Нова сюжетна композицiя на стулцi квадрифолiя з розкопок Т. М. Мовчанiвського
Quadrifolium crosses from Kyiv were thoroughly considered by H. Yu. Ivakin at one time, including the finds stored at the National Museum of History of Ukraine collection. The scientist mentioned data on two flaps that were found at the Desiatynna Church estate territory. They had bad conservation s...
Збережено в:
| Опубліковано в: | Археологія |
|---|---|
| Дата: | 2020 |
| Випуск: | 3 |
| Сторінки: | 81-90 |
| ISSN: | 2616-499X |
| Автори та афіліації: |
|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Institute of Archaeology NAS of Ukraine
2020
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/224 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Chemistry, Physics and Technology of Surface| _version_ | 1872824489634430976 |
|---|---|
| author | Didukh, Lesia Osypenko, Maksym |
| author_facet | Didukh, Lesia Osypenko, Maksym |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Lesia Didukh",
"institution": "National Museum of History of Ukraine, Senior Researcher of the Ancient and Medieval history",
"orcid": "0000-0003-4950-4835"
},
{
"author": "Maksym Osypenko",
"institution": "National Museum of History of Ukraine, Sector of the Medieval Archaeology, Research Fellow of the Storage Department",
"orcid": ""
}
] |
| author_orcid_str_mv | 0000-0003-4950-4835 |
| author_sort | Didukh, Lesia |
| baseUrl_str | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 90 |
| container_issue | 3 |
| container_start_page | 81 |
| container_title | Археологія |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2020-10-25T10:30:52Z |
| description | Quadrifolium crosses from Kyiv were thoroughly considered by H. Yu. Ivakin at one time, including the finds stored at the National Museum of History of Ukraine collection. The scientist mentioned data on two flaps that were found at the Desiatynna Church estate territory. They had bad conservation status and were unavailable for scientific processing. Their compositional image was possible to disassemble after the restoration activities only.
The museum cross belongs to the IV variant of type I of Ancient Rus quadrifoliums according to H. Peskova. Its variant was known for a reverse flap from the Lava settlement and a negative from the Raikovetske hillfort by this time. It depicts archangels with raised one wing and the Virgin with a disproportionately large head and wide open eyes sitting on a throne with a low back and supports the Infant’s breast. For now, the iconography of the item is complemented with an avers flap represented by the Crucifixion with the Bystanders of Mary, John the Theologian and archangels on the sides and busts of angels in the headboards  (unlike the Heavenly Lights or Birds in the previous versions).
It was managed to notice a number of patterns while comparing the cross-quadrifolium from the museum collection and a negative photo from Raikovetske. It allows claiming that the things were found at the hillfort and not at the Desiatynna Church estate territory. Collections of material from T. M. Movchanivskyi’s excavations from Raikovetske and Kyiv were handed over to the museum on the eve of the World War II, and during the war a part of things had been evacuated, and recorded in the collection lists already in the postwar period. It is possible that after the return of the evacuation items, there was confusion when checking the pre-war inventory and compiling new collection lists.
Today, there are about 22 similar findings of type I quadrifolium from ten localized places of unknown origin. Iconographic parallels among other articles of Ancient Rus metal plastic are found on icon crosses, icons etc. The appearance of all these ceremonial objects and personal piety is synchronous with the appearance of the Mongols on the borders of Ancient Rus principalities, and the survivability of the iconographic image continues to persist for the next three centuries. |
| doi_str_mv | 10.15407/archaeologyua2020.03.081 |
| first_indexed | 2026-08-07T01:03:34Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 3 81
© Л. М. Дідух, М. C. Осипенко, 2020
* ДІДУХ Леся Миколаївна — старший науковий спів-
робітник відділу найдавнішої та середньовічної іс-
торії України Національного музею історії України,
ORCID 0000-0003-4950-4835, lesyadidux@gmail.com
ОСИПЕНКО Максим Сергійович — науковий спів-
робітник відділу збереження фондів сектору «Серед-
ньовічна археологія» Національного музею історії
України, ORCID 0000-0002-7974-877Х, osypenko.
ms@gmail.com
УДК 904.26:069.5(477.411)"653" https://doi.org/10.15407/archaeologyua2020.03.081
Л. М. Дiдух, М. C. Осипенко *
НОВА СЮЖЕТНА КОМПОЗИЦiЯ НА СТУЛЦi КВАДРИФОЛiЯ
З РОЗКОПОК Т. М. МОВЧАНiВСЬКОГО
Публікація присвячена доволі рідкісній категорії знахідок
серед усіх типів давньоруських релікваріїв — квадрифолію.
У свій час знахідки стулок були помилково згадані у фахо-
вій літературі як такі, що виявлені в садибі Десятинної
церкви Т. М. Мовчанівським у 1936 р., але насправді по-
ходять із розкопок Райковецького городища, проведених
впродовж 1932—1934 рр., а їхнє місце зберігання досі за-
лишалося невідомим. Також, сюжетом композиції лицьо-
вої стулки репрезентовану Розп’яттям з предстоячими
Марією, Іоанном та архангелами з боків і погрудними зо-
браженнями ангелів в узголів’ї було доповнено варіант ІV
типу І хрестів-квадрифоліїв (за Г. Пєсковою), який те-
пер представлений повноцінним виробом.
К л ю ч о в і с л о в а: квадрифолій, Розп’яття, Богородиця,
Десятинна церква, Райковецьке городище, Т. М. Мовча-
нівський.
Квадрифолійні хрести з Києва, зокрема знахід-
ки, що входять до зібрання Національного му-
зею історії України, у свій час були ґрунтовно
розглянуті Г. Ю. Івакіним. Разом з тим, вчений
наводив дані з колекційного списку «В8 (Са-
диба Десятинної церкви, розкопки Т. М. Мов-
чанівського, 1936 р.)» про «фрагментарність»
двох стулок (Інв. №№ В8/5623; В8/5647), які
через стан своєї збереженості (сліди продуктів
корозії міді помітні й нині), були недоступні
до опрацювання та знаходилися на реставрації
(Івакін 1999, с. 146). Завдяки проведенню рес-
тавраційних заходів, вдалося розібрати компо-
зиційний сюжет знахідок та розглядати їх як
цілий хрест 1.
1 Після реставрації, знахідка зберігається під Інв. №
В8/5623, інший номер було анульовано.
Згадані квадрифолійні стулки грубої відлив-
ки, мають заокруглені промені хреста з гостри-
ми виступами в місцях з’єднання перетинок,
бокові промені додатково доповнені парами
гостроконечних виступів на кінцях (місцями
відламані). Зображення дуже пошкоджене слі-
дами корозії, але основний сюжет, репрезен-
товані низькорельєфними багатофігурними
композиціями, що оточені невисоким вузь-
ким бортиком, проглядається. Вушка для крі-
плення стулок частково втрачені і деформова-
ні (рис. 1).
