Ліпна кераміка з Танаїса за матеріалами з розкопа XXV (закриті посудини)
The paper is about a Hellenistic ceramic complex of the western area of the ancient city of Tanais. The new material from the excavation trench XXV is shown in comparison with the handmade ware of other districts of the city that was examined by T. M. Arsenieva. Comparison...
Збережено в:
| Опубліковано в: | Археологія |
|---|---|
| Дата: | 2020 |
| Випуск: | 1 |
| Сторінки: | 80-98 |
| ISSN: | 2616-499X |
| Автори та афіліації: |
|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Англійська |
| Опубліковано: |
Institute of Archaeology NAS of Ukraine
2020
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/189 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Chemistry, Physics and Technology of Surface| _version_ | 1872824462666104832 |
|---|---|
| author | Gavrylyuk, Nadia Matera, Marcin |
| author_facet | Gavrylyuk, Nadia Matera, Marcin |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Nadia Gavrylyuk",
"institution": "Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine",
"orcid": ""
},
{
"author": "Marcin Matera",
"institution": "Institute of Archaeology, the University of Warsaw",
"orcid": "0000-0003-4913-0749"
}
] |
| author_orcid_str_mv | 0000-0003-4913-0749 |
| author_sort | Gavrylyuk, Nadia |
| baseUrl_str | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 98 |
| container_issue | 1 |
| container_start_page | 80 |
| container_title | Археологія |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2020-04-30T07:44:42Z |
| description | The paper is about a Hellenistic ceramic complex of the western area of the ancient city of Tanais. The new material from the excavation trench XXV is shown in comparison with the handmade ware of other districts of the city that was examined by T. M. Arsenieva. Comparison of these materials with the ceramic complex of synchronous layers of the ancient centers of the Northern Black Sea region (collections from cities of the European Bosporus (Kitei, Artesian, etc.), settlements and hill-forts of the Western Crimea (“Chaika”, Kulchuk, etc.) and Lower Bug River region will help to distinguish specific features of the handmade ceramic complex from Tanais and the peculiarities of the ethnic structure of the population of the city. |
| doi_str_mv | 10.15407/archaeologyua2020.01.080 |
| first_indexed | 2026-08-07T01:03:09Z |
| format | Article |
| fulltext |
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ • ІНСТИТУТ АРХЕОЛОГІЇ НАН УКРАЇНИ
НАУКОВИЙ ЖУРНАЛ – ЗАСНОВАНИЙ У 1947 р.
ВИДАЄТЬСЯ ЩОКВАРТАЛЬНО
КИЇВ 1 2020
АРХЕОЛОГIЯ
Головний редактор
Чабай В. П., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України
Заступник головного редактора
Толочко П. П., академiк НАН України, Iнститут археологiї НАН України
Вiдповiдальний секретар
Гаврилюк Н. О., доктор iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
Редакцiйна колегiя
БОЛТРИК Ю. В., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
Бороффка Н., доктор хаб., Нiмецький археологiчний iнститут, ФРН
БРАУНД Д., професор, доктор хаб., Унiверситет Екзетера, Великобританiя
БРУЯКО I. В., доктор iсторичних наук, Одеський археологiчний музей НАН України
БУЙСЬКИХ А. В., доктор iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
ДЖIНДЖАН Ф., професор, доктор хаб., почесний професор унiверситету Париж 1 Пантеон
Сорбонна, Францiя
ЗАЛIЗНЯК Л. Л., професор, доктор iсторичних наук, Нацiональний унiверситет
«Києво-Могилянська академiя»
IВАКIН В. Г., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
IВАНЧИК А. I., член-кореспондент РАН та Францiї, Нацiональний центр наукових
дослiджень, Францiя
КАЙЗЕР Е., професор, доктор хаб., Вiльний унiверситет Берлiну, ФРН
КОРВIН-ПIОТРОВСЬКИЙ О. Г., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
Моця О. П., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України
Отрощенко В. В., професор, доктор iсторичних наук, Нацiональний унiверситет
«Києво-Могилянська академiя»
ПЕТРАУСКАС О. В., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
ПОТЄХIНА I. Д., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
СКОРИЙ С. А., професор, доктор iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
ФОРНАСЬЕ Й., професор, доктор, Гете унiверситет Франкфурта-на-Майнi, ФРН
ХОХОРОВСКI Я., професор, доктор хаб., Iнститут археологiї Ягеллонського унiверситету, Польща
NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE • INSTITUTE OF ARCHAEOLOGY NAS OF UKRAINE
SCIENTIFIC JOURNAL – Founded IN 1947
Frequency: QUARTERLY
Editor-in-Chief
CHABAI V. P., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology
of the National Academy of Sciences of Ukraine
Deputy editor-in Chief
TOLOCHKO P. P., Academician of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology
of the National Academy of Sciences of Ukraine
Executive Secretary
GAVRYLYUK N. O., DSc in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
Editorial Board
BOLTRYK Yu. V., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
BOROFFKA N., Professor, Dr. Hab., German Archaeological Institute, Germany
BRAUND D., Professor, Dr. Hab., University of Exeter, UK
BRUIAKO I. V., DSc in History, Odessa Archaeological Museum of the NAS of Ukraine
BUISKIKH A. V. , DSc in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
CHOCHOROWSKI J., Professor, Dr. Hab., Institute of Archaeology of Jagiellonian University, Poland
Djindjian F., Professor, Dr. Hab., Professor of the University of Paris 1 Pantheon Sorbonne, France
IVAKIN V. G., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
IVANCHIK A. I., Corresponding Member of the Russian Academy of Sciences,
National Center for Scientific Research of France
FORNASIER J. Professor, doctor, Goethe University Frankfurt am Main, Germany
KAIZER E., Professor, Dr. Hab., Free University of Berlin, Germany
KORVIN-PIOTROVSKYI O. G., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
MOTSIA O. P., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
OTROSHCHENKO V. V., Professor, DSc in History, National University of Kyiv-Mohyla Academy
PETRAUSKAS O. V., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
POTEKHINA I. D., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
SKORYI S. A., Professor, DSc in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
ZALIZNYAK L. L., Professor, DSc in History, National University of Kyiv-Mohyla Academy
ARHEOLOGIA
KYIV 1 2020
ЗМIСТ CONTENTS
Articles
Zaliznyak L. L. Balkan-Danube Version of the
Neolithization of Ukraine
STARIK O. V., KUSHTAN D. P. Complexes of
Late Bronze Age Molds from Tokivske
SHEVCHENKO T. M. Bust Thymiateria and Cult
of Dionysus in Olbia
Motsia O. P. Middle Age Settlement Structures
of the South of Eastern Europe
BIBIKOV D. V. Religious Appropriation of An-
cient Rus Chamber Graves
Publication
of Archaeological Material
GAVRYLYUK N., MATERA M. Handmade
Pottery from Tanais on the material from the
Trench XXV (Closed vessels)
KOROKHINA A. V., GERSHKOVYCH Ya. P.
Pottery from the Hlyboke Ozero 2 Settlement
Methods of Archaeological Research
NAUMENKO O. O., STEPANCHUK V. M.
Technical and Morphological Signs of Limestone
Processing at the Lower Palaeolithic Site Medzhy-
bizh A
History of Science
KARIAKA O. V. The First Years of Ukrainian In-
vestigations in Olbia Pontica
ROMANOVA O. O. Unknown Old Photos of Kar-
nak Monuments
Статтi
Zaliznyak L. L. Balkan-Danube Version of the 5
Neolithization of Ukraine
СТАРІК О. В., КУШТАН Д. П. Комплекси ли- 23
варних форм доби пізньої бронзи з Токівського
ШЕВЧЕНКО Т. М. Погруддя-фіміатерії та ку- 39
льт Діоніса в Ольвії
Моця О. П. Середньовічні поселенські струк- 57
тури півдня Східної Європи
БІБІКОВ Д. В. Релігійна належність давньо- 69
руських камерних поховань
Публiкацiї
археологiчного матерiалу
GAVRYLYUK N., MATERA M. Handmade Pot- 80
tery from Tanais on the material from the
Trench XXV (Closed Vessels)
КОРОХІНА А. В., ГЕРШКОВИЧ Я. П. Кера- 99
міка поселення Глибоке Озеро 2
Методи археологiчних дослiджень
НАУМЕНКО О. О., СТЕПАНЧУК В. М. Тех- 112
ніко-морфологічні ознаки обробки вапняку на
нижньопалеолітичній стоянці Меджибіж A
Iсторiя науки
KARIAKA O. V. The First Years of Ukrainian In- 124
vestigations in Olbia Pontica
ROMANOVA O. O. Unknown Old Photos of Kar- 136
nak Monuments
Хронiка
До ювілею Сергія Миколайовича Рижова 143
Пам’яті Валентина Лаврентійовича Яніна 144
Пам’яті В’ячеслава Юрійовича Мурзіна 145
Світлої пам’яті Сергія Борисовича Буйських 147
Новi видання
Залізняк Л. Л. Стародавня історія України 149
News Review
To the Anniversary of Serhii Mykolaiovych
Ryzhov
In the Memory of Valentyn Lavrentiiovych Yanin
In the Memory of Viacheslav Yuriiovych Murzin
In the Memory of Sirhii Borysovych Buiskikh
New publications
Zaliznyak L. L. Ancient History of Ukraine
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 180
Публiкацiї
археологiчних матерiалiв
Handmade Pottery from Tanais
on the material from the excavation Trench XXV 1
(closed vessels 2)
УДК 904.23(470.61)"652"
© N. O. Gavrylyuk, M. Matera, 2020
Nadia O. Gavrylyuk, Marcin Matera *
https://doi.org/10.15407/archaeologyua2020.01.080
* GAVRYLYUK Nadia O. — D. Hab., Classical Archa
eology Department of the Institute of Archaeology, the
National Academy of Sciences of Ukraine, ORCID 0000-
0002-2369-5701, gavrylyuk-na@ukr.net
MATERA Marcin — Dr. hab., Research fellow in the In
stitute of Archaeology, the University of Warsaw, ORCID
0000-0003-4913-0749, marcinmatera@uw.edu.pl
The1 paper2 is about a Hellenistic ceramic complex of the western
area of the ancient city of Tanais. The new material from the
trench XXV is shown in comparison with the handmade ware of
other districts of the city that was examined by T. M. Arsenieva.
Comparison of these materials with the ceramic complex of
synchronous layers of the ancient centers of the Northern Black
Sea region (collections from cities of the European Bosporus
(Kitei, Artesian, etc.), settlements and hill-forts of the Western
Crimea (“Chaika”, Kulchuk, etc.) and Lower Bug River region
will help to distinguish specific features of the handmade ceramic
complex from Tanais and the peculiarities of the ethnic structure
of the population of the city.
K e y w o r d s: Hellenistic period, Tanais, handmade cera
mics, Northern Black Sea, Bosporus, ethnic structure.
For a long time, it was believed that in Antiquity
the carriers and manufacturers of handmade
pottery were peoples, who belonged to the so-
called barbarian world that surrounded ancient
cities. Findings of recent years allow saying that
this statement is only partially true. To develop
a modern approach of the issue on relationship
between the local and Greek population in the
ancient centers of the Northern Black Sea region,
1 T he paper was written as a part of a project “Hellenistic
Buildings in Tanais — fortifications and adjacent intra
mural district. Further research” financed by the Nation
al Science Centre, Poland (2016/21/B/HS3/03423)”.
