Скляні чаші з оплавленим краєм вінець у черняхівській культурі: проблема походження

Shchepachenko, Vladyslav

doi:10.15407/arheologia2023.02.098

Скляні чаші з оплавленим краєм вінець у черняхівській культурі: проблема походження

Статтю присвячено вивченню проблеми походження однієї з груп черняхівського скляного посуду&nbsp;— чаш із оплавленим краєм вінець. Метою дослідження є пошук імовірних центрів, що можуть претендувати на роль місця виготовлення таких виробів, у межах доступної сьогодні інформації про розвиток...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Археологія
Datum:	2023
Heft:	2
Сторінки:	98-136
ISSN:	2616-499X
Автори та афіліації:	Vladyslav Shchepachenko — Аспірант історичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна — ORCID: 0000-0001-9137-235X
1. Verfasser:	Shchepachenko, Vladyslav
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2023
Schlagworte:	Комарів пізньоримський час скляний посуд скляні чаші черняхівська культура
Online Zugang:	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/343
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Chemistry, Physics and Technology of Surface
Завантажити файл:

Institution

Chemistry, Physics and Technology of Surface

_version_	1872824586764025856
author	Shchepachenko, Vladyslav
author_facet	Shchepachenko, Vladyslav
author_institution_txt_mv	[ { "author": "Vladyslav Shchepachenko", "institution": "Аспірант історичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна", "orcid": "0000-0001-9137-235X" } ]
author_orcid_str_mv	0000-0001-9137-235X
author_sort	Shchepachenko, Vladyslav
baseUrl_str	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai
collection	OJS
container_end_page	136
container_issue	2
container_start_page	98
container_title	Археологія
container_volume
datestamp_date	2023-06-20T11:58:43Z
description	Статтю присвячено вивченню проблеми походження однієї з груп черняхівського скляного посуду&nbsp;— чаш із оплавленим краєм вінець. Метою дослідження є пошук імовірних центрів, що можуть претендувати на роль місця виготовлення таких виробів, у межах доступної сьогодні інформації про розвиток склоробного ремесла в черняхівській культурі та сусідніх римських провінціях.
doi_str_mv	10.15407/arheologia2023.02.098
first_indexed	2026-08-07T01:05:07Z
format	Article
fulltext	НАЦIОНАЛЬНА АКАДЕМIЯ НАУК УКРАЇНИ • ІIНСТИТУТ АРХЕОЛОГIЇ НАН УКРАЇНИ НАУКОВИЙ ЖУРНАЛ – ЗАСНОВАНИЙ У 1947 р. ВИДАЄТЬСЯ ЩОКВАРТАЛЬНО КИЇВ 2  2023 АРХЕОЛОГIЯ Головний редактор ЧАБАЙ В. П., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України Редакцiйна колегiя БОЛТРИК Ю. В., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України БОРОФФКА Н., доктор хаб., Нiмецький археологiчний iнститут, Німеччина БРАУНД Д., професор, доктор хаб., Унiверситет Екзетера, Великобританiя БУЙСЬКИХ А. В., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України ГАРДІ С. Е., PhD, Норвезький інститут у Римі Університету в Осло, Великобританія ДЖIНДЖАН Ф., професор, доктор хаб., почесний професор унiверситету Париж 1 Пантеон Сорбонна, Францiя ЗАЛIЗНЯК Л. Л., професор, доктор iсторичних наук, Нацiональний унiверситет «Києво-Могилянська академiя» IВАНЧИК А. I., професор, Французький нацiональний центр наукових дослiджень, Францiя КАЙЗЕР Е., професор, доктор хаб., Вiльний унiверситет Берлiну, Німеччина ОТРОЩЕНКО В. В., професор, доктор iсторичних наук, Нацiональний унiверситет «Києво-Могилянська академiя» ПЛАВІНСЬКИЙ М. О., кандидат історичних наук, Варшавський університет, Польща ПОТЄХIНА I. Д., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України РАБІНОВІЦ А., PhD, Техаський університет в Остіні, Сполучені штати Америки ТОЛОЧКО П. П., академiк НАН України, Iнститут археологiї НАН України ФОРНАСЬЄ Й., професор, доктор, Галле-Віттенбергський університет імені Мартіна Лютера, Німеччина ХОХОРОВСКI Я., професор, доктор хаб., Iнститут археологiї Яґеллонського унiверситету, Польща ШЕВЧЕНКО T. М., кандидат історичних наук, Інститут археології НАН України (вiдповiдальний секретар) NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE • INSTITUTE OF ARCHAEOLOGY NAS OF UKRAINE SCIENTIFIC JOURNAL – FOUNDED IN 1947 FREQUENCY: QUARTERLY Editor-in-Chief CHABAI V. P., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine Editorial Board BOLTRYK Yu. V., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine BOROFFKA N., Professor, Dr. Hab., German Archaeological Institute, Germany BRAUND D., Professor, Dr. Hab., University of Exeter, UK BUISKYKH A. V., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine CHOCHOROWSKI J., Professor, Dr. Hab., Institute of Archaeology of Jagiellonian University, Poland DJINDJIAN F., Professor, Dr. Hab., Professor of the University of Paris 1 Pantheon Sorbonne, France IVANTCHIK A. I., Professor, National Centre for Scientific Research of France, France FORNASIER J., Professor, Doctor, Martin Luther University Halle-Wittenberg, Germany HARDY S. A., PhD, Norwegian Institute in Rome, University of Oslo, Great Britain KAISER E., Professor, Dr. Hab., Free University of Berlin, Germany OTROSHCHENKO V. V., Professor, DSc in History, National University of Kyiv-Mohyla Academy PLAVINSKI M. O., PhD in History, University of Warsaw, Poland POTEKHINA I. D., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine RABINOWITZ A., PhD in Classical Archaeology, University of Texas at Austin, the USA SHEVCHENKO T. M., PhD in History, Institute of Archaeology NAS of Ukraine (Executive Secretary) TOLOCHKO P. P., Academician of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology NAS of Ukraine ZALIZNIAK L. L., Professor, DSc in History, National University of Kyiv-Mohyla Academy ARHEOLOGIA KYIV 2  2023 ЗМIСТ CONTENTS Articles OTROSHCHENKO V. V. “Z” Signs in the Pictorial Tradition of the Late Bronze Age Population LYTVYNENKO R. O. Meat Parting Food in the Funeral Rite of the Dnipro-Prut Babyne Culture ДЕМIНА А. Д. Поминальна трапеза в поховаль- ному обряді скіфів (за матеріалами памʼяток Пів- нічного Приазовʼя у V—IV ст. до н. е.) Publication of Archaeological Material PANCHENKO K. I. Scythian Mound of the 4th Cen- tury BC near Kobrynove Village Discussions SEBTA T. M., TARASENKO M. O., SOROKI- NA S. A. The Photonegatives of the Ancient Egypt Col- lection of the Taras Shevchenko Central Hstorical Mu- seum: Review on the Monography by O. O. Romanova and H. O. Stanytsina. Ancient Egypt in Kyiv: Mirrored on Glass (the Glass Photonegatives Collection of the Scientific Archive of the Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine). Kyiv, 2021 Статтi ОТРОЩЕНКО В. В. Знак «Z» в образотворчій традиції населення доби пізньої бронзи ЛИТВИНЕНКО Р. О. Мʼясна напутня їжа в похо- вальному обряді Дніпро-Прутської бабинської культури DEMINA A. D. Funeral Meal in Scythian Burial Rite (Case Study of Northern Azov Region, 5th—4th Centuries BC) Публiкацiї археологiчного матерiалу ПАНЧЕНКО К. І. Скіфський курган IV ст. до н. е. біля с. Кобринове Дискусiї СЕБТА Т. М., ТАРАСЕНКО М. О., СО- РОКІНА С. А. Фотонегативи давньоєгипет- ської збірки Центрального Історичного Музею ім. Т. Г. Шевченка: Рецензія на монографію Ро- манової О. О. і Станіциної Г. О. «Стародавній Єгипет у Києві: відображення на склі (колекція скляних фотонегативів Наукового архіву Інсти- туту археології НАН України)». Київ, 2021 5 22 30 46 55 До iсторiї стародавнього виробництва ЩЕПАЧЕНКО В. І. Скляні чаші з оплавленим краєм вінець у черняхівській культурі: пробле- ма походження Iсторiя науки ЯКОВИШИНА Я. М. Адам Кіркор: відкриття та перші дослідження трипільських памʼяток в Україні на Придністер’ї Хронiка До 70-річчя Любомира Павловича Михайлини To the History of Ancient Crafts SHCHEPACHENKO V. I. Glass Cups with Fire-Rounded Rims in the Cherniakhiv Culture: a Problem of Origin History of Science YAKOVYSHYNA Ya. M. Adam Kirkor: the Dis- covery and First Research of Trypillia Sites in the Ukrainian Dnister Region News Review To the 70th Anniversary of Liubomyr Pavlovych Mykhailyna 98 137 145 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 298 До iсторiї стародавнього виробництва УДК: 904.23(4)-033.5 https://doi.org/10.15407/arheologia2023.02.098 © В. І. ЩЕПАЧЕНКО* 2023 СКЛЯНІ ЧАШІ З ОПЛАВЛЕНИМ КРАЄМ ВІНЕЦЬ У ЧЕРНЯХІВСЬКІЙ КУЛЬТУРІ: ПРОБЛЕМА ПОХОДЖЕННЯ Статтю присвячено вивченню проблеми похо- дження однієї з груп черняхівського скляного посу- ду — чаш із оплавленим краєм вінець. Метою до- слідження є пошук імовірних центрів, що можуть претендувати на роль місця виготовлення таких виробів, у межах доступної сьогодні інформації про розвиток склоробного ремесла в черняхівській куль- турі та сусідніх римських провінціях. К л ю ч о в і с л о в а: Комарів, пізньоримський час, скляний посуд, скляні чаші, черняхівська культура. Ще з відкриття перших черняхівських старо- житностей, скляний посуд, знайдений серед ін- ших матеріальних залишків культури «полів поховань», дослідники довго вважали винят- ково предметом римського імпорту (Смілен- ко 1952, с. 70; Сымонович 1957, с. 28-30; 1964, с. 11; 1977, с. 184-185; Кропоткин 1970, с. 32). У середині ХХ ст. римське походження його за- хідних та північних аналогів теж не викликало жодних сумнівів (Eggers 1951, S. 59-62). Лише в другій половині минулого століття питання про місце виготовлення скляних посудин, зна- йдених на території європейского Барбарику- му, вперше стало об’єктом окремої дискусії (Rau 1972, S. 126-128, 170; 1974; Näsman 1984, S. 144-147; Stawiarska 1984; Straume 1987, S. 61- 64; Lund Hansen 1987, S. 97-120; Росохацкий 1987, с. 145; Gomolka-Fuchs 1999). Причиною цього, ймовірно, були кілька факторів. Насампе- ред систематизація накопиченого матеріалу та поява перших каталогів знахідок скляного посу- ду поза межами римського лімесу (Eggers 1951; Кропоткин 1970; Rau 1972; Straume 1987; Lund * ЩЕПАЧЕНКО Владислав Ігорович — аспірант істо- ричного факультету Харківського національного уні- верситету імені В. Н. Каразіна, ORCID: 0000-0001- 9137-235X, schepachenko@karazin.ua Hansen 1987), а також залучення до наукового обігу матеріалів дослідження нових провінцій- но-римських центрів (Isings 1957; Fremersdorf 1958; 1959; 1962; 1967; 1970; Clairmont 1963; Doppelfeld 1966; Calvi 1968; Barkóczi 1968). Важливу роль, без сумніву, відіграла й публі- кація перших результатів розкопок склоробної майстерні в Комарові (Новодністровський 1 р-н, Чернівецька обл., Україна), виявленої далеко за межами лімесу 1956 р. (Смішко 1964). Одними з перших у літературі з’явилися сумніви щодо належності до категорії рим- ського імпорту циліндричних кубків типу 230 за Х. Ю. Еґґерсом (Eggers 1951) або Ковалк/ Kowalk за Г. Рау (Rau 1972, S. 126-128). Зна- чною мірою вони пов’язані з характером по- ширення цих посудин, знахідки яких, за ви- нятком поодиноких екземплярів, невідомі на території імперії. Надалі відсутність прямих аналогій серед провінційно-римських виробів та локалізація за межами лімесу стали осно- вними аргументами на користь припущення про «не римське» походження деяких інших типів скляного посуду, виявленого в Барбари- кумі (Straume 1987, S. 61-64; Gavritukhin 2011, p. 42, 51, 53; 2017, p. 95, 101). До категорії посудин, виробництво яких мо- гло здійснюватися на варварських землях, на нашу думку, можна додати ще одну групу виро- бів, поширених в ареалі черняхівської культу- ри, — скляні чаші з оплавленим краєм вінець. Морфологія і типологія посуду Аналізований матеріал охоплює 51 арте- факт, що походить із поховань та культового 1 Раніше Кельменецький. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 2 99 шару могильників, а також обʼєктів і культур- ного шару поселень черняхівської культури2. Певною мірою такі чаші можна порівняти із західноєвропейськими посудинами типів Еґґерс/ Eggers 199, 202, 205-206 (Eggers 1951; Petrauskas 2017, S. 124) або т. зв. Bodenrippenschale та Fußschale за Г. Рау (Rau 1972), чашами типів Верб- ковіце/Werbkowice та Векліце/Weklice за Т. Ста- вярською (Stawiarska 1999), а також кубками гру- пи ІІ за Е. А. Симоновичем (Сымонович 1977). Посудини, розглянуті в цій роботі, обʼєднує низка подібних морфологічних ознак, таких як напівсферична або, рідше, циліндрична форма, специфічні розміри (діаметр вінець дорівнює висоті або перевищує її), оплавлений край ві- нець3, а також «гарячий» спосіб декорування. Висота виробів у середньому становить близь- ко 6 см (4,4—9,0 см), а діаметр вінець — близь- ко 8 см (6,0—9,6 см). Більшість артефактів ма- ють рівний прямий або трохи вигнутий назовні профіль вінець, а їхній край оплавлений і час- то дещо потовщений назовні. Ще однією харак- терною морфологічною особливістю цих посу- дин є накладний кільцевий піддон/ніжка, хоч у деяких артефактів її немає4. Кольорова гама ви- робів варіюється від повністю знебарвленого та безбарвного із зеленим чи блакитним відтін- ками до насиченого зеленого і навіть червоно- рубінового5. Скляна маса часто містить окремі включення бульбашок різних розмірів, що іно- ді утворюють невеликі скупчення. Переважна кількість артефактів прикрашена накладними нитками скла або т. зв. відтягнутими ребрами, хоч трапляються й екземпляри без орнамента- 2 Для порівняння залучено 145 посудин, що мають схо- жі технологічні особливості, із території європейського Барбарикуму (включаючи Комарів та Кримський півост- рів). Комарів сьогодні являє собою ще досить мало ви- вчений унікальний феномен археології пізньоримсько- го часу — доби Великого переселення народів Східної Європи. Лише незначна частина матеріалів дослідження цієї пам’ятки наразі залучена до наукового обігу. Тому ми використовуємо опубліковані комарівські знахідки лише для порівняльного аналізу (Каталог 2). 3 Реконструкція прийомів виготовлення та декору- вання виробів ґрунтується на сучасних знаннях про технологію процесу (Price, Cottam 1998; Lazar 2003; Fünfschilling 2015; Antonaras 2017) і доповнюється ві- зуальними спостереженнями. 4 Крім того, на дні виробів завжди є слід понтії — округла мітка, що утворюється внаслідок відокремлення заготов- ки від залізного стрижня (понтії), що використовується для її утримання під час «гарячої» обробки краю вінець. 5 У цьому випадку такого забарвлення скляній масі на- дає високий вміст оксиду заліза, характерний для си- ровини групи HIMT (Румянцева, Любичев, Трифонов 2018, табл. 2: 17). ції. Деякі вироби комбінують вищеописані де- коративні прийоми. Накладні деталі переважно виконані зі скла одного кольору з основою, а їх рельєфність, що спостерігається лише із зо- внішнього боку стінок посудини, свідчить про нанесення декору на поверхню вже готового виробу, а не заготовки, без подальшої його об- катки 6 (аналогії див.: Fünfschilling 2015, S. 77- 78, Abb. 73). Результати вивчення хімічного складу скла окремих черняхівських знахідок частково опубліковані й демонструють, що три з них виготовлені із сировини т. зв. Левантій- ської І групи, дві — зі скла серії HIMT і ще одна — з мішаного матеріалу, близького за еле- ментним складом до скла Левантійської І групи або «римського» зелено-блакитного (табл. 1). Попри типологічне розмаїття, черняхівські чаші досить схожі за своєю морфологією й тех- нологією обробки й декорування. Цей факт, а також їх близька хронологічна позиція та спіль- ний ареал поширення дозволяють погодитись із думкою О. В. Петраускаса, який розглядає їх як єдину групу посуду (Petrauskas 2017, p. 124), і припускати їх спільне походження. Оскільки специфічні розміри та оплавлений край вінець є об’єднавчими рисами для всіх екземплярів цієї групи виробів, ми пропонуємо надалі по- значити їх як черняхівські чаші з оплавленим краєм вінець. Залежно від наявності та композиції декору їх можна умовно поділити на кілька варіантів. Варіант a, або тип Eggers 202, включає ви- роби без декору, відомі в ареалі черняхівської культури всього в одному цілому екзамплярі, що походить із Великого Самбору (Каталог 1, № 6; рис. 1: 1). Варіант b, або тип Вербковіце, за типологі- єю Т. Ставярської. Охоплює чаші, прикрашені накладною ниткою скла, що в один або кіль- ка витків оперізує виріб у верхній частині. Усі цілі артефакти мають накладний кільцевий під- дон. Найвиразніший екземпляр походить із по- ховання 17-1961 Косанового (Каталог 1, № 19; рис. 2: 1). Ще дві цілі подібні чаші виявлені в інших похованнях (7-1963 та 23-1961) цього могильника (Каталог 1, № 17, 18; рис. 2: 5, 3). Фрагменти, що, можливо, належать таким ви- робам, виявлено також у Великій Бугаївці (Ка- талог 1, № 4; рис. 2: 4), Війтенках (Каталог 1, № 14; рис. 5: 9) та Комарові (Каталог 2, № 13, 6 Лише в одному випадку накладний декор має сліди об- катки, що використовується для закріплення орнаменту на поверхні посудини (Каталог 1, № 13, рис. 3: 1). ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 2100 Рис. 1. Черняхівські скляні чаші з оплавленим краєм вінець (варіант a) та їхні прототипи: 1 — Великий Самбір, поховання (за: Petrauskas 2017), 2 — Ґосцишево/Мальборк-Вельбарк, поховання 1180 (за: Kleemann 2017), 3 — Гродзиськ-Каленчин, поховання 1 (за: Rau 1972), 4, 5 — Кельн, Люксембург штрассе, поховання 67, 66 (за: Foy et al. 2018) Fig. 1. Cherniakhiv glass cups with fire-rounded rims (variant a) and their prototypes: 1 — Velykyi Sambir, grave (after: Petrauskas 2017), 2 — Gościszewo/Malbork-Wielbark, grave no. 1180 (after: Kleemann 2017), 3 — Grodzisk-Kałęczyn, grave no. 1 (after: Rau 1972), 4, 5 — Köln, Luxemburger Strasse, graves nos. 67, 66 (after: Foy et al. 2018) 1 2 3 54 0 5 cm ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 2 101 № 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 Походження Вій- тенки 1, КШ* (Ката- лог 1, № 7) Війтен- ки, КШ (Ката- лог 1, № 12; рис. 5: 2) Війтен- ки, по- хован- ня 101 (Ката- лог 1, № 9; рис. 5: 3) Війтен- ки, по- хован- ня 110 (Ката- лог 1, № 10; рис. 3: 2) Війтен- ки, по- хован- ня 121 (Ката- лог 1, № 11; рис. 5: 28) Тирґсор, похован- ня 298 (Ка- талог 1, № 50; рис. 2: 2) Комарів, п Колір без- барв- ний із зелено- блакит- ним від- тінком, прозо- рий без- барв- ний із бла- китним відтін- ком, прозо- рий черво- ний, рубі- новий, прозо- рий без- барв- ний із зеле- ним, відтін- ком, прозо- рий без- барв- ний, прозо- рий світло- зелений, прозорий — Джерело Румян- цева и др. 2018, табл. 2: 11 Румян- цева и др. 2018, табл. 2: 12 Румян- цева и др. 2018, табл. 2: 17 Румян- цева и др. 2018, табл. 2: 22 Румян- цева и др. 2018, табл. 2: 35 Stawiarska 2014, Kat. N. 86 Румянцева, Щербаков 2016, табл. 1 Хімічний тип Леван- тій- ська І Леван- тій- ська І HIMT HIMT mixed, Леван- тійська I або Roman blue- green + ? Левантій- ська І Ком-1 (серія 4 за Д. Фуа) Ком-2 (Roman blue- green) Ком-3 (HIMT) Ком-4 (mixed, Леван- тійська I або Roman blue- green + ?) Ком-5 (mixed, HIMT + ?) Na2O 16,99 18,23 20,23 21,36 22,52 16,2 19,23 17,66 19,68 18,4 20,07 MgO 1,04 0,7 0,86 0,86 0,84 0,95 0,74 0,86 0,96 0,8 0,88 Al2O3 3,24 2,74 2,59 2,79 2,61 2,9 2,14 2,42 2,24 2,6 2 SiO2 65,68 65,16 64,71 63,57 63,75 66 65,83 66,7 66,58 65,16 65,94 P2O5 0,08 0,14 0,04 0,05 0,04 — 0,03 0,12 0,07 0,1 0,08 SO3 0,14 0,18 0,22 0,29 0,25 — — — — — — Cl 0,9 0,82 1,15 0,97 1,22 — — — — — — K2O 0,53 0,82 0,47 0,46 0,41 0,8 0,47 0,43 0,37 0,54 0,4 CaO 8,21 8,7 6,54 7,54 6,53 10 6,78 6,62 5,86 7,43 6,42 TiO2 0,1 0,1 0,11 0,06 0,09 0,08 0,05 0,09 0,12 0,07 0,09 MnO 1,87 0,74 1,1 0,74 0,5 1,2 0,01 1,62 1,32 0,68 0,9 Fe2O3/FeO 0,7/ 0,63 0,64/ 0,58 0,53/ 0,48 0,67/ 0,6 0,5/ 0,45 0,89 0,54/ 0,49 0,61/ 0,55 0,68/ 0,62 0,6/ 0,54 0,71/ 0,64 CoO 0,01 0,02 0,01 0,01 0,01 0 — — — — — CuO 0,02 0,02 0,01 0,01 0,01 0,001 — — — — — SnO2 0,12 0,15 0,09 0,06 0,1 0,01 — — — — — Sb2O5 0,31 0,4 0,31 0,34 0,45 0 0,849 — 0,002 0,35 0,291 BaO 0,06 0,06 0,05 0,07 н/о 0,005 — — — — — PbO 0,05 0,33 0,03 0,01 0,04 0 — — — — — Таблиця 1. Результати археометричних досліджень: 1—6 — черняхівські чаші з оплавленим краєм вінець, 7—11 — сировина та відходи виробництва з Комарівської майстерні Table 1. The results of geochemical studies: 1—6 — Cherniakhiv glass cups with a fire-rounded rim, 7—11 — raw glass and glassworking waste from Komariv workshop * Тут і далі КШ — культурний шар. 18, 20, 28; рис. 6: 13, 18, 20, 28). Посудини цьо- го варіанту відомі й у Румунії (Каталог 1, № 50; рис. 2: 2). Варіант с представлений двома артефакта- ми, що походять із Війтенків (Каталог 1, № 10, 13; рис. 3: 1—2). Поверхня цих виробів при- крашена накладною ниткою скла, яка утво- рює композицію у вигляді зиґзаґа або синусо- їди. У цілого екземпляра орнамент бере поча- ток на дні посудини та охоплює практично весь ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 2102 Рис. 2. Черняхівські скляні чаші з оплавленим краєм вінець (варіант b) та їхні прототипи: 1 — Косанове, поховання 17- 1961 (за: Petrauskas 2003), 2 — Тирґсор, поховання 298 (за: Stawiarska 2014), 3 — Косанове, поховання 23-1961 (рис. автора), 4 — Велика Бугаївка, поховання 20 (рис. автора), 5 — Косанове, поховання 7-1963 (рис. автора), 6 — Вербковіце- Которів, поховання 1 (за: Rau 1972) Fig. 2. Cherniakhiv glass cups with fire-rounded rims (variant b) and their prototypes: 1 — Kosanove, grave no. 17-1961 (after: Petrauskas 2003), 2 — Tîrgșor, grave no. 298 (after: Stawiarska 2014), 3 — Kosanove, grave no. 23-1961 (drawings by the author), 4 — Velyka Buhaivka, grave no. 20 (drawings by the author), 5 — Kosanove, grave no. 7-1963 (drawings by the author), 6 — Werbkowice-Kotorów, grave no. 1 (after: Rau 1972) 1 2 3 4 5 6 0 5 cm ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 2 103 її корпус. Ще одну цілу форму також виявлено в Молдові (Каталог 1, № 42; рис. 3: 3). Близькі їх аналогії належать типу Векліце за Т. Ставяр- ською, проте відрізняються наявністю наклад- ного кільцевого піддона (Каталог 3, № 17, 63; рис. 3: 4). Варіант d. Об’єднує чаші, прикрашені від- тягнутими ребрами та накладною ниткою скла7, типологічно близькі посудинам типу Eggers 205. Рельєфні ребра оперізують виріб у середній частині, а накладна нитка – під вінця- ми. Відтягнуті деталі гладкі і не мають слідів, залишених у результаті використання інстру- мента. Найвиразнішим їх екземпляром є чаша з поховання 88 Черняхівського могильника (Ка- талог 1, № 38; рис. 4: 1). Фрагменти таких ви- робів також відомі у Романківцях (Каталог 1, № 27—28; рис. 4: 2—3). Варіант e. Охоплює посудини, що нагаду- ють чаші типу Eggers 206, декоровані довгими, слабо профільованими відтягнутими ребрами в придонній частині. Орнамент починається біля дна і сягає середини висоти виробу. Цілі екземпляри таких артефактів походять із Бе- режанки та Переяслава-Хмельницького (Ката- лог 1, № 1, 25; рис. 5: 1, 6). Чаша з поховання 2 Переяслава-Хмельницького також має наклад- ний кільцевий піддон. Варіант f. Включає напівсферичні чаші із відтягнутим і накладним декором, що утворює таку композицію. Гладкі невеликі відтягнуті ре- бра прикрашають посудину в придонній части- ні, а накладна нитка декілька разів оперізує виріб вище. Один цілий екземпляр походить із похован- ня 10 могильника Привільне (Каталог 1, № 26; рис. 5: 13), ще один — відомий у Румунії (Ка- талог 1, № 51; рис. 5: 16). Черняхівські знахідки нагадують пізніші чаші типу Helle (Eggers 207). Хоча останні, на відміну від східноєвропейських артефактів, не мають накладного кільцевого під- дона (Rehren, Brüggler 2015, p. 171). Хронологія й поширення Хронологію побутування черняхівських знахідок запропонував О. В. Петраускас (Petrauskas 2017). Так, переважна кількість за- критих комплексів із таким посудом за складом інвентаря, на його думку, належать до ступе- 7 Саме накладні декоративні елементи відрізняють чер- няхівські знахідки від артефактів цього типу, пошире- них у Центральній та Західній Європі. ня С3 8. Хоча деякі знахідки чаш із оплавленим краєм вінець виявлено й у пізнішому контек- сті (рис. 9: В; Каталог 1, № 9, 11, 13, 41, 50). Дослідник також припускає, що окремі комп- лекси з такими посудинами (Рудка; Привільне, п. 10), ймовірно, можуть маркувати в черняхів- ській культурі перехідний етап між ступенями С2 і С3 (Petrauskas 2017, S. 129). Чаші з оплав- леним краєм вінець трапляютсья майже на всій території поширення черняхівських пам’яток, хоч найбільша їх концентрація спостерігаєть- ся в Пруто-Дністровському міжріччі та на пів- ночі ареалу культури (рис. 7). Аналізуючи хро- нологію цих артефактів у черняхівській куль- турі, можна помітити, що пізніші комплекси з такими виробами розташовані переважно в пе- риферійних регіонах її поширення — у Схід- ній Україні, Південній Молдові та Румунії (Ка- талог 1, № 9, 11, 13, 41, 50, 51). Значна кількість знахідок таких посудин по- ходить із Комарова (Каталог 2, рис. 6). Лише серед опублікованих матеріалів дослідження поселення, чисельність уламків посуду з оплав- леним краєм вінець або накладним кільцевим піддоном відповідних діаметрів9 становить по- над 40 % усіх артефактів, відомих у черняхів- ській культурі. До питання про центри виготовлення черняхівських посудин Питання походження артефактів є однією з найбільш актуальних і складних проблем у вивченні скляного посуду римського періоду. Це повʼязано як із сильною уніфікацією його форм, так і зі специфікою організації римсько- го скляного ремесла загалом. Сьогодні прийня- то припускати, що таке виробництво диферен- ціювалося на первинне — скловарне та вто- ринне — склоробне. У цьому випадку сирцеве (сировинне) скло виготовлялося в обмеженому колі скловарних центрів, звідки поширювалося широкою мережею склоробних майстерень, що виробляли готову продукцію (Freestone 2006, p. 202). Таким чином, хімічний склад скла го- тових виробів указує лише на геологічні влас- 8 Датування «варварських» комплексів відповідає цен- тральноєвропейській системі відносної хронології, основи якої сформульовані у працях Х. Ю. Еґґерса, К. Ґодловського та Я. Тейрала (Eggers 1955; Godłowski 1970; Tejral 1986, 1992, 1997) 9 Діаметри вінець у черняхівських чаш переважно варію- ють від 6 до 10 см, а діаметри піддона — від 2,5 до 4 см. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 2104 Рис. 3. Черняхівські скляні чаші з оплавленим краєм вінець (варіант c) та їх прототипи: 1—2 — Війтенки, поховання 211, 110 (рис. автора), 3 — Денчень, поховання 169 (фото В. Ворнік), 4 — Векліце, поховання 82 (за: Natuniewicz-Sekuła, Okulicz-Kozaryn 2011) Fig. 3. Cherniakhiv glass cups with fire-rounded rims (variant c) and their prototypes: 1—2 — Viitenky, grave no. 211, 110 (drawings by the author), 3 — Dănceni, grave no. 169 (photo by V. Vornic), 4 — Weklice, grave no. 82 (after: Natuniewicz- Sekuła, Okulicz-Kozaryn 2011) 1 2 3 4 0 5 cm ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 2 105 тивості сировини, яка використовувалася для його приготування в первинних скловарних центрах, що значно знижує потенціал архео- метричних досліджень у вивченні походження посуду (Cool, Price 1995, p. 224; Degryse 2014, p. 22-23). Крім того, на відміну від керамічно- го виробництва, де бракована продукція прак- тично непридатна для повторної переробки, у скляному — дефектні вироби активно вико- ристовувалися як вторинна сировина, що іноді ускладнює навіть визначення продукції скло- робних майстерень (Cool, Price 1995, p. 224). На думку Х. Кул та Дж. Прайс, найбільш вичерпними джерелами вивчення циркуля- ції скляних виробів у межах імперії є писемні свідчення та епіграфічні матеріали, моделі по- ширення різних типів посуду, а також характер продукції склоробних майстерень (Cool, Price 1995, p. 224). Ми вважаємо, що така схема ви- користання джерельної бази може бути засто- сована і для вивчення походження черняхів- ських знахідок. На жаль, перша категорія джерел, що на- лежить до часу існування черняхівської куль- тури, майже не містить інформації, яка нас ці- кавить. Тому подальші представлені в цій ро- боті реконструкції ґрунтуються насамперед на вивченні характеру поширення скляних чаш із оплавленим краєм вінець в ареалі черняхів- ської культури та за її межами, дослідженні продукції найближчих склоробних майстерень, а також порівнянні хімічного складу виявле- ної тут сировини (і способів її комбінування) та скла, використаного для виготовлення чер- няхівських знахідок10. Характер поширення. Артефакти, техно- логічно близькі черняхівським, трапляються в різних регіонах Європи. Скляні чаші з оплавле- ним краєм вінець широко відомі в Барбарику- мі на північний захід від ареалу черняхівської культури (Eggers 1951; Rau 1972; Lund Hansen 1987, 2000; Каталог 3; рис. 9: А). Проте в Цен- тральній, Північній та Західній Європі такі ви- роби переважно походять із комплексів, дато- ваних ступенями С1 та C2 11 (рис. 9: В). Варто 10 Приклади порівняння хімічного складу сировини/ви- робничих відходів та готових виробів відомі у вивченні продукції Комарівської майстерні й окремих типів чер- няхівського посуду (Щапова 1978; Румянцева 2020). 11 Датування скандинавських комплексів наведене за системою, розробленою У. Лунд Хансен (Lund Hansen 1987). Межі ранніх її фаз С1 та С2 повністю збігаються з відповідними ступенями центральноєвропейської сис- теми відносної хронолоії. також вказати на певні типологічні відмінності черняхівських знахідок від посудин, виявлених на території сучасних Німеччини, Данії, Шве- ції та Норвегії (рис. 10: b). Останні переважно представлені виробами типів Eggers 203 і 209 (Каталог 3; рис. 10: 3; 8: 3). Тоді як в Україні, Молдові та Румунії трапляються головним чи- ном чаші, близькі до типів Вербковіце, Веклі- це, Eggers 205 і 202. Дещо виділяється серед ін- ших ситуація на території сучасної Польщі, де практично однаково відомі вироби як східноєв- ропейських (Вербковіце, Векліце, Eggers 205, 202), так і західноєвропейських (Eggers 203 і 209) типів, а також місцеві форми (Eggers 199- 201; рис. 10: 1—2). Проте більшість тут все- таки належить посудинам типів Eggers 199-200 і 202-203, мало поширеним або майже невідо- мим у черняхівській культурі. Раніше дослідники неодноразово зверта- ли увагу на подібність провінційно-римських виробів і черняхівських знахідок (Сымонович 1977, 178; Щапова 1978, с. 239; Petrauskas 2017, S. 129; Rumiantseva, Belikov 2017, p. 260). Справді, останні за способом обробки ві- нець, рідше дна і за деякими декоративними прийомами нагадують циліндричні чаші ти- пів АйсінҐс/Isings 85/AR 9812 (рис. 8) (Isings 1957, p. 101-103; Rütti 1991, S. 96-99), широ- ко представлені у північно-західних та дунай- ських провінціях імперії, а також у містах Пів- нічного Причорномор’я13, і т. зв. напівсферич- ні чаші з оплавленим краєм вінець, поширені в основному в західних її регіонах (рис. 1: 5—6; 4: 6—7) (Cool 1995, p. 86-87, fig. 5: 14; Price, Cottam 1998, p. 112, fig. 45; Foy et al. 2018, type IN 90, 93-97, p. 98-101; Hoffmann 2002, Typ C3.7.23.9, S. 120-122, Taf. 84: W60, Kat. N. W60- 65; Follmann-Schulz 1988, Taf. 47: 404-413, Kat. N. 404-413). Проте за формою та орнаменталь- ними композиціями вони мають значно менше 12 Останні часто мають трубчастий у перетині кільцевий піддон, відтягнутий зі стінки посудини шляхом вдав- лювання всередину її дна (Рис. 8: 2, 4). Така конструк- тивна деталь не трапляється в черняхівських чаш із оплавленим краєм вінець. 13 Детальнішу інформацію щодо їх хронології та поши- рення можна знайти тут (:Чолакова 2006, с. 225, Обр. V: 6, 8; Lazar 2003, types 3.6.1-3.6.2, p. 102-104, fig. 33; Barkóczi 1988, Typen 29-30, S. 69-71, Taf. VI: 59-62, Kat. N. 59-62; Fünfschilling 2015, Typ AR 98, S. 372-375, Abb. 490, 492, Kat. N. 1837, 1839, 1844, 1845, 1924-1928, 5999-6020, 6021-6042; Goethert-Polaschek 1977, Typ 47a, S. 48-49, Taf. 15: 167c, 36: 149, 37: 150, Kat. N. 148-153; Price, Cottam 1998, p. 99-103, fig. 37—38, p. 112, fig. 45; Сорокина 1965, с. 219-220). ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 2106 Рис. 4. Черняхівські скляні чаші з оплавленим краєм вінець (варіант d) та їхні прототипи: 1 — Черняхів, поховання 88 (за: Петров 1964), 2—3 — Романківці, поховання 4, 9 (за: Никитина 1996), 4 — Freienbessingen, поховання (за: Bemmann 2014), 5 — Skovgårde, поховання 8 (за: Lund Hansen 2000), 6—7 — Bonn, Münsterplatz (за: Follmann-Schulz 1988) Fig. 4. Cherniakhiv glass cups with fire-rounded rims (variant d) and their prototypes: 1 — Cherniakhiv, grave no. 88 (after: Петров 1964), 2—3 — Romankivtsi, graves nos. 4, 9 (after: Никитина 1996), 4 — Freienbessingen, grave (after: Bemmann 2014), 5 — Skovgårde, grave no. 8 (after: Lund Hansen 2000), 6—7 — Bonn, Münsterplatz (after: Follmann-Schulz 1988) 1 2 3 4 5 6 7 0 5 cm ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 2 107 спільного. Здебільшого черняхівські знахід- ки вирізняються сукупністю ознак, комбінації яких не трапляються серед провінційно-рим- ських виробів. Крім того, певні хронологіч- ні розбіжності спостерігаються в датуванні цих груп посуду (Rumiantseva, Belikov 2017, p. 260). Посудини типів Isings 85/AR 98 набу- вають значного поширення на території імпе- рії з другої половини II до кінця III/початку IV ст. (Isings 1957, p. 101-103, Fünfschilling 2015, S. 372-375), а напівсферичні чаші з оплавле- ним краєм вінець — із першої половини/сере- дини III — до початку IV ст. (Price, Cottam 1998, p. 112; Hoffmann 2002, S. 120-122; Foy et al. 2018, p. 98-101). У різних регіонах імперії да- тування цих виробів дещо варіюється в межах зазначених діапазонів, а в окремих провінціях чаші з оплавленим краєм вінець знову набува- ють популярності в другій половині IV—V ст. (Cool 1995, p. 12-13; Fünfschilling 2015, S. 54). Скляні посудини, подібні за технологією виготовлення й декорування до черняхівських чаш із оплавленим краєм вінець, відомі в синх- ронний час у Криму. Це склянки типів І та ІІ за класифікацією І. Н. Храпунова (Храпунов 2002, с. 55; Каталог 4; рис. 11). Час їх існуван- ня дослідники обмежують серединою III — по- чатком V ст. (Храпунов 2002, с. 56; Gavritukhin et al. 2021, p. 102-103). Найбільшого поширен- ня такі вироби набули серед варварського насе- лення півострова, хоча відомі вони і в античних містах Північного Причорноморʼя. Одним із центрів їх виготовлення вважається Херсо- нес (Храпунов 2002, с. 56). Посудини цих ти- пів мають дещо вигнутий назовні оплавлений край вінець та, на відміну від черняхівських чаш, трубчастий у перетині кільцевий піддон, відтягнутий із стінки придонної частини виро- бу (тип І; Каталог 4, № 1—8, 15—22, 24—26; рис. 11: 1—2, 5—6, 7, 9), або плитчасте, тро- хи потовщене дно (тип ІІ варіант 2; Каталог 4, № 11—12, 23; рис. 11: 3—4). Деякі їх екземпля- ри також прикрашені накладною ниткою скла під вінцями (тип І варіант 2; Каталог 4, № 15, 26; рис. 11: 1). Декор, як правило, виготовлений зі скла одного кольору з основою. Кримські склянки також значно відрізняються від черня- хівських знахідок своїми пропорціями. Висота таких виробів у середньому становить близько 8,3 см, а діаметр вінець — 6,3 см. Таким чином, на нашу думку, жодну з роз- глянутих вище груп скляного посуду не мож- на назвати ідентичною черняхівським чашам із оплавленим краєм вінець. Тому припускаємо, що останні наприкінці пізньоримського пері- оду (ступінь С3) в типологічному плані є уні- кальною групою артефактів, які не мають пря- мих сучасних їм паралелей за межами ареалу культури. Хоча технологічно близькі їм вироби відомі як раніше (римські провінції, європей- ський Барбарикум), так і в синхронний (Крим- ський півострів) час. У римських провінціях такі посудини виходять з обігу ще в другій по- ловині III ст. (ступінь С2). Майже одночасно вони зникають і на заході та півночі європей- ського Барбарикуму. Продукція склоробних майстерень. Дея- кі дослідники вказують на певні зміни, що від- булися в організації імперського скляного ре- месла в другій половині ІІІ — на початку IV ст. Зокрема, великі центри обробки скла в Італії, Сирії та Єгипті поступаються своїм місцем у виробництві масової утилітарної продукції ши- рокій мережі локальних майстерень, розташо- ваних ближче до споживача (Cool, Price 1995, p. 225; Leljak 2012, p. 128; Cholakova 2015, p. 311). Ці спостереження свідчать про те, що скляний посуд у пізньоримський час навряд чи долав тривалі відстані на шляху від виробни- ка до покупця і здебільшого реалізовувався на місці. З огляду на цей факт, а також на характер поширення скляних чаш із оплавленим краєм вінець наприкінці пізньоримського часу, можна припустити, що місце їх виготовлення, ймовір- но, слід шукати в ареалі черняхівської культури або в прилеглих римських провінціях. Території сучасних Сербії, Болгарії та Ру- мунії, сусідні ареалу поширення черняхів- ської культури, перебували у складі Римської імперії з першої половини I ст. У першій по- ловині IV ст. внаслідок низки адміністратив- них реформ, ініційованих раніше імператором Діоклетіаном, вони стали частиною нових ім- перських територіальних одиниць — діоцезів Дакія та Фракія. Такий адміністративний по- діл цих регіонів зберігався до початку VII ст. (Dumanov 2015, p. 91-92). Достовірні відомості про обробку скла тут зафіксовано в 13 пунктах (табл. 2; рис. 7). Пʼять із них датуються другою половиною ІІІ — по- чатком/першою половиною IV ст. (табл. 2: 3—4, 10—11, 13), сім — часом у межах IV—VI ст.14 (табл. 2: 3, 5—9, 12). Період існування ще двох 14 Час функціонування аналізованих майстерень так чи інакше охоплює період, синхронний існуванню черня- хівської культури. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 2108 Рис. 5. Черняхівські скляні чаші з оплавленим краєм вінець: 1, 6 — варіант e, 13, 16 — варіант f та окремі знахідки: 1 — Бережанка, поховання 5 (за: Petrauskas 2017), 2, 9 — Війтенки, КШ (рис. автора), 3, 28 — Війтенки, поховання 101, 121 (рис. автора), 4—5, 30—31 — Теремці, житл. 20, яма 37, житл. 3, 19 (за: Ліхтер, Гопкало 2007), 6 — Переяслав- Хмельницький, поховання 2 (за: Petrauskas 2017), 7 — Малополовецьке-2, КШ (за: Кравченко та ін. 2007), 8, 11 — Бу- дешть, КШ, поховання 114 (8 — за: Gomolka-Fuchs 1999, 11 — за: Vornic 2006), 10, 29 — Романківці, поховання 24, 56 (за: Никитина 1996), 12, 15 — Бейчень, житл. 8 (за: Gomolka-Fuchs 1999), 18 — Бейчень, житл. 28 (за: Gomolka-Fuchs 1999), 13 — Привільне, поховання 10 (рис. автора), 14 — Біла, поховання 3 (за: Ґерета 2007), 16 — Тодірень, похован- ня 3 (за: Іonița 1982), 17 — Чалик, поховання 4 (за: Щербакова 1990), 19 — Браніште, житл. 2 (за: Gomolka-Fuchs 1999), 20, 22 — Оселівка, КШ, поховання 22 (20 — за: Ліхтер 1988, 22 — рис. автора), 21 — Війтенки 1, КШ (за: Бакуменко та ін. 2002), 23 — Рудка, поховання (за: Rau 1972), 24 — Денчень, поховання 287 (фото В. Ворнік), 25 — Кам’янка- Дніпровська, КШ (за: Сымонович 1957), 26 — Міхелешень, поховання 359 (за: Şovan 2005), 27 — Лісові Гринівці 2, КШ (рис. автора) Fig. 5. Cherniakhiv glass cups with fire-rounded rims: 1, 6 — variant e, 13, 16 — variant f and the other finds: 1 — Berezhanka, grave no. 5 (after: Petrauskas 2017), 2, 9 — Viitenky, culture layer (drawings by the author), 3, 28 — Viitenky, graves nos. 101, 121 (drawings by the author), 4—5, 30—31 — Teremtsi, building no. 20, pit no. 37, buildings nos. 3, 19 (after: Ліхтер, Гопкало 2007), 6 — Pereiaslav-Khmelnytskyi, grave no. 2 (after: Petrauskas 2017), 7 — Malopolovetske-2, culture layer (after: Кравченко et al. 2007), 8, 11 — Budești, culture layer, grave no. 114 (8 — after: Gomolka-Fuchs 1999, 11 — after: Vornic 2006), 10, 29 — Romankivtsi, graves nos. 24, 56 (after: Никитина 1996), 12, 15 — Băiceni, building no. 8 (after: Gomolka-Fuchs 1999), 18 — Băiceni, building no. 28 (after: Gomolka-Fuchs 1999), 13 — Pryvilne, grave no. 10 (drawings by the author), 14 — Bila, grave no. 3 (after: Ґерета 2007), 16 — Todireni, grave no. 3 (after: Ionița 1982), 17 — Cealîc, grave no. 4 (after: Щербакова 1990), 19 — Braniște, building no. 2 (after: Gomolka-Fuchs 1999), 20, 22 — Oselivka, culture layer, grave no. 22 (20 — after: Ліхтер 1988, 22 — drawings by the author), 21 — Viitenky 1, culture layer (after: Бакуменко et al. 2002), 23 — Rudka, grave (after: Rau 1972), 24 — Dănceni, grave no. 287 (photo by V. Vornic), 25 — Kamianka-Dniprovska, culture layer (after: Сымонович 1957), 26 — Mihălăşeni, grave no. 359 (after: Şovan 2005), 27 — Lisovi Hrynivtsi 2, culture layer (drawings by the author) 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 310 5 cm ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 2 109 Мар- куван- ня Краї- на Місцезнахо- дження Датуван- ня Об’єкти, пов’язані із скля- ним виробни- цтвом Артефакти, пов’язані із скля- ним виробництвом Імовірні види продукції Джерело a Руму- нія Констанца (Томи) — залишки склопла- вильних печей оплавлене скло — Stawiarska 2014, p. 68 b Руму- нія Слава Руса (Ібіда) I—IV ст. залишки склопла- вильних печей численні уламки го- тових виробів — Stawiarska 2014, p. 70 c Болга- рія Стаклен/Па- метниците біля Свишто- ва (Нове) поч. — сер. IV ст.; рубіж IV—V ст. залишки склопла- вильних печей уламки печей, вкри- ті оплавленою скля- ною масою, уламки тиглів із залишка- ми плавленого скла, краплі скла, бракова- ні вироби лампи, келихи з ніжкою, ві- конне скло Stawiarska 2014, p. 56-61 d Болга- рія Гиген (Уль- пія Ескус) остан- ня четв. III — пер- ша пол. IV ст. залишки склопла- вильних печей сировинне скло, уламки печей, вкри- ті оплавленою скля- ною масою, оплавле- не скло, краплі скла, браковані вироби лампи, келихи з ніжкою, ві- конне скло Stawiarska 2014, p. 63-64 e Болга- рія Кривина (Ятрус) IV — поч. V ст.; V—VI ст. — браковані вироби конічні лампи/ кубки, декоро- вані холодним та гарячим (на- кладні краплі кольорового скла), келихи з ніжкою Stawiarska 2014, p. 64-65 f Болга- рія Никюп (Ні- кополіс ад Іс- трум) IV— VI ст. — уламки тиглів із за- лишками плавлено- го скла, оплавлене скло, краплі скла, го- тові вироби лампи, келихи з ніжкою, ві- конне скло Stawiarska 2014, p. 65 g Болга- рія Садовець (Големаново Кале) IV ст. — сировинне скло лампи, келихи з ніжкою, ві- конне скло Stawiarska 2014, p. 65 h Болга- рія Санданський перша пол. V ст. залишки склопла- вильних печей оплавлене скло, кра- плі скла, браковані вироби лампи, келихи з ніжкою, ві- конне скло Stawiarska 2014, p. 65-66 j Болга- рія Варна (Оде- сос) IV— VI ст. залишки склопла- вильних печей — напівсферичні кубки з пласким дном та відби- тим від скло- дувної трубки необробленим краєм вінець, ві- конне скло Stawiarska 2014, p. 70 k Болга- рія Софія (Сер- діка) друга пол. ІІІ — початок IV ст. залишки склопла- вильних печей оплавлене скло з за- повнення печі — Cholokova 2016, p. 270- 273, 304-305 l Болга- рія Пловдів (Фі- ліппополь) ІІІ— IV ст. залишки склопла- вильних печей оплавлене скло з за- повнення печі — Cholokova 2016, p. 270- 273, 304-305 m Сербія Сремська Митровиця (Сірміум) дру- га пол. IV — преша пол.V ст. залишки склопла- вильних печей — — MiloŠević 1976, p. 102- 108, Ružić 1994, p. 63, 73 n Сербія Приштина/ Грачаниця (Ульпіана) кін. III — початок IV ст. залишки склопла- вильних печей численні уламки го- тових виробів дзоноподібні кубки та пів- сферичні кубки на кільцевому піддоні Ružić 1994, p. 64, 73 Табл. 2. Провінційно-римські склоробні майстерні діоцезів Дакія та Фракія, їх датування й продукція Table 2. Roman provincial glass workshops in the Dioceses of Dacia and Thrace, their chronology and the range of products ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 2110 майстерень точно встановити важко (табл. 2: 1-2). Продукція цих склоробних центрів досить одноманітна (табл. 2). Переважно це лампи різ- них форм (передусім конічної), келихи на ніж- ці (тип Isings 111), віконне скло (Нове, Ульпія Ескус, Ятрус, Нікополіс ад Іструм, Големано- во Кале, Санданський у Благоєвградській обл., Болгарія) та напівсферичні чаші з відбитим від склодувної трубки, необробленим краєм вінець (тип Isings 96; Одесос). Останні, а також кубки типів Isings 106а-d і 109с, судячи з їх порівняно численних знахідок у Сремській Митровиці/ Сірміумі (Воєводина, Сербія), ймовірно, могли належати посуду, що тут виготовлявся (табл. 3). Дещо вирізняється серед інших продукція майстерні, виявленої в Грачаниці/Ульпіані (Ко- сово, Сербія). Залишки склоробного комплек- су, виявлені тут, датують кінцем ІІІ — початком ІV ст. Серед виробів, що виготовлялися в цій майстерні, ймовірно, були дзвоноподібні куб- ки та напівсферичні чаші на кільцевому піддоні з оплавленим краєм вінець15 (Ružić 1994, p. 64, 73, табл. 3, рис. 12). Останні, як уже згадувалося раніше, досить близькі черняхівським знахід- кам у технологічному значенні, проте суттєво відрізняються морфологічно й типологічно. На- гадаємо також, що склоробне виробництво, за- лишки якого зафіксовані в Грачаниці, вже при- пиняє своє існування до часу поширення чаш із оплавленим краєм вінець в ареалі черняхівської культури, що також свідчить не на користь ло- калізації тут місця їх виготовлення. У зв’язку з цим особливий інтерес виклика- ють матеріали вивчення склоробної майстер- ні в Комарові. Існують різні точки зору щодо часу її функціонування (Щапова 1978, с. 241; Петраускас 2014, с. 179; Rumiantseva, Belikov 2017, p. 262; Румянцева 2017, с. 160). Сьогодні найбільш обґрунтованими нам видаються дві з них. Перша стверджує, що час роботи майстер- ні обмежується періодом другої-третьої чверті IV ст. (ступінь С3) (Rumiantseva, Belikov 2017, p. 262), друга ж передбачає ширше її датування в межах ступенів С2 — С3. При цьому тривалі- шу активність склоробного виробництва в Ко- марові дослідники також не виключають (Пе- траускас 2014, с. 179; 2016, с. 92; Rumiantseva et al. 2021, p. 342). Раніше вчені неодноразово підкреслюва- ли, що скляні чаші з оплавленим краєм вінець, цілком імовірно, були одним із видів комарів- 15 Тип Isings 85. ської продукції (Щапова 1978, с. 238-239; Пе- траускас 2014, с. 179; Румянцева 2014, с. 195; Rumiantseva, Belikov 2017, p. 260). Справді, зна- чна кількість виявлених тут на даний момент уламків цих виробів свідчить на користь такого висновку (Каталог 2; рис. 6)16. Варто зауважити, що в Комарові виявлено й артефакти, які мають прямі аналогії серед черняхівського посуду (Ка- талог 2, № 13, 18, 20, 28; рис. 6: 13, 18, 20, 28). У цьому випадку також цікаво розглянути склад сировини, знайденої в Комарові, та ва- ріантів її комбінування місцевими майстрами для виготовлення готової продукції (табл. 1). За висновками О. С. Румянцевої, серед комарів- ського матеріалу зафіксовано три групи сирце- вого скла (Ком-1-3), близькі за своїми хімічни- ми властивостями склу серії 4 за Д. Фуа, рим- ському зелено-блакитному та склу групи HIMT відповідно, а також дві групи залишків скля- ної маси (Ком-4-5), що, ймовірно, є відхода- ми виробництва (Румянцева, Щербаков 2016; Rumiantseva et al. 2021). Елементний склад цих залишків характеризується поєднанням двох видів знебарвлювача (марганцю та сурми), що, на думку дослідниці, свідчить про навмис- не змішування різної сировини або сирцевого скла із склобоєм. Група Ком-4 поєднує зраз- ки, близькі за складом до скла групи Левантій- ської I (2 екз.) та римського зелено-блакитно- го (1 екз.). У випадку з групою Ком-5 одним із компонентів була сировина серії HIMT. Хоча скло групи Левантійська I безпосередньо і не було виявлене серед сировини з вибірки, ана- лізованої О. С. Румянцевою, його використан- ня в Комарові підтверджують хімічні власти- вості групи Ком-4 (Румянцева, Щербаков 2016, с. 311, Rumiantseva et al. 2021, p. 339). На жаль, доступна нам сьогодні вибірка даних археометричних досліджень готових виробів, а саме черняхівських чаш із оплавленим краєм ві- нець, надто мала і складається лише з шести зраз- ків. Попри те, хімічний склад усіх шести виробів має прямі аналогії серед сировини та відходів ви- робництва, зафіксованих у Комарові (табл. 1). Таким чином, зважаючи на хронологію й характер поширення чаш із оплавленим кра- єм вінець, виявлених в ареалі черняхівської культури, їх численні знахідки в Комарові, а також відсутність таких виробів серед про- 16 Варто, однак, також враховувати, що певна частина цих знахідок може бути представлена привізним склобоєм, адже практика його використання та імпорту в Комаро- ві добре відома (Румянцева 2016). ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 2 111 Рис. 6. Скляний посуд з оплавленим краєм вінець із Комарова (Дністровський (Кельменецький) р-н, Чернівецька обл.): 1—10 — за: Румянцева 2017, 13, 18, 20, 23, 28, 30—32, 34, 36 — за: Petrauskas 2017, 16—17, 19, 25, 35 — за: Rumiantseva, Belikov 2017, 12, 14, 15, 21, 24, 26—27, 29, 33, 37 — за: Lenfers 2019, 11, 22 — за: Petrauskas, Avramenko 2019. Fig. 6. Glassware with fire-rounded rims from Komariv (Dnistrovskyi (Kelmenetskyi) district, Chernivtsi Oblast): 1—10 — after: Румянцева 2017, 13, 18, 20, 23, 28, 30—32, 34, 36 — after: Petrauskas 2017, 16—17, 19, 25, 35 — after: Rumiantseva, Belikov 2017, 12, 14, 15, 21, 24, 26—27, 29, 33, 37 — after: Lenfers 2019, 11, 22 — after: Petrauskas, Avramenko 2019 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 2425 26 27 28 2930 31 32 3334 35 3637 0 5 cm 43% 57% Комарів інші знахідки в ареалі черняхівської культури ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 2112 дукції синхронних склоробних центрів у су- сідніх римських провінціях, майстерня на Се- редньому Дністрі сьогодні видається нам од- ним із найімовірніших місць виготовлення цих посудин. Крім того, хімічний склад скла окре- мих зразків такого посуду, як демонструють ре- зультати археометричних досліджень, має пря- мі аналогії серед сировини та відходів вироб- ництва Комарівської майстерні, що є ще одним свідченням на користь цього припущення. Походження стилістичних ідей З огляду на хронологічну й типологічну ізо- льованість черняхівських знахідок особливий інтерес становить поява стилістичних ідей, повʼязаних із їх виготовленням та декоруван- ням. У зв’язку із цим варто зазначити, що деякі з варіантів цих посудин мають поодинокі ранні паралелі у європейському Барбарикумі та рим- ських провінціях. Так, наприклад, чаші варіанту a (Ката- лог 1, № 15, 6; рис. 1: 1—2) мають аналогії в Польщі (Каталог 3, № 4, 6; рис. 1: 3—4) та деяких північно-західних регіонах імперії (рис. 1: 5—6). Окремі знахідки скляних по- судин типу Eggers 205, що нагадують черня- хівські чаші варіанту d (Каталог 1, № 38, 27- 28; рис. 4: 1—3), трапляються в Польщі (Ка- талог 3, № 5), Німеччині (Каталог 3, № 24, 28; рис. 4: 4) й Данії (Каталог 3, № 66, 35; рис. 4: 5), а також у західних римських провінціях (рис. 4: 6—7) (Cool 1995, p. 86-87, fig. 5: 14; Price, Cottam 1998, p. 112, fig. 45; Foy et al. 2018, IN 90, 93-97, p. 98-101; Hoffmann 2002, Typ C3.7.23.9, S. 120-122, Taf. 84: W60, Kat. N. W60-65; Follmann-Schulz 1988, Taf. 47: 404-413, Kat. N. 404-413). Чаші типу Веклі- це, близькі за композицією декору до черня- хівських артефактів варіанту с (Каталог 1, № 10, 13, 42; рис. 3: 1—3), відомі в Польщі (Каталог 3, № 17; рис. 3: 4) та Данії (Ката- 1 2 3 4-5 6 7-14 a) b) c)d) e) f)g) h) j) k) l) m) n) A) 300 km 15 16-18 19 20 21 22-23 24 25 26-30 31 32-35 36 37 38-39 40 41-42 43-45 46 47 48 49 50 Рис. 7. Знахідки скляних чаш з оплавленим краєм вінець в ареалі черняхівської культури (блакитні цятки) та найближчі центри обробки скла (білі цятки). Біла лінія маркує ареал поширення черняхівської культури, червона — римський лімес. Нумерація відповідає наданій у Каталозі 1 і Таблиці 2 (А — Комарів) Fig. 7. The finds of glass cups with fire-rounded rims within the Cherniakhiv culture area (blue dots) and the nearest glassworking centres (white dots). The white line marks a distribution area of the Cherniakhiv culture, the red line — Roman limes. The numbering corresponds to the provided in Catalogue 1 and Table 2 (А — Komariv) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 2 113 Рис. 8. Скляні чаші типу Isings 85b/AR 98: 1 — Трір, Св. Матіас, поховання 234 (за: Goethert-Polaschek 1977), 2 — Понпʼєрр, Мозель, буд. 8, (за: Foy et al. 2018), 3 — Варпелев (фото Р. Фортуна і К. Урсем, Національний музей Данії), 4 — Колчестер, буд. 118 (за: Cool, Price 1995), 5 — Шемпетер, поховання 6 (за: Lazar 2003), 6 — Далмація (за: Barkoczi 1988), 7 — Птуй, поховання 38 (за: Lazar 2003), 8 — Сі-Фур-ле-Плаж (Вар), затонулий корабель (за: Foy et al. 2018) Fig. 8. Glass cups of Isings 85b/AR 98 type: 1 — Trier, St. Matthias, grave no. 234 (after: Goethert-Polaschek 1977), 2 — Pontpierre (Moselle), building no. 8, (after: Foy et al. 2018), 3 — Varpelev (photo by R. Fortuna and K. Ursem, Nationalmuseet, Danmark), 4 — Colchester, building no. 118 (after: Cool, Price 1995), 5 — Šempeter, grave no. 6 (after: Lazar 2003), 6 — Dalmatien (after: Barkoczi 1988), 7 — Ptuj, grave no. 38 (after: Lazar 2003), 8 — Six-Fours-les-Plages (Var), shipwreck (after: Foy et al. 2018) 1 2 3 4 5 6 7 8 0 5 cm ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 2114 № Країна Пам’ятка Тип (Ružić 1994) Датування Джерело 1 Сербія Сремська Митровиця (Сірміум) VII/3 II ст. Ružić 1994, p. 42, T. XXIX/7, Kat. N. 610 2 Сербія Сремська Митровиця (Сірміум) VII/5 (Isings 21) кін. І—ІІ ст. Ružić 1994, p. 42, T. XXIX/11, Kat. N. 616 3 Сербія Сремська Митровиця (Сірміум) VII/7 III—IV ст. Ružić 1994, p. 44, T. XXXІ/4, Kat. N. 674 4 Сербія Сремська Митровиця (Сірміум) VII/7 III—IV ст. Ružić 1994, p. 44, Kat. N. 675 5 Сербія Сремська Митровиця (Сірміум) VII/10b (Isings 96) IV ст. Ružić 1994, p. 46, Kat. N. 770 6 Сербія Сремська Митровиця (Сірміум) VII/10b (Isings 96) IV ст. Ružić 1994, p. 46, T. XXXIII/4, Kat. N. 771 7 Сербія Сремська Митровиця (Сірміум) VII/10b (Isings 96) друга пол. IV—поч. V ст. Ružić 1994, p. 46, Kat. N. 772 8 Сербія Сремська Митровиця (Сірміум) VII/10b (Isings 96) IV ст. Ružić 1994, p. 46, Kat. N. 773 9 Сербія Сремська Митровиця (Сірміум) VII/10b (Isings 96) IV ст. Ružić 1994, p. 46, Kat. N. 774 10 Сербія Сремська Митровиця (Сірміум) VII/10b (Isings 96) IV—поч. V ст. Ružić 1994, p. 46, Kat. N. 775 11 Сербія Сремська Митровиця (Сірміум) VII/10b (Isings 96) друга пол. IV. Ružić 1994, p. 48, Kat. N. 936 12 Сербія Сремська Митровиця (Сірміум) VII/10b (Isings 96) IV ст. Ružić 1994, p. 48, Kat. N. 937 13 Сербія Сремська Митровиця (Сірміум) VII/10b (Isings 96) друга пол. IV ст. Ružić 1994, p. 48, T. XXXV/5, Kat. N. 938 14 Сербія Сремська Митровиця (Сірміум) VII/11d (Isings 110) сер. IV ст. Ružić 1994, p. 49, T. XXXVI/5, Kat. N. 948 15 Сербія Сремська Митровиця (Сірміум) VII/12a (Isings 109c) IV ст. Ružić 1994, p. 50, T. XXXVII/1, Kat. N. 959 16 Сербія Сремська Митровиця (Сірміум) VII/12a (Isings 109c) IV ст. Ružić 1994, p. 50, T. XXXVII/2, Kat. N. 960 17 Сербія Сремська Митровиця (Сірміум) VII/12a (Isings 109c) IV ст. Ružić 1994, p. 50, T. XXXVII/3, Kat. N. 961 18 Сербія Сремська Митровиця (Сірміум) VII/12b (Isings 106b-c) друга пол. IV ст. Ružić 1994, p. 50, T. XXXVIII/1, Kat. N. 968 19 Сербія Сремська Митровиця (Сірміум) VII/12b (Isings 106b-c) друга пол. IV ст. Ružić 1994, p. 50, T. XXXVIII/2, Kat. N. 969 20 Сербія Сремська Митровиця (Сірміум) VII/12b (Isings 106b-c) друга пол. IV ст. Ružić 1994, p. 51, T. XXXVIII/3, Kat. N. 970 21 Сербія Сремська Митровиця (Сірміум) VII/12b (Isings 106b-c) друга пол. IV ст. Ružić 1994, p. 51, T. XXXVIII/4, Kat. N. 971 22 Сербія Сремська Митровиця (Сірміум) VII/12b (Isings 106b-c) друга пол. IV ст. Ružić 1994, p. 51, T. XXXVIII/6, Kat. N. 973 23 Сербія Сремська Митровиця (Сірміум) VII/12b (Isings 106b-c) друга пол. IV ст. Ružić 1994, p. 51, Kat. N. 974 24 Сербія Сремська Митровиця (Сірміум) VII/12b (Isings 106b-c) IV ст. Ružić 1994, p. 51, T. XXXVIII/12, Kat. N. 1012 25 Сербія Сремська Митровиця (Сірміум) VII/12b (Isings 106b-c) IV ст. Ružić 1994, p. 51, Kat. N. 1013 26 Сербія Сремська Митровиця (Сірміум) VII/12c (Isings 106a, d) друга пол. IV ст. Ružić 1994, p. 52, T. XXXIX/1, Kat. N. 1012 27 Сербія Приштина/Грачаниця (Ульпіана) VII/4 поч. II ст. Ružić 1994, p. 42, T. XXIX/10, Kat. N. 615 28 Сербія Приштина/Грачаниця (Ульпіана) VII/5 (Isings 21) друга пол. ІІ ст. Ružić 1994, p. 42, T. XXX/1, Kat. N. 622-624 29 Сербія Приштина/Грачаниця (Ульпіана) VII/6а (Isings 41а) кін. ІІІ ст. Ružić 1994, p. 43, T. XXX/6, Kat. N. 641-657 30 Сербія Приштина/Грачаниця (Ульпіана) VII/7 кін. III—сер. IV ст. Ružić 1994, p. 43, T. XXXІ/8, Kat. N. 680 31 Сербія Приштина/Грачаниця (Ульпіана) VII/9 кін. III—сер. IV ст. Ružić 1994, p. 45, T. XXXІІ/2, Kat. N. 713 32 Сербія Приштина/Грачаниця (Ульпіана) VII/9 кін. III—сер. IV ст. Ružić 1994, p. 45, T. XXXІІ/3, Kat. N. 714-727 33 Сербія Приштина/Грачаниця (Ульпіана) VII/10a сер. IV ст. Ružić 1994, p. 45, T. XXXІІ/9, Kat. N. 748-767 34 Сербія Приштина/Грачаниця (Ульпіана) VII/10b (Isings 96) IV ст. Ružić 1994, p. 48, Kat. N. 919-931 35 Сербія Приштина/Грачаниця (Ульпіана) VII/10b (Isings 96) друга пол. IV—поч. V ст. Ružić 1994, p. 48, Kat. N. 932 36 Сербія Приштина/Грачаниця (Ульпіана) VII/11d (Isings 110) друга пол. IV ст. Ružić 1994, p. 49, Kat. N. 955-958 37 Сербія Приштина/Грачаниця (Ульпіана) VII/12b (Isings 106b-c) IV ст. Ružić 1994, p. 51, Kat. N. 1009-1011 38 Сербія Приштина/Грачаниця (Ульпіана) VII/12c (Isings 106a, d) друга пол. IV—поч. V ст. Ružić 1994, p. 52, T. XL/2, Kat. N. 1044- 1045 39 Сербія Приштина/Грачаниця (Ульпіана) VII/13b V—VI ст. Ružić 1994, p. 53, T. XL/8, Kat. N. 1116 Таблиця 3. Провінційно-римські склоробні майстерні у Сербії: матеріали розкопок (скляний посуд) Table 3. Provincial-Roman glass workshops in Serbia: excavation materials (glassware) лог 3, № 63), а поодинокі екземпляри посудин типу Вербковіце (варіант b) походять із Поль- щі (Каталог 3, № 18, 8; рис. 2: 6) та Швеції (Каталог 3, № 76). Незначні морфологічні відмінності цих ви- робів у порівнянні з черняхівськими знахідка- ми, їх нечисленність і рання хронологічна по- зиція дозволяють припустити, що перші в та- кому випадку могли слугувати прототипами останніх. Висновки Підсумовуючи сказане вище, висловимо такі зауваження. Черняхівські чаші з оплавленим краєм вінець є оригінальною з погляду типоло- гії групою посудин, відомих наприкінці пізньо- римського часу тільки в ареалі поширення цієї культурної спільноти. Хоча технологічно близь- кі їм вироби трапляються як раніше, у європей- ському Барбарикумі, римських провінціях та ан- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 2 115 тичних центрах Північного Причорномор’я, так і в синхронний час у Криму. Зважаючи на ти- пологічну своєрідність і хронологію поширен- ня черняхівських знахідок, а також відсутність подібних виробів серед продукції синхронних склоробних центрів сусідніх римських провін- цій, можна припустити, що найімовірнішим міс- цем їх виготовлення була майстерня в Комарові. Скляні чаші з оплавленим краєм вінець, числен- ні уламки яких виявлені тут, як уважається, були одним із видів її продукції. Відомі в Комарові й вироби, які мають близькі паралелі серед черня- хівських артефактів. Крім того, як показують ре- зультати археометричних досліджень, елемент- ний склад скла деяких черняхівських посудин має прямі аналогії серед сировини та відходів виробництва цієї майстерні, що є ще одним свід- ченням на користь такого припущення. Провінційно-римське походження цих ви- робів, з огляду на їх морфологічну невідповід- ність і хронологічну асинхронність технологіч- но близьким типам скляного посуду, знайде- ного в межах імперії, нам, навпаки, видається малоймовірним. Однак, попри певні морфологічні відмін- ності, деякі більш ранні типи західно- й північ- ноєвропейських артефактів, а також провінцій- но-римського посуду могли слугувати прототи- пами черняхівських знахідок. У межах доступної сьогодні інформації ко- марівська майстерня видається нам найбільш перспективною на роль місця виготовлення черняхівських чаш із оплавленим краєм вінець, проте беззаперечно вважати, що вона була єди- ним центром їх виробництва, за браком архео- логічних джерел на цей момент невиправда- но. Можливо, подальші дослідження та нові відкриття дозволять пролити більше світла на проблему їх походження. Подяка. За дозвіл користуватися опублікова- ними та неопублікованими матеріалами дослі- джень, а також самовіддану допомогу в опра- цюванні цих матеріалів і цінні консультації я сердечно вдячний аспірантові Вінницького дер- жавного педагогічного університету ім. М. Ко- цюбинського Д. В. Левчуку, завідувачеві відділу охорони пам’яток історії та культури М. Є. По- тупчик та іншим співробітникам Вінницького обласного краєзнавчого музею, співробітникам Чернівецького обласного краєзнавчого музею, канд. іст. наук, завідувчеві Археологічного му- зею Інституту археології НАН України Л. В. Ку- лаковській та її колегам — співробітникам цього відділу, завідувачеві відділу історії Хмельниць- кого обласного краєзнавчого музею С. Ю. Де- мидко, канд. іст. наук, завідувачеві відділу архео- логії ранніх слов’ян Інституту археології НАН України О. В. Петраускасу, канд. іст. наук, до- центові історичного факультету Національного педагогічного унівеситету ім. М. П. Драгомано- ва Р. Г. Шишкіну, аспіранту Вільного університе- ту Берліна С. Носслеру (S. Nößler) та магістрові С. Ленферсу (S. Lenfers). Крім того, я щиро дякую своєму науковому керівнику д-ру іст. наук, проф. історичного факультету Харківського національ- ного університету ім. В. Н. Каразіна М. В. Люби- чеву, а також своєму наставнику, колезі і другові канд. іст. наук, ад’юнктові Інституту історії Вар- шавського університету К. В. Мизгіну за критич- ний аналіз, цінні поради й зауваження та нові ідеї. Бережанка (могильник), Лановецький р-н, Терно- пільська обл., Україна. 1. Посудина (поховання 5) — напівсферична чаша, ціла, поверхня рівна, гладка, блискуча, колір безбарвний із зеленим відтінком, прозорий, вінця дещо вигнуті назо- вні, край оплавлений, дно округле, дещо увігнуте по цен- тру, декор — шість відтягнутих/стиснутих вертикальних ребер, сформованих із стінки виробу, розташовані в його придонній частині, параметри: висота — 7 см, діаметр ві- нець — 9,5 см (рис. 5: 1). Датування комплексу: С3 (Petrauskas 2017). Воляник 1974, с. 72-74, рис. 7: 7; Petrauskas 2017, S. 130, N. 3, Taf. V: 10, VI: 10. Біла (могильник), Тернопільський р-н, Тернопіль- ська обл., Україна. 2. Посудина (поховання 3) — фрагмент стінки з де- кором, колір безбарвний із блакитним відтінком прозо- рий, декор — дві накладні нитки скла одного кольору з основою, рельєфні із зовнішнього боку, товщиною 0,1— 0,3 см, параметри: товщина — 0,2 см (рис. 5: 14). Датування комплексу: С3 (датування автора)1. Герета 2007, с. 14-18, рис. 3: 7. Біленьке (могильник), Білгород-Дністровський р-н, Одеська обл., Україна. 3. Посудина (поховання 199) — напівсферична чаша, фрагментована, край вінець оплавлений, дно має наклад- ний кільцевий піддон, декор — накладні нитки скла одно- го кольору з основою. Матеріали неопубліковані. Велика Бугаївка (могильник), Васильківський р-н, Київська обл., Україна. 4. Посудина (поховання 20) — фрагменти вінець, оплавлені, деформовані, поверхня рівна, гладка, блискуча, 1 Склад комплексу знахідок (Герета 2007, с. 14-18, рис. 3), а саме двочленна підв’язна фацетована фібула типу Б2е за Є. Л. Гороховським (Гороховский 1988, с. 35), дає ав- торові підстави для його датування в межах ступеня С3 (Гороховский 1988, с. 44). Каталог 1. Скляні чаші з оплавленим краєм вінець у черняхівській культурі ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 2116 місцями вкрита тріщинами, скляна маса містить численні включення бульбашок різних розмірів, що іноді утворю- ють невеликі скупчення, колір безбарвний із блакитним відтінком, прозорий, край вінець оплавлений, декор — на- кладна нитка скла одного кольору з основою, рельєфна із зовнішнього боку, товщиною 0,05—0,1 см, що тричі опері- зує виріб у верхній частині, параметри: діаметр вінець — 7,7 см, товщина — 0,3—0,1—0,05 см 2 (рис. 2: 4). Датування комплексу: С3 (Petrauskas 2017). № за польовим описом (ПО): 33-34, 40/с.2-1996. 5. Посудина (КШ) — фрагмент вінець, оплавлений, деформований, колір безбарвний, прозорий, край вінець оплавлений, декор — накладна нитка скла одного кольо- ру з основою, рельєфна із зовнішнього боку, товщиною 0,25 см, що оперізує виріб під вінцями, параметри: тов- щина — 0,4—0,28 см. Петраускас, Шишкин 2013, с. 70, рис. 191: 2, додаток 2: 319. Великий Самбір (могильник), Конотопський р-н, Сумська обл., Україна. 6. Посудина (поховання) — напівсферична чаша, ціла, поверхня рівна, гладка, блискуча, скляна маса міс- тить окремі включення бульбашок різних розмірів, колір безбарвний із блакитним відтінком, прозорий, вінця дещо вигнуті назовні, край оплавлений, дно округле, дещо уві- гнуте по центру, параметри: висота — 5,6 см, діаметр ві- нець — 7 см, товщина — 0,3—0,2 см (рис. 1: 1). Датування комплексу: С3 (Petrauskas 2017). Пономаренко 2013, с. 256-258; Petrauskas 2017, S. 133, N. 18, Taf. IV: 2, VIII: 1. Війтенки 1 (поселення), Богодухівський (Валків- ський) р-н, Харківська обл., Україна. 7. Посудина (КШ) — фрагмент вінець, поверхня рів- на, гладка, блискуча, скляна маса містить скупчення бульбашок різних розмірів під краєм вінець, колір без- барвний із зелено-блакитним відтінком, прозорий, край вінець оплавлений, параметри: діаметр вінець — 7 см, товщина — 0,5—0,2 см. № за ПО: 10п/2007. 8. Посудина (КШ) — фрагмент стінки з декором, ко- лір безбарвний із зеленим відтінком, прозорий, декор — відтягнуте/стиснуте ребро, сформоване із стінки виробу, має сліди від використання інструмента, параметри: тов- щина — 0,15 см. (рис. 5: 21). Бакуменко та ін. 2002, с. 81, рис. 1: 10, 2: 2. Війтенки (могильник), Богодухівський (Валків- ський) р-н, Харківська обл., Україна. 9. Посудина (поховання 101) — фрагменти вінець, поверхня рівна, гладка, блискуча, місцями сильно ушко- джена іризацією, скляна маса містить окремі включення бульбашок різних розмірів, колір фіолетово-червоний, рубіновий, прозорий, вінця дещо вигнуті назовні, край оплавлений, параметри: діаметр вінець — 9,5 см, товщи- на — 0,3—0,1 см (рис. 5: 3). Датування комплексу: С3/D1 (Любичев 2019). № за ПО: 26м/2009. 10. Посудина (поховання 110) — фрагмент вінець, оплавлений, деформований, поверхня складчаста, скля- на маса містить окремі включення бульбашок, колір без- барвний із зеленим відтінком, прозорий, край вінець оплавлений, декор — накладна нитка скла одного кольо- ру з основою, рельєфна із зовнішнього боку, товщиною 0,2 см, що утворює композицію у вигляді синусоїди, па- раметри: товщина — 0,20-0,25 см (рис. 3: 2). № за ПО: 95м/2009. 2 Тут і далі подається товщина стінок посудини від верх- ньої частини виробу до нижньої у трьох ділянках (він- ця — стінка у середній частині — дно) в залежності від розміру профілю посудини, що зберігся. 11. Посудина (поховання 121) — фрагмент дна, по- верхня сильно ушкоджена іризацією, колір безбарвний, прозорий, дно має накладний кільцевий піддон, нитка товщиною 0,7—0,9 см, параметри: діаметр піддона — 3,5 см, товщина — 0,2—0,5 см (рис. 5: 28). Датування комплексу: С3/D1 (Любичев 2019). № за ПО: 48м/2010. 12. Посудина (КШ) — фрагмент вінець, поверхня рів- на, гладка, блискуча, скляна маса містить окремі вклю- чення бульбашок різних розмірів, колір безбарвний із блакитним відтінком, прозорий, вінця дещо загнуті все- редину, край оплавлений, параметри: діаметр вінець — 8 см, товщина — 0,3—0,2 см (рис. 5: 2). № за ПО: 168м/2013. 13. Посудина (поховання 211) — напівсферична чаша, поверхня рівна, гладка, блискуча, скляна маса містить вклю- чення бульбашок різних розмірів, що утворюють невеликі скупчення, дрібні ж бульбашки утворюють витягнуті скуп- чення під вінцями, колір безбарвний із зеленим відтінком, прозорий, вінця дещо вигнуті назовні, край оплавлений, не- рівний, має різну товщину, дно округле, дещо увігнуте по центру, має сліди кріплення понтії, декор — накладна нит- ка скла одного кольору з основою, що утворює компози- цію у вигляді синусоїди, яка починається на дні та оперізує корпус виробу, у верхній частині декор має рельєфність із зовнішнього боку, а в нижній вона спостерігається і ззовні, і зсередини, параметри: висота — 5,8 см, діаметр вінець — 8 см, товщина — 0,25—0,2—0,4 см (рис. 3: 1). Датування комплексу: С3/D1 (Любичев 2019). № за ПО: 40м/2015. 14. Посудина (КШ) — фрагмент вінець, оплавлений, деформований, поверхня складчаста, колір безбарвний із зеленим відтінком, прозорий, край вінець оплавлений, де- кор — накладна нитка скла одного кольору з основою, має рельєфність із зовнішнього боку, товщиною 0,2 см, тричі оперізує виріб під вінцями, параметри: товщина — 0,4—0,2 см (рис. 5: 9). № за ПО: 128м/2020. Кам’янка-Дніпровська (могильник), Василів- ський р-н, Запорізька обл., Україна. 