Квадратні підвіски «Козіївка / Нова Одеса»

Volodarets-Urbanovych, Yaroslav V.

doi:10.15407/archaeologyua2018.03.046

Квадратні підвіски «Козіївка / Нова Одеса»

The square pendants decorated with hemispheres in the corners and center, and rows of pressed dots pierced by a punch along the edge, with riveted ears are studied in the paper. These adornments can be joint into the group of “Koziivka / Nova Odesa” pendants type. The first type is represented on th...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Археологія
Date:	2018
Issue:	3
Pages:	46-64
ISSN:	2616-499X
Author Affiliations:	Yaroslav V. Volodarets-Urbanovych — Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine
Main Author:	Volodarets-Urbanovych, Yaroslav V.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2018
Subjects:	квадратні підвіски «Козіївка / Нова Одеса» раннє середньовіччя VІ—VII ст. пеньківська культура колочинська культура «старожитності антів» скарби типу «Мартинівки» перша хронологічна група скарбів за О.О. Щегловою.
Online Access:	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/26
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Chemistry, Physics and Technology of Surface
Download file:

Institution

Chemistry, Physics and Technology of Surface

_version_	1872824333651410944
author	Volodarets-Urbanovych, Yaroslav V.
author_facet	Volodarets-Urbanovych, Yaroslav V.
author_institution_txt_mv	[ { "author": "Yaroslav V. Volodarets-Urbanovych", "institution": "Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine", "orcid": "" } ]
author_sort	Volodarets-Urbanovych, Yaroslav V.
baseUrl_str	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai
collection	OJS
container_end_page	64
container_issue	3
container_start_page	46
container_title	Археологія
container_volume
datestamp_date	2019-12-04T18:17:25Z
description	The square pendants decorated with hemispheres in the corners and center, and rows of pressed dots pierced by a punch along the edge, with riveted ears are studied in the paper. These adornments can be joint into the group of “Koziivka / Nova Odesa” pendants type. The first type is represented on the moulds from Bernashivka and Sukha Homilsha. The second type is more numerous: these are the finds from Koziivka / Nova Odesa, Poltava (2014), Cherkasy-Konopelka and Khytsivskyi hoards on the left bank of Dnieper River, from the burial grounds Luchyste, crypt 54, layer 3, grave 16 in the Crimea and “Leninskii put” in the Ciscaucasia. The chronology of these square-shaped pendants is spread since the period of formation of the decoration of hoards of the first chronological group according to O.A. Shcheglova (second half of the 6th — middle / third quarter of the 7th century), and until the period of deposition of the hoards (second — third quarter of the 7th century). This chronology could be confirmed by the items from Luchyste burial ground: the grave 16 of crypt 54 is dated to the mid-7th century.
doi_str_mv	10.15407/archaeologyua2018.03.046
first_indexed	2026-08-07T01:01:06Z
format	Article
fulltext	ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 346 © Я.В. Володарець-Урбанович, 2018 Я.В. Володарець-Урбанович * КВАДРАТНІ ПІДВІСКИ «КОЗІЇВКА / НОВА ОДЕСА» УДК 904.25(477)«653» * ВОЛОДАРЕЦЬ-УРБАНОВИЧ Ярослав Володими- рович — кандидат історичних наук, науковий співро- бітник Інституту археології НАН України, volodarets_ urbanovych@iananu.org.ua, volodargrad@ukr.net https://doi.org/10.15407/archaeologyua2018.03.046 Статтю присвячено квадратним підвіскам, що в основ ному походять із дніпровських скарбів першої хроно- логічної групи за О.О. Щегловою. Дані знахідки мож- на об’єднати в групу прикрас «Козіївка / Нова Одеса». Окреслено типи, хронологію та ареал поширення таких прикрас. К л ю ч о в і с л о в а: квадратні підвіски «Козіївка / Нова Одеса», раннє середньовіччя, VІ—VII ст., пеньківська культура, колочинська культура, «старожитності ан- тів», скарби типу «Мартинівки», перша хронологічна група скарбів за О.О. Щегловою. Прикраси, що входили до складу дніпровських скарбів типу Мартинівки чи першої хроноло- гічної групи за О.О. Щегловою неодноразово привертали до себе увагу дослідників (Родин- кова 2011, с. 240—242). О днак, ряд категорій не знайшли свого повного відображення в на- уковій літературі. До таких, зокрема, належать квадратні підвіски, прикрашені напівсферич- ними випуклостями, розташованими по кутах та по центру, і смужками пресованих крапок- точок, вибитих пуансоном по краю, із прикле- паними вушками. Причини у цьому слід шукати в обмеженій кількості таких знахідок, адже донедавна вони походили лише із двох частин Козіївсько- Новоодеського скарбу. А ле останнім часом їхня кількість збільшилася. Тож нагальною є систематизація знахідок, вирішення проблеми їхнього походження, еволюції, поширення та місця у вбранні ранньосередньовічних слов’ян. Загалом, ці прикраси можна об’єднати в кате- горію підвісок «Козіївка / Нова Одеса». Типологія. Перш ніж перейти до аналізу са- мих виробів, слід коротко охарактеризувати їхні основні морфологічні та конструктивні особливості (рис. 1). В основу виділення цієї категорії підвісок покладено вироби, що ма- ють квадратні обриси. Усі вони мають дуже різноманітні вушка: цільнолиті; вироблені з металевої стрічки та прикріплені заклепками; із металевого дроту; виготовлені разом із підвіскою і загнуті. Орнамент на цих виробах представлений напівсферами по кутах чи на кутах та по цен- тру; круглою серцевиною по центру; по краю нанесений орнамент у вигляді двох ліній із по- перечними насічками чи смужок із пресованих крапок-точок, вибитих пуансоном. Загалом ці підвіски можна поділити на два типи за оздобленням та певними морфологіч- ними особливостями. Тип 1. Квадратні підвіски з кульками на ку- тах, розмірами від 2,3 × 1,8 см до 4,2 × 4,4 см. По краю нанесений орнамент із двох ліній із поперечними насічками. Від кутів по діаго- нальні нанесені хрестоподібні лінії, що в пере- тині по центру сходяться до круглої серцевини. Вушка цільнолиті. Матриці для виготовлення подібних підві- сок виявлені на двох кам’яних ливарних фор- мочках (загалом три зображення) із Б ерна- шівки, житло 36 1 та одній із Сухої Гомільши, яма 20 (Додаток 1; рис. 2). Подібні зображення відомі й на формочках із півночі Східної Єв- ропи — Білий Городок, Камно (Щеглова 2002, с. 141; рис. 3, 1—5; 2009, рис. 2, 32—34), однак вони є накладками, а не підвісками. А от ви- роби, які могли виготовлятися у формочках із Бернашівки та Сухої Гомільши, належать до «нашивок для очілля» за І.С. Винокуром (Ви- нокур 1997, рис. 45) чи група IV, різновид 20 за О.О. Щегловою (великі прямокутні підвіски і накладки із кульками по кутах) (Щеглова 2002, с. 141; рис. 3, 1—5; 2009, с. 46; рис. 2, 33). Цікаво, що на формочці із Сухої Гоміль- ши матриця більша за розмірами ніж решта, і не має напівсфер на кутах. Це може бути ві- дображенням хронологічних чи регіональних особливостей і в подальшому, при появі нових знахідок, дасть можливість виділити серій чи варіацій типу 1. 1 Умови виявлення та посилання на джерела див. Табл. 1. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 3 47 Дата комплексу із Б ернашівки визначена періодом останніх десятиліть VI — перших де- сятиліть VII ст. (ІІ фаза празької культури за І.О. Гавритухіним) (Гавритухин 2005, с. 415), тобто часом початку формування елементів вбрання, характерних для дніпровських скар- бів першої хронологічної групи за О .О. Ще- гловою (Гавритухин, Обломский 1996, с. 146). Імовірно, цим же часом можна датувати фор- мочку із Сухої Гомільши. На пам’ятці присут- ній пеньківський та сахнівський культурно- хронологічний горизонт. Знахідку мож- на пов’язати саме із пеньківським шаром (Володарець-Урбанович 2017, с. 333—336). Слід відмітити, що в кам’яних ливарних формочках виготовляли прикраси (квадрат- ні та трапецієподібні підвіски) із свинцево- олов’янистої бронзи (Егорьков 2012; Егорьков, № н а ка рт і (р ис . 4 ) Ти п К -т ь Р ис . П ам ’я тк а А дм ін іс тр ат ив на пр ив ’я зк а Ти п па м ’я тк и Ти п ко м пл ек су Д ат ув ан ня Л іт ер ат ур а 1. 1 3 2, 1 — 3 Б ер н аш ів ка У кр ., М ог и ле в- П од іл ьс ьк и й р -н В ін н и ц ьк ої о бл . п ос ел ен н я ж и тл о 36 О ст ан н і де ся ти лі тт я V I — п ер ш і де ся ти лі тт я V II с т. В и н ок ур , М ег ей 1 99 2; В и н ок ур 1 99 7, с . 6 7; ри с. 3 0; 3 1; 3 2; 1 99 8 2. 1 1 2, 4 С ух а Го м іл ьш а У кр ., З м ії вс ьк и й р -н Х ар кі вс ьк ої о бл . п ос ел ен н я ям а 20 М и хе ев 1 97 8, с . 10 ; 1 98 5, р и с. 3 8, 4; В ол од ар ец ь- У рб ан ов и ч 20 17 , с. 3 24 — 32 8 3. 2 9 3, 1 — 9 К оз ії вк а / Н ов а О де са У кр ., К ра сн ок ут сь ки й р -н Х ар кі вс ьк ої о бл . ск ар б др уг а — т ре тя чв ер ть V II с т. К ор зу хи н а 19 96 , та бл . 4 5, 9 ; 5 1, 1 — 8 4. 2 11 3, 1 2 Ч ер ка сь ка К он оп ел ьк а Р ос ., С уд ж ан ск и й р- н К ур ск ой о бл . — ск ар б др уг а — т ре тя чв ер ть V II с т. Р од и н ко ва , С ап ры ки н а 20 15 , с. 4 4; р и с. 2 , 1 0 5. 2 1 (1 4 ?) 3, 1 4 Х и тц і У кр ., Л уб ен сь ки й р- н П ол та вс ьк ої о бл . — ск ар б др уг а — т ре тя чв ер ть V II с т. В ол од ар ец ь- У рб ан ов и ч, С и до ре н ко 2 01 6, с . 1 21 6. 2 1 3, 1 3 П ол та ва (2 01 4 р. ) У кр ., П ол та вс ьк и й р- н П ол та вс ьк ої о бл . — ск ар б др уг а — т ре тя чв ер ть V II с т. С уп ру н ен ко , В ол од ар ец ь- У рб ан ов и ч, П уг ол ов ок 20 16 , с . 9 7 7. 2 1 3, 1 1 Л уч и ст е У кр ., АР К ри м м ог и ль н и к ск ле п 5 4, ш ар 3 , п ох ов ан н я 16 се ре ди н а V II с т. А й ба би н , Х ай ре ди н ов а 20 14 , с. 7 4; т аб л. 6 6, 4 8. 2 1 3, 1 0 «Л єн ін ск ій п ут ь» Р ос ., К ра сн од ар сь ки й кр ай м ог и ль н и к Га вр и ту хи н , П ья н ко в 20 03 , с . 