Мушлі як елемент вбрання  населення салтівської культури (за матеріалами  біритуального могильника Червона Гірка)

Aksionov, Viktor

doi:10.15407/arheologia2022.01.101

Мушлі як елемент вбрання населення салтівської культури (за матеріалами біритуального могильника Червона Гірка)

In eight burials (seven inhumations and one cremation) of the Krasna Hirka burial ground in Kharkiv region, there were found the pendants made of sea shells of the mollusk «Cypraea moneta» (burials Nos. 53, 176, 180, 191, 195, 311) (figs. 1: 2, 19, 20; 2: 15, 32; 3: 11; 4: 19; 5: 9) and pendants mad...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Археологія
Date:	2022
Issue:	1
Pages:	101-113
ISSN:	2616-499X
Author Affiliations:	Viktor Aksionov — Кандидат історичних наук, завідувач відділу археології Харківського історичного музею імені М. Ф. Сумцова
Main Author:	Aksionov, Viktor
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2022
Subjects:	могильник Червона Гірка салтівська культура прикраси мушлі пряжки-ґудзики Cypraea moneta Unio pictorum Anodonta
Online Access:	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/297
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Chemistry, Physics and Technology of Surface
Download file:

Institution

Chemistry, Physics and Technology of Surface

_version_	1872824544413089792
author	Aksionov, Viktor
author_facet	Aksionov, Viktor
author_institution_txt_mv	[ { "author": "Viktor Aksionov", "institution": "Кандидат історичних наук, завідувач відділу археології Харківського історичного музею імені М. Ф. Сумцова", "orcid": "" } ]
author_sort	Aksionov, Viktor
baseUrl_str	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai
collection	OJS
container_end_page	113
container_issue	1
container_start_page	101
container_title	Археологія
container_volume
datestamp_date	2022-05-14T07:33:13Z
description	In eight burials (seven inhumations and one cremation) of the Krasna Hirka burial ground in Kharkiv region, there were found the pendants made of sea shells of the mollusk «Cypraea moneta» (burials Nos. 53, 176, 180, 191, 195, 311) (figs. 1: 2, 19, 20; 2: 15, 32; 3: 11; 4: 19; 5: 9) and pendants made of the valves of river mollusks («Unió pictorum» or «Anodonta») (burials Nos. 53, 185, 309) (figs. 2: 16, 33, 34; 6: 23—29). The pendants were present in the child’s burials (burials Nos. 53, 180, 185, 191, 195, 309) and young women of childbearing age (burials Nos. 176, 311). The location of shells jewelry in the burials indicates that they were sewn on clothes and headwear (burial No. 309), they were a part of removable breast ornaments (burial No. 176) (fig. 5: 15), a handbag decoration that was hung to the belt (burial Nos. 185, 191, 311) (figs. 2: 17; 3: 1; 4: 1), also they were woven together with glass beads, bronze bells and bronze spiral beads into the braids of buried people (burials Nos. 53, 180, 195) (fig. 2: 1). The arrangement of the pendants in the burial No. 309 allows asserting that three pendants adorned the child’s cap, being sewn at the area of the temples and on the crown (fig. 7: 2). By the location of the beads, bronze beads, bells and four more pendants of mollusks shells (fig. 7: 1), it can be seen that the collar of the child’s clothes in the neck area was decorated with monochrome beads and small beads sewn on, and four shell pendants that were sewn onto the child’s clothes in the chest area (fig. 7: 3). Polychrome beads (eye-shaped and striped), together with cast bronze bells and bronze beads, were threaded into the child’s braids (fig. 7: 4). In the investigated burials, the shell pendants resembled protective amulets. The connection of these jewelry with the water element, their shape and colour (white/ pearl) indicate that they are related to the cult of the Moon and are a symbol of the Great Goddess — the mother/ progenitor of all living beings and the giver of all life’s blessings.
doi_str_mv	10.15407/arheologia2022.01.101
first_indexed	2026-08-07T01:04:27Z
format	Article
fulltext	НАЦIОНАЛЬНА АКАДЕМIЯ НАУК УКРАЇНИ • ІIНСТИТУТ АРХЕОЛОГIЇ НАН УКРАЇНИ НАУКОВИЙ ЖУРНАЛ – ЗАСНОВАНИЙ У 1947 р. ВИДАЄТЬСЯ ЩОКВАРТАЛЬНО КИЇВ 1  2022 АРХЕОЛОГIЯ Головний редактор ЧАБАЙ В. П., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України Заступник головного редактора ТОЛОЧКО П. П., академiк НАН України, Iнститут археологiї НАН України Вiдповiдальний секретар ШЕВЧЕНКО T. М., кандидат історичних наук, Інститут археології НАН України Редакцiйна колегiя БОЛТРИК Ю. В., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України БОРОФФКА Н., доктор хаб., Нiмецький археологiчний iнститут, Німеччина БРАУНД Д., професор, доктор хаб., Унiверситет Екзетера, Великобританiя БРУЯКО I. В., доктор iсторичних наук, Одеський археологiчний музей НАН України БУЙСЬКИХ А. В., доктор iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України ГАРДІ С. Е., PhD, Норвезький інститут у Римі Університету в Осло, Великобританія ДЖIНДЖАН Ф., професор, доктор хаб., почесний професор унiверситету Париж 1 Пантеон Сорбонна, Францiя ЗАЛIЗНЯК Л. Л., професор, доктор iсторичних наук, Нацiональний унiверситет «Києво-Могилянська академiя» IВАНЧИК А. I., професор, Французький нацiональний центр наукових дослiджень, Францiя КАЙЗЕР Е., професор, доктор хаб., Вiльний унiверситет Берлiну, Німеччина ОТРОЩЕНКО В. В., професор, доктор iсторичних наук, Нацiональний унiверситет «Києво-Могилянська академiя» ПЛАВІНСЬКИЙ М. О., кандидат історичних наук, Інститут історії НАН Білорусі, Білорусь ПОТЄХIНА I. Д., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України ФОРНАСЬЕ Й., професор, доктор, Галле-Віттенбергський університет імені Мартіна Лютера, Німеччина ХОХОРОВСКI Я., професор, доктор хаб., Iнститут археологiї Яґеллонського унiверситету, Польща NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE • INSTITUTE OF ARCHAEOLOGY NAS OF UKRAINE SCIENTIFIC JOURNAL – FOUNDED IN 1947 FREQUENCY: QUARTERLY Editor-in-Chief CHABAI V. P., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine Deputy editor-in-Chief TOLOCHKO P. P., Academician of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine Executive Secretary SHEVCHENKO T. M., PhD in History, Institute of Archaeology NAS of Ukraine Editorial Board BOLTRYK Yu. V., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine BOROFFKA N., Professor, Dr. Hab., German Archaeological Institute, Germany BRAUND D., Professor, Dr. Hab., University of Exeter, UK BRUIAKO I. V., DSc in History, Odessa Archaeological Museum of the NAS of Ukraine BUISKIKH A. V., DSc in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine CHOCHOROWSKI J., Professor, Dr. Hab., Institute