої
стрічками, також із кори (рис. 3, 8; 8, 1). Розмі-
ри фрагменту становлять 650 × 250 мм, товщи-
на стінки 0,3—0,4 см. Також наявні фрагменти
кори з надрізами — можливо, деталі для іншого
прошитого виробу (рис. 3, 7; 8, 3, 4).
Інші вироби. Серед дерев’яних фрагментів
можна виокремити кілки, що, імовірно, належа-
ли до конструкції будівлі. Збереглося 4 екземп-
ляри, які мають діаметр верхньої частини: 1,8 см,
3,1 см, 3,2 см і 5,4 см. Вони виготовлені з моло-
дих стовбурів дубу. Предметом невизначеного
призначення лишається фрагмент липової до-
щечки, розмірами 92 × 43 × 8,0—10 мм. Виріб об-
роблений з одного краю та має округлену грань.
Окрім того, виявлено фрагменти соснової
деревини. Ураховуючи те, що сосна була най-
поширенішим будівельним матеріалом на Русі,
можна припустити, що зазначені фрагменти є
залишками конструктивних деталей житла або
інтер’єру.
Загалом набір дерев’яного начиння з роз-
копок на території Чернігівського дитинця в
2006 р. є доволі традиційним для слов’янського,
зокрема давньоруського, побуту. Серед знахі-
док репрезентована продукція як домашньо-
го ремесла (залишки верстата, видовбані тар-
ні ємності), так і професійних ремісників (на-
самперед точений посуд, залишки бондарної
тари). Матеріалом для виготовлення, судячи з
усього, слугували місцеві породи дерева.
Чернігів розташований у зоні Полісся, для
якої характерні як соснові, так і широколис-
тяні ліси (Генсірук 1992, с. 93—103). Наяв-
Рис. 8. Посуд із кори, фото
Рис. 7. Залишки днища бондарної ємності
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 140
Богусевич В.А. Розкопки на горі Киселівці // АП. — 1952. — Т. ІІІ. — С. 66—72.
Богусевич В.А. Археологічні розкопки в Києві на Подолі в 1950 р. // Археологія. — 1954. — 9. — С. 42—53.
Вихров В.Е., Колчин Б.А. Из истории торговли древнего Новгорода // СА. — 1955. — № 24. — С. 93—97.
Вихров В.Е. Использование древесины в древнем Новгороде // Тр. Института леса. — 1958. — Т. 37. — С. 266—279.
Вихров В.Е. Диагностические признаки древесины главнейших лесохозяйственных и лесопромышленных пород
СССР. — М., 1959.
Вихров В.Е. Некоторые наблюдения над стойкостью древесины из археологических раскопок // СА. — 1959а. —
№ 2. — С. 135—142.
Вихров В.Е, Колчин Б.А. Древесина в хозяйстве и быте древнего Новгорода // Строение и физические свойства
древесины / Тр. Института леса и древесины. — М, 1962. — Т. 51. — С. 142—157.
Генсірук С.А. Ліси України. — К, 1992.
Гупало К.М., Толочко П.П. Давньокиївський Поділ у світлі нових археологічних досліджень // Стародавній Київ. —
К., 1975. — С. 40—79.
Гупало К.Н. Обработка дерева, кости и камня // Новое в археологии Киева. — К., 1981. — С. 319—334.
Колчин Б.А. Новгородские древности. Деревянные изделия. — М., 1968 (САИ. — Вып. Е1–55).
ність лісових масивів у безпосередній близь-
кості від поселення забезпечувала можливість
отримання необхідної деревини як для будів-
ництва, так і для виготовлення різноманітних
виробів із дерева. Серед зразків, які було мож-
ливо визначити, виявлено сосну (Pinus sylves-
tris), дуб (Quercus sp.), клен (Acer sp.), липу
(Tilia sp.), тополю/осику (Populus sp.), вербові
різновиди (Salicaceae). Саме ці породи були
поширеною сировиною для давньоруських
майстрів по дереву.