1 98 ; т аб л. 7 3, 24 Т аб ли ця 1 . К ва др ат ні п ід ві ск и «К оз ії вк а / Н ов а О де са » ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 348 Щеглова 2000), що в скарбах першої хроноло- гічної групи вже вирізані з тонкої платівки з вибитим на ній орнаментом. Імовірно, вироб- ництво таких прикрас із часом змінилося. Тип 2. Квадратні підвіски, прикрашені на- півсферичними випуклостями, розташовани- ми по кутах та по центру та смужками пресо- ваних крапок-точок, вибитих пуансоном по краю (рис. 3), із приклепаними вушками. Хоча на двох фрагментах підвісок із Козіївсько- Новоодеського скарбу вушка цільнолиті, за- гнуті (рис. 3, 3, 6). Такі прикраси походять із Козіївсько- Новоодеського (одна ціла та вісім фрагментів; рис. 3, 1—9), Полтавського (2014 р.) (рис. 3, 13), Хитцівського (рис. 3, 14) та Ч еркасько- Конопельківського (одна ціла та 10 фрагмен- тованих; рис. 3, 12) скарбів Дніпровського Лі- вобережжя; із могильника Лучисте, склеп 54, шар 3, поховання 16 2 (рис. 3, 11) в Криму та 2 Поховання 16 склепу 54 дитяче (Айбабин, Хайреди- нова 2014, с. 66). Визначення статі та віку проведено за інвентарем, а не за антропологічними досліджен- нями. О.О. Щеглова і В.Є. Родінкова вважають, що більшість відповідностей убору антських старожит- ностей зафіксовані у дитячих похованнях із ранньо- на могильнику «Ленінський путь» (рис. 3, 10) у Передкавказзі (Додаток 1; рис. 4). Слід відмітити, що знахідка з Полтавського скарбу 2014 р. майже вдвічі менша за інші ви- роби цього типу. Слід наголосити, що В.С. А ксьонов зна- хідку (рис. 3, 15) із катакомби 24 могильника Верхній Салтів також зараховує до категорії даних прикрас (Аксенов 2010, с. 74; рис. 1, 12). Однак, підвіска із цього комплексу суттєво від- різняється від інших знахідок і навряд чи нале- жить до досліджуваного кола виробів. Підвіски типу 2 були виявлені лише в дні- провських скарбах першої хронологічної гру- пи за О.О. Щегловою, період заховання яких визначається в межах другої — третьої чверті VII ст. (Гавритухин 1996, с. 95; Родинкова 2012, с. 153, 157—158; Казанский 2014, с. 53—55; Об- ломский, Родинкова 2014). Хоча формування самого вбрання почалося із другої половини чи кінця VI ст. (Гавритухин, Обломский 1996, с. 146; Родинкова 2014, с. 90). середньовічних могильників Криму. Це може бути відображенням соціального чи вікового статусу по- хованих (Щеглова, Родинкова 2003, с. 296—297). Рис. 1. Основні елементи конструкції під- вісок та схема типології підвісок типу «Козіївка / Нова Одеса» ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 3 49 Цю хронологію підтверджує 3 знахідка з мо- гильника Лучисте. Поховання 16 склепу 54 да- тується серединою VII ст. (Айбабин, Хайреди- нова 2014, с. 20, рис. 3, 18—22). Місце в структурі костюму слов’ян. На жаль, для слов’янських старожитностей ранньо- го середньовіччя можливості для реконструк- ції вбрання та костюму досить обмежені. Ц е лише кілька інгумацій із речами кола «старо- житностей антів» із досить скупою документа- цією та поховання на алано-готських могиль- 3 Загалом знахідки дніпровського походження в комплексах Південно-Західного Криму починають побутувати з початку VII ст. (Фурасьев 2010, с. 135). Однак через незначну кількість комплексів із підвіс ками «Козіївка / Н ова О деса» робити однозначні висновки зарано. никах Криму із прикрасами дніпровського по- ходження. На могильнику Лучисте підвіска «Козіївка / Нова Одеса» поєднується з іншими прикраса- ми, характерними для першої хронологічної групи дніпровських скарбів за О .О. Щегло- вою (Щеглова 1990). Хоча в цьому комплексі є знахідки суто кримського походження (До- даток 1). Так, у похованні 16 склепу 54 виявлені дві фібули дніпровської серії: пальчаста з дугою із пташиних голів — підтип семиголових, се- рія Б та варіант Волоське за В.Є. Родінковою (Родинкова 2004, с. 234; рис. 1, 37—40), про- ста антропозооморфна — тип І.1.А за В.Є. Ро- дінковою (Родинкова 2004, с. 235; 2006, с. 46; рис. 1, 12) та дві двоспіральні підвіски (Егорей- ченко 1991) (рис. 5; 6; 7). Рис. 2. Формочки для виготовлен- ня підвісок «Козіївка / Нова Оде- са», тип 1: 1—3 — Бернашівка; 4 — Суха Гомільша ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 350 На могильнику «Ленінський путь» у Пе- редкавказзі (Гавритухин, Пьянков 2003, с. 198; табл. 73, 25, 26) виявлені дві трапецієподібні підвіски, що належать до типу з округлою го- лівкою, орнаментованих півкулями по центру та рядом пресованих точок по краю. Аналогії представлені серед слов’янських старожитнос- тей (Супруненко, Володарець-Урбанович, Пу- головок 2016, c. 106). Поховання 16 склепу 54 могильника Л у- чисте вказує на використання підвісок «Ко- зіївка / Нова Одеса» в якості деталей намиста (Айбабин, Хайрединова 2014, табл. 49, 15), що з’єднували дві фібули (Щеглова 1999, с. 301— 303). При цьому підвіска розташовувалася по центру (!) (рис. 5, 2). Враховуючи, що згадане поховання дитяче, не виключено, що намис- то в ньому було невеликих розмірів. Слід за- значити, що в дитячому похованні 9, склепу 38 (теж із дніпровськими речами) із цього ж мо- гильника намисто має досить багато підвісок (Айбабин, Хайрединова 2008, табл. 141). Тож імовірно, що оздоблення намиста залежало від соціального статусу похованого. Прототипи та еволюція. У визначенні про- тотипів підвісок, що розглядаються у статті, головна проблема полягає у тому, які саме ви- роби можна вважати прототипами та за яки- ми критеріями це можна визначати. Здавало- ся б такими могли бути форма та функціональ- не призначення виробів. Але які саме прикраси можна вважати прототипом за функціональ- ним призначенням? Чи всі підвіски, які розта- шовувалися на намисті, що з’єднувало фібули? Однак, для старожитностей кола східноєвро- пейський варварських виїмчастих емалей ха- Рис. 3. Підвіски «Козіївка / Н ова О деса», тип 2: 1—9 — Козіївка / Н ова О деса; 10 — «Лєнінскій путь»; 11 — Л учисте, склеп 54, шар 3, похован- ня 16; 12 — Черкаська Конопелька; 13 — Полтава; 14 — Хитці; 15 — Верхній Салтів, катакомба 24 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 3 51 рактерні своєрідні ланцюжки (Корзухина 1978, рис. 11, 2; 19; 30). Подібне намисто, як у скар- бах першої хронологічної групи, і ланцюжки зокрема, (Щеглова 1999, с. 301—303; Фурасьев 2001, с. 30), можливо тільки починають зарод жуватися на заключному етапі існування цієї традиції — зокрема, на двох фібулах кола ема- лей із могильника Компанійці, поховання 2 є окиси, що є залишками перепаленого ланцюж- ка, прямокутних обрисів (Махно 1971, рис. 4; Обломський 1999, с. 82—84; Н екрасова 2006, с. 106; рис. 58, 2, 3), на фібулі з Нижнього Биш- кина (Обломский, Терпиловский 2007, с. 130; рис. 141, 1) є кілька круглих ланок ланцюжка, виготовлених з округлого в перетині дроту. У похованні 16 склепу 54 могильника Л у- чисте в намисті підвіска розташовувалася по центру. Чи це була закономірність чи випадко- вість? Якщо припустити, що посередині тако- го намиста мала бути «центральна», найбільш «яскрава» чи «важка» прикраса — так само як і зі склепу 38, шар 3, поховання 9 (Айбабин, Хайрединова 2008, табл. 141; 146), склепу 65, шар 1, поховання 1 (Айбабин, Хайрединова 2014, табл. 132—136), то в такому разі функ- ціонально прикраси, що займають централь- не місце в намисті, мають бути ближчими, ніж просто знахідки з намиста. Крім того, через відсутність даних щодо розташування прикрас у вбранні населення, починаючи від зарубинецької культури, усі ре- конструкції залишаються на рівні гіпотетич- них (Доде 2005), а використання типологічно близьких прикрас у різних епохах чи культурах могло суттєво відрізнятися (наприклад, для Брянського скарбу кола варварських східноєв- ропейських емалей відоме підвішування трапе- цієподібних підвісок до шийної гривни (Ахме- дов, Обломский, Радюш 2015, с. 147; рис. 1, 3), що не зафіксовано для старожитностей третьої чверті, де трапецієподібних підвісок і шийних гривен досить багато). Проблемою також є відсутність типологіч- них розробок (і, як наслідок, каталогів) низ- ки категорій прикрас, серед яких можна було б шукати прототипи та аналогії. Перш за все, Рис. 4. Карта поширення підвісок типу «Козіївка / Нова Одеса». Умовні позначення: І — тип 1; ІІ — тип 2; пам’ятки: 1 — Бернашівка; 2 — Суха Гомільша; 3 — Козіїв- ка / Нова Одеса; 4 — Черкаська Конопелька; 5 — Хитці; 6 — Полтава; 7 — Лучисте; 8 — «Лєнінскій путь» ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 352 це стосується трапецієподібних підвісок І тис. н. е. Фактично, ці знахідки розглядалися лише в трьох роботах — монографії Г.Ф. Корзухіної (Корзухина 1978, с. 44—45) (у загальних ри- сах), роботі А .М. О бломського і Р .В. Терпи- ловського (Обломский, Терпиловский 2007, с. 119), присвяченій прикрасам кола варвар- ських східноєвропейських виїмчастих емалей, а також у праці І.О. Гавритухіна (Гавритухин 1997) — щодо виробів епохи раннього серед- ньовіччя зі стрічкою з пресованими крапками вздовж нижнього краю. Серед мотивів декору окремий інтерес ста- новить орнамент у вигляді півкуль та кра- пок. Д ля старожитностей пізньолатенського та римського часу півдня Східної Європи він не надто характерний. Зокрема, відомий у та- кому поєднанні на трапецієподібній підвісці з могильника зарубинецької культури Отвержи- чів (Каспарова 1969, с. 154; рис. 16, 3) та ква- дратній підвісці із городища Івань (Егорейчен- ко 1996, с. 42, рис. 34, 18; 2006, с. 90; табл. 65, 20). У старожитностях римського часу такий мотив теж майже невідомий. Лише на лунни- цях із Сухоносівського (Постав-Мукського) скарбу кола східноєвропейських варварських виїмчастих емалей (Обломский, Терпилов- ский 2007, с. 138; рис. 156—160; Левада 2010, s. 560, 568, 591; рис. 3—5). М.