Аттична чорнолакова керамiка з Ольвiї в зiбраннi Археологiчного музею IА НАН України
Amount of Attic tableware and ceremonial ware finds in the Northern Black Sea region is large, and that is why they are so important since they provide information for detailed chronology of ancient material. The collection of finds from Olbia, which is exhibited in the Archaeological Museum of the...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Археологія |
|---|---|
| Datum: | 2020 |
| Heft: | 2 |
| Сторінки: | 71-83 |
| ISSN: | 2616-499X |
| Автори та афіліації: |
|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Institute of Archaeology NAS of Ukraine
2020
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/211 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Chemistry, Physics and Technology of Surface| _version_ | 1872824479159156736 |
|---|---|
| author | Chechulina, Iryna |
| author_facet | Chechulina, Iryna |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Iryna Chechulina",
"institution": "PhD student, Department of Archaeology and Museum Studies, Faculty of History, Taras Shevchenko Kyiv National University, laboratory assistant of the Classical Archaeology Department of the Institute of Archaeology of the NASU",
"orcid": "0000-0003-3783-6277"
}
] |
| author_orcid_str_mv | 0000-0003-3783-6277 |
| author_sort | Chechulina, Iryna |
| baseUrl_str | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 83 |
| container_issue | 2 |
| container_start_page | 71 |
| container_title | Археологія |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2020-07-03T07:49:38Z |
| description | Amount of Attic tableware and ceremonial ware finds in the Northern Black Sea region is large, and that is why they are so important since they provide information for detailed chronology of ancient material.
The collection of finds from Olbia, which is exhibited in the Archaeological Museum of the IA NASU is quite numerous. The investigated part of the material includes Attic black-glazed pottery, which was found in Olbia in different years at various sites of excavations, from 1962 to 2000.
The vast majority of the studied collection consists of vessels for drinking wine — eleven vessels of sixteen studied, dating by the Athenian Agora from 500 to 325 BC. Pottery for wine are represented by cups and kantharoi in various types. These are the cup — «bolsal» — two examples; cup-kantharos — two examples; one Hellenistic kantharos with an applique ornament and one kantharos — microform; cup-skyphos; stemmed dish; cup «delicate class» and a stemmed cup («vicup»).
«Opened» types of pottery include a bowl with an outturned rim 350—325 BC and a fish plate 350—325 BC, a saltcellar from the same time of production.
Rare finds of «closed» pottery forms are oinohoe with a relief ornament of V century BC.
All the forms above have direct analogies in the material from the Athenian Agora and finds of Attic black-glazed ware from other cities of the Northern Black Sea. These forms belong to the ceremonial tableware and demonstrate an active trade relation of Olbia with the Attic region during the Classical and Hellenistic time. The abundance of analogies from the ancient sites of the Black Sea region, including the cities of the Bosporus, as well as Chersonesos, Tyras, Histria, Apollonia, necropolises and settlements of their rural districts, proves that the import of Attic ceramics to Olbia was a part of a large trade expansion from Attica to the cities of Pont Euxine in V—IV centuries BC.
Trade relation were systematic, developing consistently, covering more and more ancient cities of the Black Sea region and beyond. Olbia was a strategic point on the main trade route to other cities and settlements along the western coast, across Olbia. For this reason, almost all categories of this type of tableware are among the finds of the settlement and necropolises of the city. Olbia’s collection of materials is a benchmark for other Northern Black Sea cities, which is why it needs thorough analysis and careful attention. |
| doi_str_mv | 10.15407/archaeologyua2020.02.071 |
| first_indexed | 2026-08-07T01:03:24Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 2 71
© І. О. Чечуліна, 2020
* ЧЕЧУЛІНА Ірина Олексіївна — аспірантка кафедри
археології та музеєзнавства історичного факультету
Київського національного університету імені Тараса
Шевченка, лаборант античного відділу Інституту ар-
хеології НАН України, ORCID 0000-0003-3783-6277,
irusia500@gmail.com
УДК [904.23:069.5](477.73)“652” https://doi.org/10.15407/archaeologyua2020.02.071
I. О. Чечулiна *
АТТИЧНА ЧОРНОЛАКОВА КЕРАМiКА З ОЛЬВiЇ
В ЗiБРАННi АРХЕОЛОГiЧНОГО МУЗЕЮ iА НАН УКРАЇНИ
Аттична чорнолакова кераміка — надійне джерело да-
тування археологічних комплексів та культурних наша-
рувань Ольвії. Колекція кераміки, що експонується в Ар-
хеологічному музеї Інституту археології НАНУ, — доволі
інформативна та цікава з точки зору різноманітності
форм та орнаментування. В експозиції представлені як
окремі речі, так і цілі комплекси посуду різного часу, пе-
реважно класичного та елліністичного.
К л ю ч о в і с л о в а: аттична чорнолакова кераміка, Оль-
вія, музейна колекція, Північне Причорномор’я, антична
доба, класичний період, елліністичний період.
Чорнолакова кераміка займає особливе місце
серед численних категорій імпорту з Аттики до
Північного Причорномор’я. Ольвія — як один
з найважливіших пунктів на торговому шляху
з Афін до узбереж Евксинського Понту — дуже
добре демонструє важливість вивчення цієї ка-
тегорії посуду, чи не найважливішої складової
заморської торгівлі.
Аттична чорнолакова кераміка водночас
належить і до масового археологічного мате-
ріалу, і до вишуканого столового посуду, який
виготовляли не лише в Аттиці. Цю технологію
намагались наслідувати у Великій Греції, Малій
Азії, на островах Егейського басейну, Македо-
нії та, звичайно, у Північному Причорномор’ї.
Проте лише майстрам з Аттики вдалося зберег-
ти технологію, що не змінилася з часом, блис-
кучу якість покриття та вишуканості форм.
У А рхеологічному музеї ІА НАН У країни
зберігається доволі численна та репрезента-
тивна колекція античних старожитностей, що
були знайдені в Ольвії. Це предмети культу,
вироби зі скла, кістки, предмети побуту, при-
краси, зброя та кераміка. Серед всієї колекції
античного посуду вирізняється чорнолаковий.
До дослідженого нами матеріалу належить ат-
тична чорнолакова кераміка, що була знайде-
на на території Ольвійського полісу, передусім
у самій Ольвії, в різні роки експедицією Інсти-
туту археології НАН України, переважно з 1962
до 2000 рр. 1
У статті розглянуто шістнадцять цілих по
судин з експозиції музею. Переважну більшість
складають посудини для пиття вина, що за ма-
теріалами Афінської Агори датуються у межах
500—325 рр. до н. е. (Sparkes, Talcott 1970) 2. Це,
зокрема, чаші типу «болсал» 420 р. до н. е. —
два екз.; канфароподібний килік 340—325 рр.
до н. е.; два канфари елліністичного часу з на-
кладним орнаментом кінця IV—III ст. до н. е.,
канфар класичної форми з канелюрами се-
редини IV ст. до н. е. та один канфар — мікро-
форма; скіфосоподібний килік 410 р. до н. е.;
чаша на високій ніжці 500 р. до н. е.; килік типу
«delicate class» 430 р. до н. е. та килік на ніжці
середини V ст. до н. е. («vicup»). Окрему гру-
пу столового посуду складають миски та таріл-
ки: це миска з відігнутим назовні краєм, рибне
блюдо 350—325 рр. до н. е. та солонка середи-
ни IV ст. до н. е. До рідкісних знахідок посуду
закритих форм належить ойнохоя з рельєфним
орнаментом V ст. до н. е.
Найдавнішим серед аттичного посуду, пред-
ставленого в колекції, є т. зв. блюда на ніжці
(«stemmed dish») (рис. 1). Форма складається
з неглибокої широкої чаші та високої ніжки.
Має стандартні розміри, 8,3 см заввишки, най-
більший діаметр у вінцях 19 см. Характерною
рисою є зігнутий до середини край вінець, що
1 Речі походять з різних ділянок Ольвії, причому зна-
хідки із розкопок до 1972 р. часто не зберегли свої
польові номери, тому зараз нелегко встановити, в
яких частинах міста вони були знайдені. Весь кера-
мічний матеріал добре збережений, всі посудини на-
лежним чином відреставровані.
2 У статті використано термінологію чорнолакового
посуду, прийняту за матеріалами Афінської Агори.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 272
нагадує валик, з потовщенням на максималь-
ній частині діаметру. Чорнолакове покриття
дуже якісне як ззовні, так і зсередини посу-
дини. Особливого декору немає, окрім смуги
без покриття із зовнішнього боку валика ніж-
ки. Згідно з типологією, що була розроблена за
знахідками з Афінської Агори, цей тип датуєть-
ся близько 500 р. до н. е. (Sparkes, Talcott 1970,
fig. 9: 958). Аналогічні форми бачимо серед ма-
теріалів Ольвії, зокрема вони походять із Захід-
ного теменоса (Русяева, Назарчук 2006, с. 462,
461), Центрального кварталу міста (Назарчук
2014, с. 351), некрополя Ольвії (Скуднова 1988,
с. 131—132) та античних міст Чорноморського
регіону (Коровина 1987, с. 11; Божкова 2008,
с. 121—122; Егорова 2014, с. 183).