2 T he second part of the collection — “Opened vessels”
will be published in the next issue of the journal.
the processing of archaeological materials of each
of these centers is necessary. Only a comprehensive
study of ceramics in general (handmade, tableware
and cooking ware, container ware) will allow
drawing reasonable conclusions about the ratio of
barbaric and Greek components in the material
culture of the Greeks Northern Black Sea region
and the history of each of the Greek poleis. One
of the authors has already processed materials from
settlements and hill-forts of the North-Western
Black Sea region, the Lower Bug Region, Crimea
and the European part of the Bosporus during
Hellenistic period.
The purpose of the article is to show the Hellen
istic ceramic complex of one of the Tanais districts
on the background of materials from synchronous
antique centers of the Northern Black Sea region:
a collection of materials from the cities of the Eu
ropean Bosporus (Kitei, Artesian, etc.), Western
Crimea (“Chaika”, Kulchuk, etc.) and Lower Bug
River region, would be compared and revealed the
general and specific features of the handmade ce
ramic complex from Tanais.
Historiography of the handmade ceramics study.
The first work devoted to the study of handmade
ceramics not only of the Cis-Azov region, but also
to the study of this group of ceramics in general,
appeared in 1920-ies (Книпович 1933—1934,
с. 90—111). T. N. K nipovich, on materials close
to Tanais by origin, territory and time of existence,
developed the basic principles of the study, presen
tation and interpretation of this material. In 1950-
ies a series of works appeared devoted to the study
of the abovementioned group of archaeological ma
terial (Кругликова 1951; 1954; Кастанаян 1952;
Дашевская 1958; Арсеньева 1965; 1969). At the
same time, the problem of ethno cultural identifi
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 1 81
cation of the carriers of the handmade pottery was
defined and a hypothesis was formulated about the
barbaric origin of all handmade ceramics. In com
plete form, this hypothesis was formulated in 1980-
ies and presented in the works of E. G. Kastanaian
(Кастанаян 1981, с. 127, 128) and K. K. March
enko (Марченко 1976; 1988).
In a different way ceramic complexes of ancient
sites were evaluated by V. V. Lapin. Based on the
experience of studying handmade pottery of Bere
zan and comparing it with the materials of other
antique monuments, including the metropolises,
he put forward a hypothesis that handmade ceram
ics of Berezan belong to the material culture of the
Greek population. He believed that “the existence
of both types of ceramic production — handmade and
wheel-made — is a natural phenomenon in a socie-
ty with underdeveloped commodity production”. The
fact that in the materials of ancient monuments
of the Northern Black Sea region there are much
more handmade ware than in Greece itself, the re
searcher explained by the following: “in the Black
Sea region there are more elements of subsistence
farming preserved and the distribution of home-made
ceramics in such conditions should become more
widespread than in the metropolis” (Лапин 1966,
с. 162, 165).
Studying handmade ceramics based on the mass
materials of the basic antique centers of the entire
Northern Black Sea region (Gavrilyuk 2011), ex
panding the circle of taken analogies led to the con
clusion about more complex nature of the hand
made pottery manufacturers ethnicity and the es
tablishment of several diachronous and synchronous
differentiations of the handmade ceramic complex.
The controversial issues were the ethno cultural or
igin of a number of ceramic groups and their role
in the formation of the ceramic complex of the an
cient centers of the Northern Black Sea region.
The abovementioned phenomenon of hand
made ceramics examined earlier from materials
of ancient centers of the entire Northern Black
Sea region during Hellenistic period (about 5000
finds among materials out of more than 40 mon
uments) made it possible to divide the handmade
ceramic complex of this region into nine genetic
groups: Greek, Scythian, Thracian, Chersonesus,
Kizil- Koba, “Sarmatian”, Bosporus, North Cau
casian, Late Scythian (Crimean) (Гаврилюк 1981;
2013; 2014; 2016; Гаврилюк, Соколова 2007;
Гаврилюк, Молев 2013; Гаврилюк, Винокуров
2016; etc.).
However, the improvement or addition of the
existing formal-typological classification of the
handmade ceramic complex, as well as the analysis
and generalization of the appearance, development
and disappearance of the characteristic types of it
remains relevant on the background of the complex
picture of the intensive socio-economic interaction
of Greek and non-Greek substrates of the popula
tion in the macroeconomic space of the Northern
Black Sea. The only way to solve this problem is to
study the ceramic complexes of the basic monu
ments of ancient culture, which include Tanais.
Studying of Tanais handmade ceramics has its
own deep tradition. The handmade pottery typol
ogy of this ancient center, developed by T. M. Ar
senieva (Арсеньева 1965; 1969), retains its rele
vance and is fully used in this work. Created picture
of the handmade ware development is supplement
ed by new materials from studies of the Tanais ne
cropolis, which gives complete forms of vessels (See
more: Арсеньева 1977; Арсеньева, Безуглов,
Толочко 2001), as well as individual districts of the
city. This paper presents the results of handmade
ceramics processing of Hellenistic and later times
from the trench XXV in the western city of Tanais
(Арсеньева, Науменко 2004, с. 29—74).
Part of the ware was published in the works de
voted to the first results of research at trench XXV
(in the eastern half of the trench, on the rampart)
in the western urban area of Tanais in 2012. Thus,
a complete pot with a short concave neck in sec
tion (Fig. 1: 1) was found in strata of the first centu
ries of our era in squares nos. 115—117 (Арсеньева
и др. 2016, с. 124, 140, рис. 9); a fragment of a
handmade pot with an ornament belongs to the
Late Hellenistic period (Fig. 3: 15) (Арсеньева и
др. 2016, с. 154, 146, рис. 34). In 2014, when stud
ying the filling of the kiln in C1 near wall no. 20
(Арсеньева и др. 2016, с. 129, 165, рис. 80), a
part of the pot with a flaring rim was found.
Description of the collection. For classification,
225 both complete fragmented handmade vessels
were selected. Below are the results of the classi
fication of the ware according to morphological
features, which are ultimately grouped into geneti
cally heterogeneous groups, typical for this monu
ment of handmade pottery. The ceramics of these
groups differ not only by their shapes, but also by
nature of the external and internal surfaces treat
ment of the vessel, the composition of the mold
ing material, and the impurities in it. All these fea
tures are fixed during visual survey of the vessel and
handmade ware groups are formed already at the
level of processing the material, presented below.
Pots with short concave neck are represented
by one archaeologically complete and fragments
of 19 vessels (Fig. 1), which makes up 8.44 % of
the handmade ware collection (Table 1). Pots with
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 182
short concave in section neck are vessels with a
rounded rim, a uniformly convex body and a flat
base (Fig. 1: 1, 4, 5). Pots of this type are orna
mented extremely rare. The ornament is located,
as a rule, along the rim — fingernail tucks along the
rim section (Fig. 1: 8).
Medium-sized pots are described here — with a
height of 10 to 35 cm, a rim diameter of 7 to 21 cm,
a base of 7 to 10 cm. The molding mass of most ves
sels of this type is with organic impurities, as well as
coarse lime impurities, grog. The outer surface of
some vessels has vertical traces of smoothing (pot
IVC from the excavations of 2012). The pot no. 157
from the excavations of 2016 had a gray burnishing
of the outer surface (Fig. 1: 7). The outer surface of
all pots with short concave neck is smoothed and
sooted in the upper part — both on the outer and
inner surface of the rim.
A fragment of the throat and shoulders of a
pot with short concave neck belongs to a group of
unique vessels with a drawn “plotted” figure at the
point where the throat of the vessel passes into the
shoulders there is a head of a cat predator against
some large animal (Fig. 1: 9). A series of handmade
vessel fragments with similar graffiti has been pub
lished by Danish colleagues. These are images dat
ed by 1—3 centuries AD, applied on fragments of
handmade ware of an earlier time (Acta interna
Fig. 1. Pots with short concave necks
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 1 83
tional Coloquium... 2008, Fig 10). The same group
includes the image of a horseman discovered by me
on a fragment of a handmade vessel from Nym
phaeum (No. 371).
A complete pot with a short concave neck in
section (Fig. 1: 1) was found in the layers of the first
centuries AD in squares nos. 115—117 (Арсеньева
и др. 2016, с. 124, 140, рис. 9). Due to classifica
tion of T. M. Arsenieva, pots, similar to those de
scribed above, are of type XXXV and are found in
Tanais in objects of 3rd century BC — 1st century
AD (Арсеньева 1969, с. 182, 183, табл. II: 3, 4).
Pots from trench XXV, according to the find con
ditions, relate to 3rd century BC (Fig. 1, 1) and to Іst
centuries AD (Fig. 1, 5).
The shape of pots with a short concave neck is
traditional for steppe monuments of the North
ern Black Sea region. A continuous line of de
velopment of such vessels is traced, starting from
the Late Bronze Age, (Sabatynivka and Bilozirka
monuments). They are found in the pre-Scythian
burials of the steppe zone of the Northern Black
Sea region (Гаврилюк 2017, с. 244), archaic lay
ers of ancient monuments of the Northern Black
Sea region of the settlement of Berezan and Olbia
(Гаврилюк 1981).
The spread ranges of the pots are extremely
wide. In addition to the Lower Dnieper, they are
found in ancient monuments of the North-West
ern Crimea: mid-IV century BC — West Donuzlav
Fig. 2. Pots with flaring rims
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 184
(Дашевская, Голенцов 1999, с. 167, 174, рис. 6:
13, 17), in layers of 4—3 centuries BC of Elizave
tovka settlement (Марченко 1972, с. 126—129), in
the monuments of the Bosporus — Panticapaeum,
Phanagoria, Myrmekion (Кругликова 1951, с. 95;
Кругликова 1954, с. 93; Кастанаян 1952, с. 252;
1981, с. 138, табл. 1), Nymphaeum (Гаврилюк,
Соколова 2007, с. 270—273).
In the materials of ancient monuments of the
Hellenistic period, the number of pots with a short
concave neck in section is noticeably reduced.
They are still numerous in the layers of settlements
of III century BC of South Donuzlav settlement
(Дашевская 1991, с. 73, табл. 17: 1—4) and in the
layers of the Greek building of III century BC at
“Chaika” hill-fort, but in later layers they almost
disappear. In the course of handmade ceramic
complex studying of “Chaika” hill-fort, it was sug
gested that the pots with such neck disappeared in
the materials of this monument at the turn of our
era (Гаврилюк 2016, табл. 2). However, the ma
terials of Tanais testify that pots with a short con
cave neck in a small amount continue existing in
the materials of ancient monuments of the Eastern
Cis-Azov region and “survive” until 4—5 centuries
AD (Арсеньева 1977, с. 44, 67, табл. XVII: 1).
Pots with flaring rim. 80 items of excavation ma
terials from site XXV (1999—2017) can be attrib
uted to this type. They make up 35.56 % of the col
lection handmade ceramics (Table 1). These are
vessels with a sharply bent neck and a rounded,
flatly cut or pointed edge of the rim and a body with
the greatest expansion in the middle part (Fig. 2).
