Населення черняхівської культури за матеріалами могильника Черкаси-Центр (краніологічний аспект)

The burial ground Cherkasy-Center of the Cherniakhiv culture was investigated in 1991—2003. Researchers date its foundation to the turn of 3rd—4th centuries AD, and the completion of functioning by the first decades of 5th century.During the excavations, anthropological material was obtained.The sku...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Археологія
Date:	2022
Issue:	1
Pages:	86-100
ISSN:	2616-499X
Author Affiliations:	Tetiana Rudych — Доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту археології НАН України — ORCID: 0009-0008-9046-957X
Main Author:	Rudych, Tetiana
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2022
Subjects:	культура Черняхів—Синтана-де-Муреш римський час антропологія краніологія.×
Online Access:	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/296
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Chemistry, Physics and Technology of Surface
Download file:

Institution

Chemistry, Physics and Technology of Surface

_version_	1872824544328155136
author	Rudych, Tetiana
author_facet	Rudych, Tetiana
author_institution_txt_mv	[ { "author": "Tetiana Rudych", "institution": "Доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту археології НАН України", "orcid": "0009-0008-9046-957X" } ]
author_orcid_str_mv	0009-0008-9046-957X
author_sort	Rudych, Tetiana
baseUrl_str	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai
collection	OJS
container_end_page	100
container_issue	1
container_start_page	86
container_title	Археологія
container_volume
datestamp_date	2022-05-14T07:32:19Z
description	The burial ground Cherkasy-Center of the Cherniakhiv culture was investigated in 1991—2003. Researchers date its foundation to the turn of 3rd—4th centuries AD, and the completion of functioning by the first decades of 5th century.During the excavations, anthropological material was obtained.The skulls of this population were measured and studied using classical anthropological methods, and comparative analysis was carried out using multivariate statistics (factor analysis).The male series is characterized by a medium-long, narrow, meso-dolichocranial cranium. The face is narrow, short, mesognatic. Horizontal profiling of the face at the upper level is on the border of sharp and moderate, its profiling at the zygomaxillary level is sharp. Orbits are medium- high by the index; the nose is wide by the index. The bones of the nose protrude well.The average characteristics of the features of this group fit into the range of inergroup variations in the series of the Cherniakhiv culture.The Cherkasy-Center group demonstrates anthropological links with series from the western and south-western regions of the Cherniakhiv culture (Budeşti, Nahorne, Mălăiești, Uspenka).When included in the analysis of the groups of the Wielbark culture and the series of the late Scythians and Sarmatians, the series from Cherkasy turns out to be among the groups that demonstrate a somewhat greater closeness to the series of the Wielbark culture.The average characteristics of the female series is a long, medium wide, high cranium, mesocranial in shape. The face is medium-wide and medium-high, it is orthognathic. Horizontal profiling of the face at the upper level is on the border of sharp and moderate, its profiling at the zygomaxillary level is sharp. The orbits are medium-high in terms of the index, the nose is medium-wide. The bones of the nose protrude mediumly. The nose bridge is high.According to the results of statistical analysis, the female series from Cherkasy demonstrates closeness of the Cherniakhiv series from the burial grounds of Budeşti, Mălăiești, Cherneliv, Kholmske. The series also shows a greater affinity to individual series of the Wielbark culture than to the groups of the late Scythians and, all the more, the Sarmatians.
doi_str_mv	10.15407/arheologia2022.01.086
first_indexed	2026-08-07T01:04:27Z
format	Article
fulltext	НАЦIОНАЛЬНА АКАДЕМIЯ НАУК УКРАЇНИ • ІIНСТИТУТ АРХЕОЛОГIЇ НАН УКРАЇНИ НАУКОВИЙ ЖУРНАЛ – ЗАСНОВАНИЙ У 1947 р. ВИДАЄТЬСЯ ЩОКВАРТАЛЬНО КИЇВ 1  2022 АРХЕОЛОГIЯ Головний редактор ЧАБАЙ В. П., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України Заступник головного редактора ТОЛОЧКО П. П., академiк НАН України, Iнститут археологiї НАН України Вiдповiдальний секретар ШЕВЧЕНКО T. М., кандидат історичних наук, Інститут археології НАН України Редакцiйна колегiя БОЛТРИК Ю. В., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України БОРОФФКА Н., доктор хаб., Нiмецький археологiчний iнститут, Німеччина БРАУНД Д., професор, доктор хаб., Унiверситет Екзетера, Великобританiя БРУЯКО I. В., доктор iсторичних наук, Одеський археологiчний музей НАН України БУЙСЬКИХ А. В., доктор iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України ГАРДІ С. Е., PhD, Норвезький інститут у Римі Університету в Осло, Великобританія ДЖIНДЖАН Ф., професор, доктор хаб., почесний професор унiверситету Париж 1 Пантеон Сорбонна, Францiя ЗАЛIЗНЯК Л. Л., професор, доктор iсторичних наук, Нацiональний унiверситет «Києво-Могилянська академiя» IВАНЧИК А. I., професор, Французький нацiональний центр наукових дослiджень, Францiя КАЙЗЕР Е., професор, доктор хаб., Вiльний унiверситет Берлiну, Німеччина ОТРОЩЕНКО В. В., професор, доктор iсторичних наук, Нацiональний унiверситет «Києво-Могилянська академiя» ПЛАВІНСЬКИЙ М. О., кандидат історичних наук, Інститут історії НАН Білорусі, Білорусь ПОТЄХIНА I. Д., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України ФОРНАСЬЕ Й., професор, доктор, Галле-Віттенбергський університет імені Мартіна Лютера, Німеччина ХОХОРОВСКI Я., професор, доктор хаб., Iнститут археологiї Яґеллонського унiверситету, Польща NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE • INSTITUTE OF ARCHAEOLOGY NAS OF UKRAINE SCIENTIFIC JOURNAL – FOUNDED IN 1947 FREQUENCY: QUARTERLY Editor-in-Chief CHABAI V. P., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine Deputy editor-in-Chief TOLOCHKO P. P., Academician of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine Executive Secretary SHEVCHENKO T. M., PhD in History, Institute of Archaeology NAS of Ukraine Editorial Board BOLTRYK Yu. V., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine BOROFFKA N., Professor, Dr. Hab., German Archaeological Institute, Germany BRAUND D., Professor, Dr. Hab., University of Exeter, UK BRUIAKO I. V., DSc in History, Odessa Archaeological Museum of the NAS of Ukraine BUISKIKH A. V., DSc in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine CHOCHOROWSKI J., Professor, Dr. Hab., Institute of Archaeology of Jagiellonian University, Poland DJINDJIAN F., Professor, Dr. Hab., Professor of the University of Paris 1 Pantheon Sorbonne, France IVANTCHIK A. I., Professor, National Center for Scientific Research of France, France FORNASIER J., Professor, Doctor, Martin Luther University Halle-Wittenberg, Germany HARDY S. A., PhD, Norwegian Institute in Rome, University of Oslo, Great Britain KAISER E., Professor, Dr. Hab., Free University of Berlin, Germany OTROSHCHENKO V. V., Professor, DSc in History, National University of Kyiv-Mohyla Academy PLAVINSKI M. O., PhD in History, Institute of History of the National Academy of Sciences of Belarus, Belarus POTEKHINA I. D., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine ZALIZNIAK L. L., Professor, DSc in History, National University of Kyiv-Mohyla Academy ARHEOLOGIA KYIV 1  2022 ЗМIСТ CONTENTS Articles РИЖОВ C. М., СТЕПАНЧУК В. М., НЕЗДО- ЛІЙ О. І., ВЄТРОВ Д О. Мікрозалишковий аналіз кам'яних знарядь стоянки Заскельна IX у Криму: перші результати КОЗЛЕНКО Р. О. Римська військова присутність на о. Березань KAZANSKI M. M. Fibulae of East Germanic Tradition From Saint-Chéron in Northern Gaul KOZUBOVSKYI H. A. About One Debatable Is- sue of Ukrainian History of the 14th Century Publication of Archaeological Material RUDYCH T. O. The Population of the Chernia- khiv Culture According to the Materials of the Cher- kasy-Centre Burial Ground (Craniological Aspect) AKSIONOV V. S. Shells as a Costume Element of Population of the Saltiv Culture (Based on Materi- als from the Chervona Hirka Biritual Burial Ground) Discoveries and Recent Finds SYDOROVYCH V. Z. New Burial of the Przeworsk Culture in Western Buh Region Статтi RYZHOV S. M., STEPANCHUK V. M., NEZDO- LII O. I., VIETROV D. O. Analysis of Micro- Residues on Stone Tools From Zaskelna IX, Crimea: First Results KOZLENKO R. O. The Roman Military Presence On The Berezan Island КАЗАНСЬКИЙ M. M. Фібули східногерманської традиції з могильника Сен-Шерон у Північній Галлії КОЗУБОВСЬКИЙ Г. А. Про одне дискусійне питання української історії XIV ст. Публiкацiї археологiчного матерiалу РУДИЧ Т. О. Населення черняхівської культури за матеріалами могильника Черкаси-Центр (краніологічний аспект) АКСЬОНОВ В. С. Мушлі як елемент вбрання населення салтівської культури (за матеріалами біритуального могильника Червона Гірка) Новi вiдкриття та знахiдки СИДОРОВИЧ В. З. Нове поховання пше- ворської культури у Західному Побужжі 5 26 39 55 86 101 114 До iсторiї стародавнього виробництва ЩЕПАЧЕНКО В. І. Скляний посуд пізньоримського часу з Війтенків: технологічний аспект Хронiка З нагоди 60-річчя Андрія Петровича Томашевського To the History of Ancient Crafts SHCHEPACHENKO V. I. The Glassware of Late Roman Time from Viitenky: the Technological Aspect News Review To