Курган ранньоскіфського часу біля с. Шутнівці у середньому Подністров'ї

Hutsal, Anatolii; Hutsal, Vitalii; Mohylov, Oleksandr

doi:10.15407/arheologia2022.04.083

Курган ранньоскіфського часу біля с. Шутнівці у середньому Подністров'ї

Стаття присвячена публікації матеріалів кургану №&nbsp;5 могильника біля с.&nbsp;Шутнівці Хмельницької&nbsp;обл. Поховання, досліджене 1999&nbsp;р., було здійснене в дерев’яній стовповій гробниці та належить до ранньоскіфського часу....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в:	Археологія
Дата:	2022
Випуск:	4
Сторінки:	83-104
ISSN:	2616-499X
Автори та афіліації:	Anatolii Hutsal — Доцент Кам’янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка Vitalii Hutsal — андидат історичних наук, завідувач Археологічної лабораторії Кам’янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка Oleksandr Mohylov — Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, Інститут археології НАН України
Автори:	Hutsal, Anatolii, Hutsal, Vitalii, Mohylov, Oleksandr
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2022
Теми:	курган скіфський час Західноподільська група пам’яток Середнє Подністров’я поховання посуд прикраси озброєння
Онлайн доступ:	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/323
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Chemistry, Physics and Technology of Surface
Завантажити файл:

Репозитарії

Chemistry, Physics and Technology of Surface

_version_	1872824569048334336
author	Hutsal, Anatolii Hutsal, Vitalii Mohylov, Oleksandr
author_facet	Hutsal, Anatolii Hutsal, Vitalii Mohylov, Oleksandr
author_institution_txt_mv	[ { "author": "Anatolii Hutsal", "institution": "Доцент Кам’янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка", "orcid": "" }, { "author": "Vitalii Hutsal", "institution": "андидат історичних наук, завідувач Археологічної лабораторії Кам’янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка", "orcid": "" }, { "author": "Oleksandr Mohylov", "institution": "Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, Інститут археології НАН України", "orcid": "" } ]
author_sort	Hutsal, Anatolii
baseUrl_str	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai
collection	OJS
container_end_page	104
container_issue	4
container_start_page	83
container_title	Археологія
container_volume
datestamp_date	2022-12-31T12:59:44Z
description	Стаття присвячена публікації матеріалів кургану №&nbsp;5 могильника біля с.&nbsp;Шутнівці Хмельницької&nbsp;обл. Поховання, досліджене 1999&nbsp;р., було здійснене в дерев’яній стовповій гробниці та належить до ранньоскіфського часу.
doi_str_mv	10.15407/arheologia2022.04.083
first_indexed	2026-08-07T01:04:50Z
format	Article
fulltext	НАЦIОНАЛЬНА АКАДЕМIЯ НАУК УКРАЇНИ • ІIНСТИТУТ АРХЕОЛОГIЇ НАН УКРАЇНИ НАУКОВИЙ ЖУРНАЛ – ЗАСНОВАНИЙ У 1947 р. ВИДАЄТЬСЯ ЩОКВАРТАЛЬНО КИЇВ 4  2022 АРХЕОЛОГIЯ Головний редактор ЧАБАЙ В. П., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України Заступник головного редактора ТОЛОЧКО П. П., академiк НАН України, Iнститут археологiї НАН України Вiдповiдальний секретар ШЕВЧЕНКО T. М., кандидат історичних наук, Інститут археології НАН України Редакцiйна колегiя БОЛТРИК Ю. В., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України БОРОФФКА Н., доктор хаб., Нiмецький археологiчний iнститут, Німеччина БРАУНД Д., професор, доктор хаб., Унiверситет Екзетера, Великобританiя БРУЯКО I. В., доктор iсторичних наук, Одеський археологiчний музей НАН України БУЙСЬКИХ А. В., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України ГАРДІ С. Е., PhD, Норвезький інститут у Римі Університету в Осло, Великобританія ДЖIНДЖАН Ф., професор, доктор хаб., почесний професор унiверситету Париж 1 Пантеон Сорбонна, Францiя ЗАЛIЗНЯК Л. Л., професор, доктор iсторичних наук, Нацiональний унiверситет «Києво-Могилянська академiя» IВАНЧИК А. I., професор, Французький нацiональний центр наукових дослiджень, Францiя КАЙЗЕР Е., професор, доктор хаб., Вiльний унiверситет Берлiну, Німеччина ОТРОЩЕНКО В. В., професор, доктор iсторичних наук, Нацiональний унiверситет «Києво-Могилянська академiя» ПЛАВІНСЬКИЙ М. О., кандидат історичних наук, Варшавський університет, Польща ПОТЄХIНА I. Д., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України РАБІНОВІЦ А., PhD, Техаський університет в Остіні, Сполучені штати Америки ФОРНАСЬЄ Й., професор, доктор, Галле-Віттенбергський університет імені Мартіна Лютера, Німеччина ХОХОРОВСКI Я., професор, доктор хаб., Iнститут археологiї Яґеллонського унiверситету, Польща NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE • INSTITUTE OF ARCHAEOLOGY NAS OF UKRAINE SCIENTIFIC JOURNAL – FOUNDED IN 1947 FREQUENCY: QUARTERLY Editor-in-Chief CHABAI V. P., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine Deputy editor-in-Chief TOLOCHKO P. P., Academician of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine Executive Secretary SHEVCHENKO T. M., PhD in History, Institute of Archaeology NAS of Ukraine Editorial Board BOLTRYK Yu. V., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine BOROFFKA N., Professor, Dr. Hab., German Archaeological Institute, Germany BRAUND D., Professor, Dr. Hab., University of Exeter, UK BRUIAKO I. V., DSc in History, Odessa Archaeological Museum of the NAS of Ukraine BUISKYKH A. V., Corresponding Member of the NAS of Ukraine , Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine CHOCHOROWSKI J., Professor, Dr. Hab., Institute of Archaeology of Jagiellonian University, Poland DJINDJIAN F., Professor, Dr. Hab., Professor of the University of Paris 1 Pantheon Sorbonne, France IVANTCHIK A. I., Professor, National Center for Scientific Research of France, France FORNASIER J., Professor, Doctor, Martin Luther University Halle-Wittenberg, Germany HARDY S. A., PhD, Norwegian Institute in Rome, University of Oslo, Great Britain KAISER E., Professor, Dr. Hab., Free University of Berlin, Germany OTROSHCHENKO V. V., Professor, DSc in History, National University of Kyiv-Mohyla Academy PLAVINSKI M. O., PhD in History, University of Warsaw, Poland POTEKHINA I. D., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine RABINOWITZ A., PhD in Classical Archaeology, The University of Texas at Austin, USA ZALIZNIAK L. L., Professor, DSc in History, National University of Kyiv-Mohyla Academy ARHEOLOGIA KYIV 4  2022 ЗМIСТ CONTENTS Articles USHKOVA Yu. V. Anthropological Composition of the Yamna Culture Population of the North Pontic Region: Intragroup Analysis of the Male Sample SAVELIEVA K. S. The Scene with a Sacrifiicial Bull Depicted on a Votive Relief from Tyras SOROKIN S. O., SYTYI Yu. M. Some Aspects of the Interaction of Ancient Rus and Severians Pottery Traditions POHORZHELSKA I. V., GORBANENKO S. A. Slavic Textiles of the Last Quarter of the 1st Millennium AD: Study Results Discoveries and Recent Finds BOBROVSKYI T. A., NECHYTAILO P. O., HO- LUB V. M., TYMCHUK D. V. Find of an Ancient Rus Lead Letter at Polonne in Khmelnytskyi Oblast DIACHENKO D. H. Interpretation of T-shaped Antler Artefact from Ostriv Burial Ground Статтi УШКОВА Ю. В. Антропологічний склад населення ямної культурної спільноти Пів- нічного Причорномор'я: внутрішньогруповий аналіз чоловічої вибірки САВЕЛЬЄВА К. С. Сцена з жертовним биком на вотивному рельєфі з Тіри СОРОКІН С. О., СИТИЙ Ю. М. Деякі аспекти взаємовпливу давньоруської та сіверянської гон- чарних традицій ПОГОРЖЕЛЬСЬКА І. В., ГОРБАНЕНКО С. А. Слов'янські тканини останньої чверті І тис. н. е.: результати досліджень Новi вiдкриття та знахiдки БОБРОВСЬКИЙ Т. А., НЕЧИТАЙЛО П. О., ГОЛУБ В. М., ТИМЧУК Д. В. Знахідка давньоруської свинцевої грамоти в м. Полонному Хмельницької області ДЯЧЕНКО Д. Г. Інтерпретація Т-подібного рогового виробу з могильника Острів 5 21 33 49 60 72 Публiкацiї археологiчного матерiалу ГУЦАЛ А. Ф., ГУЦАЛ В. А., МОГИЛОВ О.Д. Курган ранньоскіфського часу біля с. Шутнівці у середньому Подністров'ї Дискусiї ГАСКЕВИЧ Д. Л. Про ще одну концепцію «неоліту» із рисами постмодернізму ЗАЛІЗНЯК Л. Л. Про кавказьку міграцію та українську неолітизацію Iсторiя науки РУСЯЄВА А. C., КУЗЬМІЩЕВ О. Г. Олександр Миколайович Карасьов – визначний дослідник Ольвії Понтійської (до 120-ліття) АБАШИНА Н. С. Дослідник Успенського собору Києво-Печерської лаври: до 120-річчя від дня народження М. В. Холостенка Хронiка Антропологія і біоархеологія України на міжнародному антропологічному форумі в м. Базель, Швейцарія, 11⸺12 листопада 2022 р. До 75-річчя Костянтина Михайловича Гупала (1947⸺2010) Пам’яті Якова Петровича Гершковича Пам’яті Ґочі Ревазовича Цецхладзе Алфавiтний покажчик змiсту журналу «Археологiя» за 2022 рiк Publication of Archaeological Material HUTSAL A. F., HUTSAL V. A., MOHYLOV O. D. A Mound of the Early Scythian Period near Shut- nivtsi Village in Middle Dnister Region Discussions HASKEVYCH D. L. On One More Concept of “Neolithic” Based on the Postmodernism Approach ZALIZNIAK L. L. About Caucasian Migration and Ukrainain Neolithization History of Science RUSIAIEVA A. S., KUZMISHCHEV O. H. Oleksandr Mykolaiovych Karasiov ⸺ Prominent Re- searcher of Olbia Pontica (on the 120th Anniversary) ABASHYNA N. S. Researcher of the Cathedral of the Dormition of the Kyiv-Pechersk Lavra: to the 120th Anniversary of the Birth of M. V. Kholostenko News Review Anthropology and Bioarchaeology of Ukraine at the International Anthropological Forum in Basel, Swit- zerland, November 11⸺12, 2022 To the 75th aniversary of Kostiantyn Mykhailovych Hupalo (1947⸺2010) In Memoriam of Yakiv Petrovych Hershkovych In Memoriam of Gocha Revazovych Tsetskhladze Index of Publications in Arheologia Journal in 2022 83 105 120 129 137 148 149 151 152 153 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 4 83 Публiкацiї археологiчних матерiалiв УДК 904.5(282.247.314-197.4)”638” https://doi.org/10.15407/arheologia2022.04.083 © А. Ф. ГУЦАЛ, В. А. ГУЦАЛ, О. Д. МОГИЛОВ* 2022 КУРГАН РАННЬОСКІФСЬКОГО ЧАСУ БІЛЯ С. ШУТНІВЦІ У СЕРЕДНЬОМУ ПОДНІСТРОВ’Ї Стаття присвячена публікації матеріалів курга- ну 5 могильника біля с. Шутнівці Хмельницької обл. Поховання, досліджене 1999 р., було здійснене в дерев’яній стовповій гробниці та належить до ранньоскіфського часу. К л ю ч о в і с л о в а: Середнє Подністров’я, скіфський час, курган, Західноподільська група пам’яток, поховання, посуд, прикраси, озброєння. У скіфський час на Середньому Дністрі були розповсюджені пам’ятки, які мали низку харак- терних ознак і були об’єднані вченими в Захід- ноподільську групу. У поховальних ритуалах серед таких специфічних рис потрібно назвати захоронення в курганах із кам’яними конструк- ціями, які здійснювалися за обрядами як інгу- мації, так і кремації (Sulimirski 1936; Смирнова 1990, с. 26-27; Гуцал А. Ф. 1995, с. 94-96; Моги- лов 2011, c. 222; 2020, с. 137, 139, 143; Mogylov 2013, р. 203-205). Нерідко для таких захоро- нень будувалися дерев’яні гробниці (Смирнова 1990 с. 26; Гуцал 2018, c. 51-58). Дослідження курганів Західноподільської групи почалися ще в другій половині XIX ст. й тривали в до- воєнний час (Гребеняк 2013; 2015; Ossowski 1891, р. 69-80; Pulaski 1902, s. 3-39; Sulimirski 1936, s. 45-100). Активно вони продовжували- ся й у радянську добу та були пов’язані з імена- * ГУЦАЛ Анатолій Федорович† — доцент, Кам’янець- Подільський національний університет ім. І. Огієнка, ORCID 0000-0003-1027-0461, gucol.anatolii@kpnu.edu.ua ГУЦАЛ Віталій Анатолійович — кандидат історичних наук, завідувач Археологічної лабораторії, Кам’янець- Подільський національний університет ім. І. Огієнка, ORCID 0000-0002-1122-7273, dpoasukam@ gmail.com МОГИЛОВ Олександр Дмитрович — кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу археології раннього залізного віку, Інститут археології НАН України, ORCID 0000-0002-2400-2380, mogilovod@gmail.com ми А. І. Мелюкової (Мелюкова 1953, с. 60–67; Смирнова 1993, с. 104–107; рис. 1), Г. І. Смир- нової (Смирнова 1968, с. 15–27; 1977b, с. 29– 40; 1977c, с. 3–8; 1979, с. 37–65), Л. І. Кру- шельницької (1985, с. 122-124), Б. О. Тимо- щука (Тимощук 1956, с. 207, 208; 1969, с. 36; 1974, с. 72, 87–91; Ключевий 1965, с. 38, 39), Ю. М. Малєєва (Малеев 1990, с. 26–28; 1991a, с. 162–179; 1991b, с. 122–128), інших учених. В останні десятиліття XX — перші десяти- ліття XXI ст. на Середньому Дністрі плідно пра- цювала Археологічна експедиція Кам’янець- Подільського університету під керівництвом А. Ф. Гуцала (Гуцал А. Ф., Гуцал В. А., Моги- лов 2012, с. 142-146). Завдяки багаторічним до- слідженням тут було розкопано майже шість десятків насипів скіфського часу, що складає сьогодні понад третину джерельної бази для вивчення заупокійних ритуалів тієї епохи (Мо- гилов, Гуцал 2021, с. 126). Зокрема, у 1988 р. розкопувалися кургани в Тарасівці, у 1996– 1999 р. – поблизу Шутнівців. У 2000–2001 рр. роботи велися поблизу Чабанівки, у 2002 р. – неподалік Теклівки, в 2003 р. – біля Малинів- ців. Розкопкам чисельних курганів біля с. Ко- лодіївка присвячені були дослідження 2004– 2006 рр. У 2007–2011 рр. роботи тривали біля Спасівки та Іванківців. У 2018 р. розкопувався курган біля с. Купин 1. 