Знахiдки горiшкiв горобейника на археологiчних пам'ятках України

Pashkevych, Halyna; Chernovol, Dmytro

doi:10.15407/arheologia2021.03.047

Знахiдки горiшкiв горобейника на археологiчних пам'ятках України

Lithospermum officinale L. and Buglossoides arvensis (L.) I.M. Johnston [syn. Lithospermum arvense L.] nuts were found among the fossil grains and seeds in the materials of various archaeological cultures of the territory of Ukraine. These finds have attracted the researchers’ attention for their la...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в:	Археологія
Дата:	2021
Випуск:	3
Сторінки:	47-60
ISSN:	2616-499X
Автори та афіліації:	Halyna Pashkevych — DSc in Biology, Senior Research Fellow Dmytro Chernovol — PhD in History, Research Fellow, the Eneolithic-Bronze Age Archaeology Department, the Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine — ORCID: 0000-0001-8208-0355
Автори:	Pashkevych, Halyna, Chernovol, Dmytro
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2021
Теми:	археоботаніка горішки горобейника лікарського та буглосоїдеса польового трипільська культура лікарські рослини Україна
Онлайн доступ:	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/272
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Chemistry, Physics and Technology of Surface
Завантажити файл:

Репозитарії

Chemistry, Physics and Technology of Surface

_version_	1872824525314326528
author	Pashkevych, Halyna Chernovol, Dmytro
author_facet	Pashkevych, Halyna Chernovol, Dmytro
author_institution_txt_mv	[ { "author": "Halyna Pashkevych", "institution": "DSc in Biology, Senior Research Fellow", "orcid": "" }, { "author": "Dmytro Chernovol", "institution": "PhD in History, Research Fellow, the Eneolithic-Bronze Age Archaeology Department, the Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine", "orcid": "0000-0001-8208-0355" } ]
author_orcid_str_mv	0000-0001-8208-0355
author_sort	Pashkevych, Halyna
baseUrl_str	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai
collection	OJS
container_end_page	60
container_issue	3
container_start_page	47
container_title	Археологія
container_volume
datestamp_date	2021-09-27T17:08:47Z
description	Lithospermum officinale L. and Buglossoides arvensis (L.) I.M. Johnston [syn. Lithospermum arvense L.] nuts were found among the fossil grains and seeds in the materials of various archaeological cultures of the territory of Ukraine. These finds have attracted the researchers’ attention for their large number, which sometimes reaches tens of thousands. Why were our ancestors interested in these small, unattractive plants? They have neither brightly fragrant flowers, nor edible fruits. The oldest and largest find, more than 40,000 nuts of Lithospermum officinale L., was found in two pots from Trypillia settlement Ozhevo-Ostriv (the last phase of ВІ — В / I stages, Cucuteni A4) dated by the last third of the 5th millennium BC. For what purpose was such a number of nuts collected? In the article there is data on the finds of gromwell nuts in Europe and the reasons for their gathering. There are several of them: the usage of nuts for future crops and preparation of plants roots with red coloring; making beads from nuts; the usage of nuts in herbal medicine as diuretics, anesthetics and as an aphrodisiac. For what purpose was a large number of nuts collected by the residents of Trypillia settlement Ozhevo-Ostriv? The ancient population may have used nuts as a folk remedy and as a dye. However, the laying of vessels with nuts under the platform No. 4 at the Ozhevo-Ostriv settlement did not imply such household usage. Probably, these nuts were collected and placed in vessels for ritual purposes and they should be considered as ritual items. The finds in materials from other archaeological cultures are less numerous. It is possible that gromwell nuts were used as herbal medicine or as a dye. The gromwell nuts are also of interest to modern researchers. Thanks to recent studies by K. Pustovoytov and S. Riehl, the possibility of using biogenic carbonate from the shells of nuts for radiocarbon dating has been established. Thus, the biogenic carbonate of the nut shell is a new source of chronological information. The same researchers established the relationship between the isotopic composition of oxygen from the biogenic carbonate of nuts and climatic conditions.
doi_str_mv	10.15407/arheologia2021.03.047
first_indexed	2026-08-07T01:04:08Z
format	Article
fulltext	НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ • ІНСТИТУТ АРХЕОЛОГІЇ НАН УКРАЇНИ НАУКОВИЙ ЖУРНАЛ – ЗАСНОВАНИЙ У 1947 р. ВИДАЄТЬСЯ ЩОКВАРТАЛЬНО КИЇВ 3  2021 АРХЕОЛОГIЯ Головний редактор Чабай В. П., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України Заступник головного редактора Толочко П. П., академiк НАН України, Iнститут археологiї НАН України Вiдповiдальний секретар ШЕВЧЕНКО Т. М., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України Редакцiйна колегiя БОЛТРИК Ю. В., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України Бороффка Н., доктор хаб., Нiмецький археологiчний iнститут, Нiмеччина БРАУНД Д., професор, доктор хаб., Унiверситет Екзетера, Великобританiя БРУЯКО I. В., доктор iсторичних наук, Одеський археологiчний музей НАН України БУЙСЬКИХ А. В., доктор iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України Гаврилюк Н. О., доктор iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України ДЖIНДЖАН Ф., професор, доктор хаб., почесний професор унiверситету Париж 1 Пантеон Сорбонна, Францiя ЗАЛIЗНЯК Л. Л., професор, доктор iсторичних наук, Нацiональний унiверситет «Києво-Могилянська академiя» IВАКIН В. Г., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України IВАНЧИК А. I., член-кореспондент РАН, Нацiональний центр наукових дослiджень, Францiя КАЙЗЕР Е., професор, доктор хаб., Вiльний унiверситет Берлiну, Нiмеччина КОРВIН-ПIОТРОВСЬКИЙ О. Г., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України Моця О. П., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України Отрощенко В. В., професор, доктор iсторичних наук, Нацiональний унiверситет «Києво-Могилянська академiя» ПЕТРАУСКАС О. В., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України ПОТЄХIНА I. Д., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України СКОРИЙ С. А., професор, доктор iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України ФОРНАСЬЄ Й., професор, доктор, Гете унiверситет Франкфурта-на-Майнi, Нiмеччина ХОХОРОВСКI Я., професор, доктор хаб., Iнститут археологiї Яґеллонського унiверситету, Польща NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE • INSTITUTE OF ARCHAEOLOGY NAS OF UKRAINE Research JOURNAL – Founded IN 1947 Frequency: QUARTERLY Editor-in-Chief CHABAI V. P., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine Deputy editor-in-Chief TOLOCHKO P. P., Academician of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine Executive Secretary SHEVCHENKO T. M., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine Editorial Board BOLTRYK Yu. V., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine BOROFFKA N., Professor, Dr hab., German Archaeological Institute, Germany BRAUND D., Professor, Dr hab., University of Exeter, Great Britain BRUIAKO I. V., DSc in History, Odesa Archaeological Museum of the NAS of Ukraine BUISKYKH A. V., DSc in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine CHOCHOROWSKI J., Professor, Dr hab., Institute of Archaeology of Jagiellonian University, Poland Djindjian F., Professor, Dr hab., Professor of the University of Paris 1 Pantheon Sorbonne, France GAVRYLYUK N. O., DSc in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine IVAKIN V. G., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine IVANCHIK A. I., Corresponding Member of the Russian Academy of Sciences, National Center for Scientific Research of France FORNASIER J., Professor, doctor, Goethe University Frankfurt am Main, Germany KAIZER E., Professor, DrHab, Free University of Berlin, Germany KORVIN-PIOTROVSKYI O. G., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine MOTSIA O. P., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine OTROSHCHENKO V. V., Professor, DSc in History, National University of Kyiv-Mohyla Academy PETRAUSKAS O. V., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine POTEKHINA I. D., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine SKORYI S. A., Professor, DSc in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine ZALIZNIAK L. L., Professor, DSc in History, National University of Kyiv-Mohyla Academy ARHEOLOGIA KYIV 3  2021 ЗМIСТ CONTENTS Articles ZALIZNIAK L. L. Final Palaeolithic of Zhytomyr Polissia ПОМБЕРГЕР Б. М., КОТОВА Н. C., ШТАД- ЛЕР П. Нові гіпотетичні музичні інструменти неоліту Європи HUSIEV S. O. Zoomorphic Images of the BII Stage Trypillia Settlements in the Middle Buh River Region PASHKEVYCH H. A., CHERNOVOL D. K. Finds of Lithospermum