Косторiзна справа Кам’янської Сiчi

Volkov, Anatolii

doi:10.15407/arheologia2021.03.130

Косторiзна справа Кам’янської Сiчi

The manufacture of different bone items as well as treatment of bone and horn used to be among the oldest types of crafts. For centuries, people have used bone because of its prevalence and easy processing. In the 16th—18th centuries, bone continued to be used as one of the materials, but it did not...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в:	Археологія
Дата:	2021
Випуск:	3
Сторінки:	130-145
ISSN:	2616-499X
Автори та афіліації:	Anatolii Volkov — Research Fellow, the Department of Preservation of historical, archaelogical and natural monuments, the National Reserve «Khortytsia»
Автор:	Volkov, Anatolii
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2021
Теми:	Запорізьке козацтво Кам’янська Січ косторізна справа трасологічний метод проколка пряслице епіфіз порохівниця кістяний виріб
Онлайн доступ:	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/278
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Chemistry, Physics and Technology of Surface
Завантажити файл:

Репозитарії

Chemistry, Physics and Technology of Surface

_version_	1872824533300281344
author	Volkov, Anatolii
author_facet	Volkov, Anatolii
author_institution_txt_mv	[ { "author": "Anatolii Volkov", "institution": "Research Fellow, the Department of Preservation of historical, archaelogical and natural monuments, the National Reserve «Khortytsia»", "orcid": "" } ]
author_sort	Volkov, Anatolii
baseUrl_str	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai
collection	OJS
container_end_page	145
container_issue	3
container_start_page	130
container_title	Археологія
container_volume
datestamp_date	2021-11-17T08:34:15Z
description	The manufacture of different bone items as well as treatment of bone and horn used to be among the oldest types of crafts. For centuries, people have used bone because of its prevalence and easy processing. In the 16th—18th centuries, bone continued to be used as one of the materials, but it did not receive wide distribution among Cossack crafts. Though the well-known bone powder flasks decorated with complex and intricate carvings were in usage among Cossacks, the article deals with simpler and more common in everyday life things — such as knife handle bone plates, borers, a spindle whorl, and etc. Today we have the opportunity to explore this specific type of craft on the example of archaeological finds from one of the Zaporizhzhia Siches — the Kamianka Sich. Mass osteological material in many cases contains traces of deliberate processing or attempts to give the bone a certain shape, to obtain a product from bone or horn. Analyzing the finds of several archaeological seasons, one can deduce some common features of bone items, get an idea of spreading of this craft and its significance, and discover the everyday life of the Cossacks at the beginning of the 18th century. The article examines bone finds made from the beginning of the 1970-ies, and also contains their general characteristic and common features. A special attention is focused on bone products; the "portion" types of bones and the production waste left during manufacture of the bone items is briefly described. One of the main purpose of this article is to introduce into a scientific circulation a number of objects made of bone, on the same territory in a fairly short period of existence of the Kamianka Sich (1709—1711 and 1728—1734). Nowadays, unfortunately, we cannot derive a comparative analysis of the finds of bone production from other Siches or Cossack handicraft objects, but we can get an idea of the development of this type of craft using as examples the finds from the Kamianka Sich. Further archaeological research may reveal the presence of the bone carving workshop on this territory.
doi_str_mv	10.15407/arheologia2021.03.130
first_indexed	2026-08-07T01:04:16Z
format	Article
fulltext	НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ • ІНСТИТУТ АРХЕОЛОГІЇ НАН УКРАЇНИ НАУКОВИЙ ЖУРНАЛ – ЗАСНОВАНИЙ У 1947 р. ВИДАЄТЬСЯ ЩОКВАРТАЛЬНО КИЇВ 3  2021 АРХЕОЛОГIЯ Головний редактор Чабай В. П., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України Заступник головного редактора Толочко П. П., академiк НАН України, Iнститут археологiї НАН України Вiдповiдальний секретар ШЕВЧЕНКО Т. М., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України Редакцiйна колегiя БОЛТРИК Ю. В., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України Бороффка Н., доктор хаб., Нiмецький археологiчний iнститут, Нiмеччина БРАУНД Д., професор, доктор хаб., Унiверситет Екзетера, Великобританiя БРУЯКО I. В., доктор iсторичних наук, Одеський археологiчний музей НАН України БУЙСЬКИХ А. В., доктор iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України Гаврилюк Н. О., доктор iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України ДЖIНДЖАН Ф., професор, доктор хаб., почесний професор унiверситету Париж 1 Пантеон Сорбонна, Францiя ЗАЛIЗНЯК Л. Л., професор, доктор iсторичних наук, Нацiональний унiверситет «Києво-Могилянська академiя» IВАКIН В. Г., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України IВАНЧИК А. I., член-кореспондент РАН, Нацiональний центр наукових дослiджень, Францiя КАЙЗЕР Е., професор, доктор хаб., Вiльний унiверситет Берлiну, Нiмеччина КОРВIН-ПIОТРОВСЬКИЙ О. Г., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України Моця О. П., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України Отрощенко В. В., професор, доктор iсторичних наук, Нацiональний унiверситет «Києво-Могилянська академiя» ПЕТРАУСКАС О. В., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України ПОТЄХIНА I. Д., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України СКОРИЙ С. А., професор, доктор iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України ФОРНАСЬЄ Й., професор, доктор, Гете унiверситет Франкфурта-на-Майнi, Нiмеччина ХОХОРОВСКI Я., професор, доктор хаб., Iнститут археологiї Яґеллонського унiверситету, Польща NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE • INSTITUTE OF ARCHAEOLOGY NAS OF UKRAINE Research JOURNAL – Founded IN 1947 Frequency: QUARTERLY Editor-in-Chief CHABAI V. P., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine Deputy editor-in-Chief TOLOCHKO P. P., Academician of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine Executive Secretary SHEVCHENKO T. M., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine Editorial Board BOLTRYK Yu. V., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine BOROFFKA N., Professor, Dr hab., German Archaeological Institute, Germany BRAUND D., Professor, Dr hab., University of Exeter, Great Britain BRUIAKO I. V., DSc in History, Odesa Archaeological Museum of the NAS of Ukraine BUISKYKH A. V., DSc in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine CHOCHOROWSKI J., Professor, Dr hab., Institute of Archaeology of Jagiellonian University, Poland Djindjian F., Professor, Dr hab., Professor of the University of Paris 1 Pantheon Sorbonne, France GAVRYLYUK N. O., DSc in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine IVAKIN V. G., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine IVANCHIK A. I., Corresponding Member of the Russian Academy of Sciences, National Center for Scientific Research of France FORNASIER J., Professor, doctor, Goethe University Frankfurt am Main, Germany KAIZER E., Professor, DrHab, Free University of Berlin, Germany KORVIN-PIOTROVSKYI O. G., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine MOTSIA O. P., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine OTROSHCHENKO V. V., Professor, DSc in History, National University of Kyiv-Mohyla Academy PETRAUSKAS O. V., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine POTEKHINA I. D., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine SKORYI S. A., Professor, DSc in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine ZALIZNIAK L. L., Professor, DSc in History, National University of Kyiv-Mohyla Academy ARHEOLOGIA KYIV 