Мезолітичні мисливці та рибалки Надпоріжжя за матеріалами поселення Огрінь

Zalizniak, Leonid L.

doi:10.15407/archaeologyua2018.03.003

Мезолітичні мисливці та рибалки Надпоріжжя за матеріалами поселення Огрінь

The famous Mesolithic settlement Ihren 8 in Central Ukraine on the bank of the Dnipro River was excavated by D. Telehin, L. Zalizniak, D. Nuzhnyi in 1973—1976, 1978, 1982, 1986, 1988, 1990. The settlement consisted of 10 large deepened into the ground dwellings located along the river bank. The rema...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в:	Археологія
Дата:	2018
Випуск:	3
Сторінки:	3-19
ISSN:	2616-499X
Автори та афіліації:	Leonid L. Zalizniak — Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine
Автор:	Zalizniak, Leonid L.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2018
Теми:	Огрінь мезоліт заглиблені житла кукрецька культура берегові мисливці та рибалки етнографічні аналогії.
Онлайн доступ:	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/23
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Chemistry, Physics and Technology of Surface
Завантажити файл:

Репозитарії

Chemistry, Physics and Technology of Surface

_version_	1872824333186891776
author	Zalizniak, Leonid L.
author_facet	Zalizniak, Leonid L.
author_institution_txt_mv	[ { "author": "Leonid L. Zalizniak", "institution": "Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine", "orcid": "" } ]
author_sort	Zalizniak, Leonid L.
baseUrl_str	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai
collection	OJS
container_end_page	19
container_issue	3
container_start_page	3
container_title	Археологія
container_volume
datestamp_date	2019-12-04T18:17:25Z
description	The famous Mesolithic settlement Ihren 8 in Central Ukraine on the bank of the Dnipro River was excavated by D. Telehin, L. Zalizniak, D. Nuzhnyi in 1973—1976, 1978, 1982, 1986, 1988, 1990. The settlement consisted of 10 large deepened into the ground dwellings located along the river bank. The remains of dwellings looked like the rounded-shaped lenses of dark sand of 6,0—9,0 m in diameter and filling of 0,5—1,0 m thick. Most of them had been partly destroyed by the river. Inside the dwellings there were a lot of microlithic flint artefacts, bone tools and bones of animals (auroch, red deer, elk, horse, boar, fox, wolf, hare), swimming birds, fish and cockleshells. Flint and bone artifacts from Ihren 8 are typical for Kukrek Mesolithic culture of South Ukraine. For microlithic flint industry of the site a perfect micro-blade technique, pencil-shaped pressure flaking cores, numerous round-shaped scrapers, flake burins and Kukrek-type insets are typical. Among bone tools there are typical spearheads with slots for microblade insets. There were also found numerous points, awls, borers, adzes and arrowheads made of cracked bird bones. Several tools have the geometric ornament on surface. The site is dated by Boreal period of Holocene due to the radiocarbon dating (8th ka BCE). The deepened dwellings of the Mesolithic settlement Ihren 8 have the analogies in dwelling structures of other Mesolithic sites (for example, Viazivok 4A site in Poltava Region in Ukraine, Jasztelek site in Hungary) and also in winter semi-dugouts of Siberian people well-known under name “ground tent” or “golomo”. Obviously Ihren 8 dwellings were round in section, deepened into the ground up to 1,0 m, with conical wooden frame covered with reed and turf. According to archaeological and ethnography parallels such large deepened dwellings used as the winter dwellings for several small families of hunters and fishermen of the Dnipro River valley. During the warm seasons small families moved to the individual light dwellings on the river bank.
doi_str_mv	10.15407/archaeologyua2018.03.003
first_indexed	2026-08-07T01:01:05Z
format	Article
fulltext	ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 3 3 Статті © Л.Л. Залізняк, 2018 Л.Л. Залізняк * МЕЗОЛІТИЧНІ МИСЛИВЦІ ТА РИБАЛКИ НАДПОРІЖЖЯ ЗА МАТЕРІАЛАМИ ПОСЕЛЕННЯ ОГРІНЬ 8 УДК 903.4'12(477.63)«633» * ЗАЛІЗНЯК Леонід Львович — доктор історичних наук, професор, заввідділу кам’яної доби І нституту археології НАН України, zaliznyakl@ukr.net https://doi.org/10.15407/archaeologyua2018.03.003 Статтю присвячено численним житловим конструк- ціям унікальної збереженості мезолітичного поселення Огрінь 8, що на східній околиці м. Дніпра. Запропоновано реконструкцію способу життя та річний господарський цикл мезолітичних мисливців та рибалок Надпоріжжя. К л ю ч о в і с л о в а: Огрінь, мезоліт, заглиблені житла, кукрецька культура, берегові мисливці та рибалки, ет- нографічні аналогії. Україна відома значною кількістю мезолітич- них пам’яток. К ілька поколінь дослідників протягом останніх 100 років відкрили і дослі- дили велику кількість мезолітичних стоянок, що належать до понад десятка різноманітних культурних єдностей мезоліту Європи. До чис- ла найцікавіших мезолітичних пам’яток краї- ни належить відоме поселення Огрінь 8 розта- шоване при впадінні р. Самара в Дніпро. Переважна більшість мезолітичних сто- янок Європи розташована на краю піща- них надзаплавних терас або дюнних узвиш у заплавах річок. Залягання в піщаних від- кладах не сприяє збереженню культурних шарів стоянок, зокрема житлових та гос- подарчих об’єктів, фауністичних решток. Щасливим винятком із цього правила є по- селення Огрінь 8. Наукова цінність пам’ятки полягає, перш за все, у залишках котлованів численних заглиблених у землю жител. До- бра збереженість житлових конструкцій та решток життєдіяльності в них, значна кіль- кість об’єктів, що тривалий час розкопува- лися різними дослідниками, робить стоянку Огрінь 8 унікальною в мезоліті Центрально- Східної Європи. Разом з тим, результати цих досліджень все ще маловідомі вітчизняним та зарубіжним археологам, що спонукало до написання цієї статті. Історія дослідження Поселення розташоване на піщаному мисі при впадінні р. Самара в Дніпро на східній околиці м. Дніпра. До Другої світової війни місцевість носила назву Огрінь, що пізніше трансформу- валася в російську версію топоніму — Ігрень, Ігренський півострів. Висловлене припущен- ня, що топонім має тюркське походження і в перекладі значить «зле, прокляте місце». Інша версія, що Огрінь значить «пасовисько огирів», тобто жеребців. Однак не виключено, що сам термін «огир» — теж тюркського походження і дослівно значить «злий кінь». Поселення виявлено М.О. Міллером на по- чатку 30-х рр. ХХ ст. у процесі обстеження бе- регів майбутнього водосховища, що утворило- ся завдяки будівництву Дніпрогесу. Згаданий дослідник при відкритті пам’ятки зробив за- чистку берега (Міллер 1935), а також провів не- великі розкопки в 1942 р. У 1945, 1946 рр. сто- янку досліджував А.В. Добровольський (1949). У процесі розкопок стоянки на площі 50 м2 ви- явлена складна стратиграфія з культурними нашаруваннями від мезоліту до Київської Русі включно. У нижньому мезолітичному шарі до- слідник виявив скупчення спаленого очерету та рештки обвуглених жердин, які інтерпрету- вав як залишки каркасу куреня. Головні відкриття на стоянці сталися під час тривалих робіт експедиції І нституту археоло- гії АН УРСР під керівництвом Д.Я. Телегіна у 1973—1976, 1978, 1982, 1986, 1988, 1990 рр. Три- валий час у складі експедиції працювали ав- тор та Д.