the 60th Anniversary of Andrii Petrovych Toma- shevskyi 121 154 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 186 Публiкацiї археологiчних матерiалiв * РУДИЧ Тетяна Олександрівна ― доктор історичних наук, провідний науковий співробітник відділу біоархеології Інституту археології НАН України, ORCID 0000-0002-3396-504X, rudich@iananu.org.ua У статті наведено інформацію стосовно краніоло- гічного матеріалу з розкопок могильника черняхівської культури Черкаси-Центр та проаналізовано склад населення, яке було поховане в цьому могильнику. К л ю ч о в і с л о в а: культура Черняхів—Синтана- де-Муреш, римський час, антропологія, краніологія. Значний археологічний матеріал, що походить із пам’яток черняхівської культури Середньої Наддніпрянщини, які тривають уже понад сто двадцять років, слугує потужним джерелом для низки цікавих наукових інтерпретацій. На жаль, база антропологічних даних, яка репре- зентує населення цієї культури регіону, є зна- чно меншою, тож її поповнення та введення у науковий обіг викликає жвавий інтерес з боку дослідників. Метою представленої публікації є висвітлення за матеріалами краніології антропологічного складу населення, яке по- ховане в могильнику черняхівської культури Черкаси-Центр із правобережжя Середнього Дніпра. До наших завдань належать: 1) серед- ня краніологічна характеристика чоловічої та жіночої частини популяції; 2) проведення вну- трішньогрупового аналізу серії з метою пере- вірки її на однорідність; 2) здійснення міжгру- пового порівняльного аналізу для визначення місця населення, що поховане в могильнику, серед серій черняхівської культури з території України та Молдови, а також серед популяцій низки хронологічно й територіально близьких культур Східної та Центральної Європи. Могильник черняхівської культури, що отримав назву Черкаси-Центр, було відкрито в центральній частині міста Черкаси, розташо- ваній на високому корінному березі Дніпра. Ця територія багато десятиліть була зайнята місь- кою забудовою, що істотно вплинуло на стан пам’ятки. Розкопки почав проводити з 1991 р. Придніпровський загін Лісостепової археоло- гічної експедиції під керівництвом М. П. Си- волапа; із невеликими перервами вони трива- ли до 2003 р. Упродовж цього періоду було до- сліджено південну частину могильника, яка склала приблизно 20 % усієї території могиль- ника та на якій відкрито 74 поховання (Си- волап, Сиволап 1995; Сиволап 2000; Куштан 2002; Бобровська, Сиволап 2003; Куштан, Пе- траускас 2011). На думку археологів, заснування цьо- го черняхівського могильника припадає на межу ІІІ—ІV ст. н. е. (рубіж фаз С2—С3), а завершення його існування — на перші де- сятиліття V ст. (D1) (Куштан, Петраускас 2011). Могильник був біритуальним, на ньо- му наявні як інгумації, так і кремації. Се- ред інгумацій домінує північна орієнтація небіжчика в могилі (в окремих випадках із відхиленням), але фіксуються й нечисленні поховання, у яких померлий зорієнтований головою на захід. Археологи відзначають тенденцію до розміщення поховань рядами. У низці випадків можна говорити про пору- шення кістяка, найімовірніше, з ритуальною метою. Дослідники розглядають могильник як такий, що належав поліетнічному насе- ленню. Північно-західний компонент архе- ологи фіксують на ранніх етапах його існу- вання, а сарматсько-скіфський — на пізньо- му етапі. Близьку картину вони відзначають на окремих могильниках Придніпров’я: Гав- рилівка, Велика Бугаївка та ін. (Куштан, Пе- траускас 2011). УДК [904.5:572.7](477.46)”653” https://doi.org/10.15407/arheologia2022.01.086 © Т. О. РУДИЧ* 2022 НАСЕЛЕННЯ ЧЕРНЯХІВСЬКОЇ КУЛЬТУРИ ЗА МАТЕРІАЛАМИ МОГИЛЬНИКА ЧЕРКАСИ-ЦЕНТР (краніологічний аспект) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1 87 Матеріал і методика Археологи, які досліджували цю поховальну пам’ятку, зібрали кістковий матеріал, що походив як із трупопокладень, так і трупоспалень. Це до- зволило створити антропологічну колекцію, про- те, на жаль, ми маємо справу з поганою збере- женістю матеріалу, що пов’язано зі специфікою ґрунтів, неглибоким заляганням кістяків, а також із тим, що частина поховань мала сліди давніх по- рушень та сучасних руйнувань. Такий стан кіст- кових решток істотно обмежує можливості аналі- зу за низкою антропологічних програм. У попередніх публікаціях антропологічно- го матеріалу з могильника Черкаси-Центр було наведено опис кістяків та індивідуальні виміри чотирьох жіночих черепів (Рудич 1995), а також дуже стислу інформацію щодо антропологічно- го складу похованого населення. Однак висно- вки базувалися на обробці лише частини крані- ологічної колекції (5 чоловічих і 9 жіночих че- репів) із цієї пам’ятки (Рудич 2014b, с. 24-25). У нашому дослідженні проаналізовано вже повну колекцію черепів, яка була сформована з матері- алів усіх років розкопок могильника. Краніоло- гічна серія, якою ми оперуємо тепер, налічує за- галом 19 черепів (6 чоловічих і 13 жіночих). Принагідно висловлюємо щиру подяку М. Сиволапові за надану можливість залучити до аналізу новий матеріал та інформацію про його археологічний контекст із поховань, які ще не опубліковані. Опрацювання значної частини матеріалу, який походить із могильника, робить запропо- новані у цій роботі результати достовірнішими. Погана збереженість кісток, про що ми знову нагадуємо, взагалі характерна для черняхів- ських поховальних пам’яток, наслідком чого є дуже невеликі серії, які можна сформувати з цього матеріалу. За таких умов доповнення се- рій навіть невеликою кількістю нового матері- алу в низці випадків дозволяє по-новому поди- витись на антропологічну ситуацію в могиль- нику, а інколи суттєво змінює уявлення про неї. Запропонована до уваги стаття базується ви- ключно на краніологічних дослідженнях матері- алів з інгумацій цього могильника. Краніологічні дослідження досить часто виявляються саме тим ключем, який сприяє подальшому аналізу антро- пологічного матеріалу за іншими методиками. Реставрація, опис, виміри матеріалів здій- снено автором цієї статті в лабораторії відділу біоархеології Інституту археології НАН Укра- їни за методиками, прийнятими вітчизняною антропологічною школою (Алексеев, Дебец 1964; Алексеев 1972; Martin 1928 ). При внутрішньогруповому аналізі для оцін- ки варіації ознак у серії були розраховані се- редньоквадратичні ухили та коефіцієнти варіа- цій, а також коефіцієнти статевого диморфізму, які порівнювались зі стандартними значення- ми, що були розраховані на матеріалах одно- рідних серій (Алексеев, Дебец 1964). Для міжгрупового аналізу залучалися ме- тоди багатовимірної статистики. У досліджен- ні використано результати, отримані в процесі факторного аналізу. Ми використовували пакет програм Systat. Для порівняльного міжгрупового аналізу були залучені серії черняхівської культури та групи Синтана-де-Муреш, серії вельбарської культури території Польщі, пізньоскіфські та сарматські серії з території України. Інформацію про ці гру- пи буде подано нижче, у блоках присвячених різ- ним варіантам міжгрупового факторного аналізу. Таке розміщення здається нам більш зручним для читача та відповідає логіці викладу. Коротка характеристика та внутріш- ньогруповий аналіз краніологічного ма- теріалу з могильника Черкаси-Центр Після реставраційних робіт вдалося сфор- мувати чоловічу та жіночу серії черепів, при- датних для краніометричних вимірів. Чоловіки. Чоловіча серія через пога- ну збереженість матеріалів є невеликою та складається з 6 черепів. У середньому вияві чоловіча група характеризується середньодов- гою, вузькою черепною коробкою. Довжина че- репа коливається від дуже малих до дуже вели- ких значень. Висота черепної коробки перебуває на межі середніх і великих значень. За фор- мою черепа серія в середньому вияві є на межі мезокранії та доліхокранії. Доліхокранні чере- пи в серії домінують, хоча фіксується істотний розмах внутрішньогрупової варіації череп- ного покажчика — від різкодоліхокранних до брахікранних форм. Найменша ширина лоба середня, кут на- хилу лобної кістки виявився великим. Облич- чя в середньому вияві є вузьким за лінійними розмірами, верхня висота його перебуває на межі малих і середніх розмірів. За верхньоли- цьовим покажчиком — мезен. Горизонтальне профілювання обличчя на назомалярному рівні ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 188 Ознаки за Мартіном N Min Max M S 1. Поздовжній діаметр 6 168 192 183 8, 989 8. Поперечний діаметр 6 132 144 137,3 5,203 17. Висотний діаметр b-br 6 131 142 136,4 4,722 20. Вушна висота p-br 6 108 120,8 114,5 4,684 5. Довжина основи черепа 5 97 106 101 3,391 9. Найменша ширина лоба 6 91 99 95,3 3,502 10. Найбільша ширина лоба 6 108 123 116,6 6,377 11. Вушна ширина 6 110 127 118,8 5,707 12. Ширина потилиці 5 102 116 109,4 5,413 29. Лобна хорда 6 101 115 108,5 6,504 30. Тім’яна хорда 6 103 124 115 7,043 31. Потилична хорда 6 83 102 93,3 6,377 26. Лобна дуга 6 117 133 125,2 6,795 27. Тім’яна дуга 6 120 142 132,5 8,044 28. Потилична дуга 6 104 123 113,8 7,627 Висота вигину лоба 5 23 28 25,2 2,280 Висота вигину потилиці 5 23 30 25,2 2,950 40. Довжина основи обличчя 4 90 96 92,5 2,517 43. Верхняя ширина обличчя 6 97 106 102,2 3,710 45. Діаметр вилиць 6 120 137 128,7 5,955 46. Середня ширина обличчя 5 84 100 93,4 6,804 48. Верхня висота обличчя 6 63 73 68,3 4,274 60. Довжина альвеолярної дуги 4 52 58 54,5 3,000 61. Ширина альвеолярної дуги 5 56 66 60,2 4,207 55. Висота носа 6 45 53 49,2 3,321 54. Ширина носа 6 22 26 24 1,414 51. Ширина орбіти 6 39 42 40,7 1,211 52. Висота орбіти 6 30 35 32,3 2,183 МС. Максиллофронтальна ширина 5 17 21 20,3 2,775 МS. Максиллофронтальна висота 5 7,5 11 8,8 1,605 SC. Симотична ширина 6 6 12 8,5 2,092 SS. Симотична висота 6 2 6 3,8 1,332 DC. Дакріальна ширина 5 18 25 22,1 2,966 DS. Дакріальна висота 5 8 14 11,9 2,460 32. Кут профілю лоба (nasion) 3 83 88 85 2,646 77. Назомалярний кут 6 137 147 139,4 3,774 Zm. Зигомаксилярний кут 6 115 135 124,2 6,765 72. Загальний кут обличчя 3 80 87 84 3,606 75.1. Кут носа 4 28 35 30,5 3,109 Fc. Глибина іклової ямки 4 4 6 5 0,816 65. Виросткова ширина нижньої щелепи 4 108 122 114,8 6,397 66. Кутова ширина нижньої щелепи 4 98 108 102,2 4,349 71а. Найменша ширина гілки щелепи 4 28 38 32 4,899 67. Передня ширина нижньої щелепи. 