Лiтописець Херсонеса: до 70-ї рiчницi з дня народження Вiталiя Михайловича Зубаря

Shevchenko, Tetiana

doi:10.15407/archaeologyua2020.02.133

Лiтописець Херсонеса: до 70-ї рiчницi з дня народження Вiталiя Михайловича Зубаря

The paper presents an analysis of research and creative works of Vitalii Mykhailovych Zubar in field of history and archaeology of the Northern Black Sea region. A special attention is paid to his study of spiritual culture of the population of Tauric Chersonesos. V. M. Zubar with his works put the...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Археологія
Date:	2020
Issue:	2
Pages:	133-146
ISSN:	2616-499X
Author Affiliations:	Tetiana Shevchenko — PhD, Senior research officer in the Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences, Ukraine
Main Author:	Shevchenko, Tetiana
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2020
Subjects:	В. М. Зубар Херсонес Таврійський Північне Причорномор’я антична археологія історія науки
Online Access:	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/216
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Chemistry, Physics and Technology of Surface
Download file:

Institution

Chemistry, Physics and Technology of Surface

_version_	1872824486489751552
author	Shevchenko, Tetiana
author_facet	Shevchenko, Tetiana
author_institution_txt_mv	[ { "author": "Tetiana Shevchenko", "institution": "PhD, Senior research officer in the Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences, Ukraine", "orcid": "" } ]
author_sort	Shevchenko, Tetiana
baseUrl_str	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai
collection	OJS
container_end_page	146
container_issue	2
container_start_page	133
container_title	Археологія
container_volume
datestamp_date	2020-07-03T07:28:43Z
description	The paper presents an analysis of research and creative works of Vitalii Mykhailovych Zubar in field of history and archaeology of the Northern Black Sea region. A special attention is paid to his study of spiritual culture of the population of Tauric Chersonesos. V. M. Zubar with his works put the study of religious life of Chersonesos’ habitants at a new level. He studied separate aspects of religion, worked on problems of both certain deities’ cults, and certain traces of religious practice. His active participation in the discussion of the supreme goddess of Chersonesos worth mentioning. This cult was always obtaining the greatest attention of the scholars. The most important was taking these aspects into a single whole which resulted in publication generalizing and later popular scientific works. Vitalii Mykhailovych has put the study of Chersonesian necropolis on a substantially new level. The precise recording of the burial practices, the classifications of burial structures and inventory, etc. can be found in the works of scholars studying the necropolis for more than hundred years. However, the directly related issue of religious beliefs represented in these features was not in fact discussed before V. M. Zubar. In addition, he managed to put closer the studies in early Christianity and the research of Ancient Greek religion, in fact, to develop the common points in Classical and Byzantine studies. In his works on spread of Christianity in Chersonesos and in Taurica in general, he paid an exceptional attention to Ancient heritage in forming of the early Christian tradition in the region. Owing to V. M. Zubar’s works, his numerous papers and books, the Ukrainian Classical school consolidated, especially in its approach to the study of classical monuments without a constant binding to the theory of the Barbarians’ influence on the Greeks in the North Pontic region. This approach allowed him to make significant progressive steps in the study of this region’s monuments. The issues listed, as well as many others discussed by this researcher, form his scientific heritage, the true chronicle which needs to be further studied and comprehended.
doi_str_mv	10.15407/archaeologyua2020.02.133
first_indexed	2026-08-07T01:03:31Z
format	Article
fulltext	ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 2 133 Iсторiя науки © Т. М. Шевченко, 2020 * ШЕВЧЕНКО Тетяна Миколаївна — кандидат істо ричних наук, старший науковий співробітник Інс титуту археології Н аціональної академії наук Украї ни, ORCID 0000-0002-9204-0469, taniashevchenko@ yahoo.com Т. М. Шевченко * Лiтописець Херсонеса: до 70-ї рiчницi з дня народження Вiталiя Михайловича Зубаря УДК [929:904](477) https://doi.org/10.15407/archaeologyua2020.02.133 Присвячено1 70-річчю з дня народження видатного українського антикознавця Віталія Михайловича Зуба- ря. Аналізується доробок дослідника у галузі античної іс- торії Північного Причорномор’я, зокрема у вивченні релі- гійного життя населення Херсонеса Таврійського. К л ю ч о в і с л о в а: В. М. Зубар, Херсонес Таврійський, Північне Причорномор’я, антична археологія, історія науки. Цього року Віталію Михайловичу Зубарю ви повнилося б 70 років. Ми ще не встигли ус відомити і змиритися, як вже 11 років мину ло від його раптового відходу в інший світ. На гребні наукової творчості, у центрі науково го життя він просто відійшов. Через те ми досі так і не спромоглися підсумувати його внесок в розвиток українського антикознавства, і не знаю, чи вдасться. Вихоплювалися слова жалю (Пам’яті… 2009: Шевченко 2009; 2011, с. 8; За лізняк 2010; Сорочан 2010), а підвести риску не 1 Переклад цитати з херсонеського декрету на честь Сиріска українською — Т. М. Шевченко, за IOSPE I2, № 344. У квадратних дужках «Сиріск Іраклідів» замінено на «він». «…оскільки [він] 1 явління Партенос працелюбно описав, прочитав, як і про відносини з басилевсами Боспору та історію дружніх стосунків із полісами дослідив, за достоїнством народу, то аби віддати йому належну славу, нехай постановить Рада і народ похвалити його за це…» наважувалися. Якось не вірилося, що він біль ше нічого не напише. А вийшло з-під його пера 37 наукових, науково-популярних книжок і підручників, а також понад 360 статей і тез доповідей. Будь- який дослідник може позаздрити такій праце здатності. Коли всі захопилися наукометрією, виявилося, що праці В. М. Зубаря — найбільш цитовані серед співробітників ІА НАНУ. Значну частину його монографічного до робку складають видання, розраховані на ши роке коло читачів. Це «Херсонес Тавричес кий и распространение христианства на Руси» (1988, співавтор Ю. В . Павленко), «Греки и римляне в Нижнем Поднестровье» (1996, спів автор Н. О. Сон), «Античные государства Се верного Причерноморья» (1997), «Боспор ское царство» (1997, співавтор А. С. Русяє ва), «Херсонес Таврический» (1997), «Античні держави Північного Причорномор’я» (1998, співавтори С. Д. Крижицький, А. С. Русяєва), «Боспор Киммерийский: история и культура» (1998, співавтор А. С. Русяєва), «Жизнь и ги бель Херсонеса» (2000, співавтори С. Б. Соро чан і Л. В . Марченко), «Херсонес—Херсон— Корсунь» (2003, співавтори С. Б. Сорочан і Л. В . Марченко), «На берегах Боспора К им мерийского» (2004, співавтор А. С. Русяєва), «Таврика и Римская империя» (2004), «Боги и герои античного Херсонеса» (2005), «Боспор ское царство: история и культура» (2005, спів ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 2134 автор А. С. Русяєва), «У истоков христианства в Юго-Западной Таврике: эпоха и вера» (2005, співавтор С. Б. Сорочан), підручник «Історія стародавнього світу» 6 клас (1997, співавтори К. П. Бунятян і С. І. Селіцька), посібники «Ан тичний світ Північного Причорномор’я» (1999, співавтори Є. А. Ліньова і Н. О. Сон) і «Архео логія України» (2005, співавтори Л. Л. Залізняк, К. П. Бунятян, О. П. Моця, В. В. Отрощенко, Р. В. Терпиловський). Можу сказати з власно го невеликого досвіду, що написання науково- популярних робіт корисне не лише світлій ідеї просвіти, а й самому досліднику. Він стає чут ливим до пробілів у наявних знаннях. Він по чинає краще розуміти, що справді актуально. Викладаючи загальні питання і формуючи їх на основі новітніх наукових досліджень та ви сновків, треба ніби заново створити історич ну картину того чи іншого античного центру в той чи інший період. При цьому знаходиш слабкі місця в сучасному стані розробки пи тань. Лише тоді гостро відчуваються пробіли в сучасному знанні та потреба в їх заповненні. Можливо, завдяки написанню популярних ро біт, теми наукових праць В. М. Зубаря були за вжди актуальними. Його роботи опинялися в центрі розвитку сучасного антикознавства, в центрі дискусій, іноді складних полемік і тривалих обмірко вувань. Фундаментальними для вивчення іс торії й археології Північного Причорномор’я стали монографії «Некрополь Херсонеса Тав рического І—IV вв. н. э.» (1982), «Херсонес Таврический в античную эпоху (экономика и социальные отношения)» (1993), «Херсо нес Таврический и Римская империя» (1994), «Херсонес Таврический. О сновные этапы ис торического развития в античную эпоху» (1997), «Проникновение и утверждение хрис тианства в Херсонесе Таврическом» (1998). «Северный Понт и Римская империя (середи на І в. до н. э. — первая половина VI в. н. э.)» (1998), «Новые раннехристианские памятники юга Украины (2000, співавтор А. М. Фарбей), «От язычества к христианству. Н ачальный этап проникновения и утверждения хрис тианства на юге Украины (вторая половина ІІІ — первая половина VI в.)» (2000, співавтор А. І. Хворостяний), «Таврика и Римская импе рия: Римские войска и укрепления в Таврике» (2004), «Херсонес Таврический: Очерки исто рии и культуры», для написання якої В італій Михайлович зібрав навколо себе багатьох до слідників, два томи книжки були видані 2004 і 2005 рр., «Херсонес Таврический и населе ние Таврики в античную эпоху» (2004), «Бос пор К иммерийский в античную эпоху: О чер ки социально-экономической истории» (2006, співавтор В . М. Зінько), «Северо-Западное Причерноморье в античную эпоху. О сновные тенденции социально-экономического разви тия» (2007, співавтор Н. О. Сон), «Хора Херсо неса Таврического на Гераклейском полу острове: История раскопок и некоторые итоги изучения» (2007), «Летопись археологических исследований в Херсонесе-Херсоне и его окру ге с 1914 г. до начала 60-х гг. ХХ в.» (2009). Своїми працями В . М. Зубар поставив на новий рівень вивчення релігійного життя дав нього населення Таврики, і Херсонеса