Зооморфнi зображення з трипiльських поселень етапу ВII Середнього Побужжя

Widely known in Trypillia archaeological culture various zoomorphic images clearly represent multisided spiritual world of farmers of Eneolithic period, in particular the spread of domestic animals cult. While retaining common features of zoomorphism throughout the whole range of Trypillia, from the...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Археологія
Datum:	2021
Heft:	3
Сторінки:	36-46
ISSN:	2616-499X
Автори та афіліації:	Serhii Husiev — PhD in History, Associate Professor, the Mykhailo Kotsiubynskyi Vinnytsia State Pedagogical University
1. Verfasser:	Husiev, Serhii
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2021
Schlagworte:	трипільська культура етапу ВІІ Середнє Побужжя поселення зооморфна пластика бовид/овид стилізація ритуал культ
Online Zugang:	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/271
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Chemistry, Physics and Technology of Surface
Завантажити файл:

Institution

Chemistry, Physics and Technology of Surface

_version_	1872824524519505920
author	Husiev, Serhii
author_facet	Husiev, Serhii
author_institution_txt_mv	[ { "author": "Serhii Husiev", "institution": "PhD in History, Associate Professor, the Mykhailo Kotsiubynskyi Vinnytsia State Pedagogical University", "orcid": "" } ]
author_sort	Husiev, Serhii
baseUrl_str	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai
collection	OJS
container_end_page	46
container_issue	3
container_start_page	36
container_title	Археологія
container_volume
datestamp_date	2021-09-27T17:07:57Z
description	Widely known in Trypillia archaeological culture various zoomorphic images clearly represent multisided spiritual world of farmers of Eneolithic period, in particular the spread of domestic animals cult. While retaining common features of zoomorphism throughout the whole range of Trypillia, from the early to later stages, there are certain distinctive features for each region and time of existence. Their study allows us to understand the peculiarities of formation and development of the animal image, manners and styles of its performance. It is important to study the embodiments of the animal image in various types of archaeological materials of Trypillia settlements of the Middle Buh River region at BII stage (plastics, pottery, dwelling models) and determine the territorial and temporal features in comparison with other areas of the Trypillia spread. At the settlements of Voroshylivka, Sosny, Selyshche, Nemyriv and Karolina, the most found plastic items are statuettes of domestic animals, which were made in realistic or stylistic manners. Small and medium-sized figurines, which are classified as bovidae/ovis, dominate here. They had paired legs, small horns and a tail. Sometimes an udder or a penis was imitated, indicating the sex of the animal (cow, bull). Of particular interest are the statuettes and zoomorphic bowls, which had cross holes in their coupled legs. It is possible that they were supplemented with wheels and used in rituals as movable figurines. Common are zoomorphic bowls on four legs with a horned head and a tail on rims, as well as peculiar oval or rectangular bowls on four legs, reminiscent of cattle feeding troughs. They were painted in a zoomorphic ornament, resembling the spine or fur of an animal. It is important to note that no “dog”, “deer” or “bird” ornaments, known in other regions of the Trypillia culture, have been found on the tableware of the Middle Buh local group. There are also zoomorphic features on the cooking ware. The pots had four legs on the bottoms, and small horned heads were stuck on the rims. The zoomorphism can be traced on a well-known dwelling model from Voroshylivka, where the roof timbers above the front and back walls are designed like the horns of a domestic animal. Considering that the model had four high legs, it is reasonable to assume that it could have been used in rituals honoring the dwelling and livestock. The comprehensive analysis of zoomorphic images from the settlements of the Trypillia BII stage of the Middle Buh local group showed some regional differences as well as general trends in the development of ideological views of the ancient agricultural population of the Right-Bank Ukraine. The image of animals, especially cattle, deeply penetrated into consciousness of the holders of Trypillia culture, and the cult of the horned bull became one of the leading in their ideology.
doi_str_mv	10.15407/arheologia2021.03.036
first_indexed	2026-08-07T01:04:08Z
format	Article
fulltext	НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ • ІНСТИТУТ АРХЕОЛОГІЇ НАН УКРАЇНИ НАУКОВИЙ ЖУРНАЛ – ЗАСНОВАНИЙ У 1947 р. ВИДАЄТЬСЯ ЩОКВАРТАЛЬНО КИЇВ 3  2021 АРХЕОЛОГIЯ Головний редактор Чабай В. П., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України Заступник головного редактора Толочко П. П., академiк НАН України, Iнститут археологiї НАН України Вiдповiдальний секретар ШЕВЧЕНКО Т. М., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України Редакцiйна колегiя БОЛТРИК Ю. В., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України Бороффка Н., доктор хаб., Нiмецький археологiчний iнститут, Нiмеччина БРАУНД Д., професор, доктор хаб., Унiверситет Екзетера, Великобританiя БРУЯКО I. В., доктор iсторичних наук, Одеський археологiчний музей НАН України БУЙСЬКИХ А. В., доктор iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України Гаврилюк Н. О., доктор iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України ДЖIНДЖАН Ф., професор, доктор хаб., почесний професор унiверситету Париж 1 Пантеон Сорбонна, Францiя ЗАЛIЗНЯК Л. Л., професор, доктор iсторичних наук, Нацiональний унiверситет «Києво-Могилянська академiя» IВАКIН В. Г., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України IВАНЧИК А. I., член-кореспондент РАН, Нацiональний центр наукових дослiджень, Францiя КАЙЗЕР Е., професор, доктор хаб., Вiльний унiверситет Берлiну, Нiмеччина КОРВIН-ПIОТРОВСЬКИЙ О. Г., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України Моця О. П., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України Отрощенко В. В., професор, доктор iсторичних наук, Нацiональний унiверситет «Києво-Могилянська академiя» ПЕТРАУСКАС О. В., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України ПОТЄХIНА I. Д., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України СКОРИЙ С. А., професор, доктор iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України ФОРНАСЬЄ Й., професор, доктор, Гете унiверситет Франкфурта-на-Майнi, Нiмеччина ХОХОРОВСКI Я., професор, доктор хаб., Iнститут археологiї Яґеллонського унiверситету, Польща NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE • INSTITUTE OF ARCHAEOLOGY NAS OF UKRAINE Research JOURNAL – Founded IN 1947 Frequency: QUARTERLY Editor-in-Chief CHABAI V. P., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine Deputy editor-in-Chief TOLOCHKO P. P., Academician of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine Executive Secretary SHEVCHENKO T. M., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine Editorial Board BOLTRYK Yu. V., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine BOROFFKA N., Professor, Dr hab., German Archaeological Institute, Germany BRAUND D., Professor, Dr hab., University of Exeter, Great Britain BRUIAKO I. V., DSc in History, Odesa Archaeological Museum of the NAS of Ukraine BUISKYKH A. V., DSc in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine CHOCHOROWSKI J., Professor, Dr hab., Institute of Archaeology of Jagiellonian University, Poland Djindjian F., Professor, Dr hab., Professor of the University of Paris 1 Pantheon Sorbonne, France GAVRYLYUK N. O., DSc in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine IVAKIN V. G., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine IVANCHIK A. I., Corresponding Member of the Russian Academy of Sciences, National Center for Scientific Research of France FORNASIER J., Professor, doctor, Goethe University Frankfurt am Main, Germany KAIZER E., Professor, DrHab, Free University of Berlin, Germany KORVIN-PIOTROVSKYI O. G., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine MOTSIA O. P., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine OTROSHCHENKO V. V., Professor, DSc in History, National University of Kyiv-Mohyla Academy PETRAUSKAS O. V., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine POTEKHINA I. D., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine SKORYI S. A., Professor, DSc in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine ZALIZNIAK L. L., Professor, DSc in History, National University of Kyiv-Mohyla Academy ARHEOLOGIA KYIV 3  2021 ЗМIСТ CONTENTS Articles ZALIZNIAK L. L. Final Palaeolithic of Zhytomyr Polissia ПОМБЕРГЕР Б. М., КОТОВА Н. C., ШТАД- ЛЕР П. Нові гіпотетичні музичні інструменти неоліту Європи HUSIEV S. O. Zoomorphic Images of the BII Stage Trypillia Settlements in the Middle Buh River Region PASHKEVYCH H. A., CHERNOVOL D. K. Finds of Lithospermum Nuts at archaeological sites in Ukraine KOZUBOVSKYI G. A. The «Plaiting» on the Lithuanian and Lithuanian-Rus Coins of the XIV Century Publication of Archaeological Material IVCHENKO A. V. Coins From the “Orient” Ex- cavation Site of the Olbian Necropolis KOZLENKO R. O. The Marble Bust of Mithras Tauroctone From Olbia AKSIONOV V. S. The Catacomb No. 74 of the Verkhnii Saltiv Main Burial Ground Статтi ЗАЛІЗНЯК Л. Л. Фінальний палеоліт Жито- 5 мирського Полісся POMBERGER B. M., KOTOVA N. S., STADLER P. 28 New Hypothesized Musical Instruments of the European Neolithic ГУСЄВ С. О. Зооморфні зображення з трипi- 36 льських поселень етапу ВII Середнього По- бужжя ПАШКЕВИЧ Г. О., ЧЕРНОВОЛ Д. К. Знахiдки 47 горiшкiв горобейника на пам’ятках України КОЗУБОВСЬКИЙ Г. А. «Плетiнка» на литов- 61 ських i литовсько-руських монетах ХIV ст. Публiкацiї археологiчного матерiалу IВЧЕНКО А. В. Монети розкопу «Орiєнт» 81 некрополя Ольвiї КОЗЛЕНКО Р. О. Мармуровий бюст Мiтри- 95 Тавроктона з Ольвiї АКСЬОНОВ В. С. Катакомба 74 Верхньо-Сал- 106 тiвського головного могильника До iсторiї стародавнього виробництва ГОРБАНЕНКО С. А., IЛЬКIВ М. В., МИХАЙ- 117 ЛИНА Л. П., РIДУШ Б. Т. Жорна з Ревного на Буковині ВОЛКОВ A. В. Косторiзна справа Кам’янської 130 Ciчi Хронiка Надiї Оксентiївнi Гаврилюк — 70 146 До ювілею Наталії Серафимівни Абашиної 147 Новi видання 149 To the History of Ancient Crafts Gorbanenko S. A., ILKIV M. V., MYKHAI- LYNA L. P., RIDUSH B. T. Millstones From Revne at Bukovyna VOLKOV A. V. Bone Carving of the Kamianka Sich News Review Nadiia Oksentiivna Gavrylyuk is 70 To the Anniversary of Nataliia Serafymivna Abashyna New publications ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 336 * ГУСЄВ Сергій Олексійович — кандидат історич- них наук, доцент, Вінницький державний педаго- гічний університет імені Михайла Коцюбинського, ORCID 0000-0002-0766-2635, serhii.husev@vspu.edu.ua © С. О. Гусєв * 2021 ЗООМОРФНi ЗОБРАЖЕНня З ТРИПiЛЬСЬКИХ ПОСЕЛЕНЬ ЕТАПУ Вii СЕРЕДНЬОГО ПОБУЖЖЯ УДК [903.23:738.6](282.247.318-197.4)“636” https://doi.org/10.15407/arheologia2021.03.036 Статтю присвячено комплексному аналізу зооморфних зображень із трипільських пам’яток етапу ВІІ Серед- нього Побужжя та встановленню їхніх особливостей. Подано детальний опис зооморфної пластики, моделей жител і посуду, яким притаманні риси тварин. Розгля- нуто можливі варіанти використання зооморфних зо- бражень у трипільській обрядовості. К л ю ч о в і с л о в а: трипільська культура етапу ВІІ, Се- реднє Побужжя, поселення, зооморфна пластика, бовид/ овид, стилізація, ритуал, культ. Різноманітні зооморфні зображення в трипіль- ській культурі відомі досить широко. Разом з антропоморфними статуетками, моделями жител, вівтарями, амулетами та ін. предметами сакрального характеру вони засвідчують бага- тогранність духовного світу землеробів доби енеоліту, зокрема широку розповсюдженість культу тварин (переважно домашніх) у різних іпостасях. Cпільні риси проявів зооморфізму зберігаються в усьому ареалі поширення Три- пілля від раннього до найпізнішого етапів. Для кожного регіону й часу свого існування при- таманні певні самобутні риси, детальне дослі- дження яких дозволяє глибше проникнути в специфіку формування та розвитку образу тва- рини, манер і стилів його втілення. Питанню зооморфних зображень у трипіль- ській культурі присвячено чимало наукових праць. Найширше вивчалися фігурки тварин (К. К. Маєвський, С. М. Бібіков, Т. О. Попо- ва, Е. Ф. Патокова, М. А. Пелещишин, В. І. Ба- лабіна, Н. Б. Бурдо) та малюнки на посуді (С. М. Бібіков, В. Г. Збенович). Ми ставимо собі за мету комплексно дослідити втілення образу тварини в різнотипних археологічних матеріа- лах трипільських поселень етапу ВІІ Середньо- го Побужжя (пластика, посуд, моделі жител), встановити регіональні й часові особливості в порівнянні з іншими ареалами поширення трипільської культури та визначити їх можливе застосування в культовій обрядовості. Під час досліджень пам’яток етапу ВІІ Три- пілля середньобузької локальної групи виявле- но значну кількість керамічних виробів із зоо- морфними рисами. Передусім це власне фігур- ні зображення тварин, виліплені в реалістичній або стилізованій манерах, а також посуд зоо- морфного стилю й моделі жител, в оформленні яких наявні елементи теріоморфності. Найбільшу колекцію зооморфної пластики зібрано під час розкопок поселення етапу ВІІ Ворошилівка (пам’ятка розташована на пра- вому березі Південного Бугу). Усього тут на- лічується 55 цілих та фрагментованих фігу- рок, знайдених поблизу наземних жител, у землянці та декількох заглибленнях. Загалом, ворошилівські статуетки можна класифікува- ти як бовиди/овиди (Балабина 1990, с. 6—8), що морфологічно нагадують велику або дріб- ну рогату худобу. Вони невеликі за розмірами, виготовлені з добре вимішаної глини з доміш- ками піску, випалені посередньо. Голівки схе- матичні, посаджені на масивні приплеснуті з боків тулуби практично без шиї. У більшості випадків серпоподібні ріжки (рис. 1: 26) спря- мовані вперед і догори. Подекуди