Нетреба в археологічному літописі України
In the article, data on common cocklebur (Xanthium strumarium L.) finds from the archaeological sites of modern Ukraine is collected and organized. Three of them come from the Scythian period sites. The first find (Bilsk, Poltava Oblast) comes from random sample. Two more finds (Tsyrkun...
Збережено в:
| Опубліковано в: | Археологія |
|---|---|
| Дата: | 2022 |
| Випуск: | 3 |
| Сторінки: | 58-65 |
| ISSN: | 2616-499X |
| Автори та афіліації: |
|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Institute of Archaeology NAS of Ukraine
2022
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/311 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| Завантажити файл: |
|
Репозитарії
Chemistry, Physics and Technology of Surface| _version_ | 1872824555707301888 |
|---|---|
| author | Gorbanenko, Serhii |
| author_facet | Gorbanenko, Serhii |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Serhii Gorbanenko",
"institution": "Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу археології ранніх слов'ян, Інститут археології НАН України",
"orcid": ""
}
] |
| author_sort | Gorbanenko, Serhii |
| baseUrl_str | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 65 |
| container_issue | 3 |
| container_start_page | 58 |
| container_title | Археологія |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2022-10-08T16:51:20Z |
| description | In the article, data on common cocklebur (Xanthium strumarium L.) finds from the archaeological sites of modern Ukraine is collected and organized. Three of them come from the Scythian period sites. The first find (Bilsk, Poltava Oblast) comes from random sample. Two more finds (Tsyrkuny and Novoselivka, Kharkiv Oblast) are represented by prints on clay objects. They were discovered as a result of a purposeful inspection of ceramics in order to search for palaeoethnobotanical materials. Two other items were found on ancient Rus sites, where burnt material was collected. In the first case (Manzheliia, Poltava Oblast) the material was examined during the classical excavations. Palaeoethnobotanical remains were in clearly visible accumulations. In the second case (Peresopnytsia, Rivne Oblast) the material was obtained by soil flotation.The territory of modern Ukraine is located at the crossroads of land routes and waterways of Eurasia. It is a part of the path of constant migration from Asia to Europe. We can assume that at least in the early Iron Age, due to the nomads, the common cocklebur had already reached the territory of modern Ukraine. The earlier appearance of this plant in the area can be considered purely hypothetically, only on the grounds that in the western territories it was discovered at the sites of the end of the Bronze Age / beginning of the Early Iron Age.According to isolated materials from the Scythian period sites and from ancient Rus dwellings in Peresopnytsia, it is difficult to assume something about the use of common cocklebur. According to the materials from Manzhelia (several dozens of fruits), it is possible to presume purposeful collecting of cocklebur, probably as a medicinal plant.The presented findings are important for the restoration of the penetration history of common cocklebur into Europe. |
| doi_str_mv | 10.15407/arheologia2022.03.058 |
| first_indexed | 2026-08-07T01:04:37Z |
| format | Article |
| fulltext |
НАЦIОНАЛЬНА АКАДЕМIЯ НАУК УКРАЇНИ • ІIНСТИТУТ АРХЕОЛОГIЇ НАН УКРАЇНИ
НАУКОВИЙ ЖУРНАЛ – ЗАСНОВАНИЙ У 1947 р.
ВИДАЄТЬСЯ ЩОКВАРТАЛЬНО
КИЇВ 3 2022
АРХЕОЛОГIЯ
Головний редактор
ЧАБАЙ В. П., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України
Заступник головного редактора
ТОЛОЧКО П. П., академiк НАН України, Iнститут археологiї НАН України
Вiдповiдальний секретар
ШЕВЧЕНКО T. М., кандидат історичних наук, Інститут археології НАН України
Редакцiйна колегiя
БОЛТРИК Ю. В., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
БОРОФФКА Н., доктор хаб., Нiмецький археологiчний iнститут, Німеччина
БРАУНД Д., професор, доктор хаб., Унiверситет Екзетера, Великобританiя
БРУЯКО I. В., доктор iсторичних наук, Одеський археологiчний музей НАН України
БУЙСЬКИХ А. В., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України
ГАРДІ С. Е., PhD, Норвезький інститут у Римі Університету в Осло, Великобританія
ДЖIНДЖАН Ф., професор, доктор хаб., почесний професор унiверситету Париж 1 Пантеон
Сорбонна, Францiя
ЗАЛIЗНЯК Л. Л., професор, доктор iсторичних наук, Нацiональний унiверситет
«Києво-Могилянська академiя»
IВАНЧИК А. I., професор, Французький нацiональний центр наукових
дослiджень, Францiя
КАЙЗЕР Е., професор, доктор хаб., Вiльний унiверситет Берлiну, Німеччина
ОТРОЩЕНКО В. В., професор, доктор iсторичних наук, Нацiональний унiверситет
«Києво-Могилянська академiя»
ПЛАВІНСЬКИЙ М. О., кандидат історичних наук, Інститут історії НАН Білорусі, Білорусь
ПОТЄХIНА I. Д., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
