Кам’яний інвентар поселення Озаринці
The paper is devoted to the publication of materials from Ozaryntsi, a Trypillian settlement of the beginning of phase В/І in Popiv Horod gully, Mohyliv-Podilskyi Region of Vinnytsia Oblast. The analysis of knapping technology is made and the technological direction in splitting of stone is determin...
Saved in:
| Published in: | Археологія |
|---|---|
| Date: | 2016 |
| Issue: | 1 |
| Pages: | 97-104 |
| ISSN: | 2616-499X |
| Author Affiliations: |
|
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Institute of Archaeology NAS of Ukraine
2016
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/202 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| Download file: |
|
Institution
Chemistry, Physics and Technology of Surface| _version_ | 1872824472238555136 |
|---|---|
| author | Radomskyi, Ivan S. Yakubenko, Оlena О. |
| author_facet | Radomskyi, Ivan S. Yakubenko, Оlena О. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Ivan S. Radomskyi",
"institution": "Kyiv National University after T. Shevchenko",
"orcid": ""
},
{
"author": "Оlena О. Yakubenko",
"institution": "National Museum of Ukrainian History",
"orcid": ""
}
] |
| author_sort | Radomskyi, Ivan S. |
| baseUrl_str | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 104 |
| container_issue | 1 |
| container_start_page | 97 |
| container_title | Археологія |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2020-04-06T08:34:21Z |
| description | The paper is devoted to the publication of materials from Ozaryntsi, a Trypillian settlement of the beginning of phase В/І in Popiv Horod gully, Mohyliv-Podilskyi Region of Vinnytsia Oblast. The analysis of knapping technology is made and the technological direction in splitting of stone is determined. Tools production is characterized by a high index of blades with usage of chipping technique of both blow, and pressure (normal pressure and enhanced pressure). Production of flake blanks was intended first of all for making thrown weapons points. Polished tools are represented by series of tools used in timber processing. The collection includes both blanks for polished tools and finished products. Axes with elements of drilling are also present.
Comparing materials with synchronous monuments with settlement Ozarnitsy, the authors trace the uniformity in technique of primary and secondary splitting. At the same time, the problem of borrowing or the gradual development of production of wide blades by using intensified pressure knapping remains unsolved. Also the issue of the beginning of triangular arrowheads production in Trypillian society is raised. |
| doi_str_mv | 10.15407/archaeologyua2016.01.097 |
| first_indexed | 2026-08-07T01:03:18Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 1 97
До історії
стародавнього виробництва
І.С. Радомський, О.О. Якубенко
КАМ’ЯНИЙ ІНВЕНТАР
ПОСЕЛЕННЯ ОЗАРИНЦІ
Розглянуто кам’яні матеріали трипільської пам’ятки етапу В/І Озаринці на Середньому Дністрі та визначено тех-
нологічні особливості обробки каменю.
К л ю ч о в і с л о в а: Середній Дністер, Трипілля, кам’яний інвентар, технологічна направленість.
© І.С. РАДОМСЬКИЙ, О.О. ЯКУБЕНКО, 2016
Вивчення трипільських пам’яток Середньо-
го Подністров’я бере свій початок від кінця
ХІХ ст. За цей час було виявлено велику кіль-
кість матеріалів, зокрема, численні колек-
ції крем’яних виробів. Однак, основну ува-
гу дослідники зосереджували на вивченні ке-
раміки, різноманіття форм та орнаментації
якої яскраво відображає мозаїку розселен-
ня локальних етнічних груп первісної люд-
ності. Часто це призводило до того, що роль
крем’яного інвентаря, як джерела для етно-
культурних реконструкцій, невиправдано за-
нижувалася. Незважаючи на значний обсяг
цієї категорії матеріалів, добутий за тривалий
час досліджень, основні колекції залишають-
ся неопрацьованими і не залучаються до на-
укового обігу. Це, у свою чергу, стоїть на зава-
ді побудові наукового узагальнення про роз-
виток трипільсько-кукутенської спільності на
середньому її етапі.
Однією з таких пам’яток є поселення Оза-
ринці (уроч. Попів Город), що розташоване
біля с. Озаринці Могилів-Подільського р-ну
Він-ницької обл. Пам’ятка займає територію
невисокого плато на лівому березі р. Немія
(ліва притока р. Дністер). Відкрите в 1919 р. ге-
ологом О.О. Кривицьким, поселення було по-
вторно обстежено в 1927 р. М.Я. Рудинським.