Таврій ського зокрема. Завдяки його дослідженням чітким стало розуміння, що в Херсонесі, як і в кожному полісі, були свої особливості в уяв леннях про божества, свої культи і свій епос. Адже твори афінських авторів, які дійшли до нас і на яких ми будуємо своє уявлення про ан тичну релігію, могли вплинути на релігію ін ших полісів лише опосередковано. Власні уяв лення херсонеситів про богів поліса зумовлю вали встановлення специфічних правил у їх вшануванні. Давні вважали, що якщо упусти ти хоч якусь дрібницю, божество могло не при йняти знаків уваги, відвернутися. Досліджувались окремі аспекти релігії, роз роблялися проблеми як культів тих чи інших божеств, так і конкретних проявів релігій В. М. Зубар (фото з архіву Н. О. Сон) V. М. Zubar (photo from the archive of N. О. Son) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 2 135 ної практики (Зубарь 1990). І найважливішим було зведення цих аспектів в одне ціле. Важли ві кроки у розгляді херсонеських культів зро блено в розділах «Релігійний світогляд» в меж ах узагальнювальних історичних нарисів (Ру сяева А., Зубарь 2004; Зубарь 2005г). Віталій Михайлович зробив свій внесок у вивчення історії та релігії Херсонеса за епі графічними документами. Е піграфічні дослі дження цього античного центру проводилися з ХІХ ст. В себічний аналіз пам’яток, зокрема їхнього значення в релігійному житті поліса, містять ґрунтовні праці Е. І. Соломонік (1964; 1973; 1983 та ін.). Їх продовжив В. М. Зубар, до давши вдалі уточнення і нові інтерпретації (Зу барь 1991; 2005а; Зубарь, Сарновский, Антоно ва 2001, с. 106—115). Не дивлячись на значну розробку цієї тематики, епіграфічні пам’ятки завжди відкриватимуть нові нюанси для розу міння полісних культів Херсонеса. Важлива його участь в обговоренні культу верховної богині Херсонеса. Це найбільш акту альне питання вже протягом понад століття. Та лише в працях з кінця ХХ ст. з’явився доклад ний аналіз питання місцезнаходження храму чи храмів, було доведено, що пошуки греко- таврського храму біля Севастополя були непо розумінням, оскільки Страбон повідомляв про святилище в самому полісі (Мещеряков 1979, с. 113; Зубарь 2007а; 2007в, с. 226—232). О б ґрунтовано образ Партенос як захисниці но вих кордонів, сформований після розширен ня полісних земель (Русяева А., Русяева М. 1999, с. 116, 129, 131; Зубарь 2004а, с. 97; 2005ґ, с. 145). На сьогодні піддається сумніву існуван ня храму в святилищі на мису Партеній (Русяе ва А. 1997, с. 86; 2007б; 2008, с. 15—16), лока лізація і атрибуція святилища теж доволі про блематична (Русяева А. 1996, с. 95; 2007б, с. 32; Николаенко 1999, с. 101; Зубарь 2004в, с. 57— 60; 2007а, с. 99—106; 2007в, с. 226—232). У цих дискусіях вирішальним стало твердження, що основним призначенням заміського святили ща Партенос було позначення межі володінь Херсонеса (Зубарь 2004в, с. 60). Вивчення культів Херсонеса на основі но вих даних, представлене у працях В. М. Зуба ря та А. С. Русяєвої, вирізняється системністю. В розділах «Очерків» більше, ніж раніше, було звернуто увагу на культи, що відправлялися не всім населенням, а його окремими групами; на культові місця, де могли вшановувати богів у колі родини чи інших груп. Підсумовувалося вивчення окремих домашніх святилищ (Зубарь 2005б, с. 36—40; 2005г, с. 406—414), які зважа ючи на стан збереженості найдавніших архео логічних шарів городища, дають відомості про організацію релігійного життя лише в деяких найбагатших будинках. В. М. Зубар у цих, а також попередніх, пра цях вказував на характер культових комплек сів, де вшановували божеств «елевсинсько- діонісійського кола», на релігійні пошуки як причину створення як самих комплексів, так і культових організацій різного характеру. Сут нісні зміни в релігії Херсонеса, позначені цими релігійними пошуками, та їхнє відображення в культовій практиці та організації автор схиль ний був відносити до ІІІ ст. до н. е. (Зубарь 2005г, с. 414—418). Увага приділялася релігій ним уявленням містеріального характеру та їх відображенню в пам’ятках з некрополя. Ана лізувалися деякі знахідки з поховань, що сто суються тих же «елевсинсько-діонісійських чи орфіко-піфагорейських уявлень» (Зубарь 2005г, с. 443—453). Та за рахунок того, що автор роз глядав їх у контексті такого місткого і багато значного поняття як вірування, містеріальні уявлення херсонеситів постають в його працях як атавізми. Це навряд чи могло відповідати тогочасному етапу розвитку античної релігії, де містерії були частиною життя іноді лише най більш освічених еллінів, де їх догми були близь кі до філософських вчень (див., напр.: Лосев 1957, с. 142—161; Штаерман 1975, с. 116). В. М. Зубар зробив неоціненний внесок у до слідження некрополя Херсонеса. Він поставив його на суттєво новий рівень. З кінця ХІХ ст. у працях науковців знаходимо докладну фік сацію способів поховання, класифікації похо вальних споруд та надгробків тощо. Однак без посередньо дотична тема релігійних уявлень, пов’язаних з ними (у своїх працях того часу він позначає їх терміном вірування), не розгляда лася до 1980-х рр., фактично до В. М. Зубаря (Мещеряков 1980, с. 11—15; Зубарь, Мещеря ков 1983, с. 96—114). Саме він почав активно аналізувати особливості поховальної традиції як вияв релігійних уявлень про смерть і потой бічне життя (Зубарь 1982). У його роботах мова йшла про час, коли вірування у вузькому зна ченні терміну набувають значного розвитку у зв’язку із кризовими явищами в полісній ре лігії, про перші століття нашої ери. Збільшен ня ролі вірувань відбувалося в часи ближчі до кризи поліса та полісної ідеології (Зубарь, Ме щеряков 1983, с. 96—114). І вже спираючись на його напрацювання, можна сказати, що якщо певні прояви вірувань у межах малих соціаль них груп ставали традицією і передавалися з ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 2136 покоління в покоління, то корені цих уявлень і ритуальних дій на сьогодні слід шукати в пе ріодах, що передували часу зростання значен ня вірувань. Ще одним суттєвим джерелом для дослі дження В . М. Зубаря стали знахідки амулетів на некрополі Херсонеса. Їх вивчення дозволи ло йому робити не лише класифікації матеріа лів, а й висновки історичного характеру. Аму лети в їхньому традиційному значенні набули особливого поширення в цей період (Зубарь, Мещеряков 1983, с. 110—111). Дедалі частіше в перших століттях нашої ери їх покладали у могилу разом з тілом небіжчика (Зубарь 1978, с. 16; 1984; 1985; 1986; 1987; Зубар, Рижов, Шевченко А. 1986, с. 65). Цікавим висновком стали тези про те, що функції амулетів у цей час набували також астрагали, антропоморф ні та інші підвіски (Зубарь 1982, с. 100), золо ті лицьові пластини, корені яких вели зі схід них провінцій Римської імперії (Зубарь 1982, с. 112—113), камінці та скляні вироби з отво рами для підвішування (Зубарь, Мещеряков 1983, с. 97—103). Всебічний аналіз цих матеріа лів дозволив виявити, що амулети в Херсонесі стають звичними в похованнях пізніше, ніж в інших античних центрах (Зубарь 2005г, с. 454). Теракотові зображення тварин та птахів, по кладені в могилу, дослідник також пов’язував з апотропеями і уявленнями про душі помер лих предків (Зубарь 1982, с. 101). В ін прово див паралелі у способі розташування цих ста туеток у похованнях і в житлах: навколо урни з трупоспаленням і навколо вогнища або олта ря (Зубарь 2005г, с. 450). За словами В. М. Зу баря, наявність теракот у складі інвентарю є проявом бажання дати знак володарям підзем ного царства і забезпечити найкращу долю по мерлого на тому світі (Зубарь 2004б, с. 163). І вже, знов таки, спираючись на ці дослідження, можна було дійти висновку, що поховані в мо гилах з відповідними теракотовими зображен нями (всього 24 особи за кілька століть (Сто янов 2004, с. 13)), могли бути посвяченими в містерії (докл. див.: Шевченко 2011, с. 248). Треба визнати, наявних археологічних зна хідок поки недостатньо, аби впевнено гово рити про існування в Херсонесі прихильни ків орфічних містерій. В. М. Зубар з культами цього кола пов’язував вінки із золотої фольги на головах похованих (Зубар 2005г, с. 453). Не заперечуючи суті вкладених у них уявлень про потойбічне життя померлого, варто проаналі зувати, наскільки близькі вони до містерій на честь Діоніса. Фольгу відтиснено найчастіше у вигляді лаврового листя. Лавровим або й зо лотим вінком вінчали як символом слави пе реможців, героїв, видатних осіб. Ілюструють це, зокрема, й херсонеські лапідарні пам’ятки (IOSPE ІІ, 419, 420; Соломоник 1973, с. 11—13, № 109), постаменти до пам’ятників Агасіклові Ктесієвому межі IV—ІІІ ст. до н. е. (IOSPE ІІ, 418; Русяева А. 2003, с. 142) і Арістонові Атті новому ІІ ст. до н. е. (IOSPE ІІ, 423) з перерахо ваними заслугами перед народом, викарбува ними в кільцях вінків. Цілком можливо, що зо лоті вінки клали на голови тих покійних, яких нагородили ними за життя. Це могли бути 57 похованих за період з IV по І ст. до н. е. в Херсо несі (Стоянов 2003, с. 119). Вважається, що по ховальний вінок символізував посмертну наго роду померлому (Cumont 1959, p. 117; Стоянов 2003, с. 118; Зубарь 2005г, с. 453). Значення він ка як символу нагороди могло переноситись у площину уявлень про предків-героїв, сакраль них покровителів і відображатись у відповід них родинних культах. Індивідуалізація анти чної релігії в Херсонесі перших століть нашої ери мала своє вираження в героїзації ледве не кожного покійного його родиною. Це відби лося в покладанні вінків на голови померлих, у зображеннях на надгробках, інших свідчен нях релігійних уявлень, що набували дедалі більшого поширення, хоч раніше були влас тиві в кілька разів меншій кількості громадян (Richmond 1950, p. 17—18). Тому в трактуванні золотих листків у херсонеських могилах більш прийнятними є не останні, а попередні висно вки В . М. Зубаря, де увага зверталася на тра диційні, а не містеріальні релігійні уявлення херсонеситів (1982, с. 190—110). Сутнісна від мінність для давніх греків між героїзованими предками і посвяченими в містерії в тому, що здобути краще життя після смерті останні мог ли власними силами та ще й за життя, на відмі ну від героїв, яким апофеоз забезпечували їхні шанувальники. Вивчення некрополя дозволило робити серйозні висновки соціального характеру. В і талій Михайлович обґрунтовано приділяв ува гу влаштуванню в Херсонесі ділянок родин них поховань. Про