Аналіз кісток коней із льоху ХІ⸺ ХІІ ст. біля Західного палацу в Києві
У статті наведено результати вивчення кісткових матеріалів (серед яких найбільша кількість кісток коней), виявлених під час археологічних розкопок середньовічного льоху на Десятинному провулку, здійснених 2008 р. Крім археозоологічних визначень та остеометрії, здійснено аналіз слідів розділення туш...
Збережено в:
| Опубліковано в: | Археологія |
|---|---|
| Дата: | 2023 |
| Випуск: | 1 |
| Сторінки: | 52-56 |
| ISSN: | 2616-499X |
| Автори та афіліації: |
|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Institute of Archaeology NAS of Ukraine
2023
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/331 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| Завантажити файл: |
|
Репозитарії
Chemistry, Physics and Technology of Surface| _version_ | 1872824574549164032 |
|---|---|
| author | Kublii, Mykhailo |
| author_facet | Kublii, Mykhailo |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Mykhailo Kublii",
"institution": "Кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу біоархеології, Інститут археології НАН України",
"orcid": ""
}
] |
| author_sort | Kublii, Mykhailo |
| baseUrl_str | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 56 |
| container_issue | 1 |
| container_start_page | 52 |
| container_title | Археологія |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2023-05-21T18:25:48Z |
| description | У статті наведено результати вивчення кісткових матеріалів (серед яких найбільша кількість кісток коней), виявлених під час археологічних розкопок середньовічного льоху на Десятинному провулку, здійснених 2008 р. Крім археозоологічних визначень та остеометрії, здійснено аналіз слідів розділення туш тварин, висловлено припущення щодо причин і обставин, за яких кістки коней опинилися в льоху. |
| doi_str_mv | 10.15407/arheologia2023.01.052 |
| first_indexed | 2026-08-07T01:04:55Z |
| format | Article |
| fulltext |
НАЦIОНАЛЬНА АКАДЕМIЯ НАУК УКРАЇНИ • ІIНСТИТУТ АРХЕОЛОГIЇ НАН УКРАЇНИ
НАУКОВИЙ ЖУРНАЛ – ЗАСНОВАНИЙ У 1947 р.
ВИДАЄТЬСЯ ЩОКВАРТАЛЬНО
КИЇВ 1 2023
АРХЕОЛОГIЯ
Головний редактор
ЧАБАЙ В. П., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України
Редакцiйна колегiя
БОЛТРИК Ю. В., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
БОРОФФКА Н., доктор хаб., Нiмецький археологiчний iнститут, Німеччина
БРАУНД Д., професор, доктор хаб., Унiверситет Екзетера, Великобританiя
БУЙСЬКИХ А. В., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України
ГАРДІ С. Е., PhD, Норвезький інститут у Римі Університету в Осло, Великобританія
ДЖIНДЖАН Ф., професор, доктор хаб., почесний професор унiверситету Париж 1 Пантеон
Сорбонна, Францiя
ЗАЛIЗНЯК Л. Л., професор, доктор iсторичних наук, Нацiональний унiверситет
«Києво-Могилянська академiя»
IВАНЧИК А. I., професор, Французький нацiональний центр наукових
дослiджень, Францiя
КАЙЗЕР Е., професор, доктор хаб., Вiльний унiверситет Берлiну, Німеччина
ОТРОЩЕНКО В. В., професор, доктор iсторичних наук, Нацiональний унiверситет
«Києво-Могилянська академiя»
ПЛАВІНСЬКИЙ М. О., кандидат історичних наук, Варшавський університет, Польща
ПОТЄХIНА I. Д., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
РАБІНОВІЦ А., PhD, Техаський університет в Остіні, Сполучені штати Америки
ТОЛОЧКО П. П., академiк НАН України, Iнститут археологiї НАН України
ФОРНАСЬЄ Й., професор, доктор, Галле-Віттенбергський університет імені Мартіна Лютера, Німеччина
ХОХОРОВСКI Я., професор, доктор хаб., Iнститут археологiї Яґеллонського унiверситету, Польща
ШЕВЧЕНКО T. М., кандидат історичних наук, Інститут археології НАН України (вiдповiдальний секретар)
NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE • INSTITUTE OF ARCHAEOLOGY NAS OF UKRAINE
SCIENTIFIC JOURNAL – FOUNDED IN 1947
FREQUENCY: QUARTERLY
Editor-in-Chief
CHABAI V. P., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology
of the National Academy of Sciences of Ukraine
Editorial Board
BOLTRYK Yu. V., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
BOROFFKA N., Professor, Dr. Hab., German Archaeological Institute, Germany
BRAUND D., Professor, Dr. Hab., University of Exeter, UK
BUISKYKH A. V., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
CHOCHOROWSKI J., Professor, Dr. Hab., Institute of Archaeology of Jagiellonian University, Poland
DJINDJIAN F., Professor, Dr. Hab., Professor of the University of Paris 1 Pantheon Sorbonne, France