Цей тип у різних розмірах був поширений в
Аттиці з кінця VI до другої чверті V ст. до н. е.
Великі миски, ймовірно, застосовувалися для
зберігання фруктів, горіхів, оливок. Можливо,
миски на високій ніжці могли використовува-
тися і як піксиди.
Загалом, миски та тарілки різних розмірів
та типів були популярними завжди, ймовірно
через їх зручність та багатофункціональність,
що стосується й цих форм у чорнолаковій тех-
ніці. У колекції, зокрема, представлена миска
з відігнутим назовні краєм, рибне блюдо та ма-
ленька миска — солонка.
Миски з відігнутим краєм («outturned rim»)
були поширені з останньої чверті V ст. до н. е.
Експонат має класичну форму, що складається
з широкої неглибокої чаші, що стоїть на низь-
кій кільцевій ніжці з жолобком, вінця трохи
потовщені та відігнуті назовні (рис. 2: 1). Роз-
мір максимального діаметра становить 10 см у
вінцях та 8,0 см у ніжці, висота 5,7 см. Цей ек-
земпляр за аналогічними матеріалами датуєть-
ся в межах 350—325 рр. до н. е. (Sparkes, Talcott
1970, fig. 8: 806). Характерним є орнаменту-
вання посудини — всередині розета з чотирьох
пальметок (рис. 2: 1). Цікаво, що попри доволі
погане покриття, сам штамп виконано дуже ре-
тельно, що не є характерним для IV ст. до н. е.
Знахідки посуду з таким орнаментом не раз ви-
являли в Ольвії раніше (Леви 1940, табл. XVII,
XXIII; Папанова 2000, рис. 13). Аналогії знахо-
димо по всьому Північнопричорноморському
регіону: Пантікапеї та поселенні «Чайка» (Его-
рова 2014, с. 177; 2005, с. 233), Німфеї (Соло-
вьев 2003, с. 141), Херсонесі (Zolotarev 2005,
p. 204; Стоянов 2005, с. 51), Мірмекії (Бутягин,
Чистов 2005, с. 144—145) та в містах материко-
вої та острівної Греції (Πέτρος, Τσουράτσογλου
1997, p. 39; Blonde 2007, p. 41). Характерною
відмінністю цього екземпляра є й те, що посу-
дина всередині має коло з червоного покрит-
тя, що покриває й штамп. Ймовірно, це стало-
ся через те, що миски ставилися одна на одну
і таким чином, саме на це місце не потрапило
достатньо кисню, через що посудина всереди-
ні набула червоного кольору, замість чорного.
З подібною метою, як і маленькі миски, ви-
користовували солонки, вони могли бути різ-
них розмірів та, відповідно, належали до різних
підтипів. Для IV ст. до н. е. були характерні ма-
ленькі миски та солонки із зігнутим до середи
ни краєм на кільцевій ніжці. Солонка (рис. 2:
2) датується в межах 350—325 рр. до н. е. Особ
ливістю є орнаментація стінок у вигляді кане-
люр — від вінець до придонного валика. Ка-
нелюри вертикальні, всі однакового розміру,
йдуть майже паралельного одна до одної; кане-
люри опуклі, округлі. Розміри посудини стан-
дартні — максимальний діаметр 8,0 см, з висо-
тою 3,4 см (Sparkes, Talcott 1970, fig. 9: 949).
Одним з типів посуду для подавання їжі
були різноманітні тарілки, що використовува-
лися повсякденно. До їх підтипу належать риб-
ні блюда, що досить часто знаходять у чорнола-
ковому оформленні. Рибні блюда почали пов
ністю покривати лаком близько 400 р. до н. е.,
проте ці екземпляри не численні, їх продовжу-
ють використовувати протягом елліністичного
періоду (Rotroff 1997, p. 83—107).
Класичним прикладом рибного блюда є екс-
понат з експозиції музею (рис. 2: 3). Датується
в межах 350—325 рр. до н. е. (Sparkes, Talcott
Рис. 1. Блюдо на ніжці 0-48-2938
Fig. 1. Stemmed dish 0-48-2938
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 2 73
1970, fig. 10: 1072). Блюдо має середні розмі-
ри — найбільший діаметр 18 см, висота 3,2 см.
Форму можна назвати як профільованою, так і
«пласкою» — вона утворює широку таріль, від
вінець пласка, при переході до центру тарілки
утворює «соусницю» — заглиблення у центрі
посудини, що, ймовірно, використовували для
подавання соусу чи стоку зайвої рідини. Рибні
блюда мають характерні для цих форм глибоко
відхилені назовні вінця та міцну кільцеву ніж-
ку з жолобком. Подібні тарілі відомі у Північ-
ному Причорномор’ї: хорі Ольвії, на поселен-
ні Козирка 2 (Данильченко 2000, с. 220), посе-
леннях на Нижньому Дону (Брашинский 1980,
с. 245), некрополях та сільській окрузі Німфею
(Грач 1999, с. 223; Соловьев 2003, с. 141), Хер-
сонесі (Стоянов 2005, с. 52), некрополі Істрії
(Teleaga, Zirra 2003, Тaf. 32, 35), такі само по-
судини, крім Афін, походять з Пафосу на Кіпрі
(Blonde 2007, p. 53).
Окрему доволі численну категорію чор-
нолакової кераміки становлять посудини для
пиття та зберігання вина. Н айбільш пошире-
ною формою були киліки. До киліків витонче-
них пропорцій належить тип киліків без висо-
кої ніжки (на кільцевому піддоні) — «Stemless».
Для архаїчного часу киліки цього типу вкрай
рідкісні, поширюються після 480 р. до н. е. Ки-
лік з експозиції МА ІА НАН України має не-
глибокий тулуб, низьку ніжку, прямі вінця, що
було характерно для початку століття та реб
ристу поверхню піддону із зовнішнього боку
(рис. 3). Розміри стандартні — 10 см у діамет
рі вінець, 6,0 см у висоті. Даний килік має осо-
бливість, характерну лише для киліків типу
«delicate class» — виступ із внутрішнього боку
тулуба. Форма датується 430 р. до н. е. (Sparkes,
Talcott 1970, fig. 5: 487) і належить до класич-
ної серії киліків цього типу з орнаментом. Ки-
лік має класичний для цього часу штамп: коло,
коло з пальметок, геометрично правильна зір-
ка, промені якої сходяться до центру компо-
зиції, з іншого боку завершуються рисочками
(див. рис. 3). Зовнішній бік дна прикрашено
двома концентричними колами чорного по-
криття із крапкою посередині. Серед матеріа-
лів Ольвії цей тип знаходять нерідко (Фарма-
ковский 1906, с. 151; 1911, рис. 3, 4; Папанова
2000, рис. 1; Н азарчук 2014, рис. 20), як і се-
ред знахідок у містах Причорномор’я: Херсо-
Рис. 2. Чорнолаковий посуд відкритих форм: 1 — Ол-62-1656 миска;
2 — ЮЗА-0-73-492 солонка; 3 — Ол-62-1054 рибне блюдо
Fig. 2. Black-glazed pottery, «opened forms»: 1 — Ол-62-1656 bowl; 2 —
ЮЗА-0-73-492 saltcellar; 3 — Ол-62-1054 fish plate
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 274
неса (Стоянов 2005, с. 50) і поселень його хори
Панське-1 (Рогов 2011, с. 197; Рогов, Тунки-
на 1998, с. 168), міст та поселень Таманського
півострову (Рогов, Кашаев 2005, с. 209), Єли-
заветинського поселення (Брашинский 1980,
с. 222; Егорова 2017, с. 22), Аполонії Понтій-
ської (Иванов 1963, с. 180), Гермонаси (Каста-
ян, Арсеньева 1984, с. 335).
Вишукану групу посуду продовжує килік на
високій ніжці («vicup»), що походить з ботросу,
присвяченого Афродіті (рис. 4: 1) (Крапивина
2006, табл. 1: 1; Буйских 2015, с. 16; Bujskikh
2015, p. 241; Rusyaeva 2015, p. 252-255). Цей
тип відрізняється прямими відокремленими
вінцями, неглибоким тулубом, двома гори-
зонтальними ручками на рівні вінець. Харак-
терною особливістю також є вільний простір
без лакового покриття попід ручками. За ана-
логією форма датується 460 р. до н. е. (Sparkes,
Talcott 1970, fig. 5: 437). Лакове покриття дуже
якісне, блискучого насиченого кольору, роз-
міри менші від стандартних — максимальний
діаметр 13 см, висота 5,3 см. Подібні форми
були не раз виявлені в Ольвії (Скуднова 1988,
с. 131—132; Handberg, Peterson 2010, p. 204; Ру-
сяева, Назарчук 2006, с. 461; 2014, с. 347). Ана-
логії знаходимо серед матеріалів інших анти-
чних міст Чорноморського регіону (Онайко
1980, с. 162; Брашинский 1980, с. 222; Божкова
2008, с. 121—122; Егорова 2017, с. 20).
