Антропоморфна фігурка із Засулля-Мгару
Among a series of the Early Mediaeval objects found recently on the territory of Poltava Oblast, an anthropomorphous figurine from Zasullia-Mhar is of a special interest. It finds its analogies among the products from the North Caucasus and the Crimea. The bronze amulet is a stylized human figurine...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Археологія |
|---|---|
| Datum: | 2016 |
| Heft: | 1 |
| Сторінки: | 79-88 |
| ISSN: | 2616-499X |
| Автори та афіліації: |
|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Russisch |
| Veröffentlicht: |
Institute of Archaeology NAS of Ukraine
2016
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/200 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| Завантажити файл: |
|
Institution
Chemistry, Physics and Technology of Surface| _version_ | 1872824470734897152 |
|---|---|
| author | Volodarets-Urbanovych, Yaroslav V. |
| author_facet | Volodarets-Urbanovych, Yaroslav V. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Yaroslav V. Volodarets-Urbanovych",
"institution": "Institute of Archeology of the National Academy of Sciences of Ukraine",
"orcid": ""
}
] |
| author_sort | Volodarets-Urbanovych, Yaroslav V. |
| baseUrl_str | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 88 |
| container_issue | 1 |
| container_start_page | 79 |
| container_title | Археологія |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2020-04-06T08:34:21Z |
| description | Among a series of the Early Mediaeval objects found recently on the territory of Poltava Oblast, an anthropomorphous figurine from Zasullia-Mhar is of a special interest. It finds its analogies among the products from the North Caucasus and the Crimea.
The bronze amulet is a stylized human figurine with a broken lower part. It has an oval-shaped overhanging head with the depiction of hair and a rectangular projection of shoulders with marked arms. A loop with a hole with a ring made of bronze wire is fastened to the head’s back.
A figurine belongs to the 6th—7th century products of the Black Sea and the Caucasus region, Kovalevska/type 1, small bronze or silver one-sided figurines with an average height 4,5 + 0,19 сm and width 1,8 + 0,1 cm. Depiction is male, nude, and phallic. The head is rounded or in cone-shaped headdress. Features are absent or schematic. Shoulders are straight and body is stretched. A line of legs repeats a line of arms. The feet are marked. Eye for hanging is on the back.
Similar findings are discovered at the sites of the North Caucasus, the Crimea, and on the coast of the Azov Sea. A series of such items comes from the sites of Dzetyasar culture in the east coast of the Aral Sea.
Undoubtedly, the interest in such findings never ceases. Paramount is the creation of a full catalogue of such products which will help to develop their new typological scheme. In addition, a full publication of assemblages in which theseamulets are discovered will help answering the question on the chronology of such adornments’ usage.
Among a series of the Early Mediaeval objects found recently on the territory of Poltava Oblast, an anthropomorphous figurine from Zasullia-Mhar is of a special interest. It finds its analogies among the products from the North Caucasus and the Crimea.
The bronze amulet is a stylized human figurine with a broken lower part. It has an oval-shaped overhanging head with the depiction of hair and a rectangular projection of shoulders with marked arms. A loop with a hole with a ring made of bronze wire is fastened to the head’s back.
A figurine belongs to the 6th—7th century products of the Black Sea and the Caucasus region, Kovalevska/type 1, small bronze or silver one-sided figurines with an average height 4,5 + 0,19 сm and width 1,8 + 0,1 cm. Depiction is male, nude, and phallic. The head is rounded or in cone-shaped headdress. Features are absent or schematic. Shoulders are straight and body is stretched. A line of legs repeats a line of arms. The feet are marked. Eye for hanging is on the back.
Similar findings are discovered at the sites of the North Caucasus, the Crimea, and on the coast of the Azov Sea. A series of such items comes from the sites of Dzetyasar culture in the east coast of the Aral Sea.
Undoubtedly, the interest in such findings never ceases. Paramount is the creation of a full catalogue of such products which will help to develop their new typological scheme. In addition, a full publication of assemblages in which theseamulets are discovered will help answering the question on the chronology of such adornments’ usage. |
| doi_str_mv | 10.15407/archaeologyua2016.01.079 |
| first_indexed | 2026-08-07T01:03:16Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 1 79
Я.В. Володарець-Урбанович
АНТРОПОМОРФНА ФІГУРКА ІЗ ЗАСУЛЛЯ-МГАРУ *
Описано знахідку антропоморфної фігурки із петлею на зворотному боці із Засулля-Мгару, що в Дніпровському Ліво-
бережжі. Визначено її типологічну належність та хронологію побутування, наведено аналогії.
К л ю ч о в і с л о в а: Полтавська область, раннє середньовіччя, V—VІII ст., антропоморфна фігурка, Передкавказзя,
Крим.
© Я.В. ВОЛОДАРЕЦЬ-УРБАНОВИЧ, 2016
* Висловлюю щиру вдячність співробітникам Пол-
тавського краєзнавчого музею імені Василя Кричев-
ського Л.М. Луговій та І.С. Мельниковій за можли-
вість ознайомитися із фондовими та експозиційними
матеріалами, а також І.О. Гавритухіну, М.С. Гаджи-
єву, В.І. Баранову, О.С. Яшній, О.С. Дзнеладзе та
О.А. Красноперову за надані матеріали, консульта-
ції та зауваження.
Антропоморфні зображення та фігурки є до-
сить непересічним явищем у матеріальній
культурі. Саме тому подібні вироби завжди
привертали увагу дослідників — археологів,
мистецтвознавців, культурологів (Афанасьев
1976, с. 130; Аксенов, Хоружая 2008; Чаусидис
2010; 2013; Брилева 2012).
Серед низки речей епохи раннього серед-
ньовіччя, які були виявлені на теренах Пол-
тавської області за останній час (Володарець-
Урбанович 2015, рис. 11), була антропоморфна
фігурка, що знаходить аналогії серед виробів із
території Криму та Передкавказзя. Дана стаття
присвячена саме аналізу цієї знахідки.
Навесні та влітку 2011 р. Полтавська екс-
педиція ДП НДЦ «ОАСУ» Інституту архео-
логії НАН України за участю співробітників
ЦОДПА провела археологічні обстеження на
ділянці із реконструкції автомобільної доро-
ги Київ—Харків—Довжанський (197—213 км)
напроти с. Засулля, на території Лубенського
району, загальною площею 20 га.
У процесі роботи було обстежено поселення
та ґрунтовий могильник в уроч. Дубина І, від-
криті ще в кінці 1980-х рр. Пам’ятки займають
піщане дюноподібне підвищення в заплаві, що
має округлу форму і здіймається на 2,2—2,8 м
над літнім рівнем води в навколишніх старицях
р. Сула на її лівому березі. Виявлено металеві
прикраси та кілька фрагментів ліпної керамі-
ки пеньківської культури. Знахідки передані до
Полтавського краєзнавчого музею імені Василя
Кричевського (Сидоренко, Супруненко 2012,
с. 400—402; Супруненко 2012, с. 131).
Бронзовий амулет являє собою стилізовану
фігурку людини з обламаною нижньою части-
ною. Він має овальний виступ голови людини
із зображенням волосся, підпрямокутний ви-
ступ плечей із позначеними руками. На зво-
ротному боці голови є виступ петлі з отвором,
куди продіте кільце бронзового дроту. Довжи-
на збереженої частини 2,7 см, ширина 1,9 см,
максимальна товщина 0,3 см, діаметр дроту
кільця 0,2 см (рис. 1). Інвентарний номер —
ПКМ 86913, А 13073.
