Вироби із заліза класичного часу з приміських садиб Ольвії
The article introduces iron objects excavated at the Shyroka Balka 6 (οικος — oikos) dated by the end of the 6th — the 30-ies of the 4th century BCE and at the Shyroka Balka 7 (χωριον — chorion) — the second third of the 5th — the beginning of the 3rd centuries BCE, as well as from the area of famil...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Археологія |
|---|---|
| Datum: | 2018 |
| Heft: | 2 |
| Сторінки: | 71-79 |
| ISSN: | 2616-499X |
| Автори та афіліації: |
|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Institute of Archaeology NAS of Ukraine
2018
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/18 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Chemistry, Physics and Technology of Surface| _version_ | 1872824327171211264 |
|---|---|
| author | Papanova, Valentina А. Liashko, Svetlana М. |
| author_facet | Papanova, Valentina А. Liashko, Svetlana М. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Valentina А. Papanova",
"institution": "Berdyansk State Pedagogical University",
"orcid": ""
},
{
"author": "Svetlana М. Liashko",
"institution": "Institute of the National Library of the Vernadsky Library of Ukraine",
"orcid": ""
}
] |
| author_sort | Papanova, Valentina А. |
| baseUrl_str | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 79 |
| container_issue | 2 |
| container_start_page | 71 |
| container_title | Археологія |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2019-11-21T15:29:35Z |
| description | The article introduces iron objects excavated at the Shyroka Balka 6 (οικος — oikos) dated by the end of the 6th — the 30-ies of the 4th century BCE and at the Shyroka Balka 7 (χωριον — chorion) — the second third of the 5th — the beginning of the 3rd centuries BCE, as well as from the area of family burials of the oikos graves. They are introduced by tools and household items such as nails, door bolts, chain links, a needle, a horse harness ring, knives, a fishing hook, a sickle, staples and a strigil.
The strigil is of a particular interest. Only free citizens could do sports in the ancient world. We can assume that the inhabitants of the oikos were the full status Olbian citizens and therefore could attend the gymnasium of Olbia.
The complex of iron objects from two suburban estates is relatively homogeneous and close to the similar objects of Olbia from the chora settlements of the Classical period. Despite its scarcity, the iron objects are of special interest too, because they allow reconstructing the life, the work and crafts, namely, to clarify the conclusions about the persiut of suburban estates inhabitants. |
| doi_str_mv | 10.15407/archaeologyua2018.02.071 |
| first_indexed | 2026-08-07T01:00:59Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 2 71
© В.А. Папанова, С.М. Ляшко, 2018
В.А. Папанова, С.М. Ляшко *
ВИРОБИ ІЗ ЗАЛІЗА КЛАСИЧНОГО ЧАСУ
З ПРИМІСЬКИХ САДИБ ОЛЬВІЇ
УДК 904 (38—52 Ольвія). 034.1
* ПАПАНОВА Валентина Анатоліївна — кандидат іс-
торичних наук, доцент, завідувачка навчальної архе-
ологічної лабораторії Бердянського державного педа-
гогічного університету, vpapanova1953@gmail.com
ЛЯШКО Світлана Миколаївна — кандидат історич-
них наук, провідний фахівець Інституту біографіч-
них досліджень Н аціональної бібліотеки України
ім. В.І. Вернадського, lyashko.svetlana@gmail.com
Статтю присвячено виробам із заліза класичного часу
із приміських садиб Ольвії Широка балка 6 та Широка
балка 7. До наукового обігу вводяться предмети, які
знайдені на двох приміських садибах, а також із похо-
вань сімейної ділянки ойкоса. Аналіз знахідок дозволяє
зробити висновки щодо економіки, соціального статусу
та повсякденного життя населення двох приміських оль-
війських садиб.
К л ю ч о в і с л о в а: приміські садиби, вироби із заліза,
Ольвія, Широка Балка 6 і 7, класичний час.
Упродовж 2003—2017 рр. під час розкопок на
ольвійських приміських садибах Широка Бал-
ка 6 (ойкос, друга третина V — початок III ст.
до н. е.) і Широка Балка 7 (хоріон, кінець V —
30-ті роки IV ст. до н. е.) виявлені знаряддя
праці, зброя та прикраси, культові предмети
зі свинцю, бронзи і заліза (Папанова, Ляшко
2015б, с. 223—250). Авторами розкопок повніс-
тю опубліковані свинцеві культові артефак-
ти (букранії, голівки баранів, лабріс, фігурки
Афіни, Геракла, вершників, герми, пластини із
закляттями), а також гирі для вагів та прясли-
ця, знайдені на обох садибах (Папанова, Ляш-
ко 2014, с. 207—229; вони ж 2015, с. 171—180;
2015а, с. 158—164). К рім того, опубліковані
зброя і кінське спорядження, виявлені на са-
дибах і в похованнях сімейної ділянки поблизу
ойкоса, та бронзові перстні з поховань (Остро-
верхов, Папанова 2009, с. 117—122; Папанова,
Ляшко 2015в, с. 207—222).
Розкопані садиби входили до територіаль-
ної структури поліса та загальної системи сіль-
ськогосподарської хори Ольвії. Цей факт до-
зволяє розглядати комплекс артефактів, зокре-
ма знаряддя праці, предмети побуту із заліза в
контексті господарсько-економічної та куль-
турної структури поліса.
Зауважимо, що залізні вироби з інших по-
селень ольвійської хори опубліковані частко-
во (Бураков 1976, с. 125; Былкова 2007, с. 75—
76, 101; Крыжицкий и др. 1989, с. 67, 135—136,
194—195; Русяєва 1968, с. 212). Про них авто-
ри розкопок і наступних публікацій згадували
або посилалися в контексті аналізу матеріаль-
ної культури ольвійського поліса, доволі часто
без класифікації цих артефактів.
В історіографічному аспекті варто заува-
жити, що в повному обсязі авторами розко-
пок опубліковані тільки залізні предмети з
Нижнього міста О львії (ділянка Н ГС) VI ст.
до н. е. — IV ст. н. е., а також знаряддя пра-
ці та господарсько-побутові предмети О львії
перших століть нашої ери (Крапивина 1993,
с. 130—136; Krutilov 2010, р. 479—482). К рім
того, були розроблені типологічні класифіка-
ції окремих категорій речей різних періодів,
знайдених на городищі, хорі та некрополі (Бу-
раков 1976, с. 125; Козуб 1974, с. 86—87, 111—
114; К рыжицкий и др. 1989, с. 72; Парович-
Пешикан 1974, с. 134—138).
Зауважимо, що першу комплексну класи-
фікацію залізних виробів О львії перших сто-
літь нашої ери розробила В.В. Крапівіна (Кра-
пивина 1993, с. 130—136), узявши за основу
функціональну характеристику. Такий підхід
дозволив виділити групи, типи і варіанти. За-
пропоновану дослідницею класифікацію ви-
користав В.В. Крутілов (Krutilov 2010, р. 481—
482, Pl. 362—364). К ласифікацією залізних
виробів В.В. Крапівіної, окрім ножів, послуго-
вувались також автори публікації.
Проте, на сьогодні відсутня комплексна ти-
пологічна класифікація артефактів із заліза для
всіх періодів існування Ольвії та її сільськогос-
подарської округи.
https://doi.org/10.15407/archaeologyua2018.02.071
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 272
Відзначимо, що в Ольвії та на поселеннях
її хори, як і в інших античних містах-державах
Північного Причорномор’я та Криму, знахідок
виробів із заліза в кількісному відношенні мен-
ше, ніж виробів із міді, бронзи та свинцю. Крім
того, вони дуже корозійні й тому погано збері-
гаються (Фомін 1974, c. 27). Такий стан збере-
женості виробів із заліза обмежує їх вивчення
за допомогою спеціальних методів досліджен-
ня (Паньков 2010, с. 221).
