Технологiя виготовлення керамiчних полив’яних писанок за археологiчними матерiалами Києва

Glazed painted eggs were one of the most vivid manifestations of Ancient Rus’ ceramic art. Nevertheless, today there are still unsolved problems in study of this category of archaeological material. It concerns technological aspects. These articles were made of ordinary pottery loam in a band way. T...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Археологія
Datum:	2020
Heft:	4
Сторінки:	105-112
ISSN:	2616-499X
Автори та афіліації:	Alina Sushko — Museum of Kyiv History, Leading Research Fellow, Ph.D
1. Verfasser:	Sushko, Alina
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2020
Schlagworte:	Давня Русь Київ писанка полива технологія виготовлення
Online Zugang:	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/239
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Chemistry, Physics and Technology of Surface
Завантажити файл:

Institution

Chemistry, Physics and Technology of Surface

_version_	1872824504744411136
author	Sushko, Alina
author_facet	Sushko, Alina
author_institution_txt_mv	[ { "author": "Alina Sushko", "institution": "Museum of Kyiv History, Leading Research Fellow, Ph.D", "orcid": "" } ]
author_sort	Sushko, Alina
baseUrl_str	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai
collection	OJS
container_end_page	112
container_issue	4
container_start_page	105
container_title	Археологія
container_volume
datestamp_date	2020-12-18T06:39:08Z
description	Glazed painted eggs were one of the most vivid manifestations of Ancient Rus’ ceramic art. Nevertheless, today there are still unsolved problems in study of this category of archaeological material. It concerns technological aspects. These articles were made of ordinary pottery loam in a band way. They were formed hollow and contained a small ceramic ball in the inner part. After the molding they were fired, then covered with transparent glaze, which served as a background. In most cases green and fulvous glaze was used. Then, by using a special tubular instrument the painting was made with glaze of another colour, usually yellow and green, and the item was heated up again in the kiln in order to smooth the surface. Paintings were not multifarious. There were three main types of designs: ordinary stripes, which surrounded the item several times; unsystematic stripes that were put lengthwise and athwart; and also braces, which were the most common ornament. The question of the Ancient Rus’ glaze, which covered the glazed painted eggs, was raised in the 1960-ies by T. Makarova. However, today, on the basis of our collection and in the context of significant changes in the field of science, we have succeeded in clarifying and extending the known facts. The Nanomedtech Electron Microscopy Laboratory with the help of a Tescan Mira 3 LMU scanning microscope and the Gatan Pecs 682 precision etching and coating system was kindly performed with spectral analysis. Spectral analysis confirmed that Ancient Rus’ glaze had a lead-silica composition with a high content of tin. Brown colour was obtained by iron oxide, yellow by lead, green by copper. A general glaze formula was developed, which should consist essentially of Pb and Si oxide. On the example of two samples that have the same yellow colour, the difference in the quantitative composition of the components and their percentage can be seen that, by-turn, confirms the view of the relative dimensions of component measurement. The analysis of a small amount of material allowed describing the technology of painted eggs manufacturing.
doi_str_mv	10.15407/archaeologyua2020.04.105
first_indexed	2026-08-07T01:03:49Z
format	Article
fulltext	НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ • ІНСТИТУТ АРХЕОЛОГІЇ НАН УКРАЇНИ НАУКОВИЙ ЖУРНАЛ – ЗАСНОВАНИЙ У 1947 р. ВИДАЄТЬСЯ ЩОКВАРТАЛЬНО КИЇВ 4  2020 АРХЕОЛОГIЯ Головний редактор Чабай В. П., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України Заступник головного редактора Толочко П. П., академiк НАН України, Iнститут археологiї НАН України Вiдповiдальний секретар Гаврилюк Н. О., доктор iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України Редакцiйна колегiя БОЛТРИК Ю. В., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України Бороффка Н., доктор хаб., Нiмецький археологiчний iнститут, ФРН БРАУНД Д., професор, доктор хаб., Унiверситет Екзетера, Великобританiя БРУЯКО I. В., доктор iсторичних наук, Одеський археологiчний музей НАН України БУЙСЬКИХ А. В., доктор iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України ДЖIНДЖАН Ф., професор, доктор хаб., почесний професор унiверситету Париж 1 Пантеон Сорбонна, Францiя ЗАЛIЗНЯК Л. Л., професор, доктор iсторичних наук, Нацiональний унiверситет «Києво-Могилянська академiя» IВАКIН В. Г., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України IВАНЧИК А. I., член-кореспондент РАН та Францiї, Нацiональний центр наукових дослiджень, Францiя КАЙЗЕР Е., професор, доктор хаб., Вiльний унiверситет Берлiну, ФРН КОРВIН-ПIОТРОВСЬКИЙ О. Г., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України Моця О. П., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України Отрощенко В. В., професор, доктор iсторичних наук, Нацiональний унiверситет «Києво-Могилянська академiя» ПЕТРАУСКАС О. В., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України ПОТЄХIНА I. Д., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України СКОРИЙ С. А., професор, доктор iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України ФОРНАСЬЕ Й., професор, доктор, Гете унiверситет Франкфурта-на-Майнi, ФРН ХОХОРОВСКI Я., професор, доктор хаб., Iнститут археологiї Ягеллонського унiверситету, Польща NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE • INSTITUTE OF ARCHAEOLOGY NAS OF UKRAINE SCIENTIFIC JOURNAL – Founded IN 1947 Frequency: QUARTERLY Editor-in-Chief