3  2021 ЗМIСТ CONTENTS Articles ZALIZNIAK L. L. Final Palaeolithic of Zhytomyr Polissia ПОМБЕРГЕР Б. М., КОТОВА Н. C., ШТАД- ЛЕР П. Нові гіпотетичні музичні інструменти неоліту Європи HUSIEV S. O. Zoomorphic Images of the BII Stage Trypillia Settlements in the Middle Buh River Region PASHKEVYCH H. A., CHERNOVOL D. K. Finds of Lithospermum Nuts at archaeological sites in Ukraine KOZUBOVSKYI G. A. The «Plaiting» on the Lithuanian and Lithuanian-Rus Coins of the XIV Century Publication of Archaeological Material IVCHENKO A. V. Coins From the “Orient” Ex- cavation Site of the Olbian Necropolis KOZLENKO R. O. The Marble Bust of Mithras Tauroctone From Olbia AKSIONOV V. S. The Catacomb No. 74 of the Verkhnii Saltiv Main Burial Ground Статтi ЗАЛІЗНЯК Л. Л. Фінальний палеоліт Жито- 5 мирського Полісся POMBERGER B. M., KOTOVA N. S., STADLER P. 28 New Hypothesized Musical Instruments of the European Neolithic ГУСЄВ С. О. Зооморфні зображення з трипi- 36 льських поселень етапу ВII Середнього По- бужжя ПАШКЕВИЧ Г. О., ЧЕРНОВОЛ Д. К. Знахiдки 47 горiшкiв горобейника на пам’ятках України КОЗУБОВСЬКИЙ Г. А. «Плетiнка» на литов- 61 ських i литовсько-руських монетах ХIV ст. Публiкацiї археологiчного матерiалу IВЧЕНКО А. В. Монети розкопу «Орiєнт» 81 некрополя Ольвiї КОЗЛЕНКО Р. О. Мармуровий бюст Мiтри- 95 Тавроктона з Ольвiї АКСЬОНОВ В. С. Катакомба 74 Верхньо-Сал- 106 тiвського головного могильника До iсторiї стародавнього виробництва ГОРБАНЕНКО С. А., IЛЬКIВ М. В., МИХАЙ- 117 ЛИНА Л. П., РIДУШ Б. Т. Жорна з Ревного на Буковині ВОЛКОВ A. В. Косторiзна справа Кам’янської 130 Ciчi Хронiка Надiї Оксентiївнi Гаврилюк — 70 146 До ювілею Наталії Серафимівни Абашиної 147 Новi видання 149 To the History of Ancient Crafts Gorbanenko S. A., ILKIV M. V., MYKHAI- LYNA L. P., RIDUSH B. T. Millstones From Revne at Bukovyna VOLKOV A. V. Bone Carving of the Kamianka Sich News Review Nadiia Oksentiivna Gavrylyuk is 70 To the Anniversary of Nataliia Serafymivna Abashyna New publications ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 3130 * ВОЛКОВ Анатолій Володимирович — науковий співробітник відділу охорони пам’яток історії, архе- ології та природи Національного заповідника «Хор- тиця», ORСID 0000-0002-9381-8447, v.anatolion@ gmail.com © A. В. Волков * 2021 КОСТОРiЗНА СПРАВА КАМ’ЯНСЬКОЇ СiЧi УДК 904.2-035.56(477.64)“654” https://doi.org/10.15407/arheologia2021.03.130 У статті розглянуто та проаналізовано остеологічний матеріал із території Кам’янської Січі зі слідами оброб- ки. Наведено стислий опис найвиразніших знахідок та їхні особливості. К л ю ч о в і с л о в а: Запорізьке козацтво, Кам’янська Січ, косторізна справа, трасологічний метод, проколка, пряслице, епіфіз, порохівниця, кістяний виріб. Із давніх-давен людство використовувало кіст- ку як один з основних матеріалів для створен- ня знарядь праці, прикрас чи іграшок. Завдяки своїм властивостям, тобто легкості в обробці та доступності, кістка була доволі поширеним матеріалом. Вироби з кістки й рогу несуть важ- ливу інформацію про побут, засоби виробни- цтва та інструментарій ремісничих об’єднань чи окремих митців тих чи інших народів у різ- ні епохи. Вироби з кістки та щільного рогу зі сліда- ми первинної обробки є звичними знахідка- ми на мезолітичних, античних і давньоруських пам’ятках. Проте ремісничі осередки, де відбу- валася обробка такої сировини, фіксуються не дуже часто (Сергеева 2012, с. 118). Серед різноманітних козацьких ремесел цей різновид не був широко розповсюдже- ним, трапляються поодинокі вироби окремих майстрів. Так, порохівниці з кістки були скла- довою військового спорядження козацького війська. Поширення порохівниць на терито- рії України безпосередньо пов’язане з історією запорозького козацтва, основним напрямком діяльності якого була війна. Військо Запороз- ьке славилося високою боєготовністю й май- стерністю. Його ударну силу становила піхо- та, озброєна рушницями та холодною зброєю. Козака з мушкетом, списом і рогом (порохів- ницею) за поясом було зображено на військо- вій печатці, наданій запорожцям польським урядом в ХVI ст. Майже кожний козак умів ви- готовляти порох, хоч той і не відзначався ви- сокою якістю. Гранульований порох для ла- дування зброї козаки носили в порохівницях, а дрібно розтертий для підсипки на полицю рушниці — у натрусках. Відомо, що на території Запорозької Січі були майстри, які виготовляли порохівниці. Тради- ційно спочатку їх робили з дерева та глини, піз- ніше з’явились порохівниці з рогу, які були міц- ними і не пропускали вологи. Використовували ріг оленя, лося, сайгака. Отвори закривали ро- говими, металевими чи дерев’яними заглушка- ми. В один із них вставлялася металева трубочка для засипання пороху в рушницю. Порохівниці майстерно прикрашали різьбленням, для під- креслення орнаменту додатково втирали суміш сажі з оліфою або вугільний пил з олією. Після завершення різьблення деякі порохівниці фар- бували дрібно натертими фарбами, змішаними з воском, та полірували (Тітова 2012, с. 69). У колекції Національного заповідника «Хортиця» нараховується п’ять порохівниць, зроблених із рогу, які, на жаль, безпосередньо не пов’язані з археологічними дослідженнями жодної з Січей (рис. 1). Але все ж таки важко уявити масову необ- хідність та розповсюдженість кістяних виробів у побуті січовиків. Тому кожен окремий випа- док знаходження центрів обробки кістки сам собою доволі значний, адже дозволяє розши- рити наші уявлення про цей специфічний різ- новид ремісничого виробництва. Поодинокі знахідки кістяних виробів не можуть слугувати прикладом наявності на території, що дослі- джується, косторізної майстерні чи навіть май- стра, який би займався косторізною обробкою. Тому приклади кістяної обробки, які ми має- мо з території Кам’янської Січі, тим більше ці- каві й вагомі, адже можуть слугувати підтвер- дженням наявності на цій території кістяного виробництва. У центрі уваги цієї статі є косторізна спра- ва на початку XVIII ст. у запорізьких козаків на прикладі археологічних знахідок із Кам’янської ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 3 131 Січі. Це питання майже не висвітлювалось у вітчизняній історіографії на прикладі великих Січей, тому що, по-перше, на сьогодні майже всі вони затоплені водами Каховського водо- сховища (окрім Кам’янської, Олешківської та Хортицької). По-друге, окремі знахідки виро- бів із кістки та рогу не можуть слугувати дже- релом для узагальнень. Натомість на прикла- ді Кам’янської Січі, що збереглася до нашого часу, ми можемо дослідити особливості кістя- ного виробництва козацької доби. Кам’янська Січ заснована на річці Кам’я нка, у місці її впадіння у р. Дніпро вище міс- та Кизикермена. Існування Кам’янської Січі підтверджується як свідченнями дослідника запорізьких козаків XVIII ст. князя Мишець- Рис. 1. Кістяні порохівниці з фондів Національного заповідника «Хортиця» Fig. 1. Bone powder flasks from the funds of the National Reserve “Khortytsia” ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 3132 кого, так і вказівками документальних джерел: частково січового архіву, частково архіву Ма- лоросійської колегії (Яворницький 1990, с. 93). Це, напевно, єдина Запорізька Січ, яка за свою історію пережила два періоди існування. Теза про два періоди існування Кам’янської Січі (1709—1711 та 1728—1734 рр.) до нашого часу повторюється не тільки у численних популяр- них публікаціях, але й у академічних енцикло- педичних виданнях (Горобець 2007, с. 69). На сьогодні залишки Кам’янської Січі роз- ташовані в нижній, південній частині мису Стрілка, при впадінні річки Кам’янка у Дні- про. Безпосередньо на Січі зараз знаходять- ся чотири садиби мешканців села Республі- канець. Збереженість території досить погана через природні та антропогенні фактори. По- перше, береги Каховського водосховища по- ступово зазнають ерозії та обвалюються; по- друге, ця територія використовується місце- вими мешканцями під сільське господарство, щороку частково розорюється, частково ви- користовується для випасу великої рогатої ху- доби, не кажучи вже про інші людські впливи. Територія кожного року руйнується. Окрім