Лiпний посуд пiзньоархаїчного комплексу Вiкторiвка I
In the article a ceramic complex from the ashpit and other structures of the Late Archaic period from Viktorivka I, located on the Right bank of the Berezan estuary, is presented. The handmade pottery from the complex is considered on the background of all the household ceramics of the monument. By...
Збережено в:
| Опубліковано в: | Археологія |
|---|---|
| Дата: | 2021 |
| Випуск: | 2 |
| Сторінки: | 115-129 |
| ISSN: | 2616-499X |
| Автори та афіліації: |
|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Institute of Archaeology NAS of Ukraine
2021
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/267 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| Завантажити файл: |
|
Репозитарії
Chemistry, Physics and Technology of Surface| _version_ | 1872824524996608000 |
|---|---|
| author | Gavrylyuk, Nadia Bondarenko, Denys |
| author_facet | Gavrylyuk, Nadia Bondarenko, Denys |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Nadia Gavrylyuk",
"institution": "The National Academy of Sciences of Ukraine, The Institute of Archaeology, The Classical Archaeology Department, Leading Researcher, D.Sc. in History",
"orcid": ""
},
{
"author": "Denys Bondarenko",
"institution": "The National Academy of Sciences of Ukraine, The National Reserve «Olbia», Junior Research Fellow",
"orcid": ""
}
] |
| author_sort | Gavrylyuk, Nadia |
| baseUrl_str | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 129 |
| container_issue | 2 |
| container_start_page | 115 |
| container_title | Археологія |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2021-09-27T17:06:11Z |
| description | In the article a ceramic complex from the ashpit and other structures of the Late Archaic period from Viktorivka I, located on the Right bank of the Berezan estuary, is presented. The handmade pottery from the complex is considered on the background of all the household ceramics of the monument.
By means of a comprehensive study of handmade pottery fragments and comparing it with materials from the neighboring Archaic sites (Borysthenes, Velyka Chornomorka II, Beikush, etc.), the authors show the handmade pottery of Viktorivka I archaeological complex.
Mass material from the Late Archaic layers of the settlement complexes and the sanctuary of Viktorivka I allows determining those quantitative indicators that are chronological indicators for the Borysthenes suburb settlements.
Ashpit No. 1 is the main object of study at the trench “Г” of Viktorivka I sanctuary. Its stratigraphy suggests that it was filled unevenly. Most of the finds are in the upper ash layer, which is dated from the second half of the 6th century to the end of the first third of the 5th century BC.
The classification of the handmade pottery from the filling of ashpit No. 1 made it possible to distinguish the main types of handmade pottery: pots of two types (29 %); jar-shaped vessels of two types (16 %); cups (2 %); bowls of three types (8 %).
The main feature of the ashpit No. 1 ceramic complex – a large number (46 %) of the vessels of small diameter bottoms with pre-bottom parts and walls. Most of them have soot residues on their inner surfaces. These visual characteristics and almost complete absence of lamp fragments put forward the suggestion that the bottoms of the vessels served as lamps. 4 % of handmade pottery of the ashpit No. 1 filling are small, poorly profiled jar-shaped vessels, which are rarely found among household pottery. One gets the impression that these two types of handmade vessels can be decisive in the study of ash pits.
With a general assessment of the handmade pottery collection of the Viktorivka I complex, it is not difficult to notice that its overwhelming majority (pots with a bell, bottoms-lamps, cups, small jar-shaped vessels, bowls of two types) belong to the «Greek» genetic group by origin. Moreover, the assortment of handmade tableware from Viktorivka I complex is identical to the pottery of Borysthenes.
The non-Greek group consists of ceramics, which has analogies among the dishes of the western neighbors of Borysthenes and its suburb area (jar-shaped vessels, bowls with ribs and cannelures). K. K. Marchenko named such pottery type as “Thracian” (Марченко 1988, с. 85). A wide range of modern analogies confirm such an opinion. |
| doi_str_mv | 10.15407/arheologia2021.02.115 |
| first_indexed | 2026-08-07T01:04:08Z |
| format | Article |
| fulltext |
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ • ІНСТИТУТ АРХЕОЛОГІЇ НАН УКРАЇНИ
НАУКОВИЙ ЖУРНАЛ – ЗАСНОВАНИЙ У 1947 р.
ВИДАЄТЬСЯ ЩОКВАРТАЛЬНО
КИЇВ 2 2021
АРХЕОЛОГIЯ
Головний редактор
Чабай В. П., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України
Заступник головного редактора
Толочко П. П., академiк НАН України, Iнститут археологiї НАН України
Вiдповiдальний секретар
Гаврилюк Н. О., доктор iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
Редакцiйна колегiя
БОЛТРИК Ю. В., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
Бороффка Н., доктор хаб., Нiмецький археологiчний iнститут, Нiмеччина
БРАУНД Д., професор, доктор хаб., Унiверситет Екзетера, Великобританiя
БРУЯКО I. В., доктор iсторичних наук, Одеський археологiчний музей НАН України
БУЙСЬКИХ А. В., доктор iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
ДЖIНДЖАН Ф., професор, доктор хаб., почесний професор унiверситету Париж 1 Пантеон
Сорбонна, Францiя
ЗАЛIЗНЯК Л. Л., професор, доктор iсторичних наук, Нацiональний унiверситет
«Києво-Могилянська академiя»
IВАКIН В. Г., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
IВАНЧИК А. I., член-кореспондент РАН, Нацiональний центр наукових
дослiджень, Францiя
КАЙЗЕР Е., професор, доктор хаб., Вiльний унiверситет Берлiну, Нiмеччина
КОРВIН-ПIОТРОВСЬКИЙ О. Г., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
Моця О. П., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України
Отрощенко В. В., професор, доктор iсторичних наук, Нацiональний унiверситет
«Києво-Могилянська академiя»
ПЕТРАУСКАС О. В., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
ПОТЄХIНА I. Д., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
СКОРИЙ С. А., професор, доктор iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
ФОРНАСЬЕ Й., професор, доктор, Гете унiверситет Франкфурта-на-Майнi, Нiмеччина
ХОХОРОВСКI Я., професор, доктор хаб., Iнститут археологiї Яґеллонського унiверситету, Польща
NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE • INSTITUTE OF ARCHAEOLOGY NAS OF UKRAINE
Research JOURNAL – Founded IN 1947
Frequency: QUARTERLY
Editor-in-Chief
CHABAI V. P., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology
of the National Academy of Sciences of Ukraine
Deputy editor-in-Chief
TOLOCHKO P. P., Academician of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology
of the National Academy of Sciences of Ukraine
Executive Secretary
GAVRYLYUK N. O., DSc in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
Editorial Board
BOLTRYK Yu. V., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
BOROFFKA N., Professor, Dr. Hab., German Archaeological Institute, Germany
BRAUND D., Professor, Dr. Hab., University of Exeter, Great Britain
BRUIAKO I. V., DSc in History, Odesa Archaeological Museum of the NAS of Ukraine
BUISKIKH A. V., DSc in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
CHOCHOROWSKI J., Professor, Dr. Hab., Institute of Archaeology of Jagiellonian University, Poland
Djindjian F., Professor, Dr. Hab., Professor of the University of Paris 1 Pantheon Sorbonne, France
IVAKIN V. G., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
IVANCHIK A. I., Corresponding Member of the Russian Academy of Sciences,
National Center for Scientific Research of France
FORNASIER J., Professor, doctor, Goethe University Frankfurt am Main, Germany
KAIZER E., Professor, Dr. Hab., Free University of Berlin, Germany
KORVIN-PIOTROVSKYI O. G., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
MOTSIA O. P., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
OTROSHCHENKO V. V., Professor, DSc in History, National University of Kyiv-Mohyla Academy
PETRAUSKAS O. V., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
POTEKHINA I. D., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
SKORYI S. A., Professor, DSc in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
ZALIZNYAK L. L., Professor, DSc in History, National University of Kyiv-Mohyla Academy
ARHEOLOGIA
KYIV 2 2021
ЗМIСТ CONTENTS
Articles
ABASHYNA N. S. In Search of the Origins of
the Slavs. To the 100th Anniversary of the Birth of
Ye. V. Maksymov
PETRAUSKAS O. V. Cherniakhiv Culture and
the Huns (Based on Archaeological Resources of
Ukraine)
HOPKALO O. V. Garments Offerings in the
Cherniakhiv–Sîntana-de-Mureş Culture Inhuma-
tions
ZHAROV H. V., TERPYLOVSKYI R. V. Wea-
pons of the Mutyn Cemetery
BASHKATOV Yu. Yu., BITKOVSKA T. V. Ivkiv
tsi — a New Late Zarubyntsi Culture Type of Sites
at the Middle Dnieper
RUDYCH T. O., KOZAK O. D. Population of
Kyiv Podil in Ancient Rus Period
Publication
of Archaeological Material
RYZHOV S. M., SHUMOVA V. O. The Results of
Archaeological Investigations Near Moshuriv Vil-
lage in Cherkasy Region
MOHYLOV O. D. The Second Mykhailivka Bar-
row, the 5th Century BC Monument in the Tias-
myn River Region
Статтi
АБАШИНА Н. С. У пошуках витокiв слов’ян. 5
До 100-рiччя вiд дня народження Є. В. Мак-
симова
ПЕТРАУСКАС О. В. Черняхiвська культура 15
та гуни (за матерiалами археологiчних пам’яток
України)
ГОПКАЛО О. В. Приношення одягу в iнгума- 33
цiях культури Черняхiв–Синтана-де-Муреш
ЖАРОВ Г. В., ТЕРПИЛОВСЬКИЙ Р. В. Зброя 40
Мутинського могильника
БАШКАТОВ Ю. Ю., БIТКОВСЬКА Т. В. Iвкiв- 52
цi — новий тип пiзньозарубинецьких пам’яток
Середнього Поднiпров’я
РУДИЧ Т. О., КОЗАК О. Д. Населення Київ- 63
ського Подолу давньоруської доби
Публiкацiї
археологiчного матерiалу
РИЖОВ С. М., ШУМОВА В. О. Результати 80
археологiчних дослiджень бiля с. Мошурiв на
Черкащинi
МОГИЛОВ О. Д. Другий Михайлiвський кур- 92
ган — пам’ятка V ст. до н. е. в Потясминнi
Публiкацiї
археологiчного матерiалу
ГАВРИЛЮК Н. О., БОНДАРЕНКО Д. В. Лiп- 115
ний посуд пiзньоархаїчного комплексу Вiкто-
рiвка I
ПАВЛЕНКО C. В., БОРИСОВ А. В., СОРО- 130
КУН А. А., СЛОБОДЯН Т. I. Тiлопальне по-
ховання середини I тис. з Житомирського По-
лiсся
Хронiка
Пам’ятi Олега Петровича Журавльова 146
Свiтла пам’ять, професоре! Безкомпромiсний 148
Євжен Неуступни
Publication
of Archaeological Materialу
GAVRYLYUK N. A., BONDARENKO D. V.