15. Посудина (КШ) — фрагмент дна, колір безбарв- ний, прозорий, дно має накладний кільцевий піддон, нит- ка товщиною 0,4 см, параметри: діаметр піддона — 4 см, товщина — 0,2—0,25 см (рис. 5: 25). Сымонович 1957, с. 22, рис. 4: 7. Косанове (могильник), Гайсинський р-н, Вінниць- ка обл., Україна. 16. Посудина (поховання 7-1963) — напівсферич- на чаша, ціла, поверхня рівна, гладка, блискуча, місцями вкрита патиною іризації, скляна маса містить численні включення окремих бульбашок різних розмірів, що часто утворюють невеликі скупчення, має включення сторонніх предметів, колір безбарвний із зеленуватим відтінком, про- зорий, вінця дещо вигнуті назовні, край оплавлений, дно має накладний кільцевий піддон, нитка сильно сплоще- на, має рельєфність із зовнішньої та внутрішньої сторони, дно дещо увігнуте по центру, має сліди кріплення понтії, декор — накладна нитка скла одного кольору з основою, рельєфна із зовнішньої сторони, товщиною 0,05—0,2 см, у сім витків оперізує виріб під вінцями, параметри: висо- та — 4,4 см, діаметр вінець — 6 см, діаметр піддона — 2,5 см, товщина — 0,15/0,2—0,28/0,3 см (рис. 2: 5). Датування комплексу: С3 (Petrauskas 2017). Археологічний музей Інституту археології НАН України (АМ ІА НАН України), № за фондовим описом (ФО): АА1375 (3552). 17. Посудина (поховання 23-1961) — напівсферична чаша, ціла, поверхня рівна, гладка, блискуча, скляна маса містить включення поодиноких бульбашок різних розмірів, ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 2 117 Рис. 9. Черняхівські скляні чаші з оплавленим краєм вінець і скляний посуд, схожий за технологією виготовлення і декорування, у європейському Барбарикумі(А) та їх хронологія (B). Блакитні цятки – знахідки, датовані ступенями С3 — D1 , червоні цятки — знахідки, що відповідають ступеням C1 — C2, жовті цятки — знахідки склянок типів І—ІІ за І. М. Храпуновим, біла лінія маркує ареал поширення черняхівської культури, червона — римський лімес. Діаграма (В) побудована на основі даних із Каталогів 1 та 3 Не всі знахідки походять із закритих комплексів. *Блакитним кольором також позначені комплекси з Рудки та Привільного, які, на думку О. В. Петраускаса, мають дещо ранішу хронологічну позицію (перехід С2/С3: Petrauskas 2017, S. 129). Fig. 9. Cherniakhiv glass cups with fire-rounded rims and the glassware with similar finishing and decoration techniques from European Barbaricum (A) and their chronology (B). The blue dots mark finds dated to the С3 — D1 stages, the red dots mark finds related to the C1 — C2 stages, the yellow dots mark finds of the glass beakers of the I—II types according to I. M. Khrapunov. The white line marks a distribution area of the Cherniakhiv culture, the red line — Roman limes. Diagram (B) is based on data provided in Catalogues 1 and 3 Not all the finds come from closed complexes. **The blue dots mark the assemblages from Rudka and Pryvilne, which according to O. V. Petrauskas’s opinion have earlier chronological position (transfer between С2/С3 stages: Petrauskas 2017, S. 129) європейський Барбарикум черняхівська культура С1 С2 С3 С3/D1 D1 0 5 10 15 20 25 30 35 40 45 500 km B) A) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 2118 колір безбарвний із блакитним відтінком, прозорий, вінця дещо вигнуті назовні, край оплавлений, дно має накладний кільцевий піддон, нерівний, дещо зміщений від центру, нит- ка товщиною 0,22—0,35 см, дно дещо увігнуте по центру, має сліди кріплення понтії, декор — накладна нитка скла одного кольору з основою, рельєфна із зовнішньої сторони, товщиною 0,1 см, двічі оперізує виріб у верхній частині, роз- починається краплею, параметри: висота — 5,9—6,1 см, діа- метр вінець — 7,4 см, діаметр піддона — 3,25х3,4 см, тов- щина — 0,3/0,35—0,3—0,4 см (рис. 2: 3). Датування комплексу: С3 (Petrauskas 2017). АМ ІА НАН України, № за ФО: АА1375 (3557). 18. Посудина (поховання 17-1961) — напівсферич- на чаша, фрагментована, колір світло-зелений, прозорий, вінця дещо вигнуті назовні, край оплавлений, дно має на- кладний кільцевий піддон, нитка товщиною 0,3—0,4 см, дно дещо увігнуте по центру, декор — накладна нитка скла одного кольору з основою, рельєфна із зовнішньо- го боку, товщиною 0,2 см, двічі оперізує виріб у верхній частині, параметри: висота — 6,2 см, діаметр вінець — 8,7 см, діаметр піддона — 2,8 см, товщина — 0,3—0,2— 0,4 см (рис. 2: 1). Датування комплексу: С3 (Petrauskas 2017). Petrauskas 2003, S. 313-314, № 36, Abb. 41. Лісові Гринівці 2 (поселення), Хмельницький р-н, Хмельницька обл., Україна. 19. Посудина (КШ) — фрагмент дна, поверхня рівна, гладка, блискуча, у скляній масі видимих включень не спо- стерігається, колір зелено-блакитний, прозорий, дно має накладний кільцевий піддон, нерівний, нитка товщиною 0,3 см, складена у два витки, дно дещо увігнуте по цен- тру, має сліди кріплення понтії, декор — накладна нитка скла одного кольору з основою, має рельєфність із зовніш- ньої і внутрішньої сторони, товщиною 0,2—0,3 см, утво- рює композицію у вигляді синусоїди, параметри: діаметр піддона — 3,2 см, товщина — 0,12—0,3 см (рис. 5: 27). Фонди Хмельницького обласного краєзнавчого му- зею, № за ФО: А2504. Малополовецьке-2 (поселення), Фастівський р-н, Київська обл., Україна. 20. Посудина (КШ) — фрагмент вінець, колір зелений, прозорий, край вінець оплавлений, параметри: діаметр ві- нець — 8,8 см, товщина — 0,4—0,2—0,15 см (рис. 5: 7). Кравченко та ін. 2007, с. 134, рис. 10: 4. Обухів 1а (могильник), Обухівський р-н, Київська обл., Україна. 21. Посудина (КШ) — фрагмент вінець, оплавлений, деформований, колір зелений, прозорий, край вінець оплавлений, параметри: товщина — 0,4—0,3 см. Petrauskas 2017, S. 123-154, Taf. V/7, Kat. N. 8. Оселівка (могильник), Дністровський (Кельме- нецький) р-н, Чернівецька обл., Україна. 22. Посудина (КШ) — фрагмент стінки з декором, колір безбарвний із блакитним відтінком, прозорий, де- кор — відтягнуте/стиснуте ребро, сформоване із стінки виробу, параметри: товщина — 0,18—0,38 см (рис. 5: 20). Лихтер 1988, с. 106-110 , рис. 4: 1. 23. Посудина (поховання 22 (72?)) — фрагмент стін- ки з декором, поверхня рівна, гладка, блискуча, колір без- барвний із блакитним відтінком, прозорий, декор — від- тягнуте/стиснуте ребро, сформоване зі стінки виробу, має сліди від використання інструмента, параметри: товщи- на — 0,2—0,3 см (рис. 5: 22). Фонди Чернівецького обласного краєзнавчого музею. Переяслав-Хмельницький (могильник), м. Переяслав, Переяслав-Хмельницький р-н, Київська обл., Україна. 24. Посудина (поховання 2) — циліндрична чаша, ціла, поверхня рівна, гладка, блискуча, вкрита молочно- коричневою патиною іризації, колір безбарвний із зеле- ним відтінком, прозорий, край вінець оплавлений, дно має накладний кільцевий піддон, нитка дещо сплощена, товщиною 0,6 см, дно дещо увігнуте по центру, декор — 12 відтягнутих/стиснутих вертикальних ребер, сформова- них із стінки виробу, розташовані в придонній частині, параметри: висота — 6,5 см, діаметр вінець — 9 см, діа- метр піддона — 4 см, товщина — 0,4—0,2 см (рис. 5: 6). Датування комплексу: С3 (Petrauskas 2017). Гончаров, Махно 1957, с. 130-132, табл. ІІ: 16; Petrauskas 2017, S. 132, N. 10, Taf. XIV: 2. Привільне (могильник), Запорізький (Верхньохор- тицький) р-н, Запорізька обл., Україна. 25. Посудина (поховання 10) — напівсферична чаша, фрагментована, поверхня рівна, гладка, блискуча, у скля- ній масі видимих включень не спостерігається, колір чер- воно-рубіновий, прозорий, край вінець оплавлений, дно має накладний кільцевий піддон, нерівний, нитка товщи- ною 0,3—0,25 см, дно дещо увігнуте по центру, декор — 8 відтягнутих/стиснутих вертикальних ребер, сформованих із стінки виробу, розташовані в придонній частині, ребра мають валикоподібні потовщення на кінці, накладна нит- ка скла одного кольору з основою, рельєфна із зовнішньо- го боку, товщиною 0,05 см у п’ять витків оперізує виріб у середній частині, починається з великої краплі, параметри: висота — 5,8—6,1 см, діаметр вінець — 8, діаметр дна — 3,0×3,5 см, товщина — 0,3—0,1—0,25 см (рис. 5: 13). Датування комплексу: С2/С3 (Petrauskas 2017). Фонди Національного музею історії України. Романківці (могильник), Дністровьский (Соки- рянський) р-н, Чернівецька обл., Україна. 26. Посудина (поховання 4) — фрагмент вінець, вінця дещо вигнуті назовні, край оплавлений, декор — відтяг- нуте/стиснуте ребро, сформоване із стінки виробу, розта- шоване в його середній частині, накладна нитка скла од- ного кольору з основою, рельєфна із зовнішнього боку, товщиною 0,1 см, оперізує виріб вище, під вінцями, пара- метри: товщина — 0,2—0,1—0,2 см (рис. 4: 2). Датування комплексу: С3 (Petrauskas 2017). Никитина 1996, с. 74-75, рис. 5: 1, табл. 1; Никитина 2008, с. 77-78, рис. 12: 2; Рetrauskas 2017, S. 132, N. 13, Taf. ХVІ: 3. 27. Посудина (поховання 9) — фрагмент стінки з де- кором, оплавлений, деформований, колір жовто-зелений, прозорий, декор — відтягнуте/стиснуте ребро, сформова- не із стінки виробу, розташоване в його середній частині, накладна нитка скла одного кольору з основою, рельєфна із зовнішнього боку, товщиною 0,2 см, двічі оперізує ви- ріб під вінцями, параметри: товщина — 0,2 см (рис. 4: 3). Датування комплексу: С3 (Petrauskas 2017). Никитина 1996, с. 76, рис. 5: 2; Никитина 2008, с. 77- 78, рис. 12: 3. 28. Посудина (поховання 10) — фрагмент стінки з де- кором, поверхня сильно ушкоджена іризацією, колір зе- лений, прозорий, декор — накладна нитка скла одного ко- льору з основою, рельєфна із зовнішнього боку, товщи- ною 0,2 см, параметри: товщина — 0,1—0,3 см. Никитина 1996, с. 76-77, Никитина 2008, с. 77, рис. 12: 8. 29. Посудина (поховання 24) — фрагмент вінець, край вінець оплавлений, декор — накладна нитка скла одного кольору з основою, рельєфна із зовнішнього боку, товщи- ною 0,2—0,3 см, оперізує виріб під вінцями, параметри: товщина — 0,3—0,2 см (рис. 5: 10). Никитина 1996, с. 80, рис. 5: 4; 2008, с. 77-78, рис. 12: 11; Рetrauskas 2017, S. 132, N. 13, Taf. ХVІ: 5. 30. Посудина (поховання 56) — фрагмент дна, колір зелений, прозорий, дно має накладний кільцевий піддон, нитка дещо сплощена, товщиною 0,5 см, має сліди крі- плення понтії, параметри: діаметр піддона — 3 см, тов- щина — 0,3—0,4 см. (рис. 5: 29). Датування комплексу: С3 (Petrauskas 2017). ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 2 119 Никитина 1996, с. 86, рис. 5: 8; Никитина 2008, с. 77- 78, рис. 12: 115; Рetrauskas 2017, S. 132, N. 13, Taf. ХVІ: 14. Рудка (могильник), Кременецький р-н, Тернопіль- ська обл., Україна. 31. Посудина (поховання) — напівсферична чаша, ціла, поверхня рівна, гладка, блискуча, скляна маса міс- тить окремі включення бульбашок різних розмірів, що іноді утворюють невеликі скупчення, колір зелено-бла- китний, прозорий, вінця вигнуті назовні, край оплавле- ний, дно має накладний кільцевий піддон, нитка дещо сплощена, товщиною 0,7 см, декор — 2 накладні нитки скла одного кольору з основою, декілька разів оперізують виріб у верхній та придонній частині, деякі ділянки нит- ки в придонній частині стиснуті між собою та утворюють композицію у вигляді ланцюжка, параметри: висота — 7,6 см, діаметр вінець — 9,5 см, діаметр піддона — 3 см, товщина — 0,3—0,2—0,1 см (рис. 5: 23). Датування комплексу: С2/С3 (Petrauskas 2017). Rau 1972, S. 179, Fig. 73, Kat. N. 42; Рetrauskas 2017, S. 132-133, N. 14, Taf. ІV: 12. Теремці (поселення), Кам’янець-Подільський р-н, Хмельницька обл., Україна (нині затоплене водами Дністра). 32. Посудина (житло 19) — фрагмент дна, колір зеле- ний, прозорий, дно має накладний кільцевий піддон, нит- ка дещо сплощена, товщиною 0,4 см, дно дещо увігну- те по центру, має сліди понтії, параметри: діаметр піддо- на — 3,8 см, товщина — 0,26—0,46 см (рис. 5: 31). Ліхтер, Гопкало 2007, с. 191-192, рис. 1: 7. 33. Посудина (житло 3) — фрагмент дна, колір без- барвний із блакитнуватим відтінком, прозорий, дно має накладний кільцевий піддон, нитка дещо сплощена, тов- щиною 0,3 см, дно дещо увігнуте по центру, має сліди понтії, параметри: діаметр піддона — 3,7 см, товщина — 0,4—0,5 см (рис. 5: 30). Ліхтер, Гопкало 2007, с. 191-192, рис. 1: 6. 34. Посудина (житло 20) — фрагмент вінець, колір безбарвний із зеленим відтінком, прозорий, край вінець оплавлений, параметри: діаметр вінець — 8 см, товщи- на — 0,4—0,15 см (рис. 5: 4). Ліхтер, Гопкало 2007, с. 191-192, рис. 1: 2. 35. Посудина (яма 37) — фрагмент вінець, колір без- барвний із зеленуватим відтінком, прозорий, вінця дещо вигнуті назовні, край оплавлений, параметри: діаметр ві- нець — 10 см, товщина — 0,3—0,17 см (рис. 5: 5). Ліхтер, Гопкало 2007, с. 191-192, рис. 1: 3. Червоне 2 (могильник), Бучачський р-н, Київська обл., Україна. 36. Посудина (КШ) — фрагмент дна, поверхня рівна, гладка, блискуча, скляна маса містить окремі включення дрібних бульбашок, колір зелено-блакитний, прозорий, дно має накладний кільцевий піддон, нитка товщиною 0,4 см, параметри: діаметр піддона — 3 см, товщина — 0,25 см. № за ПО: 6-1/06. Черняхів (могильник), Обухівський р-н, Київська обл., Україна. 37. Посудина (поховання 88) — напівсферична чаша, ціла, колір безбарвний із зеленим відтінком, прозорий, вінця вигнуті назовні, край оплавлений, дно має наклад- ний кільцевий піддон, нитка товщиною 0,2 см, утворює два витки, декор — 6 відтягнутих/стиснутих вертикаль- них ребер, сформованих із стінки виробу, накладна нитка скла одного кольору з основою, рельєфна із зовнішнього боку, товщиною 0,2 см, двічі оперізує виріб під вінцями, параметри: висота — 9 см, діаметр вінець — 9,6 см, діа- метр дна — 3,5 см (рис. 4: 1). Датування комплексу: С3 (Petrauskas 2017). Петров 1964, с. 103-104, рис. 9: 2; Рetrauskas 2017, S. 130, N. 4, Taf. ІV: 13. Будешть/Budești (могильник), Кріуленський р-н, Mолдова. 38. Посудина (поховання 114) — фрагмент вінець, ко- лір червоно-фіолетовий, прозорий, вінця вигнуті назовні, край оплавлений, декор — накладна нитка скла одного ко- льору з основою, рельєфна із зовнішнього боку, товщиною 0,1 см, двічі оперізує виріб під вінцями, параметри: діаметр вінець — 7,5 см, товщина — 0,25—0,1 см (рис. 5: 11). Vornic 2006, p. 97, fig. 83: 5. 39. Посудина (КШ) — фрагмент вінець, край вінець оплавлений, декор — накладна нитка скла одного кольо- ру з основою, рельєфна із зовнішнього боку, товщиною 0,3 см, оперізує виріб у верхній частині, параметри: діа- метр вінець — 8,8 см, товщина — 0,4—0,2 см (рис. 5: 8). Gomolka-Fuchs 1999, S. 135, Abb. 4: 6. Чалик/Cealîc (могильник), Тараклійський р-н, Mолдова. 40. Посудина (поховання 4) — напівсферична чаша, фрагментована, колір безбарвний, прозорий, вінця вигну- ті назовні, край оплавлений, дно має накладний кільцевий піддон, накладна нитка товщиною 0,5 см, параметри: ви- сота — 5,3 см, діаметр вінець — 6 см, діаметр піддона — 3,2 см, товщина — 0,3—0,1—0,4 см. Датування комплексу D1 (датування автора3). Щербакова 1990, с. 143-144, рис. 3: 6. Денчень/Dănceni (могильник), Яловенський р-н, Mолдова. 41. Посудина (поховання 169) — напівсферична чаша, ціла, поверхня рівна, гладка, блискуча, скляна маса містить окремі включення бульбашок різних розмірів, ко- лір зелений, прозорий, вінця вигнуті назовні, край оплав- лений, дно округле, дещо увігнуте по центру, декор — на- кладна нитка скла одного кольору з основою, рельєфна із зовнішнього боку, товщиною 0,1—0,3 см, утворює ком- позицію у вигляді синусоїди, що бере початок у середній частині та оперізує майже увесь корпус виробу, параме- три: товщина — 0,3—0,1 см (рис. 3: 3). Рафалович 1986, с. 63-64, табл. ХХХІ: 10; інформація і фото за: В. Ворнік. 42. Посудина (поховання 287) — напівсферична чаша, ціла, поверхня рівна, гладка, блискуча, колір безбарвний із зелено-блакитним відтінком, прозорий, вінця вигну- ті назовні, край оплавлений, дно має накладний кільце- вий піддон, нитка товщиною 0,5 см, двічі оперізує виріб у верхній частині, параметри: висота — 7,8 см, діаметр ві- нець — 5 см, діаметр піддона — 3,2 см, товщина — 0,3— 0,4 см (рис. 5: 24). Рафалович 1986, с. 88-89, табл. XLV: 20; інформація і фото за: В. Ворнік. Бейчень/Băiceni (поселення), повіт Яси, Румунія. 43. Посудина (житло 28) — фрагмент стінки з деко- ром, декор — відтягнуте/стиснуте ребро, сформоване із стінки виробу, параметри: товщина — 0,2 см (рис. 5: 18). Gomolka-Fuchs 1999, S. 132, Abb. 2: 1. 44. Посудина (житло 8) — фрагмент вінець, вінця ви- гнуті назовні, край оплавлений, декор — накладна нитка скла одного кольору з основою, рельєфна із зовнішнього боку, товщиною 0,2 см, оперізує виріб у верхній части- ні, параметри: діаметр вінець — 9,2 см, товщина — 0,3— 0,4 см (рис. 5: 12). Gomolka-Fuchs 1999, S. 135, Abb. 4: 4. 3 Склад комплексу знахідок (Щербакова 1990, с. 143- 144, рис. 3), а саме наявність серед них двох дзвонопо- дібних тришарових рогових гребенів із широкими пле- чиками та високою спинкою, подібних до типу Thomas III (Thomas 1960), дають підстави датувати поховання в рамках ступеня D1 (Гороховский 1988, с. 44-45; Гаври- тухин 2007, с. 22-23; Петраускас 2021, с. 24-25). ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 2120 Рис. 10. Чаші з оплавленим краєм вінець із території європейського Барбарикуму (а) та їхні типологічні відмінності порівняно з черняхівськими знахідками (b). Діаграму (b) побудовано на основі даних із Каталогів 1—3: 1 — Пулхлеб, поховання 5 (за: Rau 1972), 2 — Хощно, поховання 1 (за: Rau 1972), 3 — Сковґард, поховання 8 (за: Lund Hansen 2000) Fig. 10. Glass cups with fire-rounded rims from European Barbaricum (a) and their typological differences in comparison with the Cherniakhiv finds (b). The diagram (b) is based on data provided in Catalogues 1—3: 1 — Półchleb, grave no. 5 (after: Rau 1972), 2 — Choszczno, grave no. 1 (after: Rau 1972), 3 — Skovgårde, grave no. 8 (after: Lund Hansen 2000) 1 2 3 0 5 cm a) b) Werbkowice Eggers 199 Eggers 200 Weklice Eggers 202 Eggers 203 Eggers 205 Eggers 206 Eggers 209 Werbkowice E205 Weklice E202 E203-204 E199-200 E209 E206 UA MD RO PL DE DK SE NO 25 20 15 10 5 00 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 2 121 45. Посудина (житло 8) — фрагмент вінець, вінця ви- гнуті назовні, край оплавлений, декор — накладна нитка одного кольору з основою, рельєфна із зовнішнього боку, товщиною 0,25—0,2 см, двічі оперізує виріб у верхній частині, параметри: діаметр вінець — 9,4 см, товщина — 0,3—0,2 см (рис. 5: 15). Gomolka-Fuchs 1999, S. 135, Abb. 4: 5. Браніште/Braniște (поселення), повіт Нямц, Румунія. 46. Посудина (житло 2) — фрагмент стінки з декором, декор — відтягнуте/стиснуте ребро, сформоване із стінки виробу, параметри: товщина — 0,2 см (рис. 5: 19). Gomolka-Fuchs 1999, S. 132, Abb. 2: 2. Яси-Ніколіна/Iași-Nicolina (поселення), повіт Яси, Румунія. 47. Посудина (житло 3) — фрагмент вінець, вінця ви- гнуті назовні, край оплавлений, параметри: діаметр ві- нець — 10 см, товщина — 0,4—0,2 см. Gomolka-Fuchs 1999, S. 132, Abb. 2: 8. Міхалешень/Mihălăşeni (могильник), повіт Бото- шані, Румунія. 48. Посудина (поховання 359) — фрагмент дна, дно має накладний кільцевий піддон, нитка товщиною 0,45 см, параметри: діаметр піддона — 3,75 см, товщи- на — 0,35—0,4 см (рис. 5: 26). Şovan 2005, 112, pl. 200, 8. Тиргшор/Tîrgșor (могильник), повіт Плоєшті, Румунія. 49. Посудина (поховання 298) — напівсферична чаша, ціла, поверхня рівна, гладка, блискуча, скляна маса містить окремі включення бульбашок різних розмірів, ко- лір світло-зелений, прозорий, вінця вигнуті назовні, край оплавлений, дно має накладний кільцевий піддон, нит- ка товщиною 0,6 см, дно дещо увігнуте по центру, має слід кріплення понтії, декор — накладна нитка скла од- ного кольору з основою, рельєфна із зовнішнього боку, товщиною 0,2—0,3 см, тричі оперізує виріб під вінцями, параметри: висота — 6,6 см, діаметр вінець — 7,7 см, ді- аметр піддона — 3,4 см, товщина — 0,25—0,1—0,25 см (рис. 2: 2). Датування комплексу: друга половина IV ст. (Stawiarska 2014). Stawiarska 2014, p. 120, Kat. N. 86, fig. 36: 86. Тодірень/Todireni (могильник), повіт Ботошані, Румунія. 50. Посудина (поховання 3) — напівсферична чаша, ціла, вінця вигнуті назовні, край оплавлений, дно має на- кладний кільцевий піддон, нитка товщиною 0,3—0,25 см, дно дещо увігнуте по центру, декор — відтягнуті/стисну- ті вертикальні ребра, сформовані із стінки виробу, розта- шовані в придонній частині, ребра на кінці мають валико- подібне потовщення, накладна нитка скла одного кольо- ру з основою, рельєфна із зовнішнього боку, товщиною 0,15—0,2 см у чотири витки оперізує виріб у середній частині, параметри: висота — 6,4 см, діаметр вінець — 8,5 см, діаметр піддона — 3,1 см, товщина — 0,2—0,1— 0,25 см (рис. 5: 16). Датування комплексу: С3 — С3/D1 (датування автора 4). Іonița 1982, Fig. 27—31; Рetrauskas 2017, S. 132-133, N. 16, Taf. ІV: 3. 4 О. В. Петраускас відносить цей комплекс до ступеню C3 (Petrauskas 2017), але зважаючи на наявність серед знахі- док одношарового рогового гребеня, які, за спостережен- нями Р. Г. Шишкіна, з’являються у черняхівській культу- рі не раніше за середину IV ст. (Шишкін 2002), на нашу думку, можливо запропонувати і дещо пізнішу дату. 1. Посудина (КШ) — фрагмент вінець, вінця вигнуті назовні, край оплавлений, параметри: діаметр вінець — 11 см, товщина — 0,4—0,15 см (рис. 6: 1). Румянцева 2017, с. 156, рис. 10: 1. 2. Посудина (КШ, скупчення біля печі склоробів) — фрагмент вінець, вінця дещо вигнуті назовні, край оплав- лений, параметри: діаметр вінець — 7,4 см, товщина — 0,35—0,25 см (рис. 6: 2). Румянцева 2017, с. 153, рис. 7: 8. 3. Посудина (КШ, скупчення між спорудою 1 та вог- нищем 5) — фрагмент вінець, край вінець оплавлений, параметри: діаметр вінець — 9,2 см, товщина — 0,4— 0,12 см (рис. 6: 3). Румянцева 2017, с. 152, рис. 6: 7. 4. Посудина (КШ, скупчення між спорудою 1 та вог- нищем 6) — фрагмент вінець, вінця дещо вигнуті назо- вні, край оплавлений, параметри: діаметр вінець — 10 см, товщина — 0,3—0,2 см (рис. 6: 4). Румянцева 2017, с. 148, рис. 5: 1. 5. Посудина (КШ, скупчення між спорудою 1 та вог- нищем 6) — фрагмент вінець, край вінець оплавлений, параметри: діаметр вінець — 10 см, товщина — 0,35— 0,15 см (рис. 6: 5). Румянцева 2017, с. 148, рис. 5: 2. 6. Посудина (КШ, скупчення між спорудою 1 та вог- нищем 5) — фрагмент вінець, вінця дещо вигнуті назовні, край оплавлений, параметри: діаметр вінець — 7 см, тов- щина — 0,35—0,15 см ((рис. 6: 6). Румянцева 2017, с. 152, рис. 6: 4. 7. Посудина (споруда 1) — фрагмент вінець, вінця ви- гнуті, край оплавлений, декор — накладна нитка скла одно- го кольору з основою, рельєфна із зовнішнього боку, тов- щиною 0,2 см, оперізує виріб у верхній частині, параметри: діаметр вінець — 10 см, товщина — 0,4—0,3 см (рис. 6: 7). Румянцева 2017, рис. 2: 3. 