Ю. Нужний. Протягом 70—80-х рр. на пам’ятці досліджено понад 1000 м2 мезолітично- го поселення з рештками 10 житлових об’єктів з яскравим крем’яним та кістяним інвентарем ме- золітичної доби (рис. 1). Результати дослідження мезолітичної стоянки Ігрень 8 Д.Я. Телегін видав у авторській монографії 2002 р. (Телегін 2002), матеріали з якої лягли в основу цієї статті. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 34 Крем’яний інвентар Крем’яний інвентар із жител мезолітичного поселення Огрінь 8 являє собою яскравий приклад крем’яної індустрії кукрецької куль- тури (рис. 2, 3). Судячи з характерної жовтої підкірки на кременях, сировиною для виго- товлення знарядь на стоянці слугував кремінь із відомого канівського родовища. Воно роз- ташоване за 300 км угору по Дніпру від посе- лення, північніше м. Канів, на правому бере- зі річки навпроти м. Переяслав. Тут біля під- ніжжя мальовничих Канівських гір, відомих у геології під назвою Канівська дислокація, роз- ташовані відслонення жовен природного кре- меню, вкритих чорною кіркою, що має ха- рактерну жовто-коричневу підкірку. Єдине на Середньому та Н ижньому Дніпрі родовище кременю, було джерелом сировини для виго- товлення знарядь мешканців відомих верхньо- палеолітичних стоянок мисливців на мамонтів Гінці, Межиріч, Добранічівка, Семенівка, а та- кож мезолітичних мисливців та рибалок Над- поріжжя, зокрема і мешканців Огріні 8. Загалом кременів у житлах знайдено не над- то багато — близько 2500 екз. на 10 житлових об’єктів. К рем’яний інвентар пам’ятки харак- теризується високим ступенем мікролітичнос- ті, значним вмістом правильних пластинок і завершених знарядь, порівняно з відходами крем’яного виробництва (відщепами). Цей фак- тор, як і значний ступінь спрацьованості нукле- усів та нечисленність останніх, свідчить про де- фіцит крем’яної сировини на стоянці. Саме цим фактором пояснюється надзвичайно високий відсоток у колекції ретушованих знарядь (500 екз. або 40 % комплексу) та пластинок (865 екз. — 36 %). Останніх майже стільки як відходів вироб- ництва (відщепів, лусок, уламків кременю). Се- редня ширина пластин комплексу 0,6—1,6 см. У колекції домінують спрацьовані олівце- подібні нуклеуси для відтискних мікропластин. Більшість з них із тильного боку зберігають рештки природньої кір- ки або ребра, оформленого попере- чною підтескою (рис. 2, 32; 3, 14). «Олівці» супроводжуються харак- терними сколами оживлення пло- щадки — авіважами або «таблет- ками». Скребачки і різці пам’ятки виготовлялися на масивних відще- пах, для отримання яких слугували спеціальні багатоплощинні нукле- уси для грубих відщепів. З олівцеподібних нуклеусів шляхом від- тиску отримували правильно огранені мікро- пластини для виготовлення вкладенів у пази кістяних наконечників метальної зброї, перш за все, дротиків. Один довгий край мікропла- тівки, перед фіксацією за допомогою смоли в пазу кістяного наконечника, притуплювали дрібною, жемчужною ретушшю (рис. 2, 19; 3, 8, 9, 11, 12). Зазначимо, що на кукрецьких сто- янках басейну Південного Бугу Добрянка 1, 2, 3 та Абузова Балка подібні мікроліти виготов- лялися за допомогою не дрібної, а крутої рету- ші, що глибоко заходила в тіло заготовки. Окрім мікровкладенів із притупленим краєм у колекції наявні кілька мікропластин зі ско- шеним дрібною ретушшю кінцем (рис. 3, 12). Подібні мікроліти властиві кримському кукре- ку, де вони отримали назву фатьмакобинських вістер. Вони менш численні на кукрецьких пам’ятках Надазов’я (Кам’яна Могила) та Пів- денного Бугу (Добрянка 1, 2, 3). Одиничними екземплярами в мікронаборі пам’ятки пред- ставлені дрібні симетричні трапеції (рис. 2, 17; 3, 10). П’ятьма екземплярами представлені ха- рактерні яніславицькі вістря, виготовлені у мі- крорізцевій техніці (рис. 2, 33; 3, 7). Однак визначальним виробом крем’яного комплексу стоянки є кукрецький вкладень, що являє собою перетин досить масивної пласти- ни шириною 1,0—1,5 см із підтескою плас- кою ретушшю черевця і кутами нерідко зріза- ними ретушшю зі спинки чи різцевим сколом (рис. 2, 1—13; 3, 1—6). Трасолог Г.В. Сапожни- кова дійшла висновку, що кукрецькі вкладні використовувалися як стругальні ножі по кіст- ці (Сапожникова, Сапожников 1992). Можли- во ними стругали кістяні стрижні для прита- манних К укреку пазових наконечників, а та- кож досить численних на кукрецьких стоянках проколок та інших кістяних виробів (рис. 4, 1—6; 5, 15—18). Не виключена можливість їх- нього використання в якості доліт по дереву й кістці. Рис. 1. Огрінь 8. План поселення ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 3 5 Рис. 2. Огрінь 8 — 1976. Житло 5. Крем’яний інвентар ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 36 Численні скребачки складають чверть усіх знарядь пам’ятки. Більшість із них виготов- лена з відщепів. Вони часто мають округло- подібну форму і високий профіль (рис. 2, 34—46; 3, 21—26). Різців вдвічі менше ніж скребачок. Серіями представлені різці на куті зламаної пластини (рис. 2, 14, 15, 23, 24, 27; 3, 29—34), менш численні бічні ретушні вироби. Присутні своєрідні кукрецькі різці, що виготовлялися з масивних аморфних від- щепів шляхом нанесення на їхні кути плас- ких різцевих сколів у бік черевця (рис. 2, 25, 28; 3, 27, 28). Постійним, хоча й нечислен- ним, компонентом є свердла (рис. 2, 29—31; 3, 13). Найчисленнішою серією серед знарядь представлені пластини з ретушшю та їхні улам- ки, які складають 43 % від усіх знарядь із ре- тушшю (рис. 2, 50—57; 3, 5). Кістяний інвентар Серед численних остеологічних решток тва- рин у мезолітичних житлах знайдено понад 150 виробів із кістки та рогу, переважно в уламках. Найвиразнішими кістяними виробами стоянки Огрінь 8 є наконечники дротиків із пазами для крем’яних вкладенів (рис. 3, 15—18; 4, 1—6; 5, 5). Вони діляться на два головні типи: округлі в перетині веретеноподібні (рис. 3, 16,17; 4, 1—4) та пласкі (рис. 3, 15,18; 4, 5, 6). Веретеноподіб- ні наконечники зі стінок трубчастих кісток кін- цівок великих копитних (тур) мали довжину до 15 см при товщині 0,7—1,0 см (рис. 4, 1—3). Ві- домі вироби з одним довгим пазом по всій до- вжині або з одним, двома і навіть чотирма ко- роткими пазами біля вістря (рис. 4, 1—4). Різ- новидністю веретеноподібних наконечників є овальні в перетині вістря з пазами (рис. 4, 6). Рис. 3. Огрінь 8. Крем’яний інвентар ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 3 7 Рис. 4. Огрінь 8. Кістяний інвентар ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 38 Пласкі наконечники виготовлялися з ши- рокої пластини стінки трубчастої кістки і мали два глибокі (до 2,0 мм) пази для крем’яних мікропластин-вкладнів уздовж довгих кра- їв (рис. 3, 18; 4, 6). Такі наконечники ретель- но шліфувалися і вкривалися вирізаним орна- ментом у вигляді дрібного зигзага чи ромбів (рис. 4, 6). Уламок подібного наконечника зна- йдено в крижовій кістці поховання з могиль- ника Василівка ІІІ у Надпоріжжі. На пам’ятці знайдено 45 дрібних вістер, виготовлених із розколотих трубчастих кіс- ток птахів шляхом загострення одного кінця (рис. 4, 7—11; 5, 2, 3). Можливо саме такі кіс- тяні вістря слугували наконечниками стріл ку- крецьким мисливцям. Тесла виготовлені з трубчастих кісток вели- ких копитних. Вони асиметричні в профілі й ма- ють заокруглене жолобчасте пришліфоване лезо (рис. 4, 18; 5, 8). Вірогідно вставлялися в колін- часте дерев’яне руків’я чи спеціальну рогову муф- ту. На стоянці знайдено три уламки таких муфт для кістяного тесла або