своїх безпосередніх захисних (або військових) функцій, Січ також виконувала функції ремісничого й торговельного центру. Цьому сприяло кілька обставин: відносна без- пека населення і сприятливе для розвитку тор- гівлі географічне розташування (Борисов 1972, с. 16). Окрім того, відомо, що переселившись на береги річки Кам’янки, козаки опинилися в безпосередній близькості від володінь Крим- ського хана та кордонів Османської імперії. Торговельні й ремісничі контакти між турка- ми й татарами, з одного боку, та козаками — з іншого, мали повсякчасний характер, про що свідчить низка речей турецького й татарського виробництва, знайдених під час експедицій на Кам’янську Січ. Зокрема, турецькі кавові піа- ли, люльки з рожевої та червоної глини, бага- тий нумізматичний матеріал та ін. Перші археологічні дослідження на реміс- ничому передмісті проводив у 1913 р. В. І. Гош- кевич (1913, с. 5—6). У 1930 рр. тут активно пра- цювали М. Л. Макаревич, Я. В. Краєвський, М. Л. Мейєрсон. Але їхні напрацювання та зві- ти зникли під час Другої світової війни. Подальші дослідження проводили Ф. Б. Ко- пилов та О. М. Апанович у 1939, 1941, 1951, 1953 рр. Ці експедиції здебільшого мали рятів- ний характер, досліджувалися низка Запорозь ких Січей, які постраждали під час будівни- цтва Каховського водосховища. Більш-менш планомірні розвідки на Ка м’янській Січі розпочалися у 1974 р. під керів- ництвом В. Є. Борисова та О. В. Бодянського, які також дослідили могилу кошового отамана В. Єрофеєва (Борисов 1972, с. 18). Протягом 1988—1991 рр. на території Ка м’янської Січі тривають археологічні дослі- дження на чолі з В. Є. Ільїнським та А. В. Коз- ловським. Завданням експедиції було вивчення території січі, визначення її кордонів і збере- женості окремих частин, а також територій, прилеглих до неї. Однак головною метою екс- педиції було проведення рятувальних архео логічних робіт на об’єктах, яким загрожувало знищення. Під час дослідження уточнено кор- дони Січі та її розміри, зафіксовано й частково досліджено кладовище XVII ст., а також вияв- лено окремі поховання XVIII ст. за півтора кі- лометри від Січі. За цей час розкопано кілька об’єктів XII—XIV ст., а також чотири будівлі, датовані часом існування Кам’янської Січі. Подальші дослідження на території па м’ятки припиняються майже на 20 років. У 2009 та 2011 рр. зусиллями працівників Національ- ного заповідника «Хортиця» здійснено архео- логічні розвідки в околицях с. Республіканець і на території колишньої Кам’янської Січі. Протягом 2017—2020 рр. на території Січі відбуваються планові археологічні розвідки Національного заповідника «Хортиця», які поповнили колекцію остеологічних решток. Найпоказовішим на сьогодні є 2018 р., коли було досліджено козацьку піч. Розглядаючи історіографію вивчення ко- зацьких ремесел, зокрема косторізного про- мислу, стикаєшся з проблемою недостатньо повних даних та ґрунтовних описів. Натомість праць, де розглядається косто- різна справа, техніка обробки кістки та взага- лі вироби з кістки й рогу, доволі багато у сві- товій науці. В українській історіографії цьому питанню присвятили увагу такі дослідники, як А. М. Усачук, В. Б. Панковський, М. С. Сергє- єва та ін. Питання ремісничих косторізних майсте- рень вивчали дослідники Є. Цнотливий та А. П. Бородовський; вони виробили комплекс ознак, за якими можна визначити стаціонар- ну косторізну майстерню. Так, Є. Цнотливий звернув увагу на такі необхідні прикмети про- фесійної діяльності ремісників-косторізів, як наявність сировини, відповідних знарядь, на- півфабрикатів, готових виробів і відходів або принаймні напівфабрикатів і відходів як най- важливіших елементів виробництва (Cnotlivy ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 3 133 Рис. 2. Кам’янська Січ. Вироби з рогу, кістяна накладка, виріб у формі серця Fig. 2. The Kamianka Sich. Horn items, a bone plate, a bone item in the shape of a heart Таблиця 1. Видовий склад ссавців, Кам’янська Січ, 2018 (абсолютна кількість кісток) Table 1. Species composition of mammals, Kamianka Sich, 2018 (absolute number of bones) Шари, об’єкти Види ссавців Бик свійський/ Віл ДРХ Кінь свійський Вівця свійська Свиня свійська Невизначені тварини великого розміру Всього Р-1, Піч 111 9 5 1 29 155 Мис Стрілка, Р-1, яма, піч 103 11 3 1 31 149 Р.1, яма-піч, зразки з печі 1 1 Всього 215 20 8 1 1 60 305 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 3134 1970). А. П. Бродовський виокремив дев’ять основних ознак косторізного виробництва: на- явність сировини, заготовок, напівфабрикатів, готових і бракованих виробів, а також масовий характер цих ознак, спеціальний інструмента- рій, стійкі прийоми обробки тощо (Бородов- ский 1997, с. 42). На жаль, про косторізне ремесло серед ко- зацтва майже нічого не відомо. Г. Л. де Бо- Таблиця 2. Віковий склад остеологічної колекції Table 2. Age composition of the osteological collection Вид Доросла особина (Adultus) Молода особина (Juvenis) Всього Бик свійський 22 29 51 Вівця свійська 1 1 Кінь свійський 1 2 3 Всього 23 32 55 Рис. 3. Кам’янська Січ. Кістяні руків’я, пряслице, ріг зі слідами обробки Fig. 3. The Kamianka Sich. Bone knife handles, a spindle whorl, a horn with the traces of treatment ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 3 135 план, описуючи козацькі ремесла, зазначає: «Серед цього народу зустрічаються люди, до- свідчені у всіх взагалі необхідних для життя ре- меслах: теслі для будівництва жител і човнів, стельмахи, ковалі, зброярі, кожум’яки, римарі, шевці, бондарі, кравці і т. д. Вони дуже вмілі у виготовленні селітри, якої в цих краях дуже багато, і виготовляють прекрасний гармат- ний порох. Жінки займаються прядінням льону і вовни, з яких роблять полотно й тканини для щоденного вжитку. Всі уміють добре обробля- ти землю, сіяти, жати, випікати хліб, готу- вати різні м’ясні страви, варити пиво, мед, го- рілку, робити брагу тощо. Немає також серед них жодного, якого б віку, статі чи становища він не був, хто б не намагався перевершити сво- го товариша у пиятиці та гульні. Немає серед християн і таких, котрі б настільки, як вони, призвичаїлися не дбати про завтрашній день. Зрештою, правду сказати, вони взагалі розу- міються на всіх ремеслах, хоча одні бувають більш вдатними, ніж інші, у тих чи інших за- няттях; трапляються й такі, чиї знання у по- рівнянні з загалом значно ширші. Одне слово, всі вони досить розумні, але зосереджуються лише на корисному й необхідному, головним чином на тому, що пов’язане з сільським життям» (Бо- план 1990, с. 29—30). В окремих монографіях, де розглядаються загальні питання козацького ремісничого ви- робництва, зазначається, що кравці та шев- ці у своїй роботі використовували знаряддя з кістки. Кістяними були проколки, ковпачки, руків’я різноманітних знарядь тощо (Телегін та ін. 1997, с. 50—51). Про існування окремо- го виду кістяного промислу, який би займався виготовленням таких знарядь, невідомо. Тому актуальність нашої статті полягає в тому, щоб на прикладі знахідок із Кам’янської Січі до- вести наявність серед козацтва осередків, де займались обробкою кістки. Серед остеологічних решток переважають кістки свійських тварин. Найбільше трапля- ється кісток великої рогатої худоби, найчастіше розколотих, порубаних або розбитих. Це свід- чить про те, що в ґрунт вони потрапили саме як відходи м’ясної їжі. Отже, найбільше спожива- лось м’ясо великої худоби; водночас наявність кісток старих биків і корів дає підстави припус- кати, що їх використовували як робочих та мо- лочних тварин. Значне місце за кількістю ре- шток належало козам, які були важливим дже- релом харчування. Так, археолог В. Є. Борисов зазначає, що кінське м’ясо не вживалось у їжу, кінські кістки складають доволі значний про- цент знахідок (Борисов 1972, с. 19). Сукупність кінських кісток велика, проте автор не має ра- ції щодо того, що кінське м’ясо не споживали. Серед кісток, на яких наявні залишки оброб- ки, кількісно переважають саме кістки вели- кої рогатої худоби. Для виробів із рогу зазви- чай використані роги оленя або корови (КН- 2025/Інв. КС-361(1), КН-2025/Інв. КС-361(2), КН-2027/Інв. КС-363, №№ 