На лицьовій стулці (64 × 53 × 5,0 мм) зо-
бражено розп’ятого Ісуса з трохи нахиленою
до правого плеча головою, вписаного в широ-
кі контури Голгофського хреста. Руки розкида-
ні по горизонтальній перекладині хреста, ма-
ють помітний згин у ліктях. Ноги злегка зігнуті
в колінах і схилені праворуч, п’яти зіставле-
ні, а ступні розвернуті і спираються на підніж-
жя хреста. Торс прямий, але має легкий вигин,
зливається з підперезуючою довгою пов’язкою
для стегон, яка прикриває ноги до колін. Гол-
гофський хрест семикінцевий, з прямими ши-
рокими перекладинами, верхній кінець закри-
тий короткою прямокутною планкою (титло),
а в нижній — має широку прямокутну підніжку.
Праворуч від Розп’яття зображена фронтальна
фігура Богоматері зі схиленою головою до лі-
вого плеча та лівою рукою біля щоки з легким
розворотом до Христа, з помітно пророблени-
ми деталями мафорію. Ліворуч від Спасителя
розміщена фронтальна, можливо у півоберта,
постать Іоанна Богослова. Архангели Михаїл
та Гавриїл постають у профіль на повний зріст
і розвернуті до центрального зображення у мо-
лінні. Контури крил зливаються з боковими
контурами стулок, а кінці крил виступають за
межі стулок утворюючи гостроконечні відрос-
тки. Ще дві погрудні фігурки ангелів розміще-
ні згори горизонтальної перекладини хреста у
верхній частині стулки. Голови всіх силуетів на
стулці оточені німбами.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 382
На зворотній стулці (67 × 53 × 5,0 мм) пред-
ставлено сюжет Богоматері на престолі, яка
тримає перед собою на колінах маленького Іс-
уса, підтримуючи його обома руками за груди.
Голова Спасителя злегка нахилена ліворуч, ото-
чена німбом, ніжки зведені та трохи зігнуті. Бо-
городиця з непропорційно великою округлою
головою, широко відкритими очима, великим
носом і широким німбом, наведеним подвій-
ним контуром. Детально модельована головна
пов’язка чи край мафорію на чолі, складки на
одязі. Трон з низькою спинкою, має прямі ши-
рокі колони, округлі підлокітники та підніж-
жя, які передані прямими паралельними лінія-
ми та косою штриховкою. З боків від престолу
зображено архангелів у профіль, їх руки по-
кладені на підлокітники, голови повернені до
Немовля, оточені німбами. Кожний, з одним
опущеним за спиною і одним піднятим кри-
лом, осіняючи образ Богоматері з Немовлям.
Через втрату металу фігурки архангелів збе-
реглися частково, вочевидь, вони представле-
ні на повний зріст у преклонінні, в довгополо-
му одязі, а їх крила пророблені прямими пара-
лельними лініями. З одного боку нижній край
стулки відламаний, з другого боку помітно ме-
ханічне ушкодження металу, в результаті чого
постраждала частина фігурки архангела і коло-
на престолу.
Знахідки подібних хрестів поодинокі, що
свідчить про їх раритетність порівняно з ін-
шими типами давньоруських релікваріїв. На
думку С. Гнутової, рідкісна для давньорусь-
ких енколпіонів форма квадрифолію, проміж-
на для хрестів і литих ікон, давала змогу вписа-
ти в хрест фігури предстоячих Марії та Іоанна
і додатково вмістити фігури архангелів з боків
(Гнутова 2006, с. 132).
На сьогодні Г. Пєскова нарахувала близько
22 ідентичних знахідок (Пескова 2017, с. 364,
табл. 1: 1). Зокрема цілі квадрифолії із локалі-
зованим походженням відомі із митрополичо-
го дому Софіївського собору Києва, городища
Увек (сучасний Саратов), Новгорода, Золота-
рівського поселення та території кремля Ниж-
нього Новгорода. Лицьові стулки із Розп’яттям
та предстоячими походять із Замкової гори в
Києві, Славнецького кінця Новгорода, Мо-
скви, одна знайдена на березі р. Стир під Луць-
ком. Зворотні стулки із зображенням Богома-
тері з Немовлям на престолі відомі із Лебедина,
Увека, Москви та знайдені під час дослідження
господарчої будівлі садиби Лавського поселен-
ня з округи Єльця. Також відомі нелокалізова-
ні знахідки із колекції Богдана та Варвари Ха-
ненків, із зібрань Львівського історичного му-
зею, Одеського археологічного музею та Музею
давньоруської культури і мистецтва ім. А. Руб-
льова у Москві тощо (рис. 2: 1—11; 3) (Ханенко
1899, табл. VI: 71, табл. VIII: 98—99; Полубоя-
ринова 1978, с. 95—97, 100, рис. 26; Пекарська,
Пуцко 1989, с. 92, рис. 2; Станчак 1993, с. 92—
93, мал. 2: 6—7; Івакін 1999, с 146; Гнутова, Зо-
това 2000, рис. 12; Тропин 2003, с. 118—199,
рис. 7; Терський 2006, с. 159, рис. 139: 6; Пес-
кова 2017, с. 364, табл. 1: 1). Найближчою ана-
логією до давньоруських квадрифоліїв можна
вважати срібні з позолотою і черню грузинські
енколпіони кінця ІХ — початку Х ст. з Троїце-
Сергієвої Лаври (Росія) та монастиря в Март-
вілі (Грузія), хоча як прототипи вони не роз-
глядаються вченими (рис. 2: 12) (Пескова 2017,
с. 366—367, рис. 1: 5).
Зазначимо, що у вищезгаданій публікації
Г. Пєскової наводиться фото негативу на склі,
Рис. 1. Фото та прорисовка хреста-квадрифолія
Інв. № В8/5623
Fig. 1. Photo and drawing of the cross-quadrifolium
Inv. No. B8/5623
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 3 83
що зберігається в науковому архіві ІА НАНУ
(негатив № 5705) і репрезентує квадрифолій
за матеріалами розкопок Т. М. Мовчанівсько-
го у 1932—1934 рр. iз Райковецького городища
(Пескова 2017, с. 364, табл. 1: 16; с. 367, рис. 2).