Handmade Pottery From the Late Archaic Com-
plex of Viktorivka I
PAVLENKO S. V., BORYSOV A. V., SORO
KUN A. A., SLOBODIAN T. I. Cremated Bur-
ial of the Middle of the 1st Millennium AD in
Zhytomyr Polissia
News Review
In memory of Oleh Petrovych Zhuravliov
In Loving Memory, Professor! Uncompromising
Evžen Neustupný
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 2 115
© Н. О. Гаврилюк, Д. В. Бондаренко, 2021
* ГАВРИЛЮК Надія Оксентіївна — доктор історичних
наук, провідний науковий співробітник відділу ан-
тичної археології Інституту археології НАН України,
ORCID 0000-0002-2369-5701, gavrylyuk_na@ukr.net
БОНДАРЕНКО Денис Володимирович — молодший
науковий співробітник НІАЗ «Ольвія» НАН Украї-
ни, ORCID 0000-0001-6703-6196, bondarenkod1987@
gmail.com
Н. О. Гаврилюк, Д. В. Бондаренко *
Лiпний посуд пiзньоархаїчного комплексу Вiкторiвка i
УДК 904.23(477.73)“652” https://doi.org/10.15407/arheologia2021.02.115
Представлено керамічний комплекс із зольника 1 та ін-
ших споруд пізньоархаїчного часу археологічного комп-
лексу Вікторівка (2012—2017 рр.). Використання всієї
побутової (без фрагментів амфор) кераміки дозволило
показати місце ліпного посуду в кухонній керамічній гру-
пі. Виявлено особливості керамічного заповнення зольни-
ка 1 та визначено дві генетичні групи у ліпній кераміці
пам’ятки.
К л ю ч о в і с л о в а: Вікторівка I, Борисфен, Ольвія,
ліпний посуд, пізньоархїчний період, зольник 1.
Вступ
Масштабні розвідувальні дослідження у Ниж-
ньому Подніпров’ї–Побужжі, а також на бере-
гах Березанського лиману проводив В. І. Гош-
кевич у 1909—1913 рр. У районі с. Вікторів-
ка він зазначає наявність великого «грецько-
го поселення». Більш докладні дослідження
берегів Березанського лиману починаються
лише у післявоєнний період. У середині ХХ ст.
М. Ф. Болтенко (Одеський археологічний му-
зей) за участі Інституту археології Академії
наук УРСР та Одеського університету провів
роботи в районі с. Вікторівка. Було встанов-
лено існування трьох різночасових поселень в
районі села, котрі не перекривали одне одного:
Вікторівка І (середина VI — початок III ст. до
н. е.); Вікторівка ІІ (перші століття н. е.) і Ві-
кторівка ІІІ (доба бронзи). Дослідник вважав,
що Вікторівка I — залишки «туземного посе-
лення» (Болтенко 1950, с. 5).
Оскільки предметом нашого дослідження
є Вікторівка I (Березанська селищна рада Ми-
колаївської обл.) (рис. 1: 1), зупинимося на іс-
торії її дослідження більш докладно. Поселен-
ня входило до групи з 18 архаїчних пам’яток
Березанського лиману (Крыжицкий, Буй-
ских, Отрешко 1990, с. 18, табл. 1), на право-
му березі якого воно розташоване. Перші роз-
копки Вікторівського поселення проводила у
1949 р. Одеська група Очаково-Березанського
загону Ольвійської археологічної експедиції
ІА АН УРСР на чолі з М. Ф. Болтенком (Бол-
тенко 1949) та Буго-Дніпровська експедиція
Ленінградського відділення ІІМК АН СРСР
під проводом С. І. Капошиної (Капошиина
1949).
Розкопки проводились у південній частині
пам’ятки, на зрізі берега: на ділянці «А» (пло-
ща розкопу 65,5 м2) (Капошина 1956, с. 244) і
на ділянці «Б» (площа розкопу близько 300 м2)
(Рудык 1957). На ділянці «А» виявлено залиш-
ки прямокутної в плані напівземлянки і гос-
подарську яму, а на ділянці «Б» — дві напів-
землянки овальної форми і господарську яму.
Шар пам’ятки датований серединою VI — пер-
шою чвертю V ст. до н. е.
Моніторинг стану берегової лінії в райо-
ні поселення дозволяє говорити про її розмив
водами лиману. Розміри збереженої частини
пам’ятки спочатку визначилися як 200 × 40 м,
потім 200 × 10—20 м (Капошина 1949; 1956).
Таким чином, поселення Вікторівка I розмі-
щене у зоні берегової руйнації. Цей фактор
став вирішальним в організації планомірних
охоронних польових досліджень 2012 р. під ке-
рівництвом Д. В. Бондаренка.
У 2013 р. на північній околиці поселення
відкрито залишки святилища просто неба, що
складалося з великих, викопаних у материковій
глині котлованів, засипаних попелом — риту-
альних зольників-жертовників. Тож пам’ятка,
вірогідно, складалася з двох приблизно рівних
за площею частин: південну половину плато
займала житлово-господарська забудова, яка
складає враження типового поселення сіль-
ськогосподарського спрямування. У північній
частині розташовувалося святилище, спору-
дження якого вимагало централізованого за-
лучення робочої сили, в той час, як внутрішніх
ресурсів розташованого поряд поселення для
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 2116
таких робіт було явно не достатньо. З огляду на
все це, автори розкопок розглядають поселен-
ня і святилище як окремі пам’ятки, хоча й не
заперечують існування того чи іншого зв’язку
між ними (Бондаренко 2018, с. 136).
За період 2012—2017 рр. дослідження про-
водилися на двох ділянках з культурними ша-
рами та архітектурними залишками пізньоар-
хаїчної доби. На площі поселення в межах ді-
лянки «В» площею 105 м2 досліджено овальну
напівземлянку останньої чверті VI — першої
чверті V ст. до н. е. (Бондаренко, Смирнов 2020,
с. 119—120). На площі святилища в межах роз-
копу «Г» (досліджена площа понад 300 м2) роз-
копано котлован ритуального зольника 1 дру-
гої чверті–середини VI — першої чверті V ст.
до н. е. (Бондаренко, Смирнов 2019).
Джерельною базою для написання статті
стала колекція ліпної кераміки з фондів Наці-
онального заповідника «Ольвія» і нові матеріа-
ли, що зберігаються у фондах Миколаївського
краєзнавчого музею «Старофлотські казарми»,
отримані Д. В. Бондаренком внаслідок польо-
вих досліджень на площі поселення і святили-
ща 2012—2017 рр. Для опрацювання кількіс-
них даних використовувалися польові списки
зі звітів та польових щоденників, що зберіга-
ються у Науковому архіві Інституту археології
НАН України. Характеристику масового ма-
теріалу поселення за даними польових списків
представлено у табл. 1.
Таким чином, кількість масового матеріалу
з розкопок комплексу у 2012—1017 рр. Вікто-
рівки I складала 18 545 екз. (28 категорій зна-
хідок). Після відбору придатних для подаль-
шої обробки фрагментів посудин і знахідок ін-
ших категорій використана вибірка з пам’ятки
у кількості 3 418 од., що становить 18 % всьо-
го археологічного матеріалу на Вікторівці I у
2012—2017 рр. (табл. 2).
У статті використано колекцію кераміки з
розкопок 1949 р. (ділянка А) і саме за даними
С. І. Капошиної (1956, с. 241—244) складено
табл. 3. Матеріали з розкопок М. Ф. Болтенка
авторами de visu не вивчалися, тому вони залу-
чаються лише як аналогії.
Мета роботи
Оскільки ліпна кераміка становить найбільш
численну групу керамічних знахідок (без ура-
хування фрагментів амфор) із матеріалів
пам’ятки — від 33 до 35 % (табл. 2; 3), саме вона
стала темою запропонованої публікації. Ми
сподіваємось, що за допомогою всебічного ви-
вчення фрагментів ліпного посуду і порівнян-
ня його з матеріалами сусідніх архаїчних посе-
лень (наприклад, Велика Чорноморка ІІ; Бей-
куш та ін.), а також порівняння з комплексом
ліпного посуду з поселення на о. Березань, ми
зможемо виявити етнічний склад мешканців
поселень, розташованих на берегах Березан-
Рис. 1. Поселення Вікторівка I: 1 — лока-
лізація пам’ятки; 2 — ділянки поселен-
ня, досліджені у 2012—2017 рр.; 3 — роз-
коп на ділянці А, з напівземлянкою, дос
лідження 1949 р. (за С. І. Капошиною)
Fig. 1. Viktorivka I settlement: 1 —
localization of the site; 2 — settlement areas,
investigated in 2012—2017; 3 — excavation
on area A with a semi-dugout excavated in
1949 (after S. I. Kaposhyna)
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 2 117
ського лиману і визначити їх зв’язок із грека-
ми, котрі населяли Борисфен. Це порівняння
допоможе на базовому рівні розглянути питан-
ня зв’язку Борисфена з сільськими поселення-
ми, розміщеними на берегах лиману.
Археологiчний матерiал
Крім ліпної кераміки, з культурного шару роз-
копів на ділянках «А»(1949 р.), «В» і «Г» (2012—
2017 рр.), у статті використано інші матеріали
археологічних об’єктів, датованих періодом
пізньої архаїки — серединою VI — першою
третиною V ст. до н. е. На ділянці «А» — це на-
півземлянка прямокутної форми (рис. 1: 3), на
ділянці «В» — напівземлянка овальної форми,
а на ділянці «Г» — зольник 1.