Під час розвідок дослідник виявив в урочи-
щі матеріали «культури мальованої керамі-
ки». Місцева школа передала вченому зна-
чну колекцію випадкових знахідок з околиць
села. У 1929 р. дослідник провів стаціонарні
дослідження на поселенні (Рудинський 1930,
с. 235—236). Подальші обстеження місцезна-
ходження, що проводила Т.С. Пассек, не дали
результатів (Пассек 1961, с. 34).
Після досліджень на Дністрі М.Я. Рудин-
ський, на основі типологічних ознак кам’яних
матеріалів, виділив знаряддя типу кампініє
(«кампінієнська індустрія»), які характеризу-
валися макролітизмом техніки виготовлення.
До пам’яток, що мають знаряддя типу кам-
пініє, М.Я. Рудинський зарахував Озаринці,
Стару Ушицю тощо (Рудинський 1961, с. 175—
176). На макролітичні знаряддя звернув увагу і
Є.Ю. Кричевський. Так само, як М.Я. Рудин-
ський, він зараховував ці вироби до неолітич-
ного часу й зазначив, що ці знахідки було ви-
явлено у тотожних топографічних умовах, що
й трипільські поселення. Такий стан речей до-
слідник пояснював тим, що трипільська куль-
тура розвивалася на основі «кампінієнського
періоду» (Кричевський 1940, с. 5—6).
У 1950 р. до обговорення приєдналася
Т.С. Пассек. Розглядаючи матеріали поселен-
ня Поливанів-Яр, дослідниця припустила, що
знаряддя, які виокремив М.Я. Рудинський, слід
зараховувати не до неолітичного часу, а до три-
пільської культури (Пассек 1950, с. 53—54).
У 1979 р. Т.А. Попова, на основі аналізу мате-
ріалів поселення Поливанів Яр, запропонувала
поділ етапу В/І на три фази (Попова 1979, с.70),
і зіставила їх з кукутенськими фазами А1-4. Оза-
ринці дослідниця долучила до перехідного часу
між Трипіллям А та В/І (Попова 1979, с. 71). Че-
рез шість років ці дані було уточнено і, на осно-
ві керамічних комплексів та типів орнамента-
ції (столовий посуд із заглибленим та канельо-
ваним орнаментом, іноді з дрібним штампом),
поселення зарахували до початку В/І (Кукуте-
ні А1) (Колесников 1985, с. 52).
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 198
Сировина та матеріали
Кам’яний інвентар у колекції, що знаходить-
ся в Національному музеї історії України, на-
раховує 363 од., з них 319 — це крем’яні мате-
ріали. Серед артефактів із розкопок М.Я. Ру-
динського є такі, що позначені, очевидно
самим дослідником, шифром «Кр» — знахідки
О.О. Кривицького, які були передані місцевою
школою. Деякі з них мають шифр «Попів го-
В
ІД
Х
О
Д
И
В
И
Р
О
Б
Н
И
Ц
Т
В
А
Відщепи 106 (72,1 % від відходів)
Вторинні 44
Первинні 2
Реберчасті
Авіважі 1
Сланцеві 59
Пластини 33(22,4 %)
Пластинки — 3 9,1 %
Пластини — 15 45,5 %
Макропластини — 15 45,5 %
Нуклеуси та
пренуклеуси
7 (4,8 %)
1-площ. — 2
конічні — 1
сплощені — 1
2
2-площ. — 1 1
Багатоплощинні — 1 1
Нуклеподібні ул. — 3 3
Усього відходів виробництва 147 (45,8% від комплексу)
В
И
Р
О
Б
И
З
В
Т
О
Р
И
Н
Н
О
Ю
О
Б
Р
О
Б
К
О
Ю
Ретушовані відщепи 19 15,1%
Ретушовані пластини 33 31,5
Тронковані пластини 1 0,7
Різці Кутові На пластині — 2 2 1,4
Скребки
На пластині — 21
Комбіновані — 1
Реутилізовані — 4 29 19,9
На відщепі — 8
Скобелі 4 2,7
Проколки/свердла На пластині — 12
Комбіновані — 1
Двосторонні — 1 12 12,3
На відщепі — 6
Вкладені серпів
Ретушовані — 9
Тронковані — 5
Без ретуші — 2
Реутилізовані — 4
20 13,7
Вістря 4 2,7
Відбійник 1 0,7 %
Усього крем’яних виробів із вторинною обробкою 131 (40,5% від комплексу)
Ш
Л
ІФ
О
В
А
Н
І
Т
А
Р
У
Б
А
Л
Ь
Н
І
З
Н
А
Р
Я
Д
Д
Я
Шліфовані крем’яні знаряддя та їх фрагменти 3
Сокира-тесло без пришліфовування крем’яна 1
Сокирка сланцева, вотивна 1
Заготовки до рубальних знарядь (зі сланцю) 3
