Керамiчна посудина iз кургану бiля с. Зольне у Криму
The article deals with ceramic handmade vessel from a burial mound near Zolne village (mound No. 1, burial No. 10) in the central foothills of the Crimea. Partially reconstructed fragments were found in the Scientific Funds of the Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukrai...
Збережено в:
| Опубліковано в: | Археологія |
|---|---|
| Дата: | 2020 |
| Випуск: | 4 |
| Сторінки: | 73-81 |
| ISSN: | 2616-499X |
| Автори та афіліації: |
|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Institute of Archaeology NAS of Ukraine
2020
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/235 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Chemistry, Physics and Technology of Surface| _version_ | 1872824498690981888 |
|---|---|
| author | Kravchenko, Evelina |
| author_facet | Kravchenko, Evelina |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Evelina Kravchenko",
"institution": "The National Academy of Sciences of Ukraine, Senior Research Fellow of the Department of Early Iron Age in the Institute of Archaeology, Ph.D in Historical Sciences",
"orcid": "0000-0001-7238-7417"
}
] |
| author_orcid_str_mv | 0000-0001-7238-7417 |
| author_sort | Kravchenko, Evelina |
| baseUrl_str | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 81 |
| container_issue | 4 |
| container_start_page | 73 |
| container_title | Археологія |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2020-12-18T06:38:12Z |
| description | The article deals with ceramic handmade vessel from a burial mound near Zolne village (mound No. 1, burial No. 10) in the central foothills of the Crimea. Partially reconstructed fragments were found in the Scientific Funds of the Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine. After the graphic reconstruction, it became clear that the vessel differs from the drawing given by A. A. Shchepynskyi, who was the author of the excavations. Both the vessel and the conditions of its discovery are analyzed; analogies in other complexes of the Crimea are given. Based on the typological analysis, the vessel is referred to one of the leading types of ceramics of the Kyzyl-Koba culture of the V-UB horizon, selected on Uch-Bash materials, dated from the beginning of the Taurian period. In addition, there are synchronous burial complexes, identical to the burial in Zolne mound.
In addition to ceramics, chronological cluster of the warrior burial in Zolne mound is characterized by the bronze arrowheads of the Novocherkassk-type, known also at Uch-Bash in the layer of destruction of the previous IV-UB horizon. It should also be noted that in the inventory of the burial No. 10 of Zolne mound there is a whetstone with a hole for hanging, made from sandstone. It corresponds typologically to the whetstones from the horizon V-UB of Uch-Bash.
The chronology of all finds of vases of this type generally fits into the second half of the VIII — early VII c. BC. Analysis of their context raises many questions not only archaeological, but also historical, namely, in connection with which events, firstly, the soldier was buried in Zolne mound, and secondly, why in his burial as an inventory item there was placed a vessel used by population of the Eastern and Central foothills of the Crimea. The sequence of events can now be reproduced as follows. At the time of the demise of the fortified settlement of Uch-Bash in the South-Western Crimea in the foothills of the Crimea a new cultural complex may have been already formed, which we characterize as the V-UB horizon. Its formation and functioning are connected with the arrival of a new nomadic horde, which is associated with Novocherkassk monuments, having earlier analogies on the eastern monuments of the Northern Black Sea coast, where they probably came from. The asynchrony of the emergence of a new complex of material culture in the Crimean foothills and Uch-Bash, where it appears some time after the layer of fire and destruction, shows that Uch-Bash both in the late Pre-Tauric and in the early Pre-Tauric periods, all was more focused on sea connections and waterways than on land, in contrast to the central group of sites of the Kyzyl-Koba culture in the basin of the Salgir River. |
| doi_str_mv | 10.15407/archaeologyua2020.04.073 |
| first_indexed | 2026-08-07T01:03:43Z |
| format | Article |
| fulltext |
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ • ІНСТИТУТ АРХЕОЛОГІЇ НАН УКРАЇНИ
НАУКОВИЙ ЖУРНАЛ – ЗАСНОВАНИЙ У 1947 р.
ВИДАЄТЬСЯ ЩОКВАРТАЛЬНО
КИЇВ 4 2020
АРХЕОЛОГIЯ
Головний редактор
Чабай В. П., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України
Заступник головного редактора
Толочко П. П., академiк НАН України, Iнститут археологiї НАН України
Вiдповiдальний секретар
Гаврилюк Н. О., доктор iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
Редакцiйна колегiя
БОЛТРИК Ю. В., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
Бороффка Н., доктор хаб., Нiмецький археологiчний iнститут, ФРН
БРАУНД Д., професор, доктор хаб., Унiверситет Екзетера, Великобританiя
БРУЯКО I. В., доктор iсторичних наук, Одеський археологiчний музей НАН України
БУЙСЬКИХ А. В., доктор iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
ДЖIНДЖАН Ф., професор, доктор хаб., почесний професор унiверситету Париж 1 Пантеон
Сорбонна, Францiя
ЗАЛIЗНЯК Л. Л., професор, доктор iсторичних наук, Нацiональний унiверситет
«Києво-Могилянська академiя»
IВАКIН В. Г., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
IВАНЧИК А. I., член-кореспондент РАН та Францiї, Нацiональний центр наукових
дослiджень, Францiя
КАЙЗЕР Е., професор, доктор хаб., Вiльний унiверситет Берлiну, ФРН
КОРВIН-ПIОТРОВСЬКИЙ О. Г., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
Моця О. П., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України
Отрощенко В. В., професор, доктор iсторичних наук, Нацiональний унiверситет
«Києво-Могилянська академiя»
ПЕТРАУСКАС О. В., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
ПОТЄХIНА I. Д., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
СКОРИЙ С. А., професор, доктор iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
ФОРНАСЬЕ Й., професор, доктор, Гете унiверситет Франкфурта-на-Майнi, ФРН
ХОХОРОВСКI Я., професор, доктор хаб., Iнститут археологiї Ягеллонського унiверситету, Польща
NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE • INSTITUTE OF ARCHAEOLOGY NAS OF UKRAINE
SCIENTIFIC JOURNAL – Founded IN 1947
Frequency: QUARTERLY
Editor-in-Chief
CHABAI V. P., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology
of the National Academy of Sciences of Ukraine
Deputy editor-in-Chief
TOLOCHKO P. P., Academician of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology
of the National Academy of Sciences of Ukraine
Executive Secretary
GAVRYLYUK N. O., DSc in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
Editorial Board
BOLTRYK Yu. V., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
BOROFFKA N., Professor, Dr. Hab., German Archaeological Institute, Germany
BRAUND D., Professor, Dr. Hab., University of Exeter, UK
BRUIAKO I. V., DSc in History, Odessa Archaeological Museum of the NAS of Ukraine
BUISKIKH A. V., DSc in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