Nuts at archaeological sites in Ukraine KOZUBOVSKYI G. A. The «Plaiting» on the Lithuanian and Lithuanian-Rus Coins of the XIV Century Publication of Archaeological Material IVCHENKO A. V. Coins From the “Orient” Ex- cavation Site of the Olbian Necropolis KOZLENKO R. O. The Marble Bust of Mithras Tauroctone From Olbia AKSIONOV V. S. The Catacomb No. 74 of the Verkhnii Saltiv Main Burial Ground Статтi ЗАЛІЗНЯК Л. Л. Фінальний палеоліт Жито- 5 мирського Полісся POMBERGER B. M., KOTOVA N. S., STADLER P. 28 New Hypothesized Musical Instruments of the European Neolithic ГУСЄВ С. О. Зооморфні зображення з трипi- 36 льських поселень етапу ВII Середнього По- бужжя ПАШКЕВИЧ Г. О., ЧЕРНОВОЛ Д. К. Знахiдки 47 горiшкiв горобейника на пам’ятках України КОЗУБОВСЬКИЙ Г. А. «Плетiнка» на литов- 61 ських i литовсько-руських монетах ХIV ст. Публiкацiї археологiчного матерiалу IВЧЕНКО А. В. Монети розкопу «Орiєнт» 81 некрополя Ольвiї КОЗЛЕНКО Р. О. Мармуровий бюст Мiтри- 95 Тавроктона з Ольвiї АКСЬОНОВ В. С. Катакомба 74 Верхньо-Сал- 106 тiвського головного могильника До iсторiї стародавнього виробництва ГОРБАНЕНКО С. А., IЛЬКIВ М. В., МИХАЙ- 117 ЛИНА Л. П., РIДУШ Б. Т. Жорна з Ревного на Буковині ВОЛКОВ A. В. Косторiзна справа Кам’янської 130 Ciчi Хронiка Надiї Оксентiївнi Гаврилюк — 70 146 До ювілею Наталії Серафимівни Абашиної 147 Новi видання 149 To the History of Ancient Crafts Gorbanenko S. A., ILKIV M. V., MYKHAI- LYNA L. P., RIDUSH B. T. Millstones From Revne at Bukovyna VOLKOV A. V. Bone Carving of the Kamianka Sich News Review Nadiia Oksentiivna Gavrylyuk is 70 To the Anniversary of Nataliia Serafymivna Abashyna New publications ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 3 47 * ПАШКЕВИЧ Галина Олександрівна — доктор біо логічних наук, старший науковий співробітник, ORCID 0000-0003-1084-3485, Galina.pashkevich@ gmail.com ЧЕРНОВОЛ Дмитро Костянтинович — кандидат істо- ричних наук, науковий співробітник відділу енеоліту- бронзової доби, Інститут археології НАН України, ORCID 0000-0001-8208-0355, ch1d7k@gmail.com © Г. О. Пашкевич, Д. К. Черновол * 2021 Знахiдки горiшкiв горобейника на археологiчних пам'ятках України УДК [903:58.087](477)“636” https://doi.org/10.15407/arheologia2021.03.047 Горішки горобейника лікарського, знайдені в значній кіль- кості у двох горщиках на трипільському поселенні Ожеве- острів, привернули увагу дослідників. З якою метою було зібрано понад 40000 цих горішків? У статті розглянуто можливі причини та наведено дані про знахідки горішків горобейника в різновікових археологічних матеріалах те- риторії України. К л ю ч о в і с л о в а: археоботаніка, горішки горобейника лікарського та буглосоїдеса польового, трипільська куль- тура, лікарські рослини, Україна. Серед археоботанічних знахідок горішки го- робейника лікарського (Lithospermum officinale L.) та горобейника польового, або в сучас- ній назві буглосоїдеса польового (Buglossoides arvensis (L.) I. M. Johnston [syn. Lithospermum arvense L.], привернули до себе особливу ува- гу дослідників перш за все чисельністю знахі- док у викопних матеріалах, що інколи досягає декількох тисяч. Чому ці невеликі рослини, які не мають ні привабливого вигляду, ні яскравих запашних квіток, ні їстівних плодів, цікавили наших пращурів? Горобейники належать до родини Boragi naceae (шорстколистих або бурачниковых — рос. мовою). Родина об’єднує дерева, кущі та трав’янисті рослини, серед яких переважають ті, що мають жорстко опушене цілісне лис- тя. За це родина й отримала свою назву. Пред- ставники родини — а це 115 родів та близько 2500 видів — трапляються на всіх континентах: у тропіках, субтропіках та частково помірних областях Землі. В Україні нараховано близь- ко 100 родів та 1900 видів, і всі вони — неви- сокі трав’янисті рослини від 10 до 60, зрідка до 100 см висотою із невеликими, від 3,0 до 10 мм, білими, жовтими або жовтувато-білими, у дея- ких — синіми, рожевими та фіолетовими квіт- ками, з плодом, що розпадається на 4, рідше 2 горішки. Серед шорстколистих є добре відомі рос- лини — геліотроп (Heliotropium L.), чорноко- рінь (Cynoglossum L.), воловик (Anhusa L.), ли- пучка (Lappula Gilib.), синяк (Echium L.), не- забудка (Myosotis L.). Більшість із них росте на забур’янених місцях, пасовищах, поблизу жител, уздовж доріг, засмічує поля, городи й сади, як вказує «Жизнь растений» (ред. Тахтаджян 1981). Родина поділяється на 5 підродин. Го- робейник лікарський належать до три- би Lithospermae з підродини Heliotropioideae, яка об’єднує близько 60 родів. Представни- ки цієї триби трапляються переважно в Пів- нічній півкулі — Північній Америці, Євро- пі — від Середземномор’я і до західних райо- нів Китаю. Найбільшим родом цієї триби є горобейник. В Україні горобейник пошире- ний по всій території: «до підніжжя Карпат- ських гір і Кримських яйл», йдеться у довід- нику «Бур’яни України» (ред. Вісюліна 1970, с. 291—292). Але у «Визначнику рослин Укра- їнських Карпат» вказано, що обидва види го- робейника трапляються по всіх районах Кар- пат (ред. Чопик 1977 с. 238—239). «Определи- тель высших растений Крыма» фіксує чотири види горобейника, які ростуть у Криму (ред. Рубцов 1972, с. 383). Горобейники — це невеликі трав’янисті рос- лини від 5,0 до 100 см заввишки, жорстково- лосисті, із невеликими білими або жовтувато- білими квітами, з сухим плодом, що розпа- дається на 4 горішки. Ростуть у світлих лісах, серед чагарників, на відкритих місцевостях, а також по смітниках, бувають у посівах ози- мих та ярових культур, на пасовищах, у вино- градниках, садах — зазначено в «Определите- ле высших растений Украины» (ред. Прокудин 1999 с. 268), (рис. 1). Горішки горобейника мають округло-три кутну форму, трохи яйцеподібну. На верхів- ці горішки звужуються, утворюючи дзьобик. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 348 Основа горішків розширена та заокруглена. Розміри коливаються в межах 3,8—4,2 мм за- вдовжки та 1,8—2,0 мм завширшки. Горіш- ки горобейника лікарського мають гладеньку блискучу поверхню, а в горішків буглосоїдеса польового поверхня зморшкувато-горбкувата. Блискучий білий або білувато-жовтавий ко- лір поверхні спричинений біогенетичним кар- бонатом CaCo 3 , що накопичується в клітинах епідермісу та частково в склеренхімі перикар- пу. Він же забезпечує міцність, завдяки чому горішки нагадують камінці. Процес обвугле- ння не залишає слідів на поверхні горішків. Структура їхньої поверхні та колір зберігають- ся незмінними у викопному стані, тому в ар- хеоботаніків, що мають справу з обвугленим матеріалом, виникають сумніви при визначен- ні їхнього віку. Проте нещодавно з’явились до- слідження К. Пустовойтова та С. Рієль стосов- но можливості використання біогенного кар- бонату з оболонок горішків горобейника для датування (Pustovoytov, Riehl 2006). На підставі результатів 15 вимірів AMS на чотирьох сучас- них та 11 викопних зразках дослідники довели, що біогенний карбонат горішків горобейника може бути використаний для радіовуглецево- го датування. Дослідження сучасних зразків показали, що горобейник використовує для синтезу кальциту в горішках тільки атмосфер- ний вуглець. У викопних горішках вік визна- чався за допомогою датування, що відповіда- ло інтервалам абсолютного віку археологічної пам’ятки за останні 5000 років. Автори вважа- ють, що карбонат горішків горобейника є но- вим джерелом хронологічної інформації. Ці самі дослідники встановили залежність між ізотопним складом кисню з біогенного карбо- нату горішків та кліматичними умовами, що теж, безумовно, може надати цікаві відомості (Pustovoytov et al., 2010). Давні горішки обох видів горобейника знай дені В. Цейстом на неолітичних поселеннях Сирії (Van Zeist, Bakker-Heeres 1982, p. 212— 213). Близько 600 горішків горобейника лікар- ського було в похованні культури Гумельни- ця поселення Коджаджермен в Болгарії (Gaul 1948, p. 133). На думку Д. Ренфрю, ці горіш- ки з отворами у верхній частині могли бути ви- користані для виготовлення намиста (Renfrew 1973, p. 175). Такі самі горішки Lithospermum purpureo-coeruleum з акуратними отворами міс- тилися в горщику з теля культури Гумельниця в Румунії (Cârciumâru 1985, p. 125). Корисні властивості родини шорстколис- тих відомі здавна. Пліній Старший у І ст. н. е. в «Природничій історії» вказує на використання листя асперуги (Asperugo) з родини шорстколис- тих для лікування подагри. Коріння горобей- ника містить фарбу — літоспермін, а в насінні є жирна олія (ред. Тахтаджян 1981, с. 396—398). Дані про різноманітне використання го- робейника зібрано у статті польських дослід- ників Б. Бачинської та М. Літинської-Заяць. Вони посилаються на відомості, що подає Плі- ній Другий: горішки горобейника лікарського (Lithospermum officinale L.) добре відомі серед рослин, які використовують у народній меди- цині. Вони мають блискучу, як у перлів, по- верхню та твердість каміння. Їх використову- ють при лікуванні різних хвороб. Наприклад, для виведення каміння з нирок. Лікування