Нове поховання пшеворської культури у Західному Побужжі
Burial monuments are an important element of the spiritual culture of the Przeworsk population of the Western Buh region. The main type of burials was cremation in an urn or earthen pit. The cremation rite had dominated throughout its existence, but there are cases of inhumation burials. Borrowing f...
Збережено в:
| Опубліковано в: | Археологія |
|---|---|
| Дата: | 2022 |
| Випуск: | 1 |
| Сторінки: | 114-120 |
| ISSN: | 2616-499X |
| Автори та афіліації: |
|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Institute of Archaeology NAS of Ukraine
2022
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/298 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| Завантажити файл: |
|
Репозитарії
Chemistry, Physics and Technology of Surface| _version_ | 1872824544569327616 |
|---|---|
| author | Sydorovych, Volodymyr |
| author_facet | Sydorovych, Volodymyr |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Volodymyr Sydorovych",
"institution": "Науковий співробітник комунального закладу Львівської обласної ради «Історико-краєзнавчий музей»",
"orcid": ""
}
] |
| author_sort | Sydorovych, Volodymyr |
| baseUrl_str | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 120 |
| container_issue | 1 |
| container_start_page | 114 |
| container_title | Археологія |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2022-05-14T07:33:46Z |
| description | Burial monuments are an important element of the spiritual culture of the Przeworsk population of the Western Buh region. The main type of burials was cremation in an urn or earthen pit. The cremation rite had dominated throughout its existence, but there are cases of inhumation burials. Borrowing from the Celts, the population of the Przeworsk culture buried weapons, ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1 143 jewelry, personal items and pottery. Almost all items were intentionally damaged. There are cases of intentional damage to small items: brooches, spurs, scissors, pins, needles, etc.One of these burial complexes was discovered by the so-called «black diggers» and transferred to the Lviv Regional Council «History and Local Lore Museum».The burial complex contained a ritually bent double-edged sword, a shield handle and a spearhead, which were connected to each other, an iron brooches and a ritually damaged shield boss. The four iron spurs were connected in pairs.The funeral rite and the items found in the burial have numerous analogies on the monuments of the Przeworsk culture in Poland and Western Ukraine. Among the total number of burials of the Przeworsk culture, burials with swords stand out. Obviously, the presence of a sword is an evidence of the high social status of its owner.The set of features of the material found in the burial allows us to confidently date it to the phase C1a—C2 of the Late Roman period (middle — end of the 3rd century AD). The advance of the bearers of the Przeworsk culture to the south and east in this chronological period was accompanied by local military conflicts. In any case, the Przeworsk population in the region of the Western Buh was an integral part of ethnic and cultural processes that lasted throughout the 3rd century.The formation of the source base of funerary monuments of the Przeworsk culture in the future will make it possible to identify certain regional features in topography, funeral inventory and ritual actions. Given that the study of monuments of this archaeological culture in Ukraine remains low. |
| doi_str_mv | 10.15407/arheologia2022.01.114 |
| first_indexed | 2026-08-07T01:04:27Z |
| format | Article |
| fulltext |
НАЦIОНАЛЬНА АКАДЕМIЯ НАУК УКРАЇНИ • ІIНСТИТУТ АРХЕОЛОГIЇ НАН УКРАЇНИ
НАУКОВИЙ ЖУРНАЛ – ЗАСНОВАНИЙ У 1947 р.
ВИДАЄТЬСЯ ЩОКВАРТАЛЬНО
КИЇВ 1 2022
АРХЕОЛОГIЯ
Головний редактор
ЧАБАЙ В. П., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України
Заступник головного редактора
ТОЛОЧКО П. П., академiк НАН України, Iнститут археологiї НАН України
Вiдповiдальний секретар
ШЕВЧЕНКО T. М., кандидат історичних наук, Інститут археології НАН України
Редакцiйна колегiя
БОЛТРИК Ю. В., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
БОРОФФКА Н., доктор хаб., Нiмецький археологiчний iнститут, Німеччина
БРАУНД Д., професор, доктор хаб., Унiверситет Екзетера, Великобританiя
БРУЯКО I. В., доктор iсторичних наук, Одеський археологiчний музей НАН України
БУЙСЬКИХ А. В., доктор iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
ГАРДІ С. Е., PhD, Норвезький інститут у Римі Університету в Осло, Великобританія
ДЖIНДЖАН Ф., професор, доктор хаб., почесний професор унiверситету Париж 1 Пантеон
Сорбонна, Францiя
ЗАЛIЗНЯК Л. Л., професор, доктор iсторичних наук, Нацiональний унiверситет
«Києво-Могилянська академiя»
IВАНЧИК А. I., професор, Французький нацiональний центр наукових
дослiджень, Францiя
КАЙЗЕР Е., професор, доктор хаб., Вiльний унiверситет Берлiну, Німеччина
ОТРОЩЕНКО В. В., професор, доктор iсторичних наук, Нацiональний унiверситет
«Києво-Могилянська академiя»
ПЛАВІНСЬКИЙ М. О., кандидат історичних наук, Інститут історії НАН Білорусі, Білорусь
ПОТЄХIНА I. Д., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