Серед ольвійських матеріалів середини V ст.
до н. е. доволі часто трапляються киліки типу
«болсал» (Леви 1964, с. 165; Козуб 1974, с. 46;
Кастаян, А рсеньева 1984, с. 335). У колек-
ції представлено два екз., що датуються 450—
420 рр. до н. е. (Sparkes, Talcott 1970, fig. 6: 541).
Обидва киліки мають стандартні форми — до-
волі глибоку напівсферичну чашу, охайну ніж-
ку з характерним вигином назовні (рис. 4: 2, 3).
Перший менший за розмірами — 10 см у діаме-
трі та 5,4 см заввишки. Має простий штамп на
дні — коло, навколо якого розташовані чотири
пальметки (рис. 4: 4). Подібні орнаменти відо-
мі на посудинах, зокрема з некрополя Широ-
кої балки біля Ольвії (Папанова 2000, рис. 3),
поселень Таманського півострова (Рогов, Ка-
шаев 1985, с. 210, рис. 10: 4).
Цей килік (рис. 4: 2) належить до комплек-
су посуду, присвяченого Афродіті, знайденого
у ботросі на території Південого теменосу Оль-
вії (Крапивина 2006, табл. 1, 2; Буйских 2015,
с. 16; Bujskikh 2015, p. 241). Із зовнішнього боку
дна посвята А фродіті (Rusyaeva 2015, p. 252—
255). Килік, що характерно для цього типу по-
суду, прикрашено ззовні дна колом без лаку,
всередині якого намальовано ще два кола.
Другий килік не відрізняється за формою,
має трохи більші розміри чаші — 6,4 см заввиш-
ки, за такого ж діаметра вінець. Відмінністю є
й те, що вінця трохи увігнуті до середини, за-
вершуючи напівсферичну форму чаші. Обидва
киліки виконані доволі ретельно, чорнолако-
ве покриття якісне, без особливих відміннос-
тей. Подібні форми нерідкісні серед матеріа-
лів античних міст Північного Причорномор’я
та їх некрополів (Сорокина 1957, с. 33; Иванов
1963, с. 178; Брашинский 1980, с. 222; Рогов,
Тункина 1998, с. 168; Данильченко 2000, с. 219;
Fig. 3. Cup, «delicate class» type О-2000/
Р-25/2732
Рис. 3. Килік типу «delicate class»
О-2000/Р-25/2732
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 2 75
Рис. 4. Чорнолаковий посуд відкритих форм: 1 — 0-2000-р-25-2732 килік на ніжці;
2, 4 — 0-2000-р-25-2197 килік типу «болсал» зі штампом; 3 — АМ-3016-8626 килік
типу «болсал»
Fig. 4. Black-glazed pottery, «opened forms»: 1 — 0-2000-р-25-2732 vicup; 2, 4 — 0-2000-
р-25-2197 cup, type «bolsal» with stamp; 3 — АМ-3016-8626 cup, type «bolsal»
Рис. 5. Скіфосоподібний килік Ол-47-3024
Fig. 5. Cup-skyphos Ол-47-3024
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 276
Рогов 2011, с. 137, 141; Е горова 2014, с. 187),
античних центрів Греції, зокрема некрополя
Дервені (Πέτρος, Τσουράτσογλου 1997, p. 136),
Елефсіну (Μυλωνάς Γεώργιος 1975, p. 345) та
Пафосу на Кіпрі (Blonde 2007, p. 53).
До проміжних типів належать т. зв. скіфо-
соподібні киліки «cup-skyphos» — широкі чаші
для пиття. За формою ручок та дна нагадують
киліки на кільцевому піддоні, проте вони глиб-
ші, діаметр значно менший та вінця мають до-
бре профільовану частину, що відігнута назов
ні. Форма активно виготовлялась у V—IV ст. до
н. е. Екземпляр з колекції датується 410 р. до
н. е. (рис. 5). Належить до підтипу з масивними
стінками (Sparkes, Talcott 1970, fig. 6: 617), має
такі розміри: максимальний діаметр за вінцями
14 см, висота 7,3 см. Форма виготовлена дуже
якісно, що характерно для V ст. до н. е. Лакове
покриття блискуче, насиченого чорного кольо-
ру. На дні має штамп — центральна розета —
коло з ов, посередині якого сім з’єднаних між
собою пальметок та маленьке коло посередині
(рис. 5). Слід окремо зазначити, що штамп на-
несений дуже ретельно, охайно, майже всі во-
люти на пальметках добре простежуються, як і
пелюстки. Центральне коло між пальметками
Рис. 6. Чорнолакові канфари: 1 — O-56-779, АМ 2618-7638 мікроформа; 2 — АМ-1087-51-94; 3 —
ЮЗА - 0-74-410, АМ-2621-7640; 4 — АМ 1089-5217
Fig. 6. Black-glazed kantharoi: 1 — O-56-779, АМ 2618-7638 (microform); 2 — АМ-1087-51-94; 3 —
ЮЗА - 0-74-410, АМ-2621-7640; 4 — АМ 1089-5217
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 2 77
розміщене точно у центрі композиції. Із зов
нішнього боку дна залишено вільний простір
від чорнолакового покриття, посередині яко-
го коло та кружечок. Форма киліка була досить
популярною, відомі аналогії серед матеріалів
Ольвії попередніх років (Леви 1940, табл. XVI;
Козуб 1979, рис. 14; 1974, рис. 9; Папанова
1993, рис. 10; 2000, рис. 4, 5, 6; Русяева, Назар
чук 2006, рис. 190; Н азарчук 2014, рис. 20—
24) та серед знахідок з античних міст Західно-
го і Північного Причорномор’я (Иванов 1963,
с. 178; Рогов, Тункина 1998, с. 168; Даниль-
ченко 2000, с. 219; Рогов 2011, с. 155; Чистов,
Домжальский 2003, рис. 10; Бутягин, Чистов
2005, с. 144—145; Егорова 2014, с. 187).
Класичним прикладом посуду для пиття
є канфари. Ця форма — другий за популяр-
ністю тип відкритого чорнолакового посу-
ду для пиття. Характерною ознакою форми є
дві вертикальні ручки, що підіймаються на рі-
вень вінець. Канфари в колекції музею пред-
ставлені типами класичної серії IV—III ст. до
н. е. Це канфар з формованими вінцями, ел-
ліністичний канфар з пласкими вінцями та
мікроформа-канфар.
Канфар класичної форми, з формованими
вінцями (рис. 6: 3) має доволі великі розміри:
висота 11,6 см, діаметр вінець 14,8 см (анало-
гію див.: Alexandrescu 1978, p. 89). Чорнолако-
ве покриття насиченого чорного кольору, на
рельєфних частинах покриття затерте, ймовір-
но, це сліди використання посудини або на-
слідок поганої збереженості. Тулово посуди-
ни прикрашено канелюрами, що пропорційно
займають половину канфара. Канелюри опук
лі, округлі, досить ретельно вироблені, кож-
на з них завершується жолобками. Цікаво, що
канелюри нанесені й під ручками. Із зовніш-
ньої частини на дно нанесено графіто «ΡΒ ΔΙ»,
що, ймовірно, можна інтерпретувати, як ско-
рочення особового імені (Русяєва 2010, с. 90,
табл. 3: 7). На внутрішній частині канфар при-
крашено штампом (рис. 6: 3). Це досить поши-
рений штамп для цього виду посуду, схожі ма-
ють і канфароподібні киліки (Чечуліна 2016,
с. 32, рис. 5). У центрі — коло, чотири з’єднані
між собою пальметки та ряд насічок навко-
ло. На дні покриття збереглося доволі погано,
також, ймовірно, через довге використання,
проте досі можна чітко простежити елементи
штампу. Л інії, що з’єднують пальметки, були
спеціально прокреслені, саме через це, навіть
вже без лакового покриття маємо змогу відтво-
рити штамп повністю. За аналогіями з матеріа
лів Афінської Агори, форма датується у межах
350—325 рр. до н. е. (Sparkes, Talcott 1970, fig. 7:
700; Rotroff 1997, fig. 6, pl. 4: 38). Саме наяв-
ність штампу у придонній частині, що обумов-
лено приземкуватою формою канфару та до-
статньо широким горлом, є індикатором дату-
вання посудини у межах другої половини IV ст.
до н. е. Така структура горла дозволяла доволі
легко нанести штамп. Відмінністю цього типу
канфарів є формовані вінця, що ніби наплива-
ють на зовнішній бік посудини. У процесі фор-
мування посудини, вінця були трохи зігнуті та
завернуті назовні. Всередині вінець немає по-
рожнини, характерної для кінця IV ст. до н. е.
(Егорова 2009, с. 27). Подібні канфари виявля-
ють на всій території Причорномор’я (Белов
1938, с. 207, 210; Иванов 1963, с. 181; Рогов,
Тункина 1998, с. 170; Рогов 2011, с. 199).