1 Див.: Гуцал А. Ф., Гуцал В. А. 2009, с. 5–14; Гуцал А. Ф., Гуцал В. А., Мегей, Могилов 2008, с. 6–23; Гуцал А. Ф., Гуцал В. А., Могилов 2011a, с. 97–109; 2011b, с. 111–124; Гуцал А. Ф., Гуцал В. А., Мегей, Могилов 2004, с. 114–116; Гуцал А. Ф., Гуцал В. А., Мегей, Мо- гилов 2006, с. 157–159; Гуцал А. Ф. та ін. 2009, с. 91– 93; Гуцал А. Ф., Гуцал В. А., Могилов, Болтанюк 2010, с. 101–103; Гуцал А. Ф., Гуцал В. А., Могилов 2011b, с. 93–94; 2021, с. 86–92; Могилов, Гуцал А. Ф., Гу- цал В. А. 2016a; 2016b. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 484 1 2 3 4 5 0 1,2 м Рис. 1. Шутнівці, курган 5, план: 1 — камені; 2 — стовпові ями; 3 — керамічний посуд; 4 — залишки дерев’яних стов- пів; 5 — кістки Fig. 1. Shutnivtsi, mound no. 5, plan: 1 — stones; 2 — pillar pits; 3 — pottery; 4 — remains of wooden pillars; 5 — bones Ця робота присвячена публікації матеріа- лів кургану 5 поблизу с. Шутнівці Кам’янець- Подільського р-ну Хмельницької обл., дослі- дженому 1999 р. Могильник із семи насипів розташовувався за 0,3 км від південно-західної околиці села, на полі, яке прилягає до лівого берега річки Смотрич. Місцевість більш-менш рівна, з ухилом у бік р. Смотрич та незначни- ми терасоподібними підвищеннями, нахиле- ними до річки, перемежована невисокими пас- мами. На одному з таких гребенів виявлено п’ять курганів, витягнутих у неправильний ряд ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 4 85 вздовж лінії північний захід — південний схід. Метрів за 250 на схід й за 370 на захід від них зафіксовано ще по одному насипу. Усі кургани практично знищені господарськими роботами. Тільки один насип не розорювався, хоч і зазнав значних пошкоджень. Курган 5 займав центральне місце в групі. Насип тривалий час розорювався, тому на по- верхні виявлено багато дрібного каміння. Ви- сота пам’ятки сягала 0,5—0,6 м, діаметр — 8 м. Насип складався з ґрунту та каміння. Його центральну частину заповнювало каміння мен- ших розмірів, але й серед нього траплялися ма- сивні брили. Характер залягання каміння, пе- ревідкладений ґрунт однозначно свідчили про неодноразові пограбування. Під насипом піс- ля розчистки виявлено залишки кам’яних кон- струкцій, зосереджених над могилою й навколо неї (рис. 1; 2). Вони мали в плані форму близь- ку до квадрата розмірами 5,5 × 4,5 м. Його зо- внішні контури обмежувалися великими каме- нями. Кути квадрата були зорієнтовані за сто- ронами світу. Було видно, що більша частина каміння лежала не на своїх первинних місцях. Лише північно-західна сторона виявилась не пошкодженою. Тут можна було простежити, як розташовувалося каміння. Великі брили, зде- більшого квадратної й прямокутної форми ва- гою по 150—200 кг, розташовувалися трьома паралельними рядами впритул один до одного. Між ними та поверх них лежало дрібне камін- ня. З трьох інших сторін цілісність кам’яних рядів порушена. Камені були відтягнуті вбік або перевернуті. Під курганом виявлено заглиблену в ґрунт чотиристовпову гробницю, зорієнтовану дов- гою віссю за лінією північний захід—півден- ний схід (рис. 1; 3). Її розміри — 2,3 × 3,35 м, глибина — 0,95—1,0 м від рівня сучасної по- верхні. Північно-західна стінка поховальної ка- мери була, очевидно, викладена камінням. Про це свідчать два вертикальних кам’яних ряди біля північного кута. Тут камені середніх роз- мірів стоять один на одному на всю висоту стінки. Кілька брил, які могли облицьовувати цей бік, лежали й біля західного кута (рис. 3). Припустимо, що таке обрамлення мала вся сті- на, але воно було безжалісно зруйноване гра- біжниками. Про облицювання інших трьох стін жодних свідчень отримати не вдалося. Підлога склепу вимощена кам’яними плит- ками (рис. 1; 3). Вони щільно прилягали одна Рис. 2. Кам’яний панцир під насипом кургану. У центрі помітно сліди грабіжницького прокопу Fig. 2. Stone shell under the embankment of the mound. Traces of a robbery pit are visible in the centre ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 486 Рис. 3. Могила в кургані 5. Видно вимощену плитками підлогу та обкладку однієї зі стін каменями Fig. 3. Grave in the mound no. 5. The floor is noticeably paved with stones and one of the walls is lined with stones ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 4 87 до одної, але в південній частині могили, а та- кож на ділянці західного кута, були відсутні внаслідок грабіжницького руйнування. Плитки різної величини; серед них виявлено екземпля- ри завдовжки до 30—40 см і навіть більше. У кожному з кутів впритул до стінок могили ви- явлено стовпові ями (рис. 1). Вони круглі в пла- ні, а в перетині три з них — циліндричні, одна (у східному куті) — діжкоподібна. Дно ям ви- мощене кам’яними плитками. Наведено основні параметри ям. Яма 1 у за- хідному куті: глибина – 0,97 м, діаметр – 0,73 м. Яма 2 у північному куті: глибина – 1 м, діаметр – 0,75 м. Яма 3 у східному куті: глибина – 1 м, діаметр – 0,75 м. Яма 4 у південному куті: гли- бина – 1,15 м, діаметр – 0,71 м. Усі ями були заповнені на глибину 0,3—0,4 м камінням і сірою землею, далі до дна йшла жов- та глина, пісок, галька, якими були утрамбовані стовпи. Від стовпів залишився лише дерев’яний тлін, який розлітався від дотику. Судячи із за- лишок, товщина стовпів становила 0,2—0,3 м. Вони могли підтримувати дерев’яну конструк- цію стелі склепу, яка не дійшла до нас. Жодних інших слідів дерева в гробниці, як-от — обклад- ка стін, не простежено. Поховальну камеру пограбовано фактично повністю. Майже весь інвентар грабіжники ви- несли чи перемістили. Багато знахідок фіксува- лися в засипці могили. Уціліли лише окремі ді- лянки. Так, у північному куті склепу, на кам’яній плитці підлоги, яка стояла біля дерев’яного стовпа, розчищено частину нижньої людської щелепи, що належала особі 10—14 р.2, і чотири бронзові шпильки, розташовані вістрями в бік ніг, ніби вони скріплювали одяг у верхній зоні грудей і на комірі (1—4 3). Близько від них ле- жав шматок мінералу помаранчевого відтінку. У різних місцях могили підібрано ще 6 фрагментів такого самого кольору та ще 2 грудочки жовтого відтінку (5). Крім того, по центру південно-за- хідної стінки, серед каміння, на висоті 0,2 м від долівки було розчищено глиняний черпак із від- битою ручкою (6) й уламки корчаги (7) та гор- щика (8). У східному кутку виявлено бронзовий трилопатевий наконечник стріли (9). Більшість виробів зміщено зі свого початко- вого місця. Близько десяти роздроблених кіс- 2 Щиро вдячні кандидату історичних наук,, старшому науковому співробітнику Інституту археології НАН України О. Д. Козак за атрибуцію антропологічного ма- теріалу з кургану. 3 Тут і далі вказано номери за описом знахідок. ток людського скелета виявлено в заповненні могильної ями. Вони належать згаданій вже людині 10—14 р. та дитині 5—7 р. У різних місцях гробниці знайдено уламки ще кількох гостродонних черпаків (10—14), двох горщи- ків (15, 16) і миски (17). Практично по всій пло- щі могили, але переважно в її північно-західній частині зібрано до 265 скляних намистин та їх уламків (18). Опис знахідок 4 1—3. Три бронзові шпильки з грибоподіб- ною голівкою. Усі одного типу й збереженості, кінці обламані. Стрижень злегка потовщений у середній частині. Їх збережена довжина стано- вить відповідно 7,8, 10 та 7,9 см. Діаметр голів- ки — 0,7, 0,8 та 0,6 см. Діаметр стрижня — до 0,3, 0,4 та 0,3 см (рис 4: 1—3; 8: 2—4). 4. Бронзова шпилька. Зберігся уламок стерж- ня нижче голівки з вузликовим потовщенням, обмеженим двома валиками, а також два фраг- менти, ближчі до вістря. Довжина фрагмен- тів 5,9, 2,9, 0,6 см, діаметр стрижня до 0,3 см (рис. 4: 4; 8: 5). 5. Грудочки мінералів, які могли відігравати роль фарби. Сім із них — яскраво-помаранчеві. За кольором вони ближчі радше до свинцевого сурику, ніж до вохри. Найбільший із них — не- правильної форми, вагою близько 150 г. (рис. 4: 6; 10: 1). Шість менших уламків розмірами від 1,1 × 0,9 × 0,5 см, до 1,6 × 1,2 × 1,8 см (рис. 10: 2—7). Ще два фрагменти мають жовтий колір, близький до забарвлення сірки. Їх розміри — 0,6 × 0,5 × 0,4 см та 1,6 × 1,1 × 0,5 см (рис. 10: 8, 9). 6. Глибокий черпак S-подібного профілю. Тулуб і дно — округлі. Шийка звужується, а вінця відігнуті назовні. Поверхня сіро-корич- нева, загладжена, з елементами слабкого ло- щення. Висота — 6,2 см, діаметр вінець — 6,4 см, горла — 5,4 см, тулуба — 6,6 см. Ручка відбита (рис. 5: 6). 7. Корчага представлена фрагментами він- чика й шийки. Верх відігнутий, сягає в діаметрі 19 см. Поверхня з двох сторін підлощена, колір усередині сірий, зовні — чорний (рис. 6: 4). 8. Горщик банкоподібної форми. По вінцю проходить розчленований пальцевими защипа- ми валик. Висота — 21 см, діаметри вінець — 16 см, тулуба — 17,8 см, дна — 11,4 см. Колір 4 Матеріали зберігаються у фондах Археологічної лабо- раторії Кам’янець-Подільського національного універ- ситету ім. І. Огієнка. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 488 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 0 3 см Рис. 4. Знахідки з кургану: 1—4 — шпильки; 5 — наконечник стріли; 6 — вохра; 7—27 — намисто. 1—5 — бронза; 7—27 — скло Fig. 4. Finds from the mound: 1—4 — pins; 5 — an arrowhead; 6 — ocher; 7—27 — a necklace; 1—5 — bronze fragments; 7—27 — glass ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 4 89 сіро-коричневий, стінки загладжені. У тісті до- мішки піску, шамоту, кременю (рис. 6: 1). 9. Бронзовий трилопатевий наконечник стріли зі склепінчастою голівкою та «опущени- ми» кінцями лопатей, що утворюють «жальця» (рис. 4: 5; 8: 1). 10. Черпак гостродонний, струнких про- порцій, тулуб опуклий, горло високе звужене, вінця відігнуті. Діаметр вінець — 4,5 см, гор- ла — 3,5 см, тулуба — 5,1 см, дна — 1 см. Ви- сота — 7 см. Поверхня лощена, чорного кольо- ру. Черепок на зламі теж чорний. Ручка відсут- ня (рис. 5: 5; 7: 2). 11. Черпак гостродонний. Форма корпусу лійчаста. Широкі вінця, злегка відхилені на- зовні, переходять у шийку й тулуб, які розта- шовані практично в одній площині. Корпус звужується до дна, яке має вигляд невеликого відростка. Ручка сплощена в перетині. Збере- глася її нижня частина. Поверхня чорно-сіра, лощена. На зламі черепок коричневий. Висо- та посудини — 6,1 см, діаметр вінець — 5,1 см (рис. 5: 1; 7: 3). 12. Черпак гостродонний. Збереглася його придонна частина. Дно діаметром 1,5 см оформлене на кшталт плаского наліпа. Поверх- ня чорна, лощена зверху; усередині лощення відсутнє. Тісто на зламі чорне (рис. 5: 4). 13. Черпак гостродонний. Як і в попере- дньому випадку, збереглася лише нижня части- на посудини (рис. 5: 3). 14. Черпак гостродонний. Висота корпу- су — 8,4 см, діаметр вінець — 5,7 см, шийки — 5,2 см, тулуба — 5,4 см. Край вінець слабко від- хилений назовні, тулуб конусоподібно звужу- ється до гострого дна. Лощення чорне, якісне з обох сторін. Тісто на зламі такого самого ко- льору. Ручка відбита (рис. 5: 2; 7: 1). 