Є. Левада зазна- чає, що прямих аналогій лунницям віднайти важко. Тим не менш, певні аналогії дослідник вбачає в пластинчастих лунницях та нагрудних бляхах (останні в намисті розташовуються по центру), для яких характерний декор у вигля- ді півкуль, із поховань на могильниках куль- тури рязансько-окських фінів (напр.: Воро- нина, Зеленцова, Энговатова 2005, рис. 24; 31; 37; Белоцерковская 2007, рис. 1; 2, 30, 31, 40; 6; Рис. 5. Лучисте. Склеп 54, план камери із похованнями шару 3 (за Айбабин, Хайрединова, 2014, табл. 49) та рекон- струкція намиста із поховання 16. 1 — план камери; 2 — реконструкція намиста ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 3 53 Рис. 6. Л учисте. Склеп 54, шар 3, поховання 16. Знахідки (за А йбабин, Хайрединова, 2014, табл. 64—67). 1, 2 — бронзові сережки; 3—7 — бронзові браслети; 8, 9 — двоспіральні підвіски; 10 — підвіска типу «Козіївка / Нова Одеса»; 11 — бронзовий ланцюжок; 12 — проста антропозооморфна фібула; 13 — пальчаста фібула із дугою із пташиних голів; 14 — намисто ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 354 2012, рис. 3; 4, 1; 5, 5, 6; 2014; Белоцерковская, Ахмедов 2009, рис. 3, 2; Ахмедов, Красникова 2012, с. 167; рис. 2, 1). А.М. О бломський та Р .В. Терпиловський вважають комбінацію пластинчастих три- рогих лунниць, браслетів із розширеними орнаментованими кінцями та пізніх ажур- них трикутних фібул етапу «деградації ема- лей» у цьому комплексі початком формуван- ня нового набору прикрас (Обломский, Тер- пиловский 2007, с. 120). Н е виключено, що цей процес проходив під певними «лісовими» (рязансько-окськими) впливами. Зокрема, досить багато аналогій браслетів із сухоно- сівського скарбу походять із теренів мощин- ської культури та культури рязансько-окських фінів (Левада 2010, s. 573; рис. 15). А от ма- сово він з’являється на виробах третьої чвер- ті І тис. н. е. — на прикрасах характерних для першої та другої хронологічних груп дніпров- ських скарбів за О.О. Щегловою. На основі пошуку прототипів квадратним підвіскам «Козіївка / Нова Одеса» було окремо виділено групи за функціональним призначен- Рис. 7. Лучисте. Склеп 54, шар 3, поховання 16. Карта аналогій речей дніпровського походження. Умовні позначен- ня: І — могильник Лучисте; ІІ — прості антропоморфні фібули тип І.1.А за В. Є. Родінковою; ІІІ — пальчасті фібу- ли із дугою із пташиних голів — підтип семиголових, серія Б та варіант Волоське за В.Є. Родінковою; IV — двоспі- ральні (очковидні) підвіски; V — підвіски типу «Козіївка / Нова Одеса»; пам’ятки: 1 — Лучисте; 2 — Пастирське городище; 3 — Суук-Су; 4 — Волоське; 5 — Трубчевський скарб; 6 — о. Готланд; 7 — Ходосівка; 8 — Суджацький скарб; 9 — Звонецьке; 10 — о-в Кизлевий; 11 — Глинське; 12 — Козіївсько-Новоодеський скарб; 13 — Полтав- ський (2014 р.) скарб; 14 — Хитцівський скарб; 15 — Черкасько-Конопельківський скарб; 16 — «Лєнінскій путь» ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 3 55 ням, формою та за орнаментальними мотива- ми в їхніх поєднаннях. Аналіз був проведений у ретроспективному ключі — від пізньорим- ського до пізньолатенського часу (зарубинець- кої культури та культури пізньої штрихованої кераміки). Прототипи за функціональним призначен- ням. У пізньоримський час прототипами підві- сок «Козіївка / Нова Одеса» можна вважати ве- ликі трапецієподібні підвіски, що відомі серед виробів східноєвропейських варварських виїм- частих емалей та за формою подібні до прямо- кутника (Корзухина 1978, с. 44) — Межигір’я (Спицын 1903, рис. 240; 248; 259; Макарен- ко 1928, рис. 13; Корзухина 1978, с. 63) та ма- теріали Вільнюського музею (Спицын 1903, табл. XXVI; Корзухина 1978, с. 81; табл. 30). Та- кож до цієї категорії можна віднести знахідки із Брянського скарбу (Ахмедов, Обломский, Ра- дюш 2015, с. 147; рис. 1, 3), Києва (Обломский, Рис. 8. Прототипи за функціональним призначенням серед великих трапецієподібних підвісок кола варварських східноєвропейських виїмчастих емалей. А. Великі трапецієподібні підвіски за формою подібні до прямокутни- ка: 1 — матеріали Вільнюського музею; 2 — Верхній Псел; 3 — Брянський скарб; 4—8 — Межигірський скарб; 9 — Київ; В. Трапецієподібні підвіски квадратних та прямокутних обрисів та невеликих розмірів: 10 — Раківка-1; 11, 12 — Картамишево-2; 13 — Гочево; С. Прототипи за функціональним призначенням, формою та орнаменталь- ними мотивами: 14 — Отвержичі; 15 — городище Івань ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 356 Терпиловский 2007, с. 130; рис. 154, 2) 4 та ба- сейну Верхнього Псла (Обломский, Терпилов- ский 2007, с. 134; рис. 154, 7) (рис. 8, А; 9). Відомі серед виробів кола східноєвропей- ських варварських виїмчастих емалей (рис. 8, В) підвіски квадратних (Раківка-1) та прямо- кутних форм (Картамишево 2 — 2 екз., Гочево) (Дідик, Любічев 1998, с. 51; рис. 1, 4; Горюнова 2004, рис. 5, 7, 20; Обломский, Терпиловский 2007, с. 139; рис. 50, 1; 154, 8, 4) невеликих розмірів, що також можуть бути прототипами прикрас «Козіївка / Нова Одеса». Як вже зазначалося, про функціональне ви- користання трапецієподібних підвісок кола виїмчастих східноєвропейський варварських емалей є дані лише стосовно Брянського скар- бу. Невідомо чи всі подібні прикраси мали таке 4 Можливо являє собою знахідку із Межигірського скарбу (Макаренко 1927, рис. 13). призначення. Тому їхнє залучення як функціо- нальних прототипів є дискусійним. Хоча знахід- ка ланцюжка із Вільнюського музею, все ж вка- зує на їхнє використання як деталей ланцюжка. Прототипи за функціональним призначен- ням та орнаментальними мотивами. Найрані- шим прототипом за функцією та орнаментом є велика трапецієподібна підвіска із зарубинець- кого могильника О твержичі, поховання 54 (рис. 8, 14; 9) (Каспарова 1969, с. 154, 166; рис. 3, 54; 4, А; 16, 3). К.В. Каспарова вважала, що трапецієподібні підвіски в зарубинецькій культурі виявлені лише в пізніх похованнях. Прототипом за функціональним призначен- ням, формою та орнаментом можна вважати виріб із городища Івань, що належить до куль- тури пізньої штрихованої кераміки. Прикра- са являє собою квадратну підвіску із великими «перлинними» вдавленнями, які оперезані по периметру пунктирними крапками (рис. 8, 15; Рис. 9. Карта поширення прототипів підвіскам типу «Козіївка / Нова Одеса». Умовні позначення: І — великі тра- пецієподібні підвіски за формою подібні до прямокутника; ІІ — трапецієподібні підвіски невеликих розмірів, за формою подібні до квадрату; IІІ — трапецієподібні підвіски невеликих розмірів, за формою подібні до пря- мокутника; IV — трапецієподібна підвіска із Отвержичів; V — квадратна підвіска із городища Івань; пам’ятки: 1 — матеріали Вільнюського музею; 2 — Верхній Псел; 3 — Брянський скарб; 4 — Межигірський скарб; 5 — Київ; 6 — Раківка-1; 7 — Картамишево-2; 8 — Гочево; 9 — Отвержичі; 10 — городище Івань ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 3 57 9) (Егорейченко 1996, с. 42, рис. 34, 18; 2006, с. 90; табл. 65, 20; 2016, с. 142—143; рис. 16, 26). О.А. Егорейченко вважає, що городище при- пинило своє функціонування у другій полови- ні І ст. н. е. (Егорейченко 2006, c. 112). Висновки. Підвіски «Козіївка / Нова Одеса» типу 1 відомі лише за матрицями і не зафіксо- вані в якості відливок. Вироби типу 2 є однією із характерних ознак (№ 30 за І.О. Гавритухіним та О.О. Щегловою) дніпровських скарбів (Ще- глова 1990, с. 171; Гавритухин, Щеглова 1996, с. 54; рис. 59, 7) 5. Причому такі підвіски пред- ставлені в комплексах від басейну Ворскли до басейну Сули, тож вони характерні для друго- го (басейн Сейм, Десни та Верхнього Псла) та третього локальних варіантів (межиріччя Вор- скли та Сіверського Д інця) за В.Є. Р одінко- вою (Родинкова 2003; 2011, с. 247—248) 6, хоча комплекс із Хитцівського скарбу випадає із цих регіонів 7. Можна припустити, що вони є «суб- стратною» групою прикрас (Родинкова 2008, с. 281; 2011, с. 249), так як їхніми прототипа- ми за формою були трапецієподібні підвіски в старожитностях східноєвропейських варвар- ських емалей. За матеріалами могильника Лучисте, відоме використання підвісок «Козіївка / Нова Оде- са» в одному екземплярі в якості центрально- го елементу в намисті, що з’єднувало фібули. У дніпровських скарбах їхня кількість іноді дохо- дить до 14 екземплярів (Хитці 8). Це можна по- яснити тим, що частина цих скарбів належить ювелірам (Козіївка / Н ова О деса, Полтава 5 Слід відмітити, що під цією ознакою також маються на увазі лунниці із складу Козіївсько-Новоодеського скарбу і підвіски-«дукачі» із складу Пастирсько- го скарбу 1949 р. (Гавритухин, Щеглова 1996, с. 54; рис. 59, 7, 8; 61, 5). 6 Слід відмітити, що до другого локального варіанту належить лише знахідка із Ч еркаської Конопель- ки. За інформацією наданою О .В. Сидоренком та В.В. Шерстюком на теренах Полтавської області сучасними скарбошукачами було виявлено ще два скарби першої хронологічної групи за О .О. Ще- гловою, де були присутні підвіски «Козіївка / Нова Одеса». До каталогу ці комплекси не були включені. Можливо, такі вироби характерніші саме для третьо- го локального варіанту. 7 Це пов’язано з тим, що донедавна із Середньої та Нижньої течії р. Сула знахідок пеньківського кола було небагато. Однак, їхня кількість за останній час істотно збільшилася (Володарець-Урбанович 2015, рис. 11), в тому числі за рахунок скарбу першої хро- нологічної групи. 8 Визначити кому належав Хитцівський скарб — юве- ліру чи представникам племінної верхівки — склад- но, оскільки комплекс був розграбований сучасни- ми скарбошукачами. 