Дуб має міцну в’язку деревину, стійку у во-
логому середовищі. Завдяки своїм властивос-
тям він був найпоширенішим матеріалом для
різних будівельних конструкцій у всій Русі.
Дубові кілки, аналогічні чернігівським, разом
із сосновими екземплярами, виявлені в Києві
в нашаруваннях різних століть — від давньо-
руських до XVIII ст. (спостереження М.С. Сер-
гєєвої). Іншим поширеним деревом для буді-
вельної справи була сосна, яка також стійка
до вологи. Серед згаданих матеріалів присутні
фрагменти соснової деревини, які могли бути
залишками конструктивних деталей житла.
Також сосну використовували для виготовлен-
ня бондарного посуду.
Досить поширене на Русі хатнє начиння з
клену. Деревина клену тверда, міцна й має кра-
сиву текстуру, що робить її основним матеріа-
лом для виготовлення різноманітного хатньо-
го начиння, серед іншого — для виробництва
точеного та різьбленого столового посуду. За
попередніми даними, точений столовий посуд
із клену складає 67,3 % усіх знахідок на тери-
торії Середнього Подніпров’я (Сергєєва 1998,
с. 120). Слід відзначити, що з моменту опублі-
кування цих даних, кількість знайденого точе-
ного кленового посуду збільшилася. Судячи з
новгородських матеріалів, деревина клену та-
кож була основним матеріалом для виготов-
лення ложок (Колчин 1968, с. 44, табл. 1).
Досить традиційним лишається виготов-
лення великих товстостінних тарних ємно-
стей із липи. Так, ця деревина була сировиною
для різьбленого посуду з Воїнської Греблі (Сер-
гєєва 2015, с. 12—13, 19—20) і посудин із гори
Киселівки у Києві (Сергєєва 2010, с. 90—91,
рис. 3, 1, 2, 4—7). Це пояснюється властивос-
тями липи — вона м’яка й не розтріскується,
легко піддається струганню й обробці різаль-
ними інструментами. Прості видовбані єм-
ності з липи міг виготовити власноруч кожен
господар. Тому липа для виробництва великих
тарних ємностей використовувалася як у часи
Русі, так і пізніше. Можна згадати термін «ли-
півка» для визначення одного з пізніх різно-
видів видовбаного посуду (Богомазова 1999,
с. 77). Однак недоліком липи є те, що вона до-
бре вбирає воду. Тому липові ємності придат-
ні лише для сипких речовин: збіжжя, муки та
ін. Отже, визначення матеріалу в цьому випад-
ку може надійно вказувати на функціональне
призначення посуду. Таке призначення під-
тверджується наявним вмістом обох чернігів-
ських ємностей.
Таким чином, використання певних по-
рід деревини відповідає загальним традиці-
ям давньоруської й пізнішої за часом дерево-
обробки, яка спиралася на максимальне вра-
хування властивостей різних порід деревини
та її відповідність функціональному призна-
ченню конкретних виробів. Для давньорусь-
ких деревообробників було характерним ви-
користання деревини з найбільшою доціль-
ністю. Це наочно демонструють і чернігівські
матеріали.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 1 41
Колчин Б.А. Новгородские древности. Резное дерево. — М., 1971 (САИ. — Вып. Е1–55).
Колчин Б.А. Ремесло // Древняя Русь. Город, замок, село. — М., 1985. — С. 243—297.
Крупа Т.Н. Исследования ткацкого комплекса древнерусского времени из раскопок в Чернигове в 2006 г. // Чер-
нігівскькі старожитності. — Чернігів, 2008. — С. 57—65.
Лысенко П.Ф. Берестье. — Минск, 1985.
Момбекова А.А., Кобозева Е.В. Ткацкий станок XIV века из Твери // Новгород и Новгородская Земля. История и
археология. — Новгород, 2000. — Вып. 14. — Електронний ресурс: http://bibliotekar.ru/rusNovgorod/89.html
Моця О., Казаков А. Давньоруський Чернігів. — К, 2011.
