Про час заснування Ніконія (за матеріалами східногрецької кераміки)

The date of foundation of the Greek city Nikonion is a key-question for understanding of the historical processes which took part in the Lower Dnister region during the period of the Greek colonization of the Black Sea north-western area. Preliminary studying of excavations materials allowed determi...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в:	Археологія
Дата:	2018
Випуск:	1
Сторінки:	37-44
ISSN:	2616-499X
Автори та афіліації:	Natalia M. Sekerska — Odesa Archaeological Museum Alla V. Buiskykh — Institute of Archaeology
Автори:	Sekerska, Natalia M., Buiskykh, Alla V.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2018
Теми:	Ніконій Нижнє Подністров’я грецька колонізація східногрецька кераміка іонійські киліки.
Онлайн доступ:	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/3
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Chemistry, Physics and Technology of Surface
Завантажити файл:

Репозитарії

Chemistry, Physics and Technology of Surface

_version_	1872824344719130624
author	Sekerska, Natalia M. Buiskykh, Alla V.
author_facet	Sekerska, Natalia M. Buiskykh, Alla V.
author_institution_txt_mv	[ { "author": "Natalia M. Sekerska", "institution": "Odesa Archaeological Museum", "orcid": "" }, { "author": "Alla V. Buiskykh", "institution": "Institute of Archaeology", "orcid": "" } ]
author_sort	Sekerska, Natalia M.
baseUrl_str	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai
collection	OJS
container_end_page	44
container_issue	1
container_start_page	37
container_title	Археологія
container_volume
datestamp_date	2019-11-21T13:44:43Z
description	The date of foundation of the Greek city Nikonion is a key-question for understanding of the historical processes which took part in the Lower Dnister region during the period of the Greek colonization of the Black Sea north-western area. Preliminary studying of excavations materials allowed determining that Nikonion was founded in the second half of the 6th century BC. Modern level of the sources, first of all, such as the imported table wares, makes it possible to precise this date essentially. The detailed study of the Ionian vessels with skew (cups) and direct (hemispherical bowls) rim allowed the author to confine the time of Nikonion foundation by the limits of the last third (quarter) of the 6th century BC. The future publishing of complete assemblage of East Greek pottery accumulated for the 50 years excavations will give a possibility to prove this date and answer for the wider circle of questions connected with the place of Nikonion on the map of North-Western Pontic region, its political and economic history.
doi_str_mv	10.15407/archaeologyua2018.01.037
first_indexed	2026-08-07T01:01:16Z
format	Article
fulltext	ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 1 37 © Н.М. Секерська, А.В. Буйських, 2018 Н.М. Секерська, А.В. Буйських * ПРО ЧАС ЗАСНУВАННЯ НІКОНІЯ (за матеріалами східногрецької кераміки) УДК: 904.4 (477.74) "652" * СЕКЕРСЬКА Наталія Михайлівна — кандидат істо ричних наук, зав. відділу експозиції Одеського архео логічного музею НАН України. БУЙСЬКИХ А лла Валеріївна — доктор історичних наук, завідувач відділу античної археології Інституту археології НАН України, abujskikh@ukr.net На підставі вивчення іонійських киліків та чаш схід- ногрецького походження з керамічної колекції Ніконія встановлено їх сучасну хронологію, зроблено висновок про динаміку імпорту цього виду посуду до Нижнього Подністров’я, а на підставі цього — поточнений час за- снування Ніконія в межах останньої третини (чверті) VI ст. до н. е. К л ю в о ч і с л о в а: Ніконій, Нижнє Подністров’я, грець- ка колонізація, східногрецька кераміка, іонійські киліки. Багаторічні розкопки античного міста Ніконій на лівому березі Дністровського лиману (дав ній Тірас) дозволили встановити, що його було засновано в другій половині VI ст. до н. е. (Се керская 1989, с. 16; 1997, с. 7 сл.; 2013, с. 496 сл.). Крім Ніконія, вздовж лівого берега лима ну відомо півтора десятки синхронних посе лень, а саме тому разом їх було інтерпретова но як єдиний економічний і політичний орга нізм, що складався з міста та сільської округи (Охотников 1990, с. 64 сл.; 2013, с. 554—564). Питання про метрополію, яка вивела Ніконій, було також детально розглянуто в історіографії. У результаті, з урахуванням аналізу раннього речового комплексу, зроблено попередній ви сновок про його заснування мілетянами, як і всі оточуючі Ніконій міста Північно-Західного Причорномор’я (дискусію з літературою див: Секерская 1989, с. 16—17). Проте, пізніше, за вдяки аналізу лапідарного напису, було вислов лено гіпотезу про заснування Ніконія як дочір ньої колонії Істрії (Виноградов 1999, с. 50 сл.). Стаціонарні розкопки Ніконія, які з пере рвами продовжувалися більше півстоліття по спіль, принесли значний обсяг нової інформа ції, що дозволила деталізувати його історичну топографію, суттєво поточнити всі періоди іс нування пам’ятки, залучити до обігу новітні матеріали і, тим самим, по-новому окресли ти місце Ніконія на карті Північно-Західного Причорномор’я за античної доби. На цьому тлі стало очевидним суттєве відставання публіка цій археологічних матеріалів (як тих, що по ходять зі старих розкопок, так і з новітніх), які маркують найраніший період його існування. Тому вимогою часу стали поглиблені аналітич ні розробки, яких