CHOCHOROWSKI J., Professor, Dr. Hab., Institute of Archaeology of Jagiellonian University, Poland
Djindjian F., Professor, Dr. Hab., Professor of the University of Paris 1 Pantheon Sorbonne, France
IVAKIN V. G., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
IVANCHIK A. I., Corresponding Member of the Russian Academy of Sciences,
National Center for Scientific Research of France
FORNASIER J., Professor, doctor, Goethe University Frankfurt am Main, Germany
KAIZER E., Professor, Dr. Hab., Free University of Berlin, Germany
KORVIN-PIOTROVSKYI O. G., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
MOTSIA O. P., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
OTROSHCHENKO V. V., Professor, DSc in History, National University of Kyiv-Mohyla Academy
PETRAUSKAS O. V., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
POTEKHINA I. D., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
SKORYI S. A., Professor, DSc in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
ZALIZNYAK L. L., Professor, DSc in History, National University of Kyiv-Mohyla Academy
ARHEOLOGIA
KYIV 4 2020
ЗМIСТ CONTENTS
Articles
BRUIAKO I. V. Specifics of trade-economic re-
lations within the North-Western Black Sea Re-
gion in the antiquity
GRECHKO D. S. Аbout the dating of the scythi-
an type arrowheads of the late hallstatt period
from Central Europe
Aksionov V. S. Fiery rituals among the Alani-
an population of the Saltov culture of the Sever-
sky Donets Basin (based on materials from cata-
comb cemeteries)
Kozubovskyi H. A. About the upper border
of the Кyiv grivnas usage
Publication
of Archaeological Material
YEVDOKIMOV H. L. †, DANYLKO N. M., PUS-
TOVALOV S. Zh. Burial Mounds Near Kachkarov-
ka Village
IVANOV M. S. Distribution of the Donetsk Type
Beakers Among the Inhul Catacomb Culture Bu
rials
Kravchenko E. A. Ceramic Vessel from
Mound near Zolne village in the Crimea
Serheieva M. S., Zhyhola V. S. Artistic
Carved Bone From Zarichne Village
Antiquities of Kyiv
KRYZHANOVSKYI V. O. Jewellery Focuses of
Kyiv Dytynets
Статтi
BRUIAKO I. V. Specifics of trade-economic re- 5
lations within the North-Western Black Sea Re-
gion in the antiquity
GRECHKO D. S. Аbout the dating of the scythian 12
type arrowheads of the late hallstatt period from
Central Europe
АКСЬОНОВ В. С. Вогняні ритуали у аланського 28
населення салтівської культури басейну сівер-
ського Дінця (за матеріалами катакомбних мо-
гильників)
КОЗУБОВСЬКИЙ Г. А. Про верхню межу ви- 39
користання київських гривень
Публiкацiї
археологiчного матерiалу
ЄВДОКИМОВ Г. Л. †, ДАНИЛКО Н. М., 49
ПУСТОВАЛОВ С. Ж. Кургани біля с. Качка-
рівка
ІВАНОВ М. С. Поширення донецьких кубків 65
серед поховань інгульської катакомбної куль-
тури
КРАВЧЕНКО Е. А. Керамічна посудина із кур- 73
гану біля с. Зольне у Криму
СЕРГЄЄВА М. С., ЖИГОЛА В. С. Художня 82
різьблена кістка із с. Зарічне
Київськi старожитностi
КРИЖАНОВСЬКИЙ В. О. Ювелірні виробничі 90
осередки Київського дитинця
До iсторiї
стародавнього виробництва
СУШКО А. О. Технологія виготовлення кера- 105
мічних полив’яних писанок за археологічними
матеріалами Києва
МИРОНЕНКО Л. В. Кахляна піч з будинку 113
В. Кочубея в Батурині
Корохіна А. В., Бельський В. М. Сиро- 123
винно-технологічний аналіз формувальних
мас двох кахлів із Батурина (Додаток)
Iсторiя науки
ПОПЕЛЬНИЦЬКА О. О. Листи археолога 128
В. Є. Козловської до краєзнавця С. Л. Дроздо-
ва (за матеріалами архіву Національного му-
зею історії України)
Рецензiї
ТОМАШЕВСЬКИЙ А. П. Рец.: Олег Сухобо- 138
ков, Світлана Юренко. Давній Путивль
Хронiка
Всеукраїнська археологічна конференція «Іл- 143
лінська Варвара Андріівна — видатна дослід-
ниця Скіфії (до 100-річчя від дня народження)»
К. К. Марченко та українська археологія 145
Новi видання
LILLIE M., POTEKHINA I. (eds.). Prehistoric 146
Ukraine: From the First Hunters to the First Far-
mers
Алфавітний покажчик змісту журналу «Археоло- 148
гія» за 2020 р.
To the History
of Ancient Crafts
SUSHKO A. A. Ceramic glazed painted eggs
production technology based on Kyiv archaeo-
logical materials
MYRONENKO L. V. The Ornamented Tile-
Stove From the V. kochubei’s House in Baturyn
Korokhina A. V., Belskyi V. M. Raw ma-
terial and technological analysis of molding
masses of two tiles from Baturyn (Appendix)
History of Science
POPELNYTSKA O. O. Letters of the Archaeolo
gist V. Ye. Kozlovska to the Regional Researcher
S. L. Drozdov (According to the Archive of the
National Museum of History of Ukraine)
Book Review
TOMASHEVSKYI A. P . Review: Oleh Su-
khobokov, Svitlana Yurenko. Ancient Putyvl
News Review
The All-Ukrainian Archaeological Conference
“Illinska Varvara Andriivna — an outstanding
researcher of Scythia (to the 100th anniversary
of her birth)”
K. K. Marchenko and Ukrainian archaeology
New publications
LILLIE M., POTEKHINA I. (eds.). Prehistoric
Ukraine: From the First Hunters to the First
Farmers
Index of Publications in “Arhaeology” Journal in
2020
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 4 73
© Е. А. Кравченко, 2020
* КРАВЧЕНКО Евеліна Антонівна — кандидат істо-
ричних наук, старший науковий співробітник від-
ділу раннього залізного віку Інституту археоло-
гії НАН України, ORCID 0000-0001-7238-7417,
evekravchenko@gmail.com
Е. А. Кравченко *
Керамiчна посудина iз кургану бiля с. Зольне у Криму
УДК 903.23(477.75)“638” https://doi.org/10.15407/archaeologyua2020.04.073
У статті публікується керамічна ліпна посудина із під-
курганного поховання біля с. Зольного (к. 1, п. 10) у цен-
тральних передгір’ях Криму. Фрагменти, що частково
реконструюються, були знайдені у Наукових фондах
Інституту археології НАНУ. Після графічної рекон-
струкції з’ясувалося, що посудина відрізняється від про-
рисовки, наведеної автором розкопок А. А. Щепинським у
публікації. Аналізується як посудина, так і умови її зна-
хідки, приводяться аналогії в інших комплексах Криму.
На основі типологічного аналізу посудину віднесено до
одного із провідних типів кераміки кизил-кобинскої куль-
тури горизонту V-УБ, виділеного за матеріалами Уч-
Баша, самого початку таврського періоду. Крім того,
наводяться синхронні поховальні комплекси, тотожні
похованню в Зольному кургані.
К л ю ч о в і с л о в а: рання залізна доба, новочеркаський
етап, кизил-кобинська культура, кіммерійці, ранні скі-
фи, таври, Крим, Зольне.
Вступ
Ліпний керамічний посуд є одним із основних
індикаторів етнічних характеристик тубільно-
го населення. Наймінливішою ознакою у його
власних характеристиках є орнамент, більш
сталою ознакою є його форма. Для раннього
кочового населення залізної доби понтійських
степів, яке ми характеризуємо за матеріалами
поховань, керамічний посуд є запозиченим
елементом, сама по собі посудина в похованні
не несла етнічного навантаження як предмет
ритуалу, найімовірніше, певне значення мав
напій, в неї налитий.
Проте як показують дослідження О. Р. Ду-
бовської (Дубовская 1989, 1997), здійснені на
матеріалі новочеркаських комплексів Північ-
ного Причорномор’я, між територіальними
групами передскіфських поховань і кераміч-
ними посудинами із них є доволі стала коре-
ляція. Іншими словами, окремі групи номадів
контактували із цілком конкретними осілими
племенами, для яких знайдений у похованні
посуд є традиційним.