РАБІНОВІЦ А., PhD, Техаський університет в Остіні
ФОРНАСЬЄ Й., професор, доктор, Галле-Віттенбергський університет імені Мартіна Лютера, Німеччина
ХОХОРОВСКI Я., професор, доктор хаб., Iнститут археологiї Яґеллонського унiверситету, Польща
NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE • INSTITUTE OF ARCHAEOLOGY NAS OF UKRAINE
SCIENTIFIC JOURNAL – FOUNDED IN 1947
FREQUENCY: QUARTERLY
Editor-in-Chief
CHABAI V. P., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology
of the National Academy of Sciences of Ukraine
Deputy editor-in-Chief
TOLOCHKO P. P., Academician of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology
of the National Academy of Sciences of Ukraine
Executive Secretary
SHEVCHENKO T. M., PhD in History, Institute of Archaeology NAS of Ukraine
Editorial Board
BOLTRYK Yu. V., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
BOROFFKA N., Professor, Dr. Hab., German Archaeological Institute, Germany
BRAUND D., Professor, Dr. Hab., University of Exeter, UK
BRUIAKO I. V., DSc in History, Odessa Archaeological Museum of the NAS of Ukraine
BUISKYKH A. V., Corresponding Member of the NAS of Ukraine , Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
CHOCHOROWSKI J., Professor, Dr. Hab., Institute of Archaeology of Jagiellonian University, Poland
DJINDJIAN F., Professor, Dr. Hab., Professor of the University of Paris 1 Pantheon Sorbonne, France
IVANTCHIK A. I., Professor, National Center for Scientific Research of France, France
FORNASIER J., Professor, Doctor, Martin Luther University Halle-Wittenberg, Germany
HARDY S. A., PhD, Norwegian Institute in Rome, University of Oslo, Great Britain
KAISER E., Professor, Dr. Hab., Free University of Berlin, Germany
OTROSHCHENKO V. V., Professor, DSc in History, National University of Kyiv-Mohyla Academy
PLAVINSKI M. O., PhD in History, Institute of History of the National Academy of Sciences of Belarus, Belarus
POTEKHINA I. D., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
RABINOWITZ A., PhD in Classical Archaeology, The University of Texas at Austin
ZALIZNIAK L. L., Professor, DSc in History, National University of Kyiv-Mohyla Academy
ARHEOLOGIA
KYIV 3 2022
ЗМIСТ CONTENTS
Articles
БРЕДФIЛД Дж. Шкала аналiзу: використання
вiдповiдного збiльшення в дослiдженнях
спрацьованостi матерiалу
ТЕЛIЖЕНКО С. А., СIЛАЄВ О. М. Кам’янi
знахiдки з поселення культури лiнiйно-стрiчкової
керамiки Модричi-I
VOLODARETS-URBANOVYCH Ya. V., NES-
TEROVSKYI V. A. Amber Beads from Slavic Early
Medieval Monuments: Analysis of the Source Base
GORBANENKO S. A. Cocklebur in the Archaeolo-
gical Chronicle of Ukraine
ONYSHCHUK Ya. I. Burial Ground Kariv-I in the
Context of the Ethnic and Cultural Situation of the Last
Quarter of the 2nd Century AD in the Area of Western
Buh and Upper Dnister Regions
Статтi
BRADFIELD J. Scales of Analysis: the Usage of
Appropriate Magnification in Use-Wear Studies
TELIZHENKO S. A., SILAIEV O. M. Lithic As-
semblages of the Linear Pottery Culture Settlement
Modrychi-I
ВОЛОДАРЕЦЬ-УРБАНОВИЧ Я. В., НЕСТЕ-
РОВСЬКИЙ В. А. Бурштинові намистини зі
слов'янських ранньо-середньовічних пам'яток:
аналіз джерельної бази
ГОРБАНЕНКО С. А. Нетреба в археологічному
літописі України
ОНИЩУК Я. І. Могильник Карів-І в контексті
етнічних і культурних явищ останньої чверті
ІІ ст. н. е. на територіх Західного Побужжя і
верхнього Подністров'я
5
17
32
58
66
Публiкацiї археологiчного матерiалу
НАУМЕНКО О. О., РАДІЄВСЬКА Т. М.
Стоянка Іскорость та її місце в кам'яній
добі України: історіографічний і типолого-
технологічний аспекти
ГРЕЧКО Д. С., ПЕЛЯШЕНКО К. Ю. Ліплений
посуд із розкопок ділянки валу Більського
городища
Iсторiя науки
ОТРОЩЕНКО В. В. Українські археологи-
нонконформісти тоталітарної доби
Publication of Archaeological Material
NAUMENKO O. О., RADIIEVSKA T. М. The
Iskorost Site and its Place in the Stone Age of
Ukraine: Historiographical, Typological and Tech-
nological Aspects
HRECHKO D. S., PELIASHENKO K. Yu. Hand-
made Pottery from the Excavations at Bilsk Hill-fort
Rampart Sector
History of Science
OTROSHCHENKO V. V. Ukrainian Archaeolo-
gists-Nonconformists of the Totalitarian Era
88
113
131
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 358
© С. А. ГОРБАНЕНКО* 2022
НЕТРЕБА В АРХЕОЛОГІЧНОМУ ЛІТОПИСІ УКРАЇНИ
https://doi.org/10.15407/arheologia2022.03.058УДК [561:902](477)
У статті зібрано й упорядковано дані про знахід-
ки нетреби звичайної (Xanthium strumarium L.) на
пам’ятках території сучасної України. Перша зна-
хідка (Більськ) походить із випадкового зразка; ще
дві представлені відбитками на виробах із глини. Їх
виявлено у процесі цілеспрямованого огляду керамі-
ки, що походить із пам’яток скіфського часу. Ще
дві знахідки знайдено на давньоруських пам’ятках,
де зібрано обгорілий матеріал. Територія сучасної
України розташована на роздоріжжі сухопутних і
водних шляхів Євразії, отже, представлені знахідки
важливі для відновлення історії поширення нетре-
би звичайної на території Європи.