of Archaeology of Jagiellonian University, Poland DJINDJIAN F., Professor, Dr. Hab., Professor of the University of Paris 1 Pantheon Sorbonne, France IVANTCHIK A. I., Professor, National Center for Scientific Research of France, France FORNASIER J., Professor, Doctor, Martin Luther University Halle-Wittenberg, Germany HARDY S. A., PhD, Norwegian Institute in Rome, University of Oslo, Great Britain KAISER E., Professor, Dr. Hab., Free University of Berlin, Germany OTROSHCHENKO V. V., Professor, DSc in History, National University of Kyiv-Mohyla Academy PLAVINSKI M. O., PhD in History, Institute of History of the National Academy of Sciences of Belarus, Belarus POTEKHINA I. D., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine ZALIZNIAK L. L., Professor, DSc in History, National University of Kyiv-Mohyla Academy ARHEOLOGIA KYIV 1  2022 ЗМIСТ CONTENTS Articles РИЖОВ C. М., СТЕПАНЧУК В. М., НЕЗДО- ЛІЙ О. І., ВЄТРОВ Д О. Мікрозалишковий аналіз кам'яних знарядь стоянки Заскельна IX у Криму: перші результати КОЗЛЕНКО Р. О. Римська військова присутність на о. Березань KAZANSKI M. M. Fibulae of East Germanic Tradition From Saint-Chéron in Northern Gaul KOZUBOVSKYI H. A. About One Debatable Is- sue of Ukrainian History of the 14th Century Publication of Archaeological Material RUDYCH T. O. The Population of the Chernia- khiv Culture According to the Materials of the Cher- kasy-Centre Burial Ground (Craniological Aspect) AKSIONOV V. S. Shells as a Costume Element of Population of the Saltiv Culture (Based on Materi- als from the Chervona Hirka Biritual Burial Ground) Discoveries and Recent Finds SYDOROVYCH V. Z. New Burial of the Przeworsk Culture in Western Buh Region Статтi RYZHOV S. M., STEPANCHUK V. M., NEZDO- LII O. I., VIETROV D. O. Analysis of Micro- Residues on Stone Tools From Zaskelna IX, Crimea: First Results KOZLENKO R. O. The Roman Military Presence On The Berezan Island КАЗАНСЬКИЙ M. M. Фібули східногерманської традиції з могильника Сен-Шерон у Північній Галлії КОЗУБОВСЬКИЙ Г. А. Про одне дискусійне питання української історії XIV ст. Публiкацiї археологiчного матерiалу РУДИЧ Т. О. Населення черняхівської культури за матеріалами могильника Черкаси-Центр (краніологічний аспект) АКСЬОНОВ В. С. Мушлі як елемент вбрання населення салтівської культури (за матеріалами біритуального могильника Червона Гірка) Новi вiдкриття та знахiдки СИДОРОВИЧ В. З. Нове поховання пше- ворської культури у Західному Побужжі 5 26 39 55 86 101 114 До iсторiї стародавнього виробництва ЩЕПАЧЕНКО В. І. Скляний посуд пізньоримського часу з Війтенків: технологічний аспект Хронiка З нагоди 60-річчя Андрія Петровича Томашевського To the History of Ancient Crafts SHCHEPACHENKO V. I. The Glassware of Late Roman Time from Viitenky: the Technological Aspect News Review To the 60th Anniversary of Andrii Petrovych Toma- shevskyi 121 154 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1 101 У статті розглянуто знахідки мушель та виробів зі стулок раковин річкових молюсків, виявлені у складі прикрас та елементів одягу в похованнях біртуаль- ного могильника салтівської культури біля с. Черво- на Гірка. Проаналізовано варіанти їх використання у вбранні представників тюрко-угорського етніч- ного компоненту салтівського населення басейну Сіверського Дінця. К л ю ч о в і с л о в а: могильник Червона Гірка, сал- тівська культура, прикраси, мушлі, пряжки-ґудзики, Cypraea moneta, Unio pictorum, Anodonta. За свідченням етнографічних джерел, у тра- диційних суспільствах, до яких слід відноси- ти і представників лісостепового варіанту сал- тівської культури, кожний елемент вбрання був наділений певним змістом. Так, будь-які прикраси, крім функціонального призначен- ня (прикрашати людину), здійснювати марку- вання статі та соціально-вікового статусу лю- дини (Клюева, Михайлова 1988, с. 125). Тому особливу увагу привертають прикраси, виго- товлені з таких природних матеріалів, як муш- лі річкових та морських молюсків. Знахідки подібних прикрас на пам’ятках представників праболгарського населення лісостепового ва- ріанту салтівської культури доволі нечисленні (Аксенов 2017, рис. 12: 10), на відміну від по- ховань середньовічного аланського населення регіону (Аксенов 2015, табл., рис. 1; Плетнева 1989, рис. 56). До того ж, незважаючи на біль- ше ніж 120-річний термін вивчення салтівських пам’яток у басейні Сіверського Дінця, могиль- ників, досліджених значною площею, не так і багато. Одним із таких некрополів є біритуаль- ний могильник біля с. Червона Гірка (Балаклій- ського, а за сучасним адміністративним поді- лом Ізюмського р-ну Харківської обл.). © В. С. Аксьонов* 2022 МУШЛІ ЯК ЕЛЕМЕНТ ВБРАННЯ НАСЕЛЕННЯ САЛТІВСЬКОЇ КУЛЬТУРИ (за матеріалами біритуального могильника Червона Гірка) УДК 904.25(477.54)”654“-035.56 https://doi.org/10.15407/arheologia2022.01.101 Могильник біля с. Червона Гірка вияви- ли восени 1983 р. будівельники під час робіт на ділянці, що була відведена під колективні садки для працівників Шебелинського АТП. У 1984 р. на могильнику працювала експедиція під керівництвом А. В. Криганова (Крыганов 1985, с. 4-7), який на той момент був аспіран- том кафедри історіографії, джерелознавства та археології Харківського державного універси- тету ім. О. М. Горького. Подальші роботи на могильнику (щорічно, до 1994 р.) здійснюва- ла середньовічна експедиція Харківського дер- жуніверситету вже під керівництвом д. і. н. В. К. Міхеєва. За цей час на могильнику було досліджено 310 поховань. У 2001 р. невеликі за обсягом рятувальні роботи на могильнику проводила експедиція Харківського історично- го музею на чолі з автором статті та за участю співробітників Музею археології та етнографії Слобідської України при Харківському націо- нальному університеті під керівництвом к. і. н. В. В. Скирди. Під час цих робіт було дослідже- но два поховання за обрядом інгумації (311, 312) (Аксенов 2002, рис. 1: 15, 16). У 2019 р. незначні роботи на могильнику Червона Гірка здійснила експедиція Харків- ського національного університету ім. В. Н. Ка- разіна під керівництвом В. В. Скирди, під час яких було розкопано одне кремаційне похован- ня салтівської культури (313) (Скирда, Іськов 2020, с. 14-16). У матеріалах могильника Червона Гірка елементи костюму з мушель представлені в дев’яти похованнях — семи інгумаціях (53, 180, 185, 191, 195, 309, 311) та одній кремації (176). У зазначених поховальних комплексах прикра- си були виготовлені з молюсків Cypraea moneta (похов. 53, 176, 180, 191, 195, 311) та зі стулок мушель річкових молюсків (Unio pictorum або Anodonta) (похов. 