тут відбувається за принципом: подібне лікується Рис.1. Буглосоїдес польовий — сучасна рослина Fig. 1. Buglossoides arvensis (L.) I. M. Johnston [syn. Lithospermum arvense L.] — modern plant ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 3 49 Таблиця 1. Знахідки горішків Lithospermum officinale та Buglossoides arvensis у матеріалах із території України Table 1. Finds of nuts Lithospermum officinale and Buglossoides arvensis nuts in materials from the territory of Ukraine Назва пам’ятки Автор досліджень Lithospermum officinale (кількість) Buglossoides arvensis (кількість) Місце знахідки Ожеве-острів, Чернівецька обл. Поселення трипільської культури, етап ВІ, 4300—4200 ВС розкопки Чер- новола Д. К. 2013 р. 44 000 (при- близно) Будівля 4 Курган «Мамраків» катакомбної культури, Дніпропетровська обл. (Фляксбергер 1937) Кількість не- відома Поховання 3 Поселення Виноградний Сад, Миколаївська обл. Епоха бронзи, сабатинівська к-ра, XV— XIII ст. до н. е. (Пашкевич, Костильов 1992) 4 Кв. 227 Поселення Виноградний Сад «—» 1 34 Зольник з розкопу 2 Поселення Виноградний Сад «—» 7 Кв. 238 Поселення Виноградний Сад «—» 1 Кв. 239 Поселення Виноградний Сад «—» 1 9 Кв. 236 Поселення Виноградний Сад «—» 1 1 Кв. 245/246 Поселення Виноградний Сад «—» 1 Заповнення печі в кв. 246 Поселення Виноградний Сад «—» 2 Кв. 274/275 Поселення Виноградний Сад «—» 2 30 Господарча яма Поселення Виноградний Сад «—» 6 Кв. 12 Поселення Виноградний Сад «—» 2 3 Піч 5 в кв. 278 Поселення Виноградний Сад «—» 1 1 Кв. 424 Поселення Виноградний Сад «—» 1 1 Кв. 275 Поселення Дикий Сад в межах міста Ми- колаєва, доба бронзи, білозерська культура, XIII—IX ст. до н. е. (Горбенко, Пашкевич 2010) 8 мілілітрів Д. с. — 07, помеш- кання 8. Зразок на- дано без етикетки на коробці Поселення Дикий Сад «—» 4 Д. с. — 08 Р. 3, по- мешкання 12 Поселення Дикий Сад «—» 3 Д. с. — 08 Р. 3, по- мешкання 13 Поселення Дикий Сад «—» 1 Д. с. — 08, яма 3 Поселення Дикий Сад «—» 3 Д. с. — 08 Р. 3, по- мешкання 16 Ольвія — античний центр VI до н. е. — IV ст. н. е., поблизу сучасного с. Парутине, Мико- лаївська обл. (Пашкевич 2004; 2018; Pashkevich 2001) 60 мілілі- трів Ботрос VI ст. до н. е. Ольвія «—» 2 Р-25, список 64 Ольвія «—» 4 Р-25, список 96, підлога 550 Ольвія «—» 24 Р-25, список 137, яма 714 Ольвія «—» 2 Р-25, список 134, яма 714 Ольвія «—» 1 Р-25, список 153 Ольвія «—» 13 НГС, нижче рівня підлоги 696 Ольвія «—» 24 Яма 714 Ольвія «—» 4 Р-25, підлога 741 Ольвія «—» 3264 Р-25, список 64 Ольвія «—» 2 Р-25, нижче клад- ки 682 Ольвія «—» 65 Р-25, піч 618 Поселення Чортувате VІІ, хора Ольвії «—» 2 Яма 6 Поселення Чортувате VІІ, хора Ольвії «—» 3 Яма 7 Поселення Чортувате VІІ, хора Ольвії «—» 2 Яма 8 Новопокровка 1, околиці Феодосії V—III ст. до н. е. (Гаврилов, Паш- кевич 2002) 1 Яма 1 Новопокровка 1, околиці Феодосії «—» 2 Яма 5 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 350 подібним (similia similibus curantur). Викорис- товують траву, плоди й коріння. Коріння міс- тить активні речовини, такі як танін, алантоїн, рутин, кумарин. Листя має елагову, розмари- нову, хлорогенову та кофейну кислоти. Ці дані дослідники наводять у зв’язку зі знахідкою жі- ночого скелета в похованні 14 на поселенні Шарбя доби раннього бронзового віку в Мало- польщі. Вік поховання від 1750 до 1600 років до н. е. На кістках жіночого скелету знаходився чорного кольору пластир (cataplasm) із дерев- ної смоли, насичений горішками горобейника лікарського (близько 100 горішків). На території Польщі знахідки горобейника відомі з 13 стоянок. Найстарші знахідки дато- вані неолітичними лендельскою культурою та культурою воронкоподібних кубків (Lengyel та Funnel Beaker), наймолодші — Середньо- віччям. У похованні лендельської культури Брест-Куявський двадцять (20) горішків були приклеєні до мідних намистинок на кольє, що були на скелеті 20-річного чоловіка. В ін- ших знахідках горішки поодинокі (Baczyńska, Lityńska-Zajac 2005). Про застосування горішків буглосоїдеса по- льового йдеться в статті сербського археобота- ніка А. Медовіца. У посудині, знайденій у шарі ранньої бронзи при розкопках в 2002 р. у фор- теці Петроварадин в місті Новий Сад на півночі Сербії, було знайдено 653 горішки буглосоїдеса польового (Buglossoides arvensis (L.) I. M. Johnston [syn. Lithospermum arvense L.]. Разом із ними зна- йдено 14 насінин бузини трав’янистої (Sambucus edulus L.) та поодинокі обвуглені зернівки й на- сінини культурних рослин і бур’янів: Triticum dicoccum — 2, Triticum monococcum — 6, Hordeum vulgare — 2, Bromus arvensis — 2, Chenopodium album — 1, Polycnemum — 1, Setaria italica — 1, Solanum nigrum — 1. Така сама масова знахідка походить із шарів доби бронзи та раннього залізного віку з посе- лення Феудвар біля Мошорина. На території Сербії археоботаніки Г. Кролль, В. ван Цейст, А. Медовіц знаходили також поодинокі горіш- ки буглосоїдеса польового в різновікових ша- рах починаючи від доби бронзи і до Серед- ньовіччя включно при збільшенні кількості знайдених горішків. До епохи бронзи знахідок буглосоїдеса польового не було. А. Медовіц, аналізуючи кількість горішків та умови знахід- ки, вважає що збір цих горішків мав подвійну мету. По-перше, міг використовуватися як по- сівний матеріал для вирощування рослин і по- дальшого їх використання для отримання ко- ріння, що має фарбувальні властивості (рис. 1). По-друге: горішки, зібрані з вирощених рос- лин, використовували як ліки, здавна відомі в народній медицині. Назва пам’ятки Автор досліджень Lithospermum officinale (кількість) Buglossoides arvensis (кількість) Місце знахідки Новопокровка 1, околиці Феодосії «—» 1 Яма 7 Новопокровка 1, околиці Феодосії «—» 1 Яма 31 Новопокровка 1, околиці Феодосії «—» 74 Яма 32 Новопокровка 1, околиці Феодосії «—» 1 Яма 33 Новопокровка 1, околиці Феодосії «—» 2 Яма 38 Новопокровка 1, околиці Феодосії «—» 13 Яма 46 Німфей, біля м. Керч, античний центр III— II ст. до н. е. (Пашкевич 2016) 2 Ділянка М, зольник Німфей, античний центр III—II ст. до н. е. «—» 6 Ділянка М, яма 1 Херсонес, біля м. Севастополь III ст. н. е. (Пашкевич 2016) 2 Кімната 31, запо- внення посудини Херсонес, III ст. н. е. «—» 25 Кімната 31, запо- внення 852 Херсонес, III ст. н. е. «—» 2 № 531, кімната 38, водостік Херсонес, III ст. н. е. «—» 1 6 № 532 заповнення Херсонес, III ст. н. е. «—» 1 № 533 заповнення Орлівка — римський укріплений табір, Одеська обл. (Pashkevich 2001) 270 Яма 2 Поселення черняхівської к-ри біля с. Нагір- не, Одеська обл., IV ст. н. е. (Pashkevich 2001) 36 Яма 5, миска Райки — давньоруське городище ХІ— ХІІІ ст. Житомирська обл. розкопки Т. М. Мов- чанівського, П. П. Курінного, В. К. Гончарова 200 мілілітрів № 2687 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 3 51 A. Meдовіц посилається на Плінія, який писав про використання коріння горобейника жінками для обмивання обличчя. Це надавало рожевого кольору щокам. Таке вживання ко- ренів було відоме також в Росії, Прусії, Шве- ції, Карабаху. Відвар із кори коренів викорис- товувався у XVIII—XIX cт. для фарбування в яcкравий червоний колір олії, вершків, бренді, Рис. 2. Горщик під площадкою 4 поселення Ожеве-острів Fig. 2. The pot under the platform No. 4 at the Ozheve-ostriv settlement ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 352 воску. Згадує автор і про сучасне використан- ня в народній медицині Сербії кори горобей- ника польового як діуретика та антисептика. У XVIII—XIX ст. горішки використовувались для зняття сильного болю в грудній клітині при ве- ликих фізичних навантаженнях (Medović 2013, с. 43—44). Посилається автор також на болгар- ську народну медицину, у якій горішки горо- бейника польового відомі як ліки при статевій слабкості. Сучасні дослідження на тваринах підтвер- джують афродизіакальну дію настоянки (чаю) з горішків горобейника польового. Для приго- тування діючого водного екстракту чоловікові середнього віку вагою 67 кг та ростом 167,9 см необхідно було 20,1 г горішків, тобто 5743. Таку кількість можна зібрати з 19 рослин горобей- ника (з розрахунку, що 1000 горішків важать 3,0—4,0 г) (Medović 2013). Зазвичай у викопних матеріалах з території України кількість знайдених горішків колива- ється в межах 1—2 десятків (табл. 1). Вони тра- пляються разом із викопними зернівками й на- сінням культурних рослин та бур’янів. Проте відомі також знахідки горішків у великій кіль- кості — до декількох тисяч і без домішок. До таких належить унікальна знахідка двох горщиків на поселенні трипільської культури Ожеве-острів Сокирянського р-ну Чернівець- кої обл. (остання фаза етапу ВІ етап В/І, Куку- тень А4), остання третина V тис. до н. е. Під час розкопок 2013 р. (Chernovol 2014) ар- хеологічною експедицією Інституту археології НАН України під керівництвом Д. К. Черново- ла під залишками будівлі (площадка 4) було ви- явлено дві посудини, заповнені горішками го- робейника. Знайдені посудини були закопані під підлогою першого поверху споруди, у торці будівлі, вздовж її короткого