Ключові слова: археологія, палеоетнобота-
ніка, Україна, Східна Європа, нетреба звичайна,
Xanthium strumarium L., скіфи, слов’яни.
Вступ
Науковці, які досліджують поширення рослин
у часі й просторі, зазвичай стикаються з труд-
нощами, пов’язаними з недостатністю бази
даних щодо цього питання. Не є винятком і
така інвазивна рослина, як нетреба звичайна
(Xanthium strumarium L.). Це однорічний пізній
бур’ян, що росте на полях і пасовищах, у садах,
на городах, балках, біля жител переважно на пі-
щаних ґрунтах. Нині поширений на території
всієї України (Веселовський, Лисенко, Манько
1988, с. 60).
Тривалий період у вітчизняній літературі
питання про час потрапляння нетреби на те-
риторію сучасної України було відкритим. Так,
ще у 1980-х рр. В. В. Протопопова лише зазна-
чала, що шляхи її поширення в Європі, оче-
видно, пов’язані з кочовими племенами: гота-
ми, гунами, печенігами, половцями, татарами
тощо. На основі доступних тоді археологічних
джерел дослідниця як імовірний період потра-
пляння вказувала Середньовіччя (Протопопова
1989, с. 78-80). Проте, зважаючи на відсутність
фактичних даних, таке припущення є хоч і ймо-
вірним, але не таким важливим, як відповідь на
питання про шляхи потрапляння рослини, а
саме — услід за кочовиками із Середньої Азії.
Нещодавно побачила світ стаття з аналі-
зом палеоетноботанічних матеріалів із посе-
лення Лютомерськ-Козювки поблизу м. Лодзь
(Центральна Польща). Детальніше зупинимось
на фрагменті цієї статті, що стосується нетре-
би звичайної (X. strumarium L.). Основні тези
такі: 1) оскільки пилок разом із вітром може
переноситись на значні відстані, важливими є
знахідки саме макрорешток нетреби; 2) на по-
селенні Лютомерськ-Козювки виявлено най-
давніші в Європі знахідки макрорешток не-
треби, археологічний час яких — пізня брон-
зова доба (HaB1—HaB2), дата за вуглецевим
аналізом 2745 ± 30 рр., тому після калібруван-
ня — 912—841 рр. до н. е. з 68,2 % імовірнос-
ті (975—818 рр. до н. е. з 95,4 % імовірності);
3) на території Європи найдавніші знахідки ма-
крорешток відомі з поселень кінця бронзової і
переважно ранньозалізної доби, їх найбільша
кількість пов’язана із Середньовіччям; 4) не-
треба — археофіт і прийшла на територію Єв-
ропи зі сходу; 5) огляд рослини нетреба в дав-
нину на території Європи змусив авторів зро-
бити висновок, що це був саме вид нетреба
звичайна (X. strumarium L.) (Mueller-Bieniek et
al. 2015, p. 280-281).
Перші результати представленого дослі-
дження було опубліковано англійською мо-
вою (див.: Gorbanenko 2020). Оскільки відтоді
з’явились нові дані, а також вдалось отримати
якісні зображення всіх зразків, вважаємо за по-
трібне здійснити оновлену публікацію матеріа-
лів українською.
Матеріали й методи
Дослідження відбувалось у кілька етапів.
Спорадичне накопичення матеріалів: 1) під час
палеоетноботанічних досліджень відбитків на
* ГОРБАНЕНКО Сергій Анатолійович — кандидат
історичних наук, старший науковий співробітник
відділу археології ранніх слов'ян, Інститут археології
НАН України, ORCID 0000-0003-4786-0369,
gorbanenko@gmail.com.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 3 59
виробах із глини виявлено два (три?) відбитки
із двох поселень скіфського часу (Циркуни й
Новоселівка); 2) за результатами дослідження
обвуглених макрорешток давньоруського горо-
дища (Манжелія) виявлено кілька десятків ці-
лих та фрагментованих обгорілих плодів. Цей
матеріал був зібраний у процесі класичних ар-
хеологічних досліджень, без застосування спе-
ціальних заходів для отримання палеоетнобо-
танічних матеріалів; 3) завдяки цілеспрямо-
ваному відбору палеоетноботанічних решток
методом флотації зразків ґрунту із заповнення
житла ХІІ ст. (Пересопниця) отримано, зокре-
ма, три цілих і один фрагмент плодів нетреби.
Фільтрацію ґрунту проведено зусиллями учас-
ників експедиції.
Обізнаність із науковою літературою спри-
яла розумінню певної унікальності таких зна-
хідок. Студіювання археологічних праць про
пам’ятки України дозволило виявити ще один
випадок знахідки фрагмента обвугленого пло-
ду на пам’ятці ранньої залізної доби.
Нижче наводимо каталог знахідок нетреби
звичайної на археологічних пам’ятках території
України. Матеріал представлено в хронологічній
послідовності від найдавнішої знахідки (рис. 1) 1.
1 Нумерація в каталозі й на карті збігається.
Результати
1. Більське городище (Полтавська обл.), За-
хідне укріплення, зольник 19. Дослідження про-
водила Скіфо-слов’янська археологічна експеди-
ція Харківського державного університету імені
М. О. Горького (нині — Харківський національ-
ний університет імені В. Н. Каразіна; далі —
ХНУ) під керівництвом Б. А. Шрамка у 1967—
1968 рр. Матеріал датовано другою половиною
VII ст. до н. е. (Шрамко 1971; Šramko 1973, S. 154-
157). Виявлено скупчення зернівок у ямах 1 і 3,
випадкова знахідка. Фрагменти плоду нетреби
(рис. 2) виявлено у зразку з ями 3 (№ 508/19-68).
