З досвіду консерваційно-реставраційних робіт у Національному історико-археологічному заповіднику “Ольвія” НАН України

Buiskykh , Alla V.; Bieliayev, Oleksandr S.; Krutilov, Valerii V.

doi:10.15407/archaeologyua2016.01.118

З досвіду консерваційно-реставраційних робіт у Національному історико-археологічному заповіднику “Ольвія” НАН України

The measures on conservation and restoration are systematically taken in the National Historical and Archaeological Preserve (NHAP) «Olbia» in order to prepare for exposition the building remains uncovered in various seasons. An experience of conducting such works is theoretically substantiated as a...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Археологія
Date:	2016
Issue:	1
Pages:	118-125
ISSN:	2616-499X
Author Affiliations:	Alla V. Buiskykh — Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine Oleksandr S. Bieliayev Valerii V. Krutilov — Institute of Archeology, NAS of Ukraine — ORCID: 0000-0002-2464-9176
Main Authors:	Buiskykh , Alla V., Bieliayev, Oleksandr S., Krutilov, Valerii V.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2016
Subjects:	Ольвія Борисфен античність будівництво консервація кладок музеєфікація.
Online Access:	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/204
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Chemistry, Physics and Technology of Surface
Download file:

Institution

Chemistry, Physics and Technology of Surface

_version_	1872824477607264256
author	Buiskykh , Alla V. Bieliayev, Oleksandr S. Krutilov, Valerii V.
author_facet	Buiskykh , Alla V. Bieliayev, Oleksandr S. Krutilov, Valerii V.
author_institution_txt_mv	[ { "author": "Alla V. Buiskykh ", "institution": "Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine", "orcid": "" }, { "author": "Oleksandr S. Bieliayev", "institution": null, "orcid": "" }, { "author": "Valerii V. Krutilov", "institution": "Institute of Archeology, NAS of Ukraine", "orcid": "0000-0002-2464-9176" } ]
author_orcid_str_mv	0000-0002-2464-9176
author_sort	Buiskykh , Alla V.
baseUrl_str	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai
collection	OJS
container_end_page	125
container_issue	1
container_start_page	118
container_title	Археологія
container_volume
datestamp_date	2020-04-06T08:34:21Z
description	The measures on conservation and restoration are systematically taken in the National Historical and Archaeological Preserve (NHAP) «Olbia» in order to prepare for exposition the building remains uncovered in various seasons. An experience of conducting such works is theoretically substantiated as a part of scientific and research work of the Preserve (works headed by S.D. Kryzhytskyi, V.V. Krapivina, and O.S. Bieliayev). Besides the conservation of the priority building remains excavated in the Upper and the Lower City (dwellings, public structures, cultic objects: temples and altars, and the defensive ensemble structure), there is a practical experience of conducting the restoration works in the Preserve «Olbia», namely, the life reconstruction of a krepis and a mound of Heuresibios and Arete’s barrow. Conducted in the recent seasons are the conservation works on the reconstruction of partly lost laying of the rooms in the Eastern trade building at Olbian agora. Similar works were managed to be done at Berezan Island for the first time in the years of research. Conservated there, are the objects at Aphrodite temenos: a temple, an altar, a temenos fence, as well as the objects of public (?) usage consisting of a room, a yard with an altar in the centre surrounded by a fence. The objects mentioned are put into exposition of the NHAP «Olbia».
doi_str_mv	10.15407/archaeologyua2016.01.118
first_indexed	2026-08-07T01:03:23Z
format	Article
fulltext	ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 1118 Охорона пам’яток археології На території Національного історико-архео- логічного заповідника «Ольвія» НАН України зберігається значна кількість, виявлених про- тягом понад століття, різноманітних об’єктів, які мають історико-археологічну й культурну цінність та становлять частину національно- го надбання. Усі вони складають експозицію під відкритим небом, музеєфікація якої зараз є невід’ємною частиною науково-дослідної ро- боти заповідника. Такі роботи проводяться, починаючи від кінця 1950-х рр., проте лише упродовж останніх двох десятиріч вони набули системного характеру. Консерваційні заходи на території городища здійснюються відповідно до кількох пов’язаних між собою напрямків. Конкретна стратегія про- ведення консерваційно-реставраційних заходів на базі НІАЗ «Ольвія» вже отримала наукове обґрунтування та була реалізована на визначе- них прикладах (Беляев 1994, с. 17—19; Бєляєв, Кудренко 1994, с. 104—106; Крижицький 2001, с. 19 сл.; Крижицький 2001а, с. 9 сл.). Практич- ний досвід доводить, що неухильне дотриман- ня та подальше вдосконалення цієї стратегії є невід’ємною частиною науково-дослідної робо- ти, загалом пов’язаної з археологічним вивчен- ням такої складної багатошарової пам’ятки як Ольвія (Крыжицкий 2004, с. 209—210). Перш за все, це питання збереження архі- тектурно-будівельної спадщини, виявленої в різних районах міста, починаючи з 1900-х рр. Залишки будівель, що збереглися від того часу, як найбільш репрезентативні з точки зору їх- нього подальшого експонування, нині потребу- А.