Чітка стратиграфія зольника 1, відкритого
на ділянці «Г» і фіксація знахідок за прошар-
ками дозволили простежити особливості запо-
внення зольника (табл. 4).
Кількісні показники у вивченні масового ма-
теріалу із зольника 1 свідчать, що початок його
функціонування (придонні прошарки жовто-
глинистого шару) припадає на другу чверть–
середину VI ст. до н. е. Представлені типові для
періоду пізньої архаїки — 10 груп кераміки і одна
група знахідок-керамічних виробів (табл. 5).
Слід відзначити невеликий відсоток фраг-
ментів розписної кераміки (11 %) та неве-
ликий — фрагментів чорнолакового посуду
(5,0 %), На першому етапі існування зольни-
ка 1 у його заповненні переважали фрагменти
ліпного посуду (25 %). Його кількість у 2,5 рази
більша, ніж гончарної кухонної. На рівні тре-
тього прошарку надходження археологічного
матеріалу у зольник 1 припиняється майже по-
Таблиця 1. Кількісна оцінка знахідок поселення Вікто-
рівка І (матеріали 2012—2017 рр.)
Table 1. Quantitative assessment of the Viktorivka I
settlement finds (materials of 2012—2017)
Групи знахідок
Кількість
Екз. %
Амфори 14927 80,5
Червоноглиняна кераміка 280 1,51
Червоноглиняна з покриттям,
або лощенням
103 0,56
Світлоглиняна 18 0,1
Сіроглиняна 19 0,1
Сіроглиняна з покриттям 5 0,03
Сіроглиняна з лощенням 961 5,18
Чорнолакова 7 0,04
Чорнофігурна 38 0,2
Червонофігурна 2 0,01
Коринфська 23 0,12
Іонійська (східногрецька) 225 1,21
Хіоська 5 0,03
Кухонна 325 1,75
Ліпна 1115 6,01
Клазоменська 3 0,02
Товстостінна 66 0,36
Чорнолакова 211 1,14
Піфоси 12 0,06
Теракоти 3 0,01
Керамічні вироби 91 0,49
Бронза 1 0,02
Залізо 9 0,05
Свинець 15 0,08
Вироби з кістки 9 0,05
Монети 9 0,05
Кам’яні вироби 54 0,29
Світильники 5 0,03
Всього 18545 100
Таблиця 2. Групи кераміки поселення Вікторівка І (ді-
лянки В і Г)
Table 2. Groups of ceramics from Viktorivka I settlement
(areas B and “Г”)
Групи кераміки
Кількість
Екз. %
Червоноглиняна 280 8,19
Червоноглиняна з покриттям 103 3,01
Світлоглиняна 18 0,53
Сіроглиняна 19 0,56
Сіроглиняна з покриттям 5 0,15
Сіроглиняна 961 28,12
Розписна 7 0,20
Чорнофігурна 38 1,11
Червонофігурна 2 0,06
Коринфська 23 0,67
Іонійська (східногрецька) 225 6,58
Хіоська 5 0,15
Кухонна 325 9,51
Ліпна 1115 32,62
Клазоменська 3 0,09
Товстостінна 66 1,93
Чорнолакова 211 6,17
Піфоси 12 0,35
Всього 3418 100,00
Таблиця 3. Групи кераміки з поселення Вікторівка І (ді-
лянка А)
Table 3. Groups of ceramics from Viktorivka I settlement
(area A)
Групи кераміки
Кількість
Екз. %
Сіроглиняна 324 28,17
Сіроглиняна лощена 174 15,13
Лутерії 8 0,70
Чорнолакова 87 7,57
Чорнофігурна 13 1,13
Іонійська 143 12,43
Ліпна 401 34,87
Всього 1150 100,00
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 2118
вністю (1,0 % від загальної кількості фрагмен-
ті кераміки). Змінюється і характер прошар-
ку 3 — жовтоглинистий з домішками гумусу.
Через деякий час функціонування зольника
відновлюється, але характер заповнення змі-
нюється — воно стає попелястим (табл. 4).
Асортимент знахідок у верхніх попеляс-
тих шарах зольника 1 помітно розширюєть-
ся (табл. 6). Тут представлені 17 груп побутової
кераміки, а також теракоти, керамічні вироби,
бронзові, залізні, свинцеві, кам’яні вироби, а
також вироби з кістки і монети (табл. 6). Слід
зазначити зменшення, у порівнянні з жовтогли-
нистими шарами, відсотка фрагментів розпис-
ного посуду (7,0 %) та деяке збільшення фраг-
ментів чорнолакової кераміки — 6,0 %. Поміт-
ні зміни у складі столового гончарного посуду:
замість червоноглиняної кераміки приходить
сіролощена, котра становить 30 % керамічного
комплексу попелястого заповнення зольника 1.
На другому етапі існування зольника 1 у його
заповненні залишається великий вміст ліпно-
го посуду (29 %). Його кількість майже у чотири
рази більша, ніж гончарної кухонної.
Велика кількість фрагментів ліпної кера-
міки у керамічному комплексі пам’ятки ста-
ла причиною звернення авторами до вивчен-
ня знахідок саме цієї групи артефактів, отри-
маних під час розкопок Вікторівки І. Колекція
фрагментів ліпної кераміки, що розглядаєть-
ся у цій роботі, складається із знахідок відкри-
тих і закритих посудин із розкопів на ділянках
«А»(1949 р.), «В», і «Г» (2013—2017 рр.). Най-
цікавішими виявились матеріали з добре стра-
тифікованого і датованого зольника 1. З 466
фрагментів масового матеріалу відібрано 152
фрагмента посудин (табл. 6; 7), придатних для
класифікації, і датування яких не викликає
сумнівів. Класифікація базується на типоло-
гії ліпної кераміки, запропонованій Б. М. Гра-
ковим (1954), модернізованій на матеріалах
Ольвії і Березані К. К. Марченком (1988) і за-
стосованій одним із авторів цієї статті під час
вивчення ліпного посуду окремих ділянок Бо-
рисфена (Гаврилюк 2007, с. 335—352), Ольвії:
Західного Теменоса (Гаврилюк 2006), ділянки
НГС Нижнього міста (Gavrylyuk 2010, p. 325—
335) та архаїчних споруд Південно-Західної ді-
лянки Агори (Гаврилюк 2012, с. 418—425).
Ліпний посуд пізньоархаїчних шарів і споруд
Вікторівки І представлений посудинами трьох
видів: горщиками, банкоподібними посудина-
ми та мисками — кожні з яких розподіляються
на декілька типів за пропорціями і формою гор-
ла (два типи горщиків; два типи банкоподібних
посудин; три типи мисок) (табл. 7).
Горщики з відігнутими вінцями і короткою
дугоподібною у перетині шийкою (26 екз., 17 %,
табл. 7) мають невисоку шийку (рис. 3—5),
опуклий у середній частині тулуб (рис. 2: 1, 7;
3: 1). Діаметри вінець горщиків такого типу від
14 до 18 см, що дозволяє говорити про посу-
дини середніх розмірів ємністю 2—4 л. Орна-
ментувалися горщики з дугоподібною ший-
Таблиця 4. Заповнення зольника 1 (ділянка Г (2012—2017рр.)) масовим матеріалом (за списками) три шари: вгорі —
попелястий, знизу — жовтоглинистий
Table 4. Filling of the ashpit No. 1 (area “Г”)) with mass material (according to the lists) 3 layers: top — ashy, bottom —
yellow clayish
Шари
Кількість
Дати шарів
Екз. %
Попелясте заповнення 3682 41,84 Кінець VI — перша чверть V ст. до н. е.
Попелясте заповнення 3300 37,5 Немає дати
Попелястий 887 10,08 Друга половина VI — перша третина V ст. до н. е.
Жовтоглинистий з гумусними запливами 102 1,16 Остання третина VI — перша третина V ст. до н. е.
Жовтоглинистий шар 745 8,47 Придонна частина датується за стратиграфією
Жовтоглинистий 84 0,95 Придонна частина датується за стратиграфією
Всього 8800 100
Таблиця 5. Групи кераміки з жовтоглинистого шару за-
повнення зольника 1
Table 5. Groups of ceramics from the yellow clayish layer of
the ashpit No. 1
Групи кераміки
Шари Всього за групами
2-й 1-й Екз. %
Червоноглиняна 2 2 1,64
Червоноглиняна з
покриттям 17 17 13,93
Світлоглиняна 1 1 0,82
Сіролощена 28 2 30 24,59
Розписна 8 5 13 10,66
Кухонна 11 1 12 9,84
Ліпна 25 5 30 24,59
Товстостінна 1 2 3 2,46
Чорнолакова 6 6 4,92
Піфоси 2 2 1,64
Керамічні вироби 6 6 4,92
Всього 104 18 122 100
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 2 119
кою по вінцях: пальцевими защипами по краю
(рис. 3: 1, 6, 8; 4: 2, 6, 7) або навскісними від-
битками бокової частини палички (рис. 4: 6).
Іноді орнамент на вінцях доповнювався лінією
пальцевих або пальцево-нігтьових відбитків в
основі шийки (рис. 3: 6, 7; 4: 3). Рідкісними є
відбитки кутового штампа (рис. 4: 1). Навскіс-
ні пальцево-нігтьові відбитки на вінцях і ніг-
тьові в основі шийки прикрашають горщик з
дугоподібною у перетині шийкою з матеріалів
зольника 1 (рис. 4: 5). Декілька посудин цьо-
го типу з матеріалів напівземлянки 1949 р. були
прикрашені тільки лінією з пальцево-нігтьових
відбитків в основі шийки (рис. 2: 7; 3: 7); один
горщик — відтягнутим горизонтальним вали-
ком на плічках посудини (рис. 3: 7).
Горщики з відігнутими вінцями і короткою
дугоподібною у перетині шийкою трапляються
у матеріалах всіх античних пам’яток Нижнього
Побужжя другої половини VI — початку V ст.
до н. е.: Велика Чорноморка II (Гаврилюк,
Отрешко 1982, рис. 26: 3), Ягорлицьке посе-
лення (Гаврилюк, Островерхов 1978, с. 63—
64), Лупареве 2 (Виноградов, Марченко 1986,
с. 59—68) і у синхронних шарах Ольвії (Мар-
ченко 1988, рис. 28: 5).