невеликими защіпами імітовано вуха (рис. 1: 3, 27). Хвіст конусоподібний, відтягнутий назад і донизу (рис. 1: 3, 6, 9, 18, 24). Деякі фігурки мають вим’я чи пеніс, що вказують на стать великої рогатої худоби (корова, бик) (рис. 1: 3, 9, 17). Лише один фрагмент статуетки з масивною опущеною донизу мордою та ріжками, спря- мованими вперед і донизу, більше нагадує вів цю (овид) (рис. 1: 30). Особливістю зооморфних зображень із Во- рошилівки, як і з інших поселень середньо- бузької локальної групи, є те, що передні й за- дні ніжки в усіх фігурках спарені. Трапляються випадки, коли передня пара значно довша за задню (рис. 1: 3, 4, 13, 16, 18). В окремих ста- туетках низ кінцівок має розширення, певно, для кращої стійкості фігурки (рис. 1: 3, 4), або ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 3 37 поперечні наскрізні отвори (рис. 1: 15), про які йтиметься нижче. Цікавою знахідкою у Воро- шилівці є невелика стилізована фігурка твари- ни, верхня частина якої оформлена так, ніби давній майстер відкусив зубами зайві шматки глини вздовж хребта (рис. 1: 20). На поселенні Сосни, що на р. Згар (пра- ва притока Південного Бугу), під час розкопок Рис. 1. Зооморфна пластика, Ворошилівка Fig. 1. Zoomorphic plastics, Voroshylivka 1 4 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 5 6 7 2 3 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 338 Рис. 2. Зооморфна пластика: Сосни (1, 2, 17, 18); Немирів (3—10, 15); Кароліна (11, 14); Ворошилівка (12, 13, 16, 19) Fig. 2. Zoomorphic plastics: Sosny (1, 2, 17, 18); Nemyriv (3—10, 15); Karolina (11, 14); Voroshylivka (12, 13, 16, 19) 9 8 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 1 4 5 6 7 2 3 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 3 39 землянки 2 зооморфних фігурок знайдено лише дві. Вони дуже схожі на статуетки з Ворошилів- ки і також можуть бути класифіковані як бови- ди/овиди. Перша скульптурка зображує бика з масивною головою, короткою дужою шиєю без підгрудка, неширокою ввігнутою спиною, при- плеснутими боками й конусоподібним хвос- том. Ледь помітний виступ між спареними но- гами позначає чоловічу стать тварини (бик) (рис. 2: 1). Другий фрагмент належав статуетці з нехарактерно опуклим тулубом і спареними за- дніми ногами (рис. 2: 2). Головною відмінністю обох фігурок із Сосон є те, що вони виготовля- лися з керамічного тіста, притаманного кухон- ному посуду. Схожий випадок відомий у Поли- вановому Яру ІІІ, де кухонна гончарна глина, з якої виконані фігурки, містила значні домішки крупного шамоту (Попова 1970, с. 9). У сосон- ських статуетках шамоту дуже мало, натомість багато домішок жорстви. Дещо пізнішим у часі відносно пам’яток ворошилівського типу в середньобузькій ло- кальній групі є поселення поблизу Немиро- ва (Південний Буг). Виявлена тут зооморфна пластика не має принципових морфологічних відмінностей і є цілком типовою для культур- ного масиву етапу ВІІ в Середньому Побужжі. Збірка (близько 10 екз.) представлена переваж- но уламками фігурок бовидів/овидів, виготов- лених із відмуленої глини з домішками піску й шамоту. Якість випалу посередня. Відзначи- мо ще більше, ніж у Ворошилівці, переважання невеликих, навіть мініатюрних за розміром фі- гурок, які були досить схематичні, без деталь- ного пропрацювання окремих частин тварини (рис. 2: 3—5, 7). У колекції трипільських матері- алів із Немирова обліковується фрагмент украй рідкісної зооморфної скульптурки з роздвоє- ною передньою парою ніг і неприродно видов женою шиєю (рис. 2: 6). Такі прийоми ліплен- ня зовсім не характерні для фігурок етапу ВІІ Середнього Побужжя. Припускаємо, що стату- етка була знайдена не на «замчиську» (Вали або Малі Вали, розкопки С. С. Гамченка 1909 р.), а в іншій частині відомого великого городища скіфського часу — на пагорбі в уроч. Могилки (розкопки М. І. Артамонова 1946—1948 рр.), де є ще одне трипільське поселення, але більш пізнього етапу СІ (Гусєв 1995a). Ретельний аналіз зооморфної пластики по- селень середньобузької локальної групи ви- явив певну закономірність: що менші за роз- міром фігурки, то схематичніше вони пере- дають риси тварини. І навпаки, що більші скульптурки, то ретельніше вони виліплюва- лася (щоправда, й більше пошкоджені). Крім того, не зафіксовано (не збереглося?) зоо- морфних статуеток із додатковою графічною або пластичною декорацією, що відомі на ба- гатьох синхронних поселеннях з інших регіо- нів. Можливо, саме тому нам не вдалося впев- нено ідентифікувати жодного скульптурного зображення з іншими тваринами (свиня, со- бака, ведмідь, олень, птах), окрім як із домаш- ньою рогатою худобою. Тут доречно згадати, що ще в середині 1950-х рр. П. І. Хавлюк під час розвідок на поселенні етапу ВІІ Вербівка І, що на р. Соб (ліва притока Південного Бугу), у ямі, на глибині 1,65 м від денної поверхні вия- вив п’ять зооморфних фігурок незвичної кон- фігурації. Вони мали висоту від 3,3 до 4,2 см, злегка опуклий тулуб, що розширювався дони- зу для кращої стійкості. Зверху виліплювалася голова з вухами й гострим носом-защіпом. Очі позначені проколами. На спину однієї з фігу- рок вздовж хребта був приліплений невеликий округлий пружок, а ще одна фігурка зберегла сліди розпису чорною фарбою. Автор знахід- ки пов’язав ці статуетки з пластичними зобра- женнями птаха, схожого на пугача (Хавлюк 1959). Під час досліджень синхронних Вербів- ці І поселень південнобузького басейну нічого подібного не знайдено. Аналогію, мабуть єди- ну, знайдено на поселенні Вільшана 1 у Канів- ському Подніпров’ї (Овчинников 2018, с. 97, рис. 4: 2). Практично відсутні аналогії й на ін- ших територіях Трипілля. Ці фігурки, на нашу думку, доцільно було б порівняти з глиняними зооморфними конусами з Коновки (Шмаглій, Рижов, Дудкін 1985, с. 46). Таким чином, для зооморфної пластики поселень етапу ВІІ середньобузької локальної групи характерні стилізовані зображення неве- ликих за розміром приплеснутих із боків фігу- рок домашніх тварин (бик, вівця) на спарених ногах, без додаткового декорування. Передня пара ніг була дещо довшою за задню і мала не- значне розширення донизу, що вказує на за- стосування їх стоячими. Тепер опишемо посуд та деякі інші вироби з рисами тварин. У цій категорії знахідок най- більш розповсюдженими є миски на чотирьох ніжках із рогатою головою й хвостом на вінцях. Із названих трьох зооморфних атрибутів (ноги, голова, хвіст) на мисках із поселень середньо- бузької локальної групи можуть бути наявні два або й один елемент. Вони виготовлялися з характерної для столового посуду кераміч- ної маси, добре випалювалися й технологічно мало чим відрізнялися від звичайних сферич- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 340 Рис. 3. Зооморфні зображення: Ворошилівка (1—5, 10); Немирів (6, 8, 9, 11, 13); Селище (7, 12) Fig. 3. Zoomorphic images: Voroshylivka (1—5, 10); Nemyriv (6, 8, 9, 11, 13); Selyshche (7, 12) 9 8 10 11 12 13 1 4 5 6 7 2 3 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 3 41 них або сферо-конічних мисок. Водночас існу- ють винятки. У Соснах, наприклад, якісно ви- готовлена середнього розміру миска на