2014 р.) і речі з цих комплексів могли бути при- значені для переплавки або ж прикраси могли належати різним власникам. А в скарбах пле- мінної верхівки наборів прикрас могло бути декілька. Хоча кількість комплексів зі знахід- ками підвісок «Козіївка / Нова Одеса» незна- чна, вони не відомі в якості окремих знахідок на поселеннях і могильниках пеньківської та колочинської культур. Тож очевидно, що такі прикраси не набули широко розповсюдження. Цікаво, що орнаментальні мотиви (півку- лі та ряди крапок), характерні для різного роду підвісок, у такому поєднанні на інших виро- бах зустрічаються рідко. Лише на очіллі (Кор- зухина 1996, табл. 55, 26—29) із Козіївсько- Новоодеського скарбу присутнє подібне поєд- нання. А вже для прикрас другої хронологічної групи скарбів таке поєднання відоме лише на складних антропозооморфних фібулах із Пас- тирських скарбів 1949 р. та 1992 р. (Брайчев- ський 1952; Корзухина 1996, табл. 25, 1, 2; Приходнюк 1998, рис. 3; 4) та самого городи- ща (Корзухина 1996, табл. 36, 15, 17). Причому в цих же комплексах виявлені підвіски з таким орнаментом. У Козіївці / Новій Одесі це власне підвіски типу «Козіївка / Нова Одеса», трапе- цієподібні підвіски (Супруненко, Володарець- Урбанович, Пуголовок 2017, с. 106, рис. 10) та лучниця (Корзухина, 1996, табл. 52, 9). У Пас- тирському скарбі 1949 р. — підвіски-«дукачі» (за О .М. Приходнюком) (Приходнюк 2005, с. 52; рис. 47, 7—9). Можливо це вказує на по- ширення стилю на інші речі жіночого вбрання. * * * Висловлюю щиру вдячність В.Є. Р одінко- вій за надані консультації та можливість озна- йомитися зі знахідками із Ч еркаської Коно- пельки, а також О.М. Дерев’янко, С.А. Задні- кову, В.В. Колоді, О.В. Сидоренку, А.В. Скибі, Р.В. Терпиловському та В.В. Шерстюку за на- дані консультації та зауваження. Додаток 1. Каталог знахідок квадратних підвісок «Козіївка / Нова Одеса» Тип. 1. І. Бернашівка (рис. 2, 1—3) 1. Л иварна двобічна формочка, розмірами 9,5 × 7,2 × 2,3 см. На одній із менших сторін розташо- вана літникова чаша, від якої проходить літник до мат риці виробу. Р озміри підвіски 3,5 × 3,0 см. Підвіска орнаментована по периметру двома лініями із попе- речними насічками. Такою ж технікою на плоскій по- верхні виробу подане хрестоподібне діагональне зоб раження із круглою серцевиною по центру. Вушко має ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 358 розміри 0,6 × 0,5 см. По кутах вирізьблені кулясті ви- ступи діаметром 0,3—0,4 см. 2. Двобічна ливарна форма, розмірами 4,0 × 7,2 × 2,2 см. А) Н а одній зі сторін вирізана матриця підвіски, розмірами 2,3 × 1,8 см. Вона орнаментована по пери- метру двома лініями з поперечними насічками. Такою ж технікою на її плоскій поверхні подане діагональне хрестоподібне зображення. Вушко має розміри 0,8 × 0,5 см із кільцевим завершенням. По кутках вирізьбле- ні кулясті виступи діаметром 0,15 × 2,0 см. Літникова чаша та літник не пророблені. Б) З іншої сторони розташована літникоподіб- на чаша, від якої проходить літник до матриці виробу. Розміри підвіски 3,5 × 3,2 см. Виріб орнаментований двома лініями з поперечними насічками по периметру. Такою ж технікою по плоскій поверхні прикраси зроб лене діагональне хрестоподібне зображення із круг- лою серцевиною по центру. Розмір вушка 0,8 × 0,6 см, орнаментоване діагональним хрестиком. По кутах ви- різьблені кулясті виступи, діаметром 0,5 см з отвора- ми, діаметром 0,15 см. ІІ. Суха Гомільша (рис. 2, 4) Формочка має трапецієподібну форму, вирізана із світло-сірого сланцю, розміром 9,8 × 9,0, товщиною від 2,0 до 3,8 см. На одній із бічних сторін розташована літникова чаша із конусоподібним літником, що під- ходив до вушка виробу. Матриця являла собою чоти- рикутну підвіску 4,2 × 4,4 см із прямокутним вушком і отвором у ньому. По периметру виробу нанесений орнамент у вигляді двох ліній із поперечними насічка- ми. У центрі є хрестоподібний діагональний рисунок із круглою серцевиною. Тип 2. ІІІ. Козіївка / Нова Одеса (рис. 3, 1—9) Скарб ювеліра, належить до першої хронологічної групи за О .О. Щегловою. У складі комплексу: паль- часті, антропозооморфні, широкоплатівкові фібули, трапецієподібні та умбоноподібні підвіски, дзвіночки, ворворки, нашивні бляшки, пронизки, браслети, лун- ниці, деталі поясних гарнітур. Козіївка Підвіски квадратні, вирізані із пластини, прикра- шені півкулями та смужками із крапок, вибитих пуан- соном, — вісім фрагментів. Нова Одеса Підвіска квадратна, вирізана із бронзової пластини, орнаментована півкулями та смужками крапок. Вушко прикріплене до підвіски металевою заклепкою. ІV. Черкаська Конопелька (рис. 3, 17) Скарб, належить до першої хронологічної групи. Всі вироби представлені деталями прикрас та убору жіночого костюму: фібули, скроневі кільця, браслети, пронизки, підвіски. Виявлений у ліпленому горщику. Бронзова квадратна підвіска, вирізана із пласкої платівки, прикрашена трьома півкулями, розташова- ними по кутах і однією смужкою пресованих крапок- точок, вибитих пуансоном по краю. По центру виби- та ще одна півкуля. Вушко у вигляді металевої стрічки прикріплене до підвіски заклепкою. Розміри пластини 5,7 × 4,7 см, довжина з вушком 5,6 см. Підвіска по кра- ях обламана. Окрім того, з цього ж комплексу походить ще 10 фрагментів підвісок із вушками для підвішування та кілька без вушок. Загалом у цьому комплексі було 11 підвісок «Козіївка / Нова Одеса». V. Хитці (рис. 3, 18) Скарб, належить до першої хронологічної групи. Комплекс розграбований мародерами. Підвісок «Ко- зіївка / Нова Одеса» було близько 14 од., збереглася одна. У складі комплексу: ворворки, нашивні бляшки, пронизки, намистини. Бронзова квадратна підвіска, вирізана з пласкої платівки, прикрашена чотирма півкулями (права ниж- ня з отвором), розташованими по кутах і двома смуж- ками пресованих крапок-точок, вибитих пуансоном по краю. По центру нанесена свастика, вибита пуан- соном. Вушко у вигляді металевої стрічки прикріплене до підвіски заклепкою. Розміри пластини 5,7 × 6,3 см, довжина з вушком 6,8 см. VI. Полтава (2014 р.) (рис. 3, 16) Скарб ювеліра, належить до першої хронологічної групи. У складі комплексу: мала пальчаста фібула, тра- пецієподібні підвіски, дзвіночки, ворворки, пронизка, браслет, наконечник поясу. Погнута бронзова квадратна підвіска з пошкодже- ними краями, вирізана з пласкої платівки, прикраше- на чотирма півкулями, розташованими по кутах і дво- ма смужками пресованих крапок-точок, вибитих пу- ансоном по краю. Зламане вушко у вигляді металевої стрічки прикріплене до підвіски заклепкою, що з од- ного боку розклепана більше за інший. Розміри плас- тини 3,2 × 3,1 см, довжина з вушком 3,7 см. VII. Лучисте (рис. 3, 11) Могильник алано-готського населення епохи ран- нього середньовіччя у гірському Криму. Склеп 54, шар 3, поховання 16, дитяче (рис. 5; 6). Інвентар: 1. Д ві бронзові сережки виявлені біля скроневих кісток. Сережка бронзова з кільцем круглого в перетині дроту та із зерню від зруйнованої підвіски. Фрагменто- вана, розламана на дві частини. Діаметр 2,4 см. Сережка бронзова з кільцем із круглого в перети- ні дроту із загостреними кінцями, що заходять один за одного. Збереглася частина підвіски. Р озмір 2,6 × 3,4 см. 2. Намисто в ділянці шиї та грудної клітини. 3. Б ронзова лита антропозооморфна багатоголо- ва фібула. Н а зворотній стороні припаяний голко- вий апарат. Пружина та голка не збереглися. Довжи- на 7,7 см, ширина голівки 3,4 см. Фібула лежала голів- кою вниз уздовж плечової кістки. Застібка належить до типу І.1.А за В.Є. Родінковою (Родинкова 2004, с. 235; 2006, с. 46; рис. 1, 12). Загалом тип поширений на тере- нах півдня Східної Європи, однак найближчі аналогії походять із Пастирського городища (Корзухина 1996, табл. 31, 3; Приходнюк 2005, рис. 38, 2) та могильника Суук-Су, поховання 55 (Корзухина 1996, табл. 111, 3; Родинкова 2006, с. 46; рис. 1, 10—12). 4. Фібула бронзова дніпровського кола, відлита, із напівкруглою голівкою з дугою із пташиних голів, широкою спинкою і ромбічною ніжкою із виступом у вигляді голови тварини на кінці. Голівка і ніжка по- криті циркульним орнаментом із крапкою по центру. На звороті припаяний голковий апарат. Пружина та голка не збереглися. Довжина 11,0 см; ширина голів- ки 4,9 см. Застібка лежала голівкою вниз уздовж лівої плечової кістки. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 3 59 Пальчаста фібула з дугою із пташиних голів — підтип семиголових, серія Б та варіант Волоське за В.Є. Родінковою (Родинкова 2004, с. 234; рис. 1, 37— 40). Варіант представлений знахідками з поселення Волоське (Корзухина 1996, с. 421; табл. 109, 4), зі скла- ду Трубчевського скарбу (2 екз.) (Приходнюк, Падин, Тихонов, 1996), з о. Готланд (Корзухина 1996, с. 414; табл. 96, 1; Родинкова 2004, с. 234; рис. 1, 37—40) та з могильника Лучисте, склеп 65, шар 1, поховання 1 (Айбабин, Хайрединова 2014, табл. 130, 3). Між фібулами знаходилися: 5. Бронзовий ланцюжок, що складається з вісімко- подібних ланок із круглого в перетині дроту. До трьох ланок прикріплені два дротяних кільця та одна вісім- коподібна ланка. Довжина 26,5 см. Ланцюжки із вісімкоподібними ланками виявлені в скарбах першої — Козіївсько-Новоодеський (Кор- зухина 1996, табл. 44, 4, 5—7, 9; 53, 18; 57, 1—3), Су- джацький (Корзухина 1996, табл. 69, 24—27; 70, 14— 16); та другої хронологічної групи дніпровських скар- бів — Харівка (Корзухина 1996, табл. 75, 18). А також на пам’ятках пеньківської культури — Мала Переще- пина (Левченко 1999, с. 168; рис. 4, 6), поселення у балці Яцева (Брайчевская 1963, рис. 4, 5) та східні пові- ти Полтавської губернії (Корзухина 1996, табл. 78, 3). Відомі такі ланцюжки і на могильнику Л учисте, у похованнях із речами дніпровського походження: склеп 10, шар 5, поховання 17 (Айбабин, Хайредино- ва 2008, табл. 50, 7), склеп 43, шар 2, поховання 4 (Ай- бабин, Хайрединова 2014, табл. 11, 8), склеп 54, шар 3, поховання 20 (Айбабин, Хайрединова 2014, табл. 73, 1—9), склеп 65, шар 1, поховання 1 (Айбабин, Хайре- динова 2014, табл. 129, 3) та «Баклинський овраг», по- ховання 11 (Айбабин, Юрочкин 1996, с. 128, рис. 22). 6. Підвіска «Козіївка / Нова Одеса». Підвіска бронзова пластинчата квадратна з круг лим отвором для підвішування у верхній частині. По контуру бляха прикрашена двома рядами маленьких напівсферичних виступів. По кутах і в центрі витіснені крупні напівсферичні виступи. Фрагментована, розла- мана на маленькі частини. Розмір 5,4 × 5,5 см (рис. 1, 11). 