Балкано-Дунайська версія неолітизації України
The article deals with the problem of changing the concept of neolithization of the territory of Ukraine from the south-east, namely from the Caucasus to the south-west from the Danube region.
Збережено в:
| Опубліковано в: | Археологія |
|---|---|
| Дата: | 2020 |
| Випуск: | 1 |
| Сторінки: | 5-22 |
| ISSN: | 2616-499X |
| Автори та афіліації: |
|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Англійська |
| Опубліковано: |
Institute of Archaeology NAS of Ukraine
2020
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/181 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Chemistry, Physics and Technology of Surface| _version_ | 1872824460729384960 |
|---|---|
| author | Zaliznyak, Leonid |
| author_facet | Zaliznyak, Leonid |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Leonid Zaliznyak",
"institution": "Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine",
"orcid": ""
}
] |
| author_sort | Zaliznyak, Leonid |
| baseUrl_str | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 22 |
| container_issue | 1 |
| container_start_page | 5 |
| container_title | Археологія |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2020-04-30T07:44:42Z |
| description | The article deals with the problem of changing the concept of neolithization of the territory of Ukraine from the south-east, namely from the Caucasus to the south-west from the Danube region. |
| doi_str_mv | 10.15407/archaeologyua2020.01.005 |
| first_indexed | 2026-08-07T01:03:07Z |
| format | Article |
| fulltext |
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ • ІНСТИТУТ АРХЕОЛОГІЇ НАН УКРАЇНИ
НАУКОВИЙ ЖУРНАЛ – ЗАСНОВАНИЙ У 1947 р.
ВИДАЄТЬСЯ ЩОКВАРТАЛЬНО
КИЇВ 1 2020
АРХЕОЛОГIЯ
Головний редактор
Чабай В. П., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України
Заступник головного редактора
Толочко П. П., академiк НАН України, Iнститут археологiї НАН України
Вiдповiдальний секретар
Гаврилюк Н. О., доктор iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
Редакцiйна колегiя
БОЛТРИК Ю. В., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
Бороффка Н., доктор хаб., Нiмецький археологiчний iнститут, ФРН
БРАУНД Д., професор, доктор хаб., Унiверситет Екзетера, Великобританiя
БРУЯКО I. В., доктор iсторичних наук, Одеський археологiчний музей НАН України
БУЙСЬКИХ А. В., доктор iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
ДЖIНДЖАН Ф., професор, доктор хаб., почесний професор унiверситету Париж 1 Пантеон
Сорбонна, Францiя
ЗАЛIЗНЯК Л. Л., професор, доктор iсторичних наук, Нацiональний унiверситет
«Києво-Могилянська академiя»
IВАКIН В. Г., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
IВАНЧИК А. I., член-кореспондент РАН та Францiї, Нацiональний центр наукових
дослiджень, Францiя
КАЙЗЕР Е., професор, доктор хаб., Вiльний унiверситет Берлiну, ФРН
КОРВIН-ПIОТРОВСЬКИЙ О. Г., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
Моця О. П., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України
Отрощенко В. В., професор, доктор iсторичних наук, Нацiональний унiверситет
«Києво-Могилянська академiя»
ПЕТРАУСКАС О. В., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
ПОТЄХIНА I. Д., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
СКОРИЙ С. А., професор, доктор iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
ФОРНАСЬЕ Й., професор, доктор, Гете унiверситет Франкфурта-на-Майнi, ФРН
ХОХОРОВСКI Я., професор, доктор хаб., Iнститут археологiї Ягеллонського унiверситету, Польща
NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE • INSTITUTE OF ARCHAEOLOGY NAS OF UKRAINE
SCIENTIFIC JOURNAL – Founded IN 1947
Frequency: QUARTERLY
Editor-in-Chief
CHABAI V. P., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology
of the National Academy of Sciences of Ukraine
Deputy editor-in Chief
TOLOCHKO P. P., Academician of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology
of the National Academy of Sciences of Ukraine
Executive Secretary
GAVRYLYUK N. O., DSc in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
Editorial Board
BOLTRYK Yu. V., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
BOROFFKA N., Professor, Dr. Hab., German Archaeological Institute, Germany
BRAUND D., Professor, Dr. Hab., University of Exeter, UK
BRUIAKO I. V., DSc in History, Odessa Archaeological Museum of the NAS of Ukraine
BUISKIKH A. V. , DSc in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
CHOCHOROWSKI J., Professor, Dr. Hab., Institute of Archaeology of Jagiellonian University, Poland
Djindjian F., Professor, Dr. Hab., Professor of the University of Paris 1 Pantheon Sorbonne, France
IVAKIN V. G., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
IVANCHIK A. I., Corresponding Member of the Russian Academy of Sciences,
National Center for Scientific Research of France
FORNASIER J. Professor, doctor, Goethe University Frankfurt am Main, Germany
KAIZER E., Professor, Dr. Hab., Free University of Berlin, Germany
KORVIN-PIOTROVSKYI O. G., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
MOTSIA O. P., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
OTROSHCHENKO V. V., Professor, DSc in History, National University of Kyiv-Mohyla Academy
PETRAUSKAS O. V., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
POTEKHINA I. D., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
SKORYI S. A., Professor, DSc in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
ZALIZNYAK L. L., Professor, DSc in History, National University of Kyiv-Mohyla Academy
ARHEOLOGIA
KYIV 1 2020
ЗМIСТ CONTENTS
Articles
Zaliznyak L. L. Balkan-Danube Version of the
Neolithization of Ukraine
STARIK O. V., KUSHTAN D. P. Complexes of
Late Bronze Age Molds from Tokivske
SHEVCHENKO T. M. Bust Thymiateria and Cult
of Dionysus in Olbia
Motsia O. P. Middle Age Settlement Structures
of the South of Eastern Europe
BIBIKOV D. V. Religious Appropriation of An-
cient Rus Chamber Graves
Publication
of Archaeological Material
GAVRYLYUK N., MATERA M. Handmade
Pottery from Tanais on the material from the
Trench XXV (Closed vessels)
KOROKHINA A. V., GERSHKOVYCH Ya. P.
Pottery from the Hlyboke Ozero 2 Settlement
Methods of Archaeological Research
NAUMENKO O. O., STEPANCHUK V. M.
Technical and Morphological Signs of Limestone
Processing at the Lower Palaeolithic Site Medzhy-
bizh A
History of Science
KARIAKA O. V. The First Years of Ukrainian In-
vestigations in Olbia Pontica
ROMANOVA O. O. Unknown Old Photos of Kar-
nak Monuments
Статтi
Zaliznyak L. L. Balkan-Danube Version of the 5
Neolithization of Ukraine
СТАРІК О. В., КУШТАН Д. П. Комплекси ли- 23
варних форм доби пізньої бронзи з Токівського
ШЕВЧЕНКО Т. М. Погруддя-фіміатерії та ку- 39
льт Діоніса в Ольвії
Моця О. П. Середньовічні поселенські струк- 57
тури півдня Східної Європи
БІБІКОВ Д. В. Релігійна належність давньо- 69
руських камерних поховань
Публiкацiї
археологiчного матерiалу
GAVRYLYUK N., MATERA M. Handmade Pot- 80
tery from Tanais on the material from the
Trench XXV (Closed Vessels)
КОРОХІНА А. В., ГЕРШКОВИЧ Я. П. Кера- 99
міка поселення Глибоке Озеро 2
Методи археологiчних дослiджень
НАУМЕНКО О. О., СТЕПАНЧУК В. М. Тех- 112
ніко-морфологічні ознаки обробки вапняку на
нижньопалеолітичній стоянці Меджибіж A
Iсторiя науки
KARIAKA O. V. The First Years of Ukrainian In- 124
vestigations in Olbia Pontica
ROMANOVA O. O. Unknown Old Photos of Kar- 136
nak Monuments
Хронiка
До ювілею Сергія Миколайовича Рижова 143
Пам’яті Валентина Лаврентійовича Яніна 144
Пам’яті В’ячеслава Юрійовича Мурзіна 145
Світлої пам’яті Сергія Борисовича Буйських 147
Новi видання
Залізняк Л. Л. Стародавня історія України 149
News Review
To the Anniversary of Serhii Mykolaiovych
Ryzhov
In the Memory of Valentyn Lavrentiiovych Yanin
In the Memory of Viacheslav Yuriiovych Murzin
In the Memory of Sirhii Borysovych Buiskikh
New publications
Zaliznyak L. L. Ancient History of Ukraine
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 1 5
Статтi
© L. L. Zaliznyak, 2020
* Zaliznyak Leonid L. — D. Sc., Professor, the Head
of Stone Age Archaeology Department of the I nstitute
of A rchaeology, the N ational A cademy of Sciences of
Ukraine, ORCID 0000-0001-8924-8122, ZaliznyakL@
ukr.net
УДК 903'13(4-191.2+477)"634"
https://doi.org/10.15407/archaeologyua2020.01.005
Leonid L. Zaliznyak *
BALKAN-DANUBE VERSION
OF the NEOLITHIZATION OF UKRAINE
The article deals with the problem of changing the concept of
neolithization of the territory of Ukraine from the south-east,
namely from the Caucasus to the south-west from the Danube
region.
K e y w o r d s: Neolithic, food-producing economy, Hre-
benyky cultures, Criş culture, Bug-Dniester culture, Linear
Pottery culture, Trypillia culture, Pre-ceramic Neolithic.
Neolithic is a chronological period of emergence
and spread of food-producing economy, the ar-
chaeological feature of which is the oldest pot-
tery. In recent years, there has been a fundamen-
tal change in the vision of scientists on the issue of
the Ukrainian Neolithic origins and the time of the
region. There are three main versions of the Neoli-
thization of the Ukrainian territory:
1. Autochthonous
2. South-east (from the Caucasus and the Cas-
pian)
3. South-western (from the Balkans through the
Danube region) (Fig. 1)
The autochthonous version of the neolithiza-
tion of Ukraine
Adherents of the autochthonous version are mainly
patriot-minded amateurs, who believe that the
primary domestication of plants and animals
occurred in Ukraine, and hence farming and cattle
breeding have spread to other territories of the
Old World. According to one version, the Odessa
gulf at the beginning of the Holocene was a land,
on which, allegedly, the Pontic civilization was
developing, the humanity of which was the first
one to domesticate wild animals and plants, when
in the VII millennium BC because of the sharp rise
of the Black Sea, the so-called Black Sea Flood
happened. The territories between the Crimea and
the modern mouth of the Danube were flooded,
and the inhabitants of the Pontic area moved to
east to Mesopotamia, to west to the Danube, to
the Balkans and the Northern Black Sea, spreading
the skills of food-producing economy and the
oldest domestic plants and animals. This fantastic
legend has been declared by American geologists
W. Ryan and W. Pitman, but for the lack of proof,
any professional researcher doesn’t consider it as
a serious scientific construction (Ryan, Pitman
1999; Залізняк 2019, с. 155—159).
