Наддніпрянщина як перехрестя ареалів бабинських культур
In the Middle and Lower Dnieper Basin during the transition period from the Middle to the Late Bronze Age the areas of several cultures, local variants and groups of the Babyne Cultural Circle were intersected. Taking into account some asynchronity of Babyne cultural-taxonomic units it is reliable t...
Saved in:
| Published in: | Археологія |
|---|---|
| Date: | 2018 |
| Issue: | 3 |
| Pages: | 20-30 |
| ISSN: | 2616-499X |
| Author Affiliations: |
|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Institute of Archaeology NAS of Ukraine
2018
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/24 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| Download file: |
|
Institution
Chemistry, Physics and Technology of Surface| _version_ | 1872824333039042560 |
|---|---|
| author | Lytvynenko, Roman A. |
| author_facet | Lytvynenko, Roman A. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Roman A. Lytvynenko",
"institution": "Donetsk National University named by V. Stus",
"orcid": ""
}
] |
| author_sort | Lytvynenko, Roman A. |
| baseUrl_str | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 30 |
| container_issue | 3 |
| container_start_page | 20 |
| container_title | Археологія |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2019-12-04T18:17:25Z |
| description | In the Middle and Lower Dnieper Basin during the transition period from the Middle to the Late Bronze Age the areas of several cultures, local variants and groups of the Babyne Cultural Circle were intersected. Taking into account some asynchronity of Babyne cultural-taxonomic units it is reliable to speak about the partial overlapping of their areas only for the time of their coexistence in the region during the Late Babyne period. The main neighbours in the Dnieper Basin region are two Babyne cultures — the Dnieper-Don (DDBC) and the Dnieper-Prut (DPBC), in its two local variants (Dnieper-Dniester and Dnieper-Bug). Also in the Lower Dnieper Area (between Rapids region and Syvash), the range of the Evpatorian group (its continental Hromov subgroup) is partially overlaid on the Dnieper-Dniester variant of the DPBC. Sometimes the border between neighbouring Babyne cultures / groups is delineated as a narrow contact zone (up to 30—40 km), within the sites of both groups could have been met. In other cases the contact zone looks very wide (up to 250 km). It seems that the last result reflects not the objective picture but the imperfection of the cultural differentiation method of the late DDBC burials and the Dnieper-Dniester variant of the DPBC, which also reflected on the cartography of appropriate assemblages. The solution of this problem depends both on the accumulation of a data base, first of all for poorly explored areas, and the identification of additional criteria for the differentiation of culturally related assemblages. |
| doi_str_mv | 10.15407/archaeologyua2018.03.020 |
| first_indexed | 2026-08-07T01:01:05Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 320
© Р.О. Литвиненко, 2018
Р.О. Литвиненко *
НАДДНІПРЯНЩИНА ЯК ПЕРЕХРЕСТЯ
АРЕАЛІВ БАБИНСЬКИХ КУЛЬТУР
УДК 903'13/14(282.247.32—197.4)«637» https://doi.org/10.15407/archaeologyua2018.03.020
* Литвиненко Роман Олександрович — доктор іс-
торичних наук, професор, Донецький національний
університет імені В асиля Стуса, r.litvinenko@donnu.
edu.ua
Статтю присвячено визначенню ареалів і контактних
зон для локальних груп культурного кола/області Бабине,
що межують на теренах Наддніпрянщини. Дослідження
демонструє перетинання в цьому регіоні ареалів чоти-
рьох локальних груп, які належать до різних культурно-
таксономічних одиниць Бабине.
К л ю ч о в і с л о в а: Наддніпрянщина, бронзовий вік,
культурне коло Бабине, ареал, контактна зона.
Вступ. В історії дослідження старожитностей
бабинського типу, що налічує понад шістде-
сят років — від розкопок епонімного поселен-
ня Бабине ІІІ у Нижній Наддніпрянщині (До-
бровольський 1954; 1957), був період протягом
перших 25—30 років, коли ці пам’ятки роз-
глядалися в рамках єдиної гомогенної культу-
ри багатоваликової кераміки / КБК (Березан-
ская 1962) або бабинської (Братченко 1977).
Саме в контексті однієї культури (КБК) роз-
глядалися відповідні пам’ятки Наддніпрянщи-
ни в узагальнюючих працях (Ковалева 1981;
1987; Отрощенко 1981; Шарафутдинова 1982).
Проте від кінця 1970-х рр. стала визрівати дум-
ка щодо неоднорідності цього археологічного
явища (Березанская 1979; 1986), яка протягом
наступних двадцяти років пройшла трансфор-
мацію від поділу КБК (бабинської) на локаль-
ні варіанти до виділення кількох бабинських
культур, що складають культурну область/коло
Бабине (Литвиненко 2008).
Наразі до складу культурної області/кола
Бабине входять три бабинські культури: волго-
донська (ВДБК), дніпро-донська (ДДБК)
і дніпро-прутська (ДПБК), остання з яких
включає три локальні варіанти (Литвинен-
ко 2011а; Мимоход 2014). Як можна здогада-
тися вже за назвами, для двох останніх культур
Дніпро виступає своєрідним кордоном. Якщо
бути точнішим, то в Н аддніпрянщині пере-
тинаються ареали цих бабинських культур.
На жаль, далеко не всі дослідники володіють
цими даними, а відтак у своїх працях, насам-
перед публікаційного характеру, продовжують
оцінювати бабинські пам’ятки крізь призму
застарілої єдинокультурної схеми, що аж ніяк
не відповідає сучасному рівню наукових знань.