7. Дві бронзові підвіски з круглого в перетині дро- ту, зі спірально закрученими кінцями в чотири обер- ти. Фрагментовані, розламані на дві частини. Розміри 1,9 × 3,8 см та 2,7 × 3,8 см. Двоспіральні (очкоподібні) підвіски, окрім пень- ківських та колочинських старожитностей, характер- ні для київської і зарубинецької культур. Аналогічні за розмірами підвіски виявлені в житлі 4 поселення Хо- досівка (київський горизонт) (Абашина 1999, с. 9, 10, 17; рис. 2, 12), із пам’яток пеньківської культури ві- домі з поселення Звонецьке (Бодянский 1960, рис. 1, 3) та з могильника на о. Кизлевий (Бодянский 1960, рис. 4, 10). Такі підвіски виявлені в складі Суджацько- го скарбу (Корзухина 1996, табл. 66, 2). Відома двоспі- ральна підвіска подібних розмірів в інгумаційному по- хованні ХІ ст. із кургану № 2/1998 р. могильника біля с. Глинське (Золотницька, Супруненко 1999, с. 195, 196; рис. 3, 3). 8. Три бронзових браслети знаходилися на кістках передпліччя правої руки. Браслет із бронзового, круглого в перетині, дроту із кінцями, що заходять один за одного. Кінці орнамен- товані штампом із рельєфним орнаментом у вигляді «ялинки». Розмір 4,5 × 4,9 см. Браслет бронзовий із круглого в перетині дроту з не зімкненими кінцями, один з яких розплющений штампом із рельєфним орнаментом у вигляді «ялин- ки». Розмір 3,6 × 4,2 см. Браслет бронзовий із круглого в перетині дроту з не зімкненими кінцями, один з яких розплющений штампом із рельєфним орнаментом у вигляді «ялин- ки». Розмір 3,7 × 4,5 см. 9. Два бронзових браслети знаходилися на кістках передпліччя лівої руки. Браслет бронзовий із круглого в перетині дроту з кінцями, що заходять один за одного. Кінці розплю- щені штампом із рельєфним орнаментом у вигля- ді «ялинки». Розламаний на дві частини. Розмір 4,7 × 4,7 см. Браслет бронзовий з овальним у перетині дротом із кінцями, що заходять один за одного. Розміри 4,1 × 4,4 см. VIIІ. «Ленінський путь» (рис. 3, 10). Могильник у Передкавказзі. Майже повністю зруй- нований мародерами. Лише невелика частина знахідок потрапила до місцевих музеїв. Підвіска пластинчата квадратна, прикрашена чо- тирма півкулями, розташованими по кутах, однією — по центру і двома смужками пресованих крапок-точок, вибитих пуансоном по краю. Вушко у вигляді метале- вої стрічки прикріплене до підвіски заклепкою. Розмі- ри пластини 6,56 × 7,0 см. Абашина Н.С. Поселення середини I тис. н. е. поблизу с. Ходосiвка на Київщині. Етнокультурні процеси в Південно-Східній Європі в І тис. н. е. (ред. Р.В. Терпи- ловський). Київ; Львів, 1999, с. 8—20. Айбабин А.И., Хайрединова Э.А. Могильник у села Лу- чистое. Раскопки 1977, 1982—1984 годов. Боспорские исследования (ред. А .И. А йбабин). Симферополь; Керчь, 2008, т. 1. Айбабин А.И., Хайрединова Э.А. Могильник у села Лу- чистое. Раскопки 1984, 1986, 1991, 1993—1995 годов. Боспорские исследования (ред. А.И. Айбабин). Киев, 2014, т. 2. Айбабин А .И., Юрочкин В.Ю. Могильник «Баклин- ский овраг» (по материалам раскопок 1992—1993). Проблемы археологии древнего и средневекового Крыма (ред. Ю.М. Могаричев, И.Н. Храпунов). Симферо- поль, 1996, с. 125—235. Аксенов В.С. Вещи славянского облика на салтовских па- мятниках Верхнего Пооречья. Славяно-русское юве- лирное дело и его истоки. Материалы Международ- ной научной конференции, посвященной 100-летию со дня рождения Гали Федоровны Корзухиной (Санкт- Петербург, 10—16 апреля 2006 г.) (ред. А.А. Пескова, О.А. Щеглова, А.Е. Мусин). Санкт-Петербург, 2010, с. 73—78. Ахмедов И .Р., Красникова A.M. Языческое изображе- ние из Подболотьевского могильника. Труды Госу- дарственного исторического музея. 2012, вып. 189, с. 167—177. Ахмедов И.Р., О бломский А .М., Р адюш О.А. Б рянский клад вещей с выемчатыми эмалями (предваритель- ная публикация). Российская археология. 2015, № 2, с. 146—166. Белоцерковская И .В. И нвентарь женских погребений. Раннеславянский мир. 2007, вып. 9, с. 186—212. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 360 Белоцерковская И .В. Гривны с коробками из рязано- окских могильников. Лесная и лесостепная зоны Вос- точной Европы в эпохи римских влияний и Великого пе- реселения народов. Конференция 2 (ред. А.М. Ворон- цов, И.О. Гавритухин). Тула, 2010, ч. 1, с. 75—100. Белоцерковская И.В. Об одном типе женского костюма окских финнов гуннского и постгуннского времени. Лесная и лесостепная зоны Восточной Европы в эпохи римских влияний и Великого переселения народов. Кон- ференция 3 (ред. А.М. Воронцов, И.О. Гавритухин). Тула, 2012, с. 55—78. Белоцерковская И .В. Женский костюм окских финнов V—VII вв. Традиции и новации. Раннеславянский мир. 2014, вып. 15, с. 178—229. Белоцерковская И .В., А хмедов И .Р. Р аботы археологи- ческой экспедиции ГИМ на Оке: Некоторые итоги и перспективы изучения рязано-окских могильников III—VII вв. н. э. Археологические открытия 1991— 2004 гг. Европейская Россия (ред. Н.А. Макаров). Мо- сква, 2009, с. 283—298. Бодянский А .В. А рхеологические находки в Д непров- ском Надпорожье. Советская археология, 1960, № 1, с. 274—277. Брайчевская А.Т. Поселение у балки Яцева. Материалы по археологии СССР. 1963, № 108, с. 251—282. Брайчевський М.Ю. Пастирський скарб. Археологія. 1952, т. VII, с. 161—173. Винокур І.С. Слов’янські ювеліри Подністров’я (за мате- ріалами досліджень Б ернашівського комплексу се- редини І тис. н. е.). Кам’янець-Подільський, 1997. Винокур І.С. Ювелірний комплекс ранньосередньовіч- них слов’ян. Archaeoslavica. 1998, № 3, с. 209—226. Винокур І.С., Мегей В.П. Ювелірна майстерня ранньосе- редньовічних слов’ян. Археологія. 1992, № 3, с. 82— 95. Володарець-Урбанович Я.В. Браслети V — першої поло- вини VIІI ст. з Полтавщини: нові знахідки. Археоло- гія. 2015, № 2, с. 92—107. Володарець-Урбанович Я.В. Л иварні формочки слов’ян раннього середньовіччя: реінтерпретація знахідок. Археологія і давня історія України. 2017, № 1 (22), с. 323—338. Володарець-Урбанович Я.В., Сидоренко О.В. Про обсте- ження місця знахідки Хитцівського («Лубенсько- го») скарбу. Старожитності Посулля: збірник науко- вих праць (ред. О.Б. Супруненко). Київ, 2016, с. 119— 132. Воронина Р.Ф., Зеленцова О.В., Энговатова А.В. Ники- тинский могильник: публикация материалов раско- пок 1977—1978 гг. Москва, 2005. Гавритухин И.О. Датировка днепровских кладов первой группы методом синхронизации с древностями дру- гих территорий. Раннеславянский мир. 1996, вып. 3, с. 58—95. Гавритухин И.О. Маленькие трапециевидные подвески с полоской из прессованных точек по нижнему краю. Гістарычна-археалагічны зборнік. 1997, № 12, с. 43— 58. Гавритухин И.О. Комплексы пражской культуры с дати- рующими вещами. Archeologia o pocz№tkach Sіowian (red. P. Kaczanowski, M. Pаrczewski). Krakуw, 2005, s. 401—461. Гавритухин И.О., Обломский А.М. Днепровское Левобе- режье на заре средневековья: динамика историко- культурных процессов и клады. Раннеславянский мир. 1996, вып. 3, с. 140—148. Гавритухин И.О., Пьянков А.В. Древности и памятники VIII—IX веков. Крым, Северо-Восточное Причерномо- рье и Закавказье в эпоху средневековья IV—XIII века (ред. Р.М. Мунчаев). Москва, 2003, с. 191—193. Гавритухин И .О., Щеглова О .А. Группы днепровских раннесредневековых кладов. Раннеславянский мир, 1996, вып. 3, с. 53—57. Горюнова B.M. Поселение Картамышево II (постзаруби- нецкая эпоха на Верхнем Пcле). Культурные транс- формации и взаимовлияния в Днепровском регионе на исходе римского времени и в раннем средневековье (ред. В.М. Горюнова, О .А. Щеглова). Санкт-Петербург, 2004, с. 45—87. Дідик В.В., Любічев М.В. Прикраси з виїмчастими ема- лями у басейні Сіверського Д інця: нові знахідки. Археологічний літопис Лівобережної України. 1998, № 1—2, с. 50—52. Доде З.В. Костюм как репрезентация историко- культурной реальности: к вопросу о методе исследо- вания. Структурно-семиотические исследования в ар- хеологии (ред. А.В. Евглевский). Донецк, 2005, т. 2, с. 305—330. Егорейченко А .А. О чковидные подвески на территории СССР. Советская археология. 1991, № 2, с. 171—181. Егорейченко А .А. Д ревнейшие городища Б елорусского Полесья (VI в. до н. э. — II в. н. э.). Минск, 1996. Егорейченко А .А. Культуры штрихованной керамики. Минск, 2006. Егорейченко А.А. Памятники культур штрихованной ке- рамики на Северо-западе и в Центральной Беларуси. Славяне на территории Беларуси в догосударственный период: к 90-летию со дня рождения Леонида Давыдовича Поболя. В 2 кн. (ред. О.Н. Левко). Минск, 2016, кн. 1, с. 99—160. Егорьков А .Н. Свойства и роль свинцово-оловянных сплавов в «древностях антов». Славяне восточной Европы накануне образования Древнерусского госу- дарства. Материалы международной конференции, посвященной 110-летию со дня рождения Ивана Ива- новича Ляпушкина (1902—1968) 3—5 декабря 2012 г. Санкт-Петербург (ред. О.А. Щеглова, В.М. Горюно- ва). Санкт-Петербург, 2012, с. 198—201. Егорьков А.Н., Щеглова О.А. Состав свинцово-оловянных сплавов раннеславянских кладов «древностей ан- тов». Археометрiя та охорона історико-культурної спадщини. 2000, № 4, с. 56—61. Золотницька Т.М., Супруненко О.Б. Глинський курган- ний некрополь. Полтавський археологічний збірник за 1999 (ред. О.Б. Супруненко). Полтава, 1999, с. 188— 211. Казанский М.М. А рхеологическая ситуация в Среднем Поднепровье в VII в. Раннеславянский мир. 2014, вып. 15, с. 138—177. Каспарова К.В. Могильник и поселение у дер. О твер- жичи. Материалы по археологии СССР. 1969, № 160, с. 131—168. Корзухина Г.Ф. Предметы убора с выемчатыми эмалями V — первой половины VI в. н. э. в Среднем Поднеп ровье. Ленинград, 1978. Корзухина Г.Ф. Клады и случайные находки вещей кру- га «древностей антов» в Среднем Поднепровье. Ка- талог памятников. Материалы по археологии, исто- рии и этнографии Таврии. 1996, V, с. 352—435, 586— 705. Левада М.