The argument of autochthonists in favor of the
emergence of the food-producing economy in the
south of Ukraine is the presence of wild ancestors
of some domestic plants and animals here: one-
grained wheat in the Crimea, wild grapes at the
mouth of the Danube, wild apples, pears, plums,
cherries, onions, garlic, carrots and etc. However,
there are no wild ancestors of the most ancient do-
mesticated plants and animals (sheep, goat, sev-
eral types of wheat, barley, peas) in the Black Sea
region. I t has been proved that primary domesti-
cation of agricultural crops occurred in a limited
area, despite the spread of wild ancestors of these
crops in large areas.
The overwhelming majority, if not all, of the
plants and animals we know have been domesticat-
ed far beyond Ukraine and have already come to
us in a domesticated form. I will remind about the
homeland of some of them (Вавилов 1926; 1987):
1. America: sunflower, corn, potatoes, toma-
toes, soybeans, beans, pumpkin, capsicum (bit-
ter and sweet), tobacco, etc. Even the symbol of
Ukraine — marigold is originally from Mexico.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 16
2. Mediterranean — the homeland of vege
tables — several varieties of cabbage, carrots, beets,
onions, garlic, radish, parsley, dill, sorrel, salad.
About the borrowing of onion from the N orth-
ern Mediterranean is evidenced by its very name
in Ukrainian — onion (“tsybulia” as it is called in
Ukrainian), which comes from the Italian cippola.
Domestic grapes and oats come from the Balkans
and the Apennines, according to M. I. Vavylov.
The primary domestication centers for wild
grapes, cherries, pears, plums, and apples, despite
their wild ancestors in Ukraine, were the Mediter-
ranean, the Middle East, and Central A sia. The
widely cultivated versions of these fruits and ber-
ries were imported to Ukraine from Europe quite
late in the 17th—19th centuries. It is not accidental
that the selected cherry version, which has a wild
ancestor in Ukraine, is derived from the English
cherry — sweet cherry (“chereshnia” as it is called
in Ukrainian). The monastery gardens of south-
ern Europe in the late Middle Ages and later were
centers of fruit and vegetable selection.
3. The Middle East was homeland to the most
ancient domesticated plants (wheatgrass, barley,
rye, peas, flax) and animals (sheep, goat, bull),
which are known in Ukraine since the Neolithic
in the materials of the Criş culture, Linear Pottery
culture, Cucuteni-Trypillia culture. Ancient Neo-
lithic wheatgrass known from the Neolithic (espe-
cially spelt, better known as German wheat) has,
over the past two millennia, supplanted bare-grains
varieties of wheat that, according to the famous
Ukrainian paleobotanist, H. O. Pashkevych, came
to Ukraine from the Mediterranean in Antiquity.
Wild buckwheat ancestors grow in the foothills
of Nepal, from where it was brought to Europe by
the Mongols or Arabs. The cucumbers come from
India, apricots come from China, watermelons and
melons from Africa (Вавилов 1926; 1987).
Thus, the first domesticated plants and animals
of the Neolithic of Ukraine entered the region from
outside, which contradicts the autochthonous con-
cept of neolithization of Ukraine. Nowadays, the
local origins of the Neolithic of Ukraine are only
supported by adherents of quasi-scientific fantasies
such as “Pontic civilization” or “sacred Trypillian
Aratta”.
If the first domesticated animals and plants came
to Ukraine from the Middle East, then when and
by what means (through the Caucasus or through
the Balkans) did it happen?
South-eastern version
of the neolithization of Ukraine
It is often featured in the literature under the name
“Eastern cattle breeding impulse”. “Parents” of
this concept were known Ukrainian scientists
V. M. Danylenko and I. H. Pidoplichko, thanks
to the efforts of whom the mentioned concept
was established in neolithic studies in the postwar
times. I n the 1950—1960-ies V. M. Danylenko
explored the multi-layered settlement of
Kamiana Mohyla I in North Azov region or Cisa-
zovia and the N eolithic monuments of the
distinguished by him Bug-Dniester culture (BDC)
of the middle reaches of the Southern Bug.
Namely on these materials he developed the
south-eastern version of the neolithization of
Ukraine, which came about as a result of the so-
called “Eastern cattle breeding impulse”. In his
main book, The Neolithic of Ukraine, in 1969,
V. M. Danylenko proposed the first concept of
the “Neolithic Revolution” at the territory of
Ukraine, in which he combined as successive
phases the south-eastern and south-western
versions of neolithization of Ukraine.
According to V. M. Danylenko, as a result of
economic crisis due to aridization of the climate in
the 7th millennium BC hunters of the Caspian and
the Ciscaucasia have tamed sheep, goats, aurochs.
These ancient pastoralists, who hadn’t known pot-
tery yet, searching for the best grasslands, moved
west to North Azov region. Their traces in Cisa-
zovia are the lower pre-ceramic layers of Kamiana
Fig. 1. The migration of еarly mattock farmers from the
Near East to Europe in VII—V mil. BC
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 1 7
Mohyla I settlement on the Molochna River that
contain bones of goats, sheep and cows, as well as
flint tools inherent in Kukrek archaeological cul-
ture (Fig. 2).
According to V. M. Danylenko, the K ukrek
pastoralists settled from N orth A zov region in
three directions: north along the Dnieper into the
Middle Dnieper, south to the Crimea and west
to the Bug region. In the Middle Dnieper region,
Kukrek migrants started the Dnieper-Donetsk cul-
ture (DDC), in the Crimea — the Tash-Air cul-
ture, and at the Southern Bug — the Bug-Dniester
culture (BDC). Thus, the first pre-ceramic stage
of the Neolithic of Ukraine began, whose bearers
were Kukrek herders, who had not known ceramics
yet. The second wave of migrants from the Caspian
region brought the oldest clay vessels with a “pin-
like” bottom of the Dzhebel type (Даниленко
1969, с. 11, 176, 177, 186).
According to V. M. Danylenko, cattle breed-
ing in the south of Ukraine was brought from the
east as a result of the “eastern impulse”, while
later Neolithic colonists from the Danube spread
agriculture to the Bug region. The second stage
of the Bug-Dniester culture began with the arriv-
al of the Criş culture population at the Southern
Bug from the Danube region that, in addition to
agriculture, brought some kind of Criş pottery.
The movement of the Bug-Dniester culture pop-
ulation to the north-east into the K yiv-Cher-
kasy Dnieper region led to the neolithization of
the Middle Dnieper region. Here a new phase of
the Dnieper-Donetsk culture emerged, the ce-
ramics of which have direct parallels in the Bug-
Dniester culture. V. M. Danylenko considered
the early phase of the DDC as “a kind of ethno-
cultural affiliation of the Bug-Dniester culture”
(Даниленко 1969, с. 34).
Fig. 2. Kukrek flint end bone implement from Ohrin 8 site in Middle Dnieper region
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 18
The regulations on the BDC formation under
the influence of the Criş culture and the leading role
of the BDC in the transmission of Neolithic inno-
vations to the north to the population of the Mid-
dle Dnieper region had been time tested (Fig. 3).
At the same time, the idea of an “eastern impulse”
that allegedly brought sheep, goats and cows from
the Caspian region to Ukraine, and later the oldest
eastern type of pottery, was not confirmed by fur-
ther research.
It should be noted that V. M. Danylenko in the
second half of 20th century was a leading ideologist
in the field of Neolithic and Chalcolithic studies in
Ukraine. His concept of neolithization of Ukraine
was followed by most Soviet researchers of the sec-
ond half of 20th century. The conceptual scheme
of V. M. Danylenko was the brainchild of his time
and bore traces of influence of both modern trends
and certain dogmas of Marxism.
In particular, he explicitly borrowed the con-
cept of pre-ceramic Neolithic from Gordon Child,
who at that time was developing the idea of the
“Neolithic Revolution”, an important component
of which, the pre-ceramic Neolithic, had just been
discovered in the Middle East. A ccording to the
modern trend, a pre-ceramic Neolithic was found
in North Azov region on the settlement of Kami-
ana Mohyla I . However, unlike the Middle East,
which, according to G. Child, was based on primi-
tive forms of both cattle breeding and farming, the
economic basis of the Cisazovian pre-ceramic Ne-
olithic, according to V. M. Danylenko, was exclu-
sively cattle breeding.
The difference between the pre-ceramic Neo-
lithic of Kamiana Mohyla I and the Middle East
according to G. Child seems to be due to a cer-
tain influence on the constructions of V. M. Dan-
ylenko by Marxist dogmas, which was pointed out
by D. L. Haskevych (Гаскевич 2012). According
to F. Engels, the birth of cattle breeding preceded
the spread of agriculture. “In the east, the average
degree of barbarism began with the domestication of
animals that give milk and meat, while plant culture
remained unknown for a very long time during this
period” (Енгельс 1979, с. 228). This dogma seems
to have significantly contributed to the appearance
in the constructions of V. M. Danylenko an un-
natural, exceptionally cattle breeding pre-ceramic
Neolithic.
Co-author of V. M. Danylenko in the discovery
of the latter was the famous Ukrainian paleozoolo-
gist and academician I. H. Pidoplichko. At the time
of treating the osteological collection from Kami-
ana Mohyla, he, according to D. L. Haskevych
(Гаскевич 2012, с. 56), was involved into the po-
litically committed fight against “bourgeois theo-
ries…, which denied the role of Slavic, in particu-
lar Rus, tribes in domestication of wild animals and
breeding new strains” (Підоплічко 1952). The sci-
entist strongly argued for the possibility of early do-
Fig. 3. Neolithic cultures of Ukraine: 1 — Volyn–Nieman (VNC); 2 — Dnieper-Donets (DDC); 3 ������— Sur-
sko-Dnieper (SDC); 4 — Pit-Comb Pottery (PCPC); 5 — Linear Band Pottery (LBC); 6 — Bug-Dniester
(BDC); 7 — Cucuteni (CC); 8 — Trypіllia (TC)
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 1 9
mestication of the bull, goat, sheep, pig and horse
in the south of the USSR. It is clear that such an
ideologically biased position of researchers when
working with Kamiana Mohyla materials did not
contribute to their objectivity and could not affect
the conclusions, including the very early spread of
cattle-breeding in the region.
Nowadays, the south-eastern version of neoli-
thization of Ukraine is being steadily developed by
N. S. Kotova. She is a long-standing and consist-
ent supporter of V. M. Danylenko’s oriental ide-
as, though she has quite fundamental differences in
her views on the periodization of the Neolithic pe-
riod of Ukraine. The researcher also believes that
the cattle breeding was brought to Ukraine from
the east, and the migrants from the Criş culture
moved from the Danube region to the already neo-
lithizied Bug region. She also recognizes the medi-
ating role between the Bug region farmers and abo-
rigines of the Dnieper region of the Bug-Dniester
culture (Котова 2002, с. 10).
N. S. Kotova substantially developed and even
hypertrophied the idea of “Eastern cattle breeding
impulse” of V. M. Danylenko, boldly claiming that
in the Ciscaucasia and Cisazovia as early as in the
8th millennium BC not only all the major domestic
animals of Ukraine — sheep, goats, bulls, horses,
pigs, dogs, but also cultivated plants, were domes-
ticated. In her opinion, it was from North Azov re-
gion that they spread throughout Ukraine. “... Cul-
tured plants were borrowed from the inhabitants of
Ukraine from the population of the Northern Cisazo-
via and the Ciscaucasia, not the Balkan-Carpathian
region” (Котова 2002, с. 60, 75, 76, 82).
