Зображення обкладинки

Iсторiя розкопок у Криму 1920—1930-х рокiв у листах до Миколи Ернста

The Scientific Archive of the National Museum of the History of Ukraine (NA NMIU) contains three letters dated by 07/15/1930, 09/15/1930 and 11/30/1935, addressed to the famous archaelogist of the Crimea Nikolai Ernst (1889—1956), the authors of which are famous archaeologists Boris Zhukov, Lavrenty...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в:Археологія
Дата:2021
Випуск:4
Сторінки:110-121
ISSN:2616-499X
Автори та афіліації:
  • Olena Popelnytska — PhD in History, Leading Researcher, The National Museum of the History of Ukraine — ORCID: 0000-0002-2719-2503
Автор: Popelnytska, Olena
Формат: Стаття
Мова:Російська
Опубліковано: Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2021
Теми:
М. Ернст
П. Єфименко
Б. Жуков
Л. Моїсеєв
Національний музей історії України
археологія
архів
Крим
Онлайн доступ:https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/289
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Chemistry, Physics and Technology of Surface
Завантажити файл: Pdf

Репозитарії

Chemistry, Physics and Technology of Surface
_version_ 1872824538552598528
author Popelnytska, Olena
author_facet Popelnytska, Olena
author_institution_txt_mv [ { "author": "Olena Popelnytska", "institution": "PhD in History, Leading Researcher, The National Museum of the History of Ukraine", "orcid": "0000-0002-2719-2503" } ]
author_orcid_str_mv 0000-0002-2719-2503
author_sort Popelnytska, Olena
baseUrl_str https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai
collection OJS
container_end_page 121
container_issue 4
container_start_page 110
container_title Археологія
container_volume
datestamp_date 2022-03-22T22:39:58Z
description The Scientific Archive of the National Museum of the History of Ukraine (NA NMIU) contains three letters dated by 07/15/1930, 09/15/1930 and 11/30/1935, addressed to the famous archaelogist of the Crimea Nikolai Ernst (1889—1956), the authors of which are famous archaeologists Boris Zhukov, Lavrenty Moiseev and Petr Efimenko. These letters contain information about excavations, which in 1920’s — 1930’s were carried out in different regions of the Crimean peninsula and are important sources for studying the history of the Crimean archaeological study. Today N. Ernst’s documents, stored in the archives of Simferopol, Kyiv, St. Petersburg and Moscow, are used by researchers who study the archaeological heritage and life of N. Ernst. However, three letters from the NA NMIU have not become the subject of a separate study yet and have not been introduced into scientific circulation. The addressee of these letters, N. Ernst, in 1920’s, worked in the Crimean department for museums and protection of monuments of art and antiquity, was the secretary of the Taurida Society of History, Archaeology and Ethnography, and in April 1930 he headed this Society. These letters contain information about archaeological research in the Crimea, which is not mentioned in the published article by N. Ernst ‘Chronicle of archaeological excavations and exploration in the Crimea for 10 years (1921—1930)’. The letters of B. Zhukov (1930) and L. Moiseev (1930) are probably the answers to the request of N. Ernst, as the head of the Taurida Society of History, Archaeology and Ethnography, send information about the work of local archaeological expeditions for the preparation of a general report. These letters contain information about excavations of archaeological monuments from different historical eras, which are located in different regions of the Crimea and are an important source on the history of the Crimean archaeology of 1920’s — 1930’s. In the third letter, the author of which is P. Efimenko (1935), talks about the participation of N. Ernst in the meeting of the Commission for the Study of Fossil Man, which took place in Leningrad on 20—25th December 1935. The purpose of this meeting was to prepare the Soviet section of INQUA to participate in September 1936 in the III International Conference of the Association for the Study of the Quaternary. Efimenko recommended N. Ernst to prepare a report on the results of the exploration of the Chokurcha Cave.
doi_str_mv 10.15407/arheologia2021.04.110
first_indexed 2026-08-07T01:04:21Z
format Article
fulltext НАЦIОНАЛЬНА АКАДЕМIЯ НАУК УКРАЇНИ • IНСТИТУТ АРХЕОЛОГIЇ НАН УКРАЇНИ НАУКОВИЙ ЖУРНАЛ – ЗАСНОВАНИЙ У 1947 р. ВИДАЄТЬСЯ ЩОКВАРТАЛЬНО КИЇВ 4  2021 АРХЕОЛОГIЯ Головний редактор Чабай В. П., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України Заступник головного редактора Толочко П. П., академiк НАН України, Iнститут археологiї НАН України Вiдповiдальний секретар ШЕВЧЕНКО Т. М., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України Редакцiйна колегiя БОЛТРИК Ю. В., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України Бороффка Н., доктор хаб., Нiмецький археологiчний iнститут, Нiмеччина БРАУНД Д., професор, доктор хаб., Унiверситет Екзетера, Великобританiя БРУЯКО I. В., доктор iсторичних наук, Одеський археологiчний музей НАН України БУЙСЬКИХ А. В., доктор iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України Гаврилюк Н. О., доктор iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України ДЖIНДЖАН Ф., професор, доктор хаб., почесний професор унiверситету Париж 1 Пантеон Сорбонна, Францiя ЗАЛIЗНЯК Л. Л., професор, доктор iсторичних наук, Нацiональний унiверситет «Києво-Могилянська академiя» IВАКIН В. Г., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України IВАНЧИК А. I., член-кореспондент РАН, Нацiональний центр наукових дослiджень, Францiя КАЙЗЕР Е., професор, доктор хаб., Вiльний унiверситет Берлiну, Нiмеччина КОРВIН-ПIОТРОВСЬКИЙ О. Г., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України Моця О. П., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України Отрощенко В. В., професор, доктор iсторичних наук, Нацiональний унiверситет «Києво-Могилянська академiя» ПЕТРАУСКАС О. В., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України ПОТЄХIНА I. Д., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України СКОРИЙ С. А., професор, доктор iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України ФОРНАСЬЄ Й., професор, доктор, Гете унiверситет Франкфурта-на-Майнi, Нiмеччина ХОХОРОВСКI Я., професор, доктор хаб., Iнститут археологiї Яґеллонського унiверситету, Польща NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE • INSTITUTE OF ARCHAEOLOGY NAS OF UKRAINE Research JOURNAL – Founded IN 1947 Frequency: QUARTERLY Editor-in-Chief CHABAI V. P., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine Deputy editor-in-Chief TOLOCHKO P. P., Academician of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine Executive Secretary SHEVCHENKO T. M., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine Editorial Board BOLTRYK Yu. V., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine BOROFFKA N., Professor, Dr hab., German Archaeological Institute, Germany BRAUND D., Professor, Dr hab., University of Exeter, Great Britain BRUIAKO I. V., DSc in History, Odesa Archaeological Museum of the NAS of Ukraine BUISKYKH A. V., DSc in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine CHOCHOROWSKI J., Professor, Dr hab., Institute of Archaeology of Jagiellonian University, Poland Djindjian F., Professor, Dr hab., Professor of the University of Paris 1 Pantheon Sorbonne, France GAVRYLYUK N. O., DSc in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine IVAKIN V. G., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine IVANCHIK A. I., Corresponding Member of the Russian Academy of Sciences, National Center for Scientific Research of France FORNASIER J., Professor, doctor, Goethe University Frankfurt am Main, Germany KAIZER E., Professor, DrHab, Free University of Berlin, Germany KORVIN-PIOTROVSKYI O. G., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine MOTSIA O. P., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine OTROSHCHENKO V. V., Professor, DSc in History, National University of Kyiv-Mohyla Academy PETRAUSKAS O. V., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine POTEKHINA I. D., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine SKORYI S. A., Professor, DSc in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine ZALIZNIAK L. L., Professor, DSc in History, National University of Kyiv-Mohyla Academy ARHEOLOGIA KYIV 4  2021 ЗМIСТ CONTENTS Articles Демей Л., Ступак Д. В. Нові комплексні дослідження Новгород-Сіверської верхньопа- леолітичної стоянки Buiskykh A. V., Shevchenko T. M. Olbian Perirantheria Aksionov V. S. Reflection of the Family Structure of the Population at the Biritual Burial Ground of the Saltiv Culture in Chervona Hirka Publication of Archaeological Material RYZHOV S. M., SHUMOVA V. O. Investigations at the Trypillia Settlement near Hlybochok Village in Cherkasy Oblast Radomskyi I. S., Levinzon Ye. Yu., Nechytailo P. O., Nechytailo O. K. Materials of the Western Trypilla Culture from the Settlements of Kamianets-Podilskyi, Tatarysky and Kubachivka Discoveries and Recent Finds Reida R. M., Heiko A. V., Sapiehin S. V. The Glass Beaker with Eclectic Features from Burial No. 112 of the Shyshaky Cemetery History of science Popelnytska O. O. The History of Exca- vations in the Crimea in 1920-1930's in the Letters to Mykola Ernst Котенко В. В., Шейко І. М., Козлен- ко Р. О.,КУШнір а. с. Вивчення античного місцевого гончарства Ольвії та Березані (істо- ріографічний аспект) Статтi DEMAY L., STUPAK D. V. New Complex Inve- 5 stigations of the Novhorod-Siverskyi Upper Palaeo- lithic Site БУЙСЬКИХ А. В., ШЕВЧЕНКО Т. М. Оль- 35 війські перирантерії АКСЬОНОВ В. С. Відображення сімейної струк- 49 тури населення на біритуальному могильнику салтівської культури Червона Гірка Публiкацiї археологiчного матерiалу РИЖОВ С. М., ШУМОВА В. О. Результати 66 досліджень трипільського поселення біля села Глибочок на Черкащині РАДОМСЬКИЙ І. С., ЛЕВІНЗОН Є. Ю., 82 НЕЧИТАЙЛО П. О., НЕЧИТАЙЛО О. К. Матеріали з поселень західнотрипільської куль- тури Кам’янець-Подільський, урочище Тата- риски та Кубачівка Новi вiдкриття та знахiдки РЕЙДА Р.М., ГЕЙКО А.В., САПЄГІН С.В. 95 Скляний кубок з еклектичними ознаками з поховання 112 Шишацького могильника Iсторiя науки ПОПЕЛЬНИЦЬКА О. О. Історія розкопок 110 у Криму 1920—1930-х років у листах до Миколи Ернста KOTENKO V. V., SHEIKO I. M., KOZLEN- 122 KO R. O., KUSHNIR A. S. Studying of Local Ancient Greek Pottery of Olbia and Borysthenes (Historiographical Aspect) Рецензiї ОТРОЩЕНКО В. В. Рец.: О. Лесков, Е. Крав- 133 ченко, Т. Гошко. Могильник білозерської куль- тури біля с. Широке Хронiка Пам’яті Анатолія Федоровича Гуцала 140 Світлій пам’яті Андрія Леонідовича Казакова 142 Алфавiтний покажчик змiсту журналу 144 «Археологiя» за 2021 рiк Book Review OTROSHCHENKO V. V. Book Review: O. Les- kov, E. Kravchenko, T. Hoshko. The Cemetery of Bilozerska Culture near the Village of Shyroke News Review In Memoriam of Anatolii Fedorovych Hutsal To the Bright Memory of Andrii Leonidovych Kazakov Index of Publications in Arheologia Journal in 2021 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 4110 Iсторiя науки У науковому архіві Національного музею істо- рії України (далі — НА НМІУ) у фонді Р-7 (Ма- теріали Миколи Львовича Ернста (1889—1956) зберігаються три листи, датовані 1930-м та 1935-м роками, авторами яких є відомі архео- логи, чия діяльність була пов’язана з Крим- ським півостровом,  — Борис Сергійович Жу- ков, Лаврентій Олексійович Моїсеєв та Петро Петрович Єфименко. Як і коли ці документи потрапили до НМІУ, з’ясувати не вдалося. Дослідники зазначають, що вдова М. Ернста, С. Олтаржевська1, намага- лась розшукати рукописи, вилучені в М. Ерн- ста під час арешту (Чижова 2012, с. 164—165). Про безрезультатність своїх пошуків С. Олтар- жевська у 1974 р. повідомляла історика С. Бі- локоня (Непомнящий 2016, с. 282). Не виклю- чено, що зрештою С. Олтаржевській пощасти- ло повернути вилучені документи М. Е рнста і саме вона передала їх до НМІУ. На користь УДК [902:930.25](477.75)“192/193”(091) https://doi.org/10.15407/arheologia2021.04.110 © О. О. Попельницька* 2021 IСТОРIЯ РОЗКОПОК У КРИМУ 1920—1930-х РОКIВ У ЛИСТАХ ДО МИКОЛИ ЕРНСТА У  Науковому архіві Національного музею історії Укра- їни зберігаються листи, авторами яких є археологи П. Єфименко, Б. Жуков та Л. Моїсеєв, адресатом — до- слідник археології Криму М. Ернст. Означені листи, що містять відомості про розкопки у різних регіонах Крим- ського півострова у 1920—1930-х роках, є важливим джерелом з історії археологічного вивчення Криму між- воєнного часу. К л ю ч о в і с л о в а: М. Ернст, П. Єфименко, Б. Жуков, Л. Моїсеєв, Національний музей історії України, архео- логія, архів, Крим. * ПОПЕ ЛЬНИЦЬКА Олена Олексіївна  — кандидат історичних наук, провідний науковий співро- бітник, Національний музей історії Украї- ни, ORCID 0000-0002-2719-2503, elenac503@ gmail.com 1 Олтаржевська Софія Миколаївна (1896—1978) — дочка народного вчителя й почесного громадянина м. Алушта М. Олтаржевського (Соболева 2002). такого припущення свідчить наявність у фон- ді Р-7 листа С. Ернст-Олтаржевської до голо- ви НКВС Л. Берії з проханням про звільнення М. Ернста (1939), особистих листів С. Олтар- жевської та документів родини Олтаржевських (анкети та паспортна книжка батьків С. О л- таржевської, чернетки протоколів допитів, до- кументи на бланках, квитанція, поштові карт- ки за 1912—1923 рр.). На сьогодні документи М. Ернста (особисті й пов’язані з його археологічною діяльністю) збе- рігаються в архівах Сімферополя, Києва, Санкт- Петербурга й Москви. Свого часу їх використо- вували дослідники, що вивчають археологічну спадщину та життєвий шлях М. Ернста. Серед цих праць варто відзначити публі- кації А.  Непомнящого (Непомнящий 2010; 2011a; 2011b; 2012; 2016), у яких автор, все- бічно досліджуючи біографію М. Е рнста, згадав його особисті документи, що пере- бувають в архівах Сімферополя, Москви та Санкт-Петербургу, а також опублікував лис- ти М. Е рнста до брата, Ф. Е рнста, що збері- гаються в Інституті мистецтвознавства, фоль- клористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України в Києві. Різні аспекти наукової біографії М. Е рн- ста з використанням архівних джерел дослі- джували кримські археологи, архівісти та бібліотекознавці (Бібіков 1964; Филимонов, Храпунов 1996; 1989; Чижова 2012). У 2011  р. деякі документи М. Е рнста, що зберігаються у фонді Р-7 НА НМІУ, зо- крема лист С. О лтаржевської до Л.  Берії (1939) та Відкритий лист на розкопки у печері Чокурча (1936), опублікувала О.  Фе- дотова. Про документи, які стосуються археологічних досліджень М. Ернста в Кри- му з фонду дослідника, авторка публікації згадала лише побіжно та узагальнено (Фе- дотова 2011). Ще одним дослідженням ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 4 111 матеріалів із фонду М. Е рнста з НА  НМІУ є праця О. П опельницької, у якій наведено перелік документів, що стосуються розко- пок М. Е рнстом кримських археологічних пам’яток (Попельницька 2020). Попри значну кількість наукових студій, присвячених науковій біографії М. Е рн- ста, три означені листи, що зберігаються у НА  НМІУ, досі не були предметом окре- мого дослідження. Метою цієї публікації є введення в науковий обіг цих епістолярних джерел. Отримувач трьох згаданих листів Мико- ла Львович Ернст (1889—1956) народився в Києві в родині російського держслужбовця, що мав громадянство Німеччини. Після за- вершення навчання на історичному відділенні Берлінського університету М. Ернст із 1911 р. працював у бібліотеці київського Університе- ту св. Володимира (Непомнящий 2016, с. 186), із 1919  р. викладав у Таврійському універси- теті в Сімферополі, а після заснування 1921 р. Центрального музею Тавриди очолив у ньому археолого-етнографічний відділ. У 1920-х  ро- ках М. Е рнст працював у Кримському відділі у справах музеїв і охорони пам’яток мистецтва та старовини (КримОХРІС), був секретарем Таврійського товариства історії, археології та етнографії, у квітні 1930 р. очоливши це Това- риство. У 1920-х — 1930-х роках М. Ернст був одним із найактивніших дослідників археоло- гії Криму, який особисто та спільно з іншими археологами взяв участь у багатьох експедиціях і розвідках. 15 лютого 1938  р. М. Е рнста заарештова- но за звинуваченням у шпигунстві на користь Німеччини й германофільській пропаганді у науковій діяльності. Після звільнення з таборів учений жив на поселенні в Кемеровській області РРФСР, де його вдруге заарештува- ли 1949  р. У 1953  р. М. Ернста амністовано, проте йому не судилось повернутись до Кри- му: дізнавшись про звільнення, він помер від серцевого нападу (Бібіков 1964; Филимонов, Храпунов 1996). Більшість документів фонду Р-7 НА НМІУ є матеріалами розкопок (тексти звітів і рукописні нотатки, рисунки археологічних знахідок, креслення розкопів і окремих місцевостей): палеолітичної стоянки у гроті Чокурча; неолітичних стоянок Кизил-Коба та Сабли; неолітичної стоянки на Карадазькій науковій станції; курганів поблизу сіл Бахчі- Елі та Красна Горка; склепів, розташова- них поблизу Сімеїзької обсерваторії, с. Ней- зац та Неаполя Скіфського; «печерних міст»; середньовічних укріплень у Гаспрі, Кікінеїзі та на горі Аю-Даг; звіти про розвідки у с. Топчі-Кой та на Арабатській стрілці (По- пельницька 2020). Автор одного з листів, адресованих М. Ернсту, — Б. Жуков (1892—1934), на мо- мент написання листа був відомим археоло- гом та палеоетнологом, заступником дирек- тора Інституту антропології при Московсь- кому університеті. У 1925  р. він приїхав до Криму для ознайомлення з результата- ми розкопок у печері Тау-Кипчак, у яких брав участь М. Ернст. Того ж року М. Ернст привіз Б. Жукову в Москву звіт про розкоп- ки. У 1927—1930  роках Б.  Жуков керував у Криму експедицією московського Інституту антропології (Непомнящий 2016, с.  183— 201), у складі якої працював і М. Ернст. Автор другого листа до М. Ернста, Л. Моїсеєв (1882—1946)  — мистецтвознавець та архео- лог, у 1904—1912 роках працював в Ольвійській експедиції, з 1915  р.  — у Херсонеському музеї, у 1916—1918  рр. проводив археологічні дослідження Євпаторії, уточнивши місце роз- ташування античної Керкінтиди. Із 1920  р. Л. М оїсеєв очолював Севастопольський комітет у справах музеїв, одночасно керую- чи Херсонеським музеєм, із 1926 р. працював у Севастопольському відділенні Товариства з вивчення Криму (Гриненко 1999). У комплексі з листами Б. Жука та Л. Мої- сеєва до М. Ернста варто розглядати й фраг- мент рукописного документа (листа?)2, що зберігається у фонді 7 НА  НМІУ, у якому йдеться про археологічні дослідження Феодосійського історико-археологічного музею в 1925—1929  роках (Петрова 2012, с. 266-278). Автор третього листа до М. Е рнста, П.  Єфименко (1884—1969)  — археолог, палеолітознавець, на час написання листа був співробітником Інституту історії матеріальної культури АН СРСР (Ленінград) та завідувачем відділу археології Музею антропології та етнографії (Ленінград) (Платонова 2017). У листі П. Єфименка до М. Ернста йдеться про участь останнього в нараді Комісії з вивчення викопної людини3, яка 20—25 грудня 1935  р. 2 НА НМІУ, ф. Р-7, оп. 1, спр. 1, арк. 121, 121зв. 3 Одним із напрямів діяльності створеної 15.01.1927 у складі Академії наук СРСР Комісії з вивчення чет- вертинного періоду було комплексне дослідження палеоліту Криму. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 4112 мала відбутися в Ленінграді. Метою цієї наради була підготовка радянської секції INQUA4 до участі в III Міжнародній конференції Асоціації з вивчення четвертинного періоду, яка у вересні 1936  р. мала відбутись у Відні. П.  Єфименко пропонував М. Е рнстові підготувати доповідь про підсумки дослідження в печері Чокурча5. На цю ж�������������������������������������������� тему М. Ернст 1934 р. доповідав у Ленінгра- ді на II Міжнародній конференції Асоціації з ви- вчення четвертинного періоду (Эрнст 1934). Не- відомо, чи взяв М. Ернст участь у нараді Комісії 1935 р. та з’їзді Асоціації 1936 р.: у звіті про участь радянської делегації в III Міжнародній конфе- ренції Асоціації як членів делегації згадано лише О. Блохіна та Г. Мірчинка (Мирчинк 1937). Уліт- ку 1936 р. М. Ернст продовжив дослідження Чо- курчі, про що свідчить наявний у НА НМІУ Від- критий лист Державної Академії історії матері- альної культури на розкопки (Відкритий лист на розкопки печери Чокурча 1936). Згадані листи містять відомості про архео- логічні дослідження Криму в 1921—1930 роках, про які не згадує опублікований офіційний звіт (Эрнст 1930а). Листи Б. Жукова та Л. Моїсеєва (обидва 1930 р.), які містять відомості про роз- копки різночасових археологічних пам’яток, розташованих у різних регіонах Криму, мабуть, були написані на прохання М. Ернста як голо- ви Таврійського товариства історії, археології та етнографії надіслати інформацію про робо- ту окремих археологічних експедицій для по- дальшого складання загального звіту. Імовір- но, існували й інші листи, надіслані М. Ернсто- ві науковцями, які в 1921—1930 роках вивчали археологію Криму, і звіт про розкопки Феодо- сійського музею (що зберігся у фонді Р-7), на- певно, є фрагментом такого листа. Листи Б. Жукова та Л. Моїсеєва також дають змогу відтворити процес написання М. Е рн- стом праці «Літопис археологічних розкопок та розвідок у Криму за 10 років (1921—1930)», яка досі на втратила свого інформаційного по- тенціалу і є важливим джерелом з історії крим- ської археології міжвоєнного часу. Зазначена стаття (фактично звіт Таврійського товариства історії, археології та етнографії про археологіч- ні дослідження Криму за десять років) була на- писана на основі звітів про розкопки, надісла- них на прохання М. Е рнста археологами, що працювали в Криму. Приязний тон усіх трьох листів свідчить про те, що їхніх авторів та М. Ернста поєднува- ли не лише ділові, а й дружні стосунки. Зокре- ма, ці листи містять відомості про дарування археологами один одному своїх опублікованих праць, про одержання М. Ернстом коштів для забезпечення експедиції Б. Жукова та О. Баде- ра, про запрошення М. Ернста взяти участь в експедиції Б. Жукова на горі Чатир-Даг тощо. Лист6 Б. Жукова до М. Ернста. 15 липня 1930 р.7 НА НМІУ, ф. 7, оп. 1, спр. 1, арк. 120—120зв. 15 VII 30 г. Поезд Муром — Москва8 Дорогой Николай Львович! Простите за неизбежную задержку с отве- том: все письма пришли ко мне среди экспедици- онных переездов. Большое Вам спасибо за Ваши заботы о крымских раскопках, равно как и за брошюру (Эрнст 1930b).���������������������� Свою книгу я вам выш- лю непременно, у меня до сих пор нет еще автор- ского 4го издания (Жуков 1930), и до сих пор у меня не было возможности лично пойти в Госиз- дат и поругаться за эту задержку. Как только получу, вышлю. Раскопки в Крыму начнутся в последних чис- лах августа, к каковому сроку я прошу Вас под- готовить деньги. Отряд Бадера9 приедет из Мо- 4 The International Union For Quaternary Research  — Міжнародна асоціація з вивчення четвертинних досліджень. Нарада в Ленінграді 20—25 грудня 1935 р., напевно, стала Першим пленумом Комісії з викопної людини радянської секції Асоціації, другий пленум якої відбувся 1937 р. (О работе… 1940). 5 Мустьєрська печерна пам’ятка, розташована на око- лиці м. Сімферополь. 6 Тут і далі орфографія та пунктуація листів повністю збережені. 7 Про згадані у цьому листі дослідження на Ай- Петрінській яйлі стоянок тарденуазької культури та ранньої залізної доби, стоянки первісної доби в Ореанді М. Ернст згадує у статті «Літопис археологічних роз- копок та розвідок у Криму за 10 років (1921—1930)» (Эрнст 1930а, с. 85, 88). 8 Б.�������������������������������������������   Жуков як доцент НДІ антропології Московсь- кого державного університету та керівник Антропологічної комплексної експедиції у 1920-х — 1930-х роках проводив етнографічні та археологічні дослідження у Московській, Володимирській та ін. областях, розташованих у районі річок Оки та Вол- ги, зокрема поблизу м. Муром (Бадер 1968). 9 Отто Миколайович Бадер (1903—1979)  — археолог, дослідник стоянок первісної людини на центральних та східних яйлах Кримських гір (1927—1930). На час написання Б. Жуковим зазначеного листа працював на- уковцем Московської секції Державної академії історії матеріальної культури (1926—1941) та керував архео- логічною практикою студентів Московського держав- ного університету (1928—1935). ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 4 113 сквы и в Симферополе Бадер должен будет по- лучить эти деньги. Я приеду около 1го  — 2го сентября с Кавказского побережья10 морем в Ялту, оттуда на раскопки. Было бы очень хо- рошо, если и Вы сумели угодить на Чатыр-Даг�11 к 1—2 сентября. Указываемые сроки более или менее точны, так что Вы можете считать их окончательными, если не сообщим Вам об изме- нениях. Хроника наших крымских работ такова (на- чинаю с конца). 1929  г. Обследования Бадера (при участии М.  А. Розановой12 и Е. И. Висниовской13) на Ча- тырдаге и пр., отчет по которым и Вам выслан. Раскопки его, при моем участии, стоянки культу- ры раковинных куч у Мачтовой скалы в Ореанде14. 1928  г. Мои раскопки и обследования стоян- ки культуры раковинных куч в заливе Ласпи15 при участии Г.  Ф.  Дебеца16 и А.  Е.  Алиховой17), обследование Бадером Ласпинского городища18. Мои раскопки тарденуазской19 стоянки у бас- сейна бывшего Юсупова на яйле, обследованной Бадером в предыдущем году20. Продолжение об- следований Бадера на яйле и наши с ним раскоп- ки Ай-Петринской раннеметаллической стоян- ки21 (близ метеорологической станции22). 1927 г. — то, что Вы знаете по Ат-Башу23 и другим стоянкам24. 10 У 1929—1930 роках С. Жуков очолював Чорноморську археологічну експедицію Антропологічного інституту Московського державного університету, яка в Гелен- жику досліджувала курганні могильники й поселення дольменної культури (Ткачев 2012). 11 У 1930  р. О.  Бадер досліджував первісні стоянки на г.  Чатир-Даг в урочищі Джайляу-Баш чи Дамчі-Кая, а також проводив розвідки на г. Чатир-Даг (Черкасов 2019, с. 111; Раскопки 1930 г.). 12 У 1929 р. Б. Жуков і О. Бадер за участю Є. Вісніовської та М.  Розанової досліджували енеолітичну стоянку культури черепашкових скупчень у гроті під Мачтовою скелею в Ореанді та печерні стоянки на г.  Чатир-Даг (Черкасов 2019, с. 111). 13 Єлизавета Іванівна Вісніовська (1869—1943)  — дослідниця археологічних пам’яток Ялтинського повіту, на час написання вказаного листа працювала художницею Ялтинського краєзнавчого музею (Турова 2019, с. 279). 14 У гроті Мачтової скелі поблизу Ореанди була досліджена енеолітична стоянка, опис якої, зробле- ний Є.  Вісніовською, опублікувала Н.  Турова: №  65. «Грот находится недалеко от моря под Мач- товой скалой. В нижней части грота найдены в двух местах на гл. от 9 до 48 см обломки раковин мидий и устриц. На расстоянии около 30 см от скалы, образующей навес, под землей на гл. 26 см найдены несколько камней, связанных цементом. Толщина камней 20 см. Под ними слой [листвен- ной.  — Н.  Т.] земли, в нем обл. мидий, устриц, обл. костей, глубже слой светлее, с меньшим кол. [лиственной. — Н. Т.] земли [и. — Н. Т.] в нем на гл. 48 см обломки раковин мидий. В другом месте грота, на расстоянии 1 метра от этого места найдены раковины устриц и обломки глиняной по- суды, верхняя часть сосуда с коричневой поливой внутри и снаружи. В верхней части грота на не- большой площадке, окруженной со всех сторон скалами и прикрытой навесом, на поверхности земли и под землей множество раковин устриц, мидий и гребешков <…>» (Турова 2019, с. 335): 15 Можливо, мова йде про енеолітичне поселення Ласпі-І. 16 Георгій Францович Дебец (1905—1969) — на час напи- сання листа був аспірантом Інституту антропології Мо- сковського університету. 17 Ганна Єпіфанівна Аліхова (1902—1989) — археолог. 18 Певно, одне із середньовічних поселень, розташованих на схилах скелі Ільяс-Кая або на морському узбережжі (Фирсов 1990, с. 413-414). 19 Пізньомезолітична археологічна культура. 20 Н. Турова опублікувала опис знахідок з цієї пам’ятки, зроблений Є. Вісніовською: [№] 25. «<…> а) «наход- ки кремней возле бассейна» <…> «ядра — 2; обломков кремня — 32. Бугор между шоссе и фермой — обломки кремней — 24»; б) «на питомнике лесничества» <…> «ядра — 3; обработанных кремневых орудий — 6; об- ломки кремней — 255»; в) «огород возле дома лесника» <…> «ядра — 3; обработанных орудий — 8; обломков кремней (много)»; г)  «тропа от домика лесника на ферму» <…> «обработанных орудий  — 6; обломков кремня — 68» (Турова 2019, с. 319). 21 Стоянка доби ранньої бронзи (Щепинский 1968). 22 Розташована на території Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника неолітична стоянка, місце розташування якої вказала Є.  Вісніовська: «14. <…> «…2) Находится на яйле около 1/2 км к северу от Ай- Петринской метеологической станции возле первого ледника» (Турова 2019. с. 317) 23 Ат-Баш — скеля над смт Сімеїз, де виявлено раньонеолітичну стоянку (Щепинский 1968). У 1927—1929  роках стоянку «Ат-Баш-І», розташова- ну в місцевості Ат-Башське Беш-Текне, дослідила експедиція Антропологічного інституту Московського університету під керівництвом Б. Жукова, у складі якої працювали О. Бадер, Є. Вісніовська, Г. Сосновський та М. Ернст (Турова 2019, с. 323-324). 24 Опис однієї з цих стоянок залишила Є.  Вісніовська: «22.  «Ай-Петринская стоянка: Стоянка доисториче- ского человека на Яйле к западу от Ай-Петринской ме- теологической станции» <…> «…3) Расположена на западном склоне невысокого бугра с правой стороны широкой тропы на Ай-Петринские зубцы. 4)  Поверх- ность задернована, есть размывы. 5) Находки в боль- шом количестве встречаются на размывах. 7) <…> В 1927 г. стоянка раскопана профессором Жуковым» (Турова 2019, с.  318-319). Експедиція московського Антропологічного інституту під керівництвом Б.  Жу- кова (у складі якої працювали О. Бадер, Г. Сосновський та М.  Ернст) у 1927  р. також дослідила мезолітично- неолітичну стоянку Балін-Кош, розташовану біля підніжжя г. Бедене-Кир (Турова 2019, с. 320). ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 4114 1928  г. я, а в 1929  г. с Бадером начали ве- сти исследования и раскопки раковинных куч близ Геленджика25 для сопоставления с Крымом. Впрочем оказывается, что там они относятся к <…кой> культуре. В 1929 г. на международном конгрессе по слу- чаю 100-летия Германского Археологического ин- ститута26 я делал доклад о тарденуазе в Крыму. Этот доклад напечатан в Трудах конгресса (ве- роятно, уже вышел, т. к. корректура была еще в марте) (Schukov 1930). Простите за каракули. Трясет поезд. Всего Вам лучшего. Не подведите со своевременной от- дачей денег Бадеру, т. к. у нас жесткие сроки. Ваш Бор. Жуков. Лист Л. Моїсеєва до М. Ернста. 15 вересня 1930 р.27 НА НМІУ, ф. Р-7, оп. 1, спр. 1, арк. 133, 134, 134зв. Севастополь 15/ IX 30 г. Многоуважаемый Николай Львович! Вашу открытку от 7 числа сего месяца уже получил, несколько писем из Евпатории сегодня. Других Ваших открыток не получил. Просьбу Вашу28 охотно выполняю: 1920—22 гг. <…> разведовательные работы на Гераклейском п/ве по проверке сообщений Аркаса29 (Аркас 1848) о <…> Гераклйского п/ва (результаты вышли в сообщении с позднее <…>, от 1925—26  гг. о «Следах древней ирри- гации, мелиорации и водоснабжения древнего Херсонеса на Гераклейском п/ве»). Напечата- но в Зап. Крым. Об. Естеств. и Люб. Природы, т. IX, стр. 115 слл. (Моисеев 1926). 1922—23  гг. Раскопки в Западной части Херсонесского города (место цитадели Акро- полиса): разрез большого насыпного холма («приспы Володимеровой30» в связи с легендой о доме Ламаха31) для выяснения топографии горо- да); в) выяснение измений в плане Западной <…> стены32. Материал (еще — дневник и опись на- ходок) хранятся в Архиве Херсонес. Музея. Не опубликованы. Результат: а) <…> холм датируется 10  в. н.  э., состо- ит главным образом из <…>. Холм перекрывает собой материковые слои, на которых непосред- ственно в раскопе были выявлены незначитель- ные остатки стены архаической кладки на глине и обломки ионийской керамики. в) Западные оборонительные стены в арха- ич. период имели другое направление, а именно шли от излома Западной стены в направлении, указанном на юбилейном схематическом плане Херсонесского городища, изданном Херсонесским 25 Місто на Чорноморському узбережжі в Краснодарсько- му краї РФ. 26 Конгрес відбувся в Берліні 21—25 квітня 1929 р. 27 Повідомлену Л.  Моїсеєвим інформацію про дослідження на Гераклейському півострові (1921), розкопки у західній частині Херсонеського городища (1923), дослідження Керкінтиди (1925, 1926, 1927, 1929) М. Ернст включив до сво- го опублікованого звіту про археологічне вивчення Криму в 1921—1930 роках (Эрнст 1930а, с. 78, 79, 83, 84, 89, 91). 28 Мабуть, про надсилання звіту про розкопки. 29 У  1840-х  роках за дорученням Одеського товари- ства історії та старожитностей археологічне вивчен- ня Херсонесу здійснював генерал-лейтенант Захарій Андрійович Аркас (1793—1866). 30 На думку О. Бертьє-Делагарда, літописною «приспою» був похилий земляний насип, зведений військом князя Володимира для того, щоб по ньому піднятись на міські стіни Корсуня (Роменский 2016, с.  9). Директор Хер- сонеського заповідника К. Гріневич у 1930 р. схваль- но відгукнувся про ці дослідження: «Раскопки 1921 г., произведенные тогдашним директором Херсонесского музея Л. А. Моисеевым, дали разрез чрезвычайно глубо- кого культурного слоя, под которым раскопки обнару- жили остатки стен бедного византийского города. По видимому, мы имеем реальные следы «приспы Володи- меровой», о которой повествует летописец. Матери- алы раскопок Л. А. Моисеева, к сожалению, до сих пор не изданы. Дневник хранится в Херсонес. Музее» (Гри- невич 1930, с. 8, примечание 2). 31 Великий будинок заможного мешканця Херсонеса Ламаха описано у розділі 53 трактату Костянтина Ба- грянородного (913—959) «Про управління імперією»: «Дом же его в четыре строения простирался в ширину и длину вплоть до нижних частей [города], называе- мых Сосы, где он имел собственные ворота в стене и четыре большие калитки для входа и выхода вместе с другими особыми воротцами, так чтобы из входивших в город его животных каждое стадо <…> входило че- рез свои воротца и шло в свое стойло…». Дослідник Р. Смірнов вважає рештками «будинку Ламаха» т.  зв. Казарми, розташовані на південному сході Херсонесь- кого городища у Портовому кварталі поблизу міської брами та Карантинної бухти. Там же, біля Портового кварталу Р. Смірнов розміщує міську Цитадель та Малу агору (Смирнов 2011, с. 166-171). 32 За свідченням К.  Гріневича, у 1922—1923  роках Л.  Моїсеєв провів розвідувальні розкопки в західній частині Херсонеського городища з метою дослідження античної стіни, розташованої біля західної базиліки, та пошуку античного акрополя, який не було знайдено (Гриневич 1927, с. 40, 52). ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 4 115 Музеем в 1923  г., см. 16 (Схематический план Херсонесского городища 1923). 3) 1925—1926 гг. Обследования (шурфы и зондажи) водопроводов, шедших в Херсонес из Юхариной33 и Сарандинакиной34 балок (Мате- риалы опубликованы, см. выше З. К. О. Е., IX) по заданию ОПИК’а35. 4) 1927 г. Обследование с земляными разведка- ми (зондажи и шурфовка) ирригационной систе- мы Гераклейского п/ва (Юхарина балка), изуче- ние Геолкома, ГАИМК’a36 и ОПИК’a. Результат печатается в Трудах Геолкома37. 5) 1929 г. Раскопки в Евпатории на месте об- наруженого мною в 1917 г. городища Керкинти- да38. Открыты предполагаемые в 1917  г. <…> древних <…> (V—IV вв. до н. э.) и часть <…>. 6) 1929 г. Обследование побережья от Евпато- рии до Кульчука с шурфованием, обнаруж. следы 2х древних поселений греко-скифской культуры39. 7) 1929 г. Открыто древнее городище в Ак- Мечети (Калос-Лимен40), раскопана прямоуголь- ная башня (кладка с <…> подобна кладке 16—17 куртины Херсонеса <…>), сделан разрез куль- турных наслоений <…> V—II вв. до н. э. 1929 г. Раскопки кургана вблизи Ак-Мечети, городища греко-скифской культуры IV века41. 8) 1929 г. Обследованы остатки <…> и клад- бища (кочевников) в <…> Ак-Мечети (7, 8 и 9 на средства Евпат. Музея). 9) 1930 г. Обследовано, с раскопками, места древних водостоков в Берманской балке42 (близ бывшего Георгиевского монастыря) <…> соору- жения византийского времени, а также <…> водопровод на <Карачанских43> высотах. Визан- тийский водопровод имеет <…> течение, даю- щее до 20 000 ведер в сутки44. Л. Моисеев. PS. Посылаю вам эти сведения, прошу Вас, со своей стороны, прислать обещанные фотогра- фии, о которых пишете уже второй год. Прошу также сообщить мне, в связи с <…>, отчого Вы не хотите поместить сообщение о результатах работ в Евпатории и Ак-Мечети в 1929 г. <…> тоже имеется. У меня все готово и лежит  — ждет оповещения, со своей стороны, выразив со- гласие на печатание в Трудах <…> Археологии, я не предпринимал никаких шагов <…> в каком- либо ином издательстве. С уважением Л. Моисеев. Лист П. Єфименка до М. Ернста. 30 листопада 1935 р. НА НМІУ, ф. 7-Р, оп. 1, спр. 3, арк. 5—6. Глубокоуважаемый Николай Львович Вы, нужно думать, получили уже пригла- шение Советской секции INQUA принять участие в совещании, созываемом Комисси- ей по ископаемому человеку в связи с подго- товкой к III Международной конференции в Вене45. Совещание должно состояться в Ле- 33 Балка, що починається в Балаклавському районі й тяг- неться до Камишової бухти. 34 Балка, що починається в Балаклавскому районі й тяг- неться до Південної бухти. 35 «Общество по изучению Крыма». 36 «Государственная Академия истории материальной культуры». 37 Про дослідження Л.  Моїсеєвим давньої водогінної мережі Гераклейського півострова див.: «Гераклейский сборник» 1936 г., с. 110-114. 38 У  1917  р. досліджено місце розташування колиш- нього карантину  — підвищений мис біля входу до Євпаторійської бухти, де закладено близько 30 розкопів і виявлено рештки міських стін із двома баш- тами та вимощені вулиці; за монетними знахідками автор розкопок датує ці архітектурні рештки кінцем VI  — початком V  ст. до н.  е. Були також досліджені поховання античного некрополя IV—I ст. до н. е., роз- ташованого за стінами давнього міста (Моисеев 1918). Про дослідження Л.  Моїсеєвим Керкінтиди в 1916— 1918  роках (двох сільськогосподарських садиб, більш ранньої культової споруди та некрополя) та 1929  р. (фрагментів міських стін і ділянки житлової забудови), див.: Зайцев 2019. 39 18—29 жовтня 1929  р. Л.  Моїсеєв, досліджуючи узбе- режжя між Євпаторією та сучасним смт Чорноморсь- ке (кол. с. Ак-Мечеть), виявив давнє городище поблизу Біляуського трактиру та розташоване поблизу с. Джага- Кульчук городище IV—II ст. до н. е. (Зайцев 2019, с. 60). 40 Давньогрецьке місто, що існувало в IV ст. до н. е. — I ст. н. е. на місці сучасного смт Чорноморське (кол. с. Ак-Мечеть). 41 У 1929 р. Л. Моїсеєв поблизу Ак-Мечеті розкопав кур- ган IV ст. до н. е., виявив скіфські скульптуру та стелу IV—ІІІ ст. до н. е. (Зайцев 2019, с. 60). 42 Розташована на північному сході від мису Фіолент бал- ка Бермана, де на сьогодні відомі рештки чотирьох са- диб Херсонської хори (Николаенко, Аржанов 2016) 43 Можливо, одна з ділянок Сапун-гори. 44 За дорученням Гідрогеологічної секції Всесоюзно- го Геологічного комітету Л.  Моїсеєв дослідив давні гідротехнічні споруди у  балці Бермана, уточнивши інформацію Ф. Дюбуа де Монпере про місце розташу- вання «Садиби з джерелом» (Панченко 2016). 45 Міжнародна Асоціація четвертинних досліджень, яку 1928  р. на геологічній конференції у Данії заснували Австрія, Бельгія, Чехословаччина, Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Велика Британія, Нідерланди, Норвегія, Польща, Радянський Союз, Іспанія та Швеція. У 1927 р. Академія наук СРСР створила Комісію з чет- вертинних досліджень. У листі йдеться про участь у ІІІ Конгресі Асоціації у Відні (Австрія) у вересні 1936 р. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 4116 нинграде 20—25 декабря. Было бы очень жела- тельно, чтобы Вы приняли участие в нем, при- чем, естественно, на Вас мы рассчитывали бы в отношении доклада по Крыму. Темой Ваше- го доклада могли бы быть или итоги работы в Чокурче46, если имеется что-либо новое по сравнению с последним очерком, написанным в В.  V  Трудов АИЧП (Эрнст 1934), или пер- спективы исследования ископаемого человека в Крыму. Доклады <…> построены в сжатой форме, но их, вероятно, удасться напечатать с полным текстом в сборнике совещания47. Естественно, что, приглашая Вас, советская секция принимает на себя расходы по проезду в Ленинград. Было бы очень желательно иметь на Выставке, устраиваемой при совещании, Ваши материалы в виде чертежей, фото и некоторых вещественных экспонатов. Буду ждать Вашего положительного ответа. Уважающий Вас П. Ефименко 1935 г, 30/XI PS���������������������������������������. Было бы очень желательно возможно ши- рокое участие в совещании наших геологов, рабо- тающим по вопросам, связанными с палеолитом. Не откажите побеседовать с П. А. Двойченко48, не сможет ли приехать и он. Фрагмент листа про археологiчнi розкопки Феодосiйського музею у 1925—1929 роках.49 НА НМІУ, ф. Р-7, оп. 1, спр. 1, арк. 121, 121зв. …археологические работы Феодосийско- го музея начал исследования района, которое было произведено <…> 1925 и 1926 года. За эти годы удалось произвести обмеры и фото- фиксацию ряда памятников района, а так- же Феодосии. В течение ряда лет в Феодос. районе был обнаружен ряд неолитических стоянок50, наиболее крупные из которых рас- положены в устье Черной балки51 (у д. С ед- жеут52), Коктебеля (у Хрущевского источ- ника53), под Феодосией (у Лысой горы54). К раскопкам музей приступил в 1927 г., начав работу в Отузах55 на городище, расположенном на вершине прибережного холма Кордон-Оба. В ре- зультате раскопок 1927 и 28 года, давших богатый керамический материал (поливная посуда «визан- тийского стиля»), обнаруживших фундаменты средневековой однонефной базилики с остатками фресок, а также группу фундаментов, открытых внутри обводной стены, можно заключить, что на холме Кордон-Оба в Отузах был средневековый (XIII—XV  в.) монастырь56, ошибочно принятый П.  Кеппеном за остатки средневекового города (крепость), а Бламбергом — за скифский порт Ха- 46 Розташована на околиці м.  Сімферополя мустьєрська печерна пам’ятка, яку М. Ернст досліджував у 1928— 1930 роках (Эрнст 1930а, с. 85, 88, 90). 47 Імовірно, таке видання не було опубліковане, принаймні виявити про нього відомості не вдалось. 48 Петро Абрамович Двойченко (1883—1946) — геолог, учасник багатьох археологічних розкопок у Криму. 49 До посадових обов’язків директора Феодосійського му- зею Миколи Степановича Барсамова (1892—1976) нале- жала й охорона археологічних пам’яток Феодосійської округи: музею виділяли кошти на наукові відрядження, під час яких виконувались обміри, фотографування, за- рисовки та археологічне вивчення окремих пам’яток (Петрова 2012, с. 269). 50 Мабуть, це зробив науковець Феодосійського музею Пе- тро Никифорович Заболоцький (1878—1944)  — автор праці «Очерки доисторического прошлого Крыма: Сле- ды каменного века в Юго-Восточном Крыму» (Феодосия, 1931), у якій він, зокрема, писав: «С 1926 г. и по настоя- щее время следы человека эпохи каменных орудий в Юго- Восточном Крыму обнаружены в 13 местах, причем наиболее обширными и обильными по своим находкам являются четыре стоянки каменного века в следующих местах: 1) в долине Чалки, между Отузами и Козами, 2) близ Коктебеля, в речной долине, у т. н. каньона, 3) близ Феодосии, у Лысой горы, и 4) у устья Черной балки, близ дер. Дальние Камыши» (Петрова 2012, с. 273). 51 Мезолітичну стоянку в урочищі Чорна балка побли- зу смт Приморський 1927  р. виявив геолог Андрій Дмитрович Архангельський (1879—1940). У 1930  р. М. Ернст повідомляв: «1928 г. Н. С. Барсамов (Феодо- сийский музей) обнаружил микролитическую стоянку тарденуазского типа к востоку от Феодосии, у устья Черной балки близ деревни Седжеут, и такую же близ Коктебеля у Хрущевского источника. В черте города Феодосия у Лысой горы, у природных выходов крем- ня обнаружено местонахождение кремневых орудий, принадлежащих, видимо, различным эпохам» (Эрнст 1930а, с. 85-86). Згадка М. Ернстом М. Барсамова як ав- тора розкопок дозволяє припустити, що автором цього листа(?) є саме він. 52 З 1948 р. — с. Южноє Ленінського р-ну Батальненської районної ради Республіки Крим. 53 Розташоване на північ від смт Коктебель водосховище «Хрущовський фонтан» назване за ім’ям І.  Хрущова, якому на початку ХХ ст. належала ця територія. Вияв- лене поселення (розташоване поблизу с.  Наніково на березі ручаю Єланчик) датується добою бронзи (Ку- рорт Коктебель 1997, с. 88). 54 Під г. Паша-Тепе (Лиса гора) виявлена майстерня з ви- готовлення кам’яних знарядь праці. 55 Із 1945 р. — с. Щебетовка міського округу Феодосії. 56 С.  Бочаров вважає виявлені у 1927—1928  роках археологічні об’єкти залишками генуезького замку (Бочаров 2015, с. 47-99). ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 4 117 вон. Отчет о раскопках см. Известия О. И. А. Э., III, 1930 г. (Барсамов 1929). В 1929 г. были начаты раскопки в Коктебеле на холме Тепсень57. В результате раскопок были частично вскрыты фундаменты трехнефной ба- зилики в центре городища и фундаменты боль- шого здания в восточной части, характер ко- трого нельзя окончательно пока определить, но которая тоже, очевидно, была храмом (судя по закругляющимся фундаментам восточной сте- ны, найденным подвескам от лампад и др.). До- бытые материалы состоят из черепков красно- глиняной посуды грубой работы, черепков черно- глинной посуды варварской работы, фрагментов 57 Міське поселення VIII—X  ст., що його в  1929— 1931 роках досліджував М. Барсамов, який виявив за- лишки двох храмів (Барсамов 1932). черепицы с клеймами в виде геометрических зна- ков, а также с клеймом мастера, аналогичным найденным на Таманском полуострове: Герц. «Археол. топогр. Таман п-ва», небольшой брон- зовый крест, фрагменты скульптурных украше- ний, наконец, фундаменты базилики; все говорит о средневековом христианском городе, погибшем до 13 столетия. На что указывает полное от- сутствие в культурных слоях широко распро- страненной, начиная с 13 в., в Восточном Крыму поливной керамики. Работы в Коктебеле, начатые в 1929 г., надо рассматривать как первый шаг по пути боль- ших археологических раскопок, необходимость которых в этом месте диктуется не только ре- зультатом раскопок, но и тем подъемным мате- риалом, который был собран в течении послед- них лет, состоящим из черепков чернолаковой и краснолаковой поливной посуды. Аркас, З. 1848. Описание Гераклейского полуострова и древностей его. Записки Одесского общества истории и древностей, 2, с. 262-263. Бадер, О . 1968. Памяти Бориса Сергеевича Жукова. Советская археология, 4, с. 234-238. Барсамов, М. 1929. Археологические раскопки в Оту- зах 1927 и 1928 года. Известия Таврического общества ис- тории, археологии и этнографии, 3 (60), с. 165-169. Барсамов, Н. 1932. Сообщение об археологических рас- копках средневекового городища в Коктебеле 1929—1931 гг. Феодосия: Феодосийский археологический музей и гале- рея Айвазовского. Бібіков, С. 1964. Микола Львович Ернст: до 75 річчя з дня народження. Археологія, XVI, с. 232-233. Бочаров, С. 2015. Генуэзский замок Калиера. В: Боча- ров, С., Ситдиков, А. (науч. ред.) Генуэзская Газария и Зо- лотая Орда, 1. Кишинев, с. 47-99. Відкритий лист на розкопки печери Чокурча. 13 червня 1936 р. Науковий архів Національного музею історії Укра- їни, ф. 7, оп. 1, спр. 3, арк. 4. Виноградов, Ю., Смекалова, Т. (науч. ред.). «Гераклей- ский сборник» 1936 г., 1. 2019. Санкт-Петербург: Алтейя. Вронский А. А. (ред.). Курорт Коктебель. 1997. Киев Наукова думка. Гриневич, К . 1927. Сто лет херсонесcких раскопок. 1827—1927: Исторический очерк с экскурсионным планом. Государственный Херсонесский музей. Севастополь: Изд-во Хресонесского музея. Гриневич, К. 1930. Северо-восточные кварталы Хер- сонеса Таврического по данным раскопок Р. Х. Леппера. Херсонесский сборник, 3, с. 5-139. Гриненко, Л. 1999. Из истории Херсонесского музея (1914—1924). Харьковский историко-археологический еже- годник: Древности 1997—1998, с. 187-197. Жуков, Б. 1930. Происхождение человека. Четвертое из- дание. Москва-Ленинград: Государственное издательство. Зайцев,  Ю. 2019. Акт Государственной историко- культурной экспертизы документации, содержащей резуль- таты археологических исследований на земельном участке <…> 0,5  км восточнее с.  Витино, Республика Крым, Сак- ский район <…>. https://archive-gkokn.rk.gov.ru/ru/get-atta chment/133b9d0cd188e8016c43eca61cb4d787ffa3d36977e5c ade2f61e20c01aa41fe58916a72d937a1a82ea9e4e0389c3ba0e0 cf492face3e5c01e6341dc67d71994 Мирчинк, Г. 1937. ІІІ Конференция Международной ассоциации по изучению четвертичного периода. Бюлле- тень Московского общества испытателей природы. Отдел геологический. Новая серия, 15—5, с. 474-475. Моисеев, Л. 1918. Херсонес Таврический и раскопки в Евпатории в 1917 г. Известия Таврической ученой архивной комиссии, 54, с. 241-259. Моисеев,  Л. 1927. Следы ирригации, мелиорации и водоснабжения древнего Херсонеса на Гераклейском по- луострове. (Предварительное сообщение). [Сообщение на конференции археологов в Керчи 10 сентября 1926 г.]. Записки Крымского общества естествоиспытателей и лю- бителей природы, IX, с. 115-122. Непомнящий, А . 2010. Неизвестный Николай Эрнст: по материалам архивов Киева, Москвы и Санкт- Петербурга. Сіверщина в історії України, 3, с. 281-294. Непомнящий, А. 2011а. К восстановлению географии археологических исследований Н.  Л.  Эрнста в Крыму. Ученые записки Таврического национального университета им.  В.  И.  Вернадского, 24  (63). Серия «Исторические нау- ки», 2: спецвып. «История Украины», с. 83-95. Непомнящий, А . 2011���������������������������� b. ������������������������� Микола Ернст і кримознав- ство тридцятих років. Краєзнавство, 4, с. 163-171. Непомнящий, А . 2012. Профессор Николай Эрнст: страницы истории крымского краеведения. Киев: Стилос. Непомнящий, А . 2016. Эрнст Николай Львович. В: Бочаров, C ., Ситдиков, А . (ред.) Мирас  — Наследие,  1. Татарстан  — Крым. Город Болгар и изучение татар- ской культуры в Татарстане и Крыму в 1923—1929 годах, с. 183-200. Николаенко,  Г., Аржанов, А . 2016. Раскопки комп- лекса укрепленных поcтроек в балке Бермана на древнем земельном участке 347 хоры Херсонеса. Археологические открытия. 2014 год, с. 263-266. О работе Второго пленума Комиссии по ископаемому человеку советской секции Международной ассоциации по изучению четвертичного периода. 1940. Бюллетень Ко- миссии по изучению четвертичного периода, 6—7, с. 17-18. Панченко, В. 2016. «Усадьба с источником» и ее ис- следователи. XVII Боспорские чтения. Боспор Киммерий- ский и варварский мир в период античности и средневеко- вья. Исследователи и исследования, с. 345-349. Петрова,  Э. 2012. Феодосийский музей древнос- тей и охрана памятников Феодосии и ее округи в 1920— ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 4118 1930-х годах. Древняя и средневековая Таврика. Археологи- ческий альманах, 28, с. 259-284. Платонова,  Н. 2017. Неопубликованная статья Г. А .  Бонч-Осмоловского 1928 года: «По поводу да- тировки грота Киик-Коба». В:  Вишняцкий,  Л. (ред.) Неизвестные страницы археологии Крыма: от неандерталь- цев до генуэзцев. Санкт-Петербург, с. 19-33. Попельницька, О. 2020. Археологічні дослідження Криму у 1920-х — 1930-х рр. (за документами М. Л. Ернста з архіву Національного музею історії України). Вісник Ки- ївського національного університету культури і мистецтв. Серія: Музеєзнавство і пам’яткознавство, 3—2, с. 151-160. Раскопки, производящиеся в Крыму в 1930 г. НА НМІУ, ф. 7, оп. 1, спр. 1, арк. 122зв. Роменский, А. 2016. Корсунский поход князя Вла- димира: обстоятельства осады и захвата города. Древняя Русь. Вопросы медиевистики, 1, с. 5-15 Смирнов, Р. 2011. О позднеантичной топографии Хер- сонеса Таврического. Херсонесский сборник, 16, с. 163-180. Соболева, М . 2002. Из семейных воспоминаний. В: Рудницкая, В., Тесленко, И. (сост.) Алушта и Алуштинский регион с древнейших времен до наших дней. Киев, с. 237-241. Схематический план Херсонесского городища: к 35- летней годовщине от начала систематических раскопок 1888—1923  гг. Составлен по эскизам отчетных годов и аэропланным съемкам Дирекцией Херсонесских раско- пок. 1923. Севастополь: Севмузохрис. Ткачев, А . 2012. Археологические исследования на Кубани в довоенный период (1920-е — 1941 год). Культур- ная жизнь Юга России, 1 (44), с. 32-35. Турова,  Н. 2019. Археологическая карта Горного и Южнобережного Крыма по полевой картотеке Е. И. Ви- сниовской. История и археология Крыма, Х, с. 279-354. Федотова, О . 2011. Архів Миколи Ернста у збірці Національного музею історії України. В: Ковтанюк,  Н. (наук. ред.) Національний музей історії України. Тематич- ний збірник наукових праць. Київ, с. 322-331. Филимонов,  С., Храпунов,  И. 1996. Николай Львович Эрнст — исследователь истории и древностей Крыма. Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии, V, с. 242-255. Фирсов, Л. 1990. Исары. Очерки истории средневековых крепостей Южного берега Крыма. Новосибирск: Наука, Сибирское отделение. Храпунов, І. 1989. Микола Львович Ернст. Археоло- гія, 4, с. 111-115. Черкасов, А . 2019. Первобытная история Крыма на страницах «Известий» краеведческих обществ (первая треть ХХ века.). Вестник Брянского государственного уни- верситета, 2, с. 104-114. Чижова, Л. 2012. Эрнст Н. Л. — первый директор би- блиотеки Таврического университета: к 95-летию со дня основания библиотеки. Культура народов Причерномо- рья, 229, с. 156-168. Щепинский, А . 1968. О неолите и энеолите Крыма. Советская археология, 1, с. 121-134. Эрнст, Н. 1930a. Летопись археологических раскопок и разведок в Крыму за 10 лет (1921—1930). Известия Тавричес- кого общества истории, археологии и этнографии, IV, с. 72-92. Эрнст, Н. 1930b. Люди ледникового периода в Крыму. Симферополь: Крымское государственное изд-во. Эрнст, Н. 1934. Четвертичная стоянка в пещере у дер. Чо- курча в Крыму. Труды II Международной конференции Ассоци- ации по изучению четвертичного периода Европы, 5, с. 184-206. Schukov, B. 1930. Tardenoisien in der Krim, Neolithikum im Wolgagebiet. Archaologisches Instituut des Deutschen Reiches: Bericht uber die Hundertjahrfeier. 21—25 April 1929, Berlin, S. 281-290. Надійшла 24.08.2021 Е. А. Попельницкая Кандидат исторических наук, ведучий научный сотрудник, Национальный музей истории Украины История раскопок в Крыму 1920—1930-х годов в письмах к Николаю Эрнсту В Научном архиве Национального музея истории Украины (НА НМИУ) хранятся три письма, датированные 1930 и 1935 годами, адресованные исследователю археологии Крыма Николаю Львовичу Эрнсту (1889—1956), авторами которых являются археологи Борис Сергеевич Жуков, Лаврентий Алексеевич Моисеев и Петр Петро- вич Ефименко. Указанные письма содержат сведения о раскопках, проведенных в 1920—1930-х годах в разных регионах Крымского полуострова, и являются важными источниками для изучения истории археологи Крыма межвоенного времени. Документы Н. Эрнста, хранящиеся в архивах Симферополя, Киева, Санкт-Петербурга и Москвы, используют исследователи, изучающие археологическое наследие и жизненный путь Н. Эрнста. Однако три письма из НА НМИУ до сих пор не стали предметом отдельного исследования и не были введены в научное обращение. Адресат указанных писем, Н.  Эрнст, в 1920-х годах работал в Крымском отделе по делам музеев и охране памятников искусства и старины (КрымОХРИС), был секретарем Таврического общества истории, археологии и этнографии, в апреле 1930 г. возглавив это Общество. Эти письма содержат сведения об археологических ис- следованиях в Крыму, о которых не упоминает опубликованная статья Н. Эрнста «Летопись археологических рас- копок и разведок в Крыму за 10 лет (1921—1930)». Письма Б. Жукова и Л. Моисеева (оба 1930), вероятно, являются ответами на просьбу Н. Эрнста как главы Таврического общества истории, археологии и этнографии прислать информацию о работе отдельных археологи- ческих экспедиций для составления общего отчета. Эти письма содержат сведения о раскопках археологических памятников разных исторических эпох, расположенных в разных регионах Крыма, и являются важным источни- ком по истории крымской археологии 1920—1930-х годов. В третьем письме, автором которого является П. Е фименко (1935), говорится об участии Н.  Эрнста 20— 25.12.1935 в совещании Комиссии по изучению ископаемого человека в Ленинграде. Целью этого совещания была подготовка советской секции INQUA к участию в сентябре 1936 г. в III Международной конференции Ас- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 4 119 социации по изучению четвертичного периода. П. Е фименко рекомендовал Н.  Эрнсту подготовить доклад об итогах исследования пещеры Чокурча. К л ю ч е в ы е с л о в а: Н. Эрнст, П. Ефименко, Б. Жуков, Л. Моисеев, Национальный музей истории Украины, архе- ология, архивы, Крым. Olena O. Popelnytska PhD in History, Leading Researcher, The National Museum of the History of Ukraine, ORCID 0000-0002-2719-2503, elenac503@gmail.com THE HISTORY OF EXCAVATIONS IN THE CRIMEA IN 1920-1930's IN THE LETTERS TO MYKOLA ERNST The Scientific Archive of the National Museum of the History of Ukraine (NA NMIU) contains three letters dated by 07/15/1930, 09/15/1930 and 11/30/1935, addressed to the famous archaelogist of the Crimea Nikolai Ernst (1889—1956), the authors of which are famous archaeologists Boris Zhukov, Lavrenty Moiseev and Petr Efimenko. These letters contain information about excavations, which in 1920’s — 1930’s were carried out in different regions of the Crimean peninsula and are important sources for studying the history of the Crimean archaeological study. Today N. Ernst’s documents, stored in the archives of Simferopol, Kyiv, St.  Petersburg and Moscow, are used by researchers who study the archaeological heritage and life of N. Ernst. However, three letters from the NA NMIU have not become the subject of a separate study yet and have not been introduced into scientific circulation. The addressee of these letters, N. Ernst, in 1920’s, worked in the Crimean department for museums and protection of monuments of art and antiquity, was the secretary of the Taurida Society of History, Archaeology and Ethnography, and in April 1930 he headed this Society. These letters contain information about archaeological research in the Crimea, which is not mentioned in the published article by N. Ernst ‘Chronicle of archaeological excavations and exploration in the Crimea for 10 years (1921—1930)’. The letters of B. Zhukov (1930) and L. Moiseev (1930) are probably the answers to the request of N. Ernst, as the head of the Taurida Society of History, Archaeology and Ethnography, to send information about the work of local archaeological expeditions for the preparation of a general report. These letters contain information about excavations of archaeological monuments from different historical eras, which are located in different regions of the Crimea and are an important source on the history of the Crimean archaeology of 1920’s — 1930’s. In the third letter, the author of which is P. Efimenko (1935), talks about the participation of N. Ernst in the meeting of the Commission for the Study of Fossil Man, which took place in Leningrad on 20—25th December 1935. The purpose of this meeting was to prepare the Soviet section of INQUA to participate in September 1936 in the III International Conference of the Association for the Study of the Quaternary. P. Efimenko recommended N. Ernst to prepare a report on the results of the exploration of the Chokurcha Cave. K e y w o r d s: N.���������������������������������������������������������������������������������������������������������� ���������������������������������������������������������������������������������������������������������Ernst, P.������������������������������������������������������������������������������������������������ �����������������������������������������������������������������������������������������������Efimenko, B.����������������������������������������������������������������������������������� ����������������������������������������������������������������������������������Zhukov, L.������������������������������������������������������������������������ �����������������������������������������������������������������������Moiseev, National Museum of the History of Ukraine, archaeology, archi- ves, Crimea. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 4120 References Arkas, Z. 1848. Opisanie Gerakleiskogo poluostrova i drevnostei ego. Zapiski Odesskogo obshchestva istorii i drevnostei, 2, p. 262-263. Bader, O. 1968. Pamiati Borisa Sergeevicha Zhukova. Sovetskaia arheologia, 4, p. 234-238. Barsamov, M. 1929. Arheologicheskie raskopki v Otuzakh 1927 i 1928 goda. Izvestiia Tavricheskogo obshchestva istorii, arheologii i etnografii, 3 (60), p. 165-169. Barsamov, N. 1932. Soobshchenie ob arheologicheskikh raskopkakh srednevekovogo gorodishcha v Koktebele 1929-1931 gg. Feodosi- iskii arheologicheskii muzei i galereia Aivazovskogo. Bіbіkov, S. 1964. Mykola Lvovych Ernst: do 75 rіchchia z dnia narodzhennia. Arheologіa, XVI, p. 232-233. Bocharov, S. 2015. Genuezskii zamok Kaliera. In: Bocharov, S., Sitdikov, A. (eds.) Genuezskaia Gazariia i Zolotaia Orda, 1. Kishinev, p. 47-99. Vіdkrytyi lyst na rozkopky pechery Chokurcha. 13 chervnia 1936 r. NA NMІU, fund 7, desc. 1, case 3, p. 4. ‘Gerakleiskii sbornik’ 1936 g., 1. Sankt-Peterburg: Alteiia. Grinevich, K. 1927. Sto let khersonesskikh raskopok. 1827-1927: Istoricheskii ocherk s ekskursionnym planom. Gosudarstvennyi Kher- sonesskii muzei. Sevastopol: Izdatelstvo Khresonesskogo muzeia. Grinevich, K. 1930. Severo-vostochnye kvartaly Khersonesa Tavricheskogo po dannym raskopok R. H. Leppera. Khersonesskii sbornik, 3, p. 5-139. Grinenko, L. 1999. Iz istorii Khersonesskogo muzeia (1914-1924). In: Kadeev V. (еd.) Kharkovskii istoriko-arheologicheskii ezhe- godnik: Drevnosti 1997-1998. Kharkov, p. 187-197. Zhukov, B. 1930. Proiskhozhdenie cheloveka. Chetvertoe izdanie. Moskva-Leningrad: Gosudarstvennoe izdatelstvo. Zaitsev, Yu. 2019. Akt Gosudarstvennoi istoriko-kulturnoi ekspertizy dokumentacii, soderzhashchei rezultaty arheologicheskikh issle- dovanii na zemelnom uchastke <…> 0,5 km vostochnee s. Vitino, Respublika Krym, Sakskii raion <…>. https://archive-gkokn. rk.gov.ru/ru/get-attachment/133b9d0cd188e8016c43eca61cb4d787ffa3d36977e5cade2f61e20c01aa41fe58916a72d937a1a82 ea9e4e0389c3ba0e0cf492face3e5c01e6341dc67d71994 Vronskii A. (еd.). Kurort Koktebel. 1997; Kyiv: Naukova dumka. Mirchink, G. 1937. ІІІ Konferenciia Mezhdunarodnoi assotsiatsii po izucheniiu chetvertichnogo perioda. Biulleten Moskovskogo obshchestva ispytatelei prirody. Otdel geologicheskii. Novaia seriia, 15-5, p. 474-475. Moiseev L. 1918. Khersones Tavricheskii i raskopki v Evpatorii v 1917 g.; Izvestiia Tavricheskoi uchenoi arhivnoi komissii, 54, p. 241-259. Moiseev L. 1927. Sledy irrigatsii, melioratsii i vodosnabzheniia drevnego Khersonesa na Gerakleiskom poluostrove. (Predvaritel- noe soobshchenie). [Soobshchenie na konferentsii arheologov v Kerchi 10 sentiabria 1926 g.]. Zapiski Krymskogo obshchestva estestvoispytatelei i liubitelei prirody, IX, p. 115-122. Nepomniashchii, A. 2010. Neizvestnyi Nikolai Ernst: po materialam arhivov Kyiva, Moskvy i Sankt-Peterburga. Sіvershchyna v іstorіi Ukrainy, 3, p. 281-294. Nepomniashchii,  A. 2011a. K vosstanovleniiu geografii arheologicheskih issledovanii N.  L. E rnsta v K rymu. Uchenye zapiski Tavricheskogo natsionalnogo universiteta im. V. I. Vernadskogo, 24 (63). Seriia «Istoricheskie nauki», 2: spetsvypusk «Istoriia Ukrainy», p. 83-95. Nepomniashchii, A. 2011b. Mykola Ernst і krymoznavstvo trydtsiatykh rokіv. Kraeznavstvo, 4, p. 163-171. Nepomniashchii, A. 2012. Professor Nikolai Ernst: stranitsy istorii krymskogo kraevedeniia. Kyiv: Stilos. Nepomnjashhij, A. 2016. Ernst Nikolai Lvovich. In: Bocharov, S., Sitdikov, A. (eds.) Miras - Nasledie, 1. Tatarstan - Krym. Gorod Bolgar i izuchenie tatarskoj kul’tury v Tatarstane i Krymu v 1923-1929 godah, p. 183-200. Nikolaenko, G., Arzhanov, A. 2016. Raskopki kompleksa ukreplennykh postroek v balke Bermana na drevnem zemelnom uchast- ke 347 khory Khersonesa. Arheologicheskie otkrytiia 2014 goda; Moskva, p. 263-266. O rabote Vtorogo plenuma Komissii po iskopaemomu cheloveku sovetskoi sektsii Mezhdunarodnoi assotsiatsii po izucheniiu chet- vertichnogo perioda. 1940; Biulleten Komissii po izucheniiu chetvertichnogo perioda, 6-7, Moskva-Leningrad, p. 17-18. Panchenko, V. 2016. ‘Usadba s istochnikom’ i ee issledovateli. In: Zinko V., Zinko E. (еds.). XVII Bosporskie chteniia. Bospor Kim- meriiskii i varvarskii mir v period antichnosti i srednevekovia. Issledovateli i issledovaniia. Kerch, p. 345-349. Petrova, E. 2012. Feodosiiskii muzei drevnostei i okhrana pamiatnikov Feodosii i ee okrugi v 1920-1930-kh godakh. Drevniaia i srednevekovaia Tavrika. Arheologicheskii almanakh, 28. Donetsk, p. 259-284. Platonova, N. 2017. Neopublikovannaia statia G. A. Bonch-Osmolovskogo 1928 goda: «Po povodu datirovki grota Kiik-Koba». In: Vishniackii, L. (ed.) Neizvestnye stranicy arheologii Kryma: ot neandertalcev do genuezcev. Sankt-Peterburg, p. 19-33. Popelnytska, O. 2020. Arkheolohichnі doslіdzhennia Krymu u 1920-kh - 1930-kh rr. (za dokumentamy M. L. Ernsta z arkhіvu Natsіonalnoho muzeiu іstorіi Ukrainy). Vіsnyk Kyivskoho natsіonalnoho unіversytetu kultury і mystetstv. Serіia: Muzeeznavstvo і pamiatkoznavstvo, 3-2, p. 151-160. Raskopki, proizvodiashchiesia v Krymu v 1930 g. NA NMІU, fund 7, desc. 1, case 1, p. 122, 122 zv. Romenskii, A. 2016. Korsunskii pokhod kniazia Vladimira: obstoiatelstva osady i zakhvata goroda. Drevniaia Rus. Voprosy medievistiki, 1, p. 5-15 Smirnov, R. 2011. O pozdneantichnoi topografii Khersonesa Tavricheskogo. Khersonesskii sbornik, 16. Sevastopol, p. 163-180. Soboleva, M. 2002. Iz semeinyh vospominanii. In: Rudnickaia, V., Teslenko, I. (eds.) Alushta i Alushtinskij region s drevnejshih vre- men do nashih dnei. Kyiv, p. 237-241. Skhematicheskii plan Khersonesskogo gorodishcha: k  35-letnei godovshchine ot nachala sistematicheskikh raskopok 1888-1923  gg. Sostavlen po eskizam otchetnykh godov i aeroplannym semkam Direkciei Khersonesskikh raskopok. 1923. Sevastopol. Tkachev, A. 2012. Arheologicheskie issledovaniia na Kubani v  dovoennyi period (1920-e  — 1941 god). Kulturnaia zhizn Yuga Rossii, 1 (44), p. 32-35. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 4 121 Turova, N. 2019. Arheologicheskaia karta Gornogo i Yuzhnoberezhnogo Kryma po polevoi kartoteke E. I. Visniovskoi. Istoriia i arheologia Kryma, X, p. 279-354. Fedotova, O. 2011. Arhіv Mykoly Ernsta u zbіrcі Nacіonalnoho muzeiu іstorіi Ukrainy. In: Kovtaniuk, N. (ed.) Nacіonalnii muzei іstorіi Ukrany. Tematichnii zbіrnyk naukovikh prats. Kyiv, p. 322-331. Filimonov, S., Khrapunov, I. 1996. Nikolai Lvovich Ernst - issledovatel istorii i drevnostei Kryma. Materialy po arheologii, istorii i etnografii Tavrii, V, p. 242-255. Firsov, L. 1990. Isary. Ocherki istorii srednevekovyh krepostei Yuzhnogo berega Kryma. Novosibirsk: Nauka. Khrapunov, І. 1989. Mykola Lvovych Ernst. Arheologіa, 4. Kyiv, p. 111-115. Cherkasov, A. 2019. Pervobytnaia istoryia Kryma na stranitsah ‘Izvestii’ kraevedcheskikh obshchestv (pervaia tret XX veka). Vestnik Brianskogo gosudarstvennogo universiteta, 2, p. 104-114. Chizhova, L. 2012. Ernst N .  L. Pervyi direktor biblioteki Tavricheskogo universiteta: k  95-letiu so dnia osnovaniia biblioteki. Kultura narodov Prichernomoria, 229, p. 156-168. Shchepinskii, A. 1968. O neolite i eneolite Kryma. Sovetskaia arheologia, 1. Moskva, p. 121-134. Ernst, N. 1930a. Letopis arheologicheskih raskopok i razvedok v Krymu za 10 let (1921-1930). Ernst N. (еd.). Izvestiia Tavricheskogo obshhestva istorii, arheologii i etnografii, IV. Simferopol, p. 72-92. Ernst, N. 1930b. Liudi lednikovogo perioda v Krymu. Simferopol: Krymskoe gosudarstvennoe izdatelstvo. Ernst, N. 1934. Chetvertichnaia stoianka v peshchere u der. Chokurcha v Krymu. Petrovskii D. i dr. (еd.). Trudy II Mezhdunarodnoi konferentsii Assotsiatsii po izucheniu chetvertichnogo perioda Evropy, 5. Moskva; Leningrad, p. 184-206. Schukov, B. 1930. Tardenoisien in der Krim, Neolithikum im Wolgagebiet. Archaologisches Instituut des Deutschen Reiches: Bericht uber die Hundertjahrfeier. 21-25 April 1929, Berlin, p. 281-290.
id arheologia-com-ua-article-289
institution Chemistry, Physics and Technology of Surface
issn 2616-499X
keywords_txt_mv
language Russian
last_indexed 2026-08-07T01:04:21Z
publishDate 2021
publisher Institute of Archaeology NAS of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv arheologiacomua/ca/b4f15ee395f8ee9d2455ba94fe9864ca.pdf
spelling arheologia-com-ua-article-2892022-03-22T22:39:58Z The History of Excavations in the Crimea in 1920-1930's in the Letters to Mykola Ernst История раскопок в Крыму 1920—1930-х годов в письмах к Николаю Эрнсту Iсторiя розкопок у Криму 1920—1930-х рокiв у листах до Миколи Ернста Popelnytska, Olena N. Ernst, P. Efimenko, B. Zhukov, L. Moiseev, National Museum of the History of Ukraine, archaeology, archives, Crimea Н. Эрнст, П. Ефименко, Б. Жуков, Л. Моисеев, Национальный музей истории Украины, археология, архивы, Крым М. Ернст, П. Єфименко, Б. Жуков, Л. Моїсеєв, Національний музей історії України, археологія, архів, Крим The Scientific Archive of the National Museum of the History of Ukraine (NA NMIU) contains three letters dated by 07/15/1930, 09/15/1930 and 11/30/1935, addressed to the famous archaelogist of the Crimea Nikolai Ernst (1889—1956), the authors of which are famous archaeologists Boris Zhukov, Lavrenty Moiseev and Petr Efimenko. These letters contain information about excavations, which in 1920’s&amp;nbsp;— 1930’s were carried out in different regions of the Crimean peninsula and are important sources for studying the history of the Crimean archaeological study. Today N. Ernst’s documents, stored in the archives of Simferopol, Kyiv, St.&amp;nbsp;Petersburg and Moscow, are used by researchers who study the archaeological heritage and life of N.&amp;nbsp;Ernst. However, three letters from the NA NMIU have not become the subject of a separate study yet and have not been introduced into scientific circulation. The addressee of these letters, N.&amp;nbsp;Ernst, in 1920’s, worked in the Crimean department for museums and protection of monuments of art and antiquity, was the secretary of the Taurida Society of History, Archaeology and Ethnography, and in April 1930 he headed this Society. These letters contain information about archaeological research in the Crimea, which is not mentioned in the published article by N.&amp;nbsp;Ernst ‘Chronicle of archaeological excavations and exploration in the Crimea for 10 years (1921—1930)’. The letters of B.&amp;nbsp;Zhukov (1930) and L.&amp;nbsp;Moiseev (1930) are probably the answers to the request of N.&amp;nbsp;Ernst, as the head of the Taurida Society of History, Archaeology and Ethnography, send information about the work of local archaeological expeditions for the preparation of a general report. These letters contain information about excavations of archaeological monuments from different historical eras, which are located in different regions of the Crimea and are an important source on the history of the Crimean archaeology of 1920’s&amp;nbsp;— 1930’s. In the third letter, the author of which is P.&amp;nbsp;Efimenko (1935), talks about the participation of N.&amp;nbsp;Ernst in the meeting of the Commission for the Study of Fossil Man, which took place in Leningrad on 20—25th December 1935. The purpose of this meeting was to prepare the Soviet section of INQUA to participate in September 1936 in the III International Conference of the Association for the Study of the Quaternary. Efimenko recommended N.&amp;nbsp;Ernst to prepare a&amp;nbsp;report on the results of the exploration of the Chokurcha Cave. В Научном архиве Национального музея истории Украины (НА НМИУ) хранятся три письма, датированные 1930 и 1935 годами, адресованные исследователю археологии Крыма Николаю Львовичу Эрнсту (1889—1956), авторами которых являются археологи Борис Сергеевич Жуков, Лаврентий Алексеевич Моисеев и Петр Петрович Ефименко. Указанные письма содержат сведения о раскопках, проведенных в 1920—1930-х годах в разных регионах Крымского полуострова, и являются важными источниками для изучения истории археологи Крыма межвоенного времени. Документы Н.&amp;nbsp;Эрнста, хранящиеся в архивах Симферополя, Киева, Санкт-Петербурга и Москвы, используют исследователи, изучающие археологическое наследие и жизненный путь Н.&amp;nbsp;Эрнста. Однако три письма из НА НМИУ до сих пор не стали предметом отдельного исследования и&amp;nbsp;не были введены в&amp;nbsp;научное обращение. Адресат указанных писем, Н.&amp;nbsp;Эрнст, в 1920-х годах работал в Крымском отделе по делам музеев и охране памятников искусства и старины (КрымОХРИС), был секретарем Таврического общества истории, археологии и этнографии, в апреле 1930&amp;nbsp;г. возглавив это Общество. Эти письма содержат сведения об археологических исследованиях в Крыму, о которых не упоминает опубликованная статья Н.&amp;nbsp;Эрнста «Летопись археологических раскопок и разведок в Крыму за 10 лет (1921—1930)». Письма Б.&amp;nbsp;Жукова и Л.&amp;nbsp;Моисеева (оба 1930), вероятно, являются ответами на просьбу Н.&amp;nbsp;Эрнста как главы Таврического общества истории, археологии и этнографии прислать информацию о работе отдельных археологических экспедиций для составления общего отчета. Эти письма содержат сведения о раскопках археологических памятников разных исторических эпох, расположенных в разных регионах Крыма, и являются важным источником по истории крымской археологии 1920—1930-х&amp;nbsp;годов. В третьем письме, автором которого является П.&amp;nbsp;Ефименко (1935), говорится об участии Н.&amp;nbsp;Эрнста 20—25.12.1935 в совещании Комиссии по изучению ископаемого человека в Ленинграде. Целью этого совещания была подготовка советской секции INQUA к участию в сентябре 1936&amp;nbsp;г. в III Международной конференции Ассоциации по изучению четвертичного периода. П.&amp;nbsp;Ефименко рекомендовал Н.&amp;nbsp;Эрнсту подготовить доклад об итогах исследования пещеры Чокурча. У&amp;nbsp;Науковому архіві Національного музею історії України зберігаються листи, авторами яких є археологиП. Єфименко, Б.&amp;nbsp;Жуков та Л.&amp;nbsp;Моїсеєв, адресатом&amp;nbsp;— дослідник археології Криму М.&amp;nbsp;Ернст. Означені листи, що містять відомості про розкопки у різних регіонах Кримського півострова у 1920—1930-х роках, є важливим джерелом з історії археологічного вивчення Криму міжвоєнного часу Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2021-12-10 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/289 10.15407/arheologia2021.04.110 Arheologia; No 4 (2021): Arheologia; 110-121 Археологія ; № 4 (2021): Arheologia; 110-121 Археология; № 4 (2021): Arheologia; 110-121 2616-499X 0235-3490 10.15407/arheologia2021.04 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/289/266
spellingShingle М. Ернст
П. Єфименко
Б. Жуков
Л. Моїсеєв
Національний музей історії України
археологія
архів
Крим
Popelnytska, Olena
Iсторiя розкопок у Криму 1920—1930-х рокiв у листах до Миколи Ернста
title Iсторiя розкопок у Криму 1920—1930-х рокiв у листах до Миколи Ернста
title_alt The History of Excavations in the Crimea in 1920-1930's in the Letters to Mykola Ernst
История раскопок в Крыму 1920—1930-х годов в письмах к Николаю Эрнсту
title_full Iсторiя розкопок у Криму 1920—1930-х рокiв у листах до Миколи Ернста
title_fullStr Iсторiя розкопок у Криму 1920—1930-х рокiв у листах до Миколи Ернста
title_full_unstemmed Iсторiя розкопок у Криму 1920—1930-х рокiв у листах до Миколи Ернста
title_short Iсторiя розкопок у Криму 1920—1930-х рокiв у листах до Миколи Ернста
title_sort iсторiя розкопок у криму 1920—1930-х рокiв у листах до миколи ернста
topic М. Ернст
П. Єфименко
Б. Жуков
Л. Моїсеєв
Національний музей історії України
археологія
архів
Крим
topic_facet N. Ernst
P. Efimenko
B. Zhukov
L. Moiseev
National Museum of the History of Ukraine
archaeology
archives
Crimea
Н. Эрнст
П. Ефименко
Б. Жуков
Л. Моисеев
Национальный музей истории Украины
археология
архивы
Крым
М. Ернст
П. Єфименко
Б. Жуков
Л. Моїсеєв
Національний музей історії України
археологія
архів
Крим
url https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/289
work_keys_str_mv AT popelnytskaolena thehistoryofexcavationsinthecrimeain19201930sintheletterstomykolaernst
AT popelnytskaolena istoriâraskopokvkrymu19201930hgodovvpisʹmahknikolaûérnstu
AT popelnytskaolena istoriârozkopokukrimu19201930hrokivulistahdomikoliernsta
AT popelnytskaolena historyofexcavationsinthecrimeain19201930sintheletterstomykolaernst

Схожі ресурси