CHABAI V. P., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine Deputy editor-in-Chief TOLOCHKO P. P., Academician of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine Executive Secretary GAVRYLYUK N. O., DSc in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine Editorial Board BOLTRYK Yu. V., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine BOROFFKA N., Professor, Dr. Hab., German Archaeological Institute, Germany BRAUND D., Professor, Dr. Hab., University of Exeter, UK BRUIAKO I. V., DSc in History, Odessa Archaeological Museum of the NAS of Ukraine BUISKIKH A. V., DSc in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine CHOCHOROWSKI J., Professor, Dr. Hab., Institute of Archaeology of Jagiellonian University, Poland Djindjian F., Professor, Dr. Hab., Professor of the University of Paris 1 Pantheon Sorbonne, France IVAKIN V. G., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine IVANCHIK A. I., Corresponding Member of the Russian Academy of Sciences, National Center for Scientific Research of France FORNASIER J., Professor, doctor, Goethe University Frankfurt am Main, Germany KAIZER E., Professor, Dr. Hab., Free University of Berlin, Germany KORVIN-PIOTROVSKYI O. G., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine MOTSIA O. P., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine OTROSHCHENKO V. V., Professor, DSc in History, National University of Kyiv-Mohyla Academy PETRAUSKAS O. V., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine POTEKHINA I. D., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine SKORYI S. A., Professor, DSc in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine ZALIZNYAK L. L., Professor, DSc in History, National University of Kyiv-Mohyla Academy ARHEOLOGIA KYIV 4  2020 ЗМIСТ CONTENTS Articles BRUIAKO I. V. Specifics of trade-economic re- lations within the North-Western Black Sea Re- gion in the antiquity GRECHKO D. S. Аbout the dating of the scythi- an type arrowheads of the late hallstatt period from Central Europe Aksionov V. S. Fiery rituals among the Alani- an population of the Saltov culture of the Sever- sky Donets Basin (based on materials from cata- comb cemeteries) Kozubovskyi H. A. About the upper border of the Кyiv grivnas usage Publication of Archaeological Material YEVDOKIMOV H. L. †, DANYLKO N. M., PUS- TOVALOV S. Zh. Burial Mounds Near Kachkarov- ka Village IVANOV M. S. Distribution of the Donetsk Type Beakers Among the Inhul Catacomb Culture Bu rials Kravchenko E. A. Ceramic Vessel from Mound near Zolne village in the Crimea Serheieva M. S., Zhyhola V. S. Artistic Carved Bone From Zarichne Village Antiquities of Kyiv KRYZHANOVSKYI V. O. Jewellery Focuses of Kyiv Dytynets Статтi BRUIAKO I. V. Specifics of trade-economic re- 5 lations within the North-Western Black Sea Re- gion in the antiquity GRECHKO D. S. Аbout the dating of the scythian 12 type arrowheads of the late hallstatt period from Central Europe АКСЬОНОВ В. С. Вогняні ритуали у аланського 28 населення салтівської культури басейну сівер- ського Дінця (за матеріалами катакомбних мо- гильників) КОЗУБОВСЬКИЙ Г. А. Про верхню межу ви- 39 користання київських гривень Публiкацiї археологiчного матерiалу ЄВДОКИМОВ Г. Л. †, ДАНИЛКО Н. М., 49 ПУСТОВАЛОВ С. Ж. Кургани біля с. Качка- рівка ІВАНОВ М. С. Поширення донецьких кубків 65 серед поховань інгульської катакомбної куль- тури КРАВЧЕНКО Е. А. Керамічна посудина із кур- 73 гану біля с. Зольне у Криму СЕРГЄЄВА М. С., ЖИГОЛА В. С. Художня 82 різьблена кістка із с. Зарічне Київськi старожитностi КРИЖАНОВСЬКИЙ В. О. Ювелірні виробничі 90 осередки Київського дитинця До iсторiї стародавнього виробництва СУШКО А. О. Технологія виготовлення кера- 105 мічних полив’яних писанок за археологічними матеріалами Києва МИРОНЕНКО Л. В. Кахляна піч з будинку 113 В. Кочубея в Батурині Корохіна А. В., Бельський В. М. Сиро- 123 винно-технологічний аналіз формувальних мас двох кахлів із Батурина (Додаток) Iсторiя науки ПОПЕЛЬНИЦЬКА О. О. Листи археолога 128 В. Є. Козловської до краєзнавця С. Л. Дроздо- ва (за матеріалами архіву Національного му- зею історії України) Рецензiї ТОМАШЕВСЬКИЙ А. П. Рец.: Олег Сухобо- 138 ков, Світлана Юренко. Давній Путивль Хронiка Всеукраїнська археологічна конференція «Іл- 143 лінська Варвара Андріівна — видатна дослід- ниця Скіфії (до 100-річчя від дня народження)» К. К. Марченко та українська археологія 145 Новi видання LILLIE M., POTEKHINA I. (eds.). Prehistoric 146 Ukraine: From the First Hunters to the First Far- mers Алфавітний покажчик змісту журналу «Археоло- 148 гія» за 2020 р. To the History of Ancient Crafts SUSHKO A. A. Ceramic glazed painted eggs production technology based on Kyiv archaeo- logical materials MYRONENKO L. V. The Ornamented Tile- Stove From the V. kochubei’s House in Baturyn Korokhina A. V., Belskyi V. M. Raw ma- terial and technological analysis of molding masses of two tiles from Baturyn (Appendix) History of Science POPELNYTSKA O. O. Letters of the Archaeolo gist V. Ye. Kozlovska to the Regional Researcher S. L. Drozdov (According to the Archive of the National Museum of History of Ukraine) Book Review TOMASHEVSKYI A. P . Review: Oleh Su- khobokov, Svitlana Yurenko. Ancient Putyvl News Review The All-Ukrainian Archaeological Conference “Illinska Varvara Andriivna — an outstanding researcher of Scythia (to the 100th anniversary of her birth)” K. K. Marchenko and Ukrainian archaeology New publications LILLIE M., POTEKHINA I. (eds.). Prehistoric Ukraine: From the First Hunters to the First Farmers Index of Publications in “Arhaeology” Journal in 2020 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 4 105 До iсторiї стародавнього виробництва © А. О. Сушко, 2020 * СУШКО Аліна Олександрівна — кандидат історич- них наук, провідний науковий співробітник Музею історії міста Києва, ORCID 