ФОРНАСЬЕ Й., професор, доктор, Галле-Віттенбергський університет імені Мартіна Лютера, Німеччина
ХОХОРОВСКI Я., професор, доктор хаб., Iнститут археологiї Яґеллонського унiверситету, Польща
NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE • INSTITUTE OF ARCHAEOLOGY NAS OF UKRAINE
SCIENTIFIC JOURNAL – FOUNDED IN 1947
FREQUENCY: QUARTERLY
Editor-in-Chief
CHABAI V. P., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology
of the National Academy of Sciences of Ukraine
Deputy editor-in-Chief
TOLOCHKO P. P., Academician of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology
of the National Academy of Sciences of Ukraine
Executive Secretary
SHEVCHENKO T. M., PhD in History, Institute of Archaeology NAS of Ukraine
Editorial Board
BOLTRYK Yu. V., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
BOROFFKA N., Professor, Dr. Hab., German Archaeological Institute, Germany
BRAUND D., Professor, Dr. Hab., University of Exeter, UK
BRUIAKO I. V., DSc in History, Odessa Archaeological Museum of the NAS of Ukraine
BUISKIKH A. V., DSc in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
CHOCHOROWSKI J., Professor, Dr. Hab., Institute of Archaeology of Jagiellonian University, Poland
DJINDJIAN F., Professor, Dr. Hab., Professor of the University of Paris 1 Pantheon Sorbonne, France
IVANTCHIK A. I., Professor, National Center for Scientific Research of France, France
FORNASIER J., Professor, Doctor, Martin Luther University Halle-Wittenberg, Germany
HARDY S. A., PhD, Norwegian Institute in Rome, University of Oslo, Great Britain
KAISER E., Professor, Dr. Hab., Free University of Berlin, Germany
OTROSHCHENKO V. V., Professor, DSc in History, National University of Kyiv-Mohyla Academy
PLAVINSKI M. O., PhD in History, Institute of History of the National Academy of Sciences of Belarus, Belarus
POTEKHINA I. D., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
ZALIZNIAK L. L., Professor, DSc in History, National University of Kyiv-Mohyla Academy
ARHEOLOGIA
KYIV 1 2022
ЗМIСТ CONTENTS
Articles
РИЖОВ C. М., СТЕПАНЧУК В. М., НЕЗДО-
ЛІЙ О. І., ВЄТРОВ Д О. Мікрозалишковий аналіз
кам'яних знарядь стоянки Заскельна IX у Криму:
перші результати
КОЗЛЕНКО Р. О. Римська військова присутність
на о. Березань
KAZANSKI M. M. Fibulae of East Germanic
Tradition From Saint-Chéron in Northern Gaul
KOZUBOVSKYI H. A. About One Debatable Is-
sue of Ukrainian History of the 14th Century
Publication of Archaeological Material
RUDYCH T. O. The Population of the Chernia-
khiv Culture According to the Materials of the Cher-
kasy-Centre Burial Ground (Craniological Aspect)
AKSIONOV V. S. Shells as a Costume Element of
Population of the Saltiv Culture (Based on Materi-
als from the Chervona Hirka Biritual Burial Ground)
Discoveries and Recent Finds
SYDOROVYCH V. Z. New Burial of the Przeworsk
Culture in Western Buh Region
Статтi
RYZHOV S. M., STEPANCHUK V. M., NEZDO-
LII O. I., VIETROV D. O. Analysis of Micro-
Residues on Stone Tools From Zaskelna IX,
Crimea: First Results
KOZLENKO R. O. The Roman Military Presence
On The Berezan Island
КАЗАНСЬКИЙ M. M. Фібули східногерманської
традиції з могильника Сен-Шерон у Північній
Галлії
КОЗУБОВСЬКИЙ Г. А. Про одне дискусійне
питання української історії XIV ст.
Публiкацiї археологiчного матерiалу
РУДИЧ Т. О. Населення черняхівської культури
за матеріалами могильника Черкаси-Центр
(краніологічний аспект)
АКСЬОНОВ В. С. Мушлі як елемент вбрання
населення салтівської культури (за матеріалами
біритуального могильника Червона Гірка)
Новi вiдкриття та знахiдки
СИДОРОВИЧ В. З. Нове поховання пше-
ворської культури у Західному Побужжі
5
26
39
55
86
101
114
До iсторiї стародавнього виробництва
ЩЕПАЧЕНКО В. І. Скляний посуд
пізньоримського часу з Війтенків:
технологічний аспект
Хронiка
З нагоди 60-річчя Андрія Петровича
Томашевського
To the History of Ancient Crafts
SHCHEPACHENKO V. I. The Glassware of Late
Roman Time from Viitenky: the Technological
Aspect
News Review
To the 60th Anniversary of Andrii Petrovych Toma-
shevskyi
121
154
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1114
Новi вiдкриття
та знахiдки
Метою публікації є введення в науковий обіг пред-
метів зі зруйнованого поховання пшеворської куль-
тури з околиць с. Ямпіль у басейні річки Полтви.
Супровідний інвентар поховання дає змогу зробити
певні висновки про традицію захоронення покійних
у середовищі населення пізньоримського часу в За-
хідному Побужжі.
К л ю ч о в і с л о в а: пшеворська культура, похо-
вальний обряд, Західний Буг, пізньоримський час.
Комплекс предметів зі слідами ритуального по-
шкодження був виявлений т. зв. «чорними ко-
пачами» і переданий у Комунальний заклад
Львівської обласної ради «Історико-краєзнав-
чий музей» (м. Львів-Винники). За повідомлен-
ням передавачів, ці предмети походили з по-
руйнованого поховання, розташованого на пра-
вому березі р. Полтви, лівої притоки Західного
Бугу в територіальних межах с. Ямпіль Львів-
ського р-ну (рис. 1). Колекція переданих до му-
зею речей містила ритуально зігнутий двосіч-
ний меч, ручку щита та наконечник списа, які
були з’єднані між собою, залізну фібулу та ри-
туально пошкоджений умбон щита. Чотири за-
лізні шпори були з’єднані попарно (рис. 2).
Нижче наводимо опис матеріалів, які похо-
дять зі зруйнованого поховання.