IVANTCHIK A. I., Professor, National Centre for Scientific Research of France, France
FORNASIER J., Professor, Doctor, Martin Luther University Halle-Wittenberg, Germany
HARDY S. A., PhD, Norwegian Institute in Rome, University of Oslo, Great Britain
KAISER E., Professor, Dr. Hab., Free University of Berlin, Germany
OTROSHCHENKO V. V., Professor, DSc in History, National University of Kyiv-Mohyla Academy
PLAVINSKI M. O., PhD in History, University of Warsaw, Poland
POTEKHINA I. D., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
RABINOWITZ A., PhD in Classical Archaeology, The University of Texas at Austin, USA
SHEVCHENKO T. M., PhD in History, Institute of Archaeology NAS of Ukraine (Executive Secretary)
TOLOCHKO P. P., Academician of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology
of the National Academy of Sciences of Ukraine
ZALIZNIAK L. L., Professor, DSc in History, National University of Kyiv-Mohyla Academy
ARHEOLOGIA
KYIV 1 2023
ЗМIСТ CONTENTS
From the Editorial Staff
Articles
SKORYI S. A. Early Scythian Spearheads with a
Socket
KARAVAIKO D. V. Hillforts of the Scythian
Period in the Middle Course of the Seim River
BUISKYKH A. V., PUKLINA O. O., SHEVCHEN-
KO T. M. On the Ceramic Imports from Sinope at Olbia
Pontica (on the Example of Architectural Terracottas)
KUBLII M. V. Analysis of Horse Bones from
a Cellar of the 11th⸺12th Centuries near the Western
Palace in Kyiv
KORZH A. A. Locations of Ancient Fords on
the Sula River
AKSIONOV V. S. Once Again about the Pit Buri-
als of the Early Medieval Verkhnii Saltiv Catacomb
Burial Ground
Publication of Archaeological Material
MOHYLOV O. D., HUTSAL V. A. Redvyntsi —
the Funeral and Memorial Complex of a Rider of
the Scythian Period in Northern Podillia
VOLODARETS-URBANOVYCH Ya. V. Je-
wellery of East European Champlevé Enamel Style
among Materials of Saltiv Culture: Data Analysis
PRYSHCHEPA B. A., RUSAKOVA Yu. М.,
CHMIL L. V. Inscriptions in Hebrew on Ceramic
Ware of the 17th—18th Centuries
Вiд редакцiї
Статтi
СКОРИЙ С. А. Ранньоскіфські наконечники спи-
сів із гофрованою втулкою
КАРАВАЙКО Д. В. Городища скіфського часу
середньої течії р. Сейм
БУЙСЬКИХ А. В., ПУКЛІНА О. О., ШЕВЧЕН-
КО Т. М. Про керамічний імпорт Синопи в Ольвії
Понтійській (на прикладі архітектурної теракоти)
КУБЛІЙ М. В. Аналіз кісток коней із льоху
ХІ⸺ХІІ ст. біля Західного палацу в Києві
КОРЖ А. А. Місця давніх переправ на Сулі
АКСЬОНОВ В. С. Ще раз про ямні поховання
ранньосередньовічного верхньосалтівського ка-
такомбного могильника
Публiкацiї археологiчного матерiалу
МОГИЛОВ О. Д., ГУЦАЛ В. А. Редвинці —
вершницький поховально-поминальний комп-
лекс скіфського часу на Північному Поділлі
ВОЛОДАРЕЦЬ-УРБАНОВИЧ Я. В. Прикраси
кола східноєвропейських варварських виїмчас-
тих емалей серед матеріалів салтівської культу-
ри: аналіз даних
ПРИЩЕПА Б. А., РУСАКОВА Ю. М.,
ЧМІЛЬ Л. В. Написи на івриті на керамічній по-
судині XVII—XVIII ст.
5
6
20
40
52
57
69
86
111
127
Iсторiя науки
СКИРДА В. В. Борис Шрамко — дослідник ши-
рокого хронологічного діапазону (до 100-річчя
з дня народження)
Рецензiї
СЕГЕДА С. А., ВІЗЕР С. О. Рец.: Я. Гершко-
вич, Д. Гречко. Археологія України за роки не-
залежності
ІВАНОВА С. В., ТОЩЕВ Г. М. Рец.: В. І. Ні-
кітін. Матвеевское поселение ингульской ката-
комбной культуры на Южном Буге
History of Science
SKYRDA V. V. Borys Shramko — a Researcher
of Wide Chronological Range (on the 100th Anni-
versary of his Birth)
Book Review
SEHEDA S. A., VIZER S. O. Rev.: Ya. Hershko-
vych, D. Hrechko. Archaeology of Ukraine during
the Independence Period
IVANOVA S. V., TOSHCHEV H. M. Rev.:
V. I. Nikitin. Matviivka Settlement of Inhul Cata-
comb Culture at the South Buh River
134
142
144
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 1 5
Вiд редакцiї
Шановні читачі журналу «Археологія»,
Уже рік як війна охопила всю Україну, та незважаючи на російську агресію і завдяки ЗСУ ми
продовжуємо працювати. Ми вдячні міжнародній археологічній спільноті за всебічну допомогу й
підтримку, надану журналу в цей тяжкий час. Дякуємо авторам, рецензентам, редакційній коле-
гії та всім учасникам публікаційного процесу. Вони тепер усюди, але близько як ніколи.
Дякуємо всім, хто звертався і звертається з пропозиціями підтримки і просто пропозиціями,
за підтримку словом і ділом. Завдяки усім вам ми продовжуємо свою роботу і маємо змогу буду-
вати амбітні плани.
