Специфіка торгово-економічних відносин у Північно-Західному Причорномор’ї в античну епоху
In the article the specifics of coins circulation and the role of money in the trade-economic relations in the North-Western Black Sea Region in the antiquity are analyzed. Some coins distinctions in the ancient Greek period and Roman time are noted.
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Археологія |
|---|---|
| Datum: | 2020 |
| Heft: | 4 |
| Сторінки: | 5-11 |
| ISSN: | 2616-499X |
| Автори та афіліації: |
|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
Institute of Archaeology NAS of Ukraine
2020
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/229 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| Завантажити файл: |
|
Institution
Chemistry, Physics and Technology of Surface| _version_ | 1872824496145039360 |
|---|---|
| author | Bruiako, Ihor |
| author_facet | Bruiako, Ihor |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Ihor Bruiako",
"institution": "Director of the Odesa archaeological museum, D.Sc. in History",
"orcid": ""
}
] |
| author_sort | Bruiako, Ihor |
| baseUrl_str | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 11 |
| container_issue | 4 |
| container_start_page | 5 |
| container_title | Археологія |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2020-12-18T06:35:30Z |
| description | In the article the specifics of coins circulation and the role of money in the trade-economic relations in the North-Western Black Sea Region in the antiquity are analyzed. Some coins distinctions in the ancient Greek period and Roman time are noted. |
| doi_str_mv | 10.15407/archaeologyua2020.04.005 |
| first_indexed | 2026-08-07T01:03:41Z |
| format | Article |
| fulltext |
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ • ІНСТИТУТ АРХЕОЛОГІЇ НАН УКРАЇНИ
НАУКОВИЙ ЖУРНАЛ – ЗАСНОВАНИЙ У 1947 р.
ВИДАЄТЬСЯ ЩОКВАРТАЛЬНО
КИЇВ 4 2020
АРХЕОЛОГIЯ
Головний редактор
Чабай В. П., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України
Заступник головного редактора
Толочко П. П., академiк НАН України, Iнститут археологiї НАН України
Вiдповiдальний секретар
Гаврилюк Н. О., доктор iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
Редакцiйна колегiя
БОЛТРИК Ю. В., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
Бороффка Н., доктор хаб., Нiмецький археологiчний iнститут, ФРН
БРАУНД Д., професор, доктор хаб., Унiверситет Екзетера, Великобританiя
БРУЯКО I. В., доктор iсторичних наук, Одеський археологiчний музей НАН України
БУЙСЬКИХ А. В., доктор iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
ДЖIНДЖАН Ф., професор, доктор хаб., почесний професор унiверситету Париж 1 Пантеон
Сорбонна, Францiя
ЗАЛIЗНЯК Л. Л., професор, доктор iсторичних наук, Нацiональний унiверситет
«Києво-Могилянська академiя»
IВАКIН В. Г., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
IВАНЧИК А. I., член-кореспондент РАН та Францiї, Нацiональний центр наукових
дослiджень, Францiя
КАЙЗЕР Е., професор, доктор хаб., Вiльний унiверситет Берлiну, ФРН
КОРВIН-ПIОТРОВСЬКИЙ О. Г., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
Моця О. П., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України
Отрощенко В. В., професор, доктор iсторичних наук, Нацiональний унiверситет
«Києво-Могилянська академiя»
ПЕТРАУСКАС О. В., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
ПОТЄХIНА I. Д., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
СКОРИЙ С. А., професор, доктор iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
ФОРНАСЬЕ Й., професор, доктор, Гете унiверситет Франкфурта-на-Майнi, ФРН
ХОХОРОВСКI Я., професор, доктор хаб., Iнститут археологiї Ягеллонського унiверситету, Польща
NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE • INSTITUTE OF ARCHAEOLOGY NAS OF UKRAINE
SCIENTIFIC JOURNAL – Founded IN 1947
Frequency: QUARTERLY
Editor-in-Chief
CHABAI V. P., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology
of the National Academy of Sciences of Ukraine
Deputy editor-in-Chief
TOLOCHKO P. P., Academician of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology
of the National Academy of Sciences of Ukraine
Executive Secretary
GAVRYLYUK N. O., DSc in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
Editorial Board
BOLTRYK Yu. V., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
BOROFFKA N., Professor, Dr. Hab., German Archaeological Institute, Germany
BRAUND D., Professor, Dr. Hab., University of Exeter, UK
BRUIAKO I. V., DSc in History, Odessa Archaeological Museum of the NAS of Ukraine
BUISKIKH A. V., DSc in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
CHOCHOROWSKI J., Professor, Dr. Hab., Institute of Archaeology of Jagiellonian University, Poland
Djindjian F., Professor, Dr. Hab., Professor of the University of Paris 1 Pantheon Sorbonne, France
IVAKIN V. G., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
IVANCHIK A. I., Corresponding Member of the Russian Academy of Sciences,
National Center for Scientific Research of France
FORNASIER J., Professor, doctor, Goethe University Frankfurt am Main, Germany
