Гральні набори з розкопок П.І. Смолічева із заплавного могильника Шестовиці
Based on the archival sources, the republication of lost today gaming pieces found during the research at the floodplain burial ground by P.I. Smolychev in 1926 is conducted in the article. Systematized is the data on the analogies, on the chronology of assemblages and the typological structure of t...
Збережено в:
| Опубліковано в: | Археологія |
|---|---|
| Дата: | 2016 |
| Випуск: | 1 |
| Сторінки: | 69-78 |
| ISSN: | 2616-499X |
| Автори та афіліації: |
|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Institute of Archaeology NAS of Ukraine
2016
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/199 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| Завантажити файл: |
|
Репозитарії
Chemistry, Physics and Technology of Surface| _version_ | 1872824470894280704 |
|---|---|
| author | Khamaiko, Natalia V. |
| author_facet | Khamaiko, Natalia V. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Natalia V. Khamaiko",
"institution": "Institute of Archeology of the National Academy of Sciences of Ukraine",
"orcid": ""
}
] |
| author_sort | Khamaiko, Natalia V. |
| baseUrl_str | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 78 |
| container_issue | 1 |
| container_start_page | 69 |
| container_title | Археологія |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2020-04-06T08:34:21Z |
| description | Based on the archival sources, the republication of lost today gaming pieces found during the research at the floodplain burial ground by P.I. Smolychev in 1926 is conducted in the article. Systematized is the data on the analogies, on the chronology of assemblages and the typological structure of the pieces, which are found in the 10th century burials, and also as single findings in synchronous cultural layers at the settlements in Kyiv Rus and Scandinavia. Gaming pieces made of glass are concentrated in so called «retinue» centres related with the Scandinavian influence and were the imports for Kyiv Rus. Analogies of glass pieces reveal their belonging to North European cultural circle, irrespectively of their place of production, which is not finally determined today. Discoveries of such findings in barrows at Shestovytsia, with a cremated at the place burial among them containing the remains in urn peculiar for the 10th century Slavs in Ancient Rus millieu, testify that the game was adopted by the local population, though with reservation on localization of such findings at the main trade routs. |
| doi_str_mv | 10.15407/archaeologyua2016.01.069 |
| first_indexed | 2026-08-07T01:03:17Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 1 69
Е.М. Веремейчик, Г.А. Козубовский
СРЕДНЕВЕКОВЫЙ МОНЕТНЫЙ КЛАД ИЗ ЛЮБЕЧА
Во время археологических раскопок в Любецком замке был найден клад из 54 монет. В кладе присутствовали 3
пражских гроша Вацлава IV (1378—1419) и 51 литовская монета Александра Ягеллончика (1492—1506). Литовские
монеты представлены 8 полугрошами и 43 денариями (пенязями) виленского монетного двора. Кладовый ком-
плекс отражает реалии денежного обращения региона в начале XVI ст. и помогает датировать археологический
материал.
O.M. Veremeychyk, G.A. Kоzubоwskij
THE MEDIAEVAL CОІNS HOARD FROM LIUBECH
The hoard of 54 coins was found during the archaeological excavation at Liubech castle. There are 3 Prague grоschen оf
Wenceslaus IV (1378—1419) and 51 Lithuanian coins оf Aleksander Jagiellоn (1492—1506) in the hoard. Lithuanian coins
are represented by the 8 half-grоschen and 43 denarii (peniazes) produced by Vilnius mint. The hoard’s composition reflects
the reality of currency in the beginning of the 16th century in the region and helps dating the archaeological material.
Н.В. Хамайко
ГРАЛЬНІ НАБОРИ З РОЗКОПОК П.І. СМОЛІЧЕВА
ІЗ ЗАПЛАВНОГО МОГИЛЬНИКА ШЕСТОВИЦІ
У статті на підставі архівних матеріалів здійснюється републікація втрачених нині скляних гральних наборів, знайде-
них під час досліджень П.І. Смолічевим Шестовицького заплавного могильника влітку 1926 р.
К л ю ч о в і с л о в а: гра, hnefatafl, млин, гральні фігурки, гральний набір, пішак, король, імпорт, скло.
© Н.В. ХАМАЙКО, 2016
П.І. Смолічев досліджував поховальні пам’ятки
Шестовицького заплавного могильника про-
тягом трьох польових сезонів (1925—1927 рр.).
Зав-дяки його розкопкам було досягнуто пер-
шого системного уявлення про Шестовицький
археологічний комплекс і, передусім, підкур-
ганні поховання Х ст., матеріали з яких попо-
внили археологічну колекцію Чернігівського
історичного музею та стали відомими у світовій
науці завдяки публікації Т.Й. Арне (Arne 1931).
Численний поховальний інвентар з могиль-
ника відображав усі сфери життя тогочасно-
го населення, зокрема дозвілля. Так, у липні
1926 р. 1 П.І. Смолічевим було досліджено три-
1 У публікації Д.І. Бліфельда (1977 р.) результатів роз-
копок П.І. Смолічева кургану ХІХ (за Д.І. Бліфель-
дом — курган 24) помилково зазначено рік дослі-
джень як 1925.
надцять курганів, у складі двох з яких виявлено
набори для настільних ігор.
Перший досліджений комплекс отримав
польову назву могила (або курган) ХІХ (за ну-
мерацією Д.І. Бліфельда — курган 24). Він роз-
міщувався у курганній групі І заплавного мо-
гильника Шестовицького археологічного
комплексу, поблизу русла р. Жердови, з пів-
нічного боку дороги на с. Слабин (див.: Си-
тий 2006, рис. 2, 24). Матеріали розкопок були
стисло опубліковані Д.І. Бліфельдом (Бліфельд
1977, с. 123—124), ширші ж відомості про по-
ховання містяться лише у польовій документа-
ції П.І. Смолічева: щоденнику розкопок, сис-
тематизованому описі речей та реєстрі знахі-
док (Смолічев 1926, ф. 6, № 26; 31; 36), однак
інформація у деяких випадках неточна та має
розбіжності у окремих документах.
Поховання кургану ХІХ виявилося підкур-
ганною кремацією на місці (рис. 1, 1—3). Час-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 170
тину речей разом з кальцинованими кістка-
ми було зібрано в урну, товстостінний горщик
(рис. 1, 6), і розміщено в центрі великого вог-
нища. Інвентар поховання складався з дета-
лей костюму, предметів особистого вжитку й
озброєння: три фрагменти бронзового бубон-
ця, два бронзові литі ґудзики з вушками, один з
них прикрашений орнаментом із прямих ліній,
намистина 2, пряжка 3 (6,5 × 2,0 см) з прикипі-
лою обпаленою кісткою, залізне вістря стріли
(7,0 × 1,8 см) (рис. 1, 4, 5), вістря списа 4, «оздоб-
лення від піхов кинджала» (оковка піхов скра-
масакса?), залізний ніж, «шиферний» точиль-
ний чотиригранний брусок з отвором на кінці
(11,5 × 1,3 см), «довга і гостра кістка коня (?) /
шило» (довжиною 11 см), «конусоподібний,
злегка вигнутий кістяний предмет із рогу кози
2 Значиться лише у польовому щоденнику (Смолічев
1926, ф-6, № 30, арк. 18зв.), але відсутня у реєстрі
знахідок із розкопок 1926 р. та у систематизовано-
му описі речей. Можливо, один із ґудзиків спочатку
було сприйнято за намистину.