Долотоподібні знаряддя (зі сланцю) 4
Теслоподібні знаряддя (зі сланцю) 14
Фрагменти шліфованих знарядь (зі сланцю та опоки) 9
Шліфовані кам’яні сокири зі слідами свердлення 6
Шліфовані кам’яні сокири 3
Усього шліфованих та рубальних знарядь 44 (13,7 % від комплексу)
УСЬОГО В КОМПЛЕКСІ 321 (100 %)
Таблиця. 1. Озаринці. Дослідження М.Я. Рудинського 1927 р.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 1 99
род» — місцезнаходження поселення, але ре-
шта — це знахідки, які отримано, наймовірні-
ше, з інших пунктів. Більшість виробів сильно
патиновані, наявна пластинка з притупленим
краєм та кремінь для оснащення вогнепаль-
ної зброї. Такі вироби у статистичну таблицю
(табл. 1) не внесено, оскільки, на нашу думку,
вони не належать до часу існування трипіль-
ської культури. На жаль, за даними М.Я. Ру-
динського складно визначити наявність бага-
тошаровості на пам’ятці. Шліфовані вироби
з елементами свердлення були виготовлені з
твердих порід каменю. Ці артефакти врахова-
но в статистичній таблиці, але їхня культурно-
хронологічна атрибуція лишається сумнівною.
Для розщеплення каменю використовувала-
ся, у першу чергу, місцева сировина — середньо-
дністровський кремінь, різний за якістю, кольо-
ром, кількістю включень, структурою та складом
(Петрунь 2004, с. 204). Поселення розташоване
в районі поширення верхньосеноманських від-
кладів, де спостерігається їхній повний розмив,
що призводить до зсуву та виходу на поверхню
інших відкладів (Сеньковский 1977, с. 48—49).
Так, окрім сірого та світло-чорного (що різнять-
ся забарвленням та структурою) сеномансько-
го кременю, трапляється туронський. Також,
у колекції наявні 3 пластини, що виготовлені з
т. зв. волинського смугастого кременю. Врахову-
ючи наведені особливості району, складно гово-
рити про імпорт цієї сировини, хоча автори до-
пускають таку можливість. Окрім кременю, у
значній кількості використовувалася сланцева
порода зеленого кольору, відслонення якої відо-
мі майже по всьому басейну Дністра.
Загальна кількість виробів, що розглядають-
ся у статті, становить 321 екз., з них — 222 екз.
крем’яних артефактів.
Техніко-типологічні особливості
крем’яного комплексу
Серед відходів виробництва найчисленнішу
групу складають відщепи (47 екз.). Наявні
фрагменти 33 пластин, серед яких три плас-
тинки (ширина яких становить 0,7—1,2 см), 15
пластин та 15 макропластин (ширина — 1,2—
2,0 см і понад 2,0 см). Площадки пластин поді-
ляються на гладкі, фасетовані й точкові, з пе-
реважанням двох перших.
Нуклеуси представлені трьома цілими ек-
земплярами та їхніми уламками (3 екз.). Нукле-
уси призматичні одно- та двоплощадкові, орієн-
товані на зняття правильних, ретельно огра-
нених середньошироких та широких (макро-)
пластин. Розміри нуклеусів варіюють у межах
від 8,0 см до 11 см у висоту. У процесі утиліза-
Рис. 1. Озаринці: 1—3 — нуклеуси Рис. 2. Озаринці: 1 — авіваж; 2—8 — ретушовані плас-
тини; 9—11 — ретушовані відщепи
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 1100
ції нуклеуси набували сплощених форм. Одно-
площадкові ядрища поділяються на сплощені
та конічні. У першому випадку пластини було
знято ручним відтискуванням (рис. 1, 1). Пе-
ред кожним наступним сколюванням заготов-
ки знімалися карнизи. Площадка розташована
під прямим кутом. Тильна сторона оброблена
поперечними сколами. На конічному нуклеусі
(рис. 1, 2) присутній негатив , можливо остан-
ній, однієї правильної пластинки, знятої від-
тисненням на останніх стадіях обробки. По-
дальша утилізація цього нуклеусу відбувалася
із застосуванням відбійника.