У представленій публікації вводяться до нау-
кового обігу предмети із заліза, розкопані на двох
приміських садибах, а також із поховань сімей-
ної ділянки ойкоса 1. Більшість з них знайдено
на хоріоні (83 предмета). Зазначимо, що асорти-
мент залізних виробів з ойкосу (Широка Балка 6)
та хоріону (Широка Балка 7) одноманітний.
Вони представлені різними знаряддями пра-
ці та господарсько-побутовими залізними пред-
метами, як-от: цвяхи, дверний засув, ланки лан-
цюга, голка, кільце від кінської упряжі, ножі, ри-
бальський гачок, серп, скоби, стригіль та ін.
1 Див. звіти В.А. Папанової за 1992,1995,1996, 2016—2017;
В.А. Папанової та С.М. Ляшко за 2003—2005, 2013—
2014; С.М. Ляшко і В.А. Папанової за 2006—2012 рр. в
науковому архіві Інституту археології НАНУ.
Рис.1. Вироби із заліза: 1 — серп; 2—8 — ножі I
типу; 9—12 — II типу; 1 — III типу; 14 — IV типу
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 2 73
Найбільш численна категорія виробів — зна-
ряддя праці. Закцентуємо на знахідці фрагмен-
та леза серпа симетричної форми (каталог 1) на
хоріоні. Такі серпи використовували в північ-
них областях Балканського півострова з II тися-
чоліття до н. е. (Блаватская 1966, c. 76, прим. 5).
Аналогічні серпи відомі в VI—V ст. до н. е.
на Березані та поселеннях Велика Чорномор-
ка, Чортовате 7, Я горлицьке (Крыжицкий
и др. 1989, с. 74—73, рис. 28, 1—3), а в IV ст.
до н. е. — в Ольвії (Krutilov 2010, р. 479, 481,
Pl. 363, Rc-38) та на Білозерському поселенні
(Былкова 2005, c. 266).
Згідно з металографічними дослідженнями
ковалі в античних містах та поселеннях Північ-
ного Причорномор’я і Криму для виробництва
землеробських знарядь, зокрема серпів, ви-
користовували сировину підвищеної якості, а
саме пакетований метал (зварені один до одно-
го декілька смужок заліза), який надавав виро-
бу пружності, а зварені шви — гостроти. Засто-
совували вони і спеціальні заготовки, які були
близькі до «тришарового пакету з виведенням на
ріжучу закраїну сталевої частини, що надавало
виробу тієї самої пружності та здатності до са-
мозагострювання» (Паньков 2010, с. 220).
В античні часи одним із найпоширеніших
знарядь праці були ножі. На приміських садибах і
в похованнях сімейної ділянки знайдено п’ять но-
жів та 18 фрагментів лез і руків’я. З-поміж них по-
вністю зберігся тільки один ніж із кістяним рукі-
в’ям та чотири без обкладок/накладок руків’я.
Уперше класифікацію ножів із заліза кла-
сичного часу, знайдених у похованнях некро-
Рис. 2. Вироби із заліза: 1—6 — цвяхи із
квадратними стрижнями; 7—8 — цвя-
хи з круглими стрижнями; 9 — голка;
10 — засув; 11 — кільце; 12 — рибаль-
ський гачок; 13—16 — скоби; 17 — стри-
гіль; 18 — фрагмент ланцюга
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 274
поля Ольвії, розробила Ю.І. Козуб (Козуб 1974,
с. 113—114). Дослідниця звернула увагу на те,
що леза ольвійських ножів мають дві характер-
ні форми, що стало одним із критеріїв для її ти-
пології. Так, перша група, за Ю.І. Козуб, — ножі
з горбатою потовщеною спинкою/обухом, ско-
шеною до вістря. Друга — з прямою гострою ро-
бочою частиною. Усі ножі у перетині мали кли-
ноподібну форму і відрізнялися тільки ручками
та способом їх кріплення до лез. Зважаючи на
це, дослідниця виділила чотири типи ножів, які
використовували мешканці Ольвії в V—IV ст. до
н. е. (Козуб 1974, с. 112—114).
На відміну від Ю.І. Козуб, автори взяли за
основу класифікації не форму руків’я і спосіб
кріплення ножів, а форму їх леза.
Тип I — ножі з прямим лезом і з вигнутим
обухом (рис. 1, 2—8). Вони представлені двома
варіантами: перший — зі слабо вигнутим обухом і
прямою гострою робочою частиною; другий — із
сильно вигнутим обухом/«горбатою спинкою»,
з прямою гострою або злегка увігнутою робочою
частиною2 (кат. 2, 4—5, 7—9, 12, 14, 16).
Тип II — ножі з прямим лезом і обухом (кат. 6,
11, 13, 15, 18, 19, 21, 23) (рис. 1, 9—12). Зважаючи
на форму леза і вістря, ми виділили чотири варі-
анти цього типу. Варіант 1 — прямі лезо й обух,
що звужуються знизу і зверху до вістря, з обмежу
вачем перед руків’ям (кат. 6). Варіант 2 — прямі
лезо й обух, вістря у формі кігтя (кат. 13). Варіант
3 — прямі лезо й обух, вістря скошене під кутом
(кат. 23). Варіант 4 — прямі лезо й обух, підйом
леза плавно переходить у вістря (кат. 24).
Тип III — короткий ніж з широким полум’я-
подібним лезом чи у формі витягнутої краплі
(рис. 1, 13). Обух з обох боків поступово звужу-
ється до вістря і черешка. Представлений од-
ним екземпляром (кат. 3).
Тип IV — великі ножі-сікачі (рис. 1, 14);
тип представлений також одним екземпляром
(кат. 10). Цікаво, що у стародавній Греції таки-
ми ножами не тільки обробляли туші тварин, а
в разі небезпеки їх використовували як зброю
(Petrie 1917, р. 21—22, тabl. XXIV, 50).
Ножі з приміських садиб Ольвії, як у всьо-
му античному світі, були багатофункціональ-
ними, але вже існували і спеціалізовані фор-
ми. Напевно, ножем (кат. 23), який мав вістря,
скошене під кутом, міг працювати швець.
Серед ножів переважають суцільнометале-
ві. Їх виробляли з горнової сталі з поверхнево
2 Відносно термінології складових частин ножів див.:
Б.А. Шрамко та В.В. Пясковський (Шрамко 1965,
с. 137—138, рис. 1; Пясковський 2015, с. 153).
навуглецьованим феритом або із заготовки по-
передньо цементованої сталі. Ці технології вже
були відомі в Північному Причорномор’ї у кла-
сичний час (Паньков 2010, с. 220, 222). Імовір-
но, що один із ножів (кат. 23) виготовили саме
методом технологічного зварювання.
Крім того, на садибах розкопано 74 цвяха,
зокрема 10 археологічно цілих та 64 фрагмента.
Із них на хоріоні розкопано 63 екз., на ойко-
сі — сім, а решта — у похованнях сімейної ді-
лянки.
Вони представлені двома типами: цвяхи з
квадратними або з круглими стрижнями, з ві-
стрям/жалом у вигляді піраміди або конусу різ-
них розмірів і товщини. На тупому кінці вони
мали квадратну або грибоподібну голівку. Усі
цвяхи виготовлені методом кування (Крапи-
вина 1993, c. 134).