Одним із окремих питань, пов’язаних із на-
лежністю посуду, є наявність такої посудини
у інвентарі кочівницького підкурганного по-
ховання, коли мова йде про впускні могили
за відсутності синхронних основних поховань
у регіоні. Така ситуація вказує на найраніший
період присутності у регіоні нових кочових
племен, які, ймовірно, з’являлися невеликими
загонами і грабували багаті поселення.
Як мені зауважили колеги, питання при-
сутності посуду у похованнях актуалізова-
не у низці робіт щодо кочовиків Північного
Причорномор’я, в чому, власне, не виникає
ніяких сумнівів, проте сама посудина із похо-
вання 10 кургану 1 біля с. Зольного не публіку-
валась у «класичних» наукових дослідженнях
О. І. Тереножкіна, С. В. Махортих, С. А. Ско-
рого та інших дослідників.
Лiпна посудина
iз Зольного кургану i її контекст
У нашому дослідженні аналізується рекон-
струкція посудини із поховання 10 кургану 1
біля с. Зольне Сімферопольського р-ну, що був
розкопаний у 1959 р. А. А. Щепинським (цен-
тральні передгір’я Криму) (Щепинский 1959)
(рис. 1). Розвал посудини (три фрагменти під-
даються реконструкції) зараз зберігається у
фондах Інституту археології НАН України (На-
укові фонди Археологічного музею ІА НАНУ,
кол. № 445, № 61). Графічна реконструкція
фрагментів посудини показала, що вона мала
трохи іншу форму, відмінну від профілю одно-
го із фрагментів, опублікованого автором до-
сліджень (Щепинський 1962).
Це поховання є один із опорних еталонних
комплексів передскіфського часу північно-
понтійських степів, що співвідноситься із но-
вочеркаськими старожитностями, перш за все
за сагайдачним набором (рис. 2). Сам комп-
лекс багато разів аналізувався в літературі від
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 474
найпершої авторської публікації А. А. Щепин-
ського (1962), отримав визначення кіммерій-
ської приналежності новочеркаського ступе-
ню в систематизації О. І. Тереножкіна (1976,
с. 201), аналізувався в комплексі інших речей в
роботах О. Р. Дубовської (1989, 1997), С. В. Ма-
хортих (2005) тощо.
Курган 1 був розташований в зоні тодішньо-
го будівництва Сімферопольського аеропорту
на західному березі р. Салгір в її рівнинній течії
за центральними передгір’ями Кримських гір.
Рятівні роботи розпочалися вже після частко-
вої руйнації кургану бульдозером і проводилися
взимку. Впускне поховання 10 було здійснене в
центральній частині кургану з основним по-
хованням давньоямної культури, що мав 4,0 м
заввишки і 60 м в діаметрі. Поховальна яма
була прямокутною, східну частину поховання
на момент розкопок було знищено бульдозе-
ром. Могилу 2,9 м завдовжки, 1,4 м завширш-
ки і 2,6 м завглибшки орієнтовано з південно-
го заходу на північний схід (рис. 2). Уздовж стін
розміщувалися вкопані у землю вертикально
на відстані 0,3—0,5 м один від одного дерев’яні
стовпчики, що частково збереглися. Діаметр
стовпчиків 0,05—0,08 м, вкопані в ґрунт на гли-
бину 0,2 м, кінці були загострені, піднімалися
над дном на 0,8 м. У заповненні могильної ями
траплялося чимало деревини: палки, жердини,
пруття і хмиз. На дні ями простежено дерев’яні
бруси до 0,05—0,025 м завширшки і завтовшки,
що лежали на відстані 0,3—0,5 м один від одно-
го. Над ними було зафіксовано шар із тонких
до 0,025 м в діаметрі гілок і хмизу. Жердини, су-
дячи із опису автора, кріпилися вздовж стінок
за допомогою вкопаних стовпчиків, на них же
трималися жердини перекриття. Підлога також
складалася із таких жердин (Щепинський 1959,
л. 11). Автор розкопок визначає цю дерев’яну
конструкцію як невелику будівлю зі стінами із
стовпів, оплетених пруттям.
Кістяк орієнтовано головою на півден-
ний захід, злегка зібганий і трохи повернутий
праворуч. Ліву руку зігнуто у лікті і покладе-
Рис. 1. Пам’ятки Північного Понту, про які йдеться у статті: 1 — Зольний курган; 2 — Уч-Баш; 3 — Альма-Кермен;
4 — Ашлама-Дере; 5 — Сімферопольське поселення; 6 — Кизил-Коба; 7 — Сахарна Головка; 8 — Чорна Річка;
9 — Карли-Кая; 10 — Сеферек Коба; 11 — курган в Юхариній балці; 12 — курган біля с. Піонерське; 13 — кургани
на р. Келермес; 14 — курган біля ст. Некрасівської; 15 — Новочеркаський скарб; 16 — курган на західному схилі
г. Бештау; 17 — поселення біля с. Алчедар; 18 — кургани біля с. Білоградець; 19 — Носачівський курган; 20 — кур-
ган біля с. Паркани
Fig. 1. Sites of the Northern Pont Region, named in the article: 1 — Zolne mound; 2 — Uch-Bash; 3 — Alma-Kermen;
4 — Ashlama-Dere; 5 — Simferopol settlement; 6 — Kyzyl-Koba; 7 — Sakharna Holovka; 8 — Chorna Richka; 9 — Karly-
Kaia; 10 — Seferek Koba; 11 — mound in Yukharyna Balka; 12 — mound near Pionerske village; 13 — mounds near the
the Kelermes River; 14 — mound near Stanytsia Nekrasivska; 15 — Novocherkassk treasure; 16 — mound on the western
slope of the Beshtau mount; 17 — settlement near Alchedar village; 18 — mounds near Bilohradets village; 19 — Nosachiv
mound; 20 — mound near Parkany village
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 4 75
но на пояс, праву витягнуто і відкинуто вбік.
Автор наводить антропологічне визначення
К. Ф. Соколової — чоловік віком близько 30
років. А. А. Щепинський також зазначає, що за
білуватим тліном на дні могили навколо кісток
ніг на покійнику було вдягнуто короткі штани,
ймовірно, шкіряні (Щепинський 1959а, с. 11;
1959б, рис. 13), що було позначено на креслен-
ні (рис. 2).
Комплекс інвентарю поділяється на дві
групи за місцем розташування. Безпосеред-
ньо в могилі було знайдено ліпну посудину,
що розміщувалася праворуч від черепа, про-
те була майже повністю знищена бульдозером,
залізний меч лежав перпендикулярно хребту
уздовж поясниці руків’ям до кисті лівої руки,
біля руків’я також лежали кістяна ворварка і
точило з отвором для підвішування. Другу гру-
пу пам’яток було виявлено на перекритті мо-
гили — це були добре відомі із цього поховання
предмети: наконечники стріл, деталі кінського
спорядження та інші, які дуже добре описані в
науковій літературі, проте предмета цієї статті
не стосуються.
Тобто усе — від місця поховання (впускне)
до інвентарю (лише особисті речі і споряджен-
ня одного коня) свідчить про те, що воїна було
поховано під час походу, найімовірніше, він і за-
гинув неподалік місця поховання. Серед усього
інвентарю єдина річ, яка не належала покійни-
ку і була взята із місцевої культури — це чорно-
лискована корчага. Враховуючи, що похован-
ня досить чітко датується серединою VIII ст. до
н. е., можна доволі впевнено говорити, що по-
хід цього воїна було спрямовано проти одного
із багатих поселень кизил-кобинської культу-
ри — Уч-Баша в Інкерманській долині в басей-
ні р. Чорна, Альма-Кермена (Кравченко 2007;
2012) в течії Альми, Ашлами-Дере (Крис 1957) в
басейні Качі, Сімферопольського поселення чи
Кизил-Коби (Колотухин 1996) в течії Салгіра.