Фігурка належить до чорноморсько-кав-
казьких виробів 1 VI—VII ст. (Гавритухин 2004,
с. 210) — Ковалевська/тип 1 — невеликі брон-
зові чи срібні односторонні фігурки із серед-
ньою висотою 4,50 + 0,19 см, шириною 1,8 +
0,1 см. Зображення чоловіче оголене, фаліч-
не. Голова округла чи в конічному головному
уборі. Риси обличчя відсутні або схематичні.
Плечі прямі, тулуб витягнутий, прямокутний.
Лінія ніг повторює лінію рук. Ноги частіше із
виділеними ступнями. Вушко для підвішуван-
ня розміщене зі зворотного боку (Ковалевская
1983, с. 44—45, рис. 1, 1—4). Всі знахідки дово-
лі індивідуальні.
Подібні знахідки виявлені на пам’ятках Пе-
редкавказзя та Криму. Різні каталоги таких ви-
робів опубліковано І.Т. Кругловою, В.Б. Кова-
левською, Д.Б. Шеловим та Г.В. Мастиковою.
Низка фігурок походить із території Перед-
кавказзя: могильники Лермонтовська Скеля 2,
поховання 13 (рис. 2, 1; Мастыкова 2009, с. 82—
83, рис. 87, 1, табл. 145, 6), Пашковський 1,
поховання 20.8 1927 р. та поховання 3 1936 р.
(рис. 2, 2, 4а, 4б; Покровский 1936, с. 159—169;
1 Крім власне металевих виробів є досить схожі зобра-
ження на посудинах із Херсонесу (V АС в Тифлисе...
1882, табл. VIII) та із катакомби 11 могильника Мок-
ра Балка (Ковалевская 1983, рис. 2, 14).
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 180
Рис. 2. Знахідки антропоморфних фігурок: 1 — Лермонтовська Скеля 2, поховання 13; 2 — Пашковський 1, похован-
ня 3 1936 р.; 3а — Мокра Балка, поховання 4-К (за Ковалевская 2005); 3б — Мокра Балка, поховання 4-К (за Ковалев-
ская 1983); 4а — Пашковський 1, поховання 20.8 1927 р. (за Покровский 1936); 4б — Пашковський 1, поховання 20.8
1927 р. (за Ковалевская 1983); 5 — Чмі 1, поховання 4; 6 — Владикавказ (Орджонікідзе); 7 — околиці Кисловодська,
р. Подсумок; 8 — околиці Кисловодська; 9а, 9б — Айвазовське; 10 — Чуфут-Кале, склеп 118; 11 — Тірітака; 12—
14 — Херсонес; 15—19 — Боспор (15 — склеп 87 (34) 1909 р.; 16, 17 — зруйноване дитяче поховання; 18 — придбання
К.Е. Думберга; 19а — склеп 52 (за Кругликова 1957); 19б — склеп 52 (за Засецкая 2003); 20, 21 — склеп 78; 22 — Карши-
Баїр І, склеп 5, поховання 2; 23 — коса Білосарайська, Ялта; 24 — Танаїс; 25 — Філіпповська; 26 — Цімлянська; 27 —
розвіяне поховання могильника Косасар 2; 28 — околиці городища Кескен-Куюк-кала; 29 — поховання 2 кургану 422
могильника Алтинасар 4о, 30 — Олексіївка, 31 — Танаїс, поховання 138. 10—14, 20, 21, 25, 26, 30 — без масштабу
Рис. 1. Знахідка антропоморфної фігурки із Засулля-
Мгару
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 1 81
Ковалевская 1984, с. 103—107) 2, Мокра Балка,
катакомба 4 1969 р. (рис. 2, 3а, 3б; Ковалевская
2005, рис. 91) та Чмі 1, поховання 4 (рис. 2, 5;
Абрамова 1997, рис. 4, 14), на річці Подсумок,
зруйнована катакомба 1937 р. (рис. 2, 7), що
неподалік Кисловодська (Ковалевская, 1983,
с. 44—45, рис. 1), околиці Кисловодська (рис. 2,
8) та городище Орджонікідзе (рис. 2, 6). У Пе-
редкавказзі відома ще одна антропоморфна фі-
гурка епохи раннього середньовіччя, що похо-
дить із скарбу, виявленого на городищі Урцекі
(Гаджиев 2002, с. 102, рис. 44, 5), розташованого
поблизу міста Ізбербаш. Однак вона досить від-
різняється від інших знахідок — двонога.
Такі знахідки відомі на теренах Криму —
Айвазовське (рис. 2, 9а, 9б; Кругликова 1957,
с. 254—257, рис. 1, 3; Баранов 1990, с. 18—19),
2 Знахідки із могильників Пашковський 1 та Мокра
Балка в різних публікаціях прорисовані по-різному.
Не маючи змоги перевірити правильність рисунку та
самої знахідки у таблиці аналогій наведено обидва
зображення. Хоча за фотографією знахідки із Мок-
рої Балки (Ковалевская 1983, рис. 2, 1) можна при-
пустити, що прорисовка із першої публікації (Кова-
левская 1983, рис. 1, 3) неправильна.
Чуфут-Кале, склеп 118 (рис. 2, 10; Кропоткин
1965, с. 108—115, рис. 44, 6), Тірітака (рис. 2, 11;
Гайдукевич 1958, с. 172, рис. 27), дві втрачені зна-
хідки із Киз-аульського некрополя (Гайдукевич
1958, с. 203—204), із Сююр-Таші, дитячого скле-
пу 1897 р. (Шкорпил 1898, с. 10—11) та 3 екземп-
ляри із Херсонесу (рис. 2, 12—14; V АС в Тиф-
лисе... 1882, табл. VIII), із могильника Карши-
Баїр І, склеп 5, поховання (рис. 2, 22; Ушаков
2010, с. 96, рис. 74, 7), на Боспорі 3 (загалом
3 Усі матеріали із Боспору походять із дореволюційних
розкопок та придбань колекціонерів. Більшість зна-
хідок були опубліковані В.В. Шкорпилом на початку
ХХ ст., однак описані виключно словесно, без зобра-
жень. Публікація прорисовок належить І.Т. Кругли-
ковій та І.П. Засецькій. Причому досить часто одна
знахідка прорисована по-різному у різних авторів. Так
І.Т. Круглікова подає одну знахідку із склепу 52 (Кру-
гликова 1957, рис. 2, 6). І.П. Засецька із цього ж комп-
лексу публікує знахідку, у якої чітко видно отвір «вни-
зу живота» (Засецкая 2003, табл. 17, 5), що відсутній
на зображенні, яке подає І.Т. Круглікова (Круглико-
ва 1957, рис. 2, 6). Натомість отвір проглядається на
знахідці, що виявлений у склепі 87 (Кругликова 1957,
рис. 2, 1). Обидві знахідки за іншими ознаками (риси
обличчя, зачіска, лінії на плечах) досить подібні.