5 43 54 48,2 4,087 69. Висота симфізу нижньої щелепи. 5 25 37 32,6 4,506 Таблиця 1. Середні характеристики чоловічих черепів із могильника черняхівської культури Черкаси-Центр Table 1. The average metrical characteristics of the males' skulls from Cherkasy-Center ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1 89 на межі різкого та середнього, а на зигомакси- лярному рівні воно різке. Обличчя мезогнатне. Орбіти невеликих розмірів, мезоконхні за орбітним покажчиком. Ніс низький, середньоши- рокий за абсолютними розмірами та широкий за індексом. Кістки носа випинаються істотно. Інформація про розмах варіацій та середні характеристики ознак і низки головних індексів наведено в табл. 1. Для оцінки внутрішньогрупової варіації ознак у серії були розраховані середньоквадра- тичні ухили та коефіцієнти варіацій, які порів- нювались зі стандартними значеннями, що були розраховані на матеріалах однорідних серій (Алексеев, Дебец 1964). Завищені, порівняно зі стандартними, значення в нашій групі вважає- мо за потрібне відзначити передусім для низки таксономічно важливих ознак: довжини черепа, ширини обличчя, висоти орбіт, висоти носа, зи- гомаксилярного кута, а також для низки індек- сів: черепного, верхньолицьового, орбітного. Оцінка варіацій ознак серії може свідчи- ти на користь антропологічної неоднорідності чоловічої частини популяції. Розміри вибірки черепів та її збереженість, на жаль, не дозво- ляють вдатися до виділення морфологічних компонентів у складі чоловічої частини попу- ляції з використанням методів багатовимірної статистики. Жінки. Жіноча серія складається з 13 че- репів різної збереженості. У середньому вияві жіноча група характеризується довгою, серед- ньоширокою, високою черепною коробкою. За черепним покажчиком серія мезокранна, серед черепів присутні форми від різкодоліхокран- них до брахікранних. Найменша ширина лоба відноситься до категорії середніх, кут нахилу лобної кістки середній. Обличчя середньошироке, але з тенденцією до вузького, висота його на межі малих та середніх значень, за верхньолицьо- вим покажчиком — мезен. За загальним кутом обличчя воно в середньому вияві є ортогнат- ним. Горизонтальне профілювання обличчя на верхньому рівні знаходиться на межі різкого та помірного, а на середньому рівні різкого. Орбіти середньоширокі, низькі за абсо- лютними розмірами, за орбітним індексом — мезоконхні. Ніс середньовисокий і вузький за лінійними розмірами, за носовим покажчиком середньоширокий. Кістки носа виступають до- бре, надперенісся високе. Інформація про розмах варіацій, середні харак- теристики ознак та індексів наведено в табл. 2. Для оцінки внутрішньогрупової варіації ознак у жіночій серії черепів також були розра- ховані середньоквадратичні ухили й коефіцієн- ти варіацій. Ми порівняли їх зі стандартними значеннями для однорідних серій. Завищені, по- рівняно зі стандартними, коефіцієнти в нашій вибірці варто відзначити передусім для низки таксономічно важливих ознак: довжини та ши- рини черепа, висоти обличчя й носа, висоти ор- біт, назомолярного кута, зигомаксилярного кута, а також індексів: черепного, верхньолицьового, дакріального та симотичного покажчиків. Оцінка внутрішньогрупових варіацій може свідчити на користь антропологічної неодно- рідності жіночої частини популяції. У межах внутрішньогрупового аналізу для нашої серії були також розраховані коефіцієн- ти статевого диморфізму, а їхні значення по- рівняно з даними, розрахованими для однорід- них груп. Чоловіча частина популяції, з ураху- ванням статевого диморфізму, виявилася дещо грацильнішою, ніж жіноча. Ознаки за Мартіном N Min Max M S 69(1). Висота тіла нижньої щелепи 4 30 35 32,3 2,062 69(3). Товщина тіла нижньої щелепи 5 9 11 9,8 1,095 Надперенісся (1-6) 6 1 3 2,3 0,816 Зовнішній потиличний виступ /0-5/ 6 1 4 2,3 1,211 Соскоподібні відростки /1-3/ 6 1 3 2,2 0,753 Індекс: Черепний 6 68,7 82,14 75,2 5,284 Лицьовий 5 48,09 57,600 51,7 3,851 Орбітний 6 73,8 89,7 79,9 6,884 Носовий 6 41 54,1 51,8 3,884 Симотичний 6 33 53 44,7 7,646 Дакріальний 5 40 61,1 50,4 9,181 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 190 Ознаки за Мартіном N Min Max M S 1. Поздовжній діаметр 12 169 196 179,9 7,879 8. Поперечний діаметр 11 125 146 135,5 6,749 17. Висотний діаметр b-br 4 130 139 136 4,242 20. Вушна висота p-br 10 109,3 116,4 112,2 2,310 5. Довжина основи черепа 3 87 102 92,7 8,145 9. Найменша ширина лоба 10 88 98 94 3,559 10. Найбільша ширина лоба 6 105 120 113,2 5,154 11. Вушна ширина 9 110 127 120,3 5,244 12. Ширина потилиці 13 97 123 106,2 6,543 29. Лобна хорда 13 104 122 110,8 4,862 30. Тім’яна хорда 13 100 122 109,2 6,026 31. Потилична хорда 11 87 98 92,5 4,034 26. Лобна дуга 13 119 136 128 4,583 27. Тім’яна дуга 13 110 140 124,6 8,057 28. Потилична дуга 10 105 120 112,1 4,067 Висота вигину лоба 12 20 31 26,3 3,571 Висота вигину потилиці 10 22 30 25,5 2,759 40. Довжина основи обличчя 4 84 95 90 4,546 43. Верхня ширина обличчя 11 96 103 99,6 2,378 45. Діаметр вилиць 6 117 125 122,7 3,011 46. Середня ширина обличчя 6 83 93 89 3,271 48. Верхня висота обличчя 8 58 72 63,5 5,210 60. Довжина альвеолярної дуги 5 48 57 52,2 3,271 61. Ширина альвеолярної дуги 4 50 58 55,3 3,775 55. Висота носа 7 40 53 48,1 4,523 54. Ширина носа 8 21 29 23,3 2,556 51. Ширина орбіти 6 38 42 40,2 1,472 52. Висота орбіти 8 27 36 32,1 3,271 МС. Максиллофронтальна ширина 4 12 20 17,8 3,862 МS. Максиллофронтальна висота 4 7 9 8 0,816 SC. Симотична ширина 6 7 10 9,2 1,169 SS. Симотична висота 6 3 6 4 1,265 DC. Дакріальна ширина 3 18 22 20,3 2,082 DS. Дакріальна висота 3 8 15 11,3 3,512 32. Кут профілю лоба (nasion) 2 82 85 83,5 2,124 77. Назомалярний кут 10 133 148 139,5 5,718 Zm. Зигомаксилярний кут 5 118 133 125,8 6,045 72. Загальний кут обличчя 2 87 88 87,5 0,707 75.1. Кут носа 1 25 25 25 - Fc. Глибина іклової ямки 3 2 5 4 1,739 65. Виросткова ширина щелепи 4 107 117 113 4,243 66. Кутова ширина нижньої щелепи 4 96 105 98,5 4,359 71а. Найменша ширина гілки щелепи 9 26 37 30,8 3,962 67. Передняя ширина нижньої щелепи. 10 40 48 43,8 2,860 69. Висота симфізу нижньої щелепи. 8 28 34 30,5 2,268 Таблиця 2. Середні характеристики жіночих черепів із могильника черняхівської культури Черкаси-Центр Table 2. The average metrical characteristics of the females' skulls from Cherkasy-Center ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1 91 Ознаки за Мартіном N Min Max M S 69(1). Висота тіла нижньої щелепи 9 26 35 30,3 3,041 69(3). Товщина тіла нижньої щелепи 11 8 14 10,2 1,722 Надперенісся (1-6) 13 1 2 1,2 0,376 Надбрівні дуги (1-3) 13 1 1 - - Зовнішній потиличний виступ (0-5) 12 1 3 1,8 0,866 Соскоподібні відростки (1-3) 13 1 2 1,4 0,506 Покажчик: Черепний 11 67 83,9 75,5 4,684 Лицьовий 6 46,4 58,1 52,6 5,008 Орбітний 6 75 87 80,7 4,932 Носовий 5 42 58 48,6 5,999 Симотичний 7 20 60 40,1 13,369 Дакріальний 4 36 71,177 56,2 18,218 У цьому випадку збереженість матеріалу як у жіночій, так і в чоловічій серіях не дозволяє провести більш глибокий внутрішньогруповий аналіз із залученням широкого кола статис- тичних методів. Тому головний акцент у стат- ті буде зроблено на міжгруповому аналізі, який дає інформацію стосовно напрямку морфоло- гічних зв’язків даної популяції. Міжгруповий аналіз чоловічої групи Населення, поховане у могильнику Черкаси- Центр, було розглянуто насамперед на тлі се- рій, які репрезентують померлих, що поховані в могильниках черняхівської культури. Середні характеристики чоловічої серії до- бре лягають у розмах міжгрупових варіацій черняхівської культури як усієї території її по- ширення, так і окремо правобережжя Серед- нього Подніпров’я. Для більшої об’єктивізації краніологічних досліджень, перевірки та ілюстрації гіпотез в антропології традиційно широко залучають методи багатовимірної статистики. Ми вико- ристовували пакет програм Systat. Порівняння антропологічних матеріалів відбувалося із за- стосуванням кількох статистичних методів за різною кількістю ознак та індексів Для ілюстрації пропонуються два варіан- ти міжгрупового факторного аналізу. У пер- шому варіанті аналізу групи черняхівської культури порівнювалися за такими таксоно- мічно важливими ознаками: довжина, шири- на, висота черепа, найменша ширина лоба, висота та ширина обличчя, висота й шири- на носа, висота і ширина орбіт, загальний кут обличчя, назомалярний кут, зигомаксилярний кут, кут кісток носа. У цьому варіанті аналізу серія чоловічих черепів із могильника Черкаси-Центр розгля- далася в колі 19 серій черняхівської культу- ри з території України та Молдови. До аналі- зу разом із серією з могильника Черкаси-Центр були залучені групи з могильників Будешти, Малаєшти (Великанова 1975), Коблево, Ранже- ве, Ромашки (Кондукторова 1979а), Гаврилівка (Кондукторва 1958), Косаново (Зиневич 1967), Журавка, Черняхів (Кондукторова 1972), Кур- ники, Дерев’яна, Успенка, Сад, Боромля (По- кас 2000), Лісові Гринівці (Рудич 2014а, c. 79- 91), Чернелів-Руський (Рудич 2004), Нагор- не (Rudich 2017), Холмське (Сегеда, Дяченко 1984), Велика Бугаївка (Рудич 2021а). Після факторизації кореляційної матриці виокремлюються два головні фактори, у яких власна вага більша за 1. Найбільші додатні на- вантаження (після варімаксної ротації) за пер- шим фактором мають: довжина черепа, висо- та черепа, висота орбіт, загальний кут облич- чя (додатні), ширина обличчя, назомалярний та зигомаксилярні кути (від’ємні). Вони розді- ляють 25,6 % сукупності. За другим фактором найбільші додатні навантаження несуть: шири- на черепа, ширина лоба, ширина орбіт та носа, а найбільші від’ємні — висота обличчя, висота носа й кут випинання кісток носа. Вони розді- ляють 19,77 % сукупності. За факторними на- вантаженнями на окремі серії їх було вписано у простір двох факторів поліморфізму (рис. 1). Чоловічі групи черговий раз добре проде- монстрували антропологічну неоднорідність черняхівського масиву. Попри те, у межах цьо- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 192 го масиву за даним набором ознак можна ви- ділити кілька скупчень, які об’єднують най- більш статистично близькі групи. Чоловіча се- рія з могильника Черкаси-Центр опиняється в одному скупченні із серією з могильників Бу- дешти, Нагорне, Успенка, Малаєшти. Тобто чіткіше вимальовується південно-західний на- прямок антропологічних зв’язків нашої гру- пи. Найбільшу статистичну подібність за за- лученим набором ознак серія Черкаси-Центр демонструє із могильником Будешти. Серія чо- ловічих черепів із могильника Черкаси-Центр належить до тих груп, які на факторному полі розташовані найближче до центроїда і можуть цілком розглядатися як середні або типові гру- пи, що репрезентують черняхівський загал. У другому варіанті факторного аналізу коло залучених серій було розширене, що дозволило розглянути їх в іншому масштабі. Більшість сучасних дослідників уважають черняхівську культуру поліетнічною, якій при- таманна міграція груп населення на значні від- стані, що було пов’язано з рухом готів (Щукин 1994; Магомедов 2001; Вольфрам 2003). Авто- ри розкопок та публікації матеріалів могильника Черкаси-Центр фіксують на ньому знахідки та певні поховальні традиції, які можна пов’язати з північно-західними (вельбарськими) та схід- ноєвропейськими (пізньоскіфськими й сармат- ськими) впливами (Куштан, Петраускас 2011). Однак культурні та біологічні впливи на насе- лення не завжди збігаються, а також може істот- но різнитися їхня інтенсивність. У другому варіанті міжгрупового аналізу коло серій, використаних для порівняння, було роз- ширене за рахунок антропологічних матеріалів з етнокультурних груп, чиї культурні впливи ар- хеологи фіксують у могильнику Черкаси-Центр. Окрім груп черняхівської культури, до такого по- рівняльного аналізу були включені серії, які пред- ставляють вельбарську культуру та групи, що ре- презентують пізніх скіфів і сарматів. Необхідність залучити до аналізу серії вель- барської культури викликає певні труднощі ме- тодичного характеру. Адже при цьому ми були змушені оперувати лише коротким набором таксономічно найважливіших ознак: поздо- вжнім, поперечним та висотним діаметрами черепа, найменшою шириною лоба, шириною і висотою обличчя, шириною та висотою носа, шириною і висотою орбіт. Дані стосовно гори- зонтального профілювання обличчя, кута носа, загального кута обличчя не були включені до цього варіанту аналізу. Відмова від їх застосу- вання викликана суто розбіжністю в методиках краніологічних вимірів, тому що західні колеги за цими ознаками інформацію з краніологічно- го матеріалу не знімають. У нашому випадку це спричинює певні інформаційні втрати, оскіль- ки вказані ознаки дуже добре зарекомендували себе при роботі з антропологічними матеріала- ми з територій, контактних зі степовою зоною Східної Європи. Черняхівська культура якраз і належить до таких територій. Отже, ми ще раз наголошуємо, що міжгру- повий статистичний аналіз саме за коротким набором ознак є вимушеним заходом, але тіль- ки таким чином можна залучити до аналізу се- рії з Центральної Європи, а також окремі гру- пи Східної Європи, у яких дані щодо профілю- вання обличчя також відсутні. Розуміємо, що картина, яку ми отримали за результатами та- кого варіанту аналізу, спрощена, проте зміна масштабу дозволяє уточнити місце черняхів- ських груп між популяціями Заходу та Сходу і, можливо, з’ясувати, які антропологічні впливи можуть стояти за локальними особливостями окремих частин черняхівського масиву. У зазначений варіант аналізу були вклю- чені такі черняхівські серії: Маслово (Де- бец 1948), Будешти, Малаєшти, Балцати (Ве- ликанова 1975), Коблево, Ранжеве, Ромашки (Кондукторова 1979), Гаврилівка (Кондукто- рова 1958), Журавка, Черняхів (Кондукторо- 2 1 0 -1 -2 -2 -1 0 1 2 3 4 F1 F2 КоблевеСад Черняхів Журавка Успенка Гаврилівка Дерев’яна КосановоЧернелів Малаєшти Курники Велика БугаївкаРанжеве Ромашки Черкаси Будешти Нагорне Боромля Лісові Гринівці Холмське Рис. 1. Результати факторного аналізу чоловічих серій черняхівської культури Fig. 1. The results of the factor analysis of the Cherniakhiv culture men’s series ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1 93 ва 1972), Курники, Дерев’яна, Успенка, Сад, Боромля (Покас 2000), Лісові Гринівці (Ру- дич 2014а), Чернелів-Руський (Рудич 2004), Холмське (Сегеда, Дяченко 1984), Нагорне (Rudich 2017), Велика Бугаївка (Рудич 2013; 2021а). Була залучена також збірна серія куль- тури Синтана-де-Муреш із території Румунії (Antoniu, Onofrei 1975; Kozak-Zychman 1996). Серії вельбарської культури представлені гру- пами з могильників Масломенч, Грудек, збір- ною серією черепів із могильників Нижньої Вісли, збірною серією Словінсько-Дравською, збірною серією черепів Кашубії (Kozak- Zychman 1996; Piontek, Iwanek, Segeda 2008). Пізні скіфи репрезентовані серіями з Неапо- ля Скіфського, Миколаївки-Козацького, Золо- тої Балки (Кондукторова 1972;1979), а сармати України двома збірними групами (Кондукторо- ва 1972; Круц 1993). За першим фактором найбільші наванта- ження мають ширина та висота обличчя, шири- на орбіт, висота носа (додатні). Вони розділяють 27,4 % сукупності груп залучених до аналізу. За другим фактором найбільші додатні навантажен- ня мають довжина черепа, висота черепа, ширина лоба та ширина носа, а від’ємні — висота орбіт. Вони розділяють 21,2 % сукупності серій. За факторними навантаженнями на окремі групи вони були вписані у простір двох факторів поліморфізму. У цьому масштабі чоловічі серії ще чіткіше продемонстрували антропологічну неоднорід- ність черняхівського масиву вже навіть на тлі груп Центральної та Східної Європи, а точні- ше вельбарського масиву Польщі, пізньоскіф- ських та сарматських груп із території Украї- ни. У низці випадків окремі групи черняхівців яскраво демонструють свою більшу статистич- ну близькість до представників інших етно- культурних груп, ніж до серій свого черняхів- ського загалу. Навіть серед груп, що становлять відносно компактне антропологічне ядро черняхівців, частина черняхівських серій статистично біль- ше демонструє західний вектор біологічних зв’язків та наближається до груп вельбарської культури території Польщі, а низка, хоча і мен- ша, чоловічих черняхівських серій виявляється дещо ближчою до пізньоскіфських груп. Група з Черкас опинилася в частині поля, де концентруються серії, для яких характерні мен- ші розміри обличчя, нижчі носи, вужчі орбіти. Це впливає на пропорції обличчя та його де- талей. Чоловіча серія Черкас у цьому варіанті аналізу є найближчою насамперед до груп чер- няхівської культури: Будешти, Чернелів, На- горне, Успенка. У частині факторного поля, де розмістилася черкаська група, концентрується переважно більшість груп західного та півден- но-західного регіонів черняхівської культури. Тут також розміщується більшість серій вель- барської культури Польщі. Тобто якщо говори- ти про іншокультурні біологічні аналогії для даної популяції, то чоловіча серія з Черкас рад- ше належить до тих груп черняхівської культу- ри, які є статистично та морфологічно ближ- 3 2 1 0 -1 -2 -3 -3 -2 -1 0 1 2 3 F2 F1 Сад Холмське ВК5 ВК4 Черкаси Малаєшти Черняхів ЖуравкаБудешти ПС3 ПС2 ПС1 Синтана Гаврилівка Боромля Сармати України Маслово Балцати Дерев’яна Лісові ГринівціВК1Ранжеве Велика Бугаївка Ромашки Курники ВК3 Чернелів Нагорне Успенка Сармати Таврії Рис. 2. Результати факторного аналізу чоловічих серій із могильників черняхівської культури та територіально близьких груп Європи. С к о р о ч е н н я. Серії вельбарської культури: ВК 1 — серія черепів з могильника вельбарської культури Мас- ломенч; ВК2 — серія черепів з могильника вельбарської культури Грудек; ВК3 — збірна серія черепів з могиль- ників вельбарської культури Нижньої Вісли; ВК4 — збір- на серія черепів з могильників вельбарської культури Словінсько-Дравської групи; ВК5 — збірна серія черепів з могильників вельбарської культури Кашубії. Пізні скі- фи: ПС 1 — Золота Балка; ПС 2 — Неаполь Скіфський; ПС 3 — Миколаївка—Козацьке Fig. 2. Results of the factor analysis of men’s series from cemeteries of the Cherniakhiv culture and territorially close groups of Europe A b b r e v i a t i o n s. Series of the Wielbark culture: BK1 — a series of skulls from the burial ground of the Wielbark culture Masłomęcz; BK2 — a series of skulls from the burial ground of the Wielbark culture Gródek; ВК3 — prefabricated series of skulls from the cemeteries of the Wielbark culture of the Lower Vistula; ВК4 — a combined series of skulls from the cemeteries of the Wielbark culture of the Słowiński- Drawska group; ВК5 — prefabricated series of skulls from the cemeteries of the Wielbark culture of Kaszuby. Late Scythian: ПС1 — Zolota Balka; ПС2 — Scythian Neapolis; ПС3 — Mykolaivka-Kozatske ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 194 чими до серій вельбарської культури, аніж до пізньоскіфських, не кажучи вже про сармат- ські. Тут ми можемо ще раз висловити жаль, що в даному варіанті аналізу не можна залучи- ти інформацію стосовно профілювання облич- чя. Така картина була б більш показовою, адже при проведенні окремого порівняльного аналі- зу черняхівських серій із сарматськими група- ми черняхівці істотно відрізняються від остан- ніх більш різким горизонтальним профілюван- ням. Відзначимо також, що в нашому розпоря- дженні немає вузькодатованих пізньосармат- ських груп із території України. Їх наявність зробила б результати аналізу більш достовір- ними, з огляду на те що на інших територіях фіксуються морфологічні відмінності між ран- німи, середніми та пізніми сарматами. Вар- то також зауважити, що поодинокі черепи зі штучною деформацією, характерною для сар- матів, які трапляються в черняхівських могиль- никах України, до середніх розрахунків не вхо- дять. Тема можливих сарматських біологічних впливів на формування антропологічного скла- ду черняхівської культури є дуже цікавою, вона розглядалася в низці робіт (Балабанова 2020; Рудич 2006). Отже, результати міжгрупового аналізу да- ють більше підстав говорити не тільки про культурні, але й про біологічні зв’язки між на- селенням, що було поховане в могильнику Чер- каси, та частиною носіїв саме вельбарської культури, аніж про серйозні пізньоскіфські впливи. Проте варто все-таки відзначити, що група з Черкас є статистично дещо ближчою до пізньоскіфських серій, ніж до окремих груп тієї ж таки черняхівської культури. Це зай- вий раз підкреслює всю складність формуван- ня населення черняхівської культури. Строка- тий потік мігрантів із Заходу, значне розши- рення території культури за досить короткий час, входження до її складу в різних регіонах представників різних етнокультурних груп, до- сить нетривалий час існування культури — усе це не сприяло антропологічній консолідації її населення. Міжгруповий аналіз жіночої групи Середні характеристики жіночої серії з мо- гильника Черкаси-Центр добре вкладаються в розмах міжгрупових варіацій черняхівських груп України та Молдови. Так само добре вона вкладається в розмах варіацій жіночих серій Середнього Подніпров’я. Для того щоб точніше визначити місце жіно- чої серії черепів із могильника Черкаси-Центр у колі жіночих груп черняхівської культури, се- рії порівнювалися за такими ознаками: висота черепа, найменша ширина лоба, висота та ши- рина обличчя, висота й ширина носа, висота та ширина орбіт, загальний кут обличчя, назо- малярний та зигомаксилярний кути, кут кісток носа, черепний покажчик. До цього варіанту аналізу було залучено 16 серій, для яких була наявна інформація за цими ознакам. Окрім групи Черкас, до аналі- зу увійшли жіночі серії черняхівської культури із могильників: Велика Бугаївка (Рудич 2021a), Попівка (Рудич 2021b), Лісові Гринівці (Рудич 2014), Чернелів-Руський (Рудич 2004), Буде- шти, Малаєшти (Великанова 1975), Вікторів- ка, Ранжеве (Кондукторова 1979), Гаврилівка (Кондукторва 1958), Журавка, Черняхів (Кон- дукторова 1972), Дерев’яна, Боромля, Успенка (Покас 2000). На жаль, у низці випадків, унаслідок пога- ної збереженості матеріалу, населення, яке було поховане в окремих могильниках, представле- не або тільки чоловічими, або тільки жіночими вибірками. Це дещо ускладнює порівняння за- гальних картин, що були отримані під час між- групового аналізу. Після факторизації кореляційної матриці ви- окремлено два головні фактори, у яких власна вага більша за 1. За першим фактором найбіль- ші навантаження мають лінійні розміри ознак: найменша ширина лоба, ширина обличчя, ши- рина орбіт; назомолярний та зигомаксилярний кут (додатні), кут носа (від’ємні). Ці ознаки розділяють 23,1 % усієї сукупності. За другим фактором найбільші навантаження припада- ють на довжину та ширину черепної коробки (додатні), висоту обличчя, висоту орбіт, висо- ту носа, кут обличчя. Вони розділяють 19,73 % сукупності. За факторними навантаженнями на окремі серії їх було розміщено в просторі двох факторів поліморфізму (рис. 3). За результатом аналізу, до жіночої групи з Черкас статистично виявляються найближчи- ми вибірки жіночих черепів із могильників Бу- дешти, Малаєшти. Тобто, як і в чоловічій групі, тут чіткіше вимальовується західний напрямок зв’язків. Варто відзначити, що жіноча група з Черкас, як і чоловіча, також розташовуєть- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1 95 ся максимально близько до центроїду та може розглядатися як найбільш типова для черняхів- ського загалу. У другому варіанті факторного аналі- зу при розширенні кола серій, залучених до порівняння, за рахунок матеріалів із терито- рії Польщі та Румунії ми знову були змуше- ні користувалися коротким набором таксо- номічно найважливіших ознак: поздовжній, поперечний та висотний діаметри черепа, найменша ширина лоба, ширина та висота обличчя, ширина й висота носа, ширина та висота орбіт. У цьому варіанті міжгрупового аналізу для порівняння були залучені серії черняхівської культури: Велика Бугаївка (Рудич 2021a), По- півка (Рудич 2021b), Будешти, Малаєшти, (Ве- ликанова 1975), Коблеве, Ранжеве, Вікторівка (Кондукторова 1979), Гаврилівка (Кондуктор- ва 1958), Журавка, Черняхів (Кондукторова 1972), Дерев’яна, Успенка, Боромля (Покас 2000), Лісові Гринівці (Рудич 2014а), Черне- лів-Руський (Рудич 2004), Нагорне (Rudich 2017), Холмське (Сегеда, Дяченко 1984). Була використана також збірна серія Синтан-де- Муреш з території Румунії (Antoniu, Onofrei 1975; Kozak-Zychman 1996). Населення вель- барської культури Польщі репрезентують ви- бірки черепів із могильників Масломенч, Грудек, збірна серія Нижньої Вісли, збірна серія Словінсько-Дравська, збірна серія Ма- зовії-Підлясся (Kozak-Zychman 1996; Piontek, Iwanek, Segeda 2008). Пізні скіфи були представлені серіями з Не- аполя Скіфського, Миколаївки-Козацького, Зо- лотої Балки (Кондукторова 1972; 1979), а сар- мати України двома збірними групами (Кон- дукторова 1972; Круц 1993). За першим фактором найбільші додатні на- вантаження мають: висота обличчя, висота ор- біт, ширина орбіт, висота носа, а від’ємні — висота черепа. Вони розділяють 24,2 % сукуп- ності. За другим фактором найбільші додатні навантаження несуть: ширина лоба, ширина обличчя, ширина черепа, ширна носа. Вони розділяють 23,24 % сукупності. За факторними навантаженнями на окремі серії їх було вписано у простір двох факторів поліморфізму (рис. 4). За результатами аналізу, черняхівські жі- ночі серії, як і чоловічі, продемонструва- ли антропологічне різноманіття і в цьому масштабі. Група з Черкас і в цьому варіанті аналізу розташовується близько до центроїда. Ста- тистично вона виявляється близькою до жі- нок досить значного черняхівського зага- лу, насамперед черняхівських могильників біля сіл Чернелів-Руський, Будешти, Малає- шти, Холмське. Тобто чіткіше проявляється саме південно-західний та західний напрямок зв’язків цієї групи в черняхівському середови- щі. Стосовно іншокультурних груп, то і в цьо- му разі радше можна говорити про більшу ста- тистичну подібність з окремими серіями вель- барської культури. Серії пізніх скіфів є більш віддалені статистично, але і тут варто відзна- чити, що черкаська група дещо ближча до них, ніж до окремих груп черняхівок. Це ще раз ілюструє антропологічну строкатість населен- ня черняхівської культури. Зауважимо, що серії з могильника Черкаси- Центр є малими, особливо це стосується чо- ловічої вибірки черепів. Невелика кількість спостережень є проблемою для цілої низки черняхівських груп, бо виникає питання про випадковість вибірки, статистичну достовір- ність результатів аналізу та робить висновки орієнтовними. Однак це не означає, що треба відмовитись від аналізу малих груп і не роз- глядати питання напрямку антропологічних зв’язків. Зрозуміло, що при аналізі наявності можливих зв’язків між різними етнокультур- ними групами це завжди потрібно враховувати. F2 2 1 0 -1 -2 -2 -1 0 1 2 F1 Ранжеве Успенка Гаврилівка Будешти Вікторівка Чернелів Боромля Малаєшти Черкаси Журавка Коблеве Попівка Велика Бугаївка Дерев’яна Черняхів Лісові Гринівці Рис. 3. Результати факторного аналізу жіночих серій черняхівської культури Fig.3. Results of the factor analysis of the Cherniakhiv culture women’s series ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 196 Висновки Серія черепів із могильника Черкаси-Центр може бути схарактеризована як європеоїдна. Ця популяція не є антропологічно однорідною. Чоловіча група в середньому вияві може харак- теризуватися мезо-доліхокранією та вузьким обличчям. Жіноча серія в середньому вияві є мезокранною та має середню, проте з тенден- цією до малої ширину обличчя. Як чоловіча, так і жіноча частини популяції за середніми характеристиками добре вклада- ються в міжгруповий розмах варіацій черняхів- ської культури як з усієї території її поширен- ня, так і Середнього Подніпров’я зокрема. Підсумуємо результати міжгрупового ана- лізу чоловічої та жіночої частини популяції. Люди, що були поховані в черняхівському мо- гильнику