KAIZER E., Professor, Dr. Hab., Free University of Berlin, Germany
KORVIN-PIOTROVSKYI O. G., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
MOTSIA O. P., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
OTROSHCHENKO V. V., Professor, DSc in History, National University of Kyiv-Mohyla Academy
PETRAUSKAS O. V., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
POTEKHINA I. D., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
SKORYI S. A., Professor, DSc in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
ZALIZNYAK L. L., Professor, DSc in History, National University of Kyiv-Mohyla Academy
ARHEOLOGIA
KYIV 4 2020
ЗМIСТ CONTENTS
Articles
BRUIAKO I. V. Specifics of trade-economic re-
lations within the North-Western Black Sea Re-
gion in the antiquity
GRECHKO D. S. Аbout the dating of the scythi-
an type arrowheads of the late hallstatt period
from Central Europe
Aksionov V. S. Fiery rituals among the Alani-
an population of the Saltov culture of the Sever-
sky Donets Basin (based on materials from cata-
comb cemeteries)
Kozubovskyi H. A. About the upper border
of the Кyiv grivnas usage
Publication
of Archaeological Material
YEVDOKIMOV H. L. †, DANYLKO N. M., PUS-
TOVALOV S. Zh. Burial Mounds Near Kachkarov-
ka Village
IVANOV M. S. Distribution of the Donetsk Type
Beakers Among the Inhul Catacomb Culture Bu
rials
Kravchenko E. A. Ceramic Vessel from
Mound near Zolne village in the Crimea
Serheieva M. S., Zhyhola V. S. Artistic
Carved Bone From Zarichne Village
Antiquities of Kyiv
KRYZHANOVSKYI V. O. Jewellery Focuses of
Kyiv Dytynets
Статтi
BRUIAKO I. V. Specifics of trade-economic re- 5
lations within the North-Western Black Sea Re-
gion in the antiquity
GRECHKO D. S. Аbout the dating of the scythian 12
type arrowheads of the late hallstatt period from
Central Europe
АКСЬОНОВ В. С. Вогняні ритуали у аланського 28
населення салтівської культури басейну сівер-
ського Дінця (за матеріалами катакомбних мо-
гильників)
КОЗУБОВСЬКИЙ Г. А. Про верхню межу ви- 39
користання київських гривень
Публiкацiї
археологiчного матерiалу
ЄВДОКИМОВ Г. Л. †, ДАНИЛКО Н. М., 49
ПУСТОВАЛОВ С. Ж. Кургани біля с. Качка-
рівка
ІВАНОВ М. С. Поширення донецьких кубків 65
серед поховань інгульської катакомбної куль-
тури
КРАВЧЕНКО Е. А. Керамічна посудина із кур- 73
гану біля с. Зольне у Криму
СЕРГЄЄВА М. С., ЖИГОЛА В. С. Художня 82
різьблена кістка із с. Зарічне
Київськi старожитностi
КРИЖАНОВСЬКИЙ В. О. Ювелірні виробничі 90
осередки Київського дитинця
До iсторiї
стародавнього виробництва
СУШКО А. О. Технологія виготовлення кера- 105
мічних полив’яних писанок за археологічними
матеріалами Києва
МИРОНЕНКО Л. В. Кахляна піч з будинку 113
В. Кочубея в Батурині
Корохіна А. В., Бельський В. М. Сиро- 123
винно-технологічний аналіз формувальних
мас двох кахлів із Батурина (Додаток)
Iсторiя науки
ПОПЕЛЬНИЦЬКА О. О. Листи археолога 128
В. Є. Козловської до краєзнавця С. Л. Дроздо-
ва (за матеріалами архіву Національного му-
зею історії України)
Рецензiї
ТОМАШЕВСЬКИЙ А. П. Рец.: Олег Сухобо- 138
ков, Світлана Юренко. Давній Путивль
Хронiка
Всеукраїнська археологічна конференція «Іл- 143
лінська Варвара Андріівна — видатна дослід-
ниця Скіфії (до 100-річчя від дня народження)»
К. К. Марченко та українська археологія 145
Новi видання
LILLIE M., POTEKHINA I. (eds.). Prehistoric 146
Ukraine: From the First Hunters to the First Far-
mers
Алфавітний покажчик змісту журналу «Археоло- 148
гія» за 2020 р.
To the History
of Ancient Crafts
SUSHKO A. A. Ceramic glazed painted eggs
production technology based on Kyiv archaeo-
logical materials
MYRONENKO L. V. The Ornamented Tile-
Stove From the V. kochubei’s House in Baturyn
Korokhina A. V., Belskyi V. M. Raw ma-
terial and technological analysis of molding
masses of two tiles from Baturyn (Appendix)
History of Science
POPELNYTSKA O. O. Letters of the Archaeolo
gist V. Ye. Kozlovska to the Regional Researcher
S. L. Drozdov (According to the Archive of the
National Museum of History of Ukraine)
Book Review
TOMASHEVSKYI A. P . Review: Oleh Su-
khobokov, Svitlana Yurenko. Ancient Putyvl
News Review
The All-Ukrainian Archaeological Conference
“Illinska Varvara Andriivna — an outstanding
researcher of Scythia (to the 100th anniversary
of her birth)”
K. K. Marchenko and Ukrainian archaeology
New publications
LILLIE M., POTEKHINA I. (eds.). Prehistoric
Ukraine: From the First Hunters to the First
Farmers
Index of Publications in “Arhaeology” Journal in
2020
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 4 5
Статтi
© I. V. BruIako, 2020
* BRUIAKO Ihor V. — D.Sc. in History, Director of the
Odesa archaeological museum, ORCID 0000-0001-
6359-2806, ibruyako@yandex.ru
УДК [904.2:6586:737.1](477.7-15)“652”
https://doi.org/10.15407/archaeologyua2020.04.005
I. V. Bruiako *
Specifics of trade-economic relations
within the North-Western Black Sea
Region in the antiquity 1
In1 the article the specifics of coins circulation and the role of
money in the trade-economic relations in the North-Western
Black Sea Region in the antiquity are analyzed. Some coins
distinctions in the ancient Greek period and Roman time are
noted.
