Борис Шрамко — дослідник широкого хронологічного діапазону (до 100-річчя з дня народження)

Borys Andriiovych Shramko (1921 — 2012) is known as a researcher of the Early Iron Age, and first of all of the largest settlement in Europe of that time — the Bilsk hillfort. However, in reality, the scholar also carried out the study of monuments from other periods. Chronologically, the earliest i...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Археологія
Datum:	2023
Heft:	1
Сторінки:	134-141
ISSN:	2616-499X
Автори та афіліації:	Valerii Skуrda — Кандидат історичних наук, доцент кафедри історіографії, джерелознавства та археології історичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна
1. Verfasser:	Skуrda, Valerii
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2023
Schlagworte:	Б. А. Шрамко пам’ятки археологічна культура дослідник розкопки розвідки
Online Zugang:	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/337
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Chemistry, Physics and Technology of Surface
Завантажити файл:

Institution

Chemistry, Physics and Technology of Surface

_version_	1872824579804626944
author	Skуrda, Valerii
author_facet	Skуrda, Valerii
author_institution_txt_mv	[ { "author": "Valerii Skуrda", "institution": "Кандидат історичних наук, доцент кафедри історіографії, джерелознавства та археології історичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна", "orcid": "" } ]
author_sort	Skуrda, Valerii
baseUrl_str	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai
collection	OJS
container_end_page	141
container_issue	1
container_start_page	134
container_title	Археологія
container_volume
datestamp_date	2023-05-21T18:27:46Z
description	Borys Andriiovych Shramko (1921 — 2012) is known as a researcher of the Early Iron Age, and first of all of the largest settlement in Europe of that time — the Bilsk hillfort. However, in reality, the scholar also carried out the study of monuments from other periods. Chronologically, the earliest in his research were the monuments of the Stone Age. B. A. Shramko discovered and examined about 20 sites of this period (two Palaeolithic, one Mesolithic and 14 Neolithic) in the course of archaeological exploration. In the research legacy of the Kharkiv researcher, the Eneolithic era is represented by excavations of burial mounds of the Yamna culture near Parkhomivka and Lyptsi villages. To this period is dedicated Shramko’s article about the emergence of arable farming in the south of Eastern Europe. The researcher also discovered a significant number (143) of Bronze Age settlements and carried out excavations at some of them (the villages of Pisky Radkivski, Liubivka, etc.). Excavations were also made at burial mounds (Krasna Mohyla, Bezimenna Mohyla, etc.) and flat burials (Velyka Danylivka) of that time. B. A. Shramko also paid attention to the sites of the Late Roman times. The scholar discovered about 50 settlements (some of them were reseached) and excavated a cremation burial ground of the Cherniakhiv culture near Pavlukivka village. The inlet burial of the Kyiv culture, investigated on a hill near the village of Duvanky, belongs to the same period. The researcher paid considerable attention to the study of medieval sites among which the Donetsk hillfort held a special place. The monuments of the Ukrainian Cossacks era (the 18th century fortresses remains on the Berek River banks) also came into the field of vision of B. A. Shramko.
doi_str_mv	10.15407/arheologia2023.01.134
first_indexed	2026-08-07T01:05:00Z
format	Article
fulltext	НАЦIОНАЛЬНА АКАДЕМIЯ НАУК УКРАЇНИ • ІIНСТИТУТ АРХЕОЛОГIЇ НАН УКРАЇНИ НАУКОВИЙ ЖУРНАЛ – ЗАСНОВАНИЙ У 1947 р. ВИДАЄТЬСЯ ЩОКВАРТАЛЬНО КИЇВ 1  2023 АРХЕОЛОГIЯ Головний редактор ЧАБАЙ В. П., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України Редакцiйна колегiя БОЛТРИК Ю. В., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України БОРОФФКА Н., доктор хаб., Нiмецький археологiчний iнститут, Німеччина БРАУНД Д., професор, доктор хаб., Унiверситет Екзетера, Великобританiя БУЙСЬКИХ А. В., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України ГАРДІ С. Е., PhD, Норвезький інститут у Римі Університету в Осло, Великобританія ДЖIНДЖАН Ф., професор, доктор хаб., почесний професор унiверситету Париж 1 Пантеон Сорбонна, Францiя ЗАЛIЗНЯК Л. Л., професор, доктор iсторичних наук, Нацiональний унiверситет «Києво-Могилянська академiя» IВАНЧИК А. I., професор, Французький нацiональний центр наукових дослiджень, Францiя КАЙЗЕР Е., професор, доктор хаб., Вiльний унiверситет Берлiну, Німеччина ОТРОЩЕНКО В. В., професор, доктор iсторичних наук, Нацiональний унiверситет «Києво-Могилянська академiя» ПЛАВІНСЬКИЙ М. О., кандидат історичних наук, Варшавський університет, Польща ПОТЄХIНА I. Д., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України РАБІНОВІЦ А., PhD, Техаський університет в Остіні, Сполучені штати Америки ТОЛОЧКО П. П., академiк НАН України, Iнститут археологiї НАН України ФОРНАСЬЄ Й., професор, доктор, Галле-Віттенбергський університет імені Мартіна Лютера, Німеччина ХОХОРОВСКI Я., професор, доктор хаб., Iнститут археологiї Яґеллонського унiверситету, Польща ШЕВЧЕНКО T. М., кандидат історичних наук, Інститут археології НАН України (вiдповiдальний секретар) NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE • INSTITUTE OF ARCHAEOLOGY NAS OF UKRAINE SCIENTIFIC JOURNAL – FOUNDED IN 1947 FREQUENCY: QUARTERLY Editor-in-Chief CHABAI V. P., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine Editorial Board BOLTRYK Yu. V., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine BOROFFKA N., Professor, Dr. Hab., German Archaeological Institute, Germany BRAUND D., Professor, Dr. Hab., University of Exeter, UK BUISKYKH A. V., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine CHOCHOROWSKI J., Professor, Dr. Hab., Institute of Archaeology of Jagiellonian University, Poland DJINDJIAN F., Professor, Dr. Hab., Professor of the University of Paris 1 Pantheon