Також згадуються дві стулки квадрифолія із ма-
теріалів репресованого дослідника, виявлених
на садибі Десятинної церкви у 1936 р. (з поси-
ланням на працю Г. Ю. Івакіна), але, незрозу-
міло яким чином, обидві стулки були віднесе-
ні до категорії лицьових (Пескова 2017, с. 364,
табл. 1: 19, 20). Однак під час порівняння нега-
тиву із Райків та фото стулок хреста, який зо-
бражений нами у цій роботі, можна простежи-
ти наступні закономірності: ідентична стиліс-
тика зображення ніг Богоматері і колон трону,
Рис. 2. Хрести квадрифолійної форми із зображенням Розп’яття з пристоячими та Богоматері з Немовлям на пре-
столі: 1, 6 — Київ, садиба митрополита; Замкова гора (за Г. Пєсковою та Г. Ю. Івакіним); 2 — Золотарівське по-
селення (за Г. Бєлорибкіним); 3 — місце знахідки невідоме, зібрання Львівського історичного музею (за Я. Стан-
чак); 4, 5 — Увек (за Г. Ю. Івакіним); 7 — Москва (за С. Гнутовою, О. Зотовою); 8 — Лебедин (за Б. Ханенком);
9 — Лавське поселення (за М. Тропіним); 10 — негатив із архіву ІА НАНУ №5705 за матеріалами Райковецького
городища; 11 — околиці Луцька (за С. Терським); 12 — грузинський квадрифолій із Сергієво-Посадський музею-
заповідник (обидва за Г. Пєсковою)
Fig. 2. Crosses of quadrifolium shape with image of the Crucifixion with Bystanders and Virgin Mary with Infant on the
Throne: 1, 6 — Kyiv, metropolitan estate; Zamkova hora (after H. Peskova and H. Yu. Ivakin); 2 — Zolotarivka settlement
(after H. Bielorybkin); 3 — unknown location, collection of the Lviv Historical Museum (after Ya. Stanchak); 4, 5 — Uvek
(after H. Yu. Ivakin); 7 — Moscow (after S. Hnutova, O. Zotova); 8 — Lebedyn (after B. Khanenko); 9 — Lava settlement
(after M. Tropin); 10 — Raikovetske hillfort, negative No. 5705, Scientific Archive of the Institute of Archaeology of the
National Academy of Sciences of Ukraine; 11 — Lutsk suburb (after S. Terskyi); 12 — Georgian quadrifolium from the
Serhiev-Posad Museum-Reserve (both after H. Peskova)
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 384
які дещо відхилені від центру, найбільше ушко-
дження металу в нижніх лівих частинах зворот-
них стулок між троном та архангелом та низка
дрібніших пошкоджень на решті фігур (рис. 4).
Відповідно, у нашому випадку, ми маємо спра-
ву не з двома різним виробами, а з одним і тим
самим релікварієм 2.
Колекції матеріалів із розкопок Т. М. Мовча-
нівського на Райковецькому городищі та садиби
Десятинної церкви в Києві були передані до му-
зею від ІІМК напередодні Другої світової війни,
в період війни частина речей була евакуйована, а
записувалися до колекційних списків уже в по-
воєнний час (1945—1948 рр.). Цілком можливо,
що після повернення предметів з евакуації, ви-
никла плутанина під час звірки довоєнних інвен-
2 Автори висловлюють подяку Юрію Буту — завідува-
чу сектора реставрації творів з металу Національно-
го музею історії України за надані консультації під
час обстеження пам’ятки та її порівняння зі знімком
негативу.
тарних записів і складання нових колекційних
списків, як результат — «райковецький» квадри-
фолій став «десятинним». Можливо, в цей пері-
од були втрачені і складові частини хреста.
В. Гончаров у монографії присвяченій дослі-
дженню в Райках не наводить даних про зна-
хідку квадрифолія, ймовірно, свідомо уникаю-
чи матеріалу, який було складно прив’язати до
концепції загибелі пам’ятки від монгольських
військ (Моця 2017, с. 26). Разом з тим, привер-
тає увагу той факт, що всі згадані у праці ен-
колпіонні стулки, були виявлені в кліті 10 на
дитинці городища у розбитому керамічному
горщику, поруч лежали округла мідна Панагія
із зображенням Одигітрії, керамічна іконка та
набивний хрестик із зображенням Розп’яття
(Гончаров 1953, с. 46, табл. ХХІ: 1, 2; табл. ХХІІ:
1—9). Можливо, квадрифолій якимось чином
пов’язаний із власником цього помешкання,
знищеного в результаті антиболохівської полі-
тики Данила Галицького у 1250 рр.
Рис. 3. Карта поширення квадрифоліїв типу І, за Г. Пєсковою, та кіотних хрестів і їх складових частин із сценою
Розп’яття з пристоячими та ангелами в узголів’ї на території Русі й суміжних земель: 1 — Київ; 2 — Райковець-
ке городище; 3 — Лебедин; 4 — околиці Луцька; 5 — Новгород; 6 — Москва; 7 — Нижній Новгород; 8 — Золота-
рівське поселення; 9 — Увек; 10 — Лавське поселення; 11 — Переяслав; 12 — Ходосівка-Рославське; 13 — Княжа
гора; 14 — Шепетівське городище; 15 — Василев; 16 — Херсонес; 17 — Судак; 18 — Полоцьк; 19 — Володимир
Fig. 3. A map of the type I quadrifoliums and Icon Crosses and their fragments with image of the Crucifixion with Bystanders
and angels at the head in the territory of Rus and adjacent lands: 1 — Kyiv; 2 — Raikovetske hillfort; 3 — Lebedyn; 4 —
Lutsk suburb; 5 — Novgorod; 6 — Moscow; 7 — Nyzhny Novgorod; 8 — Zolotarivka settlement; 9 — Uvek; 10 — Lava
settlement; 11 — Pereiaslav; 12 — Khodosivka-Roslavske; 13 — Kniazha hora; 14 — Shepetivske hillfort; 15 — Vasylev;
16 — Chersonese; 17 — Sudak; 18 — Polotsk; 19 — Volodymyr
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 3 85
В основу класифікації давньоруських ква-
дрифоліїв, що запропонована Г. Пєсковою,
покладено іконографічні особливості ком-
позицій: тип І — Розп’яття з предстоячими і
Богоматір’ю з Немовлям на престолі, тип ІІ —
Христос Вседержитель із вибраними святими
та Богородиця Одигітрія з вибраними святими
(Пескова 2017, с. 362—363; рис. 1; с. 369, рис. 3).