Зокрема, за останній рік відбулися певні зміни. «Археологія» тепер індексується у двох осно-
вних міжнародних науковометричних базах: Scopus i Web of Science. А саме: статті, опублікова-
ні в журналі від № 1 2020 року, і надалі індексуються у Web of Science, а від № 1 2022 року ⸺ в
Scopus.
Звертаємо вашу увагу, що цифрові індекси DOI та індексування в науковометричних базах
отримують статті, які пройшли процес рецензування, мають розлоге резюме, список літерату-
ри та інші ознаки, що відповідають вимогам до написання й оформлення наукових статей. Ко-
роткі повідомлення, зокрема в рубриках «Хроніка» або «Рецензії», не індексуються і не вносяться
до вказаних баз. Звернення, яке ви зараз читаєте, також не є «скопусівською» публікацією. Із пра-
вилами оформлення можна ознайомитись на нашому сайті https://arheologia.com.ua/index.php/
arheologia/author_guidelines, а з усіма уточненнями та питаннями можна звертатися на адресу
редакції editors_arch@ukr.net.
Аби процес внесення даних до вказаних баз був ефективним, завжди переконуйтесь, що ваші
дані буквально до літери правильно подані в перекладі або транслітерації (наприклад, the Institute
of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine). Створивши власну сторінку на сайті
наукових баз даних, простежте, щоб ваші статті були асоційовані з вашим ім'ям, а не ім'ям од-
нофамільця, вашою установою тощо. Важливо також, щоб у посиланнях на статті, опублікова-
ні в «Археології», назву журналу ви вказували саме «Arheologia». Ця назва ⸺ на нашій обкладинці,
нашому сайті та в реєстраційній документації.
Цього року завершилася перереєстрація журналу в Міністерстві юстиції України, внаслідок
якої документально зафіксовано кириличну й латинську назви журналу та дві мови публікацій:
українську й англійську.
Ми щиро бажаємо якнайближчої перемоги Україні та якнайшвидшого відновлення й розвитку
української археології.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 152
© М. В. КУБЛІЙ* 2023
АНАЛІЗ КІСТОК КОНЕЙ ІЗ ЛЬОХУ ХІ—ХІІ СТ.
БІЛЯ ЗАХІДНОГО ПАЛАЦУ В КИЄВІ
https://doi.org/10.15407/arheologia2023.01.052УДК [569.723:904.4](477.411)"10/11"
У статті наведено результати вивчення кісткових
матеріалів (серед яких найбільша кількість кісток
коней), виявлених під час археологічних розкопок
середньовічного льоху на Десятинному провулку,
здійснених 2008 р. Крім археозоологічних визначень
та остеометрії, здійснено аналіз слідів розділення
туш тварин, висловлено припущення щодо причин
і обставин, за яких кістки коней опинилися в льоху.
К л ю ч о в і с л о в а: княжий Київ, археозоологія,
льох, коні, кухонні рештки, сліди розділення туші.
Вступ
Під час археологічних розкопок на Деся-
тинному провулку в Києві на території Захід-
ного палацу та його околиць, які проводилися
в 2008 р. під керівництвом А. О. Козловсько-
го, М. М. Ієвлева і В. О. Крижановського, було
знайдено льох, який розташовувався за 2,3 м на
захід від рогу Західного палацу. Розміри льо-
ху становили 1,5 × 0,8 м і глибина — 3,55 м
від рівня сучасної поверхні. Дослідники при-
пускають, що цей льох розміщувався всереди-
ні житлової чи господарської споруди. У льоху
виявлено велику кількість археологічних мате-
ріалів, серед яких фрагменти кераміки ХІ—ХІІ
ст., за якою вдалося датувати об’єкт, фрагмен-
ти стінок амфор, майже ціла амфора київського
типу, фрагменти жорен і давньоруської плінфи,
фрагменти бронзових виробів (Козловський,
Ієвлев, Крижановський 2008, с. 144; Ієвлев,
Козловський 2011, с. 116-117). Також у льоху
було знайдено велику кількість кісток тварин.
Метод дослідження
Тваринні кістки визначено й проаналізовано
із застосуванням комплексних методів археозо-
ологічних досліджень (Горбаненко, Журавльов
2021, с. 16-18, 22-23). Для отримання якомога
повнішої інформації, крім визначення за видо-
вою та анатомічною належністю, кістки було
досліджено на наявність слідів, нанесених лю-
диною або звірами, й проміряно за максималь-
ною кількістю показників.
Одержані результати
За п’ятибальною шкалою стану збереженос-
ті різні кістки можна оцінити від трьох до п’яти
балів. Ґрунт на розкопі має не надто сприятливі
властивості консервування кісткових матеріа-
лів, унаслідок чого кістки стають досить крих-
кими та при мінімальному ударі або намокан-
ні можуть суттєво пошкодитися. Оскільки роз-
копки проводились ретельно, більшість кісток
були добре збережені й піддавалися вивченню.
Загальна кількість кісток чи їх фрагментів
становила 274 одиниці. Із них найбільше було
фрагментів кісток коня — 210. Ще 11 належа-
ли корові, три — малій рогатій худобі (з яких
одна — козі), одна кістка лисиці. 49 фрагментів
не вдалося ідентифікувати, хоч, імовірно, зна-
чна їх частина також належала коню, але через
високу фрагментованість і погану збереженість
втратила характерні ознаки для ідентифікації.
