Матерiали з поселень захiднотрипiльської культури Кам’янець-Подiльський, урочище Татариски та Кубачiвка
This paper presents the results of archaeological surveys at the Western Trypillia culture sites of Kamianets-Podilskyi, Tatarysky and Kubachivka in the 1990s and the 2000s. The article considers the history of research at these settlements from their discovery (in 1926 and 1947 respectively) until...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Археологія |
|---|---|
| Datum: | 2021 |
| Heft: | 4 |
| Сторінки: | 82-94 |
| ISSN: | 2616-499X |
| Автори та афіліації: |
|
| Hauptverfasser: | , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Institute of Archaeology NAS of Ukraine
2021
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/287 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| Завантажити файл: |
|
Institution
Chemistry, Physics and Technology of Surface| _version_ | 1872824535706763264 |
|---|---|
| author | Radomskyi, Ivan Levinzon, Yevhenii Nechytailo, Pavlo Nechytailo, Oleksandr |
| author_facet | Radomskyi, Ivan Levinzon, Yevhenii Nechytailo, Pavlo Nechytailo, Oleksandr |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Ivan Radomskyi",
"institution": "PhD, Researcher",
"orcid": "0000-0002-6123-6557"
},
{
"author": "Yevhenii Levinzon",
"institution": "Graduate student, National University of «Kyiv-Mohyla Academy»",
"orcid": "0000-0003-4356-0430"
},
{
"author": "Pavlo Nechytailo",
"institution": "PhD, Researcher, State Enterprise Ukrainian Protective Archaeological Service at the Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine",
"orcid": ""
},
{
"author": "Oleksandr Nechytailo",
"institution": "Archaeologist, local historian (1937—1998)",
"orcid": "0000-0003-4835-0854"
}
] |
| author_orcid_str_mv | 0000-0002-6123-6557 0000-0003-4356-0430 0000-0003-4835-0854 |
| author_sort | Radomskyi, Ivan |
| baseUrl_str | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 94 |
| container_issue | 4 |
| container_start_page | 82 |
| container_title | Археологія |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2022-03-22T22:39:58Z |
| description | This paper presents the results of archaeological surveys at the Western Trypillia culture sites of Kamianets-Podilskyi, Tatarysky and Kubachivka in the 1990s and the 2000s.
The article considers the history of research at these settlements from their discovery (in 1926 and 1947 respectively) until the present. The authors have specifically focused upon threats faced by the Kubachivka site, which keeps being destroyed by the eponymous quarry situated nearby.
The study analyzes ceramics and flint and stone tools from the settlements. Ceramics from the Kamianets-Podilskyi, Tatarysky (3950—3900 ВСЕ) is represented by table and kitchen pottery. The first is decorated with a monochromic ornamental painting (black and brown colors); the most informative tableware are craters decorated with «face patterns» that are typical for the Mereșeuca local group, Stage BII (as per Taras M. Tkachuk).
Tools are made from various raw materials including granitoids, Cenomanian and Turonian flint. The collection includes items related to the production of tools and other products (the attrition mill and the powder-crusher), waste and items of artifacts secondary processing.
As far as Kubachivka settlement is concerned, the sample of ceramics materials is rather poor. The most of the items are not sufficiently intact. Upon having analyzed materials, we have been able to confirm the preliminary conclusions of prior researches. Stonework artifacts are also represented in a modest quantity of 9 pcs. These mostly include polished items as well as a hammered stone, plates, and suchlike.
In our opinion, the ceramic artifacts discovered thereby should be ascribed to two chronological horizons, specifically: the BI—II and the BII stages. Further investigations will enable more precise chronologies. |
| doi_str_mv | 10.15407/arheologia2021.04.082 |
| first_indexed | 2026-08-07T01:04:18Z |
| format | Article |
| fulltext |
НАЦIОНАЛЬНА АКАДЕМIЯ НАУК УКРАЇНИ • IНСТИТУТ АРХЕОЛОГIЇ НАН УКРАЇНИ
НАУКОВИЙ ЖУРНАЛ – ЗАСНОВАНИЙ У 1947 р.
ВИДАЄТЬСЯ ЩОКВАРТАЛЬНО
КИЇВ 4 2021
АРХЕОЛОГIЯ
Головний редактор
Чабай В. П., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України
Заступник головного редактора
Толочко П. П., академiк НАН України, Iнститут археологiї НАН України
Вiдповiдальний секретар
ШЕВЧЕНКО Т. М., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
Редакцiйна колегiя
БОЛТРИК Ю. В., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
Бороффка Н., доктор хаб., Нiмецький археологiчний iнститут, Нiмеччина
БРАУНД Д., професор, доктор хаб., Унiверситет Екзетера, Великобританiя
БРУЯКО I. В., доктор iсторичних наук, Одеський археологiчний музей НАН України
БУЙСЬКИХ А. В., доктор iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
Гаврилюк Н. О., доктор iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
ДЖIНДЖАН Ф., професор, доктор хаб., почесний професор унiверситету Париж 1 Пантеон
Сорбонна, Францiя
ЗАЛIЗНЯК Л. Л., професор, доктор iсторичних наук, Нацiональний унiверситет
«Києво-Могилянська академiя»
IВАКIН В. Г., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
IВАНЧИК А. I., член-кореспондент РАН, Нацiональний центр наукових
дослiджень, Францiя
КАЙЗЕР Е., професор, доктор хаб., Вiльний унiверситет Берлiну, Нiмеччина
КОРВIН-ПIОТРОВСЬКИЙ О. Г., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
Моця О. П., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України
Отрощенко В. В., професор, доктор iсторичних наук, Нацiональний унiверситет
«Києво-Могилянська академiя»
ПЕТРАУСКАС О. В., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
ПОТЄХIНА I. Д., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
СКОРИЙ С. А., професор, доктор iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
ФОРНАСЬЄ Й., професор, доктор, Гете унiверситет Франкфурта-на-Майнi, Нiмеччина
ХОХОРОВСКI Я., професор, доктор хаб., Iнститут археологiї Яґеллонського унiверситету, Польща
NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE • INSTITUTE OF ARCHAEOLOGY NAS OF UKRAINE
Research JOURNAL – Founded IN 1947
Frequency: QUARTERLY
Editor-in-Chief
CHABAI V. P., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology
of the National Academy of Sciences of Ukraine
Deputy editor-in-Chief
TOLOCHKO P. P., Academician of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology
of the National Academy of Sciences of Ukraine
Executive Secretary
SHEVCHENKO T. M., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
Editorial Board
BOLTRYK Yu. V., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
BOROFFKA N., Professor, Dr hab., German Archaeological Institute, Germany
BRAUND D., Professor, Dr hab., University of Exeter, Great Britain
BRUIAKO I. V., DSc in History, Odesa Archaeological Museum of the NAS of Ukraine
BUISKYKH A. V., DSc in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
CHOCHOROWSKI J., Professor, Dr hab., Institute of Archaeology of Jagiellonian University, Poland
Djindjian F., Professor, Dr hab., Professor of the University of Paris 1 Pantheon Sorbonne, France
GAVRYLYUK N. O., DSc in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
IVAKIN V. G., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
IVANCHIK A. I., Corresponding Member of the Russian Academy of Sciences,
National Center for Scientific Research of France
FORNASIER J., Professor, doctor, Goethe University Frankfurt am Main, Germany
KAIZER E., Professor, DrHab, Free University of Berlin, Germany
KORVIN-PIOTROVSKYI O. G., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
MOTSIA O. P., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
OTROSHCHENKO V. V., Professor, DSc in History, National University of Kyiv-Mohyla Academy
PETRAUSKAS O. V., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
POTEKHINA I. D., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
SKORYI S. A., Professor, DSc in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
ZALIZNIAK L. L., Professor, DSc in History, National University of Kyiv-Mohyla Academy
ARHEOLOGIA
KYIV 4 2021
ЗМIСТ CONTENTS
Articles
Демей Л., Ступак Д. В. Нові комплексні
дослідження Новгород-Сіверської верхньопа-
леолітичної стоянки
Buiskykh A. V., Shevchenko T. M. Olbian
Perirantheria
Aksionov V. S. Reflection of the Family
Structure of the Population at the Biritual Burial
Ground of the Saltiv Culture in Chervona Hirka
Publication
of Archaeological Material
RYZHOV S. M., SHUMOVA V. O. Investigations
at the Trypillia Settlement near Hlybochok Village
in Cherkasy Oblast
Radomskyi I. S., Levinzon Ye. Yu.,
Nechytailo P. O., Nechytailo O. K.
Materials of the Western Trypilla Culture from the
Settlements of Kamianets-Podilskyi, Tatarysky
and Kubachivka
Discoveries and Recent Finds
Reida R. M., Heiko A. V., Sapiehin S. V.
The Glass Beaker with Eclectic Features from
Burial No. 112 of the Shyshaky Cemetery
History of science
Popelnytska O. O. The History of Exca-
vations in the Crimea in 1920-1930's in the Letters
to Mykola Ernst
Котенко В. В., Шейко І. М., Козлен-
ко Р. О.,КУШнір а. с. Вивчення античного
місцевого гончарства Ольвії та Березані (істо-
ріографічний аспект)
Статтi
DEMAY L., STUPAK D. V. New Complex Inve- 5
stigations of the Novhorod-Siverskyi Upper Palaeo-
lithic Site
БУЙСЬКИХ А. В., ШЕВЧЕНКО Т. М. Оль- 35
війські перирантерії
АКСЬОНОВ В. С. Відображення сімейної струк- 49
тури населення на біритуальному могильнику
салтівської культури Червона Гірка
Публiкацiї
археологiчного матерiалу
РИЖОВ С. М., ШУМОВА В. О. Результати 66
досліджень трипільського поселення біля села
Глибочок на Черкащині
РАДОМСЬКИЙ І. С., ЛЕВІНЗОН Є. Ю., 82
НЕЧИТАЙЛО П. О., НЕЧИТАЙЛО О. К.
Матеріали з поселень західнотрипільської куль-
тури Кам’янець-Подільський, урочище Тата-
риски та Кубачівка
Новi вiдкриття та знахiдки
РЕЙДА Р.М., ГЕЙКО А.В., САПЄГІН С.В. 95
Скляний кубок з еклектичними ознаками з
поховання 112 Шишацького могильника
Iсторiя науки
ПОПЕЛЬНИЦЬКА О. О. Історія розкопок 110
у Криму 1920—1930-х років у листах до Миколи
Ернста
KOTENKO V. V., SHEIKO I. M., KOZLEN- 122
KO R. O., KUSHNIR A. S. Studying of Local
Ancient Greek Pottery of Olbia and Borysthenes
(Historiographical Aspect)
Рецензiї
ОТРОЩЕНКО В. В. Рец.: О. Лесков, Е. Крав- 133
ченко, Т. Гошко. Могильник білозерської куль-
тури біля с. Широке
Хронiка
Пам’яті Анатолія Федоровича Гуцала 140
Світлій пам’яті Андрія Леонідовича Казакова 142
Алфавiтний покажчик змiсту журналу 144
«Археологiя» за 2021 рiк
Book Review
OTROSHCHENKO V. V. Book Review: O. Les-
kov, E. Kravchenko, T. Hoshko. The Cemetery of
Bilozerska Culture near the Village of Shyroke
News Review
In Memoriam of Anatolii Fedorovych Hutsal
To the Bright Memory of Andrii Leonidovych
Kazakov
Index of Publications in Arheologia Journal
in 2021
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 482
Вступ. Культурний комплекс Кукутень—Три-
пілля, однією зі складових якого є західнотри-
пільська культура (далі — ЗТК), уже понад сто-
ліття привертає увагу вітчизняних та зарубіж-
них археологів. З огляду на сучасний стан до-
слідження, важливим є вивчення старожит-
ностей цієї культури на Середньому Дністрі —
корінному ареалі ЗТК. Проте з відкриттям
поселень-гігантів Буго-Дніпровського межи-
річчя основний інтерес археологів був прику-
тий до вивчення саме цього феномена.
Відповідно, актуальним завданням сучасних
досліджень є введення у науковий обіг нових ма-
теріалів ЗТК на Середньому Дністрі. Ця публіка-
ція доповнює наші знання щодо комплексу мате-
ріальної культури західнотрипільських пам’яток.
Окрім того, цією роботою ми хочемо звернути
увагу на активну руйнацію поселення Кубачівка.
З огляду на проблему локально-хроно-
логічної атрибуції проаналізованих у публікації
УДК 903.4(477.43)“636” https://doi.org/10.15407/arheologia2021.04.082
МАТЕРIАЛИ З ПОСЕЛЕНЬ ЗАХIДНОТРИПIЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДIЛЬСЬКИЙ, УРОЧИЩЕ ТАТАРИСКИ ТА КУБАЧIВКА
© I. С. Радомський, Є. Ю. Левiнзон,
П. О. Нечитайло, О. К. Нечитайло†* 2021
поселень Кам’янець-Подільський, ур. Т ата-
риски та Кубачівка, метою публікації є вве-
дення в обіг нових матеріалів, що сприяють
розв’язанню цієї проблеми. Аналіз колекції
кам’яних виробів також розширює наші зна-
ння про кременообробку носіїв ЗТК-регіону.
Багатошарове поселення Кам’янець-Подiльсь-
кий, уроч. Татариски займає високе мисоподіб-
не плато, обмежене з півночі струмком Дібру-
ха, який відмежовує каньйоном Старий Замок,
зі сходу ― р. Смотрич, з півдня ― безіменним
струмком, із заходу ― балкою (Стара Хотин-
ська дорога). Поселення розташоване на тери-
торії с. Смотрич (до 1947 р. ― Татариски). Відо-
ма також і первинна назва урочища — Турецька
гора (План... 2017; Левінзон 2019b, с. 39).
За розпорядженням Хмельницької ОДА
194/99-р від 18.05.1999 р. «Поселення IV―II тис.
до н. е. уроч. Татариська, на правому березі
р. Смотрич» було включено до реєстру пам’яток
археології як щойно виявлений об’єкт археології
під 580 (Захар’єв, Шпаковський 2017, с. 294).
Історія вивчення пам’яток ЗТК в околи-
цях Кам’янця-Подільського вже висвітлена в
окремих працях (Левінзон 2019b); зупинимось
на її найвагоміших моментах.
Уперше (за відомими нам на сьогодні дани-
ми) старожитності ЗТК у 1926 р. виявив тут ху-
дожник і краєзнавець К. І.������������������ Кржемінський (за-
гинув 1937 р. під час сталінських репресій).
Разом з учнем художньої школи С. М оро-
зом вони заклали розвідковий шурф на полі,
у якому було виявлено кераміку, статует-
ки, обмазку тощо (Кржемінський 1930, с. 68).
Згадує про трипільські старожитності з цієї
пам’ятки і вчитель К. І. К ржемінського ―
відомий подільський історик та археолог
Ю. Й. Сіцінський (Сіцінський 1930, с. 37).
Про роботу «ворога народу» К. І. К рже-
мінського надовго забули. 1947 р. археолог
О. П. Черниш (тодішній очільник Кам’янець-
Подільської розвідкової експедиції Інституту
археології АН УРСР) організував розвідку в
* РАДОМСЬКИЙ Іван Сергійович — кандидат іcто-
ричних наук, ORCID 0000-0002-6123-6557,
radomskijvano1812@gmail.com
ЛЕВІНЗОН Євгеній Юрійович — магістрант Націо-
нального університету «Києво-Могилянська акаде-
мія», ORCID 0000-0003-4356-0430, yevhenii.levinzon@
ukma.edu.ua
НЕЧИТАЙЛО Павло Олександрович — кандидат іс-
торичних наук, старший науковий співробітник дер-
жавного підприємства «Науково-дослідний центр
«Охоронна археологічна служба України» Інституту
археології НАН України, ORCID 0000-0002- 6849-2705,
nechitajlo@ukr.net
НЕЧИТАЙЛО Олександр Корнійович † — археолог,
краєзнавець (1937—1998).
У 1990-х ― 2000-х рр. було проведено низку розвідкових
досліджень на пам’ятках західнотрипільської культури
Кам’янець-Подільський, уроч. Татариски та Кубачівка
(Кам’янець-Подільський район Хмельницька область).
Публікацію присвячено аналізу виявлених матеріалів та
історії вивчення цих поселень.
К л ю ч о в і с л о в а: західнотрипільська культура, по-
селення, кремінь, кераміка, Середній Дністер.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 4 83
уроч. Т атариски, яка «дала можливість вия-
вити величезне трипільське поселення ... що
займає увесь мис північніше від села Тата-
риськи. Серед знахідок: один скребок і моно-
хромна та прочерчена трипільська кераміка»
(Трембіцький 2016, с. 345).
У 1953 р. під час риття ями під стовпи ЛЕП на
глибині 1 м І. А. Іваницький виявив унікальну
енеолітичну мідну сокиру-мотику. Знаряддя
зберіглось не повністю, робоча частина моти-
ки відсутня (Фонди Кам’янець-Подільського
державного історичного музею-заповідника
(далі — К-ПДІМЗ) КАрх 1466; Збенович 1969,
с. 138-139, рис. 2.5).
Упродовж 1954―1973 рр. тут неодноразо-
во проводив розвідки краєзнавець М.С. Бор-
ковський (фонди К-ПДІМЗ; Старенький,
Левінзон 2018b, с. 353).
До обстеження поселення часто долучалась
експедиція Кам’янець-Подільського держав-
ного педінституту ім. В. З атонського (нині —
Кам’янець-Подільський національний уні-
верситет ім. І. О гієнка), до складу якої входи-
ли І. С. Винокур, А. Ф. Гуцал, М. Б. П етров,
В. П. Мегей та ін. Матеріали експедиції зберіга-
ються у фондах Науково-дослідної лабораторії
археології К‑ПНУ ім. І. Огієнка (далі — НДЛА)
(Петров 2012, с. 10; Левінзон 2019а; 2019b, с. 38).
Розвідки у 1990-х — 2000-х рр. тут проводили
О. К. Нечитайло та П. О. Нечитайло, В. О. Круц,
П. А. Болтанюк, І. О. Старенький, а також інші
дослідники (Левінзон 2019 b, с. 38).
У 2019—2021 рр. на поселенні проводились
стаціонарні роботи Подільської трипільської
міжнародної експедиції Інституту археології
НАН України та Інституту археології і етнології
Польської академії наук (керівники — О.������� В. Дя-
ченко, І. Собковяк-Табака), під час яких було
виявлено два гончарні горни, площадку та рів
(Дяченко та ін. 2019; 2021); зокрема для пло-
щадки 1 було отримано дві радіокарбонні дати
3950—3900 ВСЕ (Diachenko et al. 2021, p. 226).
На думку С. М . Рижова, поселення нале-
жить до ранньої фази петренської групи ЗТК
з «несталим» керамічним комплексом (Рижов
2003, с. 142). Пізніше Т. М . Т качук визначив,
що матеріали з цього поселення мають яскраві
риси другої фази мерешовської групи (Ткачук
2015, с. 54). Результати нещодавніх розкопок
на пам’ятці також схиляють дослідників до дру-
гої думки. На жаль, більша частина виявленого
протягом 2019—2021 рр. керамічного матеріалу
мала окатану поверхню (Diachenko et al. 2021),
що певним чином актуалізує введення до нау-
кового обігу матеріалів попередніх досліджень.
Опис артефактiв. Виявлені під час розвідок
О. К . Нечитайла та П. О . Нечитайла керамічні
матеріали представлені двома техніко-техно-
логічними категоріями: без значних домішок
у тісті з розписом, випалена в оксидаційному
середовищі — столова кераміка; із варіаціями
заглибленого орнаменту й значною домішкою
товченої черепашки в тісті, випалена у
відновному середовищі — кухонна кераміка,
або ж типу Кукутень С.
На жаль, більша частина столового посу-
ду має окатану поверхню (розпис не зберігся),
що робить її неінформативною для нашого
дослідження. Вибірка включених до публікації
фрагментів столового посуду нараховує п’ять
фрагментів.
Представлений посуд виготовлений із
якісної глини з поодинокими вкраплення-
ми шамоту, жорстви, товченого вапняку,
дрібнофракційного піску. Розпис виконано
монохромним орнаментом по ангобу або при-
родному фону чорною чи коричневою фар-
бою. Поверхня якісно загладжена, подеку-
ди збереглись сліди лощення. Колір черепка
здебільшого світло-помаранчевий.
Першою категорією знахідок є кратери з
великими відігнутими назовні вінцями (рис. 1:
3—5). Розписані вони з обох сторін лицьови-
ми схемами та метопами. Такі артефакти були
виявлені на ранньомерешовській пам’ятці Мо-
шанець (Ткачук, Шевчук 2007, с. 19, рис. 5).
Один із кратерів (рис. 1: 5) має аналоги на
східнотрипільському поселенні Гарбузин (Цвек
2001—2002, с. 175, рис. 3: 20); автор досліджень
вважала такі зразки посуду наслідуванням
або імпортом із дністровського середовища
(Цвек 2001—2002, с. 175-177). На спільні риси
в матеріалах з Гарбузина та Раковця вказува-
ла й Т. О. Попова (1989, с. 143). Це, ймовірно,
пов’язано з кількома хвилями міграцій рако-
вецького, а потім і мерешовського населення в
Побужжя та Буго-Дніпровське межиріччя (Ри-
жов 2007, с. 452; Попова 1989, с. 147).
Також виявлено фрагмент кубка з плав-
ним профілем тулубу, розписаний тангента-
ми (рис. 1: 2), і фрагмент стінки з великою го-
ризонтальною провушиною та монохромним
розписом (рис. 1: 1). Крім того, наявний неве-
ликий фрагмент вінця миски (?) з дещо вигну-
тим назовні краєм, розписаний з обох сторін,
імовірно, негативними овалами.
Кухонна кераміка виготовлена з різнорідної
глиняної маси зі значною домішкою товченої
черепашки у тісті, випал неоднорідний,
відновний, колір черепка варіює від темно-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 484
Рис. 1. Кераміка з поселень Кам’янець-Подільський, уроч. Татариски (1—8) та Кубачівка (9—12)
Fig. 1. Pottery from the Kamianets-Podilskyi, Tatarysky (1—8) and Kubachivka (9—12) settlements
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 4 85
Рис. 2. Крем’яні знаряддя з поселення Кам’янець-Подільський, уроч. Татариски
Fig. 2. Flint tools from the Kamianets-Podilskyi, Tatarysky settlement
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 486
сірого до світло-коричневого. Ця категорія
посуду представлена двома фрагментами
горщиків сірого кольору. Один із них декоро-
ваний по краю вінець проколотими перлинами
та вертикальними розчосами по вінцю (рис. 1:
6), інший — вертикальними дещо нахиленими
вбік насічками по плічку (рис. 1: 7). На інших
фрагментах простежуються різноспрямовані
розчоси по тулубу.
Наявний також фрагмент стінки сірого ко-
льору столової ранньотрипільської посуди-
ни, декорований зубчатим штампом (рис. 1:
8). Проте, на нашу, думку, це радше випад-
кова знахідка (інших артефактів етапу А за
десятиліття розвідок і під час стаціонарних
розкопок тут не виявлено).
Кам’яні артефакти представлені 22 екзем-
плярами. Сировиною слугували гранітоїди
(3 екз.), кремінь сеноманського (10 екз.) й ту-
ронського (8 екз.) геологічних горизонтів.
Колір сеноманського кременю варіює від май-
же білого до сірого та чорного. Інколи трапля-
ються білі кальцитові вкраплення. Така си-
ровина наявна вздовж всього басейну річки
Дністер. Туронський (або смугастий) кремінь
менш відомий у цьому районі, проте його вихо-
ди фіксуються як у середній течії Дністра, так і
в його верхів’ях (Державна... 2008, с. 52-53; Ра-
домський 2018).
У колекції присутні знаряддя, пов’язані із ви-
робництвом знарядь та інших продуктів (4 од.),
відходи виробництва (1 од.) та вироби із вто-
ринною обробкою (17 од.). До першої групи на-
лежать два кулеподібні відбійники (крем’яний
і гранітний), розтиральник та зернотерка. На
крем’яному відбійнику неозброєним оком видно
слід окису (?) зеленого кольору. На розтиральнику
відсутні забитості, що характерні для відбійників,
проте чітко простежується затерта робоча межа з
одного його боку. Фрагмент зернотерки має одну
сильно затерту робочу сторону.
Серед відходів виробництва присутня лише
одна двостороння реберчаста платівка. Вироби
із вторинною обробкою представлені значною
добіркою артефактів. У колекції є знаряддя на
відщеповій, платівчастій заготовках, а також
два зашліфовані вироби.
Знаряддя на відщепах представлені 4 екзем-
плярами, з яких три виготовлені з туронсько-
го кременю та один — із сеноманського. Вияв-
лено ретушований відщеп, скребок, виїмчасте
та комбіноване знаряддя. У першому випадку
маргінальним регулярним ретушуванням опра-
цьована дорсальна поверхня виробу (рис. 2: 2).
Скребок опрацьований суцільним напів-
стрімким субпаралельним ретушуванням, що
наносилось на дорсальній стороні виробу. З вен-
трального боку наявне напівстрімке загострю-
юче ретушування (для зручності кріплення?)
(рис. 3: 11). Виїмчасте знаряддя сформоване
напівстрімким східчастим та субпаралельним
ретушуванням, що було нанесене на вентраль-
ну поверхню заготовки. Комбіноване знаряддя
поєднує в собі елемент скребка та виїмчастого
виробу. Скребковим ретушуванням опра-
цьована проксимальна й дистальна частини
відщепу. Причому ретуш на проксимальній
частині скоріше теж формувала робочу виїмку.
На протилежній вентральній поверхні регуляр-
ним стрімким ретушуванням сформована робо-
ча поверхня знаряддя.
Огранка дорсальних поверхонь відщепових
сколів має негативи поздовжніх сколів (3 екз.)
та зустрічних біпоздовжніх сколів (1 екз.). Пло-
щадки гладкі, збережені в двох випадках та ма-
ють значні розміри — 1,6 × 0,8 см та 1,1 × 0,3 см.
Ударні бугорки та хвилі сильно виражені, а в од-
ному випадку присутня «губа» й тріщини.
Найчисельнішою групою виробів на платів-
частій заготовці є ретушовані платівки (5 екз.
включно зі скіснотронкованою). У способі рету-
шування відсутня одноманітність. Ретуш майже
в усіх випадках нанесена на дорсальній поверхні.
Наявне регулярне маргінальне ретушування, на-
півстрімке східчасте та субпаралельне стрімке ре-
тушування (рис. 3: 1—3). Серед цієї категорії зна-
хідок є два екземпляри, що їх використовували як
вкладні до землеробського інструментарію (рис. 3:
6, 8), про що свідчать заполіровані довгі краї пла-
тівок. Причому в одному випадку (рис. 3: 6) трон-
кацією та регулярним стрімким ретушуванням
опрацьовано протилежний від робочого краю
бік. Це може свідчити про притуплення краю для
зручності його закріплення в оправі.
На двох дистальних частинах платівок сфор-
мовані кінцеві скребки і в обох випадках ретуш
тягнеться вздовж довгих країв виробів (рис. 3:
4, 7). Ретуш в обох випадках напівстрімка-
стрімка, східчаста. Знаряддя виготовлені з се-
номанського й туронського кременю.
У колекції наявна зламана проколка (рис. 3:
5); дистальний, робочий край зламаний. Ре-
туш наносилась вздовж обох довгих країв за-
готовки. Східчастим регулярним ретушуван-
ням опрацьована дорсальна поверхня виробу,
ближче до дистального кінця замінюється дво-
стороннім ретушуванням. Заготовкою до зна-
ряддя слугував кремінь сеноманського геоло-
гічного горизонту, всередині якого фіксуються
вади сировини.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 4 87
Рис. 3. Крем’яні знаряддя з поселення Кам’янець-Подільський, уроч. Татариски
Fig. 3. Flint tools from the Kamianets-Podilskyi, Tatarysky settlement
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 488
Рис. 4. Крем’яні знаряддя з поселення Кубачівка
Fig. 4. Flint tools from the Kubachivka settlement
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 4 89
Платівки слугували преформами і до виїм-
частих знарядь. Виїмки сформовані на дисталь-
ному кінці заготовки (рис. 3: 9) та по довгому ла-
теральному краю (рис. 3: 10). У першому випадку
платівка опрацьована суцільним стрімким суб-
паралельним та східчастим ретушуванням. На
вентральній поверхні є пласкі сколи та механіч-
ні вищербини, що утворились у процесі утиліза-
ції; проксимальна частина опрацьована скісною
тронкацією. У другому випадку кількома анко-
шами сформувані виїмки, а протилежний край
опрацьований стрімким східчастим ретушуван-
ням. Обидва знаряддя виготовлені з кременю ту-
ронського геологічного горизонту.
Вищеописані знаряддя виготовлялись на
цілих платівках та їх фрагментах. У колек-
ції відсутні цілі екземпляри. Вони або злама-
ні, або ж зняті ретушуванням їхньої частини.
Також через суцільне латеральне ретушуван-
ня заготовок встановити реальні розміри ши-
рини преформ не видається можливим. Ши-
рина знарядь на платівках коливається в меж-
ах від 1,2 до 3,0 см. Товщина варіює в межах
0,4—1,1 см. Дорсальна поверхня має переваж-
но поздовжні негативи сколів (7 од.) і по одній
платівці з природною корою та поперечними
негативами. Площадки збережені лише у двох
випадках — гладка та фасетована.
Шліфовані вироби представлені двома ек-
земплярами. Перший — уламок рублячого зна-
ряддя (рис. 2: 1); другий — долотоподібний ви-
ріб довжиною 18,4 см та максимальною шири-
ною 2,7 см (рис. 2: 5). Основа (п’ята) знаряддя
має частково збережену природну кору із заби-
тостями. Виріб готувався за допомогою плас-
ких зустрічних сколів, інколи негативи займа-
ють всю ширину граней. Лезо добре зашліфо-
ване з обох боків. Сліди шліфування тягнуться
вздовж цілого виробу, їх інтенсивність змен-
шується ближче до основи. Лезо має легкий
зовнішній вигин.
Цікавою є знахідка серпа, що не стосуєть-
ся енеолітичного часу (рис. 2: 4). Заполіров-
ка тягнеться вздовж обох країв знаряддя та за-
ходить на його спинку, утворюючи суцільний
«лоск». Такі серпи притаманні для бронзового
віку (Ткач 2005). Цілком імовірно, що непода-
лік присутня місцевість із залишками життєді-
яльності населення бронзового віку.
Двошарове поселення Кубачiвка (за назвою
колишнього однойменного села, приєднаного
до с. Смотрич 1967 р.) розташоване на високо-
му плато, утвореному вигином правого берега
р. Смотрич на північ від Кубачівського кар’єру
на сільських городах та полі.
За розпорядженням Хмельницької ОДА
194/99-р від 18.05.1999 р. «Поселення IV—
II���������������������������������������������� тис. до н. е. за 0,5 км на схід від передміс-
тя Кубачівка, на правому березі р. Смотрич»
було включено до реєстру пам’яток археології
як щойно виявлений об’єкт археології під 579
(Захар’єв, Шпаковський 2017, с. 294).
Поселення у 1947 р. відкрив О. П. Черниш,
який, зокрема, зазначив: «… в напрямі до села
Кубачівки виявлено лише окремі знахідки
трипільської кераміки». Подальші розвідки на
цій території не проводились, адже: «… площа
була засіяною і це не давало змоги гарно огля-
нути місцевість» (Трембіцький 2016, с. 344).
У 1954—1973 рр. тут проводив розвідкові
дослідження М. С. Борковський, зібравши ве-
лику колекцію матеріалу ЗТК (фонди
К-ПДІМЗ; Старенький, Левінзон 2018b,
с. 353). У 1968 р. розвідкові роботи здійснював
директор Кам’янець-Подільського музею
Г. М. Хотюн, а 1975 р. краєзнавець С. К. Шкур-
ко (фонди К-ПДІМЗ; Левінзон 2019b, с. 40).
У 1979 р. археологічні розвідки на поселен-
ні проводив М. Б. Петров. Зібрані ним матері-
али зберігаються у фондах НДЛА разом зі схе-
матичним планом поселення. Серед знахідок
1979 р. варто згадати: крем’яну сокиру зі шлі-
фованим лезом, відбійник, денця та стінки ку-
хонної й столової кераміки (фонди НДЛА; Пе-
тров 2012, с. 10; Левінзон 2019b, с. 40).
У 1990—2000-х рр. розвідкові дослідження тут
проводили О. К. Нечитайло та П. О. Нечитайло.
У 2017 р. обстеження пам’ятки здійснила екс-
педиція К-ПДІМЗ. Внаслідок огляду місце-
вості було зафіксовано факт її часткової руйна-
ції шляхом розширення меж ДП «Хмельниць-
кий автодор Кубачівський кар’єр». Назовні від
кар’єрних відвалів було зібрано велику кіль-
кість орнаментованої кераміки ЗТК, крем’яні
знаряддя праці та багато кісток тварин. Ана-
ліз підйомного матеріалу дав змогу дослідни-
кам попередньо говорити про наявність двох
хронологічних горизонтів: етапу ВІ—ІІ залі-
щицької групи та етапу ВІІ мерешовської гру-
пи (Старенький, Левінзон 2018а, с. 9). Зазна-
чимо, що активне руйнування пам’ятки архео-
логії продовжується й досі.
С. М . Рижов відніс верхній горизонт цієї
пам’ятки (етапу ВІІ) до першого ступеня се-
редньої фази петренської локальної групи (Ри-
жов 2003, с. 142), а Т. М . Т качук — до другої
фази мерешовської групи, як і поселення в
уроч. Татариски (Ткачук 2015, с. 54).
Опис артефактiв. Розглядувані керамічні мате-
ріали з розвідок О. К. Нечитайла та П. О. Не-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 490
читайла представлені здебільшого фрагмента-
ми окатаних стінок столового посуду з велики-
ми горизонтальними провушинами. Через низь-
ку інформативність ці знахідки не було залучено
до аналізу, проте за значною домішкою в тісті ша-
моту їх можна віднести до нижнього горизонту
пам’ятки — етапу ВІ—ІІ.
До статті залучено чотири фрагменти
столового посуду (рис. 1: 9—12). Із них, на
нашу думку, до етапу ВІ—ВІІ слід відносити
товстостінний фрагмент посудини (рис. 1: 9) зі
значною домішкою шамоту (черепок на зламі
сірий), декорований спіраллю, що виконана
чорною фарбою по бежевому ангобу. Уламок
невеликої миски (рис. 1: 11) з горизонталь-
ною провушиною під вінцем (поверхня оката-
на). Фрагмент нижньої частини невеликої по-
судини (рис. 1: 10) з домішкою у тісті шамоту
та вертикальною провушиною поблизу самого
денця. Т.����������������������������������� М. Ткачук пов’язує існування тако-
го посуду з впливами культури Тисаполгар В
(Ткачук, Шевчук 2007, с. 22-23).
До етапу ВІІ потрібно віднести фрагмент
миски з двостороннім погано збереженим мо-
нохромним орнаментом (рис. 1: 12). Зсереди-
ни розписана негативними овалами, в межах
яких розташовані діагональні стрічки з тонких
паралельних ліній, а зовні — дугами.
Кам’яні артефакти представлені в незначній
кількості — 9 екз. Сировиною для виробництва
слугував місцевий кремінь сеноманського гео-
логічного горизонту, поширений у басейні
р. Дністер (7 од.). Колір сировини коливається
від світло-сірого до білого. Ще два знаряддя ви-
готовлені зі «смугастого» кременю туронського
геологічного горизонту. Нагадаємо, що така си-
ровина також наявна в басейні р. Дністер.
Серед знахідок фігурує чотири шліфованих
вироби. Найбільше рубляче знаряддя (з мак-
симальною довжиною 11,6 см та товщиною
4,6 см) було зламаним та реутилізовувалось як
відбійник, про що свідчить забитість зламаної
робочої частини. Основа сокири має розміри
3,7 × 3,4 см та містить сліди забитості. Від осно-
ви до леза йде розширення — від 3,7 до 5,1 см.
Виріб оброблявся пласкими зустрічними ско-
лами. На бокових гранях такі сколи подекуди
займають всю площу та чергуються із зустріч-
ними. Після отримання необхідних пропорцій
знаряддя ретельно зашліфовулось, що призво-
дило до нівелювання негативів сколів.
Ще одне знаряддя (із довжиною та шири-
ною 10,0 × 2,6 см) мало з одного боку пласку
грань, з іншого опуклу, що і формувало лезо.
Основа має розміри 2,6 × 1,8 см. «П’ята» має
сліди забитостей. Від основи до леза знаряддя
розширюється від 2,6 до 4,3 см. Техніка оброб-
ки подібна до першого знаряддя. Кінчик леза
був дуже добре відшліфований, про що свід-
чить майже повна відсутність негативів сколів.
Третій шліфований виріб має розміри
6,1 × 4,4 см (рис. 4: 1). Відмінністю від двох по-
передніх знарядь є те, що від основи до робо-
чого леза виріб звужується — від 4,4 до 4,1 см.
Установити реальні розміри основи ми не має-
мо змоги, оскільки одна бокова грань була зня-
та (розбита?) в процесі утилізації. Лезо сфор-
моване рівно-пропорційно з двох боків.
Четвертий виріб, найтонший з усіх, має роз-
міри 5,9 × 4,6 × 1,6 см (рис. 4: 2). Основа (з роз-
мірами 3,8 × 1,1 см) сформована без додаткової
обробки. Від основи до леза знаряддя розширю-
ється від 3,8 до 4,6 см. Варто зазначити, що бо-
кові грані є меншими за товщину середини ви-
робу — розміри граней коливаються від 0,7 до
0,9 см, на противагу 1,6 см відповідно. На лезі
фігурують вищерблини, що могли утворитись
у процесі утилізації знаряддя. Якщо площа ро-
бочої частини була добре зашліфована, то боко-
ві грані піддавались лише пришліфуванню, тим
самим знівелювавши гострі кути від сколів.
Серед виробів із сеноманського кременю
є відбійник овальної форми, вкритий суціль-
ною забитістю. З цієї ж сировини виготовле-
ні й знаряддя. Перше — ретушована платів-
ка із зубчастим ретушуванням (рис. 4: 4). На
вентральній та дорсальній поверхні наявні
сліди використання платівки як вкладеня до
землеробського інструментарію. На дорсаль-
ній поверхні негативи сколів поздовжньо-
протилежні. Другий виріб — преформа до ві-
стря метальної зброї (5,9 × 3,3 см). Пласким
зустрічним ретушуванням формувалась фор-
ма майбутнього виробу. Грані опрацьовува-
лись поперемінним зняттям сколів, формую-
чи площадки для подальшого розщеплення.
Інколи фіксується дрібна підправка цих гра-
ней. Основа виробу має виїмку, яка теж була
сформована поперемінним ретушуванням. За
розмірами основи преформи можна ствер-
джувати, що вістря готувалось для оснащення
списа (Черновол, Радомський 2015).
Ще два знаряддя — ретушовані платівки —
виготовлені з кременю туронського геоло-
гічного горизонту. В обох випадках викори-
стовувалось маргінальне регулярне ретушу-
вання. За огранкою дорсальних поверхонь
виділяються одностороння реберчаста та по-
здовжня. В одному випадку збережена дво-
гранна площадка.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 4 91
У цілому, комплекс крем’яних артефактів
може стосуватись обох енеолітичних культур-
но-хронологічних горизонтів.
Висновки. У статті здійснено аналіз вияв-
лених під час розвідок О. К . Нечитайла та
П. О. Нечитайла 1990-х — 2000-х рр. матеріалів
ЗТК із поселень Кам’янець-Подільський
уроч. Т атариски та Кубачівка. Також описа-
но історію досліджень цих пам’яток від мо-
менту відкриття (відповідно 1926 р. та 1947 р.)
й до сьогодення. Наголошено на загрозливо-
му стані поселення Кубачівка, що продовжує
руйнуватись через однойменний кар’єр.
Щодо матеріалів, здобутих під час розвідкових
робіт, то автори описали керамічні та кам’яні
знахідки з цих пам’яток.
Так, на поселенні Кам’янець-Подільський,
уроч. Т атариски (3950—3900�������������������� ВСЕ) кераміка пред-
ставлена кухонною та столовою. Остання декорова-
на монохромними орнаментами чорною та корич-
невою фарбами, зокрема кратери розписані «ли-
Державна геологічна карта України. Волино-Подільська
серія. Аркуші М-35 XXVIII (Бар) М-35 XXXIV (Могилів-
Подільський). Пояснювальна записка. 2008. Веліка-
нов, В. Я. (ред.). Київ.
Дяченко����������������������������������������������, О., Собковяк-Табака, І., Левінзон, Є., Нечи-
тайло, П ., Старенький, І., Болтанюк, П . 2019. Попередні
результати досліджень на трипільському поселенні
Кам’янець-Подільський, ур. Татариски. В: Заремба, О. О.
та ін. (ред.) «Археологія і Фортифікація України»: Збірник
матеріалів ІХ Міжнародної науково-практичної конференції.
Кам’янець-Подільський: ПП Буйницький О. А., с. 18-24.
Дяченко, О ., Болтанюк, П ., Нечитайло, П ., Левін-
зон Є., Бєлік, О ., Яхієв, І., Старенький, І., Собковяк-
Табака, І. 2021. Розкопки на поселенні західнотрипільської
культури Кам’янець-Подільський, ур. Татариски: коротке
повідомлення про результати польового сезону 2020 року.
В: Заремба, О . О . та ін. (ред.) «Археологія і Фортифікація
України»: Збірник матеріалів Х Всеукраїнської з міжнарод-
ною участю науково-практичної конференції. Кам’янець-
Подільський: ФОП Буйницький О. А., с. 18-21.
Захар’єв, В., Шпаковський, С. 2017. Проблемні пи-
тання пам’яткоохоронної роботи на пам’ятках та об’єктах
археології міста Кам’янець-Подільський. В: Зарем-
ба, О. О. та ін. (ред.). Наукові праці Кам’янець-Подільського
державного історичного музею-заповідника, 1, Кам’янець-
Подільський: ПП Буйницький О. А., с. 290-294.
Збенович, В. Г. 1969. Древнейшие медные топоры в
Восточной Европе. Cоветская археология, 3, с. 135-142.
Кржемінський, К. 1930. Пам’ятки трипільської куль-
тури біля м. Кам’янця-Подільського. Хроніка археології та
мистецтва, 1, с. 68.
Левінзон, Є. 2019a. Збори І. С. Винокура з поселення
Татариски. В: Гуцал, А. Ф. та ін. (ред.). Археологічні дослі-
дження в Україні: здобутки і перспективи. Збірник матеріа-
лів VIII Всеукраїнської студентської археологічної конферен-
ції. Кам’янець-Подільський: ФОП Сисин Я. І., с. 73-84.
Левінзон, Є. 2019b. Штрихи до археологічної карти
околиць Кам’янця-Подільського (пам’ятки Кукутень-
цьовими схемами», що є типовим для мерешовської
локальної групи етапу ВІІ (за Т. М. Ткачуком).
Сировиною для виготовлення кам’яних ар-
тефактів слугували гранітоїди, кремінь сеноман-
ського та туронського геологічних горизонтів.
У колекції наявні вироби, пов’язані із виробни-
цтвом знарядь та інших продуктів, відходи ви-
робництва та вироби із вторинною обробкою.
Щодо поселення Кубачівка, то вибірка ке-
рамічних знахідок є нечисленною через пога-
ний стан збереження більшості екземплярів.
Аналіз матеріалів дав змогу підтвердити висно-
вки попередніх досліджень. Кам’яні артефакти
представлені також у незначній кількості. Се-
ред них переважають шліфовані вироби, а та-
кож наявні відбійник, платівки тощо.
Так, на нашу думку, виявлені керамічні ар-
тефакти слід пов’язувати з двома хронологіч-
ними горизонтами: етапів ВІ—ІІ та ВІІ. Для
уточнення датування необхідно провести ря-
тівні розкопки на пам’ятці.
Трипілля). В: Заремба, О . О . та ін. (ред.) «Археологія і
Фортифікація України». Збірник матеріалів IX Міжнародної
науково-практичної конференції. Кам’янець-Подільський:
ПП Буйницький О. А. c. 37-44.
Петров, М. 2012. Місто Кам’янець-Подільський в 30-х роках
XV��������������������������������������������������������� —�������������������������������������������������������� XVIII століть: проблеми соціально-економічного, демогра-
фічного, етнічного та історико-топографічного розвитку. Місь-
ке і замкове укріплення. Кам’янець-Подільський: Аксіома.
План Каменца-Подольского 1803 года инженер-генерала
П. К. Сухтелена. 2017. [online]. Livejournal����������� . Режим до-
ступу: https://kamienec.livejournal.com/170677.html [Дата
звернення 2.09.2019].
Попова, Т. А. 1989. О роли населения Поднестровья в фор-
мировании трипольской культуры Буго-Днепровского между-
речья. В: Первобытная археология: материалы и исследования:
сборник научных трудов. Киев: Наукова думка, c. 142-148.
Радомський, І. С. 2018. Крем’яна індустрія трипільського на-
селення етапу ВІ Середнього Подністров’я (за матеріалами посе-
лення Ожеве-Острів). Автореферат дисертації к. і. н. ІА НАНУ.
Рижов, С. М. 2003. Трипільські пам’ятки петренської
локальної групи Поділля. В: Корвін-Піотровський, О. Г.,
Круц, В. О ., Рижов, С. М . (ред.). Трипільські поселення-
гіганти: Київ:«КОРВІН ПРЕСС», с. 140-145.
Рижов, С. М. 2007. Сучасний стан вивчення культурно-
історичної спільності Кукутень-Трипілля на території
України. В: О. О льжич. Археологія. Київ: Видавництво
імені Олени Теліги, с. 437-477.
Сіцінський, Ю. 1930. Матеріяли до археології Захід-
нього Поділля. Записки Всеукраїнського археологічного ко-
мітету. Київ, с. 25-44.
Старенький, І. О, Левінзон, Є. Ю. 2018a. Дослідження ар-
хеологічної експедиції Кам’янець-Подільського державно-
го історичного музею-заповідника у 2018 р. В: Заремба, О. О.
та ін. (ред.). «Археологія і Фортифікація України». Збірник ма-
теріалів VIII Всеукраїнської науково-практичної конференції.
Кам’янець-Подільський: ПП Буйницький О. А., с. 8-26.
Старенький І. О., Левінзон Є. Ю. 2018b. До 100-річчя
М. С. Борковського — дослідника археологічних старо-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 492
житностей Поділля. В: Заремба, О. О. та ін. (ред.). «Архео-
логія і Фортифікація України». Збірник матеріалів VIII Все-
української науково-практичної конференції. Кам’янець-
Подільський: ПП Буйницький О. А., с. 349-356.
Ткач, В. 2005. Крем’яні жниварські знаряддя доби не-
оліту, енеоліту, бронзи та ранньозалізного віку за матеріа-
лами з Дубенщини. В: Наукові записки Рівненського облас-
ного краєзнавчого музею. До 150-річчя від дня народження
Д. І. Яворницького, 3, с. 162-167.
Ткачук, Т ., Шевчук, Б. 2007. Трипільське поселення
Мошанець і деякі проблеми етапу ВІІ. Археологічні дослі-
дження Львівського університету, 10, с. 14-40.
Ткачук, Т. 2015. Контактна зона локальних груп три-
пільської культури етапів B II і С I на Поділлі. В: Тра-
вінський, В. С. та ін. (ред.). «Археологія і Фортифіка-
ція України» Збірник матеріалів V Всеукраїнської науково-
практичної конференції. Кам’янець-Подільський: ТОВ
«Друкарня Рута», с. 52-57.
Трембіцький, А . 2016. Кам’янець-Подільська ар-
хеологічна експедиція Олександра Черниша (1947 р.)
В: Заремба, О . О . та ін. (ред.) «Археологія і Фортифіка-
ція України» Збірник матеріалів VI Міжнародної науково-
практичної конференції. Кам’янець-Подільський: ПП
Буйницький О. А., с. 344-348.
Цвек, Е . В. 2001—2002. Восточно-трипольская куль-
тура и контакты ее населения с энеолитическими племе-
нами Поднестровья. Stratum plus, 2, с. 170-178.
Черновол, Д. К ., Радомський, І. С. 2015. Крем’яні
вістря з трипільського поселення Ожеве-Острів. В: Дя-
ченко, О . та ін. (ред.) Культурний комплекс Кукутень-
Трипілля та його сусіди. Львів: Астролябія, с. 367-383.
Diachenko, O ., Sobkowiak-Tabaka, I ., Levinzon, Y e.
2021. ���������������������������������������������������� The Western Trypillia Сulture House from the Settle-
ment of Kamianets-Podilskyi, Tatarysky, 3950—3900 BCE.
Археологія і давня історія України, 2 (39), с. 226-236. DOI:
10.37445/adiu.2021.02.13
Надійшла 31.05.2021
И. С. Радомский 1, Е. Ю. Левинзон 2, П. А. Нечитайло 3, А. К. Нечитайло 4†
1 Кандидат исторических наук
2 Магистрант Национального университета «Киево-Могилянская академия»
3 Кандидат исторических наук, старший научный сотрудник государственного предприятия «Научно-
исследовательский центр «Охранная археологическая служба Украины» Института археологии НАН Украины
4 † Археолог, краевед (1937—1998)
МАТЕРИАЛЫ С ПОСЕЛЕНИЙ ЗАПАДНОТРИПОЛЬСКОЙ КУЛЬТУРЫ КАМЕНЕЦ-ПОДОЛЬСКИЙ,
УРочище ТАТАРЫСКИ И КУБАЧЕВКА
В 1990-х — 2000-х гг. проведено ряд разведочных работ на памятниках западнотрипольской культуры Каменец-
Подольский, ур. Т атарыски и Кубачевка. В статье описана история исследования этих памятников с момента
открытия (соответственно 1926 г. и 1947 г.) и до современности. В частности, акцентировано внимание на угро-
жающем состоянии поселения Кубачевка, которое разрушается карьером.
По материалам, полученным во время разведочных работ, авторам удалось описать керамические и каменные
находки, происходящие из этих памятников.
На поселении Каменец-Подольский ур. Татарыски (3950—3900 ВСЕ) керамика представлена кухонной и сто-
ловой. Последняя декорирована монохромным орнаментом черной и коричневой красками; лучше сохранились
и являются наиболее информативными уламки кратеров, расписанные «лицевыми схемами», что является ти-
пичным для мерешовской локальной группы этапа ВІІ (по Т. М. Ткачуку).
Каменные артефакты изготовлены из сырья, которым служили гранитоиды, кремень сеноманского и турон-
ского геологических горизонтов. В коллекции присутствуют изделия, связанные с производством орудий и дру-
гих продуктов (зернотерка, растиральник), отходы производства и изделия с вторичной обработкой.
Относительно поселения Кубачевка, то выборка керамических материалов является малочисленной из-за
плохой сохранности большинства экземпляров. Анализ материалов позволил подтвердить предварительные
выводы более ранних исследований. Каменные артефакты представлены также в незначительном количе-
стве — 9 экз. Среди них преобладают шлифованные изделия, а также присутствуют отбойник, пластины и тому
подобное.
Так, по нашему мнению, обнаруженные керамические артефакты следует связывать с двумя хронологически-
ми горизонтами: этапов ВІ-II и ВII. Для уточнения датировки необходимым мы видим проведение спасательных
раскопок на памятнике.
К л ю ч е в ы е с л о в а: западнотрипольская культура, поселение, кремень, керамика, Средний Днестр.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 4 93
References
Derzhavna heolohichna karta Ukrainy. Volyno-Podilska seriia. Arkushi M-35 XXVIII (Bar) M-35 XXXIV (Mohyliv-Podilskyi).
Poiasniuvalna zapyska. 2008. Velikanov, V. Ya. (ed.). Kyiv.
Diachenko, O., Sobkoviak-Tabaka, I., Levinzon, Ye., Nechytailo, P., Starenkyi, I., Boltaniuk, P. 2019. Poperedni rezultaty doslidzhen
na trypilskomu poselenni Kamianets-Podilskyi, ur. Tatarysky. In: Zaremba, O. O. et al. (eds.) Arkheolohiia i Fortyfikatsiia Ukrainy.
Zbirnyk materialiv IX Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii. Kamianets-Podilskyi: PP Buinytskyi O. A., p. 18-24.
Diachenko, O ., Boltaniuk, P., Nechytailo, P., Levinzon Y e., Bielik, O ., Yakhiiev, I ., Starenkyi, I ., Sobkoviak-Tabaka, I .
2021. Rozkopky na poselenni zakhidnotrypilskoi kultury Kamianets-Podilskyi, ur. Tatarysky: korotke povidomlennia
pro rezultaty poliovoho sezonu 2020 roku. In: Zaremba, O. O. et al. (eds.) Arkheolohiia i Fortyfikatsiia Ukrainy. Zbirnyk
materialiv X Vseukrainskoi z mizhnarodnoiu uchastiu naukovo-praktychnoi konferentsii. Kamianets-Podilskyi: FOP
Buinytskyi O. A., p. 18-21.
Zakhariev, V., Shpakovskyi, S. 2017. Problemni pytannia pamiatkookhoronnoi roboty na pamiatkakh ta obiektakh arkheolohii
mista Kamianets-Podilsky. In: Zaremba, O. O et al. (eds.). Naukovi pratsi Kamianets-Podilskoho derzhavnoho istorychnoho
muzeiu-zapovidnyka, 1, Kamianets-Podilskyi: PP Buinytskyi O. A., p. 290-294.
Zbenovich, V. G. 1969. Drevneishie mednyie topory v Vostochnoi Evrope. Sovetskaia arkheologiia, 3, p. 135-142.
Krzheminskyi, K. 1930. Pamiatky trypilskoi kultury bilia m. Kamiantsia-Podilskoho. Khronika arkheolohii ta mystetstva, 1, p. 68.
Levinzon, Ye. 2019a. Zbory I. S. Vynokura z poselennia Tatarysky. In: Hutsal, A. F. et al. (eds.). Arkheolohichni doslidzhennia v
Ukraini: zdobutky i perspektyvy. Zbirnyk materialiv VIII Vseukrainskoi studentskoi arkheolohichnoi konferentsii. Kamianets-
Podilskyi: FOP Sysyn Ya. I., p. 73-84.
Levinzon, Y e. 2019b. Shtrykhy do arkheolohichnoi karty okolyts Kamiantsia-Podilskoho (pamiatky Kukuten-Trypillia). In:
Zaremba, O. O. et al. (eds.) Arkheolohiia i Fortyfikatsiia Ukrainy. Zbirnyk materialiv IX Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi
konferentsii. Kamianets-Podilskyi: PP Buinytskyi O. A. p. 37-44.
Petrov, M. 2012. Misto Kamianets-Podilskyi v 30-kh rokakh XV—XVIII stolit: problemy sotsialno-ekonomichnoho, demohrafichnoho,
etnichnoho ta istoryko-topohrafichnoho rozvytku. Miske i zamkove ukriplennia. Kamianets-Podilskyi: Aksioma.
Plan Kamentsa-Podolskogo 1803 goda inzhener-generala P. K. Sukhtelena. 2017. [online]. Livejournal. Access mode: https://
kamienec.livejournal.com/170677.html [Date of application 2.09.2019].
Popova, T. A. 1989. O roli naseleniia Podnestrovia v formirovanii tripolskoi kultury Bugo-Dneprovskogo mezhdurechia. In:
Pervobytnaia arkheologiia: materialy i issledovaniia: sbornik nauchnykh trudov. Kyiv: Naukova dumka, p. 142-148.
Radomskyi, I . S . 2018. Kremiana industriia trypilskoho naselennia etapu VI Serednoho Podnistrovia (za materialamy poselennia
Ozheve-Ostriv). Avtoreferat dysertatsii k. i. n. IA NANU.
Ryzhov, S . M. 2003. Trypilski pamiatky petrenskoi lokalnoi hrupy Podillia. In: Korvin-Piotrovskyi, O . H ., Kruts, V. O .,
Ryzhov, S. M. (eds.). Trypilski poselennia-hihanty. Kyiv: Korvin Press, p. 140-145.
Іvan S. Radomskyi 1, Yevhenii Yu. Levinzon 2, Pavlo O. Nechytailo 3, Oleksandr K. Nechytailo 4†
1 PhD, Researcher, ORCID 0000-0002-6123-6557, radomskijvano1812@gmail.com
2 Graduate student, National University of «Kyiv-Mohyla Academy».ORCID: 0000-0003-4356-0430,
yevhenii.levinzon@ukma.edu.ua
3 PhD, Researcher, State Enterprise Ukrainian Protective Archaeological Service at the Institute of Archaeology of the
National Academy of Sciences of Ukraine, ORCID 0000-0002- 6849-2705, nechitajlo@ukr.net
4 † Archaeologist, local historian.
MATERIALS OF THE WESTERN TRYPILLIA CULTURE FROM THE SETTLEMENTS OF KAMIANETS-
PODILSKYI, TATARYSKY AND KUBACHIVKA
This paper presents the results of archaeological surveys at the Western Trypillia culture sites of Kamianets-Podilskyi,
Tatarysky and Kubachivka in 1990’s and 2000’s.
The article considers the history of research at these settlements from their discovery (in 1926 and 1947 respectively) until
nowadays. The authors have specifically focused upon threats faced by the Kubachivka site, which still has been destroying
by the eponymous quarry situated nearby.
In the study the ceramics, flint and stone tools from the settlements are analyzed. Ceramics from the Kamianets-
Podilskyi, Tatarysky (3950—3900 ВСЕ) is represented by table- and cookingware. The first is decorated with a monochromic
ornamental painting (black and brown colours); the most informative tableware are craters decorated with «face patterns»
that are typical for the Mereșeuca local group, Stage BII (after T. M. Tkachuk).
Tools are made from various raw materials including granitoids, Cenomanian and Turonian flint. The collection includes
items related to the production of tools and other items (a quern and a grinder stone), production waste and artefacts with
secondary processing.
As far as the Kubachivka settlement is concerned, the sample of ceramic materials is rather poor. Most of the items are
not sufficiently intact. Among the analyzed materials, we have been able to confirm the preliminary conclusions of prior
researches. Stone artefacts are also represented in a modest quantity of 9 items. These mostly include polished items as well
as a hammered stone, plates, and etc.
In our opinion, the ceramic artefacts discovered thereby should be linked with two chronological horizons, specifically:
the BI—II and the BII stages. Further investigations will enable more precise chronologies.
K e y w o r d s: Western Trypillia culture, settlement, flint, ceramics, Middle Dniester.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 494
Ryzhov, S . M. 2007. Suchasnyi stan vyvchennia kulturno-istorychnoi spilnosti Kukuten-Trypillia na terytorii Ukrainy. In:
O. Olzhych. Arkheolohiia. Kyiv: Vydavnytstvo imeni Oleny Telihy, p. 437-477.
Sitsinskyi, Yu. 1930. Materiialy do arkheolohii Zakhidnoho Podillia. Zapysky Vseukrainskoho arkheolohichnoho komitetu. Kyiv. p. 25-44.
Starenkyi I . O , Levinzon, Y e. Y u. 2018a. Doslidzhennia arkheolohichnoi ekspedytsii Kamianets-Podilskoho derzhavnoho
istorychnoho muzeiu-zapovidnyka u 2018 r. In: Zaremba, O. O. et al. (eds.). Arkheolohiia i Fortyfikatsiia Ukrainy. Zbirnyk
materialiv VIII Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii. Kamianets-Podilskyi: PP Buinytskyi O. A., p. 8-26.
Starenkyi, I. O., Levinzon, Ye. Yu. 2018b. Do 100-richchia M. S. Borkovskoho - doslidnyka arkheolohichnykh starozhytnostei
Podillia. In: Zaremba, O. O. et al. (eds.). Arkheolohiia i Fortyfikatsiia Ukrainy. Zbirnyk materialiv VIII Vseukrainskoi naukovo-
praktychnoi konferentsii. Kamianets-Podilskyi: PP Buinytskyi O. A., p. 349-356.
Tkach, V. 2005. Kremiani zhnyvarski znariaddia doby neolitu, eneolitu, bronzy ta ranniozaliznoho viku za materialamy z
Dubenshchyny. In: Naukovi zapysky Rivnenskoho oblasnoho kraieznavchoho muzeiu. Do 150-richchia vid dnia narodzhennia
D. I. Yavornytskoho, 3, p. 162-167.
Tkachuk, T., Shevchuk, B. 2007. Trypilske poselennia Moshanets i deiaki problemy etapu BII. Arkheolohichni doslidzhennia
Lvivskoho universytetu, 10, p. 14-40.
Tkachuk, T. 2015. Kontaktna zona lokalnykh hrup trypilskoi kultury etapiv BII i CI na Podilli. In: Travinskyi, V. S. et al. (ed.).
Arkheolohiia i Fortyfikatsiia Ukrainy. Zbirnyk materialiv V Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii. Kamianets-
Podilskyi: Drukarnia Ruta, p. 52-57.
Trembitskyi, A. 2016. Kamianets-Podilska arkheolohichna ekspedytsiia Oleksandra Chernysha (1947 r.) In: Zaremba, O. O. et al.
(eds.) Arkheolohiia i Fortyfikatsiia Ukrainy. Zbirnyk materialiv VI Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii. Kamianets-
Podilskyi: PP Buinytskyi O. A., p. 344-348.
Tsvek, E. V. 2001-2002. Vostochno-tripolskaia kultura i kontakty ee naseleniia s eneoliticheskimi plemenami Podnestrovia. Stratum
plus, 2, p. 170-178.
Chernovol, D. K., Radomskyi, I. S. 2015. Kremiani vistria z trypilskoho poselennia Ozheve-Ostriv. In: Diachenko, О. et al. (eds.)
Kulturnyi kompleks Kukuten-Trypillia ta yoho susidy. Lviv: Astroliabiia, p. 367-383.
Diachenko, O., Sobkowiak-Tabaka, I., Levinzon, Ye. 2021. The Western Trypillia Culture House from the Settlement of Kamianets-
Podilskyi, Tatarysky, 3950-3900 BCE. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 2 (39), p. 226-236. DOI: 10.37445/adiu.2021.02.13
|
| id | arheologia-com-ua-article-287 |
| institution | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| issn | 2616-499X |
| keywords_txt_mv | |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-08-07T01:04:18Z |
| publishDate | 2021 |
| publisher | Institute of Archaeology NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | arheologiacomua/ef/8ff93e94c26a2947bfc773030a5df1ef.pdf |
| spelling | arheologia-com-ua-article-2872022-03-22T22:39:58Z Materials of the Western Trypillia Culture From the Settlements of Kamianets-Podilskyi, Tatarysky And Kubachivka Материалы с поселений западнотрипольской культуры Каменец-Подольский, урочище Татарыски и Кубачевка Матерiали з поселень захiднотрипiльської культури Кам’янець-Подiльський, урочище Татариски та Кубачiвка Radomskyi, Ivan Levinzon, Yevhenii Nechytailo, Pavlo Nechytailo, Oleksandr Western Trypillia culture, settlement, flint, ceramics, Middle Dniester западнотрипольская культура, поселение, кремень, керамика, Средний Днестр західнотрипільська культура, поселення, кремінь, кераміка, Середній Дністер This paper presents the results of archaeological surveys at the Western Trypillia culture sites of Kamianets-Podilskyi, Tatarysky and Kubachivka in the 1990s and the 2000s. The article considers the history of research at these settlements from their discovery (in 1926 and 1947 respectively) until the present. The authors have specifically focused upon threats faced by the Kubachivka site, which keeps being destroyed by the eponymous quarry situated nearby. The study analyzes ceramics and flint and stone tools from the settlements. Ceramics from the Kamianets-Podilskyi, Tatarysky (3950—3900 ВСЕ) is represented by table and kitchen pottery. The first is decorated with a monochromic ornamental painting (black and brown colors); the most informative tableware are craters decorated with «face patterns» that are typical for the Mereșeuca local group, Stage BII (as per Taras M. Tkachuk). Tools are made from various raw materials including granitoids, Cenomanian and Turonian flint. The collection includes items related to the production of tools and other products (the attrition mill and the powder-crusher), waste and items of artifacts secondary processing. As far as Kubachivka settlement is concerned, the sample of ceramics materials is rather poor. The most of the items are not sufficiently intact. Upon having analyzed materials, we have been able to confirm the preliminary conclusions of prior researches. Stonework artifacts are also represented in a modest quantity of 9 pcs. These mostly include polished items as well as a hammered stone, plates, and suchlike. In our opinion, the ceramic artifacts discovered thereby should be ascribed to two chronological horizons, specifically: the BI—II and the BII stages. Further investigations will enable more precise chronologies. В 1990-х — 2000-х гг. проведено ряд разведочных работ на памятниках западнотрипольской культуры Каменец-Подольский, ур. Татарыски и Кубачевка. В статье описана история исследования этих памятников с момента открытия (соответственно 1926 г. и 1947 г.) и до современности. В частности, акцентировано внимание на угрожающем состоянии поселения Кубачевка, которое разрушается карьером. По материалам, полученным во время разведочных работ, авторам удалось описать керамические и каменные находки, происходящие из этих памятников. На поселении Каменец-Подольский ур. Татарыски (3950—3900 ВСЕ) керамика представлена кухонной и столовой. Последняя декорирована монохромным орнаментом черной и коричневой красками, лучше сохранились и являются наиболее информативными уламки кратеров, расписанные «лицевыми схемами», что является типичным для мерешовской локальной группы этапа ВІІ (по Т. М. Ткачуку). Каменные артефакты изготовлены из сырья, которым служили гранитоиды, кремень сеноманского и туронского геологических горизонтов. В коллекции присутствуют изделия, связанные с производством орудий и других продуктов (зернотерка, растиральник), отходы производства и изделия с вторичной обработкой. Относительно поселения Кубачевка, то выборка керамических материалов является малочисленной из-за плохой сохранности большинства экземпляров. Анализ материалов позволил подтвердить предварительные выводы более ранних исследований. Каменные артефакты представлены также в незначительном количестве — 9 экз. Среди них преобладают шлифованные изделия, а также присутствуют отбойник, пластины и тому подобное. Так, по нашему мнению, обнаруженные керамические артефакты следует связывать с двумя хронологическими горизонтами: этапов ВІ-II и ВII. Для уточнения датировки необходимым мы видим проведение спасательных раскопок на памятнике. У 1990-х ― 2000-х рр. було проведено ряд розвідкових досліджень на пам’ятках західнотрипільської культури Кам’янець-Подільський, уроч. Татариски та Кубачівка (Кам’янець-Подільський район Хмельницька область). Публікацію присвячено аналізу виявлених матеріалів та історії вивчення цих поселень. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2021-12-10 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/287 10.15407/arheologia2021.04.082 Arheologia; No 4 (2021): Arheologia; 82-94 Археологія ; № 4 (2021): Arheologia; 82-94 Археология; № 4 (2021): Arheologia; 82-94 2616-499X 0235-3490 10.15407/arheologia2021.04 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/287/264 |
| spellingShingle | західнотрипільська культура поселення кремінь кераміка Середній Дністер Radomskyi, Ivan Levinzon, Yevhenii Nechytailo, Pavlo Nechytailo, Oleksandr Матерiали з поселень захiднотрипiльської культури Кам’янець-Подiльський, урочище Татариски та Кубачiвка |
| title | Матерiали з поселень захiднотрипiльської культури Кам’янець-Подiльський, урочище Татариски та Кубачiвка |
| title_alt | Materials of the Western Trypillia Culture From the Settlements of Kamianets-Podilskyi, Tatarysky And Kubachivka Материалы с поселений западнотрипольской культуры Каменец-Подольский, урочище Татарыски и Кубачевка |
| title_full | Матерiали з поселень захiднотрипiльської культури Кам’янець-Подiльський, урочище Татариски та Кубачiвка |
| title_fullStr | Матерiали з поселень захiднотрипiльської культури Кам’янець-Подiльський, урочище Татариски та Кубачiвка |
| title_full_unstemmed | Матерiали з поселень захiднотрипiльської культури Кам’янець-Подiльський, урочище Татариски та Кубачiвка |
| title_short | Матерiали з поселень захiднотрипiльської культури Кам’янець-Подiльський, урочище Татариски та Кубачiвка |
| title_sort | матерiали з поселень захiднотрипiльської культури кам’янець-подiльський, урочище татариски та кубачiвка |
| topic | західнотрипільська культура поселення кремінь кераміка Середній Дністер |
| topic_facet | Western Trypillia culture settlement flint ceramics Middle Dniester западнотрипольская культура поселение кремень керамика Средний Днестр західнотрипільська культура поселення кремінь кераміка Середній Дністер |
| url | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/287 |
| work_keys_str_mv | AT radomskyiivan materialsofthewesterntrypilliaculturefromthesettlementsofkamianetspodilskyitataryskyandkubachivka AT levinzonyevhenii materialsofthewesterntrypilliaculturefromthesettlementsofkamianetspodilskyitataryskyandkubachivka AT nechytailopavlo materialsofthewesterntrypilliaculturefromthesettlementsofkamianetspodilskyitataryskyandkubachivka AT nechytailooleksandr materialsofthewesterntrypilliaculturefromthesettlementsofkamianetspodilskyitataryskyandkubachivka AT radomskyiivan materialysposelenijzapadnotripolʹskojkulʹturykamenecpodolʹskijuročiŝetataryskiikubačevka AT levinzonyevhenii materialysposelenijzapadnotripolʹskojkulʹturykamenecpodolʹskijuročiŝetataryskiikubačevka AT nechytailopavlo materialysposelenijzapadnotripolʹskojkulʹturykamenecpodolʹskijuročiŝetataryskiikubačevka AT nechytailooleksandr materialysposelenijzapadnotripolʹskojkulʹturykamenecpodolʹskijuročiŝetataryskiikubačevka AT radomskyiivan materializposelenʹzahidnotripilʹsʹkoíkulʹturikamânecʹpodilʹsʹkijuročiŝetatariskitakubačivka AT levinzonyevhenii materializposelenʹzahidnotripilʹsʹkoíkulʹturikamânecʹpodilʹsʹkijuročiŝetatariskitakubačivka AT nechytailopavlo materializposelenʹzahidnotripilʹsʹkoíkulʹturikamânecʹpodilʹsʹkijuročiŝetatariskitakubačivka AT nechytailooleksandr materializposelenʹzahidnotripilʹsʹkoíkulʹturikamânecʹpodilʹsʹkijuročiŝetatariskitakubačivka |