Саме окресленню ареалів бабинських культур/
груп на теренах Наддніпрянщини, виявленню
зон перетину їхніх ареалів, а також тлумачен-
ню отриманих даних присвячено пропоновану
зацікавленому читачеві статтю.
Дослідження. Методика культурно-так
сономічного групування пам’яток бабинського
кола, а також визначення ареалів виділених ба-
бинських культур та їхніх локальних варіантів
свого часу була ретельно описана нами (Литви-
ненко 2009б). Значущим для наших конкрет-
них завдань у цій методиці є положення, згідно
якого базовим джерелом у дослідженні висту-
пають могильники (поховальні пам’ятки), які,
на відміну від поселень, є: а) набагато краще
дослідженими; б) здатнішими для структур-
ного аналізу; в) через свою масовість зручніші
для статистичних, кореляційних і картографіч-
них процедур; г) хронологічно чітко диферен-
ційованими; д) придатними для культурно-
таксономічної диференціації. Відтак виявлен-
ня самих локальних одиниць культурного кола
Бабине і визначення їхніх ареалів здійснюва-
лося за допомогою методу картографії, на під-
ставі поширення культурно-діагностичних ти-
пів, замкнених комплексів типів (поховань) і
ансамблів комплексів (могильників).
ДДБК. Ареал цієї бабинської культури в
основному охоплював степову зону між Дні-
пром, Доном, Азовським і Чорним морями,
з виходом на сході на Донське Лівобережжя
в його середній та нижній течії, на півночі —
в Дніпро-Донецький Лісостеп, а на заході —
на Дніпровське Правобережжя до Інгульця, з
проникненням одиничних пам’яток ще захід-
ніше (Литвиненко 2006, с. 159—164, рис. 1).
Щоправда, в цих максимальних межах культу-
ра ніколи не існувала одночасно. Дослідження
показали, що ареал ДДБК був не статичним,
а характеризувався виразною хронологічною
динамікою. Н ами надійно виділяється що-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 3 21
Рис. 1. Тереново-хронологічна динаміка ареалу і хронологічні групи поховань ДДБК
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 322
найменше п’ять послідовних фаз у зміні ареа-
лу ДДБК, які відповідають етапам її періодиза-
ції (рис. 1): картографія демонструє своєрідну
пульсацію ареалу, який на етапі ІА відповідав
первинному осередку культуроґенези (Дніпро-
Донецько-Азовський вододіл); на етапі ІБ
стрімко і суттєво розширюється в широтних
напрямах (досягши на сході Доно-Волзького
межиріччя, а на заході — нижньої течії Півден-
ного Бугу та навіть Хаджибейського лиману);
на етапі ІІА західні межі скорочуються до Дні-
пра, а на північному сході вони продовжують
розширюватися, охоплюючи середню течію
Дону з південною частиною його лівобережно-
го басейну — від Тутучеївки до Іловлі; на етапі
ІІБ північно-східна частина ареалу скорочуєть-
ся, відступаючи в доно-донецьке межиріччя;
ІІІ період демонструє подальше скорочення
ареалу до Дніпро-Донецько-Азовського водо-
ділу (за винятком півдня), тобто до меж пер-
винного осередку ДДБК.
ДПБК. Н аразі не виявлено тереново-
хронологічної динаміки дніпро-прутської куль-
тури загалом або її локальних варіантів. Відтак
її ареал видається більш-менш статичним, охо-
плюючи велику область степу і лісостепу пе-
реважно між Дніпром і Прутом, з виходом на
Дніпровське Лівобережжя і до К риму. З трьох
локальних варіантів ДПБК, два східних охо-
плюють Середню-Нижню Наддніпрянщину.
Дніпро-дністровський локальний варіант:
поширений у чорноморсько-азовському степу
між Дністром і Дніпром, з виходом на степове
Дніпровське Лівобережжя, а також у Степовому
Криму (рис. 2). Дніпро-Донецько-Азовський
регіон виступає східною периферією цього ло-
кального варіанту та й ДПБК загалом (Литви-
ненко 2014), де північними межами його ви-
ступають Оріль та середня течія Сіверського
Дінця, а східним кордоном — Кривий Торець
і Кальміус, далі яких пам’ятки ДПБК сьогодні
не відомі. Об’єктивно оцінити характер поши-
рення пам’яток ДПБК між Дніпром і Кальмі-
усом/Кривим Торцем не дозволяє нерівномір-
ність археологічної дослідженості цього регі-
ону, а саме слабка насиченість розкопаними
курганами його центральної частини (верхнє
Присамар’я, середній та верхній басейн В ов-
чої, Північне Приазов’я між Молочною і Бер-
дою), що відповідає східним ділянкам Дні-
пропетровської та Запорізької областей (Лит-
виненко 2014, с. 28, рис. 6). Натомість можна
надійно констатувати, що: 1) добре дослі-
джене близьке лівобережжя Дніпра (Дніпро-
Молочанське межиріччя, пониззя К онки, ба-
сейни Мокрої Московки, Вільнянки та Осоко-
рівки, Оріль-Самарське межиріччя) є щільно
насиченими курганними похованнями ДПБК;
2) добре досліджене розкопками правобереж-
жя К альміусу і К азенного Т орця дають лише
поодинокі поховання ДПБК — близько семи
комплексів (Литвиненко 2014, с. 31—32).