Ці поселення синхронні або частково синхрон-
ні, але є деякі відмінності у їх наборах посуду.
Посудина із поховання 10 Зольного кур-
гану — лискована корчага, орнаментова-
на канелюрами (рис. 3). За формою посуди-
на відповідає одному із відомих типів корчаг
кизил-кобинської культури, представленому
і виділеному за матеріалами Уч-Баша (Інкер-
манська долина) (Кравченко 2011, с. 69). По-
судина збереглася фрагментарно, тому немож-
ливо встановити розташування її найбільшо-
Рис. 2. План поховання 10 у Зольному
кургані (за: Щепинський 1959а)
Fig. 2. Plan of the burial No. 10 in Zolne
mound (after: Shchepynskyi 1959a)
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 476
Рис. 3. Корчага із Зольного кургану (1) і аналогії до неї: 2 — керамічний брак з Уч-Башу
(посудина без інвентарного номера); 3 — зольник західного розкопу Уч-Башу; 4 — верхній
шар поселення Сахарна Головка; 5 — перекриваючий верхній шар Уч-Баша; 6 — розвал
із давньої денної поверхні під верхнім шаром східного розкопу Уч-Башу; 7 — із господар-
ської ями на поселенні Альма-Кермен; 8 — керамічний брак із Уч-Башу (посудина без ін-
вентарного номера); 9 — із господарської ями на поселенні Альма-Кермен; 10 — кераміч-
ний брак з Уч-Баша (посудина без інвентарного номера)
Fig. 3. Large earthenware pot from Zolne mound (1) and analogies to it: 2 — ceramic defect from
Uch-Bash (vessel without inventory number); 3 — ash lense of the western excavation of Uch-
Bash; 4 — upper layer of Sakharna Holovka settlement; 5 — overlapping upper layer of Uch-
Bash; 6 — fragments from the ancient surface under the upper layer of the eastern excavation of
Uch-Bash; 7 — from a household pit at the settlement of Alma-Kermen; 8 — ceramic defect from
Uch-Bash (vessel without inventory number); 9 — from a household pit in the settlement of Alma-
Kermen; 10 — ceramic defect from Uch-Bash (vessel without inventory number)
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 4 77
го діаметра відносно висоти. Представлено два
фрагменти плеча з тулубом і шийкою, що по-
єднуються і дозволяють реконструювати про-
філь і найбільший діаметр посудини (D
max
=
27,4 см). Це була корчага із відносно високою
шийкою, що розширюючись до низу різким
перегином переходить у сферично розшире-
ний тулуб. Тулуб має різке звуження до при-
донної частини. Дно посудини вузьке (D =
11 см), модельоване піддоном, до якого при-
мазувалися придонні стінки. Поверхня корча-
ги вкрита якісним глянцевим чорним лиску-
ванням, черепок цупкий, обпал хороший. Від
перегину на плечі на тулуб нанесені канелюри.
В одній композиції — по три заокруглені лінії,
що, ймовірно, півколами були нанесені під пе-
регином. Від іншої — зберігся лише один, та-
кож опущений від перегина. Обидві компози-
ції вдавленого орнаменту є частинами мотиву,
який був представлений, швидше за все, налі-
пом, який і огинали канелюри.
Аналогiї до посудини iз Зольного кургану
iз iнших пам’яток Криму
Аналогії корчазі із Зольного кургану походять
із V горизонту Уч-Баша (V-УБ) (Кравченко
2011, с. 68—69) (рис. 3: 3, 5, 6). У попередньому
IV горизонті є посудини із подібним профілю-
ванням, проте вони мають інші пропорції. Для
горизонту IV-УБ є типовим мотив орнамен-
ту із корчаги із Зольного — наліп, оперізаний
знизу однією або кількома лініями, але в цьо-
му горизонті орнамент виконано пружковими
наліпами, а на корчазі із Зольного — канелю-
рами. Також однією із ознак корчагоподібного
посуду горизонту IV-УБ є приземкуватість по-
судин, коли найбільший діаметр припадає на
нижню половину висоти посудини (Кравчен-
ко 2011, с. 67—68). З причини фрагментарнос-
ті посудини із Зольного ми не можемо напевно
визначити її пропорції, проте профілювання
верхньої і нижньої частин, що збереглися, вка-
зують на розташування найбільшого діаметру у
верхній половині висоти посудини.
Отже, на перший погляд виникає колізія.
Належність типу горизонтові V-УБ, тобто по-
стпогромному горизонтові Уч-Башу, вказує на
контактність кочовиків, які здійснили похо-
вання у Зольному, із населенням, яке прояви-
лось на Уч-Баші вже у наступному горизонті,
прийшовши на місце зруйнованого укріплено-
го городища після того, як у шар руйнування
городища випав наконечник стріли, характер-
ний суто для поховань новочеркасців, до яких
належить і могила у Зольному кургані (Крав-
ченко 2014а; 2014б). Проте, розглянувши ана-
логії до корчаг горизонту V, колізія зникає,
адже саме цей горизонт і перш за все його ке-
раміка демонструють прихід нового населення
до Криму (Кравченко 2007).
Виділяючи V горизонт Уч-Баша, ми лише
припускали його існування, оскільки це від-
булось іще до початку наших розкопок на цій
пам’ятці у 2006 р. Проте матеріал, отриманий
розкопками передовсім зольника Уч-Баша по-
вністю підтвердив правильність виділення го-
ризонту (Кравченко 2016а, с. 58, рис. 3.4.7).
Власне, матеріали розкопок С. Ф. Стржелець-
кого на Уч-Баші містять лише одну цілу фор-
му подібної корчаги із зазначеним контекстом
(Кравченко 2011, с. 191, рис. 129). Проте чис-
ленні знахідки із зольника підтвердили існу-
вання цього типу, як самостійного і інновацій-
ного для горизонту V-УБ (Кравченко 2016а,
рис. 3.4.7: 3, 4, 10, 11, 13). Отже, профілюван-
ня, орнаментація і аналогії в цілих посудинах
дозволяють припускати належність корчаги із
Зольного кургану типові 15, що з’являється в V
горизонті Уч-Баша (V-УБ, вид V/3).
Є також кілька таких посудин, що не мають
інвентарних номерів, і які ми не змогли вста-
новити за допомогою описів у звіті (Кравчен-
ко 2011, рис. 130: 22, 132: 23, 136: 1, 137: 1—3)
(рис. 3: 2, 8, 10). Проте їх орнаментація, профі-
лювання і технологія виготовлення більше від-
повідають раннім горизонтам Уч-Баша. Всі три
посудини є керамічним браком, де одна поча-
ла відлущуватися по поверхні, ймовірно, вна-
слідок помилки під час виготовлення гончар-
ного тіста (рис. 3: 8), друга була деформована
при обпалі, щоправда, вона як раз найбільше
відповідає за формою і орнаментацією корча-
гам горизонтів V-УБ і VI-Г Інкерманської до-
лини (рис. 3: 10), а третя спеклася в горні за за-
надто високої температури (рис. 3: 2). Принай-
мні, все це говорить про належність корчаги із
Зольного саме кизил-кобинській культурі, де
такі і подібні форми існували протягом різних
періодів.
