Матерiальна культура населення сiльських передмiсть середньовiчного Києва

Hotun, Ihor; Kazymir, Oleksandr

doi:10.15407/archaeologyua2020.03.053

Матерiальна культура населення сiльських передмiсть середньовiчного Києва

As a result of large-scale excavations of a few unfortified settlements next to the capital city along with the previously received materials from studying the same category of archaeological sites, quite a huge amount of data has been collected that is fully sufficient in order to provide character...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Археологія
Date:	2020
Issue:	3
Pages:	53-67
ISSN:	2616-499X
Author Affiliations:	Ihor Hotun — National Academy of Sciences of Ukraine, Institute of Archaeology, Department of Old Rus and Medieval Archaeology, PhD in History, Research Fellow — ORCID: 0000-0002-9285-5107 Oleksandr Kazymir — National Academy of Sciences of Ukraine, Institute of Archaeology, Department of Old Rus and Medieval Archaeology, Junior Research Fellow — ORCID: 0000-0001-8671-7077
Main Authors:	Hotun, Ihor, Kazymir, Oleksandr
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2020
Subjects:	середньовіччя неукріплені поселення передмістя Києва споруди сільськогосподарські знаряддя інструменти ремесел і промислів побутовий інвентар прикраси предмети озброєння культові речі
Online Access:	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/222
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Chemistry, Physics and Technology of Surface
Download file:

Institution

Chemistry, Physics and Technology of Surface

_version_	1872824487893794816
author	Hotun, Ihor Kazymir, Oleksandr
author_facet	Hotun, Ihor Kazymir, Oleksandr
author_institution_txt_mv	[ { "author": "Ihor Hotun", "institution": "National Academy of Sciences of Ukraine, Institute of Archaeology, Department of Old Rus and Medieval Archaeology, PhD in History, Research Fellow", "orcid": "0000-0002-9285-5107" }, { "author": "Oleksandr Kazymir", "institution": "National Academy of Sciences of Ukraine, Institute of Archaeology, Department of Old Rus and Medieval Archaeology, Junior Research Fellow", "orcid": "0000-0001-8671-7077" } ]
author_orcid_str_mv	0000-0002-9285-5107 0000-0001-8671-7077
author_sort	Hotun, Ihor
baseUrl_str	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai
collection	OJS
container_end_page	67
container_issue	3
container_start_page	53
container_title	Археологія
container_volume
datestamp_date	2020-10-25T10:29:38Z
description	As a result of large-scale excavations of a few unfortified settlements next to the capital city along with the previously received materials from studying the same category of archaeological sites, quite a huge amount of data has been collected that is fully sufficient in order to provide characteristic of material and some elements of spiritual culture of the population of the mentioned socio-economic formations. Most of the researched settlements were bound to sources of water supply. In the area where it was possible to trace whithin configuration of the excavations (Sofiivska Borshchahivka), there were traced streets planning and formation of the farmstead constructions. At some places certain traditions of inside constructions’ layout and general features of housebuilding are noticed. The studied houses are deepened in the ground, in some cases on basements; to the living quarter sometimes was adjacent a lobby-entrance. At Sofiivska Borshchahivka village, two-chamber dwelling with floor in the living part was investigated; at Teremky settlement — a single-chamber dwelling with floor laid on the pegs pounded into the ground. The stove was placed by the entrance and directed towards it. In addition to the dwellings household constructions were found. The livestock farming is marked by the construction for fattening pigs at Khodosivka-Roslavske, the agriculture — by pits for grains at Sofiivska Borshchahivka. The main production facilities of ironmakers (Kremenyshche, Hodosivka-Kozakiv Yar), amber processing specialists (Khodosivka-Roslavske), specialists in pyrolysis of wood as well as subsidiary production facilities — woodworkers (Khodosivka-Roslavske), stoneworkers (Sofiivska Borshchahivka) and etc. were excavated. Tools of soil cultivation, harvesting and processing of the crop testify the developed agriculture, while spit and fetters clasps — developed livestock; special arrowheads — hunting; awn, fishing nets sinkers, hooks — fishing; hazel nutshells — gathering. The population was also engaged in gathering spice plants, dyes, fibers, fruits, mushrooms, berries, and, based on the natural conditions and modern documents — probably also in wild-honey farming. Tools and various facilities indicate spinning, weaving, manufacturing and repairing of shoes and clothing, while some tools, and unfinished items, production waste indicate metalworking. Artifacts of bones carving, woodworking tools, and findings indicating development of other industries are also recorded. In the collection we have a wide representation of household items, jewelry and details of a costume, amulets of pagan cults and those items of special piety of Christians with items of the temple service. Many elements of weapons, military equipment and equipment of a rider and a battle horse were collected. In addition to ceramic tableware, among which are products with glaze, sophisticated tableware, etc., fragments of glass tableware and metal pan were recorded. Some of jewelry items and insignia of the Orthodox worship not only reflect trade and cultural ties, but also characterize the perception of space by the population. The results of the excavations not only show that the information resource of rural sites is not yet exhausted, they not only emphasize the extraordinary nature of the material culture of the settlement Khodosivka-Roslavske even in comparison with neighboring locations, but also serve as an additional argument in favor of considering the sites of the capital suburbs as a separate social-economic and cultural formation.
doi_str_mv	10.15407/archaeologyua2020.03.053
first_indexed	2026-08-07T01:03:33Z
format	Article
fulltext	ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 3 53 © І. А. Готун, О. М. Казимір, 2020 * ГОТУН Ігор Анатолійович — кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу давньорусь- кої та середньовічної археології Інституту археоло- гії НАН України, ORCID 0000-0002-9285-5107, ihor_ hotun@iananu.org.ua КАЗИМІР Олександр Миколайович — молодший науковий співробітник відділу давньоруської та се- редньовічної археології Інституту археології НАН України, ORCID 0000-0001-8671-7077, oleksandr_ kazymir@iananu.org.ua УДК 904.4(477.411)"653" https://doi.org/10.15407/archaeologyua2020.03.053 I. А. Готун, О. М. Казимiр * МАТЕРiАЛЬНА КУЛЬТУРА НАСЕЛЕННЯ СiЛЬСЬКИХ ПЕРЕДМiСТЬ СЕРЕДНЬОВiЧНОГО КИЄВА Розгорнуте останнім часом масштабне вивчення неукрі- плених пам’яток у передмістях Києва разом з отримани- ми раніше даними дозволяє детально характеризувати специфіку матеріальної і простежених за матеріальними залишками елементів духовної культури середньовічного населення столичних околиць. Багатогалузеве розвинене господарство, високий рівень добробуту мешканців, про- стежені в процесі розкопок аспекти духовного життя засвідчують неординарність вивчених селищних струк- тур і дозволяють вбачати у сільській окрузі столичного мегаполісу своєрідне соціокультурне явище. К л ю ч о в і с л о в а: середньовіччя, неукріплені поселення, передмістя Києва, споруди, сільськогосподарські знаряд- дя, інструменти ремесел і промислів, побутовий інвен- тар, прикраси, предмети озброєння, культові речі. Результати вивчення у межах проектів «Сели- ща київських передмість», «Функціонування археологічної пам’ятки у сучасному соціокуль- турному середовищі» та «Дослідження Ходо- сівського археологічного комплексу», а також планових тем відділу давньоруської та серед- ньовічної археології Інституту археології НАН України розташованих у південно-західних пе- редмістях Києва селищ доби Київської Русі і монгольсько-литовського часу Ходосівка- Рославське, Софіївська Борщагівка та ін. в сукупності з отриманими раніше матеріала- ми стосовно синхронних неукріплених пунк- тів столичних околиць (Теремки, Предслави- не, селище у Наводницькій балці, Кремени- ще тощо) дозволяють детально характеризува- ти соціально-економічний феномен сільської округи київського мегаполісу і аналізувати особливості матеріальної та простежених за специфікою матеріальних решток певних еле- ментів духовної культури його жителів. Опера- тивне оприлюднення результатів робіт, пере- дусім у присвячених підсумкам польового се- зону щорічниках, і підготовка окремих праць про різні категорії матеріальної культури жи- телів приміських поселень та виявлені під час вивчення останніх окремі унікальні речі, що було узагальнено у спеціальних статтях (Готун 2008; 2014; 2017б; Готун, Казимір 2019б та ін.), дає змогу не вдаючись до дрібних деталей і не переобтяжуючи працю дублюванням ілюстра- тивного матеріалу акцентувати лише на клю- чових моментах. Як і решта давньоруських селищ, неук ріплені пункти поблизу Києва загалом тяжіли до джерел водозабезпечення і займали пере- важно територію надзаплавних терас та заплав, у останньому випадку віддаючи пріоритет підвищеним ділянкам, причому відомі ви- падки фіксації кількох об’єктів вздовж однієї водної артерії: поселення Кременище та Ходосівка-Рославське на р. Сіверка/Віта, Те- ремки та Софіївська Борщагівка на р. Нив- ка/Борщагівка. Відрізняється від решти топографія пунктів, розміщених на корінному березі Дніпра між Києвом давньоруської доби і Печерським монастирем, але стан їх вивченості поки що не дозволяє здійснювати широкі уза- гальнення. З огляду на обсяги відкритої на приміських поселеннях площі характеризува- ти планову структуру останніх проблематич- но, водночас на Софіївськоборщагівському селищі простежено розміщення об’єктів житлової і побутово-господарської забудови обабіч вільної від споруд бісектриси утворено- го мисом на вигині річки кута, що демонструє наявність вуличного планування. Суттєво, що напрямок давньоруської вулиці прак- тично збігається з трасою ґрунтової дороги, прокладеної у наш час через зайнятий сели- щем мис після припинення його використання ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 354 для вирощування сільськогосподарських куль- тур. На решті відкритої на пункті площі будівлі розміщені хаотично, та остаточних висновків варто почекати до завершення робіт. Вивчені під час розкопок неукріплених пам’яток округи Києва житла мали зазвичай за- глиблену основу, підпрямокутну в плані форму та опалювальний пристрій в одному з кутів. Там, де вдалося встановити взаєморозташування печі і входу, опалювальна споруда найчастіше розміщувалася з боку від останнього, челюстя- ми на нього, що загалом властиво оселям озна- ченого періоду у досліджуваному регіоні. На селищі в Софіївській Борщагівці простежено зміну планової структури житла під час його експлуатації: зведену у дальньому куті піч, що більш властиве для домобудівництва слов’ян додержавного періоду, з часом розібрали і за- ново збудували у сусідньому зі входом кут- ку. Стовпові ями по кутах, іноді вздовж стін (частіше — довгих), вказують на каркасно- стовпове конструктивне вирішення, що от- римало додаткове підтвердження у випад- ках з фіксацією горілих залишків, зокрема на Софіївськоборщагівському селищі. Водночас, у одному із жител на поселенні Теремки було про- стежено відбиток замка зрубу (Івакін, Сергєєва 1993, с. 33, 34), подібність двох різночасових на- земних зрубних жител з підклітом на поселенні Предславине, на думку дослідників, проде- монструвала стійкі домобудівні традиції, що зберігаються понад 300 років (Мовчан 1993, с. 45), а зведення нових об’єктів на місці ста- рих на селищі у верхів’ях Наводницької бал- ки засвідчила сталість внутрішньосадибного планування на пункті (Козюба 2008, с. 138). Наявність нерухомих меблів маркують ями від стовпів у долівці, зафіксовані у багатьох випад- ках на різних пам’ятках (Готун 2015). Доволі часто до житлового модуля примикала додат- кова вхідна трапецієподібна чи напівкругла конструкція-тамбур, іноді з кількома сходин- ками, що не раз простежено у Софіївській