15. Горщик приземистої банкоподібної фор- ми. Стінки майже прямі, звужені донизу, дно пласке. По злегка відхилених вінцях іде налі- плений валик із пальцевими защипами, по яко- му зроблено наколи, що подекуди пробивають стінку наскрізь. Поверхня шорстка, загладже- на, в тісті домішки піску й шамоту, колір корич- невато-сірий. Висота — 11 см, діаметр дна — 8 см, вінець — 11,8 см (рис. 6: 2). 16. Уламок вінчика горщика з проколами по ньому. Форма близька до банкоподібної, але вінця підносяться вгору. Посудина сіро-корич- невого відтінку (рис. 6: 3). 17. Миска із загнутим усередину верхом. Вінця — діаметром 37 см мають наколи із вну- трішнього боку. Тулуб конусоподібно звужу- ється до плаского дна, діаметром 15 см. Висота корпусу — 12,4 см. Поверхня загладжена, ко- ричневого забарвлення (рис. 6: 5). 18. Намисто скляне, кількістю 265 шт., ці- лих і в уламках. А. Переважають пастові сплощеноцилін- дричні намистини, подібні до невеличких пласких кілець тьмяно-білого відтінку. З них 26 — меншого розміру, діаметром до 0,3 см та завтовшки до 0,1 см (рис. 4: 23, 27; 9: 1). Ре- шта — такої самої форми, але більші, діаме- тром 0,36—0,5 см та завтовшки 0,1—3,8 см (рис. 4: 24—26; 9: 2). Б. Зрізаноконічна біла рифлена намистина. Ді- аметр — 1,4 см, висота — 0,7 см (рис. 4: 7; 9: 3). В. Асиметрично-біконічна біла рифлена на- мистина. Діаметр — 0,95 см, висота — 0,78 см (рис. 4: 8; 1: 17). Г. Жовто-перламутрова діжкоподібна на- мистина з рифленою поверхнею. Діаметр — 0,85 см, висота — 0,78 см (рис. 9: 4). Ґ. Три біконічні жовті намистини. Діа- метр — 0,53—1,9 см, висота — 0,25—0,48 см (рис. 9: 5, 13, 14). Д. Чорна сплощено-діжкоподібна намис- тина. Діаметр — 0,77 см, висота — 0,41 см (рис. 4: 19; 9: 6). Е. Асиметрично-біконічна жовта намисти- на, вкрита білою патиною. Діаметр — 0,9 см, висота — 0,79 см (рис. 9: 7). Є. Біконічні жовті намистини з білою пати- низованою поверхнею. П’ять екземплярів. Діа- метр — 0,62—0,88 см, висота — 0,4—0,55 см (рис. 4: 22; 9: 8, 9, 12, 15, 16). Ж. Біконічні намистини перламутрового відтінку. Два екземпляри. Діаметр — 0,72— 0,95 см, висота — 0,41—0,52 см (рис. 9: 10, 11). З. Кільцеподібні сплощено-діжкоподібні (овальнобіконічні) намистини з трьома виступа- ми з боків. Колір сірий і тьмяно-жовтий. Відтінок «вічок», як правило, відрізняється від кольору самого кільця. Дясять екземплярів. Діаметр — 0,9—1,1 см, висота — 0,35—0,5 см (рис. 4: 10— 14, 16—18; 9: 18—20, 22—26, 28, 29). И. Кільцеподібна сплощено-діжкоподібна (овальнобіконічна) намистина з чотирма висту- пами з боків. Колір корпусу — сіро-жовтий, ви- ступів — тьмяно-жовтий. Діаметр — 0,71 см, висота — 0,52 см (рис. 4: 15; 9: 21). І. Овально-біконічна діжкоподібна намис- тина світло-сірого кольору. Діаметр — 0,95 см, висота — 0,61 см (рис. 4: 9; 9: 27). ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 490 1 2 3 4 5 6 0 3 см Рис. 5. Керамічний посуд з кургану Fig. 5. Ceramics from the mound ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 4 91 Характеризуючи поховальний обряд П’ятого Шутнівецького кургану, зауважимо, що підкурганний спосіб поховання повністю, на- скільки сьогодні відомо, переважає в Західно- подільській групі, тоді як грунтові захоронення представлені лише невеликою групою (Mogylov 2013, р. 203-205; Могилов 2020, с. 137). Так само характерні для місцевих курганів надмо- гильні кам’яні конструкції — переважно у ви- гляді своєрідного панцира, у якого найбільші брили розташовуються по периметру. Такі кон- струкції відомі, наприклад, в інших курганах Шутнівецького некрополя (Гуцал А. Ф., Гуцал В. А. 2009, с. 127, 128), а також під насипами по- близу Перебиківців (Смирнова 1979), Тарасівки (Гуцал А. Ф., Мегей 1997, с. 86, 88), Оселівки (Могилов 2010, рис. 11: 1) тощо. Традиції вико- ристання каменю в насипу мають у Середньо- му Придністров’ї ще доскіфські чорнолісько- жаботинські корені. Такі випадки зафіксовані, наприклад, у курганах біля Дністрівки (Смир- нова 1984, с. 55), Луки-Врублівецької (Шовко- пляс 1952), 1 у Мервинцях (Артамонов 1955a, с. 85; 1955b, с. 113; Смирнова 1977a, рис. 1). І корені ці йдуть ще глибше, в епоху бронзи, про що свідчать кургани з кам’яними насипами тієї пори, досліджені на Гусиковій горі біля Спасів- ки та Іванківців (Гуцал А. Ф., Гуцал В. А., Мо- гилов 2011b, с. 93, 94). Єдина центральна могила під курганом та- кож найбільш характерна для курганів Західно- подільської групи (Могилов, Гуцал А. Ф., Гу- цал В. А. 2016а, с. 250). Стовпові дерев’яні гробниці так само часто виявляють у ран- ньоскіфський час на Середньму Дністрі (Гу- цал А. Ф. 2018). Цікаво, що для передскіф- ського часу в регіоні вони не характерні. Тут можна згадати хіба що курган 1 у Бандишівці з дерев’яними конструкціями. У скіфський пе- ріод кількість стовпових склепів стає значною (Могилов, Гуцал А. Ф., Гуцал В. А. 2016а, с. 251; Гуцал А. Ф. 2018; Могилов 2020, с. 137). Цікавою та рідкісною рисою шутнівецького кургану є мощення стіни камінням, яке мо- гло являти собою фактично регулярне муру- вання, але без будівельного розчину. У нашому випадку зафіксовано сліди викладання однієї стіни. Чи було воно біля інших — стверджува- ти важко. Кам’яне мурування є рідкісним для Західноподільської групи, проте зрідка трапля- ється. Зокрема, в кургані 9 поблизу Спасівки та Іванківців зафіксовано викладку стінок вхо- ду до склепу, який прорізав вал навколо каме- ри (Гуцал А. Ф. 2014, с. 44–45). Та й зовніш- ні схили підкурганних валів окремих курганів настільки стрімкі, що більше нагадують вже кладку під кутом (Могилов, Гуцал А. Ф., Гуцал В. А. 2016b, рис. 4; 8; 9; 19). Лише іноді в арха- їчну скіфську добу правильні кам’яні будівни- чі прийоми відомі й на інших землях Північно- го Причорномор’я. Хрестоматійним прикладом цього можуть служити будівельні конструкції Першого Краснознам’янського кургану на Пів- нічному Кавказі (Петренко 2006, табл. 1—11). Розглядаючи знахідки з П’ятого Шутнівець- кого кургану, насамперед звернемо увагу на комплекс керамічного ліпленого посуду. Без- перечно, найбільш показовою його частиною є п’ять гостродонних чорнолощених черпач- ків. Привертає увага і їхня нестандартна форма, і чимала кількість. Через конічне дно такі ви- роби не можна було ставити у звичний спосіб, що знижувало можливість їх побутового вико- ристання. З огляду на це висловлено припущен- ня про їх культове призначення (Могилов 2021, с. 84). Ареал цих виробів охоплює насамперед західноукраїнські землі. Виразна, хоч і не над- то чисельна група походить із пізньочорнолісь- ко-жаботинських пам’яток Середнього Дністра. Тут вони виявлені на селищах в Непоротово- му (Крушельницька 1998, рис. 99: 15—17; 101: 5—7), Мерешівці (Левицкий 1987, рис. 3: 10), можливо, і на Рудковецькому городищі (Гуцал А. Ф. 2017, рис. 2: 5, 7). Вироби знайдено також на Григорівському городищі (Артамонов 1955b, рис. 40: 1; Смирнова 1983, рис. 2: 4) та в Дні- стрівці (Смирнова 1982, рис. 8: 5; 1986, рис. 3: 5; 7, 6). Відомі вони в Козлові, де є й ранньос- кіфські матеріали (Белозор, Могилов, Скорый 2010, рис. 11: 8). На інших пізньочорнолісько- жаботинських землях такі черпаки знайдено в Середньому Побужжі: курган 1 в Тютьках (Заец 1979, рис. 1: 2, 3). Варто згадати й оздоблений геометричним орнаментом пізнього доскіфсько- го типу черпачок із колекції М. Ф. Біляшівсько- го (Ковпаненко 1981, рис. 57: 6). Наведемо також пару округлодонних черпаків із кургану 46 в Бе- рестнягах та колекції Ф. Ф. Кундеревича, у яких ручка кріпиться до корпусу лише одним краєм, тоді як верхній відведено вбік і декоровано з бо- ків виступами, що створює враження стилізова- ної голівки (Ковпаненко 1981, рис. 6: 4; 57: 4, 5). У кургані біля Берестняг черпак уцілів єдиним із інвентарю, й напевно говорити про доскіфський чи ранньоскіфський час складно. Посудина з ко- лекції Ф. Ф. Кундеревича вкрита геометричним ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 492 1 2 3 4 5 0 3 см Рис. 6. Ліплений керамічний посуд, знайдений у кургані Fig. 6. Handmade pottery from the mound заштрихованим орнаментом, що має аналогії передусім в пізніх доскіфських пам’ятках. Інша репрезентативна група гостродонних черпа- ків походить із висоцьких пам’яток: могильни- ки в Чехах, Свиріжі (Sulimirski 1931, tab. XXII,: 5, 8), Лукавці, захоронення 2 5 (Ільчишин 2007, 5 У посудини з Лукавця ручка кріпиться до корпусу тіль- ки одним краєм. рис. 3: 3), Золочеві (Крушельницька 1965, рис. 8: 28; Бандрівський 2014, рис. 115: 3), Конюш- кові (Крушельницька 1976, рис. 19: 74), Петри- кові (Бандрівський 2002, рис. 33: 5). Відомі вони з поселення Маркопіль-2, віднесеному до ран- ніх пам’яток черепинсько-лагодівської групи із сильними висоцькими впливами (Бандрівський та ін. 1993, рис. 111: II, а, б, в). ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 4 93 Рис. 7. Черпаки з кургану 5 Fig. 7. Ladles from the mound no. 5 1 2 3 0 1 см Припускається поява таких виробів в піз- ньочорноліських комплексах Середнього Дні- стра під висоцьким впливом (Смирнова 1984, рис. 1). Але варто зауважити, що ідея гостро- донного мініатюрного корпусу відома в Пра- вобережному Лісостепу ще в білогрудівських пам’ятках (Тереножкин 1961, рис. 28: 1). Дово- лі широким є і їхній ареал, який сягає аж Се- реднього Дніпра, тому не можна виключати, що такі вироби були «надкультурним» явищем, яке паралельно розвивалось на різних терито- ріях (Могилов 2021, с. 84). Глибокий черпак S-подібного профілю має прототипи в Середньому Подністров’ї в до- скіфський час, коли він був тут одним із найпо- ширенішх типів: Дністрівка (Смирнова 1982, рис. 8: 2; 1984, рис. 8: 13; 1986, рис. 3: 7), Руд- ковецьке городище (Гуцал А. Ф. 2017), Не- поротове (Крушельницька 1998, рис. 99: 8), Бронниця (Осокин 1994, рис. 5: 2), Кам’янець- Подільський (Болтанюк, Виногородська, Ні- колаєва 2021 рис. 11: 1), Козлів, де виявлені й ранньоскіфські матеріали (Белозор, Могилов, Скорый 2010, рис. 8: 7). Такі вироби вказаної пори відомі й на Дніпровському Правобереж- жі: Суботівське городище (Тереножкин 1961, рис. 40: 2; Гершкович 2016, рис. В71: 1) у Се- редньому Побужжі: кургани у Тютьках (Заец 1979, рис. 1: 5; 2: 6; 3: 2). Трапляються вони й у культурі Козія-Сахарна (Гольцева, Кашуба 1995, табл. ХХ: 1; Niculita, Nicic 2014, fig. 67: 1, 2). У ранньоскіфський час у Західноподіль- ській групі глибина черпаків зменшується, а кількість глибоких S-подібних виробів відчут- но падає (Могилов 2020, с. 147, 149; рис. 4). Наступну категорію ліпленого посуду з кур- гану у Шутнівцях становлять банкоподібні горщики з валиком із защипами під верхом. В Українському Правобережному Лісостепу такі знахідки з’являються ще в передскіфський час. Але тоді вони чисельністю безумовно поступа- ються тюльпаноподібним горщикам із валиком по корпусу та проколами під верхом. На Серед- ньому Дністрі банкоподібні кухонні посудини виявлені, зокрема, на селищах того часу біля Ленківців (Мелюкова 1958, рис. 2: 19—21), Не- поротового (Крушельницька 1998, рис. 40: 4), Нагорян (Шовкопляс 1956), Дністрівки (Смир- нова 1986, рис. 5: 1, 2), Луки-Врублівецької (Шовкопляс 1952, табл. 1: 9, 11, 12; 1956, табл. I: 1, 2, 4), у Кам’янці-Подільському (Болтанюк 2011, рис. 2: 2) тощо. Відомі вони й у поховаль- них пам’ятках регіону (Шовкопляс, Максимов 1952, табл. I: 5; III: 7; Гуцал В. А., Мегей 2005, рис. 2: 8). Виявлено їх також у середніх течіях Південного Бугу (Бойко 2004, рис. 3: 9) та Дні- пра (Покровская 1973, рис. 5: 12). Трапляються вони й південніше, в Молдові: шолданештські горизонти на Алчедарі та Сахарна-Маре (Ка- шуба 2000, рис. 4: 6; 6: 4), некрополь Селіште (Лапушнян 1979, рис. 24: 3), Шолданештське поселення (Маркевич 1955, рис. 4: 7). ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 494 У ранньоскіфський час банкоподібні гор- щики, оздоблені під верхом валиком із защи- пами, стають основним типом, чисельно до- мінуючи на пам’ятках келермеської доби. Масові вони в пам’ятках Західноподільської групи. Зокрема їх виявлено в курганах 4 по- близу Більче-Золотого, 2 коло Івахнівців, не- подалік Городка (Sulimirski 1936, tabl. XVII: 10—12), 2 в Долинянах (Смирнова 1977b, рис. 3: 4), 3 і 5 біля Перебиківців (Смирно- ва 1979, рис. 12: 8; 15: 5), поблизу Врублівців (Кучугура 1995, рис. 3: 1), 2 поблизу Тарасів- ки (Гуцал А. Ф., Мегей 1997, рис. 1: 2; Гуцал А. Ф., Гуцал В. А., Могилов 2012, рис. 2: 2), 4 неподалік Теклівки (Гуцал А. Ф., Гуцал В. А., Могилов 2011а, рис. 6: 2, 3), 8 в Колодіїв- ці (Гуцал А. Ф., Гуцал В. А., Мегей, Могилов 2006, рис. 2: 8, 11) тощо. Переважають вони й на поселеннях регіону: Долиняни (Смирнова 1981, рис. 11: 1, 2), Оселівка (Никитина 1979, рис. 6: 3), Селище (Мелюкова 1958, рис. 7: 3–6), Залісся (Ганіна 1984, рис. 1: 6–8), Стуф- чинці-9 (Гершкович, Рижов 1997, табл. VII: 2, 3; 1998, рис. 2: 2, 3). Горщик із проколами під верхом виглядає доволі архаїчно для келермеського часу. Нагада- ємо, що таке оздоблення характерне насамперед для передскіфських тюльпаноподібних горщи- ків Середнього Подністров’я (Смирнова 1983, рис. 1; 1985, рис. 5, 9, 11; Гуцал А. Ф. 2000, рис. 2; Могилов 2021, с. 55–56). Переважає воно й на аналогічних посудинах з інших регіонів: Во- лині (Люба-Радзиминский 1893, рис. 3; Тере- ножкин 1965, рис. 7: 11, 13, 18; Никитина 1969, рис. 40: 3–5), Правобережного Лісостепового Подніпров’я (Покровська 1952, табл. I: 2; Бере- занська 1970, рис. 2: 2; Покровська 1951, табл. I: 2; Клочко, Cкорый 1993, рис. 3: 3), Лівобережно- го Лісостепу (Ковпаненко 1967, рис. 14, 4; 19, 12; Шрамко І. Б. 2006, рис. 7: 2). У Подністров’ї з на- станням скіфського періоду на докелермеському етапі, а може, й на початку келермеського часу, як видно з матеріалів у Козлові (Белозор, Моги- лов, Скорый 2010, рис. 7: 3, 7, 9, 21) та верхніх шарах Непоротового-II (Крушельницька 1998, рис. 5: 4), вони продовжують широко побутува- ти. Утім, далі в келермеський період їх чисель- ність стрімко скорочується та поступається бан- коподібним кухонним посудинам. У курганах їх знахідки поодинокі, хоча зрідка продовжує тра- плятись оздоблення проколами корчаг. Трохи частіше їхні фрагменти виявляють на поселен- нях (Ганіна 1979, рис. 15; 18) 6, проте й там це лише окремі знахідки. Шутнівецький горщик із проколами під верхом відрізняється від перед- скіфських тюльпаноподібних піднесеними вго- ру та звуженими вінцями. Імовірно, він ілюструє затухання традиції виготовлення таких посудин. Миска із загнутими всередину вінцями та наколами зсередини має прототипи ще в передскіфський час. Таким чином, напри- клад, оздоблені вироби з кургану 486 біля Ту- рії (Ильинская 1975, табл. XXXII: 7), 27/3 на Лисій Горі поблизу Таращі (Романюк, Гречко, Могилов 2018, рис. 5: 13). Продовжують ви- користовувати такий декор і в ранньоскіфську добу: кургани біля Медвина (Ковпаненко 1981, рис. 27: 11), Константинівки (Ильинская 1975, табл. XIII: 15), Мотронинське городище (Бес- сонова, Скорый 2001, рис. 36: 2). Бронзовий наконечник стріли з трикут- ною «склепінчастою» голівкою має аналогії в 6 Зрідка тюльпаноподібні горщики відомі й східніше, на окремих ранньоскіфських пам’ятках Українського Лі- состепу (Андриенко 1992, рис. 3: 2, 5; Петровська 1970, рис. 7; Смирнова 1961, рис. 10: 6, 11). Рис. 8. Бронзові накнечник стріли (1) та шпильки (2—5) з кургану Fig. 8. Bronze arrowheads (1) and pins (2—5) from the mound 1 2 3 4 5 0 1 см ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 4 95 пам’ятках келермеського часу. Схожі вироби з Західноподільської групи відомі з курганів 1 у Круглику (Смирнова 1968, рис. 3), 2 біля Доли- нян (Смирнова 1977b, рис. 4), 2 неподалік Пе- ребиківців (Смирнова 1979 рис. 8; 9), поблизу Миньківців (Захар’єв 1992, рис. 2: 2; Захар’єв, Малєєв 1993, с. 27), на Заліському поселен- ні (Ганіна 1984, рис. 4). Трапляються вони й у Дніпровському Лісостеповому Правобереж- жі: кургани 5 біля Рижанівки (Ильинская 1975, табл. XXII: 15), 2 поблизу Лазурців, неподалік Пищальників (Ковпаненко 1981, рис. 26: 30; 39: 4), коло Малої Офірни (Петровська 1968, рис. 5: 10), Хотівське городище (Максимов, Петров- ская 2008, рис. 11: 7). Відомі такі стріли і в Ліво- бережному Лісостепу: Старша Могила (Ильин- ская 1968, табл. II: 25), насипи 4 і 6 у Скороборі поблизу Більська (Ковпаненко 1967, рис. 43: 12, 25). Виявлені вони також у Степовій Скіфії (Ко- реняко, Лукьяшко 1982, с. 10: 35; Беспалый, Па- русимов 1991, рис. 4: 12), трапляються на Пів- нічному Кавказі (Махортых 1991, рис. 16: 3). Бронзові шпильки з грибоподібними голів- ками, зокрема і з рифленням на стрижні, типо- ві для ранньоскіфського часу (Петренко 1978, c. 14), частіше трапляючись в старожитностях 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 1415 16 17 1819 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 Рис. 9. Скляне намисто з кургану Fig. 9. Glass necklace from the mound ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 496 келермеського часу. У Західноподільській гру- пі вони виявлені в курганах 3 близ Перебиківців (Смирнова 1979, рис. 12: 10), 8 біля Колодіївки (Гуцал А. Ф. та ін. 2006, рис. 2: 5), 2 біля Бра- тишева, неподалік Івахнівців (Sulimirski 1936, tab. V: і; XI: 4), 4 в Малинівцях (Гуцал А. Ф., Гу- цал В. А., Мегей, Могилов 2004, рис. 2: 2). Відомі вони й на поселеннях регіону: Селище (Мелю- кова 1953, рис. 32: 2), Іване-Пусте (Ганіна 1965, рис. 4: 7), Залісся (Ганіна 1984, рис. 5: 5), Доли- няни (Смирнова 1981, рис. 10: 3,10), а також на інших пам’ятках Українського Лісостепу. Зокре- ма, на Правобережжі — у курганах Переп’ятиха (Скорий 1990, рис. 4: 9), біля Глевахи (Тере- ножкін 1954: табл. I: 13), 432 поблизу Журовки (Ильинская 1975, табл. XII: 10), на Хотівському (Петровська 1970, рис. 13: 12—14) та Шарпів- ському городищах (Фабриціус 1949, табл. VI: V). На Лівобережжі — у курганах 1 неподалік Герасимівки (Ильинская 1968, табл. XLV: 8, 9), 18 біля Мачух (Ковпаненко 1970, рис. 4: 25), 4 у Скороборі поблизу Більського городища (Шрам- ко Б. А. 1987, рис. 12: 1–3; 69: 15). Набір намистин із кургану, його асорти- мент із переважанням простих невеликих спло- щено-циліндричних пастових оздоб є типовим для поховань Західноподільської групи (див. напр.: Могилов, Гуцал А. Ф., Гуцал шпиль- ки В. А. 2016а, с. 249, 257; 2016b, с. 222; Гу- цал А. Ф., Гуцал В. шпильки А., Могилов 2021, с. 88; рис. 5). Можна акцентувати увагу на окремих типах цих прикрас. Зокрема, білу- вато-сірі зрізаноконічні намистини-розетки, ві- домі в Українському Лісостепу (Островерхов 2014, с. 43), на думку Т. В. Рябкової, пов’язані з виробництвом Закавказзя та принесені в Пів- нічне Причорномор’я скіфами, які здійсню- вали передньоазійські походи. Комплекси, у яких вони знайдені, дослідниця датує середи- ною VII — початком VI ст. до н. е. (Рябкова 2010, с. 186). Жовті біконічні намистини трапляються й на інших лісостепових теренах (Супруненко 2016: рис. 6: 5; Шрамко И. Б. 2017, рис. 6: 4). Важливі їх знахідки на античному Ягорлицько- му поселенні, де припускається їх місцеве ви- робництво у першій половині VI ст. до н. е., яке, зрештою, не виключається й для Ольвії чи її хори (Kolisnichenko 2018, p. 54; fig. 1: 2). Утім, хронологія такого намиста раніше та після на- веденого часу поки що остаточно не з’ясована. Для хронології кургану найважливішу роль відіграє наконечник стріли, аналогії якому, як вказувалось, відомі у келермеський час (сере- дина VII — перша половина VI ст. до н. е.). Не суперечать такому датуванню й ранньоскіфські банкоподібні горщики з валиком під верхом та шпильки з грибоподібною голівкою, най- масовіше розповсюджені якраз у той період. Аналогії цього часу має й намисто. Крім того, відзначимо, що в шутнівецькому кургані є ма- теріали, які дозволяють, на нашу думку, гово- рити про ранньокелермеський час могили. Це гостродонні черпачки та горщик із проколами по верху, аналогії яким відомі насамперед у до- скіфських пам’ятках. З огляду на це, курган 5 біля Шутнівців можна зарахувати до пам’яток ранньої фази або принаймні першої полови- ни келермеського етапу, що в абсолютних да- тах може бути близьким до середини — третьої чверті (другої половини) VII ст. до н. е. За виявленими поряд шпильками, можна припускати, що особа 10—14 р., від якої in situ у гробниці залишилася щелепа, була жіночої ста- ті. До жіночого інвентарю належить і намисто зі значною кількістю намистин. Інший скелет, як уже зазначалося, належав дитині. Не виклю- чено, що ці кістяки не були єдиними в моги- лі, адже її центр, на жаль, виявився повністю 1 2 3 4 5 6 7 8 9 0 1 см Рис. 10. Мінерали з поховання Fig. 10. Minerals from the burial ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 4 97 зруйнованим, і про можливість розташування тут тіл нічого напевно сказати не можна. Однак наявність предмета озброєння не виключає, що тут міг бути й чоловік. Отже, можна припуска- ти, що склеп кургану 5 у Шутнівцях був сімей- ною чи родовою усипальницею. У Шутнівецькому кургані привертає ува- гу значна кількість гостродонних черпачків, поки що безпрецедентна для ранньоскіфсько- го часу. Уже було сказано, що існують припу- щення про застосування їх з ритуальною ме- тою. Якщо ці припущення правильні, то хтось із небіжчиків, похований у цьому кургані, за життя цілком міг бути задіяний у релігійних церемоніях. Розгляд соціального статусу по- хованих у кургані повертає нас до питання співвіднесення некрополів із мешканцями кон- кретних поселень Середнього Подністров’я ранньоскіфського часу, які їх залишили. Сьо- годні вже стає очевидно, що більшість курган- них груп Західноподільських пам’яток із кіль- кістю курганів 3—10 од. (відомий лише один великий некрополь у Іванівці з чисельністю насипів до 128 (Тимощук 1963, с. 1-2; Щу- кин 1989, с. 107) є малою порівняно з великою кількістю селищ того часу. Імовірно, частина їх населення все ж таки могла бути похована в безкурганних некрополях, усе ще маловідо- мих (див., напр.: Смирнова 1967, с. 229-230), на самих селищах у житлових чи господарчих об’єктах (див., напр.: Никитина 1979, с. 241- 243). А також, вірогідно, за деякими специ- фічними ритуалами, що можуть не залишати стандартних археологічних свідчень. У світ- лі сказаного можна припускати, що хоч кур- ган 5 у Шутнівцях через невеликий розмір на- сипу (до 0,6 м заввишки) належить до доволі скромних у межах Західноподільської групи, проте в некрополі він відзначається розміром могили та інвентарем, ідучи в групі декількох виразних поховань слідом за найбільшим кур- ганом 2 заввишки 1,56 м. Таким чином, можна припускати, що в кургані 5 були поховані чле- ни родини, які посідали високий (але не най- вищий) майновий та соціальний статус серед мешканців селищної общини. Не виключено, що підкреслювати їх положення могли й вико- нувані ними культові функції. Андриенко, В. П. 1992. Комплекс начала скифского времени на поселении Пожарная Балка (раскоп 11). Доне- цкий археологический сборник, 1, с. 73–88. Артамонов, М. И. 1955а. Некоторые итоги пятилет- них исследований Юго-Подольской археологической экспедиции. Краткие сообщения Института археологии АН УССР, 4, с. 84–87. Артамонов, М. И. 1955b. Археологические исследо- вания в Южной Подолии в 1952–1953 гг. Краткие сооб- щения Института истории материальной культуры, 59, с. 100–117. Бандрівський, М. 2002. Могильник в Петрикові біля Тернополя в контексті поховального обряду висоцької культури. Львів: Інститут українознавства НАНУ. Бандрівський, М. 2014. Культурно-історичні процеси на Прикарпатті і Західному Поділлі в пізній період епохи бронзи – на початку доби раннього заліза. Львів: Інститут українознавства НАН України. Бандрівський, М., Білик, М., Конопля, В. 2007. Пер- ший сезон розкопок у Жукові на Бережанщині. Записки Наукового товариства імені Шевченка, 253, с. 602–610. Бандрівський, М., Кобаль, Й., Крушельницька, Л., Павлів, Д., Попович, І., Сулик, Р., Філіпчук, М., Чопек, С. 1993. Пам’ятки гальштатського періоду в межиріччі Вісли, Дністра і Прип’яті. Київ: Наукова думка. Белозор, В., Могилов, А., Скорый, С. 2010. Комплек- сы раннего железного века у с. Козлов на Среднем Дне- стре. Tyragetia, XIX (1), с. 149-174. Березанська, С. С. 1970. Нове джерело до розуміння зольників білогрудівського типу. Археологія, XXIV, с. 20–31. Беспалый, Е. И., Парусимов, И. Н. 1991. Комплексы переходного и раннескифского времени на Нижнем Дону. Советская археология, 3, с. 179-195. Бессонова, C. C., Скорый, C. A. 2001. Мотронинское городище скифской эпохи. Киев; Краков: Институт архе- ологии НАНУ. Бойко, Ю. Н. 2004. Вишенка-2 — новый чернолесско-жа- ботинский памятник в Среднем Побужье. В: Посохов, С. И. (ред.). Древности. Харьков: НМЦ «МД», с. 238-259. Болтанюк, П. А. 2011. Способи орнаментації посу- ду чорноліської культури (за матеріалами досліджень з Кам’янець-Подільського замку). Вісник Кам’янець- Подільського національного університету. Історичні на- уки, 4, с. 442–453. Болтанюк, П., Виногородська, Л., Ніколаєва, А. 2021. Господарські ями чорноліської культури з території зам- ку Кам’янця-Подільського (за дослідженнями 2019 року). В: Заремба, О. О. (ред.). Археологія і фортифікація Укра- їни. Кам’янець-Подільський: ФОП Буйницький, с. 24–37. Ганіна, О. Д. 1965. Поселення скіфського часу у селі Іване-Пусте. Археологія, ХІХ, с. 106-117. Ганіна, О. Д. 1984. Поселення ранньоскіфської доби поблизу с. Залісся. Археологія, 47, с. 68-78. Гольцева, Н. В., Кашуба, М. Т. 1995. Глинжень II. Многослойный памятник Среднего Поднестровья. Тира- споль: МАКО. Гершкович, Я. П. 2016. Суботовское городище. Киев: Институт археологии НАН Украины. Гершкович, Я. П., Рижов, С. М. 1997. Звіт про розкоп- ки поселення скіфського часу біля с. Стуфчинці Хмель- ницького району Хмельницької області у 1997 р. Науко- вий архів Інституту археології НАН України, Ф.