вінцях мала невелику голову бика з наскрізним попе- речним отвором у морді. Роги відламані. Ціка- во, що ніжки (відбиті) кріпилися не безпосе- редньо до денця, а до своєрідного циліндрич- ного потовщення (рис. 2: 17). Різноманітні зооморфні миски знайдено у Ворошилівці. Це і товстостінні масивні сферо- конічні посудини на чотирьох ніжках із мініа- тюрними головами, прикріпленими перпенди- кулярно до краю вінець (рис. 3: 4, 10); і миски середнього розміру без ніжок, але з голівкою на витягнутій шиї, що нагадує ручку черпа- ка (рис. 2: 13, 16); і великі миски з пласкими голівками, які вертикально «виростають» із вінець (рис. 2: 19). Подібні на ці миски є й у Соснах (рис. 2: 18). Схожі навіть у деталях зо- оморфні посудини відомі з поселень сусідніх володимирівської (Пассек 1949, с. 106, рис. 61: 8) та томашівсько-сушківської (Круц, Рижов 1985, с. 48, рис. 2) груп. Однак на поселеннях середньобузької локальної групи поки що не знайдено зооморфних мисок із повздовжньою діаметральною перегородкою всередині, які характерні для дещо пізніших пам’яток ета- пу СІ типу Чечельника в Побужжі (Косаків- ський 1993, с. 106, рис. 7: 5) чи типу Гребенів у Подніпров’ї (Цвек, Мовчан 2009, с. 278—279, рис. 5: 7). Зауважимо, що в таких мисках роги тварини спрямовані найчастіше назад, а не вперед і догори, як переважно траплялося. Не знайдені також зооморфні миски з двома голо- вами, що імітують парну транспортну упряж- ку. Вони добре відомі, скажімо, на поселеннях розвинутого Трипілля Буго-Дніпровського межиріччя. До ритуального посуду, пов’язаного, на нашу думку, з культом домашніх тварин, варто долучити досить специфічні овальні, подекуди навіть прямокутні в плані миски на чотирьох ніжках або без них із видовженими пласки- ми в поперечній частині вінцями. Їх знайде- но у Ворошилівці, Селищі та Немирові (рис. 3: 5, 6, 7). Подібні вироби присутні переважно у керамічних комплексах поселень етапу ВІІ за- хідного ареалу Трипілля (Раковець (Черныш 1982, с. 296, табл. LXXVI: 86), Бодаки (Ска- кун, Старкова 2003, с. 152, рис. 3: 3), Полива- нів Яр І 1 (Попова 2003, с. 150, рис. 94: 4)). Зо- вні вони дуже нагадують відомий з етнографії дерев’яний посуд для приготування їжі (ноч- ви) або для годівлі худоби (корита) (Зеленин 1991, с. 139—140). Цілком можливо, що три- пільці використовували такі коритця в ритуа- лах «годівлі худоби». Складно визначити форму столових посу- дин з Кароліни (рис. 2: 14) та Немирова (рис. 2: 15), де голова бика приліплена не до зрізу ві- нець, а посередині стінки. Навряд чи це були звичайні миски. Характер вигину черепка і спосіб кріплення до нього голови вказує на те, що посудина була значно глибшою за миску та нагадувала широкогорлий горщик. Аналогії цим керамічним фрагментам знаходимо зно- ву ж таки в Бодаках (Скакун, Старкова 2003, с. 152, рис. 3: 2) та Поливановому Яру (Попова 1970, с. 11, рис. 2: 5б). Принагідно згадаємо розпис столової кера- міки у зооморфному стилі — смугастим візе- рунком. Найчастіше він практикувався на зви- чайних сферичних або сферо-конічних мис- ках. Хоч вони не мають голів, хвостів, ніг, але прикрашені зсередини «зеброю», натякаю- чи на хребет, ребра чи шерсть тварини (рис. 3: 1—3). У такому ж стилі нанесений декор на зооморфних мисках із Володимирівки (Пассек 1949, с. 106, рис. 61: 3), Глибочка (Круц, Ри- жов 1985, с. 51, рис. 3: 3), Криничок (Гамчен- ко 1926, с. 42, рис. 11). Цікаво, що на поселен- нях етапу ВІІ Середнього Побужжя «зеброю» ще розписувалися шоломоподібні покришки й деякі антропоморфні статуетки. За межами регіону аналогічний розпис наявний і безпосе- редньо на зооморфних статуетках — фігурках Рис. 4. Модель житла, Ворошилівка Fig. 4. The dwelling model, Voroshylivka ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 342 биків (Бурдо 2004, с. 350) або птахів (Балабина 1998, с. 198). На столовому посуді з пам’яток середньо- бузької локальної групи не знайдено чітких мальованих зображень тварин у вигляді «со- бак», «оленів», «птахів». Цей факт може мати територіально-хронологічне пояснення. Варто погодитися з думкою С. М. Рижова, що вплив «петренських» розписних традицій, де відомі орнаменти з характерними зооморфними зо- браженнями, виконаними в стилі монохром- ного або біхромного малюнка, в Середньому Побужжі помітно проявився лише наприкінці етапу ВІІ — на початку етапу СІ Трипілля (Ри- жов 2003). Однак на двох фрагментах столово- го розписного посуду з Немирова (рис. 3: 11) та Селища (рис. 3: 12) зображення дуже схожі на перші теріоморфні малюнки, які, на дум- ку С. М. Бібікова, зародилися в трипільській орнаментиці саме на етапі ВІІ (Бібіков 1989). Далеко не рідкісними на поселеннях ета- пу ВІІ розвинутого Трипілля Середнього По- бужжя є кухонний посуд, декорований у зоо- морфному стилі. Широкогорлі горщики часто мали чотири конусоподібні ніжки, а на вінцях кріпилися невеликі голови-наліпи, такі самі, як і у зооморфних статуеток. Під вінцями чи на плічках пружковими наліпами могли зобра- жуватися крислаті роги бика (букранії) (рис. 3: 8). Як і у випадку зі столовими мисками, на Південному Бузі не помічений кухонний по- суд із парою голів биків, відомих, наприклад, на дністровському поселенні Сороки-Озеро (Черныш 1970,с. 81, рис. 22: 1). Унікальним є випадок у Немирові, коли на плічках кухонного горщика розмістили не букранії, а наліпи, що чимось нагадують роз- пластану тушу тварини без голови чи розтяг- нуту шкіру (рис. 3: 9, 13). Досить схожі плас- тичні вироби, але вже як самостійні зооморф- ні фігурки знайдено на деяких пізніх (етап СІІ) трипільських поселеннях лісової части- ни України (Паволоч (Макаревич 1952, с. 101, табл. ІІ: 3), Козаровичі (Круц 1977, с. 132, рис. 58: 1) та ін.). Якщо окремим столовим посудинам (мис- кам) зооморфізм надавався за допомогою роз- писного «зебрового» орнаменту, то на кухон- них горщиках, на нашу думку, цю роль могли виконувати спеціальні технологічні розчо- си по вологій поверхні стінок. Характерний для кухонної кераміки сірий колір, рифлений горщик-тулуб із головою й ногами, гадаємо, справляв візуальне враження про посудину як про домашню тварину. У цілому, не викликає сумніву, що трипіль- ський столовий та кухонний посуд із зооморф- ними ознаками мав глибокий сакральний зміст і відображав високорозвинений культ домаш- ньої худоби (бика, вола) як іпостасі надпри- родного, божественного чоловічого (варіант корови — жіночого) начала. Тепер ще про одну культову особливість де- яких зооморфних пластичних зображень. Сво- го часу нашу увагу привернули статуетки, мис- ки, інші вироби з поселень середньобузької локальної групи (Ворошилівка, Немирів, Ка- роліна) та низка інших пам’яток трипільської культури (Володимирівка, Піщана, Кошилів- ці), у яких у нижній частині спарених ніг про- колювалися поперечні наскрізні отвори. Вра- ховуючи знахідки у комплексах невеликих глиняних коліщат, а також аналогії з інших ранньоземлеробських культур Старого й Ново- го Світу, ми тоді попередньо запропонували їх реконструювати як статуетки й миски-возики на колесах (Гусєв 1995b; Гусев 1998). Кількість таких зооморфних фігурок за останні