3 У реєстрі знахідок із розкопок 1926 р. зазначено, що
пряжка залізна, а в систематизованому описі речей,
що вона бронзова (Смолічев 1926, ф-6, № 31, арк.
1зв.; № 36, арк. 1).
4 На схемі розміщення знахідок у кв. ІІІ, 2 під № 1 зна-
читься «спис» (Смолічев 1926, ф-6, № 30, арк. 23зв.),
однак у реєстрі речей із могили ХІХ та в системати-
зованому описі його немає, крім того, відсутність
знахідок із поховання у колекції ЧОІМ не дозволяє
перевірити цю інформацію.
(?)» — кочедик (?) (довжиною 6,5 см), малень-
кий залізний цвяшок із шляпкою (довжиною
2,0 см), фрагмент залізного предмета (на дум-
ку автора розкопок, від стремені, довжиною
2,0 см), фрагменти жовтуватої керамічної посу-
дини з клеймом у вигляді кола на денці (Смо-
лічев 1926, ф-6, № 30, арк. 18, 18зв., 20, 23зв.;
№ 31, арк. 1зв.-2; № 36, арк. 1, 9, 12, 16—20).
На місці вогнища вдалося виявити також
кілька речей, віднесених П.І. Смолічевим до
категорії ігрового приладдя (Смолічев 1926,
ф-6, № 30, арк. 18, 20, 23зв., 24; № 31, арк. 1зв.-2;
№ 36, арк. 16). Це декілька скляних фігу-
рок, з яких ідентифікувати вдалося сім: п’ять
округ-лих пласких з темного скла, одна діаме-
тром 2,0 см, три — по 3,0 см та ще одна 3,5 см;
одна округла блакитна 5 у 16 фрагментах і одна
овальна невелика чорного кольору — дві остан-
ні без зазначених розмірів. Серед виявлених
предметів було ще кілька уламків скла темно-
го і зеленувато-блакитного кольору (Смолічев
1926, ф-6, № 31, арк. 1зв.-2), які, за відсутності
самих предметів, точніше атрибутувати немає
можливості. Всього, за реєстром П.І. Смоліче-
ва, у похованні зафіксовано 11 скляних предме-
тів, з яких дев’ять були темного кольору, один —
блакитного і один — зеленувато-блакитного.
5 За описом Д.І. Бліфельда — синя (Бліфельд 1977,
с. 124).
Рис. 1. Шестовиця, курган ХІХ (24): 1 — загальний вигляд кургану в процесі робіт; 2 — стратиграфічна схема
насипу; 3 — план кургану на рівні давнього горизонту; 4 — схема розміщення знахідок у квадраті ІІІ, 2 (1 —
спис; 2—3 — фрагменти кераміки; 4 — рештки скляних зруйнованих предметів); 5 — залізне вістря стріли;
6 — керамічний горщик (урна?). 1 — фото 1926 р., автор невідомий (ІА НАНУ, ф-6, № 41, фото 44); 2—4, 6 — ма-
люнки П.І. Смолічева, 1926 р. (2, 3, 6 — ф-6, № 30, арк. 20, 23 зв., 24 зв.; 4 — ф-6, № 38); 5 — фото з облікових кар-
ток Д.І. Бліфельда (ф-36, № 10, картка № 24, арк. 87)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 1 71
Варто зазначити, що у польовому щоденни-
ку П.І. Смолічев дає опис ще двох знайдених тут
скляних предметів (рис. 1, 4), які, очевидно, не
увійшли до реєстру, складеного ним уже після
закінчення польових робіт у серпні 1926 р. До-
слідник зазначає, що ці предмети являли собою
спечену скляну масу світло-зеленого кольору.
Обидва зливки мали пласку овальноподібну у
перетині форму. Їх розміри становили: «ширина
за розрізом а) 0,05 м, б) 0,03 м; товщина за розрі-
зом а) 0,05 м, б) 0,15 м; довжина 0,15 м». Однак,
П.І. Смолічев припускав більші початкові роз-
міри зливків, зазначивши, що вказав лише роз-
міри збереженої частини. Зафіксувати обидва
зливки вдалося лише у розкопі, оскільки вони
були надто крихкі і складали цілісну субстанцію
тільки в ґрунті, а під час спроби зняття розсипа-
лися на численні дрібні крихти скла. П.І. Смо-
лічев пише в щоденнику про один з них: «зня-
ти його, навіть очистити, не було можливості.
Перегоріле скло являло білий порошок» (Смолічев
1926, ф. 6, № 26, арк. 23 зв.).
У липні того ж 1926 р. П.І. Смолічев дослі-
див і курган ХХІ (за нумерацією Д.І. Бліфель-
да — курган 33). Насип розміщувався у І кур-
ганній групі заплавного могильника, безпосе-
редньо над старицею р. Жердови, південніше
від дороги на с. Слабин (див.: Ситий 2006,
рис. 2, № 33). Залишків поховання чи вогнища
не виявлено. Під час розкопок П.І. Смолічев
використовував метод «кесону» (рис. 2, 1, 3, 5),
що, звичайно ж, могло вплинути на результати
досліджень, однак, на стратиграфічному роз-
різі видно, що траншея була поглиблена і роз-
ширена в пошуках могильної ями (рис. 2, 2, 5),
які, все ж, не дали результату. Інформація про
матеріали з поховання міститься у польовій до-
кументації П.І. Смолічева та частково опублі-
кована Т.Й. Арне (Arne 1931) та Д.І. Бліфель-
дом (Бліфельд 1977, с. 127).
Т.Й. Арне в описі речей з могили ХХІ дав їх
неповний перелік, зазначивши, що з похован-
ня походять одна гральна кістка та вісім скля-
них гральних фігурок (рис. 3), серед яких: дві
фігурки-короля (один — зі світло-блакитного
скла з темно-синіми кільцями, шоломоподіб-
ним виступом на голові, носом і очима; ін-
ший — світло-зелений з шоломоподібним ви-
ступом на голівці), два пішаки з чорно-синього
скла та чотири фасетовані пішаки зі світло-
зеленого з блакитнуватим відтінком прозорого
скла (Arne 1931, S. 293).