боку та зверху пе- рекриті вимосткою (рис. 3; 4). Перша посудина мала форму вузькогор- лого горщика та була щільно закрита кубком, вставленим ніби покришка в його горлови- ну (рис. 2). Кубок закривав горщик настільки щільно, що в нього не потрапляли осади та во- лога. Друга посудина за формою була подібна до сферичної миски (рис. 4). Вона не мала по- кришки, тому горішки горобейника були змі- Рис. 3. Горщик з-під площадки 4, заповнений горішками горобейника лікарського Lithospermum officinale, який був закритий кубком. Поселення Ожеве-острів Fig. 3. The pot from under the platform No. 4, filled with nuts Lithospermum officinale nuts, which was closed by the cup. Ozheve-ostriv settlement ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 3 53 Рис. 4. Миска під площадкою 4 поселення Ожеве-острів Fig. 4. The bowl under the platform No. 4 at the Ozheve-ostriv settlement шані з ґрунтом. Після підрахунку було вста- новлено, що в першому горщику містилося близько 22000 горішків. Підрахунки велися сірниковою коробкою: в одну коробку поміс- тилося 660 горішків, всього налічувалося 32 коробки. Крім того, 1 коробку було відібрано для аналізів на датування в різні лабораторії. В іншій посудині підрахунок кількості го- рішків не проводився; оскільки вони були пе- ремішані з ґрунтом, вирішено тримати в закон- сервованому стані для майбутніх досліджень. Утім, об’єм заповнення посудин горішками приблизно однаковий, отже, можна припус- тити, що у двох посудинах разом містилося близько 40000 одиниць. Визначення горішків здійснив у м. Кіль (Німеччина) археоботанік Г. Кроль, він вка- зав, що горішки належать до горобейника лі- карського. Згодом горішки переглянула Г. О. Пашке- вич. Горішки мають округлу, радше яйцеподіб- ну форму, злегка витягнуті до верхівки. Колір білувато-сірий, матовий. Горішки крихкі, легко розпадаються. Очевидно, на такий стан впли- нули умови зберігання. Адже звичайно горіш- ки міцні й нагадують блискучі камінці. Серед- ні розміри за двадцятьма вимірами: 3,88 — до- вжина, 2,72 — ширина при max. = 4,8 та min. = 2,2 mm. (рис. 5) Місце запуску під стіну майданчика не встановлено, що могло бути пов’язано з умо- вами залягання пам’ятки. Гумусований шар на острові не утворився, тому культурний шар поселення перебував у глині та був перекри- тий глиною, ями виявлялися не за плямою, а за заповненням їх матеріалом. Така заклад- ка під торцевою стіною була виявлена впер- ше за історію розкопок пам’яток трипільської культури. Закладки під торцевою стіною буді- вель посуду, зокрема кубків, відомі. Це стало традиційним для будівель томашівської ло- кальної групи етапу СІ. Один випадок такої закладки виявлено під майданчиком 3 посе- лення Піщана небелівської локальної групи етапу ВІІ (Черновол, Рижов 2006). Проте на етапі ВІІ та СІ заповнення в цих кубках жод- ного разу виявлено не було. Можливо, на по- селенні Ожеве-острів, площадка 4, ми маємо справу лише з зародженням згаданої тради- ції в трипільському суспільстві, яке відбува- лося на етапі ВІ розвитку культури. В інших локально-хронологічних утвореннях трипіль- ської культури таких знахідок не виявлено, але це може бути пов’язано зі слабким дослі- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 354 дженням згаданих груп, тобто з незначною кількістю розкопаних будівель. Указані закладки під торцевою стіною мож- на віднести до культу, пов’язаного з освоєнням території та забудовою поселення окремою гру- пою поселенців, зокрема заселенням ними пев- ної ділянки на поселенні (Корвін-Піотровський та ін. 2019). Мабуть, подібні закладки могли утворювати під першими будівлями забудови чи під тими будівлями, у яких мали проживати мешканці з високим соціальним статусом. Під час робіт 2012—2013 рр. на поселенні Ожеве- острів проводилося промивання вмісту культур- них шарів з метою виявлення палеоботанічних залишків. Зразки для промивання відбиралися в різних місцях розкопу. У 12-х зразках, отри- маних внаслідок промивок, знайдено такі зер- нівки: пшениця-однозернянка — 17; пшениця- двозернянка — 33; пшениця-спельта — 6; яч- мінь голозерний — 11; ячмінь плівчастий — 4 та двадцять дрібних уламків зернівок, які не під- лягають визначенню. Із бур’янових рослин зна- йдена лише одна насінина лободи білої. У запо- внені корита — жаровні(?) знайдено кісточку, найімовірніше, дерену (Cornus mas) (Пашкевич, Черновол 2015). Виявлений склад є типовим для знахідок на поселеннях трипільської куль- тури (Пашкевич 2000; Пашкевич, Відейко 2006; Pashkevich 2003). У матеріалах поселення сабатинівської куль тури епохи пізньої бронзи Виноградний Сад (XV—XIII ст. до н. е.) горішки горобейника обох видів знайдені під час промивань складу гос- подарських ям та культурних шарів. Поселен- ня розташоване на правому березі р. Півден- ний Буг біля с. Виноградний Сад Доманівсько- го р-ну Миколаївської обл. Досліджувалося археологічною експедицією Інституту археоло- гії АН УРСР під керівництвом І. М. Шарафут- дінової в 1983—1994 роках. Відкрито залишки скам’янілих стін та господарчих будівель, серед яких — майданчик для просушування зерна, залишки кістяних, бронзових знарядь праці, глиняного посуду, кісток тварин і риб та обвуг- леного зерна. Під час роботи в 1986—1987 ро- ках проводилося промивання заповнень куль- турних шарів у різних місцях розкопів (Шара- футдинова, Балушкин 1997). Під час промивання заповнень зольника знайдено 34 горішки буглосоїдеса польового та лише 1 горішок горобейника лікарського і майже таке саме співвідношення мали знахід- ки у зразках із господарчої ями. 30 горішків бу- глосоїдеса польового та 2 горішки горобейни- ка лікарського. Крім того, поодинокі (від 1 до 9) горішки обох видів горобейника знайдено майже в усіх зразках. Склад знайдених зерні- вок культурних рослин: зернівки ячменю плів- частого, проса та пшениці-двозернянки. Вони переважали серед знахідок. Більше трьох тисяч зернівок ячменю плівчастого були в господар- чому комплексі. У цій масі виділені також (але в значно меншій кількості) зернівки плівчас- тих та голозерних пшениць, голозерного ячме- ню, проса, насіння гороху, конопель. Знайде- но ще зернівки та насіння 19 видів бур’янових рослин із таких синтаксономічних класів: Сhenopodietea, Agropyretea, Plantaginetea, Galio- Urticetea. Склад культурних та бур’янових рослин свідчить про те, що поселення були розташо- вані на відкритій ділянці. Поля займали неве- ликі підвищення в заплаві Південного Бугу або розміщувалися на схилах найближчих балок. Такі ділянки були найбільш вологими, а ґрун- ти — суглинистими. Види класу Chenopodietea свідчать про склад рудеральної рослинності, що поширювалася біля поселення, а також на поширення бур’янів у полях та по їхніх окрай- ках (Пашкевич, Костильов 1992). Також поодинокі (в межах одного-двох го- рішків, зрідка — чотирьох в ямі 3) горішки го- робейника лікарського та 8 мл буглосоїдеса польового знайдено при промивках заповнень культурного шару, приміщень та ям на горо- дищі Дикий Сад білозерської культури (XIII— IX ст. до н. е.) епохи бронзи. Городище розта- шоване на високій терасі лівого берега р. Ін- гул, у місці його злиття з Південним Бугом в околицях міста Миколаєва. Розкопки горо- дища проводились впродовж 17 років (з 1990 року) комплексною археологічною експедиці- Рис. 5. Горішки горобейника лікарського з поселення Ожеве-острів Fig. 5. Nuts Lithospermum officinale L. from the Ozheve- ostriv settlement ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 3 55 єю Миколаївського державного Університету імені В. О. Сухомлинського та Миколаївсько- го навчально-наукового інституту Одеського національного Університету імені І. І. Мечни- кова під керівництвом Ю. С. Гребенникова і К. В. Горбенка. Абсолютні дати, що були зроблені М. М. Ко- валюхом у Київській радіовуглецевій лаборато- рії з кісткового та керамічного матеріалу, вкла- даються в такі хронологічні межі: 1186—1126 ± 80 — 925—920 ± 50 рр. до н. е. (Горбенко 2008, с. 202—203). Однак при цьому порівняльний аналіз деяких форм кераміки, на думку архео- логів, дозволяє припустити, що життя на горо- дищі могло тривати і в подальшому, приблиз- но до середини IX ст. до н. е., тобто городище функціонувало впродовж усього білозерського періоду, зберігаючи риси землеробської та ско- тарської форм господарювання. Палеоботанічний матеріал було зібрано під час експедиційних робіт у 2003, 2004, 2007 та 2008 роках за допомогою промивання зразків із заповнень культурного шару, приміщень та ям. Зернівки й насіння в досліджених зразках представлені у незначній кількості, подекуди поодиноко, за винятком зразків із ям 12, 16, 17. Сумарний підрахунок зернівок показав пе- ревагу двох культурних рослин: проса — 336 та ячменю плівчастого — 332. Крім них, знайде- но в зовсім невеликій кількості зернівки двох пшениць: пшениці-двозернянки — 11 зернівок та пшениці голозерної — 18 зернівок. На від- міну від знахідок зернівок культурних рослин, у досить значній кількості знайдено насіння й зернівки бур’янових