наявність останніх в ел ліністичному некрополі Херсонеса свідчать групи суміжних за розташуванням і однако во орієнтованих за сторонами світу могил (Зу барь, Ланцов 1987, с. 34—37; Буйских А. 2005, с. 339—340, рис. 183). В. М. Зубар розглядав їх у контексті співіснування в межах поліса різних соціальних груп. Тривале паралельне викорис тання кремації та інгумації в поховальному об ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 2 137 ряді він також пов’язував із соціальною не рівністю (Зубарь 1978, с. 15; 1980, с. 13; 1982 з літ.). Соціальну нерівність, за його висновка ми, відображала також наявність склепів. Ін вентар і трудомісткість конструкції склепів на пряму пов’язані з високим майновим статусом похованих (Зубарь 1990, с. 63; 2006а, с. 17—22; 2006б, с. 154—159). З періоду більш інтенсивного використан ня мармурових стел, вочевидь, ширшими вер ствами населення, зростала кількість антропо морфних надгробків (Буйських А., Зубар 2006, с. 12, 19). Слушним є висновок про те, що на цьому етапі вивчення херсонеського некропо ля варто розглядати антропоморфні надгроб ки в контексті античної, а не варварської похо вальної практики (Зубарь 2005в; Буйських А., Зубар 2006, с. 20—21). Цілком можливо, що антропоморфні зображення слід трактувати як образ померлого, що мав апотропеїчне зна чення (Зубарь 2005в, с. 129; Буйських А., Зубар 2006, с. 21). Починаючи з В. М. Зубаря, дослідники ста ли зауважувати, що «тотальна бідність» херсо неського некрополя визначається не майно вим станом, а релігійними уявленнями на селення (Зубарь 1982, с. 63—64; Рогов 1999, с. 129, ін.; пор.: Белов 1981, с. 178). Практика використання дешевих чи нетривких матеріа лів у виготовленні поховального інвентарю аж ніяк не свідчить про незаможність населен ня, а підтверджує, що рідні могли собі дозво лити покласти в могилу суто ритуальні пред мети, придбані винятково для поховання, а не речі, що давно вже були в домашньому вжитку. Справді цікавим стало припущення щодо при четності похованих з трилисниками на головах до орфічних (Зубарь 2004б, с. 168; 2005г, с. 425) і пов’язаних з ними вакхічних уявлень. Традиції поховання в античному Херсоне сі здавна привертали увагу дослідників, зва жаючи на постійне надходження нових знахі док (Тахтай 1948, с. 19—43; Стржелецкий 1969; Щеглов 1975, с. 109—116; Зубарь 1982; Зубарь, Ланцов 1987, с. 34—38). Але визначальними стали ґрунтовні узагальнювальні праці, де на лежного значення надано теоретичному під ґрунтю для розуміння не завжди однозначних пам’яток, що дають цінну інформацію щодо релігійних уявлень населення Херсонеса (Ру сяева А., Зубарь 2004; Зубарь 2005г). У вивченні некрополя найважливішими для дослідників до останніх десятиліть були питання віддалені від вивчення поховального культу, а саме: з’ясування меж античного цен тру в різні періоди (Белов 1948, с. 162—163), етнічного або соціального складу населення (Капошина 1941, с. 161—173; Пятышева 1946, с. 178—179; Стржелецкий 1948; Белов 1953; Да ниленко 1967, с. 13; Зедгенидзе, Савеля 1979; 1981; Липавський 1988, с. 27—37; Зубар 1995б, с. 137—146). І лише в роботах В. М. Зубаря вка зувалося, що іноді саме особливості релігій них уявлень можуть стати поясненням певних «винятків» чи «випадковостей» у поховальній практиці Херсонеса (Зубарь, Мещеряков 1983, с. 96—114; Зубарь 1990, с. 61—84). До прикладу, справжнім каменем спотикан ня стали скорчені поховання в ранньому не крополі поліса. Після розкопок 1936—1937 рр. аналогії «не властивих грекам класичної епо хи» поховань було знайдено в могильниках місцевого населення, яке нібито змішалося з греками (Белов 1948, с. 160). Цю думку підтри мали інші дослідники (Капошина 1941, с. 172; Пятышева 1946, с. 176; Тюменев 1949, с. 86). Якщо Г. Д. Бєлов сумнівався, таврами чи скі фами були ці поховані, то надалі метою розко пок раннього некрополя Херсонеса стають по шуки таврських черепів (Стржелецкий 1948, с. 69). Таврські ознаки вбачали навіть у знахід ках мушель, ліпної кераміки, в деяких тенден ціях образотворчого мистецтва (Иванова 1953, с. 183). О днак про впливи релігійних уявлень у поховальному ритуалі можна казати лише щодо часу пізніх скіфів, і то з боку еллінів, а не варварів (Бессонова 1979, с. 19; Богданова 1980, с. 20). І навіть у цей період помітний най менший вплив варварської культури на Херсо нес, у порівнянні з іншими полісами Північ ного Причорномор’я (Зубарь 1978, с. 17). Багато в чому завдяки дискусіям, які вів В. М. Зубар, на сьогодні серед етнічної (Зедге нидзе 1983, с. 23; Рогов 2002, с. 144—147) і со ціальної (Зубарь 1988; пор.: Рогов 2002, с. 144— 148; Сударев 2004) точок зору на скорчені по ховання переважає релігійна, базована на тому, що ці поховання зумовлені архаїчними віруван нями, ідеєю зворотності (Лапин 1966, с. 214— 233; Зубарь 2006в, с. 48—52). Те, що в інших ан тичних центрах такий обряд до класичного пе ріоду вже був забутий, а в Херсонесі він зникає лише в елліністичний період (Белов 1948, с. 160; 1981, с. 178; Рогов 1991, с. 104; 1999, с. 126; 2002, с. 147; Зубарь 2005г, с. 430—433), може підтвер джувати більшу традиційність населення цьо го дорійського центру. Довше в конструкції мо гил використовується черепиця (Зубарь 1982, с. 16). Склепи з нішами-лежанками і підбійні могили поширюються з межі ер, тоді як у сусід ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 2138 ніх О львії та Боспорі — з доби еллінізму (Ка пошина 1950, с. 213; Зубар 1977; 2006а, с. 19; 2006б, с. 154—159; Борисова 1985). Простежу ють стійке співіснування кремацій та інгума цій, традицію аж до IV—V ст. н. е. поховання ді тей в амфорах, використання антропоморфних надгробків протягом усієї античності, ін. (Зу барь, Шевченко А., Липавский 1990, с. 17; Бу нятян, Зубарь 1991, с. 238; Зубарь 2005г, с. 435; Буйських А., Зубар 2006, с. 21). Окремі риси по ховань майже не зазнавали суттєвих змін через консервативність поховальних традицій (Зу барь 1982, с. 123). Тривалий час усі культи античних центрів Північного Причорномор’я розглядали в кон тексті культурних і релігійних взаємовпливів еллінів і варварів (докладніше див.: Шевчен ко Т. 2005, с. 28—34). Н айчастіше дослідники вбачали таврські ознаки в культі Партенос, а скіфські — в культі Геракла. Такі погляди щодо походження і суті верховних божеств у 1940— 1970 рр. перетворились на єдино правильне трактування розвитку античних поселень на те риторії Таврики — у руслі обстоювання дружніх стосунків між місцевим та прийшлим, «чужим», населенням. На сьогодні, завдяки працям укра їнських антикознавців, а найперше В. М. Зуба ря, більшість дослідників дотримуються іншої думки (Зубарь 1988, с. 52—54; 2004ґ, с. 11—12; 2007б, с. 87—100; Русяева А., Русяева М. 1999, с. 12—28; Буйських А. 1993, с. 15; Ємець 2001; 2002, с. 169; Zubar, Kravcenko 2003, р. 185—195; Русяева А. 2005, с. 64—92). Про варваризацію в сфері господарства, соціального та політично го устрою в перші століття існування Херсонеса не може бути й мови (напр.: Журавлев, Зубарь, Сорочан 2004, с. 188), а вже тоді, нібито, тавр ський культ Партенос був верховним у пантео ні. Надалі саме через загрозу з боку скіфів, що утворили в ІІІ ст. до н. е. державу зі столицею в Н еаполі, у культі Артеміди Партенос поси люються войовничі риси (Пальцева 1979, с. 33; Зубарь 2002). Враховуючи традиції взаємин до рійців із варварським населенням, історичні події від часу заснування Херсонеса до рим ського періоду, рівень розвитку таврів та скіфів, а відповідно, їхніх релігійних традицій, а та кож, згадуваного Плінієм Старшим, консерва тизму херсонеситів, важко казати про можли вість впливів з боку ворожого, «дикого» місце вого населення, та ще й в релігійній сфері. Значної уваги у своїх дослідженнях В. М. Зубар надавав культам і релігійному жит тю іноземців. У Херсонесі є свідчення про те, що окремі божества за елліністичного періо ду вшановували лише вихідці з Малої Азії (Зу барь, Трейстер 1991, с. 82). О кремою групою населення в Херсонесі перших століть нашої ери були військові римської залоги, розквар тировані в місті і найближчих пунктах округи, які підтримували римські провінційні культи. Віталій Михайлович багато зробив у вивчен ні етнічного складу римського війська (Зубарь 2001/2002, с. 131—151). Давно ставиться пи тання, наскільки наявність у місті представни ків різних релігій могла впливати на релігійний світогляд херсонеситів (Голенко, Щеглов 1965, с. 381—382; Соломоник 1973, с. 265—274; Ме щеряков 1980, с. 13; Зубарь 1994, с. 99—109). Стає зрозуміло, що тільки з межі ер можна вес ти мову про певне поширення іноземних куль тів у Херсонесі, хоча серед незначної частини населення (Соломоник 1984, с. 19—20; Кадеев 1996, с. 165—166; Зубарь 1990, с. 74). Солдати займали відділену від основної території міста цитадель і певні будівлі в районі західної обо ронної стіни (Зубарь 2001/2002, с. 37—57). Їхнє релігійне життя також було відділене від гро мадських культів основного населення міста. Вплив провінційно-римської культури вира жався, скоріше, у змінах у матеріальній куль турі Херсонеса (Зубарь 1994, с. 104—107). Завдяки праці В . М. Зубаря відкрито і по пуляризовано численні свідчення релігійних культів римського війська в околицях Херсоне са. Це культовий комплекс в schola principalium в Балаклаві, де вшановували Юпітера Доліхе на, єдина споруда перших століть нашої ери, фасад якої піддається реконструкції, за знахід ками баз колон та іонічної капітелі (Крижиць кий, Зубар 2000, с. 126—127; Сарновски, Саве ля 2000; Зубарь 2001/2002, с. 78— 92, 159—164). Звідти походять олтарі з присвятами Вулкану, Юпітеру, постамент статуї Геркулеса (Зубар, Савеля, Сарновський 1997, с. 68—69; Русяе ва А., Зубарь 2004, с. 400—403, рис. 199, 209). Також святилище в Хараксі, де знайдено ол тарі (Зубарь 2001/2002, с. 114—115, 164—165; 2005а, с. 55—58; Русяева А., Зубарь 2004, с. 404, рис. 202, 210.2). Солдати також використову вали культову споруду у верхів’ї Козачої бухти, адже тут розташовувався пункт римської охо рони. Серед матеріалів виділяють плиту із зо браженням вершника, що вважається присвя тою від грека, адже звали його Діонісій (Ще глов 1969, с. 153— 156; Русяева А., Зубарь 2004, с. 403). Римських культів стосувалися також олтарі з присвятами Геркулесу (або із вказів кою на назву підрозділу) з некрополя біля Ка рантинної бухти (Соломоник 