1―4. Залізні шпори (4 шт.). Навмисно де-
формовані та сильно кородовані. Первинно
були з’єднані попарно шляхом згинання дужок.
Усі шпори мають масивний гранчастий у пе-
ретині шип, що у двох випадках у своїй осно-
ві прикрашений двома горизонтальними кане-
люрами. Дужки асиметрично вигнуті з гакопо-
* СИДОРОВИЧ Володимир Зіновійович ― науко-
вий співробітник комунального закладу Львівської
обласної ради «Історико-краєзнавчий музей» (КЗ ЛОР
«Історико-краєзнавчий музей»), ORCID: 0000-0003-
4880-1926, sidorovitchvz@gmail.com
дібними закінченнями, найбільше розширення
мають у середній частині, з одного боку якого
зроблено гачок для кріплення.
Типологічно вони належать до підгрупи G
типу G1 за класифікацією Є. Ґінальського й
датуються фазою кінцем ступеню С1а—С2
(початок — середина ІІІ ст. н. е.) (Ginalski
1991, s. 67-70).
Розміри шпор такі:
— загальна висота 9,8 см, висота шипа
4,4 см та його ширина 2 см, ширина збереженої
частини дужок становить 2,6 см (рис. 3: 6);
— загальна висота 9,3 см, висота й ширина
шипа 5,1 см і 2 см відповідно, ширина збереже-
ної частини дужок 2,6 см (рис. 3: 7);
— загальна висота 8,3 см, висота шипа
4,5 см, ширина ― 2,1 см, збережена частина
дужок завширшки 2,4 см (рис. 3: 8);
— загальна висота становить 11,8 см, висота
шипа 5,2 см, а його ширина 1,7 см, ширина збе-
реженої частини дужок 2,1 см (рис. 3: 9).
5. Залізна одночленна фібула завдовжки
7,7 см, із високою дугоподібною прямокутною
в перетині спинкою завширшки 0,7 см та піді-
гнутою ніжкою (рис. 3: 2). За класифікацією
О. Альмгрена, фібула належить до шостої гру-
пи, типу 158 (Almgren 1897, Taf. VII: 158). Їх
можна віднести до варіанту Задовіце-Опатув
(Jakubczyk 2012, s. 129-131)
6. Залізний двосічний меч (рис. 3: 5) завдовж-
ки близько 80 см, із яких на руків’я припадає
11,5 см. Ширина ромбоподібного в перетині
леза становить 4 см, а його товщина ― 0,5 см.
Воно закінчується гострим вістрям, яке плавно
звужується до кінця. Руків’я трапецієподібне,
завширшки 2,2―1,1 см та прямокутне в пере-
тині. Зважаючи на конструкцію, меч можна від-
нести до типу Х/2 за класифікацією М. Бібор-
ського (Biborski 1978, s. 86-91).
УДК 903.5(477.83-22Ямпіль:282.243.61-192.2)»652»
https://doi.org/10.15407/arheologia2022.01.114
© В. З. СИДОРОВИЧ* 2022
НОВЕ ПОХОВАННЯ ПШЕВОРСЬКОЇ
КУЛЬТУРИ У ЗАХІДНОМУ ПОБУЖЖІ
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1 115
7. Навмисно зігнутий залізний наконечник
списа завдовжки близько 30 см (рис. 3: 1). Ши-
рина леза в місці найбільшого розширення ся-
гає 7 см, а на вістрі 1,5 см. Воно має чітко ви-
ділене ребро, що закінчується приблизно на
половині його довжини. Втулка порівняно ко-
ротка, довжиною 7 см і діаметром в основі
2,9 см. За сукупністю ознак наконечник можна
віднести до типу ІІ/1 (Kaczanowski 1995, s. 14).
8. Залізний умбон (рис. 3: 4) був зумисно по-
шкоджений. Він має короткий шип заввишки
6,3 см. Купол конічної форми розміщений над ка-
лотою висотою близько 3 см. Ширина полів ся-
гає приблизно 2 см. Діаметр умбона в основі при-
близно 14,5 см. Зважаючи на параметри та осо-
бливості будови предмета, його слід віднести до
умбонів типу 7а (Jahn 1916, s. 172), які характер-
ні для кінця ранньоримського часу (ступінь В2),
проте деякі варіанти (з коротшим шипом) продо-
вжують функціонувати у наступному ступені С1.
9. Обламана ручка щита (рис. 3: 3) виготов-
лена із залізної пластини завтовшки приблиз-
но 0,3 см, завдовжки близько 10 см і завширш-
ки 2,4 см. Обидва кінці ручки закінчуються
пластинами з незначним розширенням. У ціло-
му можна стверджувати, що ручки з вузькими
пластинами у місцях кріплення є характерною
ознакою пізньоримського часу.
На місці знахідки під час розвідкових дослі-
джень у басейні р. Полтви 2019 р. було закла-
дено шурф площею 4 м2. У викиді грабіжниць-
кого вкопу та заповненні розвідкового шурфу
виявлено дрібні кальциновані кістки.
У ході досліджень об’єкт отримав назву
«Ямпіль-3». Він розташований на правому бе-
резі р. Полтви, в її широкій заплаві, за 2 км на
схід від кільцевої дороги Е40 та за 1,1 км на
північ від залізничної колії (Сидорович, Коно-
пля, Гринчишин 2021, с. 43-44).