K e y w o r d s: сoins, hoards, North-Western Black Sea
Region, Scythians, Thracians, Tyras, Kartal.
The area that we call the North-Western Black
Sea region is not fully defined in geographical and
historiographical ways. The actual term “North-
Western Black Sea region” was created in the
second half of the 20th century. There was a rapid
increase in the newly identified archaeological
sources. Archaeologists needed to systematize
the data based on its geographic origins. So, they
started to use the term “North-Western Black Sea
region”.
Like most of the historical and geographic areas,
the North-Western Black Sea region cannot be
always defined by the linear boundaries. Some parts
of it form the so-called “in-depth” boundaries,
known to the specialists in the history of Early
Medieval Europe as “die Mark” in German (Шер-
вуд 1988, с. 120). The littoral line stretching from
the Dnieper — Bug (Borysthenes — Hypanis) Bay
to the Danube Estuary serves as a natural linear
boundary for the region. The other boundary of
the region is not clearly defined. It lies somewhere
along the landscape boundary of the Steppe and
the Forest-Steppe.
1 T he article is based on a report made at the international
conference “Money on the Margins: Coinage, Forms
and Strategies of Intercultural Commerce on the Black
Sea Shore in the Classical and Hellenistic Eras”, June
18—22, 2017, Zichron Yaakov, Israel.
It is widely acknowledged that the North-Wes-
tern Black Sea was the scene of the cultural
interaction between the antique Greek city-states and
the local indigenous populations (the Barbarians).
In the Pre-Roman time the Barbarian population
comprised of the northern Thracians, known as the
tribes of Getae, and the Scythians (Hdt. IV, 118).
The Scythians, for their part, were an ethnic and
cultural mix of the original nomadic people joined
by the local agricultural settlers inhabiting the
Forest-Steppe area of modern Ukraine (Fig. 1).
In the Roman time, the Barbaricum areas of the
North-Western Black Sea Region were populated
by numerous Sarmatian tribes as well as by the
agricultural sedentary population associated with
the Late Scythian culture. The local population
of that period also included the tribes of the Etulia
culture, which is a part of the historic Veneti (Гуд-
кова 1999, с. 271, 378—379).
We recently carried out a research to establish
the leading economic activities in the region
during the antique period (VII c. BC — III c.
AD) and to determine how the Greek and the
Barbarian technologies influenced each other.
The interinfluence appeared to be quite limited in
economic activities; it was more pronounced in the
craftwork. Overall, the interaction was unilateral,
with the antique civilization influencing the
Barbarians and not the other way round. It appeared
that the trade was the main factor stimulating the
cross-cultural interaction. Namely the trade and
not farming or craftsmanship gave an impetus to
the economic advancement within the Barbarian
societies of the hinterland. The trade encouraged
the native population to engage in both direct and
indirect market relations with the Inner Pontic
Area and as far as the whole Mediterranean region.
The market basket of this period included, on the
one hand, certain technologically produced goods
of the agrarian sector, such as wine and oils and the
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 46
Fig. 1. North-Western Black Sea Region
craft production, while on the other hand it was the
raw farm products, mainly grain (Бруяко, Секер-
ская 2016, c. 201—202).
This apparently high level of trade between the
Hellenes and the Barbarians raises a question of
what was used as a trading equivalent. It is obvious
that the Greek-Barbarian trade relations appeared
to be a typical barter system of exchange as they
did not use any monetary medium of exchange.
Findings of coins in the Lower Dniester basin,
which was one of the main centers of colonization
in the North-Western Black Sea region, are mainly
concentrated in the location of Tyras and Nikonion,
two antique poleis, or the city-states. Findings of
coins are exceptionally rare at the rural settlements
in the same region and so far no more than ten
coins have been found there overall 2.
In the hinterland settlements of the Barbarians,
for example, in the Thracian lands, modern
Bessarabia, and at the sites of the Getae culture,
or the so-called “Getica”, the findings of coins
are also rare (Нудельман 1976). Тhe polis of
Tyras holds the first place in a rather modest list of
findings (Fig. 2).
2 T his number may be increased several-fold due to the
active usage in the last 20 years of metal detectors and
because of the illegal and truly astonishing in its scale
activities of the so-called “black archaeologists”. Even
though, it will not change our understanding that the
regional trade during all antique period was barter-like in
its nature.
At the same time, a number of significant
treasure hoards was discovered in the North-
Western Black Sea region. The treasures contained
either coins or a mix of coins and valuable objects.
They were found on the Barbarian lands. The coins
were mainly made of precious metals and it may
suggest that the treasures most likely belonged
to the local elite of the time. All the treasures are
dated by the Hellenistic period (Fig. 2) 3.
List of treasures 4
1. The treasure from Olănești (Сергеев 1966). It
includes valuable objects and is traditionally dated
by the time of Zopyrion’s military campaign in the
North-Western Black Sea Region (against Olbia)
ca. 330 BC.
2. The treasure from Stolniceni (coins — silver
Histria, Philipp II imitations, type Huși-Vovriești)
dated by the second half of the 4 c. BC, or middle —
second half of the 3 c. BC (Levinschi 1997).
3. The treasure from Lărguța — mixed, valuable
items and gold Macedonian coins. It is dated by
the time of Zopyrion’s invasion, though alongside
3 T o this day some researchers assume that the coin
treasures including those with coins made of precious
metals are evident of the commodity-money exchange in
certain areas even though the findings of the small copper
coins are almost non-existent (Топал, Чореф, Синика
2017, с. 135).