кам’яного леза (так зва- ні «мотики») з отвором діаметром 2,0—3,0 см для Рис. 5. Огрінь 8. Кістяний та кам’яний інвентар ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 3 9 дерев’яного руків’я (рис. 4, 15; 5, 7). Рогові муфти досить великі, мають сліди забитості на обуху. Найбільше на стоянці знайдено так званих шил-проколок — понад 50 екз. Вони виготов- лені з трубчастих кісток, мають пришліфова- не вістря й потовщений протилежний кінець, який зазвичай є епіфізом кістки. Поділяються на дві групи: невеликі власне шила (рис. 4, 7, 8, 12, 19) і значні за розміром проколки — «кин- джали» (рис. 4, 13, 14; 5, 6). Серед кістяних знарядь стоянки Огрінь 8 знайдені нечисленні лопаточки, лощила, ві- стря, уламок рибальського гачка та однозубого гарпуна. Серед рибальських знарядь — двобіч- но загострена жерлиця, два важки до вудочок із талькового сланцю (рис. 4, 17), 2 блешні з пер- ламутру мушель, багато кісток зі слідами оброб- ки. Знайдені підвіски із зубів коня, уламки кіс- ток із геометричним орнаментом (рис. 4, 6, 16). На поселенні Огрінь 8 знайдені численні округлі в плані і пласкі в перетині гранітні дис- ки діаметром у середньому 5,0—7,0 см при тов- щині 1,0—2,0 см (рис. 5, 10). Висловлена думка про їхню поліфункціональність, що передба- чає їхнє використання як інструментів для ви- довбування човнів із колод, грузил до ставних сітей, а можливо і знаряддя для копання кот- лованів жител (Залізняк 1998, с. 98). Для жител стоянки Огрінь 8 отримана вели- ка серія радіокарбонових дат. Найдостовірніші з них дозволяють датувати пам’ятку бореаль- ним періодом голоцену. Огрінь 8, жит. 4 кістка 8695 + 45 ВР GrA 33112 Огрінь 8, жит. 8 кістка 8880 + 45 ВР GrA 33113 Огрінь 8, жит. 8 кістка 7950 + 45 ВР OxA 17491 Житла Численні заглиблені в ґрунт житла стоянки Огрінь 8 розташовувалися уздовж краю піща- ного мису на висоті 5,0—7,0 м над заплавою Дніпра та р. Самари (рис. 1). К оли внаслідок будівництва греблі Дніпрогесу утворилося во- досховище і рівень води піднявся, то поверхня мису опинилася на висоті 4,0 м над плесом, а край узвишшя почав інтенсивно розмиватися Рис. 6. Огрінь 8 — 1974. План (1) та профіль (2) житла І, за Д.Я. Телегіним. Умовні знаки: 1 — кістка і ріг; 2 — кремені; 3 — вогнище; 4 — камені; 5 — горілий очерет і хмиз; 6 — дерн; 7 — верхній гумус з давньоруськими матеріалами; 8 — сірий пісок з керамікою енеоліту—бронзи; 9 — нижній гумус з неолітичними та мезолітичними матеріалами; 10 — заповнення землянки (попелястий пісок з черепашками у верхній частині); 11 — материковий пісок ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 310 річкою, особливо під час весняних повеней. У берегових урвищах мису відкрилися котловани мезолітичних напівземлянок, що являли собою лінзи сірого від попелу піску з крем’яними та кістяними артефактами. Котловани впущені з мезолітичного шару в білий стерильний пісок, який підстилає голоценовий ґрунт (рис. 6, 2). Вісім із десяти котлованів жител різною мі- рою зруйновані розмивом берегу. Повністю збереглися лише два житлові об’єкти — жит- ла 5 та 10. Житло 5 стоянки Огрінь 8, що було дослі- джене у 1976 р., дає яскравий приклад жит- лобудування кукрецького населення Н адпо- Рис. 7. Огрінь 8 — 1976. План та профіль житла 5. Умовні позначення: План житла: 1 — вуглисті плями на дні житла; 2 — кістки тварин; 3 — кордон лінзи заповнення житла; 4 — кор- дон поширення шару мушлів у верхній частині заповнення; 5 — контури вогнищ; 6 — пластинка; 7 — відщепи; 8 — скребачка; 9 — різець; 10 — нуклеус Профіль житла: I — навіяний вітром сучасний пісок; II — верхній гумус з давньоруськими рештками ХII ст.; III — світлий гумус з рештками доби енеоліту-бронзи; IV — чорний нижній гумус з неолітичною керамікою та мі- кролітичним кременем; V — сіре попелясте заповнення житла; VI — білий стерильний пісок I II III IV V VI ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 3 11 ріжжя (Телегін 2002, Залізняк 2005, с. 76—80). Схоже, воно являло собою напівземлянку за- глиблену в материковий пісок із рівня нижньої частини гумусу атлантичного періоду голоце- ну (рис. 7). Котлован житла фіксувався в гори- зонтальній зачистці на тлі материка як овальна пляма 8,2 × 7,3 м сірого від попелу і вуглинок піску. Краї заглиблення досить круті, а просте- жене на глибині 0,7 м дно було вкрите шаром обгорілого очерету, що спікся з піском. Н ай- більше знахідок (кремені, кістки) знайдено в придонній частині. Н а дні зафіксовані пля- ми чорного, вуглистого піску, які, схоже, утво- рилися внаслідок згорання очеретяної крів- лі житла (рис. 7). Принаймні аналогічні скуп- чення вуглистого піску на дні житла 1 (рис. 6, 2), дослідженого на Огріні 8 у 1974 р., зберегли структуру стебел очерету. Два скупчення попе- лу на дні котловану напівземлянки, можливо, є рештками вогнищ. У верхніх горизонтах за- повнення траплялися мушлі прудянки, які су- цільним шаром перекривали північно-західну частину котловану (рис. 7). Решта досліджених на стоянці Огрінь 8 жит- лових структур аналогічні описаним (рис. 8; 9). Подібні споруди відомі на інших мезолітичних та неолітичних пам’ятках із кукрецьким кре- менем Н адпоріжжя — на островах К ізлевий, Шулаїв, Сурський та ін. Рештки десяти заглиблених у землю житло- вих об’єктів стоянки Огрінь 8, як і аналогічні їм залишки зі стоянок на островах порожистої частини Дніпра таких, як Сурський (пункт 2) (Даниленко 1950) та Шулаїв (Бодянський 1949, с. 253), дозволяють реконструювати за- гальний тип огрінських жител. Це були великі напівземлянки, споруджені на основі кругло- го в плані котловану, діаметром від 7,0 до 10 м. Дно останнього заглиблювали на 0,6—1,0 м в пісок і перекривали конічним каркасом із жер- дин з очеретяним дахом. Котловани жител зі слідами вогнищ на дні були заповнені піском із великою кількістю панцирів прісноводних молюсків прудянки, попелу, крем’яних та кістяних знарядь, гра- Рис. 8. Огрінь 8 — 1986. Житло 8 Рис. 9. Огрінь 8. Житло 8. План розкопу з артефактами ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 312 нітних дисків, уламків перепалених каменів- кип’ятильників, кісток ссавців, птахів, риб тощо. Тривалий час точиться дискусія, чому огрін- ські житла заповнені панцирами прудянки. Більшість дослідників вважає, що мешканці стоянки харчувалися цими молюсками (Теле- гін 2002, с. 72). Але вони не могли жити в зем- лянках, що до верху заповнені черепашками. Крім того, значна кількість не лише великих, але й дуже дрібних молюсків у заповненні жи- тел дає підстави для сумнівів щодо вживання їх у їжу. Залягання прудянки щільним шаром у верхніх 20 см заповнення жител наводить на думку, що пусті панцирі водяних молюсків мо- гли використовуватися як легкий, теплоізоля- ційний шар покриття зимових напівземлянок. Однак, найвірогідніше, мушлі з’явилися в котлованах вже покинутих мешканцями по- мешкань. Можливо це сталося внаслідок ви- Рис. 10. В’язівок 4а. Житло 5. План (1) та профіль (2), за І.М. Гавриленком та Л.Л. Залізняком. Умовні позначення: 1 — нуклеус; 2 — пластина; 3 — відщеп; 4 — пластина з ретушшю; 5 — відщеп з ретушшю; 6 — скребачка; 7 — рі- зець; 8 — трапеція; 9 — вістря; 10 — точильце; 11 — перфоратор; 12 — ретушер, відбійник; 13 — камінь; 14 — де- ревне вугілля; 15 — кістки риб; 16 — кістки ссавців ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 3 13 користання закинутих землянок в ролі ям для покидьків. Н е можна виключати можливість занесення котлованів покинутих жител чере- пашками прудянки в процесі періодичних вес- няних повеней (Залізняк 1998, с. 95). Письмо- ві джерела свідчать, що до затоплення порогів штучним водосховищем у ХІХ — на початку ХХ ст. катастрофічні повені в Надпоріжжі були звичайним явищем. Масштабні весняні повені вище дніпровських порогів, на думку геомор- фолога В.