53, 185, 309), як засвідчив головний дослідник могильника В. К. Міхеєв (Михеев 1987, с. 6). * АКСЬОНОВ Віктор Степанович — кандидат історич- них наук, завідувач відділу археології Харківського історичного музею імені М. Ф. Сумцова, ORCID 0000- 0002-0648-0696, aksyonovviktor@gmail.com ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1102 Рис. 1. Поховання могильника Червона Гірка з підвісками з мушель Cypraea moneta: 1 — план поховання 180; 2 — мушля Cypraea moneta; 3—7 — інвентар поховання 180; 8 — план поховання 195; 9—18 — інвентар поховання 195; 19, 20 — мушля Cypraea moneta Fig. 1. Burials of the Chervona Hirka burial ground with pendants made of Cypraea moneta shells: 1 — plan of the burial No. 180; 2 — Cypraea moneta shell; 3—7 — inventory of the burial No. 180; 8 — plan of the burial No. 195; 9—18 — inventory of the burial No. 195; 19, 20 — Cypraea moneta shell 1 2 3 4 5 6 7 8 0 20 2019 14 15 16 17 10 11 12 13 9 0 20 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1 103 Мушлі молюска Cypraea moneta більш ха- рактерні для поховань дітей та підлітків, де вони представлені винятково поодинокими екземпля- рами (похов. 53, 180, 185, 191, 195). У похован- нях дорослих жінок підвіски з Cypraea moneta чисельніші: 5 у похованні 311 та 15 у похован- ні 176. Розташування їх на кістяках небіжчиків свідчить про те, що вони могли нашиватися на одяг, прикрашати торбинки, що їх підвішува- ли на поясі, або входити до складу прикрас, які знімалися. Так, у похованні 180 мушля Cypraea moneta (рис. 1: 2) разом із трьома бронзовими литими бубонцями та фрагментами ще одно- го штампованого бронзового бубонця (рис. 1: 3—6) виявили на ділянці грудної клітки дитини (рис. 1: 1), імовірно, прикрашали передню час- тину її одягу. У похованні 53 Cypraea moneta (рис. 2: 15) була знайдена біля ліктьового суглоба правої руки дитини (рис. 2: 1) разом із трьома брон- зовими бубонцями, кількома намистинами зо- лотистого кольору (рис. 2: 3, 7). Біля ліктьового суглоба лівої руки дитини лежали два бронзо- вих бубонця (рис. 3: 8), намистина з поліхром- ного скла (рис. 2: 11), бронзові дротяні про- низки (рис. 2: 6) та невелика пряжка-ґудзик зі стулки мушлі річкового молюска (рис. 2: 10). У цьому випадку ми маємо набір предметів, які, імовірно, прикрашали волосся, сплетене в коси. Бубонці, намистини та мушлі були при- кріплені до оздоблених бронзовими дротяними пронизками шкіряних мотузок, які й були впле- тені у коси. У небіжчика з поховання 191 мушля (рис. 3: 11) лежала біля поясу (рис. 3: 1) разом із брон- зовими пронизками та п’ятьма литими бубон- цями (рис. 3: 4, 9, 10). Поряд із ними зари- совано залізний черешковий ніж (рис. 3: 6). Імовірно, ця мушля разом із принизками та бу- бонцями прикрашала торбинку, розташовану на поясі дитини. Таку саму функцію викону- вала Cypraea moneta (рис. 2: 32), що походить з поховання № 185. Вона разом із залишками якогось дерев’яного виробу, оздобленого брон- зовими платівками, скляним намистом (рис. 2: 19—24), бронзовими дротяними пронизками спіралеподібної форми, коповушкою (рис. 2: 29) та бронзовими литими бубонцями (рис. 2: 30, 31), була розташована біля поясу небіжчи- ка (рис. 2: 17). Цікаво, що в цьому похованні торбинка була додатково прикрашена ще трьо- ма пласкими круглими пряжками-ґудзиками, виготовленими зі стулок річкового молюска (лат. Unio) (рис. 2: 33, 34). Саме такі пряжки- ґудзики зі стулок мушель молюсків у кількос- ті від однієї до трьох є доволі частою знахід- кою при кістяках дітей та жінок у катакомбних похованнях представників аланського етносу салтівської культури басейну Сіверського Дін- ця (Аксенов 2015, с. 66-67, табл.). При цьому дітлахів супроводжували невеликі за розміром диски перламутрового кольору (Аксенов 2001, рис. 4: 29; 2015, рис. 1: 1), тоді як з поховань дівчат та жінок походять пряжки-ґудзики пере- важно білого (молочного) кольору та більших розмірів (Аксенов 2015, рис. 1: 3—10). Торбинка, яка знаходилася на поясі у жінки з поховання 311 (рис. 4: 1), також була прикра- шена п’ятьма мушлями Cypraea moneta (рис. 4: 19), трьома бронзовими литими бубонцями (рис. 4: 8), бронзовими дротяними пронизками (рис. 4: 11). Мабуть, до торбинки також належа- ла мотузка, на кінці якої прикріплена підвіска- амулет у вигляді звернутих донизу рогів бика разом із ворворкою у вигляді порожнистої куль- ки (рис. 4: 15, 16). Усередині торбинки містили- ся такі предмети: бронзовий перстень (рис. 4: 5), бронзова коповушка з ручкою у вигляді голови барана (рис. 4: 18), скляні та сердолікові намис- тини (рис. 4: 20—25, 27). У кремаційному похованні 176 (рис. 5: 1, 2) разом із фрагментами золотих сережок (рис. 5: 10, 10а), трьома золотими бляшками- нашивками (рис. 5: 3) були 15 мушель Cypraea moneta, які мали отвір для підвішування (рис. 5: 9). Наявність серед інвентарю цього поховання скляного намиста (рис. 5: 6—8) дозволяє при- пустити, що скляні намистини разом із мушля- ми складали один комплект, який прикрашав груди померлої жінки (рис. 5: 15). Розташування Cypraea moneta в похова- ні 195 не дозволяє впевнено визначити, скла- довою якої з прикрас вбрання є ця підвіска (рис. 1: 8, 19, 20). Однак той факт, що поряд із мушлею лежали дві намистини, кілька бісерин та бронзовий литий бубонець (рис. 1: 10—14, 18), дає змогу припустити, що всі вони могли прикрашати волосся померлої людини, тобто бути частиною накісника. Найціннішу інформацію про використання підвісок зі стулок мушель річкових молюсків надає поховання 309, яке належало дитині ві- ком від одного до трьох-чотирьох років (рис. 6: 1). У цьому похованні виявлено прикраси го- лови, волосся, шиї та грудної клітки небіжчи- ка, які розташовувалися на відповідних місцях. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1104 Рис. 2. Поховання могильника Червона Гірка з підвісками з мушель Cypraea moneta: 1 — план поховання 53; 2—14 — інвентар поховання 53; 15 — мушля Cypraea moneta; 16 — пряжка-ґудзик зі стінки мушлі річкового молюска; 17 — план поховання 185; 18—31 — інвентар поховання 185; 32 — мушля Cypraea moneta; 33, 34 — пряжка-ґудзик зі стінки мушлі річкового молюску Fig. 2. Burials of the Chervona Hirka burial ground with pendants made of river mollusk shells: 1 — plan of the burial No. 53; 2—14 — inventory of the burial No. 53; 15 — Cypraea moneta shell; 16 — button-shaped buckle with pendants of river mollusk shells; 17 — plan of the burial 185; 18—31 — inventory of the burial No. 185; 32 — Cypraea moneta shell; 33, 34 — button-shaped buckle with pendants of river mollusk shells 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 20 19 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 0 20 0 20 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1 105 Рис. 3. Поховання 