Абсолютна більшість кісток — це кухон-
ні рештки, враховуючи кістки коня. На це вка-
зує їх значна фрагментованість, неанатомічний
порядок розташування й велика кількість слі-
дів від гострих предметів, хоча фрагменти були
крупніші від тих, що, як правило, трапляються
в кухонних відходах. Більші розміри фрагмен-
тів можуть указувати на первинний поділ туш
ще до кухонного ділення в процесі приготу-
вання. Тож, можливо, у цьому випадку ми ма-
ємо справу не з відходами після приготування
їжі, якими заповнили льох, а з місцем зберіган-
ня кухонних припасів, які не були використані.
Сліди ділення виявлено майже на всіх анато-
мічних частинах. Серед слідів є такі, які, ймо-
вірно, наносилися як сокирою (на кістках че-
репа, ребрах, великих трубчастих кістках), так
і ножем. Останні трапляються значно частіше.
* КУБЛІЙ Михайло Васильович — кандидат історичних
наук, науковий співробітник відділу біоархеології, Ін-
ститут археології НАН України, ORCID: 0000-0002-
9824-3144, myhajlo.kublij@gmail.com
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 1 53
Основну кількість надрізів можна виявити в
районі епіфізів або поряд із ними, хоч вони тра-
пляються і на діафізах великих трубчастих кіс-
ток. З-поміж слідів не виявлено зрізів, які нано-
сяться при зрізанні м’яса з кістки ще в сирому
вигляді. Такі сліди, звісно, не є обов’язковими
на всіх кухонних рештках, проте їх відсутніст
може бути додатковим доказом того, що ці кіст-
ки — не відходи, а запаси.
У процесі дослідження різноманітних слідів на
кістках ознак гризіння звірами виявлено не було.
Серед кінських кісток виявлено 51 фрагмент
черепа. П’ять фрагментів належали до лобових
кісток, які розміщувалися поряд з очною ям-
кою, оскільки мали очний край. Крім того, ви-
явлено один фрагмент верхньої щелепи. Два
фрагменти черепа мали сліди розділення туші.
Один із них — слід від розрубування на носовій
кістці спереду біля очної ямки. Фрагменти дуже
дрібні, їх неможливо зібрати в анатомічному
порядку. Виявлено 15 фрагментів нижньої ще-
лепи, три з яких належать до гілки нижньої ще-
лепи. Два фрагменти представлені передніми
частинами з різцями й іклами. З огляду на наяв-
ність ікол можна зробити висновок, що ці щеле-
пи належали, ймовірно, самцям (у самиць ікла
можуть бути тільки у 2—3 % особин (Lasota-
Moskalewska 2008, s. 167). На єдиній знайденій
під’язиковій кістці виявлено 11 надрізів, причо-
му всі вони нанесені з однієї сторони.
Фрагментів хребта знайдено 29, серед яких
чотири фрагменти атланта й два епістрофеї. Із
22 фрагментів ребер на шести наявні сліди від
порізів. При цьому два з них мали ряд порізів із
медіальної сторони поряд з епіфізом, а один на
тій самій частині мав дві надрубки.
Із кісток передньої кінцівки знайдено один
проксимальний кінець плечової кістки і п’ять
дистальних. На проксимальному кінці поряд
із суглобом наявні надрізи, залишені гострим
предметом. Основні надрізи містяться саме
на бічній поверхні поряд із голівкою плечової
кістки. Ці сліди могли бути залишені при роз-
діленні туші під час перерізання сухожилля.
Із дистальних виявлено три правих і два лівих
фрагменти. На дистальних кінцях також до-
сить багато надрізів і надрубок. Два дистальні
фрагменти вдалося ідентифікувати як такі, що
належали одній особині. Решта три належали
різним особинам. Проксимальних фрагментів
ліктьової кістки було пʼять; усі вони зрощені з
променевими кістками. Дистальних кінців —
чотири; з них три праві й один лівий. Усі вони
належали різним особинам. На кістках виявле-
но значну кількість надрізів і надрубок, зали-
шених при розділенні туші й сконцентрованих
в основному біля епіфізів.
Фрагментів лопаткових кісток виявлено 10,
тазових — 8. Із восьми фрагментів тазових кіс-
ток два представлені кульшовою западиною.
Тазові кістки сильно фрагментовані; два фраг-
менти мають велику кількість слідів розділен-
ня. На обох наявні сліди, залишені при зніман-
ні м’яса за допомогою гострого предмета. Одна
з кісток має також сліди розрубування сокирою
чи іншим гострим важким предметом.
Виявлено 10 фрагментів стегнової кістки, з
яких шість — дистальні кінці, три — прокси-
мальні й один фрагмент діафіза. На одному з
дистальних фрагментів поряд зі зламом діафі-
за є кілька дрібних надрізів, нанесених, імовір-
но, ножем. На іншому дистальному фрагменті
на самому епіфізі наявна надрубка. Із дев’яти
фрагментів великої гомілкової кістки пʼять —
проксимальні, два — дистальні і два — уламки
діафізарної частини. На одному з проксималь-
них кінців на епіфізі багато дрібних надрізів
гострим предметом. Також надрізи помічено на
одному з діафізальних фрагментів.