Тип I — цвяхи з квадратними стрижня-
ми, представлені п’ятьма варіантами (рис. 2,
1—6). Варіант 1 — довгий квадратний стри-
жень (довжина 5,5—9,0 см, перетин 0,4 × 0,4—
1,3 × 1,3 см) і округла голівка (1,4 × 1,7—1,3 ×
1,5 см) — (рис. 2, 2). Варіант 2 — довгий ква-
дратний стрижень (довжина 5,7—10 см, пере-
тин 0,3 × 0,3—1,3 × 1,3 см) і невелика квадрат-
на голівка (0,7 × 0,7 см). Варіант 3 — довгий
квадратний стрижень (аналогічний варіан-
ту 1) і велика квадратна голівка (1,3 × 1,3 см).
Варіант 4 — короткий стрижень (довжина
4,0—5,0 см, перетин 0,3 × 0,3—0,9 × 0,9 см) і
округла голівка (0,7 × 0,7—1,0 × 1,1 см). Ва-
ріант 5 — короткий стрижень (довжина 3,0—
4,0 см, перетин 0,3 × 0,3—0,7 × 0,7 см) і ква-
дратна розширена з одного краю, голівка
(1,0 × 1,0—1,4 см).
Тип II — цвяхи з округлими стрижнями (до-
вжина 3,5—7,5 см, діаметр 0,3—0,9 см) (рис. 2,
7—8). Їх виробництво було більш складним,
ніж квадратних. Спочатку брався для заготов-
ки залізний прут, якому в процесі кування на-
давали округлої форми (Паньков 2014, с. 222).
Тому знахідки таких цвяхів украй рідкісні.
Цвяхи обох типів застосовувалися в О ль-
вії та її хорі з VI ст. до н. е. по IV ст. н. е. (Бу-
раков 1976, с. 123, табл. ХIII, 31; Крыжицкий
и др. 1989, с. 142, рис. 54, 19; Крапивина 1993,
c. 134—135; Krutilov 2010, р. 481, Pl. 363, Rc-46,
Pl. 364, Rc-47—52, 54—58).
Для виготовлення цвяхів та скоб викорис-
товували або кричне залізо, або різноманіт-
ні уламки заліза (Паньков 2014, с. 222), тобто
менш якісне, ніж для серпів та ножів.
Не менший інтерес викликають інші
господарсько-побутові предмети із заліза: двер-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 2 75
ний засув (кат. 26), ланки ланцюга (кат. 28),
голка (кат. 25), кільце від упряжі (кат. 27), ри-
бальський гачок (кат. 29), скоби (кат. 31—33).
Звертаємо увагу на першу знахідку на хо-
ріоні залізної голки класичного часу не лише
на поселеннях хори, а й в Ольвії. Раніше була
відома тільки одна залізна голка з похован-
ня 109/1901 елліністичного часу (Парович-
Пешикан 1974, с. 138). Рідкісні їх знахідки і
в Ольвії перших століть нашої ери (Крапиви-
на 1993, с. 84, рис. 87, 18—21, 24). Нечислен-
ність цих знахідок пояснюється складністю їх
виготовлення та поганим станом збереженос-
ті заліза.
На цій же садибі розкопаний залізний ри-
бальський гачок. До цієї знахідки були відомі
тільки бронзові рибальські гачки класичного
часу (Козуб 1974, с. 113—114, рис. 60).
Зазначимо, що технологія місцевого вироб-
ництва голок та рибальських гачків у цей пері-
од ще не досліджена (Паньков 2014, с. 221).
Цінною в археологічному аспекті є знахідка
стригіля (кат. 34) — предмета першої необхід-
ності палестріта. В античному світі займалися
спортом тільки вільні громадяни. Певно, жи-
телі ойкосу також були повноправними оль-
військими громадянами, і тому вони мали пра-
во відвідувати гимнасій, який існував в Ольвії
з V ст. до н. е. до III ст. н. е. (Скржинская 2000,
с. 73—75).
Представлений комплекс виробів із заліза з
двох приміських садиб однорідний і близький
до аналогічних предметів з Ольвії та поселень
її хори класичного часу. Він дозволяє судити
про асортимент виробів із заліза та постави-
ти питання про місце їх виробництва. Відо-
мо, що в цей період саме з Ольвії на поселен-
ня надходили залізні знаряддя праці та зброя
(Крыжицкий и др. 1989, с. 141). Не винятком
були ойкос і хоріон, які знаходилися неподалік
від міста та постачали його мешканцям сіль-
ськогосподарську продукцію.
Жителі ойкоса і хоріона займалися сіль-
ським господарством з переважанням ско-
тарства над землеробством (Папанова, Ляшко
2015б, с. 250). Раніше зроблений нами висно-
вок підтверджується знахідками серпа, а також
ножів та їхніх фрагментів (16 екз.), знайдених
на садибі Широка Балка 7.
Отже, не зважаючи на свою нечисленність,
знаряддя праці та побутові предмети із заліза
становлять особливий інтерес для реконструк-
ції економіки, соціального статусу та повсяк-
денного життя населення цих двох приміських
ольвійських садиб у контексті поліса.
КАТАЛОГ 3
Знаряддя праці
1. Серп (О-2009, Некр. ЮЗ/151; рис. 1, 1). Центральна
частина дуги леза симетричної форми.
Розміри: довжина 16,8 см, хорда 13 см, ширина 3,0 см,
товщина 0,8 см.
Фрагмент серпа розкопаний на садибі Широка Балка 7
в сіро-глиняному ґрунті (кв. 61) на глибині 0,3—0,7 м ра-
зом з уламками ручок амфор Гераклеї та Аканфа з клеймами
IV ст. до н. е. (Lyashko et al. 2013, р. 266, 271, 273, № 28, 46).
Датування: IV ст. до н. е.
Археологічно цілі ножі 4
2. Ніж (О-2016, Некр. (ю-з)/ 30) з прямим лезом і зі
слабо вигнутим обухом (рис. 1, 2). Руків’я виготовле-
не з фрагменту ребра ВРХ з поздовжнім розрізом (2,8 ×
0,3 см), у який вставлявся черенок ножа. Колодка та чере-
нок скріплені двома заклепками (Папанова, Ляшко 2015,
с. 180, 186, рис. 1, 8).
Розміри: ніж довжиною 21,5 см; довжина леза 12 см,
ширина леза 1,7 см, товщина леза 0,3 см; руків’я — до-
вжина 9,5 см, ширина 1,0—1,4 см, товщина 0,7—1,0 см.
Найближча аналогія — ніж з поховання 13/1901 ел-
ліністичного часу некрополя Ольвії (Парович-Пешикан
1974, с. 135—136, рис. 104, 4).
Такий тип ножів використовували в Ольвії та на хорі з
V до н. е. до IV ст. до н. е. (Крыжицкий и др. 1989, с. 136;
Козуб 1974, с. 112; Крапивина 1993, с. 134; Krutilov 2010,
р. 481, Pl. 363, Rc-39).
Ніж розкопаний на садибі Широка Балка 7 у господар-
ській ямі 18 у приміщенні 9а з матеріалом кінця V—IV ст.
до н. е.
Датування: кінець V—IV ст. до н. е.
3. Ніж (О-1991, Некр./10) з коротким широким лезом
краплеподібної форми, з поступовим звуженням обуха до
вістря та черенка з обох боків (рис. 1, 13). Дерев’яна (зо-
тліла) обкладка руків’я прикріплювалася до леза за допо-
могою заклепки. Найімовірніше, це була колодка з поздо-
вжнім розрізом, у який вставлявся черенок ножа (Папа-
нова 1993, с. 28, 56, рис. 1, 4).