Горщики з горлом у вигляді розтруба (18 екз.,
12 %) мають різко відігнуте горло із звуженою
основою, вінця із заокругленим або загостре-
ним краєм (рис. 5; 6) і належать до групи плос-
кодонних горщиків середніх розмірів. Діаметр
вінець горщиків цього типу від 10 до 16 см. Ви-
готовлені вони з грубої формувальної маси,
хоч стінки досить тонкі, а зовнішня поверхня
загладжена.
Орнамент розміщувався, як правило, на
вінцях: пальцеві защипи або вдавлення (рис. 5:
5; 6: 3, 4), навскісні насічки боковою частиною
палички на зрізі вінець (рис. 5: 6). Іноді орна-
мент доповнений пальцевими вдавленнями в
основі шийки (рис. 5: 4; 6: 3, 12) або відбитками
штампа (рис. 5: 3). На горщиках з горлом у ви-
гляді розтрубу іноді фіксується т. зв. несуціль-
не орнаментування: насічками або защипами
прикрашається не весь край вінець, а тільки
невелика його ділянка. У матеріалах 1949 р. на
ділянці А Вікторівського поселення помічений
такий випадок — орнаментація вінець лише
парою пальцевих защіпів (рис. 5: 6).
Горщики с горлом у вигляді розтруба у пе-
ріод архаїки трапляються загалом у матеріалах
Таблиця 6. Групи кераміки з попелястих шарів заповне-
ння зольника 1
Table 6. Groups of ceramics from the ashy layers of ashpit
No. 1 filling
Групи кераміки
Шари
Зольника Всього %
6-й 5-й 4-й
Червоноглиняна 62 63 3 128 8,06
Червоноглиняна з по-
криттям
8 19 1 28 1,76
Світлоглиняна 10 10 0,63
Сіроглиняна 4 4 0,25
Сіролощена 226 183 60 469 29,52
Чорнофігурна 9 12 1 22 1,38
Червонофігурна 2 2 0,13
Коринфська 10 4 3 17 1,07
Східногрецька 44 35 2 81 5,10
Хіоська 1 1 2 0,13
Кухонна 62 58 6 126 7,93
Ліпна 184 175 107 466 29,33
Клазоменська 1 1 0,06
Товстостінна 11 10 4 25 1,57
Чорнолакова 46 48 3 97 6,10
Піфоси 5 2 7 0,44
Теракоти 1 1 2 0,13
Керамічні вироби 19 22 5 46 2,89
Бронза 3 2 5 0,31
Залізо 6 6 0,38
Свинець 5 4 9 0,57
Кістка 1 1 1 3 0,19
Монети 1 2 1 4 0,25
Кам’яні вироби 10 11 3 24 1,51
Світильники 4 1 5 0,31
Всього 717 667 205 1589 100,00
Таблиця 7. Види і типи ліпного посуду з пізньоархаїчних
ділянок Вікторівки І
Table 7. Types of handmade pottery from the Late Archaic
areas of Viktorivka I
Види і типи ліпного посуду
Кількість
Екз. %
Горщики
Горщики з дугоподібною шийкою 26 17,11
Горщики з горлом у вигляді розтрубу 18 11,84
Посудини банкоподібної форми
Банкоподібні посудини з прямою чи
скошеною шийкою
13 8,55
Банкоподібні посудини з наміченою
шийкою
11 7,24
Банкоподібні «стаканчики» 6 3,95
Денця пласкі 19 12,50
Денця із закраїнами 31 20,39
Денця з кільцевими піддонами 3 1,97
Денця з відбитками тканин і зерен 13 8,55
Миски
Чашки 3 1,97
У вигляді зрізаного конуса 4 2,63
Із загорнутим краєм 3 1,97
З ребром 2 1,32
Всього 152 100,00
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 2120
пам’яток Нижнього Побужжя: в ранніх шарах
Ольвії (Марченко 1976, рис. 3: 7) і в Ольвій-
ському святилищі останньої чверті VI — першої
половини V ст. до н. е. (Козуб 1974, рис. 15: 6).
У матеріалах периферії Борисфена та Ольвії це
доволі рідкісна знахідка — у шарах поселення
Велика Чорноморка ІІ вони становлять 6,0 %
(Гаврилюк, Отрешко 1982, с. 79—80), на Бей-
кушському поселенні знайдено два фрагменти
горщиків з горлом у вигляді розтрубу. Але най-
раніший фрагмент горщика з розтрубом по-
ходить із напівземлянки 58 (1975 р.) Борисфе-
на, що датується межею VII—VI — кінцем пер-
шої чверті VI ст. до н. е. — АБ75-10 (колекція
В. В. Лапіна).
Банкоподібні посудини з прямою або трохи
скошеною шийкою. (13 екз., 9,0 %, табл. 7) — гли-
бокі відкриті посудини, у яких діаметр вінець
набагато більший за діаметр денця (рис. 7).
Шийка іноді орнаментувалася наліпним вали-
ком з нігтьовими (рис. 7: 10) або пальцевими
відбитками (рис. 7: 1). Часто орнаментувалися
краї вінець (рис. 7: 3, 6, 9). Формувальна маса
цих посудин містить домішки жорстви та вап-
няку. Зовнішня поверхня загладжена або під-
лощена. Серед банкоподібних посудин, що
розглядаються, виокремлюється посудина ве-
ликих розмірів із сильно скошеною стінкою,
орнаментована відтягнутим валиком на пліч-
ках посудини (рис. 7: 7).
Банкоподібні посудини з прямою шийкою
становлять близько 8,0 % фрагментів ліпної
кераміки Березані, 15 % ліпного посуду Ольвії
(Марченко 1976, с. 163), 9,0 % ліпного посуду
поселення Велика Чорноморка ІІ, а також по-
селень Широка Балка —15 %, Ягорлицького —
21 %. А от в матеріалах Бейкушського поселен-
ня вони переважали — 61,6 %.
Банкоподібні посудини з виокремленою ший-
кою (тюльпаноподібні) (11 екз., 7,0 %, табл. 7)
відрізняються від горщиків тим, що діаметр їх
вінець не тільки більший від діаметра денця,
але і тим, що у них висока чітко виокремлена
шийка та «бочкоподібний» тулуб. У таких по-
судин відігнуте горло з відігнутими або склад-
но профільованими вінцями. Діаметр вінець
посудин цього типу від 11 до 18 см. Виготовле-
ні вони з грубої глини, стінки товсті, зовнішня
поверхня загладжена. Орнаментовані посуди-
ни такої форми масивними наліпними валика-
Рис. 2. Горщики з дугоподібною у перетині шийкою,
ділянка В (1—3), ділянка А 1949 р. (4—8)
Fig. 2. Pots with an arc-shaped neck in section, area B
(1—3), area A in 1949 (4—8)
Рис. 3. Горщики з дугоподібною у розрізі шийкою, ді-
лянка Г (2012—2017 рр.)
Fig. 3. Pots with an arc-shaped neck in section, area “Г”
(2012—2017)
1
2
3
4
5
6 7
8
9
10
11
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 2 121
ми, прикрашеними неглибокими пальцевими
вдавленнями (рис. 8: 3—5). В одному випадку
валик був прикрашений косими кутовими від-
битками (рис. 8: 2). Валик посудин із зольни-
ка 1 (розкоп 2014 р.) був орнаментований не-
глибокими відбитками пальця, обмотаного
тканиною. Валик був перерваний круглим на-
ліпом, прикрашеним круглим наліпом, допо-
вненим «щіпкою» пальців (рис. 8: 7).
У ліпній кераміці поселень Нижнього По-
бужжя банкові посудини з шийкою становлять
29 % у Великій Чорноморці та 37 % у Ягорлику.
В матеріалах Бейкушського поселення і Широ-
кобалківського їх всього 5,0—6,0%. У матеріа-
лах архаїчних шарів Борисфена — 17 % (Гаври-
люк 2007, с. 336).
Посуд банкоподібної форми двох опи-
саних вище типів знайдений переважно у
Придністров’ї — Надлиманське (Мелюкова
1969, с. 71, рис. 2: 1—8), Граденица III (Ме-
люкова 1963, с. 70, рис. 20), городища Сахар-
на Ла Шанц (Niculiţă, Zanoci, Arnăut 2008,
p. 388, fig. 170), а також у гетських могильни-
ках у с. Чернавода, Тариверді, котрі датують-
ся першою половиною V ст. до н. е. Д. Берчу
пов’язував ці могильники, як і поселення, що
розташовані поруч із ними, з експлуатацією
греками-переселенцями землі, що належала
гетському населенню (Berciu 1957, p. 51).
Особливістю ліпного керамічного комп-
лексу Вікторівка І є наявність невеликих посу-
дин (не вище 10 см), що мали банкоподібну фор-
му (6 екз., 4,0 %) з відігнутим вінчиком (рис. 9:
1—3) або з плоскозрізаним, скошеним до се-
редини (рис. 9: 6) краєм. Тулуб дещо опуклий,
дно невеликого діаметра, потовщене (рис. 9: 5)
або мало піддон (рис. 9: 4). Формувальна маса
світло-жовта, з невеликими домішками, по-
верхня загладжена.
Такі посудини характерні для поселення
на о. Березень. Там вони з’являються у період
ранньої архаїки (Гаврилюк 2021, с. 132, рис. 7:
1, 2).
Особливість ліпного комплексу Вікторів-
ки I — велика кількість денець ліпних посудин,
котрі складають 46 % від всієї колекції ліпного
посуду. Кіптява на внутрішній поверхні фраг-
ментів та кількість і різноманітність знахідок
денець дозволяє припустити їх використання
як світильників. Це, до речі, пояснює відсут-
ність у матеріалах зольника звичайних світиль-
ників, характерних для синхронних вікторів-
ським культурних шарів інших пам’яток хори
Борисфена і Ольвії.
Рис. 4. Орнаментація горщиків з дугоподібною у розрі-
зі шийкою, ділянка Г (2012—2017 рр.)