Sorbonne, France IVANTCHIK A. I., Professor, National Centre for Scientific Research of France, France FORNASIER J., Professor, Doctor, Martin Luther University Halle-Wittenberg, Germany HARDY S. A., PhD, Norwegian Institute in Rome, University of Oslo, Great Britain KAISER E., Professor, Dr. Hab., Free University of Berlin, Germany OTROSHCHENKO V. V., Professor, DSc in History, National University of Kyiv-Mohyla Academy PLAVINSKI M. O., PhD in History, University of Warsaw, Poland POTEKHINA I. D., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine RABINOWITZ A., PhD in Classical Archaeology, The University of Texas at Austin, USA SHEVCHENKO T. M., PhD in History, Institute of Archaeology NAS of Ukraine (Executive Secretary) TOLOCHKO P. P., Academician of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine ZALIZNIAK L. L., Professor, DSc in History, National University of Kyiv-Mohyla Academy ARHEOLOGIA KYIV 1  2023 ЗМIСТ CONTENTS From the Editorial Staff Articles SKORYI S. A. Early Scythian Spearheads with a Socket KARAVAIKO D. V. Hillforts of the Scythian Period in the Middle Course of the Seim River BUISKYKH A. V., PUKLINA O. O., SHEVCHEN- KO T. M. On the Ceramic Imports from Sinope at Olbia Pontica (on the Example of Architectural Terracottas) KUBLII M. V. Analysis of Horse Bones from a Cellar of the 11th⸺12th Centuries near the Western Palace in Kyiv KORZH A. A. Locations of Ancient Fords on the Sula River AKSIONOV V. S. Once Again about the Pit Buri- als of the Early Medieval Verkhnii Saltiv Catacomb Burial Ground Publication of Archaeological Material MOHYLOV O. D., HUTSAL V. A. Redvyntsi — the Funeral and Memorial Complex of a Rider of the Scythian Period in Northern Podillia VOLODARETS-URBANOVYCH Ya. V. Je- wellery of East European Champlevé Enamel Style among Materials of Saltiv Culture: Data Analysis PRYSHCHEPA B. A., RUSAKOVA Yu. М., CHMIL L. V. Inscriptions in Hebrew on Ceramic Ware of the 17th—18th Centuries Вiд редакцiї Статтi СКОРИЙ С. А. Ранньоскіфські наконечники спи- сів із гофрованою втулкою КАРАВАЙКО Д. В. Городища скіфського часу середньої течії р. Сейм БУЙСЬКИХ А. В., ПУКЛІНА О. О., ШЕВЧЕН- КО Т. М. Про керамічний імпорт Синопи в Ольвії Понтійській (на прикладі архітектурної теракоти) КУБЛІЙ М. В. Аналіз кісток коней із льоху ХІ⸺ХІІ ст. біля Західного палацу в Києві КОРЖ А. А. Місця давніх переправ на Сулі АКСЬОНОВ В. С. Ще раз про ямні поховання ранньосередньовічного верхньосалтівського ка- такомбного могильника Публiкацiї археологiчного матерiалу МОГИЛОВ О. Д., ГУЦАЛ В. А. Редвинці — вершницький поховально-поминальний комп- лекс скіфського часу на Північному Поділлі ВОЛОДАРЕЦЬ-УРБАНОВИЧ Я. В. Прикраси кола східноєвропейських варварських виїмчас- тих емалей серед матеріалів салтівської культу- ри: аналіз даних ПРИЩЕПА Б. А., РУСАКОВА Ю. М., ЧМІЛЬ Л. В. Написи на івриті на керамічній по- судині XVII—XVIII ст. 5 6 20 40 52 57 69 86 111 127 Iсторiя науки СКИРДА В. В. Борис Шрамко — дослідник ши- рокого хронологічного діапазону (до 100-річчя з дня народження) Рецензiї СЕГЕДА С. А., ВІЗЕР С. О. Рец.: Я. Гершко- вич, Д. Гречко. Археологія України за роки не- залежності ІВАНОВА С. В., ТОЩЕВ Г. М. Рец.: В. І. Ні- кітін. Матвеевское поселение ингульской ката- комбной культуры на Южном Буге History of Science SKYRDA V. V. Borys Shramko — a Researcher of Wide Chronological Range (on the 100th Anni- versary of his Birth) Book Review SEHEDA S. A., VIZER S. O. Rev.: Ya. Hershko- vych, D. Hrechko. Archaeology of Ukraine during the Independence Period IVANOVA S. V., TOSHCHEV H. M. Rev.: V. I. Nikitin. Matviivka Settlement of Inhul Cata- comb Culture at the South Buh River 134 142 144 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 1 5 Вiд редакцiї Шановні читачі журналу «Археологія», Уже рік як війна охопила всю Україну, та незважаючи на російську агресію і завдяки ЗСУ ми продовжуємо працювати. Ми вдячні міжнародній археологічній спільноті за всебічну допомогу й підтримку, надану журналу в цей тяжкий час. Дякуємо авторам, рецензентам, редакційній коле- гії та всім учасникам публікаційного процесу. Вони тепер усюди, але близько як ніколи. Дякуємо всім, хто звертався і звертається з пропозиціями підтримки і просто пропозиціями, за підтримку словом і ділом. Завдяки усім вам ми продовжуємо свою роботу і маємо змогу буду- вати амбітні плани. Зокрема, за останній рік відбулися певні зміни. «Археологія» тепер індексується у двох осно- вних міжнародних науковометричних базах: Scopus i Web of Science. А саме: статті, опублікова- ні в журналі від № 1 2020 року, і надалі індексуються у Web of Science, а від № 1 2022 року ⸺ в Scopus. Звертаємо вашу увагу, що цифрові індекси DOI та індексування в науковометричних базах отримують статті, які пройшли процес рецензування, мають розлоге резюме, список літерату- ри та інші ознаки, що відповідають вимогам до написання й оформлення наукових статей. Ко- роткі повідомлення, зокрема в рубриках «Хроніка» або «Рецензії», не індексуються і не вносяться до вказаних баз. Звернення, яке ви зараз читаєте, також не є «скопусівською» публікацією. Із пра- вилами оформлення можна ознайомитись на нашому сайті https://arheologia.com.ua/index.php/ arheologia/author_guidelines, а з усіма уточненнями та питаннями можна звертатися на адресу редакції editors_arch@ukr.net. Аби процес внесення даних до вказаних баз був ефективним, завжди переконуйтесь, що ваші дані буквально до літери правильно подані в перекладі або транслітерації (наприклад, the Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine). Створивши власну сторінку на сайті наукових баз даних, простежте, щоб ваші статті були асоційовані з вашим ім'ям, а не ім'ям од- нофамільця, вашою установою тощо. Важливо також, щоб у посиланнях на статті, опублікова- ні в «Археології», назву журналу ви вказували саме «Arheologia». Ця назва ⸺ на нашій обкладинці, нашому сайті та в реєстраційній документації. Цього року завершилася перереєстрація журналу в Міністерстві юстиції України, внаслідок якої документально зафіксовано кириличну й латинську назви журналу та дві мови публікацій: українську й англійську. Ми щиро бажаємо якнайближчої перемоги Україні та якнайшвидшого відновлення й розвитку української археології. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 1134 Iсторiя науки УДК [929:904](477) https://doi.org/10.15407/arheologia2023.01.134 © В. В. СКИРДА* 2023 БОРИС ШРАМКО — ДОСЛІДНИК ШИРОКОГО ХРОНОЛОГІЧНОГО ДІАПАЗОНУ (ДО 100-РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ) Статтю присвячено науковій діяльності Бориса Ан- дрійовича Шрамка (1921—2012), відомого в середови- щі археологічного співтовариства дослідника ранньої залізної доби і насамперед Більського городища. Од- нак учений доклав чимало зусиль також до вивчення пам’яток інших періодів — починаючи з кам’яного віку й закінчуючи добою українського козацтва. К л ю ч о в і с л о в а: Б. А. Шрамко, пам’ятки, ар- хеологічна культура, дослідник, розкопки, розвідки. Постать Бориса Андрійовича Шрамка (1921— 2012) відома в середовищі археологічного спів- товариства не лише в Україні, а й далеко за її межами. В історію археологічної науки він увійшов перш за все як знаний фахівець у га- лузі скіфології, зокрема як дослідник найбіль- шого в Європі Більського городища доби ран- нього залізного віку (ред. Корост 2016; Брей, Tрамп 1990, с. 34). Проте його багаторічна нау- кова праця не обмежувалася лише цим напрям- ком. У поле зору дослідника неодноразово по- трапляли пам’ятки, хронологія яких виходить за межі ранньої залізної доби. Саме вони й ста- ли предметом нашого дослідження. За спогадами Б. А. Шрамка, його вчителем і натхненником у галузі археології був І. Н. Луц- кевич, який у свою чергу тривалий час пра- цював під керівництвом одного з найвидатні- ших українських археологів 20—30-х років ХХ ст. — проф. О. С. Федоровського. Останній був відомий своїми археологічними студіями від доби палеоліту до часів українського коза- цтва (Скирда 2011). Таким чином, стає зрозумі- лим і широкий хронологічний діапазон дослі- джень Б. А. Шрамка. * СКИРДА Валерій Володимирович — кандидат історич- них наук, доцент кафедри історіографії, джерелознав- ства та археології історичного факультету Харківсько- го національного університету імені В. Н. Каразіна, ORCID: 0000-0001-7318-6166, vskyrda@gmail.com Пам’ятки різних археологічних епох потра- пляли в поле зору молодого науковця з перших років його самостійних польових досліджень. Яскравим прикладом є матеріали археоло- гічного сезону 1951 р. Зокрема, на виявлено- му Б. А. Шрамком багатошаровому поселенні біля с. Велика Данилівка були знайдені арте- факти, які належали до періоду пізньої брон- зи, скіфської й черняхівської культур, а також пальцеподібну фібулу VI ст. Крім того, побли- зу с. Водяне на городищі роменської культури досліджено землянку та оглянуто Хорошівське городище, що функціонувало як у роменський час, так і за доби Київської Русі (Шрамко 1952a, с. 6-11, 25-27, 49-50). Пам’ятки цих же археоло- гічних періодів дослідник вивчав і наступного 1952 р. (Шрамко 1952b, с. 1, 3, 8-9, 14-16). Найдавніші пам’ятки, над якими працював Б. А. Шрамко, належать до доби пізнього пале- оліту. Це, зокрема, стоянка Шаруканська ІІ біля с. Богородичне Донецької обл. і бивні мамон- та, заховані пізньопалеолітичними мисливцями, що їх молодий учений виявив у р-ні Олексіївка в м. Харків (Шрамко 1954, с. 24; Шрамко 1958, с. 4). Єдиною пам’яткою доби мезоліту, дослі- дженою Б. А. Шрамком, була стоянка біля стан- ції Основа (Шрамко, Mихеев, Грубник-Буйновa 1977, с. 34). Дослідник не залишив поза увагою й заключний період кам’яної доби. Під час багато- річних розвідок на території Харківської, Доне- цької й Полтавської областей він виявив і обсте- жив 14 стоянок неолітичного періоду. Зокрема, під час досліджень Муромського водосховища в 1978 р. було зібрано колекцію неолітичної кера- міки й кремʼяних знарядь на багатошаровому се- лищі Комсомольське І (Шрамко, Дьяченко 1978, с. 10-11). Були проведені розкопки на багатоша- ровому селищі Петрівське І, на якому в неолітич- ному шарі виявлено кілька господарських ям і ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 1 135 зібрано артефакти ямково-гребінцевої кераміки ІV―ІІІ тис. до н.е. (Шрамко 1976, с. 9). Щодо дослідження пам’яток доби енео- літу, то тут варто згадати охоронні розкопки Б. А. Шрамка біля с. Пархомівка, де основне по- ховання в кургані № 2 виявилося давньоямним (Шрамко 1972a, с. 16). До цієї ж культури на- лежить і поховання другого кургану № 1 з кур- ганної групи біля с. Липці (Шрамко, Дьяченко 1978, с. 15). Енеолітичній добі присвячена стат- тя Б. А. Шрамка про появу орного землеробства на Півдні Східної Європи. Він опрацював зна- хідки залишків дерев’яних рал у цьому регіоні, а також малюнки на стелі з кургану № 1 в уро- чищі Бахчи-Елі поблизу Сімферополя. Порівнявши їх з аналогічними знахідками в Південній і Північній Європі та доповнив- ши картину наявними писемними джерелами, Б. А. Шрамко дійшов висновку про те, що орне землеробство на Півдні Східної Європи заро- дилося в другій половині ІІІ тис. до н.е. На- прикінці ІІІ — на поч. ІІ тис. до н.е. такий спо- сіб обробки землі використовували майже всі мешканці регіону до кордонів лісостепу й сте- пу (Шрамко 1972c). Значно частіше в поле зору харківського до- слідника потрапляли пам’ятки бронзового віку. За даними археологічних звітів Б. А. Шрамка, він обстежив 143 поселення цієї доби (переваж- но зрубної й бондарихінської культур). Зокрема, заслуговують на увагу його розвідки на Чернігів- щині. Вони були проведені у зв’язку з його пу- блікацією рала бронзової доби, знайденого біля с. Полісся (Шрамко 1964). Розвідки проводилися з метою визначення культурної атрибуції даного артефакту. У результаті Б. А. Шрамко виявив два поселення середньодніпровської культури біля с. Солонівка, із носіями якої й було пов’язане опубліковане рало (Шрамко 1969, с. 29-30). На окремих поселеннях бронзової доби нау- ковець проводив розкопки. Наприклад, 1956 р. під час розкопок двошарового (бронзова доба й салтівська культура) селища біля с. Піски Радьківські Борівського р-ну Харківської обл. було виявлено житло бронзового часу (Шрам- ко 1957, с. 13-14). У 1961 р. на багатошаровому поселенні біля с. Велика Данилівка дослідже- но ділянку з шаром бондарихінської культури (Шрамко 1962a, с. 22-23). Під час охоронних робіт 1971 р. на території, що підлягала зато- пленню Трав’янським водосховищем, проведе- но розкопки на двошаровому с. Трав’янське 1, де виявлено бондарихінський і салтівський шари (Шрамко 1972a, с. 22-25). Шар бондари- хінської культури досліджувався й під час роз- копок багатошарового селища Петровське-1 у 1973 р. (Шрамко 1974, с. 2-7). На поселен- ні біля с. Любівка виявлено кілька господар- ських ям і землянку площею більше 20 м2 — зрубної культури сабатинівського етапу ХІІІ― ХІІ ст. до н.