191 з підвіскою із мушлі Cypraea moneta: 1 — план поховання; 2—10, 12, 13 — інвентар поховання; 11 — мушля Cypraea moneta Fig. 3. Burial No. 191 with a pendant made of Cypraea moneta shell: 1 — burial plan; 2—10, 12, 13 — burial inventory; 11 — Cypraea moneta shell 1 0 20 2 3 4 56 7 9 8 10 11 12 13 7 Так, на голову дитини була вдягнена шапочка, до якої були пришиті три підвіски, виготовле- ні зі стулок мушлі (рис. 6: 23—25). Дві з них знайдено біля скронь, одну підвіску — на ма- ківці (рис. 7: 2). Комір одягу дитини біля шиї був оздоблений монохромними намистинами та бісером (рис. 6: 8—16). На це вказує зна- йдений біля лівого плеча небіжчика бронзовий ґудзик (рис. 6: 7), на який була застібнута со- рочка, що, ймовірно, мала горловини округлої форми. Інші деталі одягу розташовувалися на ділянці грудної клітки дитини (рис. 7: 1). За їх розташуванням можна припустити, що части- на з них була нашита на одяг, тоді як інша час- тина — прикрашала волосся похованої дитини. Так, чотири підвіски зі стулок мушель (рис. 6: 26—29) прикрашали одяг небіжчика в районі грудної клітки (рис. 7: 3). ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1106 Рис. 4. Поховання 311 з підвісками із мушель Cypraea moneta: 1 — план поховання; 2—18, 20—27 — інвентар похован- ня; 19 — мушля Cypraea moneta Fig. 4. Burial No. 311 with a pendant made of Cypraea moneta shells: 1 — burial plan; 2—18, 20—27 — burial inventory; 19 — Cypraea moneta shell 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 0 20 Волосся дитини, ймовірно, було зібране в коси, у які вплетено різні прикраси (рис. 7: 4). Так, ліва коса була прикрашена мотузками із бронзовими дротяними пронизками спіралеподібної форми та бронзовим литим бубонцем на кінці (рис. 6: 3, 4). У праву косу був вплетений мотузок із нанизани- ми на нього скляними поліхромними намистина- ми, бронзовими дротяними пронизками, який за- кінчувався підвішеними до нього бронзовими бу- бонцями (рис. 6: 5, 6, 17—21). ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1 107 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 10a 1112 13 14 15 0 20 0 3 Рис. 5. Поховання 176 з підвісками з мушель Cypraea moneta: 1 — план поховання; 2 — поховальна урна; 3—8, 10—14 — інвентар поховання; 9 — мушлі Cypraea moneta; 15 — реконструкція прикрас коміра одягу похованої жінки Fig. 5. Burial No. 176 with a pendant made of Cypraea moneta shells: 1 — burial plan; 2 — burial urn; 3—8, 10—14 — burial inventory; 9 — Cypraea moneta shells; 15 — reconstruction of the decoration of the collar of the buried woman's clothes Традиція прикрашати коси дітлахів намис- тинами та різноманітними привісками, які ви- конували роль амулетів-оберегів, відома у бага- тьох народів світу (Крыласова 2001, рис. 1—6, 9; Широкова 2002, с. 85). Доповнювала вбран- ня дитини туалетна скринька на бронзовому ланцюжку (рис. 6, 22), яка, мабуть, або була підвішена до поясу небіжчика, або прикріпле- на до однієї з кіс дитини (рис. 7: 4). Таким чином, у зазначених похованнях пред- ставлено підвіски з раковин Cypraea moneta, підвіски-нашивки зі стулок мушель річкових молюсків (похов. 309) і т. зв. пряжки-ґудзики круглої форми з центральним наскрізним отво- ром зі стулок річкових молюсків (53, 185). Усі вони виконували роль амулетів-оберегів, як це було зафіксовано й у інших народів (Абрамзон 1949, с. 126; Столба 2009, с. 118). Зв’язок му- шель із водною стихією, їхня форма та колір (бі- лий, перламутровий) указують на те, що вони є уособленням Великої Богині — матері/прароди- тельки всього живого. Мушля — один зі стійких жіночих символів (мушля, де живе слимак, на- зивається «матиця», тобто «мати») (Даль 1995, с. 308). Таким чином, мушля у багатьох народів символізує жіночий початок, ідею родючості та одночасно осмислюється як образ покровитель- ки дітонародження й власне дітей (Тохтабаева 1991, с. 94; Щепанская 1999, с. 172). Білий/перламутровий колір цих прикрас та- кож невипадковий. Якщо жовтий колір у бага- тьох народів світу ототожнюється з сонцем, то білий/перламутровий колір є символом боги- ні, яка пов’язана з Місяцем, а сам перламутр містить частинку місячного сяйва (Тохтабаева 1991, с. 92). Речі, пов’язані з культом Місяця, у багатьох народів повинні були охороняти спо- кій дітей уночі (Иванов 1977, с. 85) та забезпе- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1108 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 1819 2021 22 23 24 25 26 27 28 29 0 10 20 Рис. 6. Поховання 309 з підвісками зі стулок річкових молюсків: 1 — план поховання; 2—22 — інвентар поховання; 23— 29 — підвіски зі стулок мушель річкових молюсків Fig. 6. Burial No. 309 with pendants made of river mollusk shells: 1 — burial plan; 2—22 — burial inventory; 23—29 — pendants of river mollusks shell ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1 109 Рис. 7. Прикраси одягу дитини з поховання 309: 1 — розташування речей на ділянці грудної клітки; 2 — реконструкція роз- ташування підвісок із мушель на головному уборі; 3 — реконструкція розташування підвісок із мушель на одязі; 4 — рекон- струкція розташування прикрас на коса Fig. 7. Decorations of the child’s clothes from the burial No. 309: 1 — location of things in the chest area of the buried child; 2 — reconstruction of the shell pendants location on the child’s headwear; 3 — reconstruction of the shell pendants location on the child’s clothes; 4 — reconstruction of the jewelry location on the braids of the child 1 2 3 4 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1110 чувати благоденство сім’ї (Борозна 1975, с. 290; Тохтабаева 1991, с. 92). У тюркомовних наро- дів білий/перламутровий колір виступав атри- бутом богині Умай, яка вважалася «духовною» матір’ю усіх дітей, що жили на землі, храни- телькою дитячих душ (Бутанаев 1984, с. 104). Саме тому срібними монетами, бляшками, муш- лями, зокрема і Cypraea moneta, та ґудзиками перламутрового кольору прикрашали головний убір (хустку, шапку, стрічку на голову) дівчат і молодих жінок (Борозна 1975, с. 288; Бутанаев 1996, с. 95-96; Студенецкая 1989, с. 59; Снеса- рев 1969, с. 38; Широкова 2002, с. 85). Вони по- винні були захистити дитину від «лихого ока» (Столба 2009, с. 118; Чурсин 1929, с. 23) та до- ручали її заступництву Великої Богині, симво- лом якої були. Мушлі доволі часто входили до складу при- крас, які впліталися в коси. Цей тип прикрас, як свідчать матеріали етнографії, переважно ха- рактерний для вбрання дівчаток і молодих ді- вчат, які ще не одружилися. Так, у дівчаток на- родів Амуру, Середньої Азії, хакасів, тувинців та ін. найпоширенішою прикрасою для запле- тених кіс були мушлі Cypraea moneta (Борозна 1975, с. 