0000-0001-7898-5450, alina_sushko@ukr.net А. О. Сушко * Технологiя виготовлення керамiчних полив’яних писанок за археологiчними матерiалами Києва УДК 904.02(477.411)“653” https://doi.org/10.15407/archaeologyua2020.04.105 Висвітлюються питання технології виготовлення кера- мічних полив’яних писанок на основі матеріалів, які були виявлені на території міста Києва. К л ю ч о в і с л о в а: Давня Русь, Київ, писанка, полива, технологія виготовлення В Наукових фондах Інституту археології НАН України та фондах музеїв Києва на сьогодніш- ній день на постійному зберігання знаходиться 15 готових виробів та шість заготовок під пи- санки, які були виявлені під час археологічних робіт на території міста. Не значна з першого погляду кількість насправді складає 14 % від загальної кількості речей, знайдених на тери- торії Київської Русі. Ця категорія матеріалу привертає до себе увагу новизною методики орнаментації в тех- нологічному плані, яскравістю форми з мис- тецької точки зору та загадковістю функціо- нального призначення. Проте не завжди ста- вали предметом наукових досліджень, знову ж таки через свою незначну кількість. У низці праць дослідники згадували про пи- санки серед іншого керамічного асортименту, обмежувалися описом форми та орнамента- ції виробу. В деяких випадках надавали чорно- білі фото, при цьому без будь-яких необхід- них описових характеристик поливи (Рыбаков 1948; Каргер 1959, с. 16—18). Першою спробою узагальнити відомос- ті про народні писанки була робота С. Куль- жицького (1899). У якій автор надав морфоло- гічний та стилістичний опис колекції писанок. Називав їх дитячими брязкальця, з огляду на можливе функціональне призначення. На окрему увагу заслуговують кілька праць Т. Макарової (1966), які присвячені кераміч- ним полив’яним писанкам. Авторка основну увагу звертає на технологічні аспекти виго- товлення поробок, зокрема зосереджується на техніці та засобах орнаментації. Вказує на осо- бливості декорування та виокремлює два мож- ливі центри виготовлення. На початку 1980 рр. Г. Шовкопляс (1980) продовжила справу Т. Макарової: опублікувала колекцію давньоруських писанок та іграшок із фондів Національного музею історії України, залучивши до наукового обігу значну кількість нових матеріалів, зокрема зі Старокиївської гори та Киселівки. З початку 1990-х рр. помітний активний по- шук знакових українських речей. Таким чином, знову до поля зору вчених потрапили писан- ки. В цей час друком виходять роботи Т. Кари- Васильєвої, О. Алексюнаса (2005), К. Кавас (1999), В. Тітінюка (1997), А. Валуша (2003), В. Ткаченка (2005), В. Манько (2008) присвя- чені історичним витокам української писанки. Висвітлюючи це питання, автори зупиняються на давньоруських керамічних писанках, як на одній з ключових ланок розвитку українського писанкарства, характеризують технологію їх- нього виготовлення та мотиви орнаментів. Декілька статей присвячені публікації ре- гіональних музейних збірок (Остапенко 2000; Петрякова 2002; Щербаківський 1995). Статті Д. Козака (2014) та В. Гупало (2012) вводять до наукового обігу писанки з давньоруського по- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 4106 селення біля с. Хрінники та літописного Зве- нигорода. Описуючи полив’яні яйця автори концентрують увагу на апотропеїчності функ- цій цих виробів. Важливе значення у науково-методологічному плані та для порівняльно-історичного аналі- зу мають праці закордонних дослідників (Гу- рьянов, Чубур 2016; Розенфельд 1968; Седов 1998; Arbman 1948; Wojceszczuk 2016). Автори докладно розглядають регіональні особливості писанок, описують ареал поширення та ведуть дискусії щодо їх центрів виготовлення та зміс- тового навантаження. Писанки — це продукт винятково міського гончарного виробництва, яке виникло як по- бічне під час виготовлення полив’яних плиток, що використовувалися для оздоблення палаців та храмів (Шовкопляс 1980, с. 96). Основним аргументом на підтвердження цієї думки ви- ступає подібність оздоблення керамічних яєць та плиток. По-перше, обидві категорії мате- ріалу майстерно вкриті поливою подібною за якістю. По-друге, як на плитках, так і на пи- санках у переважній більшості наносився роз- пис у вигляді фігурних дужок, т. зв. «фляндрів- ки». По-третє, потрібно зазначити, що виго- товлення подібних речей потребувало високої майстерності та спеціальних навичок саме на етапі декорування. Потрібно бути знайомим з рецептурою виготовлення поливи та з особли- востями роботи з нею. Для виготовлення писанок гончар викорис- товував місцеві світлопалені та червонопалені різновиди глини. Обидва різновиди належать до єдиного типу каолінових глин. Різняться за вмістом заліза у складі. Так, червонопале- ні мають його більше. В нашій колекції пред- ставлені обидва типи: сім писанок мають чере- пок червоного забарвлення, а інші чотирнад- цять — білого. Формувальна маса, з якої виготовлені пи- санки, досить високої якості, гарно відмуле- на. Загалом у тісті невелика кількість замкну- тих пор малих розмірів, рівномірно розподіле- ні домішки, що надає можливості тісту набути однорідного пластичного стану. Для підви- щення вогнетривких властивостей до глини було додано крупні домішки жорстви та піску. На зламі цих керамічних виробів проглядаєть- ся наявністю гострокутних кристаликів квар- цу, польового шпату та слюди. Писанки сконструйовані ручним спосо- бом, що цілком відповідає прийомам скуль- птурної ліпки. Використовуючи монолітний первинний матеріал — шматок глини, гончар формував кульку. Потім, застосовуючи метод видавлювання з кульки, формував чашечку. З чашечки поступово витягував стінки, надаю- чи виробу форму яйця (рис. 1). Проте потріб- но зазначити, що товщина стінок нерівномір- на, вони масивніші у основи та тонші у верхній частині. Досить тоненькі, близько 0,3—0,4 см на всій площі та 0,6 см у основи. Процес видавлювання відбувався в руках гончаря без використання будь-якої поверхні. Про що свідчить