Д.І. Бліфельд у публікації використав описи
П.І. Смолічева, у польовому щоденнику роз-
копок якого зазначено, що у кургані на рівні
давнього горизонту було зафіксовано проша-
рок чорного кольору максимальною потуж-
ністю 17 см (рис. 2, 2). У ньому, поряд із за-
лізною клепкою з пласкими шляпками, дво-
ма цвяхами, залишками перепаленої шкіри
і мушлями беззубки, розміщувались і скляні
предмети (рис. 2, 4, 5) (Смолічев, ф. 6, № 26,
арк. 28). За описом можна реконструювати на-
бір з дев’яти впевнено атрибутованих і трьох
імовірних скляних гральних фігурок, що в сумі
складає 12. Це — дві високі (4,5 см), за словами
П.І. Смолічева, циліндричні фігурки, що були
«схожі на дзвіночки» (рис. 2, 4): одна із зелено-
го скла, інша з такого ж скла з чорною смуж-
кою, що спірально оперізувала її тулуб (рис. 5,
9, 10). Остання була виявлена фрагментованою
у чотирьох частинах, при цьому деякі фрагмен-
ти виявити не вдалося, так що форма її була
неповною. Там же виявлено три кулясті фігур-
ки із чорного непрозорого скла (рис. 5, 1—3)
і чотири округлих блакитного кольору (рис. 5,
1—3), а також рештки двох дуже фрагменто-
ваних предметів із блакитного скла та рештки
круглого предмету зі скла коричневого кольо-
ру. У кургані виявлено і гральну кістку, що мала
вигляд видовженого паралелепіпеда з вічками
на довгих площинах (рис. 5, 5); розміри її ста-
новили 4,5 × 2,0 см (Смолічев 1926, ф-6, № 31,
арк. 2).
Цей опис відповідає інформації на нега-
тиві (НА ІА НАНУ, негатив № 6287), де серед
інших речей з могили ХХІ присутні гральна
кістка, два умовно-антропоморфні «королі»,
а також округлі пішаки (рис. 4): три темні та
чотири світлі, які, очевидно, і є блакитними.
Т.Й. Арне на малюнку зобразив останні «фасе-
тованими», з виділеним гострим ребром посе-
редині бокової частини і пласкими верхньою
та нижньою основами, що зробило їх надзви-
чайно схожими на біконічні прясельця (рис. 3,
4) (Arne 1931, Abb. 60). На фото ж добре поміт-
но, що світлі фігурки значно сильніше дефор-
мовані іризацією та розшаруванням поверхні,
внаслідок чого втратили початковий об’єм, що
спонукає більше довіряти опису автора розко-
пок. З обох боків від прикріплених на планшет
фігурок видно вицвілі плями від предметів,
що, очевидно, розміщувались там раніше. За
зовнішніми обрисами і розмірами вони нага-
дують обриси скляних пішаків з грального на-
бору і можуть бути гіпотетично співвіднесені з
відсутніми на фото, але зазначеними у польо-
вій документації фігурками.
Речі з обох розглянутих шестовицьких похо-
вань, як і решту знахідок із розкопок П.І. Смо-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 172
лічева, було передано на зберігання до Чер-
нігівського історичного музею, але, на жаль,
втрачено в роки війни, що утруднює поточ-
нення їх морфологічних ознак.
Індивідуальною особливістю набору з кур-
гану ХІХ (24) є те, що за описом усі визначені
фігурки з поховання — пласкі. Серед синхрон-
них пам’яток пласкі скляні фігурки невідомі.
Втім, варто враховувати роль вогню для де-
формації предметів, яка присутня у переваж-
ній більшості випадків у похованнях, здійсне-
них за типом кремації. Опис П.І Смолічевим
сильно спечених скляних зливків, які вдалося
зафіксувати тільки в розкопі, наочно демон-
струє руйнівну дію високих температур.
Випадки такої сильної деформації скла ві-
домі й у інших давньоруських кремаційних по-
хованнях Х ст. М.Ю. Бранденбург у одному з
курганів Седнева виявив скляні зливки ко-
льору морської хвилі, які асоціативно ототож-
нив з рештками посудини. Однак у тому ж по-
хованні було виявлено і одну фігурку з окру-
глим верхом з чорного каменю (Бранденбург
1908, с. 197—198, № 310), що спонукає зроби-
ти припущення про присутність у похованні
грального набору, скляні фігурки з якого роз-
плавилися у вогні. Д.І. Самоквасов також не-
одноразово виявляв масивні зливки скла у
великих курганах Чернігова, Седнева та ін-
ших поховальних пам’ятках Х ст. (Самоквасов
1908, с. 197, 201, 202—204). Гіпотетично части-
ну з них можна було б ототожнити з розплав-
леними скляними намистинами або посудина-
ми, оскільки у деяких випадках дійсно було за-
фіксовано такі. Однак розмір останніх сильно
контрастує з розміром гральних фігурок, а тим
паче з розмірами зазначених масивних сплав-
лених зливків, що могли утворитися з кількох
предметів. Очевидно, саме розміри спонукали
Г.Ф. Корзухіну пов’язати скляні зливки з дав-
ньоруських поховань і набори скляних граль-
них фігурок (Корзухина 1963, с. 85—88). Піз-
ніше це припущення підтвердилося розкопка-
ми С.С. Ширінського у Седневі, де у кургані 2
(за нумерацією розкопок 1965 р.) з парним тру-
поспаленням другої половини Х ст. було вияв-
лено чотири оплавлені скляні гральні фігур-
ки з блакитного та коричневого скла (Ширин-
ский 1968, с. 240).
Більш детальний опис гньоздівських знахі-
док О.А. Спіцина дозволяє уточнити це при-
пущення. Дослідник зазначав, що у кургані 23
Гньоздова (розкопками І.С. Абрамова у 1905 р.)
було зафіксовано уламки масивного скляно-
го виробу смарагдового кольору із приміт-
кою — «не від намиста» (Спицын 1906, с. 190).
Схожі знахідки вдалося виявити і розкопками
С.І. Сергєєва 1899—1901 рр.: у кургані 36 знай-
дено п’ять уламків масивного виробу зі скла
зеленуватого кольору у вигляді кулі чи плес-
Рис. 2. Шестовиця, курган ХХІ (33): 1 — загальний вигляд кургану в
процесі робіт; 2 — стратиграфічна схема насипу; 3 — план розміщення
траншеї-«кесона»; 4 — скляні гральні фігурки; 5 — схема розміщення
знахідок у розширеній траншеї-«кесоні». 1 — фото 1926 р., автор неві-
домий (ІА НАНУ, ф-6, № 41, фото 32); 2—5 — малюнки П.І. Смоліче-
ва, 1926 р. (ф-6, № 30, арк. 25, 27 зв., 28 зв.)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 1 73
качика завтовшки не менше 3,0 см, а у кур-
гані 48 — масивний зливок скла, колір якого
О.А. Спіциним визначено як зеленуватий, чи
як блакитнуватий (Спицын 1905, с. 15, 38, 40).