Fig. 4. Ornamentation of pots with an arc-shaped neck in
section, area “Г” (2012—2017)
Рис. 5. Горщики з горлом у вигляді розтрубу, ділянка Г
(2012—2017 рр.)
Fig. 5. Pots with a throat in the shape of a bell, area “Г”
(2012—2017)
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 2122
Переважають денця із закраїнами (31 од.,
20 %, табл. 7; рис. 10). Вони належали посуди-
нам невеликих розмірів (діаметр 4,0—5,0 см).
Перехід дна у придонну частину іноді підкрес-
лювався горизонтальним жолобком (рис. 10:
1, 4—6), або мав вигляд невисокого піддону
(рис. 10: 2, 3).
Декілька посудин (2,0 %, табл. 7; рис. 11:
1—3), знайдені у матеріалах зольника, мали по
периметру дна невисокий кільцевий піддон. Всі
вони належали невеликим посудинам, виго-
товленим з помаранчевої формувальної маси.
Четверте денце — браковане (рис. 11: 4).
Звичайні пласкі денця горщиків (рис. 12)
діаметром 5,0—7,0 см складають 13 % (19 екз.,
табл. 7) ліпного посуду ділянки «Г» святилища
Вікторівка I.
Яскравою особливістю колекції ліпного по-
суду архаїчного періоду Вікторівки І є порівня-
но велика кількість посудин, на денцях яких
помітні відбитки тканині та зерна (9,0 %). Ав-
тори звернулися за визначенням тканин, що за-
лишили відбитки на денцях, до Г. Ф. Стеблій,
приват-доцента кафедри художнього тексти-
лю Львівської національної академії мистецтв.
Отже, за люб’язно наданою нею інформацією:
– у «1» 1 зразку (рис. 14: 1), найімовірніше,
тканина полотняного переплетення, щільність
ниток основи приблизно вісім ниток в 1,0 см,
нитки основи і піткання практично однакової
товщини, тканина доволі щільна;
– у «4» зразку (рис. 13: 2) про переплетення
важко сказати, бо велика різниця між піткан-
ням і основою. Більш схоже на сітку, хоча за
характером руху ниток могло б бути і полотно;
– на «5» зразку (рис. 13: 5) стверджувати на
100 %, що це полотно, не можна, бо відбиток
не чіткий: може бути тканина, чи пряжа, чи
якісь волокна;
– у «6» зразку (рис. 14: 3) тканина, але за
структурою не полотняного переплетіння —
або пошкоджена, або якоїсь іншої структури;
– у «7» зразку (рис. 13: 3) полотно такої ж
щільності, як у зразку «1», тільки грубші нит-
ки;
– зразок «8» (рис. 14: 1) подібний структур-
но до зразка «4»;
– у зразку «9» (рис. 13: 4) не тканина, а щось
схоже на сітку чи рогожку з трави, бо щільність
дуже низька: 4 нитки в 1,0 см і досить грубий
чи, скоріше, широкий матеріал;
– про інші зразки сказати щось важко.
1 Номери у лапках за нумерацією Г. Ф.Стеблій.
Рис. 6. Горщики з горлом у вигляді розтрубу, ділянки В
та А 1949 р.
Fig. 6. Pots with a throat in the shape of a bell, areas B and
A in 1949
Рис. 7. Банкоподібні посудини з прямою або скоше-
ною шийкою
Fig. 7. Jar-shaped vessels with a straight or beveled neck
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 2 123
Фактично ми отримали технологічну ін-
формацію про будову тканин другого архаїч-
ного періоду.
На чотирьох денцях посудин з Вікторівки І
помічені відбитки зерен сільськогосподар-
ських культур: ячменю плівчастого (рис. 14: 4,
5), проса неочищеного (рис. 14: 2) та ячменю
та проса разом (рис. 14: 6) 2.
Відкриті посудини — чашки та миски —
трапляються у матеріалах архаїчних шарів Ві-
кторівки І та становлять всього 8,0 %.
Чашки — невеликі посудини зі скошеними
вінцями, опуклими стінками і пласким дном
(рис. 15, 1—3; табл. 7) становлять 2,0 % ліпно-
го посуду поселення. За формою та розміра-
ми вони повторюють гончарні грецькі посу-
дини, що вже відомі на пам’ятках Північного
Причорномор’я.
Миски у вигляді зрізаного конуса складали
3,0 % ліпного посуду (табл. 7). У них трохи за-
горнутий край вінець, прямі стінки і пласке
дно (рис. 15: 4—6, 12). Миска з напівземлянки
з ділянки А 1949 р. була ремонтована (рис. 15:
12). Форма мисок повторює форму сіроглиня-
них гончарних мисок. За цією аналогією мис-
2 Ми вдячні доктору біологічних наук Г. О. Пашкевич
за визначення цих відбитків та всіх інших ботаніч-
них знахідок, що походять з античних пам’яток, які
вона проводить з 1985 р.
ки у вигляді зрізаного конуса можуть бути від-
несені до «грецької» групи.
Миски із загорнути краєм становлять 2,0 %
ліпного посуду вказаних ділянок поселення
(табл. 7). У них опукла верхня частина посуди-
Рис. 8. Банкоподібні посудини з вираженою шийкою
Fig. 8. Jar-shaped vessels with a pronounced neck
Рис. 9. Банкоподібні посудини-«стаканчики»
Fig. 9. Jar-shaped vessels-«cups»
Рис. 10. Денця із закраїнами
Fig. 10. Bottoms of the vessels with rims
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 2124
ни, звужена придонна і пласке денце (рис. 1:
7—9). Як і миски попереднього типу, миски із
загорнутим краєм повторюють форму сірогли-
няних гончарних мисок і можуть бути віднесе-
ні до «грецької» групи.
Миски з горизонтальним ребром — рідкісна
знахідка для поселення Вікторівка I. Фрагмен-
ти таких посудин складають лише 1,0 % ліп-
ного керамічного комплексу (табл. 7). Миска
Г47 1156 з розкопок 2016 р. майже археологіч-
но ціла. У неї зрізаний до середини вінчик, опу-
кла верхня частина посудини з м’яким гори-
зонтальним ребром у місці переходу до придо-
нної частини. На ребрі з одного боку наліплена
ручка-овал (рис. 15: 10). Такі посудини вперше
з’являються у матеріалах культур епохи бронзи
Придністров’я, і вважаються престижною зна-
хідкою у похованнях, наприклад, могильника
Сахарна-Тиглеу (Zanoci, Bâţ 2020, fig. 12: 3—5).
У пам’ятках передскіфського періоду подібні
посудини виявляють серед кераміки культури
Басарабь-Шолданэшть (Гаврилюк 2017, с. 138,
с. 294—295). Друга ребриста миска походить із
розкопу ділянки А-49-349. У неї широкі вінця,
прикрашені косими короткими канелюрами
(рис. 15: 11). У значній кількості миски з жолоб-
ками чи канелюрами трапляються у пам’ятках
ранньоскіфського лісостепу, де датуються пері-
одом Немирів III.1.3, тобто другою половиною
VII — першою третиною VI ст. до н. е. (Смир-
нова и др. 2018, с. 173, рис. 144; с. 229, рис. 169,
с. 235). Але найближчою аналогією знахідці з
Вікторівки I є фрагмент миски з канелюрами на
вінцях з Борисфену раннього архаїчного періо-
ду (Гаврилюк 2021, с. 130, рис. 8: 3). Приналеж-
ність цих двох мисок до «фракійської» групи не
викликає сумнівів.
Обговорення матерiалу
Оцінюючи в цілому масовий матеріал з пізньо-
архаїчних шарів і комплексів поселення і свя-
тилища Вікторівка І (табл. 1) можна визначити
ті кількісні показники, котрі можуть бути під-
ставою до залучення розглянутого матеріалу
до вказаного періоду на синхронних пам’ятках
хори Борисфена, до якої належить поселен-
ня, виявлені на берегах Березанського лиману
(Крыжицкий, Буйских, Отрешко 1990, с. 12—
18). Так, розписний посуд у матеріалах посе-
лення Вікторівка I становить 2,0—3,0 %; чор-
нолаковий — до 2,0 %, ліпний — 6,0 %, гончар-
ний кухонний — 2,0 %. Співвідношення ліпно-
го/гончарного кухонного — 6 : 2. Отже, ліпно-
го посуду у функціональній кухонній групі було
втричі більше. Цей показник наближається до
Рис. 11. Денця на кільцевих піддонах
Fig. 11. Bottoms of the vessels on round bases
Рис. 12. Пласкі денця горщиків
Fig. 12. Flat pots bottoms
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 2 125
показників, виведених К. К. Марченком для
Березані й Ольвії (Марченко 1988, с. 49, 56).
Кількісні показники, звичайно, змінюються
під час оцінки керамічних груп (без урахуван-
ня кількості амфорної тари), сукупність яких
ми умовно називаємо побутовою керамікою
(табл. 2). Тут розписна кераміка складає 9,0 %
побутової; чорнолакова — 6,0 %, ліпна — 33 %
кухонна гончарна — 10 %. Співвідношення ліп-
ного/гончарного кухонного —33 : 10, тобто ліп-
ної кухонної кераміки втричі більше. Кількісні
показники за даними 2012—2017 рр. наближені
до показників за матеріалами 1949 р. (табл. 3).
Зольник 1, безумовно, є основним об’єктом
дослідження на ділянці «Г» святилища Вікто-
рівка I. Простежена під час його дослідженя
стратиграфія дозволяє стверджувати, що за-
повнювався він нерівномірно (табл. 4). Най-
давнішим є жовтоглинистий шар, вище якого
котлован заповнений попелом. У заповненні
зольника першого періоду існування розпис-
ний посуд складав 11 %, чорнолаковий — 5,0 %,
ліпного було менше, ніж на поселенні в ціло-
му — 25 %, а показник гончарного кухонного
не змінився — 10 % (табл. 5).
На основний період функціонування золь-
ника 1 — другу половину VI — першу трети-
ну V ст. до н. е. — припадає попелястий шар,
котрий складався не менш як з 11 прошарків
(табл. 4). У його заповненні розписний посуд
складав 7,0—8,0 %, ліпний — 30 % і гончарний
кухонний —8,0 % (табл. 6). Тобто у зазначений
період кількість ліпного посуду майже не змі-
нилася, гончарного кухонного — зменшилася,
ліпного посуду стало більше майже у 4 рази.