Among the described pots with a flaring rim, medi
um-sized pots prevailed, with rim diameters from
15 to 26 cm (61 vessels), 5 small pots with rim di
Fig. 3. Pots with ornament
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 1 85
ameters of 9 to 14 cm. Pots of large sizes (rim di
ameter from 27 cm to 38/40 cm) were revealed 13
items (for example, Fig. 2: 5).
Ornament. 50 (63 %), out of 80 pots with a flar
ing rim, were ornamented. Most of the vessels were
ornamented with finger-nail impressions located
on the outer edge of the rim (16 vessels) (Fig. 3: 5,
6). Only one pot was ornamented with finger-nail
prints at the base of the neck (Fig. 3: 7). In two cas
es (Fig. 4: 1), the finger-nail ornament was supple
mented with convex parts on the neck or shoulders
of the vessels.
12 pots of the described type are ornament
ed with fingerprints or finger tucks. The orna
ment was located mainly on the outer edge of the
rim (Fig. 3: 1—3). Very rarely, finger impressions
were located on the rim, in a distance from each
other (Fig. 3: 4).
By oblique incisions on the outer edge of the rim
and along its section, 6 pots with a flaring rim were
ornamented (Fig. 3: 8—11). Here are oblique cuts
made with a knife (Fig. 3: 9) or prints of the side
part of the splinter (Fig. 3: 8). Nail prints are less
common — they are single (Fig. 3: 10) or paired
(Fig. 3: 11).
The ornament drawn on raw clay is fixed on 7
vessels (Fig. 3: 12—14, 18, 20—22). As a rule, one
or more horizontal lines emphasize the base of the
vessel’s neck (Fig. 3: 12, 13, 14). Vertical lines hang
from the neck to the shoulders — one (Fig. 3: 13)
or several (Fig. 3: 18, 22). Sometimes there are ob
lique lines (Fig. 3: 12, 22). The second popular mo
tif of ornamenting pots with a flaring rim is a care
lessly executed wave drawn on raw clay, located
under a horizontal line (Fig. 3: 14) or on the shoul
ders of vessels (Fig. 3: 20, 21).
Fig. 4. Pots with horizontal sticking for lids and saucepans
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 186
A separate group of ornamentation of pots with
a flaring rim is made up of combs in the form of
multidirectional groups along the surface of the
throat and vessel walls or simply vertical combs on
the rim (Fig. 3: 19)
Fingerprints of rather primitive “stamps” are
not often used in pot ornamentation. Two frag
ments (a handle and a wall) with prints forming a
twig without leaves are noteworthy (Fig. 3: 16, 17).
They are found at different ends of the excavation
and belong to different vessels. Most likely, this is
not an ornamentation, but a sign that is found on
ceramics of nomads of Tocharistan and is dated by
1—3 centuries AD (Ильясов 2019, с. 137).
Imprints of the butt-end of the stick are also
rare. In one case, this is a series of round punctures
placed in two narrow borders (Fig. 3: 15), in the
other — an uneven row of carelessly made prints,
supplemented by nail and finger impressions, lo
cated at the base of a small vessel neck.
Relief ornamentation (nipple-shaped convex
parts) is extremely rare (Fig. 4: 3) and comple
ments the finger-nail ornamentation of vessels. Of
ten, convex parts in the form of twines imitate the
horizontal handle of the pan on the transitional
handmade forms from pots with a flaring rim to the
pans (Fig. 4: 2, 4).
A part of the pot with a flaring rim (T014-39,
etc.) was found in 2014 when examining the fill
ing of the kiln in C1 premise near wall no. 20
(Арсеньева и др. 2016, с. 129, 165, рис. 80). Frag
mented vessels with a flaring rim T011-52 and an
incense cup T011-64 (Fig. 3: 23; 8: 1) were found
in layer IVa of probe trench no. 3 and are dated by
the first centuries AD (Арсеньева, Шолль 2013,
c. 193, рис. 51: 52—146).
A fragment of a pot with a flaring rim, or
namented with oblique incisions along the rim,
comes from the filling of the western defensive
ditch (T011-45) at the Western urban area of Ta
nais. It was found in layer III, dated exclusively by
Hellenistic period (Арсеньева и др. 2013, с. 143,
178, рис. 23). Pots were found in the trench XXV:
type XXXVIII (2—1 centuries BC) (Fig. 2: 4, 6);
type XXVI (first half of 3 century AD) (Fig. 2: 2);
type XLV (3 century AD) (Fig. 2: 1, 3) (Арсеньева
1969, с. 178, 189, 190).
Pots with a flaring rim appear at ancient mon
uments of the Lower Bug region in 6 century BC.
Among handmade ceramics of Velyka Chornomor
ka 2 settlement, 6.0 % of vessels belong to them,
among materials of Beikush settlement — 3.1 %, of
Yahorlyk — 3.3 % (Gavryluik 1981, p. 80).
In addition to the Lower Bug region monu
ments, these pots were found in layers of 6—5 cen-
turies BC in Myrmekion (Kastanaijan 1952, p. 252)
and Nymphaeum (Yakovenko 1978, p. 58, Fig. 1),
among materials of the estate no. 6 of Panske 1 set
tlement (Hannestad, Stolba, Sceglov 2002, pl. 137.
D19, 20, 72, 22.81). They are found in the Hellen
istic and Roman layers of Ilurat (Kastanajian 1981,
pl. 29, 1; 31: 1).
Thus, having appeared in the Northern Black
Sea region in 6 century BC. in the area of Borys
thenes or Olbia, pots with a flaring rim spread to
all Bug River region, and in 5 to the first half of
4 century BC — to all ancient monuments of the
Northern Black Sea region and to the entire terri
tory of Steppe Scythia. That is, the shape of these
pots was borrowed by the steppe Scythians from
the first Greek settlers in 4 century BC and became
the ethnically determining element of the steppe
Scythians.
Saucepans (Fig. 4: 6—9; 5: 1—7) are represent
ed by 17 vessels, which makes up 7.56 % of the col
lection (Table 1). The ceramic materials of the
trench XXV show three groups of saucepans. The
first is pots with a flaring rim with a horizontal pro
trusion on the inner surface, designed top rop the
lid “concaved” into the high throat (Fig. 4: 1—5).
According to the classification of A. M. Arsenieva
these are pots of group E, which are dated by 3—1
centuries BC (Арсеньева 1969, с. 202). Finger
or finger-nail ornamentation, typical for ordinary
pots with a flaring rim, connects the pots of the de
scribed group with pots with a flaring rim.
On the other hand, the presence of a protrusion
for the lid and horizontal adherence in the shape of
twine-handles (Fig. 4: 2, 4, 5) allows considering
such vessels as transitional saucepans. In other an
cient monuments of the Northern Black Sea region
such transitional forms are rare and they are re
corded in layers of 5 century BC (for example, ma
terials from the single-layer archaic settlement Ve
lyka Chornomorka 2, located in Lower Bug River
region — nos. БЧ76-61; БЧ76-322; БЧ76-1164 —
Funds of the National historical and archaeologi
cal reserve “Olbia”).
The second group consists of handmade sauce
pans imitating wheel-made saucepans with hori
zontal handles that appear in the Northern Black
Sea region much later than the saucepans of the
first group (for example, vessel no. 332 from layer
of 4—3 centuries BC, from materials of the South-
Western Agora sector in Olbia). In the materials of
the trench XXV of Tanais, such vessels are repre
sented by 12 vessels (Fig. 4: 6—9; 5: 1—7). These
are saucepans in the shape of low pots with hor
izontal handles-convex parts and a flat bottom
(Fig. 4: 6, 7; 5: 5, 7). These saucepans, like transi
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 1 87
tional vessels, were designed to stew products un
der a concaved lid (under such a lid, the heat lasts
longer, but the pressure rises).
Stocky opened vessels (lopades / casseroles) that
repeat the shape of wheel-made vessels intended for
baking products differ from pot-shaped saucepans
(Гаврилюк 2014, с. 435—485). In the materials of
Tanais, they are represented by vessels, in which a
well-profiled rim passes into a stocky convex body,
the base is round (for example, Fig. 5: 1, 2), the hor
izontal handle is either pressed to the shoulders or
rises above the edge of the rim. The outer surface of
such braziers is, as a rule, very sooted. According to
the classification of A. M. Arsenieva, these are the
pots of group D. In the materials of Tanais, sauce
pans are dated by 3—1 centuries BC (Арсеньева
1969, с. 201, 202, табл. 1: 8—10). According to
K. K . Marchenko, the time of handmade sauce
pans appearance in the materials of ancient mon
uments of the Northern Black Sea region — the
second half — end of 4 century BC, and the most
widespread they are during the second half of 3—2
centuries BC (Marchenko 1988, p. 87).
In our opinion, handmade saucepans appear in
the Northern Black Sea region much earlier — in
the materials of Borysthenes — in the collection of
V. V. Lapin, in which there are pot-shaped sauce
pans with horizontal handles (Funds of the In
stitute of Archaeology of the NASU, nos. AB64-
1143; AB 79-232; AB790732; AB80-140 and etc.).
There is no doubt that such vessels are an imita
tion of the handmade technique of one of the most
common forms of cooking ware pottery. Imitations
of antique pottery made of local clays, but using a
Fig. 5. Saucepans and lids
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 188
potter’s wheel, are known in other regions of the
ancient world. It may be noticed some features of
the saucepans spreading. If, for example, for Ol
bia saucepans with horizontal handles in the shape
of handmade convex parts twines are more typi
cal, then in the materials of the Bosporus monu
ments (for example, Nymphaeum, Panticapaeum
or Myrmekion) saucepans with horseshoe-shaped
handles are more common.
The closest analogies to the saucepans with
horseshoe-shaped handles from Tanais (Fig. 5: 7)
are pans of Type 1 from Nymphaeum. They appear
in the layers of this ancient city no earlier than in
4 century BC and are spread at the turn of the era
(Гаврилюк, Соколова 2007, с. 273). In the mate
rials of Kitei, saucepans with such handles are dat
ed by 2—1 centuries BC (Гаврилюк, Молев 2013,
с. 88 рис. 13: 1—6).
Lids (15 items — 6.67 %) are not common in
excavation materials in Tanais (Table 1). They are
represented by either segmented (Fig. 5: 8), conical
vessels in section (Fig. 5: 9, 10) dated from 2 cen
tury BC to 1 century AD. All of them have round
projection-handles in the center.
The first vessels with handmade lids are found
among antique wheel-made ceramics during the
Archaic period. At the same time the first hand
made lids appear, which repeat the forms of wheel-
made ones. Apparently, with the appearance of lids,
a change in cooking technology can be associated,
as was mentioned above. On vessels with a protru
sion for the lid, a soot is easily traced on the outer
and a little on the inner side of the neck and shoul
ders of the vessels. There is no soot on the near-base
body part and on the bases of saucepans and pots
with a protrusion for the lid. The outer surface of
Fig. 6. Pots with a straight throats for lids and lids
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 1 89
lids is also always very sooted. Apparently, the ves
sel was buried with the base into ash, covered with a
lid and strewed with punky coal. That is, something
was baked or stewed in vessels with lids.