Борщагівці і відзначено на селищі у верхів’ях Наводницької балки, а датована XI ст. будівля 3 з Теремків на тлі загалом однотипних жител неукріплених пам’яток київської округи пока- зова укладанням дощок підлоги на вбиті у ма- терик дерев’яні кілки (Івакін, Сергєєва 1993, с. 33). На пункті у Софіївській Борщагівці вивчено двокамерний будинок з дощатою підлогою в житловому приміщенні і земляною долівкою в холодній камері. Такі обійстя зазви- чай ідентифікують як помешкання соціальної верхівки населеного пункту. На прикладі сели- ща Автуничі її представника ототожнено зі зга- даним Руською Правдою сільським (ратайним) старостою (Готун, Моця 1993б). А топографічно відділене і додатково укріплене частоколом місце концентрації престижних знахідок у сукупності з багатшим порівняно з навколишніми житлом на Лісковому свого часу було названо «голов- кою» поселення (Шекун 1990, с. 75). Подібна анатомічність терміну збентежила не всіх, і він був підтриманий та поширений на ще одну пам’ятку: так керівником розкопок було визна- чено центр Григорівки з густою садибною забу- довою (Петрашенко 1991, с. 51). Крім житлових на приміських селищах вивче- но низку ремісничих, промислових та побутово- господарських об’єктів. Функціональне призна- чення решток більшості будівель нез’ясоване, та особливості конструкції і характер запо- внення частини з них дозволяють здійснювати ідентифікацію споруд досить впевнено. Так, досліджено виробничі об’єкти майстрів чорної металургії, лісохімічного промислу, обробки бурштину, допоміжні — теслі та каменотеса. Доволі значна кількість будівель пов’язана з го- сподарством і побутом мешканців. І якщо ями для збіжжя з посівним зерном логічно розгляда- ти у контексті розвитку тут зернового господар- ства, інші сховища для запасів — конструктивно схожі на зернові, ближчі до сучасних погребів та й просто у вигляді заглиблень — характеризують побут населення подібно до надвірних відкритих вогнищ, відомих і зараз як літні кухні. Виділені під час розкопок неукріплених пам’яток сто- личних околиць і об’єкти, пов’язані з тварин- ницькою галуззю. Суттєво, що споруди харак- теризують не лише певний напрям економічної діяльності давньої людності чи особливості побутової культури, а й слугують показником знань в архітектурі й техніці, рівня розвитку будівельної справи. Щодо останньої — ступінь її опанування крім універсальних сокир до- датково характеризує знайдений у Софіївській Борщагівці Т-подібний, із зубчастими краями виріб, названий під час фіксації дещо дивним терміном «підсвічник-лучина» (Осадчий, Філюк 1997, арк. 11, 33, табл. 10: 2). Насправді схожі інструменти називали «чертілки» і використо- вували для розмітки дерева під час будівництва (Колчин 1985, с. 258, 284, табл. 100, 15). Дослідники простежили, що на ранніх ета- пах мешканці селищ давньоруської доби зво- дили житла у одній частині зайнятої насе- леним пунктом площі, а об’єкти побутового та господарського призначення концентру- вали в іншій, на зміну чому з XII, а подекуди ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 3 55 навіть з XI ст. приходять спочатку елементи са- дибного планування з виокремленням груп, утворених будинком і супутніми споруда- ми, а дещо згодом з’являються й власне сади- би у вигляді локальних скупчень синхронних об’єктів, доволі часто оточених плотами (Ше- кун 1988, с. 91; 1992, с. 51; Веремейчик 1994, с. 7). На селищах київських околиць обсяги та конфігурація відкритої площі дозволяють про- стежити схожі закономірності щодо пункту у Софіївській Борщагівці. Зокрема, і витягну- тим вздовж вулиці, і хаотично розміщеним у тилу попередніх будинкам властиве поєднання з однією, а в окремих випадках — навіть з кількома ямами для збіжжя, та й об’єкти іншого призначення розташовувалися неподалік. Таке планування відображає існування ма- лих сімей з індивідуальним господарством, вже виділених зі складу патріархальної, при- чому їхня економічна спеціалізація однакова і репрезентує зернове господарство, хоч вис- новок щодо занять мешканців пункту логічно формулювати після завершення розкопок та остаточного опрацювання результатів робіт. Наведене спостереження щодо рільничої спеціалізації в структурі економіки цього посе- лення, що знаходить аналогії у розташованому неподалік селищі Петрушки, де попри незнач- ну відкриту площу відомі непоодинокі знахідки призначеного для обробітку ґрунту і для збиран- ня врожаю сільськогосподарського реманен- ту (Готун та ін. 2013б), підводить до проблеми соціально-економічної специфіки неукріплених пунктів регіону. Під час аналізу відкритих селищ Київської землі П. П. Толочко звертав увагу на функціонування в зоні родючих ґрунтів великих землеробських пунктів, у поліських районах і в заплавах рік — невеликих селищ тваринників, в околицях Овруча, де відомі поклади шиферу — осередків каменотесів, у місцях з болотною ру- дою — сезонних виробничих поселень (Толоч- ко 1980, с. 163). А навіть проміжні результати організованого О. П. Моцею широкомасштаб- ного дослідження селищних структур півдня Русі продемонстрували наявність різноманітних типів поселень, за якими стояли їхні конкретні соціально-економічні функції, що досить ши- роко різнилися: селища, жителі яких (державні смерди) влаштовували взаємини з верхівкою суспільства виконанням різноманітних на- туральних повинностей (Автуничі); пункти князівського домену (Дорогинка, Ліскове); такі, що стояли ближче до відкритих торгово- ремісничих осередків типу Гньоздово й Бірки (Григорівка), водночас перебували у приватних володіннях феодалів (Моця 1991, с. 7, 8). Але і за всієї багатоструктурності пам’яток сільського типу, мешканці поліської зони з її ландшафтни- ми та кліматичними умовами, де не гарантува- лося прожиткового мінімуму за рахунок земле- робства, змушені були шукати альтернативні джерела існування, розвиваючи різні ремесла і промисли, що, за спостереженнями В. П. Ко- валенка, навіть у пізньосередньовічні часи сяг- нуло відлову і дресирування ведмедів (Ковален- ко 1992, с. 33) та спричинило пропозицію при аналізі економічної спеціалізації середньовічних пам’яток поліські селища a priori вважати утво- реннями з багатогалузевим і різнопрофільним господарством (Готун 2005, с. 55—59). Повертаючись до ролі сільського господар- ства в економічній діяльності населення сто- личних передмість, варто відзначити, що крім уже згаданих Софіївської Борщагівки та Пе- трушків, відповідні знахідки походили прак- тично з усіх пунктів. Передусім це — кістки свійських тварин, палеоботанічні знахідки; до- сить часто траплялись уламки призначених для переробки урожаю виробів, а саме жо- рен, зернотерок, розтиральників. На поселен- ні Ходосівка-Козаків яр виявлені знаряддя зби- рання та переробки врожаю і досить рідкісне втулчасте чересло (Готун, Горбаненко 2016), а на Ходосівці-Рославському крім знарядь збирання і переробки врожаю та археозоологічних і пале- оботанічних матеріалів ця галузь репрезентова- на металевими частинами специфічних і тради- ційних інструментів обробітку ґрунту; кількість останніх завдяки знахідкам поточного сезо- ну зросла. Якщо пов’язані з рільництвом арте- факти виявляють частіше, то предмети, що на- лежать до тваринницької галузі, менш числен- ні. Про розвиток останньої свідчать переважно уламки кіс — знаряддя заготівлі сіна, показника стійлового утримання худоби. Такі відомі з се- лищ Ходосівка-Рославське, Софіївська Борща- гівка, Петрушки та ін. Скоріше як виняток під час розкопок вдається ідентифікувати тварин- ницькі будівлі, щодо яких показові загони для худоби та зведений з подвійного плоту хлів з Автуничів (Готун 1993, с. 65, рис. 4; 2003, с. 176, 177, рис. 61: б). У доповнення до них на сели- щі Ходосівка-Рославське нещодавно дослідже- но відомий за вивченням народного побуту саж (невелику споруду для відгодівлі свиней з обме- женням їхньої рухливості) з анатомічно розта- шованим кістяком поросяти на дні (Готун, Ка- зимір, Сухонос 2019, с. 42, 43, рис. 1; 2). До традиційних занять середньовічного на- селення дослідники відносять полювання та ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 356 рибальство, і розвиток цих галузей визначався особливостями навколишньої ресурсної бази. Історія засвідчує, що навіть за наявності пев- них обмежень щодо вказаних занять, їх могли обходити, найяскравішим прикладом чого слу- гує згадане літописцем браконьєрство сина ки- ївського воєводи Люта Свенельдича на терито- рії мисливських угідь древлянського князя. Та й кістки лебедя — відомого об’єкта лицарських мисливських вправ суспільної верхівки серед- ньовічних часів траплялись серед кухонних відходів поселення Ходосівка-Рославське, ві- домого значним розмаїттям фауністичних ре- шток у нашаруваннях пункту (Тайкова 2008, с. 289). Варто зазначити, що до вже згаданих кістяних вістер стріл із селища (Готун та ін. 2013а, с. 88, рис. 1: 1—3) нещодавно додали- ся нові, а остеологічна колекція поповнюється щороку. Відомі залишки мисливської здобичі і з розкопок інших пунктів у передмістях столи- ці. Кістки риб теж зібрані на різних селищах, та кількісно їх більше на вивчених широкими площами. Це стосується й інших артефактів рибальства: переважно спеціально виліплених керамічних та виготовлених з листа і відли- тих свинцевих важків, гачків тощо, найінфор- мативніше щодо чого поселення Ходосівка- Рославське на противагу розміщеному на бе- резі річки Софіївськоборщагівському пункту з лише одним уламком керамічного важка по- при найбільшу відкриту на ньому площу. Слід зауважити, що за безумовної констатації роз- витку на селищі Ходосівка-Рославське ри- бальства, причому із застосуванням гачкових знарядь, сіток і ості, оцінити, було воно про- фесійним заняттям, як пропонувалося щодо однієї із слов’янських споруд з кістками пліт- ки, сома, щуки й окуня у заповненні за відсут- ності там зернівок культурних рослин (Оленич та ін. 2019, с. 246, 247), чи допоміжним, на да- ному етапі досліджень важко, особливо з ура- хуванням дуже доречного у цьому випадку за- стереження, що рибальські знаряддя могли перебувати у оселі не лише професіонала, а й любителя (Монгайт 1955, с. 61, 62). Джерела нового часу стосовно більшості се- лищ навколо столиці задокументували розвиток бджолярства; наявність ділянок стоялого лісу в оточенні лучного різнотрав’я дає підстави при- пускати поширення тут за середньовічної доби бортництва, життєздатність якого у регіоні до- ведено експериментальним шляхом (Готун, Коваль, Петраускас 2009, с. 91—97). Поза вся- ким сумнівом, в умовах натурального госпо- дарства місцева людність займалася збиран- ням та заготівлею грибів, ягід, диких плодів, пряно-смакових та пряно-ароматичних рос- лин, барвників, дубильних речовин, а також рослинних волокон, лози, лика тощо. Крім логічних міркувань до такого висновку при- водить виявлення на поселенні Ходосівка- Рославське шкаралупи ліщини, що раніше було простежене в Автуничах та в кількох містах. Водночас фіксація на згаданому селищі шкаралупи волоського горіха, найімовірніше, відображає не садівництво, а торговельні зв’язки: знайти документальні підтвердження вирощування цих дерев у середньовіччі в Києві чи його окрузі не вдалося. Міркування логіки покладені і в основу твер- дження про розвиток у селах регіону прядіння, ткацтва, виготовлення одягу та взуття тощо. Але, на відміну від деяких згаданих вище напрямів діяльності, вони маркуються знахідками пряс- лиць, важків від ткацьких верстатів (а саме ними, найімовірніше, були подібні до пряслиць іноді орнаментовані раніше ототожнені з важками, тягарцями, ворварками тощо лінзоподібного профілю або урізано-конічної форми свинцеві вироби, остаточне призначення яких ста- ло зрозумілим після виявлення в отворах низ- ки новгородських екземплярів зафіксованих дерев’яними кілочками рослинних волокон (Олейников 2014)), значної кількості метале- вих шил і швайок та поодиноких кістяних про- колок на Ходосівці-Рославському, Софіївській Борщагівці. Останнім часом колекція названих виробів з поселення Ходосівка-Рославське в чергове поповнилася новими надходженнями. Практично з усіх відкритих пам’яток округи Києва походять речі універсального призначен- ня: ножі, сокири, бруски для їх гостріння (Го- тун та ін. 2013а; Готун, Сухонос, Казимір 2013 та ін.). Колекція таких виробів поповнюється щосезону і в числі нових знахідок трапляються доволі оригінальні