Розміри: довжина 8,0 см; довжина леза 5,0 см, шири-
на леза 0,5 × 2,0 × 1,4 см, товщина 0,3 см; довжина 3,0 см,
ширина 1,4 × 1,0 × 0,4 см, товщина 0,3 см.
Аналогія — за формою леза він близький до I типу но-
жів V ст. до н. е., згідно з класифікацією Ю.І. Козуб (Козуб
1974, с. 112, рис. 58, 1).
Ніж входив до складу інвентарю поховання 2/1991 сі-
мейної ділянки жителів приміської садиби Широка Балка 6.
Поховання датується другою — третьою чвертями IV ст. до
н. е. (Папанова, Ляшко 2015в, с. 210—212, рис. 2, 5).
Датування: друга — третя чверті IV ст. до н. е.
4. Ніж (О-1995, Некр./3) з прямим лезом та вигнутим
обухом, скошеним до вістря та черенка (рис. 1, 3). Мав
дерев’яне руків’я. Черенок та обкладки ножа скріплюва-
лися двома заклепками (Папанова, Ляшко 2015в, с. 216—
218, рис. 5, 6).
Розміри: довжина 12,5 см; довжина леза 8,5—9,5 см,
ширина леза 0,5 × 2,0 × 1,5 см, товщина леза 0,3 см; чере-
нок — довжина 3,0—4,0 см, ширина 1,0—1,5 см, товщи-
на 0,4 см.
3 Каталог складений без цвяхів, тому що вони були
однотипні за формою та розмірами протягом всього
часу існуванні Ольвії та хори. Опис їх наданий у тек-
сті (див. вище).
4 Ножі, цілі та фрагменти, розташовані згідно з їх да-
туванням.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 276
Аналогія — за формою леза ніж близький до другого
варіанту III типу ножів V—IV ст. до н. е., згідно з класифі-
кацією Ю.І. Козуб (Козуб 1974, с. 112—114, рис. 58, 4).
Ніж знайдений у похованні 2/1995 на сімейній ділян-
ці некрополя жителів приміської садиби Широка Балка 6.
Поховання датується серединою IV ст. до н. е. (Папанова,
Ляшко 2015в, с. 218).
Датування: середина IV ст. до н. е.
5. Ніж (О-2004, Некр. ЮЗ (ус)/3) з прямим лезом та ви-
гнутим обухом, черенок скошений з боку обуха і вирізаний
з боку леза (рис. 1, 4). Обкладка руків’я не збереглася.
Розміри: довжина 14,5 см; довжина леза 11,5 см, шири-
на леза 2,5 см, товщина 0,5 см; черенок — довжина 3,0 см,
ширина 1,0 см, товщина 0,7—1,2 см.
Аналогія — такий тип ножів був поширений в О ль-
вії в усі періоди її існування (Крапивина 1993, с. 81, 134,
рис. 84, 7; Krutilov 2010, р. 481, Pl. 363, Rc-39).
Ніж розкопаний на садибі Широка Балка 7 у темно-
глинястому ґрунті (кв. 21) на глибині 0,25—0,46 м, в якому
знайдені фрагменти кераміки IV ст. до н. е.
Датування: IV ст. до н. е.
6. Ніж (О-2011, Некр. ЮВ.ШБ/140) з прямим довгим
лезом і плавно скошеним обухом до вістря (рис. 1, 9).
Лезо відокремлювалося від руків’я обмежувачем (3,0 ×
1,0 × 0,2 см). Обкладка руків’я не збереглась. На черенку в
4,4 см від обмежувача знаходився отвір для заклепки. Імо-
вірно, це була колодка з пазом.
Розміри: довжина 18,8 см; довжина леза 11,5 см, ши-
рина леза 1,0—3,2 см, товщина 0,6 см; черенок — довжина
6,0 см, ширина 1,8—3,0 см, товщина 0,5 см.
Аналогія — ніж з таким же обмежувачем знайдений у
похованні 35/1912 IV ст. до н. е. (Козуб 1974, с. 112, 114,
рис. 58, 4).
Ніж розкопаний на садибі Широка Балка 6 у госпо-
дарській ямі 8 (кв. 16) з уламками кераміки IV ст. до н. е.
Датування: IV ст. до н. е.
Фрагменти лез і руків’я
7. Фрагмент леза ножа (О-2012, Некр. ЮВ.ШБ/69).
Збереглася тільки частина прямого леза. Обух плавно ско-
шений до вістря (рис. 1, 6).
Розміри: довжина 8,7 см, найбільша ширина 2,0 см,
товщина 0,6 см.
Розкопаний на садибі Широка Балка 6 в напівземлян-
ці 2, яка датується другої третиною — кінцем V ст. до н. е.
(Папанова, Ляшко 2015б, с. 236).
Датування: друга третина V ст. до н. е.
8. Фрагмент леза ножа (О-2006, Некр. ЮЗ (ус)/108).
Пряме лезо, обух і нижня кромка леза плавно переходить
у вістря у вигляді кігтя. Сильно корозійний.
Розміри: довжина 6 см, найбільша ширина 1,7 см, тов-
щина 0,4 см.
Аналогія — ніж з розкопок ділянки НГС (Нижнє місто,
Ольвія) (Krutilov 2010, Pl. 363, Rc-41).
Розкопаний на садибі Широка Балка 7 у господар-
ській ямі 2 в приміщенні 2 напівземлянки I, яка датується
межею V—IV — першою третиною IV ст. до н. е. (Папано-
ва, Ляшко 2015б, с. 229).
Датування: межа V—IV — перша третина IV ст. до
н. е.
9. Фрагмент ножа (О-2011, Некр. ЮВ.ШБ/156). Пря-
ме довге лезо та вигнутий обух, який скошений до вістря
(рис. 1, 5).
Розміри: довжина 16,5 см, найбільша ширина 3,0 см,
товщина 1,0 см.
Розкопаний на садибі Широка Балка 6 в господар-
ській ямі 6 (кв. 10) з фрагментами кераміки першої поло-
вини IV ст. до н. е.
Датування: перша половина IV ст. до н. е.
10. Фрагмент великого ножа-сікача (О-2003, Некр. ЮЗ
(ус)/71); рис. 1, 14). Збереглася частина леза. Імовірніше,
ніж мав пряме лезо. О бух і нижній край леза (підйом)
плавно переходили у вістря.
Розміри: довжина 10 см, найбільша ширина 3,0 см,
товщина 1,2 см.
Ніж знайдений на садибі Широка Балка 7 у заповнен
ні приміщення 3 першого господарського комплексу,
який служив для короткочасного утримання великої та
дрібної рогатої худоби, а також її забою. Цей комплекс да-
тується другою третиною — 30-ми роками IV ст. до н. е.
(Папанова, Ляшко 2015б, с. 236).
Датування: друга третина — 30-ті роки IV ст. до н. е.
11. Фрагмент леза ножа (О-2007, Некр. ЮЗ (ус)/103).
Пряме лезо, обламане з обох кінців.
Розміри: довжина 5,0 см, найбільша ширина 2,0 см,
товщина 0,3 см.
Розкопаний на садибі Широка Балка 7 у приміщен-
ня 13 житлового будинку другої третини — 30-х рр. IV ст.
до н. е. (Папанова, Ляшко 2015б, с. 236, 239—240).
Датування: друга третина — 30-ті роки IV ст. до н. е.
12. Лезо ножа у двох фрагментах (О-2007, Некр. ЮЗ
(ус)/120). Пряме довге лезо з плавно скошеним обухом до
вістря (рис. 1, 7).