В. Буйських, О.С. Біляєв, В.В. Крутілов З ДОСВІДУ КОНСЕРВАЦІЙНО-РЕСТАВРАЦІЙНИХ РОБІТ У НАЦІОНАЛЬНОМУ ІСТОРИКО- АРХЕОЛОГІЧНОМУ ЗАПОВІДНИКУ «ОЛЬВІЯ» НАН УКРАЇНИ У статті подано короткий огляд основних консерваційних заходів, спрямованих на музеєфікацію залишків античних споруд, що булі здійснені в Ольвії та на о. Березань протягом останніх років. К л ю ч о в і с л о в а: Ольвія, Борисфен, античність, будівництво, консервація кладок, музеєфікація. © А.В. БУЙСЬКИХ, О.С. БІЛЯЄВ, В.В. КРУТІЛОВ, 2016 ють найбільшої уваги, зважаючи на багаторіч- ний руйнівний вплив природно-кліматичного фактора. Серед найголовніших чинників — на- явність берегової абразії, що сприяє зсуву ґрун- ту, і руйнуванню культурного шару відповідно, атмосферні опади, вологість, рослинність. Усі перелічені фактори в певній мірі зумовлюють руйнування стін — навіть тих, до яких десяти- ліття чи два тому вже було вжито консервацій- них заходів. Тому постійний моніторинг їхньо- го стану має на меті консервацію пріоритетних будівельних залишків — наземних та підваль- них стін, вимощення дворів та вулиць, водого- нів тощо. До того ж, до появи постійної охоро- ни на території заповідника в 2006 р., руйнів- ний характер мав й антропогенний фактор, що призвело до повної або часткової втрати низки розкопаних об’єктів на городищі (див. детал.: Крапівіна 2001, с. 7—8). На сьогодні розкопано приблизно 5 га від загальної збереженої площі пам’ятки, що становить 30 га (Крижицький 2001, с. 26); розкопи, в яких експонуються ар- хітектурні об’єкти, знаходяться у Верхньому (переважно), Терасному та Нижньому містах. Частина відкритих об’єктів, що пережила декілька воєнних лихоліть та руйнувань, була частково відновлена в 1960-ті рр. за допомогою контрфорсів із каменю та цементного облицю- вання, які підтримували мурування, що випи- ралося під тиском маси ґрунту (рис. 1) й пер- шим втрачало свою експозиційну привабли- вість. Досвід його поступової заміни шляхом повного або часткового перемуровування стін на основі нового, спеціально приготованого розчину та макетування в натуральний розмір зруйнованих залишків або тих, у конструкції ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 1 119 яких був відсутній камінь, виявився цілком по- зитивним (див. детал.: Бєляєв, Кудренко 1994, с. 103—104). Окрім того, мурування піднімалося на певну висоту (проте не вище від максималь- но збереженого на момент розкопок), віднов- лювалися дверні коробки, вікна в підвальних приміщеннях, докладалися розбиті або втраче- ні фрагменти вимощення, обрамлення цистерн у подвір’ях, сходи в підвальних приміщеннях. У роботах використано автентичний оброблений камінь, що походить із розкопок (часто — той, що випав із стін), без застосування сучасного матеріалу, який дисонував би у фасадах муру- вання. Таким чином було законсервовано низ- ку об’єктів і будівельних комплексів, яким по- вернуто початковий вигляд, зафіксований на момент розкопок. Практичним досвідом уста- новлено, що в умовах під відкритим небом по- дібні роботи слід повторювати з періодичністю до 25 років (Крижицький 2001, с. 32). Це, перш за все, стосується будинків, відкритих у Ниж- ньому та Верхньому містах (рис. 2; 3), в яких підновлено або відтворено, відповідно до пла- ну будівлі, мурування як у підвалах, так і в на- земних приміщеннях (Бєляєв, Кудренко 1994, с. 103 сл.; Беляев 1995, с. 43—45). Практично всі об’єкти Верхнього міста вже зараз залучено до екскурсійних маршрутів заповідника, на черзі — об’єкти Нижнього міста (Біляєв 2003, с. 53—54; Беляев 2004, с. 58—59). Необхідно додати, що методику консервації будівельних комплексів, яка пройшла успішну апробацію в Ольвії, було враховано під час проведення аналогічних за- ходів на другій за значенням пам’ятці антично- го часу Північно-Західного Причорномор’я — у Тірі (Беляев, Росохацкий 1999, с. 52 сл.). Окрім відновлення фундаментних рядів мурування, які хоча й частково, але все ж таки збереглися, роботи з консервації велися і на будівлях, які повністю втратили кам’яне муру- вання. Так, якщо на кінець 1970-х рр. для від- творення