114, 157 за описом) (рис. 2: 3—4). Так, наприклад, з усього загального об’єму остеологічного матеріалу тваринного похо- дження, виявленого під час досліджень 2018 р. на Кам’янській Січі, таких знайдено 536 од. (із них 305 — ссавці, 14 — птахи, 217 — риби). Збе- реженість матеріалу від 3 до 4 балів (у серед- ньому 4) за п’ятибальною шкалою (Антипи- на 2003). У нашому випадку 60 кісток ссавців (19,7 % від загальної кількості) не були визна- чені через їхню значну фрагментарність (Вол- ков 2018, с. 16). У матеріалі виявлено залишки 5 видів ссавців, які належать до 3 рядів: Парнопа- лі (Artiodactyla) — родина Порожнисторогі (Bovidae) та родина Свиневі (Suidae); Непарно- палі (Perissodactyla) — родина Коневі (Equidae). Усі визначені та віднесені до певного виду кіст- ки ссавців належать свійським тваринам. У колекції виявлено кістки бика свійського (Bos taurus, Linnaeus 1758), (табл. 1), коня свій- ського (Equus caballus, Linnaeus 1758), свині свійської (Sus scrofa, Linnaeus 1758), вівці (Ovis aries, Linnaeus 1758) та кози свійських (Сарrа hircus, Linnaeus 1758). У двох випадках знайде- но І фаланги, ймовірно, вола (табл. 2). Кіст- ки мають патології, які свідчать про інтенсив- ні навантаження та наявність запалень. Кісток диких ссавців у матеріалі не виявлено. За абсо- лютною кількістю домінують кістки бика свій- ського, але для визначення достовірного спів- відношення видів вибірка недостатня. Під час дослідження у тих випадках, коли це було можливо, за ступенем приростання епіфі- зів до діафізів кісток і прорізування зубів визна- чено вік ссавців (табл. 2). Найточніше вирахува- ти вік ссавців можна за ступенем прорізування зубів (Клевезаль, 2007, с. 52). У матеріалі при- сутні як молоді, так і дорослі особини. Попередні висновки: наявність в остеоло- гічному матеріалі більше половини молодих особин ВРХ опосередковано вказує на пере- важно м’ясний напрям скотарства. Під час обробки та як заготовки для майбут- ніх виробів найчастіше використовували труб- часті кістки ВРХ, епіфізи великих кісток ВРХ ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 3136 Рис. 4. Кам’янська Січ. Кістяні заготовки виробів, проколка Fig. 4. The Kamianka Sich. Half-finished bone products, a borer ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 3 137 Рис. 5. Кам’янська Січ. Вироби з кістки: руків’я,проколка, пряжка, ріг зі слідами обробки Fig. 5. The Kamianka Sich. The bone items: knife handles, a borer, a buckle, a horn with the traces of treatment ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 3138 та коней. Реберні й тазові кістки внаслідок особливостей внутрішньої будови (губчаста тканина й тонкий шар окістя, нестійкий до ме- ханічних навантажень) майже не використову- вались у косторізному ремеслі. Для накладних пластинок руків’їв ножів зазвичай використо- вували рівні трубчасті кістки кінцівок тварини, довжиною 100—150 мм, при цьому брали лише половину кістки шириною не більше 20 мм, розпиляну вздовж; рідше для виготовлення руків’я застосовувалися реберні кістки (рис. 3: 3; 5: 4). Такі пластини кріпили до металевого чи дерев’яного руків’я за допомогою метале- вих заклепок, а в кістці просвердлювали три- чотири отвори діаметром 2,0 мм (НДФ-13265, №№ 6387, 200, 199 за описом) (рис. 8: 5; 9: 2). Також для різноманітних виробів викорис- товувались трубчасті кістки різного діаметру, у середньому від 10 до 50 мм; з кісток великої ро- гатої худоби здебільшого виготовляли руків’я (КН-2074/Інв. КС-403) (рис. 4: 1) та інші виро- би (КН-2074/Інв. КС-373, №№ 216, 279, 146, 355 за описом). В окремих випадках використовували кістки риб, особливо великі хрящеві кістки хребтових риб. Через їхню форму такий тип кісток ішов на прясла (КН-25837/Інв. КС-1165) (рис. 3: 2; 8: 2), причому він практично не потребував оброб- ки. По центру зазвичай просвердлювався отвір, краї та поверхня шліфувались. Вивчення технології обробки кістки ґрунту- ється на декількох технологічних циклах, вио- кремлених ще Б. Г. Петерсом. Перший, осно- вний, починається з отримання заготівки та за- вершується оформленням практично готового виробу. Звичайними операціями на цьому ета- пі є: пиляння, різьблення, свердлення, підтис- ка, рубання, шліфування. Другий, завершаль- ний, цикл пов’язаний із обробкою, декоруван- ням предмету і може включати: різьблення, насічку, гравірування, малюнок, фарбування та золочення (Шаманаев 1997, с. 50). Використання трасологічного методу дає змогу також простежити особливості кістяної обробки. Уперше цей метод запровадив радян- ський археолог С. А. Семенов. Центральною ідеєю, яка лежала в основі експерементально- трасологічного методу, є положення про те, що внаслідок контакту двох поверхонь обов’язково утворюються сліди (Шаманаев 1997, с. 49). Завдяки своїм піддатливим властивостям обробка кістки зазвичай потребує лише незна- чного втручання. Наприклад, для того, щоб зробити проколку або шило, використовува- Рис. 6. Кам’янська Січ. «Порційні» кістки Fig. 6. The Kamianka Sich. The “portion” bones Рис. 7. Кам’янська Січ. «Порційні» кістки Fig. 7. The Kamianka Sich. The “portion” bones ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 3 139 ли невеликі кістки оленів та дрібної рогатої ху- доби; ці кістки загострювались ножем, потім шліфувались грубим абразивом (КН-25853/ Інв. КС-1168, № 147 за описом) (рис. 2: 3—4). Іноді з кісток виготовляли речі, які не мали функціонального побутового призначення, а лише естетичне навантаження. Так, із великих трубчастих кісток ВРХ виготовляли символіч- ні речі (наприклад, хрести), прикраси, іграшки та ін. Вирізане з трубчастої кістки серце (КН- 2036/Інв. КС-366) (рис. 2: 1; 8: 1), можливо, ви- готовили для того, щоб означити свої почуття. Таблиця 3. Сліди зовнішнього впливу на кістки Table 3. Traces of external influence on the bones Вид Сліди впливу вогню Сліди оббілування Сліди обробки Патології Всього Чорно-палевий колір Різані сліди Рубані сліди Давлений Бик свійський 1 13 14 1 3 2 34 ДРХ 3 3 Кінь свійський 1 1 2 Невизначені кістки Тварини великого розміру 2 2 Всього 1 17 14 1 6 2 41 Рис. 8. Кам’янська Січ. Рисунок кістяних виробів Fig. 8. The Kamianka Sich. The drawing of bone items ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 3140 Для виготовлення кістяних заготовок ши- роко застосовувалося пиляння. Більшість спи- лів на виробах виконано під прямим кутом. На окремих виробах кути вирівнювалися та шліфувалися (КН-2074/Інв. КС-373) (рис. 4: 1—5), такий виріб було зручно тримати в ру- ках. У середині висвердлювався отвір для ме- талевого або дерев’яного черешка майбутньо- го виробу. Для виготовлення кістяних накла- док для руків’я використовувалися трубчасті кістки та рідше ребра ВРХ, при цьому в роботу йшла лише половина реберної кістки, для цьо- го її розпилювали вздовж. З огляду на крих- кість цієї заготовки, не дивно, що серед кісток трапляється значна кількість браку. На вдалих витворах просвердлювали три-чотири отво- ри діаметром 2,0 мм. Стандартний розмір про- свердлених отворів свідчить про те, що свердло або шило використовувалось одного діаметру. Один виріб, наприклад руків’я ножа, скла- далось із двох з’єднаних між собою кістяних пластин (НДФ-13265) (рис. 3: 3; 5: 4). Роботи Дніпровської археологічної експе- диції 1974 р. під керівництвом А. Л. Сокульско- го провадили на декількох ділянках; досліджу- вались черняхівські поселення, слов’янське поселення і територія Кам’янської Січі. На останньому об’єкті дослідники виявили кіль- ка ремісничих осередків із виробничими май- данчиками, печами та господарчими ямами. У культурному заповненні комплексу розкопу 4 та 5 (виробничий об’єкт, виробничий майдан- чик, льох) знайдено, окрім фрагментів побуто- вого посуду й кахлів, значну частину різаних та пиляних кісток (Сокульський 1974, с. 14). Також під час дослідження розкопу 7 вияв- лено виробничу господарчу яму. У заповненні ями знайдено велику кількість черепків, роз- писаних червинкою за допомогою пташиного пір’я; кахлі; надпиляні кістяні заготовки, ко- льоровий брухт, цілі й розбиті тиглі. Усе це змі- шане з зольним ґрунтом і попелом. Досліджені об’єкти розкопів 