У Криму цей тип представлено на пам’ятках
у нижній течії р. Альма (Альма-Кермен) (Крав-
ченко 2007; 2012) — на доволі цікавому посе-
ленні, що демонструє як матеріал горизон-
ту V-УБ (рис. 3: 7, 9), останнього горизонту
Уч-Башу, так і наступного горизонту VI-Г, виді-
леному за матеріалами інших пам’яток Інкер-
манської долини — Сахарна Головка (рис. 3: 4)
і Чорна Річка, який хронологічно припадає на
VII — першу половину VI ст. до н. е. Загалом
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 478
керамічний комплекс цього поселення нами
був проаналізований у низці статей (Кравчен-
ко 2007, 2012) і висновки, до яких ми дійшли,
з часу публікації статей не зазнали змін. Тоб-
то горизонт V-УБ датується останніми деся-
тиліттями VIII ст. до н. е. — першими десяти-
літтями VII ст. до н. е., максимум — до серед-
ини VII ст. до н. е. в залежності від дати ранніх
келермеських курганів, яка береться за осно-
ву (Kossack 1986, с. 133 і наст.; порівн.: Галани-
на 1997, с. 260). Він об’єднує керамічні комп-
лекси не тільки на південному заході Криму, а
включає також пам’ятки східних передгір’їв,
як то Карли-Кая (Кравченко 2007), Сеферек
Коба (Весельський, Кравченко, Манько 2014;
Кравченко 2016б). Кераміка, що належить
цьому горизонту, присутня також у підкурга-
ному похованні на Гераклейському півостро-
ві (курган у Юхариній балці: Кравченко 2011,
с. 199, рис. 142, b), біля с. Піонерське (Колту-
хов 1999, рис. 4: 2, 4), у Приазов’ї (без конкре-
тизацїї пам’ятки: Бруяко 2005, рис. 10).
Дуже схожа посудина супроводжувала кім-
мерійське поховання біля с. Цілинне у Північ-
ному Криму (Джанкойський р-н) (Корпусова
1984, с. 93, рис. 16, 18). Власне, і саме похован-
ня 3 у кургані 16 біля Цілинного за складом ін-
вентарю дуже схоже на поховання у Зольно-
му. Найвиразнішою відмінністю є наявність
кам’яної стели в Цілинному кургані, що вка-
зує на високий статус похованого, причому на
своїй землі. Враховуючи, що кістяк у Цілинно-
му був інакше укладений у могилу, можна при-
пустити, що обидна поховання залишені різ-
ними племенами. Варто також звернути увагу
на орнаментацію корчаги із Цілинного — це
так само канелюри, але не оперізуючі наліп, а
опущені вниз від ребра на переході шийки у ту-
луб (Корпусова 1984, с. 18, рис. 18: 3, вклейка,
рис. 19: 1). Такий декор не характерний для за-
хідної групи пам’яток кизил-кобинської куль-
тури, проте характерний для центральної, та-
ких як Кизил-Коба, Карагач, Холодна Балка,
Сімферопольське і Ашлама-Дере (Колотухин
1996, с. 125, 136, 142; Крис 1957).
Аналогiї до iнших предметiв iнвентарю
з поховання 10 у Зольному курганi
Крім кераміки хронологічний зріз, що припа-
дає на поховання воїна у Зольному кургані, ха-
рактеризується на ключових пам’ятках брон-
зовими наконечниками стіл новочеркаського
типу, відомими на Уч-Баші в шарі руйнуван-
ня попереднього горизонту IV-УБ (Кравченко
2014а, с. 57, рис. 12: 6, 2014б, с. 74, рис. 12: 6),
в самому похованні 10 Зольного кургану разом
із деталями кінського обладунку знайдени-
ми на перекритті могили (Щепинський 1962;
Тереножкін 1976, с. 45, рис. 17: 15—18), біля
ст. Некрасівської, самого скарбу із ливарною
формою для стріл біля Новочеркаська і стріл із
північно-західного схилу гори Бештау (Йессен
1952, с. 120, рис. 8, 9, с. 14, рис. 14). А також
із поселення біля с. Алчедар у Молдові, із під-
курганних поховань біля с. Білоградець у Бол-
гарії, Носачівського кургану, к. 178 біля с. Пар-
кани — у курганах дніпровського правобереж-
ного лісостепу (Тереножкин 1976, 35, рис. 9;
55, рис. 25:6; 56, рис. 26; 79, рис. 45; 98, рис. 61:
5, 6; 137, рис. 82; Махортых 2005, 112, рис. 39).
Власне, всі ці поховальні комплекси представ-
ляють еталонну передскіфську культуру ново-
черкаського етапу.
Хронологія усіх знахідок корчаг цього типу
загалом укладається у другу половину VIII —
початок VII ст. до н. е. Аналіз їх контексту ста-
вить чимало питань не тільки археологічних,
а й історичних, а саме, у зв’язку із якими по-
діями, по-перше, було поховано воїна у Золь-
ному кургані, по-друге, чому в його похованні
як інвентар було вміщено посудину населення
Східних і Центральних Предгір’їв. Також за-
значимо, що в інвентарі поховання 10 Золь-
ного кургану присутнє точило із отвором для
підвішування, виготовлене із пісковика, тоб-
то відповідає типологічно точилам із горизон-
ту V-УБ Уч-Баша, де персональні знаряддя для
підправки леза, які носили із собою на поясі,
також виготовлені із крупнозернистого абра-
зиву (дет. див.: Кравченко 2015а; 2015б; 2016а,
с. 84—88).
Висновки
Послідовність подій наразі може бути відтворе-
на таким чином. На момент загибелі укріпле-
ного поселення Уч-Баш у Південно-Західному
Криму в передгір’ях Криму, можливо, вже
склався новий культурний комплекс, який ми
характеризуємо як горизонт V-УБ. Його скла-
дання і функціонування пов’язане із приходом
нової кочової орди, яка асоціюється із ново-
черкаськими пам’ятками, маючи більш ран-
ні аналогії на пам’ятках східніше Північного
Причорномор’я, звідки, ймовірно, і прийшли.
Асинхронність появи нового комплексу мате-
ріальної культури в кримських передгір’ях і на
Уч-Баші, де він з’являється за якийсь час піс-
ля шару пожежі і руйнувань, показує, що Уч-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 4 79
Баш як у старшому дотаврському, так і в мо-
лодшому дотаврському періодах, все ж біль-
ше був орієнтований на морські сполучення і
водні шляхи, ніж на сухопутні, на відміну від
центральної групи пам’яток кизил-кобинської
культури в басейні р. Салгір. Крім того, зробле-
ні висновки дозволяють поставити на розгляд
наступне питання — аналіз усіх підкурганних
поховань Криму і Надазов’я, які містять одна-
кові орнаментовані корчаги, типові для кизил-
кобинської культури. Це може допомогти ви-
окремити як контакти таврів, так і преференції
конкретних кочових племен у цих контактах.
Бруяко, И. В. 2005. Ранние кочевники в Европе. Х-V вв. до
н. э. Кишинев.
Весельський, А. П., Кравченко, Е. А., Манько, В. М. 2014.
Розвідки в околицях с. Карасьовка АРК. Археологічні
дослідження в Україні. Київ.
Галанина, Л. К. 1997. Келермесские курганы. «Царские» по-
гребения раннескифской эпохи. Степные народы Евра-
зии. Москва: Наука.
Дубовская, О. Р. 1989. К интерпретации комплексов типа
новочеркасского клада. Советская археология, 1,
с. 63-69.
Дубовская, О. Р. 1997. Об этнокультурной атрибуции «но-
вочеркасских» погребений Северного Причерномо-
рья. Археологический альманах, 6, с. 181—218.
Йессен, А. А. 1952. Некоторые памятники VIII-VII вв. до
н. э. на Северном Кавказе. В: Шелов, Д. Б. (ред.).
Вопросы скифо-сарматской археологии (по материа-
лам конференции ИИМК АН СССР 1952 г.). Москва:
Изд-во Академии Наук СССР, с. 112-131.