8. Посудина (КШ, скупчення між спорудою 1 та вогни- щем 6) — фрагмент вінець, край вінець оплавлений, декор — накладна нитка скла одного кольору з основою, рельєфна із зовнішнього боку, товщиною 0,1 см, двічі оперізує виріб під вінцями, параметри: товщина — 0,3—0,15 см (рис. 6: 8). Румянцева 2017, с. 148, рис. 5: 4. 9. Посудина (КШ, скупчення біля печі склоробів) — фрагмент вінець, край вінець оплавлений, декор — на- кладна нитка скла одного кольору з основою, рельєфна із зовнішнього боку, товщиною 0,2 см, тричі оперізує виріб під вінцями, параметри: товщина — 0,4—0,3 см (рис. 6: 9). Румянцева 2017, с. 153, рис. 7: 7. 10. Посудина (КШ, скупчення біля печі склоробів) — фрагмент вінець, край вінець оплавлений, параметри: діа- метр вінець — 8 см, товщина — 0,4—0,15 см (рис. 6: 10). Румянцева 2017, с. 153, рис. 7: 5. 11. Посудина (КШ) — фрагмент вінець, поверхня рів- на, гладка, блискуча, скляна маса містить окремі вклю- чення бульбашок різних розмірів, колір безбарвний із зе- ленуватим відтінком, прозорий, вінця вигнуті назовні, край оплавлений, параметри: діаметр вінець — 10,5 см, товщина — 0,45—0,15 см (рис. 6: 11). Petrauskas, Avramenko 2019, fig. 6: 5. 12. Посудина (КШ) — фрагмент вінець, поверхня рів- на, гладка, блискуча, колір безбарвний із зеленим відтін- ком, прозорий, край вінець оплавлений, параметри: діа- метр вінець — 10 см, товщина — 0,28—0,1 см (рис. 6: 12). Каталог 2. Скляні посудини з оплавленим краєм вінець із Комарова (Дністровський (Кельменецький) р-н, Чернівецька обл.) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 2122 Рис. 11. Склянки типів І—ІІ за І. М. Храпуновим із варварських могильників Криму: 1 — Дружне, поховання 3 (за: Хра- пунов 2002), 2, 3, 8 — Нейзац, скупчення над похованням 148, похованням 306, склеп 329 (за: Шабанов 2011), 4, 9 — Нейзац, склеп 4 (за: Шабанов 2011), 5 — Опушки 1, поховання 2 (за: Шабанов 2020), 6—7 — Суворове, склеп 52 (за: Зай- цев, Мордвинцева 2003) Fig. 11. The glass beakers of the I—II types according to I. M. Khrapunov from the barbarian burial grounds in the Crimea: 1 — Druzhne, grave no. 3 (after: Храпунов 2002), 2, 3, 8 — Neizats, assemblage under the grave no. 148, grave no. 306, vault no. 329 (after: Шабанов 2011), 4, 9 — Neizats, vault no. 4 (after: Шабанов 2011), 5 — Opushky 1, grave no. 2 (after: Шабанов 2020), 6—7 — Suvorove, vault no. 52 (after: Зайцев, Мордвинцева 2003) 1 2 3 4 5 6 7 8 9 0 5 cm ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 2 123 Lenfers 2019, Taf. 11: 03. 13. Посудина (КШ) — фрагмент вінець, вінця дещо загнуті всередину, край оплавлений, декор — накладна нитка скла одного кольору з основою, рельєфна із зовніш- нього боку, товщиною 0,1 см, тричі оперізує виріб у верх- ній частині, параметри: діаметр вінець — 8,2 см, товщи- на — 0,25—0,1 см (рис. 6: 13). Petrauskas 2017, S. 131, N. 6, Taf. Х: 3. 14. Посудина (КШ) — фрагмент вінець, поверхня рівна, гладка, блискуча, колір безбарвний із зеленим відтінком, прозорий, край вінець оплавлений, параме- три: діаметр вінець — 10 см, товщина — 0,4—0,2 см (рис. 6: 14). Lenfers 2019, Taf. 12: 02. 15. Посудина (КШ) — фрагмент вінець, поверхня рів- на, гладка, блискуча, колір безбарвний із зеленуватим від- тінком, прозорий, край вінець оплавлений, параметри: ді- аметр вінець — 8 см, товщина — 0,3—0,12 см (рис. 6: 15). Lenfers 2019, Taf. 19: 05. 16. Посудина (КШ) — фрагмент вінець, край вінець оплавлений, параметри: діаметр вінець — 9,5 см, товщи- на — 0,35—0,08 см (рис. 6: 16). Rumyantseva, Belikov 2017, fig. 5: 3. 17. Посудина (КШ) — фрагмент вінець, край вінець оплавлений, параметри: діаметр вінець — 10,5 см, товщи- на — 0,3—0,2 см (рис. 6: 17). Rumyantseva, Belikov 2017, fig. 5: 2. 18. Посудина (КШ) — фрагмент вінець, вінця дещо вигнуті назовні, край оплавлений, декор — накладна нит- ка скла одного кольору з основою, рельєфна із зовнішньо- го боку, товщиною 0,1 см, у п’ять витків оперізує виріб у верхній частині, параметри: діаметр вінець — 7 см, тов- щина — 0,3—0,1 см (рис. 6: 18). Petrauskas 2017, S. 131, N. 6, Taf. Х: 4. 19. Посудина (КШ) — фрагмент вінець, вінця вигнуті назовні, край оплавлений, декор — накладна нитка скла одного кольору з основою, рельєфна із зовнішнього боку, товщиною — 0,2 см, оперізує виріб у верхній частині, па- раметри: діаметр вінець — 9,5 см, товщина — 0,4—0,1 см (рис. 6: 19). Rumyantseva, Belikov 2017, fig. 5: 4. 20. Посудина (КШ) — фрагмент вінець, колір зеле- ний, прозорий, край вінець оплавлений, декор — наклад- на нитка скла одного кольору з основою, рельєфна із зо- внішнього боку, товщиною — 0,1 см, тричі оперізує виріб у верхній частині, параметри: діаметр вінець — 10,2 см, товщина — 0,2—0,08 см (рис. 6: 20). Petrauskas 2017, S. 131, N. 6, Taf. V: 5. 21. Посудина (КШ) — фрагмент вінець, поверхня рів- на, гладка, блискуча, колір безбарвний із зеленим відтін- ком, прозорий, вінця дещо вигнуті назовні, край оплавле- ний, параметри: діаметр вінець — 7 см, товщина — 0,3— 0,1 см (рис. 6: 21). Lenfers 2019, Taf. 05: 01. 22. Посудина (КШ) — фрагмент вінець, поверхня рів- на, гладка, блискуча, колір безбарвний, прозорий, вінця вигнуті назовні, край оплавлений, параметри: діаметр ві- нець — 9 см, товщина — 0,3—0,15 см (рис. 6: 22). Petrauskas, Avramenko 2019, fig. 6: 4. 23. Посудина (КШ) — фрагмент вінець, край вінець оплавлений, параметри: діаметр вінець — 9,2 см, товщи- на — 0,3—0,15 см (рис. 6: 23). Petrauskas 2017, S. 131, N. 6, Taf. Х: 1. 24. Посудина (КШ) — фрагментт вінець, поверхня рівна, гладка, блискуча, колір безбарвний із зеленим від- тінком, прозорий, вінця вигнуті назовні, край оплавле- ний, параметри: діаметр вінець — 7 см, товщина — 0,4— 0,1 см (рис. 6: 24). Lenfers 2019, Taf. 10: 05. 25. Посудина (КШ) — фрагмент вінець, вінця вигнуті назовні, край оплавлений, параметри: діаметр вінець — 8,5 см, товщина — 0,3—0,15 см (рис. 6: 25). Rumyantseva, Belikov 2017, fig. 5: 1. 26. Посудина (КШ) — фрагмент вінець, поверхня рів- на, гладка, блискуча, колір зелений, прозорий, вінця ви- гнуті назовні, край оплавлений, параметри: діаметр ві- нець — 7 см, товщина — 0,3—0,15 см (рис. 6: 26). Lenfers 2019, Taf. 18: 02. 27. Посудина (КШ) — фрагмент вінець, поверхня рів- на, гладка, блискуча, колір жовто-зелений, прозорий, він- ця дещо вигнуті назовні, край оплавлений, параметри: ді- аметр вінець — 8 см, товщина — 0,25—0,1 см (рис. 6: 27). Lenfers 2019, Taf. 10: 04. 28. Посудина (КШ) — фрагмент вінець, край вінець оплавлений, декор — накладна нитка скла одного ко- льору з основою, рельєфна із зовнішнього боку, товщи- ною — 0,2 см, двічі оперізує виріб у верхній частині, па- раметри: товщина — 0,3—0,2 см (рис. 6: 28). Petrauskas 2017, S. 131, N. 6, Taf. Х: 2. 29. Посудина (КШ) — фрагмент вінець, поверхня рів- на, гладка, блискуча, колір зелений, прозорий, край ві- нець оплавлений, параметри: діаметр вінець — 7 см, тов- щина — 0,25—0,15 см (рис. 6: 29). Lenfers 2019, Taf. 23: 01. 30. Посудина (КШ) — фрагмент дна, колір безбарвний із зелено-блакитним відтінком, прозорий, дно має наклад- ний кільцевий піддон, нитка товщиною 0,4 см, дно дещо увігнуте по центру, має сліди понтії, параметри: діаметр піддона — 3,8 см, товщина — 0,1—0,4 см (рис. 6: 30). Petrauskas 2017, S. 131, N. 6, Taf. V: 3. 31. Посудина (КШ) — фрагмент дна, колір безбарв- ний із зеленим відтінком, прозорий, дно має накладний кільцевий піддон, нитка товщиною 0,6 см, формує два витки, параметри: діаметр піддона — 3,6 см, товщина — 0,3—0,5 см (рис. 6: 31). Petrauskas 2017, S. 131, N. 6, Taf. V: 2, Х: 6. 32. Посудина (КШ) — фрагмент дна, колір червоний, прозорий, дно має накладний кільцевий піддон, нитка зе- леного, прозорого скла, товщиною 0,4 см, дно дещо уві- гнуте по центру, має сліди понтії, параметри: діаметр під- дона — 3,5 см, товщина — 0,2—0,6 см (рис. 6: 32). Petrauskas 2017, S. 131, N. 6, Taf. V: 1. 33. Посудина (КШ) — фрагмент дна, поверхня рівна, гладка, блискуча, колір зелений, прозорий, дно має на- кладний кільцевий піддон, нитка дещо сплощена, товщи- ною 0,4 см, параметри: діаметр піддона — 4 см, товщи- на — 0,25—0,45 см (рис. 6: 33). Lenfers 2019, Taf. 3: 03. 34. Посудина (КШ) — фрагмент дна, дно має наклад- ний кільцевий піддон, нитка товщиною 0,4 см, дно дещо увігнуте по центру, параметри: діаметр піддона — 3,8 см, товщина — 0,3—0,6 см (рис. 6: 34). Petrauskas 2017, S. 131, N. 6, Taf. Х: 14. 35. Посудина (КШ) — фрагмент дна, дно має наклад- ний кільцевий піддон, нитка дещо сплощена, товщиною 0,3 см, дно дещо увігнуте по центру, параметри: діаметр піддона — 3,9 см, товщина — 0,2—0,4 см (рис. 6: 35). Rumyantseva, Belikov 2017, fig. 5: 6. 36. Посудина (КШ) — фрагмент дна, дно має наклад- ний кільцевий піддон, нитка товщиною 0,3 см, параметри: діаметр піддона — 3 см, товщина — 0,2 см (рис. 6: 36). Petrauskas 2017, S. 131, N. 6, Taf. Х: 10. 37. Посудина (КШ) — фрагмент дна, поверхня рівна, гладка, блискуча, колір зелено-блакитний, прозорий, дно має накладний кільцевий піддон, нитка товщиною 0,5 см, дно дещо увігнуте по центру, параметри: діаметр піддо- на — 4 см, товщина — 0,15—0,40 см (рис. 6: 37). Lenfers 2019, Taf. 38: 75. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 2124 Рис. 12. Знахідки скляного посуду з оплавленим краєм вінець у Грачаниця/Ульпіана (за: Ružić 1994) Fig. 12. Glassware finds with fire-rounded rims from Graçanicës/Ulpiana (after: Ružić 1994) 1 2 3 4 5 6 0 5 cm Ярославка, Україна. 1. Посудина (поховання, курган 7) — напівсферична чаша, ціла, тип — Isings 85b, вінця вигнуті, край оплав- лений, дно має накладний кільцевий піддон, параметри: висота — 5,5 см, діаметр вінець — 8,8 см, діаметр піддо- на — 4,6 см. Датування комплексу: друга половина ІІ ст. (за: Simonenko 2003). Simonenko 2003, p. 51-52, fig. 9: 1. Цецеле, Польща. 2. Посудина (поховання 257) — фрагмент дна, по- верхня рівна, гладка, блискуча, колір безбарвний, прозо- рий, дно має накладний кільцевий піддон, нитка товщи- ною 0,3—0,5 см, параметри: діаметр піддона — 3 см, тов- щина — 0,15 см. Stawiarska 1999, s. 279, Kat. N. 131. Хощно (Арнсвальде), Польща. 3. Посудина (поховання 1) — напівсферична чаша, ціла, тип — Eggers 200, колір безбарвний із зеленим від- тінком, прозорий, край вінець оплавлений, дно округле, декор — накладні нитки скла одного кольору з осно- вою, тричі оперізують виріб під вінцями, а нижче утво- рюють композицію у вигляді «сітки», що вкриває майже весь корпус, параметри: висота — 8 см, діаметр вінець — 9,5 см (рис. 10: 2). Датування комплексу: С2 (за Stawiarska 1999, s. 131). Rau 1972, S. 172, Fig. 57, Kat. N. 9; Stawiarska 1999, s. 268, Kat. N. 94. Ґосцишево/Мальборк-Вельбарк (Вілленберґ/Бра- усвальде), Польща. 4. Посудина (поховання 1180) — напівсферична чаша, ціла, тип — Eggers 202, колір безбарвний із зеленим від- Каталог 3. Скляні чаші з оплавленим краєм вінець у європейському Барбарикумі ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 2 125 тінком, прозорий, вінця дещо вигнуті назовні, край оплав- лений, дно округле, дещо увігнуте по центру (рис. 1: 2). Датування комплексу: друга половина ІІІ ст. (за Rau 1972, S. 117); С1b-С2 (Stawiarska 1999, s. 280). Rau 1972, S. 117, 171, Fig. 55, Kat. N. 6; Stawiarska 1999, s. 280, Kat. N. 132. Ґрабово, Польща. 5. Посудина (поховання) — напівсферична чаша, ціла, тип — Eggers 205, колір безбарвний, прозорий, він- ця дещо вигнуті назовні, край оплавлений, дно має на- кладний кільцевий піддон, декор — 18 відтягнутих/стис- нутих вертикальних ребер, сформованих із стінки виробу, що оперізують посудину в середній частині, параметри: висота — 7,8 см, діаметр вінець — 12,5 см. Датування комплексу: С1b-C2 (Stawiarska 1999, s. 137). Rau 1972, S. 173, Fig. 8, Kat. N. 12; Stawiarska 1999, s. 279, Kat. N. 129; Lund Hansen 2000, p. 327. Ґродзіськ-Каленчин, Польща. 6. Посудина (поховання 1) — напівсферична чаша, ціла, тип — Eggers 202, скляна маса містить численні вклю- чення бульбашок різних розмірів, що утворюють невеликі скупчення витягнуті в певному напрямку, колір безбарв- ний із зеленуватим відтінком, прозорий, край вінець оплав- лений, дно округле, увігнуте по центру, має сліди кріплен- ня понтії, параметри: висота — 7,0—7,3 см, діаметр ві- нець — 9,0—9,5 см, товщина — 0,25—0,12 см. (рис. 1: 3) Датування комплексу: друга половина ІІІ ст. (Rau 1972, S. 117); C2 (Stawiarska 1999, s. 138). Rau 1972, S. 117, 172, Fig. 6, 56, Kat. N. 7; Stawiarska 1999, s. 280, Kat. N. 133. Іґоломія, Польща. 7. Посудина (КШ) — напівсферична чаша, фрагмен- тована, тип — Eggers 200, колір зелений, прозорий, вінця дещо вигнуті назовні, край оплавлений, декор накладні нитки скла одного кольору з основою, рельєфні із зовніш- нього боку, тричі оперізують виріб під вінцями, а ниж- че утворюють композицію у вигляді «сітки», що вкриває майже весь його корпус, параметри: висота — 9 см, діа- метр вінець — 9,5—10,0 см, товщина — 0,5—0,3—0,7 см. Датування знахідки: C2 (Stawiarska 1999, s. 131). Rau 1972, S. 176, Fig. 66, Kat. N. 27; Stawiarska 1999, s. 268, Kat. N. 95. Кіткі, Польща. 8. Посудина (поховання) — фрагмент стінки з деко- ром, колір безбарвний із зеленим відтінком, прозорий, де- кор — накладна нитка скла одного кольору з основою. Rau 1972, S. 173, Fig. 60, Kat. N. 14. Кожень, Польща. 9. Посудина (поховання 30) — фрагмент вінець, оплавлений, деформований, тип — Eggers 200, колір зе- лено-блакитний, прозорий, край вінець оплавлений, де- кор — накладні нитки скла одного кольору з основою, ре- льєфні із зовнішнього боку, товщиною 0,2—0,4 см, утво- рюють композицію у вигляді сітки, що вкриває майже весь корпус виробу, параметри: товщина — 0,35—0,1 см. Датування комплексу: C2 (Stawiarska 1999, s. 269). Stawiarska 1999, s. 269, Kat. N. 96. Коросно, Польща. 10. Посудина (поховання 34) — напівсферична чаша, ціла, тип — Eggers 203, декор — 9 відтягнутих/стиснутих вертикальних ребер, сформованих із стінки виробу, опе- різують посудину в придонній частині, параметри: висо- та — 5,2 см, діаметр вінець — 8,7—9,0 см. Датування комплексу: С2 (Stawiarska 1999, s. 140). Rau 1972, S. 171, Kat. N. 4; Stawiarska 1999, s. 285, Kat. N. 146; Lund Hansen 2000, p. 325. Лясовіце-Великі, Польща. 11. Посудина (поховання) — напівсферична чаша, ціла, тип — Eggers 203, колір зелений, прозорий, край ві- нець оплавлений, декор — 8 відтягнутих/стиснутих вер- тикальних ребер, сформованих із стінки виробу, мають сліди від використання інструмента («риб’ячий плав- ник»), оперізують посудину в придонній частині, параме- три: висота — 6,7 см, діаметр вінець — 9,3 см. Rau 1972, S. 173, Fig. 9, Kat. N. 11; Stawiarska 1999, s. 284, Kat. N. 145; Lund Hansen 2000, p. 325. Палуки, Польща. 12. Посудина (поховання 2а) — напівсферична чаша, ціла, скляна маса не містить видимих включень, колір зе- лений, прозорий, край вінець оплавлений, дно має кільце- вий піддон, декор — накладна нитка скла одного кольору з основою, оперізує виріб під вінцями, параметри: висо- та — 8 см, діаметр вінець — 6 см. Stawiarska 1999, s. 261, Kat. N. 74. Половіте, Польща. 13. Посудина (поховання 15) — циліндрична чаша, ціла, тип — Eggers 209, колір безбарвний, прозорий, де- кор — емалювання. Датування комплексу: B2/C1 (Stawiarska 1999, s. 264). Stawiarska 1999, s. 264, Kat. N. 82; Lund Hansen 2000, p. 330. Пулхлеб, Польща. 14. Посудина (поховання 5) — напівсферична чаша, ціла, тип — Eggers 201, скляна маса містить окремі вклю- чення бульбашок різних розмірів, колір зелено-блакит- ний, прозорий, край вінець оплавлений, дно округле, дещо увігнуте по центру, має сліди кріплення понтії, де- кор — видування у преформу із подальшим збільшен- ням виробу, параметри: висота — 7,5—8,0 см, діаметр ві- нець — 9,2 см (рис. 10: 1). Датування комплексу: друга половина ІІІ ст. (Rau 1972, S. 117); C2 (Stawiarska 1999, s. 118). Rau 1972, S. 117, 172, Fig. 7, Kat. N. 8; Stawiarska 1999, s. 260-261, Kat. N. 70. Прущ-Ґданський, Польща. 15. Посудина (поховання 11) — фрагмент дна, дно має накладний кільцевий піддон. Stawiarska 1999, s. 261, Kat. N. 75. Котельниково (Варґен), Росія. 16. Посудина (поховання 31) — напівсферична чаша, ціла, тип — Eggers 203, колір зелений, прозорий, декор — 6 відтягнутих/стиснутих вертикальних ребер, сформова- них із стінки виробу, оперізують посудину в придонній частині, параметри: висота — 6,4 см, діаметр вінець — 10 см. Rau 1972, S. 176, Kat. N. 26; Lund Hansen 2000, p. 325. Векліце, Польща. 17. Посудина (поховання 82) — напівсферична чаша, ціла, тип — Векліце, поверхня рівна, гладка, блискуча, скляна маса не містить видимих включень, колір безбарв- ний із зеленуватим відтінком, прозорий, вінця дещо ви- гнуті назовні, край оплавлений, дно має накладний кіль- цевий піддон, дно дещо увігнуте по центру, має сліди кріплення понтії, декор — накладна нитка скла одного кольору з основою, утворює композицію у вигляді сину- соїди, що бере початок на стінках виробу та вкриває май- же весь його корпус, параметри: висота — 8 см, діаметр вінець — 10 см, діаметр піддону — 3,8 см, товщина — 0,35—0,2 см (рис. 3: 4). Датування комплексу: C2 (Stawiarska 1999, s. 135) Stawiarska 1999, s. 273, Kat. N. 106. Вербковіце-Которів, Польща. 18. Посудина (поховання 1) — напівсферична чаша, фрагментована, тип — Вербковіце, скляна маса містить окремі включення бульбашок різних розмірів, що іноді утворюють скупчення, вінця дещо вигнуті, край складений назовні, трубчастий (?), дно має накладний кільцевий під- дон, нитка дещо сплощена, товщиною 0,5 см, дно має сліди ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 2126 кріплення понтії, декор — накладна нитка скла одного ко- льору з основою, рельєфна з зовнішнього боку, товщиною 0,15—0,20 см, двічі оперізує виріб у верхній частині, пара- метри: висота — 5,6 см, діаметр вінець — 6,8 см, діаметр піддона — 2,8 см, товщина — 0,20—0,15 см. Датування комплексу: C2 (Stawiarska 1999, s. 135). Rau 1972, S. 120, 173, Fig. 11-12, 59, Kat. N. 13; Stawiarska 1999, s. 275, Kat. N. 114. Бурґсдорф (Гельмсдорф), Німеччина. 19. Посудина — напівсферична чаша, ціла, тип — Eggers 203, декор — 11 відтягнутих/стиснутих вертикаль- них ребер, сформованих із стінки виробу, мають сліди використання інструмента («риб’ячий плавник»), опері- зують посудину в придонній частині, параметри: висо- та — 5,3 см, діаметр вінець — 9,0—9,1 см. Rau 1972, S. 184-185, Kat. N. 92; Lund Hansen 2000, p. 327. Дінштедт, Німеччина. 20. Посудина (КШ) — фрагмент стінки з декором (?), тип — Eggers 209. Rau 2017a, S. 421, Fundliste 1: 11. Ерінґсдорф, Німеччина. 21. Посудина — напівсферична чаша, ціла, тип — Eggers 203, колір безбарвний, прозорий, декор — відтяг- нуті/стиснуті ребра, сформовані із стінки виробу, опері- зують посудину у придонній частині. Rau 1972, N. 93; Lund Hansen 2000, p. 325. Фрайбурґ, Німеччина. 22. Посудина (поховання 50) — циліндрична чаша, фрагменти, тип — Eggers 209, колір зелений, прозорий, край вінець оплавлений, дно має накладний кільцевий піддон, декор — емалювання, параметри: діаметр піддо- на — 5,5 см. Corpus der römischen Funde im europäischen Barbaricum, Deutchland 6, 2006, 210 Nr. VIII-12-2/1.9 Taf. 133,1 a–b; Rau 2017a, S. 421, Fundliste 1: 12. Фраєнбессінґен, Німеччина. 23. Посудина (поховання) — фрагмент стінки з деко- ром, тип — Eggers 206, декор — відтягнуті/стиснуті ре- бра, сформовані із стінки виробу. Датування комплексу: С2 (Lund Hansen 2000, p. 327). Rau 1972, S. 184, Kat. N. 91; Lund Hansen 2000, p. 327. 24. Посудина (поховання) — напівсферична чаша, ціла, тип — Eggers 205, вінця вигнуті, край оплавлений, де- кор — відтягнуті/стиснуті ребра, сформовані із стінки ви- робу, оперізують посудину в середній частині (рис. 4: 4). Датування комплексу: C1b-С2 (Bemmann 2014, S. 195). Bemmann 2014, S. 195, Abb. 13. Касседорф, Німеччина. 25. Посудина (поховання 104) — циліндрична чаша, тип — Eggers 209. Rau 2017a, S. 421, Fundliste 1: 13. Єзендорф, Німеччина. 26. Посудина — циліндрична чаша, ціла, тип — Eggers 209, декор — емалювання. 27. Посудина — циліндрична чаша, ціла, тип — Eggers 209, декор — емалювання. Lund Hansen 2000, p. 330. Лойна, Німеччина. 28. Посудина (поховання 2-1917) — напівсферична чаша, ціла, тип — Eggers 205, край вінець оплавлений, де- кор — відтягнуті/стиснуті ребра, сформовані із стінки ви- робу, мають сліди використання інструмента («риб’ячий плавник»), оперізують посудину в середній частині. Датування комплексу: С2 (Lund Hansen 2000, p. 327). Rau 1972, N. 89; Lund Hansen 2000, p. 327. Вайсенфельс, Німеччина. 29. Посудина (КШ) — фрагменти вінець, оплавлені, деформовані, тип — Eggers 209, край вінець оплавлений. Corpus der römischen Funde im europäischen Barbaricum, Deutchland 6, 2006, 236 Nr. VIII-18-8/3.2; Rau 2017a, S. 421, Fundliste 1: 15. Вецлар-Наунхайм, Німеччина. 30. Посудина (КШ) — циліндрична чаша, тип — Eggers 209. Rau 2017a, S. 421, Fundliste 1: 16. Вольдеґ, Німеччина. 31. Посудина — циліндрична чаша, тип — Eggers 209. Lund Hansen 2000, p. 330. Альстед Мьолле/Alsted Mølle, Данія. 32. Посудина (поховання) — напівсферична чаша, ціла, тип — Eggers 203, колір зелено-блакитний, прозо- рий, край вінець оплавлений, дно округле, має сліди крі- плення понтії, декор — 6 відтягнутих/стиснутих верти- кальних ребер, сформованих із стінки виробу, мають сліди використання інструмента («риб’ячий плавник»), оперізують посудину в придонній частині, параметри: ви- сота — 7 см, діаметр вінець — 9 см. Датування комплексу: С2 (Lund Hansen 2000, p. 323). Rau 1972, S. 189, Fig. 49, Kat. N. 119; Lund Hansen 2000, p. 323. Боруб Сендґрубе/Borub Sandgrube, Данія. 33. Посудина (поховання 1) — напівсферична чаша, ціла, тип — Eggers 203, скляна маса містить окремі вклю- чення бульбашок різних розмірів, колір зелено-блакит- ний, прозорий, край вінець оплавлений, декор — 7 від- тягнутих/стиснутих вертикальних ребер, сформованих із стінки виробу, мають сліди використання інструмента («риб’ячий плавник»), оперізують посудину в придонній частині, параметри: висота — 7,5 см, діаметр вінець — 8,5—9,0 см, товщина — 0,2—0,4 см. Датування комплексу: C1b(Lund Hansen 2000, p. 324). Rau 1972, N. 114; Lund Hansen 2000, p. 324. Бавнґард/Bavngård, Данія. 34. Посудина (поховання 12) — напівсферична чаша, ціла, тип — Eggers 203, скляна маса містить окремі вклю- чення бульбашок різних розмірів, колір зелено-блакит- ний, прозорий, край вінець оплавлений, декор — 7 від- тягнутих/стиснутих вертикальних ребер, сформованих із стінки виробу, мають сліди використання інструмен- та («риб’ячий плавник»), оперізують посудину в придо- нній частині, параметри: висота — 6,8—7,3 см, діаметр вінець — 8,8 см. Датування комплексу: C1b-С2 (Lund Hansen 2000, p. 323). Rau 1972, S. 190, Kat. N. 125; Lund Hansen 2000, p. 323. Біллум/Billum, Данія. 