4, 5, 7 підтверджують висно- вок про те, що саме в цій частині Січі розташо- вувалося січове передмістя, тобто ремісничо- господарські майстерні: плавильна, зброярня, зокрема й косторізний майданчик, та харчово- побутові об’єкти (Сокульський 1974, с. 15), відходи яких потрапляли до однієї ями. Розглянемо предмети, які містять явні сліди обробки. Усі вони зберігаються у фондозбірках Національного заповідника «Хортиця». Виріб кістяний у формі серця (КН-2036/Інв. КС-366) виявлено у відшаруванні лівого бере- га гирла р. Кам’янка, у розкопі 4. Його довжи- на 29 мм, ширина 22 мм, товщина 5,0 мм. Ви- готовлений виріб вирізуванням із трубчастої кістки ВРХ. Верх серця позначено широким пропилом — 3,0 мм. Має сліди шліфування (рис. 2: 1; 8: 1). Накладка кістяна фігурна (КН-2074/Інв. КС- 373) виявлена у розмиві берегового відсло- нення шарування. Її довжина 69 мм, ширина 19 мм, товщина 4,0 мм. Посередині має прямо- кутний отвір із заокругленими краями та роз- міри 12 × 5,0 мм. Накладка виготовлена з кіст- ки ВРХ. Краї та поверхня шліфовані, отвір ви- пиляний (рис. 2: 2; 8: 3). Ріг корови з широким пропилом (КН-2025/ Інв. КС-361(1)) довжиною 175 мм, шириною Рис. 9. Кам’янська Січ. Рисунок кістяних виробів Fig. 9. The Kamianka Sich. The drawing of bone items ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 3 141 75 мм. Заготовка, посередині має пропил ши- риною 3,0 мм, глибиною 2,0—3,0 мм, ближче до основи черепа (рис. 2: 3). Ріг корови (КН-2025/Інв. КС-361(2) довжи- ною 50 мм, товщиною 31 мм. Фрагмент рогу з чіткими слідами випилювання. Діаметр осно- вного випилу 24 мм. Сліди обробки у вигля- ді спилів помітні також в основі рогу, сліди спилів діаметром 16 × 7,0 мм, 14 × 5,0 мм, 22 × 14 мм, 9,0 × 6,0 мм. Фрагмент рогу оленя (КН-2027/Інв. КС- 363) має довжину 280 мм, ширину 89 мм та слі- ди випилювання одного з відростків у вигляді чотирьох зрізів, розміри зрізів 16, 18, 15, 9 мм. Зроблені під кутом приблизно 45 °. Імовірно, це була заготовка під виріб (рис. 2: 4). Пряслице з хребця риби породи коропових (КН-25837/Інв. КС-1165). Його діаметр 47 мм, товщина 20 мм. Діаметр просвердленого отво- ру 7,0 мм (рис. 3: 2; 8: 2). Заготовку руків’я (КН-2074/Інв. КС-403) було виявлено в старшинській ямі. Її довжина 73 мм, ширина 26 мм. Виготовлена з трубчастої кістки ВРХ. Кістку оброблено так, щоб ство- рити чотири грані з пласкою поверхнею. Ви- ріб у перетині підпрямокутний — 26 × 20 мм. Заготовку не завершено, грані лише намічені, але не доведені до кінця. Кістка шліфувалась (рис. 3: 1; 8: 4). Ніж залізний із кістяним руків’ям (НДФ- 13265). Довжина руків’я 75 мм, ширина 25 мм, товщина 20 мм. Складається з двох пластин, товщина однієї 5,0 мм. Руків’я з’єднується за допомогою чотирьох металевих заклепок, тов- щина заклепки 4,0 мм. До леза руків’я звужу- ється. Кістка шліфувалась, отвори було про- свердлено (рис. 3: 3; 8: 5). Кістяна заготовка (КН-2103/Інв. КС-412(1) із загальними розмірами 115 × 80 × 27 мм. Це був фрагмент трубчастої кістки великої рогатої худоби з трьома чіткими, рівними випиляни- ми сторонами. Зовнішня сторона шліфована та згладжена; імовірно, фрагмент пристосову- вався як виріб у вигляді руків’я (рис. 4: 1). Оброблена кістка (КН-2103/Інв. КС-412(3). Її загальні розміри 48 × 27 × 7,0 мм. Фрагмент кістки з двома чіткими, рівними випиляними сторонами, з якої виготовляли виріб. Зовніш- ня сторона шліфована та згладжена. Є відхо- дом виробництва (рис. 4: 3). Оброблена кістка (КН-2103/Інв. КС-412(4). Загальні розміри 25 × 31 × 9,0 мм. Фрагмент кістки з п’ятьма випиляними сторонами, з якої виготовляли виріб. Є відходом виробни- цтва (рис. 4: 4). Оброблена кістка (КН-2104/Інв. КС-413(1). Загальні розміри 122 × 69 × 32 мм. Фрагмент щелепи свійської великої худоби з чітким, рів- ним спилом, з якої виготовляли виріб. Є відхо- дом виробництва (рис. 4: 6). Оброблена кістка (КН-2104/Інв. КС-413(2). Загальні розміри 185 × 103 × 48 мм. Фрагмент лопаткової кістки великої рогатої худоби з чіт- ким та рівним спилом (рис. 4: 5). У 1989 р. досліджено господарчі об’єкти пе- ріоду існування Кам’янської Січі. У південній частині приміщення, яке частково було втра- чено внаслідок берегової ерозії, розміром 42— 47 м2, виявлено підвал глибиною 1,65 м від площини приміщення. Основна маса матеріа- лу з підвалу це дві макітри та один горщик. У макітрах та горщику виявлено велику кількість рубаних кісток. Кількість кісток не підлягає визначенню. Імовірно, підвал із часом почали використовувати як смітник, основне заповне- ння якого — кістки малих та великих тварин, птахів і риб. Усього близько 15 м3. Визначено кістки: свиней, коня, великої рогатої худоби, оленя, косулі, собаки, кози, вівці та ін. Узагалі в смітнику було виявлено близько 45 тис. кіс- ток. Близько 103 в самому приміщені (Ильин- ский 1989, с. 14—16). Найпоказовішим предметом із цієї колекції є проколка (КН-25853/Інв. КС-1168) завдовж- ки 101 мм, завтовшки 27 мм. Має подовжену форму з кінцем, що поволі звужується. Кінців- ку втрачено. Кістка походить від кінцівки не- великої худоби, частково зашліфована. Кістя- ний виріб (рис. 4: 7; 8: 6). Дослідження 2009 р. було зосереджене пе- реважно на передмісті території Січі. У шур- фі 13 під прошарком дерну, на глибині 0,15 м від рівня сучасної поверхні виявлено насиче- ний керамікою, тиглями, інструментами, об- робленими кістками та кістяними виробами прошарок (Ильинский 2009, с. 16). У розкопі 2 на місці козацького передміс- тя Кам’янської Січі виявлено залишки печі з кахлями під дерновою поверхнею. На глибині 0,35 м від сучасної поверхні виявлені металеві вироби у вигляді фрагментів ножів, бляшок, кіс- тяні вироби у вигляді фрагментів руків’їв ножів, проколок, застібок (Ильинский 2009, с. 19). Доволі велика кількість виробів, які були знайдені у 2009 р., містять сліди обробки, але не всі вони є виробами або заготовками під ви- роби, багато з них містять просто сліди від ін- струментів. Розглянемо найпоказовіші з них. Фрагмент двоскладового руків’я (КН-6387). За- гальні розміри 33 × 14 × 8,0 мм. Фрагмент кістя- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 3142 ного виробу з рогу зі слідами шліфування, вирі- зування та свердлення. У просвердленому отворі помітні залишки іржі від металевої заклепки. Ви- ріб схожий на руків’я ножа, має два видимі про- свердлені отвори під заклепки діаметром 2,0 мм. Помітні сліди обробки у вигляді нахилених насі- чок на торці виробу. Бокова поверхня шліфова- на, краї заокруглені. (рис. 5: 1; 8: 7). Фрагменти кісток зі слідами обробки (№№ 97, 378, 149, 112, 204, 215, 200, 246, 376, 201, 199, 145, 146, 355 за описом). Мають слі- ди випилювання, спилів, сліди рубаних ударів, зрізів, шліфування Фрагменти трубчастих кісток ВРХ (№ 216, 279 за описом). Загальні розміри 73 × 33 мм, 95 × 42 мм. Мають сліди рубання від клинопо- дібного інструмента. На одному помітні сліди термічної обробки. Фрагмент рогу корови (№ 114 за описом). За- гальні розміри 73 × 31 мм. Ріг корови. На тиль- ній стороні має дві випиляні канавки розміра- ми 30 × 5,0 та 32 × 9,0 мм. З цієї ж сторони має рівний спил — 30 × 10 мм. На одній зі сторін має слід випилу довжиною 22 мм. Уламок кістяного виробу або відходи від кістяного виробництва. Фрагмент кістяного руків’я (№ 150 за опи- сом). Загальні розміри 74 × 18 × 11 мм. Кістка трубчаста. Має продовгувату оброблену фор- му із заокругленими краями, поверхня шліфо- вана, краї вирізні. На спинці руків’я оформле- но рівну пласку грань шириною 5,0 мм. З обох боків на тильній стороні виробу наявні про- свердлені отвори. Один торець заокруглений, має просвердлений отвір діаметром 5,0 мм, глибиною 22 мм. Інший торець зрізаний рівно, діаметр просвердленого отвору 6,0 мм, глиби- на 29 мм. Просвердлені отвори не з’єднуються між собою. Кістяний виріб (рис. 5: 3; 9: 1). Фрагмент руків’я з рогу (№ 157 за описом). Загальні розміри 91 × 17 × 6,0 мм. Виріб у по- ганому стані, на всій поверхні є залишки іржі від металевого виробу. Виявлено чотири про- свердлені отвори для заклепок, діаметром 2,0 мм. Руків’я двоскладове. Кістяний виріб (рис. 5: 4; 9: 2). Проколка (№ 147 за описом), загальні роз- міри 