Визначення проводили співробітники Всесоюз-
ного інституту рослинництва М. М. Якубцинер,
Р. Х. Макашева, М. В. Лукʼянова, В. Н. Лисова,
Р. А. Удачина (Šramko 1973, S. 154-157) 2. Матері-
ал зберігається у фондах Державного музею при-
роди ХНУ ім. В. Н. Каразіна.
2. Циркуни, городище (Харківська обл.),
рання залізна доба. Дослідження проводила
Циркунівська археологічна експедиція Харків-
ського історичного музею (далі — ХІМ) імені
М. Ф. Сумцова під керівництвом К. Ю. Пеля-
2 У статті опубліковано зображення одного з фрагментів,
представленого на рис. 2: 2 (Šramko 1973, Abb. 10: 3).
100 км
1 2
3
4
5
Прип’ять
Десна
П
се
л
Во
рс
кл
а
Сіверськйи Донець
Дніпро
Південний Буг
Дністер
Прут
Рис. 1. Карта знахідок нетреби на території сучасної України. Пам’ятки скіфського часу: 1 — Більськ; 2 — Циркуни;
3 — Новоселівка; давньоруські пам’ятки: 4 — Манжелія; 5 — Пересопниця
Fig. 1. Map of cocklebur finds in the territory of modern Ukraine. The Scythian period sites: 1 — Bilsk; 2 — Tsyrkuny; 3 — No-
voselivka; ancient Rus sites: 4 — Manzheliia; 5 — Peresopnytsia
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 360
Рис. 2. Нетреба з Більського городища, макрорештки (фото С. А. Заднікова)
Fig. 2. Cocklebur from the Bilsk hill-fort, macro-residues (photo by S. A. Zadnikov)
шенка у 2007—2017 рр. Матеріал датовано кін-
цем V—IV ст. до н. е. (див., напр.: Пеляшен-
ко 2017). Оглянуто вироби з глини з розкопок,
виявлено один відбиток на фрагменті горщика
(рис. 3: 1). Визначення С. А. Горбаненка (Гор-
баненко 2019, с. 364). Матеріали зберігаються у
фондах Музею археології ХНУ ім. В. Н. Кара-
зіна, а також ХІМ ім. М. Ф. Сумцова.
3. Новоселівка, поселення (Харківська
обл.), ранньозалізний час. Дослідження про-
водила експедиція державного підприєм-
ства Охоронної археологічної служби України
«Слобожанська археологічна служба» під ке-
рівництвом І. Б. Шрамко у 2010—2012 рр. Ма-
теріал датовано IV ст. до н. е. (Шрамко 2011;
Шрамко, Пеляшенко, Задников 2012). Огляну-
то вироби з глини з розкопок, виявлено один
відбиток на фрагменті горщика (рис. 3: 2). Ви-
значення С. А. Горбаненка. Матеріал зберіга-
ється у фондах Державного музею природи
ХНУ ім. В. Н. Каразіна.
4. Манжелія, городище (Полтавська обл.),
давньоруський час. Дослідження проводи-
ла експедиція Центру охорони та досліджень
пам’яток археології Управління культури Пол-
тавської облдержадміністрації під керівни-
цтвом В. В. Шерстюка у 2015—2016 рр. Були
досліджені рештки житлової споруди, датова-
ної серединою — другою половиною ХІІ ст.
(Шерстюк 2018; Горбаненко, Шерстюк 2017).
Проведено флотацію, яка виявилась малоефек-
тивною; класичними методами зібрано значну
кількість ботанічних решток. Матеріали були в
кількох скупченнях, одне з яких складалось із
кількох десятків цілих і фрагментованих плодів
нетреби (рис. 4) 3.
5. Пересопниця, комплекс (Рівнен-
ська обл.), слов’янсько-руський час (див.,
напр.: Прищепа, Войтюк, Горбаненко 2016).
Дослідження проводила Рівненська облас-
на археологічна експедиція під керівництвом
О. П. Войтюка. У 2019 р. досліджено об’єкт 3
(житло) в розкопі 17. За археологічними дани-
ми об’єкт датовано ХІІ ст. З долівки житла було
відібрано зразки ґрунту для здійснення філь-
трації. Матеріал отримано в результаті флота-
ції зусиллями учасників експедиції. Визначе-
но три цілих і один фрагмент плодів нетреби
(рис. 5). Визначення С. А. Горбаненка.
Обговорення
Територія сучасної України перебуває на роз-
доріжжі сухопутних і водних шляхів Євразії.
3 У польових умовах матеріал попередньо визначив ке-
рівник експедиції В. В. Шерстюк. Наукову експерти-
зу, що підтвердила попередні спостереження, здійсни-
ла д. б. н. Г. О. Пашкевич.
1
2
1 мм
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 3 61
По ній проходить водний шлях «із варяг у гре-
ки» (меридіональний напрямок), а також частина
шляху постійних міграцій з Азії в Європу (відрі-
зок через Східну Європу до центральної й захід-
ної її частини). Тут важливо додати, що кочовики
обирали для міграцій звичні їм природні умови:
степові ділянки та язики степових ділянок, що по
руслах річок піднімались у лісостепову зону. Усі
пам’ятки, звідки походять дані про нетребу, пере-
бувають у таких самих умовах (див. рис. 1).