Значно частіше виявляли канфари з прями-
ми вінцями. Наприклад, це канфар із наклад-
ним орнаментом (рис. 6: 4). За аналогічними
матеріалами можна датувати посудину кінцем
IV — першою чвертю III ст. до н. е. (Парович-
Пешикан 1974, с. 76; Rotroff 1997, fig. 6, pl. 3, 32;
Rotroff 1991; Егорова 2009, с. 87). Цікаво, що в
IV ст. до н. е. обидва типи класичної серії — із
формованими вінцями та прямими розвива-
ються ніби паралельно, проте з першої чверті
III ст. до н. е. канфари з прямими вінцями пе-
реважають (Alexandrescu 1966, p. 524; Thomson
1987, p. 20). Цей канфар має накладний орна-
мент з обох сторін посудини — у вигляді двох
гілочок, що є досить поширеним орнаментом
для кінця IV — першої чверті III ст. до н. е. як
серед знахідок Ольвії (Парович-Пешикан 1974,
с. 76; Handberg, Peterson 2010, p. 211—212), так
і серед інших античних міст Причорномор’я
(Белов 1962, с. 167; Alexandrescu 1966, p. 288;
Брашинский 1980, с. 246; Самойлова 1988,
с. 65; Bouzek 1990, p. 48; Bozkova 1997, p. 9; Да-
нильченко 1999, с. 175; Zolotarev 2005, p. 203).
Подібними до канфарів класичних серій є
т. зв. канфароподібні киліки «cup-kantharos»,
вони мають подібну форму тулова. Головна від-
мінність — у формі та у місцезнаходженні ру-
чок. Ручки петлеподібні, підокруглі у перетині,
обернені горизонтально та прикріплені на лінії
максимального діаметра тулова (Егорова 2009,
с. 28). Е кземпляр з експозиції (рис. 6: 2) має
формовані вінця, тулово чітко розділене на дві
частини, датується в межах кінця IV — початку
III ст. до н. е. за приблизною аналогією форми
з матеріалів А фінської А гори (Sparkes, Talcott
1970, fig. 7: 661), має невеликі розміри: 9,3 см за-
ввишки, 6,0 см діаметр вінець. Канфар має ці-
каву орнаментацію, нанесену, імовірно, анго-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 278
бом та білою фарбою. Під горлом йде оливко-
ва гілка, нанесена доволі неохайно, далі на місці
найбільшого діаметра розташований пояс з гео
метричною орнаментацією (чергування підква-
дратного меандру та ніби шахової дошки, де ква-
драти через один зафарбовані білою фарбою).
Подібний орнамент має канфар III—II ст. до
н. е. з Ольвії (Кастаян, Арсеньева 1984, с. 335).
Чорнолакове покриття дуже якісне, насиченого
чорного кольору, деінде є сліди від використан-
ня посудини — на вінцях та ручках. Цікаво, що
схожі орнаменти у техніці «західного схилу Аго-
ри» («West slope») бачимо серед матеріалів еллі-
ністичного часу під час декору інших форм —
ойнохой та амфор III ст. до н. е. (Данильченко
2002, с. 125; Егорова 2014, с. 191; 2016, p. 525).
До середини IV ст. до н. е. належить наступ-
ний канфароподібний килік (рис. 7) — це т. зв.
канфар «сидячого типу» («squat rim») (Sparkes,
Talcott 1970, fig. 7: 684). Лакове покриття з ча-
сом втратило свою блискучість, збереглося до-
сить погано. Деінде можна побачити корич-
невий колір, що є індикатором помилок при
надходженні кисню під час обпалу посудини.
Форма має невеликі розміри: 5,5 см заввишки,
9,0 см у діаметрі, особливістю є ручки, що пі-
діймаються над вінцями майже на 1,0 см. Саме
ручки, що підіймаються над краєм посуди-
ни є показником того, що килік належить до
вже згаданої проміжної форми — канфаропо-
дібних киліків, всі інші характеристики майже
співпадають з формою скіфосоподібних килі-
ків з тонкими стінками. Форма не є унікальної,
вона часто трапляється серед матеріалів Оль-
вії (Русяева, Н азарчук 2006, с. 462; Handberg,
Peterson 2010, p. 193) та деяких центрів Західної
Таврики (Егорова 2009, с. 206).
До поодиноких знахідок належать мікро-
форми, зокрема наступний варіант канфару з
прямими вінцями. Ця форма досягає у висо-
ті 5,6 см, діаметр 5,5 см. Імовірно, її викорис-
товували як поховальний інвентар (рис. 6: 1).
Про це свідчить зокрема й погана якість по-
криття та досить неохайне формування посу-
дини, не симетричні пропорції ручок. Проте з
точки зору мініатюрності посудини це не ви-
кликає подиву.
Окремої уваги заслуговує ойнохоя (глек з
трьома зливами), що класично була посудом
для зберігання та розливання вина. А рхеоло-
гічно ціла ойнохоя (рис. 8) є унікальним екс-
понатом з рельєфним орнаментом (Леви 1964,
с. 16). За морфологією форми її можна датува-
ти V ст. до н. е. (Sparkes, Talcott 1970, fig. 2: 90,
96). Ойнохоя має великі розміри, найбільший
діаметр тулуба сягає 18 см та загальну висоту
25 см, діаметр вінець близько 9,0 см; класич-
ні три зливи — два майже симетричні округлої
форми (діаметр 6,5 см) і один — центральний,
менший за розмірами, витягнутої форми, роз-
ташований навпроти ручки. Особливістю цієї
посудини є широка ручка, що підіймається від
верхньої частини тулуба до вінець, виходячи
трохи за них. Під ручкою розташовані два де-
Рис. 7. Канфароподібний килік O-48-5639
Fig. 7. Cup-kantharos O-48-5639
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 2 79
коративні наліпи округлої форми. Зверху руч-
ка завершується рельєфною головою лева та
двома смужками, що ніби імітують його лапи
та простягаються по горлу ойнохої, ручка має
ребро. Декорування чорнолакового посуду ре-
льєфним орнаментом — не рідкість, це стосу-
ється й такої доволі рідкісної форми, як ойно-
хоя (Alexandropoulou 2002, Тaf. 5: 2; Rotroff
1991, p. 73, 76). Подібний рельєфний декор у
вигляді голови лева міститься на чорнолаково-
му аску, що походить з Ольвії 3 та гутусі з криш-
кою з некрополя А полонії Понтійської (Ива-
нов 1963, с. 506, табл. 110). Ймовірно, подібний
декор було винайдено як наслідування виробів
з металу (Леви 1964, с. 16).
Усі наведені форми мають прямі анало-
гії серед матеріалів А фінської А гори та знахі-
док аттичного чорнолакового посуду з інших
міст Північного Причорномор’я, Великої Гре-
ції, Малої А зії та островів Е гейського басей-
ну. Детальна хронологія чорнолакового посуду
дозволяє датувати цілі об’єкти та археологічні
комплекси. Під час дослідження городищ, по-
селень та некрополів античних міст вони ста-
ють надійним індикатором дати, на рівні зі зна-
хідками розписного посуду, керамічних клейм
чи монет. Це дозволяє надати датування цілим
стратиграфічним одиницям, зокрема й іншому
супровідному матеріалу, під час археологічних
досліджень міст, поселень та некрополів.
Наведені форми належать до парадного сто-
лового посуду та ще раз свідчать про активні
торгові зносини Ольвійського полісу з Аттикою
протягом класичного часу. Н аявність значної
кількості аналогій з античних пам’яток При-
чорноморського регіону, зокрема міст Боспору,
а також Херсонесу, Тіри, Істрії, А полонії, не-
крополів та поселенських пам’яток їх сільських
округ доводить, що імпорт аттичної кераміки до
Ольвійського полісу був частиною великої тор-
гової експансії з Аттики до держав Понту Евк-
синського в V—IV ст. до н. е. Торгові відноси-
ни мали системний характер, розвивалися по-
слідовно, охоплювали все більше античних
міст Причорноморського регіону та виходили
за його межі. Ольвія була стратегічним пунк-
том на основному торговому шляху до інших
міст та поселень Північного Причорномор’я,
що пролягав вздовж західного узбережжя, че-
рез Ольвію. Саме тому серед знахідок городи-
ща, хори та некрополів міста — майже всі ка-
3 Наразі зберігається в Миколаївському краєзнавчому
музеї «Старофлотські казарми», інвентарний номер
431, польовий номер O-57-1683.
тегорії цього виду посуду. Колекція матеріалів
з Ольвії є еталонною для інших міст Північного
Причорномор’я і саме тому потребує всебічно-
го аналізу та ретельної уваги.
Белов, Г. Д. 1938. Отчет о раскопках в Херсонесе за 1935—
1936 гг. Севастополь: Крым.
Белов, Г. Д. 1962. Эллинистический дом в Херсонесе.
Труды Государственного Эрмитажа, 7, с. 143-183.