V. M. Danylenko and I. H. Pidoplichko initi-
ated among Soviet researchers in the second half
of the 20th century a kind of fashion for the search
of the deep roots of wild animals’ domestication in
the south of the European part of the USSR.
Russian archaeologists D. O. K rainov and
O. L. Dmytriyeva on the faunistic materials of the
cave sites of the Crimea Tash-Air I and Zamil-
Koba came to the conclusion of domestication
of pigs, as well as sheep, aurochs and even hors-
es (Крайнов 1960, с. 123—140). V. N. Stanko, on
the faunistic materials of the Myrne site in Odesa
region, concluded that domestication of aurochs
in the north-western Black Sea had already been
known in Mesolithic and the local roots of the Eu-
ropean cow population (Станко 1991, с. 8, 14).
D. Ya. Telegin saw traces of domestication of wild
aurochs in the Mesolithic materials of Ohrin 8 site
in Nadporizhzhia (Телегін 2002, с. 70). According
to N. S. Kotova, the bones of a sheep from the low-
er layers of Semenivka site near Kamiana Mohyla
are in favor of the early domestication of cattle in
Cisazovia. However, during the re-analysis of the
mentioned remnants, it was found that they do not
belong to the domestic sheep, but to the wild saiga
and are dated from by C-14, not VIII, but the mid-
dle of VI thousand BC (Motuzaite-Motuzeviciute
2012, p. 14—17).
The key argument in favor of early spread of
cattle breeding at the territory of Ukraine from
the east is the conclusions made by an academi-
cian I. H. Pidoplichko 60 years ago about numer-
ous osteological remains of cattle in the layers of
the pre-ceramic N eolithic of K amiana Mohyla
(Підоплічко 1956, c. 54). However, the above-
mentioned definitions of the faunistic remains
from the excavations of V. M. Danylenko in 1947
raise doubts about the vast majority of specialists,
because of the high probability of mixing materi-
als of different layers of a multi-layered settlement
during the excavation process. The famous paleo-
zoologist O. P. Zhuravlov criticizes these paleozo-
ological definitions of I. H. Pidoplichko on osteo-
logical materials from Kamiana Mohyla, up to their
complete denial (Журавльов, Котова 1996, c. 5,
6). The author of these lines (Залізняк, Панченко
2007, c. 8, 9) and D. L. Haskevych (Гаскевич
2012) expressed doubts about the conclusions of
I. H. Pidoplichko about the presence of domes-
tic animal bones in the lower pre-ceramic layers of
Kamiana Mohyla.
In general, for the Neolithic researchers of the
second half of 20th century it was typical to suppress
the beginning of the spread of the food-producing
economy in Ukraine. If V. M. Danylenko the be-
ginning of the “eastern impulse” dated from the 7th
millennium BC (Danylenko 1969, c. 15), then his
successor N. S. Kotova lowered the beginning of
the Neolithization of the Ciscaucasia and Cisazo-
via to the 8th millennium BC (Котова 2002, c. 60,
75, 76, 82). Numerous prints of grains of cultivat-
ed cereals (wheat, barley, rye, millet, peas), which
various researchers of the Neolithic of Ukraine of
the 1980—1990-ies found on the ceramics of the
Bug-Dniester, Dnieper-Donetsk, Volyn, Surska
and other Neolithic cultures of Ukraine, allegedly
testified about the spread of agriculture at most of
the territory of Ukraine in the early Neolithic.
The illusion of extraordinary antiquity of the
Ukrainian Neolithic, in comparison with the Cen-
tral European at the turn of XX—XXI centuries
were also created by numerous early dates from
the K yiv Radiocarbon Laboratory. I n particular,
it dates back for 400—500 years earlier for the key
Neolithic regions the Bug-Dniester and Trypil-
lian cultures than the corresponding dates of vari-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 110
ous European laboratories. On the discrepancy of
the Kyiv dates to the established provisions of the
Neolithic Europe chronology, based on large se-
ries of radiocarbon dates of different laboratories of
the world, has been repeatedly written by various
researchers (Бурдо 2003, c. 15; Товкайло 2004;
Fig. 4. Obsidian implement Körös culture. Mehtelek site, 5800—5600 BC (cal) (Starnini 1993)
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 1 11
2005, c. 45; Залізняк 2005, c. 125; 2006, c. 15;
Гаскевич 2016).
The abovementioned raises doubt about the
widespread perceptions in the recent past about
the early transition to the food-producing econo-
my in Ukraine. Therefore, in recent years there has
been a kind of revision of the evidence on the early
spread of the food-producing economy in the Neo-
lithic of Ukraine. In 2012, search results for traces
of the food-producing economy were published at
the Early Neolithic sites of North Azov region, the
Seversky Donets Basin and the Lower Don. The
studies were conducted at 18 key Neolithic sites of
Eastern Ukraine and the Lower Don with wash-
ing the cultural layer in search of grains, examin-
ing ceramics for grain prints and examining fau-
nal remains. The author of the study convincingly
showed on a large mass of material that the ear-
liest traces of cultivation of cultural cereals in the
specified region are recorded only from the second
half of 5th — beginning of 4th thousand BC on the
Chalcolithic settlements of the Serednii Stig cul-
ture. By the same time, the oldest bones of domes-
ticated animals are dated (Motuzaite-Motuzevici-
ute 2012, p. 14—17).
Recent studies have raised serious doubts about
the abovementioned imprints of cultural cereals
on ceramics of the Dnieper-Donetsk, Bug-Dni-
ester, and Volyn Neolithic cultures of Right-Bank
Ukraine. No imprints of grains of cultural cereals
on the surface of ceramics of these cultures have
been found by the latest studies (Endo etc. 2019,
h. 27). The most ancient in Ukraine reliable prints
of grains of cultural cereals were recorded on the
pottery of the Linear Pottery culture (second half
of VI thousand BC) and Cucuteni-Trypillia (V—IV
thousand BC). There are also ceramics in the cul-
ture of K örös in Hungary, the eastern branch of
which is the Criş monuments of Ukrainian Ciscar-
pathia (Fig. 4).
Particularly surprising and embarrassing is
the lack of traces of cultural cereals cultivation at
BDC sites in the Bug region. I t is a key culture
in the Neolithic of Ukraine, which was in direct
contact with the developed farmers of the Dan-
ube region (Criş culture, LBC) and was the con-
duit of Neolithic innovations to the north in the
forest of the Dnieper and Polissia region. A fter
that, there is no surprise at the lack of signs of the
food-producing economy at the sites of cultures
Dnieper-Donets (DDC), Volyn-Neman (VNC),
Pit-Comb Pottery (PCPC) of the Dnieper, Polis-
sia and the Desna region.
The absence of grain imprints of cultural cere-
als on ceramics of the forest Neolithic of Ukraine,
as well as the residue of grains in the cultural lay-
ers of the sites, casts doubt on the presence of cat-
tle breeding among the population of BDC, DDC,
VNC, SC. A fter all, the oldest cattle breeding is
known only in combination with early agriculture
(Шнирельман 1980, c. 216).
V. M. Danylenko drew attention to the small
number of domestic animal bones at the BDC mon-
uments and concluded about “the dominant role of
hunting and the small role of cattle breeding” in the
economy of BDC. He wrote: “... the need for meat
from the tribes of the Bug-Dniester area was met at
the expense of intensive development of hunting, and
not at the expense of cattle breeding” (Даниленко
1969, c. 165, 180). The fauna of domesticated ani-
mals at BDC sites is represented by a few bones of
domestic bulls and dogs. They were identified by a
well-known Ukrainian paleozoologist V. I. Bibik-
ova, who, however, did not have full confidence
in the correctness of her definitions (Журавльов,
Котова 1996, с. 5). She explained the doubtful
signs of domestication on the bones of bulls by “an
early form of domestication” (Даниленко 1969,
с. 178). In addition, in the 1990-ies traces of do-
mestication on the bones of animals from the Bug-
Dniester settlements were unsuccessfully searched
for by a famous German paleozoologist, an expert
on domestication of animals, N. Benecke.
The findings of recent studies are quite impres-
sive, as they break the established stereotypes in the
ideas about the early spread of the food-produc-
ing economy in the region even at the stage of the
pre-ceramic Neolithic from the east, namely from
the Caspian, the Caucasus and North Azov region
(Даниленко 1969, с. 11, 176, 177, 186; Котова
2002, с. 60, 75, 76, 82). The oldest reliable traces
of the food-producing economy in the region are
traced not in the south-east, but in the south-west
of Ukraine from the middle to the second half of
the 6th millennium BC in cultures of the Danube
origin (Criş, LBC, Trypillia).
The abovementioned gives a doubt not only
the possibility of cattle breeding in Eastern Europe
from the Caucasus and Cisazovia, but also the very
idea of an “Eastern impulse” as a catalyst for the
neolithization of Ukraine. At least the very exist-
ence of the latter at present requires further argu-
mentation. I t is significant that the leading Neo-
lithic expert of Ukraine, N. S. Kotova, who for a
long time was the most consistent supporter of the
“Eastern impulse” concept of V. M. Danylenko,
has recently radically changed her scientific po-
sition. I n her latest book of 2015, the research-
er derives the early Neolithic of Ukraine not from
the Caucasus as before, but from the Neolithic of
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 112
Greece and the Danube region in the 7th millenni-
um (Котова 2015, с. 62, 76).
Thus, with the south-eastern version of the ne-
olithization of Ukraine, which dominated in the
second half of 20th century, nowadays the south-
western or Balkan-Danube version competes suc-
cessfully.
South-western or Balkan-Danube version
of the neolitization of Ukraine
The origins of the Balkan-Danube concept of
neolithization of Ukraine reach the end of 19th centu
ry, when V. Khvoika discovered the first Neolithic
culture at the territory of Ukraine, which was called
Trypillia. Leading Ukrainian (M. Grushevskyi,
M. Biliashevskyi, V. Scherbakivskyi, O. Kandyba-
Olzhych) and Russian (O. Spitsyn, O. Gorodtsov)
archaeologists and historians of the late 19th — early
20th centuries almost unilaterally linked Trypillia to
the Neolithic of the Danube region, the Balkans and
Asia Minor (Залізняк 2019, с. 427, 428).
M. Grushevskyii was one of the first to point the
analogies of the materials just explored by V. Kh-
voika among the “finds of the Middle Danube
lands”, in Thessaly and “among the monuments of
the old Aegean culture of pre-Mycenaean times”.
These parallels, according to the historian, “make
quite a plausible hypothesis of independence (of
Trypillia culture — L. Z.) and consider more hope
to resolve the case from further Asian finds” (Grush-
evskyi 1913, p. 45, 46).