бракує для уточнення пи тання про час заснування Ніконія. Упродовж багаторічних археологічних до сліджень Ніконія один з авторів цієї роботи не раз звертався до вивчення найраніших ке рамічних матеріалів, колекція яких зараз на лічує декілька сотень знахідок. Вже перші ре зультати цього дослідження дали змогу ствер джувати появу Ніконія в середині VI ст. до н. е., в той час, коли основна маса матеріалів датувалася другою половиною цього століття, а лише поодинокі знахідки — першою (Секер ская 1976, с. 95). Проте саме ця обставина дала змогу пізніше скоригувати час заснування міс та в межах другої половини VI ст. до н. е. Це стало можливим завдяки ретельнішому типо логічному розподілу керамічного масиву з ви діленням окремих груп за формами та призна ченням — тарою, кухонним посудом, а також парадним, ужитковим, вузько спеціалізова ним тощо (Секерская 1989, с. 36—38, рис. 18, 1—6). Однак зараз, з огляду на появу значної кількості нових матеріалів з розкопок самого Ніконія, а також базових середземноморських пам’яток разом з поглибленим вивченням міст та поселень, що виникли в процесі грецької колонізації Північного Причорномор’я, зно ву назріла нагальна потреба атрибуції ранніх керамічних знахідок для уточнення часу поя ви Ніконія. Крім того, сучасний перегляд зна чної за обсягом керамічної колекції дає змогу визначити її склад і з’ясувати основні центри- імпортери (принаймні ті, що наразі відомі) окремих видів керамічної продукції. Така ро бота необхідна для вирішення значно шир шого кола питань, пов’язаних з напрямками торгівельно-економічних контактів між анти чним Середземномор’ям та населенням цього регіону Понту в пізньоархаїчний час. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 138 Тому нас, перш за все, зацікавив парадний і столовий посуд східногрецького (іонійського) походження, сучасна хронологія якого дає змогу встановлювати порівняно вузькі абсолютні дати. Ревізія матеріалів, які зберігаються в експозиції і фондах Одеського археологічного музею НАНУ дозволила виділити близько двох сотень архео логічно цілих посудин та фрагментів, які станов лять виключний інтерес для такої роботи 1. Всі вони належать східногрецькому виробництву, переважно північноіонійському, рідше — півден ноіонійському, а також були привезені з о. Хіос, Фасос та, ймовірно, ще з деяких острівних цен трів Егеїди. Серед них чи не найбільш інформа тивними є чаші, яких зараз у колекції налічуєть ся з півсотні. Саме ця категорія довізного посуду, з огляду на сучасний рівень його вивчення, є од нією з найраніших у керамічному комплексі Ні конія. З певними змінами форм та декору чаші побутували досить довгий час: вони знайдені в заповненнях найраніших жител, напівземля нок, а також господарських ямах, а окремі фраг менти — ще й в культурному шарі. Це означає, що для Ніконія іонійські чаші є масовим видом керамічного імпорту. Тому ви вчення ніконійських імпортованих чаш дозво ляє суттєво поточнити час заснування пам’ятки і тим самим відповісти на одне з актуальних пи тань давньої історії Подністров’я за часів грець кої колонізації цього регіону. Більше того, су часні уявлення про динаміку поширення ана 1 Автори вдячні директору Одеського археологічно го музею НАН У країни, доктору історичних наук І.В. Бруяко, який ініціював цю роботу, а також на уковим співробітникам фондів Л.Ю. Поліщук і А.М. Колесниченко за допомогу в опрацюванні ран ніх матеріалів Ніконія. логічних чаш у колекціях основних пам’яток Північно-Західного Причорномор’я, передов сім, найближчого оточення Ніконія: Істрії, Бо рисфена (поселення на о. Березань), Ольвії та пам’яток ольвійської хори, разом з ніконій ськими матеріалами дають змогу доповнити за гальну картину їх поширення в регіоні. Чаші з Ніконія, які нас зацікавили, нале жать до двох основних типів — із скошеним та відігнутим краєм (киліки), та з вертикально посадженим прямим, трохи загостреним краєм (напів- або чверть-сферичні чаші). Всі посуди ни, що наявні в колекції за більше півстоліт тя розкопок Ніконія, мають північноіонійське або часто невстановлене походження через їх численні імітації. Серед чаш зі скошеним краєм найранішим є глибокий килік з відігнутим підпрямокутним у перетині краєм, різко виділеними вузькими плічками, які переходять у стінки, що звужують ся (рис. 1). Зазвичай, такі киліки мали дві неве ликі округлі в перетині ручки та невисоку кону соподібну ніжку. Всередині чашу, за винятком тонкої резервної смужки вздовж краю, вкрито густим блискучим чорним лаком; зовні — тон кі смужки лаку проведено по краю та на пліч ках, вінця та зону ручок залишено резервними, тобто в кольорі глини, а всю нижню частину тулова, разом із втраченою ніжкою, було вкри то тим же лаком. Візуальні характеристики гли ни свідчать про наявність дрібних сріблястих та темних часточок у добре відмученому глиняно му тісті (7.5YR 6/4). У цьому випадку слід посла тися на результати керамічних аналізів анало гічних киліків з Березані з колекції Державного Ермітажа, що свідчать про відсутність надій но локалізованого зараз виробничого центру (Posamentir, Solovyov 2007, Abb. 9, 1—3). За кла сифікацією У . Щлотцхауера, розробленою на основі стратифікованих археологічних комп лексів Мілету, такі киліки належать типу 9, ва ріанту форми 9,1.