наявність на зламах хвилепо- дібної орієнтації формувальної маси. Далі від- бувалася механічна обробка поверхні сконстру- йованих писанок. На етапі первинної обробки проходило загладжування поверхні пальцями. Дев’ять писанок повність зберегли свою форму. Зокрема, писанка виявлена 1984 р. на вул. Велика Житомирська, 20 має правильну форму яйця розміром 4,5 × 3,0 см (рис. 2: 3). Друга належить до випадкових знахідок і також має форму яйця, що правда тендітніша — 3,6 × 2,5 см та не досконало передана форма (рис. 2: 6). Третя, знайдена в 1984 р. на вул. Волоська, 23, виконана у формі яйця 4,0 × 2,5 см (рис. 2: 9). Овальну та круглу форму (5,5 × 2,6 см, 3,5 × 3,3 см) мають дві писанки виявлені в 1988 р. на вул. Волоська, 16 (рис. 2: 1, 3). У 2005 р. на вул. Іллінська, 8 знайдено керамічне яйце круглої форми 3,6 × 3,8 см, яке було покрите лише поливою-фоном без декорування (рис. 2: 2). Овальної форми писанка, 4,2 × 2,4 см, ви- явлена під час досліджень на вул. Спаська, 35 у 2007 р. (рис. 2: 4). Ще однин виріб у формі овалу, 4,5 × 2,6 см, знайдено під час розкопок на вул. Володимирська в 1998 р (рис. 2: 5). А Рис. 1. Реконструкція виготовлення керамічних полив’яних писанок Fig. 1. Reconstruction of ceramic glazed painted eggs production ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 4 107 також охайна писанка виконана у формі яйця, 5,5 × 4,5 см, знайдена під час розкопок 2018 р. на вул. Верхній Вал, 42 (рис. 2: 10). Від шести інших писанок залишилися: фрагмент нижньої частини, знайдений 1985 р. на Нестерівському пров., 13—17, стінки і верх- ня частина — 1981 р. на вул. П. Осипенко, 9 (сучасна вул. Стрітенська), 1998 р. на вул. Во- лодимирська та 2007 р. на вул. Спаській, 35, фрагменти стінок із Замкової гори, тому від- творити їх форму, на жаль, немає можливості (рис. 2: 8, 11—15). Що стосується заготовок під писанки, то дві з них мають овальну форму (1964 р., вул. Хо- рива, 16—24, 2000 р. Площа Слави та 2004 р., вул. Тарасової, 1—5), дві — круглої форми (1969 р. вул. Ярославська, 41—43) та одна фраг- ментована, збереглася лише нижня частина з отвором, скоріше за все, також круглої форми (1936 р. Десятинна церква) (рис. 2: 16—20). На завершальній стадії формовки, перед тим як остаточно заліплювався отвір до серед- ини виробу клалася глиняна кулька правиль- ної круглої форми діаметром, як правило, до 0,6 см. Далі для запобігання появі тріщин на пи- санках під час випалу, в їх ширшій частині ро- били отвір гострим предметом. Після цього порожнисті керамічні яйця піддавалися тер- мічній обробці. Проаналізувавши вибірку пи- санок, було зроблено висновок, що всі ці ке- рамічні поробки мають рівномірний випал, добре пропалені щільні стінки, а також забарв- лення поверхні та зламів, характерні для випа- лу у спеціальній гончарній печі. Після випалу писанки покривалися непро- зорою поливою, яка слугувала фоном для по- дальшого розпису. Полива виготовлялася за візантійським рецептом, але з типовим для смальт мозаїчних композицій вмістом оло- Рис.2. Керамічні полив’яні писанки Києва Fig. 2. Ceramic glazed painted eggs from Kyiv ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 4108 ва. Окис олова робив скло зовсім непрозорим. Але ніяких жорстких стандартів під час виго- товлення шихти не існувало, виготовлялася з досить приблизним дотриманням найзагальні- ших норм, що, імовірно, визначалися такими ж приблизними мірами об’єму як «жменька» (Коваль 2017, с. 727). У нашій колекції сім писанок покрита то- неньким шаром густої поливи брунатно- коричневого кольору (рис. 2: 1—3, 5, 9—10, 13, 15), а інші вісім — зеленого кольору (рис. 2: 4, 6—8, 11—12, 14). Перший шар поливи слугу- вав тлом для нанесення орнаменту. Значний вміст окису міді надавав їй зелений колір, а окис заліза робив її темною та напівпрозо- рою. Коричневий колір досягався за допомо- гою окису заліза, іноді окису марганця (Ко- валь 2017, с. 43). Для того, щоб покрити поробку поливою, виріб насаджувався на стрижень ширшою частиною, а потім занурювався в посудину з водною глазурною суспензією. У такий спо- сіб утворювався рівний шар сирої поливи, на який за допомогою трубчатого інструменту на- носився розпис поливою іншого кольору. На- хил регулював товщину фарбуючого струме- ня. Стрічки розпису були не випуклі, а вдавле- ні в поверхню попереднього шару поливи. Цей ефект досягався шляхом розкатування писан- ки, яка була закріплена на стрижні по рівній твердій поверхні (Макарова 1966, с. 141). На наступному етапі проводилася орнамен- тація виробів. Розпис був надглазурним і ви- конувався непрозорими глазурями. Більшість писанок прикрашені найбільш типовим орна- ментом у вигляді складного візерунка з фігур- них дужок жовтого кольору. Цей мотив міц- но увійшов у орнамент майоліки і відомий су- часному керамічному виробництві під назвою «фляндрівки». У писанкарстві подібні орна- менти називають «сосонки». Травичка, що од- нією з перших прокидається після зими і пле- теться, неначе змійка, сповіщаючи про весняне пробудження землі. Пов’язана вона з культом Небесного Змія, що запліднював усе живе жі- ночої статі (Манько 2008, с. 24). Щоб отримати такий малюнок спочатку на сиру поливу, що була фоном, наносилися го- ризонтальні смужки, потім гострим предме- том почергово угору та униз прокреслювали вертикальні жолобки від полюса до полюса. Як результат отримували гарні дужечки. Оби- два вироби виконані досить кваліфіковано та обережно. Так при останньому нагріванні пи- санок жолобки повністю заплили поливою, а вироби отримали охайну гладеньку поверхню. Проте, досконале виконання такого орнамен- ту потребувало спеціальних навичок, в іншому випадку робота мала суттєві недоліки. Зокре- ма, одна писанка виготовлена менш кваліфі- кованим гончарем, має не рівномірну поверх- ню та орнамент, який розтікся. Також це може бути пов’язано з якістю поливи, точніше її гус- тотою. Чим вона густіша, тим легше нанести