Топографія місця поховання вирізняєть-
ся серед поховальних пам’яток пшеворської
культури в Західному Побужжі такими озна-
ками розміщення. Якщо відомі пам’ятки пше-
ворської культури, наприклад, у Добростанах
(280 м), Гриневі (305 м), Звенигороді (245 м)
(Козак 1984, с. 13) чи Новому Яричеві (222 м)
(Білас, Сілаєв 2012, с. 235-236) розташовані
на рельєфних домінантах місцевості (гребені
схилів, над долинами, плато), то поховання в
Ямполі розташоване на рівнинній місцевос-
ті висотою 232 м над рівнем моря, у заплаві
річки. Схожим за рельєфом місцем поховання
характеризується могильник Карів-І (Онищук
2018, с. 140).
Під час досліджень попередніх років майже
за 500 м від місця знахідки було виявлено фраг-
мент біконічної миски чорного кольору з лис-
кучою поверхнею. Миска декорована зиґзаґом.
За технологічними й типологічними ознаками
ця знахідка віднесена до пшеворської культури
Рис. 1. Місце знахідки поховання на карті Google Earth, с. Ямпіль, Львівського р-ну
Fig. 1. Burial place on the Google Earth, Yampil village, Lviv district
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1116
(Білас, Конопля, Сілаєв 2016, с. 8-9). Також не-
подалік, за 8 км у східному напрямку розташо-
ване поселення пшеворської культури, відкри-
те Д. Н. Козаком поблизу с. Борщовичі (Козак
1984, с. 84).
Територіально найбільш наближеним до по-
ховального комплексу в Ямполі є могильник
Новий Яричів-3, досліджений 2012 р. експеди-
цією Історико-краєзнавчого музею в м. Винни-
ки (Білас, Сілаєв 2012, с. 236-238).
У регіоні Західного Побужжя на сьогодні ві-
домими є могильники у Звенигороді (15 похо-
вань), Гринові (шість поховань), Червонограді
та Новому Яричеві (по три поховання). Оди-
ничне поховання, відкрите під час будівництва
дороги до м. Сокаля у с. Бендюга, доповнює
список поховальних пам’яток регіону Західно-
го Побужжя (Козак 1984, с. 89; Вакуленко, Ді-
денко 2019, рис. 1). Окремо слід відзначити мо-
гильник у Карові, на території якого відкрито
12 поховань (Онищук, Сидорович 2021, с. 28).
Поховальний обряд та знайдені речі мають
численні аналогії серед пам’яток пшеворської
культури на території Польщі та Західної Укра-
їни. Однак, на відміну від списів чи метальних
дротиків, мечі значно рідше трапляються у пше-
ворських похованнях зі зброєю. Наприклад, на
території Польщі в зазначений період частка ме-
чів у похованнях становить 18 % (Kontny 2008,
s. 131). Очевидно, що наявність меча свідчить
про високий статус його власника у суспільстві.
Сукупність ознак виявленого в похован-
ні біля с. Ямпіль матеріалу дає змогу датува-
ти його кінцем ступеню C1a—C2 пізньорим-
ського часу (остання чверть ІІ ― кінець ІІІ ст.
н. е.) за центральноєвропейською періодизаці-
єю (Godłowski, Woźniak 1981, s. 57-81, rys. 7;
Kontny 2006, s. 60).
Цю дату підтверджують шпори з вигнутими
плічками й біконічним шипом. Хронологічним
показником цих шпор є невеликий гачок біля
шипа. Такі гачки з’являються лише в ІІІ ст. н. е.
(Ginalski 1991, s. 67-70). Цікаво, що починаючи з
фази С2 на території поширення племен пшевор-
ської культури різко зменшується кількість шпор
у похованнях (Kontny 2008, s. 131).
У цьому випадку хронологічним індикатором
виступає фібула А158 (Almgren 1897, Taf. VII:
158). Час поширення фібул зазначеного типу ви-
значається в межах від кінця ступеню С1a і впро-
довж ступеню С2 (Jakubczyk 2014, Abb. 4).
Для кращого розуміння виявленого матеріалу
варто розглянути окремі поховальні звичаї пше-
ворської культури. Основною формою поховання
була кремація в урні або ґрунтовій ямці. Обряд ті-
лоспалення домінував впродовж усього часу існу-
вання культури. Однак у Верхньому Подністер’ї
трапляються також інгумації, які пояснюють-
ся контактами з населенням липицької культури
(Онищук 2018, с. 120). Цікавим є той факт, що по-
чинаючи зі ступеню В1 і впродовж фази В2 в аре-
алі поширення пшеворської культури на терито-
Рис. 2. Предмети з поховання
Fig. 2. Burial items
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1 117
1
2
3
4
5
0 10
9
8
6 7
0 5
0 2
0 5
0 3
Рис. 3. Графічні реконструкції предметів з поховання: 1 ― наконечник списа; 2 ― фібула; 3 ― ручка щита; 4 ― умбон;
5 ― меч; 6―9 ― залізні шпори
Fig. 3. Graphic reconstructions of burial objects: 1 ― a spearhead; 2 ― a brooch; 3 ― a shield handle; 4 ― a shield boss; 5 ―
a sword; 6―9 ― iron spurs
рії Польщі археологи фіксують появу інгумацій-
них «князівські» поховань. Їх появу пов’язують
зі зміною політичної ситуації, пов’язаної із захо-
пленням та встановленням контролю Римською
імперією над старими кельтськими торговельни-
ми шляхами, а саме бурштиновим, який пролягав
через територію проживання пшеворських пле-
мен. Військові, комерційні і торгівельні контакти
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1118
з Римом призвели до появи місцевої варварської
знаті, чий соціальний статус досі не зовсім зрозу-
мілий (Mączyńska 2004, s. 320-325; Nowakowski
2001, s. 75-77).