Дніпро-бузький локальний варіант: обіймав
лісостеп між Південним Бугом і Дніпром з ви-
ходом на Дніпровське Лівобережжя в межах
Ворскло-Остерського межиріччя (рис. 3).
Натомість північні та західні межі дніпро-
бузького варіанту ДПБК сьогодні окреслю-
ються не стільки об’єктивним поширенням
пам’яток, а рівнем археологічної дослідже-
ності регіонів: північніше Остра та північно-
західніше Росі відповідні комплекси не відомі,
оскільки могильники в тих районах і не розко-
пувалися. Східний кордон визначається дово-
лі надійно по В орсклі. В одночас наголосимо,
що північно-східні межі дніпро-бузького варі-
анту ДПБК є об’єктивно невідомими через ар-
хеологічну недослідженість могильників Верх-
нього Посулля і Середнього-Верхнього По-
псілля (Литвиненко 1999).
Крім названих бабинських культур, у Ниж-
ній Н аддніпрянщині відома ще одна, нехай і
не чисельна, серія пам’яток бабинського кола,
яку ми відносимо до євпаторійської групи Кри-
му, виділяючи в якості її континентального
відгалуження — громівської підгрупи (Литви-
ненко 2008; 2008а). Її комплекси відомі від Си-
ваша до порожистої ділянки Дніпра (рис. 4).
Комплекси євпаторійської групи в могильни-
ках і навіть єдиних курганах трапляються ра-
зом з діпро-дністровськими ДПБК. Синхрон-
ність поховань обох груп доводиться на підста-
ві аналогічних типів кістяних пряжок.
Таким чином, Середня й Н ижня Н аддні-
прянщина протягом періоду, який деякі до-
слідники вважають фіналом середньої брон-
зи, а інші – перехідним від середньої до пізньої
бронзи (кінець ІІІ — початок ІІ тис. до Р.Х.),
виступала зоною перетину ареалів кількох по-
сткатакомбних утворень, що об’єднуються
в рамках культурного кола/області Бабине в
якості окремих бабинських культур чи їхніх
локальних варіантів, або культурних груп. Для
розуміння цього археологічного факту і виве-
дення його на рівень праісторії має враховува-
тися не лише просторовий, а й часовий вимір.
А цей останній засвідчує, що, попри загальну
епохальну одночасність культур/груп постка-
такомбного блоку, зокрема і Бабинського кола,
вони не є абсолютно синхронними між собою.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 3 23
Так, серед бабинських культур найдавніши-
ми видаються дніпро-донська (ДДБК) і волго-
донська (ВДБК), генетичним підґрунтям яких
виступали донецько-донські катакомбні куль-
тури/групи. Свого часу ми навіть запропонува-
ли розглядати ДДБК в якості первинного осе-
редку бабинської культуроґенези (Литвинен-
ко 1996, с. 67, рис. 2; 11; 2001; 2004, с. 16; 2009,
Рис. 2. Ареал і наочний образ поховань дніпро-дністровського варіанту ДПБК
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 324
с. 49—50, рис. 1). Дніпро-прутська культура
(ДПБК) видається дещо пізнішою за дві пер-
ші. У всякому разі формування її локальних
варіантів синхронізується нами з етапами ІБ-
ІІА періодизації ДДБК. При цьому основний
масив пам’яток ДПБК припадає на пізні пе-
Рис. 3. Ареал і наочний образ поховань дніпро-бузького варіанту ДПБК
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 3 25
ріоди, що є синхронними фазам ІІБ-ІІІ пері-
одизаційної шкали ДДБК (Литвиненко 2009а,
с. 15). Відтак зіставляти ареали локальних варі-
антів ДПБК слід саме з ареалом синхронних їм
пам’яток пізньої ДДБК, що ми і здійснили.
Картографія бабинських пам’яток різних
локально-таксономічних груп (рис. 5) вияви-
ла наступну картину. У Н аддніпрянщині осо-
бливим чином перетнулися ареали всіх роз-
глянутих вище бабинських культурних угру-
пувань. Н асамперед, між Дніпром і Бугом,
на межі степу і лісостепу, чітко визначила-
ся широтно спрямована вузька смуга контак-
тної зони між дніпро-дністровським і дніпро-
бузьким варіантами ДПБК, в межах якої, зо-
крема у складі одних курганних могильників і
навіть курганів (Ніколова, Разумов 2012), тра-
пляються пам’ятки обох локальних варіантів.
Довжина цієї контактної смуги сягає 325 км,
ширина — до 40 км. Течію Дніпра вона перети-
нає на центральній-нижній ділянці сучасного
Кам’янського водосховища.
В лісостепу Дніпровського Лівобережжя пе-
ретинаються ареали ДДБК і дніпро-бузького
варіанту ДПБК. Ця контактна зона окреслю-
ється в межах нижньої половини В орскло-
Рис. 4. Ареал євпаторійської групи пам’яток і наочний образ поховань її громівської підгрупи
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 326
Р
ис. 5. А
реали
культур і локальн
и
х варіан
тів кола Б
аби
н
е п
ізн
ього п
еріоду:
●
–
Д
Д
Б
К
; ▲
–
дн
іп
ро-дн
істровськи
й
варіан
т Д
П
Б
К
; ■
–
дн
іп
ро-бузьки
й
варіан
т Д
П
Б
К
; □
–
євп
аторій
ська груп
а
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 3 27
Остерського межиріччя і також має ширину
близько 40 км.