1983, с. 41—42, ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 2 139 № 12; Зубарь 1993; Цукерман 1995, с. 556; Ру сяева А., Зубарь 2004, с. 413). Єдиним офіційним римським культом, який відправлявся населенням Херсонеса можна вважати культ імператора, впровадже ний не пізніше часу Доміціана (Соломоник 1964, с. 39; Мещеряков 1980; Зубарь 1995а; Ру сява А., Зубарь 2004, с. 397—394). Віталій Ми хайлович був великим прихильником ідеї іс нування цього культу в Херсонесі. Умовами, в яких могли існувати підстави для впроваджен ня цього культу в місті, була наявність гарні зону на його території і прошарку населення, зацікавленого у зв’язках з Римом (Зубарь 1994, с. 101). У перші століття нашої ери релігійну ситу ацію в античному центрі визначали подрібне ність і відокремленість соціальних груп (Зу барь, Хворостяный 2000, с. 40—41), а через те існування кількох субкультур, в яких релігій ний світогляд проходив окремий шлях розви тку. Культова практика постійно набувала но вих ознак, наприклад, частими знахідками з перших століть нашої ери стають світильники із зображеннями традиційних божеств та їхніх атрибутів (Зубарь, Сорочан 1984). Але певні ознаки релігійної практики, а отже — релігій них уявлень, що виражалися в цій практиці, за лишаються без змін в Херсонесі протягом усьо го періоду античності (Зубарь 1982, с. 124). Початок середньовіччя знаменував поділ населення на групи за релігійним показни ком. Християнська община на цей час утвер дила певні позиції в ідеології міста. Якщо на початку членами релігійних общин були, імо вірно, ксени і «перші люди міста», як свідчать «Житія» (Сорочан 2005, с. 1259—1260), то з часом християнство приймають дедалі біль ше мешканців Херсонеса. З ІV ст. з’являється християнська символіка в похованнях, однак однозначно християнськими вважають похо вання з відмежованими нішами з VІ ст. (Зу бар, Рижов 1981, с. 87; Зубарь, Хворостяный 2000, с. 55; Диатроптов 2002; Завадская 2007, с. 455—456; Зубарь 2004в, с. 563—620). Лише з часом кремації повністю витісняються ін гумаціями, зникають античні надгробки (Зу барь, Павленко 1988; Зубарь 2004в, с. 563). З кінця V ст. ведеться будівництво церков (Со рочан 2005, с. 711—928). Н а відміну від вер хівки, звичайне населення міста тривалий час зберігало віру в давніх богів, особливо в по кровительку Партенос (Зубарь, Хворостяный 2000, с. 58, 95; Зубарь 2004в, с. 562; Русяева А., Зубарь 2004, с. 427). В. М. Зубарю вдалося наблизити студії з раннього християнства з вивченням давньо грецької релігії, що донедавна сприймалися як два різні світи. Між тим, носії язичницького і християнського світогляду мешкали в тому са мому місті, жили в тих самих умовах, пережи вали ті самі історичні події, тобто співіснува ли в межах одного простору. В них часто було спільне походження і спільна генеалогія. Через те, розуміння особливостей релігійного життя одних неможливе без вивчення носіїв іншої ре лігії. Не дарма у своїх дослідженнях, присвяче них поширенню християнства в Херсонесі та в Тавриці загалом, Віталій Михайлович неабия кої ваги надавав античній спадщині у форму ванні ранньохристиянської традиції в регіоні. Він зважав на те, що християнство увібрало в себе багато інших елементів попередніх ре лігій (пор.: Richmond 1950, p. 45—47). У свою чергу, усвідомлюючи упередженість християн ських джерел у висвітленні античної релігії, він жодним чином остаточно не відкидав їх, шу каючи підстави і передумови такої упередже ності. Можливо, завдяки йому в останні роки докладніше аналізувалися, зокрема, відомос ті про верховну богиню та її храм, отримані з християнських джерел (Русяева А., Русяева М. 1999, с. 106—111; Сорочан 2005, с. 747—748, 1273—1274; Скржинська 2006; Русяєва А. 2007а, с. 101—106; Шевченко 2011, с. 116—117). Праці В. М. Зубаря будуть аналізувати і об говорювати ще довго. Склавши їх разом, мож на отримати цілий літопис історії, зокрема іс торії культури та релігії Херсонеса Таврійсько го. Тож віддаймо йому належну шану, як і він віддав свого часу своїм попередникам, готую чи хроніки і статті про антикознавців у жур налі «Археологія», сприяючи тому, щоб їхні імена не забули в популяризаційній роботі Національного заповідника «Херсонес Таврій ський», публікуючи величезний історіографіч ний том «Летопись археологических исследо ваний в Херсонесе-Херсоне» і плануючи його продовження. Белов, Г. Д. 1948. Некрополь Херсонеса классической и эллинистической эпохи. Вестник древней истории, 1, с. 155-163. Белов, Г. Д. 1953. Северный прибрежный район Херсоне са. Материалы и исследования по археологии СССР, 34, с. 11-32. Белов, Г. Д. 1981. Н екрополь Херсонеса классической эпохи. Советская археология, 3, с. 163-180. Бессонова, С. С. 1979. Религиозные представления населе- ния Степной Скифии: Автореф. дис. на соискание уч. степени канд. ист. наук. Київ. Богданова, Н. А. 1980. Религиозные представления сельско- го населения позднескифского государства в Крыму: ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 2140 Автореф. дис. на соискание уч. степени канд. ист. наук. Ленинград. Борисова, В. В. 1985. Склеп І—ІІІ вв. н. э. херсонесского некрополя. Советская археология, 1, с. 186-201. Буйських, А. В. 1993. Ордер в античній архітектурі Ольвії, Тіри, Херсонеса: Автореф. дис. на здобуття наук. сту пеня канд. іст. наук. Київ. Буйских, А. В . 2005. Градостроительство и архитекту ра. В : Зубарь, В . М., Буйских, А. В ., К рыжицкий, С. Д., Марченко, Л. В., Сорочан, С. Б., Кравченко, Э. А. (ред.) Херсонес Таврический в третьей четверти VI — середине І вв. до н. э.: Очерки истории и культуры. Київ: Академперіодика, с. 307-344. Буйських, А. В ., Зубар, В . М. 2006. До типології та ін терпретації антропоморфних надгробків Херсонеса Таврійського. Археологія, 2, с. 12-23. Бунятян, Е . П., Зубарь, В . М. 1991. Н овый участок дет ских погребений позднеантичного некрополя Хер сонеса. Советская археология, 4, с. 228-239. Голенко, К. В., Щеглов, А. Н. 1965. О культе Асклепия в Херсонесе Таврическом (по нумизматическим и ар хеологическим данным). DACIA, IX, с. 373-382. Даниленко, В. Н. 1967. Стелы эллинистического Херсонеса как исторический источник: Автореф. дис. на соис кание уч. степени канд. ист. наук. Свердловск. Диатроптов, П. Д. 2002. Е ще раз к вопросу о датировке росписей херсонесских христианских склепов. В : Мыц, В. Л. (ред.) Церковная археология Южной Руси. Симферополь, с. 34-38. Ємець, І. А. 2001. Греко-варварські релігійні взаємовпливи на Боспорі Кімерійському (історіографічний аспект): Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук. Київ. Емец, И. А. 2002. Греко-варварские религиозные взаимовли- яния на Боспоре Киммерийском (историографический аспект). Москва: Компания Спутник+. Журавлев, Д. В., Зубарь, В. М., Сорочан, С. Б. 2004. О тор говле Херсонеса Таврическоого в середине І — пер вой половине ІІІ вв. н.э. Боспорские исследования, VII, с. 183-207. Завадская, И. А. 2007. К онцепции истории христиани зации населения Херсонеса в отечественной ис ториографии. Материалы по археологии, истории и этнографии Таврики, XIII, с. 430-467. Залізняк Л. Л. 2010. Професор Києво-Могилянської ака демій В італій Михайлович Зубар. Боспорские иссле- дования, ХХІІІ, с. 33-38. Зедгенидзе, А. А. 1983. Херсонес Таврический в классичес- кий период: Автореф. дис. на соискание уч. степени канд. ист. наук. Москва. Зедгенидзе, А. А., Савеля, О. Я. 1979. Некрополь Херсонеса V—IV вв. до н. э. как источник изучения этнического и социального состава населения города. Местное население Причерноморья в эпоху Великой греческой ко- лонизации (VIII—V вв. до н. э.): Тезисы докладов и со общений. Тбилиси: Мецниереба, с. 22-23. Зедгенидзе, А. А., Савеля, О. Я. 1981. Некрополь Херсоне са V—IV вв. до н. э. Краткие сообщения Института археологии АН СССР, 168. с. 3-9. Зубар, В. М. 1977. Підбійні могили Херсонеського некро поля. Археологія, 24, с. 68-73. Зубарь, В . М. 1978. Некрополь Херсонеса Таврического I—IV вв. н. э.: Автореф. дис. на соискание уч. степе ни канд. ист. наук. Київ. Зубарь, В . М. 1980. О б обряде трупосожжения в гречес ком обществе. Тезисы докладов Всесоюзной научной конференции «Проблемы античной истории и класси- ческой филологии. Харків, с. 13-14. Зубарь, В . М. 1982. Некрополь Херсонеса Таврического I—IV вв. н. э. Київ: Наукова думка. Зубарь, В. М. 1988. Еще раз по поводу интерпретации за хоронений в скорченном положении на некрополе Херсонеса IV в. до н. э. Проблемы исследования ан- тичного и средневекового Херсонеса 1888—1988 гг.: Тезисы докладов. Севастополь, с. 52-54. Зубарь, В . М. 1990. О некоторых аспектах идеологичес кой жизни населения Херсонеса Таврического в позднеантичный период. В : Зубарь, В . М. (ред.) Обряды и верования древнего населения Украины. Київ: Наукова думка, с. 61-84. Зубарь, В . М. 1991. По поводу надгробия Луция Фурия Севта. Древнее Причерноморье. II чтения памяти про- фессора П.