Риc. 3. Карта знахідок антропоморфних фігурок із петлею на звороті на теренах Пе-
редкавказзя, Криму та Нижнього Дону: 1 — Лермонтовська Скеля 2; 2 — Пашков-
ський 1; 3 — Мокра Балка; 4 — Чмі 1; 5 — Владикавказ (Орджонікідзе); 6 — око-
лиці Кисловодська, р. Подсумок; 7 — околиці Кисловодська; 8 — Сююр-Таше;
9 — Чуфут-Кале; 10 — Айвазовське; 11 — Боспор; 12 — Херсонес; 13 — Тірітака;
14 — Киз-аул; 15 — Карши-Баїр І; 16 — коса Білосарайська; 17 — Танаїс; 18 — Іллі-
чівське городище; 19 — станиця Цімлянська; 20 — станиця Філіпповська; 21 — Олек-
сіївка, 22 — Засулля-Мгар
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 182
8 екземплярів): дві знахідки зі склепу 78 1907 р.
(Шкорпил 1910, с. 32—33), по одній знахідці із
катакомби 52 (3) 1909 р. (Шкорпил 1913, с. 19), із
склепу 87 (34) 1909 р. (Шкорпил 1913, с. 31) та дві
із зруйнованого дитячого поховання (Шкорпил
1913, с. 31, прим. 1) із могильника Глиніще, одна
із придбання К.Е. Думбергом (рис. 2, 15—21; За-
сецкая 1998, с. 394—478, табл. XV, 6; XVІ, 1; 2003,
с. 37—38, табл. 17, 5—7) 4.
Відомі такі вироби і на берегах Азовсько-
го моря — коса Білосарайська, неподалік се-
лища Ялта Донецької області (рис. 2, 23; Мі-
хін 1972, с. 95—96) 5, Олексіївки (Тарасенко,
гл. 4, рис. 4.2., 1), Танаїс (рис. 2, 24) та похо-
вання 138, Танаїського некрополю (Арсенье-
ва 1977, табл. ХХХІ, 12) та три знахідки із Іл-
лічівського городища на Фонталовському пів-
острові (Шелов 1984, с. 241—246; Гавритухин,
Паромов, 2003).
Виявлені подібні амулети в Нижньому По-
донні — із околиць станиці Філіпповська
(рис. 2, 25; Попов, с. 151, № 1931, табл. 12, 3)
та із балки Простільної біля хутора Типохина в
околицях станиці Цімлянська (рис. 2, 26; По-
пов, с. 114—115, № 1586, с. 151, № 1930), хоча
остання «двонога».
Низка подібних знахідок походить із Схід-
ного Приаралля, на джетиасарських пам’ятках
4 Більшість знахідок зберігаються у Державному істо-
ричному музеї у м. Москва. Слід лише сподіватися
на найскорішу появу повного видання каталогу та-
ких знахідок із прорисовками та фотографіями.
5 Імовірно, походить із зруйнованого дитячого похо-
вання, що належало аланському населенню Північ-
ного Приазов’я (Тарасенко, гл. 4).
(рис. 2, 27—29) — поховання 2 кургану 422 мо-
гильника Алтинасар 4о, із розвіяного похован-
ня могильника Косасар 2 та із околиць городи-
ща Кескен-Куюк-кала (Левина, Чижова 1995;
Левина 1996, с. 246—247, рис. 169, 4, 6, 10;
Вайнберг 1999, с. 186), хоча ці знахідки «дво-
ногі», але з широко розставленими ногами.
Слід зазначити, що серед старожитностей цієї
культури є антропоморфні пряжки, що за сти-
лістикою дуже подібні до досліджуваної групи
фігурок, та фігурки із схрещеними на грудях
руками. Присутні різні антропоморфні зобра-
ження наліплені на посуд.
Загалом картографування знахідок вка-
зує на поширення подібних виробів в Перед-
кавказзі, в Криму та на узбережжі Азовського
моря. Багато таких прикрас знайдено в Кис-
ловодській улоговині та на околицях Влади-
кавказу (Орджонікідзе та Чмі). Значна колек-
ція схожих знахідок (8 екземплярів) походить
із Боспору (рис. 3).
Хронологія цих виробів залишається до-
сить дискусійною. Не зважаючи на те, що за
цими виробами утвердилася назва «гунський
амулет», більшість знахідок із Передкавказзя
відомі у комплексах постгунського часу (Ко-
валевская 1983, с. 45; 1981, с. 87, рис. 64, 1, 10,
11, 12, 30, 46, 56; Мастыкова 2009, с. 83), зо-
крема, у дитячих чи жіночих похованнях. Ви-
значення хронології комплексів із Криму до-
сить проблематична через відсутність належ-
ної польової документації та публікацій за
комплексами. І.Т. Круглікова датувала зна-
хідки із Криму IV—V ст. 6 і вважала, що аму-
лети належать племені боранів (Круглико-
ва 1957). А.К. Амброз визначав хронологію
знахідок із Керчі та Кавказу в межах середи-
ни — другої половини VII ст. (Амброз 1989).
С.В. Ушаков вважає, що подібні вироби побу-
тують у сармато-аланів у VI—VII ст. (Ушаков
2010, с. 96) 7.
6 І.Т. Круглікова датувала їх переважно за знахідками
монет у комплексах (про монети як хроноіндикатор
див.: Комар 2010; 2011).
7 Найраніші знахідки, що за формальними озна-
ками належать до досліджуваних підвісок (брон-
за Алексеева/тип 19), походять із сарматських та
пізньоскіфських поховань на могильниках Криму
(Алексеева 1982, с. 24—25, табл. 41, 1—19) — Усть-
Альминський некрополь (Дашевская 1991, табл. 70,
28; Высоцкая 1994, с. 128; Пуздровський 2013, с. 65,
рис. 2, 10), Східний могильник Неаполя Скіфського
(Сымонович 1983, с. 98—99, табл. XLV, 1—4), Ней-
зац (Стоянова 2011, с. 123; Храпунов 2011, с. 40,
рис. 35, 19—23) та ін. Можливо, що ранньосередньо-
вічні знахідки походять саме від цих прикрас.
Рис. 4. Карта знахідок антропоморфних фігурок із пет-
лею на звороті на теренах Приаралля: 1 — Косасар 2;
2 — Кескен-Куюк-кала; 3 — могильник Алтинасар 4о
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 1 83
Загалом, крім чорноморсько-кавказької
групи, на теренах Східної Європи відомі ще
принаймні дві традиції антропоморфних фі-
гурок — це волжсько-приаралська (із схреще-
ними на грудях руками) (Левина 1996, с. 243—
251; Гавритухин 2004, с. 210) та «мартинівська»
(Щеглова 2006, с. 146—171) 8. Відособлена від
них — знахідка із Трубежанів (Приходнюк
1998, с. 60, рис. 76, 9), у якої петля розташова-
на на голові чоловічка.