С із загальною датою в меж ах 590/580—550/540 рр. до н. е. (Schlotzhauer 2001, Kat. No 175—178). Слід зазначити, що ці киліки належать до числа масового імпорту в Північно-Західне Причорномор’я у вказаний час. З найближчих пам’яток вони відомі, пе редовсім, у колекції Борисфена (Буйских 2016, с. 31—32, рис. 2, 5, 9, 11), Істрії (Lambrino 1938, fig. 51) та Ольвії (Буйских 2013, кат. № 5.59), а також деяких поселень її хори (Буйских, Буй ских 2010, рис. 2, 9). Основна маса киліків (рис. 2; 3) належить типу 11, варіанту форми 11,1.В, за У . Шлот цхауером. Киліки такого типу існували у над Рис. 1. Іонійський килік ОАМ № 75022-4 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 1 39 звичайно широких хронологічних межах, від 620/610 до 580/570 рр. до н. е. (Schlotzhauer 2001, Kat. No 333). Звузити їх на прикладі ніко нійських чаш можна, спостерігаючи за морфо логією їх форми. Чаші раннього часу зазвичай мають ручки, приліплені паралельно до гори зонталі вінець, а чим пізніше чаші, тим вище підіймаються ручки, а ж поки не зрівняються з вінцями або навіть виступають за їх край; до того ж край вінець у ранніх посудин загостре ний. У сі киліки виготовлені з добре відмуче ної глини (5YR 6/6 — 2.5YR 6/6), вони завжди високоякісно випалені, містять дрібні рідкіс ні сріблясті часточки, незначну кількість дріб них фракцій вапна та темних домішок, вкриті червоно-коричневим блискучим лаком. Саме така динаміка форми помітна і на прикладі ніконійських киліків. К рім того, всі вони мають єдину декоративну схему (широ кі резервні зони зовні та всередині, смужка лаку різної ширини під ручками), а також за округлений край відігнутих вінець, що вказує на один невеликий проміжок часу їх виробни цтва. Проте навіть з них один килік (колекція 1966 р.) з ледве піднятими ручками (рис. 2, 1) видається найранішим. У серії інших посудин (рис. 2, 2—12) ручки підняті так, що майже ся гають рівня вінець. Ідентичний килік походить із розкопок синхронного за часом найближ чого поселення Надлиманське III (Охотни ков 1990, с. 29, фото 6, 3), яке, як вважається, входило до складу хори Ніконія. Окрему гру пу становлять киліки, в яких поступово зміню ються деталі морфології форми — вінця в пере тині стають майже вертикальними та вигнути ми зсередини, ручки часто підняті над краєм, ці посудини зазвичай мають тонкіші стінки в порівнянні з посудинами попередньої групи (рис. 3, 1—6). Саме такі киліки є найпізнішими серед усіх, що належать до вказаного типу. Для порівняння — ольвійська колекція містить зна чну кількість аналогічних за формою і декором киліків (Буйских 2013, кат. № 5.62—5.68). Ще один глибокий килік, побудований за тією ж схемою, вкрито нерівним жовто-коричневим ангобом (10YR 6/4), його відігнутий вінчик з Рис. 2. Іонійські киліки: 1 — ОАМ № 80747; 2 — ОАМ № 74191; 3 — Рокс.-71, № 367; 4 — Рокс.-72, № 127; 5 — ОАМ № 74184-1; 6 — Р окс.-66, № 116-566; 7 — ОАМ № 72895-1, 74269; 8 — ОАМ № 74269-4; 9 — ОАМ № 80746; 10 — Рокс.-86, № 19-361; 11 — Рокс.- 72, № 55-1; 12 — Рокс.-66, № 217 Рис. 3. Іонійські киліки: 1 — ОАМ № 56481; 2 — Р окс.-52, № 186-379; 3 — Рокс.-71, № 93; 4 — Рокс.-62, № 528-714; 5 — Рокс.-72, б/№; 6 — Рокс. б/№ ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 140 овальним краєм зовні та всередині вкрито не рівним коричневим лаком (рис. 4). Килік має нерівний випал, глина містить дрібний пірок сен та кварцеві домішки. Допомогти встановити точніші дати для ні конійських киліків можна, використовуючи дані про присутність таких само посудин у за критих комплексах останньої чверті VI ст. до н. е. з Ольвії (див. наприклад: Buiskikh 2014, p. 72, fig. 3, 13). Інформацію, відому за мате ріалами ольвійського городища, підтверджу ють і сучасні уявлення про склад найраніших керамічних комплексів з ольвійського перед містя, котрі також містять подібні посудини. Цікаво й те, що в заповненні споруд передміс тя киліки із заокругленим краєм вінця співіс нують з тими, які мають ще загострений край (Форнасье, Буйских, К узьмищев 2017, рис. 9, 3—4). До того ж, детальне вивчення пізніх іо нійських киліків з боспорського міста Тірітаки дало змогу встановити, що помічена тенденція до випрямлення краю вінець була загальною (Буйских 2014, рис. 52, 2; 53, 1; Buiskikh 2014, p. 72, fig. 3, 14). Розглянуті іонійські киліки з Ніконія, як зрозуміло, дають практично всю хронологіч ну лінійку форм, характерних саме для остан ньої чверті VI ст. до н. е., при тому що найпізні ші форми можуть існувати аж до початку V ст. до н. е. Проте, з огляду на відому дату руйну вання іонійських міст персами у 494 р., навряд чи слід чекати продовження їх виробництва, а головне, імпортування до Північно-Західного Причорномор’я пізніше цієї дати. Чаші з Ніконія (рис. 5) належать до одно го типу, який в основі мав напівсферичну або купольну форму. Такі посудини почали виго товляти ще від кінця VII ст. до н. е., проте най більшого поширення вони отримали упро довж всього VI ст. до н. е. Для переважної біль шості античних міст та поселень Північного Причорномор’я такі чаші стали чи не найна дійнішим індикатором їх заснування в першій половині цього століття (з літературою див.: Kerschner 2006, S. 243 f.). Динаміка форми таких чаш наразі добре відома — чим пізнішими вони були, тим тоншими ставали їх стінки, край із загостреного ставав більш заокругленим, а руч ки з горизонтального положення підіймалися до рівня вінець і вище; крім того, з напівсфе ричних вони перетворилися на чвертьсферич Рис. 5. Іонійські чаші: 1 — ОАМ № 72897-1; 2 — Рокс.- 72, № 126; 3 — ОАМ № 84882; 4 — Р окс.-72, № 72; 5 — ОАМ № 74268-4; 6 — Рокс.