Колотухин, В. А. 1996. Горный Крым в эпоху поздней
бронзы — начале железного века. Киев: Южногород-
ские ведомости.
Колтухов, С. Г. 1999. Курганные погребения раннескиф-
ского времени в долине Салгира. Старожитності
Північного Причорномор’я і Криму, VII, с. 76-92.
Корпусова, В. Н., 1984. Курганы у с. Целинное. В: Кор-
пусова, В. Н. (ред.). Курганы степного Крыма. Киев:
Наукова думка, с. 69-107.
Кравченко, Э. А. 2007. К вопросу об изменениях в ма-
териальной культуре населения Горного Крыма в
предскифское время. Revista archeologicа, SN, III,
1-2, с. 282-294.
Кравченко, Е. А. 2011. Кизил-кобинська культура у Захід-
ному Криму. Київ, Луцьк: НАНУ.
Кравченко, Е. А. 2012. Керамічний посуд кизил-кобин
ської культури поселення Альма-Кермен із розко-
пок 2008 року. Археологічні дослідження Львівського
університету, 16, с. 284-293.
Кравченко, Е. А. 2014а. Кто сжег Уч-Баш? (к вопросу о
финале предскифского периода в Северном При-
черноморье). Revista Arheologică, N 1-2(10), с. 49-70.
Кравченко, Е. А. 2014б. Поселение Уч-Баш и финал пред-
скифского периода в Северном Причерноморье.
Херсонесский сборник, 18, 71-96
Кравченко, Е. А. 2015а. Вироби з каменю з поселення
Уч-Баш. Археологія і давня історія України, 2 (15),
с. 77-95.
Кравченко, Е. А. 2015б. Вироби з каменю у контексті
господарства поселення Уч-Баш. Наукові студії, 8,
с. 184-221.
Кравченко, Э. А., Горбаненко, С. А., Горобец, Л. В. и др.
2016а. От бронзы к железу: хозяйство жителей Ин-
керманской долины. Киев: НАН України.
Кравченко, Е. А. 2016б. До питання про початок залізної
доби у Криму. Наукові студії, 9, с. 164-177.
Крис, Х. И. 1957. Поселение кизил-кобинской культуры
в балке Ашлама-Дере. В: Шульц, П. Н. (ред.). Исто-
рия и археология Древнего Крыма. Киев: Изд-во АН
УССР, с. 40-46.
Махортих, С. В. 2005. Киммерийцы Северного Причерномо-
рья. Киев: Шлях.
Тереножкин, А. И. 1976. Киммерийцы. Киев: Наукова
думка.
Щепинский, А. А. 1959. Отчет о работах, проведенных по
ызучению памятников энеолита и бронзы в Крыму в
1959 г. Науковий архів ІА НАНУ, ф. експедицій, спр.
1959/9в, № 4150.
Щепинский, А. А. 1959а. Альбом к отчету А. А. Щепин-
ского «О работах, проведенных по изучению памят-
ников энеолита и бронзы в Крыму в 1959 г.». Науко-
вий архів ІА НАНУ, ф. експ., спр. 1959/9в, № 4151.
Щепинский, А. А. 1962. Погребение начала железного
века у Симферополя. Краткие сообщения Институ-
та археологии АН УССР. Киев: Изд-во АН УССР, 12,
с. 57-65.
Kossak, G. 1986. Zaumzeug aus Kelermes. Hallstattkolloquium.
Budapest.
Надійшла 08.09.2020
Э. А. Кравченко
Кандидат исторических наук, старший научный сотрудник, Институт археологии Национальной Академии наук
Украины, отдел археологии раннего железного века, ORCID 0000-0001-7238-7417, evekravchenko@gmail.com
Керамический сосуд из кургана у с. зольное в Крыму
В статье публикуется керамический лепной сосуд с подкурганного захоронения возле с. Зольного (к. 1, п. 10) в
центральных предгорьях Крыма. Фрагменты, частично реконструируемые, были найдены в научных фондах Ин-
ститута археологии НАНУ. После графической реконструкции выяснилось, что сосуд отличается от прорисовки,
приведенной автором раскопок А. А. Щепинським в публикации. Анализируется как сосуд, так и условия его
находки, приводятся аналогии в других комплексах Крыма. На основе типологического анализа сосуд отнесено к
одному из ведущих типов керамики кизил-кобинской культуры горизонта V-УБ, выделенного по материалам Уч-
Баша, начала таврского периода. Кроме того, приводятся синхронные погребальные комплексы, тождественные
захоронению в Зольном кургане.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 480
Кроме керамики хронологический срез, на который приходится погребение воина в Зольном кургане, ха-
рактеризуется на ключевых памятниках бронзовыми наконечниками стрел новочеркасского типа, известными
на Уч-Баше в слое разрушения предыдущего горизонта IV-УБ. Также отметим, что в инвентаре погребения 10
Зольного кургана присутствует оселок с отверстием для подвешивания, изготовленный из песчаника, то есть со-
ответствует типологически оселкам с горизонта V-УБ Уч-Баша.
Хронология всех находок корчаг этого типа приходится на вторую половину VIII — начало VII в. до н. э.
Анализ их контекста ставит немало вопросов не только археологических, а и исторических, а именно, в связи с
какими событиями, во-первых, был похоронен воин в Зольном кургане, во-вторых, почему в его захоронении
в качестве инвентаря был помещен сосуд населения восточных и центральных предгорий. Последовательность
событий сейчас может быть воспроизведена следующим образом. На момент гибели укрепленного поселения
Уч-Баш в Юго-Западном Крыму в предгорьях Крыма, возможно, уже сложился новый культурный комплекс,
который мы характеризуем как горизонт V-УБ. Его образование и функционирование связано с приходом но-
вой кочевой орды, которая ассоциируется с новочеркасскими памятниками, имея более ранние аналогии на па-
мятниках восточнее Северного Причерноморья, откуда, вероятно, и пришли. Асинхронность появления нового
комплекса материальной культуры в крымских предгорьях и на Уч-Баше, где он появляется через некоторое вре-
мя после пожара и разрушений, показывает, что Уч-Баш как в старшем дотаврском, так и в младшем дотаврском
периодах, все же больше был ориентирован на морские сообщения и водные пути, чем на сухопутные в отличие
от центральной группы памятников кизил-кобинской культуры в бассейне р. Салгир.
К л ю ч е в ы е с л о в а: ранний железный век, новочеркасский этап, кизил-кобинская культура, киммерийцы, ранние
скифы, тавры, Крым, Зольное.
Evelina A. Kravchenko
Ph.D in Historical Sciences, Senior Research Fellow of the Department of Early Iron Age in the Institute of Archaeology,
the National Academy of Sciences of Ukraine, ORCID 0000-0001-7238-7417, evekravchenko@gmail.com
Ceramic Vessel from Mound near Zolne village in THE Crimea
The article deals with ceramic handmade vessel from a burial mound near Zolne village (mound No. 1, burial No. 10) in
the central foothills of the Crimea. Partially reconstructed fragments were found in the Scientific Funds of the Institute of
Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine. After the graphic reconstruction, it became clear that the
vessel differs from the drawing given by A. A. Shchepynskyi, who was the author of the excavations. Both the vessel and
the conditions of its discovery are analyzed; analogies in other complexes of the Crimea are given. Based on the typological
analysis, the vessel is referred to one of the leading types of ceramics of the Kyzyl-Koba culture of the V-UB horizon,
selected on Uch-Bash materials, dated from the beginning of the Taurian period. In addition, there are synchronous burial
complexes, identical to the burial in Zolne mound.
In addition to ceramics, chronological cluster of the warrior burial in Zolne mound is characterized by the bronze
arrowheads of the Novocherkassk-type, known also at Uch-Bash in the layer of destruction of the previous IV-UB horizon.