Знахідка із Засулля-Мгару засвідчує кон-
такти слов’ян Дніпровського Лівобережжя із
населенням Передкавказзя чи Криму. Іншими
свідченнями подібних контактів із Передкав-
каззям є гончарні центри у балці Канцерка та
Мачухах (Володарець-Урбанович 2012, с. 128—
139; 2014, с. 51—59; Володарец-Урбанович
2013, с. 162—167), що мають північнокавказьке
походження, знахідка північнокавказької дво-
пластинчатої фібули із балки Яцева (Приход-
нюк 1998, рис. 66, 3; Мастыкова 2013, с. 271—
272, рис. 1, 6), фібули серії «Новоселиця»
(Кашкин, Родинкова 2010, с. 86; Володарець-
Урбанович 2015, с. 98—100, рис. 11) 9, похо-
вання біля с. Мохнач (Аксенов, Бабенко 1998)
(форма поховальної споруди — катакомба)
та парне поховання із Разінькового (елемен-
ти поховального обряду, поховальний інвен-
тар) (Мастыкова 2012; Обломский, Родинкова
2014) 10 (рис. 5).
Низка речей з території Західного Кавка-
зу має слов’янське походження (рис. 6, 7).
А.А. Єгорейченко вказує на те, що серед мате-
ріалів цебельдинської культури є близькі ана-
8 До каталогу О.О. Щеглової можна додати знахідку
із Ескі-Кермену (Айбабін 2011, с. 89—90) та Куйби-
шева (Тараненко, гл. 4, рис. 4.2, 7). Слід наголосити,
що І.О. Гавритухін пропонує знахідку із Мощенок
віднести в окрему серію (Гавритухин 2004, с. 210).
Між іншим, остання подібна до однієї із фігурок
із «Гляденівського кострища» із околиць м. Перм
(Круглова 1975, с. 256, рис. 2, 8).
9 Зокрема, В.Є. Родінкова вважає, що прототипами
фібул серії «Новоселиця», були вироби із Північно-
Східного Причорномор’я, можливо району Дюрсо
(Кашкин, Родинкова 2010, с. 86), де двопластинчасті
фібули із близькими за формою щитками побутують
до VI ст. (Дмитриев 1982; 2003, табл. 80, 8—10; Амб-
роз 1982).
10 До аланських поховань аварського періоду Е.Н. Та-
расенко відносить зруйнований комплекс VI—VII ст.
із Ново-Григорівки, не наводячи жодних доказів на
користь його етнічної приналежності (Тарасенко,
гл. 4, рис. 4.3, 1, 2). Однак більшість дослідників дату-
ють цей комплекс серединою — другою половиною
V ст. (Гавритухин 2004, с. 214, рис. 2, 10; Мастыкова
2008, с. 368, рис. 2; Швецов 2010, с. 93—94, рис. 1).
Більшість речей із поховання знаходять аналогії із
могильників Криму.
логії дніпровським двоспіральним (очковид-
ним) підвіскам (Егорейченко 1991; Родинкова
2008). На могильнику «Лєнінскій путь» вияв-
лено дві трапецієподібні та одна квадратна
підвіски, що знаходять аналогії серед речей,
що належать до першої хронологічної гру-
пи скарбів за О.О. Щегловою (Щеглова 1990,
с. 162—204; Корзухина 1996, с. 395—420; Гаври-
тухин, Пьянков 2003, с. 198; табл. 73, 24—26).
На жаль, типологія трапецієподібних підвісок
взагалі не розроблена, що ускладнює пошук
аналогій. Знахідки із могильника «Лєнінскій
путь» можна віднести до категорії простих (за
формою), із округлою голівкою, орнаментова-
них півкулями по центру та рядом пресованих
крапок по краю. Аналогічні вироби походять
із Козіївсько-Новоодеського (6 екз.) (Корзу-
хина 1996, табл. 53, 3, 4, 8, 9, 10, 19), Суджаць-
кого (3 екз.) (Корзухина 1996, табл. 67, 4, 5)
та Трубчевського (Приходнюк, Падин, Тихо-
нов 1996, рис. 7, 9; 8, 16) скарбів, із поселення
празької культури Лука-Врубливецька (Тиха-
нова 1971, с. 10—11; рис. 3; Приходнюк 1975,
с. 102; табл. ХХХІ, 8), із могильника пень-
ківської культури на о-ві Сурський (4 екз.)
Рис. 5. Карта поширення «передкавказьких» впливів в
ареалі слов’янських культур. Умовні позначення: І —
гончарні центри; ІІ — північнокавказька двопластин-
чата фібула з напівкруглою голівкою; ІІІ — фібули серії
«Новоселиця»; ІV — поховання із північнокавказькими
елементами. Пам’ятки: 1 — Канцерка; 2 — Мачухи; 3 —
балка Яцева; 4 — Ковалі; 5 — Новоселиця; 6 — Гайдар;
7 — Мохнач; 8 — Разіньково; 9 — Суджа-Замостье
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 184
(Корзухина 1996, табл. 115, 4б—е), із Полта-
ви (знахідка 2014 р.) 11 та на могильнику Лу-
чисте, склеп 59, шар 3, поховання 9 (Айбабин,
Хайрединова 2014, табл. 101, 8). А от квадрат-
ну підвіску можна віднести до типу «Козіївка-
Нова Одеса». Аналогії походять із Козіївсько-
Новоодеського (Корзухина, 1996) скарбу та з
комплекса кола «мартинівки» з Полтави (зна-
хідка 2014 р.) на Дніпровському Лівобереж-
жі, із могильника Лучисте, склеп 54, шар 3,
поховання 16 та склеп 59, шар 3, похован-
ня 9 (?) (Айбабин, Хайрединова 2014, с. 74, 83;
табл. 66, 4; 101, 1—4) в Криму 12.
Щодо зв’язків Дніпровського Лівобереж-
жя та Середнього Подніпров’я із Кримом,
то таких свідчень доволі багато. Це знахідки
дніпровських фібул та інших деталей убору
на ранньосередньовічних могильниках Кри-
му (Суук-Су, Чуфут-Кале, Лучисте, «Баклін-
ський овраг», Скелясте, Боспор, Алмалик-
Дере) (Айбабин, Юрочкин 1995; Гавритухин
1996; Хайрединова 1998; Щеглова, Родинко-
ва 2003; Родинкова 2004; 2006; 2006а; Курта
11 Розкопки по вул. Жовтневій 5-А. Матеріали готу-
ються до публікації. Висловлюю щиру вдячність
О.Б. Супруненку за можливість ознайомити із зна-
хідками та використати їх.
12 Слід відмітити, що В.С. Аксенов знахідку із могиль-
ника Верхній Салтів, катакомба 24 також відносить
до категорії даних прикрас (Аксенов 2010, с. 74;
рис. 1, 12). Однак, вона суттєво відрізняється від ін-
ших знахідок і навряд чи належить до досліджувано-
го кола виробів.
2011; Maczynska, Urbaniak, Jakudczyk 2011) 13
(рис. 6).
На теренах Середнього Подніпров’я та
Дніпровського Лівобережжя відома серія
речей кримського походження (Гавритухин
1997). Слід також наголосити, що із Засулля-
Мгару походить пальчаста фібула, що нале-
жить до керченських прикрас — тип Керч,
підгрупа А, вид IV, підвид IVв, варіант 4 або
підвид IVа, варіант 3 за Х. Кюном (Засец-
кая 1998, с. 406—407; Володарець-Урбанович
2015а, с. 93—94).
Поруч в околицях с. Піски виявлено пряж-
ку типу «Сіракузи». Датуються такі знахідки
кінцем VI—VII ст. та знаходять аналогії серед
старожитностей Криму, Кавказу та Європи
(Schulze-Dorrlamm 2002, p. 171—179; add. 62).