е. У будівлі знайдено залізний ніж, який, на думку Б .А. Шрамка, міг бути першою залізною знахідкою цього часу на півдні Схід- ної Європи (Шрамко 1976, с. 18-20). Б. А. Шрамко займався й розкопками по- ховальних пам’яток бронзової доби. Зокрема, він дослідив курган поблизу згадуваного вище с. Піски Радьківські, на якому виявлено осно- вне й впускні поховання катакомбної культури (Шрамко 1957, с. 7-12). 1961 р. експедиція під керівництвом Б. А. Шрамка проводила розкоп- ки в курганній групі біля ст. Квашино на півдні Донецької обл. У кургані № 4 виявлено чоти- ри поховання пізньобронзової доби. Учений ви- словив припущення, що могильник міг бути ро- довим, а окремі кургани (частина з яких, можли- во, була розорана) слугували місцем поховання членів однієї родини (Шрамко 1962a, с. 24-29). У 1978 р. Б. А. Шрамко дослідив скорчене по- ховання катакомбної культури з крем’яними кинджалом і стрілами в окремо розташованому Рис. 1. Б. А. Шрамко на розкопках городища біля с. Коробови Хутори. 1954 р. Fig. 1. B. A. Shramko at the excavations of the settlement near Korobovi Khutory village. 1954 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 1136 кургані Красна могила поблизу с. Липці (Шрам- ко, Дьяченко 1978, с. 23-25). А 1980 р. на лівому березі Ворскли в 24 км від с. Більськ дослідник розкопав курган Безіменна могила. Основне по- ховання зрубної культури виявилося зруйнова- ним. Із ним пов’язані залишки тризни, виявле- ні в насипі. Два впускні виявилися скіфськи- ми (Шрамко, Щегленко 1981, с. 10-13). Окремо варто відзначити розкопки двох ґрунтових по- ховань кінця бронзової доби біля с. Велика Да- нилівка (Шрамко 1962a, с. 22). У 80-х роках ХХ ст. на території Харків- ської обл. проводилися роботи з розбудо- ви розгалуженої меліоративної системи, що спричинило нагальну потребу проведення охоронних розкопок. До цієї роботи актив- но долучилися археологи Харківського уні- верситету — С. І. Берестнєв, Ю В. Буйнов, О. Г. Дяченко, А. К. Дягтяр, А. В. Криганов та В. О. Дмитрієв, які працювали під загальним керівництвом Б. А. Шрамка. Під час розкопок досліджено значну кількість курганів бронзо- вої доби. Результати цієї роботи відображені в монографії С. І. Берестнєва (2001), однак цікаво зупинитись на окремих висновках, зроблених Б. А. Шрамком. Зокрема, спираючись на дані, отримані в результаті дослідження курганів у зоні будівництва Першотравневої зрошуваль- ної системи, учений відзначив, що поховання культури багатовалікової кераміки в цьому ре- гіоні є нечисленними й з’являються спорадич- но, що вказує на їх випадковість у даному ре- гіоні. Тому науковець припустив, що основна територія поширення цієї культури була розта- шована південніше. Б. А. Шрамко звернув ува- гу на матеріали, які свідчили про тісні контак- ти племен зрубної культури з носіями бондари- хінської культури ХІІ―VІІІ ст. до н.е. На його думку, це знайшло відображення в поширенні у племен зрубної культури обряду трупоспален- ня (Шрамко 1986, с. 13). Дослідження Б. А. Шрамка, пов’язані з бронзовою добою, викладені у статті у співав- торстві з Ю. Г. Машкаровим, який здійснив фі- зико-хімічні аналізи. Розробка була присвячена дослідженню біметалічного ножа з впускного поховання катакомбної культури, розкопано- го О. Г. Дяченком біля с. Герасимівка Валуй- ського р-ну Білгородскої обл. Враховуючи об- лаштування могили, обряд поховання, форму й орнаментацію знайденої в ньому посудини та форму ножа, Б. А. Шрамко датував комп- лекс часом близько 1750 р. до н.е. Основу ножа становив мідний стрижень, прямокутний у пе- Рис. 2. Б. А. Шрамко малює план під час розкопок Донецького городища. 1960 р. Fig. 2. B. A. Shramko is drawing a plan during the excavation of the Donetsk hillfort. 1960 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 1 137 Рис. 3. Проф. Б. А. Шрамко і доц. В. В. Скирда за роботою над монографією «Рождение Харькова». 2004 р. Fig. 3. Prof. B. A. Shramko and associate prof. V. V. Skуrda are working on the monograph “The Birth of Kharkiv”. 2004 ретині. Навколо нього була обгорнута залізна пластина, якій за допомогою кування було на- дано витягнуто-овальної форми загостреного з двох боків леза. Спираючись на результати ме- талографічного аналізу й археологічні пара- лелі, учений висловив припущення, що даний ніж свого часу виготовили кавказькі майстри. Завдяки торгівельним зв’язкам він потрапив до населення катакомбної культури, яке прожива- ло на берегах р. Уразової в басейні Сіверсько- го Дінця. Ніж став найдавнішим залізним ар- тефактом, знайденим у цьому регіоні (Шрамко, Maшкаров 1993). Окремим напрямком досліджень Б.А. Шрам- ка стали пам’ятки пізньоримського часу. За роки багаторічних досліджень йому довело- ся працювати майже на 50 пам’ятках черня- хівської культури. Однією з них був могиль- ник із залишками черняхівських кремацій (пе- репалені й оплавлені речі, фрагменти кераміки тощо), виявлений під час шурфування 1952 р. біля с. Велика Данилівка (Шрамко 1953, с. 21). Однак найбільш значущими роботами вченого на пам’ятках цього періоду були розкопки мо- гильника біля с. Павлюківка Краснокутсько- го р-ну (Шрамко 1974, с. 7-9). Матеріали цих розкопок покладено в основу єдиної наукової публікації Б. А. Шрамка, присвяченої римській добі. На могильнику було виявлено й дослідже- но дев’ять кремаційних поховань в урнах. Уче- ний навів їх детальний опис, відзначивши від- сутність серед поховального інвентарю речей у гарному стані, за якими можна було б датува- ти могильник. Єдиним таким артефактом вия- вилася підв’язна фібула, за допомогою якої до- слідник орієнтовно датував пам’ятку ІІІ—ІV ст. н.