У степу Дніпровського Лівобережжя перети-
наються ареали ДДБК і дніпро-дністровського
варіанту ДПБК. Натомість контактна зона між
цими бабинськими групами вимальовується
доволі значною, охоплюючи область між Дні-
провським Н адпоріжжям — Ореллю та К аль-
міусом — Кривим Торцем, що простягається зі
сходу на захід щонайменше на 250 км, а з пів-
дня на північ — на 200 км. Такі значні масшта-
би накладання ареалів сусідніх культур викли-
кають чимало запитань, на які непросто дати
переконливі відповіді. Адже ця зона накладан-
ня охоплює ледве не всю західну половину аре-
алу ДДБК, що видається дивним і незрозумі-
лим. Можливо, перш ніж шукати історичні по-
яснення цій ситуації, слід критично розібрати
археологічний фактаж. У нещодавній статті ми
приділили особливу увагу проблемі культур-
ної ідентифікації поховальних пам’яток сусід-
ніх бабинських груп — дніпро-дністровського
варіанту ДПБК і пізнього горизонту ДДБК
(Литвиненко 2016, с. 9—13). Попри наведення
певних критеріїв для диференціації їхніх по-
ховальних комплексів, ми мусили констату-
вати, що це питання залишається складним і
проблемним, а відтак, впливає на визначення
культурних ареалів у порубіжних зонах (Лит-
виненко 2016, с. 27—31). Така обставина утри-
мує нас від пошуку пояснень виявленій шля-
хом картографії картини, оскільки остання
може бути не об’єктивною, а лише відбивати, з
одного боку, недостатній рівень дослідженості
археологічних пам’яток (курганних могильни-
ків) в басейнах Вовчої та Самари — ймовірній
контактній зоні; з іншого — відсутність надій-
них критеріїв для диференціації схожих між со-
бою поховань дніпро-дністровського варіанту
ДПБК і пізньої ДДБК, що негативно впливає
на визначення ареалів цих бабинських груп.
Нарешті в Нижній Наддніпрянщині, як і в
Криму, фіксується накладання ареалу пам’яток
громівської підгрупи євпаторійської групи на
область поширення дніпро-дністровського ва-
ріанту ДПБК. Зона накладання нагадує трикут-
ник зі сторонами близько 225 × 215 × 150 км. Цю
ситуацію, з огляду на очевидну синхронність
пам’яток, ми схильні тлумачити як факт спі-
віснування носіїв названих культурних тради-
цій на окреслених теренах. На відміну від вище
розглянутої ситуації (дніпро-дністровський
варіант ДПБК — ДДБК), нас не спантеличує
значна площа перетину двох культурних аре-
алів (весь Степовий К рим і частина Степової
Наддніпрянщини), адже обидві групи — єв-
паторійська і дніпро-дністровський варіант
ДПБК — видаються спорідненими на рівні пе-
редуючого генетичного субстрату, оскільки де-
монструють дві ліні розвитку інгульської ка-
такомбної культури (Литвиненко 2008; 2011).
Відтак мешкання на одній території двох спо-
ріднених спільнот, а, можливо, і однієї (з від-
мінними поховальними нормами), з яких одна
(євпаторійська) кількісно поступалася другій
(дніпро-дністровській ДПБК), видається ціл-
ком природним. Історична же сутність цієї від-
мінності наразі залишається невідомою.
Висновки. Здійснене дослідження показа-
ло, що в Середній-Нижній Н аддніпрянщині
протягом перехідного від середньої до пізньої
бронзи періоду перетиналися ареали кількох
культур, локальних варіантів і груп культурно-
го кола Бабине — ДДБК, ДПБК і євпаторій-
ської групи. З огляду на певну асинхронність
названих культурно-таксономічних одиниць,
надійно говорити про таку ситуацію можна
саме для часу їхнього співіснування в регіо-
ні, що припадає на пізній період культурного
кола Бабине. Враховуючи масовість пам’яток,
основними сусідами в Наддніпрянщині з при-
леглими до неї районами виступають дві ба-
бинські культури — дніпро-донська (ДДБК) і
дніпро-прутська (ДПБК) в її двох локальних
варіантах (дніпро-дністровському і дніпро-
бузькому). ДДБК межує з локальними варі-
антами ДПБК в різних природних (фізико-
географічних) зонах: з дніпро-бузьким — в лі-
состепу В орскло-Псільського межиріччя, з
дніпро-дністровським — у степу між Дніпром і
Кальміусом — Кривим Торцем. У Нижній Над-
дніпрянщині (між Надпоріжжям і Сивашом) на
область поширення дніпро-дністровського ва-
ріанту ДПБК накладається ареал тавричанської
євпаторійської групи (її континентальної громів-
ської підгрупи). В окремих випадках порубіжжя
між сусідніми культурно-таксономічними оди-
ницями Бабине виглядають як неширокі (до
30—40 км) контактні зони, в межах яких трап
ляються пам’ятки обох груп, зокрема різно
обрядові поховання у складі єдиних курганних
некрополів. В інших випадках контактні зони
вимальовуються дуже широкими (до 250 км). І
якщо накладання ареалу євпаторійської групи
на область поширення дніпро-дністровського
варіанту ДПБК можна якось пояснити спорід-
неністю цих груп через спільний інгульський
катакомбний субстрат, то широка зона кон-
такту дніпро-дністровського варіанту ДПБК з
ДДБК викликає подив. Наразі ми схильні вба-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 328
чати в отриманих по останніх результатах не
стільки об’єктивну картину минулого і шукати
їй пояснення, скільки прояв недосконалості
методики культурної диференціації поховань
пізньої ДДБК і дніпро-дністровського варі-
анту ДПБК, який відбивається на картографії
комплексів і отриманих на її підставі кінцевих
даних. Здійснене дослідження, з одного боку,
уточнило і конкретизувало наші знання щодо
ареалів і контактних зон між різними група-
ми культурного кола Бабине в межах Наддні-
прянщини, а з іншого — виявило певні додат-
кові проблеми, розв’язання яких залежить, як
від накопичення джерельної бази, насамперед
для слабко досліджених в археологічному сен-
сі районів, так і виявлення додаткових крите-
ріїв для диференціації культурно споріднених
комплексів. Отже, пошук продовжується.
