Результати дослiджень трипiльського поселення бiля села глибочок на черкащинi
The Trypillia settlement is located at the western edge of Hlybochok village (former Zvenyhorodka district of Cherkasy Oblast), at the plateau of the western bank of the Hirskyi Tikych River. According to the geophysical surveys, the settlement size reached 100 ha. Its dwellings were organized into...
Saved in:
| Published in: | Археологія |
|---|---|
| Date: | 2021 |
| Issue: | 4 |
| Pages: | 66-81 |
| ISSN: | 2616-499X |
| Author Affiliations: |
|
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Institute of Archaeology NAS of Ukraine
2021
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/286 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| Download file: |
|
Institution
Chemistry, Physics and Technology of Surface| _version_ | 1872824535415259136 |
|---|---|
| author | Ryzhov, Serhii Shumova, Valentyna |
| author_facet | Ryzhov, Serhii Shumova, Valentyna |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Serhii Ryzhov",
"institution": "PhD in History, Senior Research Fellow of the Department of the Eneolithic and Bronze Age of the Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine (retired member)",
"orcid": ""
},
{
"author": "Valentyna Shumova",
"institution": "Senior Lecturer",
"orcid": ""
}
] |
| author_sort | Ryzhov, Serhii |
| baseUrl_str | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 81 |
| container_issue | 4 |
| container_start_page | 66 |
| container_title | Археологія |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2022-03-22T22:39:58Z |
| description | The Trypillia settlement is located at the western edge of Hlybochok village (former Zvenyhorodka district of Cherkasy Oblast), at the plateau of the western bank of the Hirskyi Tikych River. According to the geophysical surveys, the settlement size reached 100 ha. Its dwellings were organized into two ellipses. The remains of two dwellings (ploshchadki) were excavated in 1994—1995.
Ploshchadka No. 1 was located in the southern part of the external construction ellipse, while ploshchadka No. 2 was located in the second internal ellipse at the eastern part of the site. The remains of both houses had a rectangular shape and included several layers of burnt clay. Houses had fireplaces on the lower storey. The second house also included an elevation of rectangular shape with grinding stones. Living areas are associated with the upper storey of houses. The majority of materials, mainly kitchen and table pottery, were found between the layers of burnt clay.
Kitchen pottery (6—7 %) is represented by conical bowls and pots with S-shaped profiles with poor ornamentation. Table pottery (92—93 %) is represented by ceramics ornamented with black monochromic painting. Nearly 45 % of pottery forms and 25 % of ornamentation schemes were reconstructed. Ceramic shapes are represented by bowls, goblets, biconical, spherical and conical vessels, amphorae, pear-shaped vessels, leads, craters, pots and binocular-shaped vessels. Anthropomorphic figurines were found in fragments.
The Hlybochok settlement is referred to the late phase of Nebelivska group (the end of BII period) of the development of the Western Trypillia culture. The settlement is dated to the range of 3925—3825 BC.
The Nebelivska group marks the migration of the Western Trypillia culture populations to the north-eastern direction, towards the Middle Dnieper region. Its further development between the Ros and the Dnieper rivers resulted in the formation of Kanivska local group, which pottery is also characterized by the influence of the Eastern Trypillia traditions. In the indigenous area the Nebelivska local group was replaced by the Tomashivska group. |
| doi_str_mv | 10.15407/arheologia2021.04.066 |
| first_indexed | 2026-08-07T01:04:18Z |
| format | Article |
| fulltext |
НАЦIОНАЛЬНА АКАДЕМIЯ НАУК УКРАЇНИ • IНСТИТУТ АРХЕОЛОГIЇ НАН УКРАЇНИ
НАУКОВИЙ ЖУРНАЛ – ЗАСНОВАНИЙ У 1947 р.
ВИДАЄТЬСЯ ЩОКВАРТАЛЬНО
КИЇВ 4 2021
АРХЕОЛОГIЯ
Головний редактор
Чабай В. П., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України
Заступник головного редактора
Толочко П. П., академiк НАН України, Iнститут археологiї НАН України
Вiдповiдальний секретар
ШЕВЧЕНКО Т. М., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
Редакцiйна колегiя
БОЛТРИК Ю. В., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
Бороффка Н., доктор хаб., Нiмецький археологiчний iнститут, Нiмеччина
БРАУНД Д., професор, доктор хаб., Унiверситет Екзетера, Великобританiя
БРУЯКО I. В., доктор iсторичних наук, Одеський археологiчний музей НАН України
БУЙСЬКИХ А. В., доктор iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
Гаврилюк Н. О., доктор iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
ДЖIНДЖАН Ф., професор, доктор хаб., почесний професор унiверситету Париж 1 Пантеон
Сорбонна, Францiя
ЗАЛIЗНЯК Л. Л., професор, доктор iсторичних наук, Нацiональний унiверситет
«Києво-Могилянська академiя»
IВАКIН В. Г., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
IВАНЧИК А. I., член-кореспондент РАН, Нацiональний центр наукових
дослiджень, Францiя
КАЙЗЕР Е., професор, доктор хаб., Вiльний унiверситет Берлiну, Нiмеччина
КОРВIН-ПIОТРОВСЬКИЙ О. Г., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
Моця О. П., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України
Отрощенко В. В., професор, доктор iсторичних наук, Нацiональний унiверситет
«Києво-Могилянська академiя»
ПЕТРАУСКАС О. В., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
ПОТЄХIНА I. Д., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
СКОРИЙ С. А., професор, доктор iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
ФОРНАСЬЄ Й., професор, доктор, Гете унiверситет Франкфурта-на-Майнi, Нiмеччина
ХОХОРОВСКI Я., професор, доктор хаб., Iнститут археологiї Яґеллонського унiверситету, Польща
NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE • INSTITUTE OF ARCHAEOLOGY NAS OF UKRAINE
Research JOURNAL – Founded IN 1947
Frequency: QUARTERLY
Editor-in-Chief
CHABAI V. P., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology
of the National Academy of Sciences of Ukraine
Deputy editor-in-Chief
TOLOCHKO P. P., Academician of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology
of the National Academy of Sciences of Ukraine
Executive Secretary
SHEVCHENKO T. M., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
Editorial Board
BOLTRYK Yu. V., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
BOROFFKA N., Professor, Dr hab., German Archaeological Institute, Germany
BRAUND D., Professor, Dr hab., University of Exeter, Great Britain
BRUIAKO I. V., DSc in History, Odesa Archaeological Museum of the NAS of Ukraine
BUISKYKH A. V., DSc in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
CHOCHOROWSKI J., Professor, Dr hab., Institute of Archaeology of Jagiellonian University, Poland
Djindjian F., Professor, Dr hab., Professor of the University of Paris 1 Pantheon Sorbonne, France
GAVRYLYUK N. O., DSc in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
IVAKIN V. G., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
IVANCHIK A. I., Corresponding Member of the Russian Academy of Sciences,
National Center for Scientific Research of France
FORNASIER J., Professor, doctor, Goethe University Frankfurt am Main, Germany
KAIZER E., Professor, DrHab, Free University of Berlin, Germany
KORVIN-PIOTROVSKYI O. G., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
MOTSIA O. P., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
OTROSHCHENKO V. V., Professor, DSc in History, National University of Kyiv-Mohyla Academy
PETRAUSKAS O. V., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
POTEKHINA I. D., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
SKORYI S. A., Professor, DSc in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
ZALIZNIAK L. L., Professor, DSc in History, National University of Kyiv-Mohyla Academy
ARHEOLOGIA
KYIV 4 2021
ЗМIСТ CONTENTS
Articles
Демей Л., Ступак Д. В. Нові комплексні
дослідження Новгород-Сіверської верхньопа-
леолітичної стоянки
Buiskykh A. V., Shevchenko T. M. Olbian
Perirantheria
Aksionov V. S. Reflection of the Family
Structure of the Population at the Biritual Burial
Ground of the Saltiv Culture in Chervona Hirka
Publication
of Archaeological Material
RYZHOV S. M., SHUMOVA V. O. Investigations
at the Trypillia Settlement near Hlybochok Village
in Cherkasy Oblast
Radomskyi I. S., Levinzon Ye. Yu.,
Nechytailo P. O., Nechytailo O. K.
Materials of the Western Trypilla Culture from the
Settlements of Kamianets-Podilskyi, Tatarysky
and Kubachivka
Discoveries and Recent Finds
Reida R. M., Heiko A. V., Sapiehin S. V.
The Glass Beaker with Eclectic Features from
Burial No. 112 of the Shyshaky Cemetery
History of science
Popelnytska O. O. The History of Exca-
vations in the Crimea in 1920-1930's in the Letters
to Mykola Ernst
Котенко В. В., Шейко І. М., Козлен-
ко Р. О.,КУШнір а. с. Вивчення античного
місцевого гончарства Ольвії та Березані (істо-
ріографічний аспект)
Статтi
DEMAY L., STUPAK D. V. New Complex Inve- 5
stigations of the Novhorod-Siverskyi Upper Palaeo-
lithic Site
БУЙСЬКИХ А. В., ШЕВЧЕНКО Т. М. Оль- 35
війські перирантерії
АКСЬОНОВ В. С. Відображення сімейної струк- 49
тури населення на біритуальному могильнику
салтівської культури Червона Гірка
Публiкацiї
археологiчного матерiалу
РИЖОВ С. М., ШУМОВА В. О. Результати 66
досліджень трипільського поселення біля села
Глибочок на Черкащині
РАДОМСЬКИЙ І. С., ЛЕВІНЗОН Є. Ю., 82
НЕЧИТАЙЛО П. О., НЕЧИТАЙЛО О. К.
Матеріали з поселень західнотрипільської куль-
тури Кам’янець-Подільський, урочище Тата-
риски та Кубачівка
Новi вiдкриття та знахiдки
РЕЙДА Р.М., ГЕЙКО А.В., САПЄГІН С.В. 95
Скляний кубок з еклектичними ознаками з
поховання 112 Шишацького могильника
Iсторiя науки
ПОПЕЛЬНИЦЬКА О. О. Історія розкопок 110
у Криму 1920—1930-х років у листах до Миколи
Ернста
KOTENKO V. V., SHEIKO I. M., KOZLEN- 122
KO R. O., KUSHNIR A. S. Studying of Local
Ancient Greek Pottery of Olbia and Borysthenes
(Historiographical Aspect)
Рецензiї
ОТРОЩЕНКО В. В. Рец.: О. Лесков, Е. Крав- 133
ченко, Т. Гошко. Могильник білозерської куль-
тури біля с. Широке
Хронiка
Пам’яті Анатолія Федоровича Гуцала 140
Світлій пам’яті Андрія Леонідовича Казакова 142
Алфавiтний покажчик змiсту журналу 144
«Археологiя» за 2021 рiк
Book Review
OTROSHCHENKO V. V. Book Review: O. Les-
kov, E. Kravchenko, T. Hoshko. The Cemetery of
Bilozerska Culture near the Village of Shyroke
News Review
In Memoriam of Anatolii Fedorovych Hutsal
To the Bright Memory of Andrii Leonidovych
Kazakov
Index of Publications in Arheologia Journal
in 2021
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 466
Публiкацiї
археологiчних матерiалiв
Важливою ланкою у дослідженні пам’яток три-
пільської культури є систематизація матеріалів,
що походять із поселень західної генетичної лі-
нії розвитку спільності Кукутень-Трипілля. У
кінці середнього етапу розвитку «західнотри-
пільські» пам’ятки зазнали максимального те-
риторіального поширення, при цьому особли-
вого значення набуває проблема контактів і вза-
ємовпливів як між західнотрипільськими об-
щинами, так і з племенами сусідньої східнотри-
пільської культури. У цьому напрямі видається
актуальним вивчення матеріалів саме фіналу
розвитку небелівської локально-хронологічної
групи Буго-Дніпровського межиріччя, зокрема
комплексу поселення Глибочок.
Поселення Глибочок (Звенигородский р-н
Черкаської обл.) розташоване на західній око-
лиці села і займає горизонтальну частину та
схили плато лівого берега р. Гірський Тікич,
обмеженого зі сходу довгим яром і струмком,
що тягнеться з півночі на південь, та сухою
балкою (праве відгалуження яру), яка прохо-
дить у північно-західному напрямку, обме-
жуючи поселення з північно-західного боку.
Із півдня долина річки та схили плато перері-
зані невеликими ярками, а північно-західний
край закінчується східними схилами широ-
кої балки. Територію поселення перетина-
ють дві лісосмуги та ґрунтова дорога із лісо-
посадкою (рис. 1). Пам’ятка була відкрита під
час розвідок В. М . Доманицького наприкінці
ХІХ ст. (Доманицький 1889, с. 174-176). У 50-х
роках ХХ ст. поселення обстежив А. І. З або-
лотський, а згодом співробітники Умансь-
кого краєзнавчого музею В. А . Стефано-
вич та О. П . Діденко (Діденко, Стефано-
вич, Чорномаз 2006, с. 140-141). Зусиллями
В. К . Шишкіна отримано аерофотознімки
десятків трипільських пам’яток Черкащини,
одним із яких є дешифрування поселення Гли-
бочок (рис. 2). Детальніше поселення обстежу-
вали загони Трипільської експедиції ІА НАН
України (Круц, Рижов, Шумова 1982, с. 36-37;
Круц, Рижов 1985, с. 45-56; Мовша 1984; 1986,
с. 255-258; Шмаглій, Відейко 1992, с. 124-130).
За даними геомагнітної розвідки, поселен-
ня мало кругове планування жител у вигляді
двох концентричних овалів, зорієнтованих по
довжині ������������������������������������NNW–ZZO (рис. 3). У північній части-
ні поселення простежуються майже паралельні
радіальні ряди площадок, що проходять від зо-
внішнього овалу до центру. Крім того, окремі
рештки будівель розташовані і в центральній
його частині (Ohlrau 2020, p. 247-249, fig. 154).
Загальна площа поселення становить 100 га. Те-
риторія пам’ятки інтенсивно розорюється, на
поверхні спостерігаються скупчення глиняної
обмазки та фрагменти керамічного посуду.
У 1994—1995 рр. розкопано рештки двох
спалених наземних дерев’яно-глинобитних
будівель (Рижов, Шумова 1995, с. 7-9; Рижов
1997, с. 134-135; Рижов 2000, с. 133-135). Пло-
щадка 1 була розташована на схилі південної
частини зі струмком і входила у зовнішній овал
забудови поселення. Після зняття шару оран-
ки на межі чорнозему й гумусованого суглинку
* РИЖОВ Сергій Миколайович – кандидат історичних
наук, старший науковий співробітник, ORCID 0000-
0001-9089-8309, sryzhov@ukr.net
ШУМОВА Валентина Олександрівна – старший викла-
дач, ORCID 0000-0003-0176-7468, vshumova@ukr.net
У статті розглянуто результати досліджень три-
пільського поселення Глибочок — фінальної фази розви-
тку небелівської локально-хронологічної групи в Буго-
Дніпровському межиріччі. Звернено увагу на питання
походження пам’яток канівської локальної групи, уточ-
нено їхні територіальні та часові межі. Наведено дані
про взаємовпливи між прийшлим західнотрипільським і
місцевим східнотрипільським населенням.
К л ю ч о в і с л о в а: трипільське поселення Глибочок,
фінал середнього етапу B-II, взаємовпливи між західно-
трипільськими й східнотрипільськими общинами.
УДК 903.4(477.43)“636”
https://doi.org/10.15407/arheologia2021.04.066
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛIДЖЕНЬ ТРИПIЛЬСЬКОГО
ПОСЕЛЕННЯ БIЛЯ СЕЛА ГЛИБОЧОК НА ЧЕРКАЩИНI
© С. М. Рижов, В. О. Шумова* 2021
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 4 67
Рис. 1. Місцезнаходження поселення Глибочок
Fig. 1. Location of the Hlybochok settlement
Рис. 2. Поселення Глибочок: план-схема за даними аерофотозйомки (за В. К. Шишкіним)
Fig. 2. The Hlybochok settlement: settlement plan according to aerial photography (by V. K. Shyshkin)
Ãëèáî÷îê
Òàëüíå
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 468
(–0,45—0,55 м) із незначним нахилом у півден-
ному напрямку були повністю відкриті решт-
ки глинобитної будівлі. Майже горизонтальне
залягання збігається з рельєфом місцевості на
цій ділянці. Площадка у плані має майже пря-
мокутну форму з нерівними краями довжи-
ною 15 м і шириною 8 м у північній частині та
7 м — у південній; по довжині зорієнтована із
півдня на північ. Складалася вона із двох шарів
обпаленої глини. Верхній шар залягання до-
сить міцний, особливо по північній і південній
сторонах. Інтенсивніше обмазка розтріскана в
центральній частині та з її західного краю, де
шар глини не лише розділений на більш-менш
суцільні ділянки, а й перемежований глиня-
ною «крихтою». Залягання має рівну загладже-
ну поверхню, іноді з хаотичними пальцевими
розводами. Глина з рослинними домішками й
піском у масі щільна, доволі високого випалу.
Іноді обмазка зверху мала тонкий (1—2 см) до-
бре загладжений шар підмазки з глини без до-
мішок, що легко відділявся від основи.
Рис. 3. Поселення Глибочок: план за результатами геомагнітної розвідки (Ohlrau 2020, p. 247-249, fig. 154)
Fig. 3. The Hlybochok settlement: settlement plan according to geophysical surveys (after Ohlrau 2020, p. 247-249, fig. 154)
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 4 69
Щільніше залягання західного краю площад-
ки мало саме такий вигляд завдяки більшій дії
вогню, часто до стану ошлакованності, що свід-
чить про нерівномірний випал. У нижній частині
шматків фіксувались відбитки дерев’яних кон-
струкцій перекриття. Це були відбитки плах (за-
вширшки 10—15 см) і жердин (діаметр 8—10 см).
Відбитки переважно зорієнтовані впоперек до-
вжини площадки. Біля західної межі на шматках
обмазки з внутрішньої сторони стіни зафіксо-
ване добре загладжене обличкування (товщина
1—2 см) з чистої каолінітового типу глини. По-
верхня тиньку білого кольору була додатково по-
фарбована червоною вохрою.
Нижній (другий) шар обмазки був зосеред-
жений у центральній та південній частинах
площадки. Північна третина залишалась без
глиняної підмазки у вигляді вирівняної зем-
ляної підлоги. Зафіксована глиняна підмазка
більш-менш рівномірного низхідного випа-
лу залягала розтрісканим загладженим зверху
тонким покриттям. На нижній поверхні місця-
ми був помітний «негативний» відбиток ґрун-
ту. У центрі площадки, на підмащеній долів-
ці, ближче до східного краю виявлено рештки
овального у плані підвищення (діаметр 1,5 м;
заввишки 0,4—0,5 м). На відміну від загально-
го шару підмазки підлоги, глина підвищення
загладжена більш ретельно. Зі східного краю
частково зберігся напівовальний у перетині
борт висотою 2—4 см. Обрамлення виконано
з глини з великою кількістю рослинних домі-
шок. Можна припустити, що ця конструкція
слугувала відкритим вогнищем.
У західному напрямку від описаної споруди
на підмазаній долівці виявлено робоче місце, у
центрі якого знаходилась велика кам’яна зерно-
терка, зверху якої лежав розтирач округлої фор-
ми; з боків вона була обкладена дрібним камін-
ням. Поряд лежали ще одна зернотерка і цілий
кубок. У південно-східному куті було розташо-
ване зведене на землі підвищення з добре загла-
дженою поверхнею з глини із рослинними до-
мішками. Воно мало в плані прямокутну форму
(1,7 × 1,4 м), висоту 5—7 см і було зорієнтоване
по довжині з півдня на північ.
На схід від вимостки знайдено розвал сфе-
роконічної посудини. У південній частині пло-
щадки розчищено два великих пласких камені
та скупчення розвалів столового посуду: одного
кратера, миски, кількох сфероконічних посу-
дин. У центрі знайдено дві зернотерки, дві сто-
лові миски і велику посудину закритої форми.
Біля північного краю площадки виявлено роз-
вали кратера та двох столових мисок, розвал ку-
хонного горщика, окремі фрагменти столової
кераміки, уламки дрібних пласких каменів, а
також фрагменти глиняних відтяжок до ткаць-
кого верстата. Зауважимо, що більшість знахі-
док (знаряддя праці, кераміка, кістки тварин)
були зафіксовані між обома шарами обмазки.
Площадку 1 можна реконструювати як за-
лишки наземного дерв’яно-глинобитного жит-
ла, що мало земляну підлогу, частина якої була
підмащена тонким шаром глини із зведеним на
цій долівці відкритим вогнищем. На підлозі пер-
шого поверху також знаходились підвищення
прямокутної форми та робоче місце із зернотер-
ками. Житло мало міжповерхове перекриття, що
складалось із плах та жердин, покладених кін-
цями на поздовжні зовнішні стіни будівлі. По-
верх дерев’яного настилу було нанесено шар
глини (підлога другого поверху або горища). З
внутрішнього боку стіни були потиньковані гли-
ною без домішок, пофарбовані в білий колір і до-
датково розмальовані червоною вохрою. З огля-
ду на те, що споруда була зведена на природному
схилі, а міжповерхове перекриття мало бути го-
ризонтальним, припускаємо, що зовнішні стіни
будинку, особливо торцеві, мали різну висоту.
Варто відзначити, що в житлі, крім зернотерок,
розтирача та фрагментів відтяжок до ткацького
верстату, інших знарядь праці та зооморфної й
антропоморфної пластики не знайдено.
Площадка 2 була розташована у східній час-
тині поселення на схилі яру зі струмком із лі-
сосмугою та польовою дорогою. Заляган-
ня решток житла виявлено за 450 м на північ-
ній схід від розгалуження двох польових доріг
і за 20 м на північ від краю лісопосадки. Пло-
щалка входила до другого (внутрішнього) ова-
лу забудови поселення. Площадка 2 зафіксо-
вана на глибині 0,35—0,40 м від поверхні на рівні
переходу від чорнозему до гумусованого суглин-
ку. Верхній шар глиняної обмазки залягав не го-
ризонтально, а мав нахил у південно-східному
напрямку (різниця глибин становила 70—80 см).
У плані площадка мала майже прямокутну
форму з більш-менш рівними краями, довжи-
ну 18 м, ширину в південно-східній частині
7,5 м, а в північно-західній — 4,5 м. Вона була
зорієнтована по довжині з північного заходу на
південний схід, у напрямку до центру поселен-
ня. Складалась із трьох шарів обпаленої гли-
ни. Верхній шар займав не всю площу, а мав
вигляд розрізнених ділянок та скупчень об-
мазки. У південно-східній і центральній ча-
стинах залягання було майже рівним, про-
те розтрісканим. Глиняна обмазка зі значною
домішкою полови мала не рівномірний, але
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 470
досить високий випал. Ошлаковані ділянки
зафіксовано з південного краю площадки.
Товщина верхнього шару обмазки від 2 до
5 см. Знизу шматків обмазки помітні відбитки
вузьких плах, зорієнтованих хаотично. По кра-
ях площадки траплялись аморфні фрагмен-
ти обпаленої глини, що відрізнялись за своїм
складом будівельної маси, у якій була при-
сутня значна домішка полови й використана
каолінітова («біла») глина, тоді як для загаль-
ного шару обмазки вживалась глина з високим
вмістом сполук заліза («рябі глини»). Можли-
во, крихкі світлого кольору шматки — це за-
лишки відшарованої обмазки внутрішнього
боку зовнішніх стін будівлі.
Залягання другого шару обмазки визначи-
ло площу та контур площадки, мало вигляд
суцільного й досить щільного пласту зі шматків
великих (25 × 15 × 15—10 см) та середніх
розмірів. Його поверхня виглядала майже
рівною в центральній частині, а в північно-
східній — із пониженням у південному на-
прямку. Обмазка залягання складалась із
трьох нашарувань. Верхній — щільний за-
гладжений пласт із добре вимішаної «рябої»
глини з незначною рослинною домішкою
в масі (товщина 1—3 см) наносився на шар
глини зі значною домішкою полови (товщи-
на 10—12 см). Випал досить високий, проте
нерівномірний. У північно-західній звуженій
частині спостерігається розрив шириною
15—20 см, що проходив упоперек площад-
ки. Відокремлена розривом північно-західна
ділянка в плані мала майже прямокутну фор-
му (площа 18 м2).
Залягання у вигляді «плитчастої» обмаз-
ки з добре загладженою поверхнею склада-
лось із трьох послідовних нашарувань. Верхній
шар рівномірно намащений (4 см) глиною без
рослинних домішок; під ним знаходився ще
один аналогічний прошарок. Під цими двома
«плитчастими» нашаруваннями зафіксовано
ще один шар (товщина 2—3 см), що в масі
мав значну домішку полови. Імовірно, вка-
зана ділянка слугувала вхідною частиною до
будинку, а розрив у заляганні свідчить про
внутрішню поперечну стіну. Із рівнем другого
шару пов’язані майже всі знахідки. У південно-
східній частині площадки знайдено розвали
кількох сфероконічних та біконічних посудин,
а ближче до східного краю — розвал великої
конічної миски та кратероподібної посуди-
ни. У центрі площадки знахідок було значно
менше. Тут виявлено сфероконічну посудину,
а неподалік у південному напрямку від неї —
скупчення плаского каміння, що було викла-
дене у вигляді компактної вимостки.
У північному напрямку від центру, ближче до
краю площадки знаходились фрагменти кухон-
ного горщика й розвал великої столової посуди-
ни. У південно-східному куті, майже під краєм
площадки було розміщено скупчення дрібного
перепаленого каміння й велика зернотерка.
Біля західного краю знайдено невелику кам’яну
зернотерку, уламки столового посуду й фраг-
мент антропоморфної фігурки. У західній чверті
площадки, під південним її краєм біля розри-
ву в заляганні обмазки маємо розвал столової
конічної миски та невелику кам’яну зернотерку.
Скупчення каміння, фрагменти столового посу-
ду та розвал тонкостінної біконічної посудини
знайдено на південно-східній межі площадки, а
за її межами, на рівні денної поверхні натрапили
на уламки зернотерок, розвал амфори й частину
антропоморфної фігурки.
Під час досліджень у нижній частині
шматків обмазки спостерігались відбитки
дерев’яних конструкцій — широких плах
(15—20 см) та жердин (діаметр 10—12 см).
Зорієнтовані відбитки переважно паралель-
но до коротких зовнішніх стін житла. Лише
в північно-західній третині зафіксовані
відбитки дерева з орієнтацією по довжині
площадки. Можливо, така конструкція пере-
криття пов’язана з внутрішньою перегород-
кою. На іншій частині площадки зафіксовано
відбитки довгої колоди-сволока. На сволок та
зовнішні довгі стіни перпендикулярно були
покладені плахи, жердини, що згодом були
обмащені зверху шаром глини з домішкою
полови.
Після зняття другого шару зачищено долівку
житла (третій шар обмазки). Земляна підлога
була підмащена глиною не по всій площі, а лише
в південно-східній його частині. Підмазка мала
в плані майже прямокутну форму з нерівними
краями. Товщина долівки (4—5 см) намаще-
на в один шар або двома послідовними шарами
глини з домішкою піску. Поверхня горбкувата,
розтріскана на дрібні фрагменти й лежить із не-
значним нахилом у південно-східному напрямку.
Ближче до краю площадки, в південно-
східній частині виявлено залишки відкритого
вогнища. Черінь складався з досить масив-
ного шару глини, розтрісканого на плитчасті
фрагменти, і був дещо підвищений над рівнем
долівки. Місцями по краях череня збереглися
фрагменти бортика (товщина основи 7—10 см;
висота 6—7 см). Вогнище в плані мало окру-
глу форму (діаметр 1,0 м). Черінь укладений
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 4 71
Рис. 4. Поселення Глибочок: 1—8 — кухонний посуд; 9—14 — столовий посуд
Fig. 4. The Hlybochok settlement: 1—8 — cooking ware; 9—14 — table pottery
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 472
глиною з домішкою піску, тоді як глина бор-
тика містила рослинні домішки. На земляній
підлозі за межами глиняної долівки знайде-
но розвали великої біконічної посудини, двох
столових мисок і кам’яна зернотерка.
Площадка 2, на нашу думку, — це решт-
ки зруйнованої в пожежі наземної дерев’яно-
глинобитної будівлі із земляною підлогою, що
була частково підмащена тонким шаром глини,
де було розташоване вогнище відкритого типу.
Будівля мала міжповерхове перекриття, що
складалось із колоди-сволока, широких плах
і жердин та намащеного зверху шару глини з
домішкою полови (підлога другого поверху). Із
другим поверхом житла пов’язана внутрішня
поперечна перегородка, що розділяла житлову
та вхідну частини будівлі. Також у житлі було
перекриття горища (верхній шар обмазки), що
займало, імовірно, 2/3 площі будівлі.
Основну частину знахідок складає посуд,
проте він представлений переважно фрагмен-
тами, що заважало визначенню форм і осо-
бливо орнаментальних схем. З огляду на ска-
зане й те, що керамічні комплекси обох пло-
щадок майже ідентичні, вони розглядаються
сумарно. Крім того, найвиразніші зразки та-
кож залучено з підйомного матеріалу. Посуд за
техніко-технологічними ознаками традиційно
поділяється на кухонний і столовий.
Кухонна кераміка 6,0—7,0 % (від усього
комплексу посуду) виготовлялась із «рябої»
або суміші «рябої» й «білої» глин. Кераміка
ліпилась із глиняної маси з домішками піску,
жорстви, рідше часток слюди і зерен квар-
цу. Майже третина кухонних посудин мала
домішку товченої мушлі. Випал посуду
відбувався переважно у відновному режимі. За
формою виділяються миски та горщики. Судя-
чи з фрагментів, кухонні миски мали зрізано-
конічну форму із закругленими краями вінець.
Переважають високі або приземкуваті горщи-
ки з м’яким S-подібним профілем, високими
округлими плічками, широкою горловиною й
плавно відігнутими назовні або відносно висо-
кими, майже вертикальними вінцями. Посу-
дини мали або недбало загладжену поверхню
або були вкриті розчісами. Орнаментувались
горщики бідно. По краю вінець нанесені го-
ризонтальні ряди насічок, вдавлень, защипів,
а самі вінця часто вкриті вертикальними роз-
чісами. Інколи горизонтальний ряд вдавлень
прямокутної або округлої форми проходить
плічками посудини. Трапляються прокреслені
лінії у вигляді зиґзаґу чи фестонів у поєднан-
ні із пальцевими вдавленнями. Зрідка горщи-
ки мали ручки-защіпи або конічні наліпи. Час-
тина горщиків, як і всі миски, зовсім не орна-
ментувалась (рис. 4: 1—8).
Столовий посуд поселення складає 93,0 % від
усього керамічного комплексу. Посудини лі-
пились з озалізнених («ряба»-червона) глин —
приблизно 20,0 %, а 15—20 % із каолінітових
глин («біла»). Проте найчастіше спостеріга-
ється тісто з суміші в різних пропорціях ука-
заних вище глин (понад 60,0 %). Здебільшого
до гончарної маси додавалися штучні доміш-
ки, а саме грубозернистий пісок, зерна квар-
цу, дрібний білоглиняний або червоногли-
няний шамот, зрідка трапляються частинки
вапняку. Є невелика кількість кераміки, ви-
готовленої з відмуленої («чистої») глини й не-
значним природним вмістом дрібного піску
(15,0—20,0 %). Поверхня посудин була добре
загладжена та вкрита тонким шаром білогли-
няного ангобу. Шар обличкування фарбував-
ся вохрою в різні відтінки жовто-червоного
кольору. У мисок ангобом і фарбуванням
вкривалась здебільшого лише внутрішня по-
верхня. Частина посуду зберегла лискуван-
ня. Дуже рідко трапляється кераміка з добре
загладженою поверхнею, але без ангобуван-
ня й фарбування. Посудини прикрашались
монохромним розписом, нанесеним чорною
або темно-брунатною фарбами. Орнамент за-
ймав верхню частину тулуба, а миски розпи-
сувались тільки по внутрішній поверхні. Іно-
ді трапляються посудини зовсім без розпису.
Випал посуду здійснено рівномірно у високо-
температурному оксидаційному режимі.
Визначення форм та опис орнаментальних
схем кераміки з пам’яток Буго-Дніпровського
регіону наведені в низці публікацій (Круц, Ри-
жов 1985, с. 46, 51; Рижов 1993, с. 102, 104; 2000,
с. 459-473; Ryzhov 2012, с. 139-168; Овчинни-
ков 2014, с. 143-145). Незважаючи на значну
кількість фрагментованого матеріалу з посе-
лення Глибочок, удалось реконструювати низ-
ку форм (близько 45,0 % від усієї столової кера-
міки) та низку орнаментальних схем (близько
25,0 % від усієї столової кераміки). За формою
виділяється кілька типів, серед яких виокрем-
люються підтипи та варіанти.
Миски представлені двома підтипами: під-
тип 1 — зрізано-конічні; підтип 2 — напівсфе-
ричні. Зрізано-конічні миски поділяються на
варіанти: варіант 1 — миски з прямими стін-
ками та загостреними краями вінець (іноді це
зооморфний наліп). Варіант 2 — миски з тро-
хи увігнутими стінками, краї вінець яких заго-
стрені або потовщені та горизонтально зріза-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 4 73
Рис. 5. Поселення Глибочок: 1—10 — столовий посуд
Fig. 5. The Hlybochok settlement: 1—10 — table pottery
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 474
Рис. 6. Поселення Глибочок: 1—11 — столовий посуд
Fig. 6. The Hlybochok settlement: 1—11 — table pottery
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 4 75
ні; варіант 3 становлять як високі, так і низькі
миски з дещо опуклими стінками й загостре-
ними краями вінець.
Підтип 2 — миски напівсферичні з відносно
широкими денцями, опуклими стінками, краї
вінець або трохи загнуті до середини, або
розміщені вертикально. Рідкісною знахідкою є
фрагмент овальної в плані зоомиски на ніжках
(рис. 4: 14). Прикрашались миски кількома
орнаментальними схемами. Найчастіше вжи-
валась та, що складалась із двох дугоподібних
стрічок, які спускаються від вінець і заходять
одна за одну на дні посудини. Іноді стрічки за-
повнювались тонкими паралельними лініями,
а інколи між дугами вписувались хвилеподібні
смуги з колами на кінцях. Зрідка трапляється
композиція з двох зафарбованих трикутників,
що зливаються вершинами в центрі дна ми-
ски утворюючи на полі два «негативні» (фон)
овали у вигляді «8». Існує ще одна схема, це дві
широкі лінії, що перетинаються в центрі дна
у вигляді хреста. Часто миски оздоблювались
лише по краю вінець групами дрібних штрихів,
широкою смугою або стрічкою, заповненою
зафарбованими трикутниками. Є миски, де від
вінець до центру дна вписані широкі радіальні
смуги. Імовірно, застосовувались також ма-
люнки фестонів та фігури у вигляді концен-
тричних кіл ( рис. 4: 9—14).
Кубки (кубкоподібні) — посудини невеликі,
тонкостінні, з вузьким денцем, низькими ши-
рокими ледь опуклими плічками та ввігнуто-
циліндричною горловиною з плавно відігнутими
вінцями. Зафіксовано фрагмент кубка з однією
вертикальною ручкою. У розписі переважав вузь-
кий фриз на плічках із хвилеподібних горизон-
тальних дуг з овальним потовщенням в центрі
дуги. Зрідка трапляється розпис, що займає верх-
ню половину корпусу посудини й складається з
груп кількох навскісних паралельних тонких ліній.
В орнаментації кубків також вживалась схема,
де один широкий фриз вертикальними лініями
поділено на метопи й тригліфи (рис. 5: 1—3).
Найпоширенішими є біконічні та сферо-
конічні посудини. Вони представлені двома
підтипами. До першого належать посудини з
широкими, гостроребрими або дещо округлими
плічками (часто з ручками-вушками), прямими
або трохи опуклими стінками верхньої части-
ни корпусу, вузькою горловиною та невисоки-
ми різко відігнутими прямими чи лійчастими
вінцями. Другий підтип становлять великі по-
судини з відносно широким денцем, вузькими
округлими плічками на середині висоти тулу-
ба, широкою горловиною й високими, прями-
ми, плавно відігнутими вінцями. Під шийкою
вінець розташовані одинарні або подвійні
конічні наліпи або невеликі ручки-вушка.
Більшість посудин указаних типів орнамен-
тувались схемою у вигляді ��������������������S-подібних дуг. Час-
тина посудин має верхній фриз розпису з поясу
горизонтальних паралельних тонких ліній, ряду
фестонів, навкісних широких смуг. Також на
посудинах траплялась схема, де у вузький фриз
вписані овали чи групи вертикальних ліній, що
об’єднувались навкісними дугами-тангентами.
Трапляються фестонні композиції та горизон-
тальні фризи, розділені на метопи. Іноді в ши-
рокий пояс вписані дуги-волюти, що заходять
одна за одну і мають зафарбовані листоподібні
закінчення. Лише на фрагментах фіксуємо ма-
люнки «Tangentenkreisband» та «совиний лик».
Майже третина посудин цих типів була з дво-
фризовим розписом (рис. 5: 4—9).
Амфори — невеликі посудини з відносно ви-
сокими округлими чи гостроребрими плічками,
широкою горловиною та невисокими, круто ві-
дігнутими вінцями. Під шийкою вінець розта-
шовані дві ручки-вушка. Орнаментувались ова-
лами, що об’єднані горизонтальними смугами в
один широкий пояс. Малюнок часто доповню-
вався стрічкою тонких ліній, зафарбованими
колами й трикутниками (рис. 6: 1—2).
Грушоподібні посудини з широкими округлими
плічками представлені лише у фрагментах незнач-
ною кількістю. Мають вертикальну циліндричну
горловину або вінця, нахилені всередину посуди-
ни. Розпис не підлягає реконструкції (рис. 6: 4).
Покришки супроводжують указаний вище
тип. У комплексі виділено два їх підтипи: пер-
ший — ступкоподібні покришки, другий —
невисокі шоломоподібні (рис. 6: 3).
Ще один тип — кратер. Це великі приземку-
ваті посудини з низькими округлими плічками,
широкою горловиною та високими прями-
ми (зрідка лійчастими) вінцями-розтрубами.
Прикрашались кратери у два фризи. Нижній
пояс займали S-подібні фігури, а верхній фриз
на вінцях мав вигляд горизонтального ряду
напівовалів, що також іноді прикрашав і вну-
трішню їх поверхню. Інколи на вінцях трапля-
ється і більш складна композиція (рис. 6: 5).
Горщики як тип посуду поділяється на два
підтипи. До першого віднесені невеликі округ-
лотілі, з широкими плічками й майже верти-
кальними вінцями. Другий підтип представ-
лений посудиною з високими округлими пліч-
ками, широкою горловиною та невисокими,
плавно відігнутими вінцями. Орнаментува-
лись горщики спрощеними схемами — фес-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 476
тони або широкі лінії, що сходяться під кутом
(рис. 6: 6—9).
Судячи з фрагментів також маємо бінокле-
подібні посудини з напівсферичними чашами та
округлими центральними частинами (рис. 6:
11). У колекції столової кераміки наявна ціла
мініатюрна посудина без розпису, що передає
біконічну форму (рис. 6: 10).
Серед столової кераміки за формою (тип,
варіанти) миски складають 54,5 %. Наяв-
ність великої кількості такого типу мисок
можна пояснити особливістю їхнього про-
філю та внутрішнім декором. Розпис збе-
рігся лише на 20,0 % (від цього відсотка ви-
раховується кількість за орнаментальними
схемами). Найуживанішими є миски, розпи-
сані напівдугами, що заходять одна за одну
в центрі (кометоподібна схема) — 48,0 %, з
малюнком, розташованим лише по краю ві-
нець (спрощено-лінійна схема), 21,0 %. На
мисках, де фігури нанесені у вигляді зімкну-
тих вершинами зафарбованих трикутників
й «негативних» овалів (вісімкоподібна схе-
ма), — 17,0 %. На інші схеми для мисок (ра-
діальна, хрестоподібна, фестонна, концен-
тричних кіл) сумарно припадає 14,0 %.
«Закриті» форми столового посуду складають
45,5 %. Із них кубки (кубкоподібні) — 7,8 %; бі-
конічні та сфероконічні посудини — 21,0 %; ам-
фори — 4,0 %; грушоподібні — 3,4; покриш-
ки — 1,1 %; кратери — 5,3 %; горщики — 1,8 %;
біноклеподібні — 1,1 %. Провідними у розписі є
малюнки із S-подібними дугами (меандрова схе-
ма) — 43,0 %; з овалів чи груп вертикальних лі-
ній, замкнених у фриз дугами-тангентами (тан-
гентна), — 12,0 %; овали та горизонтальні стрічки
в широкому фризі (лицьова) — 8,0 %; горизон-
тальний пояс, де метопи чергуються із тригліфа-
ми (метопна), — 10,3 %; горизонтально розміщені
фестони (фестонна) — 6,5 %; ряди із зафарбова-
них трикутників, напівовалів, груп навкісних лі-
ній (спрощено-лінійна) наявні в межах — 6,8 %.
Решта орнаментальних схем (волютна, хвилепо-
дібна, композиція «Tangentenkreisband» та малю-
нок «совиний лик») представлені переважно на
фрагментах посуду і разом складають 13 %.
Майже третина посуду має двофризовий
декор, решта скомпоновані в один широкий
чи вузький пояс.
Серед пластики є уламки схематичних сто-
ячих антропоморфних фігурок на веретенопо-
дібній ніжці. Знайдено також фрагмент антро-
поморфної статуетки на масивній циліндрич-
ній базі. Пластика ліпилась із гончарного тіста,
схожого за своїм складом на формувальні маси
столового посуду. Фігурки ангобувались і фарбу-
вались у блідо-червоний колір, помітно розпис
тонкими чорними лініями (рис. 7: 1—4).
До знарядь праці належать кілька фраг-
ментованих округлих глиняних відтяжок. У
колекції є ціле тесло з кам’яної породи буро-
червоного кольору та гранітні цілі і в уламках
розтирачі та зернотерки (рис. 7: 5—7).
Вивчення здобутого матеріалу і насампе-
ред керамічного комплексу дозволяє віднести
поселення Глибочок до пізньої фази небелів-
ської локальної групи кінця середнього етапу
розвитку західнотрипільської культури (дру-
га половина етапу В-ІІ). Абсолютне датування
пам’ятки в межах 3925—3825 рр. до н. е. (Harper
et al. 2021). На цьому ступені, порівняно з
попередніми, спостерігаємо певні відмінності
у виготовленні кераміки, а саме в приготуванні
гончарних формувальних мас як для кухонно-
го, так і для столового посуду.
Для кухонної кераміки частіше використо-
вувались у різних пропорціях суміші «рябих»
(озалізнених) та «білих» (каолінітового типу)
глин із домішками: переважно пісок, жорства,
дрібного шамоту, рідше подрібнений вапняк і
мушля. За формами це миски зрізано-конічної
форми та горщики з м’яким �����������������S-подібним профі-
лем, високими округлими плічками, широкою
горловиною й плавно відігнутими або майже
вертикальними вінцями. Уже частіше трапля-
ються горщики із загладженою поверхнею (іно-
ді із зовнішнім обличкуванням), а оформлен-
ня розчісами кількісно зменшується. Орнамен-
тація горщиків спрощується: по краях вінець
проходять ряди насічок, наколів, защипів, а на
плічках маємо горизонтальний ряд вдавлень і
прокреслені лінії у вигляді кутів, фестонів у по-
єднанні із пальцевими вдавленнями.
У техніко-технологічних прийомах виготов-
лення столового посуду значних змін не відбува-
ється. У гончарних масах переважно застосовува-
лись «білі» глини, рідше «червоні», але доміную-
чими стає гончарне тісто з їх сумішей. Штучними
домішками переважно стають пісок і жорства;
«чиста» відмулена глина застосовувалась рідше,
переважно як ґрунтовий шар під розпис.
Помітних змін у формах столового посуду
не спостерігаємо, хіба що кратери з вінцями-
розтрубом, миски з ледь опуклими стінками;
грушоподні посудини з високою циліндричною
горловиною трапляються значно рідше. Біль-
ше стає посуду гостропрофільованої форми. У
чорному монохромному розписі використання
різноманітних орнаментальних схем із їх варі-
аціями зменшується, проте домінантними за-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 4 77
Рис. 7. Поселення Глибочок: 1—4 — антропоморфна пластика; 5 — глиняна відтяжка; 6 — кам’яний розтирач;
7 — кам’яна сокира
Fig. 7. The Hlybochok settlement: 1—4 — anthropomorphic figurines; 5 — loom weight; 6 — milling-stone; 7 — stone axe
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 478
лишаються меандрові малюнки при помітному
зростанні в декорі частки метопних, тангент-
них, фестонних, спрощено-лінійних компо-
зицій. Орнамент заповнював один широкий
фриз або компонувався двома поясами. У роз-
писі мисок переважає кометоподібний та вісім-
коподібний малюнок, а зовнішня орнаментація
практично не застосовується. Загалом виконан-
ня орнаменту спрощується (Круц, Рижов 1985,
с. 46, 51; Рижов 1993, с. 109-110; 2000, с. 459-
473; 2007, с. 454-457; 2012, с. 94-100).
Із небелівською локальною групою пов’я-
зане просування західнотрипільських племен у
північно-східному напрямку в ареал Середнього
Подніпров’я, де ще В. Хвойка відкрив поселен-
ня Пекарі, Кононча, Хмільна. Свого часу, про-
водячи дослідження, Т.������������������������ С. Пассек звернула ува-
гу на схожість між отриманими нею матеріалами
і комплексами одночасних пам’яток Побужжя
(Пассек 1949, с. 212). Тривалий час дослідники
зараховували пам’ятки, відмінні за своїми ет-
нокультурними рисами та широкими часовими
й територіальними межами, до канівського ло-
кального варіанту чи групи ( Мовша 1971, с. 167-
169; 1972, с. 3-23; 1975, с. 69-71; 1990, с. 169-174;
Цвек 2006, с. 2730; Овчинников, Назаров 2001,
с. 179-182; Овчинников 2004, с. 288-299 ).
Проаналізувавши комплекси пам’яток ба-
сейну р. Рось, М. Ю. Відейко запропону-
вав досить детальну періодизацію поселень
і уточнив ареал їх поширення, вказавши на
окремі техніко-технологічні особливості у
виготовленні кераміки. Витоки канівської гру-
пи він пов’язав із пам’ятками типу Небелівка
(Відейко 1989, с. 61-66). Розробляючи тему по-
селень Канівщини, Е. В. О вчинников зосере-
див увагу на техніко-технологічному аспекті
виробництва кераміки, зокрема використанні
озалізнених глин із мінімальними природними
домішками (відмулена глина), і на цій підставі за-
лучив до канівських пам’яток поселення басей-
ну р. Вільшанка, хоча останні в цілому суттєво не
відрізняються від кераміки небелівської групи.
Зрозуміло, що використання різновидів
глин і домішок у виробництві посуду за-
лежить не тільки від сталих технологічних
традицій, але і від наявності місцевих легко-
доступних покладів гончарної сировини. За
морфологічними та стилістичними ознаками
кухонна кераміка подібна до «небелівської»,
хіба що в декорі спостерігаємо ряди відбитків
зубчастого штампу, відтиски мотузки, пальцеві
вдавлення, різноманітні наліпи. Столові
розписні посудини за формою і орнаментацією
також подібні до «небелівського» посуду, про-
те з’являються й власне «канівські» зображен-
ня («роздвоєне дерево», малюнки тварин).
Серед меандрових, волютних, метопних, фе-
стонних схем і композицій «Tangentenkreisband»
та «совиний лик» помітна певна своєрідність у
їх виконанні. Важливою ознакою пам’яток ка-
нівської групи є відчутна кількість в керамічних
комплексах частки імпортної «східнотрипіль-
ської» кераміки із заглибленим декором (миски,
кубки, сфероконічні й грушоподібні посудини,
горщики). На столовому червоно-глиняному
посуді орнамент виконувався стрічками з кіль-
кох паралельних заглиблених ліній (меандр,
фестони, кути), а на бурих, темно-сірих посуди-
нах — із лискуванням, у вигляді наколів чи тон-
ких прокреслених ліній (дуги, навкісні лінії, ва-
ріації зображень «древа світового»).
У свою чергу розписний столовий посуд потра-
пляв до сусідніх східнотрипільських племен саме
з боку канівських общин. Певні особливості спо-
стерігаємо також у плануванні й житлобудуванні
пам’яток канівської групи, що займають терито-
рію межиріччя Росі та Дніпра в районі міста Кане-
ва. Підкреслимо, що общини західнотрипільської
канівської групи проіснували без значних змін у
матеріальній культурі тривалий час — аж до появи
«східнотрипільського» населення лукашівського
локального варіанту, відігравши при цьому роль
контактної ланки між племенами обох генетич-
них ліній розвитку культурно-історичної спіль-
ності Кукутень–Трипілля (Овчинников 2012,
с. 13-26; 2014, с. 141-152, 181-185).
На корінній території фінального етапу роз-
витку небелівської локальної групи в кераміці
з’являються окремі стилістичні елементи розпи-
су, що набудуть свого поширення і стануть ти-
повими для посуду вже у середовищі наступної,
томашівської локально-хронологічної групи. Це
явище було не лише результатом «внутрішньо-
го» розвитку орнаментальної стилістики кера-
міки небелівської локальної групи, але й част-
ковим впливом із боку общин етапу В-ІІІ (етап
В-ІІІ див.: Мовша 1972, с. 16; Сорокин 1989, с.
50; Рижов 2007, с. 442-443; Ryzhov 2012, s. 80-81)
сусідньої чечельницької локально-хронологічної
групи Побужжя (Шмаглий, Видейко 2003, с. 125;
Рудь 2017, с. 41, рис. 1: 1—10).
Пізніше, вже на етапі С-І, спостерігаємо дру-
гу хвилю масової міграції пруто-дністровських
общин із пам’яток типу Старі Бодражі й ран-
ніх поселень бринзенської локальної групи,
що сформували в Буго-Дніпровському межи-
річчі косенівську локально-хронологічну гру-
пу кукутень-трипільської культурно-історичної
спільності.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 4 79
С. Н. Рыжов 1, В. А. Шумова 2
1 Кандидат исторических наук, старший научный сотрудник
2 Старший преподаватель
Результаты исследований трипольского поселения
возле села Глыбочек на Черкащине
Трипольское поселение расположено на западной окраине села Глыбочок (бывший Звенигородский р-н Черкас-
ской обл.), на плато правого берега реки Горный Тикич. Согласно геофизическим исследованиям, размеры па-
мятника достигали 100 га, а его постройки были организованы в два эллиптических ряда. Остатки двух площадок
были раскопаны в 1994—1995 гг.
Видейко, М. Ю. 1989. Каневская группа трипольских
поселений: Современные историко-археологические иссле-
дования. В: Депонент в ИНИОН АН СССР. 02.02.1989, №
36853: Киев: с. 61-66.
Діденко, О., Стефанович, В., Чорномаз, Б. 2006. Збір-
ник археологічних пам’яток Уманщини. Т. 1. Умань: Умань-
ське видавничо-поліграфічне підприємство 203000.
Доманицкий, В. Н. 1899. Исследование площадки с
расписными сосудами в Звенигородском и Уманском уездах.
Археологическая летопись Южной России. Т. І., с.174-176.
Круц, В. А., Рыжов, С. Н, Шумова, В. А. 1982. Отчет
Тальянковского отряда о работе Трипольской экспедиции в
1982г. Науковий архів ІА НАНУ, ф. е., 1982/21а .
Круц, В. О., Рижов, С. М. 1985. Фази розвитку пам’яток
томашівсько-сушківської групи. Археологія, 51, с. 45-56.
Мовша, Т. Г. 1971. Середній етап трипільської куль-
тури, В: Телегін, Д. Я. (ред.). Археологія Української
РСР. Т. І. Мідний вік, ч. 3, гл. 2. Київ: Наукова Думка,
с. 165-177.
Мовша, Т. Г. 1972. Періодизація і хронологія серед-
нього та пізнього Трипілля. Археологія, 5, c. 3-23.
Мовша, Т. Г. 1975. Две параллельные линии в разви-
тии трипольской этнокультурной области. В: Артемен-
ко, И. И.(ред.) Новейшие открытия советских археологов.
Тезисы докладов международной конференции. Киев:
ИА НАНУ, с. 69-71.
Мовша, Т. Г. 1988. Томашовская локальная группа
Трипольско-кукутенской общности. Studia Praehistorika,
9, c. 84-110.
Мовша, Т. Г. 1990. Актуальные проблемы истории
позднетрипольского населения Днестро-Днепровского
междуречья. В: Збенович, В. Г. (ред.). I Полевой семи-
нар. Тезисы докладов «Раннеземледельческие поселения-
гиганты трипольской культуры». Тальянки; Веселый Кут;
Майданецкое; Киев, c. 169-174.
Мовша, Т. Г. 1993. Трипільсько-Кукутенська спіль-
ність — феномен у стародавній історії Східної Євро-
пи (до проблеми виділення культур). Записки Hаукового
Tовариства імені Тараса Шевченка (ЗНТШ). Праці архео-
логічної комісії, CCXXV, с. 24-58.
Овчинников, Э. В., Назаров, А. В. 2001. Разведки три-
польских памятников на Черкащине. Археологічні від-
криття в Україні, 1999—2000, с. 179-182.
Овчинников, Е. 2004. Трипільська культура на Канів-
щині. В: Черняков, І. (ред.). Трипільська цивілізація у спад-
щині України. Матеріали науково-практичної конферен-
ції. Київ: Просвіта, с. 288-299.
Овчинников, Е. В. 2012. Розписна кераміка канівської
групи Кукутень-Трипілля. Археологія, 1, с. 13-26.
Овчинников, Е. В. 2014. Трипільська культура Канів-
ського Подніпров’я (етап В-ІІ — С-І). Київ: ІА НАНУ.
Пассек, Т. С. 1949. Пороська археологічна експедиція
за 1945р. Археологічні Пам’ятки УРСР, 1, с. 209-222.
Рижов, С. М. 1993. Небелівська група пам’яток три-
пільської культури: Археологія, 3, с. 101-114.
Рижов, С. М., Шумова, В. О. 1995. Розкопки трипіль-
ського поселення біля села Глибочок. В: Заєць, І. І. (ред.).
ХIV Вінницька обласна історико- краєзнавча конференція.
Тези доповідей. Вінниця, 6 вересня 1995р., с.7-9.
Рижов, С. М. 1997. Розкопки трипільського поселен-
ня біля села Глибочок на Черкащині. Пам’ятки та визна-
чні місця Шевченківського краю. Проблеми охорони та дослі-
дження. Тези доповідей науково-практичної конференції
27—28 травня 1997. Київ, с. 134-135.
Рижов, С. М. 2000. Трипільське поселення біля села Гли-
бочок. Археологічні відкриття в Україні, 1994—1996, с. 133-135.
Рижов, С. Н. 2000. Расписная керамика томашов-
ской локально-хронологической группы трипольской
культуры. Stratum-plus, 2, c. 459-473.
Рижов, С. 2007. Сучасний стан вивчення культурно-
історичної спільності Кукутень-Трипілля території Украї-
ни. В: Расамакін, Ю., Рижов, С. (ред.-упоряд.). О. Ольжич.
Археологія. Київ: Вид-во ім. Олени Теліги, с. 437-478.
Рудь, В. С. 2017. Чечельницькі імпорти та наслідуван-
ня в Майданецькому: постановка проблеми. Магістеріум.
Археологічні студії, 67, с. 38-41.
Сорокин, В. Я. 1989. Культурно-исторические
проблемы племен среднего Триполья Днестро-Прутского
междуречья. Известия Академии Наук Молдавской ССР
(серия общественных наук). Кишинев, 3, с. 45-59.
Цвек, О. В. 2006. Поселення східнотрипільської культу-
ри. Київ: ІА НАНУ.
Шмаглій, М. М., Відейко, М. Ю. 1992. Трипільські
поселення на Черкащині. Археологія, 3, с. 124-130.
Шмаглий, М. М., Видейко, М. Ю. 2003. Майданецкое
— трипольский протогород. Stratum-plus, 2, c. 44-140.
Ryzhov, S. N., 2012. Relative Chronology of the Giant-
Settlements Period BII—CI. In: Menotti, F., Korvin-
Piotrovskiy, A. G. (eds.). The Tripolie Culture Giant-Settlements
in Ukraine: Formation, Development and Decline. Oxford:
Oxbow Books, p. 79 115.
Harper, T. K, Diachenko, A., Rassamakin, Yu. Y., Chernovol,
D. K., Shumova, V. A., Nechitailo, P., Chabaniuk, V. V., Tsvek, E.
V., Bilas, N. M., Pohoralskyi, Ya. V., Eccles, L. R., Kennett, D. J.,
Ryzhov, S. N. 2021. Combining Relative Chronology and AMS 14C
Dating to Contextualize ‛Megasites’, Serial Migrations and Diachronic
Expressions of Material Culture in the Western Tripolye Culture,
Ukraine. Documenta Praehistorica, 48. DOI: 10.4312.dp.48.11
Ohlrau, R. 2020. Maidanets’ke: Development and
Decline of a Trypillia Mega-site in Central Ukraine. Scales
of Transformations in Prehistoric and Archaic Societies 7.
Leiden: Sidestone Press.
Надійшла 11.10.2021
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 480
Площадка 1 находилась в южной части внешнего ряда застройки, а площадка 2 – во втором, внутреннем ряду
в восточной части поселения. Остатки обоих домов имели прямоугольную в плане форму и включали несколько
слоев обожженной глины. На первом этажа исследованы открытые очаги. Второе жилище также включало вы-
мостку прямоугольной формы с зернотерками. Жилые помещения находились на втором этажа построек. Боль-
шинство материала, в основном кухонная и столовая керамика, найдены между слоями обожженной глины.
Кухонная керамика (6—7 %) представлена коническими мисками и горшками с S-видным профилем. Ор-
наментированы слабо. Столовая керамика (92—93 %) представлена посудой, украшенной монохромной черной
росписью. Около 45 % форм и около 25 % орнаментальных схем удалось реконструировать. Формы представлены
мисками, кубками, биконическими и сферо-коническими сосудами, амфорами, грушевидными сосудами, крыш-
ками, кратерами, горшками и биноклевидными сосудами. Антропоморфная пластика найдена во фрагментах.
Поселение Глыбочок отнесено ко второй, поздней фазе небелевской группы конца периода BII развития за-
паднотрипольской культуры. Поселение датируется в интервале 3925—3825 лет до н. э.
Небелевская группа маркирует миграцию западнотрипольских племен в северо-восточном направлении, в
район Среднего Поднепровья. Ее последующее развитие в междуречье Роси и Днепра стало основой формиро-
вания каневской локальной группы, керамика которой также характеризуется влиянием традиций восточнотри-
польской культуры. В коренном ареале небелевская группа сменяется томашовской.
К л ю ч е в ы е с л о в а: трипольское поселение Глыбочок, финал среднего етапа В-ІІ, взаимовлияния между западно-
трипольскими и восточнитрипольскими общинами.
Serhii M. Ryzhov1, Valentyna O. Shumova2
1 PhD in History, Senior Research Fellow, ORCID 0000-0001-9089-8309, sryzhov@ukr.net
2 Senior Lecturer, ORCID 0000-0003-0176-7468, vshumova@ukr.net
Investigations at the Trypillia settlement near Hlybochok village
in Cherkasy Oblast
The Trypillia settlement is located at the western edge of Hlybochok village (former Zvenyhorodka district of Cherkasy
Oblast), at the plateau of the western bank of the Hirskyi Tikych River. According to the geophysical surveys, the settlement
size reached 100 ha. Its dwellings were organized into two ellipses. The remains of two dwellings (ploshchadki) were
excavated in 1994—1995.
Ploshchadka No. 1 was located in the southern part of the external construction ellipse, while ploshchadka No. 2 was
located in the second internal ellipse at the eastern part of the site. The remains of both houses had a rectangular shape and
included several layers of burnt clay. Houses had fireplaces on the lower storey. The second house also included an elevation
of rectangular shape with grinding stones. Living areas are associated with the upper storey of houses. The majority of
materials, mainly kitchen and table pottery, were found between the layers of burnt clay.
Kitchen pottery (6—7 %) is represented by conical bowls and pots with S-shaped profiles with poor ornamentation.
Table pottery (92—93 %) is represented by ceramics ornamented with black monochromic painting. Nearly 45 % of
pottery forms and 25 % of ornamentation schemes were reconstructed. Ceramic shapes are represented by bowls, goblets,
biconical, spherical and conical vessels, amphorae, pear-shaped vessels, leads, craters, pots and binocular-shaped vessels.
Anthropomorphic figurines were found in fragments.
The Hlybochok settlement is referred to the late phase of Nebelivska group (the end of BII period) of the development
of the Western Trypillia culture. The settlement is dated to the range of 3925—3825 BC.
The Nebelivska group marks the migration of the Western Trypillia culture populations to the north-eastern direction,
towards the Middle Dnieper region. Its further development between the Ros and the Dnieper Rivers resulted in the
formation of Kanivska local group, which pottery is also characterized by the influence of the Eastern Trypillia traditions. In
the indigenous area the Nebelivska local group was replaced by the Tomashivska group.
K e y w o r d s: Trypillia settlement Hlybochok, the end of BII period, mutual influences between Eastern and Western Trypillia
populations
References
Videiko, M. Yu. 1989. Kanevskaia gruppa tripolskikh poselenii: Sovremennyie istoriko-arkheologicheskie issledovaniia. Deponent v
INION AN SSSR/02.02.1989, № 36853. Kyiv, p. 61-66.
Didenko, O., Stefanovych, V., Chornomaz, B. 2006. Zbirnyk Arkheologichnykh pamiatok Umanshchyny. Vol. 1. Uman: Umanske
vydavnycho-poligrafichne pidpryiemstvo 203000.
Domanitskiy, V. N. 1899. Issledovanie ploshchadki s raspisnymi sosudami v Zvenigorodskom i Umanskom uiezdakh.
Arkheologicheskaia letopis Yuzhnoi Rossii. Vol. 1, p. 174-176.
Kruts, B. A., Ryzhov, S. N., Shumova V. A. 1982. Otchet o rabote Taliankovskogo otriada Tripolskoi ekspeditsii v 1982g. Research
Archives of the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. e., 1982/21a.
Kruts, B. A., Ryzhov, S. M. 1985. Fazy rozvytku pamiatok tomashivsko-sushkivskoi grupy. Arheologia, 51, p. 45-56.
Movsha, T. G. 1971. Serednii etap trypilskoi kultury. In: Telegin, D. Ya. (ed.). Arkheologiia Ukraiinskoii RSR. Vol. I. Midnyi vik,
3, 2. Kyiv: Naukova Dumka, p. 165-177.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 4 81
Movsha, T. G. 1972. Periodyzatsiia i khronologiia seredniogo ta pizniogo Trypillia. Arheologia, 5, p. 3-23.
Movsha, T. G. 1975. Dve parallelnyie linii v razvitii tripolskoi etnokulturnoi oblasti. In: Artemenko, I. I. (ed.). Noveishie otkrytiia
sovetskikh arkheologov. Tezisy dokladov mezhdunarodnoi konferentsii. Kyiv: IA NANU, p. 69-71.
Movsha, T. G. 1988. Tivfiovskaia lokalnaia gruppa Tripolsko-kukutenskoi Obshchnosti. Studia Praehistorika, 9, p. 84-110.
Movsha, T. G. 1990. Aktualnyie problemy istorii pozdnetripolskogo naselenii Dnestro-Dneprovskogo mezhdurechia. In: Zbeno-
vich, V. G. (ed.). I Polevoi seminar. Tezisy dokladov. Rannezemledelcheskie poseleniia-giganty tripolskoi kultury. Talianki;
Veselyi Kut; Maidanetskoe; Kyiv, p. 169-174.
Movsha, T. G. 1993. Trypilsko-Kukutenska spilnist - fenomen u starodavnii istoriyi Skhidnoii Evropy (do problemy vydilennia kultur).
Zapysky Naukovogo Tovarystva imeni Тarasa Shevchenka (ZNTSH). Pratsi arkheologictnoi komisii, CCXXV, p. 24-58.
Ovchinnikov, E. V., Nazarov, A. V. 2001. Razvedki tripolskikh pamiatnikov na Cherkashchyni. Arkheologichni vidkryttia v Ukraiini,
1999-2000, p. 179-182.
Ovchinnikov, E. 2004. Trypilska kultura na Kanivshchyni. In: Cherniakov, I. (ed.). Trypilska tsyvilizatsiia u spadshchyni Ukraiiny.
Materialy naukovo-praktych. konferentsii. Kyiv: Prosvita, p. 288-299.
Ovchinnikov, E. V. 2012. Rozpysna keramika kanivskoii grupy Kukuten-Trypillia. Arheologia. Kyiv, 1, p. 13-26.
Ovchinnikov, E. V. 2014. Trypilska kultura Kanivskogo Podniprovia (etap B-II - C-I). Kyiv: IA NANU.
Passek, T. S. 1949. Poroska arkheolоgichna ekspedytsiia za 1945 r. Arkheologichni Pamiatky URSR. Kyiv, 1, p. 209-222.
Ryzhov, S. M. 1993. Nebelivska grupa pamiatok trypilskoii kultury. Arheologia, 3, p. 101-114.
Ryzhov, S. M., Shumova, V. O. 1995. Rozkopky trypilskogo poselennia bila sela Glybochok. In: Zaets, I. I. (ed.). XIV Vinnytska
oblasna istoryko-kraeznavcha konferentsiia. Tezy dopovidei. Vinnytsia, 6 veresnia 1995 r., p. 7-9.
Ryzhov, S. M. 1997. Rozkopky trypilskogo poselennia bila s. Glybochok na Cherkashchyni. Pamiatky ta vyznachni mistsia
Shevchenkivskogo kraiu. Problemy okhorony ta doslidzhennia. Tezy dopovidei naukovo-praktychnoii konferentsii 27-28 travnia
1997. Kyiv, p. 134-135.
Ryzhov, S. M. 2000. Trypilske poselennia bila sela Glybochok. Arkheologichni vidkryttia v Ukraiini, 1994-1996. Kyiv, p. 133-135.
Ryzhov, S. M. 2000. Raspisnaia keramika tomashivskoi lokalno-khronologicheskoi gruppy tripolskoi kultury. Stratum-plus, 2,
p. 459-473.
Ryzhov, S. 2007. Suchasnyi stan vyvchennia kulturno-istoruchnoi spilnosti Kukuten-Trypillia terytorii Ukrainy. In: Rassamakin,
Yu., Ryzhov, S. (eds.). O. Olzhych: Arkheologiia. Kyiv: Vydavnytsvo imeni Oleny Teligy, p. 437-478.
Rud, V. S. 2017. Chechelnytski importy ta naslidyvanniia v Maidanetskomu: postanovka problemy. Magisterium. Arkheologichni
studii, 67, p. 38-41.
Sorokin, V. Ya. 1989. Kulturno-istoricheskie problemy plemen srednego Tripolia Dnestro-Prutskogo mezhdurechia. In: Izvestiia
Akademii Nauk Moldavskoi SSR (seriia obshchestvennykh nauk). Kishinev, 3, p. 45-59
Tsvek, O. V. 2006. Poselennia skhidnotrypilskoii kultury. Kyiv: IA NANU.
Shmaglii, M. M., Videiko, M. Yu. 1992. Trypilski poselennia na Cherkashchyni. Arheologia, 3, p. 124-130.
Shmaglii, M. M., Videiko, M. Yu. 2003. Maidanetskoe - tripolskii protogorod. Stratum plus, 2, p. 44-140.
Ryzhov, S. N., 2012. Relative chronology of the giant-settlements period BII-CI. In: Menotti, F., Korvin-Piotrovskii, A. G. (eds.).
The Tripolie Culture Giant-Settlements in Ukraine: formation, development and decline. Oxford: Oxbow Books, p. 79-115.
Harper, T. K., Diachenko, A., Rassamakin, Yu. Ya., Chernovol, D. K., Shumova, V. A., Nechitailo, P., Chabaniuk, V. V., Tsvek,
E. V., Bilas, N. M., Pohoralskyi, Ya. V., Eccles, L. R., Kennett, D. J., Ryzhov, S. N., 2021. Combining relative chronology
and AMS 14C dating to contextualize ‘megasites’, serial migrations and diachronic expressions of material culture in the
Western Tripolye culture, Ukraine. Documenta Praehistorica 48. httpdoi.org.10.4312.dp.48.11
Ohlrau, R. 2020. Maidanets’ke: Development and Decline of a Trypillia Mega-site in Central Ukraine. Scales of Transformations in
Prehistoric and Archaic Societies 7. Leiden: Sidestone Press.
|
| id | arheologia-com-ua-article-286 |
| institution | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| issn | 2616-499X |
| keywords_txt_mv | |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-08-07T01:04:18Z |
| publishDate | 2021 |
| publisher | Institute of Archaeology NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | arheologiacomua/73/a10dcddbd86f24ccfc85da7d25960073.pdf |
| spelling | arheologia-com-ua-article-2862022-03-22T22:39:58Z Investigations at the Trypillia Settlement near Hlybochok Village in Cherkasy Oblast Результаты исследований трипольского поселения возле села Глыбочек на Черкащине Результати дослiджень трипiльського поселення бiля села глибочок на черкащинi Ryzhov, Serhii Shumova, Valentyna Trypillia settlement Hlybochok, the end of BII period, mutual influences between Eastern and Western Trypillia populations трипольське поселение Глыбочок, финал среднего етапа В-ІІ, взаимовлияния между западнотрипольскими и восточнитрипольскими общинами трипільське поселення Глибочок, фінал середнього етапу, взаємовпливи між західнотрипільськими й східнотрипільськими общинами The Trypillia settlement is located at the western edge of Hlybochok village (former Zvenyhorodka district of Cherkasy Oblast), at the plateau of the western bank of the Hirskyi Tikych River. According to the geophysical surveys, the settlement size reached 100 ha. Its dwellings were organized into two ellipses. The remains of two dwellings (ploshchadki) were excavated in 1994—1995. Ploshchadka No. 1 was located in the southern part of the external construction ellipse, while ploshchadka No. 2 was located in the second internal ellipse at the eastern part of the site. The remains of both houses had a rectangular shape and included several layers of burnt clay. Houses had fireplaces on the lower storey. The second house also included an elevation of rectangular shape with grinding stones. Living areas are associated with the upper storey of houses. The majority of materials, mainly kitchen and table pottery, were found between the layers of burnt clay. Kitchen pottery (6—7 %) is represented by conical bowls and pots with S-shaped profiles with poor ornamentation. Table pottery (92—93 %) is represented by ceramics ornamented with black monochromic painting. Nearly 45 % of pottery forms and 25 % of ornamentation schemes were reconstructed. Ceramic shapes are represented by bowls, goblets, biconical, spherical and conical vessels, amphorae, pear-shaped vessels, leads, craters, pots and binocular-shaped vessels. Anthropomorphic figurines were found in fragments. The Hlybochok settlement is referred to the late phase of Nebelivska group (the end of BII period) of the development of the Western Trypillia culture. The settlement is dated to the range of 3925—3825 BC. The Nebelivska group marks the migration of the Western Trypillia culture populations to the north-eastern direction, towards the Middle Dnieper region. Its further development between the Ros and the Dnieper rivers resulted in the formation of Kanivska local group, which pottery is also characterized by the influence of the Eastern Trypillia traditions. In the indigenous area the Nebelivska local group was replaced by the Tomashivska group. Трипольское поселение расположено на западной окраине села Глыбочок (бывший Звенигородский р-н Черкасской обл.), на плато правого берега реки Горный Тикич. Согласно геофизическим исследованиям, размеры памятника достигали 100 га, а его постройки были организованы в два эллиптических ряда. Остатки двух площадок были раскопаны в 1994—1995 гг. Площадка 1 находилась в южной части внешнего ряда застройки, а площадка 2 – во втором, внутреннем ряду в восточной части поселения. Остатки обоих домов имели прямоугольную в плане форму и включали несколько слоев обожженной глины. На первом этажа исследованы открытые очаги. Второе жилище также включало вымостку прямоугольной формы с зернотерками. Жилые помещения находились на втором этажа построек. Большинство материала, в основном кухонная и столовая керамика, найдены между слоями обожженной глины. Кухонная керамика (6—7 %) представлена коническими мисками и горшками с S-видным профилем. Орнаментированы слабо. Столовая керамика (92—93 %) представлена посудой, украшенной монохромной черной росписью. Около 45 % форм и около 25 % орнаментальных схем удалось реконструировать. Формы представлены мисками, кубками, биконическими и сферо-коническими сосудами, амфорами, грушевидными сосудами, крышками, кратерами, горшками и биноклевидными сосудами. Антропоморфная пластика найдена во фрагментах. Поселение Глыбочок отнесено ко второй, поздней фазе небелевской группы конца периода BII развития западнотрипольской культуры. Поселение датируется в интервале 3925—3825 лет до н. э. Небелевская группа маркирует миграцию западнотрипольских племен в северо-восточном направлении, в район Среднего Поднепровья. Ее последующее развитие в междуречье Роси и Днепра стало основой формирования каневской локальной группы, керамика которой также характеризуется влиянием традиций восточнотрипольской культуры. В коренном ареале небелевская группа сменяется томашовской. У статті розглянуто результати досліджень трипільського поселення Глибочок — фінальної фази розвитку небелівської локально-хронологічної групи в Буго-Дніпровському межиріччі. Звернено увагу на питання походження пам’яток канівської локальної групи, уточнено їхні територіальні та часові межі. Наведено дані про взаємовпливи між прийшлим західнотрипільським і місцевим східнотрипільським населенням. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2021-12-10 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/286 10.15407/arheologia2021.04.066 Arheologia; No 4 (2021): Arheologia; 66-81 Археологія ; № 4 (2021): Arheologia; 66-81 Археология; № 4 (2021): Arheologia; 66-81 2616-499X 0235-3490 10.15407/arheologia2021.04 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/286/262 |
| spellingShingle | трипільське поселення Глибочок фінал середнього етапу взаємовпливи між західнотрипільськими й східнотрипільськими общинами Ryzhov, Serhii Shumova, Valentyna Результати дослiджень трипiльського поселення бiля села глибочок на черкащинi |
| title | Результати дослiджень трипiльського поселення бiля села глибочок на черкащинi |
| title_alt | Investigations at the Trypillia Settlement near Hlybochok Village in Cherkasy Oblast Результаты исследований трипольского поселения возле села Глыбочек на Черкащине |
| title_full | Результати дослiджень трипiльського поселення бiля села глибочок на черкащинi |
| title_fullStr | Результати дослiджень трипiльського поселення бiля села глибочок на черкащинi |
| title_full_unstemmed | Результати дослiджень трипiльського поселення бiля села глибочок на черкащинi |
| title_short | Результати дослiджень трипiльського поселення бiля села глибочок на черкащинi |
| title_sort | результати дослiджень трипiльського поселення бiля села глибочок на черкащинi |
| topic | трипільське поселення Глибочок фінал середнього етапу взаємовпливи між західнотрипільськими й східнотрипільськими общинами |
| topic_facet | Trypillia settlement Hlybochok the end of BII period mutual influences between Eastern and Western Trypillia populations трипольське поселение Глыбочок финал среднего етапа В-ІІ взаимовлияния между западнотрипольскими и восточнитрипольскими общинами трипільське поселення Глибочок фінал середнього етапу взаємовпливи між західнотрипільськими й східнотрипільськими общинами |
| url | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/286 |
| work_keys_str_mv | AT ryzhovserhii investigationsatthetrypilliasettlementnearhlybochokvillageincherkasyoblast AT shumovavalentyna investigationsatthetrypilliasettlementnearhlybochokvillageincherkasyoblast AT ryzhovserhii rezulʹtatyissledovanijtripolʹskogoposeleniâvozleselaglybočeknačerkaŝine AT shumovavalentyna rezulʹtatyissledovanijtripolʹskogoposeleniâvozleselaglybočeknačerkaŝine AT ryzhovserhii rezulʹtatidoslidženʹtripilʹsʹkogoposelennâbilâselaglibočoknačerkaŝini AT shumovavalentyna rezulʹtatidoslidženʹtripilʹsʹkogoposelennâbilâselaglibočoknačerkaŝini |