Представницька колекція подібних прикрас
походить із теренів Передкавказзя та Таман-
ського півострова (Чир-Юрт, Мокра Балка,
Борисово, Гай-Кодзор, Дюрсо та на «Східній
Тамані») та в Криму (Керч, Херсонес, Ески-
Кермену, Суук-Су, Лучисте, Скелясте, Чуфут-
Кале, Аромат, М. Садове, Сахарна голівка,
«Баклінський овраг», Узен-Баш) (Володарець-
Урбанович 2016). Тож не виключено, що зна-
хідка із Пісків може мати кримське чи перед-
кавказьке походження.
13 До кола слов’яно-боспорських зв’язків можна від-
нести і знахідку орлиноголової пряжки із колекції
О.О. Бобринського, що зберігається у Державному
Ермітажі (Шаблавина 2010).
Рис. 6. Карта знахідок слов’янського походження в Криму та Передкавказзі. Пам’ятки: 1 — Лучисте; 2 — Суук-Су;
3 — Скелясте; 4 — «Баклінський овраг»; 5 — Чуфут-Кале; 6 — Боспор; 7 — «Лєнінскій путь»; 8 — Алмалик-Дере;
9 — Херсонес
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 1 85
Безперечно, інтерес до подібних знахідок
не вщухає. Нагальним залишається ство-
рення детального каталогу виробів, що до-
зволить розробити їх нову типологічну схе-
му. А повне видання комплексів, у яких ви-
явлено дані вироби, допоможе відповісти на
питання щодо хронології побутування аму-
летів.
Абрамова М.П. Ранние аланы Северного Кавказа III—V вв. н. э. — М., 1997.
Айбабін О.І. Антропоморфна бляшка з розкопок у фортеці Ескі-Кермен // Археологія. — 2011. — № 4. — С. 89—90.
Айбабин А.И., Хайрединова Э.А. Могильник у села Лучистое. Раскопки 1984, 1986, 1991, 1993—1995 годов. — К.,
2014. — Том 2.
Айбабин А.И., Юрочкин В.С. Могильник «Баклинский овраг» (по материалам раскопок 1992—1993 гг.) // Проблемы
археологии древнего и средневекового Крыма. — Симферополь, 1995. — С. 125—135.
Аксенов В.С. Вещи славянского облика на салтовских памятниках Верхнего Пооречья // Славяно-руское юве-
лирное дело и его истоки. Мат-лы Междунар. науч. конф., посвященной 100-летию со дня рождения Гали
Федоровны Корзухиной (Санкт-Петербург, 10—16 апреля 2006 г.). — СПб., 2010. — С. 73—78.
Аксенов В.С., Бабенко Л.И. Погребение VI—VII века н.э. у села Мохнач // РА. — 1998. — № 3. — С. 111—122.
Аксенов В.С., Хоружая М.В. Антропоморфная фигурка из с. Староверовка на Харьковщине // Древности 2006—
2008. — Харьков, 2008. — С. 232—236.
Алексеева Е.М. Античные бусы Северного Причерноморья. — М., 1982. — (САИ. Г1-12).
Амброз А.К. О двухпластинчастых фибулах с накладками аналогии к статье А.В. Дмитриева // Древности эпохи Ве-
ликого переселения народов V—VII веков. — М., 1982. — С. 107—121.
Амброз А.К. Хронология древностей Северного Кавказа. — М., 1989.
Арсеньева Т.М. Некрополь Танаиса. — М., 1977.
Афанасьев Г.Е. Дохристианские религиозные воззрения алан (По материалам могильника Мокрая Балка) // СЭ. —
1976. — № 1. — С. 125—130.
Баранов И.А. Таврика в эпоху раннего средневековья (салтово-маяцкая культура). — К., 1990.
Брилева О.А. Древняя бронзовая антропоморфная пластика Кавказа (XV в. до н. э. — X в. н. э.). — М., 2012.
Вайнберг Б.И. Этногеография Турана в древности. VII в. до н.э. — VIII в. н.э. — М., 1999.
Володарець-Урбанович Я.В. Витоки та подальша доля канцерської традиції // Старожитності Лівобережного
Подніпров’я — 2012. — К.-Полтава, 2012. — С. 128—139.
Володарець-Урбанович Я.В. Проблеми вивчення гончарних осередків типу балки Канцерка // Археологія. —
2014. — № 2. — С. 51—59.
Володарець-Урбанович Я.В. Браслети V — першої половини VIІI ст. із Полтавщини: нові знахідки // Археологія. —
2015. — № 2. — С. 92—107.
Володарець-Урбанович Я.В. Фібули V — першої половини VIІI ст. з Полтавщини (знахідки від початку 2000-х ро-
ків) // Археологія. — 2015. — № 3. — С. 87—107.
Володарец-Урбанович Я.В. Гончарные горны балки Канцерки: в поиске традиций // Производство керамики в Вос-
точной Европе: позднеримское время — раннее средневековье — новое время. — Харьков, 2013. — Вып. 2. —
C. 162—167.
Высотская Т.Н. Усть-Альминское городище и некрополь. — К., 1994.
Гавритухин И.О. Фибулы // Гавритухин И.О., Обломский А.М. Гапоновский клад и его культурно-исторический
контекст. — М., 1996. — С. 36—40. — (РСМ. — 3).
Гавритухин И.О. Боспор и Поднепровье в VI—VII вв. (к изучению северопонтийских ювелирных школ) // Меж-
дунар. конф. Византия и Крым. — Симферополь, 1997. — С. 27—32.
Гавритухин И.О. Среднеднепровские ингумации второй половины V—VI в. // Культурные трансформации и вза-
имовлияния в Днепровском регионе на исходе римского времени и в раннем средневековье. — СПб., 2004. —
С. 208—220.
Гавритухин И.О., Паромов Я.М. Ильичевское городище и поселения его округи // Крым, Северо-Восточное При-
черноморье и Закавказье в эпоху средневековья IV—XIII века. — М., 2003. — С. 152—157. — («Археология»).
Гавритухин И.О., Пьянков А.В. Древности и памятники VIII—IX веков // Крым, Северо-Восточное Причерномо-
рье и Закавказье в эпоху средневековья IV—XIII века. — М., 2003. — С. 191—193. — («Археология»).
Гаджиев М.С. Древний город Дагестана. Опыт историко-топографического и социально-экономического анали-
за. — М., 2002.
Гайдукевич В.Ф. Раскопки Тиритаки и Мирмекия в 1946—1952 гг. // Боспорcкие города. Работы Боспорской
экспедиции. 1946—1953 гг. — М.-Л., 1958. — С. 149—218. — (МИА — 85).
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 186
Гайдукевич В.Ф. Некрополи некоторых боспорских городов (По материалам раскопок 1930-х годов) // Некрополи
Боспорских городов. — М.-Л., 1959. — С. 154—238. — (МИА — 69).
Дашевская О.Д. Поздние скифы в Крыму. — М., 1991. — (САИ. Д1-07).
Дмитриев А.В. Раннесредневековые фибулы из могильника на р. Дюрсо // Древности эпохи Великого переселе-
ния народов V—VII веков. — М., 1982. — С. 69—107.