Е. 1997/7. Гершкович, Я. П., Рижов, С. М. 1998. Поселення ран- ньоскіфського часу Стуфчинці-9 на Поділлі. В: Козак, Д. Н. (ред). Археологічні відкриття в Україні 1997–1998 рр. Київ: ІА НАНУ, с. 13–14. Гребеняк, В. 1913. Сліди скитської культури в Га- личині. Записки Наукового товариства ім. Шевченка, CXVII–CXVIII, с. 9–25. Гребеняк, В. 1915. Нові археологічні знахідки на те- риторії Східної Галичини. Записки Наукового товари- ства ім. Шевченка, CXXII, с. 1–28. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 498 Гуцал, А. Ф. 1995. Поховальний обряд населення Се- редньої Наддністрянщини передскіфського часу. В: Ви- нокур, І. С. (ред.). Матеріали IX Подільської історико- краєзнавчої конференції. Кам’янець-Подільський: Ка- м’янець-Подільська друкарня, с. 94-96. Гуцал, А. Ф. 2000. Рудковецьке городище і пер- ший похід скіфів у Придністровський Лісостеп. В: Ба- женов, Л. В. та ін. (ред.). Давня і середньовічна історія України. Кам’янець-Подільський: Науково-видавничий центр Кам’янець-Подільського університету, с. 69-79. Гуцал, А. Ф. 2014. Поховальний комплекс скіфського часу в кургані № 9 біля Спасівки на Збручі. В: Супрунен- ко, О. Б. (ред.). Феномен Більського городища. Київ; Пол- тава: ЦП НАНУ, с. 44-46. Гуцал, А. Ф. 2017. Черпаки Рудковецького городи- ща і деякі питання хронології чорнолісся на Дністрі. Археологія і давня історія України, 23, с. 107-117. Гуцал, А. Ф. 2018. Дерев’яні склепи ранньоскіфського часу в курганах Середнього Подністров’я. Археологія і давня історія України, 27, с. 51-63. Гуцал, А. Ф., Гуцал, В. А. 2009. Курганна гру- па ранньоскіфського часу у пониззі Смотрича. Вісник Кам’янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка: Історичні науки, 2, с. 5-15. Гуцал, А. Ф., Гуцал, В. А., Мегей, В. П., Моги- лов, О. Д. 2004. Розкопки курганів епохи раннього заліза в с. Малинівці на Середньому Дністрі. Археологічні відкриття в Україні 2002—2003 pp. Київ: Шлях, с. 114-116. Гуцал, А. Ф., Гуцал, В. А., Мегей, В. П., Моги- лов, О. Д. 2006 Розкопки курганів ранньоскіфської доби біля села Колодіївка у Середньому Подністров’ї. Археологічні відкриття в Україні 2004—2005 рр., Київ; Запоріжжя: Дике Поле, с. 157-159. Гуцал, А. Ф., Гуцал, В. А., Мегей, В. П., Моги- лов, О. Д. 2008. Теклівський курганний некрополь. Вісник Кам’янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка. Історичні науки, 1, с. 6-23. Гуцал, А. Ф., Гуцал, В. А., Мегей, В. П., Моги- лов, О. Д., Баженов, О. Л., Болтанюк, П. А. 2009. Дослі- дження курганів ранньоскіфського часу в районі середньої течії р. Збруч. Археологічні дослідження в Україні 2006— 2007 рр. Київ: Інститут археології НАНУ, с. 91-93. Гуцал, А. Ф., Гуцал, В. А., Могилов, А. Д. 2011а. Кур- ган № 3 у с. Текливка на Среднем Днестре. В: Березуц- кий, В. Д. (ред.). Восточноевропейские древности скиф- ской эпохи. Воронеж: Научная книга, с. 97-109. Гуцал, А. Ф., Гуцал, В. А., Могилов, О. Д. 2011b. Теклівські кургани на Західному Поділлі. В: Посо- хов, С. И. (ред.). Древности Восточной Европы. Сбор- ник научных трудов к 90-летию Б. А. Шрамко. Харьков: ХНУ, с. 111-124. Гуцал, А. Ф., Гуцал, В. А., Могилов, О. Д. 2011c. Дослідження курганного некрополя Спасівка—Іванківці на Хмельниччині. Археологічні дослідження в Україні 2010 р. Київ: ІА НАНУ, с. 93-94. Гуцал, А. Ф., Гуцал, В. А., Могилов, А. Д. 2012. Но- вые исследования курганов скифского времени на запа- де Восточноевропейской Лесостепи. В: Байтанаев, Б. А. (ред.). Кадырбаевские чтения. Материалы III междуна- родной научной конференции. Актобэ: Институт архео- логии КН МОН РК, с. 141-153. Гуцал, А. Ф., Гуцал, В. А.,Могилов, О. Д. 2021. Ранньоскіфський курган з кремацією на Західному Поділлі. Археологія, 1, с. 86–95. https://doi.org/10.15407/ archaeologyua2021.01.086 Гуцал, А. Ф., Гуцал, В. А., Могилов, О. Д., Болта- нюк, П. А. 2010. Дослідження курганної групи Спасівка- Іванківці у Позбруччі. Археологічні дослідження в Украї- ні 2009 р. Київ: ІА НАНУ, с. 101-103. Заец, И. И. 1979. Курганный комплекс раннескифско- го времени у с. Тютьки Винницкой области. Советская археология, 1, с. 256-260. Захар’єв, В. А. 1992. Дослідження археологічних пам’яток на території Дунаєвецького району (1990 р.). В: Шмаєнік, М. Д., Захар’єв, В. А. (ред.). Археологія Дунаєвечини. Хмельницький: Хмельницький обласний краєзнавчий музей, с. 37–39. Захар’єв, В. А., Малєєв, Ю. М. 1993. Розкопки кур- гану ранньоскіфського часу біля с. Миньківці на Дунаєвеччині. В: Винокур, І. С., Прокопчук, В. С. (ред.). Дунаївці: їх роль і місце в історії Поділля. Тези доповідей республіканської наукової конференції. Дунаївці: (б.в.). Ильинская, В. А. 1968. Скифы Днепровского Лесо- степного Левобережья. Киев: Наукова думка. Ильинская, В. А. 1975. Раннескифские курганы бас- сейна р. Тясмин. Киев: Наукова думка. Ільчишин, В. 2007. Могильник висоцької культури в селі Лукавець на Бродівщині (з розкопок Ігоря Герети 1978 року). Записки Наукового товариства ім. Шевчен- ка, 253, с. 611–615. Кашуба, М. Т. 2000. Заметки о формировании сред- негальштатской культуры Басарабь-Шолдэнешть в Дне- стро-Прутском междуречье. Stratum Plus, 3, с. 140–156. Клочко, В. И. Скорый, С. А. 1993. К исследованию позднечернолесского погребального обряда. Российская археология, 4, с. 54–64. Ключевий, Б. 1965. Під покровом стародавніх курганів. Людина і світ, 6, с. 38-39. Ковпаненко, Г. Т. 1967. Племена скіфського часу на Ворсклі. Київ: Наукова думка. Ковпаненко, Г. Т. 1970. Кургани поблизу с. Мачу- хи на Полтавщині (за матеріалами М. Я. Рудинського). Археологія, XXIV, с. 146-169. Ковпаненко, Г. Т. 1981. Курганы раннескифского вре- мени в баcсейне р. Рось. Киев: Наукова думка. Кореняко, В. А., Лукьяшко, С. И. 1982. Новые мате- риалы раннескифского времени на Левобережье Нижнего Дона. Советская археология, 3, с. 149-164. Крушельницька, Л. І. 1965. Могильник висоцької культури в м. Золочеві. Археологія, 19, с. 122-135. Крушельницька, Л. І. 1976. Північне Прикарпаття і Західна Волинь за доби раннього заліза. Київ: Наукова думка. Крушельницька, Л. І. 1985. Взаемозв’язки населення Прикарпаття i Волинi з племенами Схiдноi i Центральноi Європи (рубiж епох бронзи i залiза). Київ: Наукова думка. Крушельницька, Л. І. 1998. Чорноліська культура Се- реднього Подністров’я (за матеріалами непоротівської групи пам’яток). Львів: Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника. Кучугура, Л. І. 1995. Ранньоскіфський комплекс з кургану поблизу с. Врублівці в Подністров’ї. Археологія, 2, с, 131–135. Лапушнян, В. Л. 1979. Ранние фракийцы Х–начала 1У в. до н.э. в лесостепной Молдавии. Кишинев: Штиинца. Левицкий, О. Г. 1987. Горизонт раннего железного века на поселении Мерешовка. В: Борзияк, И. Я. (ред.). Молдавское Приднестровье в первобытную эпоху. Киши- нев: Штиница, с. 92-106. Малєєв, Ю. М. 1991а. Курган Західноподільської гру- пи поблизу с. Зозулинці. В: Боднар, М. М. (ред.). Похо- вальний обряд давнього населення України. Київ: НМК ВО, с. 162-181. Люба-Радзиминский, С. В. 1897. Памятники каменного века части западной Волыни. В: Уварова, П. С. (ред.). Тру- ды девятого археологического съезда в Вильне 1893 г., Мо- сква: Типография Э. Лисснера и Ю. Романова, Т. 2, с. 79–82. Малєєв, Ю. М. 1990. Дослідження курганів західноподільської групи. В: Баженов, Л. В. Винокур, ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 4 99 І. С. (ред.) Тези доповідей VІІІ Подільської історико- краєзнавчої конференції (секція археології). Кам’янець- Подільський: КППІ, с. 26–28. Максимов, Е. В., Петровская, Е. А. 2008. Древности скифского времени Киевского Поднепровья. Полтава: Полтавський літератор. Малеев, Ю. Н. 1991b. Курган скифского времени у с. Мышковцы в бассейне р. Збруч. В: Болтрик, Ю. В., Бу- нятян, Е. П. (ред.). Курганы Степной Скифии. Киев: На- укова Думка, с. 122-130. Маркевич, В. И. 1955. Археологические памятники в бассейне нижнего течения реки Черна. Известия Молдав- ского филиала АН СССР, 5(25), с. 131–145. Махортых, С. В. 1991. Скифы на Северном Кавказе. Киев: Наукова думка. Мелюкова, А. И. 1953. Памятники скифского време- ни на Среднем Днестре. Краткие сообщения Института истории материальной культуры, 51, с. 60-73. Мелюкова, А. И. 1958. Памятники скифского времени лесостепного Среднего Поднестровья. Материалы и ис- следования по археологии СССР, 64, c. 5-102. Могилов, А. Д. 2010. К археологической карте Се- верной Буковины раннего железного века. Revista arheologica, V, 1, с. 98-129. Могилов, А. Д. 2011. К вопросу о ситуации на запа- де Восточноевропейской Лесостепи в скифское время. В: Байтанаев, Б. А. (ред.). Археология Казахстана в эпоху независимости: итоги, перспективы. Алматы: Институт археологии КН МОН РК, с. 217-227. Могилов, О. Д. 2020. О формировании раннескифской культуры на Cреднем Днестре. Stratum plus, 3, с. 129-170. Могилов, О. Д. 2021. Комарів. Поселення доскіфсько- го часу на Середньому Дністрі. Київ: ІА НАНУ. Могилов, А. Д., Гуцал, А. Ф., Гуцал, В. А. 2016a. Пер- вый Спасовский курган. In: Sirbu, L. (ed.). Culturi, Procese si Contexte in Arheologia. Volum omagial Oleg Levitski la 60 de ani. Cisinau: Tipografia «Garamont-Studio», с. 247-267. Могилов, О. Д., Гуцал, А. Ф., Гуцал, В. А. 2016b. Кур- ган з кам’яним валом на Західному Поділлі. Археологія і давня історія України, 2 (19), с. 212-230. Могилов, А. Д., Гуцал, В. А. 2021. К юбилею архео- лога Анатолия Федоровича Гуцала. Revista Arheologicа, XVII, 1, c. 125-127. Никитина, Г. Ф. 1969. Поселения раннего железного века на р. Тетерев. Краткие сообщения Института архе- ологии АН СССР, 119, с. 83–85. Никитина, Г. Ф. 1979. Землянка скифского времени у с. Оселивка Черновицкой области. Советская археоло- гия, 3, с. 241-249. Осокин, И. В. 1994. Памятники чернолесской культу- ры Левобережного Среднего Поднестровья (по материа- лам Юго-Подольской экспедиции 1953—1954 гг.). Архео- логические вести, 9, с. 104-108. Островерхов, А. С. 2014. «Єгипетські фаянси» в Скіфії та їх місце в системі подібних старожитностей Східної Єв- ропи (досвід комплексного аналізу). Археологія, 1, с. 41-60. Петренко, В. Г. 1978. Украшения Скифии VII—III вв. до н. э. Свод археологических источников, Д 4—5, с. 1-144. Петренко, В. Г. 2006. Краснознаменский могильник. Элитные курганы раннескифской эпохи на Северном Кав- казе. Москва; Берлин; Бордо: Палеограф. Петровська, Є. О. 1968. Курган VI ст. до н. е. біля с. Мала Офірна на Київщині. Археологія, 21, с. 164-174. Петровська, Є. О. 1970. Ранньоскіфські