93 × 20 × 14 мм. Має подовжену форму з кінцем, що поволі звужується. Кінцівку втра- чено. Кістка походить від кінцівки невеликої худоби, частково зашліфована. Кістяний виріб (рис. 5: 5). Кістяний виріб (№ 115 за описом). Кістяний виріб поламано, складається з трьох фрагмен- тів, є втрачені елементи. За формою нагадує кістяну пряжку завдовжки 44 мм, завтовшки 7,0 мм. Ширину встановити неможливо. Краї всього виробу оброблені, вирізані та шліфова- ні. З одного боку є чітко вирізаний паз шири- ною 11 мм зі слідами іржі. З іншого боку пряжка має дві вирізані фігурні кінцівки розміром 8,0— 6,0 мм, які, можливо, слугували для зчеплення з іншою частиною пряжки (рис. 5: 6; 9: 3). Фрагмент кістяного виробу (№ 198 за опи- сом). Загальні розміри 31 × 10 × 4,0 мм. Фраг- мент виробу із ребра, найімовірніше, уламок від руків’я. Верхня частина фрагменту виріза- на та зашліфована, з одного боку заокруглена. Фрагмент є уламком кістяного виробу. Під час розвідки 2018 р. було виявлено за- лишки ремісничої печі, виритої в материковому ґрунті. Піч мала підпрямокутну форму з устям розташованим у північно-західному куті, про що свідчить наявність приямку з цього боку та розташування кілків навісу. Кілки навісу розта- шовувались суцільним рядом навколо контуру об’єкта і не фіксуються лише з північного боку (навколо приямку). Піч мала глинобитне купо- лоподібне склепіння зі щільної обпаленої гли- ни, основу якого простежено в середньому на відстані 0,18—0,20 м від контуру ями. Об’єкт являє собою завал двоярусної печі або горну з куполоподібним склепінням та топковою частиною, що складалась із двох камер (перша — для безпосереднього спалення палива; друга — для концентрації теплової енергії), розділених перегородкою, що також виконувала функцію рівномірного розподілу температури. В обох камерах паливного блоку знайдено розвали гончарних горщиків, фрагменти яких були перемішані з кістками тварин, риб і де- ревним вугіллям. У 41 випадку виявлені ознаки зовнішнього впливу на кістки, а саме сліди надрізів, руба- ні сліди, а також сліди від зубів гризунів тощо. Так, сліди вогню зафіксовані лише в одно- му випадку. Колір обгорілої кістки дозволяє визначити температуру, при якій вона горіла (Bradley 2005). Чорно-палевий колір утворю- ється при температурі близько 800 °С і харак- терний для печі чи вогнища. На шістьох кістках фіксуються сліди оброб- ки (табл. 3). Імовірно, це заготовки для виро- бів або, навпаки, залишки кістки після того, як майстер випиляв із неї заготовку. Зважаючи на кількість оброблених кісток із невеликої площі та при малій вибірці, а також характер пошко- джень кісток, ми вважаємо, що скоріше за все матеріал походить із косторізної майстерні. Цікава знахідка нижньої щелепи коня свій- ського. Кістку щелепи обпиляли дуже акурат- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 3 143 но, не зачепивши зуб коня. Якби намагались просто розрубати або навіть розпиляти кістку для якихось інших потреб, зуб теж постраждав би. Проте тут ми маємо справу з надзвичайно акуратним розпилом. Фаланга вола. Розміри її 55 × 34 мм. Кіст- ка темного кольору. Біля епіфізу наявні рубані сліди, ймовірно, від ножа. Плесно (metatarsus) бика свійського. Розмі- ри 20 × 38 мм. Епіфіз трубчастої кістки. Випил рівний по всій поверхні кістки, оминає краї внутрішньої структури. Нижня щелепа коня свійського. Розміри 140 × 68 мм. Випил здійснено обережно навко- ло зубів по колу. Метаподій бика свійського. Розміри 50 × 48 мм. Добре помітні сліди випилювання. Кістка тварини (епіфіз). Загальні розміри 52 × 45 × 39 мм, ширина борозни 3,0 мм. Ши- рокі пропили вздовж кістки. Окремою групою серед кістяних знахідок 2018 р. на території Кам’янської Січі є порцій- ні уламки. На багатьох ребрах присутні сліди рівного, чіткого надпилу, після чого інша по- ловина кістки зламувалась. Усі реберні кістки мають приблизно однаковий розмір. Це свід- чить про те, що використовувалась рівна сис- тема розподілу їжі. Така сама ситуація з вели- кими трубчастими кістками великої рогатої худоби — вони мають приблизно однакові роз- міри в місцях розділення (рис. 6: 7). З усього різноманіття кістяних виробів, які знайдено за території колишньої Кам’янської Січі, можна вивести певні статистичні висно- вки. Так, при виготовлені руків’їв для ножів ви- користовувались переважно роги ВРХ або оле- нів. Переважна більшість фрагментів руків’я має близько трьох-чотирьох отворів під мета- леві заклепки. Реберні кістки для виготовлен- ня накладок розпилювали вздовж, розділюючи на половини, розміри спилів здебільшого од- накові, це наводить на думку, що вони могли з’єднуватись між собою і також використову- вались як накладки для зброї. Зважаючи на те, що пам’ятка ще досліджу- ється, цілком імовірно, що будуть трапля- тись вироби зі слідами обробки. Можливо, навіть буде виявлений осередок виробництва чи сама майстерня. Адже до цього всі вироби були виявлені або в смітниках, або у виробни- чих горнах. Загалом опрацьовано близько 250 кісток із чотирьох експедицій на Кам’янській Січі. На жаль, багато виявлених виробів з інших років не збереглись або були пропущені як незначні. Більша частина кісток зі слідами обробки є відходами виробництва (КН-2025/Інв. КС- 361 (1-2), КН-2027/Інв. КС-363, №№ 216, 279, 114, 97, 378, 149, 112, 204, 215, 200, 246, 376, 201, 246, 376, 201, 199, 145, 146, 355 за описом), значно менша частина являє собою безпосе- редньо кістяні вироби (КН-2074/Інв. КС-373, КН-25837/Інв. КС-1165, КН-2074/Інв. КС- 403, НДФ-13265, номери за описом КН-6387, №№ 150, 157,147, 115, 198 за описом), один предмет має символічні ознаки або є іграшкою (КН-2036/Інв. КС-366). Один виріб є кістяним інструментом (КН-25853/Інв. КС-1168). Цей огляд підсумовує та узагальнює висно- вки щодо косторізної справи на Кам’янській Січі за матеріалами археологічних досліджень до 2020 р. Подальші дослідження доповнять наші знання новими прикладами косторізної справи; можливо, буде знайдено інструмента- рій, яким користувались козаки, або сам осе- редок виробництва, своєрідну майстерню. Антипина, Е. Е. (ред.). 2003. Археозоологические иссле- дования: задачи, потенциальные возможности и реальные результаты. Новейшие археозоологические исследования в России. Москва: Языки славянской культуры, с. 7-34. Боплан, Г. Л. 1990. Опис України, кількох провінцій Ко- ролівства Польского, що тягнуться від кордонів Московії до границь Трансильванії, разом з їхніми звичаями, способом життя і ведення воєн. Київ: Наукова Думка. Борисов, В. Є. 1972. Звіт про археологічну розвідку на великому Потьомкінському острові у дельті Дніпра та на місці колишньої Кам’янської Січі (20—29 квітня 1972 року). Науковий архів ІА НАНУ. 1972/42 Бородовский, А. П. 1997. Древнее косторезное дело юга Западной Сибири (вторая половина ІІ тыс. до н .э. — пер- вая половина ІІ тыс. н. э.). Новосибирск: Изд-во Институ- та археологии и этнографии СО РАН. Волков, А. В. 2018. Звіт про проведення археологічної розвідки на території Кам’янської Січі у 2018 році. Науко- вий архів ІА НАНУ, б/н. Горобець, В. М. 2007. Кам’янська Січ. Енциклопедія історії України. Том 4, Київ: Наукова Думка. с. 69-70. Гошкевич, В. И. 1915. Летопись музея за 1913 год. Вып. 5. Херсон: Изд. гор. упр. Ильинский, В. Е. 1989. Отчет об исследованиях на Камен- ской Сечи в 1989 г. Науковий архів ІА НАНУ, ф. 64, 1990/133. Ильинский, В. Е. 2009. Отчет о работе археологичес- кой экспедиции Национального заповедника «Хортица» на Каменской Сечи и о. Тягинь (Бериславского района, Херсон- ской области). Науковий архів ІА НАНУ , ф. 64, 2009/56. Клевезаль, Г. А. 2007. Принципы и методы определения возраста млекопитающих. Москва: Т-во научных изданий КМК. Сергєєва, М. С. 2012. Косторізна справа у давньому Колодяжині. Археологія, 3, с. 118-125 Сокульський, А. Л. 1974. Отчет о работе ДАЭ-1974. Тітова, І. С. 2012. Колекція рогових порохівниць XVIII ст. в Музеї історії запорозького козацтва. Заповідна Хор- тиця. Збірка наукових праць. Запоріжжя, с. 68-73. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 3144 А. В. Волков Научный сотрудник отдела Охраны памятников истории, археологии и природы Национального заповедника «Хортица» КОСТОРЕЗНОЕ ДЕЛО КАМЕНСКОЙ СЕЧИ Изготовление предметов из кости, обработка кости и рога являются одними из древнейших видов ремёсел. На протяжении веков люди использовали кость из-за её распространённости и лёгкости в обработке. В XVI— XVIII вв. кость продолжали использовать как один из материалов, но широкого распространения среди казацких ремесел она не получила. Хотя широко известны казацкие костяные пороховницы-натруски, часто украшенные замысловатой резьбой. В статье рассматриваются более простые и распространённые в повседневном быту вещи — накладки для рукоятей ножей, проколки, пряслица и др. На сегодня существует возможность исследовать этот специфический вид ремесла на примере археологичес- ких находок с одной из запорожских сечей — Каменской. Массовый остеологический материал во многих случа- ях содержит следы намеренной обработки, попытки придать кости определенную форму, получить из кости или рога изделие. Анализируя находки нескольких археологических сезонов можно вывести некоторые общие черты, получить представление о распространённости этого ремесла и его значимости, представление о бытовой жизни казачества в начале XVIII в. В статье рассматриваются находки из кости, сделанные с начала 1970-х гг., приводится их характеристика и общие черты. Акцентируется внимание именно на костяных изделиях, коротко описываются «порционные» кос- ти и отходы при производстве костяного изделия. Одной из основных целей данной статьи является введение в научный оборот ряд предметов изготовленных из кости, на одной территории в довольно небольшой период времени существования Каменской Сечи (1709—1711 и 1728—1734 гг.). На сегодня мы, к сожалению, не можем произвести сравнительный анализ находок костяного производства с других Сичей или казацких ремесленных объектов, но можем на примере находок из Каменской Сичи получить представление о развитии данного вида ремесла. Дальнейшие археологические исследования, возможно, выявят наличие мастерской на данной территории. К л ю ч е в ы е с л о в а: Запорожское козачество, Каменская Сечь, косторезное дело, трассологический метод, про- колка, пряслице, эпифиз, пороховница, костяное изделие. Anatolii V. Volkov Research Fellow, the Department of Preservation of historical, archaelogical and natural monuments, the National Reserve «Khortytsia», ORСID 0000-0002-9381-8447, v.anatolion@gmail.com BONE CARVING OF THE KAMIANKA SICH The manufacture of different bone items as well as treatment of bone and horn used to be among the oldest types of crafts. For centuries, people have used bone because of its prevalence and easy processing. In the 16th—18th centuries, bone continued to be used as one of the materials, but it did not receive wide distribution among Cossack crafts. Though the well-known bone powder flasks decorated with complex and intricate carvings were in usage among Cossacks, the article deals with simpler and more common in everyday life things — such as knife handle bone plates, borers, a spindle whorl, and etc. Today we have the opportunity to explore this specific type of craft on the example of archaeological finds from one of the Zaporizhzhia Siches — the Kamianka Sich. Mass osteological material in many cases contains traces of deliberate processing or attempts to give the bone a certain shape, to obtain a product from bone or horn. Analyzing the finds of several archaeological seasons, one can deduce some common features of bone items, get an idea of spreading of this craft and its significance, and discover the everyday life of the Cossacks at the beginning of the 18th century. The article examines bone finds made from the beginning of the 1970-ies, and also contains their general characteristic and common features. A special attention is focused on bone products; the "portion" types of bones and the production waste left during manufacture of the bone items is briefly described. One of the main purpose of this article is to introduce into a scientific circulation a number of objects made of bone, on the same territory in a fairly short period of existence of the Kamianka Sich (1709—1711 and 1728—1734). Nowadays, unfortunately, we cannot derive a comparative analysis of the finds of bone production from other Siches or Cossack Телегін, Д. Я., Винокур, І. С., Титова, О. М., Свєшні- ков, І. К. 1997. Археологія доби українського козацтва XVI— XVIII ст. Київ: «ВІПОЛ». Шаманаев, А. В. 1997. Технология обработки кости и рога в средневековом Херсоне: по материалам раскопок портового квартала 2. Античная древность и средние века, 28, с. 49-66. Яворницький, Д. І. 1990. Історія запорізьких козаків. Львів: Світ. Bradley, R. 2005. The Moon and the Bonfire. An Investigation of Three Stone Circles in Northeast Scotland. Edinburgh: Society of Antiquaries of Scotland. Cnotliwy, E. 1970. Niektóre problemy badań nad wczesnośredniowiecznym rogownictwem polskim. Archeologia Polski, XV. Zesz. 2, s. 499-518. Надійшла 25.03.2021 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 3 145 handicraft objects, but we can get an idea of the development of this type of craft using as examples the finds from the Kamianka Sich. Further archaeological research may reveal the presence of the bone carving workshop on this territory. K e y w o r d s: bone carving craft, method of trace evidence, borer, spindle whorl, epiphysis, powder flask, bone item. References Antipina, E. E. (ed.). 2003. Arkheozoologicheskie issledovaniia: zadachi, potentsialnyie vozmozhnosti i realnyie rezultaty. Noveishie arkheozoologicheskie issledovaniia v Rossii. Moskva: Yazyki slavianskoi kultury, p. 7-34. Boplan, H. L. 1990. Opys Ukrainy, kilkokh provintsii Korolivstva Polskoho, shcho tiahnutsia vid kordoniv Moskovii do hranyts Transylvanii, razom z yikhnimy zvychaiamy, sposobom zhyttia i vedennia voien. Kyiv: Naukova Dumka. Borysov, V. Ye. 1972. Zvit pro arkheolohichnu rozvidku na velykomu Potomkinskomu ostrovi u delti Dnipra ta na mistsi kolyshnoi Kamianskoi Sichi (20-29 kvitnia 1972 roku). Naukovyi arkhiv IA NANU. 1972/42 Borodovskii, A. P. 1997. Drevnee kostoreznoe delo yuga Zapadnoi Sibiri (vtoraia polovina ІІ tys. do n. e. - pervaia polovina ІІ tys. n. e.). Novosibirsk: Izd-vo Instituta arkheologii i etnografii SO RAN. Volkov, A. V. 2018. Zvit pro provedennia arkheolohichnoi rozvidky na terytorii Kamianskoi Sichi u 2018 rotsi. Naukovyi arkhiv IA NANU, b/n. Horobets, V. M. 2007. Kamianska Sich. Entsyklopediia istorii Ukrainy. Vol. 4. Kyiv: Naukova Dumka. p. 69-70. Goshkevich, V. I. 1915. Letopis muzeia za 1913 god. Vyp. 5. Kherson: Izd. gor. upr. Ilinskii, V. E. 1989. Otchet ob issledovaniiakh na Kamenskoi Sechi v 1989 g. Naukovyi arkhiv IA NANU, f. 64, 1990/133. Ilinskii, V. E. 2009. Otchet o rabote arkheologicheskoi ekspeditsii Natsionalnogo zapovednika ‛Khortitsa’ na Kamenskoi Sechi i o. Tiagin (Berislavskogo raiona, Khersonskoi oblasti). Naukovyi arkhiv IA NANU, f. 64, 2009/56. Klevezal, G. A. 2007. Printsipy i metody opredeleniia vozrasta mlekopitaiushchikh. Moskva: T-vo nauchnykh izdanii KMK. Serheeva, M. S. 2012. Kostorizna sprava u davnomu Kolodiazhyni. Arheologia, 3. p. 118-125. Sokulskii, A. L. 1974. Otchet o rabote DAE-1974. Titova, I. S. 2012. Kolektsiia rohovykh porokhivnyts XVIII st. v Muzei istorii zaporozkoho kozachestva. Zapovidna Khortytsia. Zbirka naukovykh prats. Zaporizhzhia. p. 68-73. Telehin, D. Ya., Vynokur, I. S., Tytova, O. M., Svieshnikov, I. K. 1997. Arkheolohiia doby ukrainskoho kozatstva XVI-XVIII st. Kyiv: VIPOL. Shamanaev A. V. 1997. Tekhnologiia obrabotki kosti i roga v srednevekovom Khersone: po materialam raskopok portovogo kvartala 2. Antichnaia drevnost i srednie veka, 28. p. 49-66. Yavornytskyi, D. I. 1990. Istoriia zaporizkykh kozakiv. Lviv: Svit. Bradley, R. 2005. The Moon and the Bonfire. An Investigation of Three Stone Circles in Northeast Scotland. Edinburgh: Society of Antiquaries of Scotland. Cnotlivy, E. 1970. Niektóre problemy badań nad wczesnośredniowiecznym rogownictwem polskim. Archeologia Polski, XV, Zesz. 2, p. 499-518.