4 Numbered as indicated on the map (Fig. 2).
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 4 7
Fig. 2. North-Western Black Sea Region in IVth c. BC. Coin finds:
1 — settlements; 2 — treasures
the staters minted by Philipp II and Alexander
III, there was found a coin minted by Philipp III
Arrhidaeus (Нудельман 1969).
4. The treasure from Dorockoe (silver coins of
Tyras and Histria); 330 BC (Нудельман 1969a;
Загинайло, Нудельман 1971).
5. Orlovka/Kartal (the famous treasure of
Cyzicus staters), dated ca. 330 BC and associated
with the time of Zopyrion’s invasion (Булатович
1970).
6. The treasure from Anadol (modern
Dolynske) — coins, staters of Macedonia, dated
by 228—220 BC and associated with the time of
the invasion of Bastarnae (Придик 1902; Seyrig
1969).
7. The treasure from Rezeni — coins, (silver
drachmas of Histria), dated ca. 300 BC 5.
5 Research paper on the treasure gives a later date — 250—
225 ВС (Топал, Чореф, Синика 2017, с. 132—133),
where the dating is based on another research (Dima
2013, p. 7—72), rather than on the research of С. Preda
(1998), Gh. Poenaru-Bordea (Renţea Е., Poenaru-
Bordea Gh. 2003), A. Нудельман (1985), A. Загинайло
(Загинайло, Гребёнкин 1984).
It is obvious that the cache of four out of seven
treasures coincides in time with the ill-fated inva
sion attempt by Zopyrion, one of the Alexander the
Great governors.
The settlement of Kartal/Orlovka, where one
of the treasure hoards was discovered, is a place of
a special historic significance and is widely known
for its strategically important location. Perching
on the bank of the river Danube it has been called
“the Danube Lock” for a reason, as throughout
thousands of years the inhabitants of the settlement
had a full control over the only safe crossing of
the Lower Danube that is available from the point
where the Pruth River joins the Danube and to the
end point where the latter empties into the Black
Sea. It is not a surprise that the coins found in the
area are different from those found in other places.
Below is the list of coins found at Kartal/Orlovka
during archaeological excavations.
— Histria – four coins, three of them are silver
and one bronze coin;
— Macedonia – three coins, one of them is a
gold stater and two bronze coins;
— Kallatis — one bronze coin;
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 48
Fig. 3. Location of Koshary and Luzanovka
— Cyzicus (or Kyzikos) — hoard of electrum
staters.
It is evident that findings of coins are very rare
even though the area was of strategic importance
and most likely held some seasonal trade events
(market, fair). The eastern part of the region, with
Koshary settlement, scores better.
Koshary is another local settlement that
stands aside, archaeologically speaking, from the
settlements of the region. Koshary is located in
the of the Tyligul E stuary — a small steppe river
(Fig. 3) 6. During the site excavations about 50 coins
were found in Koshary, most of which are Olbian
“Borysthenes”. Several coins were from Tyras and
Histria. Koshary is an unusual and even unique
settlement for this region, because judging by the
archaeological findings, it was an agricultural place,
set as a farmstead. Archaeological evidence shows
that the land near the settlement had been divided
in orthogonal way (Бруяко, Назарова, Петрен-
ко 1991, с. 42, рис. 4; Бруяко, Секерская 2016,
с. 122, рис. 35). So far it is the only such example
in the whole North-Western Black Sea region.
All another sites, including large centres (Olbia,
Nikonion) had an irregular system of land usage
(Бруяко, Секерская 2016, с. 120).
There is a strong possibility that Koshary had
its own harbour. Koshary, or Ordess/ Odessos as
mentioned by the antique authors such as Arrian
and Ps. Arrian (Arr. PPE. 31; Ps.-Arr. 87), is
considered to be a part of the greater Olbian polis,
and the ultimate point of the its western frontier
(Диамант 1978).
The Luzanovka settlement is another place
where more than average amount of coins was fo
und. There are in total fifteen coins, though thirteen
of them were found in a cache. All of them are
Olbian denominations (Зограф 1957). Luzanovka
6 General information and references in: Редина 2013, с.
583 и сл.
was one of the several antique settlements that were
set in the Odessa Bay and held, at least in the 4th c.
BC, under the Olbian polis auspices.
* * *
The Roman period appears to bring little change to
the life of the region. Not many coins were found
during the excavations of the long-established
rural settlements or “chora” of the Greek poleis.
Moreover, the overall number of settlements of Tyras
and Nikonion’s “chorai” decreases. As compared to
the Hellenistic period and Roman time, especially
of the 2nd c. AD, there are more findings of single
coins and those are randomly dispersed throughout
the area, concentrating roughly in two areas. One
of the areas lies near the Lower Dniester, which
is explained by the economic presence of Tyras
polis. The other area is located near the Lower
Danube, which is where the Romans established
their border defence system Limes Transalutanus
and set a number of military camps.
As before Orlovka/Kartal hill-fort played an
outstanding role in the Roman time with the
Roman fortifications (the so-called “Castel”)
constructed there. The military legions were posted
to Castel from Legio I (prima) Italicum, to V (quinto)
Macedonicum, XI (undecim) Clavdium and Classis
Flavia Moesia. This is reflected in the high number
of coins found in Orlovka/Kartal with more than
80 coins found during the official excavations
(Бондарь, Булатович 2001—2002) and more
than 1,600 found outside the official excavations
7. More coins belonging to this period were found
on the Left Bank of Lower Danube. Analysis of the
Roman coin distribution in the Danube-Dniester
area in the 1st c. AD shows a certain trend that is
typical for the whole region of the Roman period.