У типі І виділено чотири варіанти сюжету, але
тільки серед варіантів І та ІІ дослідниці відомі
знахідки цілих квадрифоліїв, а серед решти —
лише зворотні стулки: варіант І (Київ (садиба
митрополита), Золотарівське поселення) — на
лицьовому предстояча Богоматір із зверненим
до Христа обличчям і піднятою вгору рукою,
поясні зображення архангелів передані в про-
філь у позі моління, а в узголів’ї Христа зобра-
жені символи — Сонце і Місяць (символізують
Старий і Новий Заповіти); на зворотному —
Богородиця з Немовлям на престолі з висо-
кою спинкою і різьбленими колонами, архан-
гели розвернуті до Богоматері; варіант ІІ (Київ
(Замкова гора), Новгород, Нижній Новгород,
Увек, Москва) — на лицьовому — Богоматір зі
схиленою головою, правою рукою показує на
Спасителя, а лівою притискає до грудей хусти-
ну, фронтальні зображення архангелів із міри-
лами та зерцалами в руках, в узголів’ї Христа
в двох рельєфних кружках зображені символи
Святого Духа (Вознесіння) — птахи; на зворо-
ті — зображення ідентичні варіанту І, але менш
Рис. 4. Квадрифолій Інв. № В8/5623 (1) та негатив з ар-
хіву ІА НАНУ № 5705 (2)
Fig. 4. The quadrifolium Inv. No. B8/5623 and the negative
No. 5705, Scientific Archive of the Institute of Archaeology
of the National Academy of Sciences of Ukraine
Рис. 5. Іконографічні зображення Бо-
гоматері з Немовлям на престолі: 1 —
Богоматір Свенська (список храмо-
вої ікони Богородиці Печерської );
2 — фрагмент мозаїки Панагія Кана-
карія, VI ст. (обидві за В. Лазарєвим);
3, 4 — ампули із скарбниці Монци,
VI ст.; 5 — мініатюра ХІІІ ст. (всі за
М. Покровським); 6 — фреска із со-
бору св. Софії в Орхіді (за В. Лазарє-
вим); 7 — трахея Мануіла І (1143—
1180 рр.) (за В. Горулєвою); 8 — мо-
лівдовул ХІІІ ст. типу «Знамення» (за
М. Ліхачовим)
Fig. 5. Iconographic images of the Virgin
Mary with an Infant on the Throne: 1 —
Svensk Virgin Mary (list of temple icon
of Pechersk Virgin Mary); 2 — fragment
of Panagia Canakaria mosaic, VI c. AD
(both after V. Lazarev); 3, 4 — ampoules
from the treasury of Monza, VI c. AD;
5 — miniatureof XIII c. AD (all after
M. Pokrovskyi); 6 — fresco from the
St. Sophia cathedral in Ohrid (after
V. Lazarev); 7 — trachea of Manuel I
(1143—1180) (after V. Horulieva); 8 —
bulla, XIII c. AD, type “the Holy Sign”
(after M. Likhachev)
рельєфні; варіант ІІІ (Лебедин) — фігурки ар-
хангелів укорочені, можливо з підігнутими
ногами та нечітким розташуванням крил; ва-
ріант IV — на відміну від попередніх варіан-
тів, рельєфне зображення суцільно вписане у
стулку, без вільного місця, Богоматір із непро-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 386
порційно великою головою сидить на троні з
низькою спинкою з широкими колонами тро-
ну, архангели в преклонінні з піднятим вго-
ру одним крилом (Пескова 2017, с. 365—366).
Відповідно, райковецький квадрифолій і ана-
логічна йому зворотна стулка з Лавського по-
селення, були віднесені дослідницею до остан-
нього варіанту, але лицьову стулку через погану
збереженість артефакту із розкопок Т. М. Мов-
чанівського, розібрано не було (Пескова 2017,
с. 366). Таким чином, ми доповнюємо цей ва-
ріант композицією, поки що єдиної, лицьової
стулки — Розп’яттям з предстоячими та архан-
гелами у молінні по сторонах і ангелами зверху
в узголів’ї Спасителя.
Дослідники вважають, що сюжет давньо-
руських квадрифолійних хрестів був запози-
чений з храмової ікони Печерської Божої Ма-
тері Успенського собору (на сьогодні відомий
її список — «Богоматір Свенська» (рис. 5: 1)),
а в монастирських художніх майстернях було
сконцентроване їхнє виробництво (Пекар-
ська, Пуцко 1989, с. 92; Івакін 1999, с. 149;
Гнутова 2006, с. 133). Цілком можливо, що
певний вплив на продукцію давньоруських
майстрів могли мати візантійські ремісники,
Рис. 6. Іконографічні зображення Розп’яття з пристоячими: 1 — сцена з Євангелія Раввули, VI ст.; 2 — енколпій
із скарбниці Монци, VI ст. (всі за М. Покровським); 3 — мініатюра ХІ ст.; 4 — мозаїки монастиря Дафні, ХІ ст.;
5 — ікона з монастиря св. Катерини на Синаї, ХІІІ ст. (всі за В. Лазарєвим); 6 — ікона з церкви св. Луки в Нікосії,
ХІІІ ст. (за А. Папагеоргіу); 7 — стеатитова іконка зі Старого Галича, ХІІ—ХІІІ ст. (за Є. I. Архиповою)
Fig. 6. Iconographic images of the Crucifixion with Bystanders and angels at the head: 1 — a scene from the Gospel of
Ravvula, VI c. AD; 2 — engolpion from the treasury of Monza, VI c. AD (all after M. Pokrovski); 3 — miniature, XI c. AD;
4 — mosaics of the Daphni Monastery, XI c. AD; 5 — icon from the St. Catherine Monastery of Sinai, XIII c. AD (all after
V. Lazarev); 6 — icon from the St. Luke Church in Nicosia, XIII c. AD (after A. Papageorgiou); 7 — soapstone icon from
Staryi Halych, XII—XIII c. AD (after Ye. I. Arkhypova)
які емігрували до Києва невдовзі після падін-
ня Константинополя від рук хрестоносців у
1204 р. (Пуцко 2003, с. 99). Поява ж знахідок
на території Золотої Орди пов’язується з по-
током полонених з Русі та присутністю пра-
вославного духівництва і церков на їхніх го-
родищах (Івакін 1999, с. 148—149). З огляду
на вищесказане, достатньо обґрунтованим
виглядає твердження про створення вихід-
ної моделі давньоруських квадрифоліїв І типу
(за Г. Пєсковою) у другій чверті — середині
ХІІІ ст. і побутуванні їх до XVІ ст. (Пескова
2017, с. 369—370).
В іконографії ранні зображення Розп’яття з
предстоячими (мініатюра із Євангеліє Раввули,
енколпій з Монци (рис. 6: 1, 2)) та Богоматері
на престолі (ампули з Монци, мозаїки з церк-
ви Панагія Канакарія в Літранкомі на Кіпрі
(рис. 5: 2—4)) відомі з VІ ст. та належать до т. зв.
сирійської школи (Лазарев 1986, с. 48, табл. 66;
Покровский 2001, с. 411—415; Гнутова 2006,
с. 131). На пам’ятках візантійського монумен-
тального мистецтва та іконопису ХІ—ХІІІ ст.
сцени Розп’яття з предстоячими та ангелами в
узголів’ї знаходимо на мозаїках грецького мо-
настиря Дафні, іконах монастирів св. Катери-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 3 87
ни на Синаї та церкви св. Луки в Нікосії, стеа-
титових іконках тощо (рис. 6, 3—7) (Byzantine
icons… 1976, р. 56, № 17; Лазарев 1986, с. 89,
табл. 213; Бобров 1995, с. 59; Овсійчук, Крва-
вич 2000, с. 341; Гнутова 2006, с. 133; Архипова
2009, с. 165, илл. 7). Богоматір з Немовлям на
престолі знаходимо на фресках собору св. Со-
фії в Охріді, мініатюрах, трахеях та молівдову-
лах (рис. 5: 5—8) (Лихачев 1911, рис. 53—56;
с. 88, рис. 186, табл. VII, 21, табл. VIII: 15—24;
Лазарев 1986, с. 80, табл. 177; с. 129, табл. 419;
Гурулева 2017, с. 128, рис. 6: 4).