35. Посудина (поховання 1) — напівсферична чаша, ціла, тип — Eggers 205, вінця вигнуті назовні, край оплав- лений, дно округле, дещо сплощене, декор — відтягнуті/ стиснуті ребра, сформовані із стінки виробу, оперізують посудину в середній частині. Датування комплексу: C1b-С2а (Bemmann 2014, S. 197). Bemmann 2014, S. 196, Abb. 16. Борітсховед/Borritshoved, Данія. 36. Посудина — циліндрична чаша, фрагментована, тип — Eggers 209, колір безбарвний із зеленуватим від- тінком, прозорий, край вінець оплавлений. 37. Посудина — циліндрична чаша, фрагментована, тип — Eggers 209, колір безбарвний із зеленуватим від- тінком, прозорий, край вінець оплавлений. 38. Посудина — циліндрична чаша, фрагментована, тип — Eggers 209, колір безбарвний із зеленуватим від- тінком, прозорий, край вінець оплавлений. Датування знахідки: C1b-С2 (Lund Hansen 2000, p. 329). Lund Hansen 2000, p. 329. Брондзейґер/Brøndsager, Данія. 39. Посудина (поховання 2000) — напівсферична чаша, ціла, тип — Eggers 199, край вінець оплавлений, декор накладні нитка скла одного кольору з основою, де- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 2 127 кілька разів оперізують виріб у верхній частині, а нижче утворюють композицію у вигляді «сітки». Датування комплексу: С2(Rau 2017b, S. 216, Tab. 2). Rau 2017b, S. 216, Tab. 2. 40. Посудина (поховання 2000) — напівсферична чаша, ціла, тип — Eggers 200, край вінець оплавлений, декор — накладні нитки скла одного кольору з основою, декілька разів оперізують виріб у верхній частині, а ниж- че утворюють композицію у вигляді «сітки». Датування комплексу: С2(Rau 2017b, S. 216, Tab. 2). Rau 2017b, S. 216, Tab. 2. Еллекільде-Ішой/Ellekilde-Ishøj, Данія. 41. Посудина (поховання 34) — циліндрична чаша, ціла, тип — Eggers 209, край вінець оплавлений, декор — емалювання. 42. Посудина (поховання 34) — циліндрична чаша, ціла, тип — Eggers 209, край вінець оплавлений, декор — емалювання. Датування комплексу: С2 (Rau 2017b, S. 214, Tab. 2). Rau 2017b, S. 212, Abb. 2: 3. Енекроґен/Enekrogen, Данія. 43. Посудина — фрагмент дна, тип — Eggers 209, ко- лір безбарвний, прозорий, дно має накладний кільцевий піддон, декор — емалювання. Датування знахідки: C1b (Lund Hansen 2000, p. 329). Lund Hansen 2000, p. 329. Енґбєрґ/Engbjerg, Данія. 44. Посудина (поховання) — напівсферична чаша, ціла, тип — Eggers 203, колір зелено-блакитний, прозо- рий, край вінець оплавлений, декор — 4 відтягнуті/стис- нуті ребра, сформовані із стінки виробу, оперізують по- судину в придонній частині, параметри: діаметр вінець — 10 см. Lund Hansen 2000, p. 324. Ґреве/Greve, Данія. 45. Посудина (поховання) — фрагмент, придонна час- тина, тип — Eggers 203, колір безбарвний, прозорий, де- кор відтягнуті/стиснуті ребра сформовані зі стінки виро- бу, мають сліди використання інструмента («риб’ячий плавник»), оперізують посудину в придонній частині, па- раметри: товщина — 0,3—0,15—0,1—0,4 см. Датування комплексу: С2 (Lund Hansen 2000, p. 323). Rau 1972, S. 188-189, Kat. N. 117; Lund Hansen 2000, p. 323. Хімлінґоє/Himlingøje, Данія. 46. Посудина (поховання 1-1978) — напівсферична чаша, ціла, тип — Eggers 203, скляна маса містить окре- мі включення бульбашок різних розмірів, колір зелено- блакитний, прозорий, край вінець оплавлений, декор — 8 відтягнутих/стиснутих вертикальних ребер, сформованих із стінки виробу, мають сліди використання інструмен- та («риб’ячий плавник»), оперізують посудину в придо- нній частині, параметри: висота — 6,8—7,2 см, діаметр вінець — 9,1—9,4 см. Датування комплексу: С2 (Rau 2017b, S. 214, Tab. 2). Lund Hansen 1995, S. 162, Fig. 4: 35; Taf. 30; S. 182, Fig. 6: 5, S. 186, Fig. 6: 7; Lund Hansen 2000, p. 324. 47. Посудина (поховання 5-1828) — циліндрична чаша, ціла, тип — Eggers 209, край вінець оплавлений, декор — емалювання. Датування комплексу: C1b-С2 (Rau 2017b, S. 214, Tab. 2). Rau 2017b, S. 214, Tab. 2. 48. Посудина (поховання ?-1829) — циліндрична чаша, ціла, тип — Eggers 209, скляна маса містить поодинокі вклю- чення дрібних бульбашок, колір безбарвний, прозорий, край вінець оплавлений, дно має «подвійний» накладний кільце- вий піддон, параметри: висота — 6,6 см, діаметр вінець — 9,3 см, діаметр піддона — 5,8 см, товщина (вінця) — 0,4 см. Датування комплексу: C1b (Lund Hansen 2000, p. 329). Lund Hansen 2000, p. 329. 49. Посудина (поховання 1-1894) — циліндрична чаша, фрагментована, тип — Eggers 209, скляна маса містить по- одинокі включення дрібних бульбашок, колір безбарвний, прозорий, край вінець оплавлений, дно має «подвійний» накладний кільцевий піддон, декор — емалювання, пара- метри: висота — 6,8 см, діаметр вінець — 9,3—9,5 см, діа- метр піддона — 5 см, товщина (вінця) — 0,5 см. 50. Посудина (поховання 1-1894) — циліндрична чаша, фрагментована, тип — Eggers 209, скляна маса містить по- одинокі включення дрібних бульбашок, колір безбарвний, прозорий, край вінець оплавлений, дно має «подвійний» накладний кільцевий піддон, декор — емалювання, пара- метри: висота — 6,8 см, діаметр вінець — 9,3—9,5 см, діа- метр піддона — 5 см, товщина (вінця) — 0,5 см. Датування комплексу: C1b-С2 (Rau 2017b, S. 214, Tab. 2). Lund Hansen 2000, p. 329. 51. Посудина (поховання 2-1949) — циліндрична чаша, ціла, тип — Eggers 209, колір безбарвний із зеленим відтінком, прозорий, край вінець оплавлений, дно має на- кладний кільцевий піддон, параметри: висота — 6,3 см, діаметр вінець — 8 см, діаметр піддона — 4,5 см, товщи- на (вінця) — 0,7 см. Датування комплексу: С2 (Rau 2017b, S. 214, Tab. 2). Lund Hansen 2000, p. 329. 52. Посудина (поховання 3-1977) — циліндрична чаша, ціла, тип — Eggers 209, колір безбарвний із зеле- но-блакитним відтінком, прозорий, край вінець оплавле- ний, дно має накладний кільцевий піддон, параметри: ви- сота — 5,5 см, діаметр вінець — 8 см, діаметр піддона — 4,1 см, товщина (вінця) — 0,4 см. Датування комплексу: С2 (Rau 2017b, S. 214, Tab. 2). Lund Hansen 1995, S. 161, Fig. 4: 35. Лундеґард/Lundergård, Данія. 53. Посудина — напівсферична чаша, ціла, тип — Eggers 203, край вінець оплавлений, дно округле, має слі- ди кріплення понтії, декор — 7 відтягнутих/стиснутих вертикальних ребер, сформованих із стінки виробу, ма- ють сліди використання інструмента («риб’ячий плав- ник»), оперізують посудину в придонній частині, параме- три: висота — 7,4 см, діаметр вінець — 10 см. Датування комплексу: С2 (Lund Hansen 2000, p. 323). Rau 1972, S. 186, Fig. 10, Kat. N. 107; Lund Hansen 2000, p. 323. Мьоллєґардсмарк/Møllegårdsmark, Данія. 54. Посудина (поховання 788) — напівсферична чаша, ціла, колір зелений, прозорий, дно округле, дещо увігну- те, має сліди кріплення понтії, декор — накладна нитка скла одного кольору з основою оперізує виріб по спіра- лі, параметри: висота — 7,4 см, діаметр вінець — 9,2 см. Rau 1972, S. 187, Kat. N. 110. 55. Посудина (поховання 1304) — циліндрична чаша, ціла, тип — Eggers 209, декор — емалювання. Датування комплексу: C1b (Lund Hansen 2000, p. 329). Lund Hansen 2000, p. 329. Нордруп/Nordrup, Данія. 56. Посудина (поховання А) — фрагменти, тип — Eggers 209, декор — емалювання. 57. Посудина (поховання А) — фрагменти, тип — Eggers 209, декор — емалювання. Датування комплексу: C1b (Lund Hansen 2000, p. 329). Lund Hansen 2000, p. 329. Ельсемаґле/Ølsemagle, Данія. 58. Посудина — напівсферична чаша, ціла, тип — Eggers 203, край вінець оплавлений, декор — відтягнуті/ стиснуті ребра, сформовані із стінки виробу, оперізують посудину у придонній частині. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 2128 Датування комплексу: С2 (Rau 2017b, S. 216, Tab. 2). Rau 2017b, S. 216, Tab. 2. 59. Посудина — напівсферична чаша, ціла, тип — Eggers 199, край вінець оплавлений, декор — накладні нитки скла одного кольору з основою, декілька разів опе- різують виріб у верхній частині, а нижче утворюють ком- позицію у вигляді «сітки». Датування комплексу: С2 (Rau 2017b, S. 216, Tab. 2). Rau 2017b, S. 216, Tab. 2. Сламребʼєрґ/Slamrebjerg, Данія. 60. Посудина (поховання 46) — фрагмент придонної частини, оплавлений, деформований, колір безбарвний із зеленим відтінком, прозорий, край вінець оплавлений, де- кор — відтягнуті/стиснуті ребра, сформовані із стінки ви- робу, мають сліди використання інструмента («риб’ячий плавник»), оперізують посудину в придонній частині. Датування комплексу: C1b (Lund Hansen 2000, p. 323). Rau 1972, S. 190, Kat. N. 126; Lund Hansen 2000, p. 323. Слеттебʼєрґард/Slettebjergård, Данія. 61. Посудина — циліндрична чаша, ціла, тип — Eggers 209, декор — емалювання. Датування комплексу: C1b (Lund Hansen 2000, p. 329). Lund Hansen 2000, p. 329. Слюсеґард/Slusegård, Данія. 62. Посудина (поховання 1259) — фрагмент придо- нної частини, тип — Eggers 203, декор — 7 відтягнутих/ стиснутих вертикальних ребер, сформованих із стінки ви- робу, мають сліди використання інструмента («риб’ячий плавник»), оперізують посудину в придонній частині, па- раметри: діаметр вінець — 9 см. Датування комплексу: C1b (Lund Hansen 2000, p. 324). Rau 1972, N. 124; Lund Hansen 2000, p. 324. Стейнрольдскньос/Stenrøldsknøs, Данія. 63. Посудина (поховання 100) — напівсферична чаша, ціла, тип — Векліце, колір безбарвний із зелену- ватим відтінком, прозорий, вінця дещо вигнуті назовні, край оплавлений, дно має накладний кільцевий піддон, декор — накладна нитка скла одного кольору з основою, утворює композицію у вигляді синусоїди. 64. Посудина (поховання 100) — напівсферична чаша, ціла, колір безбарвний із зеленуватим відтінком, прозорий, вінця дещо вигнуті назовні, край оплавлений, декор — накладна нитка скла, одного кольору з основою, тричі оперізує виріб у придонній частині. Датування комплексу: C2 (Rau 2017b, S. 216, Tab. 2). Lund Hansen 2011, p. 142, fig. 6; Rau 2017b, S. 216, Tab. 2. Сковгард/Skovgård, Данія. 65. Посудина (поховання 8) — напівсферична чаша, ціла, тип — Eggers 203, поверхня рівна, гладка, блискуча, скляна маса не містить видимих включень, колір безбарв- ний із зеленим відтінком, прозорий, вінця вигнуті назо- вні, край оплавлений, дно округле, дещо увігнуте по цен- тру, має сліди кріплення понтії, декор — 10 відтягнутих/ стиснутих вертикальних ребер, сформованих із стінки ви- робу, мають сліди використання інструмента («риб’ячий плавник»), оперізують посудину в придонній частині, па- раметри: висота — 5,4—5,8 см, діаметр вінець — 9,2 см, товщина — 0,25—0,15 см. Lund Hansen 2000, p. 320, fig. 1a-b. 66. Посудина (поховання 8) — напівсферична чаша, ціла, тип — Eggers 205, поверхня рівна, гладка, блискуча, скляна маса містить поодинокі включення бульбашок різ- них розмірів, колір безбарвний із зеленим відтінком, про- зорий, вінця вигнуті назовні, край оплавлений, дно окру- гле, дещо увігнуте по центру, має сліди кріплення понтії, 10 відтягнутих/стиснутих вертикальних ребер, сформова- них із стінки виробу, оперізують посудину в середній час- тині, параметри: висота — 4,2—5,2 см, діаметр вінець — 7,8—8,2 см, товщина — 0,25—0,15 см (рис. 4: 5). Lund Hansen 2000, p. 320, fig. 2a-b. Датування комплексу: C1b2 (Lund Hansen 2000, p. 320). 67. Посудина (поховання 209) — фрагмент вінець, тип — Eggers 209, поверхня рівна, гладка, блискуча, скля- на маса містить поодинокі включення бульбашок, колір безбарвний, прозорий, край вінець оплавлений, параметри: діаметр вінець — 10 см, товщина — 0,5—0,15—0,1 см. Датування комплексу: C1b2 (Lund Hansen 2000, p. 320). Lund Hansen 2000, p. 320, fig. 3a-b. 68. Посудина (поховання 400) — фрагмент вінець, тип — Eggers 209, поверхня рівна, гладка, блискуча, скля- на маса не має видимих включень, колір безбарвний, про- зорий, край вінець оплавлений, декор — емалювання, па- раметри: товщина — 0,5 см. Датування комплексу: C2 (Lund Hansen 2000, p. 320). Lund Hansen 2000, p. 320-321, fig. 4a-b. Торслунде Марк/Thorslunde Mark, Данія. 69. Посудина — фрагменти, тип — Eggers 209, де- кор — емалювання. 70. Посудина — фрагменти, тип — Eggers 209, де- кор — емалювання. 71. Посудина — фрагменти, тип — Eggers 209, де- кор — емалювання. Датування комплексу: C1b (Lund Hansen 2000, p. 329). Lund Hansen 2000, p. 329. Варпелев/Varpelev, Данія. 72. Посудина (поховання 6) — фрагменти, тип — Eggers 209, декор — емалювання. 73. Посудина (поховання 6) — фрагменти, тип — Eggers 209, декор — емалювання. 74. Посудина (поховання 6) — фрагменти, тип — Eggers 209, декор — емалювання. Датування комплексу: С2 (Rau 2017b, S. 214, Tab. 2). Lund Hansen 2000, p. 329. Фрєл/Friel, Швеція. 75. Посудина — напівсферична чаша, ціла, тип — Eggers 203, колір зелено-блакитний, прозорий, край ві- нець оплавлений, дно округле, дещо увігнуте по центру, має сліди кріплення понтії, декор — 9 відтягнутих/стис- нутих вертикальних ребер, сформованих із стінки виробу, мають сліди використання інструмента («риб’ячий плав- ник»), оперізують посудину в придонній частині, параме- три: висота — 6,3 см, діаметр вінець — 9,8 см. Датування комплексу: С1b-С2 (Lund Hansen 2000, p. 325). Rau 1972, N. 136; Lund Hansen 2000, p. 325. Руесхьог/Roeshög, Швеція. 76. Посудина — напівсферична чаша, фрагментована, тип — Вербковіце, скляна маса містить численні вклю- чення бульбашок, колір зелено-блакитний, прозорий, дно має накладний кільцевий піддон, декор — накладна нит- ка скла одного кольору з основою, у п’ять витків оперізує виріб по спіралі, параметри: висота (збер.) — 9 см, діа- метр вінець — 10,3 см. Rau 1972, S. 190, Kat. N. 130. Сьодра Квіннебі/Södra Kvinneby, Швеція. 77. Посудина (поховання) — напівсферична чаша, ціла, тип — Eggers 199, скляна маса містить численні включення бульбашок, колір зелений, прозорий, край ві- нець оплавлений, дно має накладний кільцевий піддон та сліди кріплення понтії, декор — накладна нитка скла од- ного кольору з основою, п’ять разів оперізує виріб, остан- ні три її витки стиснуті між собою, утворюють компози- цію у вигляді «сітки», параметри: висота — 9,7 см, діа- метр вінець — 10,7 см. Rau 1972, S. 191, Kat. N. 137. Вьостра Алстад/Västra Alstad, Швеція. 78. Посудина — напівсферична чаша, ціла, тип — Eggers 204, колір безбарвний із зеленим відтінком, про- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 2 129 зорий, край вінець оплавлений, декор — 7 відтягнутих/ стиснутих вертикальних ребер, сформованих із стінки ви- робу, оперізують посудину в придонній частині, параме- три: висота — 6,5 см, діаметр вінець — 9,4 см. Датування комплексу: С1-С2 (Lund Hansen 2000, p. 325). Rau 1972, S. 190, Kat. N. 127; Lund Hansen 2000, p. 325. Престус/Presthus, Норвегія. 79. Посудина — фрагмент, тип — Eggers 203, колір світло зелений, прозорий, декор — відтягнуті/стиснуті ребра, сформовані із стінки виробу, оперізують посудину в придонній частині. Датування комплексу: С3 (Lund Hansen 2000, p. 324). Lund Hansen 2000, p. 324. Сьондре Кйорштад/Søndre Kjørstad, Норвегія. 80. Посудина (поховання) — напівсферична чаша, ціла, тип — Eggers 204, колір зелено-блакитний, прозорий, край ві- нець оплавлений, дно округле, дещо увігнуте, має сліди крі- плення понтії, декор — відтягнуті/стиснуті ребра, сформовані із стінки виробу, оперізують посудину в придонній частині. Датування комплексу: С2 (Lund Hansen 2000, p. 324). Rau 1972, S. 192, Kat. N. 142; Lund Hansen 2000, p. 324. Твейтане/Tveitane, Норвегія. 81. Посудина (поховання 20) — напівсферична чаша, ціла, тип — Eggers 203, колір зелено-блакитний, прозо- рий, край вінець оплавлений, дно округле, дещо увігну- те по центру, має сліди кріплення понтії, декор — 7 від- тягнутих/стиснутих вертикальних ребер, сформованих із стінки виробу, мають сліди використання інструмента («риб’ячий плавник»), оперізують посудину в придонній частині, параметри: висота — 9,8 см. Датування комплексу: С2 (Lund Hansen 2000, p. 324). Rau 1972, S. 192, Kat. N. 145; Lund Hansen 2000, p. 324. Нейзац (Красногірське), Білогірський р-н. 1. Посудина (поховання 371) — циліндричний кубок, тип І варіант 11, колір безбарвний, прозорий, край вінець оплавлений, дно має трубчасту кільцеву ніжку, відтягну- ту із стінки посудини, параметри: висота — 8,5 см, діа- метр вінець — 5,5 см. Шабанов 2011, с. 142, рис. 1: 1. 2. Посудина (склеп 4) — циліндричний кубок, тип І варіант 1, колір безбарвний із жовтим відтінком, прозо- рий, край вінець оплавлений, дно має трубчасту кільце- ву ніжку, відтягнуту із стінки посудини, параметри: висо- та — 6,5 см, діаметр вінець — 3,7 см (рис. 11: 9). Шабанов 2011, с. 142, рис. 1: 3. 3. Посудина (склеп 22) — циліндричний кубок, тип І варіант 1, колір безбарвний, прозорий, край вінець оплав- лений, дно має трубчасту кільцеву ніжку, відтягнуту із стінки посудини, параметри: висота — 11,5 см, діаметр вінець — 6,5 см. Шабанов 2011, с. 142, рис. 1: 7. 4. Посудина (склеп 22) — циліндричний кубок, тип І варіант 1, колір безбарвний, прозорий, край вінець оплав- лений, дно має трубчасту кільцеву ніжку, відтягнуту із стінки посудини, параметри: висота — 9 см, діаметр ві- нець — 6 см. Шабанов 2011, с. 143, рис. 1: 8. 5. Посудина (скупчення над похованням 148) — ци- ліндричний кубок, тип І варіант 1, колір безбарвний, про- зорий, край вінець оплавлений, дно має трубчасту кільце- ву ніжку, відтягнуту із стінки посудини, параметри: висо- та — 9,5 см, діаметр вінець — 6,7 см (рис. 11: 2). Шабанов 2011, с. 143, рис. 2: 10. 6. Посудина (склеп 180) — циліндричний кубок, тип І варіант 1, колір безбарвний, прозорий, край вінець оплав- лений, дно має трубчасту кільцеву ніжку, відтягнуту із стінки посудини, параметри: висота — 7,8 см, діаметр ві- нець — 6 см. Шабанов 2011, с. 143, рис. 2: 12. 7. Посудина (склеп 219) — циліндричний кубок, тип І варіант 1, колір безбарвний, прозорий, край вінець оплав- лений, дно має трубчасту кільцеву ніжку, відтягнуту із стінки посудини, параметри: висота — 9,4 см, діаметр ві- нець — 6 см. Шабанов 2011, с. 143, рис. 2: 13. 8. Посудина (склеп 466) — циліндричний кубок, тип І варіант 1, колір безбарвний, прозорий, край вінець оплав- лений, дно має трубчасту кільцеву ніжку, відтягнуту із стінки посудини, параметри: висота — 9,2 см, діаметр ві- нець — 6,5 см. 1 За: Храпунов 2002. Шабанов 2011, с. 143, рис. 2: 18. 9. Посудина (склеп 306) — циліндричний кубок, тип ІІ варіант 1, колір безбарвний із блакитним відтінком, прозо- рий, край вінець оплавлений, дно округле, дещо увігнуте по центру, параметри: висота — 8,7 см, діаметр вінець — 5,8 см. Шабанов 2011, с. 144, рис. 3: 22. 10. Посудина (склеп 220) — циліндричний кубок, тип ІІ варіант 1, колір безбарвний, прозорий, край вінець оплавлений, дно округле, дещо увігнуте по центру, пара- метри: висота — 9,7 см, діаметр вінець — 9,5 см. Шабанов 2011, с. 144, рис. 3: 23. 11. Посудина (склеп 4) — циліндричний кубок, тип ІІ варіант 2, колір зелений, прозорий, край вінець оплавле- ний, дно плитчасте, параметри: висота — 6,5 см, діаметр вінець — 5 см (рис. 11: 4). Шабанов 2011, с. 145, рис. 4: 25. 12. Посудина (склеп 139) — циліндричний кубок, тип ІІ ва- ріант 2, колір зелений, прозорий, край вінець оплавлений, дно плитчасте, параметри: висота — 8,5 см, діаметр вінець — 6 см. Шабанов 2011, с. 145, рис. 4: 26. 13. Посудина (склеп 329) — циліндричний кубок, тип ІІ, колір безбарвний, прозорий, край вінець оплавле- ний, дно округле, дещо увігнуте по центру, параметри: висота — 5,5 см, діаметр вінець — 6,7 см. (рис. 11: 8) Шабанов 2011, с. 146, рис. 4: 29. 14. Посудина (склеп 222) — циліндричний кубок, тип ІІ, колір безбарвний, прозорий, край вінець оплавле- ний, дно округле, дещо увігнуте по центру, параметри: висота — 6 см, діаметр вінець — 9 см. Шабанов 2011, с. 147, рис. 4: 30. Дружне, Сімферопольський р-н. 15. Посудина (могила 3) — циліндричний кубок, тип І варіант 2, край вінець оплавлений, дно має трубчасту кільцеву ніжку, відтягнуту із стінки посудини, параме- три: висота — 9,8 см, діаметр вінець — 5,8 см (рис. 11: 1). Храпунов 2002, рис. 71: 13. 16. Посудина (могила 3) — циліндричний кубок, тип І, край вінець оплавлений, дно має трубчасту кільце- ву ніжку, відтягнуту із стінки посудини, параметри: висо- та — 8,8 см, діаметр вінець — 6,4 см. Храпунов 2002, рис. 71: 17. 17. Посудина (могила 3) — циліндричний кубок, тип І, край вінець оплавлений, дно має трубчасту кільце- ву ніжку, відтягнуту із стінки посудини, параметри: висо- та — 9,1 см, діаметр вінець — 7,2 см. Храпунов 2002, рис. 71: 16. 18. Посудина (могила 61) — циліндричний кубок, тип І, край вінець оплавлений, дно має трубчасту кільце- ву ніжку, відтягнуту із стінки посудини, параметри: висо- та — 8 см, діаметр вінець — 6,6 см. Каталог 4. Скляні кубки з оплавленим краєм вінець із варварських могильників Криму ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 2130 Храпунов 2002, рис. 150: 2. 19. Посудина (могила 66) — циліндричний кубок, тип І, край вінець оплавлений, дно має трубчасту кільце- ву ніжку, відтягнуту із стінки посудини, параметри: висо- та — 8,6 см, діаметр вінець — 6,8 см. Храпунов 2002, рис. 164: 1. 20. Посудина (могила 66) — циліндричний кубок, тип І, край вінець оплавлений, дно має трубчасту кільце- ву ніжку, відтягнуту із стінки посудини, параметри: висо- та — 8,8 см, діаметр вінець — 7,2 см. Храпунов 2002, рис. 164: 2. 21. Посудина (могила 84) — циліндричний кубок, тип І, край вінець оплавлений, дно має трубчасту кільце- ву ніжку, відтягнуту із стінки посудини, параметри: висо- та — 9,2 см, діаметр вінець — 6,8 см. Храпунов 2002, рис. 199: 12. Фронтове 3, Ленінський р-н. 22. Посудина — циліндричний кубок, тип І варіант 1, колір безбарвний, прозорий, край вінець оплавлений, дно має трубчасту кільцеву ніжку, відтягнуту із стінки посу- дини, параметри: висота — 7 см, діаметр вінець — 5,6 см. Gavritukhin et al. 2021, p. 100-102, fig. 7: 2. 23. Посудина — циліндричний кубок, тип ІІ варіант 2, ко- лір безбарвний із блакитним відтінком, край вінець оплавлений, дно плитчасте, параметри: висота — 7 см, діаметр вінець — 6 см. Gavritukhin et al. 2021, p. 100-102, fig. 7: 12. Суворове, Бахчисарайський р-н. 24. Посудина (склеп 52) — циліндричний кубок, тип І варіант 1, край вінець оплавлений, дно має трубчасту кільцеву ніжку, відтягнуту із стінки посудини, параме- три: висота — 7,4 см, діаметр вінець — 7,4 см (рис. 11: 6). Зайцев, Мордвинцева 2003, с. 59, рис. 5: 7. 25. Посудина (склеп 52) — циліндричний кубок, тип І варіант 1, край вінець оплавлений, дно має трубчасту кільцеву ніжку, відтягнуту із стінки посудини, параме- три: висота — 7,8 см, діаметр вінець — 6,6 см (рис. 11: 7). Зайцев, Мордвинцева 2003, с. 59, рис. 5: 8. Опушки 1, Сімферопольський р-н. 26. Посудина (склеп 262) — циліндричний кубок, тип І варіант 2, колір безбарвний із блакитним відтін- ком, прозорий, край вінець оплавлений, дно має трубчас- ту кільцеву ніжку, відтягнуту із стінки посудини, параме- три: висота — 9 см, діаметр вінець — 5 см. Шабанов 2020, с. 116, рис. 2: 6. 