It appears that the coins found in Tyras are of the
similar denominations and types as the ones found
in Orlovka/Kartal, all of them dating to the Julio-
Claudian dynasty (Носова 2014, с. 321 сн. 17).
Considering that both Tyras and Orlovka/Kartal
at the time hosted the Roman troops, this is the
evidence that money was sent to both places at the
same time.
To summarize the key findings, the scarcity of
the coins in the North-Western Black Sea region
for the Hellenistic and Roman periods is a direct
evidence that at that time the trade relations in the
area did not yet conform to the goods-monetary
exchange model. The standard commercial model
where the goods and commodities are exchanged
7 P rivate, non-official information.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 4 9
Ігор В. Бруяко
Доктор історичних наук, директор Одеського археологічного музею НАН України,
ORCID 0000-0001-6359-2806, ibruyako@yandex.ru
СПЕЦИФІКА ТОРГОВО-ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН
У ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОМУ ПРИЧОРНОМОР’Ї В АНТИЧНУ ЕПОХУ
Статистика нумізматичних знахідок на археологічних пам’ятках Північно-Західного Причорномор’я (Рис. 1) ан-
тичного періоду (Рис. 2) дозволяє зробити висновок, згідно з яким протягом майже всієї цієї епохи грошового
обігу в регіоні практично не існувало. Якщо не брати до уваги полісні центри (Тіра, Никоній), то на всіх інших
поселеннях число монетних знахідок мінімальне — найчастіше, 1—2 монети. Подібна ситуація характерна не
тільки для поселень далекого Барбарикума, але навіть для тих населених пунктів, які знаходилися в безпосеред-
ній близькості до полісу і входили в його сільську округу. Причому, сільські поселення округи Никонія і Тіри, де
були виявлені монети, складають мізерно мале число (Рис. 2). Відносно велике число монет знайдено в Кошарах.
Всі вони викарбувані в Ольвії. Даний феномен пояснюється по-перше, суто аграрною господарською орієнтацією
цього селища, а, по-друге, його приналежністю до ольвійського полісу.
Разом з тим, в регіоні відомі знахідки щодо великих монетних скарбів, а також скарбів, змішаного, монетно-
речового типу. Цікаво, що всі вони датуються доримським часом. І, приблизно половина з них пов’язується з
for money became prevalent in the region not
earlier than the 4th c. AD when it was used in both
internal and external market. The upgrade from
barter to monetary trade relations happened due
to the expansion of the Chernyakhov culture. The
new-comers settled all over the territory of the
modern Budzhak steppes. They had more than 200
settlements. Apart from the modern history there
was only one other period when the North-Western
Black Sea region became as densely populated, —
the Late Bronze Age.
Бондарь, Р. Д., Булатович, С. А. 2001-2002. Орловское го-
родище в памятниках нумизматики. Stratum plus, 6,
c. 171-182.
Бруяко, И. В., Назарова, Н. П., Петренко, В. Г.
1991. Древние культурные ландшафты на юге
Тилигуло-Днестровского междуречья по данным
аэрофотосъёмки. В: Ванчугов, В. П. (отв. ред.)
Северо-Западное Причерноморье — контактная зона
древних культур. Киев: Наукова думка, с. 37-44.
Бруяко, И. В., Секерская, Е. П. 2016. Очерки экономики
населения Северо-Западного Причерноморья в анти-
чную эпоху. Одесса: Ирбис.
Булатович, С. А. 1970. Клад кизикинов из Орловки. Вест-
ник древней истории, 2, с. 73-86.
Гудкова, А. В. 1999. I—IV вв. В Северо-Западном Причер-
номорье (культура оседлого населения). Stratum plus,
4, c. 235-404.
Диамант, Э. И. 1978. Монетные находки Кошарского по-
селения (к вопросу о западной границе ольвийского
полиса). В: Карышковский, П. О. (отв. ред.) Археоло-
гические исследования Северо-Западного Причерномо-
рья. Киев: Наукова думка, с. 241-249.
Загинайло, А. Г., Нудельман, А. А. 1971. Дороцкий клад
древнегреческих серебряных монет IV в. до н. э.
Материалы по археологии Северного Причерноморья,
7, с. 122-124.
Загинайло, А. Г., Гребёнкин, В. Н. 1984. Классификация
ранних серебряных монет Истрии. Нумизматика и
эпиграфика, XIV, c. 23-39.
Зограф, А. Н. 1957. Монеты Ольвии из раскопок в Луза-
новке 1939 года. Материалы по археологии Северного
Причерноморья, 1, с. 97-101.
Носова, Л. В. 2014. Тира середины I в.н.э.: политическая
история по нумизматическим данным. Stratum plus,
6, c. 315-326.
Нудельман, А. А. 1969. Античный клад из с. Лэргуца.
Труды Государственного историко-краеведческого му-
зея (Кишинев), II, с. 129-134.
Нудельман, А. А. 1969а. Монеты Истрии и Тиры из с. Дороц-
кое. Труды Государственного историко-краеведческого
музея (Кишинев), II, с. 121-128.
Нудельман, А. А. 1976. Топография кладов и находок
единичных монет. Археологическая карта Молдавии,
8, с. 117-132.
Нудельман, А. А. 1985. Очерки истории монетного обра-
щения в Днестровско-Прутском регионе. Кишинев:
Штиинца.
Придик, Е. М. 1902. Анадольский клад золотых статеров.
Известия Археологической Комиссии, 3, с. 58-92.
Редина, Е. Ф. 2013. Кошары. В: Бруяко, И. В., Самойло-
ва, Т. Л. Древние культуры Северо-Западного Причер-
номорья. Одесса: СМИЛ.