екземпляри. Особливості побуту місцевого люду простежуються не лише за згаданою вже організацією оселі та садиби, а й за низкою речей хатнього начиння, замків і ключів, які, до того ж, слугують показни- ком майнового стану мешканців і наявності у їх середовищі приватної власності (показові нещодавно виявлені у одній із побутово- господарських споруд селища Ходосівка- Рославське корпус та дужка з пружинним механізмом, за кілька метрів від яких знайдено відповідний їм ключ), бритв, гребенів, кресал, ножиць та ін. Щодо останніх — до відомого на Софіївській Борщагівці пружинного варіанту, подібні якому (вцілілі й фрагментовані) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 3 57 були знайдені в Автуничах, Григорівці, Лісковому, додалися зламаний виріб з пункту в Наводницькій балці (Козюба 2008, с. 151, 153, рис. 11: 3), пружина від аналогічного із селища Ходосівка-Рославське та надзвичайно витон- чено виготовлений шарнірний із нього ж. За спостереженнями фахівців, раннім варіантам шарнірних ножиць властива конструкція ру- чок, у яких скоба лише загнута з утворенням овального кільця і не зварена зі стрижнем, а з більш округлим суцільним звареним кінцем з’являються у Новгороді у XIV ст. (Колчин 1959, с. 60). Як і на решті середньовічних пунктів, на по- селеннях столичних передмість найбільш масо- ва категорія знахідок репрезентована уламка- ми керамічного посуду. Суттєво, що на різних пам’ятках навіть за синхронності виготовлен- ня він досить відчутно відрізняється, що вказує на використання населенням регіону продук- ції різних майстерень. Водночас всюди просте- жено специфіку посуду, відзначено різноманіт- ність форм, орнаментальних мотивів, сюжетів тавр на денцях. Зібрано зразки довізної керамі- ки, більша частина якої репрезентована візан- тійськими амфорами (Ходосівка-Рославське, Софіївська Борщагівка, Петрушки, Предсла- вине, селища в Маріїнському парку і в На- водницькій балці та ін.); крім посуду зафіксо- вано й інші категорії гончарної продукції. Як і раніше, попри наявність на різних пунктах полив’яних виробів, ще чекає свого пояснення кількість посудин з шарами поливи з одного чи обох боків, її потьоками, краплями і бризками на поселенні Ходосівка-Рославське. Привер- тає увагу і простежене на названій пам’ятці по- криття поливою дрібних отворів та заглиблень на поверхні гончарних виробів (Готун, Гунь 2014; Гунь, Оногда, Чміль 2016 та ін.). Крім керамічного населення використову- вало скляний посуд, дрібні уламки якого по- ходять з Ходосівки-Рославського та Софіїв- ської Борщагівки. Особливості зафіксованих фрагментів дозволяють вбачати у цих знахід- ках відомі з другої половини XII ст. повсю- ди на Русі, переважно у південноруських міс- тах, визначені як «стакани на піддонах» ви- роби київських склодувів (Килиевич 1981, с. 314—316, рис. 137; Щапова 1997, с. 32, 268, 270, табл. 22: 18—22; 24: 6). Уламок скляного кубка зафіксований і на селищі в уроч. Угор- ське (Мовчан та ін. 2001, с. 168). А фрагмент скляної посудини з пам’ятки у Наводниць- кій балці репрезентує, як зазначалося, про- дукцію зарубіжних майстерень (Козюба 2008, с. 154). Оригінальна посудина виявлена нещо- давно на селищі Ходосівка-Рославське — за- лізна сковорідка. Названа категорія металевих виробів як частини чи навіть цілі предмети, за спостереженнями спеціалістів, відома у наша- руваннях давньоруських міст, поселень та по- ховальних комплексів; у Новгороді такі побу- тували з X до XV ст., хоч серед курганних ста- рожитностей згадані і більш ранні екземпляри (Колчин 1959, с. 105; Розенфельдт 1997, с. 39, 274, табл. 28: 16; Толочко, Вознесенская 1981, с. 272). Інформації про такі знахідки на сели- щах передмість Києва, втім, як і на інших неу- кріплених пунктах півдня Русі, попри фіксацію їх у Києві, Городську, Лукомлі, Вщижі, на Рай- ковецькому городищі у доступній літературі знайти не вдалося. З Ходосівки-Рославського походять і фрагменти мідного казана — також далеко не найбільш поширеної категорії посу- ду на неукріплених селищах півдня Русі. Варто зазначити, що під час робіт було зібрано мате- ріали і щодо використання дерев’яного посу- ду. До паралелей з народним побутом і нечис- ленних відерних вушок та фрагментів дужок із Ходосівки-Рославського і Софіївської Борща- гівки, які засвідчили побутування тут бондар- ної продукції, додалися горілі залишки різь- блених і токарних виробів цього призначення, зафіксовані під час вивчення останнього пунк- ту (Готун, Сергєєва, Гунь 2017). Несподівано різноманітними виявили- ся прикраси сільської людності. Мінеральне, скляне і металеве намисто, металеві і скляні браслети й персні, срібні й бронзові скроне- ві кільця, сережки, привіски, уламок шийної гривни, кількість яких збільшується щосезо- ну, демонструють естетичні уподобання насе- лення та слугують надійним показником рівня розвитку ремесла і торгівлі. Серед специфічних особливостей пам’яток столичної округи — до- сить значна, навіть у порівнянні з низкою укрі- плених центрів — кількість уламків скляних браслетів на одиницю відкритої площі на посе- ленні Ходосівка-Рославське. Водночас, під час робіт було відзначено і протилежне явище: на поселенні в Наводницькій балці крім просте- женого загалом бідного набору прикрас вияв- лено виготовлену із бубонця лунницю, що до- зволило припустити неспроможність жителів пункту придбати повноцінний виріб (Козюба 2008, с. 154, кольорова вставка, рис. 13). Наявність на селищах півдня Русі предметів озброєння, воїнського обладунку та елементів спорядження вершника і бойового коня від- значена практично на всіх широко копаних ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 358 пунктах та на багатьох поселеннях, відомих за результатами розвідкових робіт і осередки з передмість столиці не становлять винятку. Те ж саме стосується і супутніх речей подвій- ного призначення, зокрема елементів поясної гарнітури, які, за одностайною думкою фахів- ців, слугували показником соціального стату- су служилої особи. Стосовно пам’яток навколо Києва ця категорія речей представлена знахід- ками з Лісників-Безодні, Софіївської Борща- гівки, Ходосівки-Рославського, Петрушків, багатошарового поселення між Ходосівкою та Лісниками (Готун, Казимір, Шахрай 2015б; Го- тун, Сухонос 2015 та ін.). Крім найбільш по- ширених вістер стріл різних типів зібрані ро- говий кістень (Софіївська Борщагівка), кілька перехресть клинкової зброї, наконечники су- лиць, уламки острог (шпор), фрагменти коль- чуг (Ходосівка-Рославське) чи окремі їх кільця (Софіївська Борщагівка). І хоч відносно зна- хідок зброї на будь-якому пункті завжди по- стає питання, були його мешканці суб’єктом чи об’єктом її застосування, тим більше, що політична історія регіону засвідчує непооди- нокі випадки саме останнього, відносити всі знахідки до випадкових втрат нападників, за- лишивши населенню лише палиці з металеви- ми шипами, як це пропонувалось у літературі (Колчин 1959 с. 115) все ж не доводиться. Оздоблення посуду і віддзеркалення есте- тичних уподобань, простежене за певною спе- цифікою набору прикрас (залежного від віянь моди, попиту і пропозиції, а переважно — ще й матеріальної спроможності власника) — не єдиний і, головне, не основний випадок, коли за цілком матеріальними предметами можна простежити певні риси духовного життя і навіть деякі ідеологічні постулати того чи іншого соці- уму. Зрозуміло, що в середні віки ідеологія була християнською, і саме з означеним віровчен- ням (причому у властивому східним слов’янам його синкретичному з рисами язичницьких уявлень варіанті) пов’язана низка знахідок з Ходосівки-Рославського та Софіївської Борща- гівки (Готун, Сухонос 2014 та ін.). Показово, що крім амулетів поганських вірувань (ікла кабанів, ростри белемнітів, просвердлені хребець щуки, ікло лисиці, таранна кістка бобра, набір гусячих та качиних «вилочок» і їхніх срібних імітацій) та виробів, які дослідники слідом за О. Є. Му- сіним називають предметами особистого благо- честя християн, з обох пунктів походять знахід- ки, що належать до речей храмового служіння. Це, відповідно, фрагмент хороса та деталь кіот- ного хреста — фігурка предстоячої Богородиці (Готун, Сухонос, Казимір 2019). Серед недавніх знахідок цієї категорії предметів — фрагмент великого медальйона з поясним зображенням Спасителя, проквітлий хрест на щитку персня, згорнутий з тонкого мідного дроту натільний хрестик тощо. Певні висновки чи припущення щодо специфіки духовного життя мешканців неукріплених поселень регіону зроблено і поза аналізом тих чи інших культових речей. Так, по- єднання археологічних реалій і палеоботаніч- них даних дозволило вбачати у одному з будин- ків на Софіївській Борщагівці ймовірний прояв слов’янської календарної обрядовості: встанов- лення зажинкового/обжинкового снопа чи, що більш ймовірно, різдвяного дідуха (Готун, Гор- баненко, Сергєєва 2016). Особливості об’єктів з поселення у Софіївській Борщагівці дозволя- ють простежити певні елементи сакралізації пе- чей (Готун 2016, с. 7). Показово, що свідчення існування означеного явища відзначені й на ін- ших селищах (Велика Снітинка 4, Григорівка, Шестовиця) та в укріплених центрах. З неукріплених пунктів київських перед- мість, а саме з Ходосівки-Рославського та Со- фіївської Борщагівки походить низка речей, доволі рідкісних на теренах півдня Русі, а то і південного сходу Європи. Крім вже згаданої деталі кіотного хреста слід також назвати стеа- титовий хрестик паломника у Святу землю (Го- тун, Казимір 2019б, с. 157, рис. 8: 1), імітацію аналогічної перламутрової прочанської інсиг- нії (Готун 2017а), металеву нашивку пілігрима, що вклонився шанованому у християнському світі розп’яттю «Святий Лик» у одному із хра- мів у м. Лукка в Тоскані (Готун та ін. 2018а), не- великих розмірів витончено виготовлену кіль- цеподібну застібку (Казимір та ін. 2013, с. 200, 202, рис. 2: 4, 5), металеву піхвоподібну підвіску із вкладеним гостроконечником (Готун, Кази- мір, Шахрай 2015а), шпильку з орнітоморфним навершям (Казимір та ін. 2018, с. 87, 88, рис. 1), чотири цілих і фрагментованих фібули із брон- зової жесті, поширені на узбережжі Балтії (Го- тун 2017б, с. 70—72, рис. 4: 1—4) тощо. Наяв- ність названих та інших (довізні прикраси, пре- стижні та явно не селянські елементи озброєння і воїнського обладунку) речей в культурному шарі розташованих навколо столиці пам’яток сільського типу дозволила поставити питання про поняття простору в свідомості сільського люду (Готун, Казимір 2019а), світосприйняття якого традиційно вважалось обмеженим одним днем шляху (Рыбаков 1984, с. 317). Період, коли заняттями сільського населен- ня, хоч кількісно воно і репрезентувало у країні ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 3 59 найбільшу соціальну групу, вважали землероб- ство, тваринництво, збиральництво, полюван- ня, рибальство та кілька спрямованих на об- слуговування перерахованих галузей підсобних промислів (типу виготовлення корзин або міш- ків чи зведення простих споруд) давно відійшов у минуле і розгорнуті в останній чверті XX ст. широкомасштабні розкопки південноруських сільських пам’яток дозволили дійти висновку щодо багатоструктурності економічної діяль- ності сільської людності та паритетних відносин між містом і селом за києворуської доби (Моця 2003, с. 209 та ін.). Свого часу вже доводилось звертати увагу на строкатість картини, що відо- бражає специфіку занять мешканців селищ на Середньому Дніпрі (Готун 1999 та ін.). Стосов- но пам’яток біля столиці — спектр діяльності населення виявився не меншим. І якщо певну присутню на периферії галузь не вдалося про- стежити у передмістях (особливо з урахуванням залежності від певних ландшафтів чи ресурсно- го забезпечення), це цілком компенсується на- явними іншими напрямами господарства. Далеко не сільськогосподарською, про- те наближеною до джерел сировини галуззю дослідники вважають залізоробне виробни- цтво. Його сліди у вигляді залізних і силікат- них шлаків, ошлакованих до утворення на по- верхні склоподібних натьоків шматків стінок теплотехнічних споруд у значній кількості на- явні на селищі Ходосівка-Рославське, дещо у меншій — на поселенні Софіївська Борщагів- ка. Натомість на селищі Кременище поблизу двох житлових споруд розкопано чотири ям- них горна зі шлаковипуском і передгорнови- ми робочими майданчиками та передгорнови- ми ямами. Об’єкти аналогічні синхронним їм