Г. Пазинича, періодично виникали під час льодоходу внаслідок утворення потуж- них крижаних заторів на порогах. Аналогії Близькі аналогії землянкам півострова Огрінь знаходимо в мезолітичних житлах відомої сто- янки В’язівок 4а на Полтавщині, хоча остання, судячи з крем’яного інвентарю, належала не до кукрецької (як Ігрень 8), а до зимівниківської культури мезоліту Східної України. Стоянка В’язівок 4а, зважаючи на прекрас- ну стратиграфію, гарну збереженість фауніс- тичних решток численних жител та господар- ських об’єктів, як і Огрінь 8, належить до чис- ла найінформативніших пам’яток у мезоліті України. Відкрита І.М. Гавриленком у 1983 р., за 2,0 км південніше с. В’язівок Лубенсько- го р-ну на Полтавщині. У 1984, 1985, 1988 рр. експедиція під керівництвом В.І. Н епріної, за участю В.Ю. Коена та І.М. Гавриленка, до- слідила три мезолітичні житла. Дослідження пам’ятки продовжилися у 1994, 1995 рр., коли І.М. Гавриленко та Л.Л. Залізняк розкопали ще два мезолітичні житла (Гавриленко, Коен 1989; Коен 1991; 1992; Неприна, Супруненко, Гаври- ленко 1992; Залізняк, Гавриленко 1995, 1996; Zaliznyak, Gavrilenko 2002). Стоянка В’язівок 4а займає мис невисоко- го (2,0 м над заплавою), складеного суглин- ками узвишшя правого берега р. Сніпорід, за 4,0 км вище від місця її впадіння в р. Сулу. Го- лоценові відклади на площі стоянки мають по- тужність до 1,0 м і підстилаються світлими ле- соподібними надчорноморськими суглинками (рис. 10, 2). Вище простежено три геологіч- ні шари. З поверхні до глибини 0,35 м лежить темний орний ґрунт, в якому зустрічаються поодинокі фрагменти кераміки XII ст. Нижче знаходиться сірий прошарок потужністю 10— 15 см із нечисленними фрагментами керамі- ки доби енеоліту-бронзи. З глибини 40—50 см до надчорноморського лесу, що підстилає, за- лягає світло-коричневий, стовпчастий сугли- нок потужністю 0,4—0,5 м. Відомий палеоге- ограф Ж.М. Матвіїшина інтерпретувала його як важко-суглинистий ґрунт, який утворився в листяному лісі в умовах теплого і вологого клі- мату раннього голоцену. Мезолітичний шар пам’ятки залягає у верх- ній третині нижнього, ранньоголоценового ґрунту. З цього ж рівня впущені мезолітичні житла (рис. 10). Їхнє заповнення має потуж- ність до 30 см і відрізняється від оточуючих су- глинків темнішим від вугілля кольором. Цен- тральна частина всіх п’яти досліджених на сто- янці В’язівок 4а жител являла собою майже чорну від вуглистої сажі овальну пляму діаме- тром близько 2,0 м і потужністю до 10 см. Такі темні вуглисті плями на дні котлованів жител, Рис. 11. Стоянка Я штелек, Угорщина. Реконструкція каркасу житла (Kertesz 1996, p. 21) Рис. 12. Зимовий «земляний чум» (голомо) мисливців Сибіру ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 314 очевидно, утворилися на місці вогнищ. У пла- ні житла мали округлоподібну форму, і за роз- мірами діляться на дві групи: менші діаметром 3,5—4,0 м (житла 1, 3) і більші діаметром 5,0— 5,5 м (житла 2, 4, 5). Скоріш за все, це були округлі в плані, злегка заглиблені в землю (на 20—30 см) каркасні, конічні конструкції, що мали вихід на південний захід і вкривалися шкурами тварин та дереном. Заглиблені житла мезолітичних поселень Центральної України Огрінь 8 та В’язівок 4а, що функціонували в холодну пору року, мають паралелі в житлових структурах інших пам’яток Європи. Зокрема, аналогічне заглиблене в землю на 30—40 см округле житло діаметром близько 5,0 м із вогнищем у центрі дослідже- не на бореальній стоянці Я штелек в Угорщи- ні (Kertіsz 1996, p. 19—22; 2002) (рис. 11). Ямки від жердин по периметру дали можливість ре- конструювати конічний каркас, що, вірогідно, вкривався хмизом, корою, очеретом чи шкі- рами. Житлова конструкція з Яштелек майже ідентична п’яти житлам із В’язівка. Вони дуже нагадують зимові «земляні чуми» або «голомо» мисливців сибірської тайги, зокрема евенків та кетів (Зализняк 1991, с. 89, 120) (рис. 12). Заглиблення жител в землю, за даними ар- хеології та етнографії, —найпростіший спо- сіб їхнього утеплення. Тому первісні мислив- ці, рибалки та збирачі північної півкулі жили у земляних житлах, як правило, у холодну пору року (Jelinek 1986, s. 40). Зимові житла, що утеплювалося шляхом за- глиблення в землю, поширилися в лісовій сму- зі Євразії та Північної Америки в мезоліті після різкого потепління клімату у зв’язку з танен- ням льодовика 10 тис. років тому. Прильодо- викові мисливці верхнього палеоліту не буду- вали заглиблених у землю напівземлянок через вічну мерзлоту. Про це переконливо свідчать численні житлові об’єкти стоянок мисливців на мамонтів Північної України, що датуються близько 14 тис. років тому — Мізин, Кирилів- ська, Межирічі, Гінці, Добранічівка. Берегові мисливці та рибалки мезоліту України Відмінною особливістю жител Огрінського пів- острова від мезолітичних конструкцій стоя- нок В’язівок 4а та Я штелек є значні розміри перших — 7,0—10 м у діаметрі. Подібні вели- кі округлі в плані напівземлянки характер- ні для рибалок та звіробоїв морських та річ- кових узбереж. Зокрема прямі паралелі огрін- ським напівземлянкам наявні в зимових жит- лах камчадалів (ітельменів), коряків Чукотки, нівхів, ульчів, нанайців пониззя Амуру, ескі- мосів Чукотки та Аляски, алеутів Алеутсько- го архіпелагу. Як відомо, мисливські суспільства верхньо- го палеоліту, мезоліту та неоліту Північної пів- кулі Землі демонструють кілька моделей спо- собу життя, які на Заході отримали назву моде- лей господарчої адаптації, а на пострадянських просторах — господарчо-культурних типів (ГКТ). Серед них спеціалізовані мисливці на мамонтів, степові мисливці на бізонів, мис- ливці на північного оленя, мисливці помірних лісів, гірські мисливці, а також звіробої та ри- балки узбереж морів та великих рік. Багаті ар- хеологічні матеріали дають підстави віднести мезолітичних мешканців Огрінського півост- рова до останньої моделі господарчої адаптації мисливських суспільств, вірніше, до річкового його різновиду. Етнографи першими відзначили існування цього типу економіки в системі моделей гос- подарської адаптації первісності (Чебоксаров, Чебоксарова 1985, с. 90). Вони узагальнили величезний етнографічний матеріал зі спосо- бу життя ітельменів Камчатки, коряків та кер- меків Чукотки, нівхів, ульчів, нанайців пониз- зя А муру, ескімосів Чукотки та А ляски, алеу- тів А леутського архіпелагу (Крашенинников 1949; Антропова 1971, с. 53—55, 59; Васильев- ский 1971; Старкова 1976, с. 36, 38, 41; Леон- тьева 1983, с. 20). Археологічні дослідження в Дніпровському Надпоріжжі дали підстави зробити перші кро- ки в реконструкції суспільства мисливців та рибалок річкових узбереж у мезоліті України (Залізняк 1988, с. 16, 17; 1989, с. 18—19; 1990, с. 84). І найінформативніші матеріали отрима- ні саме зі стоянки Огрінь 8, що в гирлі Самари навпроти м. Дніпра (Телегін, 1982, с. 108—112; 1985, с. 73—76; 2002) та з інших мезолітичних та неолітичних стоянок Надпоріжжя. Формування моделей адаптації первісності, що базувалися на експлуатації водних ресурсів (рибалки та мисливці річкових узбереж помір- ної