Серед інших кісток коня було дві плеснові
кістки, одна з яких сильно роздроблена, три ко-
лінні кістки, чотири кістки І фаланги, одна ІІ
фаланга, одна ІІІ фаланга, три п’яткові кістки і
дві таранні. На одному фрагменті І фаланги на-
явний надріз. Можливо, його нанесено ножем
при зніманні шкіри з тварини.
Наявність на пам’ятці нем’ясних частин
скелета, таких як фаланги, свідчить про забій
тварини на місці самої пам’ятки.
За знайденими кістками з’ясовано, що вони
належали мінімум чотирьом особинам. Двоє з
них, скоріше за все, були самцями, що вдалося
встановити за наявністю ікл на щелепах. Інші дві
особини не були представлені щелепами, тому
зробити припущення щодо їх статі не вдалося.
Вік можна було встановити на основі стану
зростання епіфізів із діафізами. За нижніми кін-
цями плечових кісток вдалося встановити, що
вони належать мінімум чотирьом особинам. У
трьох із них епіфізи прирослі повністю, в однієї
не прирослий, кістка дрібніших розмірів. Таким
чином, три особини були старші півторарічно-
го віку, а одна молодшою. Єдиний верхній епі-
фіз був прирослий повністю, отже, вік тварини
становив понад 3—3,5 роки. Зрослі шви в міс-
ці стику діафізів та епіфізів були на двох дис-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 154
тальних фрагментах великої гомілкової кістки й
двох нижніх фрагментах стегнової кістки. Ще
на одному нижньому фрагменті стегнової кіст-
ки у місці з’єднання епіфіза й діафіза видно не
до кінця зарослий шов. Оскільки час зростання
цих епіфізів 3—3,5 роки, відповідно, приблиз-
но стільки ж було тварині. На п’яти промене-
вих кістках верхні епіфізи були прирослі, отже,
вік усіх тварин був більший за 15—18 місяців,
а на одній він перебував на етапі приростання.
Ліктьовий горб, який приростає в 3,5 роки, при-
рослий тільки в двох фрагментах кісток, які на-
лежали одній особині. Інші два фрагменти, які
також належали одній особині, були на стадії
приростання ліктьових горбів. Ще в однієї кіст-
ки ліктьовий горб не був прирослим.
Визначити вік за стиранням різців нижньої
щелепи вдалося тільки для двох особин, обох
імовірних самців. Їхній вік був близько 5—8 ро-
ків. Таким чином дві особини були старші за
5 років, одна особина — на рівні 3-3,5 років, і
одна на рівні 15—18 місяців.
За промірами ширини фасетки верхнього
кінця променевої кістки й ширини її верхньо-
го кінця встановлено співвідношення цих пара-
метрів: вони варіюють від 0,881 до 0,931. Най-
менші значення стосувалися тих кісток, у яких
на ліктьовій кістці ліктьовий горб був прирос-
лий. Там, де горб був неприрослий взагалі або
прирослий частково, значення виявились біль-
шими. Ці значення обернено пропорційно за-
лежать від сили розвитку м’язового рельєфу.
Відповідно, у молодших особин, у яких ліктьо-
вий горб не встиг прирости, м’язовий рельєф
на кістках був розвинений слабше.
Породні характеристики вдалося встано-
вити лише для однієї І фаланги. За співвідно-
шенням максимальної довжини до ширини діа-
фіза встановлено, що, за класифікацією Топа-
чевського (Топачевський 1956, с. 68-69), кінь
належав до середньоногих. На цій фаланзі
сильно розвинений м’язовий рельєф, що вказує
на активне прижиттєве використання коня для
важкої роботи.
Оскільки всі кістки виявлено на одно-
му об’єкті, значить, і час їх потрапляння туди
був приблизно однаковим. Така знахідка є до-
сить цікавою з огляду на те, що вже на пері-
од ХІ—ХІІ ст. припиняється практика вживан-
ня кінського м’яса в їжу. Доказом цього є різке
зменшення знахідок кісток коня серед кухон-
них решток. На таке зменшення при порівнян-
ні давньослов’янських шарів, датованих дру-
гою половиною І тис., із руськими шарами
ІІ тис. указує вчений-археозоолог В. Й. Цал-
кін (Цалкин 1956, с. 147). Таку саму динаміку
простежив і археолог П. М. Третьяков. Якщо в
шарах середини й другої половини І тис. коні
були звичним явищем, то вони стають рідкістю
в Х—ХІ ст. у Південній Русі і в ХІІ—ХІІІ ст. на
півночі (Третьяков 1948, с. 58-59). Припинення
чи бодай зменшення вживання кінського м’яса
в їжу в цей період можна пояснити відразу
кількома факторами. На думку П. М. Третьяко-
ва, на період Х—ХІ ст. припадає трансформа-
ційна зміна ролі коня для давнього населення.