288; Клюева, Михайлова 1988, с. 115, 118, 120, рис. 9б, 10а, 10б, 11). Прикраси з му- шель у вигляді диску з центральним наскріз- ним отвором оздоблювали коси дівчаток з 5—6 років у тувинців, теленгирів (Дьяконова 1988, с. 169). У тюркських народів Сибіру молоді ді- вчата на коси прив’язували прикрасу («тана поос», «чач пууш»), до складу якої входило від 3 до 9 блях або ґудзиків перламутрового кольо- ру (Бутанаев 2006, с. 568; Клюева, Михайлова 1988, рис. 9а, с. 120, 123). За етнографічними матеріалами, вплетені у коси мушлі повинні були позитивно вплинути на репродуктивну функцію цієї групи населен- ня та забезпечити здоров’я майбутніх дітей. У ранньому середньовіччі (VIII—IX ст.) у жіно- чої частини населення Північного Кавказу ра- ковини Cypraea moneta були доволі популярни- ми. Великі зразки носили як самостійний аму- лет, тоді як невеликі за розміром мушлі були обов’язковим компонентом намист (Иеруса- лимская 2012, с. 61, илл. 33, 43). У кавказькій етнографічній традиції мушлі Cypraea moneta були пов’язані з лікувальною та профілактич- ною магіями, тому їх прикріпляли до хворого місця, підвішували на шию, під пахву або до колиски (Иерусалимская 2012, с. 60, 329). Диски з мушлі та самі мушлі в багатьох на- родів входили як до складу нагрудних прикрас (Доде 2001, с. 28, рис. 22, 4; Чвырь 1977, с. 29, рис. 12), так і просто пришивалися до одягу на груди (Тудоякова, рис. 5). До XX ст. у хакасів у весільному вбранні нареченої був особливий на- грудник «пого», на лицьовій стороні якого були пришиті ґудзики перламутрового кольору (Бута- наев 2006, с. 565; Федорова 2006, с. 153, рис. 23), які символізували богиню Умай, що від неї зале- жало народження майбутніх дітей та благопо- луччя всієї родини (Бутанаев 1996, с. 100-101). Ці нашивки та ґудзики з мушель здійснювали магічний захист такої важливої частини тіла ді- вчини, молодої жінки та жінки-матері, як гру- ди. Зазначена прикраса у вбранні народів Сибі- ру має глибоке коріння; вона трапляється вже в комплексах раннього залізного віку. У народів Північного Кавказу VIII—IX ст. великі диски з мушель молюсків застосовували як завершення намист (Доде 2001, с. 28, рис. 22, 4; Иерусалим- ская 2012, илл. 33), де вони виконували роль «ет- нічно нейтрального» оберега, як власне й саме намисто (Иерусалимская 2012, с. 61, 317). Не повинна дивувати наявність мушель та дисків з їхніх стулок біля поясу небіжчиків, де вони поєднуються з комплектами амулетів, ту- алетною скринькою, коповушкою, ножем та ін- шими дрібними речами. Така ситуація зафік- сована і в катакомбних похованнях аланського населення Верхньо-Салтівського могильника (кат. № 11, 38, 43, 50) (Аксенов 2015, табл.). Мушлі та диски зі стулок не тільки прикрашали торбинку з жіночим приладдям, а, ймовірно, як символ Великої Богині, виступали наочним мар- кером належності до групи заміжніх жінок, які мають дітей (Аксенов 2015, с. 75). Відомо, що в окремих народів існував звичай підвішувати до поясу певні предмети-символи, за кількістю та формою яких можна було визначити не тіль- ки кількість дітей у конкретної жінки, а й їхню стать (Каруновская 1927, с. 25, рис. 2; Потапов 1951, с. 43, рис. 36, 37). У контексті цього, ма- буть, слід розглядати наявність п’яти мушель Cypraea moneta на поясі дорослої жінки з похо- вання 311 могильника Червона Гірка. У цілому ж набори власних прикрас із зазна- чених поховань дітей та жінок могильника Чер- вона Гірка був спрямований на забезпечення все- осяжної безпеки конкретної людини від впливу потойбічних сил. Так, скляні намистини з різ- нокольоровими вічками у багатьох народів сві- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1 111 ту вважалися найдієвішим оберегом від «лихо- го/поганого ока» (Абрамзон 1949, с. 126; Бороз- на 1975, с. 289; Столба 2009, с. 113; Тохтабаева 1991, с. 91). Намистини з різнокольоровими сму- гами повинні були принести багатство (Борозна 1975, с. 289). Намисто жовтого кольору у деяких народів мало захистити від жовтяниці, а блакит- ного/синього кольору — від кашлюку (Широко- ва 2002, с. 85). Натомість намистини білого ко- льору (роговик, крейда) повинні були залучити/ привабити добро (Тохтабаева 1991, с. 94). Як свідчать етнографічні матеріали, кількість та різноманіття амулетів-оберегів у костюмі лю- дини, а особливо дитини, безпосередньо залежа- ло від стану її здоров’я та ситуації зі смертніс- тю в родині (Васильева 1986, с. 183). Ця тенден- Абрамзон, С. М. 1949. Рождение и детство киргизского ребен- ка. Сборник Музея антропологии и этнографии, 12, с. 78-138. Аксенов, В. С. 2001. Рубежанский катакомбный мо- гильник салтово-маяцкой культуры на Северском Донце. Донская археология, 1—2, с. 62-78. Аксенов, В. С. 2002. Раскопки Верхнесалтовского IV катакомбного могильника и могильника Красная Горка салтовской культуры. Археологічні відкриття в Україні 2000—2001 рр. Київ: ІА НАНУ, с. 83-85. Аксенов, В. С. 2015. Пуговицы из раковины моллю- сков у аланского населения салтово-маяцкой культуры (по материалам катакомбных могильников бассейна Се- верского Донца). Хазарский альманах, 13, с. 65-81. Аксёнов, В. С. 2017. Могильник салтово-маяцкой культуры у с. Червоная Гусаровка на Северском Донце. Харьков: Вид. Рожко С. Г. Борозна, Н. Г. 1975. Некоторые материалы об аму- летах — украшениях населения Средней Азии. В: Сне- сарев, Г. П., Басилов, В. Н. (отв. ред.) Домусульманские верования и обряды в Средней Азии. Москва: Наука, с. 281-297. Бутанаев, В. Я. 1984. Культ богини Умай у хакасов. В: Гемуев, И. Н., Худяков, Ю. С. (отв. ред.) Этнография на- родов Сибири. Новосибирск: Наука, с. 93-105. Бутанаев, В. Я. 1996. Традиционная культура и быт хакасов. Абакан: Хакасское книжное издательство. Бутанаев, В. Я. 2006. Хакасы. В: Функ, Д. Я., Томилов, Н. А (отв. ред). Тюркские народы Сибири. Москва: Наука, с. 243-550. Васильева, Г. П. 1986. Магические функции детских украшений у туркмен. В: Басилов, В. Н. (отв. ред.) Древ- ние обряды, верования и культы народов Средней Азии. Москва: Наука, с. 182-195. Даль, В. И. 1995. Толковый словарь живого великорус- ского языка, 2. Москва: Столица. Доде, З. В. 2001. Средневековый костюм народов Се- верного Кавказа. Очерки истории. Москва: «Восточная литература». Дьяконова, В. П. 1988. Детство в традиционной куль- туре тувинцев и теленгиров. В: Кон, И. С., Таксами, Ч. М. (отв. ред.) Традиционное воспитание детей у народов Си- бири. Ленинград: Наука, с. 152-185. Иванов, С. В. 1977. О детских «амулетах» нанайцев. Сборник Музея антропологии и этнографии, 33, с. 80-89. Иерусалимская, А. А. 2012. Мощевая Балка: нео- бычный археологический памятник на Северокавказ- ском шелковом пути. Санкт-Петербург: Изд-во