Ще більшої схожості скляних зливків з
гральними фігурками містять матеріали із низ-
ки гньоздівських курганів, де містилися злив-
ки різних кольорів. У кургані 12 — вишнево-
го, темно-зеленого і чорного 6 кольору, у кур-
гані 65 — «значні» зливки синього і кольору
морської хвилі, у кургані 74 — три «знач-
ні» зливки чорного та смарагдового кольо-
ру. У кургані 86 було виявлено також гральну
кістку-паралелепіпед з вічками, а у кургані 12
та кургані 82 — рештки залізних окуть бортів
гральних дощок (Спицын 1905, с. 15, 36, 45,
47, 49, 50, рис. 76, табл. ІХ), які додатково ар-
гументують наявність у похованнях грального
приладдя.
Подібна ситуація простежується і у двох по-
хованнях Бірки (Швеція), здійснених за обря-
дом кремації. Це поховання 112 — кремація
з не менш ніж п’ятьма скляними фігурками
з темно-зеленого скла, одна з яких непогано
збереглася і має розмір 2,2 см, і одним фраг-
ментом фігурки зі світло-блакитного з темно-
синіми накладними смужками скла; та похо-
вання 1035 — кремація, з уцілілою скляною фі-
гуркою з блакитнувато-зеленого скла (2,5 см)
(Arbman 1943, S. 51—52, 432—433).
Деформуюча дія вогню у шестовицькому
похованні з кургану ХІХ/24 беззаперечна. До
того ж, колір скла обох видів фігурок — зелену-
ватий та темний — є найпоширенішим варіан-
том для давньоруських наборів Х ст., де, зазви-
чай, присутні фігурки двох контрастних ко-
льорів: світлий (блакитний у різних варіантах
комбінації із зеленим відтінком або зелений)
і темний (чорний, темно-синій, коричневий).
Тож можна припустити, що скляні гральні фі-
гурки з кургану ХІХ/24 спочатку мали зрізано-
сферичну форму і були деформовані під час
здійснення кремації.
Фігурки з шестовицького кургану ХХІ/33
атрибутувати значно легше, ніж попередній на-
бір. Їх опис, схематичні зображення та фото да-
ють чітке уявлення про тип. За формою і набором
представлених у похованні фігурок — зрізано-
кулястими пішаками, антропоморфними ко-
ролями та гральною кісткою — вони належать
до типу, аналогії якому зустрічаємо переважно
6 Г.Ф. Корзухіна уточнила кількість скляних фрагмен-
тів з кургану 12, як 10 крупних і 26 дрібних, а чорний
колір, як темно-синій (Корзухина 1963, с. 87—88).
у скандинавських комплексах та у східноєвро-
пейських з виразними ознаками скандинав-
ського впливу. Огляд їх здійснювали Г.Ф. Кор-
зухіна (Корзухина 1963), Х. Віттекер (Whittaker
2006) та М. Рундквіст і Г. Вільямс (Rundkvist,
Williams 2008); частково проблема також роз-
глядалася автором цієї статті (Хамайко 2012).
У 1946 р. набір гральних скляних фігурок
виявлений Я.В. Станкевичем на території того
ж заплавного могильника Шестовиці під час
розкопок кургану VІ 7 (Станкевич 1947; Стан-
кевич 1949, с. 5—54; Станкевич 1962; Корзухи-
на 1963, рис. 2: 1; Хамайко 2012), у загальному
реєстрі Д.І. Бліфельда він зазначений під но-
мером 98 (Бліфельд 1977, с. 170). Набір також
містив скляні зрізано-кулясті пішаки (з 24 або
26? фігурок збереглося 20: сім коричневих і 13
блакитних) та два антропоморфні королі, що-
правда, гральну кістку тут виявлено не було.
Вибірка аналогій скляних гральних набо-
рів цього типу показує, що такі знахідки ві-
домі у Києві (Ханенко Б., Ханенко В. 1902,
табл. ХХ, № 1273—1276, 1202; Каргер 1958,
с. 171, табл. ХІV); Гньоздові (Пушкина 1996,
с. 26, кат. № 490); Тимерьові (Фехнер, Недо-
шивина 1987, с. 85). Всі комплекси належать до
багатих чоловічих поховань і датуються Х ст.
Серед старожитностей Північної Європи по-
дібні знахідки поширені у скандинавських похо-
ваннях доби вікінгів (Petersen 1914). Син-хронні
скляні набори відомі у цілій низці поховань зі
Швеції: Бірка (Arbman 1943, S. 157—158, 221—
226, 244—245, 267—272; Arbman 1940, Taf. 148:
1, 2; 147: 1, 2), Вальсгерде (Graham-Campbell
1980, № 95), Лонгторі (Arbman 1936, S. 95—96;
Rundkvist, Williams 2008, tabl. 2), Туні (Arne 1934,
S. 21, № 15; S. 25—26), та в одному похованні Уль-
стейні в Норвегії (Whittaker 2006, tabl.). Усі згадані
7 У каталозі Д.І. Бліфельда (1977 р.) помилково зазна-
чено номер кургану як 26.
Рис. 3. Скляні фігурки з кургану ХХІ (33) Шестовиці за
Т. Арне (Arne 1931, S. 293): 1, 2 — королі; 3, 4 — піша-
ки; 5 — гральна кістка
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 174
набори містять зрізано-кулясті пішаки одного або
двох видів, один чи два королі та інколи гральні
кості. Такі поховання часто містять також інвен-
тар військового і інколи торгового характеру (де-
тальніше див.: Хамайко 2012, с. 122—124).
На території Давньої Русі скляні гральні
фігурки трапляються і як поодинокі археоло-
гічні знахідки. Зрізано-кулясту фігурку із зе-
леного прозорого скла було виявлено у Києві
під час рятівних археологічних робіт на Черво-
ній (Контрактовій) площі на місці будівництва
метрополітену 1972 р. Фігурка була заввишки
2,3 см з діаметром основи 1,7 см та максималь-
ним діаметром тулуба 2,6 см. Знахідку виявле-
но у заповненні зрубу 7, датованого першою
половиною Х ст. (Сагайдак 1991, с. 90, рис. 42,
31). Серед київських знахідок також зрізано-
сферична фігурка із фіолетового скла, яку було
виявлено у верхньому шарі заповнення госпо-
дарської ями на території Верхнього міста. Роз-
міри знахідки становили: висота 2,1 см, макси-
мальний діаметр — 2,3—2,4 см, діаметр осно-
ви — 1,7 см (Боровський, Калюк 1993, с. 23,
рис. 15, 8). Формування шару датують другою
половиною ХІІІ ст., однак наявність поряд мо-
гильника із похованнями Х ст. свідчить, скорі-
ше, про те, що фігурка потрапила у заповнення
ями у перевідкладеному стані.