Дотримуючись поховального звичаю, мерт-
вим у могилу клали зброю, прикраси й глиняні
вироби. Часто, а у випадку зі зброєю майже за-
вжди, інвентар був навмисно пошкоджений ―
зігнутий або зламаний. Сліди навмисного руй-
нування подекуди мають також наконечники
списів, ножі, умбони щитів. Нерідко на поверх-
ні цих предметів можна побачити сліди їхнього
перебування у вогнищі. Трапляються випадки
зумисного пошкодження дрібних речей: фібул,
шпор, ножиць, шпильок, голок тощо.
Існує думка, що ритуальне псування зброї
було зумовлене намаганням позбавити покійника
можливості й надалі використовувати її у цьому
світі (Kempisty 1965, s. 152). Загалом варто заува-
жити, що цей обряд міг уособлювати символічну
смерть зброї та деяких інших речей, якими покій-
ний користувався за життя. Особливого символіз-
му в цьому випадку надавалося мечу, як голов-
ному атрибуту статусу воїна. Псування поховаль-
ного інвентаря, навіть часткове, означало перехід
його в загробний світ (пошкоджене — «позбав-
лене життя», «мертве»). Крім того, згинання чи
переламування великих предметів могло мати та-
кож утилітарне значення – зменшення їхніх роз-
мірів було необхідне для поміщення в урну чи по-
ховальну яму (Czarnecka 1990, s. 85).
Глиняний посуд, можливо, виготовляли під
конкретний поховальний випадок, а тому він
був зроблений нашвидкуруч, погано висушений
і випалений. Наприклад, весь керамічний мате-
ріал з поховання 7 на могильнику в Карові збе-
рігся в погано: на його поверхні наявні численні
тріщини, подекуди ― сліди розшарування сті-
нок та вилущення зовнішнього шару внаслідок
повторного перепалення в поховальному вогни-
щі (Онищук, Сидорович 2019, с. 16-17).
Місць кремації (крематоріїв) на території
поширення пшеворської культури зафіксова-
но дуже мало. Очевидно, вони розташовува-
лися поблизу могильників чи місць похован-
ня. Кремаційний майданчик у Звенигороді мав
форму овальної ями розмірами 4 × 1,7 м, що
знаходилася на глибині 1,2 м від рівня сучас-
ної поверхні (Козак 1978, с. 99). Можливе місце
ритуального спалення покійника було виявле-
не під час досліджень в околицях с. Лисиничі
(Львівський р-н). Це був майданчик розміром
2,1 × 1,5 м, розташований на віддалі 2 м у схід-
ному напрямку від поховання. Він складався з
насиченого попелом та дрібними фрагмента-
ми кісток шару щільного супіску завтовшки до
8 см (Білас, Сілаєв 2012, с. 235-236).
Загалом на території України пшеворські похо-
вальні пам’ятки вивчені не достатньо добре. По-
ява окремих поховань та невеликих могильників
у Західному Побужжі залишається дискусійною.
Окремі дослідники пов’язують такий стан речей
із просуванням носіїв вельбарської культури (го-
тів) із Прибалтики на південний схід у другій по-
ловині ІІ ― на початку ІІІ ст. н. е. (Коковський
2007, с. 60-91). Загалом, варто звернути увагу на
те, що місця одиничних поховань були об’єктами
лише ситуативних археологічних досліджень.
Можливо, подальше відкриття і вивчення такого
типу пам’яток дасть змогу точніше говорити про
їх характер та причини виникнення.
Імовірно, що просування носіїв пшевор-
ської культури на південь і схід супроводжу-
валося локальними військовими конфліктами.
У будь-якому випадку пшеворське населення в
регіоні Західного Побужжя було невід’ємною
частиною етнокультурних процесів, що трива-
ли впродовж усього ІІІ ст.
Білас, Н. М, Конопля, В. М, Сілаєв, О. М., 2016. Нові ма-
теріали до поселенської структури верхньої течії р. Полтви.
Львівський археологічний вісник, Львів: Растр-7, 3, с. 3-19.
Білас, Н. М., Сілаєв, О. М., 2012. Поховання римсько-
го часу в околицях Львова. В: Білас Н. М. (ред.), Наукові
студії, Львів-Винники, 5, с. 235-244.
Вакуленко, Л. В., Діденко, С. В., 2019. Дві міграцій-
ні хвилі пшеворських племен на західні землі України у
римський час. Науковий вісник Національного музею іс-
торії України, 4, с. 69-82.
Козак, Д. Н., 1978. Могильник початку нашої ери у
селі Звенигород на Львівщині. Археологія, 25, с. 96-107.
Козак, Д. Н., 1984. Пшеворська культура у Верхньому
Подністров’ї та Західному Побужжі. Київ: Наукова думка.
Коковський, А., 2007. Дві битви за Грубешівську
улоговину на схилку старожитності. Археологічні
дослідження Львівського університету, 10, с. 60-91.
Онищук, Я. І., 2018. Населення Західної Волині та
Західного Поділля у першій половині І тис. н. е. Львів:
ЛНУ імені Івана Франка.
Онищук, Я. І., Сидорович, В. З., 2019. Звіт про
археологічні дослідження могильника римського
часу Карів-І у Західному Побужжі в 2018 році. Нау-
ковий архів КЗ ЛОР «Історико-краєзнавчий музей»,
2019/1.
Онищук, Я. І., Сидорович, В. З., 2021. Звіт про
археологічні дослідження могильника римського часу
Карів-І та кремаційного поховання у с. Речичани
Львівської області у 2020 році. Науковий архів КЗ ЛОР
«Історико-краєзнавчий музей», 2021/2.