27. Посудина (могила 2) — циліндричний кубок, тип І варіант 1, колір безбарвний, прозорий, край вінець оплав- лений, дно має трубчасту кільцеву ніжку, відтягнуту із стінки посудини, параметри: висота — 9,5 см, діаметр ві- нець — 6,2 см (рис. 11: 5). Шабанов 2020, с. 115, рис. 2: 2. Бакуменко, К. І., Бейдін, Г. В., Григорянц, М. М., Ді- дик, В. В. 2002. Нові зразки скляних виробів пізньорим- ської доби із верхніх водозборів Сіверського Дінця та Вор- скли (за матеріалами розвідок та випадкових знахідок). Ар- хеологічний літопис Лівобережної України, 1, с. 81-84. Воляник, В. К. 1974. Могильник черняхівської куль- тури у верхів’ях ріки Горинь. Археологія, 13, с. 65-79. Герета, І. 2007. Могильник черняхівської культури в с. Біла на Тернопільщині. Тернопіль: Меркьюрі-Тернопіль. Гончаров, В. К., Махно, Є. В. 1957. Могильник черня- хівського типу біля Переяслав-Хмельницького. Археоло- гія, XI, с. 124-144. Гороховский, Е. Л. 1988. Хронология черняховских могильников Лесостепной Украины. В: Баран, В. Д. (отв. ред.). Труды V Международного конгресса архео- логов-славистов, Киев, 18—25 сентября 1985 года. Киев: Наукова думка, с. 34-46. Зайцев, Ю. П., Мордвинцева, В. И. 2003. Исследова- ния могильника у с. Суворово в 2001 г. Материалы по ар- хеологии, истории и этнографии Таврии, Х, с. 57-77. Кравченко, Н. М., Петраускас, О. В., Шишкин, Р. Г., Петраускас, А. В. 2007. Памятники археологии позднерим- ского времени Правобережной Киевщины. Киев: КНТ. Кропоткин, В. В. 1970. Римские импортные изделия в Восточной Европе (II в. до н.э. – V в. н.э.). Свод археоло- гических источников, Д1-27. Лихтер, Ю. А. 1988. Стеклянные изделия из могиль- ника Оселивка. В: Кропоткин, В. В. (ред.). Могильники черняховской культуры. Москва: Наука, с. 101-110. Ліхтер, Ю. А., Гопкало, О. В. 2007. Скляний посуд з поселення Теремці. Збірник наукових праць Науково-до- слідного інституту українознавства, 15, с. 188-196. Никитина, Г. Ф. 1996. Могильники черняховской куль- туры в Северной Буковине и Бессарабии. Москва: Наука. Никитина, Г. Ф. 2008. Черняховская культура Подне- стровья: по результатам анализа археологических ис- точников. Москва: Таус. Петраускас, О. В. 2014. Деякі підсумки досліджень комплексу пам’яток пізньоримського часу біля с. Кома- рів. В: Петраускас, О. В. та ін. (ред.). Черняхівська куль- тура: до 120-річчя від дня народження В. П. Петрова (Oium, 4), Київ, с. 165-183. Петраускас, О. В., Шишкин, Р. Г. 2013. Могильник и поселение черняховской культуры у с. Великая Бугаевка (археологический источник) (Oium, 2). Киев: ИА НАНУ, Институт исторического образования Национального пе- дагогического университета имени Н. П. Драгоманова. Петров, В. П. 1964. Черняховский могильник (по материалам раскопок В. В. Хвойки в 1900—1901 гг.). В: Рыбаков, Б. А. и др. (ред.) Древности эпохи сложения восточного славянства. Материалы и исследования по ар- хеологии СССР, 116, с. 53-117. Пономаренко, О. В. 2013. Комплекс знахідок черня- хівської культури з колекції Конотопського краєзнавчого музею. Конотопський краєзнавчий збірник, 1, с. 256-258. Рафалович, И. А. 1986. Данчены: могильник черняхов- ской культуры III—IV вв. н. э. Кишинев: Штиница. Росохацкий, А. А. 1987. Стеклянные кубки из памят- ников черняховской культуры степной зоны междуречья Днестра и Дуная. В: Самойлова, Т. Л. (ред.). Новые иссле- дования по археологии Северного Причерноморья. Київ, с. 143-148. Румянцева, О. С. 2014. Стекольная мастерская в Ко- марове: характер и особенности производственного комплекса. В: Петраускас, О. В. и др. (ред.). Черняхівська культура: до 120-річчя від дня народження В. П. Петрова (Oium, 4). Київ, с. 184-197. Румянцева, О. С. 2016. Литое стекло с поселения чер- няховской культуры Комаров: престижная посуда или сырье стеклоделательной мастерской? Краткие сообще- ния Института Археологии, 245, с. 203-218. Румянцева, О. С. 2017. Стеклоделие за лимесом: новые данные об организации производства и хроноло- гии мастерской в Комарове. Stratum plus, 4, с. 141-164. Румянцева, О. С., Любичев, М. В., Трифонов, А. А. 2018. Химический состав стекла археологического комп- лекса Войтенки 1 и происхождение сосудов черняховской культуры (предварительные итоги исследований). В: Лю- бичев, М. В. и др. (ред.). Хронология и монетные находки позднеримского времени и эпохи Великого переселения на- родов. Актуальные археологические исследования в Цен- тральной и Восточной Европе (материалы полевого семи- нара на базе экспедиции возле с. Войтенки 15—17 сентября 2016 г.). Ostrogothica–Serie (Hefte), 3, Kharkiv, с. 182-208. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 2 131 Румянцева, О. С., Щербаков, И. Б. 2016. Стекло сырец с поселения Комаров на Среднем Днестре: химический состав и данные о характере и хронологии стеклодела- тельного комплекса позднеримского времени. Stratum plus, 4, с. 299-318. Смiшко, М. Ю. 1964. Поселення III—IV ст. н. е. з слі- дами скляного виробництва біля с. Комарів чернівецької області. Матеріали і дослідження з археології Прикар- паття і Волині, 5, с. 67-80. Сміленко, А. Т. 1952. Про деякі датуючі речі в культу- рі полів поховань. Археологія, VI, с. 51-73. Сорокина, Н. П. 1965. Стеклянные сосуды из Танаи- са. В: Шелов, Д. Б. (ред.). Древности Нижнего Дона, Мо- сква: Наука, с. 202-238 Сымонович, Э. А. 1957. Стеклянная посуда середины I тысячелетия нашей эры с Нижнего Днепра. Краткие со- общения Института Истории Материальной Культуры, 69, с. 22-30; Сымонович, Э. А. 1964. Стеклянные кубки из Журавки. Краткие сообщения Института Археологии, 102, с. 8-12. Сымонович, Э. А. 1977. Стеклянная посуда из по- днепровско-причерноморских памятников черняховской культуры. Советская археология, 1, с. 176-186. Храпунов, И. Н. 2002. Могильник Дружное (III—IV вв. н. э.). Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie- Skłodowskiej. Чолакова, А. 2006. Римски стъклени съдове от България (І—ІІІ В.). В: Иванов, Р. Т. (ред.). Археология на Българските земи. София: Иврай, с. 209-244. Шабанов, С. Б. 2011. Стеклянные сосуды из могиль- ника Нейзац (по материалам раскопок 1996—2011 гг.). Материалы по археологии, истории и этнографии Тав- рии, XVII, с. 141-191. Шабанов, С. Б. 2020: Стеклянные сосуды римского времени из могильника Опушки в Крыму (по материалам раскопок 2003—2019 гг.). Проблемы истории, филоло- гии, культуры, 2, с. 110-134. Шишкин, Р. Г. 2002. Хронологические признаки трехслойных гребней черняховской культуры. ВКри- жицький, С. Д. (відп. ред.). Сучасні проблеми археології. Київ: Академперіодика, с. 244-246. Щапова, Ю. Л. 1978. Мастерская по производству стекла у с. Комарово (III—IV вв.). Советская археология, 3, с. 230-242. Щербакова, Т. А. 1990. Могильник черняховской культуры у с. Чалык. Археологические исследования в Молдавии в 1985 г. Кишинев: б./в., с. 141-162. Antonaras, A. Ch. 2017. Glassware and Glassworking in Thessaloniki 1st Century BC — 6th Century AD. Oxford: Ox- uniprint. Barkóczi, L. 1968. Die datierten Glasfunde aus dem 3.–4. Jahrhunderts von Brigetio. Folia Archaeologica, 19, S. 59-86. Barkoczi, L. 1988. Pannonische Glasfunde in Ungarn, Studia Archaeologica, 9, Budapest. Becker, M., Bemmann, J., Laser, R., Leineweber, R., Schmidt, B., Schmidt-Thielbeer, E., Wetzel, I. 2006. Cor- pus der römischen Funde im europäischen Barbaricum. Deutschland, 6, Bonn. Dr. Rudolf Habelt GMBH. Bemmann, J. 2014. Mitteldeutschland und das Gallische Sonderreich 260—274: Eine liebgewonnene These auf dem Prüfstand. Kölner Jahrbuch, 47, S. 179-213. Calvi, M. C. 1968. I vetri romani del Museo di Aquileia, Aquileia: Associazione Nazionale per Aquileia. Cholokova, A. I. 2015. Networks of Distribution at the Margins of the Empire. Late Antique Glass Vessels from the Lower Danube Region. Thesis for Ph. D. in Archaeology, University College London. Clairmont, C. W. 1963. The Glass Vessels. In: Perkins, A. (ed.). The Excavations at Dura-Europos Conducted by Yale Uni- versity and the French Academy of Inscriptions and Letters. Fi- nal Report IV, Part V. New Haven: Dura-Europos publications. Cool, H. E. M., Price, J. 1995. Roman Vessel Glass from Excavations in Colchester, 1971-85. Colchester Archaeologi- cal Report, 8, Colchester: Colchester Archaeological Trust Ltd. Degryse, P. (ed.). 2014. Glass Making in the Greco-Ro- man World. Results of the ARCHGLASS Project (Studies in Archaeological Sciences, 4). Leuven: Leuven University Press. Doppelfeld, O. 1966. Römisches und fränkisches Glas in Köln. Köln: Greven Verlag. Dumanov, B., 2015. Thrace in Late Antiquity. In: Valeva, J., Nankov, E., Graninger, D. (eds.). A Companion to Ancient Thrace. Chichester; Malden: John Willey&Sons, p. 91-105. Eggers, H.-J. 1951. Der Römische Import im Freien Ger- manien. Hamburg: Hamburgisches Museum für Völkerkunde und Vorgeschichte. Eggers, H.-J. 1955. Zur absoluten Chronologie der Rö- mischen Kaiserzeit im Freien Germanien. Jahrbuch des Rö- misch-Germanischen Zentralmuseums Mainz, 2, S. 196-252. Follmann-Schulz, A.-B. 1988. Die römischen Gläser aus Bonn. Beihefte der Bonner Jahrbücher, 46. Köln: Rhein- land-Verl., Bonn; Habelt. Foy, D., Labaune-Jean, F., Leblond, C., Pruvot, C. M., Marty, M. T., Massart, C., Munier, C., Robin, L., Rous- sel-Ode, J. 2018. Verres incolores de l`Antiquité Romaine en Gaule et aux Marges de la Gaule. Volume 2. Typologie et analyses. (Archaeopress Roman Archaeology, 42) Freestone, I. 2006. Glass Production in Late Antiquity and the Early Islamic Period: a Geochemical Perspective. In: Maggetti, M., Messiga, B. (eds.). Geomaterials in Cultural Heritage (Geological Society London Special Publications, 257). London: Geological Society of London, p. 201-216 Fremersdorf, F. 1958. Das naturfarbene sogenannte bla- ugrüne Glas in Köln. Die Denkmäler des römischen Köln, 4, Köln: Verlag der Löwe Köln - Dr. Hans Reykers. Fremersdorf, F. 1959. Römische Gläser mit Fadenauflage in Köln. Schlangenfadengläser und Verwandtes. Die Denk- mäler des römischen Köln, 5, Köln: Verlag der Löwe Köln - Dr. Hans Reykers. Fremersdorf, F. 1962. Die römischen Gläser mit aufge- legten Nuppen. Die Denkmäler des römischen Köln, 7, Köln: Verlag der Löwe Köln - Dr. Hans Reykers. Fremersdorf, F. 1967. Die römischen Gläser mit Schliff, Bemalung und Goldauflagen aus Köln. Die Denkmäler des römischen Köln, 8, Köln: Verlag der Löwe Köln - Dr. Hans Reykers. Fremersdorf, F. 1970. Seltene Varianten steilwandiger römischer Glasbecher des 3. Jahrh. Aus Köln. Kölner Jahr- buch für Vor- und Frühgeschichte, 11, S. 59-72, Fünfschilling, S. 2015. Die römischen Gläser aus Augst und Kaiseraugst. Kommentierter Formenkatalog und aus- gewählte Neufunde 1981—2010 aus Augusta Raurica. Text und Formenkatalog. Forschungen in Augst, 51. Augst: Muse- um Augusta Raurica. Gavritukhin, I. 2011. Cut Glass Beakers within the Con- text of Studies in the Connections between the South of East- ern Europe and Skandinavia in the Late Period of Roman In- fluence and the Great Migration Period. In: Khrapunov, I., Stylegar, F.-F. (eds.). Inter ambo maria. Contacts between Skandinavia and the Crimea in the Roman Period, Kristin- sand; Simferopol, p. 39-69. Gavritukhin, I. 2017. Glass Vessels of the Final of the Chernyakhov Culture. In: Na hranicích impéria. Extra fines im- perii. Jaroslavu Tejralovi k 80. Narozeninám, Brno, p. 83-109. Gavritukhin, I., Golofast, L., Mastykova, A., Sviridov, A., Sukhanov, E., Yazikov, S. 2021. The Cemetery of Fron- tovoe 3. New Data on the Culture of the Crimea in the Roman and Early Great Migration Periods. Študijné zvesti Archeo- logického ústavu Slovenskej akadémie vied, 68 (1), p. 87-117. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 2132 Godłowski, K. 1970. The Chronology of the Late Roman and Early Migration Periods in Central Europe. Kraków. Goethert-Polaschek, K. 1977. Katalog der romischen Gläs- er des Rheinischen Landesmuseums Trier. Trierer Grabungen und Forschungen, 9. Mainz am Rhein: Von Zabern. Gomolka-Fuchs, G. 1999. Gläser der Sîntana de Mureş– Černjachov–Kultur aus Rumänien und der Republik Moldavien. In: Gomolka-Fuchs, G. (Hrs.). Die Sîntana de Mureş–Čern- jachov–Kultur, Bonn: Dr. Rudolf Habelt GmbH, S. 129-142. Hoffmann, B. 2002. Römisches Glas aus Baden-Württem- berg. Stuttgart: Jan Thorbecke Verlag. Ioniţa, I. 1982. Din istoria si cavilizatia Dacilor Liberi. Iasi: Editura Junimea. Isings, С. 1957. Roman Glass from Dated Finds. Archae- ologica Traiectina, II. Groningen; Djakarta. Kleemann, J. 2017. Die Ausgrabungen des städtischen Mu- seums Marienburg im Gräberfeld Malbork-Wielbark Funds- telle 1 in den Jahren 1927—1932, 1934 und 1936. Lublin: б./в.. Lazar, I. 2003. Rimsko steklo Slovenije (The Roman Glass of Slovenia). Ljubljana: Založba ZRC. Leljak, M. 2012. Typology of the Roman Glass Vessels from the Croatian Part of the Province Pannonia. Haemus journal, 1, Skopje, p. 121-133. Lenfers, S. 2019. Die Glasfunde einer Siedlung der Černjachov-Sântana-de-Mureș-Kultur bei Komariv, Oblast Tscherniwzi, Ukraine. Der Versuch einer typologischen Au- farbeitung der Gläser aus den Ausgrabungen der 1950er und 1960er Jahre. Freie wissenschaftliche Arbeit zu Erlangung eines Mastergrades im Fachbereich Geschichts- und Kultur- wissenschaften der Freien Universität Berlin im Masterstudi- engang Prähistorische Archäologie. Lund Hansen, U. 1987. Römischer Import im Norden. København: Det Kongelige nordiske Oldskriftselskab. Lund Hansen, U. 1995. Himlingøje–Seeland–Europa. Ein Gräberfeld der jügeren römischen Kaiserzeit auf Seeland, seine Bedeutung und internationalen Beziehungen. Køben- havn: Det Kongelige Nordiske Oldskriftselskab. Lund Hansen, U. 2000. Die Glasbecher. In: Ethelberg, P. et al (Hrsg.). Skovgårde. Ein Bestattungsplatz mit reichen Frauengräbern des 3. Jhs. n. Chr. auf Seeland. Nordiske For- tidsminder, Seria B 19, København: Det Kongelige nordiske Oldskriftselskab, S. 320-347. Natuniewicz-Sekuła, M., Okulicz-Kozaryn, J. 2011. Wek- lice. A Cemetery of Wielbark Culture on the Eastern Margin of Vistula Delta (Excavations 1984—2004). Warszawa: б./в. Näsman, U. 1984. Glas och handel i senromersk tid och folkvandringstid. En studie kring glas från Eketorp-II, Öland, Sverige. Uppsala: б./в. Petrauskas, O. V. 2003. Die Gräberfelder der Čern- jachov–Kultur von Kosanovo und Gavrilovka – eine ver- gleichende Studie zu Chronologie, Bestattungssitten und eth- nokulturellen Besonderheiten. Bericht der Römisch-German- ischen Kommission, 84, S. 224-362. Petrauskas, O. V. 2017. Übergang von der Stufe C2 zu C3 in der Černjachіv-Kultur (auf dem Beispiel der Glasscha- len mit Ringboden). Ephemeris Napocensis, 27, S. 123-154. Petrauskas, O., Avramenko, M. 2019. The Settlement Komariv–Glass–Production Centre in the European Barbari- cum: a Cultural and Natural Environment. Plural. History, Culture, Society, 7 (2), p. 68-91. Price, J., Cottam, S. 1998. Romano-British Glass Vessels: a Handbook. Practical Handbooks in Archaeology, 14. Rau, A. 2017a. Fragmente eines Glasbechers der Be- gram-Gruppe (Eggers Typ 186) aus Bordesholm, Schle- swig-Holstein. Zu den emailbemalten Gläsern im mittel- und nordeuropäischen Barbaricum. In: Eriksen, B. V., Abegg- Wigg A., Bleile R., Ickerodt U. (Hrsg.). Interaktion ohne Grenzen. Beispiele archäologischer Forschung am Beginn des 21. Jahrhunderts. Festschrift für Claus von Carnap-Born- heim zum 60. Geburtstag. Band 1, Schleswig, S. 411-424. Rau, A. 2017b (2021). Zur Struktur und dem Zustande- kommen reicher Geschirrinventare römischer Herkunft der Stufen B2/C1, C1 und C2 im südskandinavischen Barbari- cum — ein Diskussionsbeitrag. Bericht der Römisch-Germa- nischen Kommission, 98, S. 203-244. Rau, G. 1972. Körpergräber mit Glasbeigaben des 4. na- chchristlichen Jahrhunderts im Oder-Weichsel-Raum. Acta Praehistorica et Archaeologica, 3, S. 109-214. Rau, G. 1974. Zur Provenienzfrage spätantiker Gläser. Archäologisches Korrespondenzblatt, 4, S. 371-377. Rehren, Th., Brüggler, M. 2015. Composition and pro- duction of late antique glass bowls type Helle. Journal of Ar- chaeological Science: Reports 3, p. 171-180. http://dx.doi. org/10.1016/j.jasrep.2015.05.021 Rumiantseva, O., Belikov, C. 2017. A Late Roman Glass Workshop at Komarov (Middle Dniester) and the Problem of the Origin of “Barbarian” Facet Cut Beakers. In: Wolf, S., de Pury-Gysel, A. (eds.). Annales du 20e Congrès de l’Associa- tion Internationale pour l’Histoire du Verre. Friburg/Rom- ont, 7—11 septembre 2015. Romont: Verlag Marie Leidorf GmbH, p. 257-266. Rumiantseva, O., Lyubitchev, M., Petrauskas, O., Chervi- akhovskaia, M., Khanin, D., Trifonov, A. 2021. “Barbarian” Beakers with Facet Cut Decoration: Composition, Origin, So- cial and Cultural Context. In: Sevindik, O. (ed.). Annales du 21e Congrès de l’Association Internationale pour l’Histoire du Verre (İstanbul, 03—07 Septembre 2018), Istanbul: Vadi Grafik Tasarım ve Reklamcılık Ltd. Şti., p. 333-348. Ružić, M. A. 1994. Rimsko staklo u Srbiji. Beograd: б./в.. Simonenko, A. V. 2003. Glass and Faience Vessels from Sarmatian Graves of Ukraine. Journal of Glass Studies, 45, p. 41-57. Şovan, O. 2005. Necropola de tip Sântana de Mureş — Černeachov de la Mihălăşeni (jud. Botoşani). Târgovişte: Editura Cetatea de Scaun. Stawiarska, T. 1984. Szkła z okresu wpływów rzymskich z północnej Polski. Studium technologiczne, Bibliotheca An- tiqua, XIX, Wrocław: б./в.. Stawiarska, T. 1999. Naczynia szklane okresu rzymskiego z terenu Polski. Warszawa: Scientia. Stawiarska, T. 2014. Roman and Early Byzantine Glass from Romania and Nothern Bulgaria. Archaeological and tech- nological study. Bibliotheca Antiqua, XXIV, Warsaw: Institute of Archaeology and Ethnology, Polish Academy of Sciences. Straume, E. 1987. Gläser mit Facettenschliff aus skandi- navischen Gräbern des 4. und 5. Jahrhunderts n.Chr. Oslo: Instituttet for sammenlignende kulturforskning. Tejral, J. 1986. Fremde Einflüsse und kulturelle Veränderungen nördlich der mittleren Donau zu Beginn der Völkerwanderungszeit. Archaeologia Baltica, VII, S. 175-238. Tejral, J. 1992. Einige Bemerkungen zur Chronologie der späten römischen Kaiserzeit in Mitteleuropa. In: Godłowski, K., Madyda-Legutko, R. (Hrsg.): Probleme der relativen und absoluten Chronologie ab Latenezeit bis zum Frühmittelalter. Krakow: б./в., S. 227-248. Tejral, J. 1997. Neue Aspekte der frühvölkerwanderungs- zeitlichen Chronologie im Mitteldonauraum. In: Tejral, J., Friesinger, H., Kazanski, M. (Hrsg.): Neue Beiträge zur Er- forschung der Spätantike im mittleren Donauraum, Brno: Spisy Archeologického ústavu AV ČR Brno, S. 321-362. Vornic, V. 2006. Așezarea și necropola de tip Sântana de Mureș-Cernjachov de la Budești. Chișinău: Pontos. Надійшла 24.02.2023 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 2 133 Vladyslav I. Shchepachenko PhD-student, the Vasyl Karazin Kharkiv National University, the School of History, ORCID: 0000-0001-9137-235X, schepachenko@karazin.ua GLASS CUPS WITH FIRE-ROUNDED RIMS IN THE CHERNIAKHIV CULTURE: A PROBLEM OF ORIGIN In the article a research devoted to the problem of origin of hemispherical glass cups with fire-rounded rims discovered within the Cherniakhiv culture area is presented. These finds may be compared to a certain extent to Western European vessels of Eggers 199, 202, 205-206 types or the so-called Bodenrippenschale and Faßschale (after G. Rau) as well as cups of Werbkowice and Weklice types according to T. Stawiarska. Although, the Cherniakhiv artefacts are quite diverse in terms of their ornamental design, they are very similar referring to their morphology as well as finishing and decoration techniques. This fact, besides their identical chronological position and the same distribution pattern allow considering the mentioned items as a single glassware group and assuming their common origin. The conducted investigation demonstrates that at the end of the late Roman time (stage C3) the Cherniakhiv glass cups with fire-rounded rims were an original typological group of vessels, which had no synchronous analogues outside their distribution area. Although, the products that are similar to them in the technological point of view, occurred earlier in European Barbaricum, Roman provinces and antique centres of the Northern Black Sea region as well as at the end of the late Roman time in the Crimea. Taking into account the typological uniqueness and chronology of the Cherniakhiv finds as well as the absence of similar glassware among the products of synchronous glass-making centres of the neighbouring Roman provinces, it can be assumed that the most likely place of their origin was the Komariv workshop. The glass cups with fire-rounded rims are considered one of the items produced in this workshop. The artefacts that have close parallels among Cherniakhiv cups are also known here. It is worth noting, that the geochemical composition of some Cherniakhiv items finds close analogues between raw material and glassworking waste from Komariv, which is further evidence in favour of this hypothesis. The Roman origin of the Cherniakhiv cups, due to their morphological difference and chronological asynchrony with technologically similar products of the Roman glass-working centers, seems unlikely to us. Nevertheless, despite certain morphological differences, some early types of Western and Northern European artefacts, as well as Roman provincial glassware could serve as prototypes for the Cherniakhiv finds. K e y w o r d s: Komariv, late Roman time glassware, glass cups, Cherniakhiv culture. References Bakumenko, K. I., Beidin, H. V., Hryhoriants, M. M., Didyk, V. V. 2002. Novi zrazky sklianykh vyrobiv piznorymskoi doby iz verkhnikh vodozboriv Siverskoho Dintsia ta Vorskly (za materialamy rozvidok ta vypadkovykh znakhidok). Arkheolohich- nyi litopys Livoberezhnoi Ukrainy, 1, p. 81-84. Volianyk, V. K. 1974. Mohylnyk cherniakhivskoi kultury u verkhiviakh riky Horyn. Arheologia, 13, p. 65-79. Gereta, I. 2007. Mohylnyk cherniakhivskoi kultury v s. Bila na Ternopilshchyni. Ternopil: Merkiuri-Ternopil. Honcharov, V. K., Makhno, Ye. V. 1957. Mohylnyk cherniakhivskoho typu bilia Pereiaslav-Khmelnytskoho. Arheologia, XI, p. 124-144. Gorokhovskii, E. L. 1988. Khronologiia cherniakhovskikh mogilnikov Lesostepnoi Ukrainy. In: Baran, V. D. (ed.). Trudy V Mezh- dunarodnogo kongressa arkheologov-slavistov. Kyiv, 18—25 sentiabria 1985 goda. Kyiv: Naukova dumka, p. 34-46. Zaitsev, Iu. P., Mordvintseva, V. I. 2003. Issledovaniia mogilnika u s. Suvorovo v 2001 g. Materialy po arkheologii, istorii i et- nografii Tavrii, X, p. 57-77. Kravchenko, N. M., Petrauskas, O. V., Shishkin, R. G., Petrauskas, A. V. 2007. Pamiatniki arkheologii pozdnerimskogo vremeni Pravoberezhnoi Kievshhiny. Kyiv: KNT. Kropotkin, V. V. 1970. Rimskie importnye izdeliia v Vostochnoi Evrope (II v. do n. e. — V v. n. e.). Svod arkheologicheskikh istochnikov, D1-27. Likhter, Iu. A. 1988. Stekliannye izdeliia iz mogilnika Oselivka. In: Kropotkin, V. V. (ed.). Mogilniki cherniakhovskoi kultury. Moskva: Nauka, p. 101-110. Likhter, Iu. A., Gopkalo, O. V. 2007. Sklianyi posud z poselennia Teremtsi. Zbirnyk naukovykh prats Naukovo-doslidnoho in- stytutu ukrainoznavstva, 15, p. 188-196. Nikitina, G. F. 1996. Mogilniki cherniakhovskoi kultury v Severnoi Bukovine i Bessarabii. Moskva: Nauka. Nikitina, G. F. 2008. Cherniakhovskaia kultura Podnestrovia: po rezultatam analiza arkheologicheskikh istochnikov. Moskva: Taus. Petrauskas, O. V. 2014. Einige Ergebnisse der Forschungen der Fundorten aus spätrömischen Zeit bei Komariw. In: Petrauskas, O. V. et al. (eds.). Cherniakhivska kultura: do 120-richchia vid dnia narodzhennia V. P. Petrova (Oium, 4). Kyiv, p. 165-183. Petrauskas, O. V., Shyshkin, R. G. 2013. Mogilnik i poselenie cherniakhovskoi kultury u s. Velikaia Bugaevka (arheologicheskij istochnik) (Oium, 2). Kyiv: IA NANU, Institut istoricheskogo obrazovaniia Natsionalnogo pedagogicheskogo universiteta imeni N. P. Dragomanova. Petrov, V. P. 1964. Cherniakhovskii mogilnik (po materialam raskopok V. V. Khvoiki v 1900—1901 gg.). In: Rybakov, B. A. et al. (eds.). Drevnosti epokhi slozheniia vostochnogo slavianstva. Materialy i issledovania po arkheologii SSSR, 116, p. 53-117. Ponomarenko, O. V. 2013. Kompleks znakhidok cherniakhivskoi kultury z kolektsii Konotopskoho kraieznavchoho muzeiu. Konotopskyi kraieznavchyi zbirnyk, 1, 2013, p. 256-258. Rafalovich, I. A. 1986. Dancheny: mogilnik cherniakhovskoi kutury III—IV vv. n. e. Kishinev: Shtinica. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 2134 Rosokhatskii, A. A. 1987. Stekliannye kubki iz pamiatnikov cherniakhovskoi kultury stepnoi zony mezhdurechia Dnestra i Dunaia. In: Samoilova, T. L. (ed.). Novye issledovaniia po arkheologii Severnogo Prichernomoria. Kyiv, p. 143-148. Rumiantseva, O. S. 2014. Late Roman Workshop at Komarov, Middle Dniester: Review of Glassworking Evidence. In: Petrauskas, O. V. et al. (eds.). Cherniakhivska kultura: do 120-richchia vid dnia narodzhennia V. P. Petrova (Oium, 4). Kyiv, p. 184-197. Rumiantseva, O. S. 2016. Cast Glass From the Chernyakhov Culture Settlement of Komarov: Prestigious Vessels or Raw Mate- rials for a Glassworkshop? Kratkie soobshhenija Instituta Arheologii, 245, p. 203-218. Rumiantseva, O. S. 2017. Glass Working beyond the Limes: New Data on the Manufacturing Organization and the Chronology of the Komarov Workshop. Stratum plus, 4, p. 141-164. Rumiantseva, O. S., Lyubichev, M. V., Trifonov, A. A. 2018. Khimicheskii sostav stekla arkheologicheskogo kompleksa Voitenki 1 i proiskhozhdenie sosudov cherniakhovskoi kultury (predvaritelnye itogi issledovanii). In: Liubichev, M. V. et al. (eds.). Khronologiia i monetnye nakhodki pozdnerimskogo vremeni i epohi Velikogo pereseleniia narodov. Aktualnye arkheologicheskie issledovaniia v Tsentralnoi i Vostochnoi Evrope (materialy polevogo seminara na baze ekspeditsii vozle s. Voitenki 15—17 sentiabria 2016 g.). Ostrogothica–Serie (Hefte) 3, Kharkiv, p. 182-208. Rumiantseva, O. S., Shcherbakov, I. B. 2016. Raw Glass from Komarov Settlement on the Middle Dniester: Chemical Com- position and New Data on the Features and Chronology of a Late Roman Glass Workshop. Stratum plus, 4, p. 299-318. Smishko, M. Iu. 1964. Poselennia III—IV st. n. e. z slidamy sklianoho vyrobnytstva bilia s. Komariv chernivetskoi oblasti. Ma- terialy i doslidzhennia z arkheolohii Prykarpattia i Volyni, 5, p. 67-80. Smilenko, A. T. 1952. Pro deiaki datuiuchi rechi v kulturi poliv pokhovan. Arheologia, VI, p. 51-73. Sorokina, N. P. 1965. Stekliannye sosudy iz Tanaisa. In: Shelov, D. B. (ed.). Drevnosti Nizhnego Dona, Moskva: Nauka, p. 202-238. Symonovich, E. A. 1957. Stekliannaia posuda serediny I tysiacheletiia nashei ery s Nizhnego Dnepra. Kratkie soobshcheniia In- stituta arkheologii, 69, p. 22-30. Symonovich, E. A. 1964. Stekliannye kubki iz Zhuravki. Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii, 102, p. 8-12. Symonovich, E. A. 1977. La verrerie des monuments de la culture de Tcherniakhovo, dans les regions du Dniepr et de la Mer Noire. Sovetskaia arkheologiia, 1, p. 176-186. Khrapunov, I. N. 2002. The Cemetery of Droozhnoye (3rd—4th centuries). Lublin. Cholakova, A. 2006. Roman Glassware in Bulgaria (First-Third Centuries AD). In: Ivanov, R. T. (ed.). Archaeology of the Bul- garian lands. Sofia: Ivray, p. 209-244. Cholokova, A. I. 2015. Networks of Distribution at the Margins of the Empire. Late Antique Glass Vessels from the Lower Dan- ube Region. Thesis for Ph. D. in Archaeology, University College London. Shabanov, S. B. Glass Vessels from Neizatz Cemetery (on the Materials of Excavations in 1996—2011). Materialy po arhe- ologii, istorii i etnografii Tavrii, XVII, p. 141-191. Shabanov, S. B. 2020. Glass Vessels from the Roman Period in Opushki Necropolis, the Crimea (Excavations in 2003—2019). Problemy istorii, filologii, kultury, 2, p. 110-134. Shyshkin, R. G. 2002. Khronologicheskie priznaki trekhsloinykh grebnei cherniakhovskoi kultury. In: Suchasni problemi arhe- ologiyi. Kyiv, p. 244-246. Shchapova, Iu. L. 1978. Un atelier de production du verre pres du village de Komarovo (IIIe—IVe s. de n. è.). Sovetskaia ark- heologiia, 3, p. 230-242. Shcherbakova, T. A. 1990. Mogilnik cherniakhovskoii kultury u s. Chalyk. Arkheologicheskie issledovaniia v Moldavii v 1985 g. Kishinev: b./v., p. 141-162. Antonaras, A. Ch. 2017. Glassware and Glassworking in Thessaloniki 1st Century BC — 6th Century AD. Oxford: Oxuniprint. Barkóczi, L. 1968. Die datierten Glasfunde aus dem 3.–4. Jahrhunderts von Brigetio. Folia Archaeologica, 19, S. 59-86. Barkoczi, L. 1988. Pannonische Glasfunde in Ungarn, Studia Archaeologica, 9, Budapest. Becker, M., Bemmann, J., Laser, R., Leineweber, R., Schmidt, B., Schmidt-Thielbeer, E., Wetzel, I. 2006. Corpus der römischen Funde im europäischen Barbaricum. Deutschland, 6, Bonn. Bemmann, J. 2014. Mitteldeutschland und das Gallische Sonderreich 260—274: Eine liebgewonnene These auf dem Prüfstand. Kölner Jahrbuch, 47, S. 179-213. Calvi, M. C. 1968. I vetri romani del Museo di Aquileia, Aquileia: Associazione Nazionale per Aquileia. Cholokova, A. I. 2015. Networks of Distribution at the Margins of the Empire. Late Antique Glass Vessels from the Lower Dan- ube Region. Thesis for Ph. D. in Archaeology, University College London. Clairmont, C. W. 1963. The Glass Vessels. In: Perkins, A. (ed.). The Excavations at Dura-Europos Conducted by Yale Univer- sity and the French Academy of Inscriptions and Letters. Final Report IV, Part V. New Haven: Dura-Europos publications. Cool, H. E. M., Price, J. 1995. Roman Vessel Glass from Excavations in Colchester, 1971-85. Colchester Archaeological Report, 8, Colchester: Colchester Archaeological Trust Ltd. Degryse, P. (ed.). 2014. Glass Making in the Greco-Roman World. Results of the ARCHGLASS Project (Studies in Archaeolog- ical Sciences, 4). Leuven: Leuven University Press. Doppelfeld, O. 1966. Römisches und fränkisches Glas in Köln. Köln: Greven Verlag. Dumanov, B., 2015. Thrace in Late Antiquity. In: Valeva, J., Nankov, E., Graninger, D. (edd.). A Companion to Ancient Thrace. Chichester; Malden: John Willey&Sons, p. 91-105. Eggers, H.-J. 1951. Der Römische Import im Freien Germanien. Hamburg: Hamburgisches Museum für Völkerkunde und Vor- geschichte. Eggers, H.-J. 1955. Zur absoluten Chronologie der Römischen Kaiserzeit im Freien Germanien. Jahrbuch des Römisch-Germa- nischen Zentralmuseums Mainz, 2, S. 196-252. Follmann-Schulz, A.-B. 1988. Die römischen Gläser aus Bonn. Beihefte der Bonner Jahrbücher, 46. Köln: Rheinland-Verl.; Bonn: Habelt. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 2 135 Foy, D., Labaune-Jean, F., Leblond, C., Pruvot, C. M., Marty, M. T., Massart, C., Munier, C., Robin, L., Roussel-Ode, J. 2018. Verres incolores de l`Antiquité Romaine en Gaule et aux Marges de la Gaule. Volume 2. Typologie et analyses. (Archae- opress Roman Archaeology, 42). Freestone, I. 2006. Glass Production in Late Antiquity and the Early Islamic Period: a Geochemical Perspective. In: Maggetti, M., Messiga, B. (eds.). Geomaterials in Cultural Heritage (Geological Society London Special Publications, 257). London: Geological Society of London, p. 201-216. Fremersdorf, F. 1958. Das naturfarbene sogenannte blaugrüne Glas in Köln. Die Denkmäler des römischen Köln, 4, Köln: Ver- lag der Löwe Köln - Dr. Hans Reykers. Fremersdorf, F. 1959. Römische Gläser mit Fadenauflage in Köln. Schlangenfadengläser und Verwandtes. Die Denkmäler des römischen Köln, 5, Köln: Verlag der Löwe Köln - Dr. Hans Reykers. Fremersdorf, F. 1962. Die römischen Gläser mit aufgelegten Nuppen. Die Denkmäler des römischen Köln, 7, Köln: Verlag der Löwe Köln - Dr. Hans Reykers. Fremersdorf, F. 1967. Die römischen Gläser mit Schliff, Bemalung und Goldauflagen aus Köln. Die Denkmäler des römischen Köln, 8, Köln: Verlag der Löwe Köln - Dr. Hans Reykers. Fremersdorf, F. 1970. Seltene Varianten steilwandiger römischer Glasbecher des 3. Jahrh. Aus Köln. Kölner Jahrbuch für Vor- und Frühgeschichte, 11, S. 59-72. Fünfschilling, S. 2015. Die römischen Gläser aus Augst und Kaiseraugst. Kommentierter Formenkatalog und ausgewählte Neufun- de 1981—2010 aus Augusta Raurica. Text und Formenkatalog. Forschungen in Augst, 51. Augst: Museum Augusta Raurica. Gavritukhin, I. 2011. Cut Glass Beakers within the Context of Studies in the Connections between the South of Eastern Europe and Skandinavia in the Late Period of Roman Influence and the Great Migration Period. In: Khrapunov, I., Stylegar, F. F. (eds.). Inter ambo maria. Contacts between Skandinavia and the Crimea in the Roman Period, Kristinsand; Simferopol, p. 39-69. Gavritukhin, I. 2017. Glass Vessels of the Final of the Chernyakhov Culture. In: Na hranicích impéria. Extra fines imperii. Jaro- slavu Tejralovi k 80. Narozeninám. Brno, p. 83-109. Gavritukhin, I., Golofast, L., Mastykova, A., Sviridov, A., Sukhanov, E., Yazikov, S. 2021. The Cemetery of Frontovoe 3. New Data on the Culture of the Crimea in the Roman and Early Great Migration Periods. Študijné zvesti Archeologického ústavu Slovenskej akadémie vied, 68 (1), p. 87-117. Godłowski, K. 1970. The Chronology of the Late Roman and Early Migration Periods in Central Europe. Kraków. Goethert-Polaschek, K. 1977. Katalog der romischen Gläser des Rheinischen Landesmuseums Trier. Trierer Grabungen und Forschungen, 9. Mainz am Rhein: Von Zabern. Gomolka-Fuchs, G. 1999. Gläser der Sîntana de Mureş–Černjachov–Kultur aus Rumänien und der Republik Moldavien. In: Go- molka-Fuchs, G. (Hrs.). Die Sîntana de Mureş–Černjachov–Kultur, Bonn: Dr. Rudolf Habelt GmbH, S. 129-142. Hoffmann, B. 2002. Römisches Glas aus Baden-Württemberg. Stuttgart: Jan Thorbecke Verlag. Ioniţa, I. 1982. Din istoria si cavilizatia Dacilor Liberi. Iasi: Editura Junimea. Isings, С. 1957. Roman Glass from Dated Finds. Archaeologica Traiectina, II. Groningen; Djakarta. Kleemann, J. 2017. Die Ausgrabungen des städtischen Museums Marienburg im Gräberfeld Malbork-Wielbark Fundstelle 1 in den Jahren 1927—1932, 1934 und 1936. Lublin: b./v. Lazar, I. 2003. Rimsko steklo Slovenije (The Roman Glass of Slovenia). Ljubljana: Založba ZRC. Leljak, M. 2012. Typology of the Roman Glass Vessels from the Croatian Part of the Province Pannonia. Haemus journal, 1, Skopje, p. 121-133. Lenfers, S. 2019. Die Glasfunde einer Siedlung der Černjachov-Sântana-de-Mureș-Kultur bei Komariv, Oblast Tscherniwzi, Ukraine. Der Versuch einer typologischen Aufarbeitung der Gläser aus den Ausgrabungen der 1950er und 1960er Jahre. Freie wissenschaftliche Arbeit zu Erlangung eines Mastergrades im Fachbereich Geschichts- und Kulturwissenschaften der Freien Universität Berlin im Masterstudiengang Prähistorische Archäologie. Lund Hansen, U. 1987. Römischer Import im Norden. København: Det Kongelige nordiske Oldskriftselskab. Lund Hansen, U. 1995. Himlingøje–Seeland–Europa. Ein Gräberfeld der jügeren römischen Kaiserzeit auf Seeland, seine Be- deutung und internationalen Beziehungen. København: Det Kongelige Nordiske Oldskriftselskab. Lund Hansen, U. 2000. Die Glasbecher. In: Ethelberg, P. et al. (Hrsg.). Skovgårde. Ein Bestattungsplatz mit reichen Frauen- gräbern des 3. Jhs. n. Chr. auf Seeland. Nordiske Fortidsminder, Seria B 19. København: Det Kongelige nordiske Old- skriftselskab, S. 320-347. Natuniewicz-Sekuła, M., Okulicz-Kozaryn, J. 2011. Weklice. A Cemetery of Wielbark Culture on the Eastern Margin of Vistula Delta (Excavations 1984—2004). Warszawa: b./v. Näsman, U. 1984. Glas och handel i senromersk tid och folkvandringstid. En studie kring glas från Eketorp-II, Öland, Sverige. Uppsala: b./v. Petrauskas, O. V. 2003. Die Gräberfelder der Černjachov–Kultur von Kosanovo und Gavrilovka – eine vergleichende Studie zu Chronologie, Bestattungssitten und ethnokulturellen Besonderheiten. Bericht der Römisch-Germanischen Kommission, 84, S. 224-362. Petrauskas, O. V. 2017. Übergang von der Stufe C2 zu C3 in der Černjachіv-Kultur (auf dem Beispiel der Glasschalen mit Ring- boden). Ephemeris Napocensis, 27, S. 123-154. Petrauskas, O., Avramenko, M. 2019. The Settlement Komariv–Glass–Production Centre in the European Barbaricum: a Cultur- al and Natural Environment. Plural. History, Culture, Society, Vol. 7 (2), p. 68-91. Price, J., Cottam, S. 1998. Romano-British Glass Vessels: a Handbook. Practical Handbooks in Archaeology, 14. Rau, A. 2017a. Fragmente eines Glasbechers der Begram-Gruppe (Eggers Typ 186) aus Bordesholm, Schleswig-Holstein. Zu den emailbemalten Gläsern im mittel- und nordeuropäischen Barbaricum. In: Eriksen, B. V., Abegg-Wigg A., Bleile R., Ickerodt U. (Hrsg.). Interaktion ohne Grenzen. Beispiele archäologischer Forschung am Beginn des 21. Jahrhunderts. Festschrift für Claus von Carnap-Bornheim zum 60. Geburtstag. Band 1, Schleswig, S. 411-424. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 2136 Rau, A. 2017b (2021). Zur Struktur und dem Zustandekommen reicher Geschirrinventare römischer Herkunft der Stufen B2/C1, C1 und C2 im südskandinavischen Barbaricum — ein Diskussionsbeitrag. Bericht der Römisch-Germanischen Kommis- sion, 98, S. 203-244. Rau, G. 1972. Körpergräber mit Glasbeigaben des 4. nachchristlichen Jahrhunderts im Oder-Weichsel-Raum. Acta Praehistor- ica et Archaeologica, 3, S. 109-214. Rau, G. 1974. Zur Provenienzfrage spätantiker Gläser. Archäologisches Korrespondenzblatt, 4, S. 371-377. Rehren, Th., Brüggler, M. 2015. Composition and production of late antique glass bowls type Helle. Journal of Archaeological Science: Reports 3, p. 171-180. http://dx.doi.org/10.1016/j.jasrep.2015.05.021 Rumiantseva, O., Belikov, C. 2017. A Late Roman Glass Workshop at Komarov (Middle Dniester) and the Problem of the Or- igin of “Barbarian” Facet Cut Beakers. In: Wolf, S., de Pury-Gysel, A. (eds.). Annales du 20e Congrès de l’Association Internationale pour l’Histoire du Verre. Friburg/Romont, 7—11 septembre 2015. Romont: Verlag Marie Leidorf GmbH, p. 257-266. Rumiantseva, O., Lyubitchev, M., Petrauskas, O., Cherviakhovskaia, M., Khanin, D., Trifonov, A. 2021. “Barbarian” Beak- ers with Facet Cut Decoration: Composition, Origin, Social and Cultural Context. In: Sevindik, O. (ed.). Annales du 21e Congrès de l’Association Internationale pour l’Histoire du Verre (İstanbul, 03-07 Septembre 2018), Istanbul: Vadi Grafik Tasarım ve Reklamcılık Ltd. Şti., p. 333-348. Ružić, M. A. 1994. Rimsko staklo u Srbiji. Beograd: b./v. Simonenko, A. V. 2003. Glass and Faience Vessels from Sarmatian Graves of Ukraine. Journal of Glass Studies, 45, p. 41-57. Şovan, O. 2005. Necropola de tip Sântana de Mureş – Černeachov de la Mihălăşeni (jud. Botoşani). Târgovişte: Editura Ceta- tea de Scaun. Stawiarska, T. 1984. Szkła z okresu wpływów rzymskich z północnej Polski. Studium technologiczne, Bibliotheca Antiqua, XIX, Wrocław: b./v. Stawiarska, T. 1999. Naczynia szklane okresu rzymskiego z terenu Polski. Warszawa: Scientia. Stawiarska, T. 2014. Roman and Early Byzantine Glass from Romania and Nothern Bulgaria. Archaeological and technological study. Bibliotheca Antiqua, XXIV, Warsaw: Institute of Archaeology and Ethnology, Polish Academy of Sciences. Straume, E. 1987. Gläser mit Facettenschliff aus skandinavischen Gräbern des 4. und 5. Jahrhunderts n.Chr. Oslo: Instituttet for sammenlignende kulturforskning. Tejral, J. 1986. Fremde Einflüsse und kulturelle Veränderungen nördlich der mittleren Donau zu Beginn der Völkerwan- derungszeit. Archaeologia Baltica, VII, S. 175-238. Tejral, J. 1992. Einige Bemerkungen zur Chronologie der späten römischen Kaiserzeit in Mitteleuropa. In: Godłowski, K., Madyda-Legutko, R. (Hrsg.): Probleme der relativen und absoluten Chronologie ab Latenezeit bis zum Frühmittelalter, Krakow: b./v., S. 227-248. Tejral, J. 1997. Neue Aspekte der frühvölkerwanderungszeitlichen Chronologie im Mitteldonauraum. In: Tejral, J., Friesinger, H., Kazanski, M. (Hrsg.): Neue Beiträge zur Erforschung der Spätantike im mittleren Donauraum, Brno: Spisy Archeolog- ického ústavu AV ČR Brno, S. 321-362. Vornic, V. 2006. Așezarea și necropola de tip Sântana de Mureș-Cernjachov de la Budești. Chișinău: Pontos.
id	arheologia-com-ua-article-343
institution	Chemistry, Physics and Technology of Surface
issn	2616-499X
keywords_txt_mv
language	Ukrainian
last_indexed	2026-08-07T01:05:07Z
publishDate	2023
publisher	Institute of Archaeology NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	arheologiacomua/df/8221cf607508d1739e0515d2dbefdadf.pdf
spelling	arheologia-com-ua-article-3432023-06-20T11:58:43Z Скляні чаші з оплавленим краєм вінець у черняхівській культурі: проблема походження Glass Cups with Fire-Rounded Rims in the Cherniakhiv Culture: a Problem of Origin Shchepachenko, Vladyslav Komariv, late Roman time glassware, glass cups, Cherniakhiv culture Комарів, пізньоримський час, скляний посуд, скляні чаші, черняхівська культура Статтю присвячено вивченню проблеми походження однієї з груп черняхівського скляного посуду&nbsp;— чаш із оплавленим краєм вінець. Метою дослідження є пошук імовірних центрів, що можуть претендувати на роль місця виготовлення таких виробів, у межах доступної сьогодні інформації про розвиток склоробного ремесла в черняхівській культурі та сусідніх римських провінціях. In the article a research devoted to the problem of origin of hemispherical glass cups with fire-rounded rims discovered within the Cherniakhiv culture area is presented. These finds may be compared to a certain extent to Western European vessels of Eggers 199, 202, 205-206 types or the so-called Bodenrippenschale and Faßschale (after G. Rau) as well as cups of Werbkowice and Weklice types according to T.&nbsp;Stawiarska. Although, the Cherniakhiv artefacts are quite diverse in terms of their ornamental design, they are very similar referring to their morphology as well as finishing and decoration techniques. This fact, besides their identical chronological position and the same distribution pattern allow considering the mentioned items as a single glassware group and assuming their common origin. The conducted investigation demonstrates that at the end of the late Roman time (stage C3) the Cherniakhiv glass cups with fire-rounded rims were an original typological group of vessels, which had no synchronous analogues outside their distribution area. Although, the products that are similar to them in the technological point of view, occurred earlier in European Barbaricum, Roman provinces and antique centres of the Northern Black Sea region as well as at the end of the late Roman time in the Crimea. Taking into account the typological uniqueness and chronology of the Cherniakhiv finds as well as the absence of similar glassware among the products of synchronous glass-making centres of the neighbouring Roman provinces, it can be assumed that the most likely place of their origin was the Komariv workshop. The glass cups with fire-rounded rims are considered one of the items produced in this workshop. The artefacts that have close parallels among Cherniakhiv cups are also known here. It is worth noting, that the geochemical composition of some Cherniakhiv items finds close analogues between raw material and glassworking waste from Komariv, which is further evidence in favour of this hypothesis. The Roman origin of the Cherniakhiv cups, due to their morphological difference and chronological asynchrony with technologically similar products of the Roman glass-working centers, seems unlikely to us. Nevertheless, despite certain morphological differences, some early types of Western and Northern European artefacts, as well as Roman provincial glassware could serve as prototypes for the Cherniakhiv finds. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2023-06-17 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/343 10.15407/arheologia2023.02.098 Arheologia; No 2 (2023): Arheologia; 98-136 Археологія ; № 2 (2023): Археологія; 98-136 Археология; № 2 (2023): Arheologia; 98-136 2616-499X 0235-3490 10.15407/arheologia2023.02 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/343/338
spellingShingle	Комарів пізньоримський час скляний посуд скляні чаші черняхівська культура Shchepachenko, Vladyslav Скляні чаші з оплавленим краєм вінець у черняхівській культурі: проблема походження
title	Скляні чаші з оплавленим краєм вінець у черняхівській культурі: проблема походження
title_alt	Glass Cups with Fire-Rounded Rims in the Cherniakhiv Culture: a Problem of Origin
title_full	Скляні чаші з оплавленим краєм вінець у черняхівській культурі: проблема походження
title_fullStr	Скляні чаші з оплавленим краєм вінець у черняхівській культурі: проблема походження
title_full_unstemmed	Скляні чаші з оплавленим краєм вінець у черняхівській культурі: проблема походження
title_short	Скляні чаші з оплавленим краєм вінець у черняхівській культурі: проблема походження
title_sort	скляні чаші з оплавленим краєм вінець у черняхівській культурі: проблема походження
topic	Комарів пізньоримський час скляний посуд скляні чаші черняхівська культура
topic_facet	Komariv late Roman time glassware glass cups Cherniakhiv culture Комарів пізньоримський час скляний посуд скляні чаші черняхівська культура
url	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/343
work_keys_str_mv	AT shchepachenkovladyslav sklâníčašízoplavlenimkraêmvínecʹučernâhívsʹkíjkulʹturíproblemapohodžennâ AT shchepachenkovladyslav glasscupswithfireroundedrimsinthecherniakhivcultureaproblemoforigin

Скляні чаші з оплавленим краєм вінець у черняхівській культурі: проблема походження

Institution

Ähnliche Einträge