Гос. Эрмитажа. Каруновская, Л. Э. 1927. Из алтайских верований и обрядов, связанных с ребенком. Сборник Музея антропо- логии и этнографии, 6, с. 19-36. Клюева, Н. И., Михайлова, Е. А. 1988. Накосные укра- шения сибирских народов. Сборник Музея антропологии и этнографии, 42, с. 105-128. Крыганов А. В., 1985. Отчет о полевых археоло- гических работах на территории Харьковской обла- сти в 1984 г. по Открытому листу № 125/86. Архів Харківського історичного музею імені М. Ф. Сумцова. Крыласова, Н. Б. 2001. Женский костюм по матери- алам Каневского могильника. В: Сташенков, Д. А. (отв. ред.) Культуры Евразийских степей второй половины I тысячелетия н. э. (из истории костюма), 1. Самара: Сам- Вен, с. 226-241. Михеев, В. К. 1987. Отчет о раскопках Красногорского могильника салтово-маяцкой культуры в 1986 году. Архів Харківського історичного музею імені М. Ф. Сумцова. Плетнева, С. А. 1989. На славяно-хазарском пограничье. Дмитриевский археологический комплекс. Москва: Наука. Потапов, Л. П. 1951. Одежда алтайцев. Сборник Му- зей антропологии и этнографии, 13, с. 5-59. Скирда, В. В., Іськов, І. В. 2020. Звіт про археологічні дослідження Середньовічної археологічної експедиції ХНУ імені В. Н. Каразіна у 2019 р. Архів Музею археології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Снесарев, Г. П. 1969. Реликты домусульманских веро- ваний и обрядов у узбеков Хорезма. Москва: Наука. Столба, В. Ф. 2009. Бусы, подвески и амулеты: вера в сглаз у греческого и меотского населения Таврики. Вест- ник древней истории, 2, с. 109-128. Студенецкая, Е. Н. 1989. Одежда народов Северного Кавказа XVIII—XX вв. Москва: Наука. Тохтабаева, Ш. Ж. 1991. Семантика казахских укра- шений. Советская этнография, 1, с. 90-102. Тудоякова Э. К. Пого — женское нагрудное укра- шение хакасов. Режим доступу: festival.1september.ru/ articles/514548/ [Дата звернення 07 лютого 2022]. Федорова, Е. Г. 2006. Украшения верхней плечевой одежды народов Сибири (народы Приамурья, Приморья, Сахалина, долганы, якуты, народы Южной Сибири). Сбор- ник Музея антропологии и этнографии, 51, с. 120-169. Хоружая, М. В. 2015. Детские погребения из ката- комб Верхне-Салтовского археологического комплекса (попытка половозрастной и соцмальной интерпретации). Древности 2014—2015, 13, с. 257-274. ція підтверджується матеріалами з поховальних пам’яток аланського компоненту салтівської культури басейну Сіверського Дінця (Хоружая 2015, с. 257-274). Варто зазначити, що в цілому набір прикрас у похованнях могильника Червона Гірка відпо- відає типологічних зразкам, поширеним серед носіїв салтівської археологічної культури, неза- лежно від їхньої етнічної приналежності. Проте використання в костюмі амулетів-оберегів зі сту- лок мушель молюсків представниками салтів- ського населення, що належали до етнічно різ- них груп населення, мало свою специфіку, що, ймовірно, вказує на різні естетичні та культурні уподобання. Свідченням цього є вбрання дити- ни з поховання 309 могильника Червона Гірка. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1112 Чвырь, Л. А. 1977. Таджикские ювелирные украше- ния. Москва: Наука. Чурсин, Г. Ф. 1929. Амулеты и талисманы кавказских народов. Махач-Кала: Терек. Широкова, З. А. 2002. Детская одежда таджиков и связан- ные с ней обряды. Этнографическое обозрение, 4, с. 83-88. Щепанская, Т. Б. 1999. Пронимальная символика. Сбор- ник Музея антропологии и этнографии, 47, с. 149-190. Надійшла 15.12.2021 В. С. Аксёнов Кандидат исторических наук, заведующий отделом археологии, Харьковский исторический музей имени Н. Ф. Сумцова, РАКОВИНЫ КАК ЭЛЕМЕНТ КОСТЮМА НАСЕЛЕНИЯ САЛТОВСКОЙ КУЛЬТУРЫ (по материалам биритуального могильника Красная Горка) В восьми захоронениях (семи ингумациях и одной кремации) могильника Красная Горка на Харьковщине были об- наружены подвески из морских раковин моллюска Cypraea moneta (погр. 53, 176, 180, 191, 195, 311) (рис. 1: 2, 19, 20; 2: 15, 32; 3: 11; 4: 19; 5: 9) и подвески, изготовленные из створок речных моллюсков Unio pictorum или Anodonta (погр. 53, 185, 309) (рис. 2: 16, 33, 34; 6: 23—29). Подвески присутствовали в погребениях детей (погр. 53, 180, 185, 191, 195, 309) и молодых женщин детородного возраста (погр. 176, 311). Расположение украшений из раковин в погребениях указывает, что они нашивались на одежду и головной убор (погр. 309), входили в состав нагрудных съемных украшений (погр. 176) (рис. 5: 15), украшали сумочку, которая подвешивалась к поясу (погр. 185, 191, 311) (рис. 2: 17; 3: 1; 4: 1), вплетались вместе со стеклянными бусами, бронзовыми бубенчиками и бронзовыми спира- левидными пронизями в косы погребенных людей (погр. 53, 180, 195) (рис. 2: 1). Расположение подвесок в захоро- нении 309 позволяет утверждать, что три подвески украшали головной убор ребенка, будучи пришитыми в районе висков и на макушке (рис. 7: 2). По расположению бус, бронзовых пронизей, бубенчиков и еще четырех подвесок из стенок раковин моллюсков (рис. 7: 1) видно, что ворот одежды ребенка в районе шеи был украшен пришитыми монохромными бусинами и бисером, а четыре подвески из раковин были пришиты на одежду ребенка в районе груди (рис. 7: 3). Полихромные бусы (глазчатые и полосатые) вместе с бронзовыми литыми бубенчиками и бронзовыми пронизями были вплетены в косички ребенка (рис. 7: 4). В исследованных погребениях подвески из раковин вы- ступали в качестве амулетов-оберегов. Связь данных украшений с водной стихией, их форма и цвет (белый/перла- мутровый) указывают, что они имеют отношение к культу Луны и являются символом Великой Богини — матери/ прародительницы всего живого и дарительницы всех жизненных благ. К л ю ч е в ы е с л о в а: могильник Красная Горка, салтовская культура, украшения, амулеты-обереги, подвески из раковин моллюсков, пряжки-пуговицы. Viktor S. Aksionov PhD in History, Head of the Archaeology Department, The M.F. Sumtsov Kharkiv Historical museum, ORCID 0000-0002-0648-0696, aksyonovviktor@gmail.com SHELLS AS A COSTUME ELEMENT OF POPULATION OF THE SALTIV CULTURE (based on materials from the Chervona Hirka biritual burial ground) In eight burials (seven inhumations and one cremation) of the Chervona Hirka burial ground in Kharkiv region, there were found the pendants made of sea shells of the mollusk «Cypraea moneta» (burials Nos. 53, 176, 180, 191, 195, 311) (figs. 1: 2, 19, 20; 2: 15, 32; 3: 11; 4: 19; 5: 9) and pendants made of the valves of river mollusks («Unió pictorum» or «Anodonta») (burials Nos. 53, 185, 309) (figs. 2: 16, 33, 34; 6: 23—29). The pendants were present in the child’s burials (burials Nos. 53, 180, 185, 191, 195, 309) and young women of childbearing age (burials Nos. 176, 311). The location of shells