Сидорович, В. З., Конопля, В. М., Гринчишин, Б. В.,
2021. Звіт про археологічні дослідження (розвідки) в
басейні річки Полтви у 2019 році. Науковий архів КЗ ЛОР
«Історико-краєзнавчий музей», 2021/1.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1 119
Almgren, O. 1897. Studien Über Nordeuropäische Fibelformen
der Ersten Nachchristlichen Jahrhunderte mit Berücksichtigung
der Provinzialrömischen und Südrüssischen Formen. Stockholm.
Biborski, M. 1978. Miecze z okresu wpływów rzymskich
na obszarze kultury przeworskiej Miecze z okresu wpływów
rzymskich na obszarze kultury przeworskiej. Materiały
archeologiczne, XVIII, s. 53-165.
Czarnecka, K., 1990. Struktura społeczna ludności
kultury przeworskiej: Próba rekonstrukcji na podstawie
Źródeł archeologicznych i analizy danych antropologicznych
z cmentarzyska. Warszawa.
Ginalski, J. 1991. Ostrogi kabłąkowe kultury
przeworskiej. Klasyfikacja typologiczna. Przegląd
Archaeologiczny, 38, s. 53-84.
Godłowski, K., Woźniak, Z. 1981 Chronologia. In:
Wielowiejski, J. (ed.). Prahistoria Ziem Polskich. Tom V.
Późny okres lateński i okres rzymski. Wrocław, s. 51-57.
Jahn, M. 1916. Die Bewaffnung der Germanen in der älteren
Eisenzeit etwa von 700 v. Chr. bis 200 n. Chr. Mannus —
Bibliotek, 16, Würzburg.
Jakubczyk, І., 2012. Die eingliederigen Fibeln der
Almgrens VI. Gruppe in der Przeworsk-Kultur — Fibeln
des Typs A 158. Recherches Archéologiques Nouvelle Serie,
Kraków: Instytut Archeologii Uniwersytetu Jagiellońskiego,
5-6, s. 113-218.
Kaczanowski, P. 1995. Klasyfikacja grotów broni
drzewcowej kultury przeworskiej z okresu rzymskiego.
Kraków.
Kempisty, A. 1965. Obrządek pogrzebowy w okresie
rzymskim na Mazowszu. Światowit, XXVI, s. 57-78.
Kontny, B., 2008. The War as Seen by an Archaeologist.
Reconstruction of Barbarian Weapons and Fighting
Techniques in the Roman Period Based on the Analysis of
Graves Containing Weapons. The Case of the Przeworsk
Culture. Journal of Roman Military Equipment Studies,
Budapest, 16, s. 107-147.
Mączyńska, M., 2004. Sakrau. Reallexikon der
Germanischen Altertumskunde. Berlin-New York, s. 320-325.
Nowakowski, Z., 2001. Łęg Piekarski. Reallexikon der
Germanischen Altertumskunde. Berlin-New York, s. 75-77.
Надійшла 9.12.2021
В. З. Сидорович
Научный сотрудник, коммунальное учреждение Львовского областного совета «Историко-краеведческий музей»
НОВЫЕ МАТЕРИАЛЫ ДЛЯ ИЗУЧЕНИЯ ПОХОРОННОГО ОБРЯДА ПШЕВОРСКОЙ КУЛЬТУРЫ
В ЗАПАДНОМ ПОБУЖЬЕ
Погребальные памятки являются важным элементом духовной культуры пшеворского населения Западного Побужья.
Основной формой захоронения являлась кремация в урне или ямке. Обряд трупосожжения доминировал на протяжении
всего времени существования культуры, однако встречаются случаи ингумационных захоронений.
Население пшеворской культуры помещало в могилы оружие, украшения, предметы личного использования и гон-
чарные изделия. Практически все предметы специально повреждались. Встречаются случаи преднамеренного повреж-
дения мелких вещей: фибул, шпор, ножниц, шпилек, игл и т. д.
Один из таких погребальных комплексов был обнаружен т. н. «черными копателями» и передан в КУ ЛОС
«Историко-краеведческий музей» (г. Львов-Винники). Погребальный комплекс содержал ритуально изогнутый меч,
ручку щита и наконечник копья, которые были соединены между собой, железную фибулу и ритуально поврежденный
умбон щита. Четыре железные шпоры были соединены попарно.
Погребальный обряд и найденные в погребении вещи имеют многочисленные аналогии на памятниках пшеворской
культуры на территории Польши и Западной Украины. Среди общего числа погребений пшеворской культуры выделяют-
ся захоронения с мечами. Очевидно, что наличие меча — свидетельство высокого социального статуса его владельца.
Совокупность признаков обнаруженного в захоронении материала позволяет уверенно датировать его фазой C1a—
C2 позднеримского времени (середина — конец ІІІ в. н. э.). Продвижение носителей пшеворской культуры к югу и
востоку в этот хронологический период сопровождалось локальными военными конфликтами. В любом случае пше-
ворское население в регионе Западного Побужья являлось неотъемлемой частью этнокультурных процессов, продол-
жавшихся на протяжении всего ІІІ в.
Формирование источниковой базы погребальных памятников пшеворской культуры в будущем позволит выделить
определенные региональные особенности в топографии, погребальном инвентаре и ритуальных действиях. К сожале-
нию, исследование памятников этой археологической культуры на территории Украины остается на низком уровне.
К л ю ч е в ы е с л о в а: пшеворская культура, погребальный обряд, Западный Буг, позднеримское время.
Volodymyr. Z. Sydorovych
Research Fellow of the Lviv Regional Council «History and Local Lore Museum», ORCID: 0000-0003-4880-1926,
sidorovitchvz@gmail.com
NEW BURIAL OF THE PRZEWORSK CULTURE IN THE WESTERN BUH REGION
Burial monuments are an important element of the spiritual culture of the Przeworsk population of the Western Buh region.