Привертає увагу двоплощадковий нукле-
ус (рис. 1, 3). Зважаючи на розміри та шири-
ну негативів, заготовки з нього було отримано
за допомогою посиленого відтискання. Обро-
блені декількома сколами, площадки розмі-
щуються під прямим кутом відносно площини
розщеплення. Перед кожним зняттям пласти-
ни, площадку обробляли дрібним фасетажем,
вочевидь, для відтискувача. Первинно, це був
одноплощадковий нуклеус, але, унаслідок за-
лому при знятті останніх заготовок, створе-
но другу площадку та знято дві широкі плас-
тини. Подальша утилізація не мала сенсу, що
пов’язано, мабуть, не з вадами сировини, а з
Рис. 3. Озаринці: 1—2 — різці; 3—5 — скобелі;6—14 —
проколки/свердла
Рис. 4. Озаринці: 1—7 — скребки; 8—11 — заготовки
та вістря
Ширина (см) 1,1 1,2 1,3 1,4 1,5 1,6 1,7 1,8 1,9 2,0 2,1 2,2 2,3 2,4 2,5 2,6 2,7
Ретушовані пластини 1 1 1 1 2 2 5 6 1 1 4 1
Різці 1
Скребки 1 1 2 3 1 3 4 2
Проколки / свердла 1 3 1 1 1 1 1 1 1 1
Скобелі 1 2 1
Вкладені 4 1 2 5 3 1 1 1 1
Разом 1 2 2 8 1 6 2 12 12 8 3 3 8 6 3 2
Таблиця. 2. Розподіл платівчастих знарядь за ознакою ширини
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 1 101
технологічною направленістю, оскільки при
подальшому знятті ширина та довжина заго-
товки мала б менші розміри. Сколювання від-
бувалося по колу, з урахуванням тильної, не
робочої площини. До відходів виробництва за-
раховано скол підправки площадки (рис. 2, 1).
Знаряддя праці (окрім шліфованих виро-
бів) представлені ретушованими пластинами
та відщепами, різцями, скребками, вкладеня-
ми до серпів, вістрями тощо (131 екз.). Най-
численнішу групу (33 екз.) становлять рету-
шовані пластини (рис. 2, 2—6). Робочий край
оформлено дрібною крайовою, притупляю-
чою або пласкою ретушшю. Привертає ува-
гу пластина із ретушшю по всій довжині ви-
робу (рис. 2, 8). На одному з країв, під ретуш-
шю, помітно вищерблення, що простежено і
на деяких скребках. Наявна одна пластина з
косо-тронкованим дистальним кінцем — мож-
ливо, заготовка до різця або до вкладеня сер-
па (рис. 2, 7). Ретушованих відщепів дещо мен-
ше — 19 екз. Майже в усіх випадках викорис-
тано крайову ретуш (рис. 2, 9—11). Серед цієї
категорії виділяється група масивних виробів
на безсистемних відщепах, ретушованих як зі
спинки, так і з черевця.
Різці представлено двома бічними форма-
ми, що виготовлені на правильній поздовж-
ній та біпоздовжній пластинах (рис. 3, 1—2).
У незначній кількості наявні виготовлені на
пластинах скобелі (4 екз.). Дрібною крайо-
вою ретушшю було сформовано робочу виїмку
(рис. 3, 3—5). Серед матеріалів наявні 18 екз.
проколок/свердел, які виготовлені на відще-
пах і пластинах (рис. 3, 6—14) (без трасоло-
гічного аналізу неможливо встановити точну
функціональну приналежність). Виконану на
Рис. 6. Озаринці: 1—8 — шліфовані виробиРис. 5. Озаринці: 1—14 — вкладені серпів
2,8 2,9 3,0 3,1 3,2 3,3 3,4 3,5 3,6 3,7 3,8
1 1 1 1 2 1
1
1 2 1 1
1
2 2 2 2 2 2 1 1
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 1102
пластині, проколку зараховано до комбінова-
них знарядь — її проксимальна частина вико-
ристовувалася як скребок (рис. 3, 6). Вирізня-
ється і двостороння проколка/свердло (рис. 3,
8). Усі знаряддя оброблені стрімкою, напів-
стрімкою ретушшю, рідше — пласким фасета-
жем, що формував жальце виробу.
Категорія скребків (9 екз.) представлена
переважно кінцевими формами, що виготов-
лені на відщепах та пластинах, з переважан-
ням останніх (рис. 4, 1—3). Чотири екземпля-
ри — це виконані на пластинах, реутилізовані
знаряддя, які спочатку використовувались як
вкладені до серпів (рис. 4, 4—7).