Розенфельдт Р.Л. Ложки // Древняя Русь. Быт и культура. — М., 1997. — С. 41—42.
Розенфельдт Р.Л. Бытовые изделия: деревянная тара и посуда // Древняя Русь. Быт и культура. — М., 1997а. —
С. 43—46.
Розенфельдт Р.Л. Игры детей // Древняя Русь. Быт и культура. — М., 1997б. — С. 114—119.
Рыбина Е.А. Западноевропейская система знаков собственности // Вспомогательные исторические дисципли-
ны. — 1981. — Т. ХІІ. — С. 282—296.
Рыбина Е.А. Изделия из бересты // Древняя Русь. Быт и культура. — М., 1997. — С. 47—48.
Сагайдак М.А. Давньокиївський Поділ: Проблеми топографії, стратиграфії, хронології. — К., 1991.
Свешников И.К. Дослідження давнього Звенигорода в 1982—1983 рр. // Археологія. — 1987. — 57. — С. 94—101.
Свєшніков І.К. Звенигород: Краєзнавчий нарис. — Львів, 1987а.
Свешников И.К. Исследование пригорода древнерусского Звенигорода // Тр. V Международного конгресса
археологов-славистов. — К., 1988. — Т. 2. — С. 142—147.
Сергєєва М.С. Дерев’яний посуд з давньоруських мiст Середнього Поднiпров’я // Археологiя. — 1998. — № 1. —
С. 118—128.
Сергєєва М.С. Давньоруські дерев’яні вироби з гори Киселівка // Археологія. — 2010. — № 3. — С. 89—94.
Сергєєва М.С. Дерев’яний столовий посуд з Воїнської Греблі // Наукові записки з української історії. — Переяслав-
Хмельницький, 2011. — Вип. 27. — С. 27—32.
Сергєєва М.С. Дерев’яні вироби повсякденного вжитку з Колодяжина // Археологія. — 2011 а. — № 4. — С. 98—107.
Сергєєва М.С. Деревообробка у давньоруському місті Воїнь // Древности 2013. — Харьков, 2013. — С. 237—250.
Сергєєва М.С. До вивчення техніки орнаментації давньоруських дерев’яних виробів // Археологія. — 2013а. —
№ 2. — С. 34—43.
Сергеева М.С. Материалы к истории бондарного ремесла в Южной Руси // Верхнедонской археологический сбор-
ник. — Липецк, 2014. — Вып. 6. — С. 489—495.
Сергєєва М.С. Вироби з дерева, кістки та рогу // Пам’ятки України. — 2015. — № 5—6. — С. 42—49.
Сергєєва М.С. Майстри з обробки дерева та кістки давньоруського міста Воїня. — К.; Харків, 2015.
Федотов Г.Я. Секреты бондарного ремесла. — М., 1991.
Хорошев А.С. Предметы жилого помещения // Древняя Русь. Быт и культура. — М., 1997. — С. 8—10.
Черенько І. Давньоруські колодязі Чернігова // Середньовічні старожитності Південної Русі—України. — Черні-
гів, 2003. — С. 107—110.
Черненко О.Є., Казаков А.Л. Звіт про охоронні археологічні дослідження на території Чернігівського дитинця в
2005 р. (вул. Горького 6-А, «Вал») // НА ІА НАНУ. — 2006/264. — Т. ІІІ.
Черненко О.Є. Чернігів ХІІІ—XIV ст. у світлі нових археологічних досліджень // Сумська старовина. — 2008. —
№ XXV. — С. 18—25.
Шекун О.В., Веремейчик О.М. Давньоруське поселення Ліскове. — Чернігів, 1999.
Юра Р.О. Древнiй Колодяжин // АП. — 1962. — Т. 12. — С. 57—130.