Е. Сухоносивка. Terra Barbarica. Monumenta Archaeologica Barbarica, Series Gemina (eds. A. Urbaniak, R. Prochowicz, I. Jakubczyk, M. Levada, J. Schuster). Łódź; Warszawa, 2010, т. II, s. 557—594. Левченко Д.И. Некоторые находки VI—VII вв. с террито- рии Полтавщины. Полтавський археологічний збір- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 3 61 ник за 1999 (ред. О.Б. Супруненко). Полтава, 1999, с. 163—169. Макаренко М. Борзенські емалі й старі емалі України вза- галі. Чернігів і Північне Лівобережжя. Огляди, розвід- ки, матеріали (ред. М. Грушевський). Київ, 1927, т. XXIII, с. 80—100. Махно Є.В. Типи поховань та планування Компаніїв- ського могильника. Середні віки на Україні (ред. Ф.П. Шевченко). Київ, 1971, вип. 1, с. 87—95. Михеев В.К. Отчет об археологических исследованиях Средневековой археологической экспедиции Харьков- ского государственного университета в 1978 г. Науко- вий архів Інституту археології Національної академії наук України, Ф. е. 1978/72. Михеев В.К. Подонье в составе Хазарского каганата. Харьков: И здательство при Харьковском государ- ственном университете издательского объединения «Вища школа», 1985. Некрасова А.Н. Памятники черняховской культуры Днеп ровского Левобережья. Готы и Рим (ред. Р.В. Терпи- ловский). Киев, 2006, с. 87—200. Обломський А.М. Типи поховань на черняхівському мо- гильнику Компанійці (етнокультурна інтерпрета- ція). Археологія. 1999, № 4, с. 76—88. Обломский А .М., Р одинкова В.Е. Этнокультурный пе- релом в Поднепровье в VII в. н. э. Хронология событий. Краткие сообщения Института археологии. 2014, вып. 235, с. 381—404. Обломский А .М., Терпиловский Р .В. Предметы убора с выемчатыми эмалями на территории лесостеп- ной зоны Восточной Е вропы (дополнение сводов Г.Ф. Корзухиной, И.К. Фролова и Е.Л. Гороховско- го). Раннеславянский мир. 2007, 10, с. 113—141. Приходнюк О.М. Пастирський скарб 1992 року. Археоло- гічний літопис Лівобережної України. 1998, № 1—2, с. 94—99. Приходнюк О.М. Пастирське городище. Київ; Чернівці, 2005. Приходнюк О .М., Падин В.А., Тихонов Н .Г. Трубчев- ский клад антского времени. Материалы I тыс. н. э. по археологии и истории Украины и Венгрии (ред. О.М. Приходнюк). Киев, 1996, с. 79—102. Родинкова В.Е. Локальные разновидности женского ме- таллического убора VII в. в Поднепровье. Чтения, посвященные 100-летию деятельности Василия Алек- сеевича Городцова в Государственном историческом музее. Тезисы конференции (ред. Н.И. Шишлин). Мо- сква, 2003, ч. II, с. 113—117. Родинкова В.Е. Д непровские фибулы с каймой из пти- чьих голов. Культурные трансформации и взаимов- лияния в Днепровском регионе на исходе римского вре- мени и в раннем средневековье (ред. В.М. Горюнова, О.А. Щеглова). Санкт-Петербург, 2004, с. 233—243. Родинкова В.Е. К вопросу о типологическом развитии антропоморфных фибул (простые формы). Россий- ская археология, 2006, № 3, с. 41—51. Родинкова В.Е. Раннесредневековый женский убор По- днепровья: традиции и влияния. Труды II (XVIII) Всероссийского археологического съезда в Суздале (ред. Н.А. Макаров). Москва, 2008, т. II, с. 280—285. Родинкова В.Е. Женский костюм днепровских племен в эпоху Великого переселения народов: современное состояние исследований. Новые исследования по ар- хеологии стран СНГ и Балтии. Материалы Школы молодых археологов. Кириллов, 3—12 сентября 2011 г. (ред. В.Е. Родинкова). Москва, 2011, с. 239—265. Родинкова В.Е. Новая находка византийского серебряно- го сосуда с клеймом в Восточной Европе. Российская археология, 2012, № 4, с. 151—158. Родинкова В.Е. Раннеславянский женский убор римско- го и раннесредневекового времени (проблемы изу- чения источников). Краткие сообщения Института археологии. 2014, вып. 233, с. 89—99. Родинкова В.Е., Сапрыкина И .А. Р аннесредневековые клады Суджанщины: новые находки и исследова- ния. Суджа и суджане в отечественной и зарубежной истории и культуре: сборник статей и материалов (ред. А.И. Раздорский). Курск, 2015, с. 39—49. Спицын А .А. Предметы с выемчатой эмалью. Записки Отделения русской и славянской археологии. Санкт- Петербург, 1903, т. 5, вып. 1, с. 160—192. Супруненко О.Б., Володарець-Урбанович Я.В., Пуголо- вок Ю.О. Комплекс кола «Мартинівки» з Полтави (Полтавський скарб 2014 р.). In Sclavenia terra (ред. Я.В. Володарець-Урбанович, С.А. Горбаненко). Київ, 2016, вип. 1, с. 91—131. Фурасьев А .Г. Половозрастные наборы украшений кру- га варварских выемчатых эмалей. Отделу археологии Восточной Европы и Сибири 70 лет (ред. А.Ю. Алек- сеев). Санкт-Петербург, 2001, с. 29—34. Фурасьев А .Г. О времени появления пальчатых фибул днепровской подгруппы (по материалам могильни- ков Южного Крыма). Лесная и лесостепная зоны Вос- точной Европы в эпохи римских влияний и Великого пе- реселения народов. Конференция 2. (ред. А.М. Ворон- цов, И.О. Гавритухин). Тула, 2010, ч. 2, с. 128—142. Хайрединова Э.А. Фибулы и украшения круга «древнос- тей антов» в костюме варваров раннесредневеко- вого Крыма. Скифы. Хазары. Славяне. Древняя Русь. Материалы междунар. науч. конф., посвящённая 100- летию со дня рождения профессора Михаила Илларио- новича Артамонова. Санкт-Петербург, 9—12 декабря 1998 г. Тезисы докладов (ред. Г.В. Вилинбахов, А.Д. Столяр). Санкт-Петербург, 1998, с. 112—113. Хойновский И .А. Краткие археологические сведе- ния о предках славян и Р уси и опись древностей, собранных мною. С объяснениями и ХХ таблицами рисунков. Киев, 1896. Щеглова О.А. О двух группах «древностей антов» в Сред- нем Поднепровье. Материалы и исследования по ар- хеологии Днепровского Левобережья (ред. Р.В. Терпи- ловский). Курск, 1990, с. 162—204. Щеглова О.А. Женский убор из кладов «древностей ан- тов»: готское влияние или готское наследие? Stratum plus. 1999, № 5, с. 287—312. Щеглова О .А. Свинцово-оловянные украшения VIII—X вв. на северо-западе Восточной Европы. Ла- дога и ее соседи в эпоху средневековья (ред. А.Н. Кир- пичников). Санкт-Петербург, 2002, с. 134—150. Щеглова О.А. Волны распространения вещей из Подуна- вья на Северо-Восток в VI—VIII вв. как отражение миграции или культурных влияний. Сложение рус- ской государственности в контексте раннесредневеко- вой истории Старого Света: мат-лы Междунар. конф., состоявшейся 14—18 мая 2007 года в Государственном Эрмитаже (ред. Б.С. Короткевич, Д.А. Мачинский, Т.Б. Сениченкова). Санкт-Петербург, 2009, с. 39—65. Щеглова О.А., Родинкова В.Е. Крымские мотивы в «древ- ностях антов». Боспор Киммерийский и варварский мир в период античности и средневековья. Мат-лы IV Бос- порских чтений (ред.-сост. В.Н. Зинько). Керчь, 2003, с. 295—298. Надійшла 19.06.2018 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 362 Я.В. Володарец-Урбанович Кандидат исторических наук, научный сотрудник Института археологии НАН Украины, volodarets_urbanovych@iananu.org.ua, volodargrad@ukr.net КВАДРАТНЫЕ ПОДВЕСКИ «КОЗИЕВКА / НОВАЯ ОДЕССА» Статья посвящена квадратным подвескам, украшенным полусферами по углам и центру, и рядами прессованных точек, выбитых пуансоном по краю, с приклепанными ушками. Данные украшения можно объединить в группу подвесок типа «Козиевка / Новая Одесса». Первый тип представлен на формочках из Бернашовки и Сухой Гомильши. Второй тип более распространен: это находки из Козиевско-Новоодесского, Полтавского (2014 р.), Черкасско-Конопельковского и Хитцовского кладов на Днепровском Левобережье, из могильника Лучистое, склеп 54, слой 3, погребение 16 в Крыму и на могильнике «Ленинский путь» в Предкавказье. Хронология бытования таких украшений входит в период формирования убора кладов первой хронологиче- ской группы по О.А. Щегловой (вторая половина VI в. — середина / третья четверть VII в.), и до периода выпаде- ния самих кладов (вторая — третья четверть VII в.). Эту хронологию можно подтвердить находками из могильника Лучистое: погребение 16 склепа 54 датируется серединой VII ст. К л ю ч е в ы е с л о в а: квадратные подвески «Козиевка / Новая Одесса», раннее средневековье, VІ—VII вв., пеньков- ская, колочинская культуры, «древности антов», клады типа «Мартыновка», первая хронологическая группа кладов по О.А. Щегловой. Yaroslav V. Volodarets-Urbanovych Ph.D., Scientific Researcher, the Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine, volodarets_urbanovych@iananu.org.ua, volodargrad@ukr.net SQUARE-SHAPED PENDANTS “KOZIIVKA / NOVA ODESA” The square pendants decorated with hemispheres in the corners and center, and rows of pressed dots pierced by a punch along the edge, with riveted ears are studied in the paper. These adornments can be joint into the group of “Koziivka / Nova Odesa” pendants type. The first type is represented on the moulds from Bernashivka and Sukha Homilsha. The second type is more numerous: these are the finds from Koziivka / Nova Odesa, Poltava (2014), Cherkasy-Konopelka and Khytsivskyi hoards on the left bank of Dnieper River, from the burial grounds Luchyste, crypt 54, layer 3, grave 16 in the Crimea and “Leninskii put” in the Ciscaucasia. The chronology of these square-shaped pendants is spread since the period of formation of the decoration of hoards of the first chronological group according to O.A. Shcheglova (second half of the 6th — middle / third quarter of the 7th century), and until the period of deposition of the hoards (second — third quarter of the 7th century). This chronology could be confirmed by the items from Luchyste burial ground: the grave 16 of crypt 54 is dated to the mid-7th century. K e y w o r d s: square-shaped pendants “Koziivka / Nova Odesa”, Early Middle Ages, 6th—7th century, Penkovka, Kolochyn culture, “Antes antiquities”, “Martynovka” type treasures, the first chronological group of treasures by O.A. Shcheglova. References Abashyna N.S. Poselennia seredyny I tys. n. e. poblyzu s. Khodosivka na Kyivshchyni. Etnokulturni protsesy v Pivdenno-Skhidnii Yevropi v I tys. n. e. (ed. R.V. Terpylovskyi). Kyiv; Lviv, 1999, pp. 8-20. Aibabin A.I., Khairedinova E.A. Mogilnik u sela Luchistoe. Raskopki 1977, 1982-1984 godov. Simferopol; Kerch, 2008, vol. 1. Aibabin A.I., Khairedinova E.A. Mogilnik u sela Luchistoe. Raskopki 1984, 1986, 1991, 1993-1995 godov. Kyiv, 2014, vol. 2. Aibabin A.I., Yurochkin V.Iu. Mogilnik “Baklinskii ovrag” (po materialam raskopok 1992-1993). Problemy arkheologii drevnego i srednevekovogo Kryma (eds. Yu.M. Mogarichev, I.N. Khrapunov). Simferopol, 1996, pp. 125-235. Aksenov V.S. Veshchi slavianskogo oblika na saltovskikh pamiatnikakh Verkhnego Poorechia. Slaviano-russkoe iuvelirnoe delo i ego istoki. Materialy Mezhdunarodnoi nauchnoi konferentcii, posviashchennoi 100-letiiu so dnia rozhdeniia Galiny Fedorovny Korzukhinoi (Sankt-Peterburg, 10-16 aprelia 2006 g.) (eds. A.A. Peskova, O.A. Shcheglova, A.E. Musin). Sankt-Peterburg, 2010, pp. 73-78. Akhmedov I.R., Krasnikova A.M. Iazycheskoe izobrazhenie iz Podbolotevskogo mogilnika. Trudy Gosudarstvennogo istoricheskogo muzeia. 