jewelry in the burials indicates that they were sewn on clothes and headwear (burial No. 309), they were a part of removable breast ornaments (burial No. 176) (fig. 5: 15), a handbag decoration that was hung to the belt (burial Nos. 185, 191, 311) (figs. 2: 17; 3: 1; 4: 1), also they were woven together with glass beads, bronze bells and bronze spiral beads into the braids of buried people (burials Nos. 53, 180, 195) (fig. 2: 1). The arrangement of the pendants in the burial No. 309 allows asserting that three pendants adorned the child’s cap, being sewn at the area of the temples and on the crown (fig. 7: 2). By the location of the beads, bronze beads, bells and four more pendants of mollusks shells (fig. 7: 1), it can be seen that the collar of the child’s clothes in the neck area was decorated with monochrome beads and small beads sewn on, and four shell pendants that were sewn onto the child’s clothes in the chest area (fig. 7: 3). Polychrome beads (eye-shaped and striped), together with cast bronze bells and bronze beads, were threaded into the child’s braids (fig. 7: 4). In the investigated burials, the shell pendants resembled protective amulets. The connection of these jewelry with the water element, their shape and colour (white/ pearl) indicate that they are related to the cult of the Moon and are a symbol of the Great Goddess — the mother/ progenitor of all living beings and the giver of all life’s blessings. K e y w o r d s: Chervona Hirka burial ground, Saltiv culture, jewelry, protective amulets, pendants made of mollusk shells, button-shaped buckles. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1 113 Reference Abramzon, S. M. 1949. Rozhdenie i detstvo kirgizskogo rebenka. Sbornik Muzeia antropologii i etnografii, 12, p. 78-138. Aksenov, V. S. 2001. Rubezhanskii katakombnyi mogilnik saltovo-maiatskoi kultury na Severskom Dontse. Donskaia arkheologiia, 1-2, p. 62-78. Aksenov, V. S. 2002. Raskopki Verkhnesaltovskogo IV katakombnogo mogilnika i mogilnika Krasnaia Gorka saltovskoi kultury. Arkheolohichni vidkryttia v Ukraini 2000-2001 rr. Kyiv: IA NANU, p. 83-85. Aksenov, V. S. 2015. Pugovitsy iz rakoviny molliuskov u alanskogo naseleniia saltovo-maiatskoi kultury (po materialam katakombnykh mogilnikov basseina Severskogo Dontsa). Khazarskii almanakh, 13, p. 65-81. Aksenov, V. S. 2017. Mogilnik saltovo-maiatskoi kultury u s. Chervonaia Gusarovka na Severskom Dontse. Kharkov: Vid. Rozhko S. G. Borozna, N. G. 1975. Nekotorye materialy ob amuletakh - ukrasheniiakh naseleniia Srednei Azii. In: Snesarev, G. P., Basilov, V. N. (eds.) Domusulmanskie verovaniia i obriady v Srednei Azii. Moskva: Nauka, p. 281-297. Butanaev, V. Ya. 1984. Kult bogini Umai u khakasov. In: Gemuev, I. N., Khudiakov, Yu. S. (eds.) Etnografiia narodov Sibiri. Novosibirsk: Nauka, p. 93-105. Butanaev, V. Ya. 1996. Traditsionnaia kultura i byt khakasov. Abakan: Khakasskoe knizhnoe izdatelstvo. Butanaev, V. Ya. 2006. Khakasy. In: Funk, D. Ya., Tomilov, N. A (eds.). Tiurkskie narody Sibiri. Moskva: Nauka, p. 243-550. Vasileva, G. P. 1986. Magicheskie funktsii detskikh ukrashenii u turkmen. In: Basilov, V. N. (eds.) Drevnie obriady, verovaniia i kulty narodov Srednei Azii. Moskva: Nauka, p. 182-195. Dal, V. I. 1995. Tolkovyi slovar zhivogo velikorusskogo yazyka, 2. Moskva: Stolitsa. Dode, Z. V. 2001. Srednevekovyi kostium narodov Severnogo Kavkaza. Ocherki istorii. Moskva: ‛Vostochnaia literatura’. Diakonova, V. P. 1988. Detstvo v traditsionnoi kulture tuvintsev i telengirov. In: Kon, I. S., Taksami, Ch. M. (eds.) Traditsionnoe vospitanie detei u narodov Sibiri. Leningrad: Nauka, p. 152-185. Ivanov, S. V. 1977. O detskikh ‛amuletakh’ nanaitsev. Sbornik Muzeia antropologii i etnografii, 33, p. 80-89. Erusalimskaia, A. A. 2012. Moshchevaia Balka: neobychnyi arkheologicheskii pamiatnik na Severokavkazskom shelkovom puti. Sankt-Peterburg: Izd-vo Gos. Ermitazha. Karunovskaia, L. E. 1927. Iz altaiskikh verovanii i obriadov, sviazannykh s rebenkom. Sbornik Muzeia antropologii i etnografii, 6, p. 19-36. Kliueva, N. I., Mikhailova, E. A. 1988. Nakosnye ukrasheniia sibirskikh narodov. Sbornik Muzeia antropologii i etnografii, 42, p. 105-128. Kryganov A. V., 1985. Otchet o polevykh arkheologicheskikh rabotakh na territorii Kharkovskoi oblasti v 1984 g. po Otkrytomu listu no. 125/86. Arkhiv Kharkivskoho istorychnoho muzeiu imeni M. F. Sumtsova. Krylasova, N. B. 2001. Zhenskii kostium po materialam Kanevskogo mogilnika. In: Stashenkov, D. A. (eds.) Kultury Evraziiskikh stepei vtoroi poloviny I tysiacheletiia n. e (iz istorii kostiuma), 1. Samara: SamVen, p. 226-241. Mikheev, V. K. 1987. Otchet o raskopkakh Krasnogorskogo mogilnika saltovo-maiatskoi kultury v 1986 godu. Arkhiv Kharkivskoho istorychnoho muzeiu imeni M. F. Sumtsova. Pletneva, S. A. 1989. Na slaviano-khazarskom pograniche. Dmitrevskii arkheologicheskii kompleks. Moskva: Nauka. Potapov, L. P. 1951. Odezhda altaitsev. Sbornik Muzeiu antropologii i etnografii, 13, p. 5-59. Skyrda, V. V., Iskov, I. V. 2020. Zvit pro arkheolohichni doslidzhennia Serednovichnoi arkheolohichnoi ekspedytsii KhNU imeni V. N. Karazina u 2019 r. Arkhiv Muzeiu arkheolohii Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina. Snesarev, G. P. 1969. Relikty domusulmanskikh verovanii i obriadov u uzbekov Khorezma. Moskva: Nauka. Stolba, V. F. 2009. Beads, Pendants and Charms: the Evil Eye Belief among the Greek and Indigenous Population of Taurica. Vestnik drevnei istorii, 2, p. 109-128. Studenetskaia, E. N. 1989. Odezhda narodov Severnogo Kavkaza XVIII-XX vv. Moskva: Nauka. Tokhtabaeva, Sh. Zh. 1991. Semantika kazakhskikh ukrashenii. Sovetskaia etnografiia, 1, p. 90-102. Tudoiakova E. K. Pogo - zhenskoe nagrudnoe ukrashenie khakasov. Available at: festival.1september.ru/articles/514548/ [Accessed 07 February 2022]. Fedorova, E. G. 2006. Ukrasheniia verkhnei plechevoi odezhdy narodov Sibiri (narody Priamuria, Primoria, Sakhalina, dolgany, yakuty, narody Yuzhnoi Sibiri). Sbornik Muzeia antropologii i etnografii, 51, p. 120-169. Khoruzhaia, M. V. 2015. Detskie pogrebeniia iz katakomb Verkhne-Saltovskogo arkheologicheskogo kompleksa (popytka polovozrastnoi i sotsialnoi interpretatsii). Drevnosti 2014-2015, 13, p. 257-274. Chvyr, L. A. 1977. Tadzhikskie yuvelirnye ukrasheniia. Moskva: Nauka. Chursin, G. F. 1929. Amulety i talismany kavkazskikh narodov. Makhach-Kala: Terek. Shirokova, Z. A. 2002. Detskaia odezhda tadzhikov i sviazannye s nei obriady. Etnograficheskoe obozrenie, 4, p. 83-88. Shchepanskaia, T. B. 1999. Pronimalnaia simvolika. Sbornik Muzeia antropologii i etnografii, 47, p. 149-190.