Рис. 8. Чорнолакова ойнохоя А М 1102-
5197
Fig. 8. Black-glazed oinochoe АМ 1102-5197
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 280
Брашинский, И. Б. 1980. Греческий керамический импорт на
Нижнем Дону в V—III вв. до н. э. Ленинград: Наука.
Буйских, А . В. 2015. Южный теменос Ольвии Понтий-
ской. Вестник древней истории, 2, с. 6-21.
Бутягин, А . М., Чистов, Д. Е . 2005. Н овый комплекс IV
в. до н. э. из Мирмекия. Боспорские исследования, 8,
с. 131-152.
Грач, Н . Л . 1999. Некрополь Нимфея. Санкт-Петербург:
Наука.
Данильченко, С. А . 2000. Чернолаковая аттическая ке-
рамика поселения Козырка II. В: Зуев, В.Ю. (ред.).
ΣΥΣΣΤΙΑ. Сборник статей памяти Ю.В. Андреева.
Санкт-Петербург: Алетейя, с. 217-222.
Данильченко, С. А. 1999. Чернолаковая керамика боспор-
ских колоний Е лизаветинского городища. Боспор-
ский феномен: греческая культура на периферии анти-
чного мира, 2, с. 173-176.
Данильченко, С. А. 2002. Чернолаковая керамика из ним-
фейского святилища Деметры. Боспорский феномен:
Погребальные памятники и святилища, ч. 1, с. 121-129.
Егорова, Т. В. 2017. Античная чернолаковая керамика из
собрания Государственного музея изобразительных ис-
кусств имени А.С. Пушкина. Москва: НП-Принт.
Егорова, Т. В. 2014. Предварительный анализ комплекса
чернолаковой керамики VI—II вв. до н. э. из раско-
пок Пантикапея 1945—1992 гг. Древности Боспора,
18, с. 174-195.
Егорова, Т. В. 2009. Чернолаковая керамика IV—II вв. до
н.э. с памятников Северо-Западного Крыма. Москва:
МГУ имени М.В. Ломоносова.
Егорова, Т. В. 2005. Чернолаковые миски и солонки с го-
родища «Чайка» близ г. Е впатория. Боспорские ис-
следования, 8, с. 218-238.
Иванов, Т. 1963. Античная керамика из некрополя Апол-
лонии. В: Венедиктов, И. (ред.). Аполония. Разкопи-
те в некропола на Аполония през 1947—1947 г. София:
Българска академия на науките, с. 65-269.
Кастаян, Е. Г., Арсеньева, Т. М. 1984. Керамика. Античные
государства Северного Причерноморья. Москва: Наука.
Козуб, Ю. І. 1974. Некрополь Ольвії V—IV ст. до н. е. Київ:
Наукова думка.
Козуб, Ю. І. 1979. Передмістя Ольвії. Археологія, 29, с. 3-34.
Коровина, А. К. 1987. Раскопки некрополя Тирамбы (1966—
1970). Сообщения Государственного музея Изобразитель
ных искусств имени А.С. Пушкина, 8, с. 3-71.
Крапивина, В. В. 2006. Новые данные о культе Афродиты
в Ольвии. В: Журавлев, Д. В. (ред). Северное Причер-
номорье в эпоху античности и средневековье. Труды
ГИМ, 159. Москва, с. 188-199.
Леви, Е. И. 1940. Привозная греческая керамика из рас-
копок Ольвии в 1935, 1936 гг. В: Жебелев, С. А. (ред.)
Ольвия. Т. 1. Киев: Академия наук УССР, с. 105-126.
Леви, Е . И. 1964. Итоги раскопок ольвийского темено-
са и агоры (1951—1960). В: Гайдукевич, В. Ф. (ред.)
Ольвия. Теменос и агора. Москва, Ленинград: Наука,
с. 131-175.
Назарчук, В. И. 2014. Чернолаковая керамика. В: Зинь-
ко, В. Н . (ред.) Жилые дома Центрального кварта-
ла Ольвии. Материалы по археологии, истории и
этнографии Таврии, 13. Симферополь, Керчь: БФ
«Деметра», с. 312-356.
Онайко, Н. А. 1980. Архаический Торик. Античный город на
северо-востоке Понта. Москва: Наука.
Папанова, В. А. 1993. Некрополь Ольвии. История исследо-
вания, итоги раскопок. Бердянск: Гортипография.
Папанова, В. А. 2000. Чернолаковая керамика из семейно-
родового участка некрополя Ольвии. Старожитнос-
ті Степового Причорномор’я і Криму, 8, с. 194-216.
Парович-Пешикан, М. 1974. Некрополь Ольвии
эллинистического времени. Киев: Наукова думка.
Рогов, Е. Я. 2011. Некрополь Панское-1 в Северо-Западном
Крыму. Симферополь: БФ «Деметра».
Рогов, Е. Я., Кашаев, С. В., Форназир, Й. 2005. Керами-
ческий комплекс из хозяйственных ям поселения
Вышестеблиевская-11 на юге Таманского полуо-
строва. Боспорские исследования, 8, с. 177-218.
Рогов, Е. Я., Тункина, И. В. 1985. Расписная и чернолако-
вая керамика из некрополя Панское-1. Археологичес-
кие вести, 5, с. 159-175.
Русяева, А . С., Н азарчук, В. И. 2006. А ттическая кера-
мика. В: Айбабин, А. И. (ред.). Древнейший теменос
Ольвии Понтийской. Материалы по археологии, исто-
рии и этнографии Таврии, 2. Симферополь: БФ «Де-
метра», с. 169-177.
Русяева, А. С. 2010. Граффити с именами владельцев со-
судов из Ольвии (по данным коллекции из раскопок
Л. М. Славина). Археологія і давня історія України, 3,
с. 83-93.
Самойлова, Т. Л. 1988. Тира в VI—I вв. до н.е. Киев: На-
укова думка.
Скуднова, В. М. 1988. Архаический некрополь Ольвии. Ле-
нинград: Искусство.
Соловьев, С. Л. 2003. Археологические памятники сельской
округи и некрополя Нимфея. Санкт-Петербург: Изда-
тельство Государственного Эрмитажа.
Сорокина, Н. П. 1957. Тузлинский некрополь. Москва: Со-
ветская Россия.
Стоянов, Р. В. 2005. Расписная и чернолаковая столо-
вая керамика из некрополя Херсонеса Таврического
V—I вв. до н. э. Боспорские исследования, 8, с. 39-52.
Фармаковский, Б. В. 1911. Памятники античной культуры,
найденные в России. Известия Императорской Архе-
ологической комиссии, IV, 42, с. 134-143.
Фармаковский, Б. В. 1906. Раскопки въ Ольвии въ 1902—
1903 годахъ. Спанкт-Петербург: Типографія Главна-
го Управленія Уделовъ.
Чечуліна, І. О. 2016. Штампований орнамент на аттич-
ній чорнолаковій кераміці з Ольвії. Археологія, 2,
с. 29-38.
Чистов, Д. Е . 2003. Итоги работ на участке «Н» (1994—
1998). Материалы Нимфейской экспедиции, 1, с. 3-41.
Alexandrescu, P. 1966. La necropole tumulaire (Fouilles 1955—
1961). Histria, II. Bucuresti: Academiei Republici
Socialiste Romania.
Alexandrescu, P. 1978. Le ceramique d’epoqye archaique et
classique (VII—IV s.) Histria, IV. Bucuresti: Academiei
Republici Socialiste Romania.
Alexandropoulou, A. 2002. Gnatia- und Westabhangkeramik.
Zurich: Scriptorium.
Blonde, F. 2007. Les ceramique d’usage quotidian a Thasos
au IV siècle avant J.-C. Fascicule 2. Planches. Paris: De
Boccard Edition-Diffusion.
Bouzek, J. 1990. Greek pottery in the Black sea region. Prague:
Charles University.
Bozkova, A. 1997. A Pontic Pottery Group Hellenistic Age.
Archaeologia Bulgarica, 2, p. 8-17.
Bujskikh, A. 2015. The Southern Temenos in Pontic Olbia
(Preliminary Results of the Investigation). Ancient
Civilizations from Scythia to Siberia, 21, p. 222-250.
Egorova, T. 2016. Hellenistic Black Glazed Pottery from
Pantikapaeum. In: Japp, S., Kogler, P. (eds.). Traditions
and innovations. Tracking the Development of Pottery from
the Late Classical to the Early Imperial Periods. Wien:
IARPotHP e.V., p. 517-529.
Handberg, S., Peterson, J. H. 2010. Black-glossed pottery. In:
Lejpunskaja, N. A., Bilde, P.G., Højte, J.M., Krapivina,
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 2 81
V.V. The Lower City of Olbia (Sector NGS) in the 6th Century
BC to the 4th Century A.D. Aаrchus: Aarchus Univerity
Press, p. 187-196. Black Sea Studies, 13.
Rotroff, S. I. 1991. Attic West Slope Vase Painting. Hesperia,
Vol. 60, l. Athens: American School of Classical Studies
at Athens.