із України та Угорщини, конструктивно про- сті, розраховані на обмежене коло спожива- чів. З огляду на фіксацію тут вислої печатки київського митрополита Михайла II, який обі- ймав кафедру у 1138—1143 рр., дослідниками висловлено припущення стосовно репрезента- ції осередком вотчинного ремесла і належність вивченого хутора названому ієрарху (Бідзіля, Паньков 2000, с. 106—110). Парою століть ра- ніше залізоробні споруди функціонували на селищі Ходосівка-Козаків яр (Відейко, Терпи- ловський, Петрашенко 2005, с. 134, рис. 319). І хоч графічне їх відтворення викликало заува- ження фахівців з чорнометалургійної справи (Паньков 2012, с. 93), сам факт розвитку галузі сумнівів не викликає. У той час, як наближена до ресурсної бази попередня галузь цілком логічна поза містом, чорна, а, головне, кольорова металообробка з сільськими поселеннями, зазвичай не асоцію- валася. Вважалося, що на селі перебував май- стер, який брав на себе всю повноту слюсарної та дрібної ковальської роботи, а виконанням складніших замовлень займалися фахівці у містах. Але свого часу вже описане накопичен- ня із року в рік виплесків і брухту кольорових металів, інструментів, зіпсованих та схожих на неготові виробів на Ходосівці-Рославському (Готун, Казимір 2019б, с. 148) схиляють до дум- ки про розвиток у названому осередку і вка- заної галузі; на користь чого свідчать чергові знахідки, зокрема ще один ювелірний пінцет та ще одне зубильце невеликих розмірів. Вод- ночас металообробний інструмент із Софіїв- ської Борщагівки поки що вкладається у рам- ки спорядження майстра для виконання про- стих операцій. В умовах натурального господарства жодна сім’я не могла обійтись без продукції лісохіміч- них промислів. Просмолювання човнів, воло- кон рибальських сіток, ветеринарія, отриман- ня палива для металургії та металообробки — далеко не повний перелік сфер її застосування. Суха перегонка дерева описана ще Плінієм (Контоевский 1871, с. 69), у заліснених части- нах Європи слугувала джерелом забезпечення значної частини населення сіл (Сванидзе 1985, с. 25, 27, 77, 129), а на Поліссі, де цей промисел традиційний, відома до XX ст. (Орел 1985; Бура- ковская, Федына 1988; Медведєва 1995, с. 184; Гудченко 1996, с. 323; Мельниченко 1993). Без- посередньо поруч із Києвом добування дьог- тю, смоли і вугілля згадане у середині XVIII ст., а у першій чверті XX ст. входило до трьох пер- шочергових занять мешканців, поступаючись лише виготовленню самогону і гончарному ви- робництву (Брянский 1924, с. 26—31; Лисенко 2006, с. 16). Виробничі та допоміжні об’єкти вигонки дьогтю, смолокуріння, випалювання деревного вугілля виявлені на селищах Колон- щина, Автуничі, Шумлай, Криниця, Комарів- ка, Льгівка, Борча 2, Ліскове, Шестовиця та ін. (Готун 2000). Біля Києва сліди промислу про- стежені на поселенні Софіївська Борщагівка. Тут відкрито виробничу споруду ямного смо- локуріння і зібрано кераміку для корчажного (Готун, Казимір 2019б, с. 149, 150, рис. 3). Вра- ховуючи те, що такі об’єкти розміщувалися за- звичай поруч із джерелами сировини, в лісі, і їх розташування серед житлової та господар- ської забудови — швидше виняток, слід при- пускати існування незадокументованих під час розкопок поселенських структур слідів цього ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 360 промислу. Відповідно, матеріали із селища Со- фіївська Борщагівка можна вважати достатнім свідченням розвитку названої галузі на неукрі- плених поселеннях в околицях столиці. На території Русі нечисленні, пов’язані з обробкою каменю об’єкти, досліджені не лише у межах поширення відповідної сировини й іс- нування спеціалізованих осередків, а й на зви- чайних населених пунктах. Давньокиївську околицю в цій галузі репрезентує яма з відхо- дами обробки пірофілітового сланцю на сели- щі Софіївська Борщагівка. Наявність у її за- повненні шматка плити з повздовжнім пазом (найімовірніше, фрагмента саркофагу чи архі- тектурної деталі) може опосередковано вказу- вати на вторинне використання крупного ви- робу у якості сировини для виготовлення дріб- них (Готун, Моця 1993а, с. 78). Характер господарства за середньовічної доби вимагав елементарних виробничих на- вичок у багатьох галузях і нескладні опера- ції з будь-якою сировиною виконувались без звернення до відповідних фахівців. Зрозумі- ло, що зафіксовані на Софіївській Борщагів- ці дерев’яні токарні вироби походили зі спеці- алізованої майстерні, те ж стосується кістяних ґудзика-балясинки із вказаного пункту, за- стібки кінських пут з Ходосівки-Рославського тощо. Та заради кілка для огорожі чи вудили- ща населення не зверталось до майстра з дере- вообробки, як не зверталось воно до майстра з косторізної справи для виготовлення про- колки з трубчастої кістки. Відповідно, йти- меться про галузі, де виробництво вийшло за межі елементарних продиктованих нату- ральним господарством потреб і стало набу- вати певної специфіки. Інструменти для об- робки дерева (пероподібні свердла, ложкорі- зи, схожі на плішні тесла, долота тощо) відомі на Ходосівці-Рославському з першого сезону робіт, згодом такі знаряддя виявили і на Со- фіївській Борщагівці. З розгортанням розко- пок на Ходосівці-Рославському простежено і сліди виробництва: деревообробного (у ви- гляді споруди з відходами) та дещо схожих до нього за інструментами і низкою технологіч- них операцій косторізного та бурштинооброб- ного (у вигляді фрагментів пиляних кістки та рогу і майстерні з виготовлення сукциніто- вих хрестиків, намистин та вставок). Цікаво, що останній об’єкт залишається одним із не- багатьох на теренах Русі і єдиним відкритим на пам’ятці сільського типу (Готун, Сухонос, Казимір 2010; Готун та ін. 2018б; Готун 2017б, с. 67). Серед пов’язаних із вказаними галузями інструментів — залізний напилок із Ходосівки- Рославського. Великі насічки на поверхні ви- робу (суцільні, а не у вигляді властивих раш- пілям окремих виступів чи зубців) вказують на призначення для роботи з м’яким металом чи сировиною трьох названих галузей; у Новгоро- ді датовані XIV ст. такі інструменти інтерпре- товані як напилки для обробки кістки та шкіри (Колчин 1959, с. 19, рис. 5: 4). Перелік видів, які виступали об’єктом ху- тряного напряму мисливства мешканців Ходосівки-Рославського дозволяє припусти- ти розвиток на вказаному пункті і чинбарства з лимарством чи кушнірством, у яких могли використовувати знайдене на селищі кістяне знаряддя із щелепи молодої свині (Готун та ін. 2013а, с. 88, 92, рис. 1: 13). Тривале вивчення сільських поселень у сто- личних передмістях показало, що кожен новий сезон дозволяє не лише статистично збільши- ти кількість речей, які характеризують той чи інший бік об’єкта досліджень, а й щоразу отри- мати певні евристичні матеріали, які відкрива- ють щодо нього своєрідну нову сторінку. Сто- совно сіл у передмісті Києва такою сторінкою найчастіше виступали предмети чи свідчення явищ, неочікуваних на тому чи іншому пункті. Але в одних випадках речі ситуативно були до- ставлені з Києва після його чергового розгрому (міським храмам, за визначеннями Д. Д. Йол- шина, належали уламки плінфи та полив’яні плитки підлоги, те ж саме, вочевидь, стосуєть- ся полив’яної плитки з Теремків, плінф і шмат- ків шиферних плит з поселення у Наводниць- кій балці, аналогічне походження, ймовірно, мали кубики смальти і частина пірофілітової архітектурної деталі з пазом (саркофага ?) з Софіївської Борщагівки і хай навіть фрагмент хороса з Софіївської Борщагівки та фігурка Богородиці від кіотного хреста з Ходосівки- Рославського), в інших — вкладаються у рамки неординарних знахідок, які іноді трапляються на неукріплених поселеннях Русі. Відтак, Со- фіївську Борщагівку можна співвідносити з та- кими пунктами як Григорівка, Ліскове, Авту- ничі, хоч і щоразу акцентувати на індивідуаль- них рисах кожного із цих селищ. Водночас, навіть з урахуванням хронології, селище Ходосівка-Рославське відчутно виділя- ється, щоб отримати місце у наведеному пере- ліку. І пояснюється назване доволі просто: його соціально-економічні функції залишаються остаточно нез’ясованими. Якщо це виробни- че, хай навіть з багатогалузевою економікою селище, то чому його мешканці у дечому дося- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 3 61 гли вищого матеріального рівня, ніж посадські жителі синхронних міст; якщо це заміський осередок соціальної верхівки, то як перебуван- ня еліти співіснувало в ньому з роботою мета- лургійних горен, число яких, виходячи з вклю- чень у культурному шарі, було доволі немалим. Зумовлені остаточно нез’ясованим статусом пункту приклади, особливо якщо він виходить за середньостатистичні рамки, непоодино- кі. Тут відразу напрошується паралель із сели- щем Анисів у Чернігівському Задесенні. Улам- ки плінфи, шиферних плит, цем’янка, шмат- ки і обрізки листового свинцю, замки і ключі, срібна підвіска з проквітлим хрестом і бронзо- ва накладка зі стилізованим «деревом життя» між двома птахами, залізна ость, свинцеві важ- ки, фрагменти скляних браслетів у заповненні та навколо вивчених на пункті дещо заглибле- них у ґрунт трьох жител і кількох ям зумовили ототожнення його з боярською чи князівською позаміською садибою XII—XIII ст. (Кузнєцов 1988, с. 49). Разом з тим, автори відзначали се- зонний характер та промислову спрямованість господарської діяльності її мешканців (Кузнє- цов, Ситий 1992, с. 40). А неземлеробське сели- ще Борки III в заплаві р. Судость з наземними житлами, напівземлянками без печей, ямами і високим відсотком кісток диких видів археозо- ологи сприймали як мисливське займище лі- тописних бродників (Антипина, Маслов 1994 та ін.), археологи — як заповідник типу згада- них під 947 р. «ловищ» княгині Ольги (Шина- ков 1988 та ін.). Не до кінця зрозумілими ли- шаються і пункти в заплаві Дніпра з речовим (причому, іноді доволі представницьким) мате- ріалом і керамікою, проте, за значної відкритої площі, зазвичай, без слідів об’єктів у материку чи в шарі. Один з них — багатошарове поселен- ня між Ходосівкою і Лісниками теж знаходить- ся у передмістях Києва (Готун та ін. 2009). Особливості матеріальної культури при- міських селищ з околиць середньовічного Киє- ва крім уже сформульованих в ході викладення матеріалу локальних висновків дають змогу на- голосити на кількох загальних моментах. Один із них — чергова констатація ще не вичерпаних інформаційних можливостей селищних струк- тур середньовічного періоду. Хоч неординар- ність села давньоруського часу і була аргумен- товано доведена ще протягом останньої чверті XX ст. в результаті масштабних робіт над озна- ченою проблематикою, наступні звернення до сільських пам’яток не носили екстенсивного характеру і ніколи не мали своїм результатом лише статистичне збільшення кількості уже ві- домих артефактів, числа уже знайомих об’єктів чи повторну фіксацію уже простежених явищ. Крім такого, механічного, збільшення маси- ву даних щоразу мало місце певне відкриття, відповідно, сільська тематика безсумнівно по- требує подальшої інтенсивної розробки. Ще один аспект стосується поселення Ходосівка- Рославське. Пам’ятка, розміщена на незначних розмірів підвищенні у широкій заплаві Дніпра, могла репрезентувати промислове селище мис- ливців та рибалок, осередок залізоробів тощо, відтак, отримані при вивченні означеного пункту результати виявились певною мірою не- сподіваними і ще потребують свого остаточно- го осмислення, а рівень матеріальної культури мешканців селища — свого пояснення. Розкоп- ками цього та кількох сусідніх поселень вдалося впритул підійти до проблеми приміських пунк- тів, як структурної частини столичної агломера- ції. У результаті робіт отримано певні дані сто- совно спорідненості матеріальної культури по- садського населення міст і сільських жителів приміських осередків. А подальший аналіз ра- зом з пошуками територіальних меж означено- го явища дозволить ставити проблему про при- міську селітебну інфраструктуру, як соціально- економічне явище. Антипина, Е. Е., Маслов, С. П. 1994. К вопросу об ор- ганизации охотничьего промысла в Древней Руси. Археологія, 1, с. 60-65. Бідзіля, В. І., Паньков, С. В. 2000. Залізодобувне вироб- ництво на території України та Угорщини на рубежі І—ІІ тис. н. е. Археологія, 3, с. 98-112. Брянский, А. 1924. Кустарные промыслы сельского населе- ния Киевской губернии. Киев (б. и.). Бураковская, Н. И., Федына, Р. И. 1988. Лесохимические промыслы. В: Бондарчик, В. К., Кирчив, Р. Ф. (отв. ред.) и др. Полесье. Материальная культура. Киев: Наукова думка, с. 245-253. Веремейчик, О.