Поодинокі знахідки скляних гральних фі-
гурок відомі і у Гньоздові. Одна з них, скляна
оббита фігурка з зеленуватого скла, присут-
ня у скарбі, виявленому поблизу Гньоздова у
1909 р. (ОАК за 1909—1910, с. 203). Основну
частину предметів скарбу складали куфічні мо-
нети 884/5—953/4 рр., за якими Г.Ф. Корзухіна
датувала його другою половиною Х ст. (Корзу-
хина 1954, с. 89). Стаціонарними розкопками
1987 р. Т.А. Пушкіної на поселенні Гньоздова
було також виявлено гральну фігурку з зелено-
го скла розмірами 1,5 × 2,0 см, датовану Х ст.
(Пушкина 1996, кат. № 489). Ще одна зрізано-
сферична фігурка з темного, майже чорно-
го скла виявлена на заплавній частині Гньоз-
дівського комплексу і датована другою поло-
виною Х ст. (Мурашева, Довгалюк, Фетисов
2010, с. 517, рис. 1, 5).
Тип фігурок, знайдених П.І. Смолічевим у
шестовицьких похованнях, особливо у курга-
ні ХХІ/33, визначається доволі чітко. Це скля-
ні гральні набори, що складаються з однотип-
них пішаків, інколи королів та гральних кісток.
Крім Русі, вони відомі також у Швеції, Норве-
гії. Гра, для якої вони призначалися, атрибуту-
ється як hnefatafl (Helmfrid 2005; Хамайко 2012,
с. 127). Вона відома за письмовими джерела-
ми та була реконструйована на основі етногра-
фічної розвідки К. Ліннея до лопарів Швеції у
1732 р. (Linné, Smith 2007, р. 55).
Деяку неясність вносить та обставина, що
фігурки в похованнях не мають сталого видово-
го набору. Для описаної К. Ліннеєм гри необ-
хідно мати два види пішаків (при цьому один
вид кількісно перевищує інший вдвічі, а крат-
ність обох видів дорівнює 4), короля та граль-
ну дошку з відцентровою розміткою. Загальна
ж кількість фігурок може варіюватися в залеж-
ності від розмітки поля для гри. За археологіч-
ними, письмовими та етнографічними матеріа-
лами відомі варіанти полів від 7 × 7 до 19 × 19
рядів (O’Neill Hencken 1941, fig. 2; Les Vikings
1992, № 572; Murray 1951, fig. 22, 23, 25, 26; Coxe
1852, p. 122). Використання кісток у грі є питан-
ням дискусійним, причиною якого може бути
варіативність локальних способів ведення гри
(Helmfrid 2005, р. 5, 11; Murray 1951, р. 55—56).
У більшості випадків участь гральних кісток не
була потрібною, однак інколи і вони викорис-
товувалися для надання грі більш азартного від-
Рис. 4. Фото планшету зі знахідками з кургану ХХІ (33) Шестовиці. Фото 1941 р. НА ІА НАНУ, негатив № 6287
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 1 75
тінку. При цьому показники очок могли визна-
чати або дальність ходів, або ж їх черговість.
Фігурки, які відомі у похованнях доби вікін-
гів, виготовлялися не лише зі скла, але і з кіст-
ки, бурштину, каменю, кераміки. Інколи у на-
борах присутні фігурки для різних гравців із
двох різних матеріалів. За нашими підрахунка-
ми, існує більше 100 поховальних комплексів
з таким гральним приладдям, втім, лише кіль-
ка випадків чітко відповідають описаному вище
правилу — набори з кургану 98 у Шестовиці, по-
ховання 750 Бірки та Вальсгерде 3 (див.: Хамай-
ко 2012, с. 127). Ще у декількох випадках мож-
на говорити про приблизну відповідність через
символічну особливість поховальних комп-
лексів, як наприклад, в камерному похован-
ні з Лонгтори (Швеція), де було шість темно-
зелених і 13 світло-зелених скляних пішаків
(Arne 1934, S. 65; Arbman 1936, Abb. 9). Ще в
декількох — про набір для одного гравця, як у
похованнях 523, 644, 710 Бірки (Arbman 1937,
S. 64; 1943, S. 157—158, 221—226, 244—245). Ре-
шта ж показує значну кількісну варіативність,
що може ставити питання про існування цілої
низки давніх ігор. Цілком логічно припустити,
що за необхідності одні і ті ж гральні фігурки
могли використовуватися для різних ігор, якщо
це відповідало правилам гри.
Ісландська сага «Про Рева Хитрого» містить
опис піднесення дарунків королю Харальду
Данському, відправлених йому гренландцями.
Серед інших дорогоцінних речей згадується і
гральна дошка для двох ігор: hnefatafl і шахів
(The Saga 2000, р. 610).
Дошки з двосторонньою розміткою полів
для різних ігор існують і в археологічних ма-
теріалах кінця ІХ ст. з Гокстада (Murray 1951,
fig. 22) та Х ст. з Тофтанеса (Фарерські остро-
ви) (Les Vikings 1992, № 321), а також першої
половини ХІІ ст. з Трондхейма (Норвегія) (Les
Vikings 1992, № 572). Усі вони з одного боку
розграфлені клітинками (причому дошки з
Трондхейма та Гокстада мають відцентрове по-
зиціонування, притаманне грі hnefatafl), а на
звороті — вписаними один в інший трьома
великими квадратами, з’єднаними по центру
сторін прямими лініями.
Описані вище розмітки широко відомі і на
території Давньої Русі, хоча частіше їх назива-
ють «вавілонами». Ця атрибуція закріпилася за
знахідками внаслідок ототожнення їх з архітек-
турними розрахунками, доказову базу чого де-
тально розробив Б.О. Рибаков (Рыбаков 1957).
Ще Г.Ф. Корзухіна звернула увагу на сумнів-
ність такої атрибуції, натомість доводячи, що
саме ця розмітка поля притаманна грі «млин»,
яка подекуди доживає до сучасності (Корзухі-
на 1963, с. 98). До того ж «Книга ігор» (1240 р.)
іспанського короля Альфонса Х містить ілю-
страції із зображенням саме таких гральних
дощок, як описано вище (Alfonso 1987, l. 37,
F92V, F93V, F93R). У той же час про гру типу
hnefatafl «Книга ігор» не згадує зовсім. Розміт-
ки полів для цієї гри містять лише скандинав-
ські та англо-саксонські середньовічні мате-
ріали, а також записаний К. Ліннеєм у 1732 р.
фінський варіант гри під назвою tablut, що зре-
штою відбиває й ареал її побутування (Murray
1951, р. 58—60, 61—64).
Скляні гральні набори доби вікінгів відо-
мі лише у північній Європі та Давній Русі.
Г.Ф. Корзухіна дійшла висновку про наявність
виразного скандинавського імпульсу в розпо-
всюдженні настільних ігор на давньоруських
землях у X ст. Дослідниця стверджувала, що «усі
шашки та дошки репрезентують вироби скан-
динавських майстерень», при цьому «частина
шашок (але не скляних) могла бути виготовле-
на і на місці» (Корзухина 1963, с. 100). Цей ви-
сновок підтримала О.О. Рибіна (Рыбина 1997,
с. 110), однак його піддав критиці П.П. Толоч-
ко на основі висновків хіміко-технологічних
досліджень Х. Арбмана та Ю.Л. Щапової, пер-
ший з яких висловлювався на користь прирейн-
ського походження скляних гральних фігурок,
а друга — середземноморсько-візантійського
(Толочко 1990, с. 118).