Надійшла 29.12.2015
М.С. Сергеева, Е.Е. Черненко
ДЕРЕВЯННЫЕ ИЗДЕЛИЯ ИЗ ДРЕВНЕРУССКОГО ЧЕРНИГОВА
(материалы раскопок 2006 г. на территории Черниговского детинца)
Статья посвящена анализу деревянных изделий, обнаруженных в одной из построек на территории Чернигов-
ского детинца в 2006 г. Данные стратиграфии позволяют интерпретировать сооружение как углубленную часть
(подклеть) большой постройки. Ее можно датировать в рамках ХІІІ вв. Обнаруженные в заполнении постройки
деревянные предметы включали точеное блюдо, фрагменты других точеных и резных сосудов, две долбленые ем-
кости, дно бондарного сосуда фрагментированные изделия из коры, ложку, остатки ткацкого станка. Также были
обнаружены детали конструкции постройки.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 142
Кроме обычного визуального исследования деревянные артефакты были изучены на предмет определения
сырья для каждого вида изделия. Диагностика древесины проводилась по особенностям ее микроструктуры.
Исследованный набор деревянной утвари из Чернигова является традиционным для древнерусской материа-
льной культуры. Среди находок представлена продукция домашнего ремесла (остатки ткацкого станка, долбле-
ные тарные емкости) и профессиональных ремесленников (точеные, резные и бондарные изделия). Они были
изготовлены из местных пород дерева: сосны (Pinus sylvestris), дуба (Quercus sp.), клена (Acer sp.), липы (Tilia sp.),
тополя/осины (Populus sp.), ивовых (Salicaceae). При использовании разных пород дерева учитывались его свой-
ства и их соответствие изделиям с разными функциями.
М.S. Sergeyeva, O.Ye. Chernenko
WOODWORK FROM ANCIENT RUS CHERNIHIV
(materials of excavations on the territory of Chernihiv dytynets in 2006)
The article deals with the analysis of woodwork found in one of the structures on the territory of Chernihiv dytynets in 2006.
The stratigraphic data allow the authors to interpret the structure as a recessed part (basement) of a large building. It can
be dated within the 13th century. Wooden objects found in the filling of the building included a chiseled dish, fragments of
other chiseled and carved vessels, two hollowed containers, the bottom of the cooperage vessel, fragmented products made
of bark, a spoon, and the remains of a loom. Some details of construction of the building were also found.
Besides the usual visual examination, wooden artifacts were studied to determine the feedstock for every kind of product.
Diagnosis of timber was conducted based on the specifics of its microstructure.
The investigated set of wooden utensils from Chernihiv is traditional for Ancient Rus material culture. Among the find-
ings are the products of home crafts (remains of loom and hollowed containers) and professional artisans (chiseled, carved
and cooperage products) are both presented. They were made of local wood species, such as: pine (Pinus sylvestris), oak (Quer-
cus sp.), maple (Acer sp.), lime (Tilia sp.), poplar/aspen (Populus sp.), and willow (Salicaceae). When using different species
of wood, their properties and their conformity to products with different functions were taken into account.
Т.О. Рудич
АНТРОПОЛОГІЧНИЙ МАТЕРІАЛ ІЗ РОЗКОПОК МОГИЛЬНИКА
ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДОБИ ЛУКА (КУЧАРИ)
Охарактеризовано антропологічний матеріал із могильника давньоруського часу Лука (Кучари) та подано результати
зіставлення його з хронологічно близькими популяціями.
К л ю ч о в і с л о в а: Подніпров’я, Київська Русь, давньоруське село, антропологія, краніологія.
Зазвичай антропологічні колекції давньо-
руської доби поповнюються матеріалами, що
належали міським жителям. Оскільки антро-
пологічні рештки із сільських могильників
представлені у незначній кількості, то жва-
ве зацікавлення викликає залучення до нау-
кового обігу серій, походження котрих мож-
на пов’язати з мешканцями сіл. Особливо це
стосується антропологів, які займаються ет-
нічною (расовою) антропологією. В етнічній
антропології уявлення про склад населення
окремих регіонів ґрунтується саме на сіль-
ських мешканцях, адже вважається, що вони
якнайкраще репрезентують автохтонні лінії
розвитку. Інша справа, що села давньоруської
доби були різними (родові, приватні, княжі).