рослин. Серед цих пере- важають зернівки сегетальних бур’янів: мишій сизий (Setaria glauca) — 99 зернівок, мишій зе- лений (Setaria viridis) — 84 зернівки, плоску- ха звичайна, або куряче просо (Echinochloa crus-galli), — 100 зернівок, підмаренник чіп- кий (Galium aparine) — 31 насінина. У значній кількості знайдено насіння представників ро- дини хрестоцвітих — 71 насінина, але визначи- ти точніше їх належність до певних рослин не- можливо (Горбенко, Пашкевич 2010). У матеріалах з античних пам’яток також є знахідки горішків горобейників. На найдавні- шому в Нижньому Побужжі грецькому посе- ленні Борисфен на о. Березань, заснованому на- прикінці VI ст. до н. е., відомі знахідки горішків буглосоїдеса польового. Вони знайдені у східно- середземноморській амфорі № AB 62/362 з на- півземлянки 8 (розкопки В. В. Лапіна в 1962 р.) разом із насінинами винограду культурного (Vitis vinifera). У звіті про розкопки В. В. Лапін помилково відніс горішки до зернівок проса (Пашкевич 2002; 2003—2004). Горішки горобейника лікарського знайде- но в матеріалах із розкопок античного цен- тру Ольвія VI ст. до н. е. — IV ст. н. е. (сучас- не с. Парутине Миколаївської обл. у пониззі Південного Бугу). Ольвійська держава вклю- чала не тільки місто, але й прилеглі до нього території (хору). Існує достатньо палеоетно- ботанічних матеріалів, які свідчать про стан сільськогосподарських занять в Ольвії. До- слідження проводилися впродовж двох десят- ків років. Спочатку це були окремі знахідки, а з 1991 р. почалось систематичне накопичен- ня палеоетноботанічних матеріалів із застосу- ванням промивання вмісту культурних шарів та заповнень різноманітних об’єктів під час роботи Ольвійської експедиції Інституту архе- ології АН УРСР під керівництвом С. Д. Кри- жицького. Зразки відбиралися та подальша їх промивка (флотація) проводилася з трьох розкопів: на території «нижнього міста» НГС (ІІІ—ІІ ст. до н. е.), на розкопі Р-25 (I—IV ст. н. е.) та Т-3 (VI—V ст. до н. е.). Дослідження- ми був охоплений весь період існування міс- та. Усього за період 1991—1994 років промито близько 500 зразків із 75 об’єктів. Керівники розкопів — співробітники Інституту археоло- гії АН УРСР Н. О. Лейпунська, В. В. Крапіві- на, В. І. Назарчук. Для характеристики більш ранніх етапів іс- нування Ольвійського полісу, архаїчного (дру- га чверть VI — перша чверть V ст. до н. е.) та класичного (середина V — друга третина IV ст. Рис. 6. Горішки горобейника польового з поселення Орлівка Fig. 6. Nuts Buglossoides arvensis (L.) I. M. Johnston [syn. Lithospermum arvense L.] from the Orlovka settlement ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 356 до н. е.), використано матеріали сільської округи Ольвії: Чортувате, Козирка, Аджигол, Бейкуш (керівники робіт — С. Б. Буйських, В. М. Отрешко). За кількістю серед знайдених у зразках із НГС (III—II ст. до н. е.) переважають зернів- ки пшениці голозерної та ячменю плівчастого, на третьому місці — зернівки проса. Лише один раз у знахідці перевагу мали зернівки жита. Се- ред зернових культур варто відзначити ще поо- динокі зернівки ячменю голозерного, пшениць плівчастих двозернянки (Triticum dicoccon) та однозернянки (Triticum monococcum), а також бобових — гороху й сочевиці. Знайдено та- кож насіння винограду культурного та один раз грецький горіх. На розкопі Т-3 (розкопки В. І. Назарчука) промивка заповнення смітни- ка кінця VI—V ст. до н. е. виявила серед великої кількості вуглин, луски й кісток риб, уламків кісток рогатої худоби незначну кількість зерні- вок та насіння такого складу: Triticum aestivum — 14, Hordeum vulgare — 12, Pisum sativum — 1, Lens culinaris — 1. На розкопі Р-25 (I—IV ст. н. е.) промито найбільшу кількість проб, і переважна біль- шість із них мала зернівки та насіння. Біль- ша частина об’єктів, із яких промивався ма- теріал, належить до III—IV ст. н. е. Основу знахідок складають зернiвки пшеницi голо- зерної, ячменю плівчастого й проса. Знайде- но ще поодинокі зернiвки жита та пшениць плiвчастих — однозернянки й двозернянки. З бобових зафiксовано лише насiння сочевицi, гороху, віки ервілії. Представлено в зразках насiння винограду культурного, бузини чорної та iнжиру. У заповненнях ям з розкопу Р-25 та з об’єктів розкопу НГС зафіксовані горішки обох видів. Загалом кількість знахідок коливається в ме жах одного десятка, але іноді їх значно більше. До VI ст. до н. е. належить знахідка горішків із ботроса 11. Тут зафіксовано 60 мл горішків бу- глосоїдеса польового. З розкопу Р-25, сп. 64 Ольвії отримано зразок суміші землі з горіш- ками об’ємом 24 мл. Майже весь об’єм зраз- ка складають горішки буглосоїдеса польового. Загалом тут нараховано 3264 горішки, і серед цієї маси знайдено лише одну насінину бузи- ни чорної. В заповнені печі 618 з розкопу Р-25 було 65 горішків горобейника лікарського, у заповнені ями 714 із того самого розкопу — 24 горішки буглосоїдеса польового (Пашкевич 2004; 2018; Pashkevich 2001). У матеріалах античних пам’яток Боспо- ру горішки горобейника трапляються в не- великій кількості — в межах одного десятка. Найбільша кількість горішків горобейника лікарського — 74 одиниці знайдена в ямі 32 на поселенні Новопокровка 1, розташовано- му в південно-східній частині Криму. Греки з’явились тут у другій половині VI ст. до н. е. і заснували місто Феодосію. Природні фактори сприяли заняттю сільським господарством, завдяки чому відбувся швидкий економіч- ний розвиток Феодосії. Уже на початку V ст. до н. е. на рівнинній частині району виника- ють неукріплені сільські поселення, а в IV ст. до н. е. їх кількість значно збільшується. На поселенні під час розкопок знайдено 54 зер- нові та господарчі ями (Гаврилов 1999). У за- повненнях дев’яти ям (2, 3, 6, 7, 31, 32, 33, 38, 46) у 1994 і 1996 роках за допомогою проми- вання були вилучені обвуглені зернівки та на- сіння (Гаврилов, Пашкевич 2002). У заповненні ями 2 з території римсько- го укріпленого табору біля с. Орлівка Одесь- кої обл. (городище Картал) знайдено 270 горіш- ків буглосоїдеса польового разом із зернівками пшениці голозерної, пшениці-двозернянки, ячменю плівчастого та проса. Це багатошаро- ве поселення розташоване на нижній терасі р. Дунай. Відбір та промивання зразків прово- дилися у 1984 р. під час роботи археологічної експедиції Одеського університету під керів- ництвом Р. М. Бондар. Горішки буглосоїдеса польового, знайде- ні при розкопках поселення Орлівка, мають округло-видовжену форму з добре вираженим місцем прикріплення. Поверхня їхня горбиста. Колір сірувато-білий. Середні розміри горіш- ків за двадцятьма вимірами такі: довжина — 2.05, ширина — 1.92 при max. = 3.0, min. = 1.6 mm (рис. 6) У мисці з ями 5 на черняхівському поселен- ні IV ст. н. е. Нагірне Одеської обл. містилося 36 горішків буглосоїдеса польового, а не зернівки проса, як зазначили археологи в полі. Матеріал зібрано під час роботи в 1984 р. експедиції Ін- ституту археології АН УРСР під керівництвом А. Т. Сміленко. Племена черняхівської культури займали в III—IV ст. н. е. лісостепову та степову зони тери- торії України, Молдови й Румунії від північного узбережжя Чорного моря та ріки Дунаю на пів- дні до правих приток верхів’їв ріки Прип’ять на півночі і від Верхнього Подністров’я на північ- ному заході до річок Сула й Сіверський Донець на сході. У Північно-Західному Причорномор’ї масова поява черняхівського населення відбу- лася в IV ст. н. е., коли племена з уже сформо- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 3 57 ваною матеріальною культурою просунулися сюди зі степів на схід від Дністра і з лісостепо- вого межиріччя Дністра й Пруту. Ячмінь вхо- див до складу основних зернових культур, які вирощувалися тут. Крім цього злаку, велике значення мали пшениця-двозернянка й жито. Наймолодша знахідка горішків походить з давньоруського городища Райки. У зразку № 2687 об’ємом 200 мл крім горішків горобей- ника лікарського інших зернівок або насіння не було. Городище розташоване на підвищеному лівому березі річки Гнилоп’яті території с. Рай- ки Бердичівського р-ну Житомирської обл. Це залишки невеликого укріпленого міста Київ- ської Русі VII — першої половини XIII ст., яке 1240 р. знищили монголо-татари. Досліджува- лося у 1929—1935 і 1946 роках Інститутом архе- ології АН УРСР (розкопи Т. М. Мовчанівсько- го, П. П. Курінного, В. К. Гончарова). Отже, чому ця неприваблива, невелика, жорстковолосиста з маленькими невиразни- ми квітами та сухими неїстівними плодами- горішками рослина привертала увагу давньої людини? За відомостями Плінія та даними на- родної медицини, горішки використовувались як ліки, а коріння, що має червоний барв- ник, — для фарбування вершків, бренді, вос- ку та вмивання з метою надання привабливо- го рожевого кольору обличчю. Велику знахідку горішків горобейника лікарського в горщиках із трипільського поселення Ожеве-острів мож- на сприйняти як заготовку, зроблену з подвій- ною метою: для майбутнього посіву та як збір для використання у лікуванні. Проте закладка посуду з горішками під площадка 4 поселен- ня Ожеве-острів не передбачала їх подальшо- го використання у господарстві. Імовірно, ці горішки були закладені в посуд з ритуальною метою, і їх потрібно розглядати як сакраль- ні предмети. Кількість знахідок горішків у ма- теріалах інших археологічних культур менша. Можливо, що для давнього населення ця рос- лина була відома своїми лікувальними власти- востями та як барвник. Вісюліна, О. Д. (ред.). 