За доступними нині матеріалами, перші
знахідки нетреби звичайної походять зі скіф-
ських пам’яток. У науковій літературі вже дав-
но не ставлять під сумнів міграційні хвилі ран-
ніх кочовиків, що відбувались упродовж усього
ранньозалізного періоду (див., напр.: Алексе-
ев 2003; Бруяко 2005; історіографію див. там
само). Отже, дані свідчать про те, що при-
наймні на початку ранньозалізної доби нетре-
ба звичайна вже дісталась території сучасної
України. З огляду на надзвичайну вибірковість
проведення палеоетноботанічних студій зага-
лом і в Україні зокрема, навряд чи такі знахід-
ки були випадковими. Так, станом на 1991 р.
проаналізовано матеріали всього із 17 пам’яток
бронзової доби, з-поміж яких переважну біль-
шість становлять незначні вибірки за відбитка-
ми на виробах із глини. Лише одна масова зна-
хідка обгорілих макрорешток містила суттє-
ву кількість домішок бур’янів (див. Пашкевич
1991). Стан дослідженості пам’яток цього пе-
ріоду дотепер суттєво не змінився.
Таким чином, сьогодні про більш ран-
ню появу нетреби звичайної на території су-
часної України можна говорити суто гіпоте-
тично, лише на підставі того, що на західні-
ших територіях її було виявлено на пам’ятках
бронзової доби. Подальші цілеспрямовані
пошуки й дослідження могли б пролити світ-
ло на це питання.
За одиничними матеріалами зі скіфських
пам’яток, а також і з давньоруського жит-
ла в Пересопниці складно висувати припу-
щення щодо використання нетреби звичай-
ної. Матеріали з Манжелії представлені кра-
щою вибіркою, тому на них варто зупинитись
детальніше.
Нагадаємо, що в Манжелії було дослі-
джено житло давньоруського часу. За всіма
ознаками воно загинуло внаслідок пожежі.
Детальне зіставлення палеоетноботанічних
матеріалів, виявлених у житлі, навіть дали
змогу припускати імовірну пору року його
загибелі — наприкінці літа, на початку осе-
ні; найімовірніше — у серпні (див. Горбанен-
ко, Шерстюк 2017, с. 149-150). Крім нетреби,
у житлі також виявлено зернові: жито (Secale
cereale) й просо (Panicum miliaceum); зерно-
бобові: горох (Pisum sativum); бур’яни: квіти
айстрових (Asteraceae), імовірно — календу-
ли (Calendula sp.) 4; кісточки сливових: вишні
(Prunus subg. Cerasus) та сливи (Prunus sp.).
Знахідки культурних рослин не викликають
особливого інтересу. Натомість привертають
увагу рештки плодів дерев і бур’янів. Так,
знахідка кісточок вишні й сливи свідчать про
садівництво або збиральництво. На збираль-
4 Консультацію за фото здійснила к. і. н. О. Ю. Лебедєва.
1 25 мм 5 мм
Рис. 3. Нетреба з пам’яток скіфського часу, відбитки на горщиках: 1 — Циркуни (фото К. Ю. Пеляшенка); 2 — Ново-
селівка (фото С. А. Заднікова)
Fig. 3. Cocklebur from the Scythian period sites, imprints on pots: 1 — Tsyrkuny (photo by K. Yu. Peliashenko); 2 — Novoselivka
(photo by S. A. Zadnikov)
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 362
Рис. 4. Нетреба з давньоруського городища Манжелія: 1 — загальний вигляд; 2 — кілька прикладів плодів
Fig. 4. Cocklebur from the ancient Rus hill-fort of Manzheliia: 1 — general view; 2 — some examples of fruits in details
5 мм
21
a
b
c
a
c
b
ництво також вказують знахідки квітів нагі-
док і плодів нетреби звичайної. Перших збе-
реглось відносно небагато; вважаємо, що це
насамперед пов’язано з їхньою крихкістю. А
от плодів нетреби налічувалось кілька десят-
ків. Це свідчить про цілеспрямоване (а не ви-
падкове) потрапляння цих частин рослин до
житла. Обидві вказані рослини мають цілющі
властивості, їх і досі використовують у тра-
диційній медицині (Чопик, Дудченко, Крас-
нова 1983).
Отже, для періоду Давньої Русі стосовно
нетреби звичайної можна висловити такі при-
пущення: 1) люди часів Давньої Русі вже були
обізнані з цілющими властивостями нетреби
звичайної 5; 2) нетреба звичайна була пошире-
на в такій кількості, що уможливлювала її заго-
тівлю як лікарської рослини.
5 Із китайських археологічних пам’яток походять масо-
ві знахідки плодів нетреби звичайної, які, на думку до-
слідників, були цілеспрямовано розламані людьми й
використані в медичних цілях. Це припущення вислов-
лено в публікації матеріалів з Юй'ерґов, 400—200 рр.
до н. е. (Sheng, Shang, Jiang 2019). Звісно, цей матеріал
територіально віддалений і не може бути залучений як
безпосередній доказ використання нетреби в медичних
цілях на території сучасної України в давнину.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 3 63
Рис. 5. Нетреба з Пересопниці, давньоруське житло
Fig. 5. Cocklebur from Peresopnytsia, the ancient Rus dwelling
2 мм
Алексеев, А. Ю. 2003. Хронография Европейской
Скифии VII—IV веков до н. э. Санкт-Петербург: Государ-
ственный Эрмитаж.