десяти- ліття зросла завдяки новим цікавим знахідкам (Косаківський, Рудь 2009, с. 342, рис. 5: 5) і пу- блікаціям археологічних зібрань (ред. Клочко 2004, с. 64, рис. 34). Ми поки що не знаходимо кращого пояснення отворам у ніжках статуе ток як втулок для дерев’яних осей, на які на- саджувалися глиняні коліщата, а отвори у мор- ді призначалися для мотузочка, за допомогою якого фігурку могли тягти. Якщо наші припу- щення правильні, то деякі зооморфні фігурки чи миски-візки виконували свою магічну роль не лише статично, а й у русі. Зооморфізм притаманний багатьом три- пільським моделям жител. Риси домашньої тварини виразно простежуються на відомо- му будиночку з Ворошилівки, де продовження крокв покрівлі над фасадною й тильною стін- ками оформлено у вигляді рогів великої рога- тої худоби (рис. 4). Четверо високих із потов- щенням у середній частині ніжок пари букра- ній над дахом — усе це дуже нагадує тварину. Цілком імовірно, що ворошилівська модель могла використовуватися у спільних ритуалах культу житла та культу домашньої худоби. Крім Ворошилівки, букранії більш-менш помітні на моделях жител відкритого й закри- того типів із Тимково (Бурдо 1989, с. 22, рис. 8: 12; с. 25—26), Коновки (Шмаглий, Рыжов, Шумова 1978, с. 10, табл. XIV; XV), Розсохуват- ки (ред. Телегін 1971, с. 192), можливо, Черка- сового Саду ІІ (Полищук 1989, с. 47, рис. 16: 9). Близькі Трипіллю енеолітичні культури Ру- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 3 43 мунії (Гумельниця (Dumitrescu 1968), Куку- тені (Думитреску 1984)) та Угорщини (Кереш (Kalicz 1970) також мають чимало моделей бу- дівель із зооморфними рисами. Якщо взяти до уваги знані неолітичні святилища із зобра- женнями тварин Чатал-Гююка (Південна Ту- реччина) (Mellaart 1967), знахідки захоронень цілих черепів бика чи тура під підлогою три- пільських жител (Збенович 1980, с. 153), не ви- кликає сумніву поєднання культової суті бу- дівлі й домашньої тварини. Важливо, що це відбулося в період поширення відтворюваль- ного господарства, коли такі життєвизначальні чинники, як велика рогата худоба й стаціонар- не житло, у свідомості первісної людини спле- лися в узагальнений священний образ. Одним із його втілень стали керамічні моделі жител зооморфного стилю. Трипіллєзнавча література за невеликим винятком описує зооморфні статуетки, посуд, інші вироби дещо порізно, залежно від підходу до типологічної класифікації та послідовнос- ті викладу археологічного матеріалу. Вартою уваги є спроба В. І. Балабіної поєднати плас- тику й кераміку як єдиний прояв ранньоземле- робського образного відображення (Балабина 1997). Чимало дослідників давно відзначали, що образ тварини, особливо домашньої худо- би, глибоко увійшов у свідомість носіїв три- пільської культури, а культ рогатого бика став одним із провідних в їхній ідеології. Пов’язана з чоловічим началом іпостась бика посіла чіль- не місце в моліннях про силу, багатство, добро- бут, господарський достаток. Існує думка й про космогонію образу трипільського бика (Бурдо 2004, с. 396—398). Поряд із образом бика як чоловічого символа в трипільській зоопласти- ці часто зустрічається священна корова-жінка (Балабина 1998, с. 221—222). Ми спробували комплексно проаналізувати зооморфні фігурні зображення етапу ВІІ окре- мої середньобузької локальної групи, шукаю- чи спільні та відмінні риси як між поселення- ми всередині групи, так і порівняно з іншими регіонами поширення трипільської культури. З урахуванням деяких територіальних і часо- вих відмінностей зооморфні пластичні зобра- ження розвинутого Трипілля Середнього По- бужжя повністю відображають концептуаль- ні тенденції в розвитку ідеологічних поглядів давнього землеробського населення Правобе- режної України, доповнюючи їх певною своє- рідністю скульптурного виконання та особли- востями ритуального застосування. Балабина, В. И. 1990. Зооморфная пластика культуры Триполье: Автореферат диссертации, канд. ист. наук. Ин- ститут археологии АН СССР. Балабина, В. И. 1997. Фигурки животных и их символика на сосудах как отражение одной из знаковых систем древ- них земледельцев Европы. Российская археология, 2, с. 29-34. Балабина, В. И. 1998. Фигурки животных в пластике Кукутени-Триполья. Москва: Наука. Бібіков, С. М. 1989. Теріоморфні зображення в орна- ментиці Трипілля (трипільський «звіриний стиль»). Архе- ологія, 2, с. 6-11. Бурдо, Н. Б. 1989. Александровская группа раннетри- польских памятников. В: Патокова, Э. Ф. и др. Памятни- ки трипольской культуры в Северо-Западном Причерномо- рье. Киев: Наукова думка, с. 5-29. Бурдо, Н. Б. 2004. Сакральний світ трипільської циві- лізації. В: Відейко, М. Ю. (ред.). Енциклопедія трипільської цивілізації. Т. 1. Київ: [б. в.], с. 344-419. Гамченко, С. 1926. Спостереження над даними до- слідів Трипільської культури 1909—1913 рр. В: Козлов- ська, В., Курінний, П. (ред.). Трипільська культура на Україні. І. Київ: Друкарня УАН, с. 31-42. Гусєв, С. О. 1995a. Трипільські поселення поблизу Немирова. Археологія, 3, с. 73-80. Гусєв, С. О. 1995b. До питання про колесо в трипіль- ській культурі. Археологія, 1, с. 69-74. Гусев, С. А. 1998. К вопросу о транспортных средствах трипольской культуры. Российская археология, 1, с. 15-28. Думитреску, В. 1984. Искусство культуры Кукутень. Румынская литература, 9, с. 34-61. Збенович, В. Г. 1980. Поселение Бернашевка на Дне- стре. (К происхождению трипольской культуры). Киев: Наукова думка. Зеленин, Д. К. 1991. Восточнославянская этнография. Москва: Наука. Главная редакция восточной литературы. Клочко, В. І. (ред.). 2004. Колекція предметів старови- ни родини Платонових і Тарут. Каталог. Київ: ТОВ «Ук- рполіграфмедіа». Косаківський, В. А. 1993. Пізньотрипільське поселен- ня Чечельник на Побужжі. В: Косаківський, В. А. (ред.). Подільська старовина. Вінниця: (б. в.), с. 97-108. Косаківський, В. А., Рудь, В. С. 2009. Дослідження житла трипільської культури на поселенні в с. Буша. В: Васильев, С. А., Кулаковская Л. В. (ред.). С. Н. Бибиков и первобытная археология: материалы международной нау- чной конференции, посвященной 100-летию со дня рождения С. Н. Бибикова. Санкт-Петербург, с. 336-343. Круц, В. А. 1977. Позднетрипольские памятники Сред- него Поднепровья. Киев: Наукова думка. Круц, В. О., Рижов, С. М. 1985. Фази розвитку пам’яток томашівсько-сушківської групи. Археологія, 51, с. 45-56. Макаревич, М. Л. 1952. Трипільське поселення біля с. Паволочі. Археологічні пам’ятки, 4, с. 96-103. Овчинников, Е. В. 2018. Пластика з трипільських по- селень Канівського Подніпров’я: нові надходження. Ар- хеологія і давня історія України, 3 (28), с. 93-108. Пассек, Т. С. 1949. Периодизация трипольских посе- лений. Материалы и исследования по археологии СССР, 10. Полищук, Л. Ю. 1989. Памятники развитого Три- полья. В: Патокова, Э. Ф. и др. Памятники трипольской культуры в Северо-Западном Причерноморье. Киев: Науко- ва думка, с. 30-49. Попова, Т. А. 1970. Зооморфная пластика триполь- ского поселения Поливанов Яр. Краткие сообщения Ин- ститута археологии, 123, с. 8-14. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 344 С. А. Гусев Кандидат исторических наук, доцент, Винницкий государственный педагогический университет имени Михаила Коцюбинского ЗООМРФНЫе ИЗОБРАЖЕНИя ТРИПОЛЬСКИХ ПОСЕЛЕНИЙ ЭТАПА ВІІ СРЕДНЕГО ПОБУЖЬЯ Широко известные в трипольской археологической культуре разнообразные зооморфные изображения ярко представляют многогранный духовный мир земледельцев эпохи энеолита, в частности распространение культа домашних животных. Сохраняя общие черты зооморфизма во всём ареале распространения Триполья от ранних до позднейших этапов, для каждого региона и своего времени существования присущи определённые самобытные черты. Их изучение позволяет понять особенности формирования и развития образа животного, манеры и стили его исполнения. Представляется важным комплексное изучение воплощений образа животного в разнотипных археологичес- ких материалах трипольских поселений этапа ВII Среднего Побужья (пластика, посуда, модели жилищ) и опреде ление территориально-временных особенностей по сравнению с другими ареалами распространения Триполья. На поселениях Ворошиловка, Сосны, Селище, Немиров, Каролина больше всего найдено статуэток домашних животных, которые изготовлялись в реалистичной или стилистической манерах. Здесь доминируют фигурки малых и средних размеров, которые классифицированы как бовиды/овиды. Они имели спаренные ноги, небольшие рога и хвост. Иногда сымитированы вымя или пенис, что указывает на пол животного (корова, бык). Особое внимание привлекают статуэтки и зооморфные миски, в спаренных ножках которых имелись поперечные отверстия-втулки. Возможно, они дополнялись колёсиками и использовались в обрядах как подвижные фигурки. Распространёнными являются зооморфные миски на четырёх ножках с рогатой головкой и хвостом на вен- чиках, а также своеобразные овальные или прямоугольные миски на четырёх ножках, напоминающие корыта для кормления скота. Они расписывались орнаментом в зооморфном стиле, напоминающем позвоночник или шерсть животного. Важно отметить, что на столовых сосудах из поселений среднебугской локальной группы не найдено рисунков «собак», «оленей», «птиц», известных в других регионах Триполья. Зооморфные черты при- сутствуют и на кухонной керамике. Горшки имели четыре ножки на донышках, а на венчиках налеплялись не- большие рогатые головки. Зооморфизм прослеживается на известной модели жилища из Ворошиловки, где стропила крыши над фасад- ной и тыльной стенами оформлены в виде рогов домашнего животного. Если учесть, что модель имела четыре высоких ножки, правомерно предположить, что она могла использоваться в ритуалах чествования жилища и до- машнего скота. Комплексный анализ зооморфных изображений из поселений этапа ВII Триполья среднебугской локальной группы показал как некоторые региональные отличия, так и общие тенденции в развитии идеологических взгля- дов древнего земледельческого населения Правобережной Украины. Образ животного, особенно домашнего ско- та, глубоко проник в сознание носителей трипольской культуры, а культ рогатого быка стал одним из ведущих в их идеологии. К л ю ч е в ы е с л о в а: зооморфная пластика, бовид/овид, стилизация, образ, ритуал, культ, Среднее Побужье. Попова, Т. А. 2003. Многослойное поселение Полива- нов Яр. К эволюции трипольской культуры в Среднем Подне- стровье. Санкт-Петербург: МАЭ РАН. Рижов, С. М. 2003. Трипільські пам’ятки петренської локальної групи Поділля. В: Корвін-Піотровський, О. Г. (ред.). Трипільські поселення-гіганти: Матеріали міжна- родної конференції. Київ: Корвін-Пресс, с. 140-145. Скакун, Н. Н., Старкова, Е. Г. 2003. Особенности ке- рамического комплекса трипольского поселения Бо- даки. В: Корвін-Піотровський, О. Г. (ред.). Трипільські поселення-гіганти: Матеріали міжнародної конференції. Киев: Корвін-Пресс, с. 148-160. Телегін, Д. Я. (ред.). 1971. Археологія Української РСР. Т. І. Київ: Наукова думка. Хавлюк, П. И. 1959. Новые данные о культовых изо- бражениях в Триполье. Советская археология, 3, с. 206-208. Цвек, Е. В., Мовчан, И. И. 2009. Гребени на Дне- пре — поселение трипольской общности (исследователи и проблемы). В: Васильев, С. А., Кулаковская, Л. В. (ред.). С. Н. Бибиков и первобытная археология: материалы меж- дународной научной конференции, посвященной 100-летию со дня рождения С. Н. Бибикова. Санкт-Петербург, с. 277-288. Черныш, Е. К. 1970. Трипольское поселение Сороки- Озеро. Краткие сообщения Института археологии, 123, с. 77-83. Черныш, Е. К. 1982. Энеолит Правобережной Украины и Молдавии. В: Массон, В. М., Мерперт, Н. Я. (ред.). Археология СССР с древнейших времен до средневеко- вья. Т. 4: Энеолит СССР. Москва: Наука, с. 166-320. Шмаглий, Н. М., Рыжов, С. Н., Шумова, В. А. 1978. Отчёт о раскопках трипольского поселения у с. Конов- ка, ур. Пуцита (Кельменецкого района Черновицкой обл. в 1978 г.). Науковий архів Інституту археології НАН Украї- ни, фонд експедицій, 1978/30с. Шмаглій, М. М., Рижов, С. М., Дудкін, В. П. 1985. Три- пільське поселення Коновка в Середньому Подністров’ї. Археологія, 52, с. 42-52. Dumitrescu, H. 1968. Unmodéle de sanctnaire dé couvert dans la station éneolithique de Cǎscioarele. Dacia, 12, p. 387-394. Kalicz, N. 1970. Clay Gods: The Neolithic Period and Copper Age in Hungary. Budapest: Corvina Press, 1970. Mellaart, J. 1967. Çatal Hüyük. A Neolithic Town in Anatolia. London: Thames & Hudson. Надійшла 12.04.2021 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 3 45 Serhii O. Husiev PhD in History, Associate Professor, the Mykhailo Kotsiubynskyi Vinnytsia State Pedagogical University, ORCID 0000-0002-0766-2635, serhii.husev@vspu.edu.ua Zoomorphic Images of the BII Stage Trypillia Settlements in the Middle Buh River Region Widely known in Trypillia archaeological culture various zoomorphic images clearly represent multisided spiritual world of farmers of Eneolithic period, in particular the spread of domestic animals cult. While retaining common features of zoomorphism throughout the whole range of Trypillia, from the early to later stages, there are certain distinctive features for each region and time of existence. Their study allows us to understand the peculiarities of formation and development of the animal image, manners and styles of its performance. It is important to study the embodiments of the animal image in various types of archaeological materials of Trypillia settlements of the Middle Buh River region at BII stage (plastics, pottery, dwelling models) and determine the territorial and temporal features in comparison with other areas of the Trypillia spread. At the settlements of Voroshylivka, Sosny, Selyshche, Nemyriv and Karolina, the most found plastic items are statuettes of domestic animals, which were made in realistic or stylistic manners. Small and medium-sized figurines, which are classified as bovidae/ovis, dominate here. They had paired legs, small horns and a tail. Sometimes an udder or a penis was imitated, indicating the sex of the animal (cow, bull). Of particular interest are the statuettes and zoomorphic bowls, which had cross holes in their coupled legs. It is possible that they were