Березанская С.С. О погребениях культуры многовалико-
вой керамики. Материалы по археологии Северного
Причерноморья. 1962, вып. 4, с. 6—15.
Березанская С.С. Основные результаты изучения
культуры многоваликовой керамики. Проблемы
эпохи бронзы юга Восточной Европы: тез. докл. конф.
Донецк, 1979, с. 4—6.
Березанская С.С. К ультура многоваликовой керами-
ки. Культуры эпохи бронзы на территории Украины.
Киев, 1986, с. 5—43.
Братченко С.Н. К вопросу о сложении бабинской
культуры (многоваликовой керамики). Вильнянские
курганы в Днепровском Надпорожье. К иев, 1977, с.
21—42.
Добровольский А.В. Отчет о раскопках поселения брон-
зового века Бабино ІІІ в 1954 г. Науковий архів Ін-
ституту археології НАНУ. № 1954/2а.
Добровольский А.В. Поселение бронзового века Баби-
но III. Краткие сообщения Института археологии АН
УССР. 1957, вып. 7, с. 40—48.
Ковалева И .Ф. Север Степного Поднепровья в среднем
бронзовом веке. Днепропетровск, 1981.
Ковалева И .Ф. И стория населения пограничья лесосте-
пи и степи Левобережного Поднепровья в позднем
энеолите — бронзовом веке: автореф. дис. … доктора
ист. наук: спец. 07.00.06 «Археология». Киев, 1987.
Литвиненко Р.А. К оценке культуры многоваликовой ке-
рамики В осточного Н адазовья. Северо-Восточное
Приазовье в системе евразийских древностей
(энеолит — бронзовый век): в 2 ч.: Матер. междунар.
конф. Донецк, 1996, ч. 1, с. 65—71.
Литвиненко Р.А. К оценке культуры многоваликовой
керамики Левобережной украинской лесостепи.
Проблемы истории и археологии Украины: тез. докл.
науч. конф. Харьков, 1999, с. 9—10.
Литвиненко Р.О. Про виділення первинного осередку
культури Бабине (КБК). Праці наукової конференції
Донецького національного університету за підсумками
науково-дослідної роботи за період 1999-2000 рр. До-
нецьк, 2001, с. 38—40.
Литвиненко Р.О. Західна периферія бабинського осеред-
ку культуроґенези. Проблемы истории и археологии
Украины: Матер. V Междунар. науч. конф. Харьков,
2004, с. 16—17.
Литвиненко Р.А. Днепро-Донская бабинская культура
(источники, ареал, погребальный обряд). Матеріали
та дослідження з археології Східної України. Луганськ,
2006, № 5, с. 157—187.
Литвиненко Р.О. Інгульська катакомбна спадщина: дві лі-
нії розвитку. Проблеми історії та археології України:
матер. VI Міжнар. наук. конф. Харків, 2008, с. 17—18.
Литвиненко Р.О. Пам’ятки типу Бабине ІІІ: від культури
до культурного кола. Нові сторінки історії Донбасу.
Кн. 15/16. Донецьк, 2008а, с. 342—354.
Литвиненко Р.О. Ґенеза, розвиток та історична доля
культурного кола Бабине. Матеріали та досліджен-
ня з археології Східної України. Луганськ, 2009, № 9,
с. 44—90.
Литвиненко Р.О. К ультурне коло Бабине (за матеріала-
ми поховальних пам’яток): автореф. дис. … д-ра іст.
наук.: спец. 07.00.04 «Археологія». Київ, 2009а.
Литвиненко Р.О. Методика культурно-таксономічного
групування пам’яток бабинського типу. Вісник Доне-
цького національного університету. Серія Б: Гумані-
тарні науки, 2009б, № 1, с. 141—150.
Литвиненко Р.О. Інгульська посткатакомбна спадщина
Криму і Нижньої Наддніпрянщини. Археологический
альманах. № 25. Донецк, 2011, с. 28—45.
Литвиненко Р.А. Культурный круг Бабино: название, так-
сономия, структура. Краткие сообщения Института
археологии СССР. 2011а, вып. 225, с. 108—122.
Литвиненко Р.О. Східна периферія дніпро-прутської
бабинської культури. Старожитності Північно-
го Азов’я: матер. наук.-практич. конф., присвяченої
60-й річниці від дня народження українського архе-
олога, краєзнавця В.К. Кульбаки (1954—2009). Ма-
ріуполь, 2014, с. 28—41.
Литвиненко Р.О. Пізній етап дніпро-донської бабинської
культури. Донецький археологічний збірник. Вінниця,
2016, № 20, с. 7—43.
Мимоход Р.А. Посткатакомбный период в Н ижнем По-
волжье: от криволукской культурной группы к волго-
донской бабинской культуре. Краткие сообщения Ин-
ститута археологии РАН. 2014, вып. 232, с. 100—120.