Rotroff, S. I. 1997. Hellenistic Pottery. Athenian and Imported
Wheelmade Table Ware and Related Material. The
Athenian Agora, XXIX. Princeton: The American School
of Classical Studies at Athens.
Rusyaeva, A. 2015. Graffiti from the Southern Temenos in
Pontic Olbia. Ancient Civilizations from Scythia to Siberia,
21, p. 251-279.
Sparkes, B. A., Talcott, L. 1970. Black and Plain Pottery of the
6th, 5th and 4th Centuries B.C. The Athenian Agora XII.
Princeton: The American School of Classical Studies at
Athens.
Teleaga, E., Zirra, V. 2003. Die Nekropole des 6.—1. Jhs. V.Chr.
Von Istria Bent bei Histria: Archäologische Untersuchungen
zur Bevölkerung in der westlichen Schwarzmeerregion.
Internationale Archäologie, 83. Rahden: Leidorf.
Thompson, H. A. 1987. Hellenistic pottery and terracottas.
Hesperia. Princeton: New typography by the American
School of Classical Studies at Athens.
Zolotarev, M. I. 2005. A Hellenistic ceramic deposit from the
North-eastern Sector of Chersonesos. Chronologies of
the Black sea area in the period c. 400—100 B.C. Aаrhus:
Aarchus Univerity Press, p. 194-216.
Μυλωνάς Γεώργιος, Ε. 1975. Το δυτικόν νεκροταφείον της
Ελευσίνος-τόμοι. Αθήνα: Βιβλιοθήκη της εν Αθήναις
Αρχαιολογικής Εταιρείας.
Πέτρος Γ. Θεμελης, Γιάννης Π. Τσουράτσογλου. 1997. Οι Τάφοι
του Δερβενίου, Ταμείο αρχαιολογικών πόρων. Athens:
Ταμειου Αρχαιολογικων Πορων και Απαλλοτριωσεων.
Надійшла 9.04.2020
И. А. Чечулина
Аспирантка кафедры археологии и музееведения исторического факультета Киевского национального университета
им. Тараса Шевченка, лаборант античного отдела Института археологии НАН Украины, ORCID 0000-0003-3783-6277,
irusia500@gmail.com
АТТИЧЕСКАЯ ЧЕРНОЛАКОВАЯ КЕРАМИКА ИЗ ОЛЬВИИ
В СОБРАНИИ АРХЕОЛОГИЧЕСКОГО МУЗЕЯ НАН УКРАИНЫ
Чернолаковая керамика занимает особое место среди многочисленных категорий импорта из Аттики в Север-
ное Причерноморье. В Археологическом музее НАН Украины находится довольно многочисленная и репрезен-
тативная коллекция античных древностей, найденных в Ольвии. Предметом исследования является аттическая
чернолаковая керамика, которая была найдена в Ольвии в разные годы экспедицией ИА НАН Украины (1962—
2000 гг.).
В статье рассмотрены шестнадцать целых сосудов из экспозиции музея. Подавляющее большинство со-
ставляют сосуды для питья вина, которые датируются главным образом в пределах 500—325 гг. до н. э. Это, в
частности, чаши типа «болсал» — два экземпляра; канфароподобный килик, два канфара эллинистического вре-
мени с накладным орнаментом, канфар классической формы с каннелюрами и один канфар — микроформа;
скифосоподобный килик, чаша на высокой ножке, килик типа «delicate class» и килик на ножке («vicup»).
Отдельную группу столовой посуды составляют миски и блюда. Это миска с отогнутым наружу краем, рыбное
блюдо и солонка. К редким находкам посуды закрытых форм относится ойнохоя с рельефным орнаментом V в. до н. э.
Приведенные формы принадлежат к парадной столовой посуде и еще раз демонстрируют активные торговые
отношения Ольвийского полиса с Аттикой в течении классического и эллинистического времени. Наличие боль-
шого количества аналогий с античных памятников Причерноморского региона, в частности городов Боспора,
Херсонеса, Тиры, Истрии, Аполлонии, некрополей и поселенческих памятников их сельских округ доказывает,
что импорт аттической керамики в Ольвию был частью большой торговой экспансии с Аттики к государствам
Понта Эвксинского в V—IV вв. до н. э. Ольвия была стратегическим пунктом на основном торговом пути в города
и поселения Северного Причерноморья, проходившего вдоль западного побережья. Именно поэтому, среди на-
ходок городища, хоры и некрополей города встречаются почти все категории этого вида посуды. Коллекция ма-
териалов из Ольвии является эталонной для других городов Северного Причерноморья и именно поэтому требует
всестороннего анализа и тщательного внимания.
К л ю ч е в ы е с л о в а: аттическая чернолаковая керамика, Ольвия, Северное Причерноморье, классический период,
эллинистический период.
Iryna О. Chechulina
PhD student, Department of Archaeology and Museum Studies, Faculty of History, Taras Shevchenko Kyiv National University,
laboratory assistant of the Classical Archaeology Department of the Institute of Archaeology of the NASU, ORCID 0000-0003-3783-6277,
irusia500@gmail.com
ATTIC BLACK-GLAZED POTTERY FROM THE COLLECTION
OF THE ARCHAEOLOGICAL MUSEUM OF THE IA NASU
Amount of Attic tableware and ceremonial ware finds in the Northern Black Sea region is large, and that is why they are so
important since they provide information for detailed chronology of ancient material.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 282
The collection of finds from Olbia, which is exhibited in the Archaeological Museum of the IA NASU is quite numerous.
The investigated part of the material includes Attic black-glazed pottery, which was found in Olbia in different years at
various sites of excavations, from 1962 to 2000.
The vast majority of the studied collection consists of vessels for drinking wine — eleven vessels of sixteen studied, dating
by the Athenian Agora from 500 to 325 BC. Pottery for wine are represented by cups and kantharoi in various types. These are
the cup — «bolsal» — two examples; cup-kantharos — two examples; one Hellenistic kantharos with an applique ornament
and one kantharos — microform; cup-skyphos; stemmed dish; cup «delicate class» and a stemmed cup («vicup»).
«Opened» types of pottery include a bowl with an outturned rim 350—325 BC and a fish plate 350—325 BC, a saltcellar
from the same time of production.
Rare finds of «closed» pottery forms are oinohoe with a relief ornament of V century BC.
All the forms above have direct analogies in the material
from the Athenian Agora and finds of Attic black-glazed ware from other cities of the Northern Black Sea. These forms
belong to the ceremonial tableware and demonstrate an active trade relation of Olbia with the Attic region during the
Classical and Hellenistic time. The abundance of analogies from the ancient sites of the Black Sea region, including the
cities of the Bosporus, as well as Chersonesos, Tyras, Histria, Apollonia, necropolises and settlements of their rural districts,
proves that the import of Attic ceramics to Olbia was a part of a large trade expansion from Attica to the cities of Pont Euxine
in V—IV centuries BC.
Trade relation were systematic, developing consistently, covering more and more ancient cities of the Black Sea region
and beyond. Olbia was a strategic point on the main trade route to other cities and settlements along the western coast, across
Olbia. For this reason, almost all categories of this type of tableware are among the finds of the settlement and necropolises
of the city. Olbia’s collection of materials is a benchmark for other Northern Black Sea cities, which is why it needs thorough
analysis and careful attention.
K e y w o r d s: Attic black-glazed pottery, Olbia, museum collection, Northern Black Sea coast, Classical period, Hellenistic
period.
References
Belov, G. D. 1938. Otchet o raskopkakh v Khersonese za 1935-1936 gg. Sevastopol: Krym.
Belov, G. D. 1962. Ellinisticheskii dom v Khersonese. Trudy Gosudarstvennogo Ermitazha, 7, p. 143-183.
Brashinskii, I. B. 1980. Grecheskii keramicheskii import na Nizhnem Donu v V-III vv. do n. e. Leningrad: Nauka.
Buiskikh, A. V. 2015. Yuzhnyi temenos Olvii Pontiiskoi. Vestnik drevnei istorii, 2, p. 6-21.
Butiagin, A. M., Chistov, D. E. 2005. Novyi kompleks IV v. do n. e. iz Mirmekiia. Bosporskie issledovaniia, 8, p. 131-152.
Grach, N. L. 1999. Nekropol Nimfeia. Sankt-Peterburg: Nauka.
Danilchenko, S. A. 2000. Chernolakovaia atticheskaia keramika poseleniia Kozyrka II. In: Zuev, V. Yu. (ed.). ΣΥΣΣΤΙΑ. Sbornik
statei pamiati Yu.V. Andreeva. Sankt-Peterburg: Aleteiia, p. 217-222.
Danilchenko, S. A. 1999. Chernolakovaia keramika bosporskikh kolonii Elizavetinskogo gorodishcha. Bosporskii fenomen:
grecheskaia kultura na periferii antichnogo mira, 2, p. 173-176.
Danilchenko, S. A. 2002. Chernolakovaia keramika iz nimfeiskogo sviatilishcha Demetry. Bosporskii fenomen: Pogrebalnye
pamiatniki i sviatilishcha, 1, p. 121-129.