1970. Бур’яни України. Визначник-довідник. Київ: Наукова думка. Гаврилов, О. В. 1999. Античне поселення Новопо- кровка-I у Південно-Східному Криму. Археологія, 1, с. 76-93. Гаврилов, А. В., Пашкевич, Г. А. 2002. Некоторые вопросы организации земледелия и торговли в сельской округе Феодосии в IV — начале III вв. до н. э. Древности Боспора, 6, с. 56-77. Горбенко, К. В. 2008. Предварительные итоги архе- ологических исследований укрепленного поселения по- здней бронзы «Дикий Сад». В: Деревянко, А. П., Мака- ров, Н. А. (ред.). Труды II (XVIII) Всероссийского археологи- ческого съезда в Суздале. Т. І. Москва: ИА РАН, с. 384-387. Корвін-Піотровський, О. Г., Овчинников, Е. В., Чер- новол, Д. К., Чабанюк, В. В. 2019. Комплекс «сім’я гонча- ря» на трипільському поселенні-гіганті Тальянки. В: Ча- бай, В. П. (ред.) І Всеукраїнський археологічний з’їзд. Мате- ріали роботи. Київ: ІА НАН України, 2019, с. 243-262. Пашкевич, Г. О., Костильов, О. М. 1992. Синтаксо- номічний аналіз палеоботанічних даних на прикладі ма- теріалів епохи бронзи. Ойкумена. Український екологічний вісник, 3, c. 72-77. Пашкевич, Г. А. 2000. Земледелие в Степи и Лесос- тепи Восточной Европы в неолите — бронзовом веке (палеоэтноботанические свидетельства). Stratum plus, 2, с. 404-418. Пашкевич, Г. А. 2002. К проблеме изучения земледе- лия Северного Причерноморья в античную эпоху. В: Вах- тина, М. Ю. и др. (ред.). Боспорский феномен. Погребальные памятники и святилища. Ч. 2. Санкт-Петербург: Изда- тельство Государственного Эрмитажа, с. 302-311. Пашкевич, Г. А. 2003—2004. Палеоэтноботанические исследования Ольвии и ее округи. Stratum plus, 3, с. 13-76. Пашкевич, Г. О. 2004. Про склад рослин, виро- щуваних на початку грецької колонізації Північного Причорномор’я. В: Крыжицкий, С. Д. (ред.) Borysthenica: Материалы международной научной конференции к 100- летию начала исследований острова Березань Э. Р. фон Штэрном. Николаев: [б. и.], с. 131-138. Пашкевич, Г. О., Відейко, М. Ю. 2006. Рільництво пле- мен трипільської культури. Київ: [б. в.]. Пашкевич, Г., Черновол, Д. 2015. Нові палеоботанічні матеріали з трипільських пам’яток. В: Дяченко, О. та ін. (ред.). Культурний комплекс Кукутень-Трипілля та його су- сіди. Львів: Астролябія, с. 97-110. Пашкевич, Г. А. 2016. Археоботанические исследова- ния Боспора. Боспорские исследования, ХХХII, с. 205-303. Пашкевич, Г. 2018. Палеоетноботанічні досліджен- ня Північного Причорномор’я. В: Гаврилюк, Н. О. та ін. (ред.). Forum Olbicum II: пам’яті В. В. Крапівіної (до 150- річчя дослідження Ольвії): Матеріали міжнародної архео- логічної конференції, 4—6 травня 2018 р. Миколаїв: НДЦ «Лукомор’є», с. 87-89. Прокудин, Ю. Н. (ред.). 1999. Определитель высших растений Украины. 2-е изд. Киев: Изд-во Фитосоцио- центр. Рубцов, Н. И. (ред.). 1972. Определитель высших рас- тений Крыма. Ленинград: Наука. Тахтаджян, А. Л. (ред.). 1981. Жизнь растений. Т. 5 (2). Москва: Просвещение. Фляксбергер, К. 1937. Лікарські рослини в старовин- них похованнях. Наукові записки Інституту історії мате- ріальної культури, 2, с. 127-128. Черновол, Д. К., Рижов, С. М. 2006. Дослідження три- пільського поселення біля с. Піщана. В: Гаврилюк, Н. О. (ред.). Археологічні дослідження в Україні 2004—2005 рр. Київ, Запоріжжя: Дике поле, с. 373-376. Чопик, В. І. (ред.). 1977. Визначник рослин Українських Карпат. Київ: Наукова думка. Шарафутдинова, И. Н., Балушкин, А. М. 1997. По- селение Виноградный Сад и проблемы сабатиновской культуры. В: Клюшенцев, В. Н. (ред.) Сабатиновская и срубная культуры: проблемы взаимосвязей Востока и За- пада в эпоху поздней бронзы. Киев; Николаев; Южноукра- инск: [б. и.], с. 35-36. Baczyńska, B., Lityńska-Zajac, M. 2005. Application of Lithospermum Officinale L. in Early Bronze Age Medicine. Vegetation History Archaeobotany, 14(1), p. 77-80. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 358 Г. А. Пашкевич 1, Д. К. Черновол 2 1 Доктор биологических наук, старший научный сотрудник 2 Кандидат исторических наук, научный сотрудник отдела энеолита-бронзового века Институт археологии НАН Украины Находки орешков воробейника на археологических памятниках Украины Орешки воробейника лекарственного (Lithospermum officinale L.) и воробейника полевого, который имеет со- временное название буглоссоидес полевой (Buglossoides arvensis (L.) I. M. Johnston [syn. Lithospermum arvense L.], обнаружены среди ископаемых зерновок и семян в материалах различных археологических культур территории Украины. Данные находки привлекли к себе внимание исследователей своей многочисленностью, которая иног- да достигает десятков тысяч. Почему эти небольшие, ничем не привлекательные растения интересовали наших предков? Они не имеют ни ярких ароматных цветов, ни съедобных плодов. Наиболее древняя и самая большая находка — более 40 000 орешков воробейника лекарственного (Lithospermum officinale L.) в двух горшках из трипольского поселения Ожево-остров (последняя фаза этапа ВІ — этап В/І, Ку- кутень А4) последняя треть V тыс. до н. э. С какой целью было собрано такое количество орешков? В статье при- водятся данные о находках орешков воробейника на территории Европы и причины их сборов. Их несколько: ис- пользование орешков для посевов растений и будущей заготовки корней, имеющих красные красящие вещества; изготовление бус из орешков; использование орешков в лекарственных целях в качестве диуретиков, обезболива- ющих средств и афродизиака. С какой целью было собрано большое количество орешков жителями трипольского поселения Ожево-остров? Давнее население, возможно, использовало орешки как народное лечебное средство и как краситель. Однако закладка сосудов с орешками под площадкой 4 поселения Ожево-остров не предполагала их использования в хозяйстве. Вероятно, эти орешки были собраны и помещены в сосуды с ритуальными целями и их следует рассматривать как сакральные предметы. Сборы в материалах других археологических культур менее многочисленны. Возможно, орешки воробейника использовались как лекарственное средство, а корни как краситель. Для современных исследователей орешки воробейника также представляют интерес. Благодаря недавним ис- следованиям К. Пустовойтова и С. Риель установлена возможность использования биогенного карбоната из обо- лочек орешков воробейника для радиоуглеродного датирования. Таким образом, биогенный карбонат оболочки орешков — это новый источник хронологической информации. Этими же исследователями установлена зависи- мость между изотопным составом кислорода из биогенного карбоната орешков и климатическими условиями. К л ю ч е в ы е с л о в а: Украина, трипольская культура, лекарственные растения, археоботаника, орешки Lithospermum officinale L. и Buglossoides arvensis (L.) I. M. Johnston [syn. Lithospermum arvense L.]. Cârciumâru, M. 1985. Le collier de semences d’ulmeni (culture de Gumelniţa). Dacia, 29 (1—2), p. 125-127. Chernovol, D. 2014. The Tripolye BI Dwellings in the Middle Dniester Region. In: Dumitroaia, G., Preoteasa, C., Nicola, C.-D. (eds.). Cucuteni Culture within the European Neo-Eneolithic Context: International Colloquium Cucuteni — 130. Piatra-Neamt: Constantin Matasa, p. 108-109. Gaul, J. H. 1948. The Neolithic period in Bulgaria. American School of Prehistoric Research, 16. Cambridge, Massachusetts: Harvard University. Medović, A. 2013. Sex, drugs & Petrovaradin Rock: Was Field Gromwell (Lithospermum arvense L.) More Than Just an Early Bronze Age Make-up? Rad Museja Vojvodine, Archeobotanice, 55, p. 41-46. Pashkevich, G. 2001. Archaeobotanical Studies on the Northern Coast of the Black Sea. Eurasia antiqua, 7, p. 511-567. Pashkevich, G. 2003. Palaeoethnobotanical Evidence of Agriculture in the Steppe and the Forest-steppe of East Europe in the Late Neolithic and Bronze Age. In: Levine, M., Renfrew, C., Boyle, K. (eds.). Prehistoric Steppe Adaptation and the Horse. Cambridge: McDonald Institute for Archaeological Research, p. 287-297. Pustovoytov, K., Riehl, S. 2006. Suitability of Biogenic Carbonate of Lithospermum Fruits for 14C Dating. Quaternary Research, 65, p. 508-518. Pustovoytov, K., Riehl,S, Hilgerc, H., Schumacher, E. 2010. Oxygen Isotopic Composition of Fruit Carbonate in Lithospermeae and its Potential for Paleoclimate Research in the Mediterranean. Global and Planetary Change, 71, p. 258-268. Renfrew, J. 1973. Palaoethnobotany. The Prechistoric Food Plants of the Near East and Europe. Londres: Methuen & Co LTD. Van Zeist, W., Bakker-Heeres, J. A. H. 1982. Archaeobotanical Studies in the Levant. 