2012, no. 189, pp. 167-177. Akhmedov I.R., Oblomskii A.M., Radiush O.A. Brianskii klad veshchei s vyemchatymi emaliami (predvaritelnaia publikatciia). Rossiiskaia arkheologiia, 2015, no. 2, pp. 146-166. Belotcerkovskaia I.V. Inventar zhenskikh pogrebenii. Ranneslavianskii mir. 2007, no. 9, pp. 186-212. Belotcerkovskaia I.V. Grivny s korobkami iz riazano-okskikh mogilnikov. Lesnaia i lesostepnaia zony Vostochnoi Evropy v epokhi rimskikh vliianii i Velikogo pereseleniia narodov. Konferentciia 2 (eds. A.M. Vorontcov, I.O. Gavritukhin). Tula, 2010, vol. 1, pp. 75-100. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 3 63 Belotcerkovskaia I.V. Ob odnom tipe zhenskogo kostiuma okskikh finnov gunnskogo i postgunnskogo vremeni. Lesnaia i lesostepnaia zony Vostochnoi Evropy v epokhi rimskikh vliianii i Velikogo pereseleniia narodov. Konferentciia 3 (eds. A.M. Vorontcov, I.O. Gavritukhin). Tula, 2012, pp. 55-78. Belotcerkovskaia I.V. Zhenskii kostium okskikh finnov V-VII vv. Traditcii i novatcii. Ranneslavianskii mir. 2014, no. 15, pp. 178-229. Belotcerkovskaia I.V., Akhmedov I.R. Raboty arkheologicheskoi ekspeditcii GIM na Oke: Nekotorye itogi i perspektivy izucheniia riazano-okskikh mogilnikov III-VII vv. n. e. Arkheologicheskie otkrytiia 1991-2004 gg. Evropeiskaia Rossiia (ed. N.A. Makarov). Moskva, 2009, pp. 283-298. Bodianskii A.V. Arkheologicheskie nakhodki v Dneprovskom Nadporozhe. Sovetskaia arkheologiia, 1960, no. 1, pp. 274-277. Braichevskaia A.T. Poselenie u balki Iatceva. Materialy po arkheologii SSSR. Moskva, 1963, no. 108, pp. 251-282. Braichevskyi M.Yu. Pastyrskyi skarb. Arkheolohiia. 1952, vol. 7, pp. 161-173. Didyk V.V., Liubichev M.V. Prykrasy z vyimchastymy emaliamy u baseini Siverskoho Dintsia: novi znakhidky. Arkheolohichnyi litopys Livoberezhnoi Ukrainy. 1998, no. 1-2, pp. 50-52. Dode Z.V. Kostium kak reprezentatciia istoriko-kulturnoi realnosti: k voprosu o metode issledovaniia. Strukturno-semioticheskie issledovaniia v arkheologii. Donetck, 2005, vol. 2, pp. 305-330. Egoreichenko A.A. Ochkovidnye podveski na territorii SSSR. Sovetskaia arkheologiia, 1991, no. 2, pp. 171-181. Egoreichenko A.A. Drevneishie gorodishcha Belorusskogo Polesia (VI v. do n. e. - II v. n. e.). Minsk, 1996. Egoreichenko A.A. Kultury shtrikhovannoi keramiki. Minsk, 2006. Egoreichenko A.A. Pamiatniki kultur shtrikhovannoi keramiki na Severo-zapade i v Tcentralnoi Belarusi. Slaviane na territorii Belarusi v dogosudarstvennyi period: k 90-letiiu so dnia rozhdeniia Leonida Davydovicha Pobolia (ed. O.N. Levko). Minsk, 2016, vol. 1, pp. 99-160. Egorkov A.N. Svoistva i rol svintcovo-oloviannykh splavov v “drevnostiakh antov”. Slaviane vostochnoi Evropy nakanune obrazovaniia Drevnerusskogo gosudarstva. Materialy mezhdunarodnoi konferentcii, posviashchennoi 110-letiiu so dnia rozhdeniia Ivana Ivanovicha Liapushkina (1902-1968) 3-5 dekabria 2012 g. Sankt-Peterburg (eds. O.A. Shcheglova, V.M. Goriunova). Sankt-Peterburg, 2012, pp. 198-201. Egorkov A.N., Shcheglova O.A. Sostav svintcovo-oloviannykh splavov ranneslavianskikh kladov “drevnostei antov”. Arkheometriia ta okhorona іstoriko-kulturnoї spadshchini. 2000, no. 4, pp. 56-61. Furasev A.G. Polovozrastnye nabory ukrashenii kruga varvarskikh vyemchatykh emalei. Otdelu arkheologii Vostochnoi Evropy i Sibiri 70 let (ed. A.Yu. Alekseev). Sankt-Peterburg, 2001, pp. 29-34. Furasev A.G. O vremeni poiavleniia palchatykh fibul dneprovskoi podgruppy (po materialam mogilnikov Iuzhnogo Kryma). Lesnaia i lesostepnaia zony Vostochnoi Evropy v epokhi rimskikh vliianii i Velikogo pereseleniia narodov. Konferentciia 2 (eds. A.M. Vorontcov, I.O. Gavritukhin). Tula, 2010, vol. 2, pp. 128-142. Gavritukhin I.O. Datirovka dneprovskikh kladov pervoi gruppy metodom sinkhronizatcii s drevnostiami drugikh territorii. Ranneslavianskii mir. 1996, no. 3, pp. 58-95. Gavritukhin I.O. Malenkie trapetcievidnye podveski s poloskoi iz pressovannykh tochek po nizhnemu kraiu. Gіstarychna- arkhealagіchny zbornіk. 1997, no. 12, pp. 43-58. Gavritukhin I.O. Kompleksy prazhskoi kultury s datiruiushchimi veshchami. Archeologia o początkach Słowian (eds. P��. ��Kaczanow- ski, M. Parczewski). Kraków, 2005, pp. 401-461. Gavritukhin I.O., Oblomskii A.M. Dneprovskoe Levoberezhe na zare srednevekovia: dinamika istoriko-kulturnykh protcessov i klady. Ranneslavianskii mir. 1996, no. 3, pp. 140-148. Gavritukhin I.O., Piankov A.V. Drevnosti i pamiatniki VIII-IX vekov. Krym, Severo-Vostochnoe Prichernomore i Zakavkaze v epokhu srednevekovia IV-XIII veka. Moskva, 2003, pp. 191-193. Gavritukhin I.O., Shcheglova O.A. Gruppy dneprovskikh rannesrednevekovykh kladov. Ranneslavianskii mir, 1996, no. 3, pp. 53-57. Goriunova B.M. Poselenie Kartamyshevo II (postzarubinetckaia epokha na Verkhnem Pcle). Kulturnye transformatcii i vzaimovliianiia v Dneprovskom regione na iskhode rimskogo vremeni i v rannem srednevekove (eds. V.M. Goriunova, O.A. Shcheglova). Sankt- Peterburg, 2004, pp. 45-87. Kasparova K.V. Mogilnik i poselenie u der. Otverzhichi. Materialy po arkheologii SSSR. 1969, no. 160, pp. 131-168. Kazanskii M.M. Arkheologicheskaia situatciia v Srednem Podneprove v VII v. Ranneslavianskii mir. 2014, no. 15, pp. 138-177. Korzukhina G.F. Predmety ubora s vyemchatymi emaliami V - pervoi poloviny VI v. n. e. v Srednem Podneprove. Leningrad, 1978. Korzukhina G.F. Klady i sluchainye nakhodki veshchei kruga “drevnostei antov” v Srednem Podneprove. Katalog pamiatnikov. Materialy po arkheologii, istorii i etnografii Tavrii. 1996, vol. 5, pp. 352-435, 586-705. Levada M.E. Sukhonosivka. Terra barbarica. Monumenta Archaeologica Barbarica, Series Gemina (eds. A. Urbaniak, R. Prochowicz, I. Jakubczyk, M. Levada, J. Schuster). Łódź; Warszawa, 2010, vol. 2, pp. 557-594. Levchenko D.I. Nekotorye nakhodki VI-VII vv. s territorii Poltavshchiny. Poltavskyi arkheolohichnyi zbirnyk za 1999. Poltava, 1999, pp. 163-169. Makarenko M. Borzenski emali y stari emali Ukrainy vzahali. Chernihiv i Pivnichne Livoberezhzhia. Ohliady, rozvidky, materialy. Kyiv, 1927, vol. 23, pp. 80-100. Makhno Ye.V. Typy pokhovan ta planuvannia Kompaniivskoho mohylnyka. Seredni viky na Ukraini (ed. F.P. Shevchenko). Kyiv, 1971, no. 1, pp. 87-95. Mikheev V.K. Otchet ob arkheologicheskikh issledovaniiakh Srednevekovoi arkheologicheskoi ekspeditcii Kharkovskogo gosudarstvennogo universiteta v 1978 g. Naukovyi arkhiv Instytutu arkheolohii Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy, f. e. 1978/72. Mikheev V.K. Podone v sostave Khazarskogo kaganata. Kharkiv, 1985. Nekrasova A.N. Pamiatniki cherniakhovskoi kultury Dneprovskogo Levoberezhia. Goty i Rim (ed. R.V. Terpilovskii). Kyiv, 2006, pp. 87-200. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 364 Oblomskyi A.M. Typy pokhovan na cherniakhivskomu mohylnyku Kompaniitsi (etnokulturna interpretatsiia). Arkheolohiia. 1999, no. 4, pp. 76-88. Oblomskii A.M., Rodinkova V.E. Etnokulturnyi perelom v Podneprove v VII v. n. e. Khronologiia sobytii. Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii. 2014, no. 235, pp. 381-404. Oblomskii A.M., Terpilovskii R.V. Predmety ubora s vyemchatymi emaliami na territorii lesostepnoi zony Vostochnoi Evropy (dopolnenie svodov G.F. Korzukhinoi, I.K. Frolova i E.L. Gorokhovskogo). Ranneslavianskii mir. 2007, no. 10, pp. 113-141. Prykhodniuk O.M. Pastyrskyi skarb 1992 roku. Arkheolohichnyi litopys Livoberezhnoi Ukrainy. 1998, no. 1-2, pp. 94-99. Prykhodniuk O.M. Pastyrske horodyshche. Kyiv; Chernivtsi, 2005. Prikhodniuk O.M., Padin V.A., Tikhonov N.G. Trubchevskii klad antskogo vremeni. Materialy I tys. n. e. po arkheologii i istorii Ukrainy i Vengrii (ed. O.M. Prikhodniuk). Kyiv, 1996, pp. 79-102. Rodinkova V.E. Lokalnye raznovidnosti zhenskogo metallicheskogo ubora VII v. v Podneprove. Chteniia, posviashchennye 100-letiiu deiatelnosti Vasiliia Alekseevicha Gorodtcova v Gosudarstvennom istoricheskom muzee. Tezisy konferentcii (ed. N.I. Shishlin). Moskva, 2003, vol. 2, pp. 113-117. Rodinkova V.E. Dneprovskie fibuly s kaimoi iz ptichikh golov. Kulturnye transformatcii i vzaimovliianiia v Dneprovskom regione na iskhode rimskogo vremeni i v rannem srednevekove (eds. V.M. Goriunova, O.A. Shcheglova). Sankt-Peterburg, 2004, pp. 233-243. Rodinkova V.E. K voprosu o tipologicheskom razvitii antropomorfnykh fibul (prostye formy). Rossiiskaia arkheologiia, 2006, no. 3, pp. 41-51. Rodinkova V.E. Rannesrednevekovyi zhenskii ubor Podneprovia: traditcii i vliianiia. Trudy II (XVIII) Vserossiiskogo arkheologicheskogo sezda v Suzdale. Moskva, 2008, vol. 2, pp. 280-285. Rodinkova V.E. Zhenskii kostium dneprovskikh plemen v epokhu Velikogo pereseleniia narodov: sovremennoe sostoianie issledovanii. Novye issledovaniia po arkheologii stran SNG i Baltii. Materialy Shkoly molodykh arkheologov. Kirillov, 3-12 sentiabria 2011 g. (ed. V.E. Rodinkova). Moskva, 2011, pp. 239-265. Rodinkova V.E. Novaia nakhodka vizantiiskogo serebrianogo sosuda s kleimom v Vostochnoi Evrope. Rossiiskaia arkheologiia. 