supplemented with wheels and used in rituals as movable figurines. Common are zoomorphic bowls on four legs with a horned head and a tail on rims, as well as peculiar oval or rectangular bowls on four legs, reminiscent of cattle feeding troughs. They were painted in a zoomorphic ornament, resembling the spine or fur of an animal. It is important to note that no “dog”, “deer” or “bird” ornaments, known in other regions of the Trypillia culture, have been found on the tableware of the Middle Buh local group. There are also zoomorphic features on the cooking ware. The pots had four legs on the bottoms, and small horned heads were stuck on the rims. The zoomorphism can be traced on a well-known dwelling model from Voroshylivka, where the roof timbers above the front and back walls are designed like the horns of a domestic animal. Considering that the model had four high legs, it is reasonable to assume that it could have been used in rituals honoring the dwelling and livestock. The comprehensive analysis of zoomorphic images from the settlements of the Trypillia BII stage of the Middle Buh local group showed some regional differences as well as general trends in the development of ideological views of the ancient agricultural population of the Right-Bank Ukraine. The image of animals, especially cattle, deeply penetrated into consciousness of the holders of Trypillia culture, and the cult of the horned bull became one of the leading in their ideology. K e y w o r d s: zoomorphic plastics, bovidae/ovis, stylization, image, ritual, cult, the Middle Buh River region. References Balabina, V. I. 1990. Zoomorfnaia plastika kultury Tripoliie: Avtoref. diss. … kand. ist. nauk. Institut arkheologii AN SSSR. Balabina, V. I. 1997. Figurki zhivotnykh i ikh simvolika na sosudakh kak otrazhenie odnoi iz znakovykh sistem drevnikh zemledeltsev Evropy. Rossiiskaia arkheologiia, 2, p. 29-34. Balabina, V. I. 1998. Figurki zhivotnykh v plastike Kukuteni-Tripolia. Moskva: Nauka. Bibikov, S. M. 1989. Theriomorphic images in ornamentics of Tripolie (Tripolie ‛animalistic style’). Arheologia, 2, p. 6-11. Burdo, N. B. 1989. Aleksandrovskaia gruppa rannetripolskikh pamiatnikov. In: Patokova, E. F. i dr. Pamiatniki tripolskoi kultury v Severo-Zapadnom Prichernomore. Kyiv: Naukova dumka, p. 5-29. Burdo, N. B. 2004. Sakralnyi svit trypilskoi tsyvilizatsii. In: Videiko, M. Yu. (ed.). Entsyklopediia trypilskoi tsyvilizatsii. T. 1. Kyiv: [b. v.], p. 344-419. Hamchenko, S. 1926. Sposterezhennia nad danymy doslidiv Trypilskoi kultury 1909-1913 rr. In: Kozlovska, V., Kurinnyi, P. (eds.). Trypilska kultura na Ukraini. I. Kyiv: Drukarnia UAN, p. 31-42. Gusev, S. O. 1995a. Trypolian settlements near Nemirov. Arheologia, 3, p. 73-80. Gusev, S. O. 1995b. Concerning the problem on a wheel in Trypolian culture. Arheologia, 1, p. 69-74. Gusev, S. A. 1998. K voprosu o transportnykh sredstvakh tripolskoi kultury. Rossiiskaia arkheologiia, 1, p. 15-28. Dumitresku, V. 1984. Iskusstvo kultury Kukuten. Rumynskaia literatura, 9, p. 34-61. Zbenovich, V. G. 1980. Poselenie Bernashevka na Dnestre. (K proiskhozhdeniiu tripolskoi kultury). Kyiv: Naukova dumka. Zelenin, D. K. 1991. Vostochnoslavianskaia etnografiia. Moskva: Nauka. Glavnaia redaktsiia vostochnoi literatury. Klochko, V. I. (ed.). 2004. Kolektsiia predmetiv starovyny rodyny Platonovykh i Tarut. Kataloh. Kyiv: Ukrpolihrafmedia. Kosakivskyi, V. A. 1993. Piznotrypilske poselennia Chechelnyk na Pobuzhzhi. In: Kosakivskyi, V. A. (ed.). Podilska starovyna. Vinnytsia: (b. v.), p. 97-108. Kosakivskyi, V. A., Rud, V. S. 2009. Doslidzhennia zhytla trypilskoi kultury na poselenni v s. Busha. In: Vasilev, S. A., Kulakovskaia, L. V. (eds.). S. N. Bibikov i pervobytnaia arkheologiia: materialy mezhdunarodnoi nauchnoi konferentsii, posviashchennoi 100-letiiu so dnia rozhdeniia S. N. Bibikova. Sankt-Peterburg, p. 336-343. Kruts, V. A. 1977. Pozdnetripolskie pamiatniki Srednego Podneprovia. Kyiv: Naukova dumka. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 346 Kruts, V. O., Ryzhov, S. M. 1985. Fazy rozvytku pamiatok tomashivsko-sushkivskoi hrupy. Arheologia, 51, p. 45-56. Makarevych, M. L. 1952. Trypilske poselennia bilia s. Pavolochi. Arkheolohichni pamiatky, 4, p. 96-103. Ovchynnykov, E. V. 2018. Plastyka z trypilskyh poselen Kanivskoho Podniprovia: novi nadkhodzhennia. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 3 (28), p. 93-108. Passek, T. S. 1949. Periodizatsiia tripolskikh poselenii. Materialy i issledovaniia po arkheologii SSSR, 10. Polishchuk, L. Yu. 1989. Pamiatniki razvitogo Tripolia. In: Patokova, E. F. i dr. Pamiatniki tripolskoi kultury v Severo-Zapadnom Prichernomore. Kyiv: Naukova dumka, p. 30-49. Popova, T. A. 1970. Zoomorfnaia plastika tripolskogo poseleniia Polivanov Yar. Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii, 123, p. 8-14. Popova, T. A. 2003. Mnogosloinoe poselenie Polivanov Yar. K evoliutsii tripolskoi kultury v Srednem Podnestrove. Sankt-Peterburg. Ryzhov, S. M. 2003. Trypilski pamiatky petrenskoi lokalnoi hrupy Podillia. In: Korvin-Piotrovskyi, O. H. (ed.). Trypilski poselennia- hihanty: Materialy mizhnarodnoi konferentsii. Kyiv: Korvin-Press, p. 140-145. Skakun, N. N., Starkova, E. G. 2003. Osobennosti keramicheskogo kompleksa tripolskogo poseleniia Bodaki. In: Korvin- Piotrovskyi, O. H. (ed.). Trypilski poselennia-hihanty: Materialy mizhnarodnoi konferentsii. Kyiv: Korvin-Press, p. 148-160. Telehin, D. Ya. (ed.). 1971. Arkheolohiia Ukrainskoi RSR. U 3-kh t. T. I. Kyiv: Naukova dumka. Khavliuk, P. I. 1959. Novyie dannyie o kultovykh izobrazheniiakh v Tripoliie. Sovetskaia arkheologiia, 3, p. 206-208. Tsvek, E. V., Movchan, I. I. 2009. Grebeni na Dnepre - poselenie tripolskoi obshchnosti (issledovateli i problemy). In: Vasiliev, S. A., Kulakovskaia, L. V. (eds.). S. N. Bibikov i pervobytnaia arkheologiia: materialy mezhdunarodnoi nauchnoi konferentsii, posviashchennoi 100-letiiu so dnia rozhdeniia S. N. Bibikova. Sankt-Peterburg, p. 277-288. Chernysh, E. K. 1970. Tripolskoie poselenie Soroki-Ozero. Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii, 123, p. 77-83. Chernysh, E. K. 1982. Eneolit Pravoberezhnoi Ukrainy i Moldavii. In: Masson, V. M., Merpert, N. Ya. (eds.). Arkheologiia SSSR s drevneishikh vremen do srednevekovia. T. 4: Eneolit SSSR. Moskva: Nauka, p. 166-320. Shmaglii, N. M., Ryzhov, S. N., Shumova, V. A. 1978. Otchet o raskopkakh tripolskogo poseleniia u s. Konovka, ur. Putsita (Kelmenetskogo raiona Chernovitskoi obl. v 1978 g.). Naukovyi arkhiv Instytutu arkheolohii NAN Ukrainy, f. ek. 1978/30s. Shmahlii, M. M., Ryzhov, S. M., Dudkin, V. P. 1985. Trypilske poselennia Konovka v Serednomu Podnistrovii. Arheologia, 52, p. 42-52. Dumitrescu, H. 1968. Unmodéle de sanctnaire dé couvert dans la station éneolithique de Cǎscioarele. Dacia, 12, p. 387-394. Kalicz, N. 1970. Clay Gods: The Neolithic Period and Copper Age in Hungary. Budapest: Corvina Press, 1970. Mellaart, J. 1967. Çatal Hüyük. A Neolithic Town in Anatolia. London: Thames & Hudson.