Щодо виробів давньоруської пластики, то
іконографічні паралелі представлені постатя-
ми скорботної Богородиці, Іоанна Богосло-
ва та ангелів в узголів’ї, зустрічаємо серед ли-
тих кіотних та процесійних хрестів, відомих
за знахідками з Херсонеса, Судака, Василе-
ва, Володимира-на-Клязьмі, та їх складових
частин з Княжої Гори, Переяслава, Шепетів-
ки, Полоцька, Ходосівки (рис. 7: 1—4), обста-
вини фіксації кожного з названих виробів до-
Рис. 7. Іконографічні паралелі на ви-
робах давньоруської пластики із зобра-
женням Розп’яття з пристоячими та Бо-
гоматері з Немовлям на престолі: 1 —
Херсонес; 2 — Судак; 3 — Володимир;
4 — Василев, всі ХІІІ ст. (за І. А. Готу-
ном); 5 — Княжа гора (за Є. І. Архипо-
вою); 6 — зібрання Музею давньорусь-
кої культури і мистецтва ім. А. Рубльова,
ХІІ ст. (за С. Гнутовою, О. Зотовою)
Fig. 7. Iconographic parallels on Ancient
Rus plastic products with the image of the
Crucifixion with the Bystanders the Virgin
Mary with an Infant on the Throne: 1 —
Chersonese; 2 — Sudak; 3 — Volodymyr;
4 — Vasylev, all XIII c. AD (after
I. A. Hotun); 5 — Kniazha hora, XIII c. AD
(after Ye. I. Arkhypova); 6 — collection of
the Central Andrey Rublev Museum, XII c.
AD (after S. Hnutova, O. Zotova)
зволяють їх датувати домонгольським часом,
хоча час їх побутування поширюється до XIV—
XVI ст. (Корзухина, Пескова 2003, табл. 135;
Готун, Казимір, Сухонос 2019, с. 44—50, рис. 4;
5; 9: 3—4). Також подібний сюжет знаходимо і
на сланцевій іконці першої половини ХІІІ ст. з
Княжої гори (рис. 7: 5) (Архипова 2009, с. 176,
илл. 15).
Образ Богоматері на престолі з Немовлям,
серед предметів особистого благочестя, ре-
презентований іконкою-змійовиком із зібран-
ня Музею давньоруської культури і мистецтва
ім. А. Рубльова, який авторки датують ХІІ ст.
(рис. 7: 6) (Гнутова, Зотова 2000, с. 44, рис. 51).
Ще дві подібні іконки згадуються Б. Ханен-
ком, які датовані ХІІІ ст. (Ханенко, Ханенко
1899, табл. ІХ: 107, 108).
Таким чином, констатуємо, що знахідки сту-
лок квадрифоліїв, які в свій час увійшли до на-
укового обігу як такі, що виявлені в садибі Де-
сятинної церкви Т. Мовчанівським у 1936 р.,
були помилково продубльовані в колекційно-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 388
му списку музею, насправді походять із Райко-
вецького городища (роботи 1932—1934 рр.), міс-
це зберігання яких досі лишалося невстановле-
ним. Відтепер, квадрифолій типу І варіанту ІV
(за Г. Пєсковою) представлений цілим реліква-
рієм із повною іконографією. Поява цих пред-
метів особистого благочестя синхронна появі
монголів на кордонах давньоруських князівств,
а живучість іконографічного образу продовжує
побутувати й в наступні три століття.
Архипова, Є. И. 2009. Каменная иконка с Тамани с изобра-
жением воина-мученика св. Глеба. В: К. Цукерман
(упоряд.). Борисоглібський збірник, 1, Paris: Ukrainian
National Committee for Byzantine Studies, с. 157-182.
Бобров, Ю. Г. 1995. Основы иконографии древнерусской жи-
вописи. Санкт-Петербург: Мифрил.
Гнутова, С. В., Зотова, Е. Я. 2000. Кресты, иконы, складни.
Медное художественное литье ХІ — начала ХХ века из
собрания центрального музея древнерусской культуры
и искусства имени Андрея Рублева: Альбом. Москва:
Интербук-бизнес.
Гнутова, С. В. 2006. Древнерусские кресты-энколпионы
с образом Тронной Богоматери и их византийские
прототипы. В: Пескова, А. А., Щеглова, О. А. (ред.).
Славяно-русское ювелирное дело и его истоки. Меж-
дународная научная конференция, посвященная
100-летию Г. Ф. Корзухиной, 10—16 аплеля 2006 г.,
Санкт-Петербург: «Нестор-История», с. 131-133.
Гончаров, В. К. 1953. Райковецкое городище. Киев: Акаде-
мия наук УССР.
Готун, І. А., Казимір, О. М., Сухонос, А. М. 2019. Богоро-
диця з Ходосівки. Археологія, 1, с. 42-58. https://doi.
org/10.15407/archaeologyua2019.01.042
Гурулева, В. В. 2017. К вопросу о монете-обереге Михаи-
ла Италика: солид императора Юстиниана II 705—
711 гг. из коллекции Эрмитажа. В: Мусин, А. Е., Ще-
глова, О. А. (ред.). В камне и в бронзе. Сборник статей
в честь Анны Песковой. Санкт-Петербург: Невская
Книжная Типография, с. 125-136.
Івакін, Г. Ю. 1999. Енколпіон-квадрифолій з Києва. Архе-
ологія, 2, с. 144-150.
Корзухина, Г. Ф., Пескова, А. А. 2003. Древнерусские
энколпионы. Нагрудные кресты-реликварии Х—ХIII вв.
Санкт-Петербург: Петербургское Востоковедение.
Лазарев, В. Н. 1986. История византийской живописи. Мо-
сква: Искусство.
Лихачев, Н. П. 1911. Историческое значение итало-
греческой живописи. Изображение Богоматери в про-
изведениях итало-греческих иконописцев и их влияние
на композиции некоторых прославленных русских икон.
Санкт-Петербург: Императорское русское археоло-
гическое общество.
Моця, О. П. 2017. Золотоординські «темні» віки на зем-
лях Південної Русі: історично-археологічний кон-
текст. Археологія, 2, с. 24-37. https://doi.org/10.15407/
archaeologyua2017.02.024
Овсійчук, В. А., Крвавич, Д. П. 2000. Оповідь про ікону.
Львів: Інститут народознавства НАН України.
Пекарська, Л. В., Пуцко, В. Г. 1989. Давньоруські енкол-
піони в збірці Музею історії міста Києва. Археологія,
3, с. 84-94.