The author of these lines has repeatedly ex-
pressed doubts about the pre-ceramic “Eastern cat-
tle breeding impulse”, and at the end of 20th cen-
tury formulated his own view of the south-western
version of neolithization of Ukraine. It took place
in the “balkanization” mode by successive waves
of N eolithic colonial migrants from the Balkans
through the Danube region — Hrebenyky culture
(HC), Criş culture (CC), Linear Band Pottery cul-
ture (LBC) and Cucuteni-Trypillia culture (CTC)
(Залізняк 1995; 1998, с. 231—235; 1999, с. 89,
90; 2006, с. 3—18; Залізняк та ін. 2016) (Fig. 1;
3). I t was also suggested that N eolithic innova-
tions could be spread from Anatolia to the north
by cabotage navigation along the western Black Sea
coast (Залізняк 1998, с. 173). These waves of ne-
olithization of Ukraine are largely correlated with
the phases of neolithization of Europe by the an-
cient farmers and herders of the Middle East, the
main ones of which are the following:
1. The spread of flint lithic technology at first
and then the Neolithic package together with the
“Impresso” pottery at the Mediterranean coasts,
including the Balkan Peninsula, by cabotage navi-
gation along the coasts — VIII—VI thousand BC
(cal).
2. Colonization of the Balkan Peninsula from
Anatolia in VII thousand BC (cal) (Fig. 1).
3. Colonization of the Middle Danube by cul-
ture bearers of Starčevo-Körös-Criş — first half of
VI thousand BC (cal).
4. Colonization of the south of Central Europe
by the humanity of Linear Band Pottery culture
(LBC) in the second half of VI thousand BC (cal).
5. Colonization of the forest zone of Central Eu-
rope by the Chalcolithic Lengyel culture in V—IV
thousand BC (cal).
It is not difficult to notice that the abovemen-
tioned five successive waves of N eolithic colo-
nists from the Balkans and the Danube region to
Ukraine are in fact local manifestations of these
global phases of the neolithization of Southern and
Central Europe — marine, Hrebenyky, Starčevo-
Criş, Linear Band Pottery, Lengyel-Trypillia cul-
tures.
1. The spread of Neolithic innovations by sea route
In addition to land, the sea route for the pro-
to-Neolithic flint processing technique of Middle
Eastern origin to the Northern Black Sea and Cri-
mea was possible too. Twenty years ago, the au-
thor of these lines suggested that some Neolithic
innovations (techniques of flintknapping, “Im-
presso” ceramics) could be spread to the south-
west of Ukraine by sea route, that is, by means of
cabotage navigation along the western Black Sea
coast (Fig. 1). Such conclusions were prompted by
known facts of cabotage way in VIII—VI thousands
BC (cal) from the Middle East to the coasts of the
Balkans, the Apennines, the Iberian Peninsula and
the north coast of Africa, a package of Neolithic
innovations — flintknapping technique, domesti-
cated sheep, goats, wheat and barley, “Impresso”
ceramics, including imprints of Cardiidae shells.
In addition, the flintknapping technology and ty-
pology of the artifacts of the late Mesolithic monu-
ments of the Murzak-Koba Mountain in Crimea
are very reminiscent of the so-called Castelnovian
of the Mediterranean coast of France and Spain,
as well as of the Caspian monuments of the coast
of Morocco, Libya, and Tunisia. It does not seem
coincidental that the cultural layers of the Caspian
monuments of the Southern Mediterranean and
the Murzak-Koba in Crimea are connected by the
powerful clusters of mollusk shells (Залізняк 1998,
с. 173, 229; Залізняк та ін. 2013, с. 250).
A few years ago, D. L. Haskevych carefully ana-
lyzed the possibility of spreading the ceramics with
comb-stampted decorations to the N orth-west-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 1 13
ern Black Sea by transporting it by cabotage sail-
ing along the coast. The researcher believes that
the traces of colonization could appear underwa-
ter, since the sea level has risen by 10 meters in re-
cent millennia (Гаскевич 2010).
M. T. Tovkailo found pottery with Cardiidae
shells imprints at the Gard settlement of the Bug-
Dniester culture, in the lower part of the South-
ern Bug. A s an analogy, the researcher involves
the N eolithic Cardiidae ceramics of the A driat-
ic and suggests its appearance at Gard by the set-
tling of the “Impresso” culture carriers along the
coasts not only of the Mediterranean, but also of
the Black Sea (Товкайло 2012, с. 27—36).
Therefore, we have good reasons to believe
that Neolithic innovations could be spread to the
Northern Black Sea and Crimea from the Eastern
Mediterranean both by land and sea (Fig. 1).
2. Hrebenyky wave of the neolithization of
Ukraine
Monuments of the Hrebenyky culture (HC)
in Odesa region that are dated from the Late Me-
solithic, namely the second half of VII—VI thou-
sands BC (cal.), can be considered as traces of
the pre-ceramic wave of migrants from the Bal-
kans. A ccording to the canons of traditional So-
viet autochthonous Ukrainian researchers view
of XX c. the culture was considered to be local
in origin (Даниленко 1969, с. 61, 176; Станко
1991, с. 8, 14). The views of V. M. Danylenko and
V. N. Stanko on the origin of the Hrebenyky cul-
ture from the Osokorivka-Tsarynka type of mon-
uments were shared by other researchers of the
Black Sea Mesolithic: D. Ya. Telegin, S. P. Smo-
lianinova, and M. P. Olenkovskyi (Оленковский
1991, с. 184). From the monuments of Bilolis-
sia (Mykhailivka) type, I. V. Sapozhnykov derives
Hrebenyky culture (Сапожников, Сапожникова
2005).
Author of these lines from 1990-ies has repeat-
edly argued for “Balkan-Danube origins or genetic
ties of Hrebenyky culture and BDC with the early Ne-
olithic of the Danube and the non-ceramic Neolith-
ic of Eastern Greece” (Залізняк 1995, с. 6, 11, 12;
1998, с. 183; 2005, с. 122—126; 2006, с. 11—14).
For flint inventory of HC is typical a proto-Ne-
olithic knapping technique (Fig. 5). With its help,
from single-platform cores blades of middle width
were made. Numerous trapezes were made from
the intersections of these blades. There are a lot of
scrapers on flakes, less end-scrapers and burins are
almost absent, in Hrebenyky culture.
Namely such kind of flint inventory is typi-
cal for Starčevo-Criş culture of the Danube Riv-
er region and Romania in the end of VII—VI mil.
BC (Fig. 4) that is genetically linked to the most
ancient N eolithic of the Balkans. These include
the pre-ceramic and early ceramic layers of Nea
Nikomedeia, Argissa, Achilleion, Sesklo, Franch-
thi, and etc. in Thessaly in VII thousand BC (Per-
les 2001, p. 19—39, tabl. IV). (Fig. 6)
In other words, the direct analogies to the HC
flint inventory in the early Neolithic of the Dan-
ube region, namely in the Starčevo, Criş, K örös
cultures, give reasons to speak about the genet-
ic connection of HC with the mentioned cultural
phenomena. And since the early ceramic Neolithic
of the Danube region, according to the vast ma-
jority of European researchers, is derived from the
pre-ceramic Neolithic of Thessaly (Whittle 1985,
p. 37—49; Perles 1985; Biagi 2005a; 2005b) there-
fore the genetic roots of Hrebenyky culture indi-
rectly are dated back to the ancient Neolithic of
Eastern Greece. This is also indicated by the direct
typological parallels to the Hrebenyky flint com-
plexes in the flint of the pre-ceramic Neolithic of
Greece (Argissa, Franchthi, Knossos) (Fig. 4—6).
In fact, the Hrebenyky culture flint inventory
is a striking example of the flint technocomplex of
the Balkan-Danube Neolithic that is typical for the
original Neolithic of Greece in VII thousand BC,
related to the cultures Karanovo I, Starčevo, Criş,
Körös, of the end of VII—VI thousands BC, and
Linear Band Pottery cultures.
Due to the poor conservation conditions of the
cultural layers of Mesolithic sites in the N orth-
Western Black Sea region, the vast majority of HC
collections originate from surface finds. Therefore,
it is possible that a part of HC complexes of Odesa
region, as well as the so-called “Tardenoisian” of
Moldova and Romania, come from the destroyed
settlements of the Neolithic Criş culture.
The large number of HC sites with flint of
Balkan-Danube type in Odesa region contrasts
with their small number in Bulgaria and in adja-
cent territories. The question is: how did the bear-
ers of flintknapping tradition of the early Neolith-
ic of Eastern Greece get to the N orthern Black
Sea? They may have passed along the west coast of
the Black Sea, and their abandoned sites were lat-
er submerged by sea transgression. It is impossible
to exclude maritime migration by cabotage sailing
along the coast, which was discussed in the previ-
ous section (Fig. 1).
3. Criş wave of Neolithic colonists from the
Danube region
Studies of the early N eolithic chronology of
the Balkans and the Danube region indicate an ex-
tremely rapid spread of the most ancient pottery on
the Lower and Middle Danube. I t first appeared
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 114
Fig. 5. Flint implement Hrebenyky culture. Hrebenyky (1) and Poznanka (2) sites
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 1 15
around 6500 BC (cal.) in Thessaly (Sesklo). To the
north in the valley of the Struma River, the oldest
pottery was found at the Gulubnik settlement, dat-
ed by 6100 BC. From the Strymon River basin in
Bulgaria, Neolithic peoples with monochrome ce-
ramics had settled in just 150 years in vast expanses
from the Tisa in the west and to the Prut in the east,
initiating the abovementioned Starčevo-Körös-
Criş cultural community (Biagi 2005a; 2005b).
In the first half of VI thousand BC (cal.) Criş
settlements appeared in Transcarpathia, and in
the second quarter of the same millennium, in the
Dniester River region — Sakarivka 1 type monu-
ments, dated by 6650 + 60 BP (Bln 2425) or 5480
BC (cal.) (Ларина 1999). The powerful Criş wave
of Neolithic colonists led to the spread of the cor-
responding pottery with the Criş decor not only in
the Dniester region (Sakarivka 1), but also in the
Bug River region. That is, it is impossible to ex-
clude the possibility of discovering monuments of
the Criş culture in the Bug-Dniester rivers inter-
fluve in the future. I t was under the influence of
these people that the local Kukrek culture hunters
and fishermen of the Middle Bug came up with the
Bug variant of the most ancient Neolithic culture
of Ukraine — the Bug-Dniester (Даниленко 1969,
с. 57—61; Залізняк 1995; 1998, с. 183) (Fig. 3).
As the Bug-Dniester culture of Ukraine was
formed under the influence of Moldova’s Criş, its
early Pechery phase cannot be older than the most
ancient Criş monuments of the Dniester River re-
gion. Thus, the beginning of BDC formation prob-
ably falls in the middle of VI thousand BC (cal.).
The current state of the Neolithic source base of
Ukraine gives grounds to consider the early Bug-
Dniester ceramics, which have direct parallels in
the ceramics of the 3rd and 4th phases of the Criş
culture, as one of the oldest in Ukraine.