Класифікація ліпного посуду із заповнення
зольника 1 дозволила виокремити основні види і
типи ліпного посуду: горщики двох типів (29 %);
банкоподібні посудини двох типів (16 %); чашки
(2,0 %); миски трьох типів (8,0 %) (табл. 7).
Особливість набору ліпного посуду із золь-
ника 1 — велика кількість (46 %) денець не-
великого діаметру з придонними частинами
стінок. На внутрішніх поверхнях більшості з
них — залишки кіптяви. Ці візуальні характе-
ристики та майже повна відсутність у зольнику
фрагментів світильників дозволяють вислови-
ти припущення, що денця посудин виконува-
ли функцію світильників. 4,0 % ліпної керамі-
ки заповнення зольника 1 складають невели-
кі банкоподібні посудини, здебільшого слабо
профільовані. У житловій забудові знахідки
таких посудин поодинокі (Чистов и др. 2012,
с. 102). Складається враження, що ці два види
Рис. 13. Денця ліпних горщиків з відбитками тканин
Fig. 13. Bottoms of handmade pots with fabric imprints
Рис. 14. Денця ліпних посудин із відбитками тканин та
зерен
Fig. 14. Bottoms of handmade vessels with imprints of
fabrics and grains
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 2126
ліпних посудин можуть бути важливими при
визначенні зольників.
Якщо оцінити комплекс ліпного посу-
ду Вікторівки, не важко помітити, що його
переважна більшість (горщики з розтрубом,
денця-світильники, чашки, невеликі посуди-
ни банкоподібної форми, миски двох типів) за
походженням належать до «грецької» генетич-
ної групи. Більш того, асортимент ліпного по-
суду з комплексу Вікторівка I ідентичний ліп-
ному посуду Борисфена.
Негрецьку групу складає кераміка, котра
має аналогії серед посуду західних сусідів Бо-
рисфена та його хори (банкоподібний посуд,
миски з ребром та канелюрами). К. К. Мар-
ченко називав такий посуд «фракійським»
(Марченко 1988, с. 85). Широке коло сучасних
аналогій підтверджує це положення.
Висновки
1. Підтверджено існування зольника 1 з дру-
гої чверті–середини VI до кінця першої тре-
тини V ст. до н. е. Показано два періоди його
функціонування.
2. Виявлено опорні кількісні показники
для шарів поселень пізньоархаїчного періоду
хори Борисфена. Показано перспективи ви-
користання статистичних методів у вивченні
кераміки. Саме вони дозволяють використати
масовий матеріал і провести більш точну його
оцінку.
3. Виявлено набор побутового керамічного
посуду, характерного для поселень періоду піз-
ньої архаїки Борисфена і його хори (табл. 7).
4. Показові певні види ліпного посу-
ду (невеликі банкоподібні посудини, денця-
Рис. 15. Миски: 1—3 — чашки; 4—6, 12 — у вигляді зрізаного конуса;
7—9 — із загнутим краєм; 10, 11 — з ребром
Fig. 15. Bowls: 1—3 — cups; 4—6, 12 — in the shape of a truncated cone;
7—9 — with the wrapped rim; 10, 11 — with an edge
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 2 127
світильники і, можливо, чашки), котрі харак-
терні для культових пам’яток хори Борисфену.
5. В асортименті ліпного посуду Вікторівки I
виділено дві різні за походженням групи кера-
міки. Близько 65 % ліпного посуду пов’язано із
сіроглиняною та червоноглиняною побутовою
гончарною грецькою керамікою. Друга части-
на ліпного комплексу має аналогії серед набору
посуду із синхронних «фракійських» пам’яток.
Болтенко, М. Ф. 1949. Дневник начальника одесской
группы Очаковско-Березанского отряда Ольвий-
ской археологической экспедиции АН УССР доцен-
та М. Ф. Болтенко по археологическим раскопкам и
разведке в августе–сентябре 1949 г. на западном бе-
регу Березанского лимана. Науковий архів Одесского
археологического музея, № 69901.
Болтенко, М. Ф. 1950. Археологические исследования
берегов Березанского лимана в 1949—50 гг. НА ИА
НАНУ, 1950/11.
Бондаренко, Д. 2018. Загальна характеристика антично-
го поселення Вікторівка-І. Краєзнавство. Науко-
вий журнал. Київ; Миколаїв: СПД Румянцева Г.В.,
1 (102), с. 135-142.
Бондаренко, Д., Смирнов, О. 2020. Поселення та святи-
лище античного комплексу Вікторівка-І. Археологіч-
ні дослідження в Україні 2018 р. Київ: ІА НАН Украї-
ни, с. 119-121.
Бондаренко, Д. В., Смирнов, О. І. 2019. Зольник № 1 Ві-
кторівського святилища: загальна характеристика. І
Всеукраїнський археологічний з’їзд: матеріали роботи.
Київ: ІА НАН України, с. 313-325.
Виноградов, Ю. А., Марченко, К. К.1986. Античное посе-
ление Лупарево 2. В: Крыжицкий, С. Д. (ред.). Оль-
вия и ее округа. Киев, с. 59-68.
Гаврилюк, Н. А. 2006. Лепная керамика и общие статис-
тические данные керамических материалов. В: Руся-
ева, А. С. (ред.). Древнейший теменос Ольвии Понтий-
ской. Симферополь, с. 191-197.
Гаврилюк, Н. О. 2007. Проблема співвідношення «грецько-
го» та «варварського» компонентів матеріальної куль-
тури (за матеріалами ліпної кераміки поселення на
о. Березань). Записки НТШ, Львів, CCLIII, с.335-352.
Гаврилюк, Н. А. 2012. Массовый материал, зонная стра-
тиграфия и комплекс архаической кухонной кера-
мики участка ЮЗА в Ольвии. Культуры Степной Ев-
разии и их взаимодействие с древними цивилизациями.
Санкт-Петербург, 1, с. 418-425.
Гаврилюк, Н. А. 2017. Лепная керамика ранних кочевни-
ков Северного Причерноморья (IX — первой половины
VII вв. до н. э.). Киев: Издатель Олег Филюк.
Гаврилюк, Н. О. 2021. Керамічний комплекс Борисфе-
на періоду ранньої архаїки (за матеріалами колекції
В. В. Лапіна). EMINAK, 1 (33), с. 110-132.
Гаврилюк, Н. А., Островерхов, А. С. 1978, Керамический
комплекс Ягорлицкого поселения. Археологические
исследования на Украине в 1976-1977 гг. Тез. конф. ИА
АН УССР. Ужгород, с. 63-64
Гаврилюк, Н. А., Отрешко, В. М. 1982. Лепная керами-
ка архаического поселения Большая Черноморка II.
В: Тереножкин, А. И. (ред.). Древности Степной Ски-
фии. Киев: Наукова думка, с. 73-90.
Граков, Б. Н. 1954. Каменское городище на Нижнем Днепре.
Материалы и исследования по археологии СССР (36).
Капошина, С. И. 1956. Из истории греческой колонизации
Нижнего Побужья. Материалы и исследования по
археологии СССР (50).
Капошина, С. И. 1949. Буго-Днепровская экспедиция 1949
г. Древнее городище у села Викторовка Тилигуло-
Березанского района Николаевской области. Поле-
вой дневник. НА ІА НАН України, 1949/21.
Крыжицкий, С. Д., Буйских, С. Б., Отрешко, В. М. 1990.
Античные поселения Нижнего Побужья (Археологи-
ческая карта). Киев: Наукова думка.
Марченко, К. К. 1988. Варвары в составе населения Береза-
ни и Ольвии во второй половине VII — первой половине
I в. до н. э. Ленинград: Наука.
Рудык, Ф. 1957. Древнее поселение Викторовка 1.
Материалы по археологии Северного Причерноморья,
1, с. 60-66
Смирнова, Г. И., Вахтина, М. Ю., Кашуба, М. Т, Старко-
ва, Е. Г. 2018. Городище Немиров на реке Южнй Буг.
Cанкт-Петербург.
Чистов, Д. Е., Зуев, В. Ю., Ильина, Ю. И., Каспаров, А.
К., Новоселова, Н. Ю. 2012. Материалы Березан-
ской (Нижнебугской) античной археологической
экспедиции (исследование на острове Березань в
2005—2009 гг.). Т. 2, Cанкт-Петербург.
Berciu, D. 1957 Descoperirile getoce de la Cernavoda (1954)
ȿi unele aspect ale încoputului formârili culturili Latène
get0-dace la Dunârea de los. MCA.
Gavrylyuk, N. O. 2010. Handmade pottery of the Lower City
of Olbia (Sektor NGS) in the 6th century BC to the 4th
Century AD. In: Lejpunskaja, N. A., Guldager, P., Bilde,
Hojte, J., Krapivina, V. V., Kryzickij, S. D. (eds.). The
Lower City of Olbia (Sektor NGS) in the 6th century BC to
the 4th Century AD. Aarhus, p. 325-335.
Niculiţă, Ion, Zanoci, Aurel, Arnăut, Tudor. 2008. Habitatul
din millennium I a. Chr. in regiunea Nistrului (sitirile din
zona Saharna. Chiȿinau.
Zanoci, Aurel, Bâţ, Mihail. 2020. The challenge of social
markers: archaeology of death and mortuary practices in
early Iron Ages in the Midle Dniester region. MOUSAIOS,
Bužau, XXIII, p. 425-450.
Надійшла 01.04.2021
Н. А. Гаврилюк1, Д. В. Бондаренко2
1 Доктор исторических наук, ведущий научный сотрудник отдела античной ареологии Института археологии НАН
Украины, ORCID 0000-0002-2369-5701, gavrylyuk_na@ukr.net
2 Младший научный сотрудник НИАЗ «Ольвия» НАН Украины, ORCID 0000-0001-6703-6196, bondarenkod1987@gmail.com
Лепная посуда позднеархаического комплекса Викторовка I
Представлен керамический комплекс из зольника и других сооружений периода поздней архаики археологи-
ческого комплекса Викторовка I, расположенного на правом берегу Березанского лимана. Лепная керамика из
комплекса рассматривается на фоне всей бытовой керамики памятника.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 2128
С помощью всестороннего изучения фрагментов лепной посуды и сравнения ее с материалами соседних ар-
хаических памятников (Борисфена, Большой Черноморки II, Бейкуша и др.) показать лепную посуду археологи-
ческого комплекса Викторовка I.