Пескова, А. А. 2017. К вопросу о традиции изготовления
квадрифолийных энколпионов на Руси. Stratum plus,
5, с. 361-374.
Покровський, Н. В. 2001. Евангелие в памятниках иконо-
графии. Москва: Прогресс-Традиция.
Полубояринова, М. Д. 1978. Русские люди в Золотой Орде.
Москва: Наука.
Пуцко, В. Г. 2003. Византийско-русские бронзовые бого
служебные кресты XII—XIII веков. Ставрографический
сборник. Крест в православии, 2, Москва, с. 87-104.
Станчак, Я. 1993. Збірка енколпіонів з фондів Львівського
історичного музею. Львівський історичний музей. На-
укові записки, 1, с. 87-95.
Терський, С. В. 2006. Лучеськ X—XV ст. Львів: Вид-во На-
ціонального університету «Львівська політехніка».
Тропин, Н. А. 2003. Раскопки Лавского селища близ Ель-
ца. Краткие сообщения и исследования по археологии,
214, с. 111-122.
Ханенко, Б. И., Ханенко, В. М. 1899. Древности русские.
Кресты и образки, І. Киев: Фототипия и типография
С. В. Кульженко.
Andreadi, R., Delivorias, A., Mouriki, D., Papageorghiou, A.,
Stavrou, P., Yeroulanou, A. 1976. The catalog of the
exhibition «Vizantine icons of Cyprus», Athens: Benaki
museum.
Надійшла 27.03.2020
Л. М. Дидух1, М. С. Осипенко2
1 Старший научный сотрудник отдела древней и средневековой истории Национального музея истории Украины,
ORCID 0000-0003-4950-4835, lesyadidux@gmail.com
2 Научный сотрудник отдела хранения фондов сектора «Средневековая археология» Национального музея истории
Украины, ORCID 0000-0002-7974-877X, osypenko.ms@gmail.com
НОВАЯ СЮЖЕТНАЯ КОМПОЗИЦИЯ НА СТВОРКЕ КВАДРИФОЛИЯ
ИЗ РАСКОПОК Т. Н. МОЛЧАНОВСКОГО
Квадрифолийные кресты из Киева, в том числе и находки из собрания Национального музея истории Украины,
в свое время были подробно исследованы Г. Ю. Ивакиным. Кроме того, ученый сообщал о двух створках креста с
территории Десятинной церкви, которые не были доступны для изучения вследствие плохой сохранности. Толь-
ко после проведения комплекса реставрационных работ удалось разобрать их композиционный сюжет.
Согласно классификации древнерусских квадрифолиев составленной А. Песковой, музейный крест принад-
лежит к IV варианту І типа. К этому времени он был известен по находке оборотной створки Лавского поселе-
ния и фотонегативом с Райковецкого городища. На нем изображена Богоматерь с непропорционально большой
головой и широко открытыми глазами, держащая Младенца перед грудью, сидя на троне с низкой спинкой, и
приклонённых архангелов с поднятым одним крылом. Теперь иконография изделия дополнена лицевой створкой
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 3 89
с изображением Распятия с предстоящими Марией, Иоанном Богословом и архангелами, а также погрудными
ангелами в изголовье (в отличие от небесных светил и птиц в предыдущих вариантах).
В ходе изучения квадрифолия из музейной коллекции и сопоставления его с негативом из Райков, удалось
проследить несколько закономерностей, что позволяет смело утверждать о его происхождении не из усадьбы Де-
сятинной церкви, а именно из городища. Материалы раскопок Т. Н. Молчановского из Райков и Киева были
переданы в музей незадолго до Второй мировой войны. Часть вещей в период войны эвакуировалась, а в музейные
коллекционные списки записывались уже в послевоенное время. Не исключено, что после возвращения предме-
тов из эвакуации, произошла путаница во время сверки довоенных инвентарных записей и составления новых
списков.
На сегодняшний день известно около 22 аналогичных находок древнерусских квадрифолиев типа І из десяти
локализированных мест и неизвестного происхождения. Иконографические параллели находим и среди других
изделий древнерусской металлопластики — киотных крестах и иконках. Появление этих церемониальных пред-
метов и личного благочестия синхронная появлению монголов на границах древнерусских княжеств, а живучесть
иконографического образа продолжает бытовать и в последующие три столетия.
К л ю ч е в ы е с л о в а: квадрифолий, Распятие, Богородица, Десятинная церковь, Райковецкое городище, Т. Н. Мол-
чановский.
Lesia M. Didukh1, Maksym S. Osypenko2
1 Senior Researcher of the Ancient and Medieval history, the National Museum of History of Ukraine, ORCID 0000-0003-
4950-4835, lesyadidux@gmail.com
2 Research Fellow of the Storage Department, Sector of the Medieval Archaeology, the National Museum of History of Ukraine,
ORCID 0000-0002-7974-877X, osypenko.ms@gmail.com
NEW IMAGE COMPOSITION ON THE QUADRIFOLIUM FLAP
FROM T. М. MOVCHANIVSKi’S EXCAVATIONS
Quadrifolium crosses from Kyiv were thoroughly considered by H. Yu. Ivakin at one time, including the finds stored at
the National Museum of History of Ukraine collection. The scientist mentioned data on two flaps that were found at the
Desiatynna Church estate territory. They had bad conservation status and were unavailable for scientific processing. Their
compositional image was possible to disassemble after the restoration activities only.
The museum cross belongs to the IV variant of type I of Ancient Rus quadrifoliums according to H. Peskova. Its variant
was known for a reverse flap from the Lava settlement and a negative from the Raikovetske hillfort by this time. It depicts
archangels with raised one wing and the Virgin with a disproportionately large head and wide open eyes sitting on a throne
with a low back and supports the Infant’s breast. For now, the iconography of the item is complemented with an avers flap
represented by the Crucifixion with the Bystanders of Mary, John the Theologian and archangels on the sides and busts of
angels in the headboards (unlike the Heavenly Lights or Birds in the previous versions).
It was managed to notice a number of patterns while comparing the cross-quadrifolium from the museum collection and
a negative photo from Raikovetske. It allows claiming that the things were found at the hillfort and not at the Desiatynna
Church estate territory. Collections of material from T. M. Movchanivskyi’s excavations from Raikovetske and Kyiv were
handed over to the museum on the eve of the World War II, and during the war a part of things had been evacuated, and
recorded in the collection lists already in the postwar period. It is possible that after the return of the evacuation items, there
was confusion when checking the pre-war inventory and compiling new collection lists.
Today, there are about 22 similar findings of type I quadrifolium from ten localized places of unknown origin. Iconographic
parallels among other articles of Ancient Rus metal plastic are found on icon crosses, icons etc. The appearance of all these
ceremonial objects and personal piety is synchronous with the appearance of the Mongols on the borders of Ancient Rus
principalities, and the survivability of the iconographic image continues to persist for the next three centuries.