пам’ятки на південній околиці Києва. Археологія, 24, с. 129-145. Покровська, Є. Ф. 1951. Поселення передскіфського часу в басейні р. Тясмин. Археологія, V, с. 192–195. Покровська, Є. Ф. 1952. Поселення VIII–VI ст. до н. е. на Тясмині. Археологія, VII, с. 43–65. Покровская, Е. Ф. 1973. Предскифское поселение у с. Жаботин. Советская археология, 4, с. 169-188. Романюк, В. В., Гречко, Д. С., Могилов, О. Д. 2018. Дослідження курганів раннього залізного віку в Пороссі. Археологія і давня історія України, 27, с. 251-263. Рябкова, Т. В. 2010. К вопросу о «скифских» бусах в Тейшебаини. Археологический альманах, 21, с. 178-188. Скорий, С. А. 1990. Курган Переп’ятиха: (До етно- культурної історії Дніпровського Лісостепового Право- бережжя). Київ: Наукова думка. Смирнова, Г. И. 1961. Севериновское городище (по материалам Юго-Подольской экспедиции 1947–1948, 1953 гг.) Археологический сборник Государственного Эр- митажа, 2, с. 88–103. Смирнова, Г. И. 1967. Некоторые вопросы ранне- скифского периода на Среднем Днестре (По поводу ста- тьи М. Душека). Archeologicke rozhledy, XIX, с. 223-235. Смирнова, Г. И. 1968. Раскопки курганов у сел Кру- глик и Долиняны на Буковине. Археологический сборник Государственного Эрмитажа, 10, с. 14-27. Смирнова, Г. И. 1977a. О хронологическом соотноше- нии памятников типа Сахарна-Солончены и Жаботин (по материалам курганов у с. Мервинцы на Днестре). Совет- ская археология, 4, с. 94-107. Смирнова, Г. И. 1977b. Курганный могильник ранне- скифского времени у с. Долиняны. Археологический сбор- ник Государственного Эрмитажа, 18, с. 29-40. Смирнова, Г. І. 1977c. Щодо поховального харак- теру ранньоскіфських пам’яток поблизу сіл Долиняни, Новосілки, Білоусівки. Археологія, 23, с. 3–10. Смирнова, Г. И. 1979. Курганы у с. Перебыковцы — новый могильник скифской архаики на Среднем Днестре. Труды Государственного Эрмитажа, XX, с. 36-67. Смирнова, Г. И. 1981. Новые данные о поселении у с. До- линяны (по материалам раскопок 1977—1978 гг.). Археоло- гический сборник Государственного Эрмитажа, 22, c. 40-61. Смирнова, Г. И. 1982. Закрытые предскифские ком- плексы у села Днестровка-Лука. В: Микляев, А. М. (ред.). Древние памятники культуры на территории СССР. Ле- нинград: Государственный Эрмитаж, с. 30-53. Смирнова, Г. И. 1983. Материальная культура Григо- ровского городища (к вопросу о формировании чернолес- ско-жаботинских памятников). Археологический сборник Государственного Эрмитажа, 23, с. 60-72. Смирнова, Г. И. 1984. О формировании позднечерно- лесской культуры на Среднем Днестре по материалам по- селения Днестровка-Лука. Археологический сборник Го- сударственного Эрмитажа, 25, с. 43-60. Смирнова, Г. И. 1985. Поселение у с. Днестровка – па- мятник чернолесской культуры на Днестре. Археологиче- ский сборник Государственного Эрмитажа, 26, с. 5–29. Смирнова, Г. И. 1986. Последний сезон работ на чер- нолесском поселении Днестровка-Лука и вопросы хроно- логии позднего чернолесья. Археологический сборник Го- сударственного Эрмитажа, 27, с. 8-26. Смирнова, Г. И. 1990. Культурно-исторические про- цессыв бассейне Среднего Днестра в конце II — первой половине I тысячелетий до н. э. Автореф. дис. док. ист. наук. Киев: Институт археологи АН УССР. Смирнова, Г. И. 1993. Памятники Среднего По- днестровья в хронологической схеме раннескифской культуры. Российская археология, 2, с. 101–118. Супруненко, О. Б. 2016. Грунтові некрополі лісосте- пового населення скіфської доби у Дніпровському Лівобе- режжі. Археологія і давня історія України, 19, с. 257-269. Тереножкін, О. І. 1954. Курган біля с. Глеваха. Архе- ологія, 9, с. 80-97. Тереножкин, А. И. 1961. Предскифский период на Дне- провском Правобережье. Киев: Из-во Академии наук УССР. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 4100 Anatolii F. Hutsal 1, Vitalii A. Hutsal 2, Oleksandr D. Mohylov 3 1 Associate Professor, Kamianets-Podilskyi National University, ORCID 0000-0003-1027-0461, gucol.anatolii@kpnu.edu.ua 2 PhD, Head of the Archaeological Laboratory, Kamianets-Podilskyi National University, ORCID 0000-0002-1122-7273, dpoasukam@gmail.com 3 PhD, Senior Researcher, Department of the Early Iron Age Archaeology, the Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine, ORCID 0000-0002-2400-2380, mogilovod@gmail.com THE MOUND OF THE EARLY SCYTHIAN PERIOD NEAR SHUTNIVTSI VILLAGE IN MIDDLE DNISTER REGION The article is dedicated to the description of the mound no. 5 contents near Shutnivtsi village of Kamianets-Podilskyi region, Khmelnytskyi Oblast. The monument was explored in 1999 by the Expedition of Kamianets-Podilskyi University and headed by A. F. Hutsal. The height of the mound was 0.5—0.6 m, the diameter — 8 m. The embankment consisted of soil with stones. Under the embankment, after rabotage, there were discovered the remains of stone structures concentrated above and around the grave. In section, they had a shape close to the square with dimensions of 5.5 × 4.5 m. Its outer contours were limited by large stones. They lay in three parallel rows close to each other. Between them and on top of them there were small stones. Under the mound there was found a burial vault with four pillars. It was located along the northwest-southeast axis. Its dimensions were 2.3 × 3.35 m, the depth was 0.95—1.0 m. The north-western wall of the burial chamber was obviously lined with stones. The floor of the crypt was paved with stone tiles. They were closely adjacent to each other, but in the southern part of the grave and in the western corner the tiles were taken away by robbers. There were pillar pits in each corner of the grave. They were round in section. Their bottom was paved with stone tiles. Depth: 0.97—1.15 m; diameter: 0.71—0.75 m. All the pits were filled with stones and grey earth, and below them there was clay, sand, and pebbles. Only wooden decay remained from the pillars. The thickness of the pillars was 0.2—0.3 m. They could have supported the wooden structure of the ceiling of the crypt. The burial chamber was heavily robbed. Almost all inventory was removed or stolen by them. Only some areas survived. In the northern corner of the crypt, on a stone floor tile, a part of the lower human jaw, four bronze pins and a piece of ocher were found. The clay ladle and fragments of the pot were found near the south-western wall. The bronze arrowhead was discovered in the eastern corner. Most of the objects were moved from their original place. Parts of the bones of the human skeleton were found in the burial pit. Fragments of several ladles, two pots and a bowl were examined in different places. About 265 glass beads and their fragments were also discovered in the grave. The mound can be dated to the early Kelermes period (middle — second half of the 7th century BC). It could have belonged to a wealthy family of one of the local communities. It can also be assumed that the people buried in the mound might have been the clergy of a religious body. K e y w o r d s: Middle Dnister region, Scythian time, barrow, Western Podillia group, burials, utensils, decorations, weapons. Тереножкін, О. І. 1965. Пам’ятки скіфів-орачів в Пів- денному Поліссі. Археологія, XIX, с. 22–35. Тимощук, Б. О. 1956. Археологічні досліджен- ня Чернівецького музею в 1949—1951 рр. Археологічні пам’ятки УРСР, VI, с. 205-208. Тимощук, Б. О. 1963. Звіт про роботу археологіч- ної експедиції Чернівецького краєзнавчого музею в 1963 році. Науковий архів Інституту археології НАН України. Ф. ек., № 1963/57. Тимощук, Б. О. 1969. Північна Буковина – земля слов’янська. Ужгород: Карпати. Тимощук, Б. О. 1974. Зустріч з легендою. Ужгород: Карпати. Фабриціус, І. 1949. Тясминська експедиція. Археоло- гічні пам’ятки УРСР, II, с. 80-111. Шовкопляс, І. Г. 1952. Курганний могиль- ник передскіфського часу на Середньому Дністрі. Археологічні пам’ятки УРСР, IV, с. 5-11. Шовкопляс, І. Г. 1956. Середньодністровська експедиція 1949—1951 рр. Археологічні пам’ятки УРСР, VI, с. 29-37. Шовкопляс, І. Г. Максимов, Є. В. 1952. Дослідження курганного могильника передскіфського часу на Серед- ньому Дністрі. Археологія, VII, с. 89-109. Шрамко, Б. А. 1987. Бельское городище скифской эпо- хи (город Гелон). Киев: Наукова думка. Шрамко, І. Б. 2006. Ранній період в історії геродотів- ського Гелону (за матеріалами зольника 5). В: Чернен- ко, Є. В. (ред.). Більське городище та його округа. Київ: Шлях, с. 33–56. Шрамко, И. Б. 2017. Новый погребальный комплекс раннескифского времени в могильнике Скоробор. Архео- логія і давня історія України, 23, с. 368-380. Щукин, М. Б. 1989. Семь сезонов Славяно-сармат- скойэкспедиции. В: Смирнова, Г. И. (ред.). Итоги архе- ологических экспедиций Государственного Эрмитажа. Ленинград: Государственный Эрмитаж, с. 103-114. Kolesnychenko, A. M. 2018. Yahorlyk Workshop, Core- Formed Vessels, and the «Natron Glass Revolution» in the North Pontic Region. Acta Archaeologica Lodziensia, 64, р. 45-57. Mogylov, O. 2013. The Barrows of the West Podolian Group of the Scythian Period. Mousaios, XVIII, p. 203-214. Niculita, I., Nicic, A. 2014. Asezarea si necropola din prima epoca a ferului Saharna-Tiglau. Chisinau: Muzeul Naţional de Istorie a Moldovei. Ossowski, G. 1891. Sprawozdanie drugie z wycieczki pa- leoetnologiczney po Galicyi (w roku 1890). Zbiór wiadomo- ści do antropologii krajowej, XV, s. 1-88. Pulaski, F. 1902. «Mogily» o nasypie kamienym w po- wiecie Kamieneckim. Światowit, IV, s. 3-39. Sulimirski, T. 1931. Kultura Wysocka. Kraków: Nakła- dem Polskiej akademji umiejetności. Sulimirski, T. 1936. Scytowie na zachodniem Podolu, Lwów: Nakładem Lwowskiego towarzystwa prehistorycznego. Надійшла 27.08.22 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 4 101 References Andrienko, V. P. 1992. Kompleks nachala skifskogo vremeni na poselenii Pozharnaia Balka (raskop 11). Donetskii arkheologicheskii sbornik, 1, p. 73–88. Artamonov, M. I. 1955a. Nekotorye itogi piatiletnikh issledovanii Iugo-Podolskoi arkheologicheskoi ekspeditsii. Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii AN USSR, 4, p. 84–87. Artamonov, M. I. 1955B. Arkheologicheskie issledovaniia v Iuzhnoi Podolii v 1952–1953 gg. Kratkie soobshcheniia Instituta istorii materialnoi kultury, 59, p. 100–117. Bandrivskyi, M. 2002. Mohylnyk v Petrykovi bilia Ternopolia v konteksti pokhovalnoho obriadu vysotskoi kultury. Lviv: Instytut ukrainoznavstva NANU. Bandrivskyi, M. 2014. Kulturno-istorychni protsesy na Prykarpatti i Zakhidnomu Podilli v piznii period epokhy bronzy – na pochatku doby rannoho zaliza. Lviv: Instytut ukrainoznavstva NAN Ukrainy. Bandrivskyi, M., Bilyk, M., Konoplia, V. 2007. Pershyi sezon rozkopok u Zhukovi na Berezhanshchyni. Zapysky Naukovoho tovarystva imeni Shevchenka, 253, p. 602–610. Bandrivskyi, M., Kobal, Y., Krushelnytska, L., Pavliv, D., Popovych, I., Sulyk, R., Filipchuk, M., Chopek, P. 1993. Pamiatky halshtatskoho periodu v mezhyrichchi Visly, Dnistra i Prypiati. Kyiv: Naukova Dumka. Belozor, V., Mogilov, A., Skoryi, S. 2010. Early Iron Age complexes near Kozlov village in the Middle Dniester area. Tyragetia, XIX (1), p. 149–174. Belozor, V., Mogilov, A., Skoryi, S. 2010. Kompleksy rannego zheleznogo veka u s. Kozlov na Srednem Dnestre. Tyragetia, XIX (1), р. 149-174. Berezanska, S. S. 1970. Nove dzherelo do rozuminnia zolnykiv bilohrudivskoho typu. Arheologia, XXIV, p. 20–31. Bespalyi, E. I., Parusimov, I. N. 1991. Kompleksy perekhodnogo i ranneskifskogo vremeni na Nizhnem Donu. Sovetskaia arkheologiia, 3, р. 179-195. Bessonova, S. S., Skoryi, S. A. 2001. Motroninskoe gorodishche skifskoi epokhi. Kyiv; Krakov: Institut arkheologii NANU. Boiko, U. N. 2004. Vishenka-2 — novyi chernolessko-zhabotinskii pamiatnik v Srednem Pobuzhe. In: Posokhov, S. I. (ed.). Drevnosti. Kharkiv: NMT MD, р. 238-259. Boltaniuk, P. A. 2011. Sposoby ornamentatsii posudu chornoliskoi kultury (za materialamy doslidzhen z Kam’ianets-Podilskoho zamku). Visnyk Kam’ianets-Podilskoho natsionalnoho universytetu. Istorychni