-72, № 55; 7 — ОАМ № 72591-1; 8 — Рокс.-89, земл. № 255; 9 — Рокс.-69, № 134 Рис. 4. Іонійський килік ОАМ № 80041 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 1 41 ні, тобто зменшилася їх ємність. Також з часом зазнала змін їх декоративна схема: в кінці VII — першій половині VI ст. до н. е. інтер’єр було прикрашено трьома смужками пурпуру, кож ну з яких окреслено двома смужками білої фар би. Після середини цього століття біла фарба з інтер’єру зникла, проте залишився пурпур — відтепер смужка пурпуру містилася під кра єм вінця, подвоєна смужка прикрашала при донну частину, а центр було розмічено крап кою та (або) кружечком пурпуру. По зовнішній стінці в центрі кожного фасаду містилася шес типелюсткова крапкова розета, а в зонах ручок з обох боків — вертикальні промені. Крапкова розета як основна відмінність декору чаш цього типу існувала і в третій чверті VI ст. до н. е., про те як видно з керамічних колекцій ольвійських закритих комплексів, вона вже невідома серед матеріалів останньої чверті цього століття. На цей час зникають також промені в зоні ручок. До цих пір чаші саме з таким декором не зустрі чалися і серед матеріалів передмістя Ольвії. Тож найранішим серед ніконійських чаш є невеликий фрагмент вінця з крапковою розе тою (рис. 5, 1). Глина (7,5YR 7/4) містить дрібні сріблясті та темні часточки, лицьовий бік міс тить ангоб рідкою глиною. Черепок має додат ковий вплив вогню, тому по внутрішній стінці смужку пурпуру не помітно. Однак ця обста вина не заважає датувати такий килік у меж ах третьої — початку останньої чверті VI ст. до н. е. А налогії таким чашам знаходяться в ма сових колекціях найближчих пам’яток регіо ну: Істрії (Lambrino 1938, p. 73 ff.; Alexandrescu 1974, cat. No 211), Борисфена (Борисфен- Березань 2005, кат. 43—44; пор. з першою по ловиною VI ст. до н. е.: Ильина, Чистов 2012, табл. 26, 1; 38, 4; 2012а, табл. 66, 1—2), Ольвії, городищі і некрополі (Скуднова 1988, кат. 79; Буйских 2013, кат. 8.16—8.51). Цікаво те, що дрібні фрагменти таких чаш містяться і в кера мічному комплексі поселення «Приморський бульвар» в Одеській затоці (Буйских, Р едина 2015, рис. 14, 1—2). Добре відомі вони і в чис ленних містах і некрополях Боспору, де дату ються тим же часом (Шмидт 1952, рис. 2, 1, 4; Сорокина 1957, рис. 1, 1—2; Сидорова 1962, рис. 5, 1—2; 1992, рис. 5; Кузнецов 1991, рис. 6, 2—11; К оровина 2002, табл. 5, 3; Финогенова 2006, табл. 1, 1, 3; Журавлев, К узнецов 2010, рис. 5; Буйских 2014, рис. 55, 8; Тугушева, Тол стиков 2015, табл. 3, 10; 7, 1; Шлотцауер 2016, рис. 6). Значно більша група ніконійських чаш є похідною від чаш із крапковими розетами, їх слід вважати найпізнішими репліками всьо го типу (рис. 5, 2—6). Зазвичай глиняне тісто містить дрібні сріблясті або золотисті часточ ки, подрібені часточки вапна і піроксену (5YR 6/4—7,5YR 6/6). Вони характеризуються тон кими стінками, сплюснутою або видовженою формою, а також піднятими над вінцями тон кими видовженими ручками. Зовні вони ма ють декор у вигляді тонких смуг лаку і широ ких резервних смуг по фасадах, без крапкових розет та тонкими смужками пурпуру, в одно му випадку білої фарби, в інтер’єрах. Такі чаші характерні саме для останньої чверті VI ст. до н. е. і навряд чи переходять далеко за початок наступного століття, як і у випадку з іонійськи ми киліками. Надійним хронологічним мар кером для таких посудин є новітні керамічні комплекси з північноіонійських К лазомен, в котрих вони датуються двома останніми деся тиліттями VI ст. до н. е. (Ersoy 2004, fig. 17, f, g). Ще одну незалежну дату дають матеріали триз ни останньої третини цього ж століття з некро поля, вивченого на південно-східній околиці Фанагорії, в якій відкрито таку ж чашу (Завой кин, К олесников, Сударев 2016, с. 119—120, рис. 8). Подібний за формою і декором фраг мент чаші знайдено на пізньоархаїчному по селенні Надлиманське-ІІІ поблизу Ніконія (Охотников 1990, с. 29, фото 6, 1). Відомі такі посудини і в поховальних комплексах некро поля Ольвії того ж часу (Скуднова 1988, кат. 29, 59, 158, 178), вони знайдені у великій кількості і на городищі (Буйских 2013, кат. 8.58—8.68). Найпізніші чаші вказаного типу не мають усталеного декору — вони можуть бути повніс тю залитими лаком з обох боків (рис. 5, 7), або містити різноманітні тонкі смужки лаку зо вні та в інтер’єрі (рис. 5, 8—9). Слід звернути увагу на ручки, підняті над вінцем. Такі посу дини, здається, можна віднести до кінця VI — початку V ст. до н. е. Подібні чаші добре відо мі в керамічній колекції Ольвії (Буйских 2013, кат. 9.245—9.248), схожа чаша походить із по селення «Приморський бульвар» (Буйских, Редина 2015, рис. 14, 6). Розглянуті киліки та чаші з Ніконія дозво ляють зробити декілька принципово нових ви сновків. Перш за все, вони красномовно свід чать про те, що основну масу колекції пам’ятки сформовано упродовж останньої третини або чверті VI ст. до н. е. Саме такий хронологічний репер надійно визначає найраніший період по стійного життя на пам’ятці. Найраніший килік, як зрозуміло, дещо випадає із загального фону і тому не впливає на визначення terminus post ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 142 quem появи Ніконія. До речі, таке явище не є рідкістю, оскільки приклад, коли один-два ке рамічних фрагменти передують масовій колек ції, відомий навіть для Ольвії (Буйских 2013, с. 223). Проте важливість таких найраніших фрагментів не можна і зменшувати, оскільки