Матеріал виготовлення — скло — для Х ст.
виключає виробництво фігурок на місцях як
Рис. 5. Видовий склад грального набору з поховання
ХХІ (33) Шестовиці за негативом № 6287 НА ІА НАНУ.
1—3 — скляні пішаки темного кольору; 4—7 — скляні
пішаки світлого кольору; 8 — гральна кістка; 9 — скля-
ний король, орнаментований кольоровою спіральною
навивкою; 10 — скляний король з гребенем на голівці
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 176
для Давньої Русі, так і для Скандинавії (Щапо-
ва 2004, с. 73). Н.П. Довгалюк та В.В. Мурашо-
ва, провівши комплексне дослідження скляних
знахідок з Гньоздова, серед яких були і гральні
фігурки Х ст., підтвердили їх візантійське по-
ходження (Dovgaluk, Murasheva 2009, р. 51). За-
звичай, такі імпортні знахідки присутні у чо-
ловічих похованнях з багатим інвентарем і на-
віть, як у випадку з курганом 98 Шестовиці,
конкретно з торговим. Високий статус похова-
них у могилах з гральними фігурками підкрес-
лювала свого часу Г.Ф. Корзухіна (Корзухина
1963, с. 93). Х. Віттекер же дійшла висновку,
що опосередковано елітність підкреслює і вза-
галі сама можливість проводження вільного
часу у розвагах (Whittaker 2006, р. 104).
Фігурки ж з бурштину, кістки, каменю чи
глини, як правило, імітують форму скляних.
Очевидно, вони виготовлялися безпосередньо
на місці. У Скандинавії скляні фігурки ледве
сягають половини від загальної кількості кістя-
них, а з урахуванням кам’яних і бурштинових,
і взагалі складають лише третину всіх знахідок
(Whittaker 2006, tabl.; Rundkvist, Williams 2008,
tabl. 1, 2). У той же час, серед давньоруських
знахідок найбільший процент припадає саме на
скляні, які сумарно перевищують решту відо-
мих на сьогодні фігурок, виготовлених з інших
матеріалів. При цьому кількість комплексів зі
скляними фігурками з Давньої Русі і Сканди-
навії приблизно тотожна, хоча загальна вибір-
ка скандинавських гральних фігурок сумарно
більше, ніж у два рази перекриває кількість дав-
ньоруських. При цьому давньоруські скляні фі-
гурки концентруються у першу чергу в місцях,
що були безпосередньо включені до тогочасних
основних торгових шляхів (Київ, Шестовиця,
Чернігів, Гньоздово, Тимерьово та ін.).
Надзвичайно велику концентрацію скля-
них наборів виявляє й протилежний кінець ве-
ликого торгового шляху — Бірка, широко ві-
дома як шведська факторія, тісно пов’язана з
південно-східним напрямком. Натомість, на
території Візантії скляні гральні фігурки опи-
саного виду досі не відомі, як не відомі вони
і на західно-середземноморських землях. Най-
поширенішою грою візантійського часу були
давні нарди, для яких не потрібні були фігур-
ки «королів». Останнє могло б опосередковано
свідчити і про раннє знайомство скандинавів
з обробкою скла, хоча в такому випадку кіль-
кість знахідок скляних гральних фігурок на
скандинавських територіях була б значно біль-
шою. Більший же процент саме скляних фігу-
рок на території Давньої Русі свідчить якраз
про «осідання» таких знахідок на великому
торговому шляху.
Ні Ф.О. Андрощук та В.М. Зоценко (Андро-
щук, Зоценко 2012), ні Ю.М. Лесман (Лесман
2014), не віднесли приладдя для цієї гри до роз-
ряду скандинавських старожитностей Давньої
Русі чи бодай свідоцтв скандинавського впли-
ву на формування давньоруської матеріальної
культури, хоча Г.Ф. Корзухіна спеціально під-
креслювала виразний скандинавський імпульс
у розповсюдженні цієї гри на землях Давньої
Русі (Корзухіна 1963, с. 100). Г.Дж. Мюррей
вважав, що саме hnefatafl — це та гра, яку скан-
динави принесли до Ісландії, Британії, Ірландії
та розповсюдили Уельсом (Murray 1951, р. 56).
Незалежно від того, де виготовлялися самі
гральні фігурки, гра, для якої вони використо-
вувалися у Європі, безперечно, була популяр-
ною саме серед скандинавського населення.
Про це свідчать і письмові джерела, і археоло-
гічні знахідки, які випадають безпосередньо на
скандинавських землях, а також на територіях,
де фіксується присутність скандинавів.
Що ж до знахідок із двох шестовицьких по-
ховань, досліджених П.І. Смолічевим, на-
вряд чи ми можемо говорити про явну скан-
динавську приналежність цих комплексів.
Курган ХХІ (33), очевидно, був кенотафом,
оскільки ніяких решток поховання у ньому не
виявлено. Єдина знахідка, що окрім грально-
го набору може пов’язувати його зі скандинав-
ським контекстом, це залізна клепка, оскіль-
ки наявність клепок у похованні атрибутуєть-
ся, як символічна заміна човна його частинами
і пов’язується зі скандинавським звичаєм по-
ховань у човнах. Що ж до кургану ХІХ, то він,
хоча і містив скляний гральний набір і ще ряд
знахідок: точильний брусок з отвором для підві-
шування, роговий кочедик та «оковку від кин-
джала» (скрамасакса?), які Ф.О. Андрощук та
В.М. Зоценко віднесли до категорії скандинав-
ських (Андрощук, Зоценко 2012, № 19, 67, 125
та ін.), мав поховання, здійснене за типом кре-
мації на місці з наступним вміщенням кальци-
нованих решток у горщик-урну, що співвідно-
ситься, навпаки, зі слов’янським поховальним
обрядом. Тож у даному випадку мова може йти,
скоріше, про «осідання» таких знахідок на Русі,
у місцях, пов’язаних з торговим шляхом з варяг
у греки, та переймання скандинавської традиції
настільних ігор місцевим руським населенням.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 1 77
Андрощук Ф.О. Нормани і слов’яни у Подесенні (моделі взаємокультурної взаємодії доби раннього середньовіч-
чя). — К., 1999.
Андрощук Ф., Зоценко В. Скандинавські старожитності Південної Русі: каталог. — Paris, 2012.
Бліфельд Д.І. Давньоруські пам’ятки Шестовиці. — К., 1977.
Боровський Я.Є., Калюк О.П. Дослідження київського дитинця // Стародавній Київ. Археологічні дослідження
1984—1989. — К., 1993. — С. 3—42.
Бранденбург Н.Е. Журнал раскопок Н.Е. Бранденбурга 1888—1902 гг. — СПб., 1908.