Бруяко, И. В. 2005. Ранние кочевники в Европе
(X—V вв. до Р. Х.). Кишинёв: Высшая антропологическая
школа. Археологические источники Восточной Европы.
Веселовський, І. В., Лисенко, А. К., Манько, Ю. П.
1988. Атлас-визначник бур’янів. Київ: Урожай.
Горбаненко, С. 2019. Палеоетноботанічні визна-
чення 2017 р. Археологічні дослідження в Україні
2017 р., с. 362-371.
Горбаненко, С. А., Шерстюк, В. В. 2017. Рослинний
раціон давньоруської родини з Манжелії. В: Моця, О. П.
(ред.). Возвягль — Звягель — Новоград-Волинський у ча-
совому зрізі тисячоліть. Харків: Майдан, Київ: Стародав-
ній світ, с. 146-151.
Пашкевич, Г. А. 1991. Палеоэтноботанические на-
ходки на территории Украины (неолит—бронза): Ката-
лог. Киев: Препринт.
Пеляшенко, К. Ю. 2017. Зольник Циркуновского
городища. Археологія і давня історія України, 2 (23),
с. 340-353.
Прикінцеві положення
Причиною написання статті стали такі
обставини: 1) упродовж відносно нетри-
валого часу накопичився матеріал, що за-
свідчує доволі давнє проникнення нетреби
звичайної на територію сучасної України,
який може становити інтерес для фахів-
ців-ботаніків; 2) публікація цих матеріа-
лів частково «закриває» географічну ла-
куну поширення вказаного виду в давни-
ну на шляху зі Сходу, з Азії, в Центральну
й Західну Європу. Появі цієї публікації
сприяло ознайомлення з аналізом палео-
етноботанічних матеріалів із поселення
Лютомерськ-Козювки поблизу м. Лодзь
(Mueller-Bieniek et al. 2015).
Висновки
Нині відомі щонайменше три пам’ятки скіф-
ського часу, на яких виявлено нетребу звичайну.
Це унеможливлює випадковість виявлених і ви-
значених матеріалів. Проникнення рослини на те-
риторію сучасної України слід датувати часом не
пізніше початку ранньозалізної доби. Для періоду
Давньої Русі можна вважати доведеним факт зби-
рання й використання цієї рослини для лікування.
Подяки
Я вдячний за сприяння появі цієї статті
Ю. В. Болтрикові, О. П. Войтюкові, С. А. Задні-
кову, О. Ю. Лебедєвій, Г. О. Пашкевич, К. Ю. Пе-
ляшенкові, В. В. Шерстюку, І. Б. Шрамко.
Прищепа, Б. А., Войтюк, О. П., Горбаненко, С. А.
2016. Пересопниця 2015: комплексні дослідження посе-
лення кінця І тис. н. е. в урочищі Пастівник. Археологія і
давня історія України, 4 (21), с. 129-138.
Протопопова, В. В. 1989. Рослини-мандрівники. Київ:
Радянська школа.
Чопик, В. И., Дудченко, Л. Г., Краснова, А. Н. 1983.
Дикорастущие полезные растения Украины. Справочник.
Киев: Наукова думка.
Шерстюк, В. В. 2018. Розкопки на території Манже-
ліївського городища на Полтавщині. В: Болтрик, Ю. В.
(ред.). Археологічні дослідження в Україні 2016 р. Київ:
ІА НАН України, с. 205-207.
Шрамко, Б. А. 1971. Исследование Бельского горо-
дища. Археологические исследования на Украине 1968, 3,
с. 49-58.
Шрамко, И. Б. 2011. Охранные исследования поселе-
ния скифского времени у с. Новоселовка. В: Козак, Д. Н.
(ред.). Археологічні дослідження в Україні 2010 р. Київ,
Полтава: ІА НАН України, с. 376-377.
Шрамко, И. Б., Пеляшенко, К. Ю., Задников, С. А.
2012. Охранные раскопки поселения скифского времени
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 364
Serhii A. Gorbanenko 1
1 Ph D, Senior Research Fellow, Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine, ORCID 0000-0003-4786-0369,
gorbanenko@gmail.com.
COCKLEBUR IN THE ARCHAEOLOGICAL CHRONICLE OF UKRAINE
In the article, data on common cocklebur (Xanthium strumarium L.) finds from the archaeological sites of modern Ukraine is
collected and organized. Three of them come from the Scythian period sites. The first find (Bilsk, Poltava Oblast) comes from
random sample. Two more finds (Tsyrkuny and Novoselivka, Kharkiv Oblast) are represented by prints on clay objects. They
were discovered as a result of a purposeful inspection of ceramics in order to search for palaeoethnobotanical materials. Two
other items were found on ancient Rus sites, where burnt material was collected. In the first case (Manzheliia, Poltava Oblast)
the material was examined during the classical excavations. Palaeoethnobotanical remains were in clearly visible accumulations.
In the second case (Peresopnytsia, Rivne Oblast) the material was obtained by soil flotation.
The territory of modern Ukraine is located at the crossroads of land routes and waterways of Eurasia. It is a part of the path
of constant migration from Asia to Europe. We can assume that at least in the early Iron Age, due to the nomads, the common
cocklebur had already reached the territory of modern Ukraine. The earlier appearance of this plant in the area can be considered
purely hypothetically, only on the grounds that in the western territories it was discovered at the sites of the end of the Bronze
Age / beginning of the Early Iron Age.