Egorova, T. V. 2017. Antichnaia chernolakovaia keramika iz sobraniia Gosudarstvennogo muzeia izobrazitelnykh iskusstv imeni
A. S. Pushkina. Moskva: NP-Print.
Egorova, T. V. 2014. Predvaritelnyi analiz kompleksa chernolakovoi keramiki VI-II vv. do n. e. iz raskopok Pantikapeia 1945-
1992 gg. Drevnosti Bospora, 18, p. 174-195.
Egorova, T. V. 2009. Chernolakovaia keramika IV-II vv. do n. e. s pamiatnikov Severo-Zapadnogo Kryma. Moskva: MGU imeni
M. V. Lomonosova.
Egorova, T. V. 2005. Chernolakovye miski i solonki s gorodishcha ‛Chaika’ bliz g. Evpatoriia. Bosporskie issledovaniia, 8, p. 218-
238.
Ivanov, T. 1963. Antichnaya keramika iz nekropolya Apollonii. In: Venediktov, I. (ed.). Apolonia. Razkopite v nekropola na Apolonia
prez 1947-1947 g. Sofia: Balgarska akademia na naukite, p. 65-269.
Kastaian, E. G., Arsenev, T. M. 1984. Keramika. Antichnye gosudarstva Severnogo Prichernomoria. Moskva: Nauka.
Kozub, Yu. I. 1974. Nekropol Olvii V-IV st. do n. e. Kyiv: Naukova dumka.
Kozub, Yu. I. 1979. Peredmistia Olvii. Arheologia, 29, p. 3-34.
Korovina, A. K. 1987. Raskopki nekropolia Tiramby (1966-1970). Soobshcheniia Gosudarstvennogo muzeia Izobrazitelnykh iskusstv
imeni A. S. Pushkina, 8, p. 3-71.
Krapivina, V. V. 2006. Novye dannye o kulte Afrodity v Olvii. In: Zhuravlev, D. V. (ed.). Severnoe Prichernomore v epokhu antichnosti
i srednevekove. Trudy GIM, 159. Moskva, p. 188-199.
Levi, E. I. 1940. Privoznaia grecheskaia keramika iz raskopok Olvii v 1935, 1936 gg. In: Zhebelev, S. A. (ed.) Olviia. Vol. 1. Kyiv:
Akademiia nauk USSR, p. 105-126.
Levi, E. I. 1964. Itogi raskopok olviiskogo temenosa i agory (1951-1960). In: Gaidukevich, V. F. (ed.) Olviia. Temenos i agora.
Moskva; Leningrad: Nauka, p. 131-175.
Nazarchuk, V. I. 2014. Chernolakovaia keramika. In: Zinko, V. N. (ed.). Zhilye doma Tsentralnogo kvartala Olvii. Materialy po
arkheologii, istorii i etnografii Tavrii, 13. Simferopol; Kerch: BF ‛Demetra’, p. 312-356.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 2 83
Onaiko, N. A. 1980. Arkhaicheskii Torik. Antichnyi gorod na severo-vostoke Ponta. Moskva: Nauka.
Papanova, V. A. 1993. Nekropol Olvii. Istoriia issledovaniia, itogi raskopok. Berdiansk: Gortipografiia.
Papanova, V. A. 2000. Chernolakovaia keramika iz semeino-rodovogo uchastka nekropolia Olvii. Starozhitnostі Stepovogo
Prichornomoria і Krymu, 8, p. 194-216.
Parovich-Peshikan M. 1974. Nekropol Olvii ellinisticheskogo vremeni. Kyiv: Naukova dumka.
Rogov, E. Ya. 2011. Nekropol Panskoe-1 v Severo-Zapadnom Krymu. Simferopol: BF ‛Demetra’.
Rogov, E. Ya., Kashaev, S. V., Fornazir, I. 2005. Keramicheskii kompleks iz khoziaistvennykh yam poseleniia Vyshesteblievskaia-
11 na yuge Tamanskogo poluostrova. Bosporskie issledovaniia, 8, p. 177-218.
Rogov, E. Ya., Tunkina, I. V. 1985. Raspisnaia i chernolakovaia keramika iz nekropolia Panskoe-1. Arkheologicheskie vesti, 5,
p. 159-175.
Rusiaeva, A. S., Nazarchuk, V. I. 2006. Atticheskaia keramika. In: Aibabin, A. I. (ed.). Drevneishii temenos Olvii Pontiiskoi. Materialy
po arkheologii, istorii i etnografii Tavrii, 2. Simferopol: BF ‛Demetra’, p. 169-177.
Rusiaeva, A. S. 2010. Graffiti s imenami vladeltsey sosudov iz Olvii (po dannym kollektsii iz raskopok L. M. Slavina). Arkheologіia
і davnia іstorіia Ukrainy, 3, p. 83-93.
Samoilova, T. L. 1988. Tira v VI-I vv. do n. e. Kyiv: Naukova dumka.
Skudnova, V. M. 1988. Arkhaicheskii nekropol Olvii. Leningrad: Iskusstvo.
Solovev, S. L. 2003. Arkheologicheskie pamiatniki selskoi okrugi i nekropolia Nimfeia. Sankt-Peterburg: Izdatelstvo Gosudarstvennogo
Ermitazha.
Sorokina, N. P. 1957. Tuzlinskii nekropol. Moskva: Sovetskaia Rossiia.
Stoianov, R. V. 2005. Raspisnaia i chernolakovaia stolovaia keramika iz nekropolia Khersonesa Tavricheskogo V-I vv. do n. e.
Bosporskie issledovaniia, 8, p. 39-52.
Farmakovskii, B. V. 1911. Pamiatniki antichnoi kultury, naidennye v Rossii. Izvestiia Imperatorskoi Arkheologicheskoi komissii, IV,
42, p. 134-143.
Farmakovskii, B. V. 1906. Raskopki v Olvii v 1902-1903 godakh. Spankt-Peterburg: Tipografіia Glavnago Upravlenіia Udelovie.
Chechulina, I. O. 2016. Shtampovanyi ornament na attychnii chornolakovii keramitsi z Olvii. Arheologia, 2, p. 29-38.
Chistov, D. E. 2003. Itogi rabot na uchastke N (1994-1998). Materialy Nimfeiskoi ekspeditsii, 1, p. 3-41.
Alexandrescu, P. 1966. La necropole tumulaire (Fouilles 1955-1961). Histria, II. Bucuresti: Academiei Republici Socialiste
Romania.
Alexandrescu, P. 1978. Le ceramique d’epoqye archaique et classique (VII-IV s.). Histria, IV. Bucuresti: Academiei Republici
Socialiste Romania.
Alexandropoulou, A. 2002. Gnatia- und Westabhangkeramik. Zurich: Scriptorium.
Blonde, F. 2007. Les ceramique d’usage quotidian a Thasos au IV siècle avant J.-C. Fascicule 2. Planches. Paris: De Boccard Edition-
Diffusion.
Bouzek, J. 1990. Greek pottery in the Black sea region. Prague: Charles University.
Bozkova, A. 1997. A Pontic Pottery Group Hellenistic Age. Archaeologia Bulgarica, 2, p. 8-17.
Bujskikh, A. 2015. The Southern Temenos in Pontic Olbia (Preliminary Results of the Investigation). Ancient Civilizations from
Scythia to Siberia, 21, p. 222-250.
Egorova, T. 2016. Hellenistic Black Glazed Pottery from Pantikapaeum. In: Japp, S., Kogler, P. (eds.). Traditions and innovations.
Tracking the Development of Pottery from the Late Classical to the Early Imperial Periods. Wien: IARPotHP e.V., p. 517-529.
Handberg, S., Peterson, J. H. 2010. Black-glossed pottery. In: Leypunskaya, N. A., Bilde, P. G., Højte, J. M., Krapivina, V. V. The
Lower City of Olbia (Sector NGS) in the 6th Century BC to the 4th Century A. D. Aаrchus: Aarchus Univerity Press, p. 187-196
(Black Sea Studies, 13).
Rotroff, S. I. 1991. Attic West Slope Vase Painting. Hesperia, 60, l. Athens: American School of Classical Studies at Athens.
Rotroff, S. I. 1997. Hellenistic Pottery. Athenian and Imported Wheelmade Table Ware and Related Material. The Athenian Agora,
XXIX. Princeton: The American School of Classical Studies at Athens.
Rusyaeva, A. 2015. Graffiti from the Southern Temenos in Pontic Olbia. Ancient Civilizations from Scythia to Siberia, 21, p. 251-
279.
Sparkes, B. A., Talcott, L. 1970. Black and Plain Pottery of the 6th, 5th and 4th Centuries B. C. The Athenian Agora XII. Princeton: The
American School of Classical Studies at Athens.
Teleaga, E., Zirra, V. 2003. Die Nekropole des 6.-1. Jhs. V.Chr. Von Istria Bent bei Histria: Archäologische Untersuchungen zur
Bevölkerung in der westlichen Schwarzmeerregion. Internationale Archäologie, 83. Rahden: Leidorf.