Каргер М.К. Древний Киев. Очерки по истории материальной культуры древнерусского города. — М.; Л., 1958. — Т. І.
Корзухина Г.Ф. Русские клады ІХ—ХІІІ вв. — М., 1954.
Корзухина Г.Ф. Из истории игр на Руси // СА. — 1963. — № 4. — С. 85—102.
Лесман Ю.М. Скандинавский компонент древнерусской культуры // Stratum plus. — 2014. — № 5. — С. 43—87.
Мурашева В.В., Довгалюк Н.П., Фетисов А.А. Византийские импорты с территории пойменной части Гнёздовского
поселения // Краеугольный камень. Археология, история, искусство, культура России и сопредельных стран.
В 2 т. — М., 2010. — Т. 1. — С. 512—536.
ОАК за 1909—1910 гг. — СПб., 1913.
Пушкина Т.А. Гнёздово — на пути из варяг в греки // Путь из варяг в греки и из грек... Каталог выставки ГИМ. —
М., 1996. — С. 20—27.
Рыбаков Б.А. Архитектурная математика древнерусских зодчих // СА. — 1957. — № 1. — С. 83—112.
Рыбина Е.А. Шашки, «мельница», шахматы // Древняя Русь. Быт и культура. — М., 1997. — С. 110—114.
Сагайдак М.А. Давньокиївський Поділ. — К., 1991.
Самоквасов Д.Я. Могилы русской земли. — М., 1908.
Ситий Ю.М. До питання про місцезнаходження курганів та курганних груп в ур. Коровель в с. Шестовиця // Русь
на перехресті світів. — Чернігів, 2006. — С. 173—186.
Смолічев П.І. Полевой дневник раскопок северянских могил возле с. Шестовицы на Черниговщине 1926 р. // НА
ІА НАНУ. — Ф-6. — № 26.
Смолічев П.І. Реестр вещей, найденных при раскопках северянских могил возле с. Шестовицы в июле—августе
1926 г. // НА ІА НАНУ. — Ф-6. — № 31.
Смолічев П.І. Систематизований опис речей, знайдених під час розкопок у с. Шестовиці на Чернігівщині // НА
ІА НАНУ. — Ф-6. — № 36.
Спицын А.А. Гнездовские курганы в раскопках С.И. Сергеева // ИАК. — СПб., 1905. — Вып. 15. — С. 6—70.
Спицын А.А. Отчет о раскопках, произведенных в 1905 г. И.С. Абрамовым в Смоленской губернии // ЗОРСА
РАО. — СПб., 1906. — Т. VІІІ. — Вып. 1. — С. 185—211.
Станкевич Я.В. Шестовицкие курганы // КСИИМК. — 1947. — Вып. ХХІ. — С. 100.
Станкевич Я.В. Шестовицька археологічна експедиція 1946 р. // АП УРСР. — К., 1949. — Т. І. — С. 50—57.
Станкевич Я.В. Шестовицкое поселение и могильник по материалам раскопок 1946 года // КСИА. — 1962. —
Вып. 87. — С. 6—30.
Толочко П.П. Спорные вопросы ранней истории Киевской Руси // Славяне и Русь (в зарубежной историогра-
фии). — К., 1990. — С. 99—121.
Ханенко Б.И., Ханенко В.И. Древности Приднепровья. — К., 1902. — Вып. V. Эпоха славянская (VІ—ХІІІ в.).
Хамайко Н.В. Гральний набір з заплавного кургану Шестовиці // Археологія і давня історія України. Вип. 8. Колекції
Наукових фондів Інституту археології НАН України. Джерела та дослідження. — К., 2012. — С. 121—128.
Ширинский С.С. Курганы полян у с. Седнев // АО за 1967 г. — М., 1968. — С. 239—240.
Щапова Ю.Л. Византийское стекло. Очерки истории. Изд. 2-е. — М., 2004.
Alfonso: Libros del ajedrez, dados y tablas. Facsimile edition. — Valencia, 1987. — Vol. 1—2.
Arbman H. En kammergrav från Vikingatiden vid Långtora, Uppland // Fornvännen. — 1936. — Årgång 31. — S. 89—98.
Arbman H. Birka I. Die Gräber. Taflen. — Uppsala, 1940.
Arbman H. Birka I. Die Gräber. — Uppsala, 1943.
Arne T.J. Skandinavische Holzkammergraber aus der Wikngerzet in der Ukraine // AAKbh. — 1931. — II. — 3.
Arne T. J. Das Bootgraberfeld von Tuna in Alsike, Uppland. — Stockholm, 1934.
Dovgaluk N., Murasheva V. Glass Finds from Gnezdovo as a Result of Russian-Byzantine Trade in the 10th Century // 18th
Congress of the International Association for the History of Glass: Programme and Abstracts. — Thessaloniki, 2009. —
Р. 51.
Helmfrid S. Hnefatafl — the Strategic Board Game of the Vikings. — Version 2b. — 2005. — April, 23. — Режим доступу:
http://hem.bredband.net/b512479/Hnefatafl_by_Sten_Helmfrid.pdf
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 178
Graham-Campbell J. Viking Artefacts. — London, 1980.
Les Vikings… Les Scandinaves et l’Europe 800—1200. — Paris, 1992.
Linné C., Smith J.E. Lachesis Laponica, or a Tour in Lapland, Now First Published from the Original Manuscript Journal
of the Celebrated Linn�us. — London, 1811 (reprint 2007).
Murray H.J.R. A History of Board-games Other Than Chess. — Oxford, 1951.
O’Neill Hencken H. The Harvard Archaeological Expedition in Ireland // American Journal of Archaeology. — 1941. —
Vol. 45. — №. 1. — P. 1—6.
Petersen J. Bretspil i forhistorisk tid // Tidsskrift for norsk forhistorie. — Oldtiden, 1914. — S. 75—95.
Rundkvist M., Williams H. A Viking Boat Grave with Amber Gaming Pieces Excavated at Skamby, �stergøtland, Sweden //
Medieval Archaeology. — 2008. — № 52. — Р. 69—102.
The Saga of Ref the Sly / trans. G. Clark // The Sagas of Icelanders: a selection. — London, 2000. — P. 595—625.
Whittaker H. Game-Boards and Gaming-Pieces in the Northern European Iron Age // Nordlit. — 2006. — № 20. —
P. 103—112.
Надійшла 30.09.2015
Н.В. Хамайко
ИГРАЛЬНЫЕ НАБОРЫ С РАСКОПОК П.И. СМОЛИЧЕВА
ИЗ НАДПОЙМЕННОГО МОГИЛЬНИКА ШЕСТОВИЦЫ
В статье на основании архивных источников осуществляется републикация утраченных в настоящее время играль-
ных фигурок, найденных при исследованиях Шестовицкого пойменного могильника П.И. Смоличевым в 1926 г.