Вістря та їхні заготовки (4 екз.) мають три-
кутну форму та оброблені за допомогою плас-
кого ретушування. Ретуш іноді поширено на
середину виробу. Загалом, такі вироби є ха-
рактерними для початку етапу В/І (Коробко-
ва 1987, с. 266). Заготовки представляють різні
етапи виробництва. У першому випадку широ-
кими сколами формувалися обриси знаряд-
дя (рис. 4, 10). У двох інших — з протилежних
сторін, на бічних гранях знарядь готувалася
площадка, і послідовно знімалися сколи, що
стоншували поверхню виробу (рис. 4, 8, 11).
Наявність серед матеріалів заготовок до вістер
свідчить, що їх виготовлення відбувалося без-
посередньо на поселенні.
У значній кількості (20 екз.) представлені
вкладені серпів. Їх виокремлено за характер-
ним люстром, що частково або повністю вкри-
ває одну, рідше — дві сторони виробу. Цю кате-
горію умовно поділено на дві групи: пластини
з поліруванням, що вкриває один кут виробу
(очевидно, такі вкладені використовувались у
набірних серпах «каранівського типу») (Биби-
ков 1962, с. 4—8) (рис. 5, 3, 7), та пластини з лю-
стром по всій довжині робочого леза (рис. 5, 2,
9, 12, 14). У випадку, коли робочий край не по-
требував додаткового загострення леза, вкла-
день використовувався без вторинної оброб-
ки. Цих знарядь найменше — 2 екз. (рис. 5, 1,
4). За допомогою притуплення ретушуванням,
створювався бічний край, який вставлявся в
оправу (рис. 5, 5). З цією ж метою застосову-
валось тронкування виробів (5 екз.) (рис. 5, 6).
Пласким фасетажем загострювався робочий
край знаряддя (рис. 5, 7, 8, 11). У колекції при-
сутні 2 екз. вкладенів із зубчастою ретушшю
(рис. 5, 13).
Серед знарядь для обробки кременю наяв-
ний один відбійник, виготовлений на нукле-
подібному уламку. З кременю також виготов-
лені чотири сокири.
Технологічна направленість
Виробництво пластинчастих заготовок було
орієнтоване на отримання середньошироких
та широких пластин. Їхня кількість на посе-
ленні приблизно однакова. Розміри цілих, ре-
гулярних пластин коливаються в межах 9,0—
13,0 м. Для визначення «ідеальної» заготовки
складено таблицю ширини знарядь (табл. 2).
Ретушовані пластини за шириною варіюють
у межах від 1,1 cм до 3,4 см, найвище значен-
ня становить 1,9—2,0 см (по п’ять і шість оди-
ниць відповідно). Причому, чим більша їхня
ширина, тим більший показник знарядь. Змі-
ну найвищого значення помітно у скребків,
де їхні розміри коливаються в межах від 1,9 см
до 3,0 см, з піковим показником у 2,1—2,6 см.
Проколки, як і пластини, знаходяться в табли-
ці в межах від 1,7 см до 2,7 см. Розміри вкладе-
нів коливаються в діапазоні від 1,5 см до 1,9 см.
Вироби, що сягають 3,0 см — одиничні.
Таким чином, відповідно до таблиці, за-
готовки з розмірами 1,9—2,0 см визначаємо
«ідеальними» для виробництва платівок по-
селення Озаринці. Найвищі позначки в ме-
жах 1,5—1,7 см — це переважно показник
використання вкладенів, а значення 2,4—
2,5 см — це скребки та ретушовані пластини.
Використання пластинчастих заготовок тяжіє
до широких пластин. Загалом, індустрія з по-
селення Озаринці може бути охарактеризова-
на як макролітична.
Шліфовані знаряддя
Серед групи виділяються три сланцеві заго-
товки, форма яких утворена обробкою масив-
ними сколами. У колекції наявні 59 екз. слан-
цевих відщепів — сколів формування знарядь.
За розмірами робочого леза виділяється група
долотоподібних виробів — до 3,0 см (рис. 6, 5,
7), і теслоподібних знарядь — від 3,0 см і біль-
ше (рис. 6, 4, 6). Деякі сокири мають доволі
значні розміри (рис. 6, 3), сягаючи до 15 см у
довжину. Знаряддя виготовлялися із сланце-
вих порід, рідше — з кременю (4 екз.). Обухо-
ва площина цілих виробів має прямокутнопо-
дібну форму, а у двох випадках — квадратопо-
дібні обриси.