Дмитриев А.В. Могильник Дюрсо — эталонный памятник древностей V—IX веков // Крым, Северо-Восточное При-
черноморье и Закавказье в эпоху средневековья: IV—XIII века. — М., 2003. — С. 200—205. — («Археология»).
Егорейченко А.А. Очковидные подвески на территории СССР // СА. — 1991. — № 2. — С. 171—181.
Засецкая И.П. Датировка и происхождение пальчатых фибул Боспорского некрополя раннесредневекового пери-
ода // МАИЭТ. — 1998. — VI. — С. 394—478.
Засецкая И.П. Боспорский некрополь как эталонный памятник древностей IV — начала VII века // Крым, Северо-
Восточное Причерноморье и Закавказье в эпоху средневековья. — М., 2003. — С. 31—40. — («Археология»).
Кашкин А.В., Родинкова В.Е. Памятники суджанского региона эпохи Великого переселения народов // Верхне-
донской археологический сборник. — Липецк, 2010. — 5. — С. 80—92.
Ковалевская В.Б. Центральное Предкавказье // Степи Европы в эпоху Средневековья. — М., 1981. — С. 83—90.
Ковалевская В.Б. Антропоморфные амулеты VI—IX вв. на Северном Кавказе // КСИА. — 1983. — 176. — С. 43—
50.
Ковалевская В.Б. Датировка Пашковского могильника 1 // Древности Евразии в скифо-сарматское время. — М.,
1984. — С. 103—107.
Ковалевская В.Б. Кавказ — скифы, сарматы, аланы I тыс. до н. э. — I тыс. н. э. — Пущино, 2005.
Комар А.В. Куда «запаздывают» монеты? (К вопросу о роли монет в датировке раннесредневековых памятников
Восточной Европы) // Верхнедонской археологический сборник. — Липецк, 2010. — 5. — С. 164—174.
Комар А.В. Куда «запаздывают» монеты? (К вопросу о роли монет в датировке раннесредневековых памятников
Восточной Европы VI—VIII вв.) // Петербургский апокриф. Послание от Марка. — СПб.; Кишинев, 2011. —
С. 555—566.
Корзухина Г.Ф. Клады и случайные находки вещей круга «древностей антов» в Среднем Поднепровье // МАИЭТ. —
1996. — V. — С. 352—435, 586—705.
Кропоткин В.В. Могильник Чуфут-Кале в Крыму // КСИА. — 1965. — Вып. 100. — С. 108—115.
Круглова И.Т. Погребение IV—V вв. н.э. в дер. Айвазовское // СА. — 1957. — № 2. — С. 253—257.
Курта Флорин. Женщина из Дэнчень или к вопросу о фибулах тип II C по Вернеру (A woman from Dănceni,or bow
fibulae of Werner’s class II C) // Tyragetia. Archeologie Istorie Antică. — V (XXI). — nr. 1. — Chisinău, 2011. —
S. 153—192.
Левина Л.М. Этнокультурная история Восточного Приаралья. I тысячелетие до н.э. — I тысячелетие н.э. — М.,
1996.
Левина Л.М., Чижова Л.В. О некоторых зооморфных и антропоморфных изображениях в джетыасарской культу-
ре // Низовья Сырдарьи в древности: Джетыасарская культура. — М., 1995. — 5. — С. 185—201.
Мастыкова А.В. О костюме с пальчатыми фибулами в Восточной Европе // Лесная и лесостепная зоны Восточной
Европы в эпохи римских влияний и великого переселения народов. — Тула, 2008. — Вып. 1. — С. 367—381.
Мастыкова А.В. Женский костюм Центрального и Западного Предкавказья в конце IV — середине VI в. н.э. —
М., 2009.
Мастыкова А.В. Раннесредневековое погребение у с. Разиньково Курской области // РА. — 2012. — № 2. —
С. 134—141.
Мастыкова А.В. Северокавказские двупластинчатые фибулы эпохи переселения народов в Крыму и на Днепре //
Шестая Международная Кубанская археологическая конференция. — Краснодар, 2013. — С. 271—273.
Міхін Б.Ю. Гуннський амулет з Ждановського музею // Археологія. — 1972. — Вип. 5. — С. 95—96.
Обломский А.М., Родинкова В.Е. Этнокультурный перелом в Поднепровье в VII в. н.э. Хронология событий //
КСИА. — 2014. — 235. — С. 381—404.
Покровский М.В. Пашковский могильник 1 // СА. — 1936. — І. — С. 159—169.
Попов X.И. Каталог фондов археологии Донского музея в г. Новочеркасске 1917—1919 гг. — не издан.
Приходнюк О.М. Слов’яни на Поділлі (VI—VII ст. н.е.). — К., 1975.
Приходнюк О.М. Пеньковская культура: культурно-хронологический аспект исследования. — Воронеж, 1998.
Приходнюк О.М., Падин В.А., Тихонов Н.Г. Трубчевский клад антского времени // Материалы I тыс. н.э. по архео-
логии и истории Украины и Венгрии. — К., 1996. — С. 79—102.
Пуздровский А.Е. Детское погребение с граффити-посвящением на краснолаковой тарелке из Усть-Альминского
некрополя // Крым в сарматскую эпоху (ІІ в. до н.э. — IV в. н.э.). — Симферополь-Бахчисарай, 2013. — І. —
С. 60—69.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 1 87
V АС в Тифлисе. Труды предварительных комитетов. — М., 1882.
Родинкова В.Е. Днепровские фибулы с каймой из птичьих голов // Культурные трансформации и взаимовлияния
в Днепровском регионе на исходе римского времени и в раннем Средневековье. — СПб., 2004. — С. 233—
243.
Родинкова В.Е. К вопросу о типологическом развитии антропоморфных фибул (простые формы) // РА. — 2006. —
№ 3. — С. 41—51.
Родинкова В.Е. К вопросу о типологическом развитии антропоморфных фибул (сложные и двупластинчатые
формы) // РА. — 2006а. — № 4. — С. 50—63.
Родинкова В.Е. Раннесредневековый женский убор Поднепровья: традиции и влияния // Труды II (XVIII) Всерос-
сийского археологического съезда в Суздале. — М., 2008. — Т. II. — С. 280—285.
Сидоренко О.В., Супруненко О.Б. Знахідки з могильника поблизу с. Засулля на Полтавщині // АДУ 2011. — К.;
Луцьк, 2012. — С. 400—402.
Стоянова А.А. Аксессуары женского костюма II — первой половины III в. н. э. из могильника Нейзац // Исследо-
вания могильника Нейзац. — Симферополь, 2011. — С. 115—151.
Супруненко О. Археологічні спостереження за днопоглибленням у заплаві р. Сула напроти Лубен // Полтав-
ський краєзнавчий музей: Збірник наукових статей. Маловідомі сторінки історії, музеєзнавство, охорона
пам’яток. — Полтава, 2012. — VII. — С. 131—184.
Сымонович Э.А. Население столицы позднескифского государства (по материалам Восточного могильника Неа-
поля Скифского). — К., 1983.
Тарасенко Е.Н. Глава 4. От вторжения готов до Хазарского каганата // Тарасенко Е.Н. Окрестности Рогозовки
до монгольського нашествия. Исторический очерк. / http://papacoma.narod.ru/books/rozovka/rozovka_4.
htm
Тиханова М.А. О раннеславянском поселении в Луке-Врубливецкой // КСИА. — 1971. — 125. — С. 7—12.