Ніколова А.В., Разумов С.М. Поховання культури Бабине
Сугоклейської Могили. Археологія. 2012, № 3, с. 96—
108.
Отрощенко В .В. Срубная культура Степного Поднепро-
вья (по материалам погребальных памятников): дис.
… канд. ист. наук. Киев, 1981. Науковий архів Інсти-
туту археології НАНУ. Ф. 12, оп. 1, № 598.
Шарафутдинова И.Н. Степное Поднепровье в эпоху по-
здней бронзы. Киев, 1982.
Надійшла 14.08.2018
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 3 29
Р.А. Литвиненко
Доктор исторических наук, профессор, Донецкий национальный университет имени Васыля Стуса, r.litvinenko@donnu.edu.ua
ПОДНЕПРОВЬЕ КАК ПЕРЕКРЕСТОК АРЕАЛОВ БАБИНСКИХ КУЛЬТУР
В Среднем и Нижнем Поднепровье в течение переходного периода от средней к поздней бронзе пересекались
ареалы нескольких культур, локальных вариантов и групп культурного круга / области Бабино. Учитывая неко-
торую асинхронность бабинских культурно-таксономических единиц, надежно говорить о частичном наложении
их ареалов можно лишь для времени их сосуществования — поздний период Бабино. Основными соседями в
Поднепровье выступают две бабинские культуры — днепро-донская (ДДБК) и днепро-прутская (ДПБК) в двух ее
локальных вариантах (днепро-днестровском и днепро-бугском). Также в Нижнем Поднепровье (между Надпо-
рожьем и Сивашем) на область днепро-днестровского варианта ДПБК частично накладывается ареал евпаторий-
ской группы (ее континентальной громовской подгруппы). И ногда пограничье между соседними культурами/
группами Бабино очерчивается как неширокая (до 30—40 км) контактная зона, в пределах которых встречаются
памятники обеих групп. В других случаях контактная зона вырисовываются очень широкой (до 250 км). Пред-
ставляется, что полученный в последнем случае результат отражает не столько объективную картину, сколько
несовершенство методики культурной дифференциации захоронений поздней ДДБК и днепро-днестровского
варианта ДПБК, отразившееся и на картографии соответствующих комплексов. Решение этой проблемы зависит
как от накопления источниковой базы, прежде всего для слабо исследованных в археологическом плане районов,
так и выявления дополнительных критериев дифференциации культурно родственных комплексов.
К л ю ч е в ы е с л о в а: Поднепровье, бронзовый век, культурный круг Бабино, ареал, контактная зона.
Roman A. Lytvynenko
Dr. Hab., Professor of the Donetsk National University named by V. Stus, r.litvinenko@donnu.edu.ua
THE DNIEPER RIVER REGION AS A CROSSROAD OF BABYNE CULTURES AREA
In the Middle and Lower Dnieper Basin during the transition period from the Middle to the Late Bronze Age the areas
of several cultures, local variants and groups of the Babyne Cultural Circle were intersected. Taking into account some
asynchronity of Babyne cultural-taxonomic units it is reliable to speak about the partial overlapping of their areas only
for the time of their coexistence in the region during the Late Babyne period. The main neighbours in the Dnieper Basin
region are two Babyne cultures — the Dnieper-Don (DDBC) and the Dnieper-Prut (DPBC), in its two local variants
(Dnieper-Dniester and Dnieper-Bug). Also in the Lower Dnieper Area (between Rapids region and Syvash), the range of
the Evpatorian group (its continental Hromov subgroup) is partially overlaid on the Dnieper-Dniester variant of the DPBC.
Sometimes the border between neighbouring Babyne cultures / groups is delineated as a narrow contact zone (up to 30—
40 km), within the sites of both groups could have been met. In other cases the contact zone looks very wide (up to 250 km).
It seems that the last result reflects not the objective picture but the imperfection of the cultural differentiation method of the
late DDBC burials and the Dnieper-Dniester variant of the DPBC, which also reflected on the cartography of appropriate
assemblages. The solution of this problem depends both on the accumulation of a data base, first of all for poorly explored
areas, and the identification of additional criteria for the differentiation of culturally related assemblages.
K e y w o r d s: the Dnieper River region, Bronze Age, Babyne Cultural Circle, Cultural Areas, contact zone.
References
Berezanskaia S.S. O pogrebeniiakh kultury mnogovalikovoi keramiki. Materialy po arkheologii Severnogo Prichernomoria. 1962,
no. 4, pp. 6-15.
Berezanskaia S.S. Osnovnye rezultaty izucheniia kultury mnogovalikovoi keramiki. Problemy epokhi bronzy iuga Vostochnoi Evropy:
tez. dokl. konf. Donetck, 1979, pp. 4-6.
Berezanskaia S.S. Kultura mnogovalikovoi keramiki. Kultury epokhi bronzy na territorii Ukrainy. Kyiv, 1986, pp. 5-43.
Bratchenko S.N. K voprosu o slozhenii babinskoi kultury (mnogovalikovoi keramiki). Vilnianskie kurgany v Dneprovskom Nadporozhe.
Kyiv, 1977, pp. 21-42.
Dobrovolskii A.V. Otchet o raskopkakh poseleniia bronzovogo veka Babino ІІІ v 1954 g. Naukovyi arkhіv Іnstitutu arkheologіi NANU,
№ 1954/2a.