М. 1994. Сільські поселення в межиріччі нижньої течії Десни і Дніпра ІХ — першої половини ХІІІ ст. Автореферат дисертації к. і. н. ІА НАНУ. Відейко, М. Ю., Терпиловський, Р. В., Петрашенко, В. О. 2005. Давні поселення України. Київ (б. в.). Готун, І. А. 1993. Реконструкції ремісничих і господарсь- ких будівель давньоруського поселення Автуничі. Археологія, 4, с. 59-71. Готун, І., Моця, О. 1993а. З життя киян в часи Батия (новий археологічний факт). Київська старовина, 5, с. 77-80. Готун, І. А., Моця, О. П. 1993б. Соціальний аспект в забудові та хронологічні етапи функціонування давньорусь- кого селища Автуничі. В: Толочко, П. П. (відп. ред.) та ін. Слов’яни і Русь у науковій спадщині Д. Я. Само- квасова: Матеріали історико-археол. семінару, присв. 150-річчю від дня народження Д. Я. Самоквасова (14— 16 вересня 1993 р., м. Новгород-Сіверський). Чернігів: Сіверянська думка, с. 68-71. Готун, І. А. 1999. Функціональні особливості неукріплених поселень Середнього Подніпров’я X—XIII ст. Vita antiqua, 2, с. 206-212. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 362 Готун, І. А. 2000. Лісохімічний промисел на давньорусь- ких селищах Середнього Подніпров’я. Наукові запи- ски з української історії, 10, с. 24-33. Готун, І. А. 2003. Типи будівель. В: Моця, О. П. (відп. ред.) та ін. Село Київської Русі (за матеріалами південноруських земель). Київ: Шлях, с. 156-182. Готун, І. 2005. Гончарні осередки Вишгород та Автуничі: загальне і особливе. В: Плотнікова, А. М. (упо- ряд.). Старожитності Вишгородчини: Зб. тез доп. і повідомл. 12-ої наук.-практ. конф., присвяч. 10 річниці з дня створення Вишгородського історико-культурного заповідника та міжнародного дня музеїв, 16—18 трав. 2005 р., м. Вишгород. Вишгород (б. в.), с. 49-68. Готун, І. А. 2008. Неординарність давньоруського села на прикладі селища Ходосівка-Рославське. Археологія, 3, с. 25-34. Готун, І. А., Коваль, О. А., Петраускас, А. В. 2009. Ек- спериментальне вивчення бортництва у Північній експедиції. Сучасний промисел та його дослідне відтворення. Археологія, 1, с. 87-99. Готун, І. А., Петраускас, А. В., Квітницький, М. В., Ко- валь, О. А. 2009. Заплавні давньоруські пам’ятки Київського Придніпров’я. Археологія, 2, с. 54-60. Готун, І. А., Сухонос, А. М., Казимір, О. М. 2010. Май- стерня з обробки бурштину на давньоруському селищі Ходосівка-Рославське. Археологія, 1, с. 112- 126. Готун, І. А., Грицик, Ю. О., Казимір, О. М., Сухо- нос, А. М. 2013а. Господарство і побут жителів се- лища Ходосівка-Рославське у південних Київських передмістях. Археологія, 4, с. 86-103. Готун, І. А., Гунь, М. О., Казимір, О. М., Петраускас, А. В. 2013б. Селище Петрушки у західних Київських передмістях. Археологія і давня історія України, 11. Середньовічні міста Полісся, с. 23-30. Готун, І. А., Сухонос, А. М., Казимір, О. М. 2013. Реконструкція життєвого укладу мешканців сели- ща Ходосівка-Рославське за особливостями залізних виробів. Археологія і давня історія України, 10. Ек- спериментальна археологія: досвід моделювання об’єктів та виробництв, с. 185-200. Готун, І. А. 2014. Виставка археологічних матеріалів «По- селення Ходосівка-Рославське (кінець XI—XIV ст.) як показник неординарності середньовічного села». Археологія, 3, с. 125-134. Готун, І. А., Гунь, М. О. 2014. Керамічний комплекс по- селення Ходосівка-Рославське як показник духовної культури мешканців. Наукові записки НаУКМА, 153. Теорія та історія культури, с. 40-47. Готун, І. А., Сухонос, А. М. 2014. Культові предмети з поселення Ходосівка-Рославське. Археологія і дав- ня історія України, 1 (12). Колекції наукових фондів Інституту археології НАН України: результати досліджень, с. 55-67. Готун, И. А. 2015. Домостроительство в неукреплен- ных пригородах Киева X—XIII вв. Гістарычна- археалагічны зборнік, 30, с. 294-304. Готун, І. А., Казимір, О. М., Шахрай, Д. О. 2015а. Пам’ятка середньовічної металопластики з околиці Києва. Археологія, 2, с. 108-115. Готун, І. А., Казимір, О. М., Шахрай, Д. О. 2015б. Пред- мети озброєння та військового призначення з середньовічного поселення Софіївська Борщагівка. Наукові записки НаУКМА, 166. Теорія та історія куль- тури, с. 44-54. Готун, І. А., Сухонос, А. М. 2015. Предмети озброєння і воїнського обладунку із середньовічного селища Ходосівка-Рославське. В: Коваленко, О. Б. (відп. ред.) та ін. Покликання — археологія: Матеріали Дру- гих Самоквасівських читань, присв. 80-річчю О. В. Ше- куна. Чернігів: Вид. Лозовий В. М., с. 175-190. Готун, І. А. 2016. Соціально-виробнича структура забудови села Середнього Подніпров’я Х—ХІІІ ст. Автореферат дисертації к. і. н. ІА НАНУ. Готун, І. А., Горбаненко, С. А. 2016. Землеробство жителів слов’янського поселення в уроч. Козаків яр у Ходосівці. In Sclavenia terra, 1, с. 153-171. Готун, І. А., Горбаненко, С. А., Сергєєва, М. С. 2016. Житло з Софіївської Борщагівки та прояви одно- го із давніх слов’янських обрядів. Materiały i Sprawo- zdania Rzeszowskiego Ośrodka Archeologicznego, XXXVII, s. 325-332. Готун, І. А. 2017а. Близькосхідні паломницькі хрестики з південноруських селищ. Східний світ, 1—2, с. 111-130. Готун, І. А. 2017б. Середньовічне селище Ходосівка- Рославське (до десятиріччя розкопок пам’ятки). Археологія і давня історія України, 1 (22). Археологія: дослідження, експерименти, реконструкції, с. 61-90. Готун, І. А., Сергєєва, М. С., Гунь, М. О. 2017. Маловідома сторінка давньоруського селянського побуту (щодо дерев’яних виробів з Софіївської Борщагівки). Археологія, 1, с. 34-44. Готун, І. А., Казимір, О. М., Гунь, М. О., Сухонос, А. М. 2018а. Середньовічне християнське паломництво і дві знахідки з Ходосівки. Археологія, 1, с. 68-90. Готун, І. А., Сергєєва, М. С., Сухонос, А. М., Гунь, М. О. 2018б. Давньоруський деревообробний осередок в «селі Святого Феодосія». В: Крайній, К. К. (ред.) та ін. Церква—наука—суспільство: питання взаємодії. Матеріали Шістнадцятої міжнар. наук. конф. (29 травня — 2 червня 2018 р.). Київ (б. в.), с. 237-242. Готун, І. А., Казимір, О. М. 2019а. Нові археологічні дані щодо категорії «простір» у середньовічного селянства півдня Русі. В: Вовкодав, С. М. (упоряд.). Фактор простору в історичних дослідженнях: Матеріали Всеукраїнської наук. конф, м. Переяслав-Хмельницький, 23 травня 2019 р. Переяслав-Хмельницький (б. в.), с. 31-40. Готун, І. А., Казимір, О. М. 2019б. Середньовічні селища київських передмість за результатами робіт останніх сезонів. Археологія і давня історія України, 1 (30), с. 140-171. Готун, І. А., Казимір, О. М., Сухонос, А. М. 2019. Богородиця з Ходосівки. Археологія, 1, с. 42-58. Гудченко, З. 1996. Народна архітектура сіл Чорнобильщини. В: Скрипник, Г. А. (відп. за вип.). Полісся: мова, культура, історія. Матеріали міжнародної конференції. Київ: Асоціація етнологів, с. 319-323. Гунь, М.О. 2013. Керамічний комплекс середньовічного поселення Ходосівка-Рославське. Археологія і давня історія України, 11. Середньовічні міста Полісся, с. 31-46. Гунь, М., Оногда, О., Чміль, Л. 2016. Керамічні комплекси другої половини XIII — середини XIV ст. з поселень Ходосівка-Рославське та Іванків-3 на Київщині. Археологія і давня історія України, 3 (20). Дослідження Київського Полісся, с. 172-179. Івакін, Г. Ю., Сергєєва, М. С. 1993. Дослідження на житловому масиві Теремки-2 (м. Київ). Археологічні дослідження в Україні 1991 р., с. 33, 34, 145. Казимір, О. М., Готун, І. А., Терещук, К. О., Грицик, Ю. О., Синиця, Є. В., Гунь, М. О. 2013. Роботи Борщагівського загону Північної експедиції. Археологічні дослідження в Україні 2012, с. 200-203. Казимір, О. М., Готун, І. А., Бабенко, Р. В., Синиця, Є. В., Шахрай, Д. О., Гунь, М. О., Лозниця, Т. В. 2018. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 3 63 Охоронні дослідження південно-західної частини Софіївсько-борщагівського поселення. Археологічні дослідження в Україні 2016, с. 86-88. Килиевич, С. Р. 1981. Стеклоделие. В: Толочко, П. П. (отв. ред.). Новое в археологии Киева. Киев: Наукова думка, с. 312-318. Коваленко, В. П. 1992. Про структуру економіки се редньовічного поліського села. В: Моця, О. П. (відп. ред.) та ін. Проблеми вивчення середньовічного села на Поліссі. Чернігів: Сіверянська думка, с. 32-35. Козюба, В. 2008. Нові археологічні пам’ятки XI—XIII ст. найближчої околиці давнього Києва. Археологічні студії, 3, с. 135-157. Колчин, Б. А. 1959. ��Железообрабатывающее ремесло Нов- города Великого (Продукция, технология). В: Арци- ховский, А. В. и Колчин, Б. А. (ред.). Труды Новго- родской археологической экспедиции, II. Москва: Изд- во АН СССР, с. 7-120. Материалы и исследования по археологии СССР, 65. Колчин, Б. А. 1985. Ремесло. В: Рыбаков, Б. А. (гл. ред.). Древняя Русь. Город. Замок. Село. Москва: Наука, с. 243-297. Контоевский. 1871. Спутник заводчика по части обработ- ки продуктов дерева. Москва: Изд. книгопродавца Н. М. Клочкова. Кузнєцов, Г. О. 1988. Археологічні дослідження в заплаві Десни. В: Коваленко, О. Б. (відп. ред.) та ін. Друга Чернігівська обласна наукова конференція з історичного краєзнавства. Тези доповідей. Чернігів-Ніжин (б. в.), ІІ, с. 49. Кузнєцов, Г. О., Ситий, Ю. М. 1992. Феодальна садиба ХІІ—ХІІІ ст. на околиці Чернігова. В: Толочко, П. П. (голов. ред.) та ін. Чернігівська старовина: Збірник наукових праць, присвячений 1300-річчю Чернігова. Чернігів: Сіверянська думка, с. 34-41. Лисенко, С. М. 2006. Боярка: Історико-краєзнавчий на- рис. Київ: Пошук.-вид. агентство «Книга Пам’яті України». Медведєва, М. В. 1995. Давні промисли, ремесла та допоміжні види господарської діяльності поліщуків. В: Костриця, М. Ю. (відп. ред.). Звягель древній і вічно молодий. Новоград-Волинський (б. в.), с. 183- 186. Мельниченко, Л. А. 1993. Про лісохімічні промисли Полісся В: Костриця, М.Ю. (гол. ред.) та ін. Велика Волинь: минуле і сучасне. Житомир (б. в.), с. 175, 176. Мовчан, І. І. 1993. Давньокиївська околиця. Київ: Науко- ва думка. Мовчан, І. І., Боровський, Я. Є., Писаренко, Ю. Г., Гон- чар, В. М., Ієвлєв, М. М., Архипова, Є. І. 2001. Розкопки Старокиївської експедиції на Печерсь- ку у 2000 р. Археологічні відкриття в Україні 1999— 2000 рр., с. 168-171. Монгайт, А. Л. 1955. Старая Рязань. Москва: Наука. Ма- териалы и исследования по археологии СССР, 49. Материалы и исследования по археологии древне- русских городов, IV. Моця, А. П. [1991]. Южнорусское село: результаты и пер- спективы исследований. Научная конференция «Древ- нерусская деревня. Археологическое исследование ми- крорегионов». Москва (б. и.), с. 7, 8. Моця, О. П. 2003. Висновки. В: Моця, О. П. (відп. ред.) та ін. Село Київської Русі (за матеріалами південноруських земель). Київ: Шлях, с. 208, 209. Олейников, О. М., 2014. К вопросу о назначении свинцо- вых грузиков X—XV вв. Краткие сообщения Инсти- тута археологии, 232, с. 189-194. Оленич, А. М., Сергєєва, М. С., Куцоконь, Ю. К., Гор- баненко, С. А. 2019. Ранньослов’янське житло ри- балки на території Київського Подолу: комплексні дослідження. Археологія і давня історія України, 1 (30), с. 241-253. Орел, Л. 1985. Рідкісний експонат. Пам’ятки України, 1, с. 52, 53. Осадчий, Р. М., Філюк, О. В. [1997]. Звіт «Охоронні дослідження багатошарового поселення біля с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського райо ну Київської області [у 1997 р.]». Науковий архів ІА НАНУ, ф. 64, 1997/112. Паньков, С. В. 2012. Залізодобувне і ковальське вироб- ництво давньоруського Києва та його околиць. Дослід історико-технічної реконструкції і порівняльної ха- рактеристики. Київ: ІА НАН України. Петрашенко, В. А. 1991. Древнерусские поселения Ка- невского Поднепровья. Научная конференция «Древ- нерусская деревня. Археологическое исследование ми- крорегионов». Москва (б. и.), с. 51, 52. Розенфельдт, Р. Л. 1997. Металлическая посуда, кухонная и столовая. В: Рыбаков, Б. А. (глав. ред.). Древняя Русь. Быт и культура. Москва: Наука, с. 38-40. Рыбаков, Б. А. 1984. Мир истории. Начальные века русской истории. Москва: Молодая гвардия. Сванидзе, А. А. 1985. Деревенские ремесла в средневековой Европе. Москва: Высшая школа. Тайкова, С. Ю. 2008. Птахи давньоруського поселення Ходосівка-Рославське за матеріалами досліджень Північної експедиції 2007 р. Археологічні дослідження в Україні 2008, с. 288-290. Толочко, П. П. 1980. Киев