id	arheologia-com-ua-article-271
institution	Chemistry, Physics and Technology of Surface
issn	2616-499X
keywords_txt_mv
language	Ukrainian
last_indexed	2026-08-07T01:04:08Z
publishDate	2021
publisher	Institute of Archaeology NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	arheologiacomua/8d/fd5afbdc4b1bbda2f0d270ef1a39118d.pdf
spelling	arheologia-com-ua-article-2712021-09-27T17:07:57Z Zoomorphic Images of the BII Stage Trypillia Settlements in the Middle Buh River Region Зоомрфные изображения трипольских поселений этапа ВІІ Среднего Побужья Зооморфнi зображення з трипiльських поселень етапу ВII Середнього Побужжя Husiev, Serhii zoomorphic plastics, bovidae/ovis, stylization, image, ritual, cult, the Middle Buh River region зооморфная пластика, бовид/овид, стилизация, образ, ритуал, культ, Среднее Побужье трипільська культура етапу ВІІ, Середнє Побужжя, поселення, зооморфна пластика, бовид/овид, стилізація, ритуал, культ Widely known in Trypillia archaeological culture various zoomorphic images clearly represent multisided spiritual world of farmers of Eneolithic period, in particular the spread of domestic animals cult. While retaining common features of zoomorphism throughout the whole range of Trypillia, from the early to later stages, there are certain distinctive features for each region and time of existence. Their study allows us to understand the peculiarities of formation and development of the animal image, manners and styles of its performance. It is important to study the embodiments of the animal image in various types of archaeological materials of Trypillia settlements of the Middle Buh River region at BII stage (plastics, pottery, dwelling models) and determine the territorial and temporal features in comparison with other areas of the Trypillia spread. At the settlements of Voroshylivka, Sosny, Selyshche, Nemyriv and Karolina, the most found plastic items are statuettes of domestic animals, which were made in realistic or stylistic manners. Small and medium-sized figurines, which are classified as bovidae/ovis, dominate here. They had paired legs, small horns and a tail. Sometimes an udder or a penis was imitated, indicating the sex of the animal (cow, bull). Of particular interest are the statuettes and zoomorphic bowls, which had cross holes in their coupled legs. It is possible that they were supplemented with wheels and used in rituals as movable figurines. Common are zoomorphic bowls on four legs with a horned head and a tail on rims, as well as peculiar oval or rectangular bowls on four legs, reminiscent of cattle feeding troughs. They were painted in a zoomorphic ornament, resembling the spine or fur of an animal. It is important to note that no “dog”, “deer” or “bird” ornaments, known in other regions of the Trypillia culture, have been found on the tableware of the Middle Buh local group. There are also zoomorphic features on the cooking ware. The pots had four legs on the bottoms, and small horned heads were stuck on the rims. The zoomorphism can be traced on a well-known dwelling model from Voroshylivka, where the roof timbers above the front and back walls are designed like the horns of a domestic animal. Considering that the model had four high legs, it is reasonable to assume that it could have been used in rituals honoring the dwelling and livestock. The comprehensive analysis of zoomorphic images from the settlements of the Trypillia BII stage of the Middle Buh local group showed some regional differences as well as general trends in the development of ideological views of the ancient agricultural population of the Right-Bank Ukraine. The image of animals, especially cattle, deeply penetrated into consciousness of the holders of Trypillia culture, and the cult of the horned bull became one of the leading in their ideology. Широко известные в трипольской археологической культуре разнообразные зооморфные изображения ярко представляют многогранный духовный мир земледельцев эпохи энеолита, в частности распространение культа домашних животных. Сохраняя общие черты зооморфизма во всём ареале распространения Триполья от ранних до позднейших этапов, для каждого региона и своего времени существования присущи определённые самобытные черты. Их изучение позволяет понять особенности формирования и развития образа животного, манеры и стили его исполнения. Представляется важным комплексное изучение воплощений образа животного в разнотипных археологических материалах трипольских поселений этапа ВII Среднего Побужья (пластика, посуда, модели жилищ) и определение территориально-временных особенностей по сравнению с другими ареалами распространения Триполья. На поселениях Ворошиловка, Сосны, Селище, Немиров, Каролина больше всего найдено статуэток домашних животных, которые изготовлялись в реалистичной или стилистической манерах. Здесь доминируют фигурки малых и средних размеров, которые классифицированы как бовиды/овиды. Они имели спаренные ноги, небольшие рога и хвост. Иногда сымитированы вымя или пенис, что указывает на пол животного (корова, бык). Особое внимание привлекают статуэтки и зооморфные миски, в спаренных ножках которых имелись поперечные отверстия-втулки. Возможно, они дополнялись колёсиками и использовались в обрядах как подвижные фигурки. Распространёнными являются зооморфные миски на четырёх ножках с рогатой головкой и хвостом на венчиках, а также своеобразные овальные или прямоугольные миски на четырёх ножках, напоминающие корыта для кормления скота. Они расписывались орнаментом в зооморфном стиле, напоминающем позвоночник или шерсть животного. Важно отметить, что на столовых сосудах из поселений среднебугской локальной группы не найдено рисунков «собак», «оленей», «птиц», известных в других регионах Триполья. Зооморфные черты присутствуют и на кухонной керамике. Горшки имели четыре ножки на донышках, а на венчиках налеплялись небольшие рогатые головки. Зооморфизм прослеживается на известной модели жилища из Ворошиловки, где стропила крыши над фасадной и тыльной стенами оформлены в виде рогов домашнего животного. Если учесть, что модель имела четыре высоких ножки, правомерно предположить, что она могла использоваться в ритуалах чествования жилища и домашнего скота. Комплексный анализ зооморфных изображений из поселений этапа ВII Триполья среднебугской локальной группы показал как некоторые региональные отличия, так и общие тенденции в развитии идеологических взглядов древнего земледельческого населения Правобережной Украины. Образ животного, особенно домашнего скота, глубоко проник в сознание носителей трипольской культуры, а культ рогатого быка стал одним из ведущих в их идеологии. Статтю присвячено комплексному аналізу зооморфних зображень із трипільських пам’яток етапу ВІІ Середнього Побужжя та встановленню їхніх особливостей. Подано детальний опис зооморфної пластики, моделей жител і посуду, яким притаманні риси тварин. Розглянуто можливі варіанти використання зооморфних зображень у трипільській обрядовості. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2021-09-23 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/271 10.15407/arheologia2021.03.036 Arheologia; No 3 (2021): Arheologia; 36-46 Археологія ; № 3 (2021): Arheologia; 36-46 Археология; № 3 (2021): Arheologia; 36-46 2616-499X 0235-3490 10.15407/arheologia2021.03 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/271/249
spellingShingle	трипільська культура етапу ВІІ Середнє Побужжя поселення зооморфна пластика бовид/овид стилізація ритуал культ Husiev, Serhii Зооморфнi зображення з трипiльських поселень етапу ВII Середнього Побужжя
title	Зооморфнi зображення з трипiльських поселень етапу ВII Середнього Побужжя
title_alt	Zoomorphic Images of the BII Stage Trypillia Settlements in the Middle Buh River Region Зоомрфные изображения трипольских поселений этапа ВІІ Среднего Побужья
title_full	Зооморфнi зображення з трипiльських поселень етапу ВII Середнього Побужжя
title_fullStr	Зооморфнi зображення з трипiльських поселень етапу ВII Середнього Побужжя
title_full_unstemmed	Зооморфнi зображення з трипiльських поселень етапу ВII Середнього Побужжя
title_short	Зооморфнi зображення з трипiльських поселень етапу ВII Середнього Побужжя
title_sort	зооморфнi зображення з трипiльських поселень етапу вii середнього побужжя
topic	трипільська культура етапу ВІІ Середнє Побужжя поселення зооморфна пластика бовид/овид стилізація ритуал культ
topic_facet	zoomorphic plastics bovidae/ovis stylization image ritual cult the Middle Buh River region зооморфная пластика бовид/овид стилизация образ ритуал культ Среднее Побужье трипільська культура етапу ВІІ Середнє Побужжя поселення зооморфна пластика бовид/овид стилізація ритуал культ
url	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/271
work_keys_str_mv	AT husievserhii zoomorphicimagesofthebiistagetrypilliasettlementsinthemiddlebuhriverregion AT husievserhii zoomrfnyeizobraženiâtripolʹskihposelenijétapavíísrednegopobužʹâ AT husievserhii zoomorfnizobražennâztripilʹsʹkihposelenʹetapuviiserednʹogopobužžâ

Зооморфнi зображення з трипiльських поселень етапу ВII Середнього Побужжя

Institution

Ähnliche Einträge