Dobrovolskii A.V. Poselenie bronzovogo veka Babino III. Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii AN USSR. 1957, no. 7,
pp. 40-48.
Kovaleva I.F. Sever Stepnogo Podneprovia v srednem bronzovom veke. Dnepropetrovsk, 1981.
Kovaleva I.F. Istoriia naseleniia pogranichia lesostepi i stepi Levoberezhnogo Podneprovia v pozdnem eneolite - bronzovom veke.
Avtoref. diss. … dokt. ist. nauk. Kyiv, 1987.
Lytvinenko R.A. K otcenke kultury mnogovalikovoi keramiki Vostochnogo Nadazovia. Severo-Vostochnoe Priazove v sisteme
evraziiskikh drevnostei (eneolit - bronzovyi vek). Mater. mezhdunar. konf. Donetck, 1996, vol. 1, pp. 65-71.
Lytvinenko R.A. K otcenke kultury mnogovalikovoi keramiki Levoberezhnoi ukrainskoi lesostepi. Problemy istorii i arkheologii
Ukrainy: tez. dokl. nauch. konf. Kharkov, 1999, pp. 9-10.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 330
Lytvynenko R.O. Pro vydilennia pervynnoho oseredku kultury Babyne (KBK). Pratsi naukovoi konferentsii Donetskoho natsionalnoho
universytetu za pidsumkamy naukovo-doslidnoi roboty za period 1999-2000 rr. Donetsk, 2001, pp. 38-40.
Lytvynenko R.O. Zakhidna peryferiia babynskoho oseredku kulturogenezy. Problemy istorii i arkheologii Ukrainy: Mater. V Mezhdu-
nar. nauch. konf. Kharkov, 2004, pp. 16-17.
Lytvinenko R.A. Dnepro-Donskaia babinskaia kultura (istochniki, areal, pogrebalnyi obriad). Materialy ta doslidzhennia z arkheolohii
Skhidnoi Ukrainy. Luhansk, 2006, no. 5, pp. 157-187.
Lytvynenko R.O. Inhulska katakombna spadshchyna: dvi linii rozvytku. Problemy istorii ta arkheolohii Ukrainy: mater. VI Mizhnar.
nauk. konf. Kharkiv, 2008, pp. 17-18.
Lytvynenko R.O. Pamiatky typu Babyne III: vid kultury do kulturnoho kola. Novi storinky istorii Donbasu, vol. 15/16. Donetsk,
2008a, pp. 342-354.
Lytvynenko R.O. Geneza, rozvytok ta istorychna dolia kulturnoho kola Babyne. Materialy ta doslidzhennia z arkheolohii Skhidnoi
Ukrainy. Luhansk, 2009, no. 9, pp. 44-90.
Lytvynenko R.O. Kulturne kolo Babyne (za materialamy pokhovalnykh pamiatok). Avtoref. dyss. … dokt. ist. nauk. Kyiv, 2009a.
Lytvynenko R.O. Metodyka kulturno-taksonomichnoho hrupuvannia pamiatok babynskoho typu. Visnyk Donetskoho natsionalnoho
universytetu. Seriia B: Humanitarni nauky, 2009b, no. 1, pp. 141-150.
Lytvynenko R.O. Inhulska postkatakombna spadshchyna Krymu i Nyzhnoi Naddniprianshchyny. Arkheolohycheskyi almanakh,
no. 25. Donetsk, 2011, pp. 28-45.
Lytvinenko R.A. Kulturnyi krug Babino: nazvanie, taksonomiia, struktura. Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii SSSR. 2011a,
no. 225, pp. 108-122.
Lytvynenko R.O. Skhidna peryferiia dnipro-prutskoi babynskoi kultury. Starozhytnosti Pivnichnoho Azovia: mater. nauk.-praktych.
konf., prysviachenoi 60-i richnytsi vid dnia narodzhennia ukrainskoho arkheoloha, kraieznavtsia V.K. Kulbaky (1954-2009).
Mariupol, 2014, pp. 28-41.
Lytvynenko R.O. Piznii etap dnipro-donskoi babynskoi kultury. Donetskyi arkheolohichnyi zbirnyk. Vinnytsia, 2016, no. 20,
pp. 7-43.
Mimokhod R.A. Postkatakombnyi period v Nizhnem Povolzhe: ot krivolukskoi kulturnoi gruppy k volgo-donskoi babinskoi kulture.
Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii RAN. 2014, no. 232, pp. 100-120.
Nikolova A.V., Razumov S.M. Pokhovannia kultury Babyne Suhokleiskoi Mohyly. Arkheolohiia. 2012, no. 3, pp. 96-108.
Otroshchenko V.V. Srubnaia kultura Stepnogo Podneprovia (po materialam pogrebalnykh pamiatnikov). Diss. … kand. ist. nauk.
Kyiv, 1981. Naukovyi arkhіv Іnstitutu arkheologіi NANU, f. 12, op. 1, № 598.