According to isolated materials from the Scythian period sites and from ancient Rus dwellings in Peresopnytsia, it is difficult
to assume something about the use of common cocklebur. According to the materials from Manzhelia (several dozens of fruits),
it is possible to presume purposeful collecting of cocklebur, probably as a medicinal plant.
The presented findings are important for the restoration of the penetration history of common cocklebur into Europe.
Keywords: archaeology, palaeoethnobotany, Ukraine, Eastern Europe, common cocklebur, Xanthium
strumarium L., the Scythians, the Slavs.
Archaeological Science: Reports, 3, p. 275-284. http://dx.doi.
org/10.1016/j.jasrep.2015.06.025
Sheng, P., Shang, X., Jiang, H. 2019. Archaeobotanical
Evidence for Early Utilization of Cockleburs (Xanthium
strumarium L., Asteraceae) in the Xinjiang Uyghur
Autonomous Region of China. Archaeological and
Anthropological Sciences, 11, p. 2027-2038. doi: https://doi.
org/10.1007/s12520-018-0651-5
Šramko, B. A. 1973. Der Ackerbau bei den Stämmen
Skythiens im 7—3. Jahrhundert v. u. Z. Slovenská
Archeolуgia, ХХІ, 1, S. 147-167.
Надійшла 28.04.2022
у с. Новоселовка. В: Козак, Д. Н. (ред.). Археологічні до-
слідження в Україні 2011 р. Київ: Волинські старожит-
ності, с. 446-447.
Gorbanenko, S. A. 2020. Cocklebur (Xanthium
strumarium L.) in the Archaeological Chronicle of Ukraine.
Interdisciplinaria Archaeologica. Natural Sciences in
Archaeology, XI, 2, p. 77-182. 10.24916/iansa.2020.2.3.
Mueller-Bieniek, A., Kittel, P., Muzolf, B., Muzolf,
P. 2015. Useful Plants from the Site Koziówki near Łódź
(central Poland) with Special Reference to the Earliest Find
of Xanthium strumarium L. Seeds in Europe. Journal of
References
Alekseev, A. Iu. 2003. Khronografiia Evropeiskoi Skifii VII—IV vekov do n. e. Sankt-Peterburg: Gosudarstvennyi Ermitazh.
Bruiako, I. V. 2005. Rannie kochevniki v Evrope (X—V vv. do R. Kh.). Kishinev: Vysshaia antropologicheskaia shkola.
Arkheologicheskie istochniki Vostochnoi Evropy.
Veselovskyi, I. V., Lysenko, A. K., Manko, Yu. P. 1988. Atlas-vyznachnyk bur’ianiv. Kyiv: Urozhai.
Horbanenko, S. 2019. Paleoetnobotanichni vyznachennia 2017 r. In: Boltryk, Yu. V. (ed.). Arkheolohichni doslidzhennia v
Ukraini 2017 r. Kyiv: IA NAN Ukrainy, p. 362-371.
Horbanenko, S. A., Sherstiuk, V. V. 2017. Roslynnyi ratsion davnoruskoi rodyny z Manzhelii. In: Motsia, O. P. (ed.). Vozviahl —
Zviahel — Novohrad-Volynskyi u chasovomu zrizi tysiacholit. Kharkiv: Maidan, Kyiv: Starodavnii svit, p. 146-151.
Pashkevich, G. A. 1991. Paleoetnobotanicheskie nakhodki na territorii Ukrainy (neolit—bronza): Katalog. Kyiv: Preprint.
Peliashenko, K. Iu. 2017. Ash-hill Tsyrkuni hillfort. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 2 (23), p. 340-353.
Pryshchepa, B. A., Voitiuk, O. P., Horbanenko, S. A. 2016. Peresopnytsya 2015: complex researches of the settlement of the end
of 1st thousand AD. in the tract Pastivnyk. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 4 (21), p. 129-138.
Protopopova, V. V. 1989. Roslyny-mandrivnyky. Kyiv: Radianska shkola.
Chopik, V. I., Dudchenko, L. G., Krasnova, A. N. 1983. Dikorastushchie poleznye rasteniia Ukrainy. Spravochnik. Kyiv:
Naukova dumka.
Sherstiuk, V. V. 2018. Rozkopky na terytorii Manzheliivskoho horodyshcha na Poltavshchyni. In: Boltryk, Yu. V. (ed.).
Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2016. Kyiv: IA NAN Ukrainy, p. 205-207.
Shramko, B. A. 1971. Issledovanie Belskogo gorodishcha. Arkheologicheskie issledovaniia na Ukraine 1968, 3, p. 49-58.
Shramko, I. B. 2011. Okhrannye issledovaniia poseleniia skifskogo vremeni u s. Novoselovka. In: Kozak, D. N. (ed.).
Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2010. Kyiv, Poltava: IA NAN Ukrainy, p. 376-377.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 3 65
Shramko, I. B., Peliashenko, K. Iu., Zadnikov, S. A. 2012. Okhrannye raskopki poseleniia skifskogo vremeni u s. Novoselovka.
In: Kozak, D. N. (ed.). Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2011. Kyiv: Volynski starozhytnosti, p. 446-447.
Gorbanenko, S. A. 2020. Cocklebur (Xanthium strumarium L.) in the Archaeological Chronicle of Ukraine. Interdisciplinaria
Archaeologica. Natural Sciences in Archaeology, XI, 2, p. 77-182. 10.24916/iansa.2020.2.3.