Сергеев, Г. П. 1966. Оланештский античный клад. Вест-
ник древней истории, 2, с. 132-142.
Топал, Д. А., Чореф, М. М., Синика, В. С. 2017. Клад
серебряных истрийских монет из Резен. Stratum plus,
3, с. 129-138.
Шервуд, Е. А. 1988. От англо-саксов к англичанам. Мо-
сква: Наука.
Dima, M. 2013. Monedele de argint ale cetăţii Istros in epoca
elenistică. SCN, s.n., IV (XVI), p. 7-72.
Levinschi, A. 1997. Un tezaur monetar de la Stolniceni
(considerații preliminare). Tyragetia, IV-V, p. 319-324.
Preda, C. 1998. Istoria monedei în Dacia preromană. Bucureşti:
Editura Enciclopedică.
Renţea, Е., Poenaru-Bordea, Gh. 2003. Un important tezaur de
monede de argint istriene şi tetradrachme postume Filip
II, originali şi imitaţii fidile. In: Eugen Nicolae (red. resp.)
Simpozion de numismatică: Dedicat împlinirii a 125 de ani
de la proclamarea independenţei României, Chişinău, 24-26
septembrie 2002. Bucureşti: Editura Enciclopedică, p. 9-31.
Seyrig, H. 1969. Date et circonstances du trésor d’Anadol. RN,
11, 40–45.
Received 01.11.2020
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 410
конкретною історичною подією — походом Зопіріона. Незважаючи на те, що до цих пір існує думка згідно з яким,
грошові скарби можуть бути використані як доказ розвитку товарно-грошових відносин, все ж слід визнати, що в
даному випадку, швидше можна стверджувати зворотне. Всі монети входили до складу цих скарбів були зроблені
з дорогоцінних металів. І, таким чином, ці збори представляли собою по суті зібрання скарбів, або свого роду
валютний депозитарій, який можна було використовувати для конвертації і грошових операцій тільки у великому
античному центрі. Про початок повноцінного грошового обігу в північно-західному Причорномор’ї можна гово-
рити тільки стосовно пізнього античного періоду, не раніше IV ст. до н. е.
К л ю ч о в і с л о в а: монети, клади, Північно-Західне Причорномор’я, скіфи, фракійці, Тіра, Картал.
И. В. Бруяко
Доктор исторических наук, директор Одесского археологического музея НАН Украины,
ORCID 0000-0001-6359-2806, ibruyako@yandex.ru
СПЕЦИФИКА ТОРГОВО-ЭКОНОМИЧЕСКИХ ОТНОШЕНИЙ
В СЕВЕРО-ЗАПАДНОМ ПРИЧЕРНОМОРЬЕ В АНТИЧНУЮ ЭПОХУ
Статистика нумизматических находок на археологических памятниках Северо-Западного Причерноморья (Рис.
1) античного периода (Pис. 2) позволяет сделать вывод, согласно которому на протяжении почти всей этой эпохи
денежного обращения в регионе практически не существовало. Если не принимать во внимание полисные
центры (Тира, Никоний), то на всех остальных поселениях число монетных находок минимальное — чаще всего,
1—2 монеты. Подобная ситуация характерна не только для поселений дальнего Барбарикума, но даже для тех
населённых пунктов, которые находились в непосредственной близости к полису и входили в его сельскую окру-
гу. Причём, сельские поселения округи Никония и Тиры, где были обнаружены монеты, составляют ничтожно
малое число (Рис. 2). Относительно большое число монет найдено в Кошарах. Все они отчеканены в Ольвии.
Данный феномен объясняется, во-первых, сугубо аграрной хозяйственной ориентацией этого поселка, а, во-
вторых, его принадлежностью к ольвийскому полису.
Вместе с тем, в регионе известны находки относительно крупных монетных кладов, а также кладов, смешан-
ного, монетно-вещевого типа. Любопытно, что все они датируются доримским временем. И, примерно половина
из них связывается с конкретным историческим событием – походом Зопириона. Несмотря на то, что до сих
пор бытует мнение согласно которому, денежные клады могут быть использованы как доказательство развития
товарно-денежных отношений, всё же следует признать, что в данном случае, скорее можно утверждать обратное.
Все монеты, входившие в состав этих кладов, были сделаны из драгоценных металлов. И, таким образом, эти со-
брания представляли собой по сути собрания сокровищ, или своего рода валютный депозитарий, который можно
было использовать для конвертации и денежных операций только в крупном античном центре. О начале полно-
ценного денежного обращения в Северо-Западном Причерноморье можно говорить только применительно к по-
зднему античному периоду, не ранее IV в. до н. э.
К л ю ч е в ы е с л о в а: монеты, клады, Северо-Западное Причерноморье, скифы, фракийцы, Тира, Картал.
References
Bondar’, R. D., Bulatovič, S. A. 2001-2002. Orlovskoe gorodišče v pamjatnikakh numismatiki. Stratum plus, 6, p. 171-182.
Bruyako, I. V., Nazarova, N. P., Petrenko, V. G. 1991. Drevnie kulturnye landshafty na juge Tiligulo-Dnestrovskogo mezhdurechja
po dannym aerofotosiemki. In: Vančugov, V. P. (ed.) Severo-Zapadnoe Prichernomorie - kontaktnaja zona drevnikh kultur
(North-Western Black Sea Region - Contact Zone of the Ancient Cultures). Kyiv: Naukova dumka, p. 37-44.
Bruyako, I. V., Sekerskaja, E. P. 2016. Očerki ekonomiki naselenija Severo-Zapadnogo Prichernomor’ja v antičnuju epochu. Odessa:
Irbis.