У цей час коня починають активно використо-
вувати як тяглову силу й верхову тварину. Уче-
ний зауважує, що на землях Північної Русі в
цей період відбувається перехід від підсічно-
го до орного землеробства. І якщо у першому
випадку не було потреби використовувати коня
для обробітку землі, то в другому кінь набуває
ролі орної тварини та перестає бути м’ясною
твариною (Третьяков 1948, с. 58). Проте, як за-
значає В. Й. Довженок, для лісостепової смуги
Східної Європи орне землеробство було прита-
манне вже в першій половині І тис. (Довженок
1961, с. 29), яке в другій половині І тис. поши-
рюється й на лісові райони розселення слов’ян
(Довженок 1961, с. 60, 83). Для Південної Русі
П. М. Третьяков припускає, що раніше тут як
тяглову силу використовували волів, яких зго-
дом замінив кінь (Третьяков 1948, с. 59). Про
використання волів як тяглової сили в орному
землеробстві в періоди ранніх слов’ян для ки-
ївської культури регіону Нижнього й Серед-
нього Подесення говорив також Р. В. Терпи-
ловський (Терпиловский 1984, с. 63). Про орне
землеробство та застосування крупної рогатої
худоби як тяглової сили для пеньківської куль-
тури в середині — другій половині І тис. писав
О. П. Журавльов (Журавльов 2017, с. 310).
Крім того, на цей період припадає впрова-
дження на Русі християнства. А за розпоря-
дженням Папи Григорія ІІІ 732 р. заборонялося
вживання в їжу кінського м’яса, що пояснюва-
лося асоціацією з дохристиянськими віруван-
нями давніх германців (Adamson 2004; Sealing
2008, p. 2). Оскільки на момент прийняття
християнства ще не було розколу на Східну й
Західну Церкви, цілком імовірно, що вказана
норма поширилася і на Русь (проте навіть і піс-
ля 1054 р. Київська Русь продовжувала підтри-
мувати зв’язок із Римом, дотримуючись ней-
тралітету в церковних конфліктах).
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 1 55
Підтвердження припинення практики вжи-
вання конини можна знайти в літописах. Якщо
літописи за Х ст. згадують факт уживання кони-
ни, описуючи київського князя Святослава, то
датовані ХІ—ХІІ ст. уже говорять тільки про не-
передбачувані обставини, такі як голод під час
облоги міст (Воронин 1948, с. 265-266; Цалкин
1956, с. 145). Нагадування церковної влади про
заборону вживання м’яса «нечистих» тварин
спостерігалося і в значно пізніший час на пів-
нічніших від Києва територіях. Зокрема, в Нов-
городі в XIV ст. на сповіді могли ставити запи-
тання: «Не ядал ли векшину или бобровину или
конину в погани?», про що неодноразово згаду-
ють літописи (Аристов 1866, с. 76; Цалкин 1956,
с. 134). Хоча на думку В. Й. Цалкіна, сформо-
вану на основі досліджень кісткових решток із
низки пам’яток Русі, населення часто обходило
релігійні заборони з різних причин, серед яких і
могли бути непередбачувані обставини.
Висновки
На основі наведених вище даних можна зро-
бити висновок, що коні, кістки яких виявлено
в льоху, були забиті й поділені на фрагменти за
несприятливих для жителів Києва обставин. Це
могло статися внаслідок тривалої облоги міста
й браку харчів. На період ХІ—ХІІ ст., якими да-
тується цей льох, припадає досить багато подій,
які могли спричинити такі облоги. Наприклад, у
1015—1019 рр. точилася боротьба між Яросла-
вом Мудрим і Святополком, під час якої в 1018
р. на Київ прийшло військо польського короля
Болеслава І на допомогу Святополкові. Також
згодом, після смерті Ярослава Мудрого в 1054 р.
починається період міжусобних воєн між його
синами (Грушевський 1992). Крім того, облога
міста могла бути й наслідком зовнішньої загро-
зи від кочовиків — печенігів, а пізніше половців
(Грушевський 1992, с. 8-16, 18-70, 47-73).
Аристов, Н. Я. 1866. Промышленность древней Руси.
Санкт-Петербург: Тип. Королева и К°.
Воронин, Н. Н. 1948. Пища и утварь. В: Греков, Б. Д.,
Артамонов, М. И. (ред.). История культуры Древней Руси.
Т. 1. Москва; Ленинград: Издательство АН СССР, с. 263-279.
Горбаненко, С. А., Журавльов, О. П. 2021. Літопис-
ні слов’яни передодня утворення Давньої Русі: тварин-
ництво чи мисливство. Київ: ІА НАН України; Харків:
Майдан.
Грушевський, М. с. 1992. Історія України-Руси, 2.
Київ: Наукова думка.
Довженок, В. Й. 1961. Землеробство древньої Русі до
середини ХІІІ ст. Київ: Видавництво АН УРСР.
Журавльов, О. П. 2017. Фауна України. Археозоологічні
дослідження. Київ: Видавець Олег Філюк.
Ієвлев, М. М., Козловський, А. О. 2011. Льохи
стародавнього Києва кінця Х — першої половини ХІІІ ст.
Археологія, 4, с. 107-118.
Козловський, А. О., Ієвлев, М. М., Крижановський,
В. О. 2008. Дослідження у Києві по провулку Десятинно-
му, 3 А/Б, 5Д. В: Болтрик, Ю. В. (ред.). Археологічні до-
слідження в Україні 2006—-2007. Київ: ІА НАН України,
с. 143-145.
Терпиловский, Р. В. 1984. Ранние славяне Подесенья
III—V вв. Киев: Наукова думка.
Топачевський, В. О. 1956. Фауна Ольвії. Збірник
праць зоологічного музею, 27, с. 61-130.