Mueller-Bieniek, A., Kittel, P., Muzolf, B., Muzolf, P. 2015. Useful Plants from the Site Koziówki near Łódź (central Poland)
with Special Reference to the Earliest Find of Xanthium strumarium L. Seeds in Europe. Journal of Archaeological Science:
Reports, 3, p. 275-284. doi: http://dx.doi.org/10.1016/j.jasrep.2015.06.025
Sheng, P., Shang, X., Jiang, H. 2019. Archaeobotanical Evidence for Early Utilization of Cockleburs (Xanthium strumarium L.,
Asteraceae) in the Xinjiang Uyghur Autonomous Region of China. Archaeological and Anthropological Sciences, 11,
p. 2027-2038. doi: https://doi.org/10.1007/s12520-018-0651-5
Šramko, B. A. 1973. Der Ackerbau bei den Stämmen Skythiens im 7—3. Jahrhundert v. u. Z. Slovenská Archeolуgia, ХХІ, 1,
S. 147-167.
|
| id | arheologia-com-ua-article-311 |
| institution | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| issn | 2616-499X |
| keywords_txt_mv | |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-08-07T01:04:37Z |
| publishDate | 2022 |
| publisher | Institute of Archaeology NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | arheologiacomua/5e/31e481701cb608a960b11e646a6c485e.pdf |
| spelling | arheologia-com-ua-article-3112022-10-08T16:51:20Z Cocklebur in the Archaeological Chronicle of Ukraine Нетреба в археологічному літописі України Gorbanenko, Serhii archaeology, palaeoethnobotany, Ukraine, Eastern Europe, common cocklebur, Xanthium strumarium L., the Scythians, the Slavs археологія, палеоетноботаніка, Україна, Східна Європа, нетреба звичайна, Xanthium strumarium L., скіфи, слов’яни In the article, data on common cocklebur (Xanthium strumarium L.) finds from the archaeological sites of modern Ukraine is collected and organized. Three of them come from the Scythian period sites. The first find (Bilsk, Poltava Oblast) comes from random sample. Two more finds (Tsyrkuny and Novoselivka, Kharkiv Oblast) are represented by prints on clay objects. They were discovered as a result of a purposeful inspection of ceramics in order to search for palaeoethnobotanical materials. Two other items were found on ancient Rus sites, where burnt material was collected. In the first case (Manzheliia, Poltava Oblast) the material was examined during the classical excavations. Palaeoethnobotanical remains were in clearly visible accumulations. In the second case (Peresopnytsia, Rivne Oblast) the material was obtained by soil flotation.The territory of modern Ukraine is located at the crossroads of land routes and waterways of Eurasia. It is a part of the path of constant migration from Asia to Europe. We can assume that at least in the early Iron Age, due to the nomads, the common cocklebur had already reached the territory of modern Ukraine. The earlier appearance of this plant in the area can be considered purely hypothetically, only on the grounds that in the western territories it was discovered at the sites of the end of the Bronze Age / beginning of the Early Iron Age.According to isolated materials from the Scythian period sites and from ancient Rus dwellings in Peresopnytsia, it is difficult to assume something about the use of common cocklebur. According to the materials from Manzhelia (several dozens of fruits), it is possible to presume purposeful collecting of cocklebur, probably as a medicinal plant.The presented findings are important for the restoration of the penetration history of common cocklebur into Europe. У статті зібрано й упорядковано дані про знахідки нетреби звичайної (Xanthium strumarium L.) на пам’ятках території сучасної України. Перша знахідка (Більськ) походить із випадкового зразка; ще дві представлені відбитками на виробах із глини. Їх виявлено у процесі цілеспрямованого огляду кераміки, що походить із пам’яток скіфського часу. Ще дві знахідки знайдено на давньоруських пам’ятках, де зібрано обгорілий матеріал. Територія сучасної України розташована на роздоріжжі сухопутних і водних шляхів Євразії, отже, представлені знахідки важливі для відновлення історії поширення нетреби звичайної на території Європи. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2022-09-27 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/311 10.15407/arheologia2022.03.058 Arheologia; No 3 (2022): Arheologia; 58-65 Археологія ; № 3 (2022): Археологія; 58-65 Археология; № 3 (2022): Arheologia; 58-65 2616-499X 0235-3490 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/311/301 |
| spellingShingle | археологія палеоетноботаніка Україна Східна Європа нетреба звичайна Xanthium strumarium L. скіфи слов’яни Gorbanenko, Serhii Нетреба в археологічному літописі України |
| title | Нетреба в археологічному літописі України |
| title_alt | Cocklebur in the Archaeological Chronicle of Ukraine |
| title_full | Нетреба в археологічному літописі України |
| title_fullStr | Нетреба в археологічному літописі України |
| title_full_unstemmed | Нетреба в археологічному літописі України |
| title_short | Нетреба в археологічному літописі України |
| title_sort | нетреба в археологічному літописі україни |
| topic | археологія палеоетноботаніка Україна Східна Європа нетреба звичайна Xanthium strumarium L. скіфи слов’яни |
| topic_facet | archaeology palaeoethnobotany Ukraine Eastern Europe common cocklebur Xanthium strumarium L. the Scythians the Slavs археологія палеоетноботаніка Україна Східна Європа нетреба звичайна Xanthium strumarium L. скіфи слов’яни |
| url | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/311 |
| work_keys_str_mv | AT gorbanenkoserhii cockleburinthearchaeologicalchronicleofukraine AT gorbanenkoserhii netrebavarheologíčnomulítopisíukraíni |