Bulatovič, S.A. 1970. Klad kizikinov iz Orlovki. Vestnil Drevnej Istorii, 2, p. 73-86.
Diamant, E. I. 1978. Monetnye nakhodki Kosharskogo poselenija (K voprosu o zapadnoi granites olvijskogo polisa). In:
Karyshkovskij, P. O. (ed.) Arkheologicheskie issledovanija Severo-Zapadnogo Prichernomoriia. Kyiv: Naukova dumka, p. 241-
249.
Gudkova, A. V. 1999. I-IV vv. v Severo-Zapadnom Prichernomoriie (kultura osedlogo naselenija). Stratum plus, 4, p. 235-404.
Nosova, L. V. 2014. Tira serediny I v. n. e.: polytičeskaja istorija po numizmatičeskim dannym. Stratum plus, 6, p. 315-326.
Nudelman, A. A. 1969. Antičnyi klad iz s. Lărguța. Trudy Gosudarstvennogo istoriko-kraevedcheskogo muzeja (Kishinev), II, p. 129-
134.
Nudelman, A. A. 1969a. Monety Istrii i Tiry iz s.Dorotskoe. Trudy Gosudarstvennogo istoriko-kraevedcheskogo muzeja (Kishinev),
II, p. 121-128.
Nudelman, A. A. 1976. Topographija kladov i nakhodok edinichnykh monet. Arkheologicheskaja karta Moldavii, 8, p. 117-132.
Nudelman, A. A. 1985. Očerki istorii monetnogo obraščenija v Dnestrovsko-Prutskom regione. Kishinev: Štiintsa.
Pridik, E. M. 1902. Anadolskij klad zolotykh staterov. Izvestija Arkheologicheskoi Komissii, 3, p. 58-92.
Redina, E. F. 2013. Koshary. In: Bruyako, I. V., Samoilova, T. L. (eds.) Drevnie kultury Severo-Zapadnogo Prichernomoriia. Odessa:
SMIL, p. 583-596.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 4 11
Sergeev, G. P. 1966. Olaneshtskij antichnyi klad. Vestnil Drevnej Istorii, 2, p. 132-142.
Šervud, E. A. 1988. Ot anglo-saksov k angličanam. Moskva: Nauka
Topal, D. A., Čoref, M. M., Sinika, V. S. 2017. Klad serebrjanych istrijskich monet iz Rezen. Stratum plus, 3, p. 129-138.
Zaginailo, A. G., Nudelman, A. A. 1971. Dorotskij klad drenegrečeskikh serebrjanykh monet IV v. do n. e. Materialy po arkheologii
Severnogo Prichernomor’ja, 7, p. 122-124.
Zaginajlo, A. G., Grebenkin, V. N. 1984. Klassifikacija rannich serebrjanych monet Istrii. Numizmatika i epigraphika, XIV, p. 23-
39.
Zograf, A. N. 1957. Monety Ol’vii iz raskopok v Luzanovke 1939 goda. Materialy po arkheologii Severnogo Prichernomor’ja, 1, p.
97-101.
Dima, M. 2013. Monedele de argint ale cetăţii Istros in epoca elenistică. SCN, s.n., IV (XVI), p. 7-72.
Levinschi, A. 1997. Un tezaur monetar de la Stolniceni (considerații preliminare). Tyragetia, IV-V, p. 319-324.
Preda, C. 1998. Istoria monedei în Dacia preromană. Bucureşti: Editura Enciclopedică.
Renţea, Е., Poenaru-Bordea, Gh. 2003. Un important tezaur de monede de argint istriene şi tetradrachme postume Filip II, originali
şi imitaţii fidile. In: Eugen Nicolae (red. resp.) Simpozion de numismatică: Dedicat împlinirii a 125 de ani de la proclamarea
independenţei României, Chişinău, 24-26 septembrie 2002. Bucureşti: Editura Enciclopedică, p. 9-31.
Seyrig, H. 1969. Date et circonstances du trésor d’Anadol. RN, 11, 40–45.