It should also be noted that in the inventory of the burial No. 10 of Zolne mound there is a whetstone with a hole for hanging,
made from sandstone. It corresponds typologically to the whetstones from the horizon V-UB of Uch-Bash.
The chronology of all finds of vases of this type generally fits into the second half of the VIII — early VII c. BC. Analysis
of their context raises many questions not only archaeological, but also historical, namely, in connection with which events,
firstly, the soldier was buried in Zolne mound, and secondly, why in his burial as an inventory item there was placed a vessel
used by population of the Eastern and Central foothills of the Crimea. The sequence of events can now be reproduced as
follows. At the time of the demise of the fortified settlement of Uch-Bash in the South-Western Crimea in the foothills
of the Crimea a new cultural complex may have been already formed, which we characterize as the V-UB horizon. Its
formation and functioning are connected with the arrival of a new nomadic horde, which is associated with Novocherkassk
monuments, having earlier analogies on the eastern monuments of the Northern Black Sea coast, where they probably came
from. The asynchrony of the emergence of a new complex of material culture in the Crimean foothills and Uch-Bash, where
it appears some time after the layer of fire and destruction, shows that Uch-Bash both in the late Pre-Tauric and in the early
Pre-Tauric periods, all was more focused on sea connections and waterways than on land, in contrast to the central group of
sites of the Kyzyl-Koba culture in the basin of the Salgir River.
K e y w o r d s: Early Iron Age, Novocherkassk stage, Kyzyl-Koba culture, Cimmerians, early Scythians, Taurians, Crimea,
Zolne.
References
Bruiako, I. V. 2005. Ranniie kochevniki v Evrope. X-V vv. do n. e. Kyshynev.
Veselskyi, A. P., Kravchenko, E. A., Manko, V. M. 2014. Rozvidky v okolytsiakh s. Karasovka ARK. Arkheolohichni doslidzhennia
v Ukraini. Kyiv.
Halanina, L. K. 1997. Kelermesskiie kurhany. “Tsarskiie” pohrebeniia ranneskifskoi epokhi. Stepnyie narody Evrazii. Moskva:
Nauka.
Dubovskaia, O. R. 1989. K interpretatsii kompleksov tipa novocherkasskoho klada. Sovetskaia arkheolohiia, 1, p. 63-69.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 4 81
Dubovskaia, O. R. 1997. Ob etnokulturnoi atributsii “novocherkasskikh” pohrebenii Severnoho Prichernomoria. Arkheolohicheskii
almanakh, 6, p. 181-218.
Yessen, A. A. 1952. Nekotoryie pamiatnki VIII-VII vv. do n. e. na Severnom Kavkaze, In: Shelov, D. B. (ed.). Voprosy skifo-sarmatskoi
arkheolohii (po materialam konferentsii IIMK AN SSSR 1952 g.). Moskva: Izd-vo Akademii Nauk SSSR, p. 112-131.
Kolotukhyn, V. A. 1996. Hornyi Krym v epokhu pozdnei bronzy - nachale zheleznoho veka. Kyiv: Yuzhnohorodskie vedomosti.
Koltukhov, S. H. 1999. Kurhannye pohrebeniia ranneskifskoho vremeni v doline Salhira. Starozhytnosti Pivnichnoho Prychornomoria
i Krymu, VII, p. 76-92.
Korpusova, V. N., 1984. Kurhany u s. Tselinnoe. In: Korpusova V. N. (ed.). Kurhany stepnoho Kryma. Kyiv: Naukova dumka,
p. 69-107.
Kravchenko, E. A. 2007. As to the Question of Changing in Material Culture of Highland Crimean Population at the Pre-Scythian
Time. Revista archeologica, SN, III, 1-2, p. 282-294.
Kravchenko, E. A. 2011. Kyzyl-kobynska kultura u Zakhidnomu Krymu. Kyiv, Lutsk: NANU.
Kravchenko, E. A. 2012. Keramichnyi posud kyzyl-kobynskoi kultury poselennia Alma-Kermen iz rozkopok 2008 roku.
Arkheolohichni doslidzhennia Lvivskoho universytetu, 16, p. 284-293.
Kravchenko, E. A. 2014а. Who burned Uch-Bash? (the issue of the final Pry-Scythian period in the Northern Black Sea). Revista
Arheologică, 1-2 (10), p. 49-70.
Kravchenko, E. A. 2014б. Poselenie Uch-Bash i fynal predskifskoho perioda v Severnom Prichernomore. Khersonesskii sbornik,
18, p. 71-96.
Kravchenko, E. A. 2015а. Stone wares form Uch-Bash settlement. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 2 (15), p. 77-95.
Kravchenko, E. A. 2015б. Vyroby z kameniu u konteksti hospodarstva poselennia Uch-Bash. Naukovi studii, 8, p. 184-221.
Kravchenko, E. A. Horbanenko, S. A., Horobets, L. V. 2016а. Ot bronzy k zhelezu: khoziaistvo zhytelei Inkermanskoi doliny. Kyiv:
NAN Ukrainy.
Kravchenko, E. A. 2016б. Do pytannia pro pochatok zaliznoi doby u Krymu. Naukovi studii, 9, p. 164-177.
Krys, Kh. I. 1957. Poselenie kyzyl-kobynskoi kultury v balke Ashlama-Dere. In: Shults, P. N. (ed.). Istoriia i arkheolohiia Drevneho
Kryma. Kyv: Izd-vo AN USSR, p. 40-46.
Makhortykh, S. V. 2005. Kimmeriitsy Severnogo Prichernomoria. Kyiv: Shliakh.
Terenozhkyn, A. I. 1976. Kimmeriitsy. Kyiv: Naukova dumka.
Shchepinskii, A. A. 1959. Otchet o rabotakh, provedennykh po izucheniiu pamiatnikov eneolita i bronzy v Krymu v 1959 h. Naukovyi
arkhiv IA NANU, f. ekspedytsii, spr. 1959/9v, № 4150.
Shchepinskii, A. A. 1959a. Albom k otchetu A. A. Shchepynskoho “O rabotakh, provedennykh po yzuchenyiu pamiatnykov eneolita i
bronzy v Krymu v 1959 h.”. Naukovyi arkhiv IA NANU, f. ekspedytsii, spr. 1959/9v, № 4151.
Shchepinskii, A. A. 1962. Pohrebenie nachala zheleznoho veka u Symferopolia. Kratkie soobshcheniia Instituta arkheolohii AN
USSR. Kyiv: Izd-vo AN USSR, 12, p. 57-65.