1.Neolitic Sites in the Damascus Basin: Aswad, Ghoraife, Ramad. Palaeohistoria, 24, p. 166-256. Надійшла 12.04.2021 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 3 59 Halyna A. Pashkevych 1, Dmytro K. Chernovol 2 1 DSc in Biology, Senior Research Fellow, ORCID 0000-0003-1084-3485, Galina.pashkevich@gmail.com 2 PhD in History, Research Fellow, the Eneolithic-Bronze Age Archaeology Department, the Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine, ORCID 0000-0001-8208-0355, ch1d7k@gmail.com Finds of Lithospermum Nuts at archaeological sites in Ukraine Lithospermum officinale L. and Buglossoides arvensis (L.) I.M. Johnston [syn. Lithospermum arvense L.] nuts were found among the fossil grains and seeds in the materials of various archaeological cultures of the territory of Ukraine. These finds have attracted the researchers’ attention for their large number, which sometimes reaches tens of thousands. Why were our ancestors interested in these small, unattractive plants? They have neither brightly fragrant flowers, nor edible fruits. The oldest and largest find, more than 40,000 nuts of Lithospermum officinale L., was found in two pots from Trypillia settlement Ozhevo-Ostriv (the last phase of ВІ — В / I stages, Cucuteni A4) dated by the last third of the 5th millennium BC. For what purpose was such a number of nuts collected? In the article there is data on the finds of gromwell nuts in Europe and the reasons for their gathering. There are several of them: the usage of nuts for future crops and preparation of plants roots with red coloring; making beads from nuts; the usage of nuts in herbal medicine as diuretics, anesthetics and as an aphrodisiac. For what purpose was a large number of nuts collected by the residents of Trypillia settlement Ozhevo-Ostriv? The ancient population may have used nuts as a folk remedy and as a dye. However, the laying of vessels with nuts under the platform No. 4 at the Ozhevo-Ostriv settlement did not imply such household usage. Probably, these nuts were collected and placed in vessels for ritual purposes and they should be considered as ritual items. The finds in materials from other archaeological cultures are less numerous. It is possible that gromwell nuts were used as herbal medicine or as a dye. The gromwell nuts are also of interest to modern researchers. Thanks to recent studies by K. Pustovoytov and S. Riehl, the possibility of using biogenic carbonate from the shells of nuts for radiocarbon dating has been established. Thus, the biogenic carbonate of the nut shell is a new source of chronological information. The same researchers established the relationship between the isotopic composition of oxygen from the biogenic carbonate of nuts and climatic conditions. K e y w o r d s: paleoethnobotany, Lithospermum officinale L. and Buglossoides arvensis (L.) I. M. Johnston [syn. Lithospermum arvense L.] nuts, Trypillia culture, Ukraine. References Visiulina, O. D. (ed.). 1970. Buriany Ukrainy. Vyznachnyk-dovidnyk. Kyiv: Naukova dumka. Havrylov, O. V. 1999. Antique site Novopokrovka-I in the South-Eastern Crimea. Arheologia, 1, p. 76-93. Gavrilov, A. V., Pashkevich, G. A. 2002. Nekotoryie voprosy organizatsii zemledeliia i torgovli v selskoi okruge Feodosii v IV - nachale III vv. do n. e. Drevnosti Bospora, 6, p. 56-77. Gorbenko, K. V. 2008. Predvaritelnyie itogi arkheologicheskikh issledovanii ukreplennogo poseleniia pozdnei bronzy ‛Dikii Sad’. In: Derevianko, A. P., Makarov, N. A. (eds.). Trudy II (XVIII) Vserossiiskogo arkheologicheskogo sieezda v Suzdale. T. І. Moskva: IA RAN, p. 384-387. Horbenko, K. V., Pashkevych, H. O. 2010. Palaeobotanic Researches on the Territory of the Hillfort Dykyi Sad. Eminak, 1-4 (5), p. 5-19. Korvin-Piotrovskyi, O. H., Ovchynnykov, E. V., Chernovol, D. K., Chabaniuk, V. V. 2019. Kompleks ‛simia honcharia’ na trypilskomu poselenni-hihanti Talianky. In: Chabai, V. P. (ed.). I Vseukrainskyi arkheolohichnyi zizd. Materialy roboty. Kyiv: IA NAN Ukrainy, 2019, p. 243-262. Pashkevych, G. O., Kostylov, O. M. 1992. Syntaksonomichnyi analiz paleobotanichnykh danykh na prykladi materialiv epokhy bronzy. Oikumena. Ukrainskyi ekolohichnyi visnyk, 3, p. 72-77. Pashkevich, G. A. 2000. Agriculture in the Steppe and Forest-Steppe Zones of Eastern Europe in the Neolithic and Bronze Age (Palaeo-Ethnic and Botanic Evidence). Stratum plus, 2, p. 404-418. Pashkevich, G. A. 2002. K probleme izucheniia zemledeliia Severnogo Prichernomoria v antichnuiu epokhu. In: Vakhtina, M. Yu. i dr. (eds.). Bosporskii fenomen. Pogrebalnye pamiatniki i sviatilishcha. Ch. 2. Sankt-Peterburg: Izdatelstvo Gosudarstvennogo Ermitazha, p. 302-311. Pashkevich, G. A. 2003-2004. The Palaeobotanic Research of Olbia and its Neighborhood. Stratum plus, 3, p. 13-76. Pashkevych, G. O. 2004. Pro sklad roslyn, vyroshchuvanykh na pochatku hretskoi kolonizatsii Pivnichnoho Prychornomor’ia. In: Kryzhytskyi, S. D. (ed.). Borysthenica: Materialy mezhdunarodnoi nauchnoi konferentsii k 100-letiiu nachala issledovanii ostrova Berezan E. R. fon Shternom. Nikolaev: [b i.], p. 131-138. Pashkevych, G. O., Videiko, M. Yu. 2006. Rilnytstvo plemen trypilskoi kultury. Kyiv: [b. v.]. Pashkevych, G., Chernovol, D. 2015. Novi paleobotanichni materialy z trypilskykh pamiatok. In: Diachenko, O. ta in. (eds.). Kulturnyi kompleks Kukuten-Trypillia ta yoho susidy. Lviv: Astroliabiia, p. 97-110. Pashkevich, G. A. 2016. Arkheobotanicheskie issledovaniia Bospora. Bosporskie issledovaniia, XXXII, p. 205-303. Pashkevych, G. 2018. Paleoetnobotanichni doslidzhennia Pivnichnoho Prychornomoria. In: Havryliuk, N. O. ta in. (eds.). Forum Olbicum II: pamiati V. V. Krapivinoi (do 150-richchia doslidzhennia Olvii): Materialy mizhnarodnoi arkheolohichnoi konferentsii, 4-6 travnia 2018 r. Mykolaiv: Lukomorie, p. 87-89. Prokudin, Iu. N. (ed.). 1999. Opredelitel vysshikh rastenii Ukrainy. 2-e izd. Kyiv: Izd-vo Fitosotsiotsentr. Rubtsov, N. I. (ed.). 1972. Opredelitel vysshikh rastenii Kryma. Leningrad: Nauka. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 360 Takhtadzhian, A. L. (ed.).1981. Zhizn rastenii. T. 5 (2). Moskva: Prosveshchenie. Fliaksberher, K. 1937. Likarski roslyny v starovynnykh pokhovanniakh. Naukovi zapysky Instytutu istorii materialnoi kultury, 2, p. 127-128. Chernovol, D. K., Ryzhov, S. M. 2006. Doslidzhennia trypilskoho poselennia bilia s. Pishchana. In: Havryliuk, N. O. (ed.). Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2004-2005 rr. Kyiv; Zaporizhzhia: Dyke pole, p. 373-376. Chopyk, V. I. (ed.). 1977. Vyznachnyk roslyn Ukrainskykh Karpat. Kyiv: Naukova dumka. Sharafutdinova, I. N., Balushkin, A. M. 1997. Poselenie Vinogradnyi Sad i problemy sabatinovskoi kultury. In: Kliushentsev, V. N. (ed.). Sabatinovskaia i srubnaia kultury: problemy vzaimosviazei Vostoka i Zapada v epokhu pozdnei bronzy. Kyiv; Nikolaev; Iuzhnoukrainsk: [b. i.], p. 35-36. Baczyńska, B., Lityńska-Zajac, M. 2005. Application of Lithospermum Officinale L. in Early Bronze Age Medicine. Vegetation History Archaeobotany, 14(1), p. 77-80. Cârciumâru, M. 1985. Le collier de semences d’ulmeni (culture de Gumelniţa). Dacia, 29 (1-2), p. 125-127. Chernovol, D. 2014. The Tripolye BI Dwellings in the Middle Dniester Region. In: Dumitroaia, G., Preoteasa, C., Nicola, C.-D. (eds.). Cucuteni Culture within the European Neo-Eneolithic Context: International Colloquium Cucuteni - 130. Piatra-Neamt: Constantin Matasa, p. 108-109. Gaul, J. H. 1948. The Neolithic period in Bulgaria. American School of Prehistoric Research, 16. Cambridge, Massachusetts: Harvard University. Medović, A. 2013. Sex, drugs & Petrovaradin Rock: Was Field Gromwell (Lithospermum arvense L.) More Than Just an Early Bronze Age Make-up? Rad Museja Vojvodine, Archeobotanice, 55, p. 41-46. Pashkevich, G. 2001. Archaeobotanical Studies on the Northern Coast of the Black Sea. Eurasia antiqua, 7, p. 511-567. Pashkevich, G. 2003. Palaeoethnobotanical Evidence of Agriculture in the Steppe and the Forest-steppe of East Europe in the Late Neolithic and Bronze Age. In: Levine, M., Renfrew, C., Boyle, K. (eds.). Prehistoric Steppe Adaptation and the Horse. Cambridge: McDonald Institute for Archaeological Research, p. 287-297. Pustovoytov, K., Riehl, S. 2006. Suitability of Biogenic Carbonate of Lithospermum Fruits for 14C Dating. Quaternary Research, 65, p. 508-518. Pustovoytov, K., Riehl,S, Hilgerc, H., Schumacher, E. 2010. Oxygen Isotopic Composition of Fruit Carbonate in Lithospermeae and its Potential for Paleoclimate Research in the Mediterranean. Global and Planetary Change, 71, p. 258-268. Renfrew, J. 1973. Palaoethnobotany. The Prechistoric Food Plants of the Near East and Europe. Londres: Methuen & Co LTD. Van Zeist, W., Bakker-Heeres, J. A. H. 1982. Archaeobotanical Studies in the Levant. 1.Neolitic Sites in the Damascus Basin: Aswad, Ghoraife, Ramad. Palaeohistoria, 24, p. 166-256.