Розміри: довжина 9,0 см, найбільша ширина 1,7 см,
товщина 0,4 см.
Ніж розкопаний на садибі Широка Балка 7 у примі-
щенні 13 житлового будинку другої третини — 30-х рр.
IV ст. до н. е.
Датування: друга третина — 30-ті роки IV ст. до н. е.
13. Фрагмент леза ножа (О-2006, Некр. ЮЗ (ус)/112).
Пряме лезо з вістрям у вигляді кігтя (рис. 1, 12). Сильно
корозійний.
Розміри: довжина 5,0 см, найбільша ширина 1,4 см,
товщина 0,3 см.
Аналогія — ніж з розкопок ділянки НГС (Нижнє місто,
Ольвія) (Krutilov 2010, Pl. 363, Rc-41) та кат. 8.
Випадкова знахідка на садибі Широка Балка 7.
Датування: IV ст. до н. е.
14. Фрагмент леза ножа з обламаним вістрям і черен-
ком (О-2009, Некр. ЮЗ /109). Пряме лезо, обух і нижній
край леза плавно переходять у вістря.
Розміри: довжина 7,0 см, найбільша ширина 1,4 см,
товщина 0,3 см.
Розкопаний на садибі Ш ирока Балка 7 у темно-
глинистому ґрунті (кв. 61) на глибині 0,44 м з фрагмента-
ми кераміки IV ст. до н. е.
Датування: IV ст. до н. е.
15. Фрагмент леза ножа (О-2009, Некр. ЮЗ /110). Пря-
ме лезо. Сильно корозійне.
Розміри: довжина 5,0 см, найбільша ширина 1,2 см,
товщина 0,3 см.
Розкопаний на садибі Ш ирока Балка 7 у темно-
глинистому ґрунті (кв. 61) на глибині 0,44 м з фрагмента-
ми кераміки IV ст. до н. е.
Датування: IV ст. до н. е.
16. Фрагмент леза ножа (О-2009, Некр. ЮЗ /123). Пря-
ме лезо з обухом, скошеним до вістря (рис. 1, 8).
Розміри: довжина 7,0 см, найбільша ширина 2,0 см,
товщина 0,4 см.
Підйомний матеріал на садибі Широка Балка 7.
Датування: IV ст. до н. е.
17. Фрагмент черенка ножа (О-2009, Некр. ЮЗ /124).
Сильно корозійний.
Розміри: довжина 2,5 см, найбільша ширина 1,0 см,
товщина 0,3 см.
Підйомний матеріал на садибі Широка Балка 7.
Датування: IV ст. до н. е.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 2 77
18. Фрагмент леза ножа (О-2009, Некр. ЮЗ /127). Цен-
тральна частина прямого леза. Сильно корозійне.
Розміри: довжина 6,3 см, найбільша ширина 1,5 см,
товщина 0,3 см.
Підйомний матеріал на садибі Широка Балка 7.
Датування: IV ст. до н. е.
19. Фрагмент ножа (О-2009, Некр. ЮЗ /162). Зберегла-
ся центральна частина прямого леза. Сильно корозійне.
Розміри: довжина 4,0 см, найбільша ширина 1,5 см,
товщина 0,3 см.
Підйомний матеріал на садибі Широка Балка 7.
Датування: IV ст. до н. е.
20. Фрагмент черенка ножа (О-2009, Некр. ЮЗ /183).
На черенку дві заклепки на відстані 1,6 см одна від одної.
Розміри: довжина 2,7 см, найбільша ширина 1,5 см,
товщина 0,3 см.
Розкопаний на садибі Ш ирока Балка 7 у сіро-
глинистому ґрунті (кв. 60) на глибині 1,1 м з фрагментами
кераміки IV ст. до н. е.
Датування: IV ст. до н. е.
21. Фрагмент леза ножа (О-2009, Некр. ЮЗ /195). Зву-
жуюче пряме лезо.
Розміри: довжина 4,0 см, найбільша ширина 1,5 см,
товщина 0,3 см.
Підйомний матеріал на садибі Широка Балка 7.
Датування: IV ст. до н. е.
22. Фрагмент леза та черенок ножа (О-2009, Некр. ЮЗ
/196). Обламане пряме лезо. Сильно корозійне.
Розміри: загальна довжина 5,3 см; лезо — довжина
1,8 см, ширина 1,3 см, товщина 0,4 см; черенок — довжи-
на 3,5 см, ширина 1,1 см, товщина 0,3 см.
Підйомний матеріал на садибі Широка Балка 7.
Датування: IV ст. до н. е.
23. Фрагмент ножа (О-2011, Некр. ЮВ.ШБ /149). Пря-
ме довге лезо і прямий обух, вістря скошене під кутом
(рис. 1, 10).
Розміри: довжина 14 см, найбільша ширина 2,5 см.
Ніж розкопаний на садибі Широка Балка 6 у підсоб
ному приміщенні 2 житлового будинку, який датується
межею V—IV — IV ст. до н. е. (Папанова, Ляшко 2015б,
с. 230, 236)
Датування: IV ст. до н. е.
24. Фрагмент леза ножа (О-2011, Некр. ЮВ.ШБ/176).
Збереглася частина прямого леза з вістрям (рис. 1, 11).
Підйом леза плавно переходить у вістря.
Розміри: довжина 7,5 см, найбільша ширина 1,8 см,
товщина 0,7 см.
Розкопаний на садибі Широка Балка 6 у приміщенні 1
житлового будинку, який датується межею V—IV — IV ст.
до н. е.
Датування: IV ст. до н. е.
Предмети побуту
25. Голка (О-2009, Некр. ЮЗ /5; рис. 2, 9). Сильно ко-
розійна.
Розміри: довжина 3,7 см, діаметр 0,1 см.
Найближча аналогія — голка з поховання 109/1901 ел-
ліністичного часу (Парович-Пешикан 1974, с. 138).
Розкопана на садибі Широка Балка 7 в гумусі (кв. 61)
на глибині 0,28 м з уламками амфор IV ст. до н. е.
Датування: IV ст. до н. е.
26. Засув (О-2008, Некр. ЮЗ /43; рис. 2, 10). Фрагмент
зсувного засува Г-подібної форми під навісний замок.
Розміри: загальна довжина 6,7 см і товщина 1,0 см; до-
вжина засувки 5,0 см, ширина засувки 2,5—3,0 см; вну-
трішній діаметр кільця 1,3 см.
Розкопаний на садибі Широка Балка 7 у попелі (кв. 53)
на глибині 1,4 м з фрагментами кераміки IV ст. до н. е.
Датування: IV ст. до н. е.
27. Кільце (О-2013, Некр. ШБ. ЮВ/94; рис. 2, 11).
Фрагментоване.
Можливо, від кінської упряжі.
Розміри: діаметр внутрішній 1,5 см і зовнішній 2,0 см.
Розкопано на садибі Широка Балка 6 в ямі 30 на гли-
бині 0,67 м з матеріалом, зокрема уламками амфор та чер-
вонофігурної кераміки, другої третини V—IV ст. до н. е.
Датування: друга третина V—IV ст. до н. е.
28. Ланцюг (О-2011, Некр. ШБ.ЮВ/147а; рис. 2, 18).
Дві ланки від ланцюга. Кільця овальні. Сильно корозійні.
Розміри: довжина без урахування вигинів 10,2 см, до-
вжина найбільш збереженого кільця близько 7,3 см, тов-
щина близько 1,7 см.