в нашому випадку він не стоїть далеко від почат ку основної колекції. Цікавим видається і те, що час появи іонійського посуду в Ніконії по вністю корелюється з імпортом з Аттики (Се керская 1989, с. 38—39), що вже само по собі виключає помилковість нашого висновку. Наступний момент, на який слід звернути увагу — це питання про метрополію Ніконія. Здається, що для пропозиції про мілетське по ходження пам’ятки наразі даних обмаль. При наймні, це логічне з огляду на довколишню ситуацію припущення поки не знаходить під твердження серед найраніших археологічних матеріалів. Тому пропозицію про Істрію як ма теринський поліс слід мати на увазі і шука ти нові докази на користь цього припущення. Ранні імпорти з керамічної колекції Ніконія вимагають також порівняння з тими, що по ходять з оточуючих пам’яток вздовж Дністров ського лиману — саме така робота дасть змо гу відтворити на сучасному рівні їх економічні зв’язки. Ці та інші важливі питання, на нашу думку, ще чекають свого поглибленого вивчен ня. Нам же залишається висловити сподіван ня, що запланована подальша повна публіка ція східногрецької кераміки з Ніконія дозво лить наблизитись до вирішення багатьох інших питань історії і археології Північно-Західного Причорномор’я за античної доби. Борисфен—Березань. Начало античной эпохи в Север ном Причерноморье. К 120-летию археологических раскопок на острове Березань. К аталог выставки в Государственном Эрмитаже 23 июня — 11 сен тября 2005 г. Санкт-Петербург: Государственный Эрмитаж, 2005. Буйских А .В. Архаическая расписная керамика из Оль вии. Київ: Стародавній світ, 2013. Буйских А.В. Приложение 1. Амфоры и столовая керами ка. Зинько В.Н. Тиритака. Раскоп XXVI. — Т. ІІ. Ар- хеологические комплексы VI—V вв. до н. э. Боспорские исследования. Симферополь; Керчь, 2014, Suppl. 11, с. 87—214. Буйских А.В. Ионийские килики из Борисфена. Археоло- гія і давня історія України. 2016, вип. 1 (18), с. 29—42. Буйских С.Б., Буйских А .В. К хронологии архаических поселений хоры Ольвии Понтийской. Боспорские исследования. 2010, вып. XXIV, с. 3—64. Буйских А.В., Редина Е.Ф. Античное поселение «При морский бульвар». Итоги исследований и пробле ма хронологи. Материалы по археологии Северно- го Причерноморья. Одесса: СМИЛ, 2015, вып. 13, с. 100—130. Виноградов Ю.Г. И стрия, Тира и Никоний, покинутый и возрожденный. Нумизматика и эпиграфика. 1999, XVI, с. 50—71. Журавлев Д.В., К узнецов В.Д. К епы. Античное насле- дие Кубани: в 3-х томах. Москва, 2010, т. 1, с. 541— 555. Завойкин А.А., Колесников А.Б., Сударев Н.И. Поздне архаические погребения на «Южном городе» Фа нагории. Фанагория. Результаты археологичес- ких исследователей, т. 4 (общ. ред. В.Д. К узнецо ва). Материалы по археологии и истории Фанагории, вып. 2 (ред. А.А. Завойкин). Москва: ИА РАН, 2016, с. 110—207. Ильина Ю.И., Чистов Д.Е. Ранний период (конец VII — первая половина VI в. до н. э.). Находки. Материалы Березанской (Нижнебугской) античной археологичес- кой экспедиции, т. 2. Исследования на острове Березань в 2005—2009 гг. Санкт-Петербург: Государственный Эрмитаж, 2012, с. 8—41. Ильина Ю.И., Чистов Д.Е. II-A. Античный город на Бе резани. Находки. Материалы Березанской (Нижне- бугской) античной археологической экспедиции, т. 2. Исследования на острове Березань в 2005—2009 гг. Санкт-Петербург: Государственный Эрмитаж, 2012а, с. 63—73. Коровина А .К. Гермонасса. А нтичный город на Таман ском полуострове. Москва: ГМИИ им. Пушкина, 2002. Кузнецов В.Д. Кепы: ионийская керамика. Советская ар- хеология. 1991, № 4, с. 36-52. Охотников С.Б. Нижнее Поднестровье в VI—V вв. до н. э. Киев: Наукова думка, 1990. Охотников С.Б. Поселения Нижнего Поднестровья (VI— III вв. до н. э.). Древние культуры Северо-Западного Причерноморья (ред. И .В. Бруяко, Т.Л. Самойло ва). Одесса: Одесский археологический музей, 2013, с. 554—570. Секерская Н.М. А рхаическая керамика из Никония. Материалы по археологии Северного Причерноморья. 1979, вып. 8, с. 84—95. Секерская Н.М. Античный Никоний и его округа в VI— IV вв. до н. э. Киев: Наукова думка, 1989. Секерская Н.М. Итоги исследований Никония за 40 лет (1957—1997). Никоний и античный мир Северного Причерноморья. Одесса, 1997, с. 7—13. Секерская Н.М. Никоний. Древние культуры Северо- Западного Причерноморья (ред. И.В. Бруяко, Т.Л. Са мойлова). Одесса: Одесский археологический музей, 2013, с. 493—522. Сидорова Н.А. Архаическая керамика из Пантикапея. Материалы и исследования по археологии СССР. 1962, № 103, с. 95—148. Сидорова Н.А. К ерамика архаического периода из рас копок Пантикапея 1965—1985 гг. (кроме аттической чернофигурной). Сообщения Государственного музея изобразительных искусств им. А.С. Пушкина. 1992, вып. 10, с. 131—172. Скуднова В.М. Архаический некрополь Ольвии. Ленин град: Искусство, 1988. Сорокина Н.П. Тузлинский некрополь. Памятники культуры. Труды Государственного исторического му- зея. Москва: Советская Россия, 1957, вып. XXVI. Тугушева О.В., Толстиков В.П. К ерамика восточногре ческих центров из раскопок Пантикапея. Древности Боспора. 2015, т. 19, с. 351—376. Финогенова С.И. А рхаическая керамика Гермонассы из раскопок последних лет. Древности Боспора. 2006, т. 9, с. 337—354. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 1 43 Форнасье Й., Буйских А.В., Кузьмищев А.Г. Новые данные об ольвийском предместье. Північне Причорномор’я за античної доби (ред. Н.О. Гаврилюк, А.