зони, рибалки та збирачі узбереж морів по- мірної зони, морські звіробої та рибалки Арк- тики), почалося на початку голоцену. Розмер- зання та потепління арктичних морів призвело до збільшення в них планктону, що, у свою чер- гу, зумовило зростання чисельності морських ссавців та риби. Потепління північної частини світового океану спричинило різке зростання біомаси всіх водоймищ північної півкулі. Так, ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 3 15 біля 10 тис. років тому на морських та річкових узбережжях виникли сприятливі умови для іс- нування різних типів привласнювального гос- подарства, що базувалися на експлуатації вод- них ресурсів (Залізняк 1998, с. 94—98). Зважаючи на залежність від берегової лінії, усі ці суспільства відзначалися відносно мало- рухомим способом життя, порівняно з мислив- ськими групами, орієнтованими на промисел сухопутної дичини. Тому житла первісних меш- канців узбереж, як правило, більш фундамен- тальні, ніж у мисливців прильодовикових про- сторів, а їхні літні стійбища нерідко розташова- ні поряд із зимовими, але ближче до берега. Доказом малорухливого способу життя на обмеженій ділянці узбережжя є великі могиль- ники Надпоріжжя — Василівка I, ІІ, III та інші. Ці колективні родові усипальниці могли ви- никнути лише внаслідок довгого проживання в даній місцевості єдиного общинного колек- тиву, подібного до того, що мешкав на стоян- ці Ігрень 8. Фауністичні рештки із жител свідчать, що лісові нестадні тварини (тур, кабан, олень, ко- суля) давали більше 90 % м’яса, яке було вжите мешканцями стоянки Огрінь 8. Особливо ве- лику роль відігравало полювання на тура. Його вага в раціоні — це 74 % у м’ясному і 85 % у ка- лорійному еквівалентах. Оленів, кабанів, ко- суль промишляли в значно менших масштабах (16 % усього м’яса). Лише 4,0 % раціону меш- канців стоянки Огрінь 8 складало м’ясо степо- вих стадних копитних (кінь, осел) (Зализняк 1991, с. 114). Серед решток турів стоянки Огрінь 8 пе- реважають кістки великих, дорослих самців, впольованих восени і взимку. Як відомо, у цю пору року популяція турів та інших лісових ко- питних концентрувалася в прирічкових лісах. Тут на них полювали індивідуально скрадом та із засідок за допомогою метальних списів (рис. 13). В житлі 8 поселення виявлений хреб- цевий відросток тура з отвором, що відповідає перетинам кістяних пазових наконечників із крем’яними вкладенями, аналогічними зна- йденим на стоянці. У котлованах жител Огрені 8 знайдені ви- разні докази господарської експлуатації водо- ймищ. Кістки великих щук, сомів, судаків, ко- ропових порід свідчать, що риба була суттєвим доповненням до м’ясного раціону мешкан- ців поселення. Виявлено також досить значну кількість кісток різних водяних птахів та чере- пах. Про значний розвиток рибальства в мезо- літичних мешканців Н адпоріжжя свідчать не тільки кістки риб, рибальські кістяні гарпуни, гачки та блешні, але й численні гранітні дис- ки в культурних шарах стоянок. Круглі і плоскі диски з граніту діаметром від 5,0 до 20 см, що іноді мають перехват у середній частині, ско- ріш за все, використовувалися як грузила до ставних сітей. Саме такі грузила, перев’язані липовим ликом, знайдені на болотних мезолі- тичних та неолітичних стоянках у Прибалти- ці та в Східному Прионежжі (Rimantene 1979, s. 167; Ошибкина 1983, с. 125). Сіті, що мали грузила по нижньому краю та поплавки по верхньому, ставили у воді вертикально, уздовж берегових заростей, прив’язавши їх до увіткнутих у дно водойми жердин. Для ловлі риби ставними сітями необ- хідні човни, з яких рибалки вибирали спійма- ну в сіті рибу (Зализняк 1991, с. 82, 112). При- шліфованість країв багатьох гранітних дисків дали підстави В.М. Даниленку припускати, що ними користувалися як теслами при виго- товленні човнів (Даниленко 1971, с. 110). Ско- ріш за все, диски були багатофункціональни- ми знаряддями. Можливо, їх використовували Рис. 13. Полювання на тура в гирлі річки Самари в ме- золіті. Реконструкція Л.Л. Залізняка та П.Л. Корнієн- ка за матеріалами стоянки Огрінь 8 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 316 не лише в ролі грузил чи тесел, але і як лопат- ки для копання котлованів землянок (Телегін 1982, с. 110). Багаті археологічні та палеозоологічні мате- ріали з Огрені 8 дали підстави реконструювати річний господарчий цикл мезолітичних мис- ливців та рибалок Надпоріжжя (рис. 13). Узим- ку вони мешкали всією общиною з п’яти-семи малих сімей в одній-двох великих землянках, харчуючись м’ясом впольованих у прирічко- вих лісах копитних та літніми запасами риби. Із приходом весняного тепла велика зимова землянка, де іноді мешкало кілька спорідне- них сімей однієї общини, залишалася, і окре- мі сім’ї переселялися до легких куренів безпо- середньо на березі річки. Рятуючись від комах, обирали миси, острови та піщані коси, що до- бре продувалися вітром. Тут рибалили до осені, заготовляючи рибу на зиму. З приходом осені п’ять-сім споріднених сімей однієї общини по- верталися на традиційне місце зимівлі на під- вищеній ділянці берега. Колективно ремонту- вали минулорічну землянку або будівельний матеріал із неї використовували при будівни- цтві нового зимового житла неподалік від по- переднього. При чому котлован останнього поступово заповнювався сміттям. Рили зем- лянки гранітними дисками, а крили їх очере- том. Д.Я. Телегін пояснює сліди від поліруван- ня на деяких крем’яних пластинах їхнім вико- ристанням у ролі ножів для очерету. Етнографічні матеріали свідчать, що схо- жий спосіб життя вели ітельмени, нівхи, на- найці та інші берегові рибалки та звіробої про- тягом господарчого року. Риба та інші водні ре- сурси були основою літнього раціону рибалок та мисливців річкових узбереж. З легких літніх чумів на узбережжі на зиму переселялися у ве- ликі землянки на вищих ділянках рельєфу далі від берега. Отже десять жител стоянки Огрінь 8, які про- стяглися ланцюгом уздовж берега річки (рис. 1) не є рештками єдиного великого довгочасного поселення осілих мезолітичних мешканців дні- провських порогів. Це сліди багаторазового по- вернення на місце традиційної зимівлі однієї общини рибалок та мисливців прирічкових лі- сів чисельністю близько 30 людей. Археологія свідчить, що модель адаптації рибалок та мисливців річкових узбереж у мезо- літі та неоліті розвивалася в стародавніх дель- тах Амудар’ї, Зеравшану та інших рік Середньої Азії (Виноградов 1981). Звертає на себе увагу велика подібність матеріалів з прибережних неолітичних стоянок кельтемінарської куль- тури Джанбас 4, Кават 7, Учащі 131, Толстова та ін. V—III тис. до н. е. знахідкам з огрінських землянок. Фауністичні рештки зі згаданих се- редньоазійських пам’яток свідчать, що в осно- ві господарства знаходилося індивідуальне по- лювання з луком та списами на нестадних ко- питних прирічкових тугаїв (тур, благородний олень, кабан). Ще більшу, ніж у Н адпоріжжі, роль грав бій гарпуном та ловля великої риби, і перш за все, щук. Велика кількість кісток риби, водоплавних птахів та панцирів молюсків свід- чить про інтенсивну експлуатацію водоймищ. Нагадують огрінські зразки і кістяні наконеч- ники стріл, однозубі гарпуни, кістяні шила та кам’яні грузила до сітей, які були знайдені на згаданих пам’ятках. Кельтемінарські рибалки та мисливці гир- ла А мудар’ї також жили у великих каркасних житлах, критих очеретом. Однак вони значно більші від огрінських і не заглиблені в