е. (Шрамко 1979). Доволі рідко в нашому регіоні трапляють- ся пам’ятки ще однієї культури пізньоримсько- го часу — київської. Проте Б. А. Шрамкові по- щастило дослідити одне дуже цікаве поховання цієї культури. Воно було впускним, його вияв- лено під час проведення в 1994 р. охоронних розкопок кургану № 1 біля с. Дуванки Золочів- ського р-ну. Розташовувалося воно в півден- ній частині насипу кургану на глибині 75 см в ямі прямокутної форми з закругленими кутами. Довжина її 135 см, вона орієнтована довгою ві- ссю за лінією захід-схід. Ширина ями знизу 55 см, а зверху до 80 см. Стіни ями були об- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 1138 кладені деревом (жердини діаметром близько 5 см). Із таких же жердин було зроблене й пере- криття. Глибина могили від рівня поховального ґрунту, на якій лежало перекриття, становила 30—35 см. У західній частині поховальної ями на дні виявлено залишки дерев’яного овально- го блюда розміром 28×35 см. На ньому знайде- но дрібні шматочки людських кісток (можливо, обпалених), трохи золи й вуглинки, які, ймовір- но, були залишками трупоспалення на стороні. Серед поховального інвентарю слід відзначити знахідки двох роздавлених округлобоких гор- щиків. В одного з них було обламане вінце і пробита збоку дірка. Внутрішні стінки горщи- ка були закопчені. Це дало змогу Б. А. Шрам- кові припустити, що його використовували як курильницю (Шрамко 1995, с. 23-25). Говорячи про римську добу в досліджен- нях Б. А. Шрамка, можна згадати й про срібний динарій, що його знайшов 1988 р. на городі в с. Одноробівка Золочівського р-ну й передав до Археологічного музею Харківського універси- тету студент І. Сумщенко. Незважаючи на його погану збереженість, дослідник зміг визначи- ти його належність Фаустині Молодшій (ІІ ст.) (Шрамко 1990, с. 14). Значний пласт у науковій спадщині Б. А. Шрамка посідають пам’ятки середньовіч- ної доби. За десятки років польових досліджень ученому довелося працювати з пам’ятками пеньківської, салтівської, роменської археоло- гічних культур, культури доби Русі-України та пізньокочівницькими похованнями. Цей мате- ріал ліг в основу нашого окремого дослідження (Скирда 2008). Перші масштабні розкопки вче- ного були пов’язані з дослідженням у 1953— 1954 рр. городища роменської культури біля с. Коробові Хутори (зараз Коропово) (рис. 1). Результати цих досліджень вперше наштовхну- ли Б. А. Шрамка до думки про мирне сусідство носіїв салтівської й роменської культур у ба- сейні Сіверського Дінця (Шрамко 1954, с. 16). Найвідомішою археологічною пам’яткою се- редньовічного періоду, якій Борис Андрійо- вич присвятив багато років досліджень (роз- відки 1950 і 1952—1953 рр., масштабні розкоп- ки 1955—1962 рр.), було Донецьке городище (рис. 2). З цією пам’яткою пов’язані й остан- ні розкопки Б. А. Шрамка 2003 р., проведе- ні разом з автором цієї статті (Шрамко, Скир- да 2004a). Продовженням такої співпраці стало написання спільної монографії (рис. 3) «Рож- дение Харькова», у якій висловлено припущен- ня про те, що Донецьке городище продовжува- ло існувати після монгольської навали й посту- пово перетворилося на місто Харків (Шрамко, Скирда 2004b, с. 42-49). Потрапляли в поле зору харківського архео- лога й пам’ятки доби українського козацтва. Зо- крема, під час розвідок 1956 р., які проводили- ся по берегах р. Берек поблизу сіл Петрівське, Марʼївка, Ново-Лозівське, Лихачівка й Михайлів- ське були оглянуті залишки фортець ХVІІІ ст., які непогано збереглися. Б. А. Шрамко відзначив, що всі вони були захищені земляними валами й ро- вами. Укріплення мали в плані чотирикутну фор- му і по кутах ромбоподібні бастіони. Інколи пе- ред однією зі сторін влаштовувався спеціальний редут. У центрі цих городищ завжди була розта- шована велика яма (погреб). Підбиваючи підсу- мок дослідження цих пам’яток, учений зауважив, що аналогічні укріплення описав В. Г. Ляско- ронський у «Трудах» ХІІІ Археологічного з’їзду (Шрамко 1957, с. 5-6). Обізнаність Б. А. Шрамка в матеріалах ар- хеологічних пам’яток широкого хронологічно- го діапазону яскраво простежується в його ши- роковідомій монографії «Древности Северского Донца», яка значною мірою базується на осо- бистих дослідженнях науковця (Шрамко 1962b), а також у виданому 1972 р. підручнику з істо- рії первісного суспільства (Шрамко 1972b). На- ступне видання підручника «Історія первісного суспільства» Б. А. Шрамко розробив разом з ав- тором даної статті. Але, на жаль, це видання по- бачило світ уже після смерті видатного вченого (Скирда, Шрамко 2018). Переконливим свідчен- ням глибокого розуміння вченим проблематики археології різних епох можна вважати й успіш- но захищенні кандидатські дисертації, виконані під його керівництвом, зокрема роботи, присвя- чені проблемам бронзової доби (Ю. В. Буйнов, С. І. Берестнєв), салтівської культури (В. К. Мі- хеєв) та слов’янської археології (О. Г. Дьячен- ко) (ред. Супруненко 1995, с. 49). Усе це при- звело до становлення на історичному факуль- теті Харківського університету наукової школи Б. А. Шрамка, представники якої успішно роз- робляють проблематику різноманітних епох. Підсумовуючи, зазначимо, що наведені у стат- ті матеріали дозволяють говорити про Бориса Андрійовича Шрамка не лише як про фахівця в галузі археології ранньої залізної доби, а і як про дослідника широкого хронологічного діапазону. Упродовж багаторічних польових досліджень на території Лівобережної України та Білгородської ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 1 139 й Курської областей Росії видатний харківський учений звертав увагу на пам’ятки всіх епох, по- чинаючи з періоду пізнього палеоліту й завершу- ючи добою українського козацтва. Усі ці епохи, окрім останньої, знайшли своє відображення в наукових публікаціях Б. А. Шрамка. Берестнев, С. И. 2001. Восточноукраинская лесос- тепь в эпоху средней и поздней бронзы (II тыс. до н. э.). Харьков: Амет. Брей, У., Трамп, Д. 1990. Археологический словарь. Москва: Прогресс. Корост, І. І. (ред.). 