В. Буйських). Київ: Стародавній світ, 2017, с. 33—44. Шлотцауер У. К вопросу о начале импорта греческой рас писной керамики на поселение Голубицкая 2. Древние эллины между Понтом Эвксинским и Меотидой (ред. Д. Журавлев, У. Шлотцауер). Москва: Государственный исторический музей, 2016, с. 40—44. Шмидт Р.В. Греческая архаическая керамика Мирмекия и Тиритаки. Материалы и исследования по археологии СССР. 1952, № 25, с. 223—238. Alexandrescu P. La céramique d’époque archaїque et classique (VIIe—IVe s.). Histria IV. Bucureşti; Paris, 1978. Buiskikh A. On a Typical Ceramic Deposit of the 6th Century BC in the Northern Black Sea Territory: Olbia Pontike and Tyritake. Tyritake — Antique Site at the Cimmerian Bosporus. Proceedings of the international conference (eds. A. Twardecki). Warsaw, 27—28 November 2013. Warsaw, 2014, pp. 67—81. Ersoy Ya.E. Klazomenai: 900—500 BC. History and Settlement Evidence. Klazomenai, Teos and Abdera: Metropoleis and Colony (eds. A. Moustaka et al.). Proceedings of the International Symposium held at the Archaeological Museum of Abdera, 20—21 October 2001. Thessaloniki, 2004, pp. 43—76. Kerschner M. Zum Beginn und zu den Phasen der griechischen Kolonisation am Schwarzen Meer. Die Evidenz der ostgriechischen Keramik. Eurasia Antiqua. 2006, Bd. IX, S. 227—250. Lambrino M.F. Les vases archaїques d’Histria. Bucureşti, 1938. Posamentir R., Solovyov S. Zur Herkunftsbestimmung archaisch-ionischer Keramik: die Funde aus Berezan in der Eremitage von St. Petersburg II. Istanbuler Mitteilungen. 2007, Band 57, S. 179—207. Schlotzhauer U. Die südionischen Knickrandschalen. Eine chronologische Untersuchung zu den sog. Ionischen Schalen in Milet (Diss. Ruhr-Universität Bochum 2001) /http://www-brs.ub.ruhr-uni-bochum.de/netahtml/ HSS/Diss/ SchlotzhauerUdo/diss.pdf. Надійшла 16.11.2017 Н.М. Секерская 1, А.В. Буйских 2 1 Кандидат исторических наук, заведующая отделом экспозиции, Одесский археологический музей НАН Украины 2 Доктор исторических наук, заведующая отделом античной археологии, Институт археологии НАН Украины, abujskikh@ukr.net О ВРЕМЕНИ ОСНОВАНИЯ НИКОНИЯ (по материалам восточногреческой керамики) Вопрос о времени основания античного города Никоний является одним из ключевых для понимания истори ческих процессов, происходивших в Нижнем Поднестровье во время греческой колонизации Северо-Западного Причерноморья. Предварительное изучение материалов раскопок позволило определить, что Никоний был осно ван во второй половине VI в. до н. э. Современное состояние источника, прежде всего, уровень изучения привоз ной столовой посуды, позволяет существенно детализировать эту дату. Детальное исследование чаш ионийского происхождения со смещенным (киликов) и прямым венчиком (полусферические чаши) позволило ограничить время основания Никония рамками последней трети (четверти) VI в. до н. э. Введение в научный оборот полной коллекции керамики восточногреческого происхождения, накопленной за более полувека раскопок, даст воз можность не только подтвердить эту дату, но и ответить на более широкий круг вопросов, связанных с местом Никония на карте Северо-Западного Причерноморья, его политической и экономической историей. К л ю ч е в ы е с л о в а: Никоний, Нижнее Поднестровье, греческая колонизация, восточногреческая керамика, ионий- ские килики. Natalia M. Sekerska 1, Alla V. Buiskykh 2 1 PhD., Head of the Exhibition Department of the Odesa Archaeological Museum, the National Academy of Sciences of Ukraine 2 Dr. Hab., Head of the Department of Classical Archaeology, the Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine, abujskikh@ukr.net ON THE DATE OF THE FOUNDATION OF NIKONION (basing to the East Greek pottery) The date of foundation of the Greek city Nikonion is a key-question for understanding of the historical processes which took part in the Lower Dnister region during the period of the Greek colonization of the Black Sea north-western area. Preliminary studying of excavations materials allowed determining that Nikonion was founded in the second half of the 6th century BC. Modern level of the sources, first of all, such as the imported table wares, makes it possible to precise this date essentially. The detailed study of the Ionian vessels with skew (cups) and direct (hemispherical bowls) rim allowed the author to confine the time of Nikonion foundation by the limits of the last third (quarter) of the 6th century BC. The future publishing of complete assemblage of East Greek pottery accumulated for the 50 years excavations will give a possibility to prove this date and answer for the wider circle of questions connected with the place of Nikonion on the map of North- Western Pontic region, its political and economic history. K e y w o r d s: Nikonion, Lower Dnister region, Greek colonization, East Greek pottery, Ionian cups ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 144 References Alexandrescu P. La céramique d’époque archaїque et classique (VIIe-IVe s.). Histria IV. Bucureşti, Paris, 1978. Borisfen-Berezan. Nachalo antichnoi epokhi v severnom Prichernomorie. K 120-letiiu arkheologicheskikh raskopok na ostrove Berezan. Katalog vystavki v Gosudarstvennom Ermitazhe 23 iiunia - 11 sentiabria 2005 g. Moskva: Gosudarstvennyi Ermitazh, 2005. Buiskikh A.V. Arkhaicheskaia raspisnaia keramika iz Olvii. Kyiv: Starodavnii svit, 2013. Buiskikh A.V. Prilozhenie 1. Amfory i stolovaia keramika. In: Zinko V.N. Tiritaka. Raskop XXVI. Vol. II. Arkheologicheskie kompleksy VI-V vv. do n. e. Bosporskie issledovaniia. Simferopol; Kerch, 2014, suppl. 