Ушаков С.В. Варвары горной Таврики на рубеже эпох: Этническая ситуация в Юго-Западном Крыму (III —
середи-на VI вв. н.э.). Опыт реконструкции. — Донецк, 2010. — (Археологический альманах, № 23).
Хайрединова Э.А. Фибулы и украшения круга «древностей антов» в костюме варваров раннесредневекового
Крыма // Скифы, Хазары, Славяне, Древняя Русь. — СПб., 1998. — С. 112—113.
Храпунов И.Н. Некоторые итоги исследований могилника Нейзац // Исследования могильника Нейзац. — Сим-
ферополь, 2011. — С. 13—113.
Чаусидис Н. Древние элементы в иконографии раннесредневековых украшений Восточной и Центральной
Европы и Балкан // Лесная и лесостепная зоны Восточной Европы в эпохи римских влияний и Великого пе-
реселения народов. Конференция 2. — Тула, 2010. — Часть 2. — С. 203—222.
Чаусидис Н. Зооантропоморфный мифический персонаж с руками в виде животных // Проблема гибрида в сла-
вянских культурах. — Москва, 2013. — С. 75—93.
Шаблавина Е.А. Орлиноголовая пряжка из собрания А.А. Бобринского // Славяно-русское ювелирной дело и его
истоки. — СПб., 2010. — С. 142—145.
Швецов М.Л. Новогригорьевское погребение и этническая ситуация в Приазовье IV—VII вв. // Культуры евразий-
ских степей втрой половины I тысячелетия н.э. (вопросы межэтнических контактов и межкультурного взаи-
модействия). — Самара, 2010. — С. 93—102.
Шелов Д.Б. Антропоморфный амулет из Танаиса // Древности Евразии в скифо-сарматское время. — М., 1984. —
С. 241—246.
Шкорпил В.В. Три христианских надписи, найденные в окрестностях Керчи // ЗООИД. — 1898. — XXI. —
С. 8—11.
Шкорпил В.В. Отчет о раскопках в г. Керчи и на Таманском полуострове в 1907 // Известия имперской археологи-
ческой комиссии. — СПб, 1910. — Вып. 35. — С. 32—33.
Шкорпил В.В. Отчет о раскопках в г. Керчи и окрестностях в 1909 г. // Известия имперской археологической ко-
миссии. — СПб, 1913. — Вып. 47. — С. 1—41.
Щеглова О.А. О двух группах «древностей антов» в среднем Поднепровье // Материалы и исследования по архео-
логии Днепровского Левобережья. — Курск, 1990. — С. 162—204.
Щеглова О.А. Тайна «пляшущих человечков» и «следы невиданных зверей». Антропо- и зооморфные изображе-
ния в раннеславянской металопластике // Славяно-русское ювелирной дело и его истоки. — СПб., 2010. —
С. 146—171.
Щеглова О.А., Родинкова В.Е. Крымские мотивы в «древностях антов» // Боспор Киммерийский и варварский мир
в период античности и средневековья. Материалы IV Боспорских чтений. — Керчь, 2003. — С. 295—298.
Maczynska M., Urbaniak A., Jakudczyk I. The Early Mediaeval Cemetery of Almalyk-Dere Near the foot of Mangup //
Inter Ambo Maria: Contacts between Scandinavia and the Crimea in the Roman Period. — Simferopol, 2011. —
P. 154—175. — (Cultural-historical reports 10 / Kulturhistoriske rapporter 10).
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 188
Schulze-Dorrlamm M. Byzantinische Gürtelschnallen und Gürtelbeschläge im Römisch-Germanischen Zentralmuseum. —
Mainz, 2002. — Teil. I: Die schnallen ohne Beschläg, mit Laschenbeschläg und mit festem Beschläg des 5. bis 7.
Jahrhunderts.
Надійшла 07.12.2015
Я.В. Володарец-Урбанович
АНТРОПОМОРФНАЯ ФИГУРКА ИЗ ЗАСУЛЬЯ-МГАРА
Среди ряда вещей эпохи раннего средневековья, которые были выявлены на территории Полтавской области за
последнее время, привлекает к себе особое внимание антропоморфная фигурка из Засулья-Мгара, которая на-
ходит аналогии среди изделий Предкавказья и Крыма.
Бронзовый амулет представляет собой стилизированную фигурку человека с обломанной нижней частью. Он
имеет овальный выступ головки с изображением волос, прямоугольный выступ плеч с обозначенными руками.
На обратной стороне головы приделана петля с отверстием, куда продето кольцо бронзовой проволоки (рис. 1).
Фигурка принадлежит к черноморско-кавказским изделиям VI—VII вв. — Ковалевская/тип 1 — небольшие
бронзовые или серебряные односторонние фигурки со средней высотой 4,50 + 0,19 см, шириной 1,8 + 0,1 см.
Изображение — мужское обнаженное, фаллическое. Голова округлая или в коническом головном уборе. Черты
лица отсутствуют или схематические. Плечи прямые, туловище вытянутое. Линия ног повторяет линию рук. Ноги
с выделенными ступнями. Ушко для подвешивания находится с обратной стороны.
Подобные находки выявлены на памятниках Предкавказья, Крыма и на берегах Азовского моря. Ряд подоб-
ных изделий происходят из Восточного Приаралья, на памятниках джетыасарской культуры (рис. 2—4).
Безусловно, интерес к подобным находкам не утихает. Первостепенным остается создание полного каталога
таких изделий, что поможет разработать их новую типологическую схему. А полное издание комплексов, в кото-
рых выявлены данные амулеты, поможет ответить на вопрос о хронологии бытования подобных украшений.
Ya.V. Volodarets-Urbanovych
THE ANTHROPOMORPHOUS FIGURINE FROM ZASULLIA-MHAR
Among a series of the Early Mediaeval objects found recently on the territory of Poltava Oblast, an anthropomorphous
figurine from Zasullia-Mhar is of a special interest. It finds its analogies among the products from the North Caucasus and
the Crimea.
The bronze amulet is a stylized human figurine with a broken lower part. It has an oval-shaped overhanging head with
the depiction of hair and a rectangular projection of shoulders with marked arms. A loop with a hole with a ring made of
bronze wire is fastened to the head’s back.
A figurine belongs to the 6th—7th century products of the Black Sea and the Caucasus region, Kovalevska/type 1, small
bronze or silver one-sided figurines with an average height 4,5 + 0,19 сm and width 1,8 + 0,1 cm. Depiction is male, nude,
and phallic. The head is rounded or in cone-shaped headdress. Features are absent or schematic. Shoulders are straight and
body is stretched. A line of legs repeats a line of arms. The feet are marked. Eye for hanging is on the back.
Similar findings are discovered at the sites of the North Caucasus, the Crimea, and on the coast of the Azov Sea. A series
of such items comes from the sites of Dzetyasar culture in the east coast of the Aral Sea.