Массовый материал из позднеархаических слоев комплексов поселения и святилища Викторовка I позволил
определить те количественные показатели, которые являются хронологическими индикаторами для поселений
Березанской хоры.
Зольник 1 является основным объектом исследования на участке «Г» святилища Викторовка I. Его страти-
графия позволяет утверждать, что заполнялся он неравномерно. Основная масса находок приходится на верхнем
золистом слое, который датируется второй половиной VI — концом первой трети V в. до н. э.
Классификация лепной посуды из заполнения зольника 1 позволила выделить основные виды и типы леп-
ной посуды: горшки двух типов (29 %); банковидные сосуды двух типов (16 %); чашки (2,0 %); миски трех типов
(8,0 %).
Особенность набора лепной посуды из Зольника 1 — это большое количество (46 %) донышек небольшого ди-
аметра с придонными частями стенок. На внутренних поверхностях большинства из них — остатки копоти. Эти
визуальные характеристики и почти полное отсутствие в зольнике фрагментов светильников позволяют предпо-
ложить, что донышки сосудов выполняли функцию светильников. 4,0 % лепной керамики заполнения зольника
1 составляют небольшие слабопрофилировнные баночные сосуды, которые редко встречаются среди бытовой
лепной посуды. Создается впечатление, что эти два вида лепных сосудов могут быть определяющими при иссле-
довании зольников.
При общей оценке лепной коллекции комплекса Викторовка I, не трудно заметить, что его подавляющее
большинство (горшки с раструбом, донышка-светильники, чашки, небольшие сосуды банковидной формы, мис-
ки двух типов) по происхождению относятся к «греческой» генетической группы. Более того, ассортимент лепной
посуды с комплекса Викторовка I идентичен лепной посуде Борисфена.
Негреческую группу составляет керамика, которая имеет аналогии среди посуды западных соседей Борисфена
и его хоры (банковидные сосуды, миски с ребром и каннелюрами). К. К. Марченко называл такую посуду «фра-
кийской» (Марченко 1988, с. 85). Широкий круг современных аналогий подтверждает это положение.
К л ю ч е в ы е с л о в а: Викторовка I, Борисфен, Ольвия, лепная керамика, поздний архаический период, зольник 1.
Nadia A. Gavrylyuk1, Denys V. Bondarenko2
1 D.Sc. in History, Leading Researcher, the Classical Archaeology Department, The Institute of Archaeology of the National
Academy of Sciences of Ukraine, ORCID 0000-0002-2369-5701, gavrylyuk_na@ukr.net
2 Junior Research Fellow, The National Reserve «Olbia» of the National Academy of Sciences of Ukraine,
ORCID 000-0001-6703-6196, bondarenkod1987@gmail.com
Handmade pottery from the Late Archaic complex of Viktorivka I
In the article a ceramic complex from the ashpit and other structures of the Late Archaic period from Viktorivka I, located
on the Right bank of the Berezan estuary, is presented. The handmade pottery from the complex is considered on the
background of all the household ceramics of the monument.
By means of a comprehensive study of handmade pottery fragments and comparing it with materials from the neighboring
Archaic sites (Borysthenes, Velyka Chornomorka II, Beikush, etc.), the authors show the handmade pottery of Viktorivka I
archaeological complex.
Mass material from the Late Archaic layers of the settlement complexes and the sanctuary of Viktorivka I allows
determining those quantitative indicators that are chronological indicators for the Borysthenes suburb settlements.
Ashpit No. 1 is the main object of study at the trench “Г” of Viktorivka I sanctuary. Its stratigraphy suggests that it was
filled unevenly. Most of the finds are in the upper ash layer, which is dated from the second half of the 6th century to the end
of the first third of the 5th century BC.
The classification of the handmade pottery from the filling of ashpit No. 1 made it possible to distinguish the main types of
handmade pottery: pots of two types (29 %); jar-shaped vessels of two types (16 %); cups (2 %); bowls of three types (8 %).
The main feature of the ashpit No. 1 ceramic complex – a large number (46 %) of the vessels of small diameter bottoms
with pre-bottom parts and walls. Most of them have soot residues on their inner surfaces. These visual characteristics and
almost complete absence of lamp fragments put forward the suggestion that the bottoms of the vessels served as lamps. 4 %
of handmade pottery of the ashpit No. 1 filling are small, poorly profiled jar-shaped vessels, which are rarely found among
household pottery. One gets the impression that these two types of handmade vessels can be decisive in the study of ash pits.
With a general assessment of the handmade pottery collection of the Viktorivka I complex, it is not difficult to notice that
its overwhelming majority (pots with a bell, bottoms-lamps, cups, small jar-shaped vessels, bowls of two types) belong to the
«Greek» genetic group by origin. Moreover, the assortment of handmade tableware from Viktorivka I complex is identical
to the pottery of Borysthenes.
The non-Greek group consists of ceramics, which has analogies among the dishes of the western neighbors of Borysthenes
and its suburb area (jar-shaped vessels, bowls with ribs and cannelures). K. K. Marchenko named such pottery type as
“Thracian” (Марченко 1988, с. 85). A wide range of modern analogies confirm such an opinion.
K e y w o r d s: Viktorovka I, Borysthenes, Olbio, handmade pottery, Late Archaic period, ash pan 1.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 2 129
References
Boltenko, M. F. 1949. Dnevnik nachalnika odesskoi gruppy Ochakovsko-Berezanskogo otriiada Olviiskoi arkheologicheskoi
ekspeditsii AN USSR doczenta M. F. Boltenko po arkheologicheskim raskopkam i razvedke v avguste-sentiabre 1949 g. na
zapadnom beregu Berezanskogo limana. Naukovyi arkhiv Odesskogo arkheologicheskogo muzeia, no. 69901.
Boltenko, M. F. 1950. Arkheologicheskie issledovaniia beregov Berezanskogo limana v 1949-50 gg. NA IA NANU, 1950/11.
Bondarenko, D. 2018. Zagalna kharakteristika antichnogo poselennya Viktorivka-I. Krayeznavstvo. Naukovij zhurnal. Kyiv;
Mikolayiv: SPD Rumyanczeva G.V., 1 (102), p. 135-142.
Bondarenko, D., Smirnov, O. 2020. Poselennya ta svyatilishhe antichnogo kompleksu Viktorivka-I. Arkheologichni doslidzhennya
v Ukrayini 2018 r. Kyiv: IA NAN Ukrayini, p. 119-121.
Bondarenko, D. V., Smirnov, O. I. 2019. Zolnik no. 1 Viktorivskogo svyatilishha: zagalna kharakteristika. I Vseukrayinskii
arkheologichnii ziizd: materiali roboti. Kiyiv: IA NAN Ukrayini, s. 313-325.
Vinogradov, Yu. A., Marchenko, K. K.1986. Antichnoe poselenie Luparevo 2. In: Kryzhiczkii, S. D. (ed.). Olviya i ee okruga. Kyiv,
p. 59-68.
Gavrilyuk, N. A. 2006. Lepnaya keramika i obshhie statisticheskie dannye keramicheskikh materialov. In: Rusiaeva, A. S. (ed.).
Drevneishii temenos Olvii Pontiiskoi. Simferopol, p. 191-197.
Gavrilyuk, N. O. 2007. Problema spivvidnoshennya ‛greczkogo’ ta ‛varvarskogo’ komponentiv materialnoyi kulturi (za materialami
lipnoyi keramiki poselennya na o. Berezan). Zapiski NTSh, Lviv, CCLIII, p. 335-352.
Gavrilyuk, N. A. 2012. Massovyi material, zonnaya stratigrafiya i kompleks arkhaicheskoi kukhonnoi keramiki uchastka YuZA v
Olvii. Kultury Stepnoi Evrazii i ikh vzaimodeistvie s drevnimi czivilizacziyami. Sankt-Peterburg, 1, p. 418-425.
Gavrilyuk, N. A. 2017. Lepnaya keramika rannikh kochevnikov Severnogo Prichernomorya (IX - pervoi poloviny VII vv. do n. e.).
Kyiv: Izdatel Oleg Filyuk.
Gavrilyuk, N. O. 2021. Keramichnyi kompleks Borysfena periodu rannoii arkhaiiky (za materialamy kolekczii V. V. Lapina).
EMINAK, 1 (33), p. 110-132.
Gavrilyuk, N. A., Ostroverkhov, A. S. 1978, Keramicheskii kompleks Yagorliczkogo poseleniya. Arkheologicheskie issledovaniya na
Ukraine v 1976-1977 gg. Tez. konf. IA AN USSR. Uzhgorod, p. 63-64
Gavrilyuk, N. A., Otreshko, V. M. 1982. Lepnaia keramika arkhaicheskogo poseleniia Bolshaia Chernomorka II. In: Terenozhkin,
A. I. (ed.). Drevnosti Stepnoi Skifii. Kyiv: Naukova dumka, s. 73-90.
Grakov, B. N. 1954. Kamenskoe gorodishhe na Nizhnem Dnepre. Materialy i issledovaniya po arkheologii SSSR (36).
Kaposhina, S. I. 1956. Iz istorii grecheskoi kolonizaczii Nizhnego Pobuzhya. Materialy i issledovaniya po arkheologii SSSR (50).
Kaposhina, S. I. 1949. Bugo-Dneprovskaya ekspedicziya 1949 g. Drevnee gorodishhe u sela Viktorovka Tiligulo-Berezanskogo
raiona Nikolaevskoi oblasti. Polevoi dnevnik. NA IA NAN Ukrayini, 1949/21.
Kryzhiczkii, S. D., Buiskikh, S. B., Otreshko, V. M. 1990. Antichnyie poseleniia Nizhnego Pobuzhia (Arkheologicheskaya karta).
Kyiv: Naukova dumka.
Marchenko, K. K. 1988. Varvary v sostave naseleniya Berezani i Olvii vo vtoroi polovine VII - pervoi polovine I v. do n. e. Leningrad:
Nauka.