id	arheologia-com-ua-article-297
institution	Chemistry, Physics and Technology of Surface
issn	2616-499X
keywords_txt_mv
language	Ukrainian
last_indexed	2026-08-07T01:04:27Z
publishDate	2022
publisher	Institute of Archaeology NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	arheologiacomua/79/14b5f3a1c84c75ddbd6c54a573df5279.pdf
spelling	arheologia-com-ua-article-2972022-05-14T07:33:13Z Shells as a Costume Element of the Turkic-Ugric Population of the Saltiv Culture (Based on Materials from the Krasna Hirka Biritual Burial Ground) Мушлі як елемент вбрання населення салтівської культури (за матеріалами біритуального могильника Червона Гірка) Aksionov, Viktor Saltiv culture, jewelry, protective amulets, pendants made of mollusk shells, button-shaped buckles могильник Червона Гірка, салтівська культура, прикраси, мушлі, пряжки-ґудзики, Cypraea moneta, Unio pictorum, Anodonta In eight burials (seven inhumations and one cremation) of the Krasna Hirka burial ground in Kharkiv region, there were found the pendants made of sea shells of the mollusk «Cypraea moneta» (burials Nos. 53, 176, 180, 191, 195, 311) (figs. 1: 2, 19, 20; 2: 15, 32; 3: 11; 4: 19; 5: 9) and pendants made of the valves of river mollusks («Unió pictorum» or «Anodonta») (burials Nos. 53, 185, 309) (figs. 2: 16, 33, 34; 6: 23—29). The pendants were present in the child’s burials (burials Nos. 53, 180, 185, 191, 195, 309) and young women of childbearing age (burials Nos. 176, 311). The location of shells jewelry in the burials indicates that they were sewn on clothes and headwear (burial No. 309), they were a part of removable breast ornaments (burial No. 176) (fig. 5: 15), a handbag decoration that was hung to the belt (burial Nos. 185, 191, 311) (figs. 2: 17; 3: 1; 4: 1), also they were woven together with glass beads, bronze bells and bronze spiral beads into the braids of buried people (burials Nos. 53, 180, 195) (fig. 2: 1). The arrangement of the pendants in the burial No. 309 allows asserting that three pendants adorned the child’s cap, being sewn at the area of the temples and on the crown (fig. 7: 2). By the location of the beads, bronze beads, bells and four more pendants of mollusks shells (fig. 7: 1), it can be seen that the collar of the child’s clothes in the neck area was decorated with monochrome beads and small beads sewn on, and four shell pendants that were sewn onto the child’s clothes in the chest area (fig. 7: 3). Polychrome beads (eye-shaped and striped), together with cast bronze bells and bronze beads, were threaded into the child’s braids (fig. 7: 4). In the investigated burials, the shell pendants resembled protective amulets. The connection of these jewelry with the water element, their shape and colour (white/ pearl) indicate that they are related to the cult of the Moon and are a symbol of the Great Goddess — the mother/ progenitor of all living beings and the giver of all life’s blessings. У статті розглянуто знахідки мушель та виробів зі стулок раковин річкових молюсків, виявлені у складі прикрас та елементів одягу в похованнях біртуального могильника салтівської культури біля с. Червона Гірка. Проаналізовано варіанти їх використання у вбранні представників тюрко-угорського етнічного компоненту салтівського населення басейну Сіверського Дінця. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2022-03-23 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/297 10.15407/arheologia2022.01.101 Arheologia; No 1 (2022): Arheologia; 101-113 Археологія ; № 1 (2022): Arheologia; 101-113 Археология; № 1 (2022): Arheologia; 101-113 2616-499X 0235-3490 10.15407/arheologia2022.01 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/297/275
spellingShingle	могильник Червона Гірка салтівська культура прикраси мушлі пряжки-ґудзики Cypraea moneta Unio pictorum Anodonta Aksionov, Viktor Мушлі як елемент вбрання населення салтівської культури (за матеріалами біритуального могильника Червона Гірка)
title	Мушлі як елемент вбрання населення салтівської культури (за матеріалами біритуального могильника Червона Гірка)
title_alt	Shells as a Costume Element of the Turkic-Ugric Population of the Saltiv Culture (Based on Materials from the Krasna Hirka Biritual Burial Ground)
title_full	Мушлі як елемент вбрання населення салтівської культури (за матеріалами біритуального могильника Червона Гірка)
title_fullStr	Мушлі як елемент вбрання населення салтівської культури (за матеріалами біритуального могильника Червона Гірка)
title_full_unstemmed	Мушлі як елемент вбрання населення салтівської культури (за матеріалами біритуального могильника Червона Гірка)
title_short	Мушлі як елемент вбрання населення салтівської культури (за матеріалами біритуального могильника Червона Гірка)
title_sort	мушлі як елемент вбрання населення салтівської культури (за матеріалами біритуального могильника червона гірка)
topic	могильник Червона Гірка салтівська культура прикраси мушлі пряжки-ґудзики Cypraea moneta Unio pictorum Anodonta
topic_facet	Saltiv culture jewelry protective amulets pendants made of mollusk shells button-shaped buckles могильник Червона Гірка салтівська культура прикраси мушлі пряжки-ґудзики Cypraea moneta Unio pictorum Anodonta
url	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/297
work_keys_str_mv	AT aksionovviktor shellsasacostumeelementoftheturkicugricpopulationofthesaltivculturebasedonmaterialsfromthekrasnahirkabiritualburialground AT aksionovviktor mušlíâkelementvbrannânaselennâsaltívsʹkoíkulʹturizamateríalamibíritualʹnogomogilʹnikačervonagírka

Мушлі як елемент вбрання населення салтівської культури (за матеріалами біритуального могильника Червона Гірка)

Institution

Similar Items