K e y w o r d s: : quadrifolium cross, Crucifixion, Virgin Mary, Desiatynna Church, Raikovetske hillfort, T. M. Movchanivskyi.
References
Arkhipova, Ye. I. 2009. Kamennaia ikonka s Tamani s izobrazheniem voina-muchenika sv. Gleba. In.: K. Tsukerman (ed.).
Collectanea Borisoglebica, 1, Paris: Ukrainian National Committee for Byzantine Studies, p. 157-182.
Bobrov, Yu. G. 1995. Osnovy ikonografii drevnerusskoi zhivopisi. Sankt-Peterburg: Mifril.
Gnutova, S. V., Zotova, E. Ya. 2000. Kresty, ikony, skladni. Mednoe khudozhestvennoe lite XІ - nachala XX veka iz sobraniia
tsentralnogo muzeia drevnerusskoi kultury i iskusstva imeni Andreia Rubleva: Albom. Moskva: Interbuk-biznes.
Gnutova, S. V. 2006. Drevnerusskie kresty-enkolpiony s obrazom Tronnoi Bogomateri i ikh vizantiiskie prototipy. In: Peskova, A. A,
Shcheglova, O. A. (ed.). Slaviano-russkoe yuvelirnoe delo i ego istoki. Mezhdunarodnaia nauchnaia konferentsiia,
posviashchennaia 100-letiiu G. F. Korzukhinoi, 10-16 aprelia 2006 g., Sankt-Peterburg: Nestor-Istoriia, p. 131-133.
Goncharov, V. K. 1953. Raikovetskoe gorodishche. Kyiv: Akademiia nauk USSR.
Hotun, I. A, Kazymir, O. M., Sukhonos, A. M. 2019. Mother of God from Khodosivka. Arheologia, 1, p. 42-58. https://doi.
org/10.15407/archaeologyua2019.01.042
Guruleva, V. V. 2017. The Question of the Coin-Amulet of Michael Italicus: Solidus of Justinian II (705-711) from the Hermitage
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 390
Collection. In.: Musin, A. E., Shcheglova, O. A. (ed.). In stone and bronze. Essays presented in honor of Anna Peskova. Sankt-
Peterburg: Nevskaia Knizhnaia Tipografiia.
Ivakin, H. Yu. 1999. Enkolpion-kvadryfolii z Kyieva. Arheologia, 2, p. 144-150.
Korzukhina, G. F ., Peskova, A. A. 2003. Drevnerusskie enkolpiony. Nagrudnye kresty-relikvarii X-XIII vv. Sankt-Peterburg:
Peterburgskoe Vostokovedenie.
Lazarev, V. N. 1986. Istoriia vizantiiskoi zhivopisi. Moskva: Iskusstvo.
Likhachev, N. P. 1911. Istoricheskoe znachenie italo-grecheskoi zhivopisi. Izobrazhenie Bogomateri v proizvedeniiakh italo-grecheskikh
ikonopistsev i ikh vliianie na kompozitsii nekotorykh proslavlennykh russkikh ikon. Sankt-Peterburg: Imperatorskoe russkoe
arkheologicheskoe obshchestvo.
Motsia, O. P. ‛Dark ages’ of Golde Horde at Southern Rus lands: historical and archaeological context. Arheologia, 2, p. 24-37.
https://doi.org/10.15407/archaeologyua2017.02.024
Ovsiichuk, V. A., Krvavych, D. P. 2000. Opovid pro ikonu. Lviv: Instytut narodoznavstva NAN Ukrainy.
Pekarska, L. V., Putsko, V. H. 1989. Davnoruski enkolpiony v zbirtsi Muzeiu istorii mista Kyieva. Arheologia, 3, p. 84-94.
Peskova, A. A. 2017. On traditional manufacturing of qadrifoil encolpions in Russia. Stratum plus, 5, p. 361-374.
Pokrovskii, N. V. 2001. Evangelie v pamiatnikakh ikonografii. Moskva: Progress-Traditsiia.
Poluboiarinova, M. D. 1978. Russkie liudi v Zolotoi Orde. Moskva: Nauka.
Putsko, V. G. 2003. Vizantiisko-russkie bronzovyie bogosluzhebnyie kresty XII-XIII vekov. Stavrograficheskii sbornik. Krest v
pravoslavii, 2, Moskva, p. 87-104.
Stanchak, Ya. 1993. Zbirka enkolpioniv z fondiv Lvivskoho istorychnoho muzeiu. Lvivskyi istorychnyi muzei. Naukovi zapysky, 1,
p. 87-95
Terskyi, S. V. 2006. Luchesk X-XV st. Lviv: Vyd-vo Natsionalnoho universytetu ‛Lvivska politekhnika’.
Tropin, N. A. 2003. Raskopki Lavskogo selishcha bliz Eltsa. Kratkie soobshcheniia i issledovaniia po arkheologii, 214, p. 111-122.
Khanenko, B. Y., Khanenko, V. M. 1899. Drevnosti russkie. Kresty i obrazki, I. Kyiv: Fototipiia i tipohrafiia S. V. Kulzhenko.
Andreadi, R., Delivorias, A., Mouriki, D., Papageorghiou, A., Stavrou, P., Yeroulanou, A. 1976. The catalog of the exhibition
‛Vizantine icons of Cyprus’, Athens: Benaki museum.