плану таких споруд використовува- лися повномасштабні макети фундаментів із сучасних матеріалів (храми Аполлона Дельфі- нія й Зевса, а також Велика стоя на Східному теменосі (рис. 4), то під час музеєфікації храму Аполлона Лікаря на Західному теменосі було застосовано інший метод. Стародавні вибір- ки кам’яного мурування засипано відпрацьо- Рис. 1. Будинок на ділянці А — приклад консервації 1960-х рр. Рис. 2. Підвали Західного торговельного ряду на оль- війській агорі Рис. 3. Стіна з нішами будинку «жерця Агрота» в Цен- тральному кварталі Рис. 4. Храм Зевса на Східному теменосі — приклад макетування плану ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 1120 ваними керамічними фрагментами так, щоб повністю відтворити план храму (рис. 5). Що- річно ділянка теменосу підновлюється саме в такому вигляді й це не потребує додаткових фі- нансових або фізичних витрат. Окремо слід згадати реставрацію крепіди навколо кургану зі склепом Єврисивія та Арети ІІ ст. н.е. Реставраційним роботам за спеціаль- но розробленим проектом передували додат- кові археологічні дослідження по трасі крепі- ди з метою виявлення стародавніх фундамен- тів та вивчення їхнього стану, а також наукове обґрунтування доцільності проведення таких робіт із включенням збережених автентичних каменів крепіди до реконструйованого муру- вання. Відтворений комплекс кургану включав крепіду, частково відновлений земляний на- сип та вхід із сучасних матеріалів (Крыжицкий 2005, с. 425 сл.). Зараз він є однією з візитівок НІАЗ «Ольвія» та складає невід’ємну частину його історичного ландшафту (рис. 6). До іншого напрямку діяльності належать консерваційні роботи із залученням наукового штату Ольвійської експедиції, оскільки прово- дилися безпосередньо під час щорічних польо- вих сезонів. Ідеться про консервацію архео- логічних та будівельних об’єктів, передусім різного роду земляних заглиблень та ям, від- працьованим ґрунтом по закінченню розко- пок. Слід мати на увазі, що частина відкритих археологічних об’єктів становить науковий ін- терес лише для фахівців-археологів. Перш за все, це заглиблені земляні (напівземлянки, ями) або вкрай фрагментовані кам’яні спору- ди, які, зазвичай, не мають експозиційної при- Рис. 5. Храм Аполлона Лікаря на Західному теменосі — приклад експонування плану за допомогою черепків Рис. 6. Курган Єврисивія та Арети — реконструкція крепіди та насипу Рис. 7. Оборонний мур північної стіни римської цита- делі. Розкопки Д.М. Хмелевського, наукове керівниц- тво С.Д. Крижицького Рис. 8. План Східного торговельного ряду (за: Леви 1985) ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 1 121 вабливості. Залишати такі споруди для експо- зиції не рекомендовано (Крижицький 2001, с. 30). Саме тому вони засипаються відпрацьо- ваним ґрунтом опісля їхньої фіксації, а через рік — остаточно нівелюються внаслідок осі- дання в зимовий період. Таким чином досяга- ється консервація будівельних решток у поєд- нанні з музеєфікацією пріоритетних об’єктів. На жаль, сучасними методами консервації не вдається зберегти такі монументальні земляні споруди, як підземні склепи ольвійського місь- кого некрополя, які б складали досить ефектну частину експозиції. Зараз усі вони після від- криття та фіксації також засипаються відпра- цьованим ґрунтом. Ще одна нагальна проблема, з якою в Оль- вії зустрічаються фахівці мало не щорічно: це питання як зберегти споруди чи їхні частини, побудовані з глини (сирцевої цегли) або т.зв. шарові конструкції з лесу та золи, що замі- няли кам’яні фундаменти. Вони є унікальни- ми об’єктами для вивчення стародавньої архі- тектури та будівельної справи півдня сучасної України. Багаторічні намагання їх законсерву- вати для подальшого експонування, на жаль, були безуспішними та довели, що на сьогод- ні найкращим способом їхнього збереження є повне засипання ґрунтом, оскільки нищів- не руйнування, як наслідок впливу атмосфер- них опадів, зупинити або локалізувати поки не вдається (див. детальніше: Крапивина 2005, с. 44—45; 2007, с. 24—26). Реалізовані за останні десятиліття методич- ні рекомендації були враховані для науково- го обґрунтування невідкладних заходів, спря- мованих на охорону об’єктів археологічної спадщини, що зберігаються на території НІАЗ «Ольвія» і до цього часу не були залучені до екскурсійних маршрутів заповідника з причи- ни втрати свого експозиційного вигляду. Перш за все, це стосується комплексу споруд пів- нічного оборонного муру римської цитаделі, який був досліджений у першій чверті ХХ ст. і викликає значний історико-культурний ін- терес (Крыжицкий 2004а, с. 137 сл.). За де- кілька років тут прибрано масиви відпрацьо- ваного ґрунту, що сплив у розкопи, повторно розчищено частину ворітного проїзду, уточне- но план будівельного комплексу т.