Initiated by the Hrebenyky culture bearers and
later continued by the humanity of the Criş cul-
ture, Linear Pottery and Cucuteni cultures, the
long-lasting demographic pressure from the south-
west on the aboriginal people of the Middle Bug
caused a constant outflow of the autochthonous
Kukrek population in the north-east direction
(Fig. 3). From the end of VII to V millennia BC
more and more waves of Balkan-Danube migrants
rolled from the south-west to the Bug region, dis-
placing to the Middle Dnieper at first the Meso-
lithic autochthons of the Kukrek culture, and then
the population, emerged under the Balkan-Dan-
ube (including Criş) influences, of the Bug-Dni-
ester culture. I n fact, it was a synthesis of local
Kukrek (flint) and brought by Moldovan migrants
Criş (pottery, trapezes) traditions. A t the devel-
oped Samchyn stage of the BDC (Fig. 7), these
migrants from the Southern Bug reached the Mid-
dle Dnieper (Velyka A ndrusivka, Starosillia) and
Kyiv Polissia (Lazarivka, K rushnyky, Prybir 7a).
With their direct participation in the second half
Fig. 6. Flint and obsidiаn implement Neolithic of Balkan. Argissa settlement (1), Franchthi cave (2) (Perles 2001)
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 116
of VI thousand BC, the neolithization of the Mid-
dle Dnieper and K yiv Polissia began (Залізняк
1998, с. 183, 231, 232; 2005; Залізняк та ін. 2013;
Залізняк та ін. 2016), including the formation of
the Dnieper-Donetsk culture (DDC) of the Kyiv-
Cherkasy Dnieper River region (Fig. 3).
4. Linear Pottery culture wave of the neolithiza-
tion of Ukraine
The culture of Linear Pottery (LBC) was
formed in the middle of VI thousand BC (cal.) on
the Middle Danube based on the late phase of the
Körös culture. This culture played a leading role
in the neolithization of the middle zone of Europe
from the northern France to the western Ukraine
(Fig. 8). The magnitude of agricultural coloniza-
tion of the natural zone of deciduous forests of Eu-
rope by the tribes of the LBC was explained by a
fundamentally new method of slash-and-burn ag-
riculture at that time. Based on the latter Neolithic
farmers of the LBC advanced the Upper Danube
valley to Bavaria and further west to the Northern
France. The rest of the LBC people moved from
the Middle Danube to the north and through the
Moravian Gate reached the land of Southern Po-
land. From there they moved east and reached
Volyn, Upper and Middle Dniester, the territory of
Moldova, where numerous settlements of the LBC
of the second half of VI thousand BC are known
(Fig. 3). Farmers of the LBC Volyn Highland sig-
nificantly influenced the neolithization of the Me-
solithic hunters of Western Polissia, the people of
the Janislawice culture, on the basis of which Volyn
Neolithic culture emerged at the beginning of V
thousand BC.
The pressure of the Linear Pottery culture bear-
ers from the west to the BDC people caused the lat-
ter to move in north-east direction to the Middle
Dnieper region.
5. Trypillia phase of the Neolithic revolution of
Ukraine
The true agrarian colonization of the forest-
steppe area of the Right-Bank Ukraine is relat-
ed to the promotion from Romanian Moldova to
the north-eastern direction of the mattock farm-
ers of Cucuteni-Trypillia culture (Fig. 9). Cucu-
teni culture originated in the Southern Carpathian
region at the end of VI thousand BC (cal.) Based
on the traditions of the Danube cultures of Criş,
Hamangia, Boian, LBC and etc. The colonization
of сhernozem soil of Right-Bank Ukraine on the
boundary of VI—V thousands BC brought the Cu-
cuten people of Moldova at first to the Middle Dni-
ester and Podillia, and at the beginning of IV thou-
sand BC to Kyiv and Cherkasy Dnieper (Fig. 3).
Mattock, and later plough farming (wheat, barley,
peas), supplemented with household cattle breed-
ing (sheep, goat, cow, pig) were the basis of the
Trypillian economy, the people of which spread
them across the forest-steppe area of Ukraine from
the Dniester to the Dnieper. Archaeologically, the
powerful influences of Trypillia on the autoch-
thonous population of the Middle Dnieper, South-
ern Polissia, forest-steppe and even steppe Left-
Bank Ukraine, have been traced.
The importance of solving the problem of
Ukrainian N eolithic origins had continued dis-
cussion between supporters of the autochthonous
nature of Trypillian culture and their opponents,
who genetically linked the latter with the Anato-
lian-Balkan Center of the Neolithization of Eu-
Fig. 7. Pottery of Samchinska phase BDC (Археологія
Української... 1985, fig. 31: 15)
Fig. 8. Pottery of LBC (Археологія Української... 1985,
fig. 31: 3, 11)
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 1 17
rope. An important component of this discussion,
dating back to the early 1990-ies, is the issue of
the anthropological type of Trypillians, the solu-
tion of which is complicated by the small number
of their osteological remains. Therefore, the claim
about the southern genetic roots of Trypillians
and their Mediterranean anthropology (Залізняк
1998, с. 256) (Fig. 10) has not been accepted for
a long time by the Ukrainian Trypillia culture re-
searchers.
Recently, strong evidence has been obtained
about the genetic linkage of Trypillians with Neo-
lithic Asia Minor and Balkan populations. This is
evidenced by the results of the genome study of an-
thropological remains of Trypillians from the Verte-
ba Cave on the Dniester, which has numerous direct
parallels in the genome of Neolithic inhabitants of
Anatolia and the Balkans. These sensational results
were made public by the direct participant of an-
thropological research in Verteba I. D. Potekhina
(Nikitin, Potekhina 2017, p. 1—13). Therefore, the
Trypillian culture, leading in the neolithization of
Ukraine, is a direct genetic descendant of the Ne-
olithic colonists, who colonized Central Europe
from A natolia through the Balkans and the Da
nube region in VII—V thousand BC.
The process of final neolithization of the Right-
Bank Ukraine forest-steppe by Trypillians in the
Chalcolithic was in parallel with the strengthening
of the food-producing economy in the forest zone
of Central Europe by the Lengyel culture bearers in
V—IV thousands BC. Thus, further endorsement of
the food-producing economy’s positions in Right-
Bank Ukraine in the Chalcolithic by the popula-
tion of Cucuteni-Trypillia culture was an organic
part of the all-European process of neolithization.
The historical significance of Trypillian cul-
ture for the ancient history of Ukraine lies in the fi-
nal victory of the food-producing economy at first
in the Right-Bank Ukraine and later in the south
of the Left-Bank Ukraine. A fter all, the inhabit-
ants of the steppe of the Black Sea and the Cisazo-
via got their first cattle breeding and farming skills,
probably from the Trypillians. This is evidenced
by the materials of the so-called “steppe Trypil-
lia”. Meaning, Zhyvotylivka-Vovchanka group
type of burials dated by IV thousand BC, explored
in the Azov-Black Sea steppes and even in North-
ern Crimea. They contain Late Trypillian pottery
and, according to T. H. Movsha, M. Yu. Videiko,
Yu. Ya. Rassamakin (Рассамакін 2004) were aban-
doned by the Late Trypillian population, which was
Fig. 9. The clay ware and sculpture of Trypillia culture
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 118
displaced into the steppes by new waves of farm-
ers, moving east from Prut-Dniester interfluve. Ap-
pearing in the steppe, the Trypillians were forced
to move to the early forms of transhumance, trans-
ferring the skills of the last local population of the
steppe Neolithic and the Chalcolithic — Mariupol,
Skelia, Kvitian, Stog cultures bearers. It is believed
that these cultures of the steppe Chalcolithic of
V—IV thousands BC were abandoned by the most
ancient Indo-Europeans of Eastern Europe.
Summary
The modern state of archaeological sources from
the N eolithic of Ukraine contradicts to popular
in the end of ХХ century statement about local
domestication of the oldest domestic animals
(sheep, goat, bull) and cultural plants (wheat,
barley, peas). Numerous facts convincingly testify
in behalf on their domesticating on Near East with
next distribution through Balkans and Danube
region to Central-East Europe, including Right-
Bank Ukraine.
The south-east version of neolithization of
Ukraine, which was well-known at the second half
of XX c. under the name of “eastern stock breeding
impulse”, was not confirmed. On the other hand,
there are numerous archaeological, paleozoologi-
cal and paleobotanic data in behalf of south-west-
ern variant of neolithization of Ukraine.
The food-producing economy came on the ter-
ritory of Ukraine by the same way like in Central
Europe from the Balkan Peninsula through the
Danube basin at the end VII—V mil. BC (cal.)
(Fig. 1). I t happened in the mode of “balkaniza-
tion” due to five main waves of Neolithic farmers-
colonists which rolled from Danube region to the
Right Bank Ukraine from the end of VII mil. BC
(саl.): 1) Naval; 2) Hrebenyky (the end of VII mil.
BC); 3) Criş–Körös (the first half of VI mil. BC);
4) Linear Pottery (second half of VI mil. BC); 5)
Cucuteni-Tripillia (V mil. BC) (Fig. 3). The oldest
Bug-Dniester Neolithic culture of Ukraine aroused
on autochthonic Kukrek culture base under Criş
culture influences at the middle of VI mil. BC.
The earliest in Ukraine reliable traces of pro-
ductive economy traced in materials of the Körös
culture in Zakarpattia region (first part of VI mil.
BC (cal.)) and the Linear Pottery cultures of Volyn
and Dniester region (second half of VI mil. BC
(cal.)). Right-Bank Ukraine had been definitively
neolithizated in V mil. BC (cal.) by population of
the Cucuteni-Trypillia culture arriving to Neolith-
ic of Ukraine from south-west.
The Bug-Dniester culture developed under the
Criş culture influence from Moldova territory be-
tween Middle Dniester and the South Bug Rivers in
the middle of VI mil. BC (cal.). Passed by the new
migration waves of the farmers from the Danube
region (Linear Band Pottery and Cucuteni-Trypil-
lia). The Bug-Dniester culture bearers moved aside
in the north-east direction in Kyiv and Cherkasy
Dnieper region, where the Dnieper-Donets culture
appeared at the end of VI mil. BC (cal.) (Fig. 3).
The historical value of the Trypillia culture for
Pre-history of Ukraine is in final victory of produc-
tion economy on the Dnieper’s right bank first, and
later, on the south of Left-Bank Ukraine. In the fact,
the population of the Black Sea stepper region, the
Sea of Azov and Donbas regions obtained the first
skills of cattle breeding and agriculture certain from
the Trypillia culture in V—IV mil. BC (cal.). These
Neolithic innovations from Trypillia to steppe Ene-
olithic of the Black and Azov Seas regions were pro-
vided by so-called “steppe Trypillia”, known by the
burials of “zhyvotilov-vovcha type”.
Consequently, a N eolithic of Ukraine is not
an exception from the whole-European context.
Fig. 10. Trypillian farmers (1—3, 5, 6) and oldest I ndo-
European stock-breeders (4). 1—3, 5, 6 — Trypillian clay
sculpture; 4 — reconstruction based on the skull found in
Dnieper rapids
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 1 19
Right-Bank Ukraine was neolithizated synchro-
nously with Central Europe as a result of coloni-
zation by the oldest farmers-colonists from the
Danube region in the VI—V mil. BC (cal.). Later
Neolithic innovations from Right-Bank Ukraine
spread to northward to Polissia lowland and to the
east and south-east of Ukraine.
Аt the beginning of the ХХІ c., there was change
of conceptions of the neolithization of the region in
archaeology of Ukraine. The old south-east con-
ception was replaced by south-western one which
corresponds to the general-European vision of the
Neolithic revolution in Central Europe by its col-
onization in the VI—V mil. BC (cal.) by the Ne-
olithic farmers from Balkans through the Danube
region (Fig. 3).