Pots with a straight throat (Fig. 6) are represent
ed by fragments of 10 vessels (4.44 % of handmade
ceramics) (Table 1). Such pots have a short straight
rim with a rounded, flat-cut or pointed edge of the
rim and with almost cylindrical throat. The body
has the greatest expansion in the middle part or has
a spherical shape. Such vessels are extremely rare.
The molding material is dark gray with an admix
ture of grus and grog.
The time spread of pots with a straight throat in
dicates that such vessels appeared in the materials
of the ancient settlement “Chaika” only in 3 cen
tury BC. However, their greatest number falls on
1 century BC — 1 century AD (Гаврилюк 2016,
с. 243, табл. 5).
Handmade pots with a straight throat are dis
tinguished in a separate type by B. N. Grakov based
on the materials of Kamenka settlement (Граков
1954, с. 76). Such pots are found in small quan
tities in the Scythian steppe burials of 4 century
BC (Гаврилюк 1980, с. 22). The earliest straight
throat pot in the Crimea was found in Nymphae
um in sector M of the northern cutting, in cis
tern no. 1, which is dated by the last quarter of 4—
3 centuries BC (Соколова 2004, с. 183). Pots of
this type had existed on the monument until the
first centuries AD (Гаврилюк, Соколова 2007,
с. 173).
Fig. 7. Vessels with a short throat or without a throat (Pithoi)
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 190
Pithoi (vessels with a short throat or without a
throat) (Fig. 7) (20 vessels, 8.89 % — Table 1).
These are container vessels of large sizes (height
over 40 cm). They have a strongly swollen (spheri
cal) body. They are made of coarse molding materi
al with large admixtures of grus and grog. According
to A. M. Arsenieva these are “pots without a distin
guished throat” — group A. The author believes that
such vessels were widespread on the hill-forts of the
Lower Don and in the Kuban region (Арсеньева
1969, с. 180—182).
Pithoi with a low throat and a bent rim (Fig. 7:
1—4, 6—9), which is sometimes ornamented with
finger-nail prints (Fig. 7: 2) or oblique incisions
(Fig. 7: 3), are more numerous. Drawn ornament is
extremely rare — horizontal lines under the rim of
the vessel, which are sometimes supplemented by
oval figures located on the shoulders of the vessels
(Fig. 7: 1). On some pithoi ornaments and signs
are found that are not typical for handmade dishes
of the ancient centers. On the shoulders of one of
the vessels, a vertical short convex part was noted,
supplemented by short horizontal incisions (Fig. 7,
2). On the shoulders of the other pithos there is a
sign that has analogies among the ceramics of the
Kairagach sanctuary (Смагулов, Яценко 2019,
с. 247, рис. 5: 2).
Pithoi without a throat are less numerous. They
also have a spherical body, but the rim edges are
beveled inwards (Fig. 7: 5, 10—12). As a rule, they
are not ornamented. Only sometimes on the shoul
ders are noticeable triple deep impressions-handles
(Fig. 7: 11). On the vessel among materials from
2017 season (Figs. 7: 12), one of the Sarmatian
tamgas is seen that have analogies among graffiti
on the walls of the temple at the Baite sanctuary
on the Ustyurt plateau (Яценко 2019, с. 77—78;
рис. 4; с. 82, рис. 8).
Pythoi without a throat from the filling of the
western defensive ditch (nos. T011-46 and T011-
50) of the Western urban area of Tanais were found
in layer III dated exclusively by Hellenistic period
(Арсеньева и др. 2013, с. 143, 178, рис. 23).
Vessels “without a distinguished throat” —
Type XXXIII comprise 30 % of the handmade ce
ramics of Tanais of 3—1 centuries BC (Арсеньева
1969, с. 181—182). The appearance of such ves
sels here is confidently associated with the reset
tlement of Maeotian tribes in Taman and in the
Kuban region (Рогов, Кашаев, Форназир 2005,
с. 196; Виноградов 2006, с. 72). In the Crimea,
the spread of pithoi is limited to a short chrono
logical period — 1 century BC — 1 century AD.
Moreover, they are typical for ancient monu
ments of the North-Western Crimea — several
vessels are recorded in the materials of “Chaika”
(Гаврилюк 2016, с. 179—271) and Kulchukhill-
forts (Гаврилюк 2013, с. 350—351, рис. 4). Previ
ously, their appearance was associated with vessels
of the “Kizil-Koba” group. According to the clas
sification of Ch.I. Chris, these are “pithoi” of Type
2 Variant II (Крис 1975, с. 20—21, 92, табл. 12:
3, 4, 6). V. P. V lasov, after O. D. Dashevskaia
(Дашевская 1991, табл. 32: 6) notes the similarity
of such ceramics with wheel-made antique vessels
(Власов 2005, с. 79, рис. 2: 1, 2), more precise
ly — with red clay pythoi from monuments close to
Chersonesus.
However, on the basis of numerous findings in
the trench XXV in Tanais and recorded tamgason
the outer surface of such pithoi, it can be assumed
that these vessels belong to the early nomads of
Central Asia.
Jugs (Fig. 8: 5, 6, 7; 9: 3) (6 — 2.67 %). These
are undoubtedly table vessels with a high curved
or straight throat and a handle that was attached
to the rim and at the side of the greatest expansion
of the body, it is evenly convex, the bottom is flat.
They are sometimes ornamented — threaded (the
border on the shoulders, filled with vertical lines
and the knife tip pinned down by rows of dots —
on the throat and on the shoulders) (Fig. 8: 7) or
drawn on raw clay (the border at the place transi
tional from the throat to the shoulders, filled with a
zigzag) (Fig. 8: 6) patterns.
Table 1. The main groups of handmade pottery
of the trench XXV
Shape Quantity %
Pots with arched neck 19 8.44
Pots with flaring rim 80 35.56
Pots with straight rim 10 4.44
Pithoi (without neck or with
a short neck)
20 8.89
Chytres (saucepans, lopades /
casserole)
17 7.56
Lids 15 6.67
Bases 10 4.44
Jugs 6 2.67
Mug 2 0.89
Kraters 2 0.89
Handles 3 1.33
Handmade incese cup 2 0.89
Miniature 3 1.33
Bowls 18 8.0
Pans 4 1.78
Cups on foot 4 1.78
Ornaments 10 4.44
Total amount 225 100
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 1 91
Vessels of this form have analogies in the
monuments of the Crimea, where their greatest
spread occurs during 1 century BC (Гаврилюк
2016, с. 243, табл. 7). Unlike the materials of
Tanais, in the monuments of the North-Western
Crimea they are more numerous (their percent
age in the handmade ceramics of “Chaika” hill-
fort is more than 46) (Гаврилюк 2016, с. 243,
табл. 7). In the monuments of the Central Cri
mea, jugs with a pot-like body were recorded in
the materials of the cemetery of Scythian Na
ples (Дашевская 1991, с. 105, табл. 49: 12),
which are dated by 2—3 centuries AD. Accord
ing to the classification of V. P. V lasov, devel
oped on the materials of Bulganak Late Scythi
an hill-fort, such vessels are included in the cat
egory “ladles”, class “closed vessels”, “type 3”
(pot-shaped). The author rightly considers them
to be “specifically Crimean late Scythian ware”
(Власов 1997, с. 264—266, табл. VII: 14).
Mugs are represented by vessels without rims
and with handles (Fig. 8: 4; 9: 5) (2 items —
0.89 %). They have a convex body, a flat base and
a loop-shaped handle attached to the shoulders.
Sometimes it has a disk-shaped protrusion on the
top (Fig. 9: 5). Sometimes these vessels are called
bowls with handles. They also have analogies in the
Crimean monuments of the first centuries AD 3.
Incense cups (Fig. 8: 1; 9) in the studied col
lection are represented by two vessels of different
3 See more details about them in the second part of the
paper, devoted to the opened vessels from the materials
of the trench XXV in Tanais.
Fig. 8. Incense cups, mugs, jugs and miniature vessels
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 192
types (0.89 %, Table 1). The full profile of the pot-
shaped incense cup with the largest extension of
the body in the middle part and decorated with ob
lique canellures on the body belongs to Type Ib,
distinguished from numerous finds of Glinoe burial
ground of the Slobodzeyskii district on the left bank
of the Dniester River (Синика, Меньшикова,
Тельнов 2014, с. 72, рис. 3: 1, с. 87). To numer
ous analogies of such vessels, one cup can also be
added with oblique canellures from materials of the
Lower City sector in Olbia, which reliably is dated
by 2 century BC (Gavrylyuk 2010, p. 330).
The earliest pot-shaped incense cups with ver
tical grooves were found in layers of 4—3 centuries
BC at Elizavetovka settlement. E. V . Y akovenko
connected pot-shaped incense cups with finds of 7
century BC from Karmir Blur and the monuments
of the Kuban and wrote about the Thracian origin
of the vessels. V. S. Sinika, V. A. Menshikova and
N. P. T elnov believe that “probably the Meotian
vessels were the prototypes of the handmade in
cense cups with cannelures from the monuments of
the Northern Black Sea region, which then spread
to the entire region and are dated by 3—2 centu
ries BC (Синика, Меньшикова, Тельнов 2014,
с. 97).
The incense cup of a spherical shape (Fig. 8; 9)
with through holes on the body and a flattened base
has exact analogies in the materials of the Ust-Almin
hill-fort. Wide analogies in the Crimean monuments
to such vessels make it possible to date this find by
1—2 centuries AD. Researcher of the Ust-Almin
Fig. 9. Vessels with handles
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 1 93
burial ground A. E. Puzdrovsky notes many analo
gies to such vessels and quite justifiably connects such
incense cups with Sarmatian culture (Пуздровский
2007, с. 128—129, 358, рис. 84: 3, 5).
Miniature vessels, toys, models (Fig. 8: 2, 3, 8).
Usually small vessels of various shapes are united in
this group. In the studied collection, 3 specimens
belong to such (1.33 %) group. The most interest
ing item on a stand is from materials of 2007 — a
vessel on a stand formed by fingers compressing of
a lump of clay (finger squeezing). The stand is thin-
walled with a deep depression in the center. The
body is low, barrel-shaped. The vessel is sloppy
with a tuberous sooted surface (Fig. 8: 2). It looks
like a trial “vessel”, which is molded and fired by
potters in order to determine the plastic character
istics of clay and the required firing temperature.
The other two vessels (Fig. 8: 3, 8) have a hem
ispherical shape with a rounded base. The closest
analogies are known among the materials of the
Crimean monuments, which are dated by 1 cen
tury BC — 1 century AD (Гаврилюк 2016, с. 264,
рис. 17: 9, 10, с. 244, табл. 8).
Crater-shaped handmade vessels are represented
by fragments of two items (Fig. 9: 1—2), which is
0.89 % of the handmade ceramics from the excava
tion. These are vessels with a spherical body, set on
a high curved stand. The flaring rim is bent, which,
as a rule, was an abutment for the lid (a fragment of
a flat lid was found next to one of the crater-shaped
vessels from Tanais). On the shoulders there are
conical-shaped convex handles.