О. Карышковского. Одеса, с. 40-41. Зубар, В. М. 1993. Нове свідоцтво про римські війська у Херсонесі Таврійському. Археологія, 4, с. 133-137. Зубарь, В. М. 1994. Херсонес Таврический и Римская импе- рия. Очерки военно-политической истории. Київ: Ки евская Академия Евробизнеса. Зубарь, В . М. 1995а. К ульт римских императоров в Се верном Причерноморье. Российская археология, 1, с. 57-63. Зубар, В. М. 1995б. Скорчені поховання із некрополя Хер сонеса ІV ст. до н. е. Археологія, 3, с.137-146. Зубарь, В. М. 2001/2002. Римское военное присутствие в Таврике. STRATUM Plus, 4, с. 8-179. Зубарь, В . М. 2002. Е ще раз по поводу позднескифской государственности. Материалы по археологии, исто- рии и этнографии Таврики, ІХ, с. 501-520. Зубарь, В . М. 2004а. Е ще раз по поводу интерпретации надписи в честь Агасикла, сына К тесия (IOSPE IІ, 418). Вестник древней истории, 3, с. 89-99. Зубарь, В. М. 2004б. О семантике одной группы погребаль ного инвентаря в некрополе Херсонеса эллинистичес кого периода. Боспорские исследования, V, с. 160-176. Зубарь, В . М. 2004в. По поводу локализации святилища богини Партенос в окрестностях Херсонеса Таври ческого. Причерноморье, Крым, Русь в истории и куль- туре: Материалы II Судакской международной нау- чной конференции. Ч. I. Київ; Судак, с. 57-70. Зубарь, В. М. 2004г. Проникновение и утверждение хрис тианства. В: Зубарь, В. М., Крижицкий, С. Д., Мар ченко, Л. В., Русяева А. С., Сорочан, С. Б., Храпу нов, М. И. (ред.) Херсонес Таврический в середине I в. до н. э. — VI в. н. э.: Очерки истории и культуры. Хар ків: Майдан, с. 556-628. Зубарь, В. М. 2004ґ. Херсонес Таврический и население Тав- рики в античную эпоху. Київ. Зубарь, В. М. 2005а. Латинские лапидарные надписи рим ской крепости Харакс. Нумизматика и эпиграфика, XVII, с. 55-69. Зубарь, В . М. 2005б. Места отправления религиозных культов в Херсонесе в позднеантичную эпоху. Материалы по археологии, истории и этнографии Таврики, ХІ, с. 31-58. Зубарь, В. М. 2005в. Об интерпретации антропоморфных надгробий Херсонеса. Боспорские чтения. Керчь, VI, с. 128-132. Зубарь, В . М. 2005г. Религиозное мировоззрение. В : Зу барь, В. М., Буйских, А. В., Крыжицкий, С. Д., Мар ченко, Л. В., Сорочан, С. Б., Кравченко, Э. А. (ред.) Херсонес Таврический в третьей четверти VI — се- редине І вв. до н. э.: Очерки истории и культуры. Київ: Академперіодика, с. 345-470. Зубарь, В. М. 2005ґ. Формирование территориального го сударства в Западной Таврике и Херсонес во второй половине IV — первой трети ІІІ вв. до н. э. В: Зубарь, ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 2 141 В. М., Буйских, А. В., Крыжицкий, С. Д., Марчен ко, Л. В., Сорочан, С. Б., Кравченко, Э. А. (ред.) Хер- сонес Таврический в третьей четверти VI — середине І вв. до н. э.: Очерки истории и культуры. Київ: Ака демперіодика, с. 121-208. Зубарь, В. М. 2006а. О двух «готских» типах погребальный сооружений некрополя Херсонеса первых веков на шей эры. В: Терпиловский, Р. В. (ред.) Готы и Рим. Київ: Стилос, с. 16-25. Зубарь, В. М. 2006б. Еще раз об атрибуции подбойных мо гил некрополя Херсонеса. Боспорские чтения. Керчь, VІI, с. 154-159. Зубарь, В . М. 2006в. О некоторых особенностях погре бального обряда некрополя Херсонеса Таврического классического и эллинистического периодов. Вест- ник древней истории, 3, с. 47-60. Зубарь, В . М. 2007а. Е ще раз о локализации святили ща и храма Партенос на Гераклейском полуостро ве. ИССЕДОН, т. IV. Е катеринбург: Уральский государственный университет, с. 99-106. Зубарь, В. М. 2007б. По поводу попытки возрождения од ной устаревшей исторической концепции: Херсонес и тавры. Вестник древней истории, 3, с. 87-100. Зубарь, В. М. 2007в. Хора Херсонеса Таврического на Гера- клейском полуострове: История раскопок и некоторые итоги изучения. Київ: Стилос. Зубарь, В. М., Ланцов, С. Б. 1987. Новый участок элли нистического некрополя Херсонеса. Краткие сооб- щения Института археологии АН СССР, Москва, 191, с. 34-38. Зубарь, В. М., Мещеряков, В. Ф. 1983. Некоторые данные о верованиях населения Херсонеса (по материалам некрополя первых веков н.э.). В : В ысотская, Т. Н . (ред.). Население и культура Крыма в первые века н.э. Київ: Наукова думка, с. 96-114. Зубарь, В. М., Павленко, Ю. В. 1988. Херсонес Таврический и распространение христианства на Руси. Київ: На укова думка. Зубар, В. М., Рижов, С. Г. 1981. Розкопки Західного не крополя Херсонеса. Археологія, 39, с. 77-87. Зубар, В. М., Рижов, С. Г., Шевченко, А. В. 1986. Дослі дження склепів пізньоантичного часу із Херсонеса в 1981 р. Археологія, 54, с. 58-70. Зубар, В . М., Савеля, О . Я., Сарновський, Т. 1997. Н ові латинські написи з римського храму в околицях Хер сонеса Таврійського. Археологія, 4, с. 67-88. Зубарь, В . М., Сарновский, Т., Антонова, И. А. 2001. Новая латинская надпись из раскопок цитадели и некоторые вопросы позднеантичной истории Хер сонеса. АΝАХАРΣІΣ. Памяти Ю. Г. Виноградова (Хер сонесский сборник, вып. ХІ), с. 106-115. Зубарь, В. М., Сорочан, С. Б. 1984. Светильники в погре бальном обряде античных городов Северного При черноморья. В: Крыжицкий, С. Д., Мазарати, С. Н., Русяева, А. С. (ред.). Античная культура Северного Причерноморья. Київ: Наукова думка, с. 147-156. Зубарь, В . М., Хворостяный, А. И. 2000. От язычества к христианству: Начальный этап проникновения и утверждения христианства на юге Украины (вторая половина III — первая половина IV в.). Київ: Інститут археології НАН України. Зубарь, В . М., Шевченко, А. В ., Липавский, С. А. 1990. Некрополь Херсонеса Таврического: Материалы и ис- следования. Київ: Препринт. Иванова, А. П. 1953. Искусство античных городов Северно- го Причерноморья. Ленинград: Издательство ЛГУ. Кадеев, В. И. 1996. Херсонес Таврический: Быт и культура (І—ІІІ вв. н. э.). Харків: Бизнес информ. Капошина, С. И. 1941. Скорченные погребения Ольвии и Херсонеса. Советская археология, 7, с. 161-173. Капошина, С. И. 1950. Погребение скифского типа в Оль вии. Советская археология, 13, с. 205-216. Крижицький, С. Д., Зубар, В. М. 2000. До питання про ре конструкцію храму Юпітера Доліхена на території сучасної Балаклави. Археологія, 1, с. 119-130. Лапин, В . В . 1966. Греческая колонизация Северного При- черноморья. Київ: Наукова думка. Липавський, С. О . 1988. Про роль орієнтації похованих при вивченні етнічного складу населення Північно го Причорномор’я. Археологія, 63, с. 27-37. Лосев, А. Ф. 1957. Античная мифология в ее историческом развитии. Москва: Гос. учебно-педагогическое изда тельство Мин. просвещения РСФСР. Мещеряков, В. Ф. 1979. О культе богини Девы в Херсоне се Таврическом. В: Лесков, А. М. (ред). Актуальные проблемы изучения истории религии и атеизма. Ле нинград: Государственный музей истории религии и атеизма, с. 104-119. Мещеряков, В. Ф. 1980. Религия и культы Херсонеса Тав- рического в І—ІV вв. н. э.: Автореф. дис. на соискание уч. степени канд. ист. наук. Москва. Николаенко, Г. М. 1999. Херсонес Таврический и его хора. Вестник древней истории, 1, с. 97-120. Пальцева, Л. А. 1979. Культ богини Девы в Херсонесе. В: Соколов, Н . П. (ред.) Из истории античного обще- ства. Горький: Издательство Горьковского ун-та, с. 30-46. Пам’яті Віталія Михайловича Зубаря. 2009. Археологія, 1, с. 123-125. Пятышева, Н . В . 1946. Античное влияние на культовую скульптуру Причерноморья. Древние культурные связи Средней Азии и Приуралья. Вестник древней истории, 3, с. 175-182. Рогов, Е. Я. 1991. О некрополе Херсонеса V—VI вв. до н. э. Проблемы истории Крыма: Тезисы докладов научной конференции. Симферополь, с. 103-105. Рогов, Е . Я. 1999. Н екоторые проблемы становления и развития херсонесского государства. STRATUM Plus, 3, с. 116-144. Рогов, Е . Я. 2002. Херсонес и варвары юго-западного Крыма в IV в. до н. э. Античный мир и археология, 11, с. 140-153. Русяева, А. С. 1996. Термин ΣΑΣТНР в присяге граждан Херсонеса Таврического. Древнее Причерноморье (III чтения памяти П. О. Карышковского): Тезисы докла дов юбилейной конференции. Одеса, с. 94-95. Русяева, А. С. 1997. О святилищах Партенос в К рыму. Проблемы греческой культуры: Международная научно- практическая конференция. Симферополь, с. 85-87. Русяева, А. С. 2003. Агасикл Херсонесский. Херсонесский сборник, ХІІ, с. 140-150. Русяева, А. С. 2005. Религия понтийский эллинов в анти- чную епоху. Київ: Стилос. Русяєва, А. С. 2007а. Проблемні питання інтерпретації культу Партенос — верховної богині херсонеської держави. Боспорские исследования, XVI, с. 82-111. Русяева, А. С. 2007б. Свидетельства Страбона о мысе Партений, храме и ксоаноне херсонесской богини Партенос. Древности Северного Причерноморья в ан- тичное время (Материалы по археологии, истории и этнографии Таврики, вып. 4). Симферополь, с. 19-42. Русяєва, А. С. 2008. Проблема локалізації мису Партеній і храму херсонеської богині Партенос (Strabo. VII. 4. 2). В: Смолій, В. А. (ред.) Надчорномор’я: студії з іс- торії та археології (з ІХ ст. до н. е. по ХІХ ст. н. е.). Київ: Інститут історії України НАНУ, с. 7-25. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 2142 Русяева, А. С., Зубарь, В. М. 2004. Религиозное мировозз рение. В: Зубарь, В. М., Крижицкий, С. Д., Марчен ко, Л. В., Русяева А. С., Сорочан, С. Б., Храпунов, М. И. (ред.). Херсонес Таврический в середине I в. до н. э. — VI в. н. э.: Очерки истории и культуры. Харків: Майдан, с. 333-430. Русяева, А. С., Русяева, М. В. 1999. Верховная богиня анти- чной Таврики. Київ. Скржинська, М. В. 2006. Парфенон у Херсонесі Таврій ському. В: Смолій, В. А. (ред.). Україна в Центрально- Східній Європі (з найдавніших часів до кінця ХVІІІ ст.), 6, с. 67—85. Соломоник, Э. И. 1964. Новые эпиграфические памятники Херсонеса. Київ: Наукова думка. Соломоник, Э. И. 1973. Новые эпиграфические памятники Херсонеса. Київ: Наукова думка. Соломоник, Э. И. 1983. Латинские надписи Херсонеса Тав- рического. Москва: Наука. Соломоник, Э. И. 1984. Граффити с хоры Херсонеса. Київ: Наукова думка. Сорочан, С. Б. 2005. Византийский Херсон (вторая поло- вина VІ — первая половина Х вв.): Очерки истории и культуры. Ч. 2. Харків: Майдан, с. 680-1644. Сорочан, С. Б. 2010. Мой друг Виталий Михайлович Зу барь. Боспорские исследования, ХХІІІ, с. 3-32. Стоянов, Р. В. 2003. Погребальные венки ІV—І веков до н. э. из Херсонеса Таврического (по материалам городско го некрополя). Ювелирное искусство и материальная культура: Тезисы докладов. Санкт-Петербург: Изда тельство Государственного Эрмитажа, с. 118-121. Стоянов, Р. В . 2004. Некрополь Херсонеса Таврического V—I вв. до н. э.: Автореф. дис. на соискание уч. степе ни канд. ист. наук. Санкт-Петербург. Стржелецкий, С. Ф. 1948. Раскопки таврского некрополя Херсонеса в 1945 году. Херсонесский сборник, IV, с. 69-95. Стржелецкий, С. Ф. 1969. XVII башня оборонительных стен Херсонеса (башня Зенона). Сборник Херсонес- ского музея, IV, с. 7-29. Сударев, Н. И. 2004. Погребения с элементами скорчен ности костяка в некрополях Боспора VI—II вв. до н. э. Древности Боспора, 7, с. 332-343. Тахтай, А. К. 1948. Раскопки херсонесского некрополя в 1937 году. Херсонесский сборник, IV, с. 19-43. Тюменев, А. И. 1949. Херсонесские этюды. III. Херсонес и местное население: тавры. Вестник древней исто- рии, 4, с. 75-86. Цукерман, К . 1995. Е пископы и гарнизон Херсона в IV веке. Материалы по археологии, истории и этнографии Таврики, IV, с. 545-561. Шевченко, Т. М. 2005. До питання про варварські релі гійні впливи у Херсонесі Таврійському. Археологія, 2, с. 28-34. Шевченко, Т. М. 2009. Світлої пам’яті Віталія Михайло вича Зубаря (05.02.1950 — 20.03.2009). Магістеріум, 36, с. 3-5. Шевченко, Т. М. 2011. Релігійний світогляд населення ан- тичного Херсонеса. К иїв: Інститут археології Н АН України. Штаерман, Е . М. 1975. Кризис античной культуры. Мо сква: Наука. Щеглов, А. Н. 1969. Фракийские посвятительные рельефы из Херсонеса Таврического. Материалы и исследова- ния по археологии СССР, 150, с. 135-177. Щеглов, А. Н . 