Розкопаний на садибі Широка Балка 6 у приміщен-
ні 1 житлового будинку, який датується межою V—IV —
IV ст. до н. е.
Датування: IV ст. до н. е.
29. Рибальський гачок (О-2009, Некр. ЮЗ /33; рис. 2, 12). У
формі дугоподібного стрижня. Вістря з шипом (обламаний).
Розміри: довжина 2 см, хорда дуги близько 1,0 см.
Аналогії — бронзові гачки, знайдені на ольвійському
некрополі в похованні 1905/53 IV ст. до н. е. (Козуб 1974,
с. 113—114, рис. 60).
Розкопаний на садибі Ш ирока Балка 7 у гумусі
(пкв. 59) на глибині 0,4 м з матеріалом IV ст. до н. е.
Датування: IV ст. до н. е.
30. накладка з двох частин овальної форми для дверей
під ручку/замок (О-2008, Некр. ЮЗ /44; рис. 2, 13) з двох
частин овальної форми. На накладці, яка гірше зберегла-
ся, з одного боку був невеличкий отвір, а з іншого — фраг-
мент ручки (?).
Розміри: довжина 6,0 см, ширина 3,0 см, товщина 0,5 см.
Виявлена на садибі Широка Балка 7 у золистому ґрун-
ті (кв. 53) на глибині 1,4 м. Не виключено, що вона має
відношення до засуву під навісний замок (див. кат. 26),
оскільки вони знайдені в одному місці.
Датування: IV ст. до н. е.
31. Скоба (О-2011, Некр. ШБ.ЮВ/36; рис. 2, 14). Неве-
лика за розміром, кругла в перетині, із загнутими кінцями.
Розміри: довжина 2,0 см, довжина кінців 0,5 см, діа-
метр 0,3 см.
Аналогічна скобам типу 3 з Ольвії перших століть на-
шої ери (Крапивина 1993, с. 84, 135, рис. 87, 10—11).
Розкопана на садибі Ш ирока Балка 6 в жовто-
глинистому ґрунті (кв. 13) на глибині 0,68 м з матеріалом
IV ст. до н. е.
Датування: IV ст. до н. е.
32. Скоба (О-2012, Некр. ШБ.ЮВ/138; рис. 2, 15). Кру-
гла в перетині, із зігнутими різної довжини кінцями.
Розміри: довжина 1,7 см, довжина прямого кінця
0,7 см, відігнутого — 1,0 см.
Аналогічна скобам типу 3 з Ольвії перших століть на-
шої ери (Крапивина 1993, с. 84, 135, рис. 87, 10—11).
Розкопана на садибі Широка Балка 6 у господарській
ямі 25, глибина 0—0,9 м з уламками кераміки V—IV ст. до
н. е.
Датування: V—IV ст. до н. е.
33. Скоба (О-2016, Некр. ЮЗ /15; рис. 2, 16), S-подібної
форми, пласка.
Розміри: довжина без урахування вигинів 6,0 см, пере-
тин 0,3 × 0,5 см.
Аналогічна скобі типу 1 з Ольвії перших століть нашої
ери (Крапивина 1993, с. 84, 135, рис. 87, 8).
Підйомний матеріал на садибі Широка Балка 7.
Датування: IV ст. до н. е.
34. Стригіль (О-1994, Некр./9; рис. 2, 17). Скребок за-
гнутий, ручка пряма, суцільна з потовщенням на кінці у
вигляді кульки (діаметр 1,0 см). Сильно корозійний.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 278
Розміри: ручка довжиною 12 см, шириною 1,3 см;
скребок шириною 0,7—1,0 см; товщиною 1,0 см.
Найближча аналогія — стригіль другого варіанту II
типу з поховання 1911/76 V—IV ст. до н. е. (Козуб 1974,
с. 85—86).
Стригіль розкопаний у похованні 1994/4 на сімей-
ній ділянці поховань жителів приміської садиби Широка
Балка 6. Поховання датується другою половиною IV ст. до
н. е. (Лейпунська, Папанова 2003, с. 319—320). Це перша
знахідка предметів такого роду, пов’язана із соціальною
структурою і повсякденним життям жителів хори.
Датування: друга половина IV ст. до н. е.
Блаватская Т.В. Ахейская Греция во II тысячелетии до
н. э. Москва, 1966.
Бураков А.В. Козырское городище рубежа и первых сто-
летий нашей эры. Киев, 1976.
Былкова В.П. Новая находка комплекса амфор на Белозер-
ском поселении. Древности. 2005, вып. 6, с. 256—267.
Былкова В.П. Нижнее Поднепровье в античную эпоху (по
материалам раскопок поселений). Херсон, 2007.
Козуб Ю.I. Некрополь Ольвiї V—IV ст. до н. е. Київ, 1974.
Крапивина В.В. Ольвия: материальная культура I—IV вв.
н. э. Киев, 1993.
Крыжицкий С.Д. и др. Сельская округа О львии. К иев,
1989.
Лейпунская Н .А., Папанова В.А. К характеристике
экономических связей Ольвии (по материалам ам-
фор из некрополя Широкой балки). Археологічні від-
криття в Україні 2001—2002 рр. (ред. Н .О. Гаври-
люк). Київ, 2003, с. 310—320.
Островерхов А.С., Папанова В.А. Новые материалы к кор-
пусу ольвийской глиптики раннеантичного времени.
Старожитності степового Причономор’я і Криму (ред.
П.П. Толочко). Запоріжжя, 2009, т. ХV, с. 117—122.
Паньков С.В. Стародавня чорна металургія на території
України. Передскіфський і скіфо-античний період.
Київ, 2014.
Папанова В.А. Н екрополь О львии (история исследова-
ния, итоги раскопок). Бердянск, 1993.
Папанова В.А., Ляшко С.Н. Свинцовые фигурки из оль-
вийской усадьбы IV в. до н. э. Старожитності сте-
пового Причорномор’я і Криму (ред. П.П. Толочко).
Запоріжжя, 2014, т. ХVIІ, с. 207—229.
Папанова В.А., Ляшко С.Н. Свинцовые культовые изде-
лия из пригородных усадеб Ольвии. Старожитності
степового Причорномор’я і Криму (ред. П.П. Толоч-
ко). Запоріжжя, 2015, т. ХVIІІ, с. 171—180.
Папанова В.А., Ляшко С.Н. Весовые гири из пригородных
усадеб ольвийской хоры V—IV вв. до н. э. Археологія і
давня історія України. 2015а, вип. 1 (14), с. 158—164.
Папанова В.А., Ляшко С.Н. Пригородные усадьбы оль-
вийской хоры V—IV вв. до н. э. (итоги раскопок
2003—2013 гг.). Stratum Plus. 2015б, № 3, с. 223—250.
Папанова В.А., Ляшко С.Н. Находки оружия и конской
сбруи на пригородных усадьбах Ольвии. Материалы
по археологии Северного Причерноморья (ред. И.В. Бру-
яко). Одесса, 2015в, вып. 13, с. 207—222.
Папанова В.А., Ляшко С.Н. К остяные изделия из
пригородных усадеб О львии. EMINAK. 2016, № 4
(16), с. 178—189.
Парович-Пешикан М. Н екрополь О львии эллини
стического времени. Киев, 1974.
Пясковський В.В., Чорноус Ю.М., Іщенко А.В., Алєксє-
єв О.О. Криміналістика. Київ, 2015.
Русяєва Г.С. Поселення Петухівка І біля Ольві. Археологія.
1968, вип. 21, с. 213—221.
Скржинская М.В. Будни и праздники О львии. Санкт-
Петербург, 2000.