The closest analogies to such vessels are crater-
shaped vessels or cauldrons from the Hellenistic
Fig. 10. Vessels with tamga-shaped signs and images
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 194
layers of the Lower City of Olbia (Gavrylyuk 2010,
V. 1, p. 352). A larger collection of crater-shaped
vessels comes from materials of the of the Dido
va Hata hill-fort near Olbia dated by 4—3 centu
ries BC. V. V. Ruban suggested that this group of
vessels may serve as one of the ethnic characteris
tics typical only for the population of Olbia and its
rural district during Hellenistic period. The author
believed that they repeat the shape of the Corinthi
an vessels with handles (Рубан 1980, с. 290). Oth
er researchers agreed with this assumption. Hand
made vessels with handles do repeat the forms of
wheel-made vessels with handles of Corinthian
production. That is, we can agree with the opinion
of V. V. Ruban that handmade vessels with handles
repeat the shape of the antique ones. However, his
claim that handmade vessels with handles are com
mon only in the Bug River region is not supported
by material from the trench XXV in Tanais.
Conclusions
A preliminary 4 analysis of a small collection of
handmade ceramics of the Hellenistic and Roman
periods from Tanais made it possible to identify
several groups, which are combined by vessel
shapes, ornamentation, and close analogies.
The most numerous “universal” group consists
of pots with an arched neck in section, with a flar
ing rim, and a straight throat. These are vessels that
during the Hellenistic period are found in materi
als of ancient monuments of all areas of the North
ern Black Sea region, as well as in Scythian steppe
burials. The latter circumstance became the reason
that they began to be called “Scythian”, although
they were “Scythian” only by the place of discov
ery. Among the materials of the trench XXV in Ta
nais, these vessels prevailed.
The “Greek” group includes handmade sauce
pans, pots with a strongly bent flaring rim, form
ing anprop for the lid, imitating Greek wheel-made
forms, jugs with a high cylindrical throat, and lids.
In the materials of the trench XXV in Tanais, this
group of handmade ceramics is not as great as in
other ancient centers of the Northern Black Sea re
gion, however it is present.
The group of handmade ceramics, showing the
connection with the ware of the Late Scythian and
Bosporus monuments in the trench XXV in Tan
ais, is more numerous. Pots with a straight throat,
jugs, some types of ornamentation of pots, testify
to the connections of the Don River and Cis-Azov
4 Studying the open forms of handmade vessels of this col
lection may make some adjustments to the results ob
tained.
regions monuments with the North-West and Cen
tral Crimea, are connected with the Crimean Late
Scythian ceramic complex by origin.
The presence of a significant group of “neck
less” vessels, some types of ornamentation, and in
cense cups allows talking about the penetration of
representatives of the Maeotian population into the
composition of the inhabitants of Tanais. Com
pared with the materials of European Bosporus cit
ies, the amount of ceramics of local tribes in the
layers of Tanais is greater.
A. M. Arsenieva, a recognized expert on hand
made ceramics of Tanais, rightly notes that in the
population of this city, “there were other ethnic
groups besides the Maeotians” (Арсеньева 1969,
с. 206), primarily the Sarmatians, with whom some
types of handmade ceramics can be associated.
Moreover, the presence of zoomorphic han
dles (Fig. 9: 6—8) and tamga-shaped signs and
images (Fig. 10) on the handmade vessels at the
trench XXV, suggest penetration, especially during
3 century AD of more “distant” nomads.
The presence of various groups of handmade
vessels in the ceramic complex of Tanais indicates
the heterogeneity of this complex of this ancient
monument and that it is impossible to consider all
handmade ware of ancient monuments as “bar
baric” and use this part of material culture as an
argument in confirming the hypothesis of a signif
icant number of barbarians among the population
of this ancient monument, although the influence
of various kinds of “barbarians” on the inhabit
ants of ancient Tanais in the Hellenistic period
increases.
Acts of the International Colloquium Held at the Danish and
Canadian Institutes in Athens, June 20-22, 2008. 2011. In:
Lawall, M. L., Lund, J. (eds.). Aarchus: Aarhus University
Press.
Gavrylyuk, N. A. 2010. Handmade pottery. The Lower City of
Olbia (Sektor NGS) in the 6th century BC to the 4th Century
AD. In: Lejpunskaja, N. A., GuldagerBilde, P., HØjte, J.,
Krapivina, V. V., Kryzickij, S. D. (eds.). Aarhus: Aarchus
University Press, p. 325-335.
Арсеньева, Т. М. 1965. ЛепнаякерамикаТанаиса. I. Отк
рытые сосуды. Древности Нижнего Дона. Материалы
и исследования по археологии СССР, 127, с. 169-201.
Арсеньева, Т. М. 1969. Лепная керамика Танаиса. II.
Горшки. Античные древности Подонья-Приазовья.
Материалы и исследования по археологии СССР, 154, с.
173-220.
Арсеньева, Т. М. 1977. Некрополь Танаиса. Москва: Наука.
Арсеньева, Т. М., Безуглов, С. И., Толочко, И. В. 2001.
Некрополь Танаиса (раскопки 1981—1995 гг.). Моск
ва: Палеограф.
Арсеньева, Т. М., Ильяшенко, С. М., Шолль, Т., Мате
ра, М., Науменко, С. А. 2016. Исследования в Запад
ном городском районе Танаиса в 2012—2014 гг. (рас
коп XXV). Novensia, 27, c. 123-180.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 1 95
Арсеньева, Т. М., Науменко, С. А. 2004. Новые данные
о фортификации Танаиса. Боспорские Древности, 7,
с. 29-74.
Арсеньева, Т. М., Шолль, Т. Матера, М., Балюкевич-
Рышковская, Б., Науменко, С. А. 2013. Исследова
ния в Западном городском районе Танаиса в 2011 г.
(раскоп XXV). Novensia, 27, c. 141-146.
Власов, В. П. 2005. Античные влияния в позднескифской
керамике Крыма. Боспорские исследования,VII, с. 75-
95.
Гаврилюк, Н. А. 2011. Обработка массового археологичес
кого материала античных поселений. Методика поле-
вых археологических исследований. Греческие и варвар-
ские памятники Северного Причерноморья, 5, с. 7-17.
Гаврилюк, Н. А. 2017. Лепная керамика Северного Причер-
номорья IX—VII. Киев: Издатель Олег Филюк.
Гаврилюк, Н. А. 2013. Лепная керамика причерноморских
памятников Европейского Боспора 1—4 вв. н. э. Тав-
рійські студії. Історичні науки, 1 (43), с. 43-51.
Гаврилюк, Н. А. 2014. Кухонная керамика. В: Крыжицкий,
С. Д., Лейпунская, Н. А. (ред.). Жилые дома Центра
льного квартала Ольвии. Симферополь-Керчь: б.и.,
с. 435-485.
Гаврилюк, Н. А. 2016. Лепная керамика городища «Чай
ка». В: Попова, Е. А., Пежемский, Д. В., Беловинце
ва, Н. И., Егорова, Т. В. (ред.). Очерки археологии
Северо-Западного Крыма (по материалам городища
«Чайка и некрополя у поселка Заозерное). Москва: б.
и., с. 179-271.
Гаврилюк, Н. А., Винокуров, Н. И. 2016. Лепная керами
ка из слоя пожара времени боспоро-римской войны
44/45-49 гг. городища Артезиан. Древности Боспора,
20, с. 143-177.
Гаврилюк, Н. А., Молев, Е. А. 2013. Лепная керамика Ки
тея. Древности Боспора, 17, с. 65-51.
Гаврилюк, Н. А., Соколова, О. Ю. 2007 Лепная керами
ка Нимфея. В: Масленников, А. А., Гаврилюк, Н. А.
(гл. ред.). Античный мир и варвары на юге Украины и
России. Скифия. Ольвия. Боспор. Москва; Киев; Запо
рожье: Дикое поле, с. 257-342.
Гаврилюк, Н. А. 1981. Лепная керамика Степной Скифии.
Автореферат диссертации к.и.н. Институт археоло
гии НАН Украины.
Дашевская, О. Д. 1958. Лепная керамика Неаполя и дру
гих скифских городищ Крыма. Материалы и исследо-
вания по археологии СССР, 64, с. 248-272.
Дашевская, О. Д., Голенцов, А. С. 1999. Западно-Дону
злавское городище в Крыму. В: Меликова, А. И.
(ред.). Евразийские древности. 100 лет Б. Н. Гракову:
Архивные материалы, публикации, статьи. Москва:
Институт археологии РАН, с. 161-177.
Дашевская, О. Д. 1991. Поздние скифы в Крыму. Москва:
Наука.
Ильясов, Дж. Я. 2019. Тамги Бактрии/Тохаристана. В: Су
лейманов, Р. Х. (ред.). Тамги доисламской Централь-
ной Азии. Самарканд: МИЦАИ, с. 89-140.
Кастанаян, Е. Г. 1952. Лепная керамика Мирмекия и Ти
ритаки. Материалы и исследования по археологии
СССР, 25, с. 249-288.
Кастанаян, Е. Г. 1981. Лепная керамика Боспорских горо-
дов. Ленинград: Наука.
Книпович, Т. Н. 1934. Опыт характеристики городищ у ст.
Елизаветовской по находкам экспедиции Государ
ственной академии истории материальной культуры
в 1928 году. Известия Государственной академии ис-
тории материальной культуры, 104, с. 90-101.
Кругликова, И. Т. 1951. Фанагорийская местная керами
ка из грубой глины. Материалы и исследования по ар-
хеологии СССР, 19, с. 87-106.
Кругликова, И. Т. 1954. О местной керамике Пантика
пея и ее значении для изучения состава населения
этого города. Материалы и исследования по археоло-
гии СССР, 33, с. 78-113.
Лапин, В. В. 1966. Греческая колонизация Северного При-
черноморья. Киев: Наукова думка.
Марченко, К. К. 1972. Лепная керамика V—III вв. до н. э.
городища у станици Елизаветовской на Нижнем До-
ну. Советская археология, 1, с. 120-130.
Пуздровский, А. Е. 2007. Крымская Скифия II в. до н. э. —
III в. н. э. Погребальные памятники. Симферополь:
Бизнес-Информ.
Рубан, В. В. 1980. Раннеэллинистические лепные крате
ры из Нижнего Побужья. Советская археология, 1, с.
287-290.
Синика, В. С., Меньшикова, В. А., Тельнов, Н. П. 2014.
Лепные курильницы из памятников Северного При
черноморья IV—I вв. до н. э. STRATUM plus, 3, с. 65-
101.
Смагулов, Э. А., Яценко, С. А. 2019. Знаки святилища
Кайрагач. В: Сулейманов, Р. Х. (ред.). Тамги доис-
ламской Центральной Азии. Самарканд: МИЦАИ, с.
228-248.
Стоянов, Р. В. 2016. Лепная керамика второй половины
III — первой половины II до н. э. из раскопок посе
ления Артющенко I (1999—2006 гг.). Боспорские ис-
следования, 32, с. 261-285.