Третьяков, П. Н. 1948. Сельское хозяйство и
промыслы. В: Греков, Б. Д., Артамонов, М. И. (ред.).
История культуры Древней Руси. Т. 1. Москва; Ленин-
гад: Издательство АН СССР, с. 47-77.
Цалкин, В. И. 1956. Материалы для истории ското-
водства и охоты в Древней Руси. Материалы и исследова-
ния по археологии , 51. Москва: Издательство АН СССР.
Adamson, M. W. 2004. Food in Medieval Times. Westport
(Connecticut), London: Greenwood Press.
Lasota-Moskalewska, A. 2008. Archeozoologia Ssaki.
Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego.
Sealing, K. 2008. They Eat Horses Don’t They? SSRN.
http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.1269513.
Надійшла 20.10.2022
Mykhailo V. Kublii
PhD, Research Fellow, the Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine, the Bioarchaeology
Department, ORCID: 0000-0002-9824-3144, myhajlo.kublij@gmail.com
ANALYSIS OF HORSE BONES FROM A CELLAR OF THE 11TH—12TH CENTURIES
NEAR THE WESTERN PALACE IN KYIV
During archaeological excavations in the Upper Town in Kyiv in 2008, a cellar was discovered next to the Western Palace. Among
other materials, there were animal bones, the absolute majority of which were horses’ bones. Based on the bones, it was calculated
that the minimum number of individual horses was four. These bones belonged to kitchen remains, as they were fragmented and
showed a large number of cutting marks on almost all anatomical parts of the horses. However, they were larger than those that are
usually thrown away after cooking. Perhaps, in this case, we are dealing with horse carcasses that were stored as supplies after initial
butchering, but never used. The presence of bones from non-meat parts of the body, such as the phalanges, indicates that the animals
were slaughtered in the same place. According to the nature of the cut marks, they were probably made with an ax and a knife.
Two of the horses were likely males. The sex of the other two could not be determined. Two individuals were five years old,
one was 3—3.5 years old, and one was 15—18 months old.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 156
Breed characteristics were established only for one individual. The female belonged to medium-legged horses. In addition,
the horse performed heavy physical work during life, which is indicated well-developed muscle attachments on the bones.
It should be noted that by the 11th and 12th centuries, the practice of eating horse meat had stopped. There are several reasons
for this. One of them is changing the role of the horse. At this time, the horse began to be actively used as a draft animal,
particularly when cultivating the land, and as a riding animal. Another reason is the spread of Christianity, which prohibited
eating horse meat, because it was associated with pre-Christian cults. This is evidenced by several references in the Chronicle.
However, under unforeseen circumstances, such as famine during the siege of the city, the practice of eating horse meat could
have been returned. It is likely that the horses, the bones of which were found in the cellar, were slaughtered and divided into
fragments precisely under unfavourable circumstances for the residents of Kyiv.
K e y w o r d s: Medieval Kyiv, archaeozoology, cellar, horses, kitchen scraps, cut marks.
References
Aristov, N. Ya. 1866. Promyshlennost drevnei Rusi. Sankt-Peterburg: Typ. Koroleva i K°.
Voronin, N. N. 1948. Pishcha i utvar. In: Grekov, B. D., Artamonov, M. Y. (eds.). Istoriia kultury Drevnei Rusi. Т. 1. Moskva;
Leningrad: Izdatelstvo AN SSSR, p. 263-279.
Horbanenko, S. A., Zhuravlov, O. P. 2021. Litopysni sloviany peredodnia utvorennia Davnoi Rusi: tvarynnytstvo chy myslyvstvo.
Kyiv: IA NAN Ukrainy. Kharkiv: Maidan.
Hrushevskyi, M. S. 1992. Istoriia Ukrainy-Rusy, 2. Kyiv: Naukova dumka.
Dovzhenok, V. Y. 1961. Zemlerobstvo drevnoi Rusi do seredyny ХIII st. Kyiv: Vydavnytstvo AN URSR.
Zhuravlov, O. P. 2017. Fauna Ukrainy. Arkheozoolohichni doslidzhennia. Kyiv: Vydavets Oleh Filiuk.
Iievlev, M. M., Kozlovskyi, A. O. 2011. Cellars of Ancient Kyiv from the end of the 10th c. to the first half of the 13th c.
Arheologia, 4, p. 107-118.
Kozlovskyi, A. O., Iievlev, M. M., Kryzhanovskyi, V. O. 2008. Doslidzhennia u Kyievi po provulku Desiatynnomu, 3 A/B, 5D.
In: Boltryk, Yu. V. (ed.). Arheologichni doslidzhennia v Ukraini 2006-—2007. Kyiv: IA NAN Ukrainy, p. 143-145.
Terpylovskii, R. V. 1984. Rannie slaviane Podesenia III—V vv. Kyiv: Naukova dumka.
Topachevskyi, V. O. 1956. Fauna Olvii. Zbirnyk prats zoolohichnoho muzeiu, 27, p. 61-130.
Tretiakov, P. N. 1948. Selskoe khoziaistvo y promysly. In: Grekov, B. D., Artamonov, M. Y. (eds.). Istoriia kultury Drevnei
Rusi. T. 1. Moskva; Leningrad: Izdatelstvo AN SSSR, p. 47-77.