Sharafutdinova I.N. Stepnoe Podneprove v epokhu pozdnei bronzy. Kyiv, 1982.
|
| id | arheologia-com-ua-article-24 |
| institution | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| issn | 2616-499X |
| keywords_txt_mv | |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-08-07T01:01:05Z |
| publishDate | 2018 |
| publisher | Institute of Archaeology NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | arheologiacomua/7f/f480e1f30abedcb3416ce947b7bab57f.pdf |
| spelling | arheologia-com-ua-article-242019-12-04T18:17:25Z The Dnieper River Region as a Crossroad of Babyne Cultures Area Поднепровье как перекресток ареалов бабинских культур Наддніпрянщина як перехрестя ареалів бабинських культур Lytvynenko, Roman A. the Dnieper River region, Bronze Age, Babyne Cultural Circle, Cultural Areas, contact zone. Поднепровье, бронзовый век, культурный круг Бабино, ареал, контактная зона. Наддніпрянщина, бронзовий вік, культурне коло Бабине, ареал, контактна зона. In the Middle and Lower Dnieper Basin during the transition period from the Middle to the Late Bronze Age the areas of several cultures, local variants and groups of the Babyne Cultural Circle were intersected. Taking into account some asynchronity of Babyne cultural-taxonomic units it is reliable to speak about the partial overlapping of their areas only for the time of their coexistence in the region during the Late Babyne period. The main neighbours in the Dnieper Basin region are two Babyne cultures — the Dnieper-Don (DDBC) and the Dnieper-Prut (DPBC), in its two local variants (Dnieper-Dniester and Dnieper-Bug). Also in the Lower Dnieper Area (between Rapids region and Syvash), the range of the Evpatorian group (its continental Hromov subgroup) is partially overlaid on the Dnieper-Dniester variant of the DPBC. Sometimes the border between neighbouring Babyne cultures / groups is delineated as a narrow contact zone (up to 30—40 km), within the sites of both groups could have been met. In other cases the contact zone looks very wide (up to 250 km). It seems that the last result reflects not the objective picture but the imperfection of the cultural differentiation method of the late DDBC burials and the Dnieper-Dniester variant of the DPBC, which also reflected on the cartography of appropriate assemblages. The solution of this problem depends both on the accumulation of a data base, first of all for poorly explored areas, and the identification of additional criteria for the differentiation of culturally related assemblages. В Среднем и Нижнем Поднепровье в течение переходного периода от средней к поздней бронзе пересекались ареалы нескольких культур, локальных вариантов и групп культурного круга / области Бабино. Учитывая некоторую асинхронность бабинских культурно-таксономических единиц, надежно говорить о частичном наложении их ареалов можно лишь для времени их сосуществования — поздний период Бабино. Основными соседями в Поднепровье выступают две бабинские культуры — днепро-донская (ДДБК) и днепро-прутская (ДПБК) в двух ее локальных вариантах (днепро-днестровском и днепро-бугском). Также в Нижнем Поднепровье (между Надпорожьем и Сивашем) на область днепро-днестровского варианта ДПБК частично накладывается ареал евпаторийской группы (ее континентальной громовской подгруппы). Иногда пограничье между соседними культурами/группами Бабино очерчивается как неширокая (до 30—40 км) контактная зона, в пределах которых встречаются памятники обеих групп. В других случаях контактная зона вырисовываются очень широкой (до 250 км). Представляется, что полученный в последнем случае результат отражает не столько объективную картину, сколько несовершенство методики культурной дифференциации захоронений поздней ДДБК и днепро-днестровского варианта ДПБК, отразившееся и на картографии соответствующих комплексов. Решение этой проблемы зависит как от накопления источниковой базы, прежде всего для слабо исследованных в археологическом плане районов, так и выявления дополнительных критериев дифференциации культурно родственных комплексов. Статтю присвячено визначенню ареалів і контактних зон для локальних груп культурного кола/області Бабине, що межують на теренах Наддніпрянщини. Дослідження демонструє перетинання в цьому регіоні ареалів чотирьох локальних груп, які належать до різних культурно-таксономічних одиниць Бабине. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2018-09-01 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/24 10.15407/archaeologyua2018.03.020 Arheologia; No 3 (2018): Arheologia; 20-30 Археологія ; № 3 (2018): Археологія; 20-30 Археология; № 3 (2018): Arheologia; 20-30 2616-499X 0235-3490 10.15407/archaeologyua2018.03 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/24/23 |
| spellingShingle | Наддніпрянщина бронзовий вік культурне коло Бабине ареал контактна зона. Lytvynenko, Roman A. Наддніпрянщина як перехрестя ареалів бабинських культур |
| title | Наддніпрянщина як перехрестя ареалів бабинських культур |
| title_alt | The Dnieper River Region as a Crossroad of Babyne Cultures Area Поднепровье как перекресток ареалов бабинских культур |
| title_full | Наддніпрянщина як перехрестя ареалів бабинських культур |
| title_fullStr | Наддніпрянщина як перехрестя ареалів бабинських культур |
| title_full_unstemmed | Наддніпрянщина як перехрестя ареалів бабинських культур |
| title_short | Наддніпрянщина як перехрестя ареалів бабинських культур |
| title_sort | наддніпрянщина як перехрестя ареалів бабинських культур |
| topic | Наддніпрянщина бронзовий вік культурне коло Бабине ареал контактна зона. |
| topic_facet | the Dnieper River region Bronze Age Babyne Cultural Circle Cultural Areas contact zone. Поднепровье бронзовый век культурный круг Бабино ареал контактная зона. Наддніпрянщина бронзовий вік культурне коло Бабине ареал контактна зона. |
| url | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/24 |
| work_keys_str_mv | AT lytvynenkoromana thednieperriverregionasacrossroadofbabyneculturesarea AT lytvynenkoromana podneprovʹekakperekrestokarealovbabinskihkulʹtur AT lytvynenkoromana naddníprânŝinaâkperehrestâarealívbabinsʹkihkulʹtur AT lytvynenkoromana dnieperriverregionasacrossroadofbabyneculturesarea |