зем- лю, що можливо пояснюється теплішими зи- мами Приаралля. Н аявність кераміки збли- жує дельтових рибалок та мисливців Середньої Азії з другим, неолітичним етапом розвитку господарського типу рибалок та мисливців Дніпровського Н адпоріжжя, представлених пам’ятками сурської неолітичної культури. Судячи з крем’яних та кістяних виробів, мешканці стоянки Огрінь 8 належали до ку- крецької мезолітичної культури і були гене- тичними попередниками сурської неолітич- ної культури Надпоріжжя. Є підстави говори- ти про два послідовні етапи розвитку моделі господарської адаптації прирічкових рибалок та мисливців у Н адпоріжжі: мезолітичний (Огрінь 8, Поповий Мис) та неолітичний (Сурський II, Шулаїв, К ізлевий та ін.) (Да- ниленко 1969, с. 24, 25). Останній фіксується появою спочатку кам’яного талькового, а по- тім керамічного посуду, можливо, елементів відтворювального господарства, зростанням ролі рибальства в економіці, порівняно з більш орієнтованим на мисливство господарством Огріні 8. Судячи з керамічних виробів, фор- мування сурської культури Н адпоріжжя від- бувалося з кінця VІ тис. до н. е. під потужним буго-дністровським впливом із заходу. Отже, у зв’язку з післяльодовиковим поте- плінням і таненням вічної мерзлоти в мезолі- ті лісової смуги Європи з’явився принципово новий тип господарської адаптації первісного населення — мисливці та рибалки узбереж ве- ликих рік. Яскравим визначальним елементом їхнього способу життя є великі зимові житла — круглі в плані напівземлянки з конічним кар- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 3 17 касним дахом, вкритим очеретом, хмизом, дер- ном. Саме такі великі житла для зимівлі трьох- п’яти малих сімей досліджені на мезолітичній стоянці Огрінь 8. За даними археології та етно- графії, навесні зимові напівземлянки полиша- лися їхніми мешканцями, які на літо пересе- лялися на береги річок, де мешкали до осені в легких односімейних житлах (рис. 13). Дослідження виконано з допомогою партне- рів проекту «Археологічна експедиція НаУКМА. Дослідження унікальної пам’ятки Огрінь 8» — ТОВ «БДО», ТОВ «Інтернет-реклама РІА», ТОВ «Розетка», АТ «Райффайзен Банк Аваль». Антропова В.В. К ультура и быт коряков. Ленинград, 1971. Бодянський О.О. Неолiтична стоянка на островi Шулає- вому. Археологічні Пам’ятки УРСР. Київ, 1949, т. II, с. 253—263. Василевский Р.С. Происхождение и древняя культура ко- ряков. Новосибирск, 1971. Виноградов А.Д. Древние охотники и рыболовы среднеа- зиатского междуречья. Москва, 1981. Гавриленко И.Н., Коен В.Ю. Некоторые результаты рас- копок 1988 г. мезолитического поселения Вязовок на Полтавщине. Охрана и исследование памятников археологии Полтавщины. Полтава, 1989, с. 22—26. Гавриленко І .М. Зимівниківська археологічна культура. Полтава, 2000. Даниленко В.М. До питання про раннiй неолiт Пiвденної Наднiпрянщини. Археологiя. 1950, т. III, с. 119—147. Даниленко В.Н. Неолит Украины. Київ, 1969. Даниленко В.М. Сурсько-днiпровська культура. Археологiя УРСР. Київ, 1971, т. 1, с. 104—112. Добровольский А .В. Восьма Iгрiньська неолiтична сто- янка. Археологічні пам’ятки УРСР. К иїв, 1949, т. II, с. 243—252. Залiзняк Л.Л. Мисливцi прильодовикової Европи в кiнцi плейстоцену на початку голоцену. Археологiя. 1988, № 64, с. 11—21. Залiзняк Л.Л. Закономiрностi в розмiщеннi стоянок кам’яного вiку. Археологiя. 1989, № 2, с. 11—20. Залiзняк Л.Л. Типи господарства та етнокультурнi про- цеси у фiнальному палеолiтi та мезолiтi. Археологiя. 1990, № 1, с. 3—9. Зализняк Л.Л. Население Полесья в мезолите. Київ, 1991. Залізняк Л.Л. Передісторія України Х—V тис. до н. е. Київ, 1998. Залізняк Л.Л. Фінальний палеоліт та мезоліт континенталь- ної України. Кам’яна доба України. Київ, 2005, вип. 8. Залізняк Л.Л., Гавриленко І.М. Мисливці ранньоголоце- нового лісостепу за матеріалами стоянки В’язівок 4А на Полтавщині. Археологический альманах. Донецк, 1995, вип. 4, с. 97—103. Залізняк Л.Л., Гавриленко І .М. Зимівниківська мезолі- тична культура Лівобережної України. Археологія. 1996, № 1, с. 3—15. Коен В.Ю. Финальный палеолит горного К рыма. Авто- реф. дис. на соиск. уч. степ. к. и. н. Київ, 1991. Коен В.Ю. Н екоторые новые данные о культурно- историческом процессе в азово-черноморском реги- оне в XI—X тыс. до н. е. Российская Археология. 1992, № 2, с. 5—19. Крашенинников С.П. Описание земли Камчатки с прило- жением рапортов, донесений и других неопублико ваных материалов. Москва; Ленинград, 1949. Леонтьев В.В. Этнография и фолькльор коряков. Москва, 1983. Миллер М.А. Памятники родового общества на Игрен- ском полуострове. Проблемы истории докапиталис- тических обществ. Москва, 1935, № 9—10. Неприна В.И., Супруненко А.Б., Гавриленко И.Н. Жили- ще на мезолитической стоянке Посулья Вязовок 4А. Российская Археология. 1992, № 3, с. 136—146. Ошибкина С.В. Мезолит бассейна Сухоны и Восточного Прионежья. Москва, 1983. Сапожников I.В., Сапожникова Г.В. К артографування пам’яток палеолiту в степах Нижнього Поднiстров’я. Археологiя Пiвденного Заходу України. Київ, 1992, с. 49—62. Старкова Н .К. Ительмены. Материальная культура XVIII — 60-е г.г. ХХ в. Москва, 1976. Телегiн Д.Я. Мезолiтичнi пам’ятки України. Київ, 1982. Телегин Д.Я. Памятники эпохи мезолита на территории Украинской ССР. Київ, 1985. Телегін Д.Я. Огрінське поселення на Подніпров’ї та про- блема житлобудування в мезолті Східної Європи. Луганськ, 2002. Чебоксаров Н .Н., Чебоксарова И.А. Н ароды, расы, культуры. Москва, 1985. Jelinek J. Střecha nad hlavou. Brno, 1986. Kertész R. The Mesolithic in the Grate Hungarian Plain: A Survey of the Evidence. At the fringes of three worlds (ed. Tálas L.). Sholnok, 1996. Kertész R. Mesolithic hunter-gatherers in the northwestern part of the Great Hungarian Plain. Praehistoria. 2002, vol. 3, рр. 281—304. Rimantiene R. Šventoji. Vilnius, 1979. Zaliznyak L., Gavrilenko I. The Zуmivniky Mesolithic culture of Eastern Ukraine. Archaeology Bulgarica. 2002, no. 2, рр. 1—12. Надійшла 24.05.2018 Л.Л. Зализняк Доктор исторических наук, профессор, заведующий отделом археологии каменного века, Институт археологии НАН Украины, zaliznyakl@ukr.net МЕЗОЛИТИЧЕСКИЕ ОХОТНИКИ И РЫБОЛОВЫ НАДПОРОЖЬЯ ПО МАТЕРИАЛАМ ПОСЕЛЕНИЯ ИГРЕНЬ 8 Известное мезолитическое поселение Игрень 8 в Центральной Украине на берегу Днепра раскапывалось Д. Теле- гиным, Л. Зализняком, Д. Нужным в 1973—1976, 1978, 1982, 1986, 1988, 1990 годах. Поселение состояло из 10 больших, углубленных в землю жилищ расположенных вдоль берега. Остатки жилищ, представляли собой линзы темного песка подокруглой формы, диаметром 6,0—9,0 м и заполненим толщиной 0,5—1,0 м. В середине жи- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 318 лищ найдено много микролитических кремневых изделий, костяные орудия и кости животных (тур, благородный олень, лось, конь, кабан, бобр, лисица, волк, заяц), водоплавающих птиц, рыб, раковины молюсков. Кремневые и костяные орудия стоянки типичны для кукрекской мезолитической культуры юга Украины. Для микролитической индустрии памятника характерна совершенная микро-пластинчатая техника, карандаше- видные отжимные нуклеусы, многочисленные подокруглые скребки, резцы на отщепах, вкладыши кукрекского типа. Среди костяных орудий типичны наконечники копий с пазами для микропластинчатих вкладышей. Найде- ны многочисленные острия, шила, проколки, тесла, наконечники стрел из расщепленных костей птиц. На неко- торые изделия нанесен