id	arheologia-com-ua-article-272
institution	Chemistry, Physics and Technology of Surface
issn	2616-499X
keywords_txt_mv
language	Ukrainian
last_indexed	2026-08-07T01:04:08Z
publishDate	2021
publisher	Institute of Archaeology NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	arheologiacomua/44/cce0b1ede11cb33840369af2eb2eb644.pdf
spelling	arheologia-com-ua-article-2722021-09-27T17:08:47Z Finds of Lithospermum Nuts at Archaeological Sites in Ukraine Находки орешков воробейника на археологических памятниках Украины Знахiдки горiшкiв горобейника на археологiчних пам'ятках України Pashkevych, Halyna Chernovol, Dmytro paleoethnobotany, Lithospermum officinale L. and Buglossoides arvensis (L.) I. M. Johnston [syn. Lithospermum arvense L.] nuts, Trypillia culture, Ukraine Украина, трипольская культура, лекарственные растения, археоботаника, орешки Lithospermum officinale L. и Buglossoides arvensis (L.) I. M. Johnston [syn. Lithospermum arvense L.] археоботаніка, горішки горобейника лікарського та буглосоїдеса польового, трипільська культура, лікарські рослини, Україна Lithospermum officinale L. and Buglossoides arvensis (L.) I.M. Johnston [syn. Lithospermum arvense L.] nuts were found among the fossil grains and seeds in the materials of various archaeological cultures of the territory of Ukraine. These finds have attracted the researchers’ attention for their large number, which sometimes reaches tens of thousands. Why were our ancestors interested in these small, unattractive plants? They have neither brightly fragrant flowers, nor edible fruits. The oldest and largest find, more than 40,000 nuts of Lithospermum officinale L., was found in two pots from Trypillia settlement Ozhevo-Ostriv (the last phase of ВІ — В / I stages, Cucuteni A4) dated by the last third of the 5th millennium BC. For what purpose was such a number of nuts collected? In the article there is data on the finds of gromwell nuts in Europe and the reasons for their gathering. There are several of them: the usage of nuts for future crops and preparation of plants roots with red coloring; making beads from nuts; the usage of nuts in herbal medicine as diuretics, anesthetics and as an aphrodisiac. For what purpose was a large number of nuts collected by the residents of Trypillia settlement Ozhevo-Ostriv? The ancient population may have used nuts as a folk remedy and as a dye. However, the laying of vessels with nuts under the platform No. 4 at the Ozhevo-Ostriv settlement did not imply such household usage. Probably, these nuts were collected and placed in vessels for ritual purposes and they should be considered as ritual items. The finds in materials from other archaeological cultures are less numerous. It is possible that gromwell nuts were used as herbal medicine or as a dye. The gromwell nuts are also of interest to modern researchers. Thanks to recent studies by K. Pustovoytov and S. Riehl, the possibility of using biogenic carbonate from the shells of nuts for radiocarbon dating has been established. Thus, the biogenic carbonate of the nut shell is a new source of chronological information. The same researchers established the relationship between the isotopic composition of oxygen from the biogenic carbonate of nuts and climatic conditions. Орешки воробейника лекарственного (Lithospermum officinale L.) и воробейника полевого, который имеет современное название буглоссоидес полевой (Buglossoides arvensis (L.) I. M. Johnston [syn. Lithospermum arvense L.], обнаружены среди ископаемых зерновок и семян в материалах различных археологических культур территории Украины. Данные находки привлекли к себе внимание исследователей своей многочисленностью, которая иногда достигает десятков тысяч. Почему эти небольшие, ничем не привлекательные растения интересовали наших предков? Они не имеют ни ярких ароматных цветов, ни съедобных плодов. Наиболее древняя и самая большая находка — более 40 000 орешков воробейника лекарственного (Lithospermum officinale L.) в двух горшках из трипольского поселения Ожево-остров (последняя фаза этапа ВІ&nbsp;— этап В/І, Кукутень А4) последняя треть V тыс. до н. э. С какой целью было собрано такое количество орешков? В статье приводятся данные о находках орешков воробейника на территории Европы и причины их сборов. Их несколько: использование орешков для посевов растений и будущей заготовки корней, имеющих красные красящие вещества; изготовление бус из орешков; использование орешков в лекарственных целях в качестве диуретиков, обезболивающих средств и афродизиака. С какой целью было собрано большое количество орешков жителями трипольского поселения Ожево-остров? Давнее население, возможно, использовало орешки как народное лечебное средство и как краситель. Однако закладка сосудов с орешками под площадкой 4 поселения Ожево-остров не предполагала их использования в хозяйстве. Вероятно, эти орешки были собраны и помещены в сосуды с ритуальными целями и их следует рассматривать как сакральные предметы. Сборы в материалах других археологических культур менее многочисленны. Возможно, орешки воробейника использовались как лекарственное средство, а корни как краситель. Для современных исследователей орешки воробейника также представляют интерес. Благодаря недавним исследованиям К. Пустовойтова и С. Риель установлена возможность использования биогенного карбоната из оболочек орешков воробейника для радиоуглеродного датирования. Таким образом, биогенный карбонат оболочки орешков — это новый источник хронологической информации. Этими же исследователями установлена зависимость между изотопным составом кислорода из биогенного карбоната орешков и климатическими условиями. Горішки горобейника лікарського, знайдені в значній кількості у двох горщиках на трипільському поселенні Ожеве-острів, привернули увагу дослідників. З якою метою було зібрано понад 40000 цих горішків? У статті розглянуто можливі причини та наведено дані про знахідки горішків горобейника в різновікових археологічних матеріалах території України. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2021-09-23 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/272 10.15407/arheologia2021.03.047 Arheologia; No 3 (2021): Arheologia; 47-60 Археологія ; № 3 (2021): Arheologia; 47-60 Археология; № 3 (2021): Arheologia; 47-60 2616-499X 0235-3490 10.15407/arheologia2021.03 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/272/250
spellingShingle	археоботаніка горішки горобейника лікарського та буглосоїдеса польового трипільська культура лікарські рослини Україна Pashkevych, Halyna Chernovol, Dmytro Знахiдки горiшкiв горобейника на археологiчних пам'ятках України
title	Знахiдки горiшкiв горобейника на археологiчних пам'ятках України
title_alt	Finds of Lithospermum Nuts at Archaeological Sites in Ukraine Находки орешков воробейника на археологических памятниках Украины
title_full	Знахiдки горiшкiв горобейника на археологiчних пам'ятках України
title_fullStr	Знахiдки горiшкiв горобейника на археологiчних пам'ятках України
title_full_unstemmed	Знахiдки горiшкiв горобейника на археологiчних пам'ятках України
title_short	Знахiдки горiшкiв горобейника на археологiчних пам'ятках України
title_sort	знахiдки горiшкiв горобейника на археологiчних пам'ятках україни
topic	археоботаніка горішки горобейника лікарського та буглосоїдеса польового трипільська культура лікарські рослини Україна
topic_facet	paleoethnobotany Lithospermum officinale L. and Buglossoides arvensis (L.) I. M. Johnston [syn. Lithospermum arvense L.] nuts Trypillia culture Ukraine Украина трипольская культура лекарственные растения археоботаника орешки Lithospermum officinale L. и Buglossoides arvensis (L.) I. M. Johnston [syn. Lithospermum arvense L.] археоботаніка горішки горобейника лікарського та буглосоїдеса польового трипільська культура лікарські рослини Україна
url	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/272
work_keys_str_mv	AT pashkevychhalyna findsoflithospermumnutsatarchaeologicalsitesinukraine AT chernovoldmytro findsoflithospermumnutsatarchaeologicalsitesinukraine AT pashkevychhalyna nahodkioreškovvorobejnikanaarheologičeskihpamâtnikahukrainy AT chernovoldmytro nahodkioreškovvorobejnikanaarheologičeskihpamâtnikahukrainy AT pashkevychhalyna znahidkigoriškivgorobejnikanaarheologičnihpamâtkahukraíni AT chernovoldmytro znahidkigoriškivgorobejnikanaarheologičnihpamâtkahukraíni

Знахiдки горiшкiв горобейника на археологiчних пам'ятках України

Репозитарії

Схожі ресурси