Фомін Л.Д. Техніка обробки заліза в Ольвії і Тірі. Археоло-
гія. 1974, вип. 13, с. 25—31.
Krutilov V.V. Rc Metal objects. The Lower City of Olbia (Sector
NGS) in the 6th Century BC to the 4th Century AD (ed. N.A.
Lejpunskaja, Pia Guldager Bilde, Jakob Munk Højte,
V.V. Krapivina, S.D. Kryžickij). Aarhus, 2010, vol. 1,
p. 479—482 (Black Sea Studies 13).
Lyashko S.N., Mateevici N., Рapanova V.A. Timbres
amphoriques decouverts dans deux fermes dela chora
d’Olbia (fouilles 2003—2012). In: Buzoianu L., Chera C.,
Dupont P., Lungu V. PATABS III. Production and Trade
of Amphorae in the Black Sea. PONTICA XLVI. Costanta,
2013, supp. II, p. 263—287.
Petrie W.M. Fl. Tools and weapons illustrated by the Egyptian
collection in University college. London, 1917.
Надійшла 28.03.2018
В.А. Папанова 1, С.Н. Ляшко 2
1 кандидат исторических наук, доцент, заведующая учебной археологической лабораторией
Бердянского государственного педагогического университета.
2 кандидат исторических наук, ведущий научный сотрудник Института биографических исследований
Национальной библиотеки Украины им. В.И. Вернадского.
ИЗДЕЛИЯ ИЗ ЖЕЛЕЗА С ПРИГОРОДНЫХ УСАДЕБ ОЛЬВИИ КЛАССИЧЕСКОГО ВРЕМЕНИ
В статье вводятся в научный оборот предметы из железа, раскопаные на усадьбах Широкая балка 6 (ойкос) конца
V — 30-х годов IV вв. до н. э. и Широкая балка 7 (хорион) второй трети V — начала III вв. до н. э., а также из по-
гребений семейного участка захоронений ойкоса. Они представлены орудиями труда и хозяйственно-бытовыми
предметами: гвозди, дверной засов, звенья цепи, игла, кольцо от конской упряжи, ножи, рыболовный крючок,
серп, скобы, стригиль и др.
Отметим крайне редкую находку стригиля. В античном мире спортом могли заниматься только свободные
граждане. Поэтому можно предположить, что жители ойкоса были полноправными ольвийскими гражданами и
поэтому могли посещать гимнасий Ольвии.
Комплекс железных изделий из двух пригородных усадеб относительно однороден и близок аналогичным
предметам Ольвии и поселений ее хоры классического времени.
Однако, несмотря на немногочисленность, железные изделия вызывают особый интерес, т. к. они позволяют
реконструировать быт, занятия и ремесла. В частности, уточнить выводы о занятии жителей этих усадеб.
К л ю ч е в ы е с л о в а: пригородные усадьбы, железные изделия, Ольвия, Широкая балка 6 и 7, классический период.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 2 79
Valentina А. Papanova 1, Svetlana М. Liashko 2
1 Ph.D., an assistant professor, Honored Worker of Education of Ukraine, Head of the Educational Archaeological Laboratory of the
Berdiansk State Pedagogical University
2 Ph.D., Leading Researcher of the Biographical Research Institute of the National Library of Ukraine named by V.I. Vernadskyi
IRON OBJECTS OF CLASSICAL TIME FROM SUBURBAN ESTATES OF OLBIA
The article introduces iron objects excavated at the Shyroka Balka 6 (οικος — oikos) dated by the end of the 6th — the 30-ies
of the 4th century BCE and at the Shyroka Balka 7 (χωριον — chorion) — the second third of the 5th — the beginning of the
3rd centuries BCE, as well as from the area of family burials of the oikos graves. They are introduced by tools and household
items such as nails, door bolts, chain links, a needle, a horse harness ring, knives, a fishing hook, a sickle, staples and a
strigil.
The strigil is of a particular interest. Only free citizens could do sports in the ancient world. We can assume that the
inhabitants of the oikos were the full status Olbian citizens and therefore could attend the gymnasium of Olbia.
The complex of iron objects from two suburban estates is relatively homogeneous and close to the similar objects of Olbia
from the chora settlements of the Classical period. Despite its scarcity, the iron objects are of special interest too, because
they allow reconstructing the life, the work and crafts, namely, to clarify the conclusions about the persiut of suburban
estates inhabitants.
K e y w o r d s: suburban estates, iron objects, nails, knives, chain, needle, clamps, strigil, Shyroka Balka 6, Shyroka Balka 7,
Olbia, Classical period.
References
Blavatskaia T.V. Akheiskaia Gretsiia vo II tyisiacheletii do n. e. Moskva, 1966.
Burakov A.V. Kozyrskoe gorodische rubezha i pervykh stoletii nashei ery. Kyiv, 1976.
Bylkova V.P. Novaia nakhodka kompleksa amfor na Belozerskom poselenii. Drevnosti. 2005, no. 6, pp. 256-267.
Bylkova V.P. Nizhnee Podneprovie v antichnuiu epokhu (po materialam raskopok poselenii). Kherson, 2007.
Fomin L.D. Tekhnika obrobky zaliza v Olvii i Tiry. Arkheolohiia. 1974, no. 13, pp. 25-31.
Kozub Yu.I. Nekropol Olvii V-IV st. do n. e. Kyiv, 1974.
Krapivina V.V. Olviia: materialnaia kultura I-IV vv. n. e. Kyiv,1993.
Krutilov V.V. Metal objects. The Lower City of Olbia (Sector NGS) in the 6th Century BC to the 4th Century AD (eds. N.A. Lejpunskaja,
P. Guldager Bilde, J.M. Højte, V.V. Krapivina, S.D. Kryžickij). Black Sea Studies. Aarhus, 2010, no. 13, vol. 1, pp. 479-482.
Kryzhytskiy S.D., Buiskikh S.B., Burakov A.V., Otreshko V.M. Selskaia okruga Olvii. Kyiv,1989.
Leipunskaia N.A., Papanova V.A. K kharakteristike ekonomicheskikh sviazei Olvii (po materialam amfor iz nekropolia Shyrokoi
balki). Arkheolohichni vidkryttia v Ukraini 2001-2002 rr. Kyiv, 2003, pp. 310-320.
Liashko S.N., Mateevici N., Рapanova V.A. Timbres amphoriques decouverts dans deux fermes dela chora d’Olbia (fouilles 2003-
2012). In: Buzoianu L., Chera C., Dupont P., Lungu V. PATABS III. Production and Trade of Amphorae in the Black Sea.
PONTICA. Costanta, 2013, no. 46, suppl. II, p. 263-287.
Ostroverkhov A.S., Papanova V.A. Novyie materialy k korpusu olviiskoi gliptiki ranneantichnogo vremeni. Starozhytnosti stepovoho
Prychornomoria i Krymu (ed. P.P. Tolochko). Zaporizhzhia, 2009, vol. 15, pp. 117-122.
Pankov S.V. Starodavnia chorna metalurhiia na terytorii Ukrainy. Peredskifskyi i skifo-antychnyi period. Kyiv, 2014.
Papanova V.A. Nekropol Olvii (istoriia issledovaniia, itogi raskopok). Berdiansk, 1993.
Papanova V.A., Liashko S.N. Svintsovyie figurki iz olviiskoi usadby IV v. do n. e. Starozhytnosti stepovoho Prychornomoria i Krymu
(ed. P.P. Tolochko). Zaporizhzhia, 2014, vol. 18, pp. 207-229.