2012, no. 4, pp. 151-158. Rodinkova V.E. Ranneslavianskii zhenskii ubor rimskogo i rannesrednevekovogo vremeni (problemy izucheniia istochnikov). Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii. 2014, no. 233, pp. 89-99. Rodinkova V.E., Saprykina I.A. Rannesrednevekovye klady Sudzhanshchiny: novye nakhodki i issledovaniia. Sudzha i sudzhane v otechestvennoi i zarubezhnoi istorii i kulture: sbornik statei i materialov (ed. A.I. Razdorskii). Kursk, 2015, pp. 39-49. Spitcyn A.A. Predmety s vyemchatoi emaliu. Zapiski Otdeleniia russkoi i slavianskoi arkheologii. 1903, vol. 5, no. 1, pp. 160-192. Suprunenko O.B., Volodarets-Urbanovych Ya.V., Puholovok Yu.O. Kompleks kola “Martynivky” z Poltavy (Poltavskyi skarb 2014 r.). In Sclavenia terra. Kyiv, 2016, no. 1, pp. 91-131. Khairedinova E.A. Fibuly i ukrasheniia kruga “drevnostei antov” v kostiume varvarov rannesrednevekovogo Kryma. Skify. Khazary. Slaviane. Drevniaia Rus. Materialy mezhdunar. nauch. konf. Sankt-Peterburg, 1998, pp. 112-113. Khoinovskii I.A. Kratkie arkheologicheskie svedeniia o predkakh slavian i Rusi i opis drevnostei, sobrannykh mnoiu. S obiasneniiami i XX tablitcami risunkov. Kiev, 1896. Shcheglova O.A. O dvukh gruppakh “drevnostei antov” v srednem Podneprove. Materialy i issledovaniia po arkheologii Dneprovskogo Levoberezhia (ed. R.V. Terpilovskii). Kursk, 1990, pp. 162-204. Shcheglova O.A. Zhenskii ubor iz kladov “drevnostei antov”: gotskoe vliianie ili gotskoe nasledie? Stratum plus. 1999, no. 5, pp. 287-312. Shcheglova O.A. Svintcovo-oloviannye ukrasheniia VIII-X vv. na severo-zapade Vostochnoi Evropy. Ladoga i ee sosedi v epokhu srednevekovia (ed. A.N. Kirpichnikov). Sankt-Peterburg, 2002, pp. 134-150. Shcheglova O.A. Volny rasprostraneniia veshchei iz Podunavia na Severo-Vostok v VI-VIII vv. kak otrazhenie migratcii ili kulturnykh vliianii. Slozhenie russkoi gosudarstvennosti v kontekste rannesrednevekovoi istorii Starogo Sveta: mat-ly Mezhdunar. konfer., sostoiavsheisia 14-18 maia 2007 goda v Gosudarstvennom Ermitazhe (eds. ��B.S. Korotkevich, D.A. Machinskii, T.B. Se- nichenkova). Sankt-Peterburg, 2009, pp. 39-65. Shcheglova O.A., Rodinkova V.E. Krymskie motivy v “drevnostiakh antov”. Bospor Kimmeriiskii i varvarskii mir v period antichnosti i srednevekovia. Mat-ly IV Bosporskikh chtenii (ed. V.N. Zinko). Kerch, 2003, pp. 295-298. Volodarets-Urbanovych Ya.V. Braslety V - pershoi polovyny VIII st. z Poltavshchyny: novi znakhidky. Arkheolohiia, 2015, no. 2, pp. 92-107. Volodarets-Urbanovych Ya.V. Lyvarni formochky slovian rannoho serednovichchia: reinterpretatsiia znakhidok. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 2017, no. 1 (22), pp. 323-338. Volodarets-Urbanovych Ya.V., Sydorenko O.V. Pro obstezhennia mistsia znakhidky Khyttsivskoho (“Lubenskoho”) skarbu. Starozhytnosti Posullia: zbirnyk naukovykh prats (ed. O.B. Suprunenko). Kyiv, 2016, pp. 119-132. Voronina R.F., Zelentcova O.V., Engovatova A.V. Nikitinskii mogilnik: publikatciia materialov raskopok 1977-1978 gg. Moskva, 2005. Vynokur I.S. Slovianski yuveliry Podnistrovia (za materialamy doslidzhen Bernashivskoho kompleksu seredyny I tys. n. e.). Kamianets-Podilskyi, 1997. Vynokur I.S. Yuvelirnyi kompleks rannoserednovichnykh slovian. Archaeoslavica. 1998, no. 3, pp. 209-226. Vynokur I.S., Mehei V.P. Yuvelirna maisternia rannoserednovichnykh slovian. Arkheolohiia. 1992, no. 3, pp. 82-95. Zolotnytska T.M., Suprunenko O.B. Hlynskyi kurhannyi nekropol. Poltavskyi arkheolohichnyi zbirnyk za 1999. Poltava, 1999, pp. 188-211.
id	arheologia-com-ua-article-26
institution	Chemistry, Physics and Technology of Surface
issn	2616-499X
keywords_txt_mv
language	Ukrainian
last_indexed	2026-08-07T01:01:06Z
publishDate	2018
publisher	Institute of Archaeology NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	arheologiacomua/28/1524882404b8b66cd07454019ba8ac28.pdf
spelling	arheologia-com-ua-article-262019-12-04T18:17:25Z Square-Shaped Pendants “Koziivka / Nova Odesa” Квадратные подвески «Козиевка / Новая Одесса» Квадратні підвіски «Козіївка / Нова Одеса» Volodarets-Urbanovych, Yaroslav V. square-shaped pendants “Koziivka / Nova Odesa”, Early Middle Ages, 6th—7th century, Penkovka, Kolochyn culture, “Antes antiquities”, “Martynovka” type treasures, the first chronological group of treasures by O.A. Shcheglova. квадратные подвески «Козиевка / Новая Одесса», раннее средневековье, VІ—VII вв., пеньковская, колочинская культуры, «древности антов», клады типа «Мартыновка», первая хронологическая группа кладов по О.А. Щегловой. квадратні підвіски «Козіївка / Нова Одеса», раннє середньовіччя, VІ—VII ст., пеньківська культура, колочинська культура, «старожитності антів», скарби типу «Мартинівки», перша хронологічна група скарбів за О.О. Щегловою. The square pendants decorated with hemispheres in the corners and center, and rows of pressed dots pierced by a punch along the edge, with riveted ears are studied in the paper. These adornments can be joint into the group of “Koziivka / Nova Odesa” pendants type. The first type is represented on the moulds from Bernashivka and Sukha Homilsha. The second type is more numerous: these are the finds from Koziivka / Nova Odesa, Poltava (2014), Cherkasy-Konopelka and Khytsivskyi hoards on the left bank of Dnieper River, from the burial grounds Luchyste, crypt 54, layer 3, grave 16 in the Crimea and “Leninskii put” in the Ciscaucasia. The chronology of these square-shaped pendants is spread since the period of formation of the decoration of hoards of the first chronological group according to O.A. Shcheglova (second half of the 6th — middle / third quarter of the 7th century), and until the period of deposition of the hoards (second — third quarter of the 7th century). This chronology could be confirmed by the items from Luchyste burial ground: the grave 16 of crypt 54 is dated to the mid-7th century. Статья посвящена квадратным подвескам, украшенным полусферами по углам и центру, и рядами прессованных точек, выбитых пуансоном по краю, с приклепанными ушками. Данные украшения можно объединить в группу подвесок типа «Козиевка / Новая Одесса». Первый тип представлен на формочках из Бернашовки и Сухой Гомильши. Второй тип более распространен: это находки из Козиевско-Новоодесского, Полтавского (2014 р.), Черкасско-Конопельковского и Хитцовского кладов на Днепровском Левобережье, из могильника Лучистое, склеп 54, слой 3, погребение 16 в Крыму и на могильнике «Ленинский путь» в Предкавказье. Хронология бытования таких украшений входит в период формирования убора кладов первой хронологической группы по О.А. Щегловой (вторая половина VI в. — середина / третья четверть VII в.), и до периода выпадения самих кладов (вторая — третья четверть VII в.). Эту хронологию можно подтвердить находками из могильника Лучистое: погребение 16 склепа 54 датируется серединой VII ст. Статтю присвячено квадратним підвіскам, що в основ¬ному походять із дніпровських скарбів першої хронологічної групи за О.О. Щегловою. Дані знахідки можна об’єднати в групу прикрас «Козіївка / Нова Одеса». Окреслено типи, хронологію та ареал поширення таких прикрас. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2018-09-01 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/26 10.15407/archaeologyua2018.03.046 Arheologia; No 3 (2018): Arheologia; 46-64 Археологія ; № 3 (2018): Археологія; 46-64 Археология; № 3 (2018): Arheologia; 46-64 2616-499X 0235-3490 10.15407/archaeologyua2018.03 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/26/25
spellingShingle	квадратні підвіски «Козіївка / Нова Одеса» раннє середньовіччя VІ—VII ст. пеньківська культура колочинська культура «старожитності антів» скарби типу «Мартинівки» перша хронологічна група скарбів за О.О. Щегловою. Volodarets-Urbanovych, Yaroslav V. Квадратні підвіски «Козіївка / Нова Одеса»
title	Квадратні підвіски «Козіївка / Нова Одеса»
title_alt	Square-Shaped Pendants “Koziivka / Nova Odesa” Квадратные подвески «Козиевка / Новая Одесса»
title_full	Квадратні підвіски «Козіївка / Нова Одеса»
title_fullStr	Квадратні підвіски «Козіївка / Нова Одеса»
title_full_unstemmed	Квадратні підвіски «Козіївка / Нова Одеса»
title_short	Квадратні підвіски «Козіївка / Нова Одеса»
title_sort	квадратні підвіски «козіївка / нова одеса»
topic	квадратні підвіски «Козіївка / Нова Одеса» раннє середньовіччя VІ—VII ст. пеньківська культура колочинська культура «старожитності антів» скарби типу «Мартинівки» перша хронологічна група скарбів за О.О. Щегловою.
topic_facet	square-shaped pendants “Koziivka / Nova Odesa” Early Middle Ages 6th—7th century Penkovka Kolochyn culture “Antes antiquities” “Martynovka” type treasures the first chronological group of treasures by O.A. Shcheglova. квадратные подвески «Козиевка / Новая Одесса» раннее средневековье VІ—VII вв. пеньковская колочинская культуры «древности антов» клады типа «Мартыновка» первая хронологическая группа кладов по О.А. Щегловой. квадратні підвіски «Козіївка / Нова Одеса» раннє середньовіччя VІ—VII ст. пеньківська культура колочинська культура «старожитності антів» скарби типу «Мартинівки» перша хронологічна група скарбів за О.О. Щегловою.
url	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/26
work_keys_str_mv	AT volodaretsurbanovychyaroslavv squareshapedpendantskoziivkanovaodesa AT volodaretsurbanovychyaroslavv kvadratnyepodveskikozievkanovaâodessa AT volodaretsurbanovychyaroslavv kvadratnípídvískikozíívkanovaodesa

Квадратні підвіски «Козіївка / Нова Одеса»

Institution

Similar Items