|
| id | arheologia-com-ua-article-229 |
| institution | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| issn | 2616-499X |
| keywords_txt_mv | |
| language | English |
| last_indexed | 2026-08-07T01:03:41Z |
| publishDate | 2020 |
| publisher | Institute of Archaeology NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | arheologiacomua/9b/1a839c622f6c980add2b7d18b8d5bb9b.pdf |
| spelling | arheologia-com-ua-article-2292020-12-18T06:35:30Z Specifics of Trade-Economic Relations Within the North-Western Black Sea Region in the Antiquity Специфика торгово-экономических отношений в Северо-Западном Причерноморье в античную эпоху Специфіка торгово-економічних відносин у Північно-Західному Причорномор’ї в античну епоху Bruiako, Ihor сoins, hoards, North-Western Black Sea Region, Scythians, Thracians, Tyras, Kartal монеты, клады, Северо-Западное Причерноморье, скифы, фракийцы, Тира, Картал монети, клади, Північно-Західне Причорномор’я, скіфи, фракійці, Тіра, Картал In the article the specifics of coins circulation and the role of money in the trade-economic relations in the North-Western Black Sea Region in the antiquity are analyzed. Some coins distinctions in the ancient Greek period and Roman time are noted. Статистика нумизматических находок на археологических памятниках Северо-Западного Причерноморья (Рис. 1) античного периода (Pис. 2) позволяет сделать вывод, согласно которому на протяжении почти всей этой эпохи денежного обращения в регионе практически не существовало. Если не принимать во внимание полисные центры (Тира, Никоний), то на всех остальных поселениях число монетных находок минимальное — чаще всего, 1—2 монеты. Подобная ситуация характерна не только для поселений дальнего Барбарикума, но даже для тех населённых пунктов, которые находились в непосредственной близости к полису и входили в его сельскую округу. Причём, сельские поселения округи Никония и Тиры, где были обнаружены монеты, составляют ничтожно малое число (Рис. 2). Относительно большое число монет найдено в Кошарах. Все они отчеканены в Ольвии. Данный феномен объясняется, во-первых, сугубо аграрной хозяйственной ориентацией этого поселка, а, во-вторых, его принадлежностью к ольвийскому полису. Вместе с тем, в регионе известны находки относительно крупных монетных кладов, а также кладов, смешанного, монетно-вещевого типа. Любопытно, что все они датируются доримским временем. И, примерно половина из них связывается с конкретным историческим событием – походом Зопириона. Несмотря на то, что до сих пор бытует мнение согласно которому, денежные клады могут быть использованы как доказательство развития товарно-денежных отношений, всё же следует признать, что в данном случае, скорее можно утверждать обратное. Все монеты, входившие в состав этих кладов, были сделаны из драгоценных металлов. И, таким образом, эти собрания представляли собой по сути собрания сокровищ, или своего рода валютный депозитарий, который можно было использовать для конвертации и денежных операций только в крупном античном центре. О начале полноценного денежного обращения в Северо-Западном Причерноморье можно говорить только применительно к позднему античному периоду, не ранее IV в. до н. э. Статистика нумізматичних знахідок на археологічних пам’ятках Північно-Західного Причорномор’я (Рис. 1) античного періоду (Рис. 2) дозволяє зробити висновок, згідно з яким протягом майже всієї цієї епохи грошового обігу в регіоні практично не існувало. Якщо не брати до уваги полісні центри (Тіра, Никоній), то на всіх інших поселеннях число монетних знахідок мінімальне — найчастіше, 1—2 монети. Подібна ситуація характерна не тільки для поселень далекого Барбарикума, але навіть для тих населених пунктів, які знаходилися в безпосередній близькості до полісу і входили в його сільську округу. Причому, сільські поселення округи Никонія і Тіри, де були виявлені монети, складають мізерно мале число (Рис. 2). Відносно велике число монет знайдено в Кошарах. Всі вони викарбувані в Ольвії. Даний феномен пояснюється по-перше, суто аграрною господарською орієнтацією цього селища, а, по-друге, його приналежністю до ольвійського полісу. Разом з тим, в регіоні відомі знахідки щодо великих монетних скарбів, а також скарбів, змішаного, монетно-речового типу. Цікаво, що всі вони датуються доримським часом. І, приблизно половина з них пов’язується з конкретною історичною подією — походом Зопіріона. Незважаючи на те, що до цих пір існує думка згідно з яким, грошові скарби можуть бути використані як доказ розвитку товарно-грошових відносин, все ж слід визнати, що в даному випадку, швидше можна стверджувати зворотне. Всі монети входили до складу цих скарбів були зроблені з дорогоцінних металів. І, таким чином, ці збори представляли собою по суті зібрання скарбів, або свого роду валютний депозитарій, який можна було використовувати для конвертації і грошових операцій тільки у великому античному центрі. Про початок повноцінного грошового обігу в північно-західному Причорномор’ї можна говорити тільки стосовно пізнього античного періоду, не раніше IV ст. до н. е. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2020-12-14 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/229 10.15407/archaeologyua2020.04.005 Arheologia; No 4 (2020): Arheologia; 5-11 Археологія ; № 4 (2020): Arheologia; 5-11 Археология; № 4 (2020): Arheologia; 5-11 2616-499X 0235-3490 10.15407/archaeologyua2020.04 en https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/229/216 |
| spellingShingle | монети клади Північно-Західне Причорномор’я скіфи фракійці Тіра Картал Bruiako, Ihor Специфіка торгово-економічних відносин у Північно-Західному Причорномор’ї в античну епоху |
| title | Специфіка торгово-економічних відносин у Північно-Західному Причорномор’ї в античну епоху |
| title_alt | Specifics of Trade-Economic Relations Within the North-Western Black Sea Region in the Antiquity Специфика торгово-экономических отношений в Северо-Западном Причерноморье в античную эпоху |
| title_full | Специфіка торгово-економічних відносин у Північно-Західному Причорномор’ї в античну епоху |
| title_fullStr | Специфіка торгово-економічних відносин у Північно-Західному Причорномор’ї в античну епоху |
| title_full_unstemmed | Специфіка торгово-економічних відносин у Північно-Західному Причорномор’ї в античну епоху |
| title_short | Специфіка торгово-економічних відносин у Північно-Західному Причорномор’ї в античну епоху |
| title_sort | специфіка торгово-економічних відносин у північно-західному причорномор’ї в античну епоху |
| topic | монети клади Північно-Західне Причорномор’я скіфи фракійці Тіра Картал |
| topic_facet | сoins hoards North-Western Black Sea Region Scythians Thracians Tyras Kartal монеты клады Северо-Западное Причерноморье скифы фракийцы Тира Картал монети клади Північно-Західне Причорномор’я скіфи фракійці Тіра Картал |
| url | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/229 |
| work_keys_str_mv | AT bruiakoihor specificsoftradeeconomicrelationswithinthenorthwesternblacksearegionintheantiquity AT bruiakoihor specifikatorgovoékonomičeskihotnošenijvseverozapadnompričernomorʹevantičnuûépohu AT bruiakoihor specifíkatorgovoekonomíčnihvídnosinupívníčnozahídnomupričornomorívantičnuepohu |