Викликає зацікавлення група сокир зі слі-
дами свердлення (6 екз.). У більшості присутні
наскрізні отвори (рис. 6, 1). В одному випад-
ку присутній чітко виділений циліндричний
обух (рис. 6, 2). Діаметри отворів усіх виро-
бів з однієї сторони вужчі, аніж з іншої. Зва-
жаючи на проблему багатошаровості поселен-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 1 103
ня, культурно-хронологічна інтерпретація цих
знарядь залишається невирішеною.
Заслуговує на увагу виріб, виготовлений зі
сланцю зеленого кольору. Це невелика, добре
відшліфована сокирка, розміри обушкової
площини якої становлять 0,25 см і 0,80 см,
ширина леза — 1,7 см, товщина — 0,45 см.
Морфологічно виріб повністю повторює фор-
му великих сокир. Його форма наштовхує на
думку, що цей виріб має вотивний характер
і пов’язаний із релігійними уявленнями три-
пільського суспільства.
Проте, вищерблення з боку робочого леза
може свідчити про його використання як
клину в деревообробній діяльності. Схожі
вироби відомі і в інших ранньоземлеробських
культурах (Черновол та ін. 2009, рис. 11). Од-
нак, без трасологічного аналізу неможливо
з’ясувати їхнє функціональне призначення.
Обидві версії потребують додаткових дослі-
джень. Автори схильні вважати цей виріб во-
тивним.
Висновки
Кам’яний комплекс із поселення Озаринці
є показовим та репрезентативним. Техноло-
гія розщеплення мала на меті отримання се-
редньошироких та широких пластин. Причо-
му останні, макропластини, є домінуючими
заготовками для виготовлення знарядь пра-
ці. Якщо порівнювати індустрію з іншими, то
подібну ситуацію простежуємо на поселенні
Поливанів Яр ІІІ1. А відтак, це індустрії, що
були спрямовані на отримання макроплас-
тин, подекуди з використанням техніки поси-
леного відтискування. Виробництво трикут-
них вістер стає звичним ще на початку ета-
пу В/І. У більш ранніх пам’ятках Трипілля А
(Прекукутень) простежується застосування
мікролітичної технології з використанням мі-
кролітів для виготовлення зброї та основних
категорій знарядь (Збенович 1989, с. 59—60).
Щоправда, трикутне вістря з поселення Лука-
Врублівецька представлене лише одиничним
екземпляром. Питання часу переорієнтації
виробництва на макролітичні вироби і само-
стійності розвитку цього явища залишається
відкритим. Для його вирішення необхідні по-
дальші дослідження кам’яних матеріалів по-
чатку В/І та залучення комплексів більш ран-
ніх етапів розвитку трипільської культури з
Пруто-Дністровського межиріччя.
Бибиков С.Н. Из истории каменных серпов на Юго-Востоке Европы // СА. — 1962. — №3. — С. 3—25.
Збенович В.Г. Ранний этап трипольской культуры на территории Украины. — К., 1989.
Колесников О.Г. Нові поселення середнього Трипілля в Подністров’ї // Археологія. — 1985. — 49. — С. 49—53.
Коробкова Г.Ф. Хозяйственные комплексы ранних земледельческо-скотоводческих обществ юга СССР. — Л., 1987.
Кричевський Є.Ю. Древнее население Западной Украины в эпоху неолита и ранней бронзы // КСИИМК. —
1940. — ІІІ. — С. 3—13.
Пассек Т.С. Трипольские поселения на Днестре // КСИИМК. — 1950. — ХХХІІ. — С. 40—56.
Пассек Т.С. Раннеземледельческие (трипольские) племена Поднестровья. — 1961 (МИА — 84).
Петрунь В.Ф. Використання мінеральної сировини населенням трипільської культури // ЕТК. — 2004. — Т. 1. —
С. 199—218.
Попова Т.А. Хронология Поливанового Яра и ее значение для периодизации трипольской культуры // КСИА. —
№ 157. — 1979. — С. 69—72.
Рудинський М.Я. Поповгородський вияв культури мальованої кераміки // Антропологія. — 1930. — Т. 3. — С. 235—256.
Рудинський М.Я. Деякі підсумки та ближчі завдання палеоетнологічних вивчень у межах УССР. Палеоліт. Епіпа-
леоліт. Ранній неоліт // Антропологія. — 1931. — Т. 4. — С. 145—184.
Сеньковский Ю.Н. Литогенез кремнистых толщ Юго-Запада СССР. — К., 1977.