и Киевская земля в эпоху феодальной раздробленности XII—XIII веков. Киев: Наукова думка. Толочко, П. П., Вознесенская, Г. А. 1981. Кузнечное ре- месло. В: Толочко, П. П. (отв. ред.). Новое в археоло- гии Киева. Киев: Наукова думка, с. 267-284. Шекун, А. В. 1988. К вопросу о поселенческой структуре древнерусских селищ (по материалам Черниговщи- ны). В: Историко-археологический семинар «Черни- гов и его округа в ІХ—ХІІІ вв.». Тезисы докладов (26— 28 сентября 1988 г.). Чернигов (б. и.), с. 90-92. Шекун, А. В. 1990. К вопросу территориального разви- тия древнерусской селищной структуры (по матери- алам Черниговщины). В: Толочко, П. П. (отв. ред.) и др. Проблемы археологии Южной Руси: Материа- лы историко-археол. семинара «Чернигов и его округа в IX—XIII вв.», Чернигов, 26—28 сент. 1988 г. Киев: Наукова думка, с. 73-76. Шекун, О. В. 1992. Матеріальна культура сільської округи Чернігова ІХ—ХІІІ ст. В: Тези наук. конф. «Чернігів — перлина української культури». Комітет науки і культури для зв’язків з українцями за кордоном при АН України, Інф. бюлетень, 2. с. 50-53. Шинаков, Є. О. 1988. До питання про «ловища» княгині Ольги в Чернігівській землі. В: Коваленко, О. Б. (відп. ред.) та ін. Друга Чернігівська обл. наукова конференція з історичного краєзнавства. Тези доповідей. Чернігів- Ніжин (б. в.), ІІ, с. 17, 18. Щапова, Ю. Л. 1997. Стеклянная посуда. В: Рыбаков, Б. А. (глав. ред.). Древняя Русь. Быт и культура. Москва: Наука, с. 31-33. Надійшла 21.05.2020 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 364 И. А. Готун1, А. Н. Казимир2 1 Кандидат исторических наук, научный сотрудник отдела древнерусской и средневековой археологии Института археологии НАНУ, ORCID 0000-0002-9285-5107, ihor_hotun@iananu.org.ua 2 Младший научный сотрудник отдела древнерусской и средневековой археологии Института археологии НАНУ, ORCID 0000-0001-8671-7077, oleksandr_kazymir@iananu.org.ua МАТЕРИАЛЬНАЯ КУЛЬТУРА НАСЕЛЕННЯ СЕЛЬСКИХ ПРИГОРОДОВ СРЕДНЕВЕКОВОГО КИЕВА Масштабными раскопками нескольких неукрепленных пунктов в округе столицы вместе с ранее полученными данными относительно этой категории памятников накоплен массив материала, вполне достаточный для ха- рактеристики материальной и некоторых элементов духовной культуры населения указанных социально- экономических образований. Большинство изученных селищ расположены возле источников водоснабжения. Там, где это позволяют про- следить площадь и конфигурация раскопов (Софиевская Борщаговка), зафиксированы уличная планировка и формирование усадебной застройки. Местами отмечены определенные традиции внутриусадебного размещения сооружений и общие черты домостроительства. Исследованные дома углублены в землю, в отдельных случаях возведены на подклетях, к жилому помещению иногда примыкал тамбур-вход. На селище Софиевская Борща- говка исследовано двухкамерное жилище с полом в жилой части, на поселении Теремки — однокамерное с по- лом, уложенном на вбитые в землю колья. Печь ставили возле входа и ориентировали устьем к последнему. Кроме жилищ известны хозяйственно-бытовые постройки, животноводство маркирует сооружение для откорма сви- ней из Ходосовки-Рославского, земледелие — ямы для зерна из Софиевской Борщаговки. Раскопаны основные объекты железоделов (Кременище, Ходосовка-Козаков яр), мастеров обработки янтаря (Ходосовка-Рославское) и сухой перегонки дерева (Софиевская Борщаговка) и вспомогательные — специалистов по обработке дерева (Ходосовка-Рославское) и камня (Софиевская Борщаговка) и др. Орудия обработки почвы, сбора и переработки урожая свидетельствуют о развитии зернового хозяйства, косы и застежка от пут — скотоводства, специфические наконечники стрел — охоты, острога, грузила от сеток, крючья — рыбной ловли, скорлупа лещины — собирательства. Занималось население и сбором пряно-вкусовых расте- ний, красителей, волокон и плодов, а, исходя из природных условий и документов нового времени, вероятно и бортничеством. Орудия и приспособления указывают на прядение, ткачество, изготовление и ремонт обуви и одежды, а некоторые инструменты, незавершённые изделия, отходы производства — на металлообработку. Зафиксированы артефакты косторезного производства, деревообрабатывающие орудия, находки, свидетельству- ющие о развитии других отраслей. В коллекции широко представлены бытовой инвентарь, украшения и элементы костюма, имеются амулеты языческих культов и предметы личного благочестия христиан вместе с вещами храмового служения. Собрано немало предметов вооружения, воинского доспеха, а также снаряжения всадника и боевого коня. Кроме керами- ческой посуды, среди которой — изделия с поливой, изысканные формы столовой и т. п., выявлены фрагменты стеклянного, металлическая сковородка. Часть украшений и инсигнии православного паломничества не только отражают торговые и культурные связи, но и характеризуют восприятие населением картины мира. Результаты раскопок не только демонстрируют неисчерпаемость информационного ресурса сельских памят- ников, не только подчеркивают неординарность материальной культуры поселения Ходосовка-Рославское даже в сравнении с соседними пунктами, но и выступают дополнительным аргументом в пользу рассмотрения памят- ников пригородов столицы как особого социально-экономического и культурного образования. К л ю ч е в ы е с л о в а: средневековье, неукрепленные поселения, пригороды Киева, сооружения, сельскохозяйственные орудия, инструменты ремесел и промыслов, бытовой инвентарь, украшения, предметы вооружения, культовые вещи. Ihor A. Hotun1, Oleksandr M. Kazymir2 1 PhD in History, Research Fellow at the Department of Old Rus and Medieval Archaeology in the Institute of Archaeology of the NASU, ORCID 0000-0002-9285-5107, ihor_hotun@iananu.org.ua 2 Junior Research Fellow at the Department of Old Rus and Medieval Archaeology in the Institute of Archaeology of the NASU, ORCID 0000-0001-8671-7077, oleksandr_kazymir@iananu.org.ua MATERIAL CULTURE OF THE RURAL SUBURB POPULATION OF THE MEDIEVAL KYIV As a result of large-scale excavations of a few unfortified settlements next to the capital city along with the previously received materials from studying the same category of archaeological sites, quite a huge amount of data has been collected that is fully sufficient in order to provide characteristic of material and some elements of spiritual culture of the population of the mentioned socio-economic formations. Most of the researched settlements were bound to sources of water supply. In the area where it was possible to trace whithin configuration of the excavations (Sofiivska Borshchahivka), there were traced streets planning and formation of the farmstead constructions. At some places certain traditions of inside constructions’ layout and general features of housebuilding are noticed. The studied houses are deepened in the ground, in some cases on basements; to the living quarter sometimes was adjacent a lobby-entrance. At Sofiivska Borshchahivka village, two-chamber dwelling with floor in the living part was investigated; at Teremky settlement — a single-chamber dwelling with floor laid on the pegs pounded into the ground. The ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 3 65 stove was placed by the entrance and directed towards it. In addition to the dwellings household constructions were found. The livestock farming is marked by the construction for fattening pigs at Khodosivka-Roslavske, the agriculture — by pits for grains at Sofiivska Borshchahivka. The main production facilities of ironmakers (Kremenyshche, Hodosivka-Kozakiv Yar), amber processing specialists (Khodosivka-Roslavske), specialists in pyrolysis of wood as well as subsidiary production facilities — woodworkers (Khodosivka-Roslavske), stoneworkers (Sofiivska Borshchahivka) and etc. were excavated. Tools of soil cultivation, harvesting and processing of the crop testify the developed agriculture, while spit and fetters clasps — developed livestock; special arrowheads — hunting; awn, fishing nets sinkers, hooks — fishing; hazel nutshells — gathering. The population was also engaged in gathering spice plants, dyes, fibers, fruits, mushrooms, berries, and, based on the natural conditions and modern documents — probably also in wild-honey farming. Tools and various facilities indicate spinning, weaving, manufacturing and repairing of shoes and clothing, while some tools, and unfinished items, production waste indicate metalworking. Artifacts of bones carving, woodworking tools, and findings indicating development of other industries are also recorded. In the collection we have a wide representation of household items, jewelry and details of a costume, amulets of pagan cults and those items of special piety of Christians with items of the temple service. Many elements of weapons, military equipment and equipment of a rider and a battle horse were collected. In addition to ceramic tableware, among which are products with glaze, sophisticated tableware, etc., fragments of glass tableware and metal pan were recorded. Some of jewelry items and insignia of the Orthodox worship not only reflect trade and cultural ties, but also characterize the perception of space by the population. The results of the excavations not only show that the information resource of rural sites is not yet exhausted, they not only emphasize the extraordinary nature of the material culture of the settlement Khodosivka-Roslavske even in comparison with neighboring locations, but also serve as an additional argument in favor of considering the sites of the capital suburbs as a separate social-economic and cultural formation. K e y w o r d s: Middle ages, unfortified settlements, Kyiv suburbs, constructions, agricultural tools, tools of trades and crafts, household tools and items, jewelry, weapon items, cult items. References Antipina, Ye. Ye., Maslov, S. P. 1994. Concerning organization of hunting in Old Rus. Arheologia, 1, p. 60-65. Bidzilya, V. I., Pankov, S. V. 2000. Ironmaking at the territories of Ukraine and Hungary on the edge of the first end the second millennia AD. Arheologia, 3, p. 98-112. Bryanskiy, A. 1924. Kustarnyye promysly selskogo naseleniya Kiyevskoy gubernii. Kyiv (b. i.). Burakovskaia, N. I., Fedyna, R. I. 1988. Lesokhimicheskiie promysly. In: Bondarchik, V. K., Kirchiv, R. F. (ed.). Polesiie. Mate- rialnaia kultura. Kyiv: Naukova dumka, p. 245-253. Veremeichyk, O. M. 1994. Silski poselennya v mezhyrichchi nyzhnoyi techiyi Desny i Dnipra IX - pershoyi polovyny XIII st. Avtoreferat dysertatsiyi k. i. n. IA NANU. Videiko, M. Yu., Terpylovskyi, R. V., Petrashenko, V. O. 2005. Davni poselennya Ukrayiny. Kyiv (b. v.). Gotun, I. A. 1993. The handicraft and house-hold buildings of the Old Russian settlement Avtunitchi. Arheologia, 4, p. 59-71. Hotun, I., Motsya, O. 1993a. Z zhyttia kyian v chasy Batyia (novyi arkheolohichnyi fakt). Kyiivska starovyna, 5, p. 77-80. Hotun, I. A., Motsia, O. P. 1993b. Sotsialnyi aspekt v zabudovi ta khronolohichni etapy funktsionuvannia davnioruskoho selyshcha Avtunychi. In: Tolochko, P. P. (ed.). Sloviany i Rus u naukovii spadshchyni D. Ya. Samokvasova: Materialy istoryko- arkheolhichnjgo seminaru, prysvyachenogo 150-richchyu vid dnya narodzhennya D. Ya. Samokvasova (14-16 veresnia 1993 r., m. Novhorod-Siverskyi). Chernihiv: Siverianska dumka, p. 68-71. Hotun, I. A. 1999. Funktsionalni osoblyvosti neukriplenykh poselen Serednoho Podniprovia X-XIII st. Vita antiqua, 2, p. 206-212. Hotun, I. A. 2000. Lisokhimichnyi promysel na davnoruskykh selyshchakh Serednoho Podniprovia. Naukovi zapysky z ukraiinskoii istorii, 10, p. 24-33. Hotun, I. A. 2003. Typy budivel. In: Motsya, O. P. (ed.). Selo Kyyivskoyi Rusi (za materialamy pivdennoruskykh zemel). Kyiv: Shlyakh, p. 156-182. Hotun, I. 2005. Honcharni oseredky Vyshhorod ta Avtunychi: zahalne i osoblyve. In: Plotnikova, A. M. (comp.). Starozhytnosti Vyshhorodshchyny: Zbirka tez dopovidei i povidomlen 12 naukovo-praktychnoii konferentsii, prysviachenii 10 richnytsi z dnia stvorennia Vyshhorodskoho istoryko-kulturnoho zapovidnyka ta mizhnarodnoho dnia muzeiiv, 16-18 travnia 2005 r., m. Vyshhorod. Vyshhorod (b. v.), p. 49-68. Hotun, I. A. 2008. Uncommonness of Ancient Rus Village on the Example of Khodosivske-Roslavske Settlement. Arheologia, 3, p. 25-34. Hotun, I. A., Koval, O. A., Petrauskas, A. V. 2009. Experimental study of apiculture in the Northern expedition. Modern Apiculture and its Experimental Reconstruction. Arheologia, 1, p. 87-99. Hotun, I. A., Petrauskas, A. V., Kvitnytskyi, M. V., Koval, O. A. 2009. Floodplain Ancient Rus monuments of the Dnipro River Kyiv region. Arheologia, 2, p. 54-60. Hotun, I. A., Sukhonos, A. M., Kazymir, O. M. 2010. Amber workshop at Khodosivka-Roslavske, the Ancient Rus Period Settlement. Arheologia, 1, p. 112-126. Hotun, I. A., Hrytsyk, Yu. O., Kazymir, O. M., Sukhonos, A. M. 2013a. Economy and Privat Life of Habitants at Khodosivka- Roslavske Settlement. Arheologia, 4, p. 86-103. Hotun, I. A., Hun, M. O., Kazymir, O. M., Petrauskas, A. V. 2013b. Petrushky village near Kyiv western suburbs. Arkheolohiya i davnya istoriya Ukrayiny, 11. Serednovichni mista Polissya, p. 23-30. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 366 Hotun, I. A., Sukhonos, A. M., Kazymir, O. M. 2013. Reconstruction of living style of people from settlement Khodosivka- Roslavske by peculiarities of metal products. Arkheolohiya i davnya istoriya Ukrayiny, 10. Eksperymentalna arkheolohiya: dosvid modelyuvannya obyektiv ta vyrobnytstv, p. 185-200. Hotun, I. A. 2014. Exhibition of Archaeological Materials ‛Khodosivka-Roslavske Settlement (from the end of the 11th c. - 14th c.) as a Characteristic of an Extraordinary Middle Age Village’. Arheologia, 3, p. 125-134. Hotun, I. A., Hun, M. O. 2014. Keramichnyi kompleks poselennya Khodosivka-Roslavske yak pokaznyk dukhovnoi kultury meshkantsiv. Naukovi zapysky NaUKMA, 153. Teoriya ta istoriya kultury, p. 40-47. Hotun, I. A., Sukhonos, A. M. 2014. Cult Items from Khodosivka-Roslavske Settlement. Arkheolohiya i davnya istoriya Ukrayiny, 1 (12). Kolektsiyi naukovykh fondiv Instytutu arkheolohiyi NAN Ukrayiny: rezultaty doslidzhen, p. 55-67. Gotun, I. A. 2015. Domostroitelstvo v neukreplennykh prigorodakh Kiyeva X-XIII vv. Gistarychna-arkhealagchny zbornik, 30, p. 294-304. Hotun, I. A., Kazymir, O. M., Shakhray, D. O. 2015a. Monument of Mediaeval Metal Plastics from Kyiv Suburbs. Arheologia, 2, p. 108-115. Hotun, I. A., Kazymir, O. M., Shakhrai, D. O. 2015b. Predmety ozbroiennia ta viyskovoho pryznachennia z seredniovichnoho poselennia Sofiivska Borshchahivka. Naukovi zapysky NaUKMA, 166. Teoriya ta istoriya kultury, p. 44-54. Hotun, I. A., Sukhonos, A. M. 2015. Predmety ozbroiennia i voinskoho obladunku iz serednovichnoho selyshcha Khodosivka- Roslavske. In: Kovalenko, O. B. (ed.). Poklykannia - arkheolohiia: Materialy Druhykh Samokvasivskykh chytan, prysviachenykh 80-richchiu O. V. Shekuna. Chernihiv: Vydavets Lozovyy V. M., p. 175-190. Hotun, I. A. 2016. Sotsialno-vyrobnycha struktura zabudovy sela Serednoho Podniprovya X-XIII st. Avtoreferat dysertatsiyi k. i. n. IA NANU. Hotun, I. A., Horbanenko, S. A. 2016. Zemlerobstvo zhyteliv slovianskoho poselennia v uroch. Kozakiv yar u Khodosivtsi. In Scla- venia terra, 1, p. 153-171. Hotun, I. A., Horbanenko, S. A., Serhyeyeva, M. S. 2016. Zhytlo z Sofiyivskoyi Borshchahivky ta proyavy odnoho iz davnikh slovyanskykh obryadiv. Materiały i Sprawozdania Rzeszowskiego Ośrodka Archeologicznego, XXXVII, p. 325-332. Hotun, I. A. 2017a. Blyzkoskhidni palomnytski khrestyky z pivdennoruskykh selyshch. Skhidnyy svit, 1-2, p. 111-130. Hotun, I. A. 2017b. Khodosivka-Roslavske Medieval Settlement (to the tenth anniversary of excavations of monument). Arkheolohiya i davnya istoriya Ukrayiny, 1 (22). Arkheolohiya: doslidzhennya, eksperymenty, rekonstruktsiyi, p. 61-90. Hotun, I. A., Serhyeyeva, M. S., Hun, M. O. 2017. Little-Known Aspect of Ancient Rus Peasant Everyday Life (About Woodwork from Sophiyivska Borshchahivka). Arheologia, 1, p. 34-44. Hotun, I. A., Kazymir, O. M., Hun, M. O., Sukhonos, A. M. 2018a. Mediaeval Christian Pilgrimage and Two Findings from Khodosivka. Arheologia, 1, p. 68-90. https://doi.org/10.15407/archaeologyua2018.01.068. Hotun, I. A., Serhieieva, M. S., Sukhonos, A. M., Hun, M. O. 2018b. Davnoruskyy derevoobrobnyy oseredok v ‛seli Sviatoho Feodosiya’. In: Krainii, K. K. (ed.). Tserkva-nauka-suspilstvo: pytannya vzayemodiyi. Materialy Shistnadtsyatoyi mizhnarodnoyi naukovoyi konferentsiyi (29 travnya - 2 chervnya 2018 r.). Kyiv, p. 237-242. Hotun, I. A., Kazymir, O. M. 2019a. Novi arkheolohichni dani shchodo katehorii ‛prostir’ u serednovichnoho selianstva pivdnia Rusi. In: Vovkodav, S. M. (comp.). Faktor prostoru v istorychnykh doslidzhenniakh: Materialy Vseukrayinskoii naukovoii kon- ferentsii, m. Pereiaslav-Khmelnytskyi, 23 travnia 2019 r. Pereiaslav-Khmelnytskyi (b. v.), p. 31-40. Hotun, I. A., Kazymir, O. M. 2019b. Results of the Works of the Last Seasons in the Settlements of Outskirts of Kiev. Arkheolohiya i davnya istoriya Ukrayiny, 1 (30), p. 140-171. Hotun, I. A., Kazymir, O. M., Sukhonos, A. M. 2019. Mother of God from Khodosivka. Arheologia, 1, p. 42-58. https://doi. org/10.15407/archaeologyua2019.01.042. Hudchenko, Z. 1996. Narodna arkhitektura sil Chornobylshchyny. In: Skrypnyk, H. A. (resp. for issue). Polissia: mova, kultura, istoriya. Materialy mizhnarodnoyi konferentsii. Kyiv: Asotsiatsiya etnolohiv, p. 319-323. Hun, M. O. 2013. Keramichnyi kompleks seredniovichnoho poselennia Khodosivka-Roslavske. Arkheolohiya i davnya istoriya Ukrayiny, 11. Seredniovichni mista Polissya, p. 31-46. Hun, M., Onohda, O., Chmil, L. 2016. Ceramic complexes from Khodosivka-Roslavske and Ivankiv-3 settlements of Kyivan region (2nd half of the 13th - mid. 14th centuries). Arkheolohiya i davnya istoriya Ukrayiny, 3 (20). Doslidzhennia Kyivskoho Polissya, p. 172-179. Ivakin, H. Yu., Serhyeyeva, M. S. 1993. Doslidzhennya na zhytlovomu masyvi Teremky-2 (m. Kyyiv). Arkheolohichni doslidzhennya v Ukrayini 1991 roku, p. 33, 34, 145. Kazymir, O. M., Hotun, I. A., Tereshchuk, K. O., Hrytsyk, Yu. O., Synytsia, Ye. V., Hun, M. O. 2013. Roboty Borshchahivskoho zahonu Pivnichnoyi ekspedytsiyi. Arkheolohichni doslidzhennya v Ukrayini 2012, p. 200-203. Kazymir, O. M., Hotun, I. A., Babenko, R. V., Synytsia, Ye. V., Shakhray, D. O., Hun, M. O., Loznytsia, T. V. 2018. Okhoronni doslidzhennya pivdenno-zakhidnoyi chastyny Sofiyivsko-borshchahivskoho poselennya. Arkheolohichni doslidzhennya v Ukrayini 2016, p. 86-88. Kiliyevich, S. R. 1981. Steklodeliye. In: Tolochko, P. P. (ed.). Novoye v arkheologii Kiyeva. Kyiv: Naukova dumka, p. 312-318. Kovalenko, V. P. 1992. Pro strukturu ekonomiky seredniovichnoho poliskoho sela. In: Motsya, O. P. (ed.). Problemy vyvchennia seredniovichnoho sela na Polissi. Chernihiv: Siverianska dumka, p. 32-35. Kozyuba, V. 2008. Novi arkheolohichni pamiiatky XI-XIII st. nayblyzhchoyi okolytsi davnioho Kyieva. Arkheolohichni studiyi, 3, p. 135-157. Kolchin, B. A. 1959. Zhelezoobrabatyvayushcheye remeslo Novgoroda Velikogo (Produktsiya, tekhnologiya). In: Artsikhovskiy, A. V. Kolchin, B. A. (ed.). Trudy Novgorodskoy arkheologicheskoy ekspeditsii, II. Moskva: Izdatelstvo AN SSSR, p. 7-120. Materialy i issledovaniya po arkheologii SSSR, 65. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 3 67 Kolchin, B. A. 1985. Remeslo. In: Rybakov, B. A. (ed.). Drevniaia Rus. Gorod. Zamok. Selo. Moskva: Nauka, p. 243-297. Kontoyevskiy. 1871. Sputnik zavodchika po chasti obrabotki produktov dereva. Moskva: Izd. knigoprodavtsa N.M. Klochkova. Kuznietsov, H. O. 1988. Arkheolohichni doslidzhennya v zaplavi Desny. In: Kovalenko, O. B. (ed.). Druha Chernihivska oblasna naukova konferentsiya z istorychnoho krayeznavstva. Tezy dopovidey. Chernihiv-Nizhyn (b. v.), II, p. 49. Kuznyetsov, H. O., Sytyy, Yu. M. 1992. Feodalna sadyba XII-XIII st. na okolytsi Chernihova. In: Tolochko, P. P. (ed.). Chernihivska starovyna: Zbirnyk naukovykh prats, prysvyachenyy 1300-richchyu Chernihova. Chernihiv: Siveryanska dumka, p. 34-41. Lysenko, S. M. 2006. Boyarka: Istoryko-krayeznavchyy narys. Kyyiv: Poshuk.-vyd. ahentstvo ‛Knyha Pamyati Ukrayiny’. Medvedyeva, M. V. 1995. Davni promysly, remesla ta dopomizhni vydy hospodarskoyi diyalnosti polishchukiv. In: Kostrytsya, M. Yu. (ed.). Zvyahel drevniy i vichno molodyy. Novohrad-Volynskyy (b. v.), p. 183-186. Melnychenko, L. A. 1993. Pro lisokhimichni promysly Polissia In: Kostrytsia, M. Yu. (ed.). Velyka Volyn: mynule i suchasne. Zhytomyr (b. v.), p. 175, 176. Movchan, I. I. 1993. Davniokyivska okolytsia. Kyiv: Naukova dumka. Movchan, I. I., Borovskyi, Ya. Ye., Pysarenko, Yu. H., Honchar, V. M., Iyevlyev, M. M., Arkhypova, Ye. I. 2001. Rozkopky Starokyyivskoyi ekspedytsiyi na Pechersku u 2000 r. Arkheolohichni vidkryttya v Ukrayini 1999-2000 rr., p. 168-171. Mongayt, A. L. 1955. Staraya Ryazan. Moskva: Nauka. Materialy i issledovaniya po arkheologii SSSR, 49. Materialy i issledovaniya po arkheologii drevnerusskikh gorodov, IV. Motsia A. P. 1991. Yuzhnorusskoie selo: rezultaty i perspektivy issledovaniy. Nauchnaya konferentsiya ‛Drevnerusskaya derevnya. Arkheologicheskoye issledovaniye mikroregionov’. Moskva (b. i.), p. 7, 8. Motsia, O. P. 2003. Vysnovky. In: Motsia, O. P. (ed.). Selo Kyyivskoyi Rusi (za materialamy pivdennoruskykh zemel). Kyiv: Shlyakh, p. 208, 209. Oleynikov, O. M., 2014. K voprosu o naznachenii svintsovykh gruzikov X-XV vv. Kratkiye soobshcheniya Instituta arkheologii, 232, p. 189-194. Olenych, A. M., Serhieieva, M. S., Kutsokon, Yu. K., Horbanenko, S. A. 2019. Early Slavic Dwelling of a Fisher in the Territory of Kyiv Podil: Comprehensive Research. Arkheolohiya i davnya istoriya Ukrayiny, 1 (30), p. 241-253. Orel, L. 1985. Ridkisnyy eksponat. Pamyatky Ukrayiny, 1, p. 52, 53. Osadchyy, R. M., Filyuk, O. V. [1997]. Zvit ‛Okhoronni doslidzhennya bahatosharovoho poselennya bilya s. Sofiyivska Borshchahivka Kyyevo-Svyatoshynskoho rayonu Kyyivskoyi oblasti [u 1997 r.]’. Naukovyi arkhiv IA NANU, f. 64, 1997/112. Pankov, S. V. 2012. Zalizodobuvne i kovalske vyrobnytstvo davnoruskoho Kyieva ta yoho okolyts. Doslid istoryko-tekhnichnoyi rekonstruktsiyi i porivnyalnoyi kharakterystyky. Kyyiv: IA NAN Ukrayiny. Petrashenko, V. A. [1991]. Drevnerusskiye poseleniya Kanevskogo Podneprovya. Nauchnaya konferentsiya ‛Drevnerusskaya derevnya. Arkheologicheskoye issledovaniye mikroregionov’. Moskva (b. i.), p. 51, 52. Rozenfeldt, R. L. 1997. Metallicheskaia posuda, kukhonnaia i stolovaia. In: Rybakov, B. A. (chief-ed.). Drevniaia Rus. Byt i kultura. Moskva: Nauka, p. 38-40. Rybakov, B. A. 1984. Mir istorii. Nachalnyie veka russkoi istorii. Moskva: Molodaya gvardiya. Svanidze, A. A. 1985. Derevenskiye remesla v srednevekovoy Evrope. Moskva: Vysshaya shkola. Taykova, S. Yu. 2008. Ptakhy davnoruskoho poselennya Khodosivka-Roslavske za materialamy doslidzhen Pivnichnoyi ekspedytsiyi 2007 r. Arkheolohichni doslidzhennya v Ukrayini 2008, p. 288-290. Tolochko, P. P. 1980. Kiiev i Kiievskaia zemlia v epokhu feodalnoi razdroblennosti XII-XIII vekov. Kyiv: Naukova dumka. Tolochko, P. P., Voznesenskaia, G. A. 1981. Kuznechnoie remeslo. In: Tolochko, P. P. (ed.). Novoie v arkheologii Kiieva. Kyiv: Naukova dumka, p. 267-284. Shekun, A. V. 1988. K voprosu o poselencheskoi strukture drevnerusskikh selishch (po materialam Chernigovshchiny). Istoriko- arkheologicheskii seminar ‛Chernigov i yego okruga v IX-XIII vv.’ Tezisy dokladov (26-28 sentyabrya 1988 g.). Chernigov (b. i.), p. 90-92. Shekun, A. V. 1990. K voprosu territorial’nogo razvitiya drevnerusskoy selishchnoy struktury (po materialam Chernigovshchiny). In: Tolochko, P. P. (ed.). Problemy arkheologii Yuzhnoy Rusi: Materialy istoriko-arkheolhicheskogo seminara ‛Chernigov i yego okruga v IX-XIII vv.’, Chernigov, 26-28 sentiabria. 1988 g. Kyiv: Naukova dumka, p. 73-76. Shekun, O. V. 1992. Materialna kultura silskoyi okruhy Chernihova IX-XIII st. Tezy naukovoyi konferentsiyi ‛Chernihiv - perlyna ukrayinskoyi kultury’. Komitet nauky i kultury dlya zvyazkiv z ukrayintsyamy za kordonom pry AN Ukrayiny, Informatsiynyy byuleten, 2. p. 50-53. Shynakov, Ye. O. 1988. Do pytannya pro ‛lovyshcha’ kniahyni Olhy v Chernihivskiy zemli. In: Kovalenko, O. B. (ed.). Druha Chernihivska oblasna naukova konferentsiya z istorychnoho krayeznavstva. Tezy dopovidey. Chernihiv-Nizhyn (b. v.), II, p. 17- 18. Shchapova, Yu. L. 1997. Stekliannaia posuda. In: Rybakov, B. A. (ed.). Drevnyaya Rus. Byt i kultura. Moskva: Nauka, p. 31-33.