11, pp. 87-214. Buiskikh A. On a Typical Ceramic Deposit of the 6th Century BC in the Northern Black Sea Territory: Olbia Pontike and Tyritake. In: Tyritake - Antique Site at the Cimmerian Bosporus. Proceedings of the International Conference. Warsaw, 27-28 November 2013. Warsaw, 2014, pp. 67-81. Buiskikh A.V. Ioniiskie kiliki iz Borisfena. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy. 2016, vol. 1 (18), pp. 29-42. Buiskikh S.B., Buiskikh A.V. K khronologii arkhaicheskikh poselenii khory Olvii Pontiiskoi. Bosporskie issledovaniia. 2010, vol. XXIV, pp. 3-64. Buiskikh A.V., Redina E.F. Antichnoe poselenie “Primorskii bulvar”. Itogi issledovanii i problema khronologii. Materialy po arkheologii Severnogo Prichernomoria. Odesa: SMIL, 2015, vol. 13, pp. 100-130. Ersoy Ya.E. Klazomenai: 900-500 BC. History and Settlement Evidence. In: Klazomenai, Teos and Abdera: Metropoleis and Colony. Proceedings of the International Symposium held at the Archaeological Museum of Abdera, 20-21 October 2001 . Thessaloniki, 2004, рр. 43-76. Finogenova S.I. Arkhaicheskaia keramika Hermonassy iz raskopok poslednikh let. Drevnosti Bospora. 2006, vol. 9, pp. 337-354. Fornasier J., Buiskikh A.V., Kuzmishchev A.G. Novye dannye ob olviiskom predmestie. In: Pivnichne Prychornomoria za antychnoi doby (eds. N.O. Gavryliuk, A.N. Buiskykh). Kyiv: Starodavnii svit, 2017, pp. 33-44. Ilina Yu.I., Chistov D.E. Rannii period (konets VII - pervaia polovina VI d. do n. e.). Nachodki. Materialy Berezanskoi (Nizhnebugskoi) antichnoi arkheologicheskoi ekspeditsii, vol. 2. Issledovaniia na ostrove Berezan v 2005-2009 gg. Sankt- Petersburg: Gosudarstvennyi Ermitazh, 2012, pp. 8-41. Ilina Yu.I., Chistov D.E. II-A. Antichnyi gorod na Berezani. Nachodki. Materialy Berezanskoi (Nizhnebugskoi) antichnoi arkheologicheskoi ekspeditsii, vol. 2. Issledovaniia na ostrove Berezan v 2005-2009 gg. Sankt-Petersburg: Gosudarstvennyi Ermitazh, 2012a, pp. 63-73. Kerschner M. Zum Beginn und zu den Phasen der griechischen Kolonisation am Schwarzen Meer. Die Evidenz der ostgriechi schen Keramik. Eurasia Antiqua. 2006, Band IX, S. 227-250. Korovina A.K. Hermonassa. Antichnyi gorod na Tamanskom poluostrove. Moskva: GMII imeni Pushkina, 2002. Kuznetsov V.D. Kepy: ioniiskaia keramika. Sovetskaia arkheologiia. 1991, vol. 4, pp. 36-52. Lambrino M.F. Les vases archaїques d’Histria. Bucureşti, 1938. Okhotnikov S.B. Nizhnee Podnestrovie v VI-V vv. do n. e. Kyiv: Naukova dumka, 1990. Okhotnikov S.B. Poseleniia Nizhnego Podnestrovia (VI-III vv. do n. e.). In: Drevnie kultury Severo-Zapadnogo Prichernomoria (eds. I.V. Bruiako, T.L. Samoilova). Odesa: OAM, 2013, pp. 554-570. Posamentir R., Solovyov S. Zur Herkunftsbestimmung archaisch-ionischer Keramik: die Funde aus Berezan in der Eremitage von St. Petersburg II. Istanbuler Mitteilungen. 2007, Band 57, S. 179-207. Schlotzhauer U. Die südionischen Knickrandschalen. Eine chronologische Untersuchung zu den sog. Ionischen Schalen in Milet (Diss. Ruhr-Universität Bochum 2001) / http://www-brs.ub.ruhr-uni-bochum.de/netahtml/HSS/Diss/ SchlotzhauerUdo/diss.pdf. Schlotzhauer U. K voprosu o nachale importa grecheskoi raspisnoi keramiki na poselenie Golubitskaia 2. In: Drevnie elliny mezhdu Pontom Evksinskim i Meotidoi (eds. D. Zhuravlev, U. Schlotzhauer). Moskva: Gosudarstvennyi Istoricheskii Muzei, 2016, pp. 40-44. Sekerskaia N.M. Arkhaicheskaia keramika iz Nikoniia. Materialy po arkheologii Severnogo Prichernomoria. 1979, vol. 8, pp. 84-95. Sekerskaia N.M. Antichnyi gorod Nikonii i yego okruga v VI-IV vv. do n. e. Kyiv: Naukova dumka, 1989. Sekerskaia N.M. Itogi issledovanii Nikoniia za 40 let (1957-1997). Nikonii i antichnyi mir Severnogo Prichernomoria. Odesa, 1997, pp. 7-13. Sekerskaia N.M. Nikonii. In: Drevnie kultury Severo-Zapadnogo Prichernomoria (eds. I.V. Bruiako, T.L. Samoilova). Odesa: OAM, 2013, pp. 493-522. Shmidt R.V. Grecheskaia arkhaicheskaia keramika Mirmekiia і Tiritaki. Materialy i issledovaniia po arkheologii SSSR. 1952, vol. 25, pp. 223-238. Sidorova N.A. Arkhaicheskaia keramika iz Pantikapeiia. Materialy i issledovaniia po arkheologii SSSR. 1962, vol. 103, pp. 95-148. Sidorova N.A. Keramika arkhaicheskogo perioda iz raskopok Pantikapeia 1965-1985 gg. (krome atticheskoi chernofigurnoi). Soobshcheniia Gosudarstvennogo muzeia izobrazitelnykh iskusstv imeni A.S. Pushkina. 1992, vol. 10, pp. 131-172. Skudnova V.M. Arkhaicheskii nekropol Olvii. Leningrad: Iskusstvo, 1988. Sorokina N.P. Tuzlinskii nekropol. Pamiatniki kultury. Trudy Gosudarstvennogo Istoricheskogo Muzeia. Moskva: Sovetskaia Rossiia, 1957, vol. XXVI. Tugusheva O.V., Tolstikov V.P. Keramika vostochnogrecheskikh tsentrov iz raskopok Pantikapeia. Drevnosti Bospora. 2015, vol. 19, pp. 351-376. Vinogradov Ju.G. Istriia, Tira i Nikonii, pokinutyi i vozrozhdennyi. Numizmatika i epigrafika. 1999, vol. XVI, pp. 50-71. Zavoikin A.A., Kolesnikov A.B., Sudarev N.I. Pozdnearkhaicheskie pogrebeniia na “Yuzhnom gorode” Fanagorii. In: Fanagoriia. Rezultaty arkheologicheskikh issledovanii, vol. 4 (ed. V.D. Kuznetsov). Materialy po arkheologii i istorii Fanagorii, vol. 2. (ed. A.A. Zavoikin). Moskva: IA RAN, 2016, pp. 110-207. Zhuravlev D.V., Kuznetsov V.D. Kepy. Antichnoe nasledie Kubani, v 3 tomakh. Мoskva, 2010, vol. 1. pp. 541-555.