Papanova V.A., Liashko S.N. Svintsovyie kultovyie izdeliia iz prigorodnykh usadeb Olvii. Starozhytnosti stepovoho Prychornomoria
i Krymu (ed. P.P. Tolochko). Zaporizhzhia, 2015, vol. 18, pp. 171-180.
Papanova V.A., Liashko S.N. Vesovyie giri iz prigorodnykh usadeb olviiskoi khory V-IV vv. do n. e. Arkheolohiia i davnia istoriia
Ukrainy. 2015a, no. 1 (14), pp. 158-164.
Papanova V.A., Liashko S.N. Prigorodnyie usadby olviiskoi khory V-IV vv. do n. e. (itogi raskopok 2003-2013 gg.). Stratum plus.
2015b, no. 3, pp. 223-250.
Papanova V.A., Liashko S.N. Nakhodki oruzhyia i konskoi sbrui na prigorodnykh usadbakh Olvii. Materialy po arheologii Severnogo
Prichernomoria (ed. I.V. Bruiako). Odesa, 2015c, no. 13, pp. 207-222.
Papanova V.A., Liashko S.N. Kostianyie izdeliia iz prigorodnykh usadeb Olvii. EMINAK. 2016, no. 4 (16), pp. 178-189.
Parovich-Peshikan M. Nekropol Olvii ellinisticheskogo vremeni. Kyiv,1974.
Petrie W. M. Fl. Tools and weapons illustrated by the Egyptian collection in University college. London, 1917.
Piaskovskyi V.V., Chornous Yu.M., Ishchenko A.V., Alieksieiev O.O. Kryminalistyka. Kyiv, 2015.
Rusiaeva H.S. Poselennia Petukhivka I bilia Olvi. Arkheolohiia. 1968, no. 21, pp. 213-221.
Skrzhynskaia M.V. Budni i prazdniki Olvii. Sankt-Peterburg, 2000.
|
| id | arheologia-com-ua-article-18 |
| institution | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| issn | 2616-499X |
| keywords_txt_mv | |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-08-07T01:00:59Z |
| publishDate | 2018 |
| publisher | Institute of Archaeology NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | arheologiacomua/4c/90b0a6bf39986679279649a041c7374c.pdf |
| spelling | arheologia-com-ua-article-182019-11-21T15:29:35Z Iron Objects of Classical Time from Suburban Estates of Olbia Изделия из железа с пригородных усадеб Ольвии классического времени Вироби із заліза класичного часу з приміських садиб Ольвії Papanova, Valentina А. Liashko, Svetlana М. suburban estates, iron objects, nails, knives, chain, needle, clamps, strigil, Shyroka Balka 6, Shyroka Balka 7, Olbia, Classical period. пригородные усадьбы, железные изделия, Ольвия, Широкая балка 6 и 7, классический период приміські садиби, вироби із заліза, Ольвія, Широка Балка 6 і 7, класичний час. The article introduces iron objects excavated at the Shyroka Balka 6 (οικος — oikos) dated by the end of the 6th — the 30-ies of the 4th century BCE and at the Shyroka Balka 7 (χωριον — chorion) — the second third of the 5th — the beginning of the 3rd centuries BCE, as well as from the area of family burials of the oikos graves. They are introduced by tools and household items such as nails, door bolts, chain links, a needle, a horse harness ring, knives, a fishing hook, a sickle, staples and a strigil. The strigil is of a particular interest. Only free citizens could do sports in the ancient world. We can assume that the inhabitants of the oikos were the full status Olbian citizens and therefore could attend the gymnasium of Olbia. The complex of iron objects from two suburban estates is relatively homogeneous and close to the similar objects of Olbia from the chora settlements of the Classical period. Despite its scarcity, the iron objects are of special interest too, because they allow reconstructing the life, the work and crafts, namely, to clarify the conclusions about the persiut of suburban estates inhabitants. В статье вводятся в научный оборот предметы из железа, раскопаные на усадьбах Широкая балка 6 (ойкос) конца V — 30-х годов IV вв. до н. э. и Широкая балка 7 (хорион) второй трети V — начала III вв. до н. э., а также из погребений семейного участка захоронений ойкоса. Они представлены орудиями труда и хозяйственно-бытовыми предметами: гвозди, дверной засов, звенья цепи, игла, кольцо от конской упряжи, ножи, рыболовный крючок, серп, скобы, стригиль и др. Отметим крайне редкую находку стригиля. В античном мире спортом могли заниматься только свободные граждане. Поэтому можно предположить, что жители ойкоса были полноправными ольвийскими гражданами и поэтому могли посещать гимнасий Ольвии. Комплекс железных изделий из двух пригородных усадеб относительно однороден и близок аналогичным предметам Ольвии и поселений ее хоры классического времени. Однако, несмотря на немногочисленность, железные изделия вызывают особый интерес, т. к. они позволяют реконструировать быт, занятия и ремесла. В частности, уточнить выводы о занятии жителей этих усадеб. Статтю присвячено виробам із заліза класичного часу із приміських садиб Ольвії Широка балка 6 та Широка балка 7. До наукового обігу вводяться предмети, які знай¬дені на двох приміських садибах, а також із поховань сімейної ділянки ойкоса. Аналіз знахідок дозволяє зробити висновки щодо економіки, соціального статусу та повсякденного життя населення двох приміських ольвійських садиб. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2018-06-01 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/18 10.15407/archaeologyua2018.02.071 Arheologia; No 2 (2018): Arheologia; 71-79 Археологія ; № 2 (2018): Археологія; 71-79 Археология; № 2 (2018): Arheologia; 71-79 2616-499X 0235-3490 10.15407/archaeologyua2018.02 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/18/17 |
| spellingShingle | приміські садиби вироби із заліза Ольвія Широка Балка 6 і 7 класичний час. Papanova, Valentina А. Liashko, Svetlana М. Вироби із заліза класичного часу з приміських садиб Ольвії |
| title | Вироби із заліза класичного часу з приміських садиб Ольвії |
| title_alt | Iron Objects of Classical Time from Suburban Estates of Olbia Изделия из железа с пригородных усадеб Ольвии классического времени |
| title_full | Вироби із заліза класичного часу з приміських садиб Ольвії |
| title_fullStr | Вироби із заліза класичного часу з приміських садиб Ольвії |
| title_full_unstemmed | Вироби із заліза класичного часу з приміських садиб Ольвії |
| title_short | Вироби із заліза класичного часу з приміських садиб Ольвії |
| title_sort | вироби із заліза класичного часу з приміських садиб ольвії |
| topic | приміські садиби вироби із заліза Ольвія Широка Балка 6 і 7 класичний час. |
| topic_facet | suburban estates iron objects nails knives chain needle clamps strigil Shyroka Balka 6 Shyroka Balka 7 Olbia Classical period. пригородные усадьбы железные изделия Ольвия Широкая балка 6 и 7 классический период приміські садиби вироби із заліза Ольвія Широка Балка 6 і 7 класичний час. |
| url | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/18 |
| work_keys_str_mv | AT papanovavalentinaa ironobjectsofclassicaltimefromsuburbanestatesofolbia AT liashkosvetlanam ironobjectsofclassicaltimefromsuburbanestatesofolbia AT papanovavalentinaa izdeliâizželezasprigorodnyhusadebolʹviiklassičeskogovremeni AT liashkosvetlanam izdeliâizželezasprigorodnyhusadebolʹviiklassičeskogovremeni AT papanovavalentinaa virobiízzalízaklasičnogočasuzprimísʹkihsadibolʹvíí AT liashkosvetlanam virobiízzalízaklasičnogočasuzprimísʹkihsadibolʹvíí |