1975. Н екрополь у Песочной бухты близ Херсонеса. Краткие сообщения Института археоло- гии АН СССР. Москва, 143, с. 109-116. Cumont, F. 1959. After Life in Roman Paganismm. New York. Richmond, J. A. 1950. Archaeology and the After-life in Pagan and Christian Imagery. Riddel Memorial Lectures. Ser. 20. London; New York; Toronto: Oxford University Press, p. 5-57. Zubar, V. M., Kravcenko, E. A. 2003. Interpretation of a Group of Archaeological Sites in the Vicinity of Tauric Chersonesos. The Cauldron of Ariantas: Studies presented to A.N. Sceglov on the occasion of his 70th birthday. Aarhus, p. 185-195. Надійшла 27.03.2020 Т. Н. Шевченко Кандидат исторических наук, старший научный сотрудник отдела Научные фонды ИА НАН Украины, ORCID 0000-0002-9204-0469, taniashevchenko@yahoo.com Летописец Херсонеса: к 70-й годовщине со дня рождения Виталия Михайловича Зубаря Статья посвящена анализу научного и творческого наследия Виталия Михайловича Зубаря в области античной истории и археологии Северного Причерноморья. Особое внимание уделяется изучению им духовной культуры населения Херсонеса Таврического. Своими исследованиями В . М. Зубарь смог поднять на новый уровень изучение религиозной жизни населения Херсонеса, отдельных аспектов религии, проблематики культов, как отдельных божеств, так и проявлений религиозной практики. Отмечено его активное участие в обсуждении во просов о культе верховной богини Херсонеса, Партенос, всегда привлекавшем чрезвычайно большое внимание исследователей. Самым важным было то, что ему удалось свести эти аспекты в единое целое, результатом чего стала публикация обобщающих, а позже и научно-популярных, трудов. Изучение некрополя Херсонеса Виталием Михайловичем получило новый содержательный смысл. За более чем столетний период исследования некрополя в работах ученых тщательно зафиксированы способы погребе ния, классифицированы погребальные сооружения, инвентарь, и т. д. Однако непосредственно связанная с этим тема религиозных представлений, стоящих за внешними признаками, до В. М. Зубаря фактически не рассма тривалась. Кроме того, ему удалось сблизить изыскания по раннему христианству с изучением древнегреческих центров, то есть фактически развивать точки соприкосновения антиковедения и византологии. В своих работах, посвященных распространению христианства в Херсонесе и в целом в Таврике, он неоднократно обращал внима ние на влияние античного наследия в формировании раннехристианской традиции в регионе. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 2 143 Благодаря работам В. М. Зубаря, его многочисленным монографиям и статьям, укрепилась украинская шко ла антиковедов, особенно ее подход к изучению античных памятников без постоянной привязки к теории вар варских влияний на греков Северного Причерноморья. Этот подход дал возможность сделать существенные поступательные шаги в изучении памятников данного региона. В се эти вопросы, как и многие другие, рассмотренные исследователем, составляют его научное наследие, настоящую летопись, требующую дальнейше го изучения и осознания. К л ю ч е в ы е с л о в а: В. М. Зубарь, Херсонес Таврический, Северное Причерноморье, античная археология, история науки. Tetiana M. Shevchenko PhD, Senior research officer in the Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences, Ukraine, ORCID 0000-0002-9204-0469, taniashevchenko@yahoo.com Chronicler of Chersonesos: 70 Years since Vitalii Mykhailovych Zubar was Born The paper presents an analysis of research and creative works of Vitalii Mykhailovych Zubar in field of history and archaeology of the Northern Black Sea region. A special attention is paid to his study of spiritual culture of the population of Tauric Chersonesos. V. M. Zubar with his works put the study of religious life of Chersonesos’ habitants at a new level. He studied separate aspects of religion, worked on problems of both certain deities’ cults, and certain traces of religious practice. His active participation in the discussion of the supreme goddess of Chersonesos worth mentioning. This cult was always obtaining the greatest attention of the scholars. The most important was taking these aspects into a single whole which resulted in publication generalizing and later popular scientific works. Vitalii Mykhailovych has put the study of Chersonesian necropolis on a substantially new level. The precise recording of the burial practices, the classifications of burial structures and inventory, etc. can be found in the works of scholars studying the necropolis for more than hundred years. However, the directly related issue of religious beliefs represented in these features was not in fact discussed before V. M. Zubar. In addition, he managed to put closer the studies in early Christianity and the research of Ancient Greek religion, in fact, to develop the common points in Classical and Byzantine studies. In his works on spread of Christianity in Chersonesos and in Taurica in general, he paid an exceptional attention to Ancient heritage in forming of the early Christian tradition in the region. Owing to V. M. Zubar’s works, his numerous papers and books, the Ukrainian Classical school consolidated, especially in its approach to the study of classical monuments without a constant binding to the theory of the Barbarians’ influence on the Greeks in the North Pontic region. This approach allowed him to make significant progressive steps in the study of this region’s monuments. The issues listed, as well as many others discussed by this researcher, form his scientific heritage, the true chronicle which needs to be further studied and comprehended. K e y w o r d s: V. M. Zubar, Tauric Chersonesos, Northern Black Sea region, Classical archaeology, history of science. References Belov, G. D. 1948. Nekropol Khersonesa klassicheskoi i ellinisticheskoi epokhi. Vestnik drevnei istorii, 1, p. 155-163. Belov, G. D. 1953. Severnyi probrezhnyi raion Khersonesa. Materialy i issledovaniia po arkheologii SSSR. Moskva, 34, p. 11-32. Belov, G. D. 1981. Nekropol Khersonesa klassicheskoi epokhi. Sovetskaia arkheologiia, 3, p. 163-180. Bessonova, S. S. 1979. Religioznye predstavleniia naseleniia Stepnoi Skifii: Avtoreferat dissertatsii kandidata istoricheskikh nauk. Kyiv. Bogdanova, N. A. 1980. Religioznye predstavleniia selskogo naseleniia pozdneskifskogo gosudarstva v Krymu: Avtoreferat dissertatsii kandidata istoricheskikh nauk. Leningrad. Borisova, V. V. 1985. Sklep I-III vv. n. e. khersonesskogo nekropolia. Sovetskaia arkheologiia, 1, p. 186-201. Buiskikh, A. V. 1993. Order v antychnii arkhitekturi Olvii, Tiry, Khersonesa: Avtoreferat dysertatsii kandydata istorychnykh nauk. Kyiv. Buiskikh, A. V. 2005. Gradostroitelstvo i arkhitektura. In: Zubar, V. M., Buiskykh, A. V., Kryzhytskyi, S. D., Marchenko, L. V., Sorochan, S. B., Kravchenko, E. A. (eds) Khersones Tavricheskii v tretiei chetverti VI - seredine I vv. do n. e.: Ocherki istorii i kultury. Kyiv: Akademperiodyka, p. 307-334. Buiskikh, A. V., Zubar, V. M. 2006. Do typolohii ta interpretatsii antropomorfnykh nadhrobkiv Khersonesa Tavriiskoho. Arheologia, 2, p. 12-23. Buniatian, E. P., Zubar V. M. 2006. Novyi uchastok detskikh pogrebenii pozdneantichnogo nekropolia Khersonesa. Sovetskaia arkheologiia, 4, p. 228-239. Golenko K. V., Shcheglov A. N. 1965. O kulte Asklepiia v Khersonese Tavricheskom (po numezmaticheskim i arkheologicheskim dannym). DACIA, IX, p. 373-382. Danilenko, V. N. 1967. Stely ellinisticheskogo Khersonesa kak istoricheskii istochnik: Avtoreferat dissertatsii kandidata istoricheskikh nauk. Sverdlovsk. Diatroptov, P. D. 2002. Yeshche raz k voprosu o datirovke rospisei khersonesskikh khristianskikh sklepov. In: Myts, V. L. (ed.) Tserkovnaia arkheologiia Yuzhnoi Rusi. Simferopol, p. 34-38. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 2144 Yemets, I. A. 2001. H reko-varvarski relihiini vzaiemovplyvy na B orpori Kimeriiskomu (istoriohrafichnyi aspect): Avtoreferat dysertatsii kandydata istorychnykh nauk. Kyiv. Yemets, I. A. 2002. Greko-varvarskie religioznye vzaimovliianiia na Borpore Kimmeriiskom (istoriograficheskii aspect). Moskva: Kompaniia Sputnik+. Zhuravlev, D. V., Zubar, V. M. Sorochan, S. B. 2004. O torgovle Khersonesa Tavricheskogo v seredine I - pervoi polovine III vv. n. e. Bosporskie issledovaniia, VII, p. 430-467. Zavadskaia, I. A. 2007. Kontseptsii istorii khristianizatsii naseleniia Khersonesa v otechestvennoi istoriografii. Materialy po arheologii, istorii i etnografii Tavriki, XIII, p. 430-467. Zalizniak, L. L. 2010. Profesor Kyievo-Mohylianskoi akademii Vitalii Mykhailovych Zubar. Bosporskie issledovaniia, XXIII, p. 33-38. Zedgenidze, A. A. 1983. Khersones Tavricheskii v klassicheskii period: Avtoreferat dissertatsii kandidata istoricheskikh nauk. Moskva. Zedgenidze, A. A. Savelia, O. Ya. 1979. Nekropol Khersonesa V-IV vv. do n. e. kak istochnik izucheniia etnicheskogo i sotsialnogo sostava naseleniia goroda. Mestnoe naselenie Prichernomoria v epokhu Velikoi grecheskoi kolonizatsii (VIII-V vv. do n. e.). Tezisu dokladov i soobshchenii. Tbilisi: Metsniereba, p. 22-23. Zedgenidze, A. A. Savelia, O. Ya. 1981. Nekropol Khersonesa V-IV vv. do n. e. Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii AN SSSR. Moskva, 168, p. 3-9. Zubar, V. M. 1977. Pidbiini mohyly Khersoneskoho nekropolia. Arheologia, 24, p. 68-73. Zubar, V. M. 1978. Nekropol Khersonesa Tavricheskogo I-IV vv. n. e.: Avtoreferat dissertatsii kandidata istoricheskikh nauk. Kyiv. Zubar, V. M. 1980. Ob obriade truposozhzheniia v grecheskom obshchestve. Tezisy dokladov Vsesoiuznoi nauchnoi konferentsii “Problemy antichnoi istorii i klassicheskoi filologii. Kharkiv, p. 13-14. Zubar, V. M. 1982. Nekropol Khersonesa Tavricheskogo I-IV vv. n. e. Kyiv: Naukova dumka. Zubar, V. M. 1988. Yeshche raz po povodu interpretatsii zakhoronenii v skorchennom polozhenii na nekropole Khersonesa IV v. do n. e. Problemy issledovaniia antichnogo i srednevekovogo Khersonesa 1888-1988 gg. Tezisy dokladov. Sevastopol, p. 52-54. Zubar, V. M. 1990. O nekotorykh aspektakh ideologicheskoi zhizni naseleniia Khersonesa Tavricheskogo v pozdneantichnyi period. In: Zubar, V. M. (ed.) Obriady i verovaniia drevnego naseleniia Ukrainy. Kyiv: Naukova dumka, p. 61-84. Zubar, V. M. 1991. Po povodu nadgrobiia Lutsia Furia Sevta. Drevnee Prichernomorie. II chteniia pamiati professora P. O. Karyshkovskogo. Odesa, p. 40-41. Zubar, V. M. 1993. Nove svidotstvo pro rymski viiska u Khersonesi Tavriiskomu. Arheologia, 4, p. 133-137. Zubar, V. M. 1994. Khersones Tavricheskii i Rimskaia imperiia. Ocherki voenno-politicheskoi istorii. Kyiv: Kievskaia Akademiia Evrobiznesa. Zubar, V. M. 1995a. Kult rimskikh imperatorov v Severnom Prichernomorie. Rossiiskaia arkheologiia, 1, p. 57-63. Zubar, V. M. 1995b. Skorcheni pokhovannia iz nekropolia Khersonesa IV st. do n. e. Arheologia, 3, p. 137-146. Zubar, V. M. 2001/2002. Rimskoe voennoe prisutstvie v Tavrike. STRATUM Plus, 4, p. 8-179. Zubar, V. M. 2002. Yeshche raz po povodu pozdneskifskoi gosudarstvennosti. Materialy po arheologii, istorii i etnografii Tavriki, IX, p. 501-520. Zubar, V. M. 2004a. Yeshche raz po povodu interpretatsii nadpisi v chest Agasikla, syna Ktesiia (IOSPE IІ, 418). Vestnik drevnei istorii, 3, p. 89-99. Zubar, V. M. 2004b. O semantike odnoi gruppy pogrebalnogo inventaria v nekropole Khersonesa ellinisticheskogo perioda. Bosporskie issledovaniia, V, p. 160-176. Zubar, V. M. 2004c. Po povodu lokalizatsii sviatilishcha bogini Partenos v okrestnostiakh Khersonesa Tavricheskogo. Prichernomorie, Krym, Rus v istorii i culture: Materialy II Sudakskoi mezhdunarodnoi nauchnoi konferentsii. Part I. Kyiv; Sudak, p. 57-70. Zubar, V. M. 2004d. Proniknovenie i utverzhdenie khristianstva. In: Zubar, V. M., Kryzhytskyi, S. D., Marchenko, L. V., Rusiaeva, A. S., Sorochan, S. B., Khrapunov, M. I. (eds) Khersones Tavricheskii v seredine I v. do n. e. – VI v. n. e.: Ocherki istorii i kultury. Kharkiv: Maidan, p. 556-628. Zubar, V. M. 2004e. Khersones Tavricheskii i naselenie Tavriki v antichnuiu epokhu. Kyiv. Zubar, V. M. 2005a. Latinskie lapidarnye nadpisi rimskoi kreposti Kharaks. Numizmatika i epigrafika, XVII, p. 55-69. Zubar, V. M. 2005b. Mesta otpravlenia religioznykh kultov v Khersonese v pozdneantichnuiu epokhu. Materialy po arheologii, istorii i etnografii Tavriki, XI, p. 31-58. Zubar, V. M. 2005c. Ob interpretatsi antropomorfnykh nadgrobii Khersonesa. Bosporskie chteniia, VI. Kerch, p. 128-132. Zubar, V. M. 2005d. Religioznoe mirovozzrenie. In: Zubar, V. M., B uiskykh, A. V., Kryzhytskyi, S. D., Marchenko, L. V., Sorochan, S. B., Kravchenko, E. A. (eds) Khersones Tavricheskii v tretiei chetverti VI - seredine I vv. do n. e.: Ocherki istorii i kultury. Kyiv: Akademperiodyka, p. 345-470. Zubar, V. M. 2005e. Formirovanie territorialnogo gosudarstva v Zapadnoi Tavrike v Khersonese vo vtoroi polovine IV - pervoi treti III vv. do n. e. In: Zubar, V. M., Buiskykh, A. V., Kryzhytskyi, S. D., Marchenko, L. V., Sorochan, S. B., Kravchenko, E. A. (eds) Khersones Tavricheskii v tretiei chetverti VI - seredine I vv. do n. e.: Ocherki istorii i kultury. Kyiv: Akademperiodyka, p. 121-208. Zubar, V. M. 2006a. O dvukh “gotskikh” tipakh pogrebalnykh sooruzhenii nekropolia Khersonesa pervykh vekov nashei ery. In: Terpylovskyi, R. V. (ed.) Goty i Rim. Kyiv: Stylos, p. 16-25. Zubar, V. M. 2006b. Eshche raz ob atributsii podboinykh mogil nelropolia Khersonesa. Bosporskie chteniia. Kerch, VII, p. 154-159. Zubar, V. M. 2006c. O nekotorykh osobennostiakh pogrebalnogo obriada nekropolia Khersonesa Tavricheskogo klassicheskogo i ellinisticheskogo periodov. Vestnik drevnei istorii, 3, p. 47-60. Zubar, V. M. 2007a. Eshche raz o lokalizatsii sviatilishcha i khrama bogini Partenos na Gerakleiskom poluostrove. ISSEDON, IV. Ekaterinburg: Uralskii gosudarstvennyi universitet, p. 99-106. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 2 145 Zubar, V. M. 2007b. Po povodu popytki vozrozhdeniia odnoi ustarevshei istoricheskoi kontseptsii: Khersones i tavry. Vestnik drevnei istorii, 3, p. 87-100. Zubar, V. M. 2007c. Khora Khersonesa Tavricheskogo na Gerakleiskom poluostrove: Istoriia raskopok i nekotorye itogi izucheniia. Kyiv: Stylos. Zubar, V. M., Lantsov, S. B . 1987. Novyi uchastok ellinisticheskogo nekropolia Khersonesa. Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii AN SSSR. Moskva, 191, p. 34-38. Zubar, V. M., Meshcheriakov, V. F. 1983. Nekotorye dannye o verovaniiakh naseleniia Khersonesa (po materialam nekropolia pervykh vekov n. e.). In: Vysotskaia, T. N. Naselenie i kultura Kryma v pervye veka n. e. Kyiv: Naukova dumka, p. 96-114. Zubar, V. M., Pavlenko, Yu. V. 1988. Khersones Tavricheskii i rasprostranenie khristianstva na Rusi. Kyiv: Naukova dumka. Zubar, V. M., Ryzhov, S. H. 1981. Rozkopky Zakhidnoho nekropolia Khersonesa. Arheologia, 39, p. 77-87. Zubar, V. M., Ryzhov, S. H., Shevchenko, A. V. 1986. Doslidzhennia sklepiv piznioantychnoho chasu iz Khersonesa v 1981 r. Arheologia, 54, p. 58-70. Zubar, V. M., Savelia, O. Ya., Sarnowski, T. 1997. Novi latynski napysy z rymskoho khramu v okolytsiakh Khersonesa Tavriiskoho. Arheologia, 4, p. 67-88. Zubar, V. M., Sarnowski, T., Antonova, I. A. 2001. Novaia latinskaia nadpis iz raskopok tsytadeli i nekotorye vorosy pozdneantichnoi istorii Khersonesa. АΝАХАРΣІΣ. Pamiati Yu. G. Vinogradova (Khersonesskii sbornik, XI), p. 106-115. Zubar, V. M., Sorochan, S. B . 1984. Svetilniki v pogrebalnom obriade antichnykh gorodov Severnogo prichernomoria. In: Kryzhytskyi, S. D., Mazarati, S. N., Rusiaeva, A. S. (eds). Anntichnaia kultura Severnogo Prichernomoria. Kyiv: Naukova dumka, p. 147-156. Zubar, V. M., Khvorostianyi, A. I. 2000. Ot yazychestva k khristianstvu: Nachalnyi etap proniknoveniia i utverzhdeniia khristianstva na yuge Ukrainy (vtoraia polovina III - pervaia polovina IV v.). Kyiv: Instytut arkheolohii NAN Ukrainy. Zubar, V. M., Shevchenko, A. V., Lipavskii, S. A. 1990. Nekropol Khersonesa Tavricheskogo: Materialy i issledovaniia. Kyiv: Preprint. Ivanova, A. P. 1953. Iskusstvo antichnykh gorodov Severnogo Prichernomoria. Leningrad: LGU. Kadeev, V. I. 1996. Khersones Tavricheskii: byt i kultura (I-III vv. n. e.). Kharkiv: Biznes inform. Kaposhyna, S. I. 1950. Pogrebenie skifskogo tipa v Olvii. Sovetskaia arkheologiia, 7, p. 205-216. Kryzhytskyi, S. D., Zubar, V. M. 2000. Do pytannia pro rekonstruktsiiu khramu Yupitera Dolikhena na terytorii suchasnoi Balaklavy. Arheologia, 1, p. 119-130. Lapin, V. V. 1966. Grecheskaia kolonizatsiia Severnogo Prichernomoria. Kyiv: Naukova dumka. Lypavskyi, S. O. 1988. Pro rol orientatsii pokhovanykh pry vyvchenni etnichnoho skladu naselennia Pivnichnoho Prychornomoria. Arheologia, 63, p. 27-37. Losev, A. F. 1957. Antichnaia mifologiia v ee istoricheskom razvitii. Moskva: Gos. Uchebno-pedagogicheskoe izdatelstvo Min. prosveshcheniia RSFSR. Meshcheriakov, V. F. 1979. O kulte bogini Devy v Khersonese Tavricheskom. In: Leskov, A. M. (ed.) Aktualnye problemy izucheniia istorii religii i ateizma. Leningrad: Gosudarstvennyi muzei istorii religii i ateizma, p. 104-119. Meshcheriakov, V. F. 1980. Religiia i kulty Khersonesa Tavricheskogo v I-IV vv. n. e.: Avtoreferat dissertatsii kandidata istoricheskikh nauk. Moskva. Nikolaenko, G. M. 1999. Khersones Tavricheskii i ego khora. Vestnik drevnei istorii, 1, p. 97-120. Paltseva, L. A. 1979. Kult bogini Devy v Khersonese. In: Sokolov, N. P. (ed.) Iz istorii antichnogo obshchestva. Gorkii: Izdatelstvo Gorkovskogo un-ta, p. 30-46. Pamiati Vitaliia Mykhailovycha Zybaria. 2009. Arheologia, 1, p. 123-125. Piatysheva, N. V. Antichnoe vliianie na kultovuiu skulpturu Prichernomoria. Drevnie kulturnye sviazi Srednei Azii i Priuralia. Vestnik drevnei istorii, 3, p. 175-182. Rogov, E. Ya. 1991. O nekropole Khersonesa V-VI vv. do n. e. Problemy istorii Kryma. Tezisy nauchnoi konferentsii. Simferopol, p. 103-105. Rogov, E. Ya. 1999. Nekotorye problemy stanovleniia i razvitiia khersonesskogo gosudarstva. STRATUM Plus, 3, p. 116-144. Rogov, E. Ya. 2002. Khersones i varvary yugo-zapadnogo Kryma v IV v. do n. e. Antichnyi mir i arkheologia, 11, p. 140-153. Rusiaieva, A. S. 1996. Termin ΣΑΣТНР v prisiage grazhdan Khersonesa Tavricheskogo. Drevnee Prichernomorie (III chteniia pamiati P. O. Karyshkovskogo): Tezisy dokladov yubileinoi konferentsii. Odesa, p. 94-95. Rusiaieva, A. S. 1997. O sviatilishchakh Partenos v Krymu. Problemy grecheskoi kultury: Mezhdunarodnaia nauchno-prakticheskaia konferentsiia. Simferopol, p. 85-87. Rusiaieva, A. S. 2003. Agasikl Khersonesskii. Khersonesskii sbornik, XII, p. 140-150. Rusiaieva, A. S. 2005. Religiia pontiiskikh ellinov v antichnuiu epokhu. Kyiv. Rusiaieva, A. S. 2007a. Problemni pytannia interpretatsii kultu Partenos - verkhovnoi bohyni chersoneskoi derzhavy. Bosporskie issledovaniia, XVI, p. 82-111. Rusiaieva, A. S. 2007b. Svidetelstva Strabona o myse Partenii, khrame i ksoanone khersonesskoi bogini Partenos. Drevnosti Severnogo prichernomoria v antichnoe vremia (Materialy po arheologii, istorii i etnografii Tavriki. Suppl., 4). Simferopol, p. 19-42. Rusiaieva, A. S. 2008. Problema lokalizatsii mysu Partenii i khramu khersoneskoi bohyni Partenos (Strabo. VII. 4. 2). In: Smolii, V. A. (ed.) Nadchornomoria: studii z istorii ta arkheolohii (z IX st. do n. e. po XIX st. n. e.). Kyiv: Instytut istorii Ukrainy NANU, p. 7-25. Rusiaieva, A. S. Zubar, V. M. 2004. Religioznoe mirovozzrenie. In: Zubar, V. M., Kryzhytskyi, S. D., Marchenko, L. V., Rusiaeva, A. S., Sorochan, S. B., Khrapunov, M. I. (eds) Khersones Tavricheskii v seredine I v. do n. e. – VI v. n. e.: Ocherki istorii i kultury. Kharkiv: Maidan, p. 333-430. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 2146 Rusiaieva, A. S., Rusiaieva, M. V. 1999. Verkhovnaia boginia antichnoi Tavriki. Kyiv. Skrzhynska, M. V. 2006. Parfenon u Khersonesi Tavriiskomu. In: Smolii, V. A. (ed.). Ukraina v Tsentralno-Skhidnii Yevropi (z naidavnishykh chasiv do kintsia XVIII st.), 6, p. 67-85. Solomonik, E. I. 1964. Novye epigraficheskie pamiatniki Khersonesa. Kyiv: Naukova dumka. Solomonik, E. I. 1973. Novye epigraficheskie pamiatniki Khersonesa. Kyiv: Naukova dumka. Solomonik, E. I. 1983. Latinskie nadpisi Khersonesa Tavricheskogo. Moskva: Nauka. Solomonik, E. I. 1984. Graffiti s khory Khersonesa. Kyiv: Naukova dumka. Sorochan, S. B. 2005. Vizantiiskii Kherson (vtoraia polovina VI - pervaia polovina IX vv.). Ocherki istorii i kultury. Part 2. Kharkiv: Maidan, p. 680-1644. Sorochan, S. B. 2010. Moi drug Vitalii Mykhailovich Zubar. Bosporskie issledovaniia, ХХІІІ, p. 3-32. Stoianov, R. V. 2003. Pogrebalnye venki ІV-І vekov do n. e. iz Khersonesa Tavricheskogo (po materialam gorodskogo nekropolia). Yuvelirnoe iskusstvo i materialnaia kultura: Tezisy dokladov. Sankt-Peterburg: Izdatelstvo Gosudarstvennogo Ermitakha, p. 118-121. Stoianov, R. V. 2004. Nekropol Khersonesa Tavricheskogo V-I vv. do n. e.: Avtoreferat dissertatsii kandidata istoricheskikh nauk. Sankt-Peterburg. Strzheletskii, S. F. 1948. Raskopki tavrskogo nekropolia Khersonesa v 1945 godu. Khersonesskii sbornik, IV, p. 69-95. Strzheletskii, S. F. 1969. XVII bashnia oboronitelnykh sten Khersonesa (bashnia Zenona). Sbornik Khersonesskogo muzeia, IV, p. 7-29. Sudarev, N. I. 2004. Pogrebeniia s elementami skorchennosti kostiaka v nekropoliakh Bospora VI-II vv. do n. e. Drevnosti Bospora, 7, p. 332-343. Takhtai, A. K. 1948. Raskopki khersonesskogo nekropolia v 1937 godu. Khersonesskii sbornik, IV, p. 19-43. Tiumenev, A. I. 1949. Khersonesskie etiudy. III. Khersones i mestnoe naselenie: tavry. Vestnik drevnei istorii, 4, p. 75-86. Tsukerman, K. 1995. Episkopy i garnizon Khersonesa v IV veke. Materialy po arheologii, istorii i etnografii Tavriki, IV, p. 545-561. Shevchenko, T. M. 2005. Do pytannia pro varvarski relihiini vplyvy u Khersonesi Tavriiskomu. Arheologia, 2, p. 28-34. Shevchenko, T. M. Svitloi pamiati Vitaliia Mykhailovycha Zubaria (05.02.1950 - 20.03.2009). Magisterium, 36, p. 3-5. Shevchenko, T. M. 2011. Relihiinyi svitohliad naselennia antychnoho Khersonesa. Kyiv. Shtaerman, Ye. M. 1975. Krizis antichnoi kultury. Moskva: Nauka. Shcheglov, A. N. 1969. Frakiiskie posviatitelnye reliefy iz Khersonesa Tavricheskogo. Materialy i issledovaniia po arkheologii SSSR, 150, p. 135-177. Shcheglov, A. N. 1975. Nekropol u Pesochnoi bukhty bliz Khersonesa. Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii AN SSSR. Moskva, 143, p. 109-116. Cumont, F. 1959. After Life in Roman Paganismm. New York. Richmond, J. A. 1950. Archaeology and the After-life in Pagan and Christian Imagery. Riddel Memorial Lectures. Ser. 20. London; New York; Toronto: Oxford University Press, p. 5-57. Zubar, V. M., Kravcenko, E. A. 2003. Interpretation of a Group of Archaeological Sites in the Vicinity of Tauric Chersonesos. The Cauldron of Ariantas: Studies presented to A.N. Sceglov on the occasion of his 70th birthday. Aarhus, p. 185-195.
id	arheologia-com-ua-article-216
institution	Chemistry, Physics and Technology of Surface
issn	2616-499X
keywords_txt_mv
language	Ukrainian
last_indexed	2026-08-07T01:03:31Z
publishDate	2020
publisher	Institute of Archaeology NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	arheologiacomua/cf/cad77e7feeeeb5b9e0325758f0ab33cf.pdf
spelling	arheologia-com-ua-article-2162020-07-03T07:28:43Z Chronicler of Chersonesos: 70 Years Since Vitalii Mykhailovych Zubar Was Born Летописец Херсонеса: к 70-й годовщине со дня рождения Виталия Михайловича Зубаря Лiтописець Херсонеса: до 70-ї рiчницi з дня народження Вiталiя Михайловича Зубаря Shevchenko, Tetiana V. M. Zubar, Tauric Chersonesos, Northern Black Sea region, Classical archaeology, history of science В. М. Зубарь, Херсонес Таврический, Северное Причерноморье, античная археология, история науки В. М. Зубар, Херсонес Таврійський, Північне Причорномор’я, антична археологія, історія науки The paper presents an analysis of research and creative works of Vitalii Mykhailovych Zubar in field of history and archaeology of the Northern Black Sea region. A special attention is paid to his study of spiritual culture of the population of Tauric Chersonesos. V. M. Zubar with his works put the study of religious life of Chersonesos’ habitants at a new level. He studied separate aspects of religion, worked on problems of both certain deities’ cults, and certain traces of religious practice. His active participation in the discussion of the supreme goddess of Chersonesos worth mentioning. This cult was always obtaining the greatest attention of the scholars. The most important was taking these aspects into a single whole which resulted in publication generalizing and later popular scientific works. Vitalii Mykhailovych has put the study of Chersonesian necropolis on a substantially new level. The precise recording of the burial practices, the classifications of burial structures and inventory, etc. can be found in the works of scholars studying the necropolis for more than hundred years. However, the directly related issue of religious beliefs represented in these features was not in fact discussed before V. M. Zubar. In addition, he managed to put closer the studies in early Christianity and the research of Ancient Greek religion, in fact, to develop the common points in Classical and Byzantine studies. In his works on spread of Christianity in Chersonesos and in Taurica in general, he paid an exceptional attention to Ancient heritage in forming of the early Christian tradition in the region. Owing to V. M. Zubar’s works, his numerous papers and books, the Ukrainian Classical school consolidated, especially in its approach to the study of classical monuments without a constant binding to the theory of the Barbarians’ influence on the Greeks in the North Pontic region. This approach allowed him to make significant progressive steps in the study of this region’s monuments. The issues listed, as well as many others discussed by this researcher, form his scientific heritage, the true chronicle which needs to be further studied and comprehended. Статья посвящена анализу научного и творческого наследия Виталия Михайловича Зубаря в области античной истории и археологии Северного Причерноморья. Особое внимание уделяется изучению им духовной культуры населения Херсонеса Таврического. Своими исследованиями В. М. Зубарь смог поднять на новый уровень изучение религиозной жизни населения Херсонеса, отдельных аспектов религии, проблематики культов, как отдельных божеств, так и проявлений религиозной практики. Отмечено его активное участие в обсуждении вопросов о культе верховной богини Херсонеса, Партенос, всегда привлекавшем чрезвычайно большое внимание исследователей. Самым важным было то, что ему удалось свести эти аспекты в единое целое, результатом чего стала публикация обобщающих, а позже и научно-популярных, трудов. Изучение некрополя Херсонеса Виталием Михайловичем получило новый содержательный смысл. За более чем столетний период исследования некрополя в работах ученых тщательно зафиксированы способы погребения, классифицированы погребальные сооружения, инвентарь, и т. д. Однако непосредственно связанная с этим тема религиозных представлений, стоящих за внешними признаками, до В. М. Зубаря фактически не рассматривалась. Кроме того, ему удалось сблизить изыскания по раннему христианству с изучением древнегреческих центров, то есть фактически развивать точки соприкосновения антиковедения и византологии. В своих работах, посвященных распространению христианства в Херсонесе и в целом в Таврике, он неоднократно обращал внимание на влияние античного наследия в формировании раннехристианской традиции в регионе. Благодаря работам В. М. Зубаря, его многочисленным монографиям и статьям, укрепилась украинская школа антиковедов, особенно ее подход к изучению античных памятников без постоянной привязки к теории варварских влияний на греков Северного Причерноморья. Этот подход дал возможность сделать существенные поступательные шаги в изучении памятников данного региона. Все эти вопросы, как и многие другие, рассмотренные исследователем, составляют его научное наследие, настоящую летопись, требующую дальнейшего изучения и осознания. Присвячено 70-річчю з дня народження видатного українського антикознавця Віталія Михайловича Зубаря. Аналізується доробок дослідника у галузі античної історії Північного Причорномор’я, зокрема у вивченні релігійного життя населення Херсонеса Таврійського. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2020-06-22 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/216 10.15407/archaeologyua2020.02.133 Arheologia; No 2 (2020): Arheologia; 133-146 Археологія ; № 2 (2020): Arheologia; 133-146 Археология; № 2 (2020): Arheologia; 133-146 2616-499X 0235-3490 10.15407/archaeologyua2020.02 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/216/204
spellingShingle	В. М. Зубар Херсонес Таврійський Північне Причорномор’я антична археологія історія науки Shevchenko, Tetiana Лiтописець Херсонеса: до 70-ї рiчницi з дня народження Вiталiя Михайловича Зубаря
title	Лiтописець Херсонеса: до 70-ї рiчницi з дня народження Вiталiя Михайловича Зубаря
title_alt	Chronicler of Chersonesos: 70 Years Since Vitalii Mykhailovych Zubar Was Born Летописец Херсонеса: к 70-й годовщине со дня рождения Виталия Михайловича Зубаря
title_full	Лiтописець Херсонеса: до 70-ї рiчницi з дня народження Вiталiя Михайловича Зубаря
title_fullStr	Лiтописець Херсонеса: до 70-ї рiчницi з дня народження Вiталiя Михайловича Зубаря
title_full_unstemmed	Лiтописець Херсонеса: до 70-ї рiчницi з дня народження Вiталiя Михайловича Зубаря
title_short	Лiтописець Херсонеса: до 70-ї рiчницi з дня народження Вiталiя Михайловича Зубаря
title_sort	лiтописець херсонеса: до 70-ї рiчницi з дня народження вiталiя михайловича зубаря
topic	В. М. Зубар Херсонес Таврійський Північне Причорномор’я антична археологія історія науки
topic_facet	V. M. Zubar Tauric Chersonesos Northern Black Sea region Classical archaeology history of science В. М. Зубарь Херсонес Таврический Северное Причерноморье античная археология история науки В. М. Зубар Херсонес Таврійський Північне Причорномор’я антична археологія історія науки
url	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/216
work_keys_str_mv	AT shevchenkotetiana chroniclerofchersonesos70yearssincevitaliimykhailovychzubarwasborn AT shevchenkotetiana letopisechersonesak70jgodovŝinesodnâroždeniâvitaliâmihajlovičazubarâ AT shevchenkotetiana litopisecʹhersonesado70íričnicizdnânarodžennâvitaliâmihajlovičazubarâ

Лiтописець Херсонеса: до 70-ї рiчницi з дня народження Вiталiя Михайловича Зубаря

Institution

Similar Items