id	arheologia-com-ua-article-3
institution	Chemistry, Physics and Technology of Surface
issn	2616-499X
keywords_txt_mv
language	Ukrainian
last_indexed	2026-08-07T01:01:16Z
publishDate	2018
publisher	Institute of Archaeology NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	arheologiacomua/0b/0074dc59512c8a66ab4f9d177124d40b.pdf
spelling	arheologia-com-ua-article-32019-11-21T13:44:43Z On the Date of the Foundation of Nikonion (Basing to the East Greek Pottery) О времени основания Никония (по материалам восточногреческой керамики) Про час заснування Ніконія (за матеріалами східногрецької кераміки) Sekerska, Natalia M. Buiskykh, Alla V. Nikonion, Lower Dnister region, Greek colonization, East Greek pottery, Ionian cups Никоний, Нижнее Поднестровье, греческая колонизация, восточногреческая керамика, ионийские килики. Ніконій, Нижнє Подністров’я, грецька колонізація, східногрецька кераміка, іонійські киліки. The date of foundation of the Greek city Nikonion is a key-question for understanding of the historical processes which took part in the Lower Dnister region during the period of the Greek colonization of the Black Sea north-western area. Preliminary studying of excavations materials allowed determining that Nikonion was founded in the second half of the 6th century BC. Modern level of the sources, first of all, such as the imported table wares, makes it possible to precise this date essentially. The detailed study of the Ionian vessels with skew (cups) and direct (hemispherical bowls) rim allowed the author to confine the time of Nikonion foundation by the limits of the last third (quarter) of the 6th century BC. The future publishing of complete assemblage of East Greek pottery accumulated for the 50 years excavations will give a possibility to prove this date and answer for the wider circle of questions connected with the place of Nikonion on the map of North-Western Pontic region, its political and economic history. Вопрос о времени основания античного города Никоний является одним из ключевых для понимания исторических процессов, происходивших в Нижнем Поднестровье во время греческой колонизации Северо-Западного Причерноморья. Предварительное изучение материалов раскопок позволило определить, что Никоний был основан во второй половине VI в. до н. э. Современное состояние источника, прежде всего, уровень изучения привозной столовой посуды, позволяет существенно детализировать эту дату. Детальное исследование чаш ионийского происхождения со смещенным (киликов) и прямым венчиком (полусферические чаши) позволило ограничить время основания Никония рамками последней трети (четверти) VI в. до н. э. Введение в научный оборот полной коллекции керамики восточногреческого происхождения, накопленной за более полувека раскопок, даст возможность не только подтвердить эту дату, но и ответить на более широкий круг вопросов, связанных с местом Никония на карте Северо-Западного Причерноморья, его политической и экономической историей. На підставі вивчення іонійських киліків та чаш східногрецького походження з керамічної колекції Ніконія встановлено їх сучасну хронологію, зроблено висновок про динаміку імпорту цього виду посуду до Нижнього Подністров’я, а на підставі цього&nbsp;— поточнений час заснування Ніконія в межах останньої третини (чверті) VI&nbsp;ст. до н.&nbsp;е. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2018-03-01 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/3 10.15407/archaeologyua2018.01.037 Arheologia; No 1 (2018): Arheologia; 37-44 Археологія ; № 1 (2018): Археологія; 37-44 Археология; № 1 (2018): Arheologia; 37-44 2616-499X 0235-3490 10.15407/archaeologyua2018.01 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/3/3
spellingShingle	Ніконій Нижнє Подністров’я грецька колонізація східногрецька кераміка іонійські киліки. Sekerska, Natalia M. Buiskykh, Alla V. Про час заснування Ніконія (за матеріалами східногрецької кераміки)
title	Про час заснування Ніконія (за матеріалами східногрецької кераміки)
title_alt	On the Date of the Foundation of Nikonion (Basing to the East Greek Pottery) О времени основания Никония (по материалам восточногреческой керамики)
title_full	Про час заснування Ніконія (за матеріалами східногрецької кераміки)
title_fullStr	Про час заснування Ніконія (за матеріалами східногрецької кераміки)
title_full_unstemmed	Про час заснування Ніконія (за матеріалами східногрецької кераміки)
title_short	Про час заснування Ніконія (за матеріалами східногрецької кераміки)
title_sort	про час заснування ніконія (за матеріалами східногрецької кераміки)
topic	Ніконій Нижнє Подністров’я грецька колонізація східногрецька кераміка іонійські киліки.
topic_facet	Nikonion Lower Dnister region Greek colonization East Greek pottery Ionian cups Никоний Нижнее Поднестровье греческая колонизация восточногреческая керамика ионийские килики. Ніконій Нижнє Подністров’я грецька колонізація східногрецька кераміка іонійські киліки.
url	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/3
work_keys_str_mv	AT sekerskanataliam onthedateofthefoundationofnikonionbasingtotheeastgreekpottery AT buiskykhallav onthedateofthefoundationofnikonionbasingtotheeastgreekpottery AT sekerskanataliam ovremeniosnovaniânikoniâpomaterialamvostočnogrečeskojkeramiki AT buiskykhallav ovremeniosnovaniânikoniâpomaterialamvostočnogrečeskojkeramiki AT sekerskanataliam pročaszasnuvannâníkoníâzamateríalamishídnogrecʹkoíkeramíki AT buiskykhallav pročaszasnuvannâníkoníâzamateríalamishídnogrecʹkoíkeramíki

Про час заснування Ніконія (за матеріалами східногрецької кераміки)

Репозитарії

Схожі ресурси