геометрический орнамент. Памятник датирован радиокарбоновым анализом бореальным периодом голоцена (VIII тыс. BC). Углубленные жилища стоянки Игрень 8 имеют аналогии в жилых структурах других мезолитических памят- ников — стоянка Вязовок 4А на Полтавщине, стоянка Яштелек в Венгрии, а также в зимних углубленных в землю жилищах народов Сибири, известных под названиями «земляной чум» или «голомо». Очевидно, жилища Игрени 8 были круглыми в плане, углубленными в землю на глубину до 1,0 м, с кониче- ским деревянным каркасом, покрытым камышом и торфом. В соответствии с археологическими и этнографи- ческими параллелями такие большие углубленные структуры были зимними жилищами для нескольких малых семей охотников и рыболовов долины Днепра. В теплую пору года малые семьи переселялись в отдельные легкие жилища на берег реки. К л ю ч е в ы е с л о в а: Игрень, мезолит, углубленные жилища, кукрекская культура, береговые охотники и рыболовы, этнографические аналогии. Leonid L. Zalizniak Dr. Hab., Professor, the Head of Stone Age Archaeology Department of the Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine, zaliznyakl@ukr.net MESOLITHIC HUNTERS AND FISHERMEN OF DNIPRO RAPIDS AREA (NADPORIZHZHIA) BY THE MATERIALS OF IHREN 8 The famous Mesolithic settlement Ihren 8 in Central Ukraine on the bank of the Dnipro River was excavated by D. Telehin, L. Zalizniak, D. Nuzhnyi in 1973—1976, 1978, 1982, 1986, 1988, 1990. The settlement consisted of 10 large deepened into the ground dwellings located along the river bank. The remains of dwellings looked like the rounded-shaped lenses of dark sand of 6,0—9,0 m in diameter and filling of 0,5—1,0 m thick. Most of them had been partly destroyed by the river. Inside the dwellings there were a lot of microlithic flint artefacts, bone tools and bones of animals (auroch, red deer, elk, horse, boar, fox, wolf, hare), swimming birds, fish and cockleshells. Flint and bone artifacts from Ihren 8 are typical for Kukrek Mesolithic culture of South Ukraine. For microlithic flint industry of the site a perfect micro-blade technique, pencil-shaped pressure flaking cores, numerous round-shaped scrapers, flake burins and Kukrek-type insets are typical. Among bone tools there are typical spearheads with slots for microblade insets. There were also found numerous points, awls, borers, adzes and arrowheads made of cracked bird bones. Several tools have the geometric ornament on surface. The site is dated by Boreal period of Holocene due to the radiocarbon dating (8th ka BCE). The deepened dwellings of the Mesolithic settlement Ihren 8 have the analogies in dwelling structures of other Mesolithic sites (for example, Viazivok 4A site in Poltava Region in Ukraine, Jasztelek site in Hungary) and also in winter semi-dugouts of Siberian people well-known under name “ground tent” or “golomo”. Obviously Ihren 8 dwellings were round in section, deepened into the ground up to 1,0 m, with conical wooden frame covered with reed and turf. According to archaeological and ethnography parallels such large deepened dwellings used as the winter dwellings for several small families of hunters and fishermen of the Dnipro River valley. During the warm seasons small families moved to the individual light dwellings on the river bank. K e y w o r d s: Ihren site, Mesolithic, deepened dwellings, Kukrek culture, hunters and fishermen of the river bank, ethnographic analogies. References Antropova V.V. Kultura i byt koriakov. Leningrad, 1971. Bodianskyi O.O. Neolitychna stoianka na ostrovi Shulaievomu. Arkheolohichni Pamiatky URSR. Kyiv, 1949, vol. 2, pp. 253-263. Cheboksarov N.N., Cheboksarova I.A. Narody, rasy, kultury. Moskva, 1985. Danylenko V.M. Do pytannia pro rannii neolit Pivdennoi Nadniprianshchyny. Arkheolohiia. Kyiv, 1950, vol. 3, pp. 119-147. Danylenko V.N. Neolit Ukrainy. Kyiv, 1969. Danylenko V.M. Sursko-dniprovska kultura. Arkheolohiia URSR. Kyiv, 1971, vol. 1, pp. 104-112. Dobrovolskyi A.V. Vosma Ihrinska neolitychna stoianka. Arkheolohichni Pamiatky URSR. Kyiv, 1949, vol. 2, pp. 243-252. Gavrilenko I.N., Koen V.Yu. Nekotorye rezultaty raskopok 1988 g. mezoliticheskogo poseleniia Viazovok na Poltavshchine. Okhrana i issledovanie pamiatnikov arkheologii Poltavshchiny. Poltava, 1989, pp. 22-26. Gavrilenko I.M. Zymivnykivska arkheolohichna kultura. Poltava, 2000. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 3 19 Jelinek J. Střecha nad hlavou. Brno, 1986. Kertész R. The Mesolithic in the Grate Hungarian Plain: A Survey of the Evidence. At the fringes of three worlds (ed. L. Tálas). Sholnok, 1996. Kertész R. Mesolithic hunter-gatherers in the northwestern part of the Great Hungarian Plain. Praehistoria. 2002, vol. 3, рр. 281- 304. Koen V.Yu. Finalnyi paleolit gornogo Kryma. Avtoref. diss. … kand. ist. nauk. Kyiv, 1991. Koen V.Yu. Nekotorye novye dannye o kulturno-istoricheskom protcesse v azovo-chernomorskom regione v XI-X tys. do n. e. Rossiiskaia Arkheologiia. 1992, no. 2, pp. 5-19. Krasheninnikov S.P. Opisanie zemli Kamchatki s prilozheniem raportov, donesenii i drugikh neopublikovanykh materialov. Moskva; Leningrad, 1949. Leontev V.V. Etnografiia i folklor koriakov. Moskva, 1983. Miller M.A. Pamiatniki rodovogo obshchestva na Igrenskom poluostrove. Problemy istorii dokapitalisticheskikh obshchestv. Moskva, 1935, no. 9-10. Neprina V.I., Suprunenko A.B., Gavrilenko I.N. Zhilishche na mezoliticheskoi stoianke Posulia Viazovok 4A. Rossiiskaia Arkheologiia. 1992, no. 3, pp. 136-146. Oshibkina S.V. Mezolit basseina Sukhony i Vostochnogo Prionezhia. Moskva, 1983. Rimantiene R. Šventoji. Vilnius, 1979. Sapozhnikov I.V., Sapozhnikova G.V. Kartografuvannia pamiatok paleolitu v stepakh Nizhnogo Podnistrovia. Arkheolohiia Pivdennoho Zakhodu Ukrainy. Kyiv, 1992, рр. 49-62. Starkova N.K. Itelmeny. Materialnaia kultura XVIII - 60-e gg. XX v. Moskva, 1976. Telehin D.Ya. Mezolitychni pamiatky Ukrainy. Kyiv, 1982. Telegin D.Ya. Pamiatniki epokhi mezolita na territorii Ukrainskoi SSR. Kyiv, 1985. Telehin D.Ya. Ohrinske poselennia na Podniprovi ta problema zhytlobuduvannia v mezolyti Skhidnoi Yevropy. Luhansk, 2002. Vasilevskii R.S. Proiskhozhdenie i drevniaia kultura koriakov. Novosibirsk, 1971. Vinogradov A.D. Drevnie okhotniki i rybolovy sredneaziatskogo mezhdurechia. Moskva, 1981. Zalizniak L.L. Myslyvtsi prylodovykovoi Evropy v kintsi pleistotsenu na pochatku holotsenu. Arkheolohiia. 1988, no. 64, pp. 11-21. Zalizniak L.L. Zakonomirnosti v rozmishchenni stoianok kamianoho viku. Arkheolohiia. 1989, no. 2, pp. 11-20. Zalizniak L.L. Typy hospodarstva ta etnokulturni protsesy u finalnomu paleoliti ta mezoliti. Arkheolohiia. 1990, no. 1, pp. 3-9. Zalizniak L.L. Naselenye Polesia v mezolyte. Kyiv, 1991. Zalizniak L.L. Peredistoriia Ukrainy X - V tys. do n. e. Kyiv, 1998. Zalizniak L.L. Finalnyi paleolit ta mezolit kontynentalnoi Ukrainy. Kamiana doba Ukrainy. Kyiv, 2005, no. 8. Zalizniak L.L., Havrylenko I.M. Myslyvtsi rannoholotsenovoho lisostepu za materialamy stoianky Viazivok 4A na Poltavshchyni. Arkheolohycheskyi almanakh, Donetsk, 1995, no. 4, pp. 97-103. Zalizniak L.L., Havrylenko I.M. Zymivnykivska mezolitychna kultura Livoberezhnoi Ukrainy. Arkheolohiia. 1996, no. 1, pp. 3-15. Zaliznyak L., Gavrilenko I. The Zуmivniky Mesolithic culture of Eastern Ukraine. Archaeology Bulgarica. 2002, no. 2, рр. 1-12.