The main type of burials was cremation in an urn or earthen pit. The cremation rite had dominated throughout its existence,
but there are cases of inhumation burials. Borrowing from the Celts, the population of the Przeworsk culture buried weapons,
jewelry, personal items and pottery. Almost all items were intentionally damaged. There are cases of intentional damage to small
items: brooches, spurs, scissors, pins, needles, etc.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1120
One of these burial complexes was discovered by the so-called «black diggers» and transferred to the Lviv Regional Council
«History and Local Lore Museum».
The burial complex contained a ritually bent double-edged sword, a shield handle and a spearhead, which were connected to
each other, an iron brooches and a ritually damaged shield boss. The four iron spurs were connected in pairs.
The funeral rite and the items found in the burial have numerous analogies on the monuments of the Przeworsk culture
in Poland and Western Ukraine. Among the total number of burials of the Przeworsk culture, burials with swords stand out.
Obviously, the presence of a sword is an evidence of the high social status of its owner.
The set of features of the material found in the burial allows us to confidently date it to the phase C1a—C2 of the Late Roman
period (middle — end of the 3rd century AD). The advance of the bearers of the Przeworsk culture to the south and east in this
chronological period was accompanied by local military conflicts. In any case, the Przeworsk population in the region of the
Western Buh was an integral part of ethnic and cultural processes that lasted throughout the 3rd century.
The formation of the source base of funerary monuments of the Przeworsk culture in the future will make it possible to
identify certain regional features in topography, funeral inventory and ritual actions. Given that the study of monuments of this
archaeological culture in Ukraine remains low.
K e y w o r d s: Przeworsk culture, funeral rite, Western Buh region, Late Roman times.
References
Bilas, N. M, Konoplia, V. M, Silaev, O. M. 2016. Novi materialy do poselenskoii struktury verkhnoi techii r. Poltvy. Lvivskyi
arkheolohichnyi visnyk, 3, p. 3-19.
Bilas, N. M., Silaev, O. M. 2012. Pokhovannia rymskoho chasu v okolytsiakh Lvova. In: Bilas, N. M. (ed.). Naukovi studii, Lviv;
Vynnyky, 5, p. 235-244.
Vakulenko, L. V., Didenko, S. V., 2019. Dvi mihratsiini khvyli pshevorskykh plemen na zakhidni zemli Ukrainy u rymskyi chas.
Naukovyi visnyk Natsionalnoho muzeiu istorii Ukrainy, 4, p. 69-82.
Kozak, D. N., 1978. Mohylnyk pochatku nashoi ery u seli Zvenyhorod na Lvivshchyni. Arheologia, 25, p. 96-107.
Kozak, D. N. 1984. Pshevorska kultura u Verkhnomu Podnistrovii ta Zakhidnomu Pobuzhzhi. Kyiv: Naukova dumka.
Kokovskyi, A. 2007. Dvi bytvy za Hrubeshivsku ulohovynu na skhylku starozhytnosti. Arkheolohichni doslidzhennia Lvivskoho
universytetu, 10, p. 60-91.
Onyshchuk, Ya. I. 2018. Naselennia Zakhidnoii Volyni ta Zakhidnoho Podillia u pershiy polovyni I tys. n. e. Lviv.
Onyshchuk, Ya. I., Sydorovych, V. Z., 2019. Zvit pro arkheolohichni doslidzhennia mohylnyka rymskoho chasu Kariv-I u
Zakhidnomu Pobuzhzhi v 2018 rotsi. Naukovyi arkhiv KZ LOR ‛Istoryko-kraieznavchyi muzei’, 2019/1.
Onyshchuk, Ya. I., Sydorovych, V. Z., 2021. Zvit pro arkheolohichni doslidzhennia mohylnyka rymskoho chasu Kariv-I ta
krematsiinoho pokhovannia u s. Rechychany Lvivskoi oblasti u 2020 rotsi. Naukovyi arkhiv KZ LOR ‛Istoryko-
kraeznavchyi muzei’, 2021/2.
Sydorovych, V. Z., Konoplia, V. M., Hrynchyshyn, B. V., 2021. Zvit pro arkheolohichni doslidzhennia (rozvidky) v baseini
richky Poltvy u 2019 rotsi. Naukovyi arkhiv KZ LOR ‛Istoryko-kraeznavchyi muzei’, 2021/1.
Almgren, O. 1897. Studien Über Nordeuropäische Fibelformen der Ersten Nachchristlichen Jahrhunderte mit Berücksichtigung
der Provinzialrömischen und Südrüssischen Formen. Stockholm.
Biborski, M. 1978. Miecze z okresu wpływów rzymskich na obszarze kultury przeworskiej Miecze z okresu wpływów rzymskich
na obszarze kultury przeworskiej. Materiały archeologiczne, XVIII, s. 53-165.
Czarnecka, K., 1990. Struktura społeczna ludności kultury przeworskiej: Próba rekonstrukcji na podstawie Źródeł
archeologicznych i analizy danych antropologicznych z cmentarzyska. Warszawa.
Ginalski, J. 1991. Ostrogi kabłąkowe kultury przeworskiej. Klasyfikacja typologiczna. Przegląd Archaeologiczny, 38, s. 53-84.
Godłowski, K., Woźniak, Z. 1981 Chronologia. In: Wielowiejski, J. (ed.). Prahistoria Ziem Polskich. Tom V. Późny okres
lateński i okres rzymski. Wrocław, s. 51-57.
Jahn, M. 1916. Die Bewaffnung der Germanen in der älteren Eisenzeit etwa von 700 v. Chr. bis 200 n. Chr. Mannus - Bibliotek,
16, Würzburg.