Undoubtedly, the interest in such findings never ceases. Paramount is the creation of a full catalogue of such products
which will help to develop their new typological scheme. In addition, a full publication of assemblages in which these
amulets are discovered will help answering the question on the chronology of such adornments’ usage.
|
| id | arheologia-com-ua-article-200 |
| institution | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| issn | 2616-499X |
| keywords_txt_mv | |
| language | Russian |
| last_indexed | 2026-08-07T01:03:16Z |
| publishDate | 2016 |
| publisher | Institute of Archaeology NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | arheologiacomua/4f/03c2bf5a37567542227653eaa5c9d94f.pdf |
| spelling | arheologia-com-ua-article-2002020-04-06T08:34:21Z The Anthropomorphous Figurine from Zasullia-Mhar Антропоморфная фигурка из Засулья-Мгара Антропоморфна фігурка із Засулля-Мгару Volodarets-Urbanovych, Yaroslav V. Poltava region, early Middle Ages, V-VII centuries, anthropomorphic figure, Pre-Caucasus, Crimea. Полтавська область, раннє середньовіччя, V—VІII ст., антропоморфна фігурка, Передкавказзя, Крим. Among a series of the Early Mediaeval objects found recently on the territory of Poltava Oblast, an anthropomorphous figurine from Zasullia-Mhar is of a special interest. It finds its analogies among the products from the North Caucasus and the Crimea. The bronze amulet is a stylized human figurine with a broken lower part. It has an oval-shaped overhanging head with the depiction of hair and a rectangular projection of shoulders with marked arms. A loop with a hole with a ring made of bronze wire is fastened to the head’s back. A figurine belongs to the 6th—7th century products of the Black Sea and the Caucasus region, Kovalevska/type 1, small bronze or silver one-sided figurines with an average height 4,5 + 0,19 сm and width 1,8 + 0,1 cm. Depiction is male, nude, and phallic. The head is rounded or in cone-shaped headdress. Features are absent or schematic. Shoulders are straight and body is stretched. A line of legs repeats a line of arms. The feet are marked. Eye for hanging is on the back. Similar findings are discovered at the sites of the North Caucasus, the Crimea, and on the coast of the Azov Sea. A series of such items comes from the sites of Dzetyasar culture in the east coast of the Aral Sea. Undoubtedly, the interest in such findings never ceases. Paramount is the creation of a full catalogue of such products which will help to develop their new typological scheme. In addition, a full publication of assemblages in which theseamulets are discovered will help answering the question on the chronology of such adornments’ usage. Among a series of the Early Mediaeval objects found recently on the territory of Poltava Oblast, an anthropomorphous figurine from Zasullia-Mhar is of a special interest. It finds its analogies among the products from the North Caucasus and the Crimea. The bronze amulet is a stylized human figurine with a broken lower part. It has an oval-shaped overhanging head with the depiction of hair and a rectangular projection of shoulders with marked arms. A loop with a hole with a ring made of bronze wire is fastened to the head’s back. A figurine belongs to the 6th—7th century products of the Black Sea and the Caucasus region, Kovalevska/type 1, small bronze or silver one-sided figurines with an average height 4,5 + 0,19 сm and width 1,8 + 0,1 cm. Depiction is male, nude, and phallic. The head is rounded or in cone-shaped headdress. Features are absent or schematic. Shoulders are straight and body is stretched. A line of legs repeats a line of arms. The feet are marked. Eye for hanging is on the back. Similar findings are discovered at the sites of the North Caucasus, the Crimea, and on the coast of the Azov Sea. A series of such items comes from the sites of Dzetyasar culture in the east coast of the Aral Sea. Undoubtedly, the interest in such findings never ceases. Paramount is the creation of a full catalogue of such products which will help to develop their new typological scheme. In addition, a full publication of assemblages in which theseamulets are discovered will help answering the question on the chronology of such adornments’ usage. Среди ряда вещей эпохи раннего средневековья, которые были выявлены на территории Полтавской области за последнее время, привлекает к себе особое внимание антропоморфная фигурка из Засулья-Мгара, которая находит аналогии среди изделий Предкавказья и Крыма. Бронзовый амулет представляет собой стилизированную фигурку человека с обломанной нижней частью. Он имеет овальный выступ головки с изображением волос, прямоугольный выступ плеч с обозначенными руками. На обратной стороне головы приделана петля с отверстием, куда продето кольцо бронзовой проволоки (рис. 1). Фигурка принадлежит к черноморско-кавказским изделиям VI—VII вв. — Ковалевская/тип 1 — небольшие бронзовые или серебряные односторонние фигурки со средней высотой 4,50 + 0,19 см, шириной 1,8 + 0,1 см. Изображение — мужское обнаженное, фаллическое. Голова округлая или в коническом головном уборе. Черты лица отсутствуют или схематические. Плечи прямые, туловище вытянутое. Линия ног повторяет линию рук. Ноги с выделенными ступнями. Ушко для подвешивания находится с обратной стороны. Подобные находки выявлены на памятниках Предкавказья, Крыма и на берегах Азовского моря. Ряд подобных изделий происходят из Восточного Приаралья, на памятниках джетыасарской культуры (рис. 2—4). Безусловно, интерес к подобным находкам не утихает. Первостепенным остается создание полного каталога таких изделий, что поможет разработать их новую типологическую схему. А полное издание комплексов, в которых выявлены данные амулеты, поможет ответить на вопрос о хронологии бытования подобных украшений. Описано знахідку антропоморфної фігурки із петлею на зворотному боці із Засулля-Мгару, що в Дніпровському Лівобережжі. Визначено її типологічну належність та хронологію побутування, наведено аналогії. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2016-03-25 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/200 10.15407/archaeologyua2016.01.079 Arheologia; No 1 (2016): Arheologia; 79-88 Археологія ; № 1 (2016): Археологія; 79-88 Археология; № 1 (2016): Arheologia; 79-88 2616-499X 0235-3490 10.15407/archaeologyua2016.01 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/200/189 |
| spellingShingle | Полтавська область раннє середньовіччя V—VІII ст. антропоморфна фігурка Передкавказзя Крим. Volodarets-Urbanovych, Yaroslav V. Антропоморфна фігурка із Засулля-Мгару |
| title | Антропоморфна фігурка із Засулля-Мгару |
| title_alt | The Anthropomorphous Figurine from Zasullia-Mhar Антропоморфная фигурка из Засулья-Мгара |
| title_full | Антропоморфна фігурка із Засулля-Мгару |
| title_fullStr | Антропоморфна фігурка із Засулля-Мгару |
| title_full_unstemmed | Антропоморфна фігурка із Засулля-Мгару |
| title_short | Антропоморфна фігурка із Засулля-Мгару |
| title_sort | антропоморфна фігурка із засулля-мгару |
| topic | Полтавська область раннє середньовіччя V—VІII ст. антропоморфна фігурка Передкавказзя Крим. |
| topic_facet | Poltava region early Middle Ages V-VII centuries anthropomorphic figure Pre-Caucasus Crimea. Полтавська область раннє середньовіччя V—VІII ст. антропоморфна фігурка Передкавказзя Крим. |
| url | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/200 |
| work_keys_str_mv | AT volodaretsurbanovychyaroslavv theanthropomorphousfigurinefromzasulliamhar AT volodaretsurbanovychyaroslavv antropomorfnaâfigurkaizzasulʹâmgara AT volodaretsurbanovychyaroslavv antropomorfnafígurkaízzasullâmgaru AT volodaretsurbanovychyaroslavv anthropomorphousfigurinefromzasulliamhar |