nauky, 4, p. 442–453. Boltaniuk, P., Vynohorodska, L., Nikolaieva, A. 2021. Hospodarski yamy chornoliskoi kultury z terytorii zamku Kam’iantsia- Podilskoho (za doslidzhenniamy 2019 roku). V: Zaremba, O. O. (red.). Arkheolohiia i fortyfikatsiia Ukrainy. Kam’ianets- Podilskyi: FOP Buinytskyi, p. 24–37. Hanina, O. D. 1965. Poselennia skifskoho chasu u seli Ivane-Puste. Arheologia, XIX, р. 106-117. Hanina, O. D. 1984. Poselennia rannoskifskoi doby poblyzu s. Zalissia. Arheologia, 47, р. 68-78. Hershkovych, Ya. P., Ryzhov, S. M. 1997. Zvit pro rozkopky poselennia skifskoho chasu bilia s. Stufchyntsi Khmelnytskoho raionu Khmelnytskoi oblasti u 1997 r. Naukovyi arkhiv Instytutu arkheolohii NAN Ukrainy, F.E. 1997/7. Hershkovych, Ya. P., Ryzhov, S. M. 1998. Poselennia rannoskifskoho chasu Stufchyntsi-9 na Podilli. V: Kozak, D. N. (red). Arkheolohichni vidkryttia v Ukraini 1997–1998 rr. Kyiv: IA NANU, p. 13–14. Goltseva, N. V., Kashuba, M. T. 1995. Glinzhen II. Mnogosloinyi pamiatnik Srednego Podnestrovia. Tiraspol: MAKO. Hrebeniak, V. 1913. Slidy skytskoi kultury v Halychyni. Zapysky Naukovoho tovarystva im. Shevchenka, CXVII–CXVIII, p. 9–25. Hrebeniak, V. 1915. Novi arkheolohichni znakhidky na terytorii Skhidnoi Halychyny. Zapysky Naukovoho tovarystva im. Shevchenka, CXXII, p. 1–28. Hutsal, A. F. 1995. Pokhovalnyi obriad naselennia Serednoi Naddnistrianshchyny peredskifskoho chasu. In: Vynokur I. S. (ed.). Materialy IX Podilskoi istoryko-kraieznavchoi konferentsii. Kamianets-Podilskyi: Kamianets-Podilska drukarnia, р. 94-96. Hutsal, A. F. 2000. Rudkovetske horodyshche i pershyi pokhid skifiv u Prydnistrovskyi Lisostep. In: Bazhenov, L. V. ta in. (ed.). Davnia i serednovichna istoriia Ukrainy. Kamianets-Podilskyi: Naukovo vydavnychyi tsentr Kamianets-Podilskoho universytetu, р. 69-79. Hutsal, A. F. 2014. Pokhovalnyi kompleks skifskoho chasu v kurhani no. 9 bilia Spasivky na Zbruchi. In: Suprunenko O. B. (ed.). Fenomen Bilskoho horodyshcha. Kyiv; Poltava: TP NANU, р. 44-46. Hutsal, A. F. 2017. Bailers from the Rudkovetskyi Hillfort and Some Questions on the Chronology of the Chernolessya on the Dnester. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 23, p. 107–117. Hutsal, A. F. 2018. Wooden vaults of the Earlyscythian times in the mounds of the Middle Dnistrovia. Arkheolohiia i davnia istoiia Ukrainy, 27, p. 51–63. Hutsal, A. F., Hutsal, V. A. 2009. Kurhanna hrupa rannoskifskoho chasu u ponyzzi Smotrycha. Visnyk Kamianets-Podilskoho natsionalnoho universytetu im. I. Ohiienka: Istorychni nauky, 2, p. 5-15. Hutsal, A. F., Hutsal, V. A., Mehei, V. P., Mohylov, O. D. 2004. Rozkopky kurhaniv epokhy rannoho zaliza v s. Malynivtsi na Serednomu Dnistri. Arkheolohichni vidkryttia v Ukraini 2002—2003 rr., Kyiv: Shliakh, р. 114-116. Hutsal, A. F., Hutsal, V. A., Mehei, V. P., Mohylov, O. D. 2006. Rozkopky kurhaniv rannoskifskoi doby bilia sela Kolodiivka u Serednomu Podnistrovi. Arkheolohichni vidkryttia v Ukraini 2004—2005 rr., Kyiv; Zaporizhzhia: Dyke Pole, р. 157-159. Hutsal, A. F., Hutsal, V. A., Mehei, V. P., Mohylov, O. D. 2008. Teklivskyi kurhannyi nekropol. Visnyk Kamianets-Podilskoho natsionalnoho universytetu im. I. Ohiienka: Istorychni nauky, 1, р. 6-23. Gutsal, A. F., Gutsal, V. A., Mogilov, A. D. 2011a. Kurgan no. 3 u s. Teklivka na Srednem Dnestre. In: Berezutskii, V. D. (ed.). Vostochnoevropeiskie drevnosti skifskoi epokhi. Voronezh: Nauchnaia kniga, р. 97-109. Hutsal, A. F., Hutsal, V. A., Mohylov, O. D. 2011b. Teklivski kurhany na Zakhidnomu Podilli. In: Posokhov, S. Y. (ed.). Drevnosty Vostochnoi Evropy. Sbornyk nauchnykh trudov k 90-letiu B. A. Shramko. Kharkiv: HNU, р. 111-124. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 4102 Hutsal, A. F., Hutsal, V. A., Mohylov, O. D. 2011c. Doslidzhennia kurhannoho nekropolia Spasivka-Ivankivtsi na Khmelnychchyni. Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2010 r. Kyiv: IA NANU, р. 93-94. Hutsal, A. F., Hutsal, V. A., Mehei, V. P., Mohylov, O. D., Bazhenov, O. L., Boltaniuk, P. A. 2009. Doslidzhennia kurhaniv rannoskifskoho chasu v raioni serednoi techii r. Zbruch. Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2006—2007 rr. Kyiv: Instytut arkheolohii NANU, р. 91-93. Gutsal, A. F., Gutsal, V. A., Mogilov, A. D. 2012. Novye issledovaniia kurganov skifskogo vremeni na zapade Vostochnoevropeiskoi Lesostepi. In: Baitanaev, B. A. (ed.). Kadyrbaevskie chteniia. Materialy III mezhdunarodnoi nauchnoi konferentsii. Aktobe: Institut arkheologii KN MON RK, р. 141-153. Hutsal, A. F., Hutsal, V. A., Mohylov, O. D. 2021. Early scythian barrow with cremation on the Western Podillya. Arheologia, 1, p. 86–95. https://doi.org/10.15407/archaeologyua2021.01.086. Hutsal, A. F., Hutsal, V. A., Mohylov, O. D., Boltaniuk, P. A. 2010. Doslidzhennia kurhannoi hrupy Spasivka-Ivankivtsi u Pozbruchchi. Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2009 r. Kyiv: IA NANU, р. 101-103. Zaets, I. I. 1979. Kurgannyi kompleks ranneskifskogo vremeni u s. Tiutki Vinnitskoi oblasti. Sovetskaia arkheologiia, 1, р. 256-260 Zakhariev, V. A. 1992. Doslidzhennia arkheolohichnykh pamyatok na terytorii Dunaievetskoho raionu (1990 r.). V: Shmaienik, M. D., Zakhariev, V. A. (red.). Arkheolohiia Dunaievechyny. Khmelnytskyi: Khmelnytskyi oblasnyi kraieznavchyi muzei, p. 37–39. Zakhariev, V. A., Maleev, Yu. M. 1993. Rozkopky kurhanu rannoskifskoho chasu bilia s. Mynkivtsi na Dunaievechchyni. V: Vynokur, I. S., Prokopchuk, V. S. (red.). Dunaivtsi: yikh rol i mistse v istorii Podillia. Tezy dopovidei respublikanskoi naukovoi konferentsii. Dunaivtsi: (b.v.). Ilinskaia, V. A. 1968. Skify Dneprovskogo Lesostepnogo Levoberezhia. Kyiv: Naukova dumka. Ilinskaia, V. A. 1975. Ranneskifskie kurgany basseina r. Tiasmin. Kyiv: Naukova dumka. Ilchyshyn, V. 2007. Mohylnyk vysotskoi kultury v seli Lukavets na Brodivshchyni (z rozkopok Ihoria Herety 1978 roku). Zapysky Naukovoho tovarystva im. Shevchenka, 253, p. 611–615. Kashuba, M. T. 2000. Zametki o formirovanii srednegalshtatskoi kultury Basarab-Sholdenesht v Dnestro-Prutskom mezhdureche. Stratum Plus, 3, p. 140–156. Klochko, V. I. Skoryi, S. A. 1993. K issledovaniiu pozdnechernolesskogo pogrebalnogo obriada. Rossiiskaia arkheologiia, 4, p. 54–64. Kliuchevyi, B. 1965. Pid pokrovom starodavnikh kurhaniv. Liudyna i svit, 6, р. 38-39. Kovpanenko, H. T. 1967. Plemena skifskoho chasu na Vorskli. Kyiv: Naukova dumka. Kovpanenko, H. T. 1970. Kurhany poblyzu s. Machukhy na Poltavshchyni (za materialamy M. Ya. Rudynskoho). Arheologia, XXIV, р. 146-169. Kovpanenko, G. T. 1981. Kurgany ranneskifskogo vremeni v bacseine r. Ros. Kyiv: Naukova dumka. Koreniako, V. A., Lukiashko, S. I. 1982. Novye materialy ranneskifskogo vremeni na Levoberezhe Nizhnego Dona. Sovetskaia arkheologiia, 3, р. 149-164. Krushelnytska, L. I. 1965. Mohylnyk vysotskoi kultury v m. Zolochevi. Arheologia, 19, р. 122-135. Krushelnytska, L. I. 1976. Pivnichne Prykarpattia i Zakhidna Volyn za doby rannoho zaliza. Kyiv: Naukova dumka. Krushelnytska, L. I. 1985. Vzaemozvyiazky naselennia Prykarpattia i Volyni z plemenamy Skhidnoi i Tsentralnoi Evropy (rubizh epokh bronzy i zaliza). Kyiv: Naukova dumka. Krushelnytska, L. I. 1998. Chornoliska kultura Serednoho Podnistrovia (za materialamy neporotivskoi hrupy pamiatok). Lviv: Lvivska naukova biblioteka im. V. Stefanyka. Kuchuhura, L. I. 1995. Rannoskifskyi kompleks z kurhanu poblyzu s. Vrublivtsi v Podnistrovi. Arheologia, 2, s, 131–135. Lapushnian, V. L. 1979. Rannie frakiitsy Х–nachala 1У v. do n.e. v lesostepnoi Moldavii. Kishinev: Shtiintsa. Levitskii, O. G. 1987. Gorizont rannego zheleznogo veka na poselenii Mereshovka. In: Borziiak, I. Ia. (ed.). Moldavskoe Pridnestrove v pervobytnuiu epokhu. Kishinev: Shtinitsa, р. 92-106. Liuba-Radziminskii, S. V. 1897. Pamiatniki kamennogo veka chasti zapadnoi Volyni. V: Uvarova, P. S. (red.). Trudy deviatogo arkheologicheskogo sieezda v Vilne 1893 g., Moskva: Tipografiia E. Lissnera i Iu. Romanova, T. 2, p. 79–82. Maksimov, E. V., Petrovskaia, E. A. 2008. Drevnosti skifskogo vremeni Kievskogo Podneprovia. Poltava: Poltavskii lіterator. Malieiev, Yu. M. 1990. Doslidzhennia kurhaniv zakhidnopodilskoi hrupy. V: Bazhenov, L. V. Vynokur, I. S. (red.) Tezy dopovidei VIII Podilskoi istoryko-kraieznavchoi konferentsii (sektsiia arkheolohii). Kamianets-Podilskyi: KPPI, p. 26–28. Malieiev, Yu. M. 1991А. Kurhan Zakhidnopodilskoi hrupy poblyzu s. Zozulyntsi. In: Bodnar M. M. (ed.). Pokhovalnyi obriad davnoho naselennia Ukrainy. Kyiv: NMK VO, р. 162-181. Maleev, Yu. N. 1991B. Kurgan skifskogo vremeni u s. Myshkovtsy v basseine r. Zbruch. In: Boltrik, U. V., Buniatian, E. P. (eds.). Kurgany Stepnoi Skifii. Kyiv: Naukova Dumka, р. 122-130. Markevich, V. I. 1955. Arkheologicheskie pamiatniki v basseine nizhnego techeniia reki Cherna. Izvestiia Moldavskogo filiala AN SSSR, 5(25), s. 131–145. Makhortykh, S. V. 1991. Skify na Severnom Kavkaze. Kyiv: Naukova dumka. Meliukova, A. I. 1953. Pamiatniki skifskogo vremeni na Srednem Dnestre. Kratkie soobshcheniia Instituta istorii materialnoi kultury, 51, р. 60-73. Meliukova, A. I. 1958. Pamiatniki skifskogo vremeni lesostepnogo Srednego Podnestrovia. Materialy i issledovaniia po arkheologii SSSR, 64, p. 5-102. Mogilov, A. D. 2010. To the archeological map of Northern Bukovina Early Iron Age. Revista Arheologică , V, 1, p. 98–129. Mogilov, A. D. 2011. K voprosu o situatsii na zapade Vostochnoevropeiskoi Lesostepi v skifskoe vremia. In: Baitanaev, B. A. (ed.). Arkheologiia Kazakhstana v epokhu nezavisimosti: itogi, perspektivy. Almaty: Institut arkheologii KN MON RK, р. 217-227. Mogilov, O. D. 2020. On the Formation of the Early Scythian Culture on the Middle Dniester Region. Stratum plus, 3, p. 129–170. Mohylov, O. D. 2021. Komariv. Poselennia doskifskoho chasu na Serednomu Dnistri. Kyiv: IA NANU. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 4 103 Mogilov, A. D., Gutsal, A. F., Gutsal, V. A. 2016a. Pervyi Spasovskii kurgan. In: Sirbu L. (ed.). Culturi, Procese si Contexte in Arheologia. Volum omagial Oleg Levitski la 60 de ani. Cisinau: Tipografia Garamont-Studio, р. 247-267. Mohylov, O. D., Hutsal, A. F., Hutsal, V. A. 2016B. The Barrow with the Stone Bank on the West Podillya. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 2 (19), p. 212–230. Mogilov, A. D., Gutsal, V. A. 2021. K ubileiu arkheologa Anatoliia Fedorovicha Gutsala. Revista Arheologică , XVII, 1, р. 125-127. Nikitina, G. F. 1969. Poseleniia rannego zheleznogo veka na r. Teterev. Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii AN SSSR, 119, p. 83–85. Nikitina, G. F. 1979. Zemlianka skifskogo vremeni u s. Oselivka Chernovitskoi oblasti. Sovetskaia arkheologiia, 3, р. 241-249. Osokin, I. V. 1994. Pamiatniki chernolesskoi kultury Levoberezhnogo Srednego Podnestrovia (po materialam Ugo-Podolskoi ekspeditsii 1953-1954 gg.). Arkheologicheskie vesti, 9, р. 104-108. Ostroverkhov, A. S. 2014. “Iehypetski faiansy” v Skifii ta yikh mistse v systemi podibnykh starozhytnostei Skhidnoi Evropy (dosvid kompleksnoho analizu). Arheologia, 1, р. 41-60. Petrenko, V. G. 1978. Ukrasheniia Skifii VII—III vv. do n. e. Svod arkheologicheskikh istochnikov, D 4-5, р. 1-144. Petrenko, V. G. 2006. Krasnoznamenskii mogilnik. Elitnye kurgany ranneskifskoi epokhi na Severnom Kavkaze. Moskva; Berlin; Bordo: Paleograf. Petrovska, Ye. O. 1968. Kurhan VI st. do n.e. bilia s. Mala Ofirna na Kyivshchyni. Arheologia, 21, р. 164-174. Petrovska, Ye. O. 1970. Rannoskifski pamiatky na pivdennii okolytsi Kyieva. Arheologia, 24, р. 129-145. Pokrovska, Ye. F. 1951. Poselennia peredskifskoho chasu v baseini r. Tiasmyn. Arheologia, V, p. 192–195. Pokrovska, Ye. F. 1952. Poselennia VIII–VI st. do n. e. na Tiasmyni. Arheologia, VII, p. 43–65. Romaniuk, V. V., Hrechko, D. S., Mohylov, O. D. 2018. Investigation of the early iron age mounds in the basin of the Ros river. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 27, p. 251–263. Ryabkova, T. V. 2010. K voprosu o “skifskih” busah v Teyshebaini. Arheologicheskiy almanah, 21, р. 178-188. Skoryi, S. A. 1990. Kurhan Perepiatykha: (Do etnokulturnoi istorii Dniprovskoho Lisostepovoho Pravoberezhzhia). Kyiv: Naukova dumka. Smirnova, G. I. 1961. Severinovskoe gorodishche (po materialam Iugo-Podolskoi ekspeditsii 1947–1948, 1953 gg.) Arkheologicheskii sbornik Gosudarstvennogo Ermitazha, 2, p. 88–103. Smirnova, G. I. 1967. Nekotorye voprosy ranneskifskogo perioda na Srednem Dnestre (Po povodu stati M. Dusheka). Archeologicke rozhledy, XIX, р. 223-235. Smirnova, G. I. 1968. Raskopki kurganov u sel Kruglik i Doliniany na Bukovine. Arkheologicheskii sbornik Gosudarstvennogo Ermitazha, 10, р. 14-27. Smirnova, G. I. 1977A. O khronologicheskom sootnoshenii pamiatnikov tipa Sakharna-Soloncheny i Zhabotin (po materialam kurganov u s. Mervintsy na Dnestre). Sovetskaia arkheologiia, 4, р. 94-107. Smirnova, G. I. 1977B. Kurgannyi mogilnik ranneskifskogo vremeni u s. Doliniany. Arkheologicheskii sbornik Gosudarstvennogo Ermitazha, 18, р. 29-40. Smyrnova, H. I. 1977С. Shchodo pokhovalnoho kharakteru rannoskifskykh pam’iatok poblyzu sil Dolyniany, Novosilky, Bilou- sivky. Arheologia, 23, p. 3–10. Smirnova, G. I. 1979. Kurgany u s. Perebykovtsy - novyi mogilnik skifskoi arkhaiki na Srednem Dnestre. Trudy Gosudarstven- nogo Ermitazha, XX, р. 36-67. Smirnova, G. I. 1981. Novye dannye o poselenii u s. Doliniany (po materialam raskopok 1977—1978 gg.). Arkheologicheskii sbornik Gosudarstvennogo Ermitazha, 22, р. 40-61. Smirnova, G. I. 1982. Zakrytye predskifskie kompleksy u sela Dnestrovka-Luka. In: Mikliaev, A. M. (ed.). Drevnie pamiatniki kultury na territorii SSSR. Leningrad: Gosudarstvennyi Ermitazh, р. 30-53. Smirnova, G. I. 1983. Materialnaia kultura Grigorovskogo gorodishcha (k voprosu o formirovanii chernolessko-zhabotinskikh pamiatnikov). Arkheologicheskii sbornik Gosudarstvennogo Ermitazha, 23, р. 60-72. Smirnova, G. I. 1984. O formirovanii pozdnechernolesskoi kultury na Srednem Dnestre po materialam poseleniia Dnestrovka- Luka. Arkheologicheskii sbornik Gosudarstvennogo Ermitazha, 25, р. 43-60. Smirnova, G. I. 1985. Poselenie u s. Dnestrovka – pamiatnik chernolesskoi kultury na Dnestre. Arkheologicheskii sbornik Gosudarstvennogo Ermitazha, 26, p. 5–29. Smirnova, G. I. 1986. Poslednii sezon rabot na chernolesskom poselenii Dnestrovka-Luka i voprosy khronologii pozdnego chernolesia. Arkheologicheskii sbornik Gosudarstvennogo Ermitazha, 27, р. 8-26. Smirnova, G. I. 1990. Kulturno-istoricheskie protsessy v basseine Srednego Dnestra v kontse II — pervoi polovine I tysiacheletii do n. e. Avtoreferat dissertatsii doktora istoricheskikh nauk. Institut arkheologi AN USSR. Smirnova, G.I. 1993. Pamiatniki Srednego Podnestrovia v khronologicheskoi skheme ranneskifskoi kultury. Rossiiskaia arkheologiia, 2, p. 101–118. Suprunenko, O. B. 2016. Hruntovi nekropoli lisostepovoho naselennia skifskoi doby u Dniprovskomu Livoberezhzhi. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 19, р. 257-269. Terenozhkin, O. I. 1954. Kurhan bilia s. Hlevakha. Arheologia, 9, р. 80-97. Terenozhkin, A. I. 1961. Predskifskii period na Dneprovskom Pravoberezhe. Kyiv: Izdatelstvo Akademii nauk USSR. Terenozhkin, O. I. 1965. Pamiatky skifiv-orachiv v Pivdennomu Polissi. Arheologia, XIX, p. 22–35. Tymoshchuk, B. O. 1956. Arkheolohichni doslidzhennia Chernivetskoho muzeiu v 1949—1951 rr. Arkheolohichni pamiatky URSR, VI, р. 205-208. Tymoshchuk, B. O. 1963. Zvit pro robotu arkheolohichnoi ekspedytsii Chernivetskoho kraieznavchoho muzeiu v 1963 rotsi. Scientific Archives of the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, F.E., no. 1963/57. Tymoshchuk, B. O. 1969. Pivnichna Bukovyna – zemlia slovianska. Uzhhorod: Karpaty. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 4104 Tymoshchuk, B. O. 1974. Zustrich z lehendoiu. Uzhhorod: Karpaty. Fabrytsius, I. 1949. Tiasmynska ekspedytsiia. Arkheolohichni pamiatky URSR, II, р. 80-111. Shovkoplias, I. H. 1952. Kurhannyi mohylnyk peredskifskoho chasu na Serednomu Dnistri. Arkheolohichni pamiatky URSR, IV, р. 5-11. Shovkoplias, I. H. 1956. Serednodnistrovska ekspedytsiia 1949-1951 rr. Arkheolohichni pamiatky URSR, VI, р. 29-37. Shovkoplias, I. H. Maksymov, Ye. V. 1952. Doslidzhennia kurhannoho mohylnyka peredskifskoho chasu na Serednomu Dnistri. Arheologia, VII, р. 89-109. Shramko, B. A. 1987. Belskoe gorodishche skifskoi epokhi (gorod Gelon). Kyiv: Naukova dumka. Shramko, I. B. 2006. Rannii period v istorii herodotivskoho Helonu (za materialamy zolnyka 5). V: Chernenko, Ye. V. (red.). Bilske horodyshche ta yoho okruha. Kyiv: Shliakh, p. 33–56. Shramko, I. B. 2017. Novyi pogrebalnyi kompleks ranneskifskogo vremeni v mogilnike Skorobor. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 23, р. 368-380. Shchukin, M. B. 1989. Sem sezonov Slaviano-sarmatskoi ekspeditsii. In: Smirnova, G. I. (ed.). Itogi arkheologicheskikh ekspeditsii Gosudarstvennogo Ermitazha. Leningrad: Gosudarstvennyi Ermitazh, р. 103-114. Kolesnychenko, A. M. 2018. Yahorlyk Workshop, Core-Formed Vessels, and the “Natron Glass Revolution” in the North Pontic Region. Acta Archaeologica Lodziensia, 64, p. 45-57. Mogylov, O. 2013. The Barrows of the West Podolian Group of the Scythian Period. Mousaios, XVIII, p. 203-214. Niculita, I., Nicic, A. 2014. Asezarea si necropola din prima epoca a ferului Saharna-Tiglau. Chisinau: Muzeul Naţional de Istorie a Moldovei. Ossowski, G. 1891. Sprawozdanie drugie z wycieczki paleoetnologiczney po Galicyi (w roku 1890). Zbiór wiadomości do an- tropologii krajowej, XV, p. 1-88. Pulaski, F. 1902. “Mogiły” o nasypie kamienym w powiecie Kamieneckim. Światowit, IV, p. 3-39. Sulimirski, T. 1931. Kultura Wysocka. Kraków: Nakładem Polskiej akademji umiejetności. Sulimirski, T. 1936. Scytowie na zachodniem Podolu, Lwów: Nakładem Lwowskiego towarzystwa prehistorycznego.
id	arheologia-com-ua-article-323
institution	Chemistry, Physics and Technology of Surface
issn	2616-499X
keywords_txt_mv
language	Ukrainian
last_indexed	2026-08-07T01:04:50Z
publishDate	2022
publisher	Institute of Archaeology NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	arheologiacomua/f0/c3d7a7a0757f517e23be8959083d42f0.pdf
spelling	arheologia-com-ua-article-3232022-12-31T12:59:44Z Курган ранньоскіфського часу біля с. Шутнівці у середньому Подністров'ї A Mound of the Early Scythian Period near Shutnivtsi Village in Middle Dnister Region Hutsal, Anatolii Hutsal, Vitalii Mohylov, Oleksandr barrow, Scythian time, Western Podillia group, Middle Dnister region, burials, utensils, decorations, weapons курган, скіфський час, Західноподільська група пам’яток, Середнє Подністров’я, поховання, посуд, прикраси, озброєння Стаття присвячена публікації матеріалів кургану №&nbsp;5 могильника біля с.&nbsp;Шутнівці Хмельницької&nbsp;обл. Поховання, досліджене 1999&nbsp;р., було здійснене в дерев’яній стовповій гробниці та належить до ранньоскіфського часу. The article is dedicated to the description of the mound no. 5 contents near Shutnivtsi village of Kamianets-Podilskyi region, Khmelnytskyi Oblast. The monument was explored in 1999&nbsp;by the Expedition of Kamianets-Podilskyi University and headed by A.&nbsp;F.&nbsp;Hutsal.The height of the mound was 0.5—0.6&nbsp;m, the diameter&nbsp;— 8 m. The embankment consisted of soil with stones. Under the embankment, after rabotage, there were discovered the remains of stone structures concentrated above and around the grave. In section, they had a shape close to the square with dimensions of 5.5&nbsp;×&nbsp;4.5&nbsp;m. Its outer contours were limited by large stones. They lay in three parallel rows close to each other. Between them and on top of them there were small stones. Under the mound there was found a burial vault with four pillars. It was located along the northwest-southeast axis. Its dimensions were 2.3&nbsp;×&nbsp;3.35&nbsp;m, the depth was 0.95—1.0&nbsp;m. The north-western wall of the burial chamber was obviously lined with stones. The floor of the crypt was paved with stone tiles. They were closely adjacent to each other, but in the southern part of the grave and in the western corner the tiles were taken away by robbers. There were pillar pits in each corner of the grave. They were round in section. Their bottom was paved with stone tiles. Depth: 0.97—1.15&nbsp;m; diameter: 0.71—0.75&nbsp;m.All the pits were filled with stones and grey earth, and below them there was clay, sand, and pebbles. Only wooden decay remained from the pillars. The thickness of the pillars was 0.2—0.3&nbsp;m. They could have supported the wooden structure of the ceiling of the crypt.The burial chamber was heavily robbed. Almost all inventory was removed or stolen by them. Only some areas survived. In the northern corner of the crypt, on a stone floor tile, a part of the lower human jaw, four bronze pins and a piece of ocher were found. The clay ladle and fragments of the pot were found near the south-western wall. The bronze arrowhead was discovered in the eastern corner.Most of the objects were moved from their original place. Parts of the bones of the human skeleton were found in the burial pit. Fragments of several ladles, two pots and a bowl were examined in different places. About 265 glass beads and their fragments were also discovered in the grave.The mound can be dated to the early Kelermes period (middle&nbsp;— second half of the 7th century BC). It could have belonged to a wealthy family of one of the local communities. It can also be assumed that the people buried in the mound might have been the clergy of a religious body. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2022-12-23 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/323 10.15407/arheologia2022.04.083 Arheologia; No 4 (2022): Arheologia; 83-104 Археологія ; № 4 (2022): Археологія; 83-104 Археология; № 4 (2022): Arheologia; 83-104 2616-499X 0235-3490 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/323/313
spellingShingle	курган скіфський час Західноподільська група пам’яток Середнє Подністров’я поховання посуд прикраси озброєння Hutsal, Anatolii Hutsal, Vitalii Mohylov, Oleksandr Курган ранньоскіфського часу біля с. Шутнівці у середньому Подністров'ї
title	Курган ранньоскіфського часу біля с. Шутнівці у середньому Подністров'ї
title_alt	A Mound of the Early Scythian Period near Shutnivtsi Village in Middle Dnister Region
title_full	Курган ранньоскіфського часу біля с. Шутнівці у середньому Подністров'ї
title_fullStr	Курган ранньоскіфського часу біля с. Шутнівці у середньому Подністров'ї
title_full_unstemmed	Курган ранньоскіфського часу біля с. Шутнівці у середньому Подністров'ї
title_short	Курган ранньоскіфського часу біля с. Шутнівці у середньому Подністров'ї
title_sort	курган ранньоскіфського часу біля с. шутнівці у середньому подністров'ї
topic	курган скіфський час Західноподільська група пам’яток Середнє Подністров’я поховання посуд прикраси озброєння
topic_facet	barrow Scythian time Western Podillia group Middle Dnister region burials utensils decorations weapons курган скіфський час Західноподільська група пам’яток Середнє Подністров’я поховання посуд прикраси озброєння
url	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/323
work_keys_str_mv	AT hutsalanatolii kurganrannʹoskífsʹkogočasubílâsšutnívcíuserednʹomupodnístroví AT hutsalvitalii kurganrannʹoskífsʹkogočasubílâsšutnívcíuserednʹomupodnístroví AT mohylovoleksandr kurganrannʹoskífsʹkogočasubílâsšutnívcíuserednʹomupodnístroví AT hutsalanatolii amoundoftheearlyscythianperiodnearshutnivtsivillageinmiddlednisterregion AT hutsalvitalii amoundoftheearlyscythianperiodnearshutnivtsivillageinmiddlednisterregion AT mohylovoleksandr amoundoftheearlyscythianperiodnearshutnivtsivillageinmiddlednisterregion

Курган ранньоскіфського часу біля с. Шутнівці у середньому Подністров'ї

Репозитарії

Схожі ресурси