Jakubczyk, І., 2012. Die eingliederigen Fibeln der Almgrens VI. Gruppe in der Przeworsk-Kultur - Fibeln des Typs A 158.
Recherches Archéologiques Nouvelle Serie, Kraków: Instytut Archeologii Uniwersytetu Jagiellońskiego, 5-6, s. 113-218.
Kaczanowski, P. 1995. Klasyfikacja grotów broni drzewcowej kultury przeworskiej z okresu rzymskiego. Kraków.
Kempisty, A. 1965. Obrządek pogrzebowy w okresie rzymskim na Mazowszu. Światowit, XXVI, s. 57-78.
Kontny, B., 2006. Ludzie z żelaza. Wojownicy z okresu wpływów rzymskich na ziemiach Polski. Z Otchłani Wieków: pismo
poświęcone pradziejom Polski, 61, 1-2, s. 54-70.
Kontny, B., 2008. The War as Seen by an Archaeologist. Reconstruction of Barbarian Weapons and Fighting Techniques in
the Roman Period Based on the Analysis of Graves Containing Weapons. The Case of the Przeworsk Culture. Journal of
Roman Military Equipment Studies, Budapest, 16, s. 107-147.
Mączyńska, M., 2004. Sakrau. Reallexikon der Germanischen Altertumskunde. Berlin-New York, s. 320-325.
Nowakowski, Z., 2001. Łęg Piekarski. Reallexikon der Germanischen Altertumskunde. Berlin-New York, s. 75-77.
|
| id | arheologia-com-ua-article-298 |
| institution | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| issn | 2616-499X |
| keywords_txt_mv | |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-08-07T01:04:27Z |
| publishDate | 2022 |
| publisher | Institute of Archaeology NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | arheologiacomua/e6/3fe7989d17e5c0ba9e42c4fc6514a8e6.pdf |
| spelling | arheologia-com-ua-article-2982022-05-14T07:33:46Z New Materials for the Study of the Funeral Rite of the Przeworsk Culture in Western Buh Region Нове поховання пшеворської культури у Західному Побужжі Sydorovych, Volodymyr Przeworsk culture, funeral rite, Western Bug region, Late Roman times пшеворська культура, поховальний обряд, Західний Буг, пізньоримський час Burial monuments are an important element of the spiritual culture of the Przeworsk population of the Western Buh region. The main type of burials was cremation in an urn or earthen pit. The cremation rite had dominated throughout its existence, but there are cases of inhumation burials. Borrowing from the Celts, the population of the Przeworsk culture buried weapons, ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1 143 jewelry, personal items and pottery. Almost all items were intentionally damaged. There are cases of intentional damage to small items: brooches, spurs, scissors, pins, needles, etc.One of these burial complexes was discovered by the so-called «black diggers» and transferred to the Lviv Regional Council «History and Local Lore Museum».The burial complex contained a ritually bent double-edged sword, a shield handle and a spearhead, which were connected to each other, an iron brooches and a ritually damaged shield boss. The four iron spurs were connected in pairs.The funeral rite and the items found in the burial have numerous analogies on the monuments of the Przeworsk culture in Poland and Western Ukraine. Among the total number of burials of the Przeworsk culture, burials with swords stand out. Obviously, the presence of a sword is an evidence of the high social status of its owner.The set of features of the material found in the burial allows us to confidently date it to the phase C1a—C2 of the Late Roman period (middle — end of the 3rd century AD). The advance of the bearers of the Przeworsk culture to the south and east in this chronological period was accompanied by local military conflicts. In any case, the Przeworsk population in the region of the Western Buh was an integral part of ethnic and cultural processes that lasted throughout the 3rd century.The formation of the source base of funerary monuments of the Przeworsk culture in the future will make it possible to identify certain regional features in topography, funeral inventory and ritual actions. Given that the study of monuments of this archaeological culture in Ukraine remains low. Метою публікації є введення в науковий обіг предметів зі зруйнованого поховання пшеворської культури з околиць с. Ямпіль у басейні річки Полтви. Супровідний інвентар поховання дає змогу зробити певні висновки про традицію захоронення покійних у середовищі населення пізньоримського часу в Західному Побужжі. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2022-03-23 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/298 10.15407/arheologia2022.01.114 Arheologia; No 1 (2022): Arheologia; 114-120 Археологія ; № 1 (2022): Arheologia; 114-120 Археология; № 1 (2022): Arheologia; 114-120 2616-499X 0235-3490 10.15407/arheologia2022.01 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/298/276 |
| spellingShingle | пшеворська культура поховальний обряд Західний Буг пізньоримський час Sydorovych, Volodymyr Нове поховання пшеворської культури у Західному Побужжі |
| title | Нове поховання пшеворської культури у Західному Побужжі |
| title_alt | New Materials for the Study of the Funeral Rite of the Przeworsk Culture in Western Buh Region |
| title_full | Нове поховання пшеворської культури у Західному Побужжі |
| title_fullStr | Нове поховання пшеворської культури у Західному Побужжі |
| title_full_unstemmed | Нове поховання пшеворської культури у Західному Побужжі |
| title_short | Нове поховання пшеворської культури у Західному Побужжі |
| title_sort | нове поховання пшеворської культури у західному побужжі |
| topic | пшеворська культура поховальний обряд Західний Буг пізньоримський час |
| topic_facet | Przeworsk culture funeral rite Western Bug region Late Roman times пшеворська культура поховальний обряд Західний Буг пізньоримський час |
| url | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/298 |
| work_keys_str_mv | AT sydorovychvolodymyr newmaterialsforthestudyofthefuneralriteoftheprzeworskcultureinwesternbuhregion AT sydorovychvolodymyr novepohovannâpševorsʹkoíkulʹturiuzahídnomupobužží |