Археологія Української ССР. 1985, 1.
Бурдо, Н. Б. 2003. Історія дослідження проблеми поход
ження Трипілля-Кукутені у світлі нових даних. Ар
хеологія, 4, с. 5-18.
Вавилов, Н. И. 1926. Центры происхождения культурных
растений. Ленинград.
Вавилов, Н. И. 1987. Пять континентов. Ленинград.
Гаскевич, Д. Л. 2010. Северо-понтийское импрессо: про
исхождение неолитической керамики с гребенчатым
орнаментом на юге Восточной Европы. Stratum plus.
2, Санкт-Петербург; Кишинев; Одесса; Бухарест,
с. 213-251.
Гаскевич, Д. Л. 2012. Фауна поселення Кам’яна Моги-
ла І: фактор суб’єктивності у становленні концеп-
ції неолітизації Північного Надазов’я. В: Проблеми
дослідження пам’яток Східної України. Луганськ,
с. 53-57.
Гаскевич, Д. Л. 2014. Проблеми радіовуглицевого дату
вання буго-дністровської неолітичної культури. Ар
хеологія, 4, с. 3-17.
Грушевський, М. С. 1913. Історія України-Руси. Т. 1, Київ.
Даниленко, В. Н. 1969. Неолит Украины. К.: Наукова
Думка, 260 с.
Журавльов, О. П., Котова, Н. С. 1996. Тваринництво неолі
тичного населення України. Археологія, 2, с. 3-17.
Залізняк, Л. Л. 1995. Пізній мезоліт України. Археологія, 4,
с. 3-16.
Залізняк, Л. Л. 1998. Передісторія України Х—V тис. до н.е.
Київ.
Залізняк, Л. Л. 1999. Первісна історія України. Київ: Вища
школа.
Залiзняк, Л. Л. 2005. Фінальний палеоліт і мезоліт конти
нентальної України. Кам’яна доба України, 8.
Залізняк, Л. Л. 2006. Гребениківська мезолітична культура:
походження, хронологія, історична доля. Археологія,
4, с. 3-18.
Залізняк, Л. Л. 2019. Стародавня історія України. Київ:
Темпора.
Залiзняк, Л. Л., Панченко Ю. В. 2007. Неолітизація Пра
вобережної України: балканізація чи «східний ім
пульс»? В: Матеріали та дослідження з археології
Східної України. Луганськ, 7, с. 6-14.
Залізняк, Л. Л., Степанчук, В. М., Кухарчук, Ю. В., Тов
кайло, М. Т., Матвіїшина, Ж. М., Манько, В. О.,
Вєтров, Д. О., Хоптинець, І. М., Беленко, М. М.,
Озеров, П. І., Хоптенець, І. М., Нездолій, О. І., До
рошкевич, С. П., Сорокун, А. А., Шевченко, Т. О.
2013. Найдавніше минуле Новомиргородщини.
Кам’яна доба України, 15. Київ: Шлях (колективна
монографія).
Залізняк, Л. Л., Сорокун, А. А., Переверзєв, С. В., Хопти
нець, І. М. 2016. Неолітизація Київського Подніпров’я
у світлі нових досліджень. Археологія, 1, с. 3-18.
Крайнов, Д. А. 1960. Пещерная стоянка Таш-Аир 1, как
основа периодизации палеолитических культур Кры
ма. Материалы и исследования по археологии СССР. 91,
Москва.
Котова, Н. С. 2002. Неолитизация Украины. Луганск: Шлях.
Котова, Н. С. 2015. Древнейшая керамика Украины. Киев;
Харьков: Майдан.
Ларина, О. В. 1999. Культура линейно-ленточной керамики
Пруто-Днестровского региона. Stratum plus. 2, Санкт-
Петербург; Кишинев; Одесса, с. 10-140.
Оленкловський, М. П. 1991. Поздний палеолит и мезолит
Нижнего Днепра. Херсон.
Підоплічко, І. Г. 1952. Походження свійських тварин. Київ:
АН УРСР.
Підоnлічко, І. Г. 1956. Матеріали до вивчення минулих фаун
УРСР. Вип. 2. Київ: АН УРСР.
Рассамакін, Ю. Я. 2004. Степи Причорноморья в контексті
розвитку перших землеробських культур. Археологія.
2, с. 3-26.
Сапожников, І. В., Сапожникова, Г. В. 2005. Проблеми
хронології і культурної періодизації мезоліту і неолі-
ту Північно-Західного Причорномор’я. Старожит-
ності степового Причорномор’я і Криму. Т. ХІІ, Запо-
ріжжя, с. 14-27.
Станко, В. Н. 1991. Культурно-исторический процесс в
мезолите Северо-Западного Причерноморья. Северо-
Западное Причерноморье — контактная зона древних
культур. Киев: Наукова думка, с. 5-17.
Телегін, Д. Я. 2002. Ігренське поселення на Подніпров’ї та
проблема житлобудування в мезоліті Східної Європи.
Луганськ: Шлях.
Товкайло, М. Т. 2004. До проблеми датування буго-дніс
тровського неоліту. Кам’яна доба України. Київ, 5,
с. 236-246.
Товкайло, М. Т. 2005. Неоліт степового Побужжя. Кам’яна
доба України. Київ, 6, 165 с.
Товкайло, М. Т. 2012. Неолітична кераміка з домішкою
черепашкових рачків ostracoda (до проблеми похо-
дження кардіумної кераміки в Україні) Археологія. 3,
с. 27-36.
Шнирельман, В. А. 1980. Происхождение скотоводства.
Москва: Наука.
Энгельс, Ф. 1979. Происхождение семьи, частной собст
венности и государства. Маркс К., Энгельс Ф. Избран-
ные произведения в 3-х т. Т. 3, Москва: Политиздат,
с. 211-370.
Biagi, P., Spataro, M. 2005а. Rapid rivers and slow seas? New
data for the radiocarbon chronology of the Balkan penin-
sula. Prehistoric Archaeology & Antropological Theory and
Education. RPRP 6-7, р. 35-40.
Biagi, P., Shennan, S., Spataro, M. 2005b. New observations
on the radiocarbon chronology of the Starcevo-Kris and
Coros Cultures. Prehistoric Archaeology & Antropological
Theory and Education. RPRP 6-7, р. 41-50.
Endo, E., Nasu, H., Gaskevych, D., Y anevich, A ., Pashke
vich, G., Videiko, M. 2019. Ukraine as the crossroad
for agricultural dispersal in Eurasia. I n: G., Fiorentino,
M., Primavera (Eds.) 18th Conference of the Internation-
al Workgroup for Palaeoethnobotany (Lecce, 3rd-8th June
2019). Lecce: Università del Salento.
Motuzaite-Motuzeviciute, G. 2012. The earliest appearance of
domesticated plant species and their originson the west-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 120
ern fringes of the Eurasian Steppe. Documenta Praehis-
torica. Vol. XXXIX, Ljubljana, р. 1-21.
Nikitin, A ., Potekhina, I ., Rohland, N., Reich, D., Lilli, M.
2017. Mithochondrial DNA analyses of Eneolithic Trypil-
lians from Ukraine reveals N eolithic farming genetic
roots. PLOS ONE, 1-13 (12).
Perles, C. 1985. Les industries du neolithique “preceramique”
de Grece: nouvelles etudes, nouvelles interpretations.
Chipped stone indastries of the Early Farming cultures in
Europe. Warsaw Uniwersity, s. 19-40.
Perles, C. 2001. The Early Neolithic in Greece. Cambrige.
Ryan, W., Pitman, W. 1999. N oah’s Flood. The Scientific
Discoveries about the Event that Changed History. New
York.
Starnini, E. 1993. Tipological and technological analyses of
the Koros culture chipped, polished and grouned stone
assemblages of Mehtelek-Nadas (North-Eastern Hun-
gary). Atti Soc. Preist. Protost. Friuli-V.G., Trieste, VIII
(1994), p. 29-96.
Whittle, A. 1985. Europe in the Neolithic. Cambridge.
Received 16.01.2020
Л. Л. Залізняк
Доктор історичних наук, професор, завідувач відділу кам’яної доби Інституту археології НАН України,
ORCID 000-0001-8924-8122, ZaliznyakL@ukr.net
БАЛКАНО-ДУНАЙСЬКА ВЕРСІЯ НЕОЛІТИЗАЦІЇ УКРАЇНИ
Сучасний стан археологічних джерел з неоліту України суперечить досить популярному наприкінці ХХ ст. твер-
дженню про місцеву доместикацію найдавніших домашніх тварин (вівця, коза, бик) та культурних рослин (пше-
ниця, ячмінь, горох). Численні факти переконливо свідчать на користь їх одомашнення на Близькому Сході з
наступним поширенням через Балкани і Подунав’я у Центрально-Східну Європу, у тому числі і на Правобережну
Україну (рис. 1).
Не підтвердилася південно-східна версія неолітизації України, що була популярною серед радянських дослід-
ників у другій половині ХХ ст. під назвою «східного скотарського імпульсу». Натомість маємо численні археоло-
гічні, антропологічні, палеозоологічні та палеоботанічні свідчення на користь південно-західного варіанту нео-
літизації регіону.
Неоліт України не є винятком із загальноєвропейського контексту. Як уся Центрально-Східна Європа Україна, пе-
редусім Правобережна, перейшла до неоліту у VI—V тис. до н. е., запозичивши його новації з Балкан через Подунав’я.
Це сталося в режимі «балканізації» завдяки п’яти послідовним хвилям неолітичних землеробів-колоністів з Балкан та
Подунав’я — морська, гребениківська, кришська, лінійно-стрічкової кераміки, кукутені-трипільська (рис. 3).
Принципові зміни в концепції неолітизації України, що сталися на початку ХХІ ст., по суті, є відходом від ста-
рого бачення «неолітичної революції» в регіоні. Останнє формувалося у повоєнні часи в умовах ідеологічного про-
тистояння Заходу, значною мірою, під впливом відомих радянських ідеологем. Зокрема неписаним принципом
радянської археології був патріотичний автохтонізм, що протиставлявся буржуазним ідеям безрідних космополітів
міграціоністів. Сформована у повоєнний час концепція «східного скотарського імпульсу» теж несе певний наліт ра-
дянського патріотичного автохтонізму. За В. М. Даниленком, скотарство було привнесено на південь України з поза
її меж, але з радянської Туркменії та Передкавказзя, а не з країн ворожого НАТО — Туреччини та Греції.
Відхід від ідеологічного протистояння Заходу зняв зазначені ідеологічні обмеження в науці, а розвиток ар-
хеології показав, що неоліт України, перш за все Правобережної, є органічною частиною неоліту Центральної
Європи. Неолітичні культури Правобережжя є локальними проявами культурних спільнот Центральної Європи,
а послідовні фази неолітизації останньої (морська, кришсько-керешська, лінійно-стрічкова, лендьельська та ін.)
прямо корелюються зі згаданими хвилями неолітичних колоністів з Балкан через Подунав’я на південний захід
України (рис. 3).