|
| id | arheologia-com-ua-article-224 |
| institution | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| issn | 2616-499X |
| keywords_txt_mv | |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-08-07T01:03:34Z |
| publishDate | 2020 |
| publisher | Institute of Archaeology NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | arheologiacomua/c4/39d8bec0c69d474b474635262c4a92c4.pdf |
| spelling | arheologia-com-ua-article-2242020-10-25T10:30:52Z New Image Composition on the Quadrifolium Flap From T. М. Movchanivski’s Excavations Новая сюжетная композиция на створке квадрифолия из раскопок Т. Н. Молчановского Нова сюжетна композицiя на стулцi квадрифолiя з розкопок Т. М. Мовчанiвського Didukh, Lesia Osypenko, Maksym quadrifolium cross, Crucifixion, Virgin Mary, Desiatynna Church, Raikovetske hillfort, T. M. Movchanivskyi квадрифолий, Распятие, Богородица, Десятинная церковь, Райковецкое городище, Т. Н. Молчановский квадрифолій, Розп’яття, Богородиця, Десятинна церква, Райковецьке городище, Т. М. Мовчанівський Quadrifolium crosses from Kyiv were thoroughly considered by H. Yu. Ivakin at one time, including the finds stored at the National Museum of History of Ukraine collection. The scientist mentioned data on two flaps that were found at the Desiatynna Church estate territory. They had bad conservation status and were unavailable for scientific processing. Their compositional image was possible to disassemble after the restoration activities only. The museum cross belongs to the IV variant of type I of Ancient Rus quadrifoliums according to H. Peskova. Its variant was known for a reverse flap from the Lava settlement and a negative from the Raikovetske hillfort by this time. It depicts archangels with raised one wing and the Virgin with a disproportionately large head and wide open eyes sitting on a throne with a low back and supports the Infant’s breast. For now, the iconography of the item is complemented with an avers flap represented by the Crucifixion with the Bystanders of Mary, John the Theologian and archangels on the sides and busts of angels in the headboards  (unlike the Heavenly Lights or Birds in the previous versions). It was managed to notice a number of patterns while comparing the cross-quadrifolium from the museum collection and a negative photo from Raikovetske. It allows claiming that the things were found at the hillfort and not at the Desiatynna Church estate territory. Collections of material from T. M. Movchanivskyi’s excavations from Raikovetske and Kyiv were handed over to the museum on the eve of the World War II, and during the war a part of things had been evacuated, and recorded in the collection lists already in the postwar period. It is possible that after the return of the evacuation items, there was confusion when checking the pre-war inventory and compiling new collection lists. Today, there are about 22 similar findings of type I quadrifolium from ten localized places of unknown origin. Iconographic parallels among other articles of Ancient Rus metal plastic are found on icon crosses, icons etc. The appearance of all these ceremonial objects and personal piety is synchronous with the appearance of the Mongols on the borders of Ancient Rus principalities, and the survivability of the iconographic image continues to persist for the next three centuries. Квадрифолийные кресты из Киева, в том числе и находки из собрания Национального музея истории Украины, в свое время были подробно исследованы Г. Ю. Ивакиным. Кроме того, ученый сообщал о двух створках креста с территории Десятинной церкви, которые не были доступны для изучения вследствие плохой сохранности. Только после проведения комплекса реставрационных работ удалось разобрать их композиционный сюжет. Согласно классификации древнерусских квадрифолиев составленной А. Песковой, музейный крест принадлежит к IV варианту І типа. К этому времени он был известен по находке оборотной створки Лавского поселения и фотонегативом с Райковецкого городища. На нем изображена Богоматерь с непропорционально большой головой и широко открытыми глазами, держащая Младенца перед грудью, сидя на троне с низкой спинкой, и приклонённых архангелов с поднятым одним крылом. Теперь иконография изделия дополнена лицевой створкой с изображением Распятия с предстоящими Марией, Иоанном Богословом и архангелами, а также погрудными ангелами в изголовье (в отличие от небесных светил и птиц в предыдущих вариантах). В ходе изучения квадрифолия из музейной коллекции и сопоставления его с негативом из Райков, удалось проследить несколько закономерностей, что позволяет смело утверждать о его происхождении не из усадьбы Десятинной церкви, а именно из городища. Материалы раскопок Т. Н. Молчановского из Райков и Киева были переданы в музей незадолго до Второй мировой войны. Часть вещей в период войны эвакуировалась, а в музейные коллекционные списки записывались уже в послевоенное время. Не исключено, что после возвращения предметов из эвакуации, произошла путаница во время сверки довоенных инвентарных записей и составления новых списков. На сегодняшний день известно около 22 аналогичных находок древнерусских квадрифолиев типа І из десяти локализированных мест и неизвестного происхождения. Иконографические параллели находим и среди других изделий древнерусской металлопластики — киотных крестах и иконках. Появление этих церемониальных предметов и личного благочестия синхронная появлению монголов на границах древнерусских княжеств, а живучесть иконографического образа продолжает бытовать и в последующие три столетия. Публікація присвячена доволі рідкісній категорії знахідок серед усіх типів давньоруських релікваріїв — квадрифолію. У свій час знахідки стулок були помилково згадані у фаховій літературі як такі, що виявлені в садибі Десятинної церкви Т. М. Мовчанівським у 1936 р., але насправді походять із розкопок Райковецького городища, проведених впродовж 1932—1934 рр., а їхнє місце зберігання досі залишалося невідомим. Також, сюжетом композиції лицьової стулки репрезентовану Розп’яттям з предстоячими Марією, Іоанном та архангелами з боків і погрудними зображеннями ангелів в узголів’ї було доповнено варіант ІV типу І хрестів-квадрифоліїв (за Г. Пєсковою), який тепер представлений повноцінним виробом. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2020-09-30 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/224 10.15407/archaeologyua2020.03.081 Arheologia; No 3 (2020): Arheologia; 81-90 Археологія ; № 3 (2020): Arheologia; 81-90 Археология; № 3 (2020): Arheologia; 81-90 2616-499X 0235-3490 10.15407/archaeologyua2020.03 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/224/210 |
| spellingShingle | квадрифолій Розп’яття Богородиця Десятинна церква Райковецьке городище Т. М. Мовчанівський Didukh, Lesia Osypenko, Maksym Нова сюжетна композицiя на стулцi квадрифолiя з розкопок Т. М. Мовчанiвського |
| title | Нова сюжетна композицiя на стулцi квадрифолiя з розкопок Т. М. Мовчанiвського |
| title_alt | New Image Composition on the Quadrifolium Flap From T. М. Movchanivski’s Excavations Новая сюжетная композиция на створке квадрифолия из раскопок Т. Н. Молчановского |
| title_full | Нова сюжетна композицiя на стулцi квадрифолiя з розкопок Т. М. Мовчанiвського |
| title_fullStr | Нова сюжетна композицiя на стулцi квадрифолiя з розкопок Т. М. Мовчанiвського |
| title_full_unstemmed | Нова сюжетна композицiя на стулцi квадрифолiя з розкопок Т. М. Мовчанiвського |
| title_short | Нова сюжетна композицiя на стулцi квадрифолiя з розкопок Т. М. Мовчанiвського |
| title_sort | нова сюжетна композицiя на стулцi квадрифолiя з розкопок т. м. мовчанiвського |
| topic | квадрифолій Розп’яття Богородиця Десятинна церква Райковецьке городище Т. М. Мовчанівський |
| topic_facet | quadrifolium cross Crucifixion Virgin Mary Desiatynna Church Raikovetske hillfort T. M. Movchanivskyi квадрифолий Распятие Богородица Десятинная церковь Райковецкое городище Т. Н. Молчановский квадрифолій Розп’яття Богородиця Десятинна церква Райковецьке городище Т. М. Мовчанівський |
| url | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/224 |
| work_keys_str_mv | AT didukhlesia newimagecompositiononthequadrifoliumflapfromtmmovchanivskisexcavations AT osypenkomaksym newimagecompositiononthequadrifoliumflapfromtmmovchanivskisexcavations AT didukhlesia novaâsûžetnaâkompoziciânastvorkekvadrifoliâizraskopoktnmolčanovskogo AT osypenkomaksym novaâsûžetnaâkompoziciânastvorkekvadrifoliâizraskopoktnmolčanovskogo AT didukhlesia novasûžetnakompoziciânastulcikvadrifoliâzrozkopoktmmovčanivsʹkogo AT osypenkomaksym novasûžetnakompoziciânastulcikvadrifoliâzrozkopoktmmovčanivsʹkogo |