Rudyk, F. 1957. Drevnee poselenie Viktorovka 1. Materialy po arkheologii Severnogo Prichernomorya, 1, p. 60-66
Smirnova, G. I., Vakhtina, M. Yu., Kashuba, M. T, Starkova, E. G. 2018. Gorodishhe Nemirov na reke Yuzhni Bug. Cankt-
Peterburg.
Chistov, D. E., Zuev, V. Yu., Ilina, Yu. I., Kasparov, A. K., Novoselova, N. Yu. 2012. Materialy Berezanskoi (Nizhnebugskoi)
antichnoi arkheologicheskoi ekspediczii (issledovanie na ostrove Berezan v 2005-2009 gg.), vol. 2. Sankt-Peterburg.
Berciu, D. 1957 Descoperirile getoce de la Cernavoda (1954) ȿi unele aspect ale încoputului formârili culturili Latène get0-dace la
Dunârea de los. MCA.
Gavrylyuk, N. O. 2010. Handmade pottery of the Lower City of Olbia (Sektor NGS) in the 6th century BC to the 4th Century AD.
In: Leipunskaia, N. A., Guldager, P., Bilde, Hojte, J., Krapivina, V. V., Kryzickii, S. D. (eds.). The Lower City of Olbia (Sektor
NGS) in the 6th century BC to the 4th Century AD. Aarhus, p. 325-335.
Niculiţă, Ion, Zanoci, Aurel, Arnăut, Tudor. 2008. Habitatul din millennium I a. Chr. in regiunea Nistrului (sitirile din zona Saharna.
Chiȿinau- 400p.
Zanoci, Aurel, Bâţ, Mihail. 2020. The challenge of social markers: archaeology of death and mortuary practices in early Iron Ages
in the Midle Dniester region. MOUSAIOS, Bužau, XXIII, p. 425-450.
|
| id | arheologia-com-ua-article-267 |
| institution | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| issn | 2616-499X |
| keywords_txt_mv | |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-08-07T01:04:08Z |
| publishDate | 2021 |
| publisher | Institute of Archaeology NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | arheologiacomua/27/faa99d3a46967ffe172f2ba06abe7127.pdf |
| spelling | arheologia-com-ua-article-2672021-09-27T17:06:11Z Handmade Pottery From the Late Archaic Complex of Viktorivka I Лепная посуда позднеархаического комплекса Викторовка I Лiпний посуд пiзньоархаїчного комплексу Вiкторiвка I Gavrylyuk, Nadia Bondarenko, Denys Viktorovka I, Borysthenes, Olbio, handmade pottery, Late Archaic period, ash pan 1 Викторовка I, Борисфен, Ольвия, лепная керамика, поздний архаический период, зольник 1 Вікторівка I, Борисфен, Ольвія, ліпний посуд, пізньоархїчний період, зольник 1 In the article a ceramic complex from the ashpit and other structures of the Late Archaic period from Viktorivka I, located on the Right bank of the Berezan estuary, is presented. The handmade pottery from the complex is considered on the background of all the household ceramics of the monument. By means of a comprehensive study of handmade pottery fragments and comparing it with materials from the neighboring Archaic sites (Borysthenes, Velyka Chornomorka II, Beikush, etc.), the authors show the handmade pottery of Viktorivka I archaeological complex. Mass material from the Late Archaic layers of the settlement complexes and the sanctuary of Viktorivka I allows determining those quantitative indicators that are chronological indicators for the Borysthenes suburb settlements. Ashpit No. 1 is the main object of study at the trench “Г” of Viktorivka I sanctuary. Its stratigraphy suggests that it was filled unevenly. Most of the finds are in the upper ash layer, which is dated from the second half of the 6th century to the end of the first third of the 5th century BC. The classification of the handmade pottery from the filling of ashpit No. 1 made it possible to distinguish the main types of handmade pottery: pots of two types (29 %); jar-shaped vessels of two types (16 %); cups (2 %); bowls of three types (8 %). The main feature of the ashpit No. 1 ceramic complex – a large number (46 %) of the vessels of small diameter bottoms with pre-bottom parts and walls. Most of them have soot residues on their inner surfaces. These visual characteristics and almost complete absence of lamp fragments put forward the suggestion that the bottoms of the vessels served as lamps. 4 % of handmade pottery of the ashpit No. 1 filling are small, poorly profiled jar-shaped vessels, which are rarely found among household pottery. One gets the impression that these two types of handmade vessels can be decisive in the study of ash pits. With a general assessment of the handmade pottery collection of the Viktorivka I complex, it is not difficult to notice that its overwhelming majority (pots with a bell, bottoms-lamps, cups, small jar-shaped vessels, bowls of two types) belong to the «Greek» genetic group by origin. Moreover, the assortment of handmade tableware from Viktorivka I complex is identical to the pottery of Borysthenes. The non-Greek group consists of ceramics, which has analogies among the dishes of the western neighbors of Borysthenes and its suburb area (jar-shaped vessels, bowls with ribs and cannelures). K. K. Marchenko named such pottery type as “Thracian” (Марченко 1988, с. 85). A wide range of modern analogies confirm such an opinion. Представлен керамический комплекс из зольника и других сооружений периода поздней архаики археологического комплекса Викторовка I, расположенного на правом берегу Березанского лимана. Лепная керамика из комплекса рассматривается на фоне всей бытовой керамики памятника. С помощью всестороннего изучения фрагментов лепной посуды и сравнения ее с материалами соседних архаических памятников (Борисфена, Большой Черноморки II, Бейкуша и др.) показать лепную посуду археологического комплекса Викторовка I. Массовый материал из позднеархаических слоев комплексов поселения и святилища Викторовка I позволил определить те количественные показатели, которые являются хронологическими индикаторами для поселений Березанской хоры. Зольник 1 является основным объектом исследования на участке «Г» святилища Викторовка I. Его стратиграфия позволяет утверждать, что заполнялся он неравномерно. Основная масса находок приходится на верхнем золистом слое, который датируется второй половиной VI — концом первой трети V в. до н. э. Классификация лепной посуды из заполнения зольника 1 позволила выделить основные виды и типы лепной посуды: горшки двух типов (29 %); банковидные сосуды двух типов (16 %); чашки (2,0 %); миски трех типов (8,0 %). Особенность набора лепной посуды из Зольника 1 — это большое количество (46 %) донышек небольшого диаметра с придонными частями стенок. На внутренних поверхностях большинства из них — остатки копоти. Эти визуальные характеристики и почти полное отсутствие в зольнике фрагментов светильников позволяют предположить, что донышки сосудов выполняли функцию светильников. 4,0 % лепной керамики заполнения зольника 1 составляют небольшие слабопрофилировнные баночные сосуды, которые редко встречаются среди бытовой лепной посуды. Создается впечатление, что эти два вида лепных сосудов могут быть определяющими при исследовании зольников. При общей оценке лепной коллекции комплекса Викторовка I, не трудно заметить, что его подавляющее большинство (горшки с раструбом, донышка-светильники, чашки, небольшие сосуды банковидной формы, миски двух типов) по происхождению относятся к «греческой» генетической группы. Более того, ассортимент лепной посуды с комплекса Викторовка I идентичен лепной посуде Борисфена. Негреческую группу составляет керамика, которая имеет аналогии среди посуды западных соседей Борисфена и его хоры (банковидные сосуды, миски с ребром и каннелюрами). К. К. Марченко называл такую посуду «фракийской» (Марченко 1988, с. 85). Широкий круг современных аналогий подтверждает это положение. Представлено керамічний комплекс із зольника 1 та інших споруд пізньоархаїчного часу археологічного комплексу Вікторівка (2012—2017 рр.). Використання всієї побутової (без фрагментів амфор) кераміки дозволило показати місце ліпного посуду в кухонній керамічній групі. Виявлено особливості керамічного заповнення зольника 1 та визначено дві генетичні групи у ліпній кераміці пам’ятки. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2021-06-14 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/267 10.15407/arheologia2021.02.115 Arheologia; No 2 (2021): Arheologia; 115-129 Археологія ; № 2 (2021): Arheologia; 115-129 Археология; № 2 (2021): Arheologia; 115-129 2616-499X 0235-3490 10.15407/10.15407/arheologia2021.02 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/267/245 |
| spellingShingle | Вікторівка I Борисфен Ольвія ліпний посуд пізньоархїчний період зольник 1 Gavrylyuk, Nadia Bondarenko, Denys Лiпний посуд пiзньоархаїчного комплексу Вiкторiвка I |
| title | Лiпний посуд пiзньоархаїчного комплексу Вiкторiвка I |
| title_alt | Handmade Pottery From the Late Archaic Complex of Viktorivka I Лепная посуда позднеархаического комплекса Викторовка I |
| title_full | Лiпний посуд пiзньоархаїчного комплексу Вiкторiвка I |
| title_fullStr | Лiпний посуд пiзньоархаїчного комплексу Вiкторiвка I |
| title_full_unstemmed | Лiпний посуд пiзньоархаїчного комплексу Вiкторiвка I |
| title_short | Лiпний посуд пiзньоархаїчного комплексу Вiкторiвка I |
| title_sort | лiпний посуд пiзньоархаїчного комплексу вiкторiвка i |
| topic | Вікторівка I Борисфен Ольвія ліпний посуд пізньоархїчний період зольник 1 |
| topic_facet | Viktorovka I Borysthenes Olbio handmade pottery Late Archaic period ash pan 1 Викторовка I Борисфен Ольвия лепная керамика поздний архаический период зольник 1 Вікторівка I Борисфен Ольвія ліпний посуд пізньоархїчний період зольник 1 |
| url | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/267 |
| work_keys_str_mv | AT gavrylyuknadia handmadepotteryfromthelatearchaiccomplexofviktorivkai AT bondarenkodenys handmadepotteryfromthelatearchaiccomplexofviktorivkai AT gavrylyuknadia lepnaâposudapozdnearhaičeskogokompleksaviktorovkai AT bondarenkodenys lepnaâposudapozdnearhaičeskogokompleksaviktorovkai AT gavrylyuknadia lipnijposudpiznʹoarhaíčnogokompleksuviktorivkai AT bondarenkodenys lipnijposudpiznʹoarhaíčnogokompleksuviktorivkai |