Thompson, H. A. 1987. Hellenistic pottery and terracottas. Hesperia. Princeton: New typography by the American School of
Classical Studies at Athens.
Zolotarev, M. I. 2005. A Hellenistic Ceramic Deposit from the North-eastern Sector of Chersonesos. Chronologies of the Black Sea
Area in the Period c. 400-100 B. C. Aаrhus: Aarchus Univerity Press, p. 194-216.
Μυλωνάς Γεώργιος, Ε. 1975. Το δυτικόν νεκροταφείον της Ελευσίνος-τόμοι. Αθήνα: Βιβλιοθήκη της εν Αθήναις Αρχαιολογικής
Εταιρείας.
Πέτρος Γ. Θεμελης, Γιάννης Π. Τσουράτσογλου. 1997. Οι Τάφοι του Δερβενίου, Ταμείο αρχαιολογικών πόρων. Athens: Ταμειου
Αρχαιολογικων Πορων και Απαλλοτριωσεων.
|
| id | arheologia-com-ua-article-211 |
| institution | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| issn | 2616-499X |
| keywords_txt_mv | |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-08-07T01:03:24Z |
| publishDate | 2020 |
| publisher | Institute of Archaeology NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | arheologiacomua/b6/5e92c4b0b1389cef2cf83a4f30a34eb6.pdf |
| spelling | arheologia-com-ua-article-2112020-07-03T07:49:38Z Attic Black-Glazed Pottery from the Collection of the Archaeological Museum of the IA NASU Аттическая чернолаковая керамика из Ольвии в собрании Археологического музея НАН Украины Аттична чорнолакова керамiка з Ольвiї в зiбраннi Археологiчного музею IА НАН України Chechulina, Iryna Attic black-glazed pottery, Olbia, museum collection, Northern Black Sea coast, Classical period, Hellenistic period аттическая чернолаковая керамика, Ольвия, Северное Причерноморье, классический период, эллинистический период аттична чорнолакова кераміка, Ольвія, музейна колекція, Північне Причорномор’я, антична доба, класичний період, елліністичний період Amount of Attic tableware and ceremonial ware finds in the Northern Black Sea region is large, and that is why they are so important since they provide information for detailed chronology of ancient material. The collection of finds from Olbia, which is exhibited in the Archaeological Museum of the IA NASU is quite numerous. The investigated part of the material includes Attic black-glazed pottery, which was found in Olbia in different years at various sites of excavations, from 1962 to 2000. The vast majority of the studied collection consists of vessels for drinking wine — eleven vessels of sixteen studied, dating by the Athenian Agora from 500 to 325 BC. Pottery for wine are represented by cups and kantharoi in various types. These are the cup — «bolsal» — two examples; cup-kantharos — two examples; one Hellenistic kantharos with an applique ornament and one kantharos — microform; cup-skyphos; stemmed dish; cup «delicate class» and a stemmed cup («vicup»). «Opened» types of pottery include a bowl with an outturned rim 350—325 BC and a fish plate 350—325 BC, a saltcellar from the same time of production. Rare finds of «closed» pottery forms are oinohoe with a relief ornament of V century BC. All the forms above have direct analogies in the material from the Athenian Agora and finds of Attic black-glazed ware from other cities of the Northern Black Sea. These forms belong to the ceremonial tableware and demonstrate an active trade relation of Olbia with the Attic region during the Classical and Hellenistic time. The abundance of analogies from the ancient sites of the Black Sea region, including the cities of the Bosporus, as well as Chersonesos, Tyras, Histria, Apollonia, necropolises and settlements of their rural districts, proves that the import of Attic ceramics to Olbia was a part of a large trade expansion from Attica to the cities of Pont Euxine in V—IV centuries BC. Trade relation were systematic, developing consistently, covering more and more ancient cities of the Black Sea region and beyond. Olbia was a strategic point on the main trade route to other cities and settlements along the western coast, across Olbia. For this reason, almost all categories of this type of tableware are among the finds of the settlement and necropolises of the city. Olbia’s collection of materials is a benchmark for other Northern Black Sea cities, which is why it needs thorough analysis and careful attention. Чернолаковая керамика занимает особое место среди многочисленных категорий импорта из Аттики в Северное Причерноморье. В Археологическом музее НАН Украины находится довольно многочисленная и репрезентативная коллекция античных древностей, найденных в Ольвии. Предметом исследования является аттическая чернолаковая керамика, которая была найдена в Ольвии в разные годы экспедицией ИА НАН Украины (1962—2000 гг.). В статье рассмотрены шестнадцать целых сосудов из экспозиции музея. Подавляющее большинство составляют сосуды для питья вина, которые датируются главным образом в пределах 500—325 гг. до н. э. Это, в частности, чаши типа «болсал» — два экземпляра; канфароподобный килик, два канфара эллинистического времени с накладным орнаментом, канфар классической формы с каннелюрами и один канфар — микроформа; скифосоподобный килик, чаша на высокой ножке, килик типа «delicate class» и килик на ножке («vicup»). Отдельную группу столовой посуды составляют миски и блюда. Это миска с отогнутым наружу краем, рыбноеблюдо и солонка. К редким находкам посуды закрытых форм относится ойнохоя с рельефным орнаментом V в. до н. э. Приведенные формы принадлежат к парадной столовой посуде и еще раз демонстрируют активные торговые отношения Ольвийского полиса с Аттикой в течении классического и эллинистического времени. Наличие большого количества аналогий с античных памятников Причерноморского региона, в частности городов Боспора, Херсонеса, Тиры, Истрии, Аполлонии, некрополей и поселенческих памятников их сельских округ доказывает, что импорт аттической керамики в Ольвию был частью большой торговой экспансии с Аттики к государствам Понта Эвксинского в V—IV вв. до н. э. Ольвия была стратегическим пунктом на основном торговом пути в города и поселения Северного Причерноморья, проходившего вдоль западного побережья. Именно поэтому, среди находок городища, хоры и некрополей города встречаются почти все категории этого вида посуды. Коллекция материалов из Ольвии является эталонной для других городов Северного Причерноморья и именно поэтому требует всестороннего анализа и тщательного внимания. Аттична чорнолакова кераміка — надійне джерело датування археологічних комплексів та культурних нашарувань Ольвії. Колекція кераміки, що експонується в Археологічному музеї Інституту археології НАНУ, — доволі інформативна та цікава з точки зору різноманітності форм та орнаментування. В експозиції представлені як окремі речі, так і цілі комплекси посуду різного часу, переважно класичного та елліністичного. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2020-06-22 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/211 10.15407/archaeologyua2020.02.071 Arheologia; No 2 (2020): Arheologia; 71-83 Археологія ; № 2 (2020): Arheologia; 71-83 Археология; № 2 (2020): Arheologia; 71-83 2616-499X 0235-3490 10.15407/archaeologyua2020.02 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/211/199 |
| spellingShingle | аттична чорнолакова кераміка Ольвія музейна колекція Північне Причорномор’я антична доба класичний період елліністичний період Chechulina, Iryna Аттична чорнолакова керамiка з Ольвiї в зiбраннi Археологiчного музею IА НАН України |
| title | Аттична чорнолакова керамiка з Ольвiї в зiбраннi Археологiчного музею IА НАН України |
| title_alt | Attic Black-Glazed Pottery from the Collection of the Archaeological Museum of the IA NASU Аттическая чернолаковая керамика из Ольвии в собрании Археологического музея НАН Украины |
| title_full | Аттична чорнолакова керамiка з Ольвiї в зiбраннi Археологiчного музею IА НАН України |
| title_fullStr | Аттична чорнолакова керамiка з Ольвiї в зiбраннi Археологiчного музею IА НАН України |
| title_full_unstemmed | Аттична чорнолакова керамiка з Ольвiї в зiбраннi Археологiчного музею IА НАН України |
| title_short | Аттична чорнолакова керамiка з Ольвiї в зiбраннi Археологiчного музею IА НАН України |
| title_sort | аттична чорнолакова керамiка з ольвiї в зiбраннi археологiчного музею iа нан україни |
| topic | аттична чорнолакова кераміка Ольвія музейна колекція Північне Причорномор’я антична доба класичний період елліністичний період |
| topic_facet | Attic black-glazed pottery Olbia museum collection Northern Black Sea coast Classical period Hellenistic period аттическая чернолаковая керамика Ольвия Северное Причерноморье классический период эллинистический период аттична чорнолакова кераміка Ольвія музейна колекція Північне Причорномор’я антична доба класичний період елліністичний період |
| url | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/211 |
| work_keys_str_mv | AT chechulinairyna atticblackglazedpotteryfromthecollectionofthearchaeologicalmuseumoftheianasu AT chechulinairyna attičeskaâčernolakovaâkeramikaizolʹviivsobraniiarheologičeskogomuzeânanukrainy AT chechulinairyna attičnačornolakovakeramikazolʹviívzibranniarheologičnogomuzeûiananukraíni |