id	arheologia-com-ua-article-23
institution	Chemistry, Physics and Technology of Surface
issn	2616-499X
keywords_txt_mv
language	Ukrainian
last_indexed	2026-08-07T01:01:05Z
publishDate	2018
publisher	Institute of Archaeology NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	arheologiacomua/ae/6a47fab935b0fb555cddd7c2674d36ae.pdf
spelling	arheologia-com-ua-article-232019-12-04T18:17:25Z Mesolithic Hunters and Fishermen of Dnipro Rapids Area (Nadporizhzhia) by the Materials of Ihren 8 Мезолитические охотники и рыболовы Надпорожья по материалам поселения Игрень 8 Мезолітичні мисливці та рибалки Надпоріжжя за матеріалами поселення Огрінь Zalizniak, Leonid L. Ihren site, Mesolithic, deepened dwellings, Kukrek culture, hunters and fishermen of the river bank, ethnographic analogies. Игрень, мезолит, углубленные жилища, кукрекская культура, береговые охотники и рыболовы, этнографические аналогии. Огрінь, мезоліт, заглиблені житла, кукрецька культура, берегові мисливці та рибалки, етнографічні аналогії. The famous Mesolithic settlement Ihren 8 in Central Ukraine on the bank of the Dnipro River was excavated by D. Telehin, L. Zalizniak, D. Nuzhnyi in 1973—1976, 1978, 1982, 1986, 1988, 1990. The settlement consisted of 10 large deepened into the ground dwellings located along the river bank. The remains of dwellings looked like the rounded-shaped lenses of dark sand of 6,0—9,0 m in diameter and filling of 0,5—1,0 m thick. Most of them had been partly destroyed by the river. Inside the dwellings there were a lot of microlithic flint artefacts, bone tools and bones of animals (auroch, red deer, elk, horse, boar, fox, wolf, hare), swimming birds, fish and cockleshells. Flint and bone artifacts from Ihren 8 are typical for Kukrek Mesolithic culture of South Ukraine. For microlithic flint industry of the site a perfect micro-blade technique, pencil-shaped pressure flaking cores, numerous round-shaped scrapers, flake burins and Kukrek-type insets are typical. Among bone tools there are typical spearheads with slots for microblade insets. There were also found numerous points, awls, borers, adzes and arrowheads made of cracked bird bones. Several tools have the geometric ornament on surface. The site is dated by Boreal period of Holocene due to the radiocarbon dating (8th ka BCE). The deepened dwellings of the Mesolithic settlement Ihren 8 have the analogies in dwelling structures of other Mesolithic sites (for example, Viazivok 4A site in Poltava Region in Ukraine, Jasztelek site in Hungary) and also in winter semi-dugouts of Siberian people well-known under name “ground tent” or “golomo”. Obviously Ihren 8 dwellings were round in section, deepened into the ground up to 1,0 m, with conical wooden frame covered with reed and turf. According to archaeological and ethnography parallels such large deepened dwellings used as the winter dwellings for several small families of hunters and fishermen of the Dnipro River valley. During the warm seasons small families moved to the individual light dwellings on the river bank. Известное мезолитическое поселение Игрень 8 в Центральной Украине на берегу Днепра раскапывалось Д. Телегиным, Л. Зализняком, Д. Нужным в 1973—1976, 1978, 1982, 1986, 1988, 1990 гг. Поселение состояло из 10 больших, углубленных в землю жилищ расположенных вдоль берега. Остатки жилищ, представляли собой линзы темного песка подокруглой формы, диаметром 6,0—9,0 м и заполненим толщиной 0,5—1,0 м. В середине жилищ найдено много микролитических кремневых изделий, костяные орудия и кости животных (тур, благородный олень, лось, конь, кабан, бобр, лисица, волк, заяц), водоплавающих птиц, рыб, раковины молюсков. Кремневые и костяные орудия стоянки типичны для кукрекской мезолитической культуры юга Украины. Для микролитической индустрии памятника характерна совершенная микро-пластинчатая техника, карандашевидные отжимные нуклеусы, многочисленные подокруглые скребки, резцы на отщепах, вкладыши кукрекского типа. Среди костяных орудий типичны наконечники копий с пазами для микропластинчатих вкладышей. Найдены многочисленные острия, шила, проколки, тесла, наконечники стрел из расщепленных костей птиц. На некоторые изделия нанесен геометрический орнамент. Памятник датирован радиокарбоновым анализом бореальным периодом голоцена (VIII тыс. BC). Углубленные жилища стоянки Игрень 8 имеют аналогии в жилых структурах других мезолитических памятников — стоянка Вязовок 4А на Полтавщине, стоянка Яштелек в Венгрии, а также в зимних углубленных в землю жилищах народов Сибири, известных под названиями «земляной чум» или «голомо». Очевидно, жилища Игрени 8 были круглыми в плане, углубленными в землю на глубину до 1,0 м, с коническим деревянным каркасом, покрытым камышом и торфом. В соответствии с археологическими и этнографическими параллелями такие большие углубленные структуры были зимними жилищами для нескольких малых семей охотников и рыболовов долины Днепра. В теплую пору года малые семьи переселялись в отдельные легкие жилища на берег реки. Известное мезолитическое поселение Игрень 8 в Центральной Украине на берегу Днепра раскапывалось Д. Телегиным, Л. Зализняком, Д. Нужным в 1973—1976, 1978, 1982, 1986, 1988, 1990 гг. Поселение состояло из 10 больших, углубленных в землю жилищ расположенных вдоль берега. Остатки жилищ, представляли собой линзы темного песка подокруглой формы, диаметром 6,0—9,0 м и заполненим толщиной 0,5—1,0 м. В середине жилищ найдено много микролитических кремневых изделий, костяные орудия и кости животных (тур, благородный олень, лось, конь, кабан, бобр, лисица, волк, заяц), водоплавающих птиц, рыб, раковины молюсков. Кремневые и костяные орудия стоянки типичны для кукрекской мезолитической культуры юга Украины. Для микролитической индустрии памятника характерна совершенная микро-пластинчатая техника, карандашевидные отжимные нуклеусы, многочисленные подокруглые скребки, резцы на отщепах, вкладыши кукрекского типа. Среди костяных орудий типичны наконечники копий с пазами для микропластинчатих вкладышей. Найдены многочисленные острия, шила, проколки, тесла, наконечники стрел из расщепленных костей птиц. На некоторые изделия нанесен геометрический орнамент. Памятник датирован радиокарбоновым анализом бореальным периодом голоцена (VIII тыс. BC). Углубленные жилища стоянки Игрень 8 имеют аналогии в жилых структурах других мезолитических памятников — стоянка Вязовок 4А на Полтавщине, стоянка Яштелек в Венгрии, а также в зимних углубленных в землю жилищах народов Сибири, известных под названиями «земляной чум» или «голомо». Очевидно, жилища Игрени 8 были круглыми в плане, углубленными в землю на глубину до 1,0 м, с коническим деревянным каркасом, покрытым камышом и торфом. В соответствии с археологическими и этнографическими параллелями такие большие углубленные структуры были зимними жилищами для нескольких малых семей охотников и рыболовов долины Днепра. В теплую пору года малые семьи переселялись в отдельные легкие жилища на берег реки. Статтю присвячено численним житловим конструкціям унікальної збереженості мезолітичного поселення Огрінь 8, що на східній околиці м. Дніпра. Запропоновано реконструкцію способу життя та річний господарський цикл мезолітичних мисливців та рибалок Надпоріжжя. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2018-09-01 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/23 10.15407/archaeologyua2018.03.003 Arheologia; No 3 (2018): Arheologia; 3-19 Археологія ; № 3 (2018): Археологія; 3-19 Археология; № 3 (2018): Arheologia; 3-19 2616-499X 0235-3490 10.15407/archaeologyua2018.03 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/23/22
spellingShingle	Огрінь мезоліт заглиблені житла кукрецька культура берегові мисливці та рибалки етнографічні аналогії. Zalizniak, Leonid L. Мезолітичні мисливці та рибалки Надпоріжжя за матеріалами поселення Огрінь
title	Мезолітичні мисливці та рибалки Надпоріжжя за матеріалами поселення Огрінь
title_alt	Mesolithic Hunters and Fishermen of Dnipro Rapids Area (Nadporizhzhia) by the Materials of Ihren 8 Мезолитические охотники и рыболовы Надпорожья по материалам поселения Игрень 8
title_full	Мезолітичні мисливці та рибалки Надпоріжжя за матеріалами поселення Огрінь
title_fullStr	Мезолітичні мисливці та рибалки Надпоріжжя за матеріалами поселення Огрінь
title_full_unstemmed	Мезолітичні мисливці та рибалки Надпоріжжя за матеріалами поселення Огрінь
title_short	Мезолітичні мисливці та рибалки Надпоріжжя за матеріалами поселення Огрінь
title_sort	мезолітичні мисливці та рибалки надпоріжжя за матеріалами поселення огрінь
topic	Огрінь мезоліт заглиблені житла кукрецька культура берегові мисливці та рибалки етнографічні аналогії.
topic_facet	Ihren site Mesolithic deepened dwellings Kukrek culture hunters and fishermen of the river bank ethnographic analogies. Игрень мезолит углубленные жилища кукрекская культура береговые охотники и рыболовы этнографические аналогии. Огрінь мезоліт заглиблені житла кукрецька культура берегові мисливці та рибалки етнографічні аналогії.
url	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/23
work_keys_str_mv	AT zalizniakleonidl mesolithichuntersandfishermenofdniprorapidsareanadporizhzhiabythematerialsofihren8 AT zalizniakleonidl mezolitičeskieohotnikiirybolovynadporožʹâpomaterialamposeleniâigrenʹ8 AT zalizniakleonidl mezolítičnímislivcítaribalkinadporížžâzamateríalamiposelennâogrínʹ

Мезолітичні мисливці та рибалки Надпоріжжя за матеріалами поселення Огрінь

Репозитарії

Схожі ресурси