Систематизированы данные об аналогиях, хронологии комплексов и видовом составе фигурок, которые обнару-
живаются в погребениях Х в., а также в качестве единичных находок в синхронных культурных слоях поселений
Древней Руси и Скандинавии. Стеклянные игральные фигурки концентрируются в так называемых «дружинных»
центрах, в комплексах, связанных со скандинавским влиянием, и являются импортами для Руси. Независимо от
места производства последних (на сегодня до конца не выясненного), аналогии выявляют их принадлежность
к североевропейскому культурному кругу. Обнаружение подобных находок в шестовицких курганах, погребе-
ние одного из которых совершено по типу кремации на месте с помещением останков в урну, характерному для
славян древнерусского ареала в Х в., говорит о заимствовании игры местным населением, хотя и с оговоркой на
локализацию подобных находок на больших торговых путях.
N.V. Khamaiko
PLAYING SETS FROM EXCAVATIONS BY P.I. SMOLYCHEV
FROM FLOODPLAIN BURIAL GROUND AT SHESTOVYTSIA
Based on the archival sources, the republication of lost today gaming pieces found during the research at the floodplain
burial ground by P.I. Smolychev in 1926 is conducted in the article. Systematized is the data on the analogies, on the
chronology of assemblages and the typological structure of the pieces, which are found in the 10th century burials, and also as
single findings in synchronous cultural layers at the settlements in Kyiv Rus and Scandinavia. Gaming pieces made of glass
are concentrated in so called «retinue» centres related with the Scandinavian influence and were the imports for Kyiv Rus.
Analogies of glass pieces reveal their belonging to North European cultural circle, irrespectively of their place of production,
which is not finally determined today. Discoveries of such findings in barrows at Shestovytsia, with a cremated at the place
burial among them containing the remains in urn peculiar for the 10th century Slavs in Ancient Rus millieu, testify that the
game was adopted by the local population, though with reservation on localization of such findings at the main trade routs.
|
| id | arheologia-com-ua-article-199 |
| institution | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| issn | 2616-499X |
| keywords_txt_mv | |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-08-07T01:03:17Z |
| publishDate | 2016 |
| publisher | Institute of Archaeology NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | arheologiacomua/fd/992e7d0d952bc95ee18a36d54ed7e1fd.pdf |
| spelling | arheologia-com-ua-article-1992020-04-06T08:34:21Z Playing Sets from Excavations by P.I. Smolychev from Floodplain Burial Ground at Shestovytsia Игральные наборы с раскопок П.И. Смоличева из надпойменного могильника Шестовицы Гральні набори з розкопок П.І. Смолічева із заплавного могильника Шестовиці Khamaiko, Natalia V. game, hnefatafl, mill, playing figures, gambling set, pawn, king, import, glass. гра, hnefatafl, млин, гральні фігурки, гральний набір, пішак, король, імпорт, скло. Based on the archival sources, the republication of lost today gaming pieces found during the research at the floodplain burial ground by P.I. Smolychev in 1926 is conducted in the article. Systematized is the data on the analogies, on the chronology of assemblages and the typological structure of the pieces, which are found in the 10th century burials, and also as single findings in synchronous cultural layers at the settlements in Kyiv Rus and Scandinavia. Gaming pieces made of glass are concentrated in so called «retinue» centres related with the Scandinavian influence and were the imports for Kyiv Rus. Analogies of glass pieces reveal their belonging to North European cultural circle, irrespectively of their place of production, which is not finally determined today. Discoveries of such findings in barrows at Shestovytsia, with a cremated at the place burial among them containing the remains in urn peculiar for the 10th century Slavs in Ancient Rus millieu, testify that the game was adopted by the local population, though with reservation on localization of such findings at the main trade routs. В статье на основании архивных источников осуществляется републикация утраченных в настоящее время игральных фигурок, найденных при исследованиях Шестовицкого пойменного могильника П.И. Смоличевым в 1926 г. Систематизированы данные об аналогиях, хронологии комплексов и видовом составе фигурок, которые обнаруживаются в погребениях Х в., а также в качестве единичных находок в синхронных культурных слоях поселений Древней Руси и Скандинавии. Стеклянные игральные фигурки концентрируются в так называемых «дружинных» центрах, в комплексах, связанных со скандинавским влиянием, и являются импортами для Руси. Независимо от места производства последних (на сегодня до конца не выясненного), аналогии выявляют их принадлежность к североевропейскому культурному кругу. Обнаружение подобных находок в шестовицких курганах, погребение одного из которых совершено по типу кремации на месте с помещением останков в урну, характерному для славян древнерусского ареала в Х в., говорит о заимствовании игры местным населением, хотя и с оговоркой на локализацию подобных находок на больших торговых путях. У статті на підставі архівних матеріалів здійснюється републікація втрачених нині скляних гральних наборів, знайде-них під час досліджень П.І. Смолічевим Шестовицького заплавного могильника влітку 1926 р. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2016-03-25 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/199 10.15407/archaeologyua2016.01.069 Arheologia; No 1 (2016): Arheologia; 69-78 Археологія ; № 1 (2016): Археологія; 69-78 Археология; № 1 (2016): Arheologia; 69-78 2616-499X 0235-3490 10.15407/archaeologyua2016.01 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/199/188 |
| spellingShingle | гра hnefatafl млин гральні фігурки гральний набір пішак король імпорт скло. Khamaiko, Natalia V. Гральні набори з розкопок П.І. Смолічева із заплавного могильника Шестовиці |
| title | Гральні набори з розкопок П.І. Смолічева із заплавного могильника Шестовиці |
| title_alt | Playing Sets from Excavations by P.I. Smolychev from Floodplain Burial Ground at Shestovytsia Игральные наборы с раскопок П.И. Смоличева из надпойменного могильника Шестовицы |
| title_full | Гральні набори з розкопок П.І. Смолічева із заплавного могильника Шестовиці |
| title_fullStr | Гральні набори з розкопок П.І. Смолічева із заплавного могильника Шестовиці |
| title_full_unstemmed | Гральні набори з розкопок П.І. Смолічева із заплавного могильника Шестовиці |
| title_short | Гральні набори з розкопок П.І. Смолічева із заплавного могильника Шестовиці |
| title_sort | гральні набори з розкопок п.і. смолічева із заплавного могильника шестовиці |
| topic | гра hnefatafl млин гральні фігурки гральний набір пішак король імпорт скло. |
| topic_facet | game hnefatafl mill playing figures gambling set pawn king import glass. гра hnefatafl млин гральні фігурки гральний набір пішак король імпорт скло. |
| url | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/199 |
| work_keys_str_mv | AT khamaikonataliav playingsetsfromexcavationsbypismolychevfromfloodplainburialgroundatshestovytsia AT khamaikonataliav igralʹnyenaborysraskopokpismoličevaiznadpojmennogomogilʹnikašestovicy AT khamaikonataliav gralʹnínaborizrozkopokpísmolíčevaízzaplavnogomogilʹnikašestovicí |