Черкаси-Центр, у середньому вияві належать до найбільш типових популяцій цієї культури, хоч сама культура є антропологіч- но досить неоднорідною. Для цього населення більш чітко фіксується західний та південно- західний напрямки антропологічних зв’язків, а саме з низкою черняхівських серій Молдо- ви, Західної України та західної частини Пів- нічного Причорномор’я: Будешти, Малаєшти, Чернелів-Руський, Холмське, Нагoрне. На другому етапі міжгрупового аналізу коло залучених груп було розширене за рахунок груп вельбарської культури з території Польщі, пізніх скіфів та сарматів. Аналіз укотре добре проілюстрував неоднорідність населення чер- няхівської культури навіть у цьому масштабі. Групи черняхівців демонструють різний ступінь статистичної близькості до популяцій вельбарської культури. Окремі серії черняхів- ців виявляються відчутно ближчими до носіїв вельбарської культури, аніж до низки серій сво- го черняхівського загалу. Інша частина ж чер- няхівських популяцій виявляється морфологіч- но та статистично дуже далекою від вельбарців (рис. 3; 4). Серія з Черкас, незважаючи на те що є хроно- логічно досить пізньою, належить до тих популя- цій черняхівської культури, у яких західний напря- мок зв’язків домінує, а антропологічні аналогії з населенням вельбарської культури фіксуються. Тут варто підкреслити таку позицію: для населення черняхівської культури України ми вже давно фіксуємо західний напрямок антро- пологічних зв’язків та біологічні аналогії з час- тиною населення вельбарської культури Поль- щі. Але тут не йдеться про чіткі антропологічні паралелі більшості черняхівців із власне група- ми германців. Це чітко демонструє порівняння черняхівських матеріалів із представницьким та добре дослідженим масивом серій герман- ців VI—XIII ст. Порівняння проводилося як за пропорціями обличчя, його деталей, відношен- ням їхніх розмірів до параметрів черепної ко- робки, тобто індексами, що добре диференцію- ють германців і сусідні народи. При порівнянні також широко застосовувалися методи багато- вимірної статистики (Рудич 2014b). 3 2 1 0 -1 -2 -3 -3 -2 -1 0 1 2 F1 F2 Успенка Ранжеве Будешти ВК3 Холмське Нагорне ВК1 ВК2 Вікторівка Сармати України Сармати Таврії ПопівкаДерев’яна Синтана ПС3 ЧерняхівВелика Бугаївка ВК4ВК5 Коблеве Лісові Гринівці Гаврилівка Маслово ЧеркасиЖуравка БоромляПС2ПС1 Малаєшьи Рис. 4. Результати факторного аналізу жіночих серій із могильників черняхівської культури та територіально близьких груп Європи С к о р о ч е н н я. Серії вельбарської культури: ВК 1 — серія черепів з могильника вельбарської культури Мас- ломенч; ВК2 — серія черепів з могильника вельбарської культури Грудек; ВК3 — збірна серія черепів з могиль- ників вельбарської культури Нижньої Вісли; ВК4 — збір- на серія черепів з могильників вельбарської культури Словінсько-Дравської групи ; ВК5 — збірна серія черепів з могильників вельбарської культури Мазовії-Підляшшя. Пізні скіфи: ПС1 — Золота Балка; ПС2 — Неаполь Скіф- ський; ПС3 — Миколаївка—Козацьке Fig. 4. Results of the factor analysis of women’s series from cemeteries of the Cherniakhiv culture and territorially close groups of Europe. A b b r e v i a t i o n s. Series of the Wielbark culture: BK1 — a series of skulls from the burial ground of the Wielbark culture Masłomęcz; BK2 — a series of skulls from the burial ground of the Wielbark culture Gródek; BK3 — prefabricated series of skulls from the cemeteries of the Velbark culture of the Lower Vistula; BK4 — a combined series of skulls from the cemeteries of the Wielbark culture of the Słowiński- Drawska group; BK5 — prefabricated series of skulls from the cemeteries of the Wielbark culture of Mazowsze-Podlasie. Late Scythian: ПС1 — Zolota Balka; ПС2 — Scythian Neapolis; ПС3 — Mykolaivka-Kozatske ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1 97 Відзначимо також, що чоловіча серія з мо- гильника Черкаси-Центр за верхньолицьовим та носовим індексами потрапляє радше в розмах варіацій, який в історичній перспективі будуть мати слов’янські, а не германські серії. Хоча варто наголосити, що чоловіча серія є малою. Однак повернемося до вельбарської куль- тури, яку пов’язують із рухом готів (Щукин 1994; Магомедов 2001; Вольфрам 2003). Ми не схильні вважати домінуючу антропологіч- ну складову вельбарської культури, що фіксу- ється на матеріалах із трупопокладень, такою, що належить переважно германцям та генетич- но пов’язана з північними районами Європи. У цьому наші погляди збігаються з результатами досліджень польських колег, які ретельно роз- глядали це питання на антропологічних мате- ріалах, що досліджені методами як класичної антропології, так і шляхом генетичного аналізу (Piontek 2020, p. 92-102). Частина черняхівських популяцій України демонструє морфологічну та статистичну поді- бність до пізньоскіфських груп. Це може свід- чити про те, що люди, які були пов’язані по- ходженням із пізньоскіфським населенням, брали участь у формуванні антропологічного складу черняхівців. Найяскравіше пізньоскіф- ська складова демонструє себе на антрополо- гічних матеріалах із черняхівського могильни- ка Журавка. Серія з могильника Черкаси-Центр не виявляє чітких аналогій із групами пізніх скіфів, але є досить близькою до тих груп чер- няхівського населення, у яких такі аналогії чи- таються. Формування черняхівських популяцій відбувалося по-різному, неоднаковими могли бути їхні етнокультурні складові або пропорції. Входження у черняхівське середовище вихід- ців з іншоетнічних груп могло ставатися прямо або опосередковано, через інші черняхівські групи. Маршрути переміщення частини насе- лення, шлюбні контакти, обмін генами між гру- пами в межах черняхівської культури — усе це потребує подальшого дослідження із залучен- ням нових матеріалів та застосуванням нових методів. Щодо можливих сарматських біологіч- них впливів на формування антропологічно- го складу населення, яке поховане в могиль- нику Черкаси-Центр, то вони поки що не чи- таються. Ситуація може змінитися, коли в колекціях з’являться пізньосарматські серії з території України. На сьогодні гіпотезу про включення до складу черняхівських популяцій представників субстратного населення лісової та лісостепової зони України важко перевірити. Цьому заважає відсутність порівняльного матеріалу, бо в низ- ці хронологічно близьких культур із цих тери- торій був поширений обряд кремації померлих, який не залишає інформації ні для антрополо- гів, які вивчають етнічну антропологію, ні для генетиків. Наші висновки стосуються виключно ма- теріалів з інгумацій із могильника черняхів- ської культури Черкаси-Центр. Реальна ан- тропологічна картина в могильнику могла бути складнішою. Можливо, вихідці з власне германського середовища та низка місцевих лісостепових груп, наприклад представники київської культури, у складі черняхівських популяцій продовжували надавати перевагу кремації своїх померлих. Алексеев, В. П. 1966. Остеометрия. Методика ан- тропологических исследований. Москва: Наука. Алексеев, В. П., Дебец Г. Ф. 1964. Краниометрия. Ме- тодика антропологических исследований. Москва: Наука. Балабанова, М. А. 2020. К вопросу о западных свя- зях сарматского населения по данным антропологии. Археологія і давня історія України, 31, с. 452-464. Бобровська, О. В., Сиволап, М. П. 2003. Поховання черняхівської культури з підвісками-«кошиками» на Се- редньому Дніпрі. В: Баран, В. Д. (ред.) Старожитності І тисячоліття нашої ери з території України. Київ, с. 33-41. Великанова, М. С. 1975. Палеоантропология Прутско- Днестровского междуречья. Москва: Наука. Вольфрам, Х. 2003. Готы: от истоков до середи- ны VI века (опыт исторической этнографии). Санкт- Петербург: Издательский дом Ювента. Дебец, Г. Ф. 1948. Палеоантропология СССР. Труды Института этнографии им. Н. Н. Миклухи-Миклая: Новая серия,4. Москва; Ленинград: Издательство АН СССР. Зиневич, Г. П. 1967. Очерки палеоантропологии Укра- ины. Київ: Наукова думка. Кондукторова, Т. С.1958. Палеоантропологический материал из могильника полей погребальных урн Хер- сонской области. Советская археология, 2, с. 69-79. Кондукторова, Т. С. 1972. Антропология древнего на- селения Украины (1 тыс. до н. э. — середины 1 тыс. н. э.). Москва: Изд-во МГУ. Кондукторова, Т. С. 1979. Антропологические мате- риалы черняховской культуры Украины. В: Сымонович, Э. А. Могильники черняховской культуры. Москва: Нау- ка, с. 163-204. Куштан, Д. П. 2002. Розкопки могильника черняхівської культури Черкаси-Центр у 2000 р. Археологічні відкриття в Україні 2000—2001 рр. Київ, c. 32. Куштан, Д. П., Петраускас, О. В. Могильник чер- няхівської культури Черкаси-Центр (за матеріалами розкопок 2000—2003 рр). В: Петраускас, О. В., Шиш- кин, Р. Г.(ред). Черняхівська культура. Oium, 1. Kиїв, с. 178-230. Магомедов, Б. В. 2001. Черняховская культура. Про- блема этноса. Lublin: Widawnictwo Universytetu Marii Cu- rie-Sklodowskiej. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 198 Покас, П. М. 2000. Новые антропологические матери- алы к проблеме дифференциации черняховской культу- ры. В: Алексеева, Т. И. (ред). Народы России: от прошло- го к современности. Антропология. Ч. 2. Москва: Старый Сад, с. 260-273. Рудич, Т. О. 1995. Антропологічні матеріали з могиль- ника Черкаси-Центр. В: Соса, П. П. (ред). Археологічні дослідження на Черкащині. Черкаси: Сіяч, с. 87-91. Рудич, Т. О. 2004. Антропологічний склад насе- лення черняхівського могильника Чернелів-Руський. Археологічні відкриття в Україні 2002—2003 рр., с. 388-397. Рудич, Т. А. 2006. Сарматы в составе черняховской культуры по материалам антропологии). В: Терпилов- ский, Р. В. (ред). Готы и Рим. Бібліотека Vita antiqua. Київ, с. 73-86. Рудич, Т. А. 2013. Антропологические материалы из розкопок могильника Великая Бугаевка. Приложение 3. В: Петраускас, О. В., Шишкин, Р. Г. Могильник и поселе- ние черняховской культуры у с. Велика Бугаевка (Архео- логические источники). Oium, 2, с. 373-382. Рудич, Т. О. 2014a. Антропологічний матеріал з мо- гильника черняхівської культури Лісові Гринівці. Архео- логія, 3, с. 79-91. Рудич, Т. О. 2014b. Населення Середнього Подніпров’я І—ІІ тисячоліття за матеріалами антропології. Київ: ІА НАН України. Рудич, Т. О. 2021a. Антропологічні матеріали з мо- гильника черняхівської культури біля села Попівка. Архе- ологія і давня історія України, 1, с. 398-407. Рудич, Т. О. 2021b. Населення черняхівської культу- ри, поховане на могильнику біля с. Велика Бугаївка, за матеріалами краніології. Археологія і давня історія Укра- їни, 3 (40), с. 293-303. Сегеда, С. П., Дяченко, В. Д. 1984. Антропологиче- ский материал из черняховского могильника у с. Холм- ское. В: Гудкова, А. В., Фокиев, М. М. Земледельцы и ко- чевники в низовья Дуная 1—4 вв. н. э. Київ: Наукова дум- ка, с. 94-105. Сиволап, Л. Г., Сиволап, М. П. 1995. Черняхівський мо- гильник Черкаси-Центр. В: Соса, П. П. (ред). Археологічні дослідження на Черкащині. Черкаси: Сіяч, с. 79-86. Сиволап, М. П. 2000. Розкопки могильника Черкаси- Центр в 1994 р. Археологічні дослідження в Україні 1994—1996 рр., c. 141. Щукин, М. 1984. На рубеже эр: опыт историко- археологической реконструкции политических событий ІІІ в. до н. э. — І в. н. э. в Восточной и Центральной Евро- пе. Санкт-Петербург: Фарн. Antoniu, S., Onofrei, M. 1975. Studiul antropologic al sckeletelor din necropola din secolul al IV — lea e.n. de la Latcani. Arheologia Moldovei, 8, s. 281-285. Kozak-Zychman, W. 1996. Charakterystyka antropo- logsczna ludnoszczny z mlodszego okresu rymskiego. Lublin: Widawnictwo Universytetu Marii Curie-Sklodowskiej. Martin, R. 1928. Lehrbuch der Anthropologie. Jena. Piontek, J. 2020. Etnogeneza slowian jako obszar badan interdycyplinarnych — punkt widzenia antropologii fizycz- nej. В: Потєхіна, І. Д. (ред.). Історична антропологія та біоархеологія України. Вип. 2. Від трипілля до козаччини. Київ: ІА НАНУ, с. 92-102. Piontek, J., Iwanek, B., Segeda, S. 2008. Antropologia o pochodzeniu Slowian. Monografie Institutu Antropologii UAM, 12. Poznan. Rudic, T. 2017. Antropologische Materialien aus der Cern- jachov-Nekropole Nagornoe 2. В: Gudkova, A., Schultze, E. Graberfeld und Siedlung Nagornoe 2. Archaologie in Eurasi- en, 35. Bonn: Habelt-Verlag, s. 145-163. Надійшла 2.11.2021 Т. А. Рудич Доктор исторических наук, ведущий научный сотрудник отдела биоархеологии Института археологии НАН Украины НАСЕЛЕНИЕ ЧЕРНЯХОВСКОЙ КУЛЬТУРЫ ПО МАТЕРИАЛАМ МОГИЛЬНИКА ЧЕРКАССЫ- ЦЕНТР (краниологический аспект) Могильник черняховской культуры Черкассы-Центр исследовался в 1991—2003 гг. Исследователи датируют его осно- вание рубежом ІІІ—ІV вв. н. э., а завершение его функционирования первыми десятилетиями V в. Во время раскопок был получен антропологический материал. Черепа этой популяции измерялись и изучались классическими антропологическими методами, а сравнительный анализ проводился методами многомерной статисти- ки (факторный анализ). Средними характеристиками мужской группы является среднедлинный, узкий мезо-долихокранный череп. Лицо узкое, невысокое, мезогнатное. Горизонтальная профилировка лица на назомалярном уровне находится на грани резкой и умеренной, на зигомаксилярном уровне она является резкой. Орбиты средневысокие по индексу, нос широкий по индексу. Кости носа выступают хорошо. Средние характеристики признаков данной группы укладываются в размах межгрупповых вариаций серий черня- ховской культуры. Группа Черкассы-Центр демонстрирует антропологические связи с сериями из западных и юго-западных регионов чер- няховской культуры. По результатам статистического анализа она демонстрирует близость к могильникам Будешты, Нагор- ное, Малаешты, Успенка. При включении в анализ групп вельбарской культуры, серий поздних скифов и сарматов серия из Черкасс оказывается в числе групп, которые демонстрируют довольно большую близость к сериям вельбарской культуры. Средними характеристиками женской серии является длинная, среднеширокая, высокая черепная коробка, мезо- кранная по форме. Лицо среднеширокое и средневысокое, ортогнатное. Горизонтальная профилировка лица на назо- малярном уровне находится на грани резкой и умеренной, на зигомаксилярном уровне она является резкой. Орбиты средневысокие по индексу, нос среднеширокий. Кости носа выступают средне. Переносье — высокое. По результатам статистического анализа, женская серия из Черкасс демонстрирует близость к черняховским сериям из могильников Будешты, Малаешти, Чернелив, Холмское. Она также демонстрирует большую близость к отдельным сериям вельбарской культуры, чем к группам поздних скифов и тем более сарматов. К л ю ч е в ы е с л о в а: культура Черняхов—Синтана-де-Муреш, римское время, антропология, краниология. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1 99 Tetiana O. Rudych DSc in History, Leading Research Fellow, Institute of Archaeology, National Academy of Sciences of Ukraine, ORCID 0000- 0002- 3396-504X, rudich@iananu.org.ua THE POPULATION OF THE CHERNIAKHIV CULTURE ACCORDING TO THE MATERIALS OF THE CHERKASY-CENTRE BURIAL GROUND (craniological aspect) The burial ground Cherkasy-Centre of the Cherniakhiv culture was investigated in 1991—2003. Researchers date its foundation to the turn of 3rd—4th centuries AD, and the completion of functioning by the first decades of 5th century. During the excavations, anthropological material was obtained. The skulls of this population were measured and studied using classical anthropological methods, and comparative analysis was carried out using multivariate statistics (factor analysis). The male series is characterized by a medium-long, narrow, meso-dolichocranial cranium. The face is narrow, short, mesognatic. Horizontal profiling of the face at the upper level is on the border of sharp and moderate, its profiling at the zygomaxillary level is sharp. Orbits are medium- high by the index; the nose is wide by the index. The bones of the nose protrude well. The average characteristics of the features of this group fit into the range of inergroup variations in the series of the Cherniakhiv culture. The Cherkasy-Centre group demonstrates anthropological links with series from the western and south-western regions of the Cherniakhiv culture (Budeşti, Nahorne, Mălăiești, Uspenka). When included in the analysis of the groups of the Wielbark culture and the series of the late Scythians and Sarmatians, the series from Cherkasy turns out to be among the groups that demonstrate a somewhat greater closeness to the series of the Wielbark culture. The average characteristics of the female series is a long, medium wide, high cranium, mesocranial in shape. The face is medium-wide and medium-high, it is orthognathic. Horizontal profiling of the face at the upper level is on the border of sharp and moderate, its profiling at the zygomaxillary level is sharp. The orbits are medium-high in terms of the index, the nose is medium-wide. The bones of the nose protrude mediumly. The nose bridge is high. According to the results of statistical analysis, the female series from Cherkasy demonstrates closeness of the Cherniakhiv series from the burial grounds of Budeşti, Mălăiești, Cherneliv, Kholmske. The series also shows a greater affinity to individual series of the Wielbark culture than to the groups of the late Scythians and, all the more, the Sarmatians. K e y w o r d s: Cherniakhiv-Sântana de Mureș culture, Roman time, anthropology, craniology. References Alekseev, V. P. 1966. Osteometriia. Metodika antropologicheskikh issledovanii. Moskva: Nauka. Alekseev, V. P., Debets, G. F. 1964. Kraniometriia. Metodika antropologicheskikh issledovanii. Moskva: Nauka. Balabanova, M. A. 2020. Discussing the Western Connections of the Sarmatian Population according to Anthropology Data. Ar- kheologia i davnia istoriia Ukrainy, 3, p. 452-464. https://doi.org/10.37445/adiu.2020.03.33 Bobrovska, O. V., Syvolap, M. P. 2003. Pokhovannia cherniakhivskoi kultury z pidviskamy-ʻkoshykamyʼ na Seredniomu Dnipri. In: Baran, V. D. (ed.) Starozhytnosti I tysiacholittia nashoi ery z terytorii Ukrainy. Kyiv, p. 33-41. Velikanova, M. S. 1975. Paleoantropologiia Prutsko-Dnestrovskogo mezhdurechiia. Moskva: Nauka. Volfram, H. 2003. Goty: Ot istokov do serediny VI veka (opyt istoricheskoi etnografii). Sankt-Peterburg: Izdatelskii dom Yuventa. Debets, G. F. 1948. Paleoantropologiia SSSR. Trudy Instituta etnografii im. N. N. Mikluhi-Maklaia: Novaia seriia, 4. Moskva; Leningrad: Izdatelstvo AN SSSR. Zinevich, G. P. 1967. Ocherki paleoantropologii Ukrainy. Kyiv: Naukova dumka. Konduktorova, T. S. 1958 Paleoantropologicheskii material iz mogilnika polei pogrebalnykh urn Khersonskoi oblasti. Sovetskaia arkheologiia, 2, p. 69-79. Konduktorova, T. S. 1972. Antropologiia drevnego naseleniia Ukrainy (1 tys. do n. e. - serediny 1 tys. n. e.). Moskva: Izd-vo MGU. Konduktorova, T. S. 1979. Antropologicheskie materialy cherniakhovskoi kultury Ukrainy. In: Symonovich, E. A. Mogilniki cherniakhovskoi kultury. Moskva: Nauka, p. 163-204. Kushtan, D. P. 2002. Rozkopky mohylnyka cherniakhivskoi kultury Cherkasy-Tsentr u 2000 r. Arkheolohichni vidkryttia v Ukraini 2000-2001 rr. Kyiv, p. 32. Kushtan, D. P., Petrauskas, O. V. Mohylnyk cherniakhivskoi kultury Cherkasy-Tsentr (za materialamy rozkopok 2000-2003 rr.). In: Petrauskas, O. V., Shyshkin, R. H. (ed.). Cherniakhivska kultura. Oium, 1. Kyiv, p. 178-230. Magomedov, B. V. 2001. Cherniakhovskaia kultura. Problema etnosa. Lublin: Widawnictwo Universytetu Marii Curie- Sklodowskiej. Pokas, P. M. 2000. Novyie antropologicheskie materialy k probleme differentsiatsii cherniakhovskoi kultury. In: Alekseeva, T. I. (ed.). Narody Rossii: ot proshlogo k sovremennosti. Antropologiia, Part 2. Moskva: Staryi Sad, p. 260-273. Rudych, T. O.1995. Antropolohichni materialy z mohylnyka Cherkasy-Tsentr. In: Sosa, P. P. (ed.). Arkheolohichni doslidzhen- nia na Cherkashchyni. Cherkasy: Siiach, p. 87-91. Rudych, T. O. 2004. Antropolohichnyi sklad naselennia cherniakhivskoho mohylnyka Cherneliv-Ruskyi. Arkheolohichni dosli- dzhennia v Ukraini 2002-2003 rr. Kyiv, p. 388-397. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1100 Rudych, T. A. 2006. Sarmaty v sostave cherniakhovskoi kultury (po materialam antropologii). In: Terpilovskyi, R. V.(ed.). Goty i Rim. Biblioteka Vita antique. Kyiv, p. 73-86. Rudych, T. A. 2013. Antropologicheskie materialy iz rozkopok mogilnika Velikaia Bugaevka. Prilozhenie 3. In: Petrauskas, O. V., Shyshkin, R. G. Mogilnik i poselenie cherniakhovskoi kultury u s. Velika Bugaevka (Arkheologicheskie istochniki). Oium 2, p. 373-382. Rudych, T. O. 2014a. Anthropological Material from Lisovi Hrynivtsi, a Chernyakhivska Culture Burial Ground. Arheologia, 3, p. 79-91. Rudych, T. O. 2014b Naselennia Serednoho Podniprovia 1-2 tysiacholittia za materialamy antropolohii. Kyiv: IA NANU. Rudych, T. O. 2021a. Anthropological Materials of the Chernyakhiv Culture’s Cemetery near Village Popivka. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 1, p. 398-407. https://doi.org/10.37445/adiu.2021.01.28 Rudych, T. O. 2021b. The Population of Chernyakhiv Culture, which is Buried in the Cemetery near the Village of Velyka Bu- gaivka, according to Craniology. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 3 (40), p. 293-303. https://doi.org/10.37445/ adiu.2021.03.19 Segeda, S. P., Diachenko, V. D. 1984. Antropologicheskii material iz cherniakhovskogo mogilnika u s. Kholmskoe. In: Gudkova, A. V., Fokiev, M. M. Zemledeltsy i kochevniki v nizoviakh Dunaia 1-4 vv. n. e. Kyiv: Naukova dumka, p. 94-105. Syvolap, L. H., Syvolap, M. P. 1995. Cherniakhivskyi mohylnyk Cherkasy-Tsentr. In: Sosa, P. P. (ed.). Arkheolohichni doslidzhennia na Cherkashchyni. Cherkasy: Siiach, p. 79-86. Syvolap, M. P. 2000. Rozkopky mohylnyka Cherkasy-Tsentr v 1994 r. Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 1994-1996 rr., p. 141. Shchukin, M. 1984. Na rubezhe er: opyt istoriko-arkheologicheskoi rekonstruktsii politicheskikh sobytii ІІІ v. do n. e. - І v. n. e. v Vostochnoi i Tsentralnoi Evrope. Sankt-Peterburg: Farn. Antoniu, S., Onofrei, M. 1975. Studiul antropologic al sckeletelor din necropola din secolul al IV - lea e. n. de la Latcani. Arhe- ologia Moldovei, 8, p. 281-285. Kozak-Zychman, W. 1996. Charakterystyka antropologiczna ludnoszczny z mlodszego okresu rymskiego. Lublin: Widawnictwo Universytetu Marii Curie-Sklodowskiej. Martin, R. 1928. Lehrbuch der Anthropologie. Jena. Piontek, J. 2020. Etnogeneza slowian jako obszar badan interdycyplinarnych - punkt widzenia antropologii fizycznej. In: Potek- hina, I. D. (ed.) Istorychna antropolohiia ta bioarkheolohiia Ukrainy, 2. Vid trypillia do kozachchyny. Кyiv: IA NANU, p. 92-102. Piontek, J., Iwanek, B., Segeda, S. 2008. Antropologia o pochodzeniu Slowian. Monografie Institutu Antropologii UAM, 12. Poznan. Rudic, T. 2017. Antropologische Materialien aus der Cernjachov-Nekropole Nagornoe 2. В: Gudkova, A., Schultze, E. Graberfeld und Siedlung Nagornoe 2. Archaologie in Eurasien, 35. Bonn: Habelt-Verlag, S. 145-163.
id	arheologia-com-ua-article-296
institution	Chemistry, Physics and Technology of Surface
issn	2616-499X
keywords_txt_mv
language	Ukrainian
last_indexed	2026-08-07T01:04:27Z
publishDate	2022
publisher	Institute of Archaeology NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	arheologiacomua/90/2b902916d9b617ad7614159953539090.pdf
spelling	arheologia-com-ua-article-2962022-05-14T07:32:19Z The Population of the Cherniakhiv Culture According to the Materials of the Cherkasy Centre Burial Ground (Craniological Aspect) Населення черняхівської культури за матеріалами могильника Черкаси-Центр (краніологічний аспект) Rudych, Tetiana : Cherniakhiv-Sântana de Mureș culture, Roman time, anthropology, craniology культура Черняхів—Синтана-де-Муреш, римський час, антропологія, краніологія.× The burial ground Cherkasy-Center of the Cherniakhiv culture was investigated in 1991—2003. Researchers date its foundation to the turn of 3rd—4th centuries AD, and the completion of functioning by the first decades of 5th century.During the excavations, anthropological material was obtained.The skulls of this population were measured and studied using classical anthropological methods, and comparative analysis was carried out using multivariate statistics (factor analysis).The male series is characterized by a medium-long, narrow, meso-dolichocranial cranium. The face is narrow, short, mesognatic. Horizontal profiling of the face at the upper level is on the border of sharp and moderate, its profiling at the zygomaxillary level is sharp. Orbits are medium- high by the index; the nose is wide by the index. The bones of the nose protrude well.The average characteristics of the features of this group fit into the range of inergroup variations in the series of the Cherniakhiv culture.The Cherkasy-Center group demonstrates anthropological links with series from the western and south-western regions of the Cherniakhiv culture (Budeşti, Nahorne, Mălăiești, Uspenka).When included in the analysis of the groups of the Wielbark culture and the series of the late Scythians and Sarmatians, the series from Cherkasy turns out to be among the groups that demonstrate a somewhat greater closeness to the series of the Wielbark culture.The average characteristics of the female series is a long, medium wide, high cranium, mesocranial in shape. The face is medium-wide and medium-high, it is orthognathic. Horizontal profiling of the face at the upper level is on the border of sharp and moderate, its profiling at the zygomaxillary level is sharp. The orbits are medium-high in terms of the index, the nose is medium-wide. The bones of the nose protrude mediumly. The nose bridge is high.According to the results of statistical analysis, the female series from Cherkasy demonstrates closeness of the Cherniakhiv series from the burial grounds of Budeşti, Mălăiești, Cherneliv, Kholmske. The series also shows a greater affinity to individual series of the Wielbark culture than to the groups of the late Scythians and, all the more, the Sarmatians. У статті наведено інформацію стосовно краніологічного матеріалу з розкопок могильника черняхівської культури Черкаси-Центр та проаналізовано склад населення, яке було поховане в цьому могильник. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2022-03-23 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/296 10.15407/arheologia2022.01.086 Arheologia; No 1 (2022): Arheologia; 86-100 Археологія ; № 1 (2022): Arheologia; 86-100 Археология; № 1 (2022): Arheologia; 86-100 2616-499X 0235-3490 10.15407/arheologia2022.01 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/296/274
spellingShingle	культура Черняхів—Синтана-де-Муреш римський час антропологія краніологія.× Rudych, Tetiana Населення черняхівської культури за матеріалами могильника Черкаси-Центр (краніологічний аспект)
title	Населення черняхівської культури за матеріалами могильника Черкаси-Центр (краніологічний аспект)
title_alt	The Population of the Cherniakhiv Culture According to the Materials of the Cherkasy Centre Burial Ground (Craniological Aspect)
title_full	Населення черняхівської культури за матеріалами могильника Черкаси-Центр (краніологічний аспект)
title_fullStr	Населення черняхівської культури за матеріалами могильника Черкаси-Центр (краніологічний аспект)
title_full_unstemmed	Населення черняхівської культури за матеріалами могильника Черкаси-Центр (краніологічний аспект)
title_short	Населення черняхівської культури за матеріалами могильника Черкаси-Центр (краніологічний аспект)
title_sort	населення черняхівської культури за матеріалами могильника черкаси-центр (краніологічний аспект)
topic	культура Черняхів—Синтана-де-Муреш римський час антропологія краніологія.×
topic_facet	: Cherniakhiv-Sântana de Mureș culture Roman time anthropology craniology культура Черняхів—Синтана-де-Муреш римський час антропологія краніологія.×
url	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/296
work_keys_str_mv	AT rudychtetiana thepopulationofthecherniakhivcultureaccordingtothematerialsofthecherkasycentreburialgroundcraniologicalaspect AT rudychtetiana naselennâčernâhívsʹkoíkulʹturizamateríalamimogilʹnikačerkasicentrkraníologíčnijaspekt AT rudychtetiana populationofthecherniakhivcultureaccordingtothematerialsofthecherkasycentreburialgroundcraniologicalaspect

Населення черняхівської культури за матеріалами могильника Черкаси-Центр (краніологічний аспект)

Institution

Similar Items