Черновол Д.К., Пичкур Е.В., Шидловський П.С., Дяченко А.В. Новый археологический комплекс культуры линейно-
ленточной керамики в Верхнем Поднестровье // С.Н. Бибиков и первобытная археология. — Спб., 2009. —
С. 247—253.
Надійшла 05.04.2015
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 1104
И.С. Радомский, Е.А. Якубенко
КАМЕННЫЙ ИНВЕНТАРЬ ПОСЕЛЕНИЯ ОЗАРИНЦЫ
Статья посвящена публикации материалов трипольского поселения начала этапа В/І Озаринцы (уроч. Попов Го-
род), Могилев-Подольского р-на Винницкой обл. Проводится анализ технологии расщепления и определяется
технологическое направление в раскалывании камня. Производственный инвентарь характеризуется высоким
индексом пластинчатости с применением в технике скалывания как удара, так и отжима (ручного и усиленного).
Производство отщеповых заготовок осуществлялось, в первую очередь, для изготовления наконечников мета-
тельного оружия. Шлифованные орудия представлены яркими сериями, использовались в деревообработке. В
коллекции представлены как заготовки к шлифованным орудиям, так и готовые изделия. Также присутствуют
топоры с элементами сверления.
Сравнивая материалы с синхронными памятниками, прослеживается однообразие в технике первичного и
вторичного расщепления. В то же время остается открытым вопрос заимствования или же постепенного развития
в производстве широких пластин с использованием усиленного отжима. Также ставится вопрос о времени начала
производства треугольных наконечников стрел в среде трипольского общества.
I.S. Radomskyi, О.О. Yakubenko
STONE IMPLEMENTS FROM OZARYNTSI SETTLEMENT
The paper is devoted to the publication of materials from Ozaryntsi, a Trypillian settlement of the beginning of phase В/І
in Popiv Horod gully, Mohyliv-Podilskyi Region of Vinnytsia Oblast. The analysis of knapping technology is made and the
technological direction in splitting of stone is determined. Tools production is characterized by a high index of blades with
usage of chipping technique of both blow, and pressure (normal pressure and enhanced pressure). Production of flake blanks
was intended first of all for making thrown weapons points. Polished tools are represented by series of tools used in timber
processing. The collection includes both blanks for polished tools and finished products. Axes with elements of drilling are
also present.
Comparing materials with synchronous monuments with settlement Ozarnitsy, the authors trace the uniformity in tech-
nique of primary and secondary splitting. At the same time, the problem of borrowing or the gradual development of pro-
duction of wide blades by using intensified pressure knapping remains unsolved. Also the issue of the beginning of triangular
arrowheads production in Trypillian society is raised.
Вже не один рік Північна експедиція Інститу-
ту археології НАНУ співпрацює з пошуковими
організаціями і Боярським краєзнавчим музе-
єм. У межах цього співробітництва надають-
ся консультації пошуковим загонам, здійсню-
ється атрибуція виявлених у місцях бойових
І.А. Готун, С.А. Горбаненко
КОМПЛЕКС ЗЕМЛЕРОБСЬКИХ ЗНАРЯДЬ З ОКОЛИЦЬ БОЯРКИ
Публікацію присвячено знаряддям для обробітку ґрунту і збирання врожаю, виявленим нещодавно на околиці м. Боярка
на Київщині. Описано виставлені у Боярському музеї наральник і чересло, що могли експлуатуватись у складі одного
землеробського пристрою із попередніх надходжень і охарактеризовано наральник, 5 провушних і втульчастих моти-
чок, 7 серпів та коса, переданих до установи останнім часом. Наведено територію і хронологію побутування подібних
виробів. Крізь призму даних стосовно фіксації таких знарядь у регіоні зроблено висновок щодо ролі й місця комплексу для
вивчення історії землеробства наприкінці I – на початку II тис.
К л ю ч о в і с л о в а: Боярський краєзнавчий музей, наральник, мотичка, серп, коса, комплекс землеробських знарядь.
© І.А. ГОТУН, С.А. ГОРБАНЕНКО, 2016
дій на території пам’яток археологічних ма-
теріалів, за необхідності обстежуються пунк-
ти їх фіксації. Серед цікавих знахідок, наданих
для опрацювання останнім часом — комплекс
землеробських знарядь, нещодавно знайдений
в околицях Боярки спеціальною пошуковою
групою «Корчагінець» Українського фонду по-
|
| id | arheologia-com-ua-article-202 |
| institution | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| issn | 2616-499X |
| keywords_txt_mv | |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-08-07T01:03:18Z |
| publishDate | 2016 |
| publisher | Institute of Archaeology NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | arheologiacomua/4b/6e850cab24f376c1ccdf0732eb239b4b.pdf |
| spelling | arheologia-com-ua-article-2022020-04-06T08:34:21Z Stone implements from Ozaryntsi settlement Каменный инвентарь поселения Озаринцы Кам’яний інвентар поселення Озаринці Radomskyi, Ivan S. Yakubenko, Оlena О. Middle Dnister, Trypillia, stone equipment, technological orientation. Середній Дністер, Трипілля, кам’яний інвентар, технологічна направленість. The paper is devoted to the publication of materials from Ozaryntsi, a Trypillian settlement of the beginning of phase В/І in Popiv Horod gully, Mohyliv-Podilskyi Region of Vinnytsia Oblast. The analysis of knapping technology is made and the technological direction in splitting of stone is determined. Tools production is characterized by a high index of blades with usage of chipping technique of both blow, and pressure (normal pressure and enhanced pressure). Production of flake blanks was intended first of all for making thrown weapons points. Polished tools are represented by series of tools used in timber processing. The collection includes both blanks for polished tools and finished products. Axes with elements of drilling are also present. Comparing materials with synchronous monuments with settlement Ozarnitsy, the authors trace the uniformity in technique of primary and secondary splitting. At the same time, the problem of borrowing or the gradual development of production of wide blades by using intensified pressure knapping remains unsolved. Also the issue of the beginning of triangular arrowheads production in Trypillian society is raised. Статья посвящена публикации материалов трипольского поселения начала этапа В/І Озаринцы (уроч. Попов Город), Могилев-Подольского р-на Винницкой обл. Проводится анализ технологии расщепления и определяется технологическое направление в раскалывании камня. Производственный инвентарь характеризуется высоким индексом пластинчатости с применением в технике скалывания как удара, так и отжима (ручного и усиленного). Производство отщеповых заготовок осуществлялось, в первую очередь, для изготовления наконечников метательного оружия. Шлифованные орудия представлены яркими сериями, использовались в деревообработке. В коллекции представлены как заготовки к шлифованным орудиям, так и готовые изделия. Также присутствуют топоры с элементами сверления. Сравнивая материалы с синхронными памятниками, прослеживается однообразие в технике первичного и вторичного расщепления. В то же время остается открытым вопрос заимствования или же постепенного развития в производстве широких пластин с использованием усиленного отжима. Также ставится вопрос о времени начала производства треугольных наконечников стрел в среде трипольского общества. Розглянуто кам’яні матеріали трипільської пам’ятки етапу В/І Озаринці на Середньому Дністрі та визначено технологічні особливості обробки каменю. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2016-03-25 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/202 10.15407/archaeologyua2016.01.097 Arheologia; No 1 (2016): Arheologia; 97-104 Археологія ; № 1 (2016): Археологія; 97-104 Археология; № 1 (2016): Arheologia; 97-104 2616-499X 0235-3490 10.15407/archaeologyua2016.01 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/202/191 |
| spellingShingle | Середній Дністер Трипілля кам’яний інвентар технологічна направленість. Radomskyi, Ivan S. Yakubenko, Оlena О. Кам’яний інвентар поселення Озаринці |
| title | Кам’яний інвентар поселення Озаринці |
| title_alt | Stone implements from Ozaryntsi settlement Каменный инвентарь поселения Озаринцы |
| title_full | Кам’яний інвентар поселення Озаринці |
| title_fullStr | Кам’яний інвентар поселення Озаринці |
| title_full_unstemmed | Кам’яний інвентар поселення Озаринці |
| title_short | Кам’яний інвентар поселення Озаринці |
| title_sort | кам’яний інвентар поселення озаринці |
| topic | Середній Дністер Трипілля кам’яний інвентар технологічна направленість. |
| topic_facet | Middle Dnister Trypillia stone equipment technological orientation. Середній Дністер Трипілля кам’яний інвентар технологічна направленість. |
| url | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/202 |
| work_keys_str_mv | AT radomskyiivans stoneimplementsfromozaryntsisettlement AT yakubenkoolenao stoneimplementsfromozaryntsisettlement AT radomskyiivans kamennyjinventarʹposeleniâozarincy AT yakubenkoolenao kamennyjinventarʹposeleniâozarincy AT radomskyiivans kamânijínventarposelennâozarincí AT yakubenkoolenao kamânijínventarposelennâozarincí |