рівні лінії. Ще одна писанка прикрашена дуж- ками лише з одного боку, а з іншого, скоріше за все, можливості вже не було, через те, що попередні порозтікалися. Полив’яне яйце, з Нестерівського провул- ку, 13—17, по всій площині оперезане звичай- ними концентричними смужками жовтого ко- льору (рис. 2: 13). Питання рецептури давньоруських полив, якими покривали полив’яні яйця підніма- лося ще в 1960-х рр. Т. Макаровою. Проте на сьогоднішній день на основі нашої колекції Рис. 3. Фіксація елементного складу на зразках в ході спектральному аналізу Fig. 3. Fixation of elemental composition on samples during spectral analysis ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 4 109 та в умовах значних зрушень в області науки нам вдалося поточнити та розшири уже відо- мі факти. Лабораторією електронної мікроско- пії «Nanomedtech» за допомогою електронного скануючого мікроскопу Tescan Mira 3 LMU та системи прецизійного травлення та покриття Gatan Pecs 682 було люб’язно проведено спек- тральний аналіз. Шляхом напилення 40 нм карбону (С) на два зразки, під №№ А 4871/1 та А 4879/2, під час звичайного та стехіоме- тричного методів визначено ваговий та атом- ний склад поливи у відсотковому відношенні. Для кожного зразка було ідентифіковано еле- ментний склад на п’яти вибраних ділянка — Spectrum 1-4 (рис. 3). Потрібно зазначити, що кожен зі зразків складається з поливи двох кольорів: Spectrum 1-3 зразка А 4871/1 має жовтий колір, а Spectrum 4 — коричневий. Відповідно до зви- чайного методу, до складу поливу Spectrum 1-3 входить: 35,98 % Pb, 36,92 % О, 6,81 % Si та 0,70 % Fe, 1,78 % Al. Інші 18,81 % складаються з Na, P, K, Ca, та Сl і можуть бути результатом впливу ґрунтових домішок (табл. 1). Таблиця 2. Результати стехіометричного методу спектрального аналізу зразка А 4871/1 Table 2. The results of the stoichiometric method of spectral analysis of sample A 4871/1 Таблиця 3. Результати звичайного методу спектрального аналізу зразка А 4879/2 Table 3. The results of the usual method of spectral analysis of sample A 4879/2 Таблиця 4. Результати стехіометричного методу спектрального аналізу зразка А 4879/2 Table 4. The results of the stoichiometric method of spectral analysis of sample A 4879/2 Spectrum In Na Mg Al Si P Cl K Ca Fe Sn Pb O Total Spectrum 1 Yes 1.54 0.36 2.12 8.10 6.86 2.24 1.34 6.65 0.83 1.28 41.12 27.55 100.00 Spectrum 2 Yes 1.40 0.25 2.01 7.46 7.53 2.37 1.44 7.08 0.98 1.13 40.69 27.66 100.00 Spectrum 3 Yes 1.16 0.00 0.90 7.99 6.66 2.32 0.73 5.58 0.43 2.35 46.22 25.67 100.00 Spectrum 4 Yes 1.28 0.33 3.15 10.47 11.37 1.07 1.85 17.37 1.87 0.43 11.61 39.20 100.00 Mean 1.34 0.24 2.04 8.51 8.11 2.00 1.34 9.17 1.03 1.30 34.91 30.02 100.00 Spectrum In stats. O Na Mg Al Si P Cl K Ca Fe Cu Sn Pb Total Spectrum 1 Yes 20.95 0.42 0.28 1.13 7.61 1.58 1.87 0.71 2.28 1.69 1.79 1.05 58.63 100.00 Spectrum 2 Yes 36.18 0.90 0.45 2.58 8.51 7.60 1.29 1.36 11.53 1.95 0.23 0.00 27.41 100.00 Spectrum 3 Yes 38.48 1.25 0.49 2.81 6.96 7.52 1.25 1.42 10.57 2.04 0.35 0.00 26.87 100.00 Spectrum 4 Yes 31.16 1.29 0.26 1.32 11.21 3.84 1.93 1.07 3.89 1.23 1.60 2.08 39.09 100.00 Mean 31.69 0.97 0.37 1.96 8.57 5.13 1.58 1.14 7.07 1.73 0.99 0.78 38.00 100.00 Spectrum In stats. Na Mg Al Si P Cl K Ca Fe Cu Sn Pb O Total Spectrum 1 Yes 0.43 0.29 1.15 7.75 1.61 1.91 0.73 2.33 1.72 1.82 1.07 59.73 19.45 100.00 Spectrum 2 Yes 0.95 0.47 2.73 9.00 8.06 1.39 1.45 12.31 2.06 0.25 0.00 29.19 32.14 100.00 Spectrum 3 Yes 1.36 0.54 3.09 7.68 8.33 1.42 1.60 11.85 2.25 0.38 0.00 29.98 31.52 100.00 Spectrum 4 Yes 1.35 0.28 1.39 11.80 4.06 2.07 1.14 4.14 1.29 1.67 2.22 41.36 27.23 100.00 Mean 1.02 0.39 2.09 9.06 5.51 1.70 1.23 7.66 1.83 1.03 0.82 40.06 27.59 100.00 Spectrum In O Na Mg Al Si P Cl K Ca Fe Sn Pb Total Spectrum 1 Yes 40.06 1.32 0.31 1.78 6.81 5.73 1.78 1.08 5.40 0.70 1.04 33.99 100.00 Spectrum 2 Yes 36.00 1.26 0.23 1.80 6.67 6.71 2.04 1.25 6.19 0.88 0.99 35.98 100.00 Spectrum 3 Yes 36.92 1.01 0.00 0.77 6.88 5.71 1.89 0.61 4.66 0.37 1.96 39.23 100.00 Spectrum 4 Yes 49.48 1.11 0.28 2.68 8.84 9.44 0.87 1.52 14.32 1.56 0.36 9.52 100.00 Mean 40.62 1.18 0.20 1.76 7.30 6.90 1.65 1.12 7.64 0.88 1.08 29.68 100.00 Таблиця 1. Результати звичайного методу спектрального аналізу зразка А 4871/1 Table 1. The results of the usual method of spectral analysis of sample A 4871/1 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 4110 Подібні результати були отримані і стехіо- метричним методом, з незначною різницею у відсотковому відношенні. Так, Pb стано- вить 41,12 %, О 27,55 %, Si 7,99 %, Fe 0,83 % та 22,51 % інших компонентів (табл. 2). Також останній метод допоміг відтворити формулу поливи: PbO (44,30 %) + SiO₂ (17,09 %) + AL₂O₃ (3,80 %) + Fe₂O₃ (1,19 %). До складу поливу Spectrum 4 входять еле- менти: 9,52 % Pb, 49,48 % О, 8,84 % Si та 1,56 % Fe, 2,68 % Al. Інші 27,92 % складають ті ж компоненти, що і у попередніх спектру- мів (табл. 1). За стехіометричним даними, Pb становить 11,61 %, О 39,80 %, Si 10,47 %, Fe 1,87 %, Al 3,15 % та 33,1 % інших компонентів (табл. 2). Формула поливи: PbO (12,51 %) + SiO₂ (22,40 %) + AL₂O₃ (5,95 %) + Fe₂O₃ (2,67 %). У зразка А 4879/2 Spectrum 1-4 представляє зелений колір, а Spectrum 2-3 — жовтий. Від- повідно до звичайного методу, до складу поли- ву Spectrum 1, 4 входить: 39,90 % Pb, 31,16 % О, 11,21 % Si та 1,71 % Cu, 2,81 % Al, Sn 2,08 %, Fe 1,56 %. Інші 5,57 % складаються з Na, P, K, Ca, та Сl — результатом впливу ґрунтових домішок (табл. 3). За стехіометричним методом Pb становить 41,36 %, О 27,23 %, Si 11,80 %, Cu 1,82 %, Sn 2,22 %, Fe 1,29 % та 14,28 % інших компонентів (табл. 4). Формула поливи: PbO (41,36 %) + SiO₂ (25,25 %) + AL₂O₃ (2,62 %) + Fe₂O₃ (1,85 %) + SnО₂ (2,22 %) + CuО (2,10 %). До складу поливу Spectrum 2-3 входить: 27,41 % Pb, 38,48 % О, 8,51 % Si, 0,88 % Fe, 2,58 % Al, Cu 0,35 % . Інші 21,79 % склада- ють ті ж компоненти, що і у попередніх спек- трумів. За