2016. Більське городище в наукових працях Б. А. Шрамка: збірник наукових праць, присвяче- ний 95-річчю від дня народження вченого. Котельва; Хар- ків: ХНУ імені В. Н. Каразіна; ІКЗ «Більськ»; Майдан . Скирда, В. В. 2008. Средневековые памятники в иссле- дованиях Б. А. Шрамко. В: Посохов, С. І. (ред.) Проблемы археологии Восточной Европы. К 85-летию Бориса Ан- дреевича Шрамко. Харьков: Курсор, с. 121-131. Скирда, В. В. 2011. Вклад А.С. Федоровского в разви- тие археологи. В: Платонова, Н. И. (ред.) История архео- логи: личности и школы. Санкт-Петербург: Нестор-Исто- рия, с. 263-267. Скирда, В. В., Шрамко, Б. А. 2018. Історія первісного суспільства. Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна. Супруненко, О. Б. (ред.). 1995. Борис Андрійович Шрамко: Бібліографічний покажчик. Полтава: Управ- ління культури Полтавської облдержадміністрації. Центр охорони та досліджень пам’яток археології управління культури Полтаської облдержадміністрації. Шрамко, Б. А. 1952. Отчет о работе Северо-Доне- цкой скифской экспедиции Харьковского Госуниверсите- та им. А.М. Горького в 1951 году. НА Институт Археоло- гии НАН Украины. ф. 64, 1951/20. Харьков. Шрамко, Б. А. 1952а. Отчет об археологических ис- следованиях Харьковского государственног университе- та имени А.М. Горького в 1952 году.Науковий архів Му- зею археології ХНУ. ф. 1. оп. 1. спр. 2.. Шрамко, Б. А. 1954. Отчет об археологических раз- ведках и ракопках Харьковского государственног универ- ситета в 1953 году. Науковий архів Музею археології ХНУ. ф. 1. оп. 1. спр. 4а. Шрамко, Б. А. 1957. Отчет об археологических развед- ках и ракопках Северодонецкой экспедиции ХГУ в 1956 году. Науковий архів Музею археології ХНУ. ф. 1. оп. 1. спр. 7а. Шрамко, Б. А. 1958. Отчет о разведках и ракоп- ках Харьковского государственног университета им. А. М. Горького в 1957 году. Науковий архів Музею архео- логії ХНУ. ф. 1. оп. 1. спр. 8б. Шрамко, Б .А. 1962a. Отчет о работе Скифской ар- хеологической экспедиции Харьковского государственного университета в 1961 году. Науковий архів Музею архео- логії ХНУ. ф. 1. оп. 1. спр. 12а. Шрамко, Б. А. 1962b. Древности Северского Донца. Харьков: Издательство Харьковского госуниверситета им. А. М. Горького. Шрамко, Б. А. 1964. Древний деревянный плуг из Сергеевского торфяника: (В связи с проблемой возникно- вения пашенного земледелия в Вост. Европе. Советская Археология, 4. с. 84-100. Шрамко, Б. А. 1969. Отчет о разведках и раскопках Скифо-славянской археологической экспедиции Харьков- ского гос. университета им. А. М. Горького в 1968 г. На- уковий архів Музею археології ХНУ, ф. 1, оп. 1, спр. 19а. Шрамко, Б. А. 1972a. Отчет о работе Скифо-славянской археологической экспедиции Харьковского гос. универси- тета им. А. М. Горького в 1971 г. ХНУ. ф. 1. оп. 1. спр. 22а. Шрамко, Б. А. 1972b. История первобытного общества. Харьков: Харьковский государственный университет. Шрамко, Б. А. 1972c. Про час появи орного землероб- ства на Півдні Східної Європи. Археологія, 7, с. 25-35. Шрамко, Б. А. 1974. Отчет о работе Скифо-славян- ской экспедиции ХГУ в 1973 году. Науковий архів Музею археології ХНУ. ф. 1. оп. 1. спр. 24а. Шрамко, Б. А. 1976. Отчет об исследовании археоло- гических памятников в зоне строительства канала и водо- хранилища на реках Мерла и Мерчик в 1973-1976 гг. Науко- вий архів Музею археології ХНУ. ф. 1. оп. 5. спр. 1. Шрамко, Б. А. 1979. Могильник у с. Павлюковка. В: Сымонович, Э. А. (ред.). Могильники черняховской культуры. Москва: Наука, с. 9-12. Шрамко, Б. А. 1986. Отчет о научно-исследователь- ской работе исследования археологических памятников в зоне строительства первой очереди Первомаевской оро- сительной системы (4 этап). Харьков: б./в. Шрамко, Б. А. 1990. Отчет о раскопках Скифо-сла- вянской археологической экспедиции ХГУ в 1989 г. Нау- ковий архів Музею археології ХНУ. ф. 1. оп. 1. спр. 42а. Шрамко, Б. А. 1995. Отчет об археологических исследова- ниях в 1994 г. в Полтавской и Харьковской областях. Науковий архів Музею археології ХНУ. ф. 1. оп. 1. спр. 65. Шрамко, Б. А., Дьяченко, А. Г. 1978. Археологи- ческие исследования в зоне строительства Муромско- го водохранилища и оросительной системы в 1978 г. (Залючительный отчет). Харьков: б./в. Шрамко, Б. А., Машкаров, Ю. Г. 1993. Исследова- ния биметаллического ножа из погребения катакомбной культуры. Российская Археология, 2, с. 163-170. Шрамко Б. А., Михеев, В. К., Грубник-Буйнова, Л. П. 1977. Справочник по археологии Украины: Харьковская область. Киев: Наукова думка. Шрамко, Б. А., Скирда, В. В. 2004а. Отчет об археоло- гических раскопках 2003 года в г. Харькове. Науковий ар- хів Інституту археології НАН України, ф. 64. № 2003/235. Шрамко, Б. А., Скирда, В. В. 2004b. Рождение Харь- кова. Харьков: Східно-регіональний центр гуманітарно- освітніх ініціатив. Шрамко, Б. А., Щегленко, А. В. 1981. Отчет об охранных раскопках в окрестностях с. Бельск Полтавской обл. в 1980 г. Науковий архів Музею археології ХНУ. ф. 1. оп. 1. спр. 33а. Надійшла 04.01.2023 Valerii V. Skуrda PhD, Associate Professor of the Source Studies and Archaeology of the School of History, ORCID: 0000-0001-7318-6166, vskyrda@gmail.com BORYS SHRAMKO — A RESEARCHER OF A WIDE CHRONOLOGICAL RANGE (TO THE 100TH ANNIVERSARY OF HIS BIRTH) Borys Andriiovych Shramko (1921 — 2012) is known as a researcher of the Early Iron Age, and first of all of the largest settlement in Europe of that time — the Bilsk hillfort. However, in reality, the scholar also carried out the study of monuments ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 1140 from other periods. Chronologically, the earliest in his research were the monuments