Історія формування та склад населення цих
сіл могли суттєво відрізнятися.
У 1989—1991 рр. сектором охорони па-
м’яток археології Управління культури Київ-
ського обласного управління культури про-
водилися охоронні розкопки давньоруського
ґрунтового могильника біля с. Лука Києво-
Святошинського р-ну Київської обл. (Серов
1989; Серов, Левада, Максюк 1990; Серов,
Циндровская 1991). На думку дослідників, мо-© Т.О. РУДИЧ, 2016
|
| id | arheologia-com-ua-article-179 |
| institution | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| issn | 2616-499X |
| keywords_txt_mv | |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-08-07T01:03:06Z |
| publishDate | 2016 |
| publisher | Institute of Archaeology NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | arheologiacomua/db/accfc7e9c76357328fb08f135b012bdb.pdf |
| spelling | arheologia-com-ua-article-1792020-04-06T08:34:21Z Woodwork from Ancient Rus Chernihiv (Materials of Excavations on the Territory of Chernihiv Dytynets in 2006) Деревянные изделия из древнерусского Чернигова (материалы раскопок 2006 г. на территории Черниговского детинца) Дерев’яні вироби з давньоруського Чернігова (матеріали розкопок 2006 р. на території Чернігівського дитинця) Sergeyeva, Мaryna S. Chernenko, Olena Ye. Ancient Rus, ancient Chernihiv, wooden products, wooden utensils, craft, wood processing. Русь, стародавній Чернігів, дерев’яні вироби, дерев’яний посуд, ремесло, обробка дерева. Русь, стародавній Чернігів, дерев’яні вироби, дерев’яний посуд, ремесло, обробка дерева. The article deals with the analysis of woodwork found in one of the structures on the territory of Chernihiv dytynets in 2006. The stratigraphic data allow the authors to interpret the structure as a recessed part (basement) of a large building. It can be dated within the 13th century. Wooden objects found in the filling of the building included a chiseled dish, fragments of other chiseled and carved vessels, two hollowed containers, the bottom of the cooperage vessel, fragmented products made of bark, a spoon, and the remains of a loom. Some details of construction of the building were also found. Besides the usual visual examination, wooden artifacts were studied to determine the feedstock for every kind of product. Diagnosis of timber was conducted based on the specifics of its microstructure. The investigated set of wooden utensils from Chernihiv is traditional for Ancient Rus material culture. Among the findings are the products of home crafts (remains of loom and hollowed containers) and professional artisans (chiseled, carved and cooperage products) are both presented. They were made of local wood species, such as: pine (Pinus sylvestris), oak (Quercus sp.), maple (Acer sp.), lime (Tilia sp.), poplar/aspen (Populus sp.), and willow (Salicaceae). When using different species of wood, their properties and their conformity to products with different functions were taken into account Статья посвящена анализу деревянных изделий, обнаруженных в одной из построек на территории Черниговского детинца в 2006 г. Данные стратиграфии позволяют интерпретировать сооружение как углубленную часть (подклеть) большой постройки. Ее можно датировать в рамках ХІІІ вв. Обнаруженные в заполнении постройки деревянные предметы включали точеное блюдо, фрагменты других точеных и резных сосудов, две долбленые емкости, дно бондарного сосуда фрагментированные изделия из коры, ложку, остатки ткацкого станка. Также были обнаружены детали конструкции постройки. Кроме обычного визуального исследования деревянные артефакты были изучены на предмет определения сырья для каждого вида изделия. Диагностика древесины проводилась по особенностям ее микроструктуры. Исследованный набор деревянной утвари