Таким чином, Правобережна Україна перейшла до неоліту синхронно з Центральною Європою внаслідок ко-
лонізації найдавнішими неолітичними землеробами з Подунав’я у VI—V тис. до н. е. А у V—ІV тис. до н. е. неолі-
тичні новації з Правобережжя поширилися на північ у Полісся, на схід та південний схід України.
Фактично, на початку ХХІ ст. в археології України сталася принципова зміна концепції неолітизації регіону.
На зміну старій південно-східній версії приходить південно-західна, що відповідає загальноєвропейському ба-
ченню неолітичної революції в Центральній Європі шляхом її колонізації неолітичними землеробами з Балкан
через Подунав’я (рис. 1).
К л ю ч о в і с л о в а: неоліт, відтворювальна економіка, гребениківська культура, культура Криш, буго-дністровська
культура, культура лінійно-стрічкової кераміки, культура Кукутені-Трипілля, докерамічний неоліт.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 1 21
Л. Л. Зализняк
Доктор исторических наук, профессор, заведующий отделом каменного века Института археологии НАН Украины,
ORCID 000-0001-8924-8122, ZaliznyakL@ukr.net
БАЛКАНО-ДУНАЙСКАЯ ВЕРСИЯ НЕОЛИТИЗАЦИЯ УКРАИНЫ
Современное состояние археологических источников по неолиту Украины противоречит достаточно популяр-
ному в конце ХХ в. утверждению о местной доместикации древнейших домашних животных (овца, коза, бык) и
культурных растений (пшеница, ячмень, горох). Многочисленные факты убедительно свидетельствуют в пользу
их одомашнения на Ближнем Востоке с последующим распространением через Балканы и Подунавье в Цен-
тральную и на юго-запад Восточной Европы, в том числе и на Правобережную Украину (рис. 1).
Не подтвердилась юго-восточная версия неолитизации Украины, которая была популярной среди советских
исследователей во второй половине ХХ в. под названием «восточного скотоводческого импульса». Зато имеем
многочисленные археологические, антропологические, палеозоологии и палеоботанические свидетельства в
пользу юго-западного варианта неолитизации региона.
Неолит Украины не является исключением из общеевропейского контекста. Как вся Центральная и юго-
запад Восточной Европы Украина, прежде всего Правобережная, перешла к неолиту в VI—V тыс. до н. э., позаим-
ствовав его новшества с Балкан через Подунавье (рис. 1). Это случилось в режиме «балканизации» благодаря пяти
последовательным волнам неолитических земледельцев-колонистов из Балкан и Подунавья — морской, гребени-
ковской, кришской, культур линейно-ленточной керамики и кукутени-трипольской (рис. 3).
Принципиальные изменения в концепции неолитизации Украины, которые случились в начале ХХІ в., по
существу, являются отходом от старого виденья «неолитической революции» в регионе. Последнее формиро-
валось в послевоенные времена в условиях идеологического противостояния Западу, в значительной степени,
под воздействием известных советских идеологем. В частности, неписаным принципом советской археологии
был патриотический автохтонизм, который противопоставлялся буржуазным идеям безродных космополитов-
миграционистов. Сформированная в послевоенное время концепция «восточного скотоводческого импульса»
несла определенный налет советского патриотического автохтонизма. За В. Н. Даниленко, скотоводство было
привнесено на юг Украины из-за ее пределов еще в VII тыс. до н. э., но все-таки из советской Туркмении и Пред-
кавказья, а не из стран враждебного НАТО — Турции и Греции.
Отход от идеологического противостояния Западу снял отмеченные идеологические ограничения в науке, а
развитие археологии показало, что неолит Украины, прежде всего Правобережной, является органической час-
тью неолита Центральной Европы. Неолитические культуры Правобережья являются локальными проявления-
ми культурных сообществ Центральной Европы, а последовательные фазы неолитизации последней (морская,
кришсько-керешська, линейно-ленточная, лендьельська и др.) прямо коррелируются с упомянутыми волнами
неолитических колонистов из Балкан через Подунавье на юго-запад Украины (рис. 3).
Таким образом, Правобережная Украина перешла к неолиту синхронно с Центральной Европой в результате
колонизации древнейшими неолитическими земледельцами из Подунавья в VI—V тыс. до н. э. А в V—ІV тыс. до
н. э. неолитические новшества из Правобережья распространились на север в Полесье, а также на восток и юго-
восток Украины.
Фактически, в начале ХХІ в. в археологии Украины произошло принципиальное изменение концепции нео-
литизации региона. На смену старой юго-восточной версии пришла юго-западная, что отвечает общеевропейско-
му виденью неолитической революции в Центральной Европе путем ее колонизации неолитическими земледель-
цами из Балкан через Подунавье (рис. 1)
К л ю ч e в ы е с л о в а: неолит, производящая экономика, гребениковская культура, культура Крыш, буго-днестровская
культура, культура линейно-ленточной керамики, культура Кукутени-Триполье, докерамический неолит.
References
Arkheolohiia Ukrainskoi SSR. 1985, 1.
Burdo, N . F. 2003. I storia doslidzhennya problem pokhodzhennya Tripillya-Kukuteni e svitly novikh danikh. Arheologia. 4,
p. 5-18.
Vavilov, N. I. 1926. Tsentry proiskhozhdemia kulturnikh rasteniy. Leningrad.
Vavilov, N. I. 1987. Pyat continentov. Leningrad: Nauka.
Gaskevich, D. L. 2010. Severo-pontiyskoe impresso: proiskhozdenie neoliticheskoy keramiky na yuge Vostochnoy Evropy. Stratum
plus. 2, Sankt-Peterburg; Kishinev; Odessa; Bukharest, p. 213-251.
Gaskevich, D. L. 2012. Fauna poselennya Kamyana Mogila I: factor subektivnosty u stanovlenny kontseptsii neolitizatsii Pivnich-
nogo Nadazovya. Problemy doslidzhennya psmyatok Skhidnoi Ukrainy. Lugansk, p. 53-57.
Gaskevich, D. L. 2014. Problemy radiovuglitsevogo datuvannyabugo-dnistrovskoi neolitichnoi kultury. Arheologia, 4, p. 3-17.
Grushevskyi, M. C. 1913. Istoria Ukrainy-Rusy. Vol. 1, Kyiv.
Danilenko, V. N. 1969. Neolit Ukrainy. Kyiv: Naukova Dumka.
Zhuravlov, O. P., Kotova, N. S. 1996. Tvarinnictvo neolitichnoho naselennia Ukrainy. Arheologia, 2, p. 3-17.
Zaliznyak, L. L. 1995. Pizny mezolit Ukrainy. Arheologia. 4, p. 3-16.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 122
Zaliznyak, L. L. 1998. Peredistoria Ukrainy X-V tis. do n.e. Kyiv.
Zaliznyak, L. L. 1999. Pervisna istoria Ukrainy. Kyiv: Vyshcha shkola.
Zaliznyak, L. L. 2006. Grebenykivska mezolitichna kultura: pokhodzhennya, khronologia, istorichna dolya. Arheologia, 4,
p. 3-18.
Zaliznyak, L. L., Panchenko, Yu. V. 2007. Neolitizatsiya Pravoberezhnoi Ukrainy: “balkanizatsia” chy “skhidny impuls”? Materi-
aly ta doslidzhennya z arkheologii Skhidnoi Ukrainy. Iss. 7, Lugansk, p. 6-14.
Zaliznyak, L. L., Stepanchuk, V. M., Kukharchuk,Yu. V., Tovkailo M. T., Matviishina, Zh. M., Manko, B. O., Vetrov, D. O.,
Belenko, M. M., Ozerov, P. I., Khoptynets, I. M., Nezdoly, O. I., Doroshkevich, C. P., Sorokun, A. A., Shevchenko, T. O.
2013. Naydavnishe minule Novomyrgorodchiny. Kamyana doba Ukrainy. Iss. 15, Kyiv.
Zaliznyak, L. L., Sorokun, A. A., Pereverzev, C. V., Khoptinets, I. M. 2016. Neolitizatsia Kyivskogo Polissya u svitli novitnikh
doslidzhen. Arheologia, 1, p. 3-18.
Krainov, D. A. 1960. Pezchernaya stoyanka Tash-Air 1, kak osnova periodizatsii paleolita Krima. Materialy i issledovania s arkheo
logiia SSSR. 91, Moskva.
Kotova, N. S. 2002. Neolitizatsia Ukrainy. Lugansk: Shlyakh.
Kotova, N. S. 2015. Drevneishaya keramika Ukrainy. Kyiv; Kharkov: Maidan.
Larina, O. V. 1999. K ultura lineyno-lentochnoy keramiky Pruto-Dnestrovskogo regiona. Stratum plus, 2, Sankt-Peterburg;
Kishinev; Odessa, p. 10-140.
Olenkovsky, N. P. 1991. Pozdny paleolit i mezolit Nizhnego Dnepra. Kherson.
Pidoplichko, I. G. 1952. Pokhodzhennya sviskikh tvarin. Kyiv: AN URSR.
Pidoplichko, I.G. 1956. Materialy do vivchennya minulikh faun URSR. Iss. 2. Kyiv: AN URSR.
Rassamakin, Yu. Ya. 2004. Stepy Prichornomorya v konteksty rozvitku pershikh zemlerobskikh kultur. Arheologia, 2, p. 3-26.
Sapozhnikov, I. V., Sapozhnikova G. V. 2005. Problemy khronologii i kulturnoi periodezatsii mezolitu i neolitu Pivnichno-Zakhidnogo
Prichornomorya. Starozhitnosti Stepovogo Prichornomorya i Krymu. Vol. XII, Zaporizhya, p. 14-27.
Stanko, V. N. 1991. Kulturno-istorichesky protses v mezolite Severo-Zapadnogo Prichernomorya. Severo-Zapadnoye Pricher-
nomorye - kontaktnaya zona drevnikh kultur. Kyiv: Naukova dumka, p. 5-17.
Tovkaylo, M. T. 2004. Do problem datuvannya bugo-dnistrovskogo neolitu. Kamyana doba Ukrainy. Iss. 5, Kyiv, p. 236-246.
Tovkaylo, M. T. 2005. Neolit stepovogo Pobuzhya. Kamyana doba Ukrainy. Iss. 6, Kyiv.
Tovkaylo, M. T. 2012. Nolitichna keramika z domishkami cherepashkovikh rachkiv ostrakoda (do problem pokhodzhennya kar-
diumnoi keramiky v Ukrainy). Arheologia, 3, p. 27-36.
Shnirelman, V. A. 1980. Proiskhozhdenie skotovodstva. Moskva: Nauka.
Engels, F. 1979. Proiskhozhdenie semyi, chastnoy sobstvennosty i gosudarstva. In: Marks, K., Engels, F. Izbrannie proizvedenia v
trokh tomakh. Vol. 3, Moskva: Politizdat, p. 211-370.
Biagi, P., Spataro, M. 2005а. Rapid rivers and slow seas? New data for the radiocarbon chronology of the Balkan peninsula. Pre-
historic Archaeology & Antropological Theory and Education. RPRP 6-7, p. 35-40.