Tsalkin, V. Y. 1956. Materialy dlia istorii skotovodstva i okhoty v Drevniei Rusi. Materialy i issledovaniia po arkheologii, 51.
Moskva: Izdatielstvo AN SSSR.
Adamson, M. W. 2004. Food in Medieval Times. Westport (Connecticut), London: Greenwood Press.
Lasota-Moskalewska, A. 2008. Archeozoologia Ssaki. Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego.
Sealing, K. 2008. They Eat Horses Don’t They? SSRN. http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.1269513.
|
| id | arheologia-com-ua-article-331 |
| institution | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| issn | 2616-499X |
| keywords_txt_mv | |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-08-07T01:04:55Z |
| publishDate | 2023 |
| publisher | Institute of Archaeology NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | arheologiacomua/17/98f69e1518a2d15f1a0ec612a24cd817.pdf |
| spelling | arheologia-com-ua-article-3312023-05-21T18:25:48Z Аналіз кісток коней із льоху ХІ⸺ ХІІ ст. біля Західного палацу в Києві Analysis of Horse Bones from a Cellar of the 11th⸺12th Centuries near the Western Palace in Kyiv Kublii, Mykhailo Medieval Kyiv, archaeozoology, cellar, horses, kitchen scraps, cut marks княжий Київ, археозоологія, льох, коні, кухонні рештки, сліди розділення туші У статті наведено результати вивчення кісткових матеріалів (серед яких найбільша кількість кісток коней), виявлених під час археологічних розкопок середньовічного льоху на Десятинному провулку, здійснених 2008 р. Крім археозоологічних визначень та остеометрії, здійснено аналіз слідів розділення туш тварин, висловлено припущення щодо причин і обставин, за яких кістки коней опинилися в льоху. During archaeological excavations in the Upper Town in Kyiv in 2008, a cellar was discovered next to the Western Palace. Among other materials, there were animal bones, the absolute majority of which were horses’ bones. Based on the bones, it was calculated that the minimum number of individual horses was four. These bones belonged to kitchen remains, as they were fragmented and showed a large number of cutting marks on almost all anatomical parts of the horses. However, they were larger than those that are usually thrown away after cooking. Perhaps, in this case, we are dealing with horse carcasses that were stored as supplies after initial butchering, but never used. The presence of bones from non-meat parts of the body, such as the phalanges, indicates that the animals were slaughtered in the same place. According to the nature of the cut marks, they were probably made with an ax and a knife. Two of the horses were likely males. The sex of the other two could not be determined. Two individuals were five years old, one was 3—3.5 years old, and one was 15—18 months old. Breed characteristics were established only for one individual. The female belonged to medium-legged horses. In addition, the horse performed heavy physical work during life, which is indicated well-developed muscle attachments on the bones. It should be noted that by the 11th and 12th centuries, the practice of eating horse meat had stopped. There are several reasons for this. One of them is changing the role of the horse. At this time, the horse began to be actively used as a draft animal, particularly when cultivating the land, and as a riding animal. Another reason is the spread of Christianity, which prohibited eating horse meat, because it was associated with pre-Christian cults. This is evidenced by several references in the Chronicle. However, under unforeseen circumstances, such as famine during the siege of the city, the practice of eating horse meat could have been returned. It is likely that the horses, the bones of which were found in the cellar, were slaughtered and divided into fragments precisely under unfavourable circumstances for the residents of Kyiv. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2023-03-29 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/331 10.15407/arheologia2023.01.052 Arheologia; No 1 (2023): Arheologia; 52-56 Археологія ; № 1 (2023): Археологія; 52-56 Археология; № 1 (2023): Arheologia; 52-56 2616-499X 0235-3490 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/331/325 |
| spellingShingle | княжий Київ археозоологія льох коні кухонні рештки сліди розділення туші Kublii, Mykhailo Аналіз кісток коней із льоху ХІ⸺ ХІІ ст. біля Західного палацу в Києві |
| title | Аналіз кісток коней із льоху ХІ⸺ ХІІ ст. біля Західного палацу в Києві |
| title_alt | Analysis of Horse Bones from a Cellar of the 11th⸺12th Centuries near the Western Palace in Kyiv |
| title_full | Аналіз кісток коней із льоху ХІ⸺ ХІІ ст. біля Західного палацу в Києві |
| title_fullStr | Аналіз кісток коней із льоху ХІ⸺ ХІІ ст. біля Західного палацу в Києві |
| title_full_unstemmed | Аналіз кісток коней із льоху ХІ⸺ ХІІ ст. біля Західного палацу в Києві |
| title_short | Аналіз кісток коней із льоху ХІ⸺ ХІІ ст. біля Західного палацу в Києві |
| title_sort | аналіз кісток коней із льоху хі⸺ хіі ст. біля західного палацу в києві |
| topic | княжий Київ археозоологія льох коні кухонні рештки сліди розділення туші |
| topic_facet | Medieval Kyiv archaeozoology cellar horses kitchen scraps cut marks княжий Київ археозоологія льох коні кухонні рештки сліди розділення туші |
| url | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/331 |
| work_keys_str_mv | AT kubliimykhailo analízkístokkonejízlʹohuhíhíístbílâzahídnogopalacuvkiêví AT kubliimykhailo analysisofhorsebonesfromacellarofthe11th12thcenturiesnearthewesternpalaceinkyiv |