зв. «казар- ми», яку було прибудовано до стіни, та закон- сервовано її фундаменти. Окрім того, виявило- ся, що для подальшої консервації унікального оборонного комплексу необхідно продовжити дослідження куртини на захід від воріт (рис. 7) по трасі новітньої вибірки каменю. Нову час- тину міського оборонного муру, з огляду на її збереженість, також доцільно долучити до екс- понування просто неба (Крижицький, Хме- левський, Буйських 2014, с. 193—194). Зважаючи на сучасний стан нерухомих пам’яток у центральній частині заповідника «Ольвія», було вирішено залучити до консер- ваційних заходів споруду, розкопану в 1946— 1949 рр та в 1950—1959 рр., — Східний торго- вельний ряд. Ця будівля оперізувала агору зі сходу, мала витягнутий прямокутний, імовір- но, симетричний план та складалася з понад дев’яти приміщень, східний фасад яких було, на думку авторів розкопок, оформлено на- скрізним портиком (рис. 8). Практично від усіх приміщень збереглися лише нижні рівні фун- даментів (Леви 1985, с. 96—98). Зараз цю спо- руду слід інтерпретувати як стою, яка разом із Великою стоєю формувала ансамбль агори за елліністичної доби. За роки, що минули від часу розкопок, практично до нижнього ряду було зруйноване мурування багатьох примі- Рис. 9. Східний торговельний ряд. Загальний вигляд із півдня станом на 2013 р., до проведення консервацій- них заходів Рис. 10. Східний торговельний ряд. Загальний вигляд з півдня станом на 2015 р., після закінчення консерва- ційних заходів ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 1122 щень, подекуди зникло мурування поперечних стін, а загальний незадовільний стан об’єкта доповнила маса землі, яка напливла з високих бортів розкопу до приміщення та на залишки мурування (рис. 9). Тому заходи для консервації й часткової рес- таврації мурування приміщень Східного торго- вельного ряду проводилися відповідно до ме- тодики, що застосовується впродовж останніх двадцяти років проведення подібних робіт на території Ольвії та добре зарекомендувала себе в місцевих умовах. За основу було прийнято метод сухого мурування з додатковою (меха- нічною) обробкою чолової поверхні, щоб піді- гнати камені та забутувати дрібним бутом вну- трішню частину мурування, використовуючи сучасний розчин (Біляєв 2001, с. 24). Урахова- но також методичні рекомендації щодо відтво- рення автентичного планування найранішого будівельного періоду, який становить найбіль- ший інтерес із точки зору реалізації первинно- го задуму архітектора, для правильного бачен- ня не лише конкретної споруди, а й будівель- ного ансамблю (Крыжицкий 2004, с. 210). У результаті впродовж двох років було музеєфі- ковано чотири приміщення (рис. 10). Роботи почали проводити з південного при- міщення, в якому від мурування in situ лишило- ся декілька каменів. У результаті було відтворе- но по два-три ряди мурування в усіх чотирьох стінах, внутрішнє забутовування покладено на розчині, збережено автентичну частину східної стіни. Північна стіна має довжину 3,0 м, висо- ту — 0,45 м, ширину —1,07 м; відповідні роз- міри південної стіни становлять: 2,7 м, 0,4 м та 0,6 м; виміри західної стіни: 5,4 м, 0,5 м та 0,6 м. У східній стіні довжина відтвореної час- тини становить 2,7 м, висота — 10,5 м, шири- на — 0,4 м (рис. 11). У другому південному приміщенні збереже- не мурування виведено на одну висоту, прак- тично повністю відновлено східну стіну, від якої збереглося декілька каменів. Докладено два ряди східної стіни, розчином закріплено за- бутівне каміння та тильну сторону, які утриму- ють масив ґрунту. Законсервовані стіни мають такі розміри (довжина, висота, ширина): схід- на стіна — 4,0 м, 0,4 м, 0,6 м; західна — 4,0 м, 0,35 м, 0,4 м; північна — 3,7 м, 0,6 м, 0,8 м; пів- денна — 1,05 м, 0,2 м, 1,07 м. У третьому південному приміщенні було частково поновлено два ряди східного та за- хідного мурування, у північній стіні доповне- но чотири ряди. Розміри законсервованих стін (довжина, висота, ширина): східна сті- на — 12,2 м, 0,35 м, 0,6 м; західна — 12 м, 0,4 м, 0,55 м; північна — 2,8 м, 0,5 м, 0,6 м. У четвертому приміщенні частково зберігся нижній ряд східної стіни, наявні значні втра- ти мурування західної стіни, у південній сті- ні зруйновані верхні ряди. Тому в східній сті- ні було викладено й закріплено розчином три ряди каменів із забутовуванням тильної сторо- ни. У північній і південній стінах доповнено один-два ряди фасадів. Розміри законсервова- них стін (довжина, висота, ширина): східна та західна стіни — 8,3 м, 0,6 м, 0,3 м; північна — 0,7 м, 0,2 м, 0,3 м; південна — 8,3 м, 0,56 м, 0,55 м. Після закінчення робіт було вирішено частково прибрати напливи ґрунту з бортів, а місце їхнього примикання до кладок подеку- ди обкласти плитами для запобігання подаль- шим напливам. У результаті об’єкт набув ціл- ком експозиційного вигляду. Окрім Ольвії, консерваційні роботи впер- ше проводилися на о. Березань (античний Бо- рисфен), який є складовою частиною НІАЗ «Ольвія». Тут було вирішено музеєфікувати два об’єкти — споруди теменосу Афродіти та бу- дівлі, відкритої на північному сході від неї. Те- менос включав храм, круглий вівтар та огоро- жу (Назаров 2001, с. 154 сл., рис. 2). Ансамбль Рис. 11. Південне приміщення Східного торго- вельного ряду Рис. 12. Теменос Афродіти в Борисфені станом на 2014 р., після закінчення консерваційних заходів ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 1 123 споруд повністю відкрито в 1987 р. За час, що минув, частково було зруйноване фундамент- не та наземне мурування храму та огорожі, ви- кришилося глиняне забутовування вівтаря. У результаті консерваційних заходів було докла- дено два ряди двофасадного мурування пів- нічної стіни храму, завдовжки 4,5 м, заввиш- ки 0,4 м та завширшки 0,6 м. За цією системою було викладено зруйновану південну стіну. Східну й західну стіни наосу законсервовано до висоти 0,3 м, відновлено зруйновані анти — на торцеві стіни встановлено пласкі прямокут- ні плити (розміри: 0,5 × 0,3 м та 0,5 × 0,5 м, від- повідно). Також підновлено огорожу, а плити вівтаря скріплено розчином (рис. 12). На ділянці, де тривають археологічні до- слідження, була відкрита споруда другої поло- вини VI—V ст. до н.е., яка мала, скоріш за все, громадське (культове?) призначення. Будівель- на історія ділянки, де знаходиться споруда, складається з декількох періодів, кожен з яких представлений різними об’єктами. Саме на цій ділянці було відкрито гончарні печі із залиш- ками бракованої продукції місцевого гончар- ного ремесла середини VI ст. до н.е. (Крутілов 2015, с. 116 сл.), що має непересічне значення для вивчення історії та економіки Борисфе- на. Однак, зважаючи на низку об’єктивних та суб’єктивних обставин, які унеможливлюва- ли збереження та експонування печей in situ, було прийнято рішення засипати їх піском та законсервувати. Для експозиції ж обрано спо- руди наступного будівельного періоду, які пе- рекрили зазначені печі. Поява цих споруд відноситься до другої половини VI ст. до н.е., у кінці першої чвер- ті V ст. до н.е. вони загинули внаслідок поже- жі, опісля чого були перебудовані. Скоріш за все, це будівлі із сирцевими стінами, зведені на кам’яних цоколях. У ранньому будівельному періоді споруда складалася з одного прямокут- ного в плані приміщення, розмірами близько 6,0 × 4,0 м, розташовувалася на розі кварталу та виходила на повздовжню й поперечну ву- лиці. Після пожежі до його південно-західної стіни в повздовжньому напрямку було прибу- довано стіну-огорожу Г-подібної форми, що оперезала подвір’я. У центрі подвір’я обладна- но квадратний глинобитний вівтар (Крутилов, Смирнов, Бодаренко 2013, с. 265), що дало підстави для міркувань про неординарність споруди. Функціональне призначення будів- лі ще до кінця не з’ясовано, проте, зважаючи на особливості планувальної структури, оче- видно, воно мало нежитловий характер. Тому для консервації споруд на ділянці було вибра- но саме ці завдяки збереженості їхніх кам’яних цоколів (рис. 12). У приміщенні першого будівельного періо- ду було ліквідовано пролом завширшки 1,5 м в муруванні, завдовжки — 5,7 м, додано два фа- садних ряди, скріплено розчином. В іншому муруванні, завдовжки 2,2 м, збереглося п’ять каменів, а його північно-східний кут виявив- ся зруйнованим. Цей кут було доповнено ка- мінням із розкопу. Подібним чином доповнено втрачені ряди іншого мурування приміщення й практично наново викладено два ряди фунда- ментної траншеї для збереження плану будівлі. Спочатку витягнуто забутовування, після чого обидві стіни з внутрішнього боку скріплено розчином. Потім стіни знову забутовано й скрі- плено розчином. Довжина відновленого ряду мурування фундаменту становить 5,7 м, шири- на — 0,5 м, висота — 0,3 м. Також позначено ре- конструйоване місце входу. Окрім того, для за- побігання осіданню ґрунту щільно засипано всі заглиблення всередині двору, навколо вівтаря. Таким чином, законсервовані об’єкти було до- лучено до екскурсійного маршруту на острові. Консерваційні роботи, що проводяться на території НІАЗ «Ольвія» вже встигли довести свою необхідність, з огляду на сьогоднішній стан пам’ятки та брак державного фінансуван- ня для виконання масштабніших робіт. Незва- жаючи на це, заходи, що вживаються, дозво- ляють підтримувати архітектурно-археологічні об’єкти заповідника в задовільному стані. Практичний досвід, здобутий у цій галузі, може бути корисним для проведення подібних робіт на інших археологічних пам’ятках Північного Причорномор’я. Рис. 13. Комплекс громадського (?) призначення в Бо- рисфені станом на 2014 р., після закінчення консерва- ційних заходів ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 1124 Беляев А.С. Консервация строительных остатков в Ольвии // Ольвия-200. Тез. докл. междунар. конф., посвящен- ной двухсотлетию археологического открытия Ольвии. — Николаев, 1994. — С. 17—20. Беляев А.С. Реставрация строительных остатков в Ольвии в 1995 году // Історія. Етнографія. Культура. Нові дослі- дження. Тези доп. першої обласної наукової краєзнавчої конф. — Миколаїв, 1995. — С. 43—45. Біляєв О.С. З досвіду консервації та реставрації кам’яних будівель в Ольвії // Ольвія та античний світ. Мат-ли наук. читань, присвячений 75-річчю утворення історико-археологічного заповідника «Ольвія» НАН Украї- ни. — К., 2001. — С. 24—25. Біляєв О.С. Реставраційні роботи в Ольвії в 2002 р. // АДУ 2001—2002 рр. — К., 2003. — С. 53—54. Беляев А.С. Концепция музеефикации Ольвии — музей под открытым небом // BORYSTHENIKA-2004. Мат-лы междунар. науч. конф. в 100-летию начала исследований острова Березань Э.Р. фон Штерном. — Николаев, 2004. — С. 57—60. Бєляєв О.С., Кудренко А.І. Про методику консервації і реставрації кам’яних будівельних залишків // Археологія. — 1994. — № 2. — С. 103—111. Беляев А.С., Росохацкий А.А. Консервация строительных объектов в Тире в 1997—1998 гг.: итоги и перспективы // Охрана и исследования памятников археологии в Одесской области. — Одесса, 1999. — Вып. 1. — С. 52—58. Крапівіна В.В. Розвиток справи охорони Ольвії та її зв’язок з археологічними дослідженнями // Ольвія та антич- ний світ. Матеріали наукових читань, присвячені 75-річчю утворення історико-археологічного заповідника «Ольвія» НАН України. — К., 2001. — С. 5—8. Крапивина В.В. К проблеме сохранения и музеефикации земляных сооружений // Античный город: проблемы со- хранения архитектурно-археологических комплексов. Мат-лы ІІ междунар. коллоквиума. — Керчь, 2005. — С. 44—45. Крапивина В.В. О концепции музеефикации античной Ольвии // Античный город: проблемы сохранения архитектурно-археологических комплексов. Материалы ІІ международного коллоквиума. — Керчь, 2007. — С. 24—26. Крутілов В.В. Керамічні печі з Борисфена середини VI ст. до н.е. // Археологія. — 2015. — № 2. — С. 116—124. Крутилов В.В., Смирнов А.И,. Бондаренко Д.В. Розкопки античного поселення на о. Березань (ділянка «ГШ») // АДУ 2012 р. — К.; Луцьк, 2013. — С. 264—265. Крижицький С.Д. Перспективи дослідження і збереження архітектурно-будівельних залишків Ольвії // Археоло- гія. — 2001. — № 4. — С. 19—35. Крижицький С.Д. Перспективи дослідження і збереження архітектурно-будівельних залишків Ольвії // Ольвія та античний світ. Матеріали наукових читань, присвячений 75-річчю утворення історико-археологічного запо- відника «Ольвія» НАН України. — К., 2001. — С. 9—13. Крыжицкий С.Д. К методике подготовки обоснования музеефикации архитектурно-археологических объектов античных городов Северного Причерноморья // Боспор Киммерийский и варварский мир в период анти- чности и средневековья. Этнические процессы. — БЧ. — Керчь, 2004. — V. — С. 209—211. Крыжицкий С.Д. Опыт подготовки обоснования музеефикации архитектурно-археологического объекта на при- мере входной части Ольвийской цитадели // Причерноморье, Крым, Русь в истории и культуре. Мат-лы ІІ Судакской междунар. науч. конф. — К.; Судак, 2004а. — Ч. III—IV. — С. 137—144. Крыжицкий С.Д. Археологическое обоснование к проекту реставрации кургана над склепом Еврисивия и Ареты в Ольвии // АДУ 2003—2004 рр. — Запоріжжя, 2005. — С. 425—433. Крижицький С.Д., Хмелевський Д.М., Буйських А.В. Дослідження північного оборонного комплексу римської цита- делі в Ольвії // Археологічні дослідження в Україні—2013. — К., 2014. — С. 193—194. Леви Е.И. Ольвия. Город эпохи эллинизма. — Л., 1985. Назаров В.В. Святилище Афродиты в Борисфене // ВДИ. — 2001. — № 1. — С. 154—165. Надійшла 09.10.2015 А.В. Буйских, А.С. Беляев, В.В. Крутилов ИЗ ОПЫТА КОНСЕРВАЦИОННО-РЕСТАВРАЦИОННЫХ РАБОТ В НАЦИОНАЛЬНОМ ИСТОРИКО- АРХЕОЛОГИЧЕСКОМ ЗАПОВЕДНИКЕ «ОЛЬВИЯ» НАН УКРАИНЫ В НИАЗ «Ольвия» в течение последних десятилетий систематически проводятся консервационно-реставрацион- ные мероприятия, направленные на музеефикацию строительных остатков, открытых в разные годы на горо- дище. Опыт проведения подобных работ получил теоретическое обоснование как часть научно-исследователь- ской работы заповедника (работы под руководством С.Д. Крыжицкого, В.В. Крапивиной, А.С. Беляева). Помимо консервации приоритетных строительных остатков, раскопанных в Верхнем и Нижнем городе (жилые дома, об- щественные сооружения, культовые объекты (храмы и алтари), постройки оборонительного ансамбля), в запо- веднике «Ольвия» имеется практический опыт проведения реставрационных работ — натурное восстановление ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 1 125 крепиды и насыпи кургана Еврисивия и Ареты. В последние годы были проведены консервационные работы по восстановлению частично утраченных кладок помещений Восточного торгового ряда на ольвийской агоре. Впервые за годы исследований подобные работы удалось провести на о. Березань. Здесь были законсервированы объекты теменоса Афродиты — храм, алтарь, ограда теменоса, а также объекты общественного (?) назначения, состоявшие из помещения, двора с алтарем в центре, окруженного оградой. Указанные объекты введены в экс- позицию НИАЗ «Ольвия». A.V. Buiskykh, O.S. Bieliayev, V.V. Krutilov TO THE EXPERIENCE OF CONSERVATION AND RESTORATION IN NATIONAL HISTORICAL AND ARCHAEOLOGICAL PRESERVE «OLBIA» OF NAS OF UKRAINE The measures on conservation and restoration are systematically taken in the National Historical and Archaeological Preserve (NHAP) «Olbia» in order to prepare for exposition the building remains uncovered in various seasons. An experience of conducting such works is theoretically substantiated as a part of scientific and research work of the Preserve (works headed by S.D. Kryzhytskyi, V.V. Krapivina, and O.S. Bieliayev). Besides the conservation of the priority building remains excavated in the Upper and the Lower City (dwellings, public structures, cultic objects: temples and altars, and the defensive ensemble structure), there is a practical experience of conducting the restoration works in the Preserve «Olbia», namely, the life reconstruction of a krepis and a mound of Heuresibios and Arete’s barrow. Conducted in the recent seasons are the conservation works on the reconstruction of partly lost laying of the rooms in the Eastern trade building at Olbian agora. Similar works were managed to be done at Berezan Island for the first time in the years of research. Conservated there, are the objects at Aphrodite temenos: a temple, an altar, a temenos fence, as well as the objects of public (?) usage consisting of a room, a yard with an altar in the centre surrounded by a fence. The objects mentioned are put into exposition of the NHAP «Olbia».
id	arheologia-com-ua-article-204
institution	Chemistry, Physics and Technology of Surface
issn	2616-499X
keywords_txt_mv
language	Ukrainian
last_indexed	2026-08-07T01:03:23Z
publishDate	2016
publisher	Institute of Archaeology NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	arheologiacomua/63/6495cd4518fadafda210629ae0ea8c63.pdf
spelling	arheologia-com-ua-article-2042020-04-06T08:34:21Z To the Experience of Conservation and Restoration in National Historical and Archaeological Preserve «Olbia» of Nas Of Ukraine Из опыта консервационно-реставрационных работ в Национальном историко-археологическом заповеднике «Ольвия» НАН Украины З досвіду консерваційно-реставраційних робіт у Національному історико-археологічному заповіднику “Ольвія” НАН України Buiskykh , Alla V. Bieliayev, Oleksandr S. Krutilov, Valerii V. Olbia, Borysphene, antiquity, construction, conservation of clusters, museum design. Ольвія, Борисфен, античність, будівництво, консервація кладок, музеєфікація. The measures on conservation and restoration are systematically taken in the National Historical and Archaeological Preserve (NHAP) «Olbia» in order to prepare for exposition the building remains uncovered in various seasons. An experience of conducting such works is theoretically substantiated as a part of scientific and research work of the Preserve (works headed by S.D. Kryzhytskyi, V.V. Krapivina, and O.S. Bieliayev). Besides the conservation of the priority building remains excavated in the Upper and the Lower City (dwellings, public structures, cultic objects: temples and altars, and the defensive ensemble structure), there is a practical experience of conducting the restoration works in the Preserve «Olbia», namely, the life reconstruction of a krepis and a mound of Heuresibios and Arete’s barrow. Conducted in the recent seasons are the conservation works on the reconstruction of partly lost laying of the rooms in the Eastern trade building at Olbian agora. Similar works were managed to be done at Berezan Island for the first time in the years of research. Conservated there, are the objects at Aphrodite temenos: a temple, an altar, a temenos fence, as well as the objects of public (?) usage consisting of a room, a yard with an altar in the centre surrounded by a fence. The objects mentioned are put into exposition of the NHAP «Olbia». В НИАЗ «Ольвия» в течение последних десятилетий систематически проводятся консервационно-реставрационные мероприятия, направленные на музеефикацию строительных остатков, открытых в разные годы на городище. Опыт проведения подобных работ получил теоретическое обоснование как часть научно-исследовательской работы заповедника (работы под руководством С.Д. Крыжицкого, В.В. Крапивиной, А.С. Беляева). Помимо консервации приоритетных строительных остатков, раскопанных в Верхнем и Нижнем городе (жилые дома, общественные сооружения, культовые объекты (храмы и алтари), постройки оборонительного ансамбля), в заповеднике «Ольвия» имеется практический опыт проведения реставрационных работ — натурное восстановление крепиды и насыпи кургана Еврисивия и Ареты. В последние годы были проведены консервационные работы по восстановлению частично утраченных кладок помещений Восточного торгового ряда на ольвийской агоре. Впервые за годы исследований подобные работы удалось провести на о. Березань. Здесь были законсервированы объекты теменоса Афродиты — храм, алтарь, ограда теменоса, а также объекты общественного (?) назначения, состоявшие из помещения, двора с алтарем в центре, окруженного оградой. Указанные объекты введены в экспозицию НИАЗ «Ольвия». У статті подано короткий огляд основних консерваційних заходів, спрямованих на музеєфікацію залишків античних споруд, що булі здійснені в Ольвії та на о. Березань протягом останніх років. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2016-03-25 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/204 10.15407/archaeologyua2016.01.118 Arheologia; No 1 (2016): Arheologia; 118-125 Археологія ; № 1 (2016): Археологія; 118-125 Археология; № 1 (2016): Arheologia; 118-125 2616-499X 0235-3490 10.15407/archaeologyua2016.01 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/204/193
spellingShingle	Ольвія Борисфен античність будівництво консервація кладок музеєфікація. Buiskykh , Alla V. Bieliayev, Oleksandr S. Krutilov, Valerii V. З досвіду консерваційно-реставраційних робіт у Національному історико-археологічному заповіднику “Ольвія” НАН України
title	З досвіду консерваційно-реставраційних робіт у Національному історико-археологічному заповіднику “Ольвія” НАН України
title_alt	To the Experience of Conservation and Restoration in National Historical and Archaeological Preserve «Olbia» of Nas Of Ukraine Из опыта консервационно-реставрационных работ в Национальном историко-археологическом заповеднике «Ольвия» НАН Украины
title_full	З досвіду консерваційно-реставраційних робіт у Національному історико-археологічному заповіднику “Ольвія” НАН України
title_fullStr	З досвіду консерваційно-реставраційних робіт у Національному історико-археологічному заповіднику “Ольвія” НАН України
title_full_unstemmed	З досвіду консерваційно-реставраційних робіт у Національному історико-археологічному заповіднику “Ольвія” НАН України
title_short	З досвіду консерваційно-реставраційних робіт у Національному історико-археологічному заповіднику “Ольвія” НАН України
title_sort	з досвіду консерваційно-реставраційних робіт у національному історико-археологічному заповіднику “ольвія” нан україни
topic	Ольвія Борисфен античність будівництво консервація кладок музеєфікація.
topic_facet	Olbia Borysphene antiquity construction conservation of clusters museum design. Ольвія Борисфен античність будівництво консервація кладок музеєфікація.
url	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/204
work_keys_str_mv	AT buiskykhallav totheexperienceofconservationandrestorationinnationalhistoricalandarchaeologicalpreserveolbiaofnasofukraine AT bieliayevoleksandrs totheexperienceofconservationandrestorationinnationalhistoricalandarchaeologicalpreserveolbiaofnasofukraine AT krutilovvaleriiv totheexperienceofconservationandrestorationinnationalhistoricalandarchaeologicalpreserveolbiaofnasofukraine AT buiskykhallav izopytakonservacionnorestavracionnyhrabotvnacionalʹnomistorikoarheologičeskomzapovednikeolʹviânanukrainy AT bieliayevoleksandrs izopytakonservacionnorestavracionnyhrabotvnacionalʹnomistorikoarheologičeskomzapovednikeolʹviânanukrainy AT krutilovvaleriiv izopytakonservacionnorestavracionnyhrabotvnacionalʹnomistorikoarheologičeskomzapovednikeolʹviânanukrainy AT buiskykhallav zdosvídukonservacíjnorestavracíjnihrobítunacíonalʹnomuístorikoarheologíčnomuzapovídnikuolʹvíânanukraíni AT bieliayevoleksandrs zdosvídukonservacíjnorestavracíjnihrobítunacíonalʹnomuístorikoarheologíčnomuzapovídnikuolʹvíânanukraíni AT krutilovvaleriiv zdosvídukonservacíjnorestavracíjnihrobítunacíonalʹnomuístorikoarheologíčnomuzapovídnikuolʹvíânanukraíni

З досвіду консерваційно-реставраційних робіт у Національному історико-археологічному заповіднику “Ольвія” НАН України

Institution

Similar Items