Biagi, P., Shennan, S., Spataro, M. 2005б. New observations on the radiocarbon chronology of the Starcevo-Kris and Coros Cul-
tures. Prehistoric Archaeology & Antropological Theory and Education. RPRP 6-7, p. 41-50.
Zaliznyak, L. L. 2005. Finalny paleolit i mezolit kontynentalnoi Ukrainy. Kamyana doba Ukrainy,8.
Motuzaite-Motuzeviciute, G. The earliest appearance of domesticated plant species and their originson the western fringes of the
Eurasian Steppe. Documenta Praehistorica. XXXIX, Ljubljana, p. 1-21.
Perles, C. 1985. Les industries du neolithique ‛preceramique’ de Grece: nouvelles etudes, nouvelles interpretations. Chipped stone
indastries of the Early Farming cultures in Europe. Warsaw Uniwersity, p. 19-40.
Perles, C. 2001. The Early Neolithic in Greece. Cambrige.
Starnini, E. 1993. Tipological and technological analyses of the Koros culture chipped, polished and grouned stone assemblages of
Mehtelek-Nadas (North-Eastern Hungary). Atti Soc. Preist. Protost. Friuli-V.G., Trieste, VIII (1994), p. 29-96.
Whittle, A. 1985. Europe in the Neolithic. Cambridge.
|
| id | arheologia-com-ua-article-181 |
| institution | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| issn | 2616-499X |
| keywords_txt_mv | |
| language | English |
| last_indexed | 2026-08-07T01:03:07Z |
| publishDate | 2020 |
| publisher | Institute of Archaeology NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | arheologiacomua/0e/0c3fd6f4895bd696375115feb8046c0e.pdf |
| spelling | arheologia-com-ua-article-1812020-04-30T07:44:42Z Balkan-Danube Version of the Neolithization of Ukraine Балкано-Дунайская версия неолитизация Украины Балкано-Дунайська версія неолітизації України Zaliznyak, Leonid Neolithic, food-producing economy, Hrebenyky cultures, Criş culture, Bug-Dniester culture, Linear Pottery culture, Trypillia culture, Pre-ceramic Neolithic. неолит, производящая экономика, гребениковская культура, культура Крыш, буго-днестровская культура, культура линейно-ленточной керамики, культура Кукутени-Триполье, докерамический неолит. неоліт, відтворювальна економіка, гребениківська культура, культура Криш, буго-дністровська культура, культура лінійно-стрічкової кераміки, культура Кукутені-Трипілля, докерамічний неоліт. The article deals with the problem of changing the concept of neolithization of the territory of Ukraine from the south-east, namely from the Caucasus to the south-west from the Danube region. Современное состояние археологических источников по неолиту Украины противоречит достаточно популярному в конце ХХ в. утверждению о местной доместикации древнейших домашних животных (овца, коза, бык) и культурных растений (пшеница, ячмень, горох). Многочисленные факты убедительно свидетельствуют в пользу их одомашнения на Ближнем Востоке с последующим распространением через Балканы и Подунавье в Центральную и на юго-запад Восточной Европы, в том числе и на Правобережную Украину (рис. 1). Не подтвердилась юго-восточная версия неолитизации Украины, которая была популярной среди советских исследователей во второй половине ХХ в. под названием «восточного скотоводческого импульса». Зато имеем многочисленные археологические, антропологические, палеозоологии и палеоботанические свидетельства в пользу юго-западного варианта неолитизации региона. Неолит Украины не является исключением из общеевропейского контекста. Как вся Центральная и юго-запад Восточной Европы Украина, прежде всего Правобережная, перешла к неолиту в VI—V тыс. до н. э., позаимствовав его новшества с Балкан через Подунавье (рис. 1). Это случилось в режиме «балканизации» благодаря пяти последовательным волнам неолитических земледельцев-колонистов из Балкан и Подунавья — морской, гребениковской, кришской, культур линейно-ленточной керамики и кукутени-трипольской (рис. 3). Принципиальные изменения в концепции неолитизации Украины, которые случились в начале ХХІ в., по существу, являются отходом от старого виденья «неолитической революции» в регионе. Последнее формировалось в послевоенные времена в условиях идеологического противостояния Западу, в значительной степени, под воздействием известных советских идеологем. В частности, неписаным принципом советской археологии был патриотический автохтонизм, который противопоставлялся буржуазным идеям безродных космополитов-миграционистов. Сформированная в послевоенное время концепция «восточного скотоводческого импульса» несла определенный налет советского патриотического автохтонизма. За В. М. Даниленко, скотоводство было привнесено на юг Украины из-за ее пределов еще в VII тыс. до н. э., но все-таки из советской Туркмении и Предкавказья, а не из стран враждебного НАТО — Турции и Греции. Отход от идеологического противостояния Западу снял отмеченные идеологические ограничения в науке, а развитие археологии показало, что неолит Украины, прежде всего Правобережной, является органической частью неолита Центральной Европы. Неолитические культуры Правобережья являются локальными проявлениями культурных сообществ Центральной Европы, а последовательные фазы неолитизации последней (морская, кришсько-керешська, линейно-ленточная, лендьельська и др.) прямо коррелируются с упомянутыми волнами неолитических колонистов из Балкан через Подунавье на юго-запад Украины (рис. 3). Таким образом, Правобережная Украина перешла к неолиту синхронно с Центральной Европой в результате колонизации древнейшими неолитическими земледельцами из Подунавья в VI—V тыс. до н. э. А в V—ІV тыс. до н. э. неолитические новшества из Правобережья распространились на север в Полесье, а также на восток и юго-восток Украины. Фактически, в начале ХХІ в. в археологии Украины произошло принципиальное изменение концепции неолитизации региона. На смену старой юго-восточной версии пришла юго-западная, что отвечает общеевропейскому виденью неолитической революции в Центральной Европе путем ее колонизации неолитическими земледельцами из Балкан через Подунавье (рис. 1) Сучасний стан археологічних джерел з неоліту України суперечить досить популярному наприкінці ХХ ст. твердженню про місцеву доместикацію найдавніших домашніх тварин (вівця, коза, бик) та культурних рослин (пшениця, ячмінь, горох). Численні факти переконливо свідчать на користь їх одомашнення на Близькому Сході з наступним поширенням через Балкани і Подунав’я у Центрально-Східну Європу, у тому числі і на Правобережну Україну (рис. 1). Не підтвердилася південно-східна версія неолітизації України, що була популярною серед радянських дослідників у другій половині ХХ ст. під назвою «східного скотарського імпульсу». Натомість маємо численні археологічні, антропологічні, палеозоологічні та палеоботанічні свідчення на користь південно-західного варіанту неолітизації регіону. Неоліт України не є виключенням із загальноєвропейського контексту. Як уся Центрально-Східна Європа Україна, передусім Правобережна, перейшла до неоліту у VI—V тис. до н. е., запозичивши його новації з Балкан через Подунав’я. Це сталося в режимі «балканізації» завдяки п’яти послідовним хвилям неолітичних землеробів-колоністів з Балкан та Подунав’я — морська, гребениківська, кришська, лінійно-стрічкової кераміки, кукутені-трипільська (рис. 3). Принципові зміни в концепції неолітизації України, що сталися на початку ХХІ ст., по суті, є відходом від старого бачення «неолітичної революції» в регіоні. Останнє формувалося у повоєнні часи в умовах ідеологічного протистояння Заходу, значною мірою, під впливом відомих радянських ідеологем. Зокрема неписаним принципом радянської археології був патріотичний автохтонізм, що протиставлявся буржуазним ідеям безрідних космополітів міграціоністів. Сформована у повоєнний час концепція «східного скотарського імпульсу» теж несе певний наліт радянського патріотичного автохтонізму. За В. М. Даниленком, скотарство було привнесено на південь України з поза її меж, але з радянської Туркменії та Передкавказзя, а не з країн ворожого НАТО — Туреччини та Греції. Відхід від ідеологічного протистояння Заходу зняв зазначені ідеологічні обмеження в науці, а розвиток археології показав, що неоліт України, перш за все Правобережної, є органічною частиною неоліту Центральної Європи. Неолітичні культури Правобережжя є локальними проявами культурних спільнот Центральної Європи, а послідовні фази неолітизації останньої (морська, кришсько-керешська, лінійно-стрічкова, лендьельська та ін.) прямо корелюються зі згаданими хвилями неолітичних колоністів з Балкан через Подунав’я на південний захід України (рис. 3). Таким чином, Правобережна Україна перейшла до неоліту синхронно з Центральною Європою внаслідок колонізації найдавнішими неолітичними землеробами з Подунав’я у VI—V тис. до н. е. А у V—ІV тис. до н. е. неолітичні новації з Правобережжя поширилися на північ у Полісся, на схід та південний схід України. Фактично, на початку ХХІ ст. в археології України сталася принципова зміна концепції неолітизації регіону. На зміну старій південно-східній версії приходить південно-західна, що відповідає загальноєвропейському баченню неолітичної революції в Центральній Європі шляхом її колонізації неолітичними землеробами з Балкан через Подунав’я (рис. 1). Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2020-04-03 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/181 10.15407/archaeologyua2020.01.005 Arheologia; No 1 (2020): Arheologia; 5-22 Археологія ; № 1 (2020): Arheologia; 5-22 Археология; № 1 (2020): Arheologia; 5-22 2616-499X 0235-3490 10.15407/archaeologyua2020.01 en https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/181/175 |
| spellingShingle | неоліт відтворювальна економіка гребениківська культура культура Криш буго-дністровська культура культура лінійно-стрічкової кераміки культура Кукутені-Трипілля докерамічний неоліт. Zaliznyak, Leonid Балкано-Дунайська версія неолітизації України |
| title | Балкано-Дунайська версія неолітизації України |
| title_alt | Balkan-Danube Version of the Neolithization of Ukraine Балкано-Дунайская версия неолитизация Украины |
| title_full | Балкано-Дунайська версія неолітизації України |
| title_fullStr | Балкано-Дунайська версія неолітизації України |
| title_full_unstemmed | Балкано-Дунайська версія неолітизації України |
| title_short | Балкано-Дунайська версія неолітизації України |
| title_sort | балкано-дунайська версія неолітизації україни |
| topic | неоліт відтворювальна економіка гребениківська культура культура Криш буго-дністровська культура культура лінійно-стрічкової кераміки культура Кукутені-Трипілля докерамічний неоліт. |
| topic_facet | Neolithic food-producing economy Hrebenyky cultures Criş culture Bug-Dniester culture Linear Pottery culture Trypillia culture Pre-ceramic Neolithic. неолит производящая экономика гребениковская культура культура Крыш буго-днестровская культура культура линейно-ленточной керамики культура Кукутени-Триполье докерамический неолит. неоліт відтворювальна економіка гребениківська культура культура Криш буго-дністровська культура культура лінійно-стрічкової кераміки культура Кукутені-Трипілля докерамічний неоліт. |
| url | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/181 |
| work_keys_str_mv | AT zaliznyakleonid balkandanubeversionoftheneolithizationofukraine AT zaliznyakleonid balkanodunajskaâversiâneolitizaciâukrainy AT zaliznyakleonid balkanodunajsʹkaversíâneolítizacííukraíni |