Kossak, G. 1986. Zaumzeug aus Kelermes. Hallstattkolloquium. Budapest.
|
| id | arheologia-com-ua-article-235 |
| institution | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| issn | 2616-499X |
| keywords_txt_mv | |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-08-07T01:03:43Z |
| publishDate | 2020 |
| publisher | Institute of Archaeology NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | arheologiacomua/29/5c5eb83c5f0b34a446bf030095c02929.pdf |
| spelling | arheologia-com-ua-article-2352020-12-18T06:38:12Z Ceramic Vessel From Mound Near Zolne Village in the Crimea Керамический сосуд из кургана у с. Зольное в Крыму Керамiчна посудина iз кургану бiля с. Зольне у Криму Kravchenko, Evelina Early Iron Age, Novocherkassk stage, Kyzyl-Koba culture, Cimmerians, early Scythians, Taurians, Crimea, Zolne ранний железный век, новочеркасский этап, кизил-кобинская культура, киммерийцы, ранние скифы, тавры, Крым, Зольное рання залізна доба, новочеркаський етап, кизил-кобинська культура, кіммерійці, ранні скіфи, таври, Крим, Зольне The article deals with ceramic handmade vessel from a burial mound near Zolne village (mound No. 1, burial No. 10) in the central foothills of the Crimea. Partially reconstructed fragments were found in the Scientific Funds of the Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine. After the graphic reconstruction, it became clear that the vessel differs from the drawing given by A. A. Shchepynskyi, who was the author of the excavations. Both the vessel and the conditions of its discovery are analyzed; analogies in other complexes of the Crimea are given. Based on the typological analysis, the vessel is referred to one of the leading types of ceramics of the Kyzyl-Koba culture of the V-UB horizon, selected on Uch-Bash materials, dated from the beginning of the Taurian period. In addition, there are synchronous burial complexes, identical to the burial in Zolne mound. In addition to ceramics, chronological cluster of the warrior burial in Zolne mound is characterized by the bronze arrowheads of the Novocherkassk-type, known also at Uch-Bash in the layer of destruction of the previous IV-UB horizon. It should also be noted that in the inventory of the burial No. 10 of Zolne mound there is a whetstone with a hole for hanging, made from sandstone. It corresponds typologically to the whetstones from the horizon V-UB of Uch-Bash. The chronology of all finds of vases of this type generally fits into the second half of the VIII — early VII c. BC. Analysis of their context raises many questions not only archaeological, but also historical, namely, in connection with which events, firstly, the soldier was buried in Zolne mound, and secondly, why in his burial as an inventory item there was placed a vessel used by population of the Eastern and Central foothills of the Crimea. The sequence of events can now be reproduced as follows. At the time of the demise of the fortified settlement of Uch-Bash in the South-Western Crimea in the foothills of the Crimea a new cultural complex may have been already formed, which we characterize as the V-UB horizon. Its formation and functioning are connected with the arrival of a new nomadic horde, which is associated with Novocherkassk monuments, having earlier analogies on the eastern monuments of the Northern Black Sea coast, where they probably came from. The asynchrony of the emergence of a new complex of material culture in the Crimean foothills and Uch-Bash, where it appears some time after the layer of fire and destruction, shows that Uch-Bash both in the late Pre-Tauric and in the early Pre-Tauric periods, all was more focused on sea connections and waterways than on land, in contrast to the central group of sites of the Kyzyl-Koba culture in the basin of the Salgir River. В статье публикуется керамический лепной сосуд с подкурганного захоронения возле с. Зольного (к. 1, п. 10) в центральных предгорьях Крыма. Фрагменты, частично реконструируемые, были найдены в научных фондах Института археологии НАНУ. После графической реконструкции выяснилось, что сосуд отличается от прорисовки, приведенной автором раскопок А. А. Щепинським в публикации. Анализируется как сосуд, так и условия его находки, приводятся аналогии в других комплексах Крыма. На основе типологического анализа сосуд отнесено к одному из ведущих типов керамики кизил-кобинской культуры горизонта V-УБ, выделенного по материалам Уч-Баша, начала таврского периода. Кроме того, приводятся синхронные погребальные комплексы, тождественные захоронению в Зольном кургане. Кроме керамики хронологический срез, на который приходится погребение воина в Зольном кургане, характеризуется на ключевых памятниках бронзовыми наконечниками стрел новочеркасского типа, известными на Уч-Баше в слое разрушения предыдущего горизонта IV-УБ. Также отметим, что в инвентаре погребения 10 Зольного кургана присутствует оселок с отверстием для подвешивания, изготовленный из песчаника, то есть соответствует типологически оселкам с горизонта V-УБ Уч-Баша. Хронология всех находок корчаг этого типа приходится на вторую половину VIII — начало VII в. до н. э. Анализ их контекста ставит немало вопросов не только археологических, а и исторических, а именно, в связи с какими событиями, во-первых, был похоронен воин в Зольном кургане, во-вторых, почему в его захоронении в качестве инвентаря был помещен сосуд населения восточных и центральных предгорий. Последовательность событий сейчас может быть воспроизведена следующим образом. На момент гибели укрепленного поселения Уч-Баш в Юго-Западном Крыму в предгорьях Крыма, возможно, уже сложился новый культурный комплекс, который мы характеризуем как горизонт V-УБ. Его образование и функционирование связано с приходом новой кочевой орды, которая ассоциируется с новочеркасскими памятниками, имея более ранние аналогии на памятниках восточнее Северного Причерноморья, откуда, вероятно, и пришли. Асинхронность появления нового комплекса материальной культуры в крымских предгорьях и на Уч-Баше, где он появляется через некоторое время после пожара и разрушений, показывает, что Уч-Баш как в старшем дотаврском, так и в младшем дотаврском периодах, все же больше был ориентирован на морские сообщения и водные пути, чем на сухопутные в отличие от центральной группы памятников кизил-кобинской культуры в бассейне р. Салгир. У статті публікується керамічна ліпна посудина із підкурганного поховання біля с. Зольного (к. 1, п. 10) у центральних передгір’ях Криму. Фрагменти, що частково реконструюються, були знайдені у Наукових фондах Інституту археології НАНУ. Після графічної реконструкції з’ясувалося, що посудина відрізняється від прорисовки, наведеної автором розкопок А. А. Щепинським у публікації. Аналізується як посудина, так і умови її знахідки, приводяться аналогії в інших комплексах Криму. На основі типологічного аналізу посудину віднесено до одного із провідних типів кераміки кизил-кобинскої культури горизонту V-УБ, виділеного за матеріалами Уч-Баша, самого початку таврського періоду. Крім того, наводяться синхронні поховальні комплекси, тотожні похованню в Зольному кургані. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2020-12-14 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/235 10.15407/archaeologyua2020.04.073 Arheologia; No 4 (2020): Arheologia; 73-81 Археологія ; № 4 (2020): Arheologia; 73-81 Археология; № 4 (2020): Arheologia; 73-81 2616-499X 0235-3490 10.15407/archaeologyua2020.04 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/235/222 |
| spellingShingle | рання залізна доба новочеркаський етап кизил-кобинська культура кіммерійці ранні скіфи таври Крим Зольне Kravchenko, Evelina Керамiчна посудина iз кургану бiля с. Зольне у Криму |
| title | Керамiчна посудина iз кургану бiля с. Зольне у Криму |
| title_alt | Ceramic Vessel From Mound Near Zolne Village in the Crimea Керамический сосуд из кургана у с. Зольное в Крыму |
| title_full | Керамiчна посудина iз кургану бiля с. Зольне у Криму |
| title_fullStr | Керамiчна посудина iз кургану бiля с. Зольне у Криму |
| title_full_unstemmed | Керамiчна посудина iз кургану бiля с. Зольне у Криму |
| title_short | Керамiчна посудина iз кургану бiля с. Зольне у Криму |
| title_sort | керамiчна посудина iз кургану бiля с. зольне у криму |
| topic | рання залізна доба новочеркаський етап кизил-кобинська культура кіммерійці ранні скіфи таври Крим Зольне |
| topic_facet | Early Iron Age Novocherkassk stage Kyzyl-Koba culture Cimmerians early Scythians Taurians Crimea Zolne ранний железный век новочеркасский этап кизил-кобинская культура киммерийцы ранние скифы тавры Крым Зольное рання залізна доба новочеркаський етап кизил-кобинська культура кіммерійці ранні скіфи таври Крим Зольне |
| url | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/235 |
| work_keys_str_mv | AT kravchenkoevelina ceramicvesselfrommoundnearzolnevillageinthecrimea AT kravchenkoevelina keramičeskijsosudizkurganauszolʹnoevkrymu AT kravchenkoevelina keramičnaposudinaizkurganubilâszolʹneukrimu |