стехіометричним даними Pb стано- вить 29,98 %, О 32,14 %, Si 9,00 %, Fe 2,25 %, Al 3,09 %, Cu 0,38 % та 23,16 % інших компонен- тів (табл. 4). Формула поливи: PbO (29,98 %) + SiO₂ (16,42 %) + AL₂O₃ (5,84 %) Cu 1,82 % + CuО (0,48 %) (табл. 1). Отже, спектральний аналіз підтвердив, що давньоруські поливи мали свинцево- кремнеземний склад з підвищеним вмістом олова. Коричневе забарвлення отримувалося шляхом окису заліза, жовтий — свинцю, зеле- ний — міді. Була поточнена загальна форму- ла полив, яка в основі має складатися з окису Pb та Si. На прикладі двох зразків, які візуаль- но мають однакове жовте забарвлення, бачимо різницю у кількісному складі компонентів та їх відсотковому співвідношенні. Що, знову таки, підтверджує думку про відносні міри вимірю- вання компонентів. На останньому етапі виготовлення кераміч- них писанок проводився другий випал, який, як і перший, відбувався у гончарному горні. Таким чином, зовсім невелика кількість ар- хеологічних матеріалів, їх детальний аналіз і зі- ставлення з етнографічними даними дозволи- ли детально описати процес їх виготовлення та розкрити таємницю рецепту давньоруської по- ливи. Алексюнас, О. С. 2005. Писанки та мальованки в колекції Дніпропетровського історичного музею. Скарби му- зеїв, 5, с. 34-38. Валуш, А. О. 2003. Керамічні полив’яні писанки в дав- ньоруських старожитностях. Буковинський історико- етнографічний вісник, 5, с. 13-15. Гупало, В. Д. 2012. Язичницький оберег з літописного Звенигорода. Археологічні дослідження Львівського університету, 14-15, с. 81-90. Гурьянов, В. Н., Чубур, А. А. 2016. Керамическое яйцо- писанка из погребения в курганном некрополе Еле- сеевичи. «Деснинские древности». Материалы VIII межгосударственой научной конференции «История и археология Подесенья», посвященной памяти Ф.М. Заверняева, 27-28 ноября 2016 г. Брянск: РИО БГУ, с. 86-91. Кавас, К. 1999. Писанка. Народне мистецтво, 3 (4), с. 56-57. Кара-Васильєва, Т. 1997. Писанки. В: Борисенко, В., Ви- шневська, Г. (ред.). Холмщина і Підляшшя. Духовна культура. Київ: Родовід, с. 270-279. Каргер, М. К. 1959. Древний Киев. Москва; Ленинград: АН СССР. Коваль, В. 2017. Глазури причерноморских посудных ма- йолик: химический состав по данным спектрально- го анализа. Поливная керамика Средиземноморская и Причерноморская Х-ХVІІІ вв., 2, с. 725-738. Козак, Д. Н. 2014. Глиняна писанка з Волині В: Козак, Д. Н. (ред.). Культові та поховальні пам’ятки у Вісло — Дніпровському регіоні: проблеми інтерпретації. Львів; Винники: Апріорі, с. 423-431. Кульжинский, С. К. 1899. Описание коллекции народных писанок: с альбомом из 33 хромолитографированных и 12 черных таблиц (всего 2219 рисунков). Москва: По- ставщик Высочайшего Двора т-во Скоропечатни А. А. Левенсон. Манько, В. 2008. Українська народна писанка. Львів: Свічадо. Макарова, Т. И. 1966. О производстве писанок на Руси. В: Монгайт, А. Л. (ред.). Культура древней Руси. Мо- сква: Наука, с. 141-145. Остапенко, Н. А. 2000. Культ «Світового яйця» в пам’ятках доби бронзи на о. Хортиця. В: Ковальова, І. Ф (ред). Проблеми археології Подніпров’я. Дніпропетровськ: Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара, с. 61-65. Петрякова, Ф. 2002. Фаянсові писанки Києво-Межигір’я 1840—1850 рр. за матеріалами колекції Державного музею народного декоративного мистецтва. 100 років колекції. Київ: Муза. Розенфельдт, Р. Л. 1968. Московское керамическое произ- водство XII—XVIII вв. Москва: Наука. Рыбаков, Б. А. 1948. Ремесло Древней Руси. Москва; Ле- нинград: АН СССР. Седов, В. В. 1998. Пысанки. В: Егорейченко, А. А. (ред.). Славяне и их соседи: Археология, нумизматика, этнология. Минск: Веды, с. 81-85. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 4 111 Сушко, А. О. 2011. Давньоруські писанки. Археологія, 2, с. 46-53. Сушко, А. О. 2013. Керамічні вироби спеціального при- значення за археологічними матеріалами Киева. Русский сборник, 7, с. 93-103. Тітінюк, В. 1997. Українська традиційна писанка: її істо- рія та дослідники. Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії, 3, с. 144-146. Шовкопляс, Г. М. 1980. Давньоруські писанки (з колек- ції Державного історичного музею УРСР). Археоло- гія, 35, с. 92-98. Щербаківський, В. 1995. Основні елементи орнаментації українських писанок та їхнє походження: Студія. Пра- га: Українське історико-філологічне товариство. Arbman, H., 1948. Une rout commerciale pendant X—XI siècles. Slavia Antiqua, 1, s. 435-438. Wojceszczuk, N. 2016. Uratowane skarby podziemnego Lwowa: Katalog wystawy. Lwów. Надійшла 27.04.2020 А. А. Сушко Кандидат исторических наук, ведущий научный сотрудник Музея истории города Киева, ORCID 0000-0001-7898-5450, alina_sushko@ukr.net Технология изготовления керамических поливных писанок по археологическим материалам Киева Одним с ярчайших проявлений древнерусского керамического искусства были поливные писанки. Несмотря на это, ныне еще существуют белые пятна в изучении этой категории археологического материала. Это касается технологических аспектов. Изготавливали эти поделки с обычной гончарной глины ленточным способом. Их формировали полыми, и во внутренний части они содержали маленький керамический шарик. После формовки их обжигали, потом покрывали прозрачной поливой, которая служила фоном. В большинстве случаев исполь- зовалась полива зеленого и бурого цветов. Далее при помощи специального трубчатого инструмента наносили роспись поливой другого цвета, как правило, желтого и зеленого, и изделие снова разогревали в печи для загла- живания поверхности. Росписи не отличались разнообразием. Существовало три основных типа узора: обычные полосы, которые опоясывают изделие несколько раз, бессистемные, размещенные вдоль и поперек, а также фигурные скобки, которые были наиболее характерным орнаментом. Так подробный анализ небольшого количества материала позволил раскрыть технологию изготовления пи- санок. К л ю ч е в ы е с л о в а: Древняя Русь, Киев, писанка, полива, технология изготовления. Alina A. Sushko Ph.D, Leading Research Fellow, the Museum of Kyiv History, ORCID 0000-0001-7898-5450, alina_sushko@ukr.net Ceramic glazed painted eggs production technology based on Kyiv archaeological materials Glazed painted eggs were one of the most vivid manifestations of Ancient Rus’ ceramic art. Nevertheless, today there are still unsolved problems in study of this category of archaeological material. It concerns technological aspects. These articles were made of ordinary pottery loam in a band way. They were formed hollow and contained a small ceramic ball in the inner part. After the molding they were fired, then covered with transparent glaze, which served as a background. In most cases green and fulvous glaze was used. Then, by using a special tubular instrument the painting was made with glaze of another colour, usually yellow and green, and the item was heated up again in the kiln in order to smooth the surface. Paintings were not multifarious. There were three main types of designs: ordinary stripes, which surrounded the item several times; unsystematic stripes that were put lengthwise and athwart; and also braces, which were the most common ornament. The question of the Ancient Rus’ glaze, which covered the glazed painted eggs, was raised in the 1960-ies by T. Makarova. However, today, on the basis of our collection and in the context of significant changes in the field of science, we have succeeded in clarifying and extending the known facts. The Nanomedtech Electron Microscopy Laboratory with the help of a Tescan Mira 3 LMU scanning microscope and the Gatan Pecs 682 precision etching and coating system was kindly performed with spectral analysis. Spectral analysis confirmed that Ancient Rus’ glaze had a lead-silica composition with a high content of tin. Brown colour was obtained by iron oxide, yellow by lead, green by copper. A general glaze formula was developed, which should consist essentially of Pb and Si oxide. On the example of two samples that have the same yellow colour, the difference in the quantitative composition of the components and their percentage can be seen that, by-turn, confirms the view of the relative dimensions of component measurement. The analysis of a small amount of material allowed describing the technology of painted eggs manufacturing. K e y w o r d s: Ancient Rus’, Kyiv, painted egg, glazed, technology. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 4112 References Aleksiunas, O. S. 2005. Pysanky ta malovanky v kolektsii Dnipropetrovskoho istorychnoho muzeiu. Skarby muzeiv, 5, p. 34-38. Valush, A. O. 2003. Keramichni polyviani pysanky v davnoruskykh starozhytnostiakh. Bukovynskyi istoryko-etnohrafichnyi visnyk, 5, p. 13-15. Hupalo, V. D. 2012. Yazychnytskyi obereh z litopysnoho Zvenyhoroda. Arkheolohichni doslidzhennia Lvivskoho universytetu, 14- 15, p. 81-90. Hurianov, V. N., Chubur, A. A. 2016. Keramicheskoe yaitso-pysanka iz pohrebeniia v kurhannom nekropole Eleseevichi. Desninskie drevnosti. Materialy VIII mezhhosudarstvenoi nauchnoi konferentsii “Istoriia i arkheolohiia Podesenia”, posviashchennoi pamiaty F.M. Zaverniaeva, 27-28 noiabria 2016 h. Briansk: RYO BHU, p. 86-91. Kavas, K. 1999. Pysanka. Narodne mystetstvo, 3 (4), p. 56-57. Kara-Vasylieva, T. 1997. Pysanky. In: Borysenko, V., Vyshnevska, H. (ed.). Kholmshchyna i Pidliashshia. Dukhovna kultura. Kyiv: Rodovid, p. 270-279. Karher, M. K. 1959. Drevnii Kiev. Moskva; Leninhrad: AN SSSR. Koval, V. 2017. Hlazuri prichernomorskikh posudnykh maiolik: khimicheskii sostav po dannym spektralnogo analiza. Polivnaia keramika Sredizemnomorskaia i Prichernomorskaia X-XVIII vv., 2, p. 725-738. Kozak, D. N. 2014. Hlyniana pysanka z Volyni. In: Kozak, D. N. (red.). Kultovi ta pokhovalni pamiatky u Vislo - Dniprovskomu rehioni: problemy interpretatsii. Lviv; Vynnyky: Apriori, p. 423-431. Kulzhynskyi, S. K. 1899. Opisaniie kollektsii narodnykh pysanok: s albomom iz 33 khromolitohrafirovannykh i 12 chernykh tablits (vsego 2219 rysunkov). Moskva: Postavshchik Vysochaishego Dvora t-vo Skoropechatny A. A. Levenson. Manko, V. 2008. Ukrainska narodna pysanka. Lviv: Svichado. Makarova, T. I. 1966. O proizvodstve pysanok na Rusi. In: Monhait, A. L. (ed.). Kultura drevnei Rusi. Moskva: Nauka, p. 141- 145. Ostapenko, N. A. 2000. Kult “Svitovoho yaitsia” v pamiatkakh doby bronzy na o. Khortytsia. In: Kovalova, I. F (ed). Problemy arkheolohii Podniprovia. Dnipropetrovsk: Dnipropetrovskyi natsionalnyi universytet im. O. Honchara, p. 61-65. Petriakova, F. 2002. Faiansovi pysanky Kyievo-Mezhyhiria 1840-1850 rr. za materialamy kolektsii Derzhavnoho muzeiu narodnoho dekoratyvnoho mystetstva. 100 rokiv kolektsii. Kyiv: Muza. Rozenfeldt, R. L. 1968. Moskovskoe keramicheskoe proizvodstvo XII-XVIII vv. Moskva: Nauka. Rybakov, B. A. 1948. Remeslo Drevnei Rusi. Moskva; Leningrad: AN SSSR. Sedov, V. V. 1998. Pysanky. In: Egoreichenko, A. A. (ed.). Slaviane i ikh sosedyi: Arkheologiia, numizmatika, etnologiia. Minsk: Vedy, p. 81-85. Sushko, A. O. 2011. Davnoruski pysanky. Arheologia, 2, p. 46-53. Sushko, A. O. 2013. Keramichni vyroby spetsialnoho pryznachennia za arkheolohichnymy materialamy Kyeva. Russkii sbornik, 7, p. 93-103. Titiniuk, V. 1997. Ukrainska tradytsiina pysanka: ii istoriia ta doslidnyky. Aktualni problemy vitchyznianoi ta vsesvitnoi istorii, 3, p. 144-146. Shovkoplias, H. M. 1980. Davnoruski pysanky (z kolektsii Derzhavnoho istorychnoho muzeiu URSR). Arheologia, 35, p. 92-98. Shcherbakivskyi, V. 1995. Osnovni elementy ornamentatsii ukrainskykh pysanok ta ikhnie pokhodzhennia: Studiia. Praha: Ukrainske istoryko-filolohichne tovarystvo. Arbman, H., 1948. Une rout commerciale pendant X-XI siècles. Slavia Antiqua, 1, p. 435-438. Wojceszczuk, N. 2016. Uratowane skarby podziemnego Lwowa: Katalog wystawy. Lwów.