из Чернигова является традиционным для древнерусской материальной культуры. Среди находок представлена продукция домашнего ремесла (остатки ткацкого станка, долбленые тарные емкости) и профессиональных ремесленников (точеные, резные и бондарные изделия). Они были изготовлены из местных пород дерева: сосны (Pinus sylvestris), дуба (Quercus sp.), клена (Acer sp.), липы (Tilia sp.), тополя/осины (Populus sp.), ивовых (Salicaceae). При использовании разных пород дерева учитывались его свойства и их соответствие изделиям с разными функциями. У статті проаналізовано дерев’яні вироби, виявлені в одній із будівель ХІІІ ст. на території Чернігівського дитинцяв 2006 р. Окрім звичайного візуального обстеження, дерев’яні артефакти було вивчено з метою визначення сировинивиробництва кожного виду виробів. Виявлено, що серед знахідок репрезентована продукція домашнього й професійного ремесла. Усі вироби виготовлені з місцевих порід дерева. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2016-03-22 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/179 10.15407/archaeologyua2016.01.032 Arheologia; No 1 (2016): Arheologia; 39-42 Археологія ; № 1 (2016): Археологія; 39-42 Археология; № 1 (2016): Arheologia; 39-42 2616-499X 0235-3490 10.15407/archaeologyua2016.01 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/179/172 |
| spellingShingle | Русь стародавній Чернігів дерев’яні вироби дерев’яний посуд ремесло обробка дерева. Sergeyeva, Мaryna S. Chernenko, Olena Ye. Дерев’яні вироби з давньоруського Чернігова (матеріали розкопок 2006 р. на території Чернігівського дитинця) |
| title | Дерев’яні вироби з давньоруського Чернігова (матеріали розкопок 2006 р. на території Чернігівського дитинця) |
| title_alt | Woodwork from Ancient Rus Chernihiv (Materials of Excavations on the Territory of Chernihiv Dytynets in 2006) Деревянные изделия из древнерусского Чернигова (материалы раскопок 2006 г. на территории Черниговского детинца) |
| title_full | Дерев’яні вироби з давньоруського Чернігова (матеріали розкопок 2006 р. на території Чернігівського дитинця) |
| title_fullStr | Дерев’яні вироби з давньоруського Чернігова (матеріали розкопок 2006 р. на території Чернігівського дитинця) |
| title_full_unstemmed | Дерев’яні вироби з давньоруського Чернігова (матеріали розкопок 2006 р. на території Чернігівського дитинця) |
| title_short | Дерев’яні вироби з давньоруського Чернігова (матеріали розкопок 2006 р. на території Чернігівського дитинця) |
| title_sort | дерев’яні вироби з давньоруського чернігова (матеріали розкопок 2006 р. на території чернігівського дитинця) |
| topic | Русь стародавній Чернігів дерев’яні вироби дерев’яний посуд ремесло обробка дерева. |
| topic_facet | Ancient Rus ancient Chernihiv wooden products wooden utensils craft wood processing. Русь стародавній Чернігів дерев’яні вироби дерев’яний посуд ремесло обробка дерева. Русь стародавній Чернігів дерев’яні вироби дерев’яний посуд ремесло обробка дерева. |
| url | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/179 |
| work_keys_str_mv | AT sergeyevamarynas woodworkfromancientruschernihivmaterialsofexcavationsontheterritoryofchernihivdytynetsin2006 AT chernenkoolenaye woodworkfromancientruschernihivmaterialsofexcavationsontheterritoryofchernihivdytynetsin2006 AT sergeyevamarynas derevânnyeizdeliâizdrevnerusskogočernigovamaterialyraskopok2006gnaterritoriičernigovskogodetinca AT chernenkoolenaye derevânnyeizdeliâizdrevnerusskogočernigovamaterialyraskopok2006gnaterritoriičernigovskogodetinca AT sergeyevamarynas derevânívirobizdavnʹorusʹkogočernígovamateríalirozkopok2006rnateritorííčernígívsʹkogoditincâ AT chernenkoolenaye derevânívirobizdavnʹorusʹkogočernígovamateríalirozkopok2006rnateritorííčernígívsʹkogoditincâ |