id	arheologia-com-ua-article-278
institution	Chemistry, Physics and Technology of Surface
issn	2616-499X
keywords_txt_mv
language	Ukrainian
last_indexed	2026-08-07T01:04:16Z
publishDate	2021
publisher	Institute of Archaeology NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	arheologiacomua/42/70eaa17acd2c440c22be7b7da3098942.pdf
spelling	arheologia-com-ua-article-2782021-11-17T08:34:15Z Bone Carving of the Kamianka Sich Косторезное дело Каменской Сечи Косторiзна справа Кам’янської Сiчi Volkov, Anatolii bone carving craft, method of trace evidence, borer, spindle whorl, epiphysis, powder flask, bone item Запорожское козачество, Каменская Сечь, косторезное дело, трассологический метод, проколка, пряслице, эпифиз, пороховница, костяное изделие Запорізьке козацтво, Кам’янська Січ, косторізна справа, трасологічний метод, проколка, пряслице, епіфіз, порохівниця, кістяний виріб The manufacture of different bone items as well as treatment of bone and horn used to be among the oldest types of crafts. For centuries, people have used bone because of its prevalence and easy processing. In the 16th—18th centuries, bone continued to be used as one of the materials, but it did not receive wide distribution among Cossack crafts. Though the well-known bone powder flasks decorated with complex and intricate carvings were in usage among Cossacks, the article deals with simpler and more common in everyday life things — such as knife handle bone plates, borers, a spindle whorl, and etc. Today we have the opportunity to explore this specific type of craft on the example of archaeological finds from one of the Zaporizhzhia Siches — the Kamianka Sich. Mass osteological material in many cases contains traces of deliberate processing or attempts to give the bone a certain shape, to obtain a product from bone or horn. Analyzing the finds of several archaeological seasons, one can deduce some common features of bone items, get an idea of spreading of this craft and its significance, and discover the everyday life of the Cossacks at the beginning of the 18th century. The article examines bone finds made from the beginning of the 1970-ies, and also contains their general characteristic and common features. A special attention is focused on bone products; the "portion" types of bones and the production waste left during manufacture of the bone items is briefly described. One of the main purpose of this article is to introduce into a scientific circulation a number of objects made of bone, on the same territory in a fairly short period of existence of the Kamianka Sich (1709—1711 and 1728—1734). Nowadays, unfortunately, we cannot derive a comparative analysis of the finds of bone production from other Siches or Cossack handicraft objects, but we can get an idea of the development of this type of craft using as examples the finds from the Kamianka Sich. Further archaeological research may reveal the presence of the bone carving workshop on this territory. Изготовление предметов из кости, обработка кости и рога являются одними из древнейших видов ремёсел. На протяжении веков люди использовали кость из-за её распространённости и лёгкости в обработке. В XVI—XVIII&nbsp;вв. кость продолжали использовать как один из материалов, но широкого распространения среди казацких ремесел она не получила. Хотя широко известны казацкие костяные пороховницы-натруски, часто украшенные замысловатой резьбой. В статье рассматриваются более простые и распространённые в повседневном быту вещи&nbsp;— накладки для рукоятей ножей, проколки, пряслица и др. На сегодня существует возможность исследовать этот специфический вид ремесла на примере археологических находок с одной из запорожских сечей — Каменской. Массовый остеологический материал во многих случаях содержит следы намеренной обработки, попытки придать кости определенную форму, получить из кости или рога изделие. Анализируя находки нескольких археологических сезонов можно вывести некоторые общие черты, получить представление о распространённости этого ремесла и его значимости, представление о бытовой жизни казачества в начале XVIII в. В статье рассматриваются находки из кости, сделанные с начала 1970-х гг., приводится их характеристика и общие черты. Акцентируется внимание именно на костяных изделиях, коротко описываются «порционные» кости и отходы при производстве костяного изделия. Одной из основных целей данной статьи является введение в научный оборот ряд предметов изготовленных из кости, на одной территории в довольно небольшой период времени существования Каменской Сечи (1709—1711 и 1728—1734 гг.). На сегодня мы, к сожалению, не можем произвести сравнительный анализ находок костяного производства с других Сичей или казацких ремесленных объектов, но можем на примере находок из Каменской Сичи получить представление о развитии данного вида ремесла. Дальнейшие археологические исследования, возможно, выявят наличие мастерской на данной территории. У статті розглянуто та проаналізовано остеологічний матеріал із території Кам’янської Січі зі слідами обробки. Наведено стислий опис найвиразніших знахідок та їхні особливості. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2021-09-23 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/278 10.15407/arheologia2021.03.130 Arheologia; No 3 (2021): Arheologia; 130-145 Археологія ; № 3 (2021): Arheologia; 130-145 Археология; № 3 (2021): Arheologia; 130-145 2616-499X 0235-3490 10.15407/arheologia2021.03 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/278/256
spellingShingle	Запорізьке козацтво Кам’янська Січ косторізна справа трасологічний метод проколка пряслице епіфіз порохівниця кістяний виріб Volkov, Anatolii Косторiзна справа Кам’янської Сiчi
title	Косторiзна справа Кам’янської Сiчi
title_alt	Bone Carving of the Kamianka Sich Косторезное дело Каменской Сечи
title_full	Косторiзна справа Кам’янської Сiчi
title_fullStr	Косторiзна справа Кам’янської Сiчi
title_full_unstemmed	Косторiзна справа Кам’янської Сiчi
title_short	Косторiзна справа Кам’янської Сiчi
title_sort	косторiзна справа кам’янської сiчi
topic	Запорізьке козацтво Кам’янська Січ косторізна справа трасологічний метод проколка пряслице епіфіз порохівниця кістяний виріб
topic_facet	bone carving craft method of trace evidence borer spindle whorl epiphysis powder flask bone item Запорожское козачество Каменская Сечь косторезное дело трассологический метод проколка пряслице эпифиз пороховница костяное изделие Запорізьке козацтво Кам’янська Січ косторізна справа трасологічний метод проколка пряслице епіфіз порохівниця кістяний виріб
url	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/278
work_keys_str_mv	AT volkovanatolii bonecarvingofthekamiankasich AT volkovanatolii kostoreznoedelokamenskojseči AT volkovanatolii kostoriznaspravakamânsʹkoísiči

Косторiзна справа Кам’янської Сiчi

Репозитарії

Схожі ресурси