id	arheologia-com-ua-article-239
institution	Chemistry, Physics and Technology of Surface
issn	2616-499X
keywords_txt_mv
language	Ukrainian
last_indexed	2026-08-07T01:03:49Z
publishDate	2020
publisher	Institute of Archaeology NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	arheologiacomua/83/1834bb36aa102d8330e88f130d6e7c83.pdf
spelling	arheologia-com-ua-article-2392020-12-18T06:39:08Z Ceramic Glazed Painted Eggs Production Technology Based on Kyiv Archaeological Materials Технология изготовления керамических поливных писанок по археологическим материалам Киева Технологiя виготовлення керамiчних полив’яних писанок за археологiчними матерiалами Києва Sushko, Alina Ancient Rus’, Kyiv, painted egg, glazed, technology Древняя Русь, Киев, писанка, полива, технология изготовления Давня Русь, Київ, писанка, полива, технологія виготовлення Glazed painted eggs were one of the most vivid manifestations of Ancient Rus’ ceramic art. Nevertheless, today there are still unsolved problems in study of this category of archaeological material. It concerns technological aspects. These articles were made of ordinary pottery loam in a band way. They were formed hollow and contained a small ceramic ball in the inner part. After the molding they were fired, then covered with transparent glaze, which served as a background. In most cases green and fulvous glaze was used. Then, by using a special tubular instrument the painting was made with glaze of another colour, usually yellow and green, and the item was heated up again in the kiln in order to smooth the surface. Paintings were not multifarious. There were three main types of designs: ordinary stripes, which surrounded the item several times; unsystematic stripes that were put lengthwise and athwart; and also braces, which were the most common ornament. The question of the Ancient Rus’ glaze, which covered the glazed painted eggs, was raised in the 1960-ies by T. Makarova. However, today, on the basis of our collection and in the context of significant changes in the field of science, we have succeeded in clarifying and extending the known facts. The Nanomedtech Electron Microscopy Laboratory with the help of a Tescan Mira 3 LMU scanning microscope and the Gatan Pecs 682 precision etching and coating system was kindly performed with spectral analysis. Spectral analysis confirmed that Ancient Rus’ glaze had a lead-silica composition with a high content of tin. Brown colour was obtained by iron oxide, yellow by lead, green by copper. A general glaze formula was developed, which should consist essentially of Pb and Si oxide. On the example of two samples that have the same yellow colour, the difference in the quantitative composition of the components and their percentage can be seen that, by-turn, confirms the view of the relative dimensions of component measurement. The analysis of a small amount of material allowed describing the technology of painted eggs manufacturing. Одним с ярчайших проявлений древнерусского керамического искусства были поливные писанки. Несмотря на это, ныне еще существуют белые пятна в изучении этой категории археологического материала. Это касается технологических аспектов. Изготавливали эти поделки с обычной гончарной глины ленточным способом. Их формировали полыми, и во внутренний части они содержали маленький керамический шарик. После формовки их обжигали, потом покрывали прозрачной поливой, которая служила фоном. В большинстве случаев использовалась полива зеленого и бурого цветов. Далее при помощи специального трубчатого инструмента наносили роспись поливой другого цвета, как правило, желтого и зеленого, и изделие снова разогревали в печи для заглаживания поверхности. Росписи не отличались разнообразием. Существовало три основных типа узора: обычные полосы, которые опоясывают изделие несколько раз, бессистемные, размещенные вдоль и поперек, а также фигурные скобки, которые были наиболее характерным орнаментом. Так подробный анализ небольшого количества материала позволил раскрыть технологию изготовления писанок. Висвітлюються питання технології виготовлення керамічних полив’яних писанок на основі матеріалів, які були виявлені на території міста Києва. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2020-12-14 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/239 10.15407/archaeologyua2020.04.105 Arheologia; No 4 (2020): Arheologia; 105-112 Археологія ; № 4 (2020): Arheologia; 105-112 Археология; № 4 (2020): Arheologia; 105-112 2616-499X 0235-3490 10.15407/archaeologyua2020.04 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/239/224
spellingShingle	Давня Русь Київ писанка полива технологія виготовлення Sushko, Alina Технологiя виготовлення керамiчних полив’яних писанок за археологiчними матерiалами Києва
title	Технологiя виготовлення керамiчних полив’яних писанок за археологiчними матерiалами Києва
title_alt	Ceramic Glazed Painted Eggs Production Technology Based on Kyiv Archaeological Materials Технология изготовления керамических поливных писанок по археологическим материалам Киева
title_full	Технологiя виготовлення керамiчних полив’яних писанок за археологiчними матерiалами Києва
title_fullStr	Технологiя виготовлення керамiчних полив’яних писанок за археологiчними матерiалами Києва
title_full_unstemmed	Технологiя виготовлення керамiчних полив’яних писанок за археологiчними матерiалами Києва
title_short	Технологiя виготовлення керамiчних полив’яних писанок за археологiчними матерiалами Києва
title_sort	технологiя виготовлення керамiчних полив’яних писанок за археологiчними матерiалами києва
topic	Давня Русь Київ писанка полива технологія виготовлення
topic_facet	Ancient Rus’ Kyiv painted egg glazed technology Древняя Русь Киев писанка полива технология изготовления Давня Русь Київ писанка полива технологія виготовлення
url	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/239
work_keys_str_mv	AT sushkoalina ceramicglazedpaintedeggsproductiontechnologybasedonkyivarchaeologicalmaterials AT sushkoalina tehnologiâizgotovleniâkeramičeskihpolivnyhpisanokpoarheologičeskimmaterialamkieva AT sushkoalina tehnologiâvigotovlennâkeramičnihpolivânihpisanokzaarheologičnimimaterialamikiêva

Технологiя виготовлення керамiчних полив’яних писанок за археологiчними матерiалами Києва

Institution

Ähnliche Einträge