of the Stone Age. B. A. Shramko discovered and examined about 20 sites of this period (two Palaeolithic, one Mesolithic and 14 Neolithic) in the course of archaeological exploration. In the research legacy of the Kharkiv researcher, the Eneolithic era is represented by excavations of burial mounds of the Yamna culture near Parkhomivka and Lyptsi villages. To this period is dedicated Shramko’s article about the emergence of arable farming in the south of Eastern Europe. The researcher also discovered a significant number (143) of Bronze Age settlements and carried out excavations at some of them (the villages of Pisky Radkivski, Liubivka, etc.). Excavations were also made at burial mounds (Krasna Mohyla, Bezimenna Mohyla, etc.) and flat burials (Velyka Danylivka) of that time. B. A. Shramko also paid attention to the sites of the Late Roman times. The scholar discovered about 50 settlements (some of them were reseached) and excavated a cremation burial ground of the Cherniakhiv culture near Pavlukivka village. The inlet burial of the Kyiv culture, investigated on a hill near the village of Duvanky, belongs to the same period. The researcher paid considerable attention to the study of medieval sites among which the Donetsk hillfort held a special place. The monuments of the Ukrainian Cossacks era (the 18th century fortresses remains on the Berek River banks) also came into the field of vision of B. A. Shramko. K e y w o r d s: B. A. Shramko, sites, archaeological culture, researcher, excavations, explorations. References Berestnev, S. I. 2001. Vostochnoukrainskaia lesostep v epokhu srednei i pozdnei bronzy (II tys. do n. e.). Kharkiv: Amet. Brei, U., Tramp, D. 1990. Arkheologicheskii slovar. Moskva: Progress. Korost, I. I. (red.). 2016. Bilske horodyshche v naukovykh pratsiakh B. A. Shramka: zbirnyk naukovykh prats, prysviachenyi 95-richchiu vid dnia narodzhennia vchenoho. Kotelva-Kharkiv: KhNU imeni V. N. Karazina; IKZ “Bilsk”; Maidan. Skirda, V. V. 2008. Srednevekovye pamiatniki v issledovaniiakh B. A. Shramko. In: Posokhov. S. І. (ed.) Problemy arkheologii Vostochnoi Evropy. K 85-letiyiu Borisa Andreevicha Shramko. Kharkiv: Kursor, p. 121-131. Skirda, V. V. 2011. Vklad A.S. Fedorovskogo v razvitiye arkheologi. In: Platonova, N. I. (ed.) Istoriia arkheologii: lichnosti i shkoly. Sankt-Peterburg: Nestor-Istoriia, p. 263-267. Skyrda, V. V., Shramko, B. A. 2018. Istoriia pervisnoho suspilstva. Kharkiv: KhNU imeni V.N. Karazina. Suprunenko, O. B. (red.). 1995. Borys Andriiovych Shramko: Bibliohrafichnyi pokazhchyk. Poltava: Upravlinnia kultury Poltavskoi oblderzhadministratsii. Tsentr okhorony ta doslidzhen pamiatok arkheolohii upravlinnia kultury Poltaskoi oblderzhadministratsii. Shramko, B. A. 1952a. Otchet o rabote Severo-Donetskoi skifskoi ekspeditsii Kharkovskogo Gosuniversiteta im. A. M. Gorkogo v 1951 godu. Scientific Archives of the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 64. № 1951/20. Shramko, B. A. 1952b. Otchet ob arkheologicheskikh isledovaniyakh Kharkovskogo gosudarstvennogo universiteta imeni A.M. Gorkogo v 1952 godu. Scientific Archives of the Archaeological Museum KhNU. f. 1. op. 1. spr. 2. Shramko, B. A. 1954. Otchet ob arkheologicheskikh razvedkakh i raskopkakh Kharkovskogo gosudarstvennogo universiteta v 1953 godu. Scientific Archives of the Archaeological Museum KhNU. f. 1. op. 1. spr. 4a. Shramko, B. A. 1957. Otchet ob arkheologicheskikh razvedkakh i raskopkakh Severodonetskoy ekspeditsii KhGU v 1956 godu. Scientific Archives of the Archaeological Museum KhNU. f. 1. op. 1. spr. 7a. Shramko, B. A. 1958. Otchet o razvedkakh i raskopkakh Kharkovskogo gosudarstvennogo universiteta im. A. M. Gorkogo v 1957 godu. Scientific Archives of the Archaeological Museum KhNU. f. 1. op. 1. spr. 8b. Shramko, B. A. 1962a. Otchet o rabote Skifskoi arkheologicheskoi ekspeditsii Kharkovskogo gosudarstvennogo universiteta v 1961 godu. Scientific Archives of the Archaeological Museum KhNU. f. 1. op. 1. spr. 12a. Shramko, B. A. 1962b. Drevnosti Severskogo Dontsa. Kharkiv: Izdatelstvo Kharkovskogo gosuniversiteta im. A. M. Gorkogo. Shramko, B. A. 1964. Drevnii dereviannyi plug iz Sergeyevskogo torfyanika: (V sviazi s problemoi vozniknoveniia pashennogo zemledeliia v Vost. Evrope. Sovetskaia Arkheologiia. 4. p. 84-100. Shramko, B. A. 1969. Otchet o razvedkakh i raskopkakh Skifo-slavyanskoy arkheologicheskoy ekspeditsii Kharkovskogo gos. universiteta im. A. M. Gorkogo v 1968 g. Scientific Archives of the Archaeological Museum KhNU. f. 1. op. 1. spr. 19a/ Shramko, B. A. 1972a. Otchet o rabote Skifo-slavyanskoi arkheologicheskoi ekspeditsii Kharkovskogo gos. universiteta im. A. M. Gorkogo v 1971 g. Scientific Archives of the Archaeological Museum KhNU. f. 1. op. 1. spr. 22a. Shramko, B. A. 1972b. Istoriia pervobytnogo obshchestva. Kharkiv: Kharkovskii gosudarstvennyi universitet. Shramko, B. A. 1972c. Pro chas poiavy ornogo zemlerobstva na Pіvdnі Skhіdnoi Yevropy. Arheologіa. 7. p. 25-35. Shramko, B. A. 1974. Otchet o rabote Skifo-slavyanskoi ekspeditsii KhGU v 1973 godu. Scientific Archives of the Archaeological Museum KhNU. f. 1. op. 1. spr. 24a. Shramko, B. A. 1976. Otchet ob issledovanii arkheologicheskikh pamiatnikov v zone stroitelstva kanala i vodokhranilishcha na rekakh Merla i Merchik v 1973-1976 gg. Scientific Archives of the Archaeological Museum KhNU. f. 1. op. 5. spr. 1. Shramko, B. A. 1979. Mogilnik u s. Pavliukovka. In: Symonovich, E. A. (ed.). Mogilniki cherniakhovskoi kultury. Moskva: Nauka. p. 9-12. Shramko, B.A. 1986: Otchet o nauchno-issledovatelskoi rabote issledovaniia arkheologicheskikh pamiatnikov v zone stroitelstva pervoi ocheredi Pervomayevskoi orositelnoi sistemy (4 etap). Kharkiv: b./v. Shramko, B. A. 1990. Otchet o raskopkakh Skifo-slavyanskoi arkheologicheskoi ekspeditsii KhGU v 1989 g. Scientific Archives of the Archaeological Museum KhNU. f. 1. op. 1. spr. 42a. Shramko, B. A. 1995. Otchet ob arkheologicheskikh issledovaniyakh v 1994 g. v Poltavskoi i Kharkovskoi oblastyakh. Scientific Archives of the Archaeological Museum KhNU. f. 1. op. 1. spr. 65. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 1 141 Shramko, B. A., Diachenko, A. G. 1978. Arkheologicheskie issledovaniia v zone stroitelstva Muromskogo vodokhranilishcha i orositelnoi sistemy v 1978 g. (Zakliuchitelnyi otchet). Kharkiv: b./v.. Shramko, B. A., Mashkarov, Yu. G. 1993. Issledovaniia bimetallicheskogo nozha iz pogrebeniia katakombnoi kultury. Rossiiskaia Arkheologiia. 2. p. 163-170. Shramko, B. A., Mikheyev, V. K., Grubnik-Buynova, L. P. 1977. Spravochnik po arkheologii Ukrainy: Kharkovskaya oblast. Kyiv: Naukova dumka. Shramko, B. A., Skirda, V. V. 2004a: Otchet ob arkheologicheskikh raskopkakh 2003 goda v g. Kharkove. Scientific Archives of the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 64. № 2003/235. Shramko, B. A., Skirda, V. V. 2004b. Rozhdeniie Kharkova. Kharkiv: Skhidno-rehionalnyi tsentr humanitarno-osvitnikh initsiatyv. Shramko, B. A., Shcheglenko, A. V. 1981. Otchet ob okhrannykh raskopkakh v okrestnostiakh s. Belsk Poltavskoi obl. v 1980 g. Scientific Archives of the Archaeological Museum KhNU. f. 1. op. 1. spr. 33a.
id	arheologia-com-ua-article-337
institution	Chemistry, Physics and Technology of Surface
issn	2616-499X
keywords_txt_mv
language	Ukrainian
last_indexed	2026-08-07T01:05:00Z
publishDate	2023
publisher	Institute of Archaeology NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	arheologiacomua/04/1bb881cb2443b056bedf208a3c813f04.pdf
spelling	arheologia-com-ua-article-3372023-05-21T18:27:46Z Borys Shramko — a Researcher of Wide Chronological Range (to the 100th Anniversary of his Birth) Борис Шрамко — дослідник широкого хронологічного діапазону (до 100-річчя з дня народження) Skуrda, Valerii B. A. Shramko, sites, archaeological culture, researcher, excavations, explorations Б. А. Шрамко, пам’ятки, археологічна культура, дослідник, розкопки, розвідки Borys Andriiovych Shramko (1921 — 2012) is known as a researcher of the Early Iron Age, and first of all of the largest settlement in Europe of that time — the Bilsk hillfort. However, in reality, the scholar also carried out the study of monuments from other periods. Chronologically, the earliest in his research were the monuments of the Stone Age. B. A. Shramko discovered and examined about 20 sites of this period (two Palaeolithic, one Mesolithic and 14 Neolithic) in the course of archaeological exploration. In the research legacy of the Kharkiv researcher, the Eneolithic era is represented by excavations of burial mounds of the Yamna culture near Parkhomivka and Lyptsi villages. To this period is dedicated Shramko’s article about the emergence of arable farming in the south of Eastern Europe. The researcher also discovered a significant number (143) of Bronze Age settlements and carried out excavations at some of them (the villages of Pisky Radkivski, Liubivka, etc.). Excavations were also made at burial mounds (Krasna Mohyla, Bezimenna Mohyla, etc.) and flat burials (Velyka Danylivka) of that time. B. A. Shramko also paid attention to the sites of the Late Roman times. The scholar discovered about 50 settlements (some of them were reseached) and excavated a cremation burial ground of the Cherniakhiv culture near Pavlukivka village. The inlet burial of the Kyiv culture, investigated on a hill near the village of Duvanky, belongs to the same period. The researcher paid considerable attention to the study of medieval sites among which the Donetsk hillfort held a special place. The monuments of the Ukrainian Cossacks era (the 18th century fortresses remains on the Berek River banks) also came into the field of vision of B. A. Shramko. Статтю присвячено науковій діяльності Бориса Андрійовича Шрамка (1921—2012), відомого в середовищі археологічного співтовариства дослідника ранньої залізної доби і насамперед Більського городища. Однак учений доклав чимало зусиль також до вивчення пам’яток інших періодів&nbsp;— починаючи з кам’яного віку й закінчуючи добою українського козацтва. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2023-03-29 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/337 10.15407/arheologia2023.01.134 Arheologia; No 1 (2023): Arheologia; 134-141 Археологія ; № 1 (2023): Археологія; 134-141 Археология; № 1 (2023): Arheologia; 134-141 2616-499X 0235-3490 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/337/331
spellingShingle	Б. А. Шрамко пам’ятки археологічна культура дослідник розкопки розвідки Skуrda, Valerii Борис Шрамко — дослідник широкого хронологічного діапазону (до 100-річчя з дня народження)
title	Борис Шрамко — дослідник широкого хронологічного діапазону (до 100-річчя з дня народження)
title_alt	Borys Shramko — a Researcher of Wide Chronological Range (to the 100th Anniversary of his Birth)
title_full	Борис Шрамко — дослідник широкого хронологічного діапазону (до 100-річчя з дня народження)
title_fullStr	Борис Шрамко — дослідник широкого хронологічного діапазону (до 100-річчя з дня народження)
title_full_unstemmed	Борис Шрамко — дослідник широкого хронологічного діапазону (до 100-річчя з дня народження)
title_short	Борис Шрамко — дослідник широкого хронологічного діапазону (до 100-річчя з дня народження)
title_sort	борис шрамко — дослідник широкого хронологічного діапазону (до 100-річчя з дня народження)
topic	Б. А. Шрамко пам’ятки археологічна культура дослідник розкопки розвідки
topic_facet	B. A. Shramko sites archaeological culture researcher excavations explorations Б. А. Шрамко пам’ятки археологічна культура дослідник розкопки розвідки
url	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/337
work_keys_str_mv	AT skurdavalerii borysshramkoaresearcherofwidechronologicalrangetothe100thanniversaryofhisbirth AT skurdavalerii borisšramkodoslídnikširokogohronologíčnogodíapazonudo100ríččâzdnânarodžennâ

Борис Шрамко — дослідник широкого хронологічного діапазону (до 100-річчя з дня народження)

Institution

Ähnliche Einträge