id	arheologia-com-ua-article-222
institution	Chemistry, Physics and Technology of Surface
issn	2616-499X
keywords_txt_mv
language	Ukrainian
last_indexed	2026-08-07T01:03:33Z
publishDate	2020
publisher	Institute of Archaeology NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	arheologiacomua/4d/3538503e78e8b54306015d5442068b4d.pdf
spelling	arheologia-com-ua-article-2222020-10-25T10:29:38Z Material Culture of the Rural Suburb Population of the Medieval Kyiv Материальная культура населення сельских пригородов средневекового Киева Матерiальна культура населення сiльських передмiсть середньовiчного Києва Hotun, Ihor Kazymir, Oleksandr Middle ages, unfortified settlements, Kyiv suburbs, constructions, agricultural tools, tools of trades and crafts, household tools and items, jewelry, weapon items, cult items средневековье, неукрепленные поселения, пригороды Киева, сооружения, сельскохозяйственные орудия, инструменты ремесел и промыслов, бытовой инвентарь, украшения, предметы вооружения, культовые вещи середньовіччя, неукріплені поселення, передмістя Києва, споруди, сільськогосподарські знаряддя, інструменти ремесел і промислів, побутовий інвентар, прикраси, предмети озброєння, культові речі As a result of large-scale excavations of a few unfortified settlements next to the capital city along with the previously received materials from studying the same category of archaeological sites, quite a huge amount of data has been collected that is fully sufficient in order to provide characteristic of material and some elements of spiritual culture of the population of the mentioned socio-economic formations. Most of the researched settlements were bound to sources of water supply. In the area where it was possible to trace whithin configuration of the excavations (Sofiivska Borshchahivka), there were traced streets planning and formation of the farmstead constructions. At some places certain traditions of inside constructions’ layout and general features of housebuilding are noticed. The studied houses are deepened in the ground, in some cases on basements; to the living quarter sometimes was adjacent a lobby-entrance. At Sofiivska Borshchahivka village, two-chamber dwelling with floor in the living part was investigated; at Teremky settlement — a single-chamber dwelling with floor laid on the pegs pounded into the ground. The stove was placed by the entrance and directed towards it. In addition to the dwellings household constructions were found. The livestock farming is marked by the construction for fattening pigs at Khodosivka-Roslavske, the agriculture — by pits for grains at Sofiivska Borshchahivka. The main production facilities of ironmakers (Kremenyshche, Hodosivka-Kozakiv Yar), amber processing specialists (Khodosivka-Roslavske), specialists in pyrolysis of wood as well as subsidiary production facilities — woodworkers (Khodosivka-Roslavske), stoneworkers (Sofiivska Borshchahivka) and etc. were excavated. Tools of soil cultivation, harvesting and processing of the crop testify the developed agriculture, while spit and fetters clasps — developed livestock; special arrowheads — hunting; awn, fishing nets sinkers, hooks — fishing; hazel nutshells — gathering. The population was also engaged in gathering spice plants, dyes, fibers, fruits, mushrooms, berries, and, based on the natural conditions and modern documents — probably also in wild-honey farming. Tools and various facilities indicate spinning, weaving, manufacturing and repairing of shoes and clothing, while some tools, and unfinished items, production waste indicate metalworking. Artifacts of bones carving, woodworking tools, and findings indicating development of other industries are also recorded. In the collection we have a wide representation of household items, jewelry and details of a costume, amulets of pagan cults and those items of special piety of Christians with items of the temple service. Many elements of weapons, military equipment and equipment of a rider and a battle horse were collected. In addition to ceramic tableware, among which are products with glaze, sophisticated tableware, etc., fragments of glass tableware and metal pan were recorded. Some of jewelry items and insignia of the Orthodox worship not only reflect trade and cultural ties, but also characterize the perception of space by the population. The results of the excavations not only show that the information resource of rural sites is not yet exhausted, they not only emphasize the extraordinary nature of the material culture of the settlement Khodosivka-Roslavske even in comparison with neighboring locations, but also serve as an additional argument in favor of considering the sites of the capital suburbs as a separate social-economic and cultural formation. Масштабными раскопками нескольких неукрепленных пунктов в округе столицы вместе с ранее полученными данными относительно этой категории памятников накоплен массив материала, вполне достаточный для характеристики материальной и некоторых элементов духовной культуры населения указанных социально-экономических образований. Большинство изученных селищ расположены возле источников водоснабжения. Там, где это позволяют проследить площадь и конфигурация раскопов (Софиевская Борщаговка), зафиксированы уличная планировка и формирование усадебной застройки. Местами отмечены определенные традиции внутриусадебного размещения сооружений и общие черты домостроительства. Исследованные дома углублены в землю, в отдельных случаях возведены на подклетях, к жилому помещению иногда примыкал тамбур-вход. На селище Софиевская Борщаговка исследовано двухкамерное жилище с полом в жилой части, на поселении Теремки — однокамерное с полом, уложенном на вбитые в землю колья. Печь ставили возле входа и ориентировали устьем к последнему. Кроме жилищ известны хозяйственно-бытовые постройки, животноводство маркирует сооружение для откорма свиней из Ходосовки-Рославского, земледелие — ямы для зерна из Софиевской Борщаговки. Раскопаны основные объекты железоделов (Кременище, Ходосовка-Козаков яр), мастеров обработки янтаря (Ходосовка-Рославское) и сухой перегонки дерева (Софиевская Борщаговка) и вспомогательные — специалистов по обработке дерева (Ходосовка-Рославское) и камня (Софиевская Борщаговка) и др. Орудия обработки почвы, сбора и переработки урожая свидетельствуют о развитии зернового хозяйства, косы и застежка от пут — скотоводства, специфические наконечники стрел — охоты, острога, грузила от сеток, крючья — рыбной ловли, скорлупа лещины — собирательства. Занималось население и сбором пряно-вкусовых растений, красителей, волокон и плодов, а, исходя из природных условий и документов нового времени, вероятно и бортничеством. Орудия и приспособления указывают на прядение, ткачество, изготовление и ремонт обуви и одежды, а некоторые инструменты, незавершённые изделия, отходы производства — на металлообработку. Зафиксированы артефакты косторезного производства, деревообрабатывающие орудия, находки, свидетельствующие о развитии других отраслей. В коллекции широко представлены бытовой инвентарь, украшения и элементы костюма, имеются амулеты языческих культов и предметы личного благочестия христиан вместе с вещами храмового служения. Собрано немало предметов вооружения, воинского доспеха, а также снаряжения всадника и боевого коня. Кроме керамической посуды, среди которой — изделия с поливой, изысканные формы столовой и т. п., выявлены фрагменты стеклянного, металлическая сковородка. Часть украшений и инсигнии православного паломничества не только отражают торговые и культурные связи, но и характеризуют восприятие населением картины мира. Результаты раскопок не только демонстрируют неисчерпаемость информационного ресурса сельских памятников, не только подчеркивают неординарность материальной культуры поселения Ходосовка-Рославское даже в сравнении с соседними пунктами, но и выступают дополнительным аргументом в пользу рассмотрения памятников пригородов столицы как особого социально-экономического и культурного образования. Розгорнуте останнім часом масштабне вивчення неукріплених пам’яток у передмістях Києва разом з отриманими раніше даними дозволяє детально характеризувати специфіку матеріальної і простежених за матеріальними залишками елементів духовної культури середньовічного населення столичних околиць. Багатогалузеве розвинене господарство, високий рівень добробуту мешканців, простежені в процесі розкопок аспекти духовного життя засвідчують неординарність вивчених селищних структур і дозволяють вбачати у сільській окрузі столичного мегаполісу своєрідне соціокультурне явище. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2020-09-30 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/222 10.15407/archaeologyua2020.03.053 Arheologia; No 3 (2020): Arheologia; 53-67 Археологія ; № 3 (2020): Arheologia; 53-67 Археология; № 3 (2020): Arheologia; 53-67 2616-499X 0235-3490 10.15407/archaeologyua2020.03 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/222/208
spellingShingle	середньовіччя неукріплені поселення передмістя Києва споруди сільськогосподарські знаряддя інструменти ремесел і промислів побутовий інвентар прикраси предмети озброєння культові речі Hotun, Ihor Kazymir, Oleksandr Матерiальна культура населення сiльських передмiсть середньовiчного Києва
title	Матерiальна культура населення сiльських передмiсть середньовiчного Києва
title_alt	Material Culture of the Rural Suburb Population of the Medieval Kyiv Материальная культура населення сельских пригородов средневекового Киева
title_full	Матерiальна культура населення сiльських передмiсть середньовiчного Києва
title_fullStr	Матерiальна культура населення сiльських передмiсть середньовiчного Києва
title_full_unstemmed	Матерiальна культура населення сiльських передмiсть середньовiчного Києва
title_short	Матерiальна культура населення сiльських передмiсть середньовiчного Києва
title_sort	матерiальна культура населення сiльських передмiсть середньовiчного києва
topic	середньовіччя неукріплені поселення передмістя Києва споруди сільськогосподарські знаряддя інструменти ремесел і промислів побутовий інвентар прикраси предмети озброєння культові речі
topic_facet	Middle ages unfortified settlements Kyiv suburbs constructions agricultural tools tools of trades and crafts household tools and items jewelry weapon items cult items средневековье неукрепленные поселения пригороды Киева сооружения сельскохозяйственные орудия инструменты ремесел и промыслов бытовой инвентарь украшения предметы вооружения культовые вещи середньовіччя неукріплені поселення передмістя Києва споруди сільськогосподарські знаряддя інструменти ремесел і промислів побутовий інвентар прикраси предмети озброєння культові речі
url	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/222
work_keys_str_mv	AT hotunihor materialcultureoftheruralsuburbpopulationofthemedievalkyiv AT kazymiroleksandr materialcultureoftheruralsuburbpopulationofthemedievalkyiv AT hotunihor materialʹnaâkulʹturanaselennâselʹskihprigorodovsrednevekovogokieva AT kazymiroleksandr materialʹnaâkulʹturanaselennâselʹskihprigorodovsrednevekovogokieva AT hotunihor materialʹnakulʹturanaselennâsilʹsʹkihperedmistʹserednʹovičnogokiêva AT kazymiroleksandr materialʹnakulʹturanaselennâsilʹsʹkihperedmistʹserednʹovičnogokiêva

Матерiальна культура населення сiльських передмiсть середньовiчного Києва

Institution

Similar Items