Received 14.01.2020
Н. О. Гаврилюк1, М. Матера2
1 Доктор історичних наук, Інститут археології НАН України,
ORCID 0000-0002-2369-5701, gavrylyuk_n@iananu.org.ua
2 Доктор хаб., науковий співробітник Інституту археології Варшавського університету,
ORCID 0000-0003-4913-0749, marcinmatera@uw.edu.pl
Ліпна кераміка з Танаїса за матеріалами з розкопа XXV (закриті посудини)
Представлено ліпний керамічний комплекс західного району античного міста Танаїса. Новий матеріал з роз
копу XXV показаний у порівнянні з ліпним посудом інших районів міста, опрацьованого свого часу Т. М. Арсе
ньєвою. Порівняння цих матеріалів з керамічним комплексом синхронних шарів античних центрів Північного
Причорномор’я (колекції з міст європейського Боспору (Кітей, Артезіан і ін.), поселень і городищ Західного
Криму («Чайка», Кульчук та ін.) та Нижнього Побужжя дозволить виявити загальні та специфічні риси ліпного
керамічного комплексу з Танаїса і особливості етнічного складу населення цього міста. Розроблена Т. М. Ар
сеньевою типологія ліпного посуду цього античного центру зберігає свою актуальність і в повній мірі викорис
товується в цій роботі.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 196
Для класифікації відібрано 225 і цілих, і фрагментованих ліпних посудин елліністичного та пізнішого часу з
розкопу XXV (1999—2017 рр.) на території Західного міста Танаїса. В результаті класифікації за морфологічними
ознаками посудин виділено 17 типів посуду. У статті досліджуються лише 10 типів закритих посудин п’яти видів:
горщики, каструлі, глечики, кружки, кухлі, курильниці. Горщики представлені зразками трьох типів.
Горщики з дугоподібною в перетині шийкою (19 екз.), що становлять 8,44% досліджуваної колекції. Фор
ма горщиків із дугоподібною в перетині шийкою традиційна для степових пам’яток Північного Причорномор’я.
Простежується безперервна лінія розвитку таких посудин, починаючи з періоду пізньої бронзи. Їх виявляють у
передскіфських і скіфських похованнях степової зони Північного Причорномор’я, а також у шарах античних цен
трів Нижнього Побужжя. У період еллінізму їх кількість скорочується в пам’ятках Побужжя, зрідка трапляються
в кримських пам’ятках межі ер, але матеріали Танаїса свідчать, що горщики з дугоподібною шийкою в невеликій
кількості в матеріалах античних пам’яток Східного Приазов’я «доживають» до IV—V ст. н. е.
Горщики з горлом у вигляді розтруба (80 екз.) становлять 35, 56% ліпної кераміки колекції розкопу XXV.
З’явившись в Північному Причорномор’ї в VI ст. до н. е. в районі Борисфена або Ольвії, ці посудини поширюють
ся на все Побужжя, а в V — першій половині IV ст. до н. е. — на всі античні пам’ятки Північного Причорномор’я і
на всю територію Степової Скіфії. Ця форма була запозичена степовими скіфами у перших грецьких переселенців
в IV ст. до н. е. і стала етнічно визначальним елементом степових скіфів не за походженням, а територіально. У
Танаїсі горщики з горлом у вигляді розтруба переважають протягом усього періоду еллінізму.
Горщики з прямим горлом представлені фрагментами 10 посудин, тобто 4,44% ліпної кераміки. У таких гор
щиків короткий прямий вінчик із заокругленим, плоско зрізаним або загостреним краєм вінець і майже цилін
дричним горлом. Виділені вони Б. М. Граковим на матеріалах Кам’янського скіфського городища. Територія їх
поширення — східні райони степу. У елліністичному Танаїсі їх виявляють нечасто.
Каструлі представлені 17 екз., що становить 7,56% колекції. У матеріалах кераміки розкопу XXV представ
лені каструлі трьох типів (з горизонтальними, вертикальними або підковоподібними ручками). Ліпні каструлі
з’являються в Північному Причорномор’ї в матеріалах Борисфена, а потім Ольвії. Не підлягає сумніву, що такі
посудини — імітація в ліпній техніці однією з найбільш поширених форм гончарного кухонного посуду. Є деякі
особливості поширення каструль. Якщо, наприклад, для Ольвії більш характерні каструлі з горизонтальни
ми ручками у вигляді наліпних джгутів, то в матеріалах боспорських пам’яток частіше виявляють каструлі з
підковоподібними ручками. Для Танаїса і пам’яток Приазов’я також характерні каструлі з підковоподібними
ручками.
Піфоси (20 екз.) — це безгорлі тарні посудини великих розмірів. Т. М. Арсеньєва вважає, що такі посудини
були розповсюджені на городищах Нижнього Дону і в Прикубанні. Деякі з них використовуються мешканцями
кримських античних пам’яток.
Глечики і кухлі — столові посудини з високим вигнутим або прямим горлом і ручкою повторюють форми
гончарних сіроглиняних посудин.
Курильниці в досліджуваній колекції представлені двома посудинами: горщикоподібною і сферичною. Пов
ний профіль у горщикоподібної курильниці з найбільшим розширенням тулуба у середній частині і орнамента
цією косими канелюрами. Мініатюрні посудини, іграшки, моделі в досліджуваній колекції представлені 3 екз. —
іграшками та пробною «технологічною» посудиною.
Наявність зооморфних ручок і тамгоподібних знаків і зображень на ліпній кераміці з розкопу XXV, дозволяє
припустити проникнення до Танаїсу, особливо у III ст. н. е., більш «далеких» кочовиків.
Дослідження різних груп ліпних посудин в ліпному керамічному комплексі Танаїса свідчить про неоднорід
ність ліпного керамічного комплексу цієї античної пам’ятки і про те, що не можна весь ліпний посуд античних
пам’яток вважати «варварським» і використовувати цю частину матеріальної культури як аргумент на підтвер
дження гіпотези про значну кількість варварів серед населення цієї античної пам’ятки, хоча вплив різного роду
«варварів» на мешканців античного Танаїсу в період еллінізму посилюється.
К л ю ч о в і с л о в а: період еллінізму, Танаїс, ліпна кераміка, Північне Причорномор’я, Боспор, етнічний склад.
Н. А. Гаврилюк1, М. Матера2
1 Доктор исторических наук, Институт археологии НАН Украины,
ORCID 0000-0002-2369-5701, gavrylyuk_n@iananu.org.ua
2 Доктор хаб., научный сотрудник Института археологии Варшавского университета,
ORCID 0000-0003-4913-0749, marcinmatera@uw.edu.pl
Лепная керамика из Танаиса по материалам из раскопа XXV (закрытые сосуды)
Представляется лепной керамический комплекс западного района античного города Танаиса. Новый материал из
раскопа XXV показан в сравнении с лепной посудой других районов города обработанный в свое время Т. М. Ар
сеньевой. Сравнение этих материалов с керамическим комплексом синхронных слоев античных центров Север
ного Причерноморья (коллекции из городов Европейского Боспора (Китей, Артезиан и др.), поселений и горо
дищ Западного Крыма («Чайка», Кульчук и др.) и Нижнего Побужья, позволит выявить общие и специфические
черты лепного керамического комплекса из Танаиса и особенности этнического состава населения этого города.
Разработанная Т. М. Арсеньевой типология лепной посуды этого античного центра сохраняет свою актуальность
и в полной мере используется в этой работе.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 1 97
Для классификации отобрано 225 и целых и фрагментированных лепных сосудов эллинистического и более
позднего времени из раскопа XXV (1999-2017) на территории Западного города Танаиса. В результате классифи
кации по морфологическим признакам сосудов выделено 17 типов сосудов. В статье исследуются лишь 10 типов
закрытых сосудов пяти видов: горшки, кастрюли, кувшины, кружки, кружки, курильницы. Горшки представлены
сосудам трех типов.
Горшки с дуговидной в разрезе шейкой (19 экз.), что составляют 8,44 % изучаемой коллекции. Форма горшков
с дуговидной в разрезе шейкой традиционна для степных памятников Северного Причерноморья. Прослежива
ется непрерывная линия развития таких сосудов, начиная с периода поздней бронзы. Они встречаются в пред
скифских и скифских погребениях степной зоны Северного Причерноморья, а также в слоях античных центров
Нижнего Побужья. В период эллинизма их количество сокращается в памятниках Побужья, изредка встречаются
в крымских памятниках рубежа эр, но материалы Танаиса свидетельствуют, что горшки с дуговидной шейкой в
небольшом количестве в материалах античных памятников Восточного Приазовья «доживают» до IV—V вв. н. э.
Горшки с горлом в виде раструба (80 экз.) составляют 35,56 % лепной керамики коллекции раскопа XXV.
Появившись в Северном Причерноморье в VI в. до н.э. в районе Борисфена или Ольвии, эти сосуды распро
страняются на все Побужье, а в V — первой половине IV вв. до н. э. на все античные памятники Северного При
черноморья и на всю территорию Степной Скифии. Эта форма была заимствована степными скифами у первых
греческих переселенцев и в IV вв. до н. э., и стала этнически определяющим элементом степных скифов не по
происхождению, а территориально. В Танаисе горшки с горлом в виде раструба преобладают в течение всего
эллинистического периода.
Горшки с прямым горлом представлены фрагментами 10 сосудов 4,44 % лепной керамики. У таких горшков
короткий прямой венчик с закругленным, плоско срезанным или заостренным краем венчика и почти цилиндри
ческим горлом. Выделены они Б. Н. Граковым на материалах Каменского скифского городища. Территория их
распространения — восточные районы степи. В эллинистическом Танаисе они встречаются редко.
Кастрюли представлены 17 сосудами, что составляет 7,56 % коллекции. В материалах керамики раскопа XXV
представлены три типа кастрюль (с горизонтальными, вертикальными или подкововидными ручками). Лепные
кастрюли появляются в Северном Причерноморье в материалах Борисфена, а потом Ольвии. Не подлежит со
мнению, что такие сосуды — имитация в лепной технике одной из наиболее распространенных форм гончарной
кухонной посуды. Есть некоторые особенности распространения кастрюль. Если, например, для Ольвии более
характерны кастрюли с горизонтальными ручками в виде налепных жгутов, то в материалах боспорских памят
ников чаще встречаются кастрюли с подкововидными ручками. Для Танаиса и памятников Приазовья также
характерны кастрюли с подкововидными ручками.
Пифосы (20 сосудов) — безгорлые тарные сосуды больших размеров Т. М. Арсеньева считает, что такие сосуды
имели широкое распространение на городищах Нижнего Дона и в Прикубанье. Некоторые из них используются
обитателями крымских античных памятников.
Кувшинчики и кружки, столовые сосуды с высоким изогнутым или прямым горлом и ручкой повторяют
формы гончарных сероглиняных сосудов
Курильницы в исследуемой коллекции представлены двумя сосудами: горшковидным и сферическим. Полный
профиль горшковидной курильницы с наибольшим расширением тулова в средней части и орнаментированный
косыми каннелюрами. Миниатюрные сосуды, игрушки, модели в исследуемой коллекции представлены 3
экземплярами — игрушками и пробным «технологическим» сосудом.
Наличие зооморфных ручек и тамгоподобных знаков и изображений на лепной керамике из раскопа XXV, по
зволяет предположить проникновение, особенно в III в. н.э. более «дальних» кочевников.
Исследования различных групп лепных сосудов в лепном керамическом комплексе Танаиса свидетельствует
о неоднородности лепного керамического комплекса этого античного памятника и о том, что нельзя всю лепную
посуду античных памятников считать «варварской» и использовать эту часть материальной культуры в качестве
аргумента в подтверждении гипотезы о значительном количестве варваров среди населения этого античного па
мятника, хотя влияние различного рода «варваров» на обитателей античного Танаиса в эллинистический период
усиливается.
К л ю ч e в ы е с л о в а: период эллинизма, Танаис, лепная керамика, Северное Причерноморье, Боспор, этнический состав.
References
Arseneva, T. M. 1965. Lepnaia keramika Tanaisa. I. Otkrytye sosudy. Drevnosti Nizhnego Dona. Materialy i issledovaniia po
arkheologii SSSR, 127, p. 169-201.
Arseneva, T. M. 1969. Lepnaia keramika Tanaisa. II. Gorshki. Antichnye drevnosti Podonia-Priazovia. Materialy i issledovaniia po
arkheologii SSSR, 154, p. 173-220.
Arseneva, T. M. 1977. Nekropol Tanaisa. Moskva: Nauka.
Arseneva, T. M., Bezuglov, S. I., Tolochko, I. V. 2001. Nekropol Tanaisa (raskopki 1981-1995 gg.). Moskva: Paleograf.
Arseneva, T. M., Iliashenko, S. M., Sholl,T., Matera, M., Naumenko, S. A. 2016. Issledovaniia v Zapadnom gorodskom raione
Tanaisa v 2012-2014 gg. (raskop XXV). Novensia, 27, p. 123-180.
Arseneva, T. M., Naumenko, S. A. 2004. Novye dannye o fortifikatsii Tanaisa. Bosporskie Drevnosti, 7, p. 29-74.
Arseneva, T. M., Sholl, T. Matera, M., Baliukevich-Ryshkovskaia, B., Naumenko, S. A . 2013. Issledovaniia v Zapadnom
gorodskom raione Tanaisa v 2011 g. (raskop XXV). Novensia, 27, p. 141-146.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 198
Vlasov, V. P. 2005. Antichnye vliianiia v pozdneskifskoi keramike Kryma. Bosporskie issledovaniia, VII, p. 75-95.
Gavrylyuk, N. A. 1981. Lepnaia keramika Stepnoi Skifii. Avtoreferat dissertatsii k.i.n. Institut arkheologii NAN Ukrainy.
Gavrylyuk, N. A., Molev, E. A. 2013. Lepnaia keramika Kiteia. Drevnosti Bospora, 17, p. 65-51.
Gavrylyuk, N. A., Sokolova, O. Yu. 2007. Lepnaia keramika Nimfeia. In: Maslennikov, A. A., Gavriliuk, N. A. (eds.). Antichnyi mir
I varvary na iuge Ukrainy i Rossii. Skifiia. Olviia. Bospor. Moskva; Kiev; Zaporozhe: Dikoe pole, p. 257-342.
Gavrylyuk, N. A . 2011. Obrabotka massovogo arkheologicheskogo materiala antichnykh poselenii. Metodika polevykh arkheo-
logicheskikh issledovanii. Grecheskie i varvarskie pamiatniki Severnogo Prichernomoria, 5, p. 7-17.
Gavrylyuk, N. A. 2013. Lepnaia keramika prichernomorskikh pamiatnikov Evropeiskogo Bospora 1-4 vv. n. e. Tavrіiskі studіi.
Іstorichnіe nauki, 1 (43), p. 43-51.
Gavrylyuk, N. A. 2014. Kukhonnaia keramika. In: Kryzhitskii, S. D., Leipunskaia, N. A. (ed.). Zhilye doma Tsentralnogo kvartala
Olvii. Simferopol; Kerch: b.i., p. 435-485
Gavrylyuk, N. A . 2016. Lepnaia keramika gorodishcha “Chaika”. In: Popova, E. A ., Pezhemskii, D. V ., Belovintseva, N. I.,
Egorova, T. V . (eds.). Ocherki arkheologii Severo-Zapadnogo Kryma (po materialam gorodishcha “Chaika” i nekropolia u
poselka Zaozernoe). Moskva: n. p., p. 179-271.
Gavrylyuk, N. A. 2017. Lepnaia keramika Severnogo Prichernomoria IX-VII. Kyiv: Izdatel Oleg Filiuk.
Gavrylyuk, N. A ., Vinokurov, N.I. 2016 Lepnaia keramika iz sloia pozhara vremeni bosporo-rimskoi voiny 44/45-4949 gg.
Gorodishcha Artezian. Drevnosti Bospora, 20, p. 143-177.
Dashevskaia, O. D. 1958. Lepnaia keramika Neapolia i drugikh skifskikh gorodishch Kryma. Materialy i issledovaniia po arkheologii
SSSR, 64, p. 248-272.
Dashevskaia, O. D., Golentsov, A. S. 1999. Zapadno-Donuzlavskoe gorodishche v Krymu. In: Melikova, A. I. (ed.). Evraziiskie
drevnosti. 100 let B. N. Grakovu: Arkhivnye materialy, publikatsii, stati. Moskva: Institut arkheologii RAN, p.161-177.
Dashevskaia, O. D. 1991. Pozdnieskify v Krymu. Moskva: Nauka.
Iliasov, Dzh. Ya. 2019. Tamgi Baktrii / Tokharistana. In: Suleimanov, R. Kh. (ed.). Tamgi doislamskoi Tsentralnoi Azii. Samarkand:
MITsAI, p. 89-140.
Kastanaian, E. G. 1952. Lepnaia keramika Mirmekiia i Tiritaki. Materialy i issledovaniia po arkheologii SSSR, 25, p. 249-288
Kastanaian, E. G. 1981. Lepnaia keramika Bosporskikh gorodov. Leningrad: Nauka.
Knipovich, T. N. 1934. Opyt kharakteristiki gorodishch u st Elizavetovskoi po nakhodkam ekspeditsii Gosudarstvennoi akademii
istori i materialnoi kultury v 1928 godu. Izvestiia Gosudarstvennoi akademii istori i materialnoi kultury, 104, p. 90-101.
Kruglikova, I. T. 1951. Fanagoriiskaia mestnaia keramika iz gruboi gliny. Materialy i issledovaniia po arkheologii SSSR, 19, p. 87-106.
Kruglikova, I. T. 1954. O mestnoi keramike Pantikapeia I ee znachenii dlia izucheniia sostava naseleniia etogo goroda. Materialy i
issledovaniia po arkheologii SSSR, 33, p. 78-113.
Lapin, V. V. 1966. Grecheskaia kolonizatsiia Severnogo Prichernomoria. Kyiv: Naukova dumka.
Marchenko, K. K. 1972. Lepnaia keramika V - III vv. do n. e. gorodishcha u stanitsi Elizavetovskoi na Nizhnem Donu. Sovetskaia
arkheologiia, 1, p. 120-130.
Puzdrovskii, A. E. 2007. Krymskaia Skifiia II v. do n. e. - III v. n. e. Pogrebalnye pamiatniki. Simferopol: Biznes-Inform.
Ruban, V. V. 1980. Ranneellinisticheskie lepnye kratery iz Nizhnego Pobuzhia. Sovetskaia arkheologiia, 1, p. 287-290.
Sinika, V. S., Menshikova, V. A., Telnov, N. P. 2014. Lepnye kurilnitsy iz pamiatnikov Severnogo Prichernomoria IV-I vv. do n. e.
STRATUM plus, 3, p. 65-101.
Smagulov, E. A., Yatsenko, S. A. 2019. Znaki sviatilishcha Kairagach. In: Suleimanov, R. Kh. (ed.). Tamgi doislamskoi Tsentralnoi
Azii. Samarkand: MITsAI, p 228-248.
Stoianov, R. V. 2016. Lepnaia keramika vtoroi poloviny III - pervoi poloviny II do n. e. iz raskopok poseleniia Artiushchenko I
(1999-2006 gg.). Bosporskie issledovaniia, 32, p. 261-285.
|
| id | arheologia-com-ua-article-189 |
| institution | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| issn | 2616-499X |
| keywords_txt_mv | |
| language | English |
| last_indexed | 2026-08-07T01:03:09Z |
| publishDate | 2020 |
| publisher | Institute of Archaeology NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | arheologiacomua/29/7a951f1685319800577b38dea01cf729.pdf |
| spelling | arheologia-com-ua-article-1892020-04-30T07:44:42Z Handmade Pottery from Tanais on the Material from the Excavation Trench XXV (Closed Vessels ) Лепная керамика из Танаиса по материалам из раскопа XXV (закрытые сосуды) Ліпна кераміка з Танаїса за матеріалами з розкопа XXV (закриті посудини) Gavrylyuk, Nadia Matera, Marcin Hellenistic period, Tanais, handmade cera¬mics, Northern Black Sea, Bosporus, ethnic structure. период эллинизма, Танаис, лепная керамика, Северное Причерноморье, Боспор, этнический состав. період еллінізму, Танаїс, ліпна кераміка, Північне Причорномор’я, Боспор, етнічний склад. The paper is about a Hellenistic ceramic complex of the western area of the ancient city of Tanais. The new material from the excavation trench XXV is shown in comparison with the handmade ware of other districts of the city that was examined by T. M. Arsenieva. Comparison of these materials with the ceramic complex of synchronous layers of the ancient centers of the Northern Black Sea region (collections from cities of the European Bosporus (Kitei, Artesian, etc.), settlements and hill-forts of the Western Crimea (“Chaika”, Kulchuk, etc.) and Lower Bug River region will help to distinguish specific features of the handmade ceramic complex from Tanais and the peculiarities of the ethnic structure of the population of the city. Представлено ліпний керамічний комплекс західного району античного міста Танаїса. Новий матеріал з розкопу XXV показаний у порівнянні з ліпним посудом інших районів міста, опрацьованого свого часу Т. М. Арсеньєвою. Порівняння цих матеріалів з керамічним комплексом синхронних шарів античних центрів Північного Причорномор’я (колекції з міст європейського Боспору (Кітей, Артезіан і ін.), поселень і городищ Західного Криму («Чайка», Кульчук та ін.) та Нижнього Побужжя дозволить виявити загальні та специфічні риси ліпного керамічного комплексу з Танаїса і особливості етнічного складу населення цього міста. Розроблена Т. М. Арсеньевою типологія ліпного посуду цього античного центру зберігає свою актуальність і в повній мірі використовується в цій роботі. Для класифікації відібрано 225 і цілих, і фрагментованих ліпних посудин елліністичного та пізнішого часу з розкопу XXV (1999—2017 рр.) на території Західного міста Танаїса. В результаті класифікації за морфологічними ознаками посудин виділено 17 типів посуду. У статті досліджуються лише 10 типів закритих посудин п’яти видів: горщики, каструлі, глечики, кружки, кухлі, курильниці. Горщики представлені зразками трьох типів. Горщики з дугоподібною в перетині шийкою (19 екз.), що становлять 8,44% досліджуваної колекції. Форма горщиків із дугоподібною в перетині шийкою традиційна для степових пам’яток Північного Причорномор’я. Простежується безперервна лінія розвитку таких посудин, починаючи з періоду пізньої бронзи. Їх виявляють у передскіфських і скіфських похованнях степової зони Північного Причорномор’я, а також у шарах античних центрів Нижнього Побужжя. У період еллінізму їх кількість скорочується в пам’ятках Побужжя, зрідка трапляються в кримських пам’ятках межі ер, але матеріали Танаїса свідчать, що горщики з дугоподібною шийкою в невеликій кількості в матеріалах античних пам’яток Східного Приазов’я «доживають» до IV—V ст. н. е. Горщики з горлом у вигляді розтруба (80 екз.) становлять 35, 56% ліпної кераміки колекції розкопу XXV. З’явившись в Північному Причорномор’ї в VI ст. до н. е. в районі Борисфена або Ольвії, ці посудини поширюються на все Побужжя, а в V — першій половині IV ст. до н. е. — на всі античні пам’ятки Північного Причорномор’я і на всю територію Степової Скіфії. Ця форма була запозичена степовими скіфами у перших грецьких переселенців в IV ст. до н. е. і стала етнічно визначальним елементом степових скіфів не за походженням, а територіально. У Танаїсі горщики з горлом у вигляді розтруба переважають протягом усього періоду еллінізму. Горщики з прямим горлом представлені фрагментами 10 посудин, тобто 4,44% ліпної кераміки. У таких горщиків короткий прямий вінчик із заокругленим, плоско зрізаним або загостреним краєм вінець і майже циліндричним горлом. Виділені вони Б. М. Граковим на матеріалах Кам’янського скіфського городища. Територія їх поширення — східні райони степу. У елліністичному Танаїсі їх виявляють нечасто. Каструлі представлені 17 екз., що становить 7,56% колекції. У матеріалах кераміки розкопу XXV представлені каструлі трьох типів (з горизонтальними, вертикальними або підковоподібними ручками). Ліпні каструлі з’являються в Північному Причорномор’ї в матеріалах Борисфена, а потім Ольвії. Не підлягає сумніву, що такі посудини — імітація в ліпній техніці однією з найбільш поширених форм гончарного кухонного посуду. Є деякі особливості поширення каструль. Якщо, наприклад, для Ольвії більш характерні каструлі з горизонтальними ручками у вигляді наліпних джгутів, то в матеріалах боспорських пам’яток частіше виявляють каструлі з підковоподібними ручками. Для Танаїса і пам’яток Приазов’я також характерні каструлі з підковоподібними ручками. Піфоси (20 екз.) — це безгорлі тарні посудини великих розмірів. Т. М. Арсеньєва вважає, що такі посудини були розповсюджені на городищах Нижнього Дону і в Прикубанні. Деякі з них використовуються мешканцями кримських античних пам’яток. Глечики і кухлі — столові посудини з високим вигнутим або прямим горлом і ручкою повторюють форми гончарних сіроглиняних посудин. Курильниці в досліджуваній колекції представлені двома посудинами: горщикоподібною і сферичною. Повний профіль у горщикоподібної курильниці з найбільшим розширенням тулуба у середній частині і орнаментацією косими канелюрами. Мініатюрні посудини, іграшки, моделі в досліджуваній колекції представлені 3 екз. — іграшками та пробною «технологічною» посудиною. Наявність зооморфних ручок і тамгоподібних знаків і зображень на ліпній кераміці з розкопу XXV, дозволяє припустити проникнення до Танаїсу, особливо у III ст. н. е., більш «далеких» кочовиків. Дослідження різних груп ліпних посудин в ліпному керамічному комплексі Танаїса свідчить про неоднорідність ліпного керамічного комплексу цієї античної пам’ятки і про те, що не можна весь ліпний посуд античних пам’яток вважати «варварським» і використовувати цю частину матеріальної культури як аргумент на підтвердження гіпотези про значну кількість варварів серед населення цієї античної пам’ятки, хоча вплив різного роду «варварів» на мешканців античного Танаїсу в період еллінізму посилюється. Представляется лепной керамический комплекс западного района античного города Танаиса. Новый материал из раскопа XXV показан в сравнении с лепной посудой других районов города обработанный в свое время Т. М. Арсеньевой. Сравнение этих материалов с керамическим комплексом синхронных слоев античных центров Северного Причерноморья (коллекции из городов Европейского Боспора (Китей, Артезиан и др.), поселений и городищ Западного Крыма («Чайка», Кульчук и др.) и Нижнего Побужья, позволит выявить общие и специфические черты лепного керамического комплекса из Танаиса и особенности этнического состава населения этого города. Разработанная Т. М. Арсеньевой типология лепной посуды этого античного центра сохраняет свою актуальность и в полной мере используется в этой работе. Для классификации отобрано 225 и целых и фрагментированных лепных сосудов эллинистического и более позднего времени из раскопа XXV (1999-2017) на территории Западного города Танаиса. В результате классификации по морфологическим признакам сосудов выделено 17 типов сосудов. В статье исследуются лишь 10 типов закрытых сосудов пяти видов: горшки, кастрюли, кувшины, кружки, кружки, курильницы. Горшки представлены сосудам трех типов. Горшки с дуговидной в разрезе шейкой (19 экз.), что составляют 8,44 % изучаемой коллекции. Форма горшков с дуговидной в разрезе шейкой традиционна для степных памятников Северного Причерноморья. Прослеживается непрерывная линия развития таких сосудов, начиная с периода поздней бронзы. Они встречаются в предскифских и скифских погребениях степной зоны Северного Причерноморья, а также в слоях античных центров Нижнего Побужья. В период эллинизма их количество сокращается в памятниках Побужья, изредка встречаются в крымских памятниках рубежа эр, но материалы Танаиса свидетельствуют, что горшки с дуговидной шейкой в небольшом количестве в материалах античных памятников Восточного Приазовья «доживают» до IV—V вв. н. э. Горшки с горлом в виде раструба (80 экз.) составляют 35,56 % лепной керамики коллекции раскопа XXV. Появившись в Северном Причерноморье в VI в. до н.э. в районе Борисфена или Ольвии, эти сосуды распространяются на все Побужье, а в V — первой половине IV вв. до н. э. на все античные памятники Северного Причерноморья и на всю территорию Степной Скифии. Эта форма была заимствована степными скифами у первых греческих переселенцев и в IV вв. до н. э., и стала этнически определяющим элементом степных скифов не по происхождению, а территориально. В Танаисе горшки с горлом в виде раструба преобладают в течение всего эллинистического периода. Горшки с прямым горлом представлены фрагментами 10 сосудов 4,44 % лепной керамики. У таких горшков короткий прямой венчик с закругленным, плоско срезанным или заостренным краем венчика и почти цилиндрическим горлом. Выделены они Б. Н. Граковым на материалах Каменского скифского городища. Территория их распространения — восточные районы степи. В эллинистическом Танаисе они встречаются редко. Кастрюли представлены 17 сосудами, что составляет 7,56 % коллекции. В материалах керамики раскопа XXV представлены три типа кастрюль (с горизонтальными, вертикальными или подкововидными ручками). Лепные кастрюли появляются в Северном Причерноморье в материалах Борисфена, а потом Ольвии. Не подлежит сомнению, что такие сосуды — имитация в лепной технике одной из наиболее распространенных форм гончарной кухонной посуды. Есть некоторые особенности распространения кастрюль. Если, например, для Ольвии более характерны кастрюли с горизонтальными ручками в виде налепных жгутов, то в материалах боспорских памятников чаще встречаются кастрюли с подкововидными ручками. Для Танаиса и памятников Приазовья также характерны кастрюли с подкововидными ручками. Пифосы (20 сосудов) — безгорлые тарные сосуды больших размеров Т. М. Арсеньева считает, что такие сосуды имели широкое распространение на городищах Нижнего Дона и в Прикубанье. Некоторые из них используются обитателями крымских античных памятников. Кувшинчики и кружки, столовые сосуды с высоким изогнутым или прямым горлом и ручкой повторяют формы гончарных сероглиняных сосудов Курильницы в исследуемой коллекции представлены двумя сосудами: горшковидным и сферическим. Полный профиль горшковидной курильницы с наибольшим расширением тулова в средней части и орнаментированный косыми каннелюрами. Миниатюрные сосуды, игрушки, модели в исследуемой коллекции представлены 3 экземплярами — игрушками и пробным «технологическим» сосудом. Наличие зооморфных ручек и тамгоподобных знаков и изображений на лепной керамике из раскопа XXV, позволяет предположить проникновение, особенно в III в. н.э. более «дальних» кочевников. Исследования различных групп лепных сосудов в лепном керамическом комплексе Танаиса свидетельствует о неоднородности лепного керамического комплекса этого античного памятника и о том, что нельзя всю лепную посуду античных памятников считать «варварской» и использовать эту часть материальной культуры в качестве аргумента в подтверждении гипотезы о значительном количестве варваров среди населения этого античного памятника, хотя влияние различного рода «варваров» на обитателей античного Танаиса в эллинистический период усиливается. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2020-04-03 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/189 10.15407/archaeologyua2020.01.080 Arheologia; No 1 (2020): Arheologia; 80-98 Археологія ; № 1 (2020): Arheologia; 80-98 Археология; № 1 (2020): Arheologia; 80-98 2616-499X 0235-3490 10.15407/archaeologyua2020.01 en https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/189/180 |
| spellingShingle | період еллінізму Танаїс ліпна кераміка Північне Причорномор’я Боспор етнічний склад. Gavrylyuk, Nadia Matera, Marcin Ліпна кераміка з Танаїса за матеріалами з розкопа XXV (закриті посудини) |
| title | Ліпна кераміка з Танаїса за матеріалами з розкопа XXV (закриті посудини) |
| title_alt | Handmade Pottery from Tanais on the Material from the Excavation Trench XXV (Closed Vessels ) Лепная керамика из Танаиса по материалам из раскопа XXV (закрытые сосуды) |
| title_full | Ліпна кераміка з Танаїса за матеріалами з розкопа XXV (закриті посудини) |
| title_fullStr | Ліпна кераміка з Танаїса за матеріалами з розкопа XXV (закриті посудини) |
| title_full_unstemmed | Ліпна кераміка з Танаїса за матеріалами з розкопа XXV (закриті посудини) |
| title_short | Ліпна кераміка з Танаїса за матеріалами з розкопа XXV (закриті посудини) |
| title_sort | ліпна кераміка з танаїса за матеріалами з розкопа xxv (закриті посудини) |
| topic | період еллінізму Танаїс ліпна кераміка Північне Причорномор’я Боспор етнічний склад. |
| topic_facet | Hellenistic period Tanais handmade cera¬mics Northern Black Sea Bosporus ethnic structure. период эллинизма Танаис лепная керамика Северное Причерноморье Боспор этнический состав. період еллінізму Танаїс ліпна кераміка Північне Причорномор’я Боспор етнічний склад. |
| url | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/189 |
| work_keys_str_mv | AT gavrylyuknadia handmadepotteryfromtanaisonthematerialfromtheexcavationtrenchxxvclosedvessels AT materamarcin handmadepotteryfromtanaisonthematerialfromtheexcavationtrenchxxvclosedvessels AT gavrylyuknadia lepnaâkeramikaiztanaisapomaterialamizraskopaxxvzakrytyesosudy AT materamarcin lepnaâkeramikaiztanaisapomaterialamizraskopaxxvzakrytyesosudy AT gavrylyuknadia lípnakeramíkaztanaísazamateríalamizrozkopaxxvzakritíposudini AT materamarcin lípnakeramíkaztanaísazamateríalamizrozkopaxxvzakritíposudini |