Фібули східногерманської традиції з могильника Сен-Шерон у Північній Галлії
For the late Roman Period and the beginning of the Great Migration Period on the territory of the Western Roman Empire, and in particular in Northern Gaul, a series of items was revealed — primarily fibulae and combs that belonged to the East German, and primarily Cherniakhiv tradition. Among them t...
Saved in:
| Published in: | Археологія |
|---|---|
| Date: | 2022 |
| Issue: | 1 |
| Pages: | 39-54 |
| ISSN: | 2616-499X |
| Author Affiliations: |
|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Institute of Archaeology NAS of Ukraine
2022
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/293 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| Download file: |  |
Institution
Chemistry, Physics and Technology of Surface| _version_ | 1872824543193595904 |
|---|---|
| author | Kazanski, Michel |
| author_facet | Kazanski, Michel |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Michel Kazanski",
"institution": "Доктор габ., заслужений директор із досліджень лабораторії 8167 «Схід та Середземномор’я», Національний центр наукових досліджень (Франція)",
"orcid": "0000-0002-0306-0936"
}
] |
| author_orcid_str_mv | 0000-0002-0306-0936 |
| author_sort | Kazanski, Michel |
| baseUrl_str | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 54 |
| container_issue | 1 |
| container_start_page | 39 |
| container_title | Археологія |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2022-05-14T07:31:27Z |
| description | For the late Roman Period and the beginning of the Great Migration Period on the territory of the Western Roman Empire, and in particular in Northern Gaul, a series of items was revealed — primarily fibulae and combs that belonged to the East German, and primarily Cherniakhiv tradition. Among them there are two braided crossbow brooches with an extended stem, found in one of the burials (No. 94) of the Saint-Cheron burial ground in Chartres (France), and two braced crossbow brooches with an expanded stem. They are derivatives of the Ambros 16/4-III type fasteners from the late Roman period. Similar fasteners in the late Roman time are quite well represented in a wide geographic zone from the Baltic to the Black Sea. Such fibulae are especially typical for the Cherniakhiv culture, that is, for the German and non-German population, identified with the Goths and their allies. In the Cherniakhiv area, such fasteners are best represented in its western part, to the west of the Dniester. That is, in the territory where, according to written sources, Visigoths are localized. These brooches are also found, although much less frequently at the sites of the Wielbark and Przeworsk cultures in the Vistula basin, which also belonged to the East Germans. These fasteners in Eastern and Central Europe are dated by the 3rd—4-th centuries. The fibula from the Saint-Chiron burial ground differs from the «eastern» analogs of the Roman time by the rounded section of the back, while in Eastern and Central Europe similar fibulae have a back in the shape of a flattened faceted rod or plate. It seems that the Cherniakhiv, Welbark and Przeworsk brooches are the prototypes of agrafes from the Northern Gaul. Concerning the time of the Great Migrations, mainly for the 5th century, crossbow fibulae derived from those of Ambroz 16/4-III are rare and attested outside of the main area of distribution of their prototypes: in the North-East of the Black Sea (1 site), in Spain (1 site), in Italy (1 site) and especially in Gaul (3 sites). Fibulae of the Ambroz 16/4-III type and their derivatives were found mainly in the area of activity of the Goths during the Roman Period and the Great Migrations, between the Vistula, the Black Sea and the Iberian Peninsula. The few fibulae of this type discovered elsewhere, in the Northern Gaul, for instance, probably attest to the displacement of isolated individuals. Indeed, in the tomb of Saint-Chéron, the position of the pair of fibulae, on the thorax, is entirely in accordance with that adopted by the Eastern Germans in Roman times. |
| doi_str_mv | 10.15407/arheologia2022.01.039 |
| first_indexed | 2026-08-07T01:04:25Z |
| format | Article |
| fulltext |
НАЦIОНАЛЬНА АКАДЕМIЯ НАУК УКРАЇНИ • ІIНСТИТУТ АРХЕОЛОГIЇ НАН УКРАЇНИ
НАУКОВИЙ ЖУРНАЛ – ЗАСНОВАНИЙ У 1947 р.
ВИДАЄТЬСЯ ЩОКВАРТАЛЬНО
КИЇВ 1 2022
АРХЕОЛОГIЯ
Головний редактор
ЧАБАЙ В. П., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України
Заступник головного редактора
ТОЛОЧКО П. П., академiк НАН України, Iнститут археологiї НАН України
Вiдповiдальний секретар
ШЕВЧЕНКО T. М., кандидат історичних наук, Інститут археології НАН України
Редакцiйна колегiя
БОЛТРИК Ю. В., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
БОРОФФКА Н., доктор хаб., Нiмецький археологiчний iнститут, Німеччина
БРАУНД Д., професор, доктор хаб., Унiверситет Екзетера, Великобританiя
БРУЯКО I. В., доктор iсторичних наук, Одеський археологiчний музей НАН України
БУЙСЬКИХ А. В., доктор iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
ГАРДІ С. Е., PhD, Норвезький інститут у Римі Університету в Осло, Великобританія
ДЖIНДЖАН Ф., професор, доктор хаб., почесний професор унiверситету Париж 1 Пантеон
Сорбонна, Францiя
ЗАЛIЗНЯК Л. Л., професор, доктор iсторичних наук, Нацiональний унiверситет
«Києво-Могилянська академiя»
IВАНЧИК А. I., професор, Французький нацiональний центр наукових
дослiджень, Францiя
КАЙЗЕР Е., професор, доктор хаб., Вiльний унiверситет Берлiну, Німеччина
ОТРОЩЕНКО В. В., професор, доктор iсторичних наук, Нацiональний унiверситет
«Києво-Могилянська академiя»
ПЛАВІНСЬКИЙ М. О., кандидат історичних наук, Інститут історії НАН Білорусі, Білорусь
ПОТЄХIНА I. Д., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
ФОРНАСЬЕ Й., професор, доктор, Галле-Віттенбергський університет імені Мартіна Лютера, Німеччина
ХОХОРОВСКI Я., професор, доктор хаб., Iнститут археологiї Яґеллонського унiверситету, Польща
NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE • INSTITUTE OF ARCHAEOLOGY NAS OF UKRAINE
SCIENTIFIC JOURNAL – FOUNDED IN 1947
FREQUENCY: QUARTERLY
Editor-in-Chief
CHABAI V. P., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology
of the National Academy of Sciences of Ukraine
Deputy editor-in-Chief
TOLOCHKO P. P., Academician of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology
of the National Academy of Sciences of Ukraine
Executive Secretary
SHEVCHENKO T. M., PhD in History, Institute of Archaeology NAS of Ukraine
Editorial Board
BOLTRYK Yu. V., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
BOROFFKA N., Professor, Dr. Hab., German Archaeological Institute, Germany
BRAUND D., Professor, Dr. Hab., University of Exeter, UK
BRUIAKO I. V., DSc in History, Odessa Archaeological Museum of the NAS of Ukraine
BUISKIKH A. V., DSc in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
CHOCHOROWSKI J., Professor, Dr. Hab., Institute of Archaeology of Jagiellonian University, Poland
DJINDJIAN F., Professor, Dr. Hab., Professor of the University of Paris 1 Pantheon Sorbonne, France
IVANTCHIK A. I., Professor, National Center for Scientific Research of France, France
FORNASIER J., Professor, Doctor, Martin Luther University Halle-Wittenberg, Germany
HARDY S. A., PhD, Norwegian Institute in Rome, University of Oslo, Great Britain
KAISER E., Professor, Dr. Hab., Free University of Berlin, Germany
OTROSHCHENKO V. V., Professor, DSc in History, National University of Kyiv-Mohyla Academy
PLAVINSKI M. O., PhD in History, Institute of History of the National Academy of Sciences of Belarus, Belarus
POTEKHINA I. D., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
ZALIZNIAK L. L., Professor, DSc in History, National University of Kyiv-Mohyla Academy
ARHEOLOGIA
KYIV 1 2022
ЗМIСТ CONTENTS
Articles
РИЖОВ C. М., СТЕПАНЧУК В. М., НЕЗДО-
ЛІЙ О. І., ВЄТРОВ Д О. Мікрозалишковий аналіз
кам'яних знарядь стоянки Заскельна IX у Криму:
перші результати
КОЗЛЕНКО Р. О. Римська військова присутність
на о. Березань
KAZANSKI M. M. Fibulae of East Germanic
Tradition From Saint-Chéron in Northern Gaul
KOZUBOVSKYI H. A. About One Debatable Is-
sue of Ukrainian History of the 14th Century
Publication of Archaeological Material
RUDYCH T. O. The Population of the Chernia-
khiv Culture According to the Materials of the Cher-
kasy-Centre Burial Ground (Craniological Aspect)
AKSIONOV V. S. Shells as a Costume Element of
Population of the Saltiv Culture (Based on Materi-
als from the Chervona Hirka Biritual Burial Ground)
Discoveries and Recent Finds
SYDOROVYCH V. Z. New Burial of the Przeworsk
Culture in Western Buh Region
Статтi
RYZHOV S. M., STEPANCHUK V. M., NEZDO-
LII O. I., VIETROV D. O. Analysis of Micro-
Residues on Stone Tools From Zaskelna IX,
Crimea: First Results
KOZLENKO R. O. The Roman Military Presence
On The Berezan Island
КАЗАНСЬКИЙ M. M. Фібули східногерманської
традиції з могильника Сен-Шерон у Північній
Галлії
КОЗУБОВСЬКИЙ Г. А. Про одне дискусійне
питання української історії XIV ст.
Публiкацiї археологiчного матерiалу
РУДИЧ Т. О. Населення черняхівської культури
за матеріалами могильника Черкаси-Центр
(краніологічний аспект)
АКСЬОНОВ В. С. Мушлі як елемент вбрання
населення салтівської культури (за матеріалами
біритуального могильника Червона Гірка)
Новi вiдкриття та знахiдки
СИДОРОВИЧ В. З. Нове поховання пше-
ворської культури у Західному Побужжі
5
26
39
55
86
101
114
До iсторiї стародавнього виробництва
ЩЕПАЧЕНКО В. І. Скляний посуд
пізньоримського часу з Війтенків:
технологічний аспект
Хронiка
З нагоди 60-річчя Андрія Петровича
Томашевського
To the History of Ancient Crafts
SHCHEPACHENKO V. I. The Glassware of Late
Roman Time from Viitenky: the Technological
Aspect
News Review
To the 60th Anniversary of Andrii Petrovych Toma-
shevskyi
121
154
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1 39
© M. M. Казанський* 2022
ФІБУЛИ СХІДНОГЕРМАНСЬКОЇ ТРАДИЦІЇ З МОГИЛЬНИКА
СЕН-ШЕРОН У ПІВНІЧНІЙ ГАЛЛІЇ
УДК 904.2(363)”653” https://doi.org/10.15407/arheologia2022.01.039
* КАЗАНСЬКИЙ Михайло Михайлович — доктор габ.,
заслужений директор із досліджень лабораторії 8167
«Схід та Середземномор’я», Національний центр нау-
кових досліджень (Франція), ORCID 0000-0002-0306-
0936, michel.kazanski53@gmail.com
Розглядаються підв’язні арбалетні фібули з розши-
реною ніжкою, що належали до східногерманської
традиції костюма. Для римського часу вони відомі в
ареалі черняхівської та вельбарської культур. Їхні де-
ривати поширюються в Західній Європі за доби Ве-
ликого переселення народів, що може свідчити про
переміщення ізольованих груп та окремих людей.
К л ю ч о в і с л о в а: фібули, доба Великого пере-
селення народів, Галлія, східні германці, традиції
костюма.
Для пізньоримського часу та початку доби Ве-
ликого переселення народів на території Захід-
ної Римської імперії, і зокрема в Північній Гал-
лії, виявлено серію речей — передусім фібул та
гребенів, що належали східногерманській і на-
самперед черняхівській традиції (див., напр.,
Казанский 2012; 2016, Kazanski 2020a; 2020b).
У цій статті я хочу представити ще одну знахід-
ку фібул (№ 1436.1 та 1436.2) черняхівської тра-
диції, що походить із поховання 94 могильника
Сен-Шерон (Saint-Chéron) у Шартрі (деп. Ер та
Луар). Це інгумація дитини, яка лежала на спи-
ні, головою на північний схід у дерев’яній труні.
Дві фібули виявлено на грудній клітці поховано-
го 1. Це невеликі арбалетні фібули із підв’язною
ніжкою, двочастинні. Дужка має округлий пе-
реріз, ніжка розкута в пластину, протилежний
кінець дужки розплющений та має отвір для
вставки осі пружини (рис. 1).
Відповідно до типології А.К. Амброз, ці фі-
були можуть бути віднесені до групи 16/4, се-
1 Користуюсь нагодою подякувати Домініку Жолі та Кло-
ду Стефані за люб’язно надану інформацію, фотографії й
рисунки фібул. Нині Д. Жолі готує докладну публікацію
некрополя Сен-Шерон. Розкопки проводилися в 1989—
1990 роках. Крім звіту про розкопки (1992 р.), опублікова-
но коротку інформацію про пам’ятник (Joly 1992).
рія III (Амброз 1966, с. 69; Kazanski 1984, р. 12-
13) 2. Зазначену серію вирізняє розширена ніж-
ка підтрикутної чи неправильно ромбоподібної
форми. Такі застібки в пізньоримські часи до-
сить добре представлені в широкій географіч-
ній зоні від Балтики до Чорного моря. Їх можна
розділити на три варіанти: 1) з найбільшим роз-
ширенням ромбічної ніжки в середній частині,
2) з найбільшим розширенням ромбічної ніж-
ки в її закінченні та 3) з підтрикутною ніжкою.
Останні в Галлії поки не знайдені і в цій робо-
ті не розглядаються 3. На жаль, застібки із Сен-
Шерона фрагментовані, проте в однієї з них
відновлюється ромбічна форма ніжки з розши-
ренням у нижній частині.
Фібули типу Амброз 16/4-III з ромбічною
ніжкою походять здебільшого з пам’яток
черняхівської культури на території України,
Молдови та Румунії (див. Амброз 1966, с. 69;
Kazanski 1984, р. 20) (рис. 2; 8). Як приклад
можна назвати такі знахідки, як Хацьки (рис. 2:
2) (Амброз 1966, табл. 12: 8), Козацьке—
«Городок Миколаївка» (рис. 3: 1) (Ebert 1913,
Abb. 96: e), Лука-Врублевецька (рис. 2: 1)
(Симонович 1953, рис. 8: 12), Вікторівка
II (рис. 3: 5) (Симонович 1967, рис. 6: 2),
Вербичка (рис. 2: 3, 4) (Piętka-Dąbrowska 1961,
pl. XLVIII: 17, 18), Будешть (Budeşti) (рис. 2:
5—8) (Vornic 2006, fig. 69: 4,7, 116: 4, 118: 12),
Тиргшор (Tîrgşor) (рис. 2: 14, 15; 3: 7) (Diaco-
2 Їх слід відрізняти від фібул Альмгрен 159 (Almgren
1923, Taf. VII: 159), типових для Центральної Європи
(див., напр., Kokowski 1997, Abb. 2: t; Jakubczyk 2014,
Abb. 1: 5—7), які також мають ромбічну ніжку, але
вони одночастинні, з верхньою тятивою пружини.
3 Зазначимо, що межі між цими трьома варіантами іноді
важко вловити. З іншого боку, не варто змішувати ці
фібули з іншими типами застібок із трикутною ніжкою,
відомими у сарматів, в античних центрах Північного
Причорномор’я та в гето-даків, які іноді трапляються
і на черняхівських пам’ятниках (див., напр., Тиргшор,
пох. 147: Diaconu 1965, pl. 20: 4). Ці фібули мають дещо
відмінний тримач осі пружини (див. Амброз 1966,
с. 52-54, табл. 9: 16, 18—20).
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 140
Рис. 1. Фібули з похов. 94 могильника Сен-Шерон. Малюнки та фото Клода Стефані та Домініка Жолі
Fig. 1. Fibulae from the burial No. 94 of the Saint-Chéron Cemetery. Drawings and photos by Claude Stephanie and Dominic Jolie
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1 41
Рис. 2. Фібули типу Амброз 16/4-III з ромбічною ніжкою: 1 — Лука-Врублевецька; 2 — Хацьки; 3, 4 — Вербичка; 5—8 —
Будешть; 9 — Лецкань; 10 — Богданешть-Фелчу; 11 — Барча; 12 — Мітрень; 13 — Індепенденца; 14, 15 — Тиргшор; 16,
17 — Синтана-де-Муреш; 18 — Фанагорія; 19 — Бруліно-Коскі; 20 — Гребітен; 21 — Ізбіцко; 22 — Ольштин.
1 — за: Сымонович 1953, рис. 8: 12; 2 — за: Амброз 1966, табл. 12: 8; 3, 4 — за: Piętka-Dąbrowska 1961, pl. XLVIII: 17,
18; 5—8 — за: Vornic 2006, fig. 69: 4, 7; 116: 4; 118: 12; 9 — за: Bloşiu 1975, fig. 11: 3; 10 — за: Mamalaucă 2005, Cat. III.
7; 11 — за: Mamalaucă 2005, Cat. III.203; 12 — за: Mitrea, Preda 1966, fig. 132: 1; 13 — за: Mitrea, Preda 1966, fig. 215; 14,
15 — за: Diaconu 1965, pl. XCVIII: 6, 7; 16, 17 — за: Kovács 1912, fig. 78: 1, 2; 18 — за: Kazanski 2009, fig. 1: 10; 19 — за:
Kempisty 1967, fig. 49: b; 20 — за: Nowakowski 1996, Taf. 37: 3; 21 — за: Szydłowski 1965, fig. 5: i; 22 — за: Szydłowski
1974, pl. 176: o
Fig. 2. Fibulae of the Ambroz 16/4-III type with a rhombic leg: 1 — Luka-Vrublevetska; 2 — Hatsky; 3, 4 — Verbychka;
5—8 — Budeşti; 9 — Leţcani; 10 — Bogdanesti-Falcu; 11 — Barcha; 12 — Mitreni; 13 — Independenca; 14, 15 — Tîrgşor; 16,
17 — Sântnan de Mureş; 18 — Fanagoria; 19 — Brulino-Koski; 20 — Grebiten; 21 — Izbicko; 22 — Olsztyn.
1 — after: Symonovich 1953, fig. 8: 12; 2 — after: Ambroz 1966, tabl. 12: 8; 3, 4 — after: Piętka-Dąbrowska 1961, pl. XLVIII:
17, 18; 5—8 — after: Vornic 2006, fig. 69: 4, 7; 116: 4; 118: 12; 9 — after: Bloşiu 1975, fig. 11: 3; 10 — after: Mamalaucă 2005,
Cat. III.7; 11 — after: Mamalaucă 2005, Cat. III.203; 12 — after: Mitrea, Preda 1966, fig. 132: 1; 13 — after: Mitrea, Preda 1966,
fig. 215; 14, 15 — after: Diaconu 1965, pl. XCVIII: 6, 7; 16, 17 — after: Kovács 1912, fig. 78: 1, 2; 18 — after: Kazanski 2009,
fig. 1: 10; 19 — after: Kempisty 1967, fig. 49: b; 20 — after: Nowakowski 1996, Taf. 37: 3; 21 — after: Szydłowski 1965, fig. 5:
i; 22 — after: Szydłowski 1974, pl. 176: o
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 142
nu 1965, pl. XCVIII: 6, 7, CXXXI: 8), Лецкань
(Leţcani) (рис. 2: 9) (Bloşiu 1975, fig. 11: 3),
Індепенденца (Independenţa) (рис. 2: 13) (Mi-
trea, Preda 1966, fig. 132: 1), Мітрень (Mitre-
ni) (рис. 2: 12) (Mitrea, Preda 1966, fig. 215),
Богданешть-Фелчу (Bogdăneşti-Fălciu) (рис. 2:
10) (Mamalaucă 2005, Cat. III.7), Барча (Bar-
cea) (Mamalaucă 2005, Cat. III.203) (рис. 2: 11),
Фербінці-Тирг (Fierbinţi-Târg) (Isăcescu 1983,
pl. V: 3), Синтана-де-Муреш (Sântana-de-Mureş)
(рис. 2: 16, 17) (Kovács 1912, fig. 78: 1, 2).
Цей список знахідок, напевно, можна
продовжити, проте вже з наведених прикладів
видно, що фібули типу Амброз 16/4-III
трапляються насамперед у південно-західній
частині зони черняхівської культури, найбіль-
ше на захід від Дністра (рис. 8: 9—17), тобто
на території, де в IV ст. мешкали тервінги —
візіготи. Амміан Марцеллін локалізує цей
народ на захід від Дністра (Ammien Mar-
cellin XXXI.3.3-5). За його відомостями, на
тій же території, між Дунаєм та р. Гераза
(суч. Сирет у румунській Молдові) жили й
германці-тайфали (XXXI.3.7). Крім готів і
тайфалів, у Нижньому Подунав’ї одночасно
фіксуються карпи (XXVII.5.5), а також певкіни
(XXII.8.43), які, можливо, належать до карпів
і/або бастарнів 4 (див. докладніше: Kazanski
1991, р. 34; Shchukin et alii 2006, р. 53).
Фібули, що нас цікавлять, відомі і в
Центральній Європі 5, на території, де зазвичай
розміщують східних германців пізньоримського
часу. Насамперед треба назвати деякі пам’ятки
вельбаркської культури, яку відносять до готів
і гепідів, наприклад знахідки в Бруліно-Коски
(Brulino-Koski) (рис. 21: 9) (Kempisty 1967,
fig. 49: b) або у Вербковіце (Werbkowice) (Lia-
na, Piętka-Dąbrpwska 1962, pl. XXXIV: 1). У
гирлі Вісли, на вельбаркських пам’ятках варіант
фібул із розширенням ніжки в середній частині
представлений на могильнику Прущ-Ґданські —
5 (Praust-5 / Pruszcz Gdański-5) (рис. 4: 10)
(Schindler 1941, Taf. 4) та Вельбарк (Willenberg /
Wielbark) (рис. 4: 1) (Kleeman 2017, Taf. 78: 10).
Крім того, застібки типу Амброз 16/4-III відомі
в контексті пшеворської культури в Сілезії,
4 У 280 р. імператор Проб переселяє залишки бастарнів,
близько 100 000 осіб, на територію Імперії (Histoire Au-
guste, Prob., 18.1; Zosime, Histoire, I.71).
5 Можливо, варто врахувати й фібули пізньоримсько-
го часу, відкриті на північ від Дунаю, у Моравії в
могильниках Костелец на Хані (Kostelec na Hané) та
Крженовіце (Křenovice) (Peškař 1972, Taf. 46: 1, 3, 5),
але в них не зберігся тримач голки.
зокрема в некрополях Ольштин (Olsztyn) (рис. 2:
22) (Szydłowski 1974, Pl. 176: o) та, можливо,
Ізбіцко (Izbicko) (рис. 2: 21) (Szydłowski 1965,
fig. 5: i). Зрідка такі фібули з’являються в
балтів — естіїв, на території Східної Пруссії, де
можна процитувати знахідку з Гребітені (Grebie-
ten) (рис. 2: 20) (Nowakowski 1996, Taf. 37: 3) 6.
Іноді ці фібули, що швидше за все походять зі
східноєвропейського Барбарикуму, потрапляють
в античні понтійські міста, як це показують
знахідки у Фанагорії (рис. 2: 18) (Kazanski 2009,
Fig. 1: 10) або Істрії, у похованнях біля базиліки
extra muros (Nubar 1971, Fig. 5: 2). Зауважимо,
що великий розмір фанагорійської фібули, 10—
11 см, свідчить про її пізнє датування. Дійсно, у
Східній та Центральній Європі великий розмір
фібул із підв’язаною ніжкою свідчить про їх
належність до доби переселення народів (пор.
Амброз 1966, с. 59, 66).
Фібулу з могильника Сен-Шерон відрізняє
від «східних» аналогів римського часу окру-
глий перетин спинки, тоді як у Східній та Цент-
ральній Європі схожі застібки мають спинку у
вигляді розплющеного фасетованого стрижня
або пластинчасту 7. Вважаємо, що черняхів-
ські, вельбаркські і пшеворські фібули є прото-
типами застібок із Північної Галлії.
Ці прототипи за контекстом знахідок, безпе-
речно, належать пізньоримському часу, точні-
ше середині III — другій половині IV ст., що за
хронологією європейського Барбарикуму від-
повідає періодам C2 (250/260—300/320 рр.),
C3 (300/320—350/370 рр.) та початку періо-
ду D1 (360/370—400/410 рр.) (див. Shchukin,
Kazanski, Sharov 2006 р5. V, VI). Таке датуван-
ня спирається на датування закритих комп-
лексів, звідки походять фібули типу Амброз
16/4-III. Так, у черняхівських могилах разом
із ними було знайдено речі, типові для періо-
дів C2-D1, такі як гребені типів Томас I та III
(рис. 3: 2, 9), арбалетні підв’язні фібули типу
Альмгрен 161—162 (рис. 3: 4) (див. Almgren
1923, Taf. VII: 161, 162), римські амфори т. зв.
інкерманського типу (рис. 3: 6), скляні кубки
типу Ковалк (рис. 3: 3) (щодо хронології цих
типів речей див. Godłowski 1970; Tejral 1992;
Kazanski, Legoux 1988; Петраускас 2016 та
ін.). Поза черняхівським ареалом поховання 37
6 У моїй статті 1984 р. про цю знахідку помилково сказа-
но, що вона походить із Литви.
7 Користуюсь нагодою подякувати д. і. н. Борисові Маго-
медову за люб’язні консультації щодо знахідок у кон-
тексті черняхівської культури.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1 43
Рис. 3. Речі із закритих комплексів із фібулами типу Амброз 16/4-III з ромбічною ніжкою: 1—3 — Городок Миколаївка,
похов. 1H; 4—6 — Вікторівка II, похов. 5; 7—10 — Тиргшор, похов. 277.
1—3 — за: Ebert 1913, fig. 96; 4—6 — за: Сымонович 1967, рис. 5, 6; 7—10 — за: Diaconu 1965, pl. CXXXI
Fig. 3. Artefacts from the closed complexes with fibulae of the Ambroz 16/4-III type with a rhombic leg: 1—3 — Gorodok
Mykolayivka, burial No. 1H; 4—6 — Viktorivka II, burial No. 5; 7—10 — Tîrgşor, burial No. 277.
1—3 — after: Ebert 1913, fig. 96; 4—6 — after: Symonovich 1967, fig. 5, 6; 7—10 — after: Diaconu 1965, pl. CXXXI
1 2
34 5
6
7
8
9
10
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 144
Рис. 4. Фібули типу Амброз 16/4-III із ромбічною ніжкою з басейну Нижньої Вісли: 1—7 — Вельбарк, похов. 1210;
8—14 — Прущ-Ґданьскі-5, похов. 17.
1—7 — за: Kleeman 2017, Taf. 78; 8—14 — за: Schindler 1941, Taf. 4
Fig. 4. Fibulae of the Ambroz 16/4-III type with a rhombic leg from the Lower Vistula basin: 1—7 — Wielbark, grave 1210;
8—14 — Pruszcz Gdanski-5, grave 17.
1—7 — after: Kleeman 2017, Taf. 78; 8—14 — after: Schindler 1941, Taf. 4
1 2 3
4
5
6
7
8
9 10
11
12
13
14
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1 45
міського могильника Істрії (див. вище), де зна-
йдено фібулу типу Амброз 16/4-III, також міс-
тило гребінь типу Томас III.
Що стосується фібул із ромбічної ніжкою з
найбільшим розширенням у середній частині,
то для них показова знахідка у вже згадувано-
му похов. 17 могильника Прущ-Ґданські-5, що
також містило фібулу з дископодібним декором
(рис. 4: 8), типову для періоду С3 (Mączyńska
2019, S. 214, 215, Abb. 6: 1). Фібула з поховання
1210 могильника Вельбарк (див. вище) (рис. 4: 1)
належить, на мою думку, до дещо ранішого
часу, оскільки могила містила ремінний нако-
нечник типу Раддац J II-7 (рис. 4: 3), типовий
для періоду С1 (160/180—250/270 рр.) (Raddatz
1957, S. 98), а також пряжку типу D 17, згідно
з Р. Мадидом-Легутко (рис. 4: 2), які у вельбар-
ському контексті належать до перехідного пе-
ріоду B2/Cl (тобто 160/180—200 рр.) (Madyda-
Legutko 1986, S. 29, 30). Отже, ми можемо да-
тувати фібулу з цього поховання часом близько
кінця ІІ — початку III ст.
Для доби Великого переселення народів
деривати фібул типу Амброз 16/4-III дуже
нечисленні та відомі поза зоною поширення
їхніх прототипів.
На території Галлії, крім знахідки в Сен-
Шероні, одну таку фібулу (рис. 5: 2) було
виявлено в пох. 54 могильника Нувіон-ан-
Понтьє (Nouvion-en-Ponthieu) в Пікардії (деп.
Сомма) (Piton 1985, рl. 10: 54). Ця срібна фібу-
ла 2,8 см завдовжки має дужку з округлим пе-
ретином. Супровідні речі в могилі були зруше-
ні з місця. Фібула походить із заповнення мо-
гильної ями. Це інгумація, де похований був
покладений на спину, головою на північ. Крім
застібки, у похованні знайдено, зокрема, пряж-
ку, ніж, намистину з прозорого скла з наклад-
ним жовтим декором (рис. 5: 3—5) (Piton 1985,
р. 39, рl. 10: 54). Пряжка (рис. 5: 4) типова для
доби переселення народів і, на мою думку,
може бути датована першою половиною — се-
рединою V ст. (докладніше див. Kazanski 1984,
р. 13).
Ще одну фібулу-дериват типу Амброз 16/4-
III (рис. 5: 1) зі срібла, з ромбічною ніжкою та
дужкою з округлим перетином було знайдено на
могильнику Бодремон (Baudremont) у Бургоні
(деп. Саона та Луара) (Kasprzyk 2011, Fig. 3: 5).
Пам’ятка датується кінцем IV—V ст. Конкрет-
ний контекст знахідки невідомий. У цьому не-
крополі досліджено близько 30 інгумацій, роз-
ташованих головою на захід, крім одного інди-
віда, похованого головою на північ. У тому ж
могильнику було знайдено дві великі двоплас-
тинчасті фібули, що походять від дунайсько-
го типу Смолін другої третини V ст., а також
дві малі двопластинчасті фібули черняхівської
традиції. Пам’ятка обґрунтовано розглядається
як свідчення присутності на території Східної
Галлії носіїв східногерманських культурних
рис (Kasprzyk 2011, р. 342, 345).
Арбалетні фібули з ромбічною підв’язною
ніжкою були знайдені в некрополі Сакка ді Ґой-
то (Sacca di Goito) в Північній Італії, у басейні
р. По, на північ від м. Мантуя (попередня публі-
кація: Sannazaro 2006). У цьому могильнику з ін-
гумаціями пізньоримського часу принаймні три
поховання містили фібули черняхівської тради-
ції. У похов. 214 (рис. 5: 6—9) було виявлено
дві невеликі двопластинчасті фібули (рис. 5: 6,
7) типу Амброз I AA (Aмброз 1966, с. 82, 83),
які можна датувати періодами С3 і D1 (тобто
від 300/320—350/370 до 360/370—400/410 рр.),
одна срібна фібула-дериват типу Амброз 16/4-III
(довжина 2,8 cм) (рис. 5: 8) та бронзовий брас-
лет (рис. 5: 9) (Sannazaro 2006, р. 64).
Потрібно також процитувати знахідку сріб-
ної арбалетної фібули довжиною 3 см (рис. 6) з
похов. 79 могильника візіготського часу Дура-
тон (Duratón) у Старій Кастилії (Molinero Pérez
1948, р. 34, 144, 145, lam. XIV: 3, XXVII: 1; I Goti
1994, Cat. IV.3). Це інгумація дорослої людини,
покладеної на спину, головою на захід. Похован-
ня містило типовий для візіготської Іспанії жіно-
чий костюм східногерманської традиції (рис. 6:
1, 3) з двома великими двопластинчастими фі-
булами на грудній клітці —дериватами вже зга-
дуваного типу Смолін, із великою пряжкою на
тазових кістках (рис. 6: 2). Як можна побачити з
публікацій, арбалетна фібула мала ромбоподіб-
ну підв’язну ніжку. Вона лежала під підборід-
дям похованої, на шийних хребцях. За поховаль-
ним інвентарем могила може бути датована ча-
сом не пізніше 450—470-х рр. (Pinar Gil 2010,
p. 27; Kazanski, López Quiroga, Périn 2018, p. 66).
У Східній Європі арбалетна фібула-дери-
ват типу Амброз 16/4-III була виявлена під м.
Новоросійськ у похов. 300 могильника Дюр-
со, що належав готам-тетракситам (про мо-
гильник докладніше: Дмитриев 2003). Фібу-
ла срібна, довжина 7,5 см, дужка зроблена з
фасетованого стрижня (рис. 7: 17). Похован-
ня належить, судячи з присутності парадно-
го меча, військовому ватажку (рис. 7: 1—10).
Це інгумація, похований лежав на спині голо-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 146
Рис. 5. Деривати фібул типу Амброз 16/4-III з ромбічною ніжкою з Галлії та Італії: 1 — Бодремон; 2—5 — Нувіон-ан-
Потье, пох. 54; 6—9 — Сакка ди Гойто, пох. 214.
1 — за: Kasprzyk 2011, fig. 3: 5; 2—5 — за: Piton 1985, pl. 10: 54, також рис. на с. 247; 6—9 — за: Sannazaro 2006, fig. 1
Fig. 5. Derivatives of fibulae of the Ambroz 16/4-III type with a rhombic leg from Gaul and Italy: 1 — Bodremon; 2—5 —
Nouvion-en-Potier, burial No. 54; 6—9 — Sacca di Goito, burial No. 214.
1 — after: Kasprzyk 2011, fig. 3: 5; 2—5 — after: Piton 1985, pl. 10:54, also fig. on the p. 247; 6—9 — after: Sannazaro 2006, fig. 1
1
2
3
4 5
6 7
8
9
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1 47
Рис. 6. Похов. 79 в некрополі Дуратон. За: Kazanski, López Quiroga, Périn 2018, fig. 19
Fig. 6. Burial No. 79 at the Duraton necropolis. After: Kazanski, López Quiroga, Périn 2018, fig. 19
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 148
Рис. 7. Похов. 300 в некрополі Дюрсо. Масштаби: 39 — для № 1; 40 — для № 2—33; 41 — для № 34—38, 42. За: Дми-
триев 1979, рис. 6, 7
Fig. 7. Burial No. 300 at the Durso necropolis. Scales: 39 — for No. 1; 40 — for Nos. 2—33; 41 — for Nos. 34—38, 42. After:
Dmitriev 1979, fig. 6, 7
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1 49
Рис. 8. Карта поширення фібул типу Амброз 16/4-III з ромбічної ніжкою (1) та їхніх дериватів (2): 1 — Сен-Шерон;
2 — Нувіон-ан-Понтье; 3 — Бодремон; 4 — Дуратон; 5 — Дюрсо; 6 — Сакка ди Ґойто; 7 — Городок Миколаївка;
8 — Вікторівка II; 9 — Будешть; 10 — Лецкань; 11 — Тиргшор; 12 — Фербінцу-Тарг; 13 — Синтана-де-Муреш; 14 —
Індепенденца; 15 — Мітрень; 16 — Барча; 17 — Богданешт-Фелчу; 18 — Лука-Врублевецька; 19 — Вербичка; 20 —
Фанагорія; 21 — Істрія; 22 — Вербковіце; 23 — Бруліно-Коскі; 24 — Прущ-Ґданьски-5; 25 — Вельбарк; 26 — Гребітен;
27 — Ізбіцко; 28 — Ольштин; 29 — Хацьки
Fig. 8. Map of fibulae of Ambrose 16/4-III type distribution with rhombic leg (1) and their derivatives (2): 1 — Saint-Chéron;
2 — Nuvion en Pontier; 3 — Bodremon; 4 — Duraton; 5 — Durso; 6 — Sacca di Goito; 7 — Gorodok Mykolayivka; 8 —
Viktorivka II; 9 — Budeşti; 10 — Leţcani; 11 — Tîrgşor; 12 — Ferbinzu-Targ; 13 — Sântnan de Mureş; 14 — Independenca;
15 — Mitreni; 16 — Barcha; 17 — Bogdanesti-Falcu; 18 — Luka-Vrublevetska; 19 — Verbychka; 20 — Fanagoria; 21 —
Istria; 22 — Wierbkowice; 23 — Brulino-Koski; 24 — Pruszcz-Gdański-5; 25 — Wielbark; 26 — Grebiten; 27 — Izbicko;
28 — Olsztyn; 29 — Hatsky
1
2
29
5
20
78
2114
15
11 12
13 10
16
17
9
18
19
22
23
2827
24 25
26
1 2
3
6
4
вою на захід. Скупчення жіночих прикрас та
елементів одягу, серед яких фібула, було біля
правого плеча небіжчика (рис. 7: 11, 12, 16—
23, 25—29, 31—33). Поза всяким сумнівом,
йдеться про заупокійні дари (Дмитриев 1979,
с. 222, 223). Дата поховання за інвентарем —
середина чи друга половина V ст. (докладні-
ше: Казанский 2001).
* * *
Отже, можна констатувати, що фібули типу
Амброз 16/4-III та їхні деривати з ромбічною
ніжкою поширювалися переважно в зоні
розселення та пересування готів у римський
час та добу Переселення народів: у басейні
Вісли, у понто-дунайському регіоні, в Італії та
Іспанії (рис. 8). Окремі знахідки в Північній
та Східній Галлії відображають, скоріше за
все, пересування ізольованих груп чи навіть
окремих людей, вихідців зі східноєвропейського
Барбарикуму. Підкреслимо, що в похов. 94
могильника Сен-Шерон позиція фібул на
грудній клітці відповідає манері носіння
застібок у жіночому костюмі східногерманської
традиції, добре засвідченій у похованнях
вельбаркської та черняхівської культур (Tem-
plemann-Mączyńska 1989, S. 65-84).
Недорогі фібули типу Амброз 16/4-III, типові
для жіночого убору, безсумнівно, пов’язані
з костюмом пересічного населення, і тому не
могли поширитися в рамках престижної моди
варварських правлячих еліт. Так само вони
навряд чи могли бути предметом купівлі-
продажу, і таким чином, їх поширення не може
відображати економічні зв’язки всередині
Барбарикуму та в Імперії.
Зазначимо нарешті, що фібули, які
нас цікавлять, поширюються за межами
вельбаркської та черняхівської культур у
початковій фазі доби Переселення народів
(приблизно між 375 і 454 рр.), коли під тиском
гунів маси східногерманського населення, у
першу чергу готи, переміщуються на захід і
південь. Їх міграція й викликала поширення
предметів черняхівської культури на
великій території від Північного Кавказу до
Піренейського півострова. Швидше за все,
у рамках цього процесу слід інтерпретувати
появу східногерманських фібул на могильнику
Сен-Шерон.
Переклав Б. М. Магомедов
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 150
Амброз, А. К. 1966. Фибулы юга европейской части
СССР. Москва: Главная редакция восточной литературы
(Свод Археологических Источников, Д1-30).
Дмитриев, А. В. 1979. Погребения всадников и
боевых коней в могильнике эпохи переселения народов
на р. Дюрсо близ Новороссийска. Советская Археология,
4, с. 212-229.
Дмитриев, А. В. 2003. Могильник Дюрсо —
эталонный памятник древностей V—IX веков. В: Мака-
рова, Т. И., Плетнева, С. А. (отв. ред.), Крым, Северо-
Восточное Причерноморье и Закавказье в эпоху сред-
невековья: IV—XIII вв. (Археология). Москва: Наука,
с. 200-206.
Казанский, М. М. 2001. Хронология начальной фазы
могильника Дюрсо. Историко-Археологический альманах
Армавирского Краеведческого музея, 7, с. 41-58.
Казанский, М. М. 2012. Радагайс и конец черняховской
культуры. Oium, 1, с. 22-32.
Казанский, М. М. 2016. Археологические следы
миграции готов в эпоху переселения народов:
черняховские находки на Римском Западе. Scripta Anti-
qua, V, с. 50-75.
Петраускас, О. В. 2016. Скляні посудини типу
Еггерс/230 в черняхівській культурі: хронологічний
аспект. Oium, 5, c. 90-106.
Сымонович, Э. А. 1953. О датировке поселения
первых веков нашей эры в Луке-Врублевецкой. Краткие
Сообщения Института Истории Материальной
Культуры, 57, c. 23-32.
Сымонович, Э. А. 1967 Итоги исследований
черняховских памятников в Северном Причерноморье,
В: Рыбаков, Б. А., Сымонович, Э. А. (ред.), История
и Археология юго-западных областей СССР начала
нашей эры. Москва: Наука, c. 205-237 (Материалы и
Исследовании по Археологии СССР, 139).
Almgren, O. 1923. Studien uber nordeuropäische Fibeln-
formen der ersten nachristlishe Jahrhunderts mit Berücksich-
tigung der provinzialromischen und sudrussischen Formen.
Leipzig: Kurt Kabitzsch (Mannus-Bibliothek, Nr. 32).
Ammien Marcellin. Histoire, Tome III, livres XXIII—
XXV (éd. Fontaine J. et alii), Belles Lettres, Paris, 1996;
Tome V, livres XXVI—XXVIII (éd. Marié, M.-A.). Paris:
Les Belles lettres, 1987; Tome VI, livres XXIX—XXXI (éd.
Sabbah G. et alii), Paris: Les Belles lettres, 1999.
Bloşiu, C. 1975. Necropole din secolul al IV-lea e.n. de la
Leţcani (jud. Iaşi). Arheologia Moldovei, VIII, р. 261-280.
Diaconu, G. 1965. Tîrgşor. Necropola din secolele III—IV e.
n. Bucureşti: Editura Academiai Republicii populare Române.
Ebert, M. 1913. Ausgrabungen bei dem «Gorodok Nikola-
jewka» am Dnjepr, Gouv. Cherson. Prähistorische Zeitschrift,
5, S. 80-100.
Godłowski, K. 1970. The Chronology of the Late Roman
and Early Migration Periods in Central Europe. Kraków:
Uniwersytet Jagielloński.
Histoire Auguste. Les empereurs romains des IIe et IIIe
siècles (éd. A. Chastagnol). 1994. Paris: Robert Laffоnt.
Isăcescu, C. 1983.Sondajul arheologic de pe teritoriul
com. Fierbinţi-Tîrg, jud. Ialomiţa. Cercetări arheologice, VI,
р. 111-121.
Jakubczyk, I. 2014. Die eingliedrigen Fibeln der Almg-
rens VI. Gruppe in der Przeworsk-Kultur—Fibeln des Typs A
158. Recherches Archéologiques NS, 5—6, S. 113-218.
Joly, D. 1992. Chartres. Saint-Chéron. In : Direction Ré-
gionale des Affaires Culturelle du Centre — Service région-
al de l’Archéologie, 1991, Bilan scientifique DRAC Centre.
Saint-Jean de la Ruelle: Ministère de la Culture et de la Fran-
cophonie. р. 23-28.
Kasprzyk, M. 2011. Baudemont, le Pré-de-la-Bordonne
(Saône-et-Loire): sépultures et mobilier danubien de la pre-
mière moitié du Ve siècle. In: Kasprzyk, M., Kuhnle, G. (dir.).
L’Antiquité tardive dans l’Est de la Gaule I. La vallée du Rhin
supérieur et les provinces gauloises limitrophes : actualité de
la recherche, Actes de la table-ronde de Strasbourg, 20—
21 novembre 2008. Dijon: Société Archéologique de l’Est,
р. 339-351.
Kazanski, M. 1984. A propos de quelques types de fibules
ansées de l’époque des Grandes Invasions trouvées en Gaule.
Archéologie Médiévale, XIV, р. 7-27.
Kazanski, M. 1991. Les Goths (Ier—VIIe s. ap. J. C.). Par-
is: Errance.
Kazanski, M. 2009. Les antiquités germaniques de
l’époque romaine tardive en Crimée et dans la région de la
mer d’Azov. In: Kazanski, M. Archéologie des peuples bar-
bares. Bucarest—Brăila: Editura Academiei Române, р. 17-
63 (Florilegium magistrorum historiae archaeologiaeque An-
tiquitatis et Medii Aevi V).
Kazanski, M. 2020a. East Germanic and Alano-Sarmatian
Finds of the Early Migration Period in the Roman West. In:
Bursche, A., Hines, J., Zapolska, A. (dir.) Migration Period
between the Oder and the Vistula. Vol. 2. Leiden, Boston:
Brill, р. 830-852.
Kazanski, M. 2020b. Les objets archéologiques du type
Černjahov en Occident romain à l’époque des Grandes Migra-
tions. In: De Vingo, P., Pinar Gil, J. (dir.). Romania Gothica
IV. Barbares dans la ville de l’Antiquité tardive. Présences
et absences dans les espaces publics et privés. Actes du Con-
grès International, Museu d’Història de Catalunya (Barce-
lone, 12—13 novembre 2010). Sesto Fiorentino: All’Insegna
del Giglio, р. 57-72.
Kazanski, M., López Quiroga J., Périn P. 2018. Le cos-
tume féminin «princier» de tradition germanique orientale
à l’époque des Grandes Migrations en Espagne et en Gaule
du Sud et ses réminiscences dans le royaume hispano-wisig-
othique. In: López Quiroga, J. (coord.), In Tempore Suebo-
rum. El tiempo de los Suevos en la Gallaecia (411—585).
Volumen de Estudios. Ourense: Deputación Provincial de Ou-
rense, р. 61-84.
Kempisty, A. 1967. Birytualne cmentarzysko z późnego
okresu rzymskiego w miejscowości Brulino-Koski, pow. Os-
trów Mazowiecka. Wiadomości Archeologiczne, XXXIX,
р. 409-450.
Kleeman, J. 2017. Die Ausgrabungen des Städtisch-
en Museums Marienburg im Gräberfeld Malbork-Wiel-
bark Fundstelle 1 un den Jahren 1927—1932, 1934 und
1936. Lublin: Wydwnictwo Universytetu Marii Curie-
Skłodowskiej.
Kokowski, A. 1997. Die Maslomęcz-Gruppe. Ihre Chro-
nologie und Beziehungen innenhalb des gotischen Kulturkre-
ises—Ein Beispiel für den kulturellen Wandel der Goten im
Verlauf ihren Wanderungen. Bericht der Römisch-Germanis-
chen Kommission, 78, S. 641-833.
Kovács, J. 1912. Cimetière de l’époque de la migration
des peuples à Marossentanna. Dolgozatók, III, p. 250-367.
Liana, T., Piętka-Dąbrpwska, T. 1962. Sprawoz-
danie z badań ratowniczych przeprowadzonych w 1959
r. na stanowisku I w Werbkowicach-Kotorowie, pow.
Hrubieszów. Wiadomości Archeologiczne, XXVIII/2,
S. 142-173.
Mączyńska, M. 2019. Die Stufen C3 und D1 in der Wiel-
bark-Kultur–ein Trennungsversuch. Neue Studien zur Sach-
senforschung, 8, S. 207-220.
Madyda-Legutko, R. 1986. Die Gürtelschnallen der Rö-
mischen Kaiserzeit und der frühen Völkerwanderungszeit im
mitteleuropäischen Barbaricum. Oxford: B.A.R. (British Ar-
chaeological Reports. International Series, 360).
Mitrea, B., Preda, C. 1966. Necropole din secolul al IV
lea e. n. în Muntenia. Bucureşti: Editura Academiai Republi-
cii Socialiste România.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1 51
Molinero Pérez, A. 1948. La necrópolis visigoda de Du-
ratón (Segovia). Excavaciones del Plan Nacional de 1942 y
1943. Madrid: Ministerio de Educación Nacional.
Nowakowski, W. 1996. Das Samland in der römischen Kai-
serzeit und seine Verbindungen mit dem römischen Reich und
der barbarischen Welt. Marburg, Warszawa: Vorgeschichtliches
Seminar der Philipps-Universität Marburg (Veröffentlichung des
Vorgeschichtlichen Seminars Marburg. Sonderband 10).
Nubar, H. 1971. Contribuţii la topografia cetăţii Histria în
epoca romano-bizantina. Consideratii generale asupra necrop-
olei din sectorul bazilicii «extra muros». Studii şi cercetări de
istorie veche, 22, p. 199-216.
Peškař, I. 1972. Fibeln aus der römischen Kaiserzeit in
Mähren. Praha: Academia.
Piętka-Dąbrowska, T. 1961. Przyczynki do znajomości
okresu od I do VI w. n. e. w międzyrzeczu Dniepru i Bugu.
Wiadomości Archeologiczne, XXVII/2, S. 217-238.
Pinar Gil, J. 2010. Les tombes de femme à fibules en tôle
dans l’Ouest (ca. 500): dispersion, chronologie, origine et in-
terprétation. Un état de la question. In: Bourgeois, L. (dir.),
Wisigoths et Francs autour de la bataille de Vouillé (507).
Recherches récentes sur le haut Moyen-Âge dans le Centre-
Ouest de France. Saint-Germain-en-Laye: Association fran-
çaise d’archéologie mérovingienne, p. 23-40.
Piton, D. 1985. La nécropole de Nouvion-en-Ponthieu.
Berck-sur-Mer: Amis du Musée du passé et de la Biblio-
thèque de Berck-sur-Mer et environs.
Raddatz, K. 1957. Der Thorsberg Moorfund. Gürtelteile
und Körperschmuck. Neumünster: Karl Wachholz Verlag.
Schindler, R. 1941. Ein Grabfund der Völkerwanderung-
szeit aus Praust. Gothiscandza, 3, S. 53-56.
Sannazaro, M. 2006. Elementi di abbigliamento e orna-
menti «barbarici» da alcune sepolture della necropoli tardo-
antica di Sacca di Goiti (MN). In: Buora, M., Villa, L. (eds.),
Goti nell’arcoalpino orientale. Trieste: EDITREG Editore,
p. 59-72 (Archeologia di frontiera 5).
Shchukin, M., Kazanski, M., Sharov, O. 2006. Des Goths
aux Huns: Le Nord de la mer Noire au Bas–Empire et à
l’époque des Grandes Migrations. Oxford : John and Erica
Hedges Ltd. (British Archaeological Reports, International
Series 1535).
Szydłowski, J. 1965. Cmentarzysko póznorzymskie w Iz-
bicko, pow. Strzela Opolskie. Silesia Antiqua, 5, S. 106-142.
Szydłowski, J. 1974. Trzy cmentarzyska typu
dobrodzieńsjiego. Bytom: Muzeum Górnośląski (Rocznik
Muzeum Górnośląskiego w Bytomiu, Archeologia, 11).
Tejral, J. 1992. Einige Bemerkungen zur Chronol-
ogie der Späten Römischen Kaiserzeit in Mitteleuropa.
In: Godłowski, K., Madyda-Legutko, R. (dir.), Probleme
der relativen und absoluten Chronologie ab Latèneziet
bis zum Frühmittelalter. Kraków: Secesja, S. 227-248.
Templemann-Mączyńska, M. 1989. Das Frauentrech-
tzubehör des mittel- und osteuropäischen Barbaricums in der
römischen Kaiserzeit. Kraków: Universytet Jagielloński.
Vornic, V. 2006. Aşezarea şi necropola de tip Sântnan de
Mureş–Čerhjachov de la Budeşti. Chişinău: Pontos.
Zosime. Histoire nouvelle (Zosimus, Historia Nova, éd.
Paschoud), Tome I. Paris: Les Belles Lettres. 1971, 422 p.
Надійшла 08.11.2021
M. M. Казанский
Доктор хаб., директор исследований (эмерит), Национальный центр научных исследований (Франция)
ФИБУЛЫ ВОСТОЧНОГЕРМАНСКОЙ ТРАДИЦИИ
ИЗ МОГИЛЬНИКА СЕН-ШЕРОН В СЕВЕРНОЙ ГАЛЛИИ
Для позднеримского времени и начала эпохи Великого переселения народов на территории Западной Римской
империи, и в частности в Северной Галлии, выявлена серия вещей — в первую очередь фибул и гребней, принад-
лежавших восточногерманской, и прежде всего черняховской традиции. К их числу относятся и две подвязные
арбалетные фибулы с расширенной ножкой, найденныые в одном из погребений (№ 94) могильника Сен-Шерон
в г. Шартр (Франция, деп. Эр и Луар). Они представляют собой дериваты застежек типа Амброз16/4-III поздне-
римского времени. Подобные застежки в позднеримское время довольно хорошо представлены в широкой гео-
графической зоне от Балтики до Черного моря. Такие фибулы особенно характерны для черняховской культуры,
то есть для германского и негерманского населения, отождествляемого с готами и их союзниками. В черняхов-
ском ареале такие застежки лучше всего представлены в его западной половине, к западу от Днестра. То есть
на территории, где по письменным источинкам локализуются визиготы. Эти фибулы также встречаются, хотя
и гораздо реже, на памятниках вельбаркской и пшеворской культур в бассейне Вислы, также принадлежавших
восточным германцам. Данные фибулы в Восточной и Центральной Европе датируются в рамках III—IV вв. Фи-
булу из могильника Сен-Шерон отличает от «восточных» аналогов римского времени округлое сечение спинки,
в то время как в Восточной и Центральной Европе похожие застежки имеют спинку в виде расплющенного фасе-
тированного стержня или пластинчатую. Представляется, что черняховские, вельбаркские и пшеворские фибулы
являются прототипами аграфов из Северной Галлии. Для эпохи Великого переселения народов, в основном для
V в. редкие дериваты фибул типа Амброз 16/4-III известны только вне пределов ареала черняховской культуры:
в Северо-Восточном Причерноморье (1 памятник), в Испании (1 памятник), в Италии (1 памятник) и особенно
в Галлии (3 памятника). Фибулы типа Амброз 16/4-III и их дериваты выявлены в основном в зоне активности
готов, от Вислы до Черного моря, в Испании и Италии. Находки этих застежек в Галлии могут свидетельствовать
о перемещении изолированных групп и отдельных людей. Показательно, что в захоронении 94 некрополя Сен-
Шерон позиция застежек на грудной клетке погребенного соответствует способу ношения фибул у восточных
германцев римского времени.
К л ю ч е в ы е с л о в а: фибулы, эпоха Великого переселения народов, Галлия, восточные германцы, тради-
ции костюма.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 152
Michel M. Kazanski
Dr. hab., Directeur de Recherche émérite au Centre National de la Recherche Scientifique, France, ORCID 0000-0002-0306-
0936, michel.kazanski53@gmail.com
FIBULAE OF EAST GERMANIC TRADITION FROM SAINT-CHÉRON IN NORTHERN GAUL
For the late Roman Period and the beginning of the Great Migration Period on the territory of the Western Roman Empire,
and in particular in Northern Gaul, a series of items was revealed — primarily fibulae and combs belonging to the East
German, and primarily Cherniakhiv tradition. Among them there are two braided crossbow brooches with an extended
stem, found in one of the burials (No. 94) of the Saint-Cheron burial ground in Chartres (France), and two braced crossbow
brooches with an expanded stem. They are derivatives of the Ambros 16/4-III type fasteners from the late Roman period.
Similar fasteners in the late Roman time are quite well represented in a wide geographic zone from the Baltic to the Black
Sea. Such fibulae are especially typical for the Cherniakhiv culture, that is, for the German and non-German population,
identified with the Goths and their allies. In the Cherniakhiv area, such fasteners are best represented in its western part,
to the west of the Dniester. That is, in the territory where, according to written sources, Visigoths are localized. These
brooches are also found, although much less frequently at the sites of the Wielbark and Przeworsk cultures in the Vistula
basin, which also belonged to the East Germans. These fasteners in Eastern and Central Europe are dated by the 3rd—4th
centuries. The fibula from the Saint-Chiron burial ground differs from the «eastern» analogs of the Roman time by the
rounded section of the back, while in Eastern and Central Europe similar fibulae have a back in the shape of a flattened
faceted rod or plate. It seems that the Cherniakhiv, Welbark and Przeworsk brooches are the prototypes of agrafes from
the Northern Gaul. Concerning the time of the Great Migrations, mainly for the 5th century, crossbow fibulae derived from
those of Ambroz 16/4-III are rare and attested outside of the main area of distribution of their prototypes: in the North-
East of the Black Sea (1 site), in Spain (1 site), in Italy (1 site) and especially in Gaul (3 sites). Fibulae of the Ambroz
16/4-III type and their derivatives were found mainly in the area of activity of the Goths during the Roman Period and the
Great Migrations, between the Vistula, the Black Sea and the Iberian Peninsula. The few fibulae of this type discovered
elsewhere, in the Northern Gaul, for instance, probably attest to the displacement of isolated individuals. Indeed, in the
tomb of Saint-Chéron, the position of the pair of fibulae, on the thorax, is entirely in accordance with that adopted by the
Eastern Germans in Roman times.
K e y w o r d s: fibula, Great Migrations period, Gaul, Eastern Germans, clothing tradition
References
Ambroz, A. K. 1966. Fibuly yuga evropeiskoi chasti SSSR. Moskva: Glavnaia redaktsiia vostochnoi literatury (Svod
Arkheologicheskikh Istochnikov, D1-30).
Dmitriev, A. V. 1979. Pogrebeniia vsadnikov i boevykh konei v mogilnike epokhi pereseleniia narodov na r. Diurso bliz
Novorossiiska. Sovetskaia arkheologiia, 4, p. 212-229.
Dmitriev, A. V. 2003. Mogilnik Diurso - etalonnyi pamiatnik drevnostei V-IX vekov. In: Makarova, T. I., Pletneva, S. A. (eds.).
Krym, Severo-Vostochnoe Prichernomore i Zakavkazie v epokhu srednevekovia: IV-XIII vv. (Arkheologiia). Moskva:
Nauka, p. 200-206.
Kazanski, M. M. 2001. Khronologiia nachalnoi fazy mogilnika Diurso. Istoriko-Arkheologicheskii almanakh Armavirskogo
Kraevedcheskogo muzeia, 7, p. 41-58.
Kazanski, M. M. 2012. Radagais i konets cherniakhovskoi kultury. Oium, 1, p. 22-32.
Kazanski, M. M. 2016. Arkheologicheskie sledy migratsii gotov v epokhu pereseleniia narodov: cherniakhovskie nakhodki na
Rimskom Zapade. Scripta Antiqua, V, p. 50-75.
Petrauskas, O. V. 2016. Skliannі posudyny typu Eggers/230 v cherniakhіvskіi kulturі: khronologіchnyi aspekt. Oium, 5, p. 90-106.
Symonovich, Ye. A. 1953. O datirovke poseleniia pervykh vekov nashei ery v Luke-Vrublevetskoi. Kratkie Soobshcheniia
Instituta Istorii Materialnoi Kultury, 57, p. 23-32.
Symonovich, Ye. A. 1967 Itogi issledovanii cherniakhovskikh pamiatnikov v Severnom Prichernomore. In: Rybakov, B. A.,
Symonovich, Ye. A. (eds.) Istoriia i Arkheologiia yugo-zapadnykh oblastei SSSR nachala nashei ery. Moskva: Nauka,
p. 205-237 (Materialy i Issledovaniia po Arkheologii SSSR, 139).
Almgren, O. 1923. Studien uber nordeuropäische Fibelnformen der ersten nachristlishe Jahrhunderts mit Berücksichtigung der
provinzialromischen und sudrussischen Formen. Leipzig: Kurt Kabitzsch (Mannus-Bibliothek, 32).
Ammien Marcellin. Histoire, Tome III, livres XXIII-XXV (éd. Fontaine J. et alii), Belles Lettres, Paris, 1996; Tome V, livres
XXVI-XXVIII (éd. Marié M.-A.). Paris: Les Belles lettres, 1987; Tome VI, livres XXIX-XXXI (éd. Sabbah G. et alii),
Paris: Les Belles lettres, 1999.
Bloşiu, C. 1975. Necropole din secolul al IV-lea e.n. de la Leţcani (jud. Iaşi). Arheologia Moldovei, VIII, р. 261-280.
Diaconu, G. 1965. Tîrgşor. Necropola din secolele III-IV e. n. Bucureşti: Editura Academiai Republicii populare Române.
Ebert, M. 1913. Ausgrabungen bei dem “Gorodok Nikolajewka” am Dnjepr, Gouv. Cherson. Prähistorische Zeitschrift, 5, S. 80-100.
Godłowski, K. 1970. The Chronology of the Late Roman and Early Migration Periods in Central Europe. Kraków: Uniwersytet
Jagielloński.
Histoire Auguste. Les empereurs romains des IIe et IIIe siècles (éd. A. Chastagnol). Paris: Robert Laffоnt. 1994.
Isăcescu, C. 1983. Sondajul arheologic de pe teritoriul com. Fierbinţi-Tîrg, jud. Ialomiţa. Cercetări arheologice, VI, р. 111-121.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1 53
Jakubczyk, I. 2014. Die eingliedrigen Fibeln der Almgrens VI. Gruppe in der Przeworsk-Kultur - Fibeln des Typs A 158. Re-
cherches Archéologiques NS, 5-6, S. 113-218.
Joly, D. 1992. Chartres. Saint-Chéron. In: Direction Régionale des Affaires Culturelle du Centre - Service régional de
l’Archéologie, 1991, Bilan scientifique DRAC Centre. Saint-Jean de la Ruelle: Ministère de la Culture et de la Franco-
phonie, р. 23-28.
Kasprzyk, M. 2011. Baudemont, le Pré-de-la-Bordonne (Saône-et-Loire): sépultures et mobilier danubien de la première moitié
du Ve siècle. In: Kasprzyk, M., Kuhnle, G. (dir.), L’Antiquité tardive dans l’Est de la Gaule I. La vallée du Rhin supérieur
et les provinces gauloises limitrophes : actualité de la recherche, Actes de la table-ronde de Strasbourg, 20-21 novembre
2008. Dijon: Société Archéologique de l’Est, р. 339-351.
Kazanski, M. 1984. A propos de quelques types de fibules ansées de l’époque des Grandes Invasions trouvées en Gaule. Archéol-
ogie Médiévale, XIV, р. 7-27.
Kazanski, M. 1991. Les Goths (Ier-VIIe s. ap. J.C.). Paris: Errance.
Kazanski, M. 2009. Les antiquités germaniques de l’époque romaine tardive en Crimée et dans la région de la mer d’Azov. I :
Kazanski, M. Archéologie des peuples barbares. Bucarest-Brăila: Editura Academiei Române, р. 17-63 (Florilegium mag-
istrorum historiae archaeologiaeque Antiquitatis et Medii Aevi V).
Kazanski, M. 2020a. East Germanic and Alano-Sarmatian Finds of the Early Migration Period in the Roman West. In: Bur-
sche A., Hines J., Zapolska A. (dir.), Migration Period between the Oder and the Vistula. Vol. 2. Leiden, Boston: Brill,
р. 830-852.
Kazanski, M. 2020b. Les objets archéologiques du type Černjahov en Occident romain à l’époque des Grandes Migrations, In :
De Vingo P., Pinar Gil J. (dir.), Romania Gothica IV. Barbares dans la ville de l’Antiquité tardive. Présences et absences
dans les espaces publics et privés. Actes du Congrès International, Museu d’Història de Catalunya (Barcelone, 12-13 no-
vembre 2010). Sesto Fiorentino: All’Insegna del Giglio, р. 57-72.
Kazanski, M., López Quiroga J., Périn P. 2018. Le costume féminin «princier» de tradition germanique orientale à l’époque des
Grandes Migrations en Espagne et en Gaule du Sud et ses réminiscences dans le royaume hispano-wisigothique. In: López
Quiroga J. (coord.), In Tempore Sueborum. El tiempo de los Suevos en la Gallaecia (411-585). Volumen de Estudios. Ou-
rense: Deputación Provincial de Ourense, р. 61-84.
Kempisty, A. 1967. Birytualne cmentarzysko z późnego okresu rzymskiego w miejscowości Brulino-Koski, pow. Ostrów Ma-
zowiecka. Wiadomości Archeologiczne, XXXIX, р. 409-450.
Kleeman, J. 2017. Die Ausgrabungen des Städtischen Museums Marienburg im Gräberfeld Malbork-Wielbark Fundstelle 1 un
den Jahren 1927-1932, 1934 und 1936. Lublin: Wydwnictwo Universytetu Marii Curie-Skłodowskiej.
Kokowski, A. 1997. Die Maslomęcz-Gruppe. Ihre Chronologie und Beziehungen innenhalb des gotischen Kulturkreises-Ein
Beispiel für den kulturellen Wandel der Goten im Verlauf ihren Wanderungen. Bericht der Römisch-Germanischen Kom-
mission, 78, S. 641-833.
Kovács, J. 1912. Cimetière de l’époque de la migration des peuples à Marossentanna. Dolgozatók, III, p. 250-367.
Liana, T., Piętka–Dąbrpwska, T. 1962. Sprawozdanie z badań ratowniczych przeprowadzonych w 1959 r. na stanowisku I w
Werbkowicach-Kotorowie, pow. Hrubieszów. Wiadomości Archeologiczne, XXVIII/2, s. 142-173.
Mączyńska, M. 2019. Die Stufen C3 und D1 in der Wielbark-Kultur - ein Trennungsversuch. Neue Studien zur Sachsenforsc-
hung, 8, S. 207-220.
Madyda-Legutko, R. 1986. Die Gürtelschnallen der Römischen Kaiserzeit und der frühen Völkerwanderungszeit im mitteleu-
ropäischen Barbaricum. Oxford: B.A.R. (British Archaeological Reports. International Series, 360).
Mitrea, B., Preda, C. 1966. Necropole din secolul al IV lea e.n. în Muntenia. Bucureşti: Editura Academiai Republicii Social-
iste România.
Molinero Pérez, A. 1948. La necrópolis visigoda de Duratón (Segovia). Excavaciones del Plan Nacional de 1942 y 1943. Ma-
drid: Ministerio de Educación Nacional.
Nowakowski, W. 1996. Das Samland in der römischen Kaiserzeit und seine Verbindungen mit dem römischen Reich und der
barbarischen Welt. Marburg, Warszawa: Vorgeschichtliches Seminar der Philipps-Universität Marburg (Veröffentlichung
des Vorgeschichtlichen Seminars Marburg. Sonderband 10).
Nubar, H. 1971. Contribuţii la topografia cetăţii Histria în epoca romano-bizantina. Consideratii generale asupra necropolei din
sectorul bazilicii «extra muros». Studii şi cercetări de istorie veche, 22, p. 199-216.
Peškař, I. 1972. Fibeln aus der römischen Kaiserzeit in Mähren. Praha: Academia.
Piętka-Dąbrowska, T. 1961. Przyczynki do znajomości okresu od I do VI w. n.e. w międzyrzeczu Dniepru i Bugu. Wiadomości
Archeologiczne, XXVII/2, s. 217-238.
Pinar Gil, J. 2010. Les tombes de femme à fibules en tôle dans l’Ouest (ca. 500): dispersion, chronologie, origine et interpréta-
tion. Un état de la question. In: Bourgeois, L. (dir.), Wisigoths et Francs autour de la bataille de Vouillé (507). Recher-
ches récentes sur le haut Moyen-Âge dans le Centre-Ouest de France. Saint-Germain-en-Laye: Association française
d’archéologie mérovingienne, p. 23-40.
Piton, D. 1985. La nécropole de Nouvion-en-Ponthieu. Berck-sur-Mer: Amis du Musée du passé et de la Bibliothèque de Berck-
sur-Mer et environs.
Raddatz, K. 1957. Der Thorsberg Moorfund. Gürtelteile und Körperschmuck. Neumünster: Karl Wachholz Verlag.
Schindler, R. 1941. Ein Grabfund der Völkerwanderungszeit aus Praust. Gothiscandza, 3, S. 53-56.
Sannazaro, M. 2006. Elementi di abbigliamento e ornamenti «barbarici» da alcune sepolture della necropoli tardoantica di Sacca
di Goiti (MN). In: Buora, M., Villa, L. (ed.), Goti nell’arcoalpino orientale. Trieste: EDITREG Editore, p. 59-72 (Archeo-
logia di frontiera 5).
Shchukin, M., Kazanski, M., Sharov, O. 2006. Des Goths aux Huns: Le Nord de la mer Noire au Bas-Empire et à l’époque des
Grandes Migrations. Oxford: John and Erica Hedges Ltd. (British Archaeological Reports. International Series 1535).
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 154
Szydłowski, J. 1965. Cmentarzysko póznorzymskie w Izbicko, pow. Strzela Opolskie. Silesia Antiqua, 5, s. 106-142.
Szydłowski, J. 1974. Trzy cmentarzyska typu dobrodzieńsjiego. Bytom: Muzeum Górnośląski (Rocznik Muzeum Górnośląskiego
w Bytomiu, Archeologia, 11).
Tejral, J. 1992. Einige Bemerkungen zur Chronologie der Späten Römischen Kaiserzeit in Mitteleuropa. In: Godłowski, K.,
Madyda-Legutko, R. (dir.), Probleme der relativen und absoluten Chronologie ab Latèneziet bis zum Frühmittelalter.
Kraków: Secesja, S. 227-248.
Templemann-Mączyńska, M. 1989. Das Frauentrechtzubehör des mittel- und osteuropäischen Barbaricums in der römischen
Kaiserzeit. Kraków: Universytet Jagielloński.
Vornic, V. 2006. Aşezarea şi necropola de tip Sântnan de Mureş - Čerhjachov de la Budeşti. Chişinău: Pontos.
Zosime. Histoire nouvelle (Zosimus, Historia Nova, éd. Paschoud), Tome I. Paris: Les Belles Lettres. 1971.
|
| id | arheologia-com-ua-article-293 |
| institution | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| issn | 2616-499X |
| keywords_txt_mv | |
| language | English |
| last_indexed | 2026-08-07T01:04:25Z |
| publishDate | 2022 |
| publisher | Institute of Archaeology NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | arheologiacomua/7b/f5a2fdd78b939d5355d5e988f73ad17b.pdf |
| spelling | arheologia-com-ua-article-2932022-05-14T07:31:27Z Fibulae of East Germanic Tradition From Saint-Cheron in Northern Gaul (Late Roman Period — Migration Period) Фібули східногерманської традиції з могильника Сен-Шерон у Північній Галлії Kazanski, Michel fibula, Great Migrations period, Gaul, Eastern Germans, clothing tradition фібули, доба Великого переселення народів, Галлія, східні германці, традиції костюма For the late Roman Period and the beginning of the Great Migration Period on the territory of the Western Roman Empire, and in particular in Northern Gaul, a series of items was revealed — primarily fibulae and combs that belonged to the East German, and primarily Cherniakhiv tradition. Among them there are two braided crossbow brooches with an extended stem, found in one of the burials (No. 94) of the Saint-Cheron burial ground in Chartres (France), and two braced crossbow brooches with an expanded stem. They are derivatives of the Ambros 16/4-III type fasteners from the late Roman period. Similar fasteners in the late Roman time are quite well represented in a wide geographic zone from the Baltic to the Black Sea. Such fibulae are especially typical for the Cherniakhiv culture, that is, for the German and non-German population, identified with the Goths and their allies. In the Cherniakhiv area, such fasteners are best represented in its western part, to the west of the Dniester. That is, in the territory where, according to written sources, Visigoths are localized. These brooches are also found, although much less frequently at the sites of the Wielbark and Przeworsk cultures in the Vistula basin, which also belonged to the East Germans. These fasteners in Eastern and Central Europe are dated by the 3rd—4-th centuries. The fibula from the Saint-Chiron burial ground differs from the «eastern» analogs of the Roman time by the rounded section of the back, while in Eastern and Central Europe similar fibulae have a back in the shape of a flattened faceted rod or plate. It seems that the Cherniakhiv, Welbark and Przeworsk brooches are the prototypes of agrafes from the Northern Gaul. Concerning the time of the Great Migrations, mainly for the 5th century, crossbow fibulae derived from those of Ambroz 16/4-III are rare and attested outside of the main area of distribution of their prototypes: in the North-East of the Black Sea (1 site), in Spain (1 site), in Italy (1 site) and especially in Gaul (3 sites). Fibulae of the Ambroz 16/4-III type and their derivatives were found mainly in the area of activity of the Goths during the Roman Period and the Great Migrations, between the Vistula, the Black Sea and the Iberian Peninsula. The few fibulae of this type discovered elsewhere, in the Northern Gaul, for instance, probably attest to the displacement of isolated individuals. Indeed, in the tomb of Saint-Chéron, the position of the pair of fibulae, on the thorax, is entirely in accordance with that adopted by the Eastern Germans in Roman times. Розглядаються підв’язні арбалетні фібули з розширеною ніжкою, що належали до східногерманської традиції костюма. Для римського часу вони відомі в ареалі черняхівської та вельбарської культур. Їхні деривати поширюються в Західній Європі за доби Великого переселення народів, що може свідчити про переміщення ізольованих груп та окремих людей. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2022-03-23 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/293 10.15407/arheologia2022.01.039 Arheologia; No 1 (2022): Arheologia; 39-54 Археологія ; № 1 (2022): Arheologia; 39-54 Археология; № 1 (2022): Arheologia; 39-54 2616-499X 0235-3490 10.15407/arheologia2022.01 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/293/272 |
| spellingShingle | фібули доба Великого переселення народів Галлія східні германці традиції костюма Kazanski, Michel Фібули східногерманської традиції з могильника Сен-Шерон у Північній Галлії |
| title | Фібули східногерманської традиції з могильника Сен-Шерон у Північній Галлії |
| title_alt | Fibulae of East Germanic Tradition From Saint-Cheron in Northern Gaul (Late Roman Period — Migration Period) |
| title_full | Фібули східногерманської традиції з могильника Сен-Шерон у Північній Галлії |
| title_fullStr | Фібули східногерманської традиції з могильника Сен-Шерон у Північній Галлії |
| title_full_unstemmed | Фібули східногерманської традиції з могильника Сен-Шерон у Північній Галлії |
| title_short | Фібули східногерманської традиції з могильника Сен-Шерон у Північній Галлії |
| title_sort | фібули східногерманської традиції з могильника сен-шерон у північній галлії |
| topic | фібули доба Великого переселення народів Галлія східні германці традиції костюма |
| topic_facet | fibula Great Migrations period Gaul Eastern Germans clothing tradition фібули доба Великого переселення народів Галлія східні германці традиції костюма |
| url | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/293 |
| work_keys_str_mv | AT kazanskimichel